НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Кравцова Тетяна Григорівна

УДК 332.12 : 711.13 (477.53)

ТРАНСФОРМАЦІЯ РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

(на прикладі Полтавської області)

Спеціальність 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Фащевський Микола Іванович,

Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України,

головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бутко Микола Петрович, Чернігівський державний технологічний університет МОН України, завідувач кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук Комеліна Ольга Володимирівна, Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка МОН України, доцент кафедри економічної теорії та регіональної економіки.

Захист відбудеться 24 грудня 2007 року об 11 год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д26.106.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “22” листопада 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Коваль Я.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Докорінна трансформація суспільно-економічних відносин в Україні зумовлює переоцінку й вироблення нових підходів до регулювання основних процесів життєдіяльності населення. Необхідність модернізації економіки України та її наближення до стандартів висококонкурентного глобалізованого економічного простору актуалізують проблему розбудови адаптованого до нових умов розселенського середовища, здатного забезпечити найвищі стандарти життєдіяльності.

Впровадження ринкових відносин в Україні супроводжується трансформаційними зрушеннями в усіх сегментах національної економіки та соціальної сфери, зміною суспільних і виробничих відносин та просторово-функціональної організації продуктивних сил, зумовлюючи значні зрушення в розселенні регіонів, які подекуди набули деструктивних ознак. Гострота й складність розв’язання цих комплексних соціально-економічних проблем зумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, зокрема наукового обґрунтування нової методології дослідження та визначення перспектив розвитку розселення населення регіону як важливої складової територіальної організації продуктивних сил.

Дослідженню різноманітних аспектів і проблем розселення присвячено праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як Е.Б. Алаєв, О.М Алимов, Д.І. Богорад, Н.І. Блажко, А. Вебер, Б.Г. Давидович, А.І. Доценко, І.М. Дудник, П.С. Коваленко, С.А. Ковальов, А.М. Колотиєвський, Г.М. Лаппо, М.Д. Лесечко, Ф.М. Листенгурт, А. Льош, В.І. Нудельман, Ю.І. Пітюренко, В.В. Покшишевський, І.В. Прокопа, С. Сассен, Ю.Г. Саушкін, А. Скотт, С.Г. Смідович, А.В. Степаненко, М.Ф. Тимчук, Л.Г. Чернюк, М.І. Фащевський, Дж. Фрідман, Г.С. Фтомов, П. Холл, Б.С. Хорєв та ін.

Попри значну кількість наукових праць з означеної проблематики недостатньо розробленими залишаються проблеми визначення тенденцій трансформаційних зрушень у розселенні та їх соціально-економічної оцінки, особливо в сучасних умовах зміни пріоритетів суспільного розвитку, модернізації національної економіки та докорінних інституційних перетворень.

Відсутність комплексного дослідження трансформаційних процесів у системі розселення і виявлення сили й характеру їх впливу на регіон загалом обмежують можливості моніторингу та прогнозування соціально-економічного розвитку. Визначення поселенського потенціалу території є необхідною складовою регіональної політики при розробці стратегій і програм розвитку регіону. Поглиблення соціально-економічної сутності процесу трансформації розселення регіону, визначення його основних факторів, тенденцій та перспектив забезпечить реалізацію стратегічно важливих соціально-економічних завдань у сфері життєдіяльності населення регіону й сприятиме підвищенню ефективності регіонального управління. Недостатнє наукове опрацювання цих проблем і визначило вибір теми дисертаційного дослідження.

Головна ідея дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі власних методологічних та методичних розробок обґрунтувати перспективні напрями розвитку розселення населення на регіональному рівні з урахуванням сучасних закономірностей трансформаційних зрушень у структурі розселення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, а саме з темами: “Схеми-прогнози розвитку і розміщення продуктивних сил областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя до 2015 р.” (номер держреєстрації 0104U003168), в межах якої автором було здійснено оцінку структурно-динамічних зрушень у сільських та міських поселеннях Полтавського регіону, а також здійснено відповідні прогнозні розрахунки до 2015 року; “Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України” (номер держреєстрації 0106U000774), при виконанні якої дисертантом було розроблено теоретико-методологічні засади оцінки трансформаційних зрушень у поселенському потенціалі країни та обґрунтовано концептуальні положення розвитку національної системи розселення; “Стратегія соціального розвитку” (номер держреєстрації 0101U007873), в межах якої автором було обґрунтовано основні напрями впливу територіальної організації продуктивних сил на трансформацію системи розселення.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад трансформаційних процесів розселення населення та обґрунтування напрямів їх оптимізації у контексті державної регіональної соціально-економічної політики України. Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені та вирішувались такі завдання:

- розкрити соціально-економічну сутність трансформації розселення населення в умовах модернізації економіки;

- удосконалити методологічні засади дослідження розселення на основі визначення, систематизації й оцінки новітніх факторів його трансформації та обґрунтування принципів дослідження;

- розробити методичні основи оцінки трансформації систем розселення під впливом зміни соціально-економічних умов;

- оцінити характер та напрями сучасних трансформаційних процесів у мережі сільських і міських поселень на території Полтавської області та визначити їх специфіку; –

здійснити типологію територіально-адміністративних одиниць Полтавського регіону за трансформаційними ознаками у сільському розселенні з урахуванням новітніх тенденцій розвитку цієї сфери;

- розробити концептуальні основи розвитку систем розселення регіонального рівня, що ґрунтуються на ідеї формування інтегрованих систем сільських і міських поселень;

- обґрунтувати основні напрями й визначити механізми удосконалення розселення в контексті завдань державної регіональної економічної політики;

- здійснити прогностичну оцінку трансформаційних зрушень у розселенні Полтавського регіону та визначити їх соціально-економічні наслідки.

