МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛЕСНИК ВІКТОРІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 658.8 : 631.15 : 633.1 : 664.7

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МАРКЕТИНГУ У

ЗЕРНОПРОДУКТОВОМУ ПІДКОМПЛЕКСІ АПК РЕГІОНУ

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Червен Іван Іванович,

Миколаївський державний аграрний університет,

завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гудзинський Олексій Дмитрович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри менеджменту і маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент

Соловйов Ігор Олександрович,

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту організацій.

Провідна установа: Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”

УААН, відділ підприємництва і кооперації, м.Київ.

Захист дисертації відбудеться “17” січня 2007 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м.Миколаїв, вул.Паризької комуни, 9, конференцзала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м.Миколаїв, вул. Карпенко 73.

Автореферат розісланий “13” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. З початку 90-х років в Україні формуються передумови для реального використання маркетингу, такі як руйнування державної монополії, зміна відносин власності, виникнення багатоваріантності способів просування продукції на ринок. Під час засвоєння законів ринкової економіки товаровиробникам стає зрозумілим, що виробити продукцію – це ще не все: треба вигідно її продати, для чого слід вивчити можливості збуту продукції та знайти споживача. Функціонування як аграрних, так й промислових переробних підприємств в умовах вільної ринкової економіки і зв’язок їх з ринком диктують необхідність формування чіткої економічно обгрунтованої системи маркетингу. Нині перед реформованими агропромисловими суб’єктами господарювання постають питання щодо асортименту, обсягів виробництва продукції, встановлення ціни, пошуку каналів збуту та засобів її просування. Крім того, маркетинговою діяльністю змушує займатися розвиток конкуренції.

Зерно та продукти його переробки є стратегічно важливим товаром, яке забезпечує продовольчу безпеку країни. В останні роки в Україні зменшилось їх виробництво. Проте починаючи з 2000 року намітились позитивні зрушення в розширенні асортименту продукції, що виробляється, виборі каналів розподілу та засобів просування її на ринок завдяки переорієнтації підприємств первинної і вторинної переробки зерна на маркетингову концепцію управління підприємством.

Стан вивчення проблеми. Проблема впровадження маркетингової діяльності на сільськогосподарських та промислових переробних підприємствах та підвищення її ефективності в останні роки знаходиться в центрі уваги вчених. Теоретичні та практичні аспекти маркетингу в сільському господарстві розкриваються у працях О.Д.Гудзинського, Т.Г.Дудара, М.П.Сахацького, І.О.Соловйова, О.М.Шпичака та працях інших вчених. Проблеми маркетингу ринку зерна та продуктів його переробки привертають увагу В.І.Бойка, П.І.Гайдуцького, М.І.Зубця, О.С.Колесова, І.О.Кузнецової, Є.В.Милованова, П.Т.Саблука, А.В.Фесини, Л.М.Худолій, І.П.Чапко та інших. Їх внесок заслуговує на увагу, але разом з тим не можна не відмітити, що залишаються невирішеними питання системності маркетингу та комплексної оцінки його ефективності у зернопродуктовому підкомплексі АПК.

Саме актуальність цих проблем і зумовила тему дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідних робіт кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївського державного аграрного університету з проблеми “Стратегія розвитку ринку продукції і удосконалення економічних відносин в АПК”, яка є складовою програми “Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер ДР 0102U000259).

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад маркетингової діяльності сільськогосподарських та промислових переробних підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК, вивчення стану та тенденцій розвитку ринку зерна та продуктів його переробки, а також розробка пропозицій по формуванню системи маркетингу у досліджуваному підкомплексі.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- узагальнити наукові погляди на місце, функції та систему маркетингу у зернопродуктовому підкомплексі АПК;

- обгрунтувати методичні підходи до оцінки ефективності маркетингу у сільськогосподарських та промислових переробних підприємствах зернопродуктового підкомплексу АПК;

- з’ясувати організацію системи та ефективність маркетингової діяльності у підкомплексі;

-

- розробити організаційний механізм функціонування маркетингу у підприємствах зернопродуктового підкомплексу;

- обгрунтувати перспективи розвитку маркетингової інфраструктури ринку продукції даного підкомплексу;

-

Об’єктом дослідження є процеси формування системи маркетингу в зернопродуктовому підкомплексі Одеської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів формування ефективної системи маркетингу в аграрних і промислових переробних підприємствах АПК.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ. У ході дослідження застосовувались такі методи: абстрактно-логічний (при теоретичному узагальненні сутності і змісту маркетингу у зернопродуктовому підкомплексі); монографічний (при вивченні та описуванні практики маркетингової діяльності у сільськогосподарських підприємствах та підприємствах по зберіганню та переробці зерна); графічний (при наочному зображенні системи маркетингу аграрних та промислових переробних підприємств, алгоритму формування системи маркетингу залежно від рівня його використання у зазаначених вище підприємствах); індексний (при аналізі обсягів виробництва та збуту зерна й продуктів його переробки); статистично-економічні (при групуванні аграрних та промислових переробних підприємств за ступенем ефективності їх маркетингової діяльності, кореляційно-регресійному аналізі залежності прибутку від реалізації 1ц зерна, рентабельності продажу зерна, прибутку від реалізації сільгосппродукції на 1га сільгоспугідь та рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва від ступеня ефективності маркетингової діяльності аграрних підприємств, ціни реалізації зерна від його обсягів збуту); анкетне опитування (при з’ясуванні сучасного стану маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств, підприємств по зберіганню та переробці зерна).

