НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

корнійчук Віталіна Петрівна

УДК: 338.27

МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ВВП ЗА ФАЗАМИ ВІДТВОРЕННЯ

І СЕКТОРАМИ ЕКОНОМІКИ НА СЕРЕДНЬОСТРОКОВУ ПЕРСПЕКТИВУ

Спеціальність: 08.00.03. – економіка та управління

національним господарством

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ)

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Беседін Василь Федорович,

Науково-дослідний економічний інститут, начальник відділу державного регулювання та макроекономічного прогнозування

Офіційні опоненти: – доктор економічних наук, професор

Крушевський Аркадій Володимирович,

Економіко-технологічний

університет (м. Бровари), ректор

– кандидат економічних наук, доцент,

Щукін Борис Миколайович,

Науково-дослідний економічний інститут,

начальник відділу економічної стратегії

Захист відбудеться 29 листопада 2007 р. о 16 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д. 26.801.01 із захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту (01103, м. Київ-103 бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці НДЕІ за адресою: 01103, м. Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, 1-й поверх.

Автореферат розісланий 26 жовтня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук О.Ю. Рудченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Макроекономічне прогнозування є важливим інструментом економічної політики на даному етапі економічних перетворень за умов пошуку нових шляхів та інструментів державного регулювання економічного і соціального розвитку країни, оскільки прогноз дає змогу виявити тенденції та закономірності економічної динаміки, визначити альтернативні шляхи, формувати політику ефективного управління економічними процесами.

Трансформаційні перетворення, що відбуваються в Україні обумовили потребу переходу від розроблення цільових прогнозів та планів до здійснення варіантних прогнозних досліджень розвитку економічної ситуації, що вимагало удосконалення існуючих і розроблення нових методів макроекономічного прогнозування відповідно до економічного ладу країни.

Проблемам методології і методики прогнозування показників ВВП на стадіях економічного відтворення в рамках розробки прогнозів економічного та соціального розвитку країни присвячено багато робіт українських вчених: В.Беседіна, Г.Бондаренко, Ю.Василенка, В.Вітлінського, В.Гейця, М.Гольцберга, І.Євдокимової, Б.Панасюка, Б.Кваснюка, А.Крушевського, М.Меламеда, І.Крючкової, М.Кузубова, І.Лук’яненко, М.Скрипниченко, Б.Щукіна та зарубіжних авторів, серед яких М.Горден, П.Кругман, Г.Тейл, Л.Тімберген, П.Пойхонен та ін., а також фахівців Міністерства економіки України та Національного банку України.

Досвід зарубіжних наукових досліджень у цій сфері характеризується переважанням методичних підходів, що базуються на моделях країн з стабільною економічною ситуацією, які не враховують перехідні процеси, що ще мають місце в економіці України.

Віддаючи належне надбанням зарубіжних та вітчизняних вчених, слід відмітити, що основна увага в наукових працях приділяється, в основному, прогнозуванню економіки у галузевому розрізі, а секторний аспект висвітлюється неповно, зосереджуючи основну увагу на нефінансовому (реальному) та фінансовому секторі економіки на стадії виробництва, у зв’язку з чим виникла необхідність в удосконаленні інструментарію та методів прогнозування ВВП на стадіях економічного відтворення у секторному розрізі на середньострокову перспективу в рамках методологічної бази СНР.

Актуальність та значимість вказаних проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних досліджень, що проводились автором під час виконання планових науково-дослідних робіт НДЕІ за період 2004-2006 років за темами: “Розробка методології прогнозування показників ВВП за фазами відтворення (виробництво, утворення і розподіл доходів, кінцеве використання) та секторами економіки і видами економічної діяльності на середньо- та довгострокову перспективу” (2004-2005 рр., № державної реєстрації 0102U007283, особистий внесок автора – розроблення методології середньострокового прогнозування та здіснення прогнозу показників ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу); “Розробка методологічних основ аналізу і прогнозування основних макроекономічних показників за фазами відтворення і секторами економіки з урахуванням структурних зрушень і за умов реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку” (2006 р., № державної реєстрації 0102U007283, особистий внесок автора – розроблення методології прогнозування та здіснення прогнозу основних макропоказників за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу).