Об’єктом дослідження є процеси розселення населення регіону в умовах сучасних соціально-економічних структурних зрушень.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні проблеми трансформації розселення населення і визначення перспектив розвитку регіональних систем поселень.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є положення економічної теорії та регіональної економіки, теоретичні надбання відомих вітчизняних і зарубіжних учених з досліджуваної проблеми. Дисертаційне дослідження ґрунтувалось на широкому застосуванні законодавчих та нормативно-правових документів України з урахуванням відповідних рекомендацій міжнародних організацій.

У процесі дослідження використовувалися такі наукові методи: аналізу і синтезу, дедукції та індукції, логіко-теоретичного узагальнення, порівняння й системного підходу – при розробленні теоретико-методологічних засад трансформації розселення населення та уточненні понятійно-термінологічного апарату; сценарного моделювання, прогнозної екстраполяції та Делфі – для розробки прогнозу трансформаційних зрушень в розселенні та їх соціально-економічних наслідків; статистичного, аналізу й синтезу, порівняння, узагальнення, графічного і картографічного – для оцінки сучасних тенденцій трансформаційних зрушень в розселенні населення Полтавської області; логіко-структурні – для обґрунтування основних напрямів удосконалення механізмів регулювання трансформації розселення населення.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували статистичні дані Державного Комітету статистики України, Полтавського обласного управління статистики, Полтавського обласного Центру зайнятості населення, наукові публікації співробітників Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України та результати власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методологічні і прикладні результати:

вперше–

визначено та обґрунтовано економічну сутність поняття “трансформація розселення населення”, яке трактується як процес, що включає якісні й кількісні зміни просторової, функціональної та управлінської структури поселенської мережі та форм зосередження поселень із врахуванням дії умов і факторів, що змінюють середовище життєдіяльності населення;–

доведено доцільність визначення первинним елементом розселення “домогосподарства” як самостійної економічної і соціальної одиниці, активного ринкового агента та суб’єкта розселенської поведінки на локальному рівні;

удосконалено–

теоретико-методологічні засади дослідження трансформації розселення населення в умовах економічних перетворень на основі виявлення впливу та оцінки новітніх ринкових факторів, зокрема реформування майнових відносин, реструктуризації виробництва, інституційних перетворень;–

методичні підходи до комплексної оцінки трансформаційних зрушень у розселенні регіону, які, на відміну від існуючих, враховують особливості сучасного механізму ринкового господарювання і дають змогу оцінити поселенський потенціал регіону, здійснити типологію систем розселення за особливостями трансформаційних ознак та обґрунтувати прогностичну оцінку розвитку населених пунктів регіону;

набули подальшого розвитку–

сутність поняття “населений пункт”, яке, на відміну від існуючих, поглиблює його економічний зміст як окремого базового територіального соціально-економічного елементу господарства країни;–

сутність поняття “розселення населення”, яке, на відміну від існуючих, розглядається через єдність просторового, функціонального та управлінського аспектів;–

система принципів оцінки трансформації розселення регіону за рахунок доповнення їх принципами обумовленості трансформаційних змін у розселенні особливостями суспільних відносин, диференційованого підходу до оцінки змін в різних типах поселень з урахуванням їх функціональної ролі, а також пріоритетності соціального розвитку;–

концептуальні основи розвитку регіональних систем розселення на основі визначення домінантних тенденцій та основних обмежуючих чинників, обґрунтування стратегічної мети та цільових завдань оптимізації системи розселення, а також етапів реалізації державної політики у сфері розселення населення;–

організаційно-економічний механізм управління процесами розселення за рахунок включення до його складу інституційних ланок регіонального управління, місцевого самоврядування та бізнесових структур на засадах оптимізації бюджетної політики, розвитку партнерства й ефективності їх співпраці.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені автором теоретико-методологічні засади комплексного дослідження трансформації розселення населення, виявлені тенденції розвитку систем розселення та одержані практичні результати щодо обґрунтування основних напрямів удосконалення механізмів управління розселенням мають важливе значення для поглиблення наукових основ розвитку продуктивних сил і регіональної економіки, слугують основою розробки і впровадження конкретних заходів щодо вдосконалення механізму збереження, відтворення й розвитку поселенського потенціалу. Вони можуть бути використані при розробці державних програм соціально-економічного розвитку регіонів, а також під час викладання економічних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Результати дисертаційного дослідження щодо основних теоретико-методологічних засад дослідження трансформаційних зрушень у розселенні населення регіону та концептуальних засад розвитку національної системи розселення були використані в процесі виконання фундаментальних науково-дослідних тем Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка №01-11/303 від 17.04.2007).