Інформаційною базою дослідження були офіційні матеріали Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Одеської області, управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій Балтського, Любашівського та Савранського районів, Одеського обласного управління статистики, звітні дані підприємств Одеської області, наукові праці, матеріали спеціальних періодичних видань з проблем, що розглядались.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати проведеного дослідження, які характеризуються новизною, полягають у наступному:

вперше:

- розроблена і застосована методика оцінки стану і ефективності маркетингової діяльності сільськогосподарських та промислових переробних підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК, яка полягає у проведенні опитування керівників і спеціалістів за розробленими нами анкетами оцінки стану маркетингу на підприємствах, переведенні їх відповідей у бали, визначенні ступеня розвитку системи маркетингу підприємств, розрахунку кількісних показників ефективності маркетингової діяльності та встановленні щільності зв’язку між зазначеними вище показниками;

- виявлено залежність та визначено кількісний вплив ступеня розвитку системи маркетингу сільськогосподарських підприємств на показники ефективності зерновиробництва та сільськогосподарської діяльності з використанням кореляційно-регресійних моделей;

набули подальшого розвитку:

- складові системи маркетингу аграрних підприємств, що передбачають три підсистеми: функціонального забезпечення маркетингової діяльності, маркетингових досліджень ринкового середовища, маркетингових дій підприємства та їх результатів та підприємств по зберіганню та переробці зерна, що передбачають чотири підсистеми: управління діяльністю, функціонального забезпечення маркетингової діяльності, маркетингового дослідження ринкового середовища, маркетингових дій підприємства та їх результатів;

- методика проведення рейтингової оцінки адміністративних районів Одеської області по ефективності зерновиробництва за прибутком на 1га площі, рентабельністю продажу та урожайністю;

- система показників оцінки ефективності маркетингової діяльності аграрних та промислових переробних підприємств зернопродуктового підкомплексу;

- наукові основи формування маркетингових служб з урахуванням особливостей зернових і зернопереробних підприємств (ступінь розвитку системи маркетингу, розмір підприємств, територіальне розташування по відношенню до ринків збуту, до суб'єктів маркетингової інфраструктури, фінансові можливості);

удосконалено:

- методичні підходи до аналізу товарних стратегій підприємств по переробці зерна з використанням модифікованої матриці Бостонської консультаційної групи, де в якості параметрів її побудови використовувались темпи приросту обсягів збуту товарної групи та її питома вага у загальних обсягах реалізації продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій, які будуть сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу на основі використання системи маркетингу та урізноманітнення методів оцінки ефективності їх маркетингової діяльності. Рекомендації щодо проведення маркетингових досліджень, формування служб маркетингу у підприємствах зернопродуктового підкомплексу, застосування маркетингових послуг дорадчою службою мають практичне значення для всіх підприємств зазначеного підкомплексу.

Результати досліджень використовуються у ТОВ “Балта-хліб” Одеської області (довідка №370 від 6.10.2006р.), СТОВ “Дружба” Одеської області (довідка №46 від 29.09.2006р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного дослідження. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми села у пореформений період” (м.Миколаїв, Миколаївський ДАУ, вересень 2004р.) та Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК Причорноморського регіону” (м.Миколаїв, Миколаївський ДАУ, квітень 2001р., квітень 2003-2006рр.);.

Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні, методичні і практичні рекомендації опубліковані у 8 наукових працях загальним обсягом 2,83 д.а., з них 6 – у фахових виданнях. Всі публікації підготовлені особисто автором.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона викладена на 169 сторінках комп’ютерного тексту, містить 41 таблицю, 33 рисунка, 24 додатки. Список використаних джерел включає 161 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обговорюються актуальність теми дисертації, формулюються мета, основні завдання, предмет та об’єкт дослідження, виділяються елементи наукової новизни та практичне значення одержаних результатів, відображається їх апробація, визначається особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Теоретичні та методичні основи маркетингу в агропромисловому підкомплексі” викладено теоретичні аспекти маркетингової діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК.

В Україні успішно формується вітчизняна школа маркетингу, проте відмічається її слабкий розвиток в аграрній сфері. Для встановлення сутності “маркетингу”, “системи маркетингу” у зернопродуктовому підкомплексі автором було узагальнено підходи до визначення цих понять. Це дало змогу обгрунтувати визначення агромаркетингу у зернопродуктовому підкомплексі АПК, яке полягає в організації і управлінні виробничо-збутовою діяльністю сільськогосподарських, хлібоприймальних та переробних підприємств на основі комплексного вивчення ринку зерна та продуктів його переробки з метою отримання прибутку через всебічне задоволення попиту споживачів. З цього випливає, що суб’єктами агромаркетингу досліджуваного підкомплексу АПК є сільськогосподарські підприємства різних форм власності, що займаються виробництвом зерна; хлібоприймальні організації; підприємства первинної та вторинної переробки зерна; організації агротехнічного обслуговування; оптові та роздрібні торговельні посередники; постачальники сировини та матеріально-технічних засобів; консультативні центри; споживачі продукції зернопереробних підприємств.