Автором щорічно в рамках планових науково-дослідних тем проводилися прогнозні розрахунки динаміки основних макроекономічних показників на основі методів і моделей, розроблених у процесі дисертаційного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних положень прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу з використанням методології СНР та інструментів економіко-математичного моделювання з їх апробацією в сучасній економічній практиці.

Згідно з метою дослідження в дисертаційній роботі були поставлені і вирішувалися такі завдання:

§ узагальнення теоретичних аспектів прогнозування макроекономічних показників на середньострокову перспективу;

§ визначення особливостей секторної структури ВВП та ролі макропоказників у відображенні економічного розвитку на основі методології системі національних рахунків;

§ узагальнення досвіду середньострокового прогнозування ВВП за секторами економіки;

§ удосконалення методології прогнозування показників ВВП на стадіях економічного відтворення у секторному розрізі на середньострокову перспективу та обґрунтування основних принципів побудови середньострокового прогнозу за фазами відтворення і секторами економіки;

§ розроблення методів прогнозування показників ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу;

§ здійснення прогнозу ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на 2007-2011 роки та їх взаємоузгодження на стадіях відтворення.

Об’єктом дослідження є валовий внутрішній продукт України в секторному розрізі.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання щодо прогнозування валового внутрішнього продукту за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу.

Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є положення сучасної економічної теорії, методологія системи національних рахунків, законодавчі й нормативні акти України щодо економічної і соціальної політики держави, наукові праці українських та зарубіжних учених і фахівців з питань методології і методики прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньостроковий період.

Інформаційною базою дослідження стали статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, розрахунки НДЕІ, відповідні нормативно-правові акти України, українські та зарубіжні аналітичні матеріали, а також результати власних розрахунків.

Методологічною основою дослідження є економічна теорія та наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. У процесі наукового дослідження застосовані методи порівняльного економічного аналізу (при аналізі економічного розвитку ВВП за секторами економіки), економіко-математичного моделювання (при оцінці впливу факторів на макроекономічну ситуацію), експертних оцінок (у процесі підготовки сценарних умов прогнозу), прогнозування (при прогнозування можливих сценаріїв розвитку секторів та економіки в цілому в залежності від динаміки розвитку окремих макропоказників), логічного узагальнення результатів (при формуванні висновків), графічний метод (при побудові графіків і схем) та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. В процесі проведеного дисертаційного дослідження отримано наступні результати, які складають його наукову новизну:

отримано вперше:

§ методи прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу, які об'єднані у відповідну модель, що охоплює етапи аналізу і підготовки інформації, прогнозування ВВП і його агрегатів за фазами відтворення (виробництва, формування і розподілу доходів, кінцевого використання доходів), прогнозування ВВП і його агрегатів за секторами економіки за фазами відтворення, перевірки і прогнозу цих показників за роками перспективи. Модель дозволяє здійснити взаємоузгодження результатів прогнозу з узагальнюючими показниками економічного розвитку в рамках СНР і визначення ризиків прогнозу. Розробка прогнозу за логічною схемою моделі сприятиме підвищенню комплексності прогнозування та обґрунтованості його результатів;

§ структурний метод прогнозування ВВП і його агрегатів за секторами економіки, що полягає у прогнозуванні показників інституційних одиниць через дослідження істотних структурних взаємозв’язків основних макроекономічних показників у розрізі секторів економіки. Він передбачає прогноз показників ВВП за секторами економіки на основі динаміки секторної структури у ретроспективному періоді із наступним збалансуванням структури методом пропорційного розподілення розбіжності. Цій метод дозволяє також врахувати цільові завдання по удосконаленню структурних зрушень між секторами економіки;

удосконалено:

§ метод мультимодельного прогнозування в частині його використання для прогнозування ВВП за фазами відтворення на середньострокову перспективу. В основу метода покладено прогнозування макропоказників за різними моделями (трендовими, факторними тощо) з послідуючою обробкою ряду отриманих даних (усуненням випадкових прогнозних значень) і розрахунком середньоарифметичних величин динамічного ряду. Останні, після відповідного аналізу, приймаються у якості результатів прогнозу;