Рекомендації щодо забезпечення збалансованого розвитку сільських та міських поселень Полтавського регіону були використані під час розробки щорічної програми соціально-економічного розвитку Полтавської області, а також знайшли застосування у роботі Головного управління економіки Полтавської обласної державної адміністрації (довідка №1/65673 від 18.04.07).

Пропозиції щодо вдосконалення сучасної практики проведення моніторингових досліджень соціально-економічного становища сільських поселень з метою одержання об’єктивної інформації стосовно трансформаційних зрушень у сільській місцевості використовуються Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації у поточній роботі (довідка №02-02-01/20.57 від 24.11.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено результати авторських розробок щодо методологічних і методичних засад дослідження розселення та вдосконалення організаційно-економічних механізмів вирішення розселенських і соціальних проблем регіону. Автору особисто належать усі наведені в дисертації наукові результати та практичні рекомендації, які є його внеском у розвиток теорії і практики вдосконалення розселення населення, розвитку й розміщення продуктивних сил та підвищення ефективності регіональної економіки.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були оприлюднені та обговорювались на 9 науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції “Регіон – 2003: стратегія оптимального розвитку” (м. Харків, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Просторовий розвиток і регіональна політика України” (м. Київ, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми сучасного стану і перспективи розвитку підприємництва та малого бізнесу в Україні” (м. Чернівці, 2003 р); міжнародній науково-практичній конференції “Вклад академика В.И. Вернадского в исследование проблем развития и размещения производительных сил” (м. Київ, 2003 р.); міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економік постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2005 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 2005 р.); третій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах” (м. Луцьк, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Регіон – 2007: стратегія оптимального розвитку” (м. Харків, 2007 р.) та міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах” (м. Київ, 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження автором опубліковано 20 наукових праць, 12 з них – самостійно (у тому числі 8 – у фахових наукових виданнях); загальний обсяг публікацій становить 5,4 друк. арк., з них особисто авторові належить 4,2 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 203 стор. комп’ютерного тексту, який містить 18 таблиць та 10 рисунків, з яких 8 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел налічує 172 найменування і викладений на 15 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження трансформації розселення населення в період структурних змін в економіці” поглиблено методологію дослідження та розкрито соціально-економічну сутність поняття трансформація розселення населення з урахуванням сучасних структурних змін в економіці та дії новітніх чинників, обґрунтовано методичні підходи до оцінки трансформаційних процесів поселенської мережі.

Докорінна зміна суспільних економічних відносин, підвищення ролі територіальних громад і суб’єктів господарювання у визначенні видів діяльності та розміщенні підприємств, значно загострили проблеми територіальної організації розселення населення, вибору напрямів трансформації сучасних форм, структури і мережі населених пунктів. Це зумовило необхідність удосконалення теоретико-методологічних засад дослідження трансформації розселення населення в умовах структурної модернізації економіки, визначення її сутності, тенденцій змін та методичних засад аналізу. Насамперед це вимагає поглиблення економічної сутності поняття населений пункт.

У дисертації зроблено висновок про те, що населений пункт, на відміну від традиційного розуміння його суті як територіального зосередження населення, виробництва і соціальної інфраструктури, слід розглядати як елемент територіального поділу праці, в якому зосередження виробництва і населення взаємообумовлені. Таке уточнення його сутності дозволяє поглибити зміст цього поняття за рахунок економічної критеріальної ознаки, визначити його як локальне поєднання ключових елементів продуктивних сил – населення і засобів виробництва та їх взаємодії. Саме їх єдність характеризує ключову сутнісну ознаку населеного пункту.

Докорінна структурна трансформація соціально-економічної системи країни вимагає переосмислення загальнонаукової методології, а також ролі та місця людини як суб’єкта населеного пункту. В дисертації вперше обґрунтовується висновок про те, що первинною ланкою формування поселення та визначення його людності в сучасних ринкових умовах є домогосподарство як елементарний суб’єкт господарського комплексу поселення. У цьому поєднано дві ознаки населеного пункту – наявність людини як соціальної особистості та її економічної ознаки, як елемента господарської системи поселення. Домогосподарство є самостійною економічною та соціальною одиницею, активним ринковим агентом та суб’єктом розселенської поведінки людини на локальному рівні. Базовим територіальним елементом розселення у дисертації визначено “населений пункт”.

У дисертації доведено, що на відміну від домінуючих наукових поглядів, поняття розселення населення необхідно розглядати не лише як розміщення населення на території та утворення різних форм і типів його просторового зосередження, а трактувати його як єдність таких взаємопов’язаних між собою аспектів: просторового, функціонального та управлінського. У роботі викладена загальна схема розселення, яка включає систему структурних елементів та зв’язків, що відображають функціонування та взаємодію між ними (рис. ).

