ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КИСЛИЦИН ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 005.330.3

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЯК ОСНОВА СТРАТЕГІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємством

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

исертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

м. Маріуполь– 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник: |

доктор економічних наук, професор

Білопольський Микола Григорович,

Приазовський державний технічний університет (м. Маріуполь), завідувач кафедри обліку та аудиту

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, професор

Чернега Оксана Богданівна,

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського,

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

завідувач кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Момот Олександр Іванович,“

Донецький національний технічний університет”,

завідувач кафедри управління якістю

Захист відбудеться “26” грудня 2007 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою:

87500, м. Маріуполь, Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розіслано “26” листопада 2007 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок

АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми обумовлена особливою важливістю і значимістю проблеми підвищення конкурентоспроможності економіки нашої країни. Президент України. чітко вказав, що наш стратегічний напрям - вступ до Європейської спільноти. Проте на сьогодні, за даними Світового Економічного Форуму (СЕФ), Україна посідає лише 84 місце за ростом конкурентоспроможності країн і 69 місце за індексом конкурентоспроможності бізнесу серед 104 країн всіх континентів.

За останні п’ять років на значних міжнародних форумах головує тема ділової досконалості, як найбільш важливого фактору конкурентоспроможності. Шляхи до досконалості різні, проте світовий досвід свідчить, що на протязі останніх тридцяти років задача досягнення конкурентоспроможності підприємства вирішується в значній мірі шляхом формування систем управління якістю (СУЯ).

За даними Реєстру Системи УкрСЕПРО станом на 01.04.2006 року чинними були 1046 сертифікатів, які видані вітчизняним підприємствам, що сертифікували СУЯ. Найбільшу кількість сертифікатів на системи управління видано у таких областях, як Київська та м. Київ, Донецька, Дніпропетровська та Харківська. Найбільшу кількість видано сертифікатів підприємствам таких галузей: машинобудівна – 18,5 %; харчова – 16 %; надання послуг (виконання робіт) – 16 %; будівельна –10 %; хімічна – 9 %; електротехнічна –7,5 %. Проте, за інформацією ISO, за кількістю сертифікованих СУЯ наша країна займає лише 36 місце у світі та 18 місце у Європі.

Аналіз доводить, що наша країна перед початком “забігу” у досягненні конкурентоспроможності серед країн європейської ліги має доволі “низький старт”. Тільки декілька сотень українських підприємств пройшли п’яту частину шляху до європейського рівня досконалості, і лише кілька десятків підприємств подолали половину цього шляху, став дипломантами та лауреатами Українського національного конкурсу якості, що дорівнює 60 % європейського рівня досконалості.

До того ж, за словами президента Української асоціації якості, ситуація ускладнюється тим, що деякі організації впроваджують систему менеджменту якості формально. На таких підприємствах економіка після одержання сертифіката з якості не покращується, а падає.

Таким чином, проблема дисертаційної роботи не тільки актуальна сьогодні, а залишиться вельми актуальною для України і на найближчі десятиріччя.

Ступінь вивчення теми. Сучасна теорія управління якістю базується на результатах досліджень, що проводилися такими видатними зарубіжними вченими, як: Ф. Б. Кросбі, У. Е. Демінг, А. В. Фейдженбаум, К. Ісікава, Дж. М. Джуран, У.А. Шухард та інші. Значний внесок в теорію питання внесено росіянами В.Ю. Огвоздіним, Н.Ш. Сулєймановим, С.Д. Ільєнковою, Р.А. Фатхутдіновим та ін. Теоретичні аспекти щодо якості як наукової категорії, систем якості та управління якістю були предметом досліджень також багатьох вітчизняних сучасних авторів: Г.О. Швиданенко, С.К. Фомічова, О.І. Момота, О.Б. Чернегі, Ю.В. Макогона, Ю.О. Гохберга, А.О. Старостиної, Н.І. Скрябінової та ін.

Проте і на цей час існує багато не розкритих питань і теоретичних проблем. Введення міжнародних стандартів мало б забезпечити практиків зрозумілим, обґрунтованим і вивіреним методичним та методологічним апаратом для побудов систем управління якістю на конкретних підприємствах. Перед фахівцями постають проблеми щодо розуміння сутності системи управління якістю, дії її механізмів, структури елементів тощо. Навіть в термінології щодо систем управління якістю не існує в сучасних стандартах єдиного порозуміння. Як свідчить досвід, ці, нібито суто теоретичні проблеми стають вельми конкретними під час впровадження системи якості на конкретному підприємстві. До того ж останнім часом з’являються в світовій пресі публікації вельми шановних авторів щодо недоцільності, марності впровадження системи якості за стандартами ISO, що нема сенсу в сертифікації продукції та самих систем якості.