Ми вважаємо, що з точки зору інституційного підходу ядро системи маркетингу в зернопродуктовому підкомплексі АПК формують головні суб’єкти маркетингової діяльності: зерновиробники, підприємства по зберіганню, первинній та вторинній переробці зерна. Під час своєї діяльності вони вступають у контакт з оточенням (постачальниками, маркетинговими посередниками, контактними аудиторіями, оптовими та роздрібними торговцями), яке допомагає просуванню їхньої продукції до кінцевих споживачів, тим самим відбувається двосторонній взаємозв’язок. Крім того, функціонування цієї системи перебуває під впливом факторів макросередовища в односторонньому порядку, і їх врахування з боку підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК дуже важливе, оскільки вони формують можливості і загрози для їх ефективного функціонування у системі ринкових відносин.

Відповідно до особливостей маркетингової діяльності система маркетингу аграрних підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК складається з трьох підсистем: маркетингових досліджень ринкового середовища (дослідження факторів макросередовища, конкурентів, конюнкутури ринку зерна, ринкових позицій підприємства), функціонального забезпечення маркетингової діяльності (планування, організація, мотивація та контроль у маркетинговій діяльності) та маркетингових дій підприємства і їх результатів (товарної, цінової, комунікаційної політик та політики розподілу продукції), а промислових переробних підприємств з чотирьох підсистем – до трьох зазначених додається ще підсистема управління діяльністю, яка передбачає ринкову орієнтацію вищого керівництва й персоналу підприємства та ступінь відкритості зовнішньому середовищу).

Пропонована нами методика оцінки стану і ефективності маркетингової діяльності сільськогосподарських та промислових переробних підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК полягає у проведенні опитування керівників і спеціалістів за розробленими нами анкетами оцінки стану маркетингу на підприємствах, переведенні їх відповідей у бали, визначенні ступеня розвитку системи маркетингу підприємств, розрахунку кількісних показників ефективності маркетингової діяльності та встановленні щільності зв’язку між зазначеними вище показниками. Ступінь розвитку системи маркетингу визначаємо шляхом ділення фактично набраних балів за результатами опитування на її максимальний бал. В якості основних показників ефективності маркетингової діяльності сільськогосподарських товаровиробників та підприємств первинної й вторинної переробки зерна ми пропонуємо використовувати такі: ринкова частка підприємства на основних ринках продукції, що виробляється, відносна ринкова частка стосовно лідера, темпи росту обсягів продажу продукції, рентабельність продажу продукції та рівень рентабельності підприємства; коефіцієнт ефективності з використанням ринкової частки та рівня рентабельності продукції.

Для розробки маркетингових стратегій підприємств по переробці зерна ми пропонуємо використовувати модифіковану матрицю Бостонської консультаційної групи, де в якості параметрів її побудови необхідно взяти темпи приросту обсягів збуту товарної групи та її питому вагу в загальних обсягах реалізації продукції.

Отже, для того, щоб стати активним учасником ринку, впевнено почувати себе у ринковому середовищі, керівники і спеціалісти сільськогосподарських та промислових переробних підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК повинні володіти достовірною і повною інформацією про нього. Тому на сучасному етапі розвитку економіки України особливе місце необхідно відвести агромаркетингу як підгрунттю формування взаємовідносин суб’єктів господарювання.

У другому розділі “Організація маркетингу та розвиток ринку продукції зернопродуктового підкомплексу АПК в регіоні” проведено аналіз організації та ефективності маркетингової діяльності у підкомплексі, ринку зерна та продуктів його переробки.

Система маркетингу аграрних підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК Одеської області має низький ступінь розвитку за рахунок низького ступеня розвитку підсистем функціонального забезпечення маркетингової діяльності та маркетингових досліджень ринкового середовища.

Для з’ясування впливу рівня розвитку системи маркетингу на показники ефективності як зернової галузі, так і підприємства в цілому нами було проведено групування досліджуваних підприємств за ступенем розвитку їх системи маркетингу.

Таблиця 1

Вплив рівня розвитку системи маркетингу на основні показники ефективності зерновиробництва по аграрних підприємствах Балтського, Любашівського та Савранського районів Одеської області у середньому за 2003-2004рр.

Показники | Групи господарств за ступенем розвитку системи маркетингу, % | Всього та в серед-ньому по господар-ствах

1 група

до 25,3 | 2 група

25,4 – 42,7 | 3 група

42,8 – 60,1 | 4 група

понад 60,2

Кількість господарств | 20 | 23 | 20 | 13 | 76

Ступінь розвитку системи маркетингу, % |

16,4 |

35,8 |

49,3 |

71,5 |

40,3

Припадає на 1 підприємство:

- кількості реалізованого зерна, ц

- грошової виручки від його реалізації, тис.грн. |

1943

98,4 |

2559

119,9 |

4318

206,8 |

8751

486,9 |

3920

197,5

Ринкова частка, % | 2,1 | 2,4 | 4,4 | 9,0 | 4,5

Собівартість 1ц, грн. | 57,87 | 38,50 | 37,98 | 32,96 | 38,75

Середня ціна 1ц, грн. | 46,04 | 46,88 | 47,89 | 55,64 | 50,40

Прибуток на 1ц, грн. | -11,82 | 8,38 | 9,91 | 22,68 | 11,65

Рівень рентабельності, % | -20,4 | 21,8 | 26,1 | 68,8 | 30,1

Рентабельність продажу, % | -25,7 | 17,9 | 20,7 | 40,8 | 23,1

Дані таблиці 1 дають можливість зробити висновок про те, що існує вплив ступеня розвитку системи маркетингу на всі показники ефективності зерновиробництва. Найбільш тісний вплив відбувається на розміри прибутку від реалізації 1ц зерна, рівень рентабельності та рентабельності продажу зерна, а також прибутку від реалізації сільгосппродукції на 1га сільгоспугідь та рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва. Невисокі рівні коефіцієнтів кореляції (0,67; 0,63; 0,65; 0,66; 0,58) адекватні, оскільки система маркетингу – не єдиний фактор, що впливає на ефективне ведення господарської діяльності аграрних підприємств.

Оцінку рівня використання інструментів маркетингу підприємств по зберіганню й переробці зерна проведемо за допомогою бального методу, результати якого наведені у таблиці 2. В ній підсистеми маркетингу мають такі умовні позначення: СМ – система маркетингу, УД – управління діяльністю, Ф – функціональне забезпечення маркетингової діяльності, МД – маркетингові дослідження, МДП – маркетингові дії підприємства та його результати. Ступінь розвитку підсистем маркетингу досліджуваних підприємств визначався як відношення їх фактичної суми балів до максимального значення відповідної підсистеми.

Наведені у таблиці 2 результати опитувань свідчать, що система маркетингу підприємств по зберіганню та переробці зерна Миколаївської, Одеської та Херсонської областей має середній рівень розвитку: в середньому по обстежених об’єктах її ступінь розвитку становить 55,7%, відхилення між максимальним та мінімальним значеннями дорівнює 45,3проц.п.

Таблиця 2

Результати оцінки системи маркетингу за матеріалами опитувань керівників підприємств по зберіганню та переробці зерна Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, проведених у 2005 році

Підприємства | Бали по підсистемах маркетингу | Ступінь ефективності, %

СМ | УД | Ф | МД | МДП | СМ | УД | Ф | МД | МДП

Одеська область:

Любашівський елеватор |

62,2 |

5,0 |

20,2 |

26,0 |

11,0 |

72,3 |

62,5 |

51,8 |

100,0 |

84,6

Заплазьке ХПП | 36,9 | 3,0 | 17,9 | 9,0 | 7,0 | 42,9 | 37,5 | 45,9 | 34,6 | 53,8

Балтське ХПП | 56,2 | 5,0 | 21,2 | 23,0 | 7,0 | 65,3 | 62,5 | 54,4 | 88,5 | 53,8

Балтський хлібозавод | 53,1 | 6,0 | 23,1 | 14,0 | 10,0 | 61,7 | 75,0 | 59,2 | 53,8 | 76,9

Котовський елеватор | 40,9 | 4,0 | 15,9 | 16,0 | 5,0 | 47,6 | 50,0 | 40,8 | 61,5 | 38,5

Котовський хлібозавод | 55,7 | 2,0 | 21,7 | 26,0 | 6,0 | 64,8 | 25,0 | 55,6 | 100,0 | 46,2

Савранський хлібозавод | 23,2 | 1,0 | 6,2 | 11,0 | 5,0 | 27,0 | 12,5 | 15,9 | 42,3 | 38,5

Миколаївська область:

Миколаївський КХП |

47,9 |

4,0 |

20,9 |

13,0 |

10,0 |

55,7 |

50,0 |

53,6 |

50,0 |

76,9

Підгороднянський елеватор |

55,4 |

5,0 |

25,4 |

16,0 |

9,0 |

64,4 |

62,5 |

65,1 |

61,5 |

69,2 | Херсонська область:

Каланчацький КХП |

47,5 |

5,0 |

20,5 |

16,0 |

6,0 |

55,2 |

62,5 |

52,6 |

61,5 |

46,2

В середньому по підприємствах |

47,9 |

4,0 |

19,3 |

17,0 |

7,6 |

55,7 |

50,0 |

49,5 |

65,4 |

58,5

У середньому за 2004-2005 роки порівняно з 1998-1999 роками в Одеській області виробництво зерна зросло на 29,6%, за рахунок розширення площ збирання та підвищення урожайності зернових культур. Причому, другий фактор вплинув найбільше. В результаті збільшення урожайності на 18,7% було додатково отримано 367 тис.т зерна.

Виробництво зерна в Одеській області здійснюється ефективно, проте з 1998-1999 років по 2004-2005 роки економічна ефективність поступово зменшується через великі та випереджаючі порівняно з ціною прирости собівартості зерна та низькі прирости його урожайності. Найбільш ефективним в області є виробництво гречки та зернобобових, по яких рівень рентабельності у 2004-2005 роках склав відповідно 66,5% та 39,3%.