Спираючись на базові визначення, а також враховуючи дію традиційних та новітніх ринкових чинників, у дисертації обґрунтовано, що трансформація розселення населення включає якісні та кількісні зміни просторової, функціональної й управлінської структури поселенської мережі та форм зосередження поселень із врахуванням дії умов і факторів, що змінюють середовище життєдіяльності населення; визначено такі аспекти трансформаційних зрушень в розселенні як соціальний, економічний та управлінський.

У роботі доведено доцільність проведення дослідження просторово-функціональної трансформації розселення населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць регіону, які характеризуються найбільш сталими системами розселення з чіткими межами і сформованою системою органів державного управління, що дозволяє виробити ефективні важелі розселенської політики.

Рис. . Структура та взаємодія елементів розселення населення.

Результатом теоретичних досліджень є розробка схеми трансформації розселення населення регіону, яка враховує сукупність широкого спектру традиційних та новітніх чинників, що впливають на тенденції зміни розселенських процесів у сучасний період (рис. ).

У дисертації доповнено наукові принципи, дотримання яких забезпечить комплексний підхід до оцінки трансформаційних зрушень у розселенні. До них належать: діалектичний, який дає змогу виявити тісні взаємозв’язки між усіма структурними елементами та процесами розселенської системи; принцип обумовленості трансформаційних змін у розселенні особливостями суспільних відносин, який відображає зумовленість трансформаційних зрушень у розселенні докорінними інституційними та соціально-економічними зрушеннями на державному й регіональному рівнях; принцип диференційованого підходу до оцінки змін у різних типах сільських і міських поселень з урахуванням їх функціональної ролі та геоекономічного положення; комплексного підходу, дотримання якого забезпечує більш повне врахування умов і факторів, під дією яких сформувалась, розвивається й зазнає трансформацій система розселення; пріоритетності соціального розвитку, зорієнтований на досягнення всебічного розвитку людського капіталу в усіх типах населених пунктів, а також екологічний принцип.

Рис. . Традиційні та новітні фактори трансформації розселення населення.

Удосконалено методичні засади оцінки кількісних та якісних зрушень в розселенні регіону, які включають найбільш доцільні методи та етапи дослідження, а також систему показників і критеріїв, які є індикативними в аспекті визначення соціальних, економічних та управлінських трансформаційних перетворень у розселенні. Їх використання дозволить комплексно оцінити сучасні перетворення у поселенській мережі

У другому розділі “Оцінка сучасних трансформаційних процесів розселення населення Полтавського регіону та їх соціально-економічних наслідків” здійснено ретроспективний аналіз тенденцій перебігу сучасних трансформаційних зрушень у розвитку міського та сільського розселення Полтавського регіону.

Виявлено основні соціально-демографічні передумови та тенденції розвитку системи розселення Полтавської області, які охоплюють: сформованість стійкої та більш вираженої порівняно з загальноукраїнськими показниками закономірної тенденції до скорочення загальної чисельності населення, передусім сільського та наявність деструктивних ознак у статево-віковій структурі населення по всіх категоріях сільських населених пунктів.

Встановлено, що серед основних чинників та передумов цих деструктивних зрушень у поселенській мережі основними є: накопичені за попередній період господарювання територіальні диспропорції у розвитку аграрного та промислового виробництва, а також відставання розвитку соціальної сфери сільської місцевості; прорахунки під час сучасного реформування сільськогосподарського сектора та реструктуризації промисловості, які супроводжувались закриттям промислових підприємств та катастрофічним скороченням обсягів промислового виробництва, зміною організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств, зростанням диспропорцій між рівнем соціально-економічного розвитку сільських і міських поселень.

У дисертації здійснено типологію сільських систем розселення районного рівня, виокремлено три типи динаміки систем розселення: до першого віднесено райони з повільним скороченням чисельності населення (Полтавський та Кременчуцький райони), які сформувались в зоні впливу найбільших міст області; другий тип включає райони, що характеризуються середніми темпами скорочення населення та поселенської мережі (переважна більшість районів регіону); до третього типу входять райони з інтенсивним скороченням чисельності населення (Козельщинський, Лохвицький, Миргородський, Зіньківський, Гадяцький, Пирятинський, Семенівський й Чорнухинський), з найбільш інтенсивним скороченням населення та поселенської мережі (рис.3).

Проведення якісної та кількісної оцінки структурно-динамічних трансформаційних зрушень у міському розселенні дало змогу виявити тенденції, зумовлені досить тісним кореляційним зв'язком між динамікою скорочення населення та соціально-економічним потенціалом міст. Визначено, що в усіх міських поселеннях тенденції зменшення населення мали найгостріший прояв у малих містах та селищах міського типу, особливо монофункціональних, з вираженою одногалузевою промисловою спеціалізацією. Це було зумовлено значним звуженням сфери прикладання праці через згортання містоформуючих видів промислової діяльності впродовж 1993-2001 рр. Більш стійкими щодо збереження поселенського потенціалу є найбільші міста регіону (Полтава, Кременчук та Комсомольськ), а також міські поселення, що характеризуються стабільною діяльністю підприємств і найвищими обсягами промислового виробництва, більш диверсифікованою структурою господарства та вищим рівнем його адаптованості до нових умов.