Актуальність проблеми, недостатня наукова розробленість окремих її сторін і велика практична значимість визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до комплексного плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського в двох госпрозрахункових темах: 852 / 2002 “Розробка науково – методичних рекомендацій з формулювання стратегій розвитку підприємства” (державний реєстраційний номер 0102U007174), в якій надані рекомендації щодо розробки стратегії корпоративного розвитку і запропоновано дерево цілей та стратегічний набір підприємства з урахуванням концепції якості; 71 / 2004 “Методичне забезпечення розробки стратегії управління системою якості на підприємстві з метою забезпечення його конкурентоспроможності” (державний реєстраційний номер 0105U002114), в якій дисертантом розроблена методика оцінки конкурентоспроможності підприємства з урахуванням фактору якості, та запропонована модель управління якістю на підприємстві.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розвиток теоретичних та методичних положень, а також розробка практичних рекомендацій з формування та впровадження системи управління якістю на підприємстві як основи стратегії його конкурентоспроможності.

Для досягнення мети було поставлено і вирішено наступні завдання, що обумовили логіку і структуру дисертаційної роботи:

виявлено сутність стратегії і нові парадигми конкурентних переваг в умовах глобальної конкуренції;

проведено дослідження сутності якості як загальнонаукової і економічної категорії, а також як об’єкта управління; виявлено нові парадигми якості;

розроблено модель еволюції якості та уточнено моделі її складових елементів: спіралі якості та петлі якості;

з’ясовано сутність та досліджено етапи розвитку концепцій якості;

розкрито сутність, структуру, функції та складові елементи системи управління якістю;

побудовано моделі систем управління якістю;

надано аналіз сутності процесів та проблем стандартизації й сертифікації як продукції, так і систем якості;

теоретично обґрунтовано механізм функціонування та удосконалення СУЯ на машинобудівному підприємстві;

запропоновано механізм розробки стратегії удосконалення СУЯП та сформовано стратегію конкурентоспроможності підприємства на засадах СУЯП.

Об’єктом дослідження є система управління якістю в контексті підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Предмет дослідження склали теоретичні та практичні аспекти механізму функціонування і удосконалення системи управління якістю на підприємстві як основи його конкурентоспроможності.

Методологія і методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали законодавчі документи та стандарти України і міжнародних організацій щодо якості, роботи зарубіжних і українських фахівців з управління якістю, управління підприємством, менеджменту, маркетингу та стратегічного аналізу. У процесі роботи була застосована методологія системного аналізу.

У процесі дослідження використовувалися методи критичного логіко – історичного аналізу і систематизації (під час розробки схеми розвитку теорії переваг і етапів розвитку концепцій якості); методи синтезу і аналізу (для розробки структури системи методів стандартизації); методи системного аналізу і абстрактно-логічного моделювання (у процесі розробки моделі еволюції якості; моделей спіралі і петлі якості; матеріально - інформаційної моделі СУЯ, при побудові алгоритму вибору стратегії СУЯ); методи формалізації (під час розробки моделей СУЯ); економіко-математичні методи (під час розробки моделі типового процесу управління виробництвом (якістю) для випадку лінійних економічних систем, багатофакторної моделі досягнення конкурентоспроможності підприємства); економіко - статистичні методи (для проведення аналізу економічних і фінансових показників); метод апробації (під час адаптації розробленого алгоритму удосконалення СУЯ на підприємстві); методи матричного стратегічного аналізу (для позиціонування і вибору стратегії конкурентоспроможності).

Наукова новизна результатів дослідження.

Вперше:

- розроблено модель еволюції якості, що відрізняється від існуючої моделі якості не тільки структурою бази якості (яку склали не дві, а чотири складові: матеріально-технічна база, персонал з їх кваліфікацією і інтересом, менеджмент та технології), а й ідеологією, філософією моделі: інтегральний показник якості підприємства (виробу, галузі ) може розвиватися у часі за витками спіралі, що поширюється і складається з окремих петель якості, до моменту, доки не вичерпано можливості існуючої бази якості. З появою нової бази якості процес розвитку інтегрального показника якості продовжується;

- запропоновано методичний підхід щодо удосконалення СУЯП: він являє собою ітераційний процес, початком якого виступає наявність невідповідності існуючої СУЯ вимогам ринку і можливостям підприємства.