Одним із методів наукового підходу щодо реальної оцінки діяльності як сільськогосподарських підприємств, так і регіонів у сучасних умовах може бути їх рейтингова оцінка. Для рейтингової оцінки в якості найважливіших параметрів оцінки економічної ефективності зерновиробництва візьмемо прибуток на 1га площі, з якої реалізовано зерно, його рентабельність продажу та урожайність.

Таблиця 3

Рейтингова оцінка адміністративних районів Одеської області за урожайністю зерна, прибутком на 1га площі та рентабельністю його продажу

Адміністративні райони | Місце району | Адміністративні райони |

Місце району

2000-2001рр. | 2002-2003рр. | 2004-2005рр. | 2000-2001рр. | 2002-2003рр. | 2004-2005рр.

Ананьївський | 25 | 25 | 7 | Котовський | 9 | 24 | 5

Арцизський | 8 | 11 | 24 | Красноокнянський | 22 | 8 | 22

Балтський | 20 | 3 | 17 | Любашівський | 24 | 20 | 13

Білгород-Дністровський |

12 |

6 |

6 |

Миколаївський |

7 |

17 |

11

Біляївський | 5 | 5 | 16 | Овідіопольський | 13 | 9 | 25

Березівський | 21 | 10 | 26 | Ренійський | 16 | 16 | 14

Болградський | 19 | 23 | 15 | Роздільнянський | 1 | 19 | 19

Великомихайлів-ський |

10 |

15 |

12 |

Савранський |

6 |

7 |

9

Іванівський | 2 | 1 | 4 | Саратський | 15 | 14 | 21

Ізмаїльський | 17 | 21 | 8 | Тарутинський | 3 | 13 | 18

Кілійський | 18 | 18 | 23 | Татарбунарський | 14 | 22 | 10

Кодимський | 11 | 4 | 20 | Фрунзівський | 23 | 26 | 2

Комінтернівський | 4 | 2 | 1 | Ширяївський | 26 | 12 | 3

За результатами рейтингової оцінки районів Одеської області, наведеної у таблиці 3, з 2000 року по 2005 рік найбільш ефективно виробництво зерна здійснюється у Комінтернівському, Ширяївському та Фрунзівському районах. У 2004-2005 роках рентабельність продажу зерна в них становила 35,1%, 29,1% та 32,1%.

З 1998 по 2005 рік підвищуються обсяги реалізації зерна, його рівень товарності у середньому за 1998-2005 роки становить 60,6%. У структурі товарного асортименту зерна за досліджуваний період 65,6% належить пшениці, однак її питома вага за 2004-2005 роки зменшилась до 52,2%, натомість удвічі зросла частка ячменю та кукурудзи. Існує тісний обернений зв’язок між ціною 1т зерна та обсягами його реалізації по пшениці, житу, ячменю, зернобобовим та у середньому по зерновим культурам.

Більше половини зерна в Одеській області продається за іншими каналами і у межах 20,0% - на ринку. Однак сільськогосподарські товаровиробники не завжди обирали той канал, де ціна найвища. Її пропонують переробні підприємства, включаючи елеватори. Позитивним моментом є суттєве скорочення бартерних угод на зерновому ринку Одеської області.

Ринок зберігання зерна у досліджуваній області з потенційно конкурентного і висококонцентрованого у 1998-19999 роках перетворився у неконцентрований, висококонкурентний у 2001-2002 роках. Така ситуація примушує елеватори та хлібоприймальні підприємства застосовувати засоби маркетингу (створювати комерціний відділ, використовувати різні рекламні засоби та засоби стимулювання збуту), завдяки чому розширюється коло клієнтів і формується коло прихильників.

Ринок переробки зерна в Одеській області представлений борошномельною, круп’яною, комбікормовою, хлібопекарною та макаронною промисловостями.

Таблиця 4

Обсяги виробництва продуктів переробки зерна по Одеській області

Види продукції | У середньому за рік | Індекс ІV-го періоду до І-го | 1998-1999

І період | 2000-2001

ІІ період | 2002-2003

ІІІ період | 2004-2005

ІV період | Борошно – всього, тис.т

у тому числі: спеціалізовані

переробні підприємства

підсобні цехи сільгосп-

підприємств | 196,4

148,7

47,7 | 131,2

86,2

45,0 | 138,0

107,5

30,5 | 152,4

108,1

44,3 | 0,776

0,727

0,929 | Крупи – всього, т

у тому числі: спеціалізовані

переробні підприємства

підсобні цехи сільгосп-

підприємств | 8100

3238

4862 | 3900

2094

1806 | 2216

344

1872 | 3050

1332

1718 | 0,377

0,411

0,353 | Хліб та хлібобулочні вироби – всього, тис.т

у тому числі: спеціалізовані

переробні підприємства

підсобні цехи сільгосп-

підприємств |

122,6

107,7

14,9 |

107,2

94,3

12,9 |

110,4

96,5

13,9 |

113,0

99,4

13,6 |

0,922

0,923

0,913 | Макаронні вироби – всього, т

у тому числі: спеціалізовані

переробні підприємства

підсобні цехи сільгосп-

підприємств | 1570

1171

399 | 998

329

669 | 1737

1215

522 | 2098

1895

203 | 1,336

1,618

0,509 |

З 1998 року по 2005 рік обсяги виробництва борошна, хлібобулочних виробів та особливо круп поступово скорочується, натомість відбувається нарощування виробництва комбікормів, кормових сумішей та макаронних виробів. За винятком круп, найбільша питома вага у структурі продукції переробки зерна належить спеціалізованим переробним підприємствам. Виробництво борошна, хлібобулочних та макаронних виробів зосереджене в Одесі, вона має найбільшу ринкову частку. На ринку продукції комбікормової промисловості найбільшу частку займає Комінтернівський район, а на ринку круп – Кілійський та Саратський райони.