Оцінка просторово-функціональних зрушень у розселенні населення Полтавського регіону свідчить про формування агломеративних систем розселення міжрайонного рівня навколо найбільших адміністративних та промислово-розселенських центрів області – Полтави і Кременчука, за рахунок їх потужного організуючого впливу на прилеглі території, передусім на основі трудових зв’язків.

У третьому розділі “Стратегічні напрями і механізми удосконалення розселення населення в контексті завдань регіональної політики” наведено обґрунтування концептуальних основ розвитку регіональних систем розселення, розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення законодавчо-правових, інституційних та організаційно-економічних механізмів стимулювання розвитку міського та сільського розселення регіону; здійснено прогностичну оцінку трансформації розселення населення Полтавської області та оцінено її основні соціально-економічні наслідки.

Дістала подальшого розвитку система основних важелів розселенської політики у контексті сучасних завдань підвищення ефективності державної регіональної політики, зорієнтованої на подолання соціально-економічних асиметрій між різними типами поселень. Проведені теоретичні й прикладні дослідження дали змогу обґрунтувати концептуальні основи розвитку регіональних систем розселення, в межах яких на основі виявлених тенденцій, обмежуючих і стимулюючих чинників розвитку розселення, доведено необхідність досягнення якісно нового стану розвитку регіональних систем розселення. Він повинен характеризуватися, передусім, сталим й збалансованим розвитком всіх типів поселень, наявністю тісних взаємозв’язків між ними та інтегрованістю всіх структурних елементів до єдиного економічного простору країни. Визначено основні етапи впровадження концепції в управлінсько-господарську практику.

У дисертаційній роботі викладено конкретні пропозиції щодо удосконалення державного, регіонального і місцевого управління у межах системи розселення регіонального рівня. Визначено доцільність підвищення рівня економічної самостійності територіальних громад за рахунок оптимізації бюджетного забезпечення та системи цільового державного фінансування; удосконалення законодавчо-нормативних та інституційно-організаційних механізмів прямого та опосередкованого регулювання розселенських процесів. Необхідним є зміцнення співпраці між різними рівнями та гілками влади, налагодження економічно взаємовигідних партнерських стосунків між органами влади міських й сільських поселень з метою забезпечення їх комплексного розвитку. Доведено доцільність посилення державного регулятивного впливу саме в межах сільських населених пунктів, в першу чергу периферійних, які не володіють достатніми ресурсами для самостійного виходу з кризового стану.

У дисертаційній роботі за двома сценаріями (інерційним та оптимістичним) здійснено прогнозну оцінку перспектив розвитку системи розселення Полтавської області та їх основних соціально-економічних наслідків (табл. 1). Доведено, що відновлення поселенського потенціалу повною мірою залежатиме від соціально-економічного розвитку регіону. Збереження стихійного характеру розвитку розселення населення та сучасних темпів перебігу депопуляційних процесів загрожує подальшою поляризацією соціально-економічного розвитку й перешкоджатиме формуванню інтегрованої регіональної системи розселення.

Таблиця 1

Трансформаційні зміни в розселенні

Полтавського регіону до 2015 р.

Показник | 1989 | 2001 | 2007* | Прогноз**

2010 | 2015

І | ІІ | І | ІІ

Кількість поселень, всього, од. | 1898 | 1876 | 1862 | 1764 | 1799 | 1714 | 1771

У тому числі:

міські | 36 | 36 | 36 | 36 | 36 | 36 | 36

сільські | 1863 | 1840 | 1826 | 1728 | 1763 | 1678 | 1735

Кількість сільських поселень на одне міське, од. | 52 | 51 | 51 | 48 | 49 | 47 | 48

Густота поселенської мережі, на 1 тис. кмІ | 65,9 | 65,1 | 64,7 | 61,3 | 62,5 | 59,5 | 61,5

Кількість населення, всього, тис. осіб | 1749,8 | 1652,2 | 1540,5 | 1490,4 | 1499,4 | 1411,1 | 1434,1

У тому числі:

міське | 981,2 | 971,5 | 926,2 | 906,9 | 912,4 | 875,6 | 889,8

сільське | 768,7 | 680,7 | 614,3 | 583,5 | 587,0 | 535,5 | 544,3

Рівень урбанізації, % | 56,5 | 58,8 | 60,1 | 60,8 | 60,9 | 62,1 | 62,0

Щільність населення, осіб на 1 кмІ | 61 | 57 | 53 | 52 | 52 | 49 | 50

Середня людність одного поселення, осіб | 922 | 881 | 827 | 845 | 833 | 823 | 810

У тому числі:

міського | 27256 | 26986 | 25729 | 25192 | 25344 | 24332 | 24717

сільського | 413 | 370 | 336 | 338 | 333 | 319 | 314

* За станом на 01.01.2007 р.