Удосконалено:

- системні моделі управління якістю на підприємстві: а) матеріально - інформаційну модель відкритої саморегулюючої СУЯ, що описана в стандартах серії ISO 9000: до відомих елементів додано елемент “реакція”, який являє собою інформацію щодо задоволення потреб споживачів якістю продукції і варіантами підвищення якості на підприємстві (за рахунок удосконалення або інновацій). Указано на наявність матеріально-речовинних та інформаційних потоків; б) структурну модель типового процесу управління виробництвом (якістю) - уточнено її елементи, а саме: ресурси, ринок, виробництво, споживачі, реакція (підвищення якості за рахунок удосконалення або інновацій); в) формалізовану структурну модель типового процесу управління виробництвом (якістю) для випадку лінійних економічних систем, шляхом подання моделі у матричній формі та з’ясування впливу зворотного зв’язку за рахунок знаку (плюс, мінус) відповідного доданку;

-

-

Одержало подальший розвиток:

- простежено логіку, виділено шість етапів розвитку теорії переваг і надано їх характеристику (від абсолютних, конкурентних до порівняльних), систематизовано у схемі;

- конкретизовано структуру моделі петлі якості, загальне означення якої надано в стандарті ISO 8402. Структуру склали взаємопов’язані види діяльності: маркетингові дослідження, проектування, виробництво, збут, експлуатація, утилізація;

- побудована схема взаємодії структури та функції блоків системи управління якістю на підприємстві (СУЯП), а саме: служби якості, служби маркетингу, блоків формування та забезпечення якості, споживачів та блоку прийняття рішень з вказівкою їх структури та основних функцій. Головуючим в цій схемі є блок прийняття рішень, який включає політику якості та посібник з якості. Цільовою функцією системи є задача забезпечення вимог і потреб споживачів продукції підприємства.

Наукове значення роботи. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці методологічних і теоретико-методичних засад сутності та механізму впровадження, функціонування й удосконалення системи управління якістю на підприємстві, як основи стратегії формування його конкурентоспроможності.

Практичне значення результатів дослідження полягає в наступному: уточнення та подальший розвиток окремих науково – теоретичних проблем сприяють більш ефективному процесу модернізації або впровадження СУЯ на підприємствах України, використання розроблених науково – методичних рекомендацій щодо формування СУЯ, як головного елементу стратегії підприємства, сприяє підвищенню його конкурентоспроможності; за допомогою методики формування стратегії високої конкурентоспроможності підприємства можливо забезпечення його довгострокового розвитку.

Рекомендації щодо формування системи управління якістю як основи стратегії конкурентоспроможності було впроваджено на Донецькому ВАТ “Точмаш” (акт упровадження від 19.05.2007/вп).

Матеріали дисертаційного дослідження використані в навчальному процесі під час викладання дисциплін “Основи підприємництва”, “Стратегія підприємства”, “Економіка і організація інноваційної діяльності підприємства” (довідка від 20.09.2007 № 1302/ 2209).

Особистий внесок здобувача. Теоретичні розробки, обґрунтування, висновки та пропозиції, що містить робота, одержані автором самостійно на підставі всебічного вивчення, аналізу та узагальнення теоретичного і практичного матеріалу, а також дослідження результатів впровадження системи управління якістю продукції і виробництва на машинобудівних підприємствах України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації доповідалися автором і були схвалені на 7-ми наукових та науково-практичних конференціях, в тому числі на 2-х поза межами вузу: Науково – практичні конференції викладачів і аспірантів ДонДУЕТ - березень, 2003р., 2005р.та 2006р.; Міжнародна науково – практична конференція “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення”: Ялта, ДонДУЕТ, 2-3 жовтня- 2003 р.; Международный научно-практический семинар “Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект”. – Донецк – Славяногорск, ДонНУ, 26-30 января, 2003 г.; ІІ Всеукраїнська науково – практична конференція “Україна у світовій економічній спільноті”. Дніпропетровськ, 26 березня 2004 р.; Міжнародна науково – практична конференція “М.І. Туган – Барановський – видатний вчений економіст. Спадщина та новації”. Донецьк, 20-21 січня 2005р.

Публікації: Основні результати дослідження викладено в 8-ми публікаціях. Серед них: 6-ть належать автору особисто, 5-ть - опубліковані в фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 2,89 др. арк., з них особисто автору належить 2, 49 др. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 176 сторінок основного тексту. Дисертація містить 16 таблиць, 15 рисунків на 36 сторінках та 4 додатка на 22 сторінках. Список джерел нараховує 146 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито сутність проблеми підвищення конкурентоспроможності та формування системи управління якістю на рівні підприємств, обґрунтовано необхідність дослідження у визначеному напрямку. Надано загальну характеристику дисертації, що містить актуальність теми та її практичну значущість, подано зв’язок роботи з напрямками наукових досліджень, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено його об’єкт та предмет, представлено наукову новизну одержаних результатів, їх практичне застосування й апробацію, наведено перелік публікацій за темою дисертації.