У третьому розділі “Організаційно-економічне обгрунтування створення системи маркетингу у зернопродуктовому підкомплексі АПК” розглянуті питання створення маркетингових служб підприємств досліджуваного підкомплексу, розвиток маркетингової інфраструктури на ринках його продукції та запропоновано стратегії маркетингу на ринку зерна та продуктів його переробки.

Формування системи агромаркетингу у підприємствах зернопродуктового підкомплексу АПК можна забезпечити двома способами: у великих і середніх за розмірами суб’єктів господарювання – безпосередньо власною службою маркетингу; у малих агроформуваннях – шляхом використання консультаційних послуг дорадчих служб або зовнішніх незалежних консультаційних фірм у формі надання консультацій.

У Савранському районі із 12 сільськогосподарських підприємств, у чотирьох можна створити комерційний відділ з основами маркетингу, а у двох – ввести посаду маркетолога. Для СТОВ “Дружба” даного району, яке є середнім за розмірами підприємством, пропонуємо ввести посаду маркетолога, а для ТОВ “Балта-хліб”, яке є хлібозаводом із ступенем розвитку системи маркетингу вище середнього – створити відділ маркетингу та збуту на основі колишнього відділу збуту.

Для оцінки роботи маркетологів СТОВ “Дружба” пропонуємо використати критерії точності розроблених прогнозів реалізації продукції на коротко-, середньо- та довгострокові періоди, збереження довгострокових зв’язків, якість і своєчасність виконання робіт по розробці стратегій розвитку підприємства. Для оцінки роботи спеціалістів відділу маркетингу та збуту ТОВ “Балта-хліб” пропонуємо використати зазначені вище критерії з доповненням критерію освоєння нових видів продукції та здійснення заходів по просуванню хлібобулочної та кондитерської продукції на ринок відповідно до розробленої програми.

Під маркетинговою інфраструктурою зернопродуктового підкомплексу АПК ми розуміємо сукупність суб’єктів, які у процесі взаємодії з виробниками зерна та переробниками даної сировини сприяють просуванню як зерна, так і продуктів його переробки до кінцевого споживача. Тому до її складу входять: транспортні організації по перевезенню зерна, зокрема морські торговельні порти; дорадчі служби; агентства з маркетингових досліджень; рекламні агенства; виставкові центри; оптова та роздрібна торгівля; товарні біржі.

У середньому за 2002-2003 роки та 2004-2005 роки морськими торговельними портами Одеської області було перероблено понад 65,0% хлібного вантажу. Однак обсяги його переробки скоротились у другому періоді порівняно з першим на 19,8% за рахунок зменшення транзиту зерна у 2,8 раз, каботажу – у 4 рази. Понад 50,0% переробки хлібного вантажу України за вказані періоди припадало на Іллічівський та Одеський морські торговельні порти.

З 2002 по 2005 рік відбувається скорочення питомої ваги морських торговельних портів Одеської області по транзиту та каботажу хлібного вантажу на користь зростання експортних операцій. Вони втратили конкурентні позиції по транзитним операціям з хлібним вантажем за рахунок переорієнтації своєї роботи на інші види вантажу та розширенням обсягів переробки портів-конкурентів, передусім у Миколаївській та Херсонській областях.

З метою покращення обслуговування сільськогосподарських підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК Одеської області пропонується удосконалити діяльність обласної Одеської дорадчої служби шляхом впровадження комплексної агромаркетингової послуги. Вона включатиме три взаємопов’язані напрямки: професійні консультації, проведення маркетингових досліджень на замовлення та навчання спеціалістів, представлених на рис.1.

Рис.1. Пропонований склад маркетингових послуг дорадчої служби Одеської області

Ринкові економічні відносини в Україні зумовлюють посилення стратегічного напряму в практичній діяльності підприємств. Серед існуючих функціональних стратегій підприємств маркетингова стратегія відіграє особливу роль.

Для розробки стратегії ми провели прогнозування основних параметрів розвитку ринку зерна в Одеській області (табл.5). За оптимістичним сценарієм на 2010 рік в Одеській області передбачається зростання обсягів виробництва зерна на 72%, а обсягів збуту – на 71%. Зниження рівня товарності зерна обумовлюється розвитком тваринництва та розширенням переробки зерна у переробних цехах сільськогосподарських підприємств Одеської області.

За реалістичним сценарієм в області на 2010 рік може бути отримано зерна на 56,5% більше порівняно з 1998-2005 роками, а обсяги реалізації зростуть на 57,5%, підприємства не будуть розширювати власну переробку зерна, а утримувати на існуючому рівні. За песимістичним прогнозом в Одеській області на 2010 рік передбачається збільшення валового збору зерна на 8%, а обсягів його реалізації – на 41%, за таким розвитком подій передбачається скорочення галузі тваринництва та переробки зерна у власних цехах.