** Розраховано автором на базі даних Держкомстату України

ВИСНОВКИ

Дисертація містить нові науково обґрунтовані результати, які розв’язують важливе науково-прикладне завдання – розробку теоретико-методологічних засад трансформації системи розселення регіонального рівня та вдосконалення механізму регулювання цими процесами в умовах модернізації економіки. Проведене дисертаційне дослідження дає змогу зробити такі висновки:

1. Поглиблена сутність поняття розселення населення, яке включає такі невід’ємні його ознаки як просторову, функціональну та управлінську; а також систему інституційно-організаційних механізмів забезпечення функціонування його структурних елементів та їх взаємодії. У відповідності до цього, поняття “трансформація розселення населення” слід розуміти як процес, що включає якісні та кількісні зміни просторової, функціональної та управлінської структури та форм зосередження розселення з урахуванням дії умов і факторів, що змінюють середовище життєдіяльності населення. Первинним елементом формування поселення вперше визначено та обґрунтовано домогосподарство. Це більш повно відображає сутність формування соціально орієнтованої ринкової економіки та актуалізує зміщення акцентів управлінської діяльності на локальний рівень, який охоплює важливі економічні аспекти життєдіяльності населення. Це дає можливість розглядати “домогосподарство” як мікрорівневу економічну та соціальну одиницю, активного ринкового агента та суб’єкта розселенської поведінки населення на локальному рівні.

2. Визначено фактори, які найбільш активно впливають на трансформацію розселення населення в сучасних умовах. До традиційних факторів віднесено: соціально-демографічні, соціально-економічні, природно-історичні, політико-адміністративні, економічно-організаційні, техніко-технологічні. До новітніх факторів належать: реформування майнових відносин та становлення нових організаційних форм господарювання, реструктуризація промисловості, реформування аграрної сфери, зміна адміністративного, політичного та економічного статусу поселень, глобалізаційні та інтеграційні процеси, зміна геоекономічного положення населених пунктів, інституційні перетворення та посилення ролі місцевого самоврядування. Врахування впливу цих трансформаційних чинників розселення є необхідним для визначення основних проблем і перспектив розвитку населених пунктів та оптимізації державної регуляторної політики у галузі розселення населення.

3. Удосконалено методологічні засади оцінки трансформаційних зрушень в розселенні за рахунок залучення наступної групи кількісно-якісних показників: 1) показники соціальних трансформацій (індикатори просторової концентрації розселення, сучасного стану та потенціалу розвитку трудових ресурсів, показники рівня доходів та якості життя населення); 2) індикатори економічних трансформаційних зрушень (показники загального рівня економічного розвитку території, показники аграрного потенціалу сільських територій); 3) показники якісної оцінки трансформаційних зрушень у системах управління розселенням та оцінки її ефективності.

4. Обґрунтовано алгоритм оцінки трансформаційних процесів в розселенні населення, згідно якого доцільно здійснювати таку оцінку поетапно, на основі оптимального поєднання існуючих методів дослідження (ретроспективного аналізу, системного підходу, економіко-математичного, графічного, картографічного аналізу та ін.) з дотриманням таких основних принципів дослідження розселення населення, як діалектичний, принцип обумовленості трансформаційних змін у розселенні особливостями суспільних відносин, принципи диференційованого та комплексного підходів, пріоритетності соціального розвитку та врахування стану природного й екологічного середовища в населеному пункті. Необхідно враховувати також соціально-економічні та демографічні передумови формування і розвитку населених пунктів, особливості розвитку продуктивних сил населених пунктів та їх систем, кількісно-якісний склад поселенського потенціалу.

5. Виявлено в межах Полтавського регіону три типи сільських систем розселення, які вирізняються між собою тенденціями трансформаційних демографічних процесів та територіально-галузевих зрушень у формуванні поселенського потенціалу. Обґрунтована необхідність державної підтримки передусім систем поселень тих районів, які належать до кризового типу, що характеризується інтенсивними темпами скорочення демографічного потенціалу та поселенської мережі.

6. Обґрунтовано основні напрями забезпечення позитивних тенденцій у сфері формування і розвитку поселенського потенціалу міських населених пунктів за рахунок, насамперед, відновлення виробничого потенціалу у промисловому комплексі регіону, активізації структурних трансформаційних зрушень на базі інноваційно-інвестиційного типу відтворення та удосконалення комплексного управління населеними пунктами. При цьому важливим є впровадження принципів поліцентричності розвитку розселення шляхом вертикальної та горизонтальної інтеграції всіх ланок та рівнів влади, а також залучення до цієї співпраці громадських організації та підприємницьких структур на засадах партнерства в усіх типах сільських і міських поселень, що сприятиме обґрунтованому перерозподілу поселенських функцій, збалансуванню розвитку населених пунктів та інтеграції їх до економічного простору країни.