У першому розділі “Теоретичні аспекти і нові парадигми конкурентних переваг та управління якістю” на основі наукових досліджень сучасної теорії конкурентоспроможність й управління якістю та системного підходу розкрито сутність стратегії конкурентних переваг в умовах глобальної конкуренції, визначено якість як економічну категорію, розроблено модель її еволюції, досліджені сутність, етапи розвитку та нові парадигми концепцій управління якістю.

Вивчення сутності й особливостей термінів конкурентоспроможність і конкурентних переваг проводилося шляхом дослідження історичного досвіду щодо розвитку теорії конкурентних переваг. Було досліджено теорію Д. Рікардо, теорію Е. Хекшера і Б. Оліна, парадокс В. Лєонтьєва, теорію М. Портера. В роботі зроблено спробу надати етапи розвитку теорії переваг (від абсолютних, конкурентних до порівняльних) за логікою їх розвитку, виділено та надано характеристику шістьох етапів розвитку філософії і практики конкурентної переваги за період з початку ХІХ століття і сформульовано найбільш важливі стратегії конкурентних переваг для кожного з етапів.

На основі аналізу динаміки розвитку стратегій доведено, що саме якість у всіх її аспектах є самим головним і постійним елементом досягнення конкурентних переваг. Проаналізувавши різноманітні підходи до визначення економічної категорії якість запропоновано авторський варіант: якість – це рівень (ступінь) задоволення (виконання) встановлених чи передбачуваних потреб (вимог) споживачів і інших зацікавлених сторін сукупністю властивостей і характеристик певного об’єкту (продукції, послуг).

В процесі дослідження було розроблено оригінальну модель еволюції якості (рис. 1.), яку можна вважати, на наш погляд, зображенням концепції формування і розвитку якості.

Рис. 1. Модель еволюції якості

.

В запропонованій моделі структура бази якості складається з чотирьох елементів: сектор 1 – матеріально-технічна база, сектор 2 – персонал (його кваліфікація і інтерес), сектор 3 – менеджмент, сектор 4 – технології.

Запропоновано шість послідовних взаємозалежних видів діяльності, що складають, структуру петлі якості (рис. 2.).

Рис. 2. Модель петлі якості

Під впливом часу і можливостей бази якості петля якості поступово перетворюється у висхідну поширюючу спіраль (рис. 3.).

Рис. 3. Модель спіралі якості

В роботі елементи петлі якості представлено в формалізованому вигляді з метою визначення інтегральної характеристики якості продукції з елементами контролю виробника, споживача і екологічного контролю під час утилізації (1):

ЯКпродінт = ЯКвироб+ ЯКспож + ЯКутіл= ЯК1 + ЯК2 + ЯК3 + ЯК4 + ЯК5 (1)

де ЯКпродінт – інтегральний показник оцінки якості продукції;

ЯКвироб (або ЯК1 + ЯК2 + к*ЯК3 )– якість, оцінена виробником продукції; ЯК1 - якість проектування;

ЯК2 - якість виробництва; ЯК3 - якість збуту; к – частина якості збуту, що може бути оцінена виробником;

ЯКспож (або р*ЯК3 + ЯК4) - якість, оцінена споживачами під час купівлі та використання;

р –частина якості збуту, що може бути оцінена споживачем; ЯК4 - якість експлуатації;

ЯКутіл (або ЯК5) – якість, оцінена екологічними службами та споживачами щодо мінімальної шкоди зовнішньому середовищу під час утилізації.; ЯК5 – якість утилізації.

З метою опанування нової парадигми якості як стратегії був проведений аналіз логіки розвитку та змін основних концепцій: концепції “перевірка якості”; концепції “Технічний контроль якості на інспекційному рівні” (Technical Qualіty Control); статистичний контроль якості (Statіstіcal Qualіty Control); концепції “Забезпечення якості в процесі виробництва” (Qualіty Assurance); концепції “Постійне удосконалення або система впровадження безупинного поліпшення (Contіnues Іmprovement Іmplementatіon System)”; системи управління якістю (Qualіty Control Systems); комплексного (системного, тотального) забезпечення якістю (Qualіty Assurance System), концепції тотального управління якістю (Total Qualіty Control – TQC); якості як стратегії; концепції “Система юридичної відповідальності за якість продукції”, всебічного (тотального, загального) управління якістю (Total Qualіty Management - TQM); універсального управління якістю; загального управління удосконаленням компаній (Total improvement management — TIM). Водночас був досліджений внесок України та Росії в розробку концепцій якості. Але жодна з існуючих до цього часу концепцій з якості не є панацеєю і не дає сто відсоткову (навіть і меншу) гарантію досягнення конкурентних переваг підприємством на глобалізованому ринку, тому в сучасний момент вже не актуально розглядати окрему концепцію з якості як гарантію виживання підприємства на ринку. Настав час нової парадигми щодо якості: “якість як філософія” та “якість як стратегія”. Якість необхідно розглядати тільки в контексті нової концепції системного удосконалення підприємства.