Таблиця 5

Прогноз розвитку ринку зерна в Одеській області

Показники | Прогноз

песимістичний | реалістичний | оптимістичний

Площа збирання, тис.га

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

2010р. |

827,9

834,6

841,1

847,5

853,7 |

865,9

874,1

882,4

890,6

898,8 |

903,8

913,6

923,6

933,7

943,9

Урожайність, ц/га

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

2010р. |

25,7

26,6

27,4

28,3

29,1 |

29,4

30,4

31,4

32,4

33,5 |

33,0

34,2

35,4

36,6

37,8

Валовий збір, тис.т

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

2010р. |

2264,0

2372,1

2481,7

2593,3

2706,3 |

2545,7

2657,3

2770,4

2885,5

3002,0 |

2827,4

2942,5

3059,1

3177,7

3297,7

Кількість реалізованого зерна, тис.т

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

2010р. |

1318,6

1425,0

1491,7

1559,4

1628,1 |

1464,2

1572,4

1640,9

1710,4

1780,9 |

1609,8

1719,8

1790,1

1861,4

1933,7

Середня ціна реалізації 1т зерна, грн.

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

2010р. |

475,1

503,1

536,1

569,2

601,9 |

494,1

522,3

555,6

588,9

621,9 |

513,1

541,5

575,1

608,6

641,9

Для подальшого розвитку зернопродуктового підкомплексу АПК Одеської області ми рекомендуємо застосовувати стратегію розвитку відносин з переробними підприємствами та елеваторами, розвиваючи прямі поставки зерна. Особливу увагу необхідно приділити підвищенню якості як зерна, так й продуктів його переробки.

На ринку хлібобулочних виробів Одеської області окрім відомого у м.Одеса хлібозаводу ВАТ “Одеський коровай” найбільш вдало розвивається на півночі області ТОВ “Балта-хліб”. Воно є лідером. Причому, прагне укріпити свої конкурентні позиції, збільшуючи свою частку ринку. Відповідно до стратегій модифікованої матриці Бостонської консультаційної групи у ТОВ “Балта-хліб” виробництво хліба, булочних та здобних виробів потребує підтримання досягнутих позицій шляхом недопущення зниження обсягів збуту, застосування пакування хліба та булочних виробів, утримання існуючих клієнтів завдяки забезпеченню вищої якості зазначених видів продукції порівняно з товарами конкурентів. Для кондитерських виробів м’якої групи доцільно використовувати стратегію розвитку: вкладення коштів у збільшення обсягів збуту, виробництво нових видів продукції (зокрема, зефіру з фасуванням у зручну упаковку), розширення ринків збуту географічно з приверненням нових клієнтів, а для кондитерських виробів твердої групи (печива, пряників) – “посилення лінії продукту”.

Таким чином, формування системи маркетингу зернопродуктового підкомплексу АПК повинно грунтуватись на оцінці рівня розвитку та ефективності маркетингової діяльності підприємств досліджуваного підкомплексу, аналізі стану та розвитку ринку зерна, його зберігання та продуктів переробки. Крім того, успішному функціонуванню системи маркетингу сприятиме належний розвиток маркетингової інфраструктури ринку продукції зернопродуктового підкомплексу та розробка його стратегії маркетингу.

ВИСНОВКИ

1. Система маркетингу аграних підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК повинна включати три підсистеми: функціональне забезпечення маркетингової діяльності (планування, розробка стратегії підприємства, організація служби маркетингу, мотивація спеціалістів з комерційних питань, контроль ефективності діяльності підприємства); маркетингові дослідження ринкового середовища (дослідження конкурентів, факторів макросередовища, кон’юнктури ринку зерна, ринкових позицій підприємства); маркетингові дії підприємства та їх результати (товарна, цінова та комунікаційна політики, політика реалізації зерна). Перша підсистема є зв’язуючою для другої та третьої підсистем.

2. Система маркетингу підприємств по зберіганню та переробці зерна включатиме чотири підсистеми: управління діяльністю (ринкова орієнтація вищого керівництва, персоналу підприємства та ступінь відкритості системи управління зовнішньому середовищу); функціональне забезпечення маркетингової діяльності (планування, організація, мотивація та контроль маркетингу); маркетингові дослідження ринкового середовища (макросередовища, повединки споживачів, посередників, конкурентів, комплекс маркетингу, стратегічний аналіз); маркетингові дії підприємства та їх результати.

3. Для оцінки ефективності маркетингової діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК доцільно використовувати п’ять методів: якісні, які полягають у проведенні на підприємствах маркетингового аудиту, а також у застосуванні критеріїв якості, своєчасності та глибини проведених робіт з маркетингової діяльності; кількісні, які характеризують кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, а також порівняння витрат на маркетинг з валовим прибутком; соціологічні, які передбачають розробку програми маркетингового дослідження на основі опитування керівників і спеціалістів з маркетингової діяльності; бальні, відповідно до яких кожен елемент підсистем маркетингу оцінюється у балах, потім вони сумуються і розраховується середній бал та ступінь розвитку системи маркетингу; інформаційні, які передбачають використання спеціальних комп’ютерних програм у сфері маркетингу.