7. Визначено механізми розвитку регіональних систем розселення, які повинні базуватися на реалізації основних засад державної регіональнної політики, яка передбачає узгодження державних та регіональних стратегічних інтересів, основних цілей, принципів та пріоритетів суспільного розвитку та має на меті подолання сучасних міжпоселенських та міжрегіональних соціально-економічних диспропорцій, забезпечення сталого і збалансованого розвитку населених пунктів усіх категорій та їх інтеграцію до єдиного соціально-економічного простору країни. Обґрунтована необхідність посилення функції державного регулювання процесів трансформації розселення, в першу чергу шляхом стимулювання розвитку сільських населених пунктів через удосконалення системи бюджетного забезпечення низових систем розселення, які формуються на базі територіальних громад, та підвищення рівня їх економічної самостійності, а також через удосконалення системи цільового державного фінансування.

8. Здійснено прогноз змін у розвитку розселення населення Полтавського регіону, обґрунтовано його залежність від загального соціально-економічного розвитку регіону та реалізації концептуальних основ розвитку розселення. Встановлено, що провідну роль у зміні сучасних тенденцій розвитку переважної більшості населених пунктів відіграватиме поліпшення кількісно-якісних характеристик їх поселенського потенціалу та подальша оптимізація соціально-економічних пропорцій їх розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділи в монографіях

1. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації і перспективи / С.І. Бандур, Т.А. Заяць, В.І. Куценко та ін./ За ред. Б.М. Данилишина. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 620 с. Особистий внесок дисертанта: §3.1. Вплив структурно-динамічних зрушень у територіальній організації продуктивних сил на систему розселення. Обґрунтовано доцільність підвищення ролі територіальних громад у розвитку населених пунктів з метою удосконалення системи управління розселенськими процесами (С. ).

2. Регіональне розселення в Україні: стан і прогноз /А.І. Доценко, В.Т. Зінич, О.Т. Великохатько, В.Л. Танцюра, Т.Г. Кравцова. – К.: РВПС України НАН України, 2007. –376 с. Особистий внесок дисертанта: §6.1. Полтавська області (С. ).

Розділи в колективних наукових виданнях

3. Населення / Т.А. Заяць, В.Л. Кравченко, Т.Г. Кравцова // Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Полтавської області на період до 2015 р. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – С. . Особистий внесок дисертанта: виявлено основні тенденції демографічного розвитку.

4. Реальні доходи та витрати населення / Т.А. Заяць, Т.Г. Кравцова // Там же. – С. . Особистий внесок дисертанта: оцінено рівень реальних доходів населення регіону та визначено основні обмеження і загрози, а також фактори розвитку цієї сфери.

5. Розселення населення та розвиток поселень / Т.А. Заяць, В.Л. Танцюра, Т.Г. Кравцова // Там же. – С. . Особистий внесок дисертанта: визначено основні тенденції та перспективи розвитку розселення Полтавського регіону.

6. Характеристика області та її місце в господарському комплексі України / Т.А. Заяць, Т.Г. Кравцова // Там же. – С. . Особистий внесок дисертанта: визначено основні характеристики та рівень соціально-економічного розвитку Полтавського регіону, його місце у господарському комплексі України.

7. Реальні доходи та витрати населення / Т.А. Заяць, Т.Г. Кравцова // Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Кіровоградської області на період до 2015 р. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – С. . Особистий внесок дисертанта: оцінено рівень реальних доходів населення регіону та визначено основні обмеження і загрози, а також пріоритети та фактори розвитку цієї сфери як чинника формування людності поселень.

8. Реальні доходи та витрати населення / Т.А. Заяць, Т.Г. Кравцова // Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Луганської області на період до 2015 р. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – С. . Особистий внесок дисертанта: оцінено рівень реальних доходів населення регіону та визначено основні обмеження і загрози, а також пріоритети та фактори розвитку цієї сфери як чинника формування людності поселень.

Статті у наукових фахових виданнях

9. Кравцова Т.Г. Теоретико-методологічні підходи до дослідження трансформації розселення населення регіону // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – Ч. .– С. .

10. Кравцова Т.Г. Ефективне функціонування промислового комплексу регіону як необхідна умова розвитку системи розселення // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2003. – С. .

11. Кравцова Т.Г. Демографічні і фінансові чинники розвитку малого підприємництва на селі (за матеріалами Полтавської області) // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. – Чернівці: Буковинський державний фінансово-економічного інститут, 2003. – Вип. 4. – С. 254-256.

12. Кравцова Т.Г. Підвищення ролі місцевого самоврядування у комплексному розвитку сільських поселень // Сучасні технології управління людськими ресурсами: Зб. наук. пр. – К.: КНЕУ, 2005. – Т. . – С. .

13. Кравцова Т.Г. Соціально-економічні проблеми сільської місцевості Полтавського регіону // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – Ч. . – С. .

14. Кравцова Т.Г. Просторово-часові особливості зміни сільського розселення в сучасних умовах аграрної та соціальної політики (на прикладі Полтавського регіону) // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – Ч. 2. – С. .