У другому розділі “Механізми та моделі систем управління якістю” розглянуто сутність, складові елементи та моделі систем управління якістю, досліджено стандарти управління якістю як бази для створення та удосконалення СУЯ, визначено особливості процесів сертифікації продукції та систем якості.

Досліджено визначення терміну “система якості”. Наводиться обґрунтування терміну “система управління якістю”. При визначенні процесу управління якістю досліджується взаємодія із зовнішнім середовищем, визначаються фактори зовнішнього середовища, що найбільш впливають на якість. Особливості систем управління якістю (СУЯ), що обумовлені сучасними вимогами забезпечення конкурентоспроможності, визначили суттєву відмінність від аналогічних систем часів соціалістичної економіки. Це в першу чергу відноситься до того, що здійснюється перехід від принципів задоволення інтересів виробників до задоволення інтересів споживачів.

Суттєві зміни в політиці систем якості знайшли своє відображення в системі управління якістю. Сутність та специфіка управління найбільш виразно подається у вигляді моделей.

В роботі надано та обґрунтовано дві системні моделі: а) матеріально-інформаційну модель відкритої саморегулюючої системи управління якістю (рис. 4); б) структурну модель типового процесу управління виробництвом (якістю) (рис.5). Другу модель представлено також в вигляді функції (3, 4).

Умовні позначення: - потік матеріально – речовинний ; - потік інформаційний.

Рис. 4. Матеріально-інформаційна модель відкритої саморегулюючої системи управління якістю

При наявності зворотного зв’язку вихід, у вигляді сигналу Y1, що перетворюється функцією F2, також подається на вхід до F1. Таким чином на вхід поступають два сигнали. У більшості економічних систем функції F1 та F2 розглядаються як лінійні, тобто можуть бути подані у вигляді деяких матриць. Тоді можна вважати, що до входу функції F1 поступає сума двох сигналів.

Рис. 5. Структурна модель типового процесу управління виробництвом (якістю)

Для режиму, що встановиться, можна записати рівняння (2):

(2)

Після нескладних перетворень:

(3)

З врахуванням часу t, результат виконування процесів F1 та F2 можна описати як функцію:

(4)

де Х – ресурси, Х={xi}, i=1, n; Z – ринок, Z={zj},j=1, m; F1– виробництво; V– інфраструктура, V={vk}, k=1,h; F2- реакція; S - підвищення якості: за рахунок удосконалення (S1,); за рахунок інновацій (S2); S1={sr}, r=1,p; S2={sr}, r=1,p; Y1- споживачі (споживчі властивості здобутого продукту з урахуванням думки споживачів ), Y1={yl}, l=1,u; t – час; J - динаміка управління процесом.

На основі вивчення наукової та нормативної літератури було розкрито сутність, види та призначення стандартизації, уточнено значення терміну „стандарт”. Проведена класифікація стандартів за чотирма ознаками: за об’єктами стандартизації, за призначенням, за сферою діяльності та за ступенем обов’язковості. Досліджено такі методи стандартизації, як типізація, уніфікація, симпліфікація, спеціалізація, - надано їх характеристику.

В роботі наведено структуру Державної системи стандартизації України, розкрито її види діяльності. Оскільки Державна система стандартизації в Україні розвивається в гармонії з основними принципами міжнародних систем стандартизації, то виникла необхідність дослідження стандартів ІSO серії 9000, що є універсальними. Розкрито структуру стандартів ІSO 9001, ІSO 9002 і ІSO 9003, сутність моделей побудови системи якості, зміст елементів системи якості відповідно до вимог стандартів ІSO. При розробці стандартів ІSO враховані вісім принципів управління якістю: орієнтація на споживача; системний підхід до управління; процесний підхід; постійне поліпшення діяльності організації; прийняття рішень на підставі реальних фактів; взаємовигідні стосунки с постачальниками; лідерство керівництва; залучення працівників усіх рівнів до справ організації. Поряд з тим, що стандарти ІSO мають ряд достоїнств, в роботі розкрито головні проблеми стандартів ІSO та шляхи їх вирішення.

Оскільки сертифікація продукції та систем якості виступає фактором досягнення конкурентоспроможності, в дослідженні розкрито сутність, види та призначення сертифікації, зазначені основні відзнаки між обов'язковою і добровільною сертифікаціями. З прийняттям міжнародних стандартів ISO серії 9000 сертифікація систем якості перейшла на єдину нормативну базу. В Україні вже є приклади успішного побудування та сертифікації систем якості: ЗАТ „Новокраматорський машинобудівний завод” (Краматорськ), ПО „Зоря” (Миколаїв) і ін. В роботі розкрито значення сертифікації для споживачів, виробників та для суспільства, наведені процедури сертифікації систем якості.