4. Розробка стратегії підприємств первинної та вторинної переробки зерна можлива на основі використання модифікованої матриці Бостонської консультаційної групи, де в якості параметрів її побудови пропонуємо взяти два критерія: темпи приросту обсягів збуту групи продукту та її питому вагу у товарному асортименті.

5. За результатами маркетингового дослідження сучасного стану системи маркетингу підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК Одеської області було встановлено, що ступінь її розвитку у сільськогосподарських підприємствах нижче середнього, функції маркетингу не виконуються комплексно. У підприємствах по зберіганню та переробці зерна ступінь розвитку системи маркетингу вище середнього. У аграрних підприємствах значення останнього показника суттєво впливає на прибуток від реалізації 1ц зерна та 1га сільгоспугідь, а також на рівень рентабельності зерна та продукції сільського господарства. У підприємствах по зберіганню та переробці зерна виявлено тісний взаємозв’язок між ступенем розвитку системи маркетингу та виручкою від реалізації продукції (надання послуг) на 1 працівника, прибутком на 1 працівника, рівнем рентабельності господарської діяльності.

6. За період з 1998-1999 років по 2004-2005 роки в Одеській області валовий збір зерна збільшився на 29,6%, однак зменшилась економічна ефективність його виробництва. В області за досліджуваний період найбільш вдало з економічної точки зору розвивали та ведуть свою діяльність аграрні підприємства Білгород-Дністровського, Іванівського, Комінтернівського, Котовського, Фрунзівського та Ширяївського районів. Зазначений стан ринку зерна в Одеській області призвів до погіршення розвитку ринків борошна, круп та хлібобулочних виробів.

7. Організація маркетингової діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК повинна передбачати ступінь розвитку системи маркетингу, розмір підприємства, його фінансові можливості та виробничі потужності. Вона обов’язково здійснюється завдяки проведенню трьох груп заходів: організаційних, адміністративно-правових та науково-методичних. Для невеликих за розмірами підприємств доцільно вводити посаду маркетолога або користуватись послугами консультаційних центрів та дорадчої служби, для середніх та великих підприємств можна формувати відділ маркетингу.

8. На теперішній час в Одеській області відбувається розвиток маркетингової інфраструктури, зокрема виставкової діяльності, морських торговельних портів, консультаційної діяльності з питань агромаркетингу. Для покращення обслуговування сільськогосподарських підприємств пропонуємо обласній дорадчій службі Одеської області застосовувати комплексну маркетингову послугу, яка включає надання професійних консультацій, виконання маркетингових досліджень та навчання спеціалістів з питань агромаркетингу.

9. Подальше ефективне функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК Одеської області передбачає використання стратегії розвитку взаємовідносин, особливо між переробними підприємствами, включаючи елеватори, та сільськогосподарськими підприємствами, які вирощують зернові культури. Особливу увагу необхідно приділити підвищенню якості як зерна, так й продуктів його переробки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

У інших виданнях

1.

2.

АНОТАЦІЯ

Колесник В.М. Формування системи маркетингу у зернопродуктовому підкомплексі АПК регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Миколаївський державний аграрний університет. – Миколаїв. – 2007.

У дисертаційній роботі висвітлено теоретичні та методичні аспекти формування системи маркетингу у зернопродуктовому підкомплексі АПК. Розроблена і застосована методика оцінки стану і ефективності маркетингової діяльності сільськогосподарських та промислових переробних підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК. З використанням кореляційно-регресійних моделей виявлено залежність та визначено кількісний вплив ступеня розвитку системи маркетингу сільськогосподарських підприємств та господарських формувань по зберіганню й переробці зерна на показники ефективності їх діяльності. Удосконалено методичні підходи до аналізу товарних стратегій підприємств по переробці зерна з використанням модифікованої матриці Бостонської консультаційної групи. Доведено, що при організації маркетингової діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК повинні враховуватись ступінь розвитку системи маркетингу, розмір підприємства, його фінансові можливості та виробничі потужності. Для покращення обслуговування сільськогосподарських підприємств агроконсультаційній службі пропонується застосовувати маркетингові послуги.

Зроблено прогноз розвитку ринку зерна та продуктів його переробки на основі кореляційно-регресійних моделей із застосуванням сценарного методу прогнозування.

Ключові слова: система маркетингу, ефективність маркетингової діяльності, маркетингові дослідження, ринок зерна, ринок продуктів переробки зерна, організація маркетингу, маркетингова інфраструктура, стратегія маркетингу.

АННОТАЦИЯ

Колесник В.М. формирование системы маркетинга в зернопродуктовом подкомплексе АПК. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Николаевский государственный аграрный университет. – Николаев. – 2007.

В диссертационной работе освещены теоретические и методические аспекты формирования системы маркетинга в зернопродуктовом подкомплексе АПК. Определены составляющие системы маркетинга аграрных предприятий и предприятий по хранению и переработке зерна. Усовершенствованы методические подходы к анализу товарных стратегий предприятий по переработке зерна с использованием модифицированной матрицы Бостонской консультационной группы, где в качестве параметров ее построения взяты темп прироста объемов сбыта