Тези доповідей

15. Вплив рентних відносин на процеси відтворення населення / Т.А. Заяць, Л.В. Головко, В.Л. Жаховська, Т.Г. Кравцова // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах: Міжнар. наук.-практ. конференція. – Київ: РВПС України НАН України, 2007. – Ч.3. – С. . Особистий внесок дисертанта: визначено фактори формування рентних платежів у поселенській сфері.

16. Кравцова Т.Г. Формування соціально-продуктивних сил у депопуляційному регіоні // Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил: Наук.-практ. конференція. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – Ч. 2.– С. .

17. Кравцова Т.Г. Методологічні підходи до дослідження трансформації розселення населення регіону // Регіон – 2003: Стратегія оптимального розвитку: Міжнар. наук.-практ. конференція. – Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. .

18. Кравцова Т.Г. Розвиток місцевого самоврядування як вагомий чинник ефективної трансформації економіки України // Ринкова трансформація економік постсоціалістичних країн: Міжнар. форум молодих вчених. – Харків: ХНТУСГ, 2005. – Т. . – С. .

19. Кравцова Т.Г. Соціально-економічні аспекти розвитку розселення прикордонних територій у контексті європейської інтеграції // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конференція. – Луцьк: Вежа, 2006. – с.180-182.

20. Кравцова Т.Г. Удосконалення законодавчих механізмів управління розселенням як важливий чинник соціально-економічного розвитку регіонів // Регіон-2007: стратегія оптимального розвитку: Міжнар. наук.-практ. конференція. – Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2007. – С. 72-74.

АНОТАЦІЯ

Кравцова Т.Г. Трансформація розселення населення регіону: тенденції та перспективи розвитку (на прикладі Полтавської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05. – розвиток продуктивних сил та регіональна економіка. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено теоретико-методологічним і прикладним проблемам трансформації системи розселення регіонального рівня, визначенню перспектив її розвитку та розробці рекомендацій щодо забезпечення збалансованого розвитку всіх категорій населених пунктів та їх інтеграції до єдиного соціально-економічного простору країни. Поглиблено методологію дослідження процесу трансформації розселення за рахунок визначення домінантних чинників, зокрема, новітніх, що впливають на структурно-функціональні зрушення в розселенні, та їх класифікації; обґрунтовано принципи дослідження; удосконалено основні методичні засади дослідження трансформаційних процесів розселення населення та апробовано їх при проведенні аналітичного дослідження системи розселення Полтавського регіону. Запропоновано концептуальні основи розвитку регіональних систем розселення з урахуванням сучасних тенденцій трансформації поселенської мережі, основних обмежуючих та стимулюючих чинників, обґрунтовано етапи її реалізації; здійснено прогнозну оцінку перспектив розвитку системи розселення Полтавської області на період до 2015 року.

Ключові слова: розселення населення, трансформація розселення регіону, розвиток продуктивних сил регіону, проблеми розвитку сільських та міських поселень, ефективність, державна регіональна політика.

АННОТАЦИЯ

Кравцова Т.Г. Трансформация расселения населения региона: тенденции и перспективы развития (на примере Полтавской области). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05. – развитие продуктивных сил и региональная экономика. – Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена теоретико-методологическим и прикладным аспектам трансформационных процессов в системе расселения регионального уровня, а также разработке рекомендаций по обеспечению его сбалансированного развития и интеграции всех населенных пунктов в единое социально-экономическое пространство Украины.

Актуальность диссертационного исследования определяется необходимостью формирования устойчивой, адаптированной к новым рыночным условиям расселенской среды, обеспечивающей наивысшие стандарты жизнедеятельности населения, что отвечает задачам модернизации экономики Украины и обеспечения её соответствия стандартам конкурентного глобализированного экономического пространства.

В работе раскрыта социально-экономическая сущность процесса трансформации расселения и разработана методологическая схема, учитывающая действие разнообразных факторов, в первую очередь новейших рыночных, наиболее активно влияющих на трансформацию системы расселения регионального уровня; предложена их классификация по разным параметрами. Обоснованы основные принципы исследования, в частности: диалектический и обусловленности трансформационных изменений в расселении особенностями общественных условий, дифференцированного подхода, комплексного подхода, приоритетности социального развития и экологический, соблюдение которых будет способствовать формированию и реализации эффективности государственной региональной политики в разных категориях поселений. Обоснована методика исследования трансформационных процессов в расселении региона, которая включает соответствующий алгоритм, комплекс экономически целесообразных методов, а также обоснование основных этапов исследования.

На основе оценки специфики формирования региональной системы поселений определены современные тенденции и локальные особенности трансформации расселения Полтавской области; выявлены основные причины и факторы обострения деструктивных социально-экономических процессов; проведена типология сельских систем расселения (районного уровня) по выявленным тенденциям социально-экономических трансформаций; определены наиболее устойчивые элементы поселенческой сети.

Разработаны концептуальные основы развития региональных систем расселения, которые основываются на принципе согласования социально-экономических национальных интересов, приоритетов общественного развития и обеспечения сбалансированного