В Україні існує державна система сертифікації УкрСЕПРО, тому розглянуті види діяльності цієї системи, її організаційна структура, основи інформаційного забезпечення. Зазначено, що принциповою відмінністю між системою сертифікації в Україні та системою міжнародної сертифікації є те, що в міжнародній практиці впроваджений принцип розділення консультативної та сертифікаційної діяльності, в той час як в Україні система УкрСЕПРО займається як безпосередньо сертифікацією продукції, так і надає консалтингові послуги. Основний принцип роботи систем управління якістю у відповідності зі стандартом ISO 9001 - безперервне удосконалення – вимагає при підготовці до сертифікації СУЯ дотримуватися певної стратегії, тому в роботі відокремлено п'ять підходів до стратегії сертифікації продукції та систем якості.

У третьому розділі “Формування стратегії конкурентоспроможності підприємства на засадах удосконалення системи управління якістю” досліджено теоретичні і практичні аспекти функціонування СУЯ на підприємстві, виявлено механізм удосконалення СУЯП, сформовано стратегії конкурентоспроможність підприємства на засадах СУЯП.

Об’єктом даного дослідження вибрано Донецьке машинобудівне підприємство ВАТ “Точмаш”. Відмічено, що машинобудування в Україні після найглибшого спаду наприкінці 90-х років ХХ ст. поступово збільшує темпи і переходить до формування стратегій розвитку. На ВАТ “Точмаш” перша система якості КС УЯР (комплекс системи управління якістю робіт) була розроблена та введена ще у 1975 році. Базувався КС УЯР на стандартах колишнього СРСР. З 1988 року, після виходу міжнародних стандартів ISO серії 9000, почалась компанія по їх впровадженню. Тому у 1996 році систему якості КС УЯР на заводі почали переробляти з урахуванням вимог стандартів ISO-9001-94 і гармонізованих вітчизняних стандартів ДСТУ ISO 9001-95. Розроблено та використовується в діяльності підприємства починаючи з серпня 2001 року адаптовану до міжнародних стандартів систему управління якістю. Це було зроблено з метою як безпосередньо для підвищення якості продукції, так і для підтримки конкурентоспроможності ВАТ “Точмаш” на світовому ринку.

Існуюча система управління якістю на підприємстві представлена на рисунку 6.

Рис.6. Схема взаємодії структури та функції блоків системи управління якістю на підприємстві (СУЯП)

Сертифікація систем якості - це друге за значенням питання щодо створення на підприємстві реальних конкурентних переваг. При укладанні контрактів на постачання своєї продукції в інші країни підприємству приходиться зіштовхуватися з питанням покупця: ким сертифікована продукція і чи є сертифікат на систему якості, виданий визнаним у світі сертифікаційним органом. При цьому сертифікат визнається не країнами, а конкретними фірмами-споживачами, що мають свої вимоги у відношенні сертифікації. Сертифікація сама по собі має дуже важливе значення, але керівництво підприємства має розуміти, що коли Система якості працює ефективно і приносить реальну користь підприємству, то одержати будь-який сертифікат буде не складно. На ВАТ “Точмаш” у 2001 р. отримано сертифікат Системи сертифікації УкрСЕПРО на систему якості відносно виробництва продукції для нафтової промисловості, гірничого обладнання для шахт та сільгосптехніки відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001 – 95.

В роботі запропоновано методичний підхід у вигляді алгоритму удосконалення СУЯП (рис. 7).

0

Рис.7. Алгоритм удосконалення СУЯП відповідно до вимог міжнародних стандартів та новітніх концепцій якості

Проте, як свідчать результати практики і проведеного теоретичного аналізу, ані сама наявність СУЯП, ані розробка стратегій щодо подальшого її удосконалення не є самоціллю. Генеральною метою підприємства є стійкий розвиток, утримання долі ринку за рахунок конкурентоспроможність в цілому і наявності конкретних конкурентних переваг. Таким чином, СУЯП виступає як необхідна, але не достатня умова формування стратегії високої конкурентоспроможність підприємств.

В роботі запропоновано методичні підходи до розробки стратегії високої конкурентоспроможності підприємства на засадах СУЯП, що складається з етапів, зведених за сутністю до трьох блоків:

Блок 1. Розробка основ корпоративної стратегії. Основні етапи: стратегічний аналіз, стратегічна діагностика, формування місії, генеральної мети; “дерева” цілей, “дерев” визначення та розв’язання проблем.

Блок 2. Розробка стратегії удосконалення СУЯП, містить два етапи: визначення моделі стратегії управління рівнем якості та вибір стратегії сертифікації підприємства.

Блок 3. Стратегічний аналіз і вибір стратегії високої конкурентоспроможності для господарчих бізнес-одиниць (ГБО). Перший етап – виділення ГБО, стратегічний аналіз і діагностика основних бізнес-напрямків на підприємстві і т.п.. Другий етап - формування стратегій конкурентоспроможності ГБО підприємства на засадах СУЯП.

Дуже важливим є визначення сутності конкурентоспроможності підприємства і шляхів її досягнення.. Для цього в роботі досліджено значення і запропоновано методичні підходи до формування стратегії високої конкурентоспроможності підприємства (рис.8).

Рис.8. Методичні підходи до формування стратегії високої конкурентоспроможності підприємства

Відповідно до логіки формування конкурентоспроможності підприємства (Кзп) було запропоновано авторську модифікацію багатофакторної моделі (5), що має обов’язкові умови наявності таких рис підприємства як адаптивність, інноваційність та наявність СУЯП:

(5)

Пояснення щодо сутності кожного з елементів даної моделі приведено на рисунку 8.

При цьому формалізовано конкурентну перевагу можна надати у наступному вигляді (6):

(6)

де КПр – конкурентні переваги; Як – показники якості або корисності продукції; Ц – ціна; В Екс – експлуатаційні витрати. (Показники для розрахунку та порівняння мають бути оцінені в балах).

За допомогою цих методичних підходів для об’єкта дослідження було розроблено стратегії подальшого розвитку і удосконалення СУЯП, стратегії проведення сертифікації СУЯП; стратегії досягнення конкурентоспроможність для основних ГБО підприємства.

Вважаємо, що реалізація розроблених стратегій забезпечить підприємству наявність певних конкурентних переваг, що сприятиме стабільному розвитку підприємства на ринку в умовах жорсткої конкуренції за рахунок його високої конкурентоспроможності на базі ефективно діючої СУЯП.

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичні узагальнення і знайдено нове вирішення комплексної науково – практичної проблеми, що полягає в розробці стратегії конкурентоспроможності підприємства на засадах системи управління якістю підприємства. Основні висновки та рекомендації зводяться до наступного:

1. Стратегічний напрям України - вступ до Європейської спільноти та ВТО. Це може принести позитивні результати для нашої країни тільки за умови забезпечення високої конкурентоспроможності як окремих підприємств, галузей, товарів, так і країни в цілому. Проте на сьогодні, за даними світових рейтингових агентств, Україна за показником конкурентоспроможності серед 102 країн посідає 66 місце , а за показником перспективи конкурентоспроможності – тільки 84.

Світовий досвід доводить, що на протязі останніх тридцяти років задача досягнення конкурентоспроможності підприємств вирішується в значній мірі шляхом формування СУЯ. Станом на 2006 р. кількість чинних сертифікованих систем якості в Україні майже в 3 рази менше порівняно з Росією, що дозволяє нашій країні займати лише 18 місце серед країн Європейської спільноти.

2. В умовах глобальної конкуренції виявлено сутність стратегії конкурентних переваг, простежено логіку, виділено шість етапів розвитку теорії переваг і надано їх характеристику (від абсолютних, конкурентних до порівняльних).

3. Дослідження якості як загальнонаукової та економічної категорії, а також як об’єкта управління дозволило запропонувати авторський варіант визначення якості як економічної категорії: якість – це рівень (ступінь) задоволення (виконання) встановлених чи передбачуваних потреб (вимог) споживачів і інших зацікавлених сторін сукупністю властивостей і характеристик певного об’єкту (продукції, послуг).

4. Проаналізовано та уточнено основні дефініції, відмічено нові парадигми: конкуренції як “співробітництва”, а не боротьби; якості (“якість як філософія” та “якість як стратегія”), конкурентоспроможності, що базується на товарній специфікації в епоху кастомізації.

5. Розроблено модель еволюції якості та уточнено моделі її складових елементів: спіралі якості та петлі якості. Запропонована модель еволюції якості відрізняється від існуючої моделі якості не тільки структурою бази якості (яку склали не дві, а чотири складові: матеріально-технічна база, персонал з їх кваліфікацією і інтересом, менеджмент та технології), а й ідеологією та філософією формування моделі. При цьому інтегральний показник якості підприємства (виробу, галузі) може розвиватися у часі за витками спіралі, що поширюється і, в свою чергу, складається з окремих петель якості. Процес поширюється до моменту, доки не вичерпано можливості існуючої бази якості. З появою нової бази якості процес розвитку інтегрального показника якості продовжується. Конкретизовано структуру моделі петлі якості, загальне означення якої надано в стандарті ISO 8402. Структуру склали взаємопов’язані види діяльності: маркетингові дослідження, проектування, виробництво, збут, експлуатація, утилізація.

6. З’ясовано сутність та досліджено еволюцію концепцій якості; формалізовано механізм побудови інтегрального показника конкурентних переваг підприємства з урахуванням різноманітних факторів якості, а саме, якості проектування, виробництва, збуту, експлуатації і утилізації.

7. Розкрито сутність, структуру, функції та складові елементи системи якості. Система якості насамперед має бути представлена сукупністю організаційних структур. Служба якості організовує роботу з якості на підприємстві (створює систему якості), контролює якість продукції, забезпечує виробництво нормативною базою (стандартами) і засобами вимірів, проводить внутрішні перевірки системи якості, організовує сертифікацію продукції і системи якості, координує, контролює і здійснює методичне керівництво роботою інших структур, що виконують функції в системі якості.

8. Побудовано моделі систем управління якістю на підприємстві: а) матеріально - інформаційну модель відкритої саморегулюючої СУЯ, описану в стандартах серії ISO 9000: до відомих елементів додано елемент “реакція”, який являє собою інформацію щодо задоволення потреб споживачів якістю продукції і варіантами підвищення якості на підприємстві (за рахунок удосконалення або інновацій). Указано на наявність матеріально-речовинних та інформаційних потоків; б) структурну модель типового процесу управління виробництвом (якістю) - уточнено її елементи, а саме: ресурси, ринок, виробництво, споживачі, реакція (підвищення якості за рахунок удосконалення або інновацій); в) формалізовану структурну модель типового процесу управління виробництвом (якістю) для випадку лінійних економічних систем, шляхом подання моделі у матричній формі та з’ясування впливу зворотного зв’язку за рахунок знаку відповідного доданку.

9. Аналіз процесів та проблем стандартизації і сертифікації як продукції, так і систем якості показав, що створення в українських компаніях систем якості відповідно зі стандартами ISO 9000 має починатися зі створення загальної методології, що передбачає реальну оцінку стартових умов, етапи і послідовність робіт з якості на шляху перебудови всієї корпоративної культури на принципах загального менеджменту якості (TQM). Існує нагальна потреба вдосконалення теоретичної бази управління якістю взагалі і стандартів ІSO 9000 зокрема, щоб одержати в результаті логічно обґрунтовані й більш зрозумілі для практичного використання стандарти.

10. Теоретично обґрунтовано механізм функціонування та удосконалення СУЯ на машинобудівному підприємстві. Побудовано алгоритм удосконалення СУЯП, що являє собою ітераційний процес, початком якого виступає наявність невідповідності існуючої СУЯ вимогам ринку і можливостям підприємства.

11. Запропоновано механізм розробки стратегії удосконалення СУЯП та сформовано стратегію конкурентоспроможності підприємства на засадах СУЯП.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у провідних наукових фахових виданнях:

1.

Особистий внесок: Виявлено логіку і досвід формування моделей конкурентоспроможності Японії як держави та її фірм, визначені можливості пристосування японського досвіду для формування моделей конкурентоспроможності України. Проаналізовано сутність стратегії конкурентних переваг для України, визначено, що якість – основа стратегії конкурентних переваг. Розглянуто і сформульовано етапи розвитку стратегії конкурентних переваг.

2.

3.

4.

5.

Особистий внесок: Запропоновано еволюційну модель якості, модель спіралі якості та елементи петлі якості.

Опубліковано за матеріалами конференції:

6.

7.

8.

АНОТАЦІЯ

Кісліцин В. О. Система управління якістю як основа стратегії конкурентоспроможності підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємством (за видами економічної діяльності). - Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, м. Маріуполь 2007.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів удосконалення системи управління якістю як основи стратегії конкурентоспроможності підприємства.

У роботі виявлено сутність стратегії конкурентних переваг в умовах глобальної конкуренції; проведено дослідження якості як загальнонаукової та економічної категорії, а також як об’єкта управління; проаналізовано та уточнено основні дефініції, виявлено нові парадигми якості; розроблено модель якості та уточнені моделі її складових елементів: спіралі якості та петлі якості; з’ясована сутність та досліджена еволюція концепцій якості; розкрито сутність, структуру, функції та складові елементи системи якості; побудовано модель системи управління якістю; надано аналіз сутності процесів стандартизації та сертифікації продукції і систем якості та їх проблем; теоретично обґрунтовано механізм впровадження СУЯ на машинобудівному підприємстві; розроблено механізм та стратегії