§ методичні підходи щодо прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу із застосуванням балансових рівнянь системи національних рахунків, економіко-статистичних рівнянь та залежностей, які враховують вплив специфічних факторів, що формують обсяги ВВП секторів, загальну стратегію економічного розвитку та державної політики і взаємовплив показників секторів економіки через прямі та зворотні зв’язки між ними;

дістали подальшого розвитку:

§ основні принципи прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки, суть яких полягає у застосуванні інструментарію, що враховує вплив передпрогнозної ситуації, напрями і заходи економічної і соціальної політики на перспективу, а також у відображенні впливу структури, факторів та міжсекторних зв’язків на формування ВВП кожного сектору, узгодженні показників на стадіях економічного відтворення;

§ комплекс заходів економічної політики в контексті забезпечення стратегії соціально-економічного розвитку України, орієнтованої на стабільне економічне зростання у середньостроковому періоді з активізацією відтворювальних процесів, що базуються на структурно-технологічній модернізації вітчизняної економіки, регулюванні податково-бюджетної сфери та знаходженні необхідних пропорцій в соціально-економічній політиці з метою стабільного підвищення добробуту громадян України.

Практичне значення наукових результатів полягає у розробці теоретичних положень, методичних та практичних рекомендацій щодо прогнозування ВВП на середньострокову перспективу. Отримані наукові результати були використані в діяльності органів виконавчої влади в процесі обґрунтування і прийняття рішень, а також у дослідженнях наукових установ.

Методологічні та практичні рекомендації, отримані у роботі, були використані:

Міністерством економіки України - при розробленні прогнозу основних макроекономічних показників на середньострокову перспективу (довідка №4723/157 від 10.07.2007 р.);

Науково-дослідним економічним інститутом - протягом 2004-2006 років у частині прогнозування показників ВВП за фазами відтворення та секторами економіки на середньострокову перспективу (довідка №2/309 від 11.07.2007р.);

Рівненською обласною державною адміністрацією - при розробленні Програми розвитку регіону (довідка № 01/1-606 від 11.07.2007 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені та отримали позитивне схвалення на науково-практичних конференціях:

§ VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Інвестиції ХХІ століття в контексті ЦРТ: інтеграція України в світовий економічний простір" (м. Умань, 2005);

§ ІХ Міжнародній науково-практичній конференції "Інвестиції ХХІ століття в контексті розвитку програми ООН. Цілі розвитку тисячоліття: інтеграція України в світовий економічний простір" (м. Умань, 2005);

§ Х Міжнародній науково-практичній конференції "Інвестиції ХХІ століття в контексті програми ООН ЦРТ. Інвестиційно-інноваційна модель розвитку в Україні" (м. Умань, 2006);

§ ХІ Міжнародній науково-практичній конференції "Інвестиції ХХІ століття в контексті програми ООН ЦРТ. Інвестиційно-інноваційна модель розвитку в Україні" (м. Умань, 2006),

§ ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Інвестиції ХХІ століття: соціальні аспекти інноваційної моделі розвитку" (м. Умань, 2007),

§ ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка України: проблеми економічного зростання" (м. Умань, 2007).

Публікації за результатами дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 5 одноосібних публікаціях, опублікованих у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 2,6 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (193 найменування). Основний зміст роботи викладено на 187 сторінках, робота містить 19 таблиць, 16 рисунків і схем.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні основи середньострокового прогнозування макроекономічних показників у секторному розрізі економіки” розглянуто теоретичні аспекти прогнозування макроекономічних показників на середньострокову перспективу, узагальнено та проаналізовано основі методи прогнозування; визначено комплекс показників в системі національних рахунків, що мають бути використані при прогнозуванні ВВП в секторному розрізі, обґрунтовано особливості секторної структури економіки, а також узагальнено зарубіжний та український досвід макроекономічного прогнозування макропоказників на середньострокову перспективу.

Причиною наукового дослідження стало завдання поглиблення аналізу та прогнозування ВВП до рівня секторів економіки з метою підвищення обґрунтованості та якості макроекономічного прогнозування.

Світовою та українською практикою накопичено великий досвід прогнозування макроекономічних процесів, проте в Україні дотепер триває розроблення макроекономічних методів, що дозволили б адекватно умовам трансформаційних перетворень аналізувати та прогнозувати економічні процеси, на базі яких би приймались управлінські рішення уповноважених органів. І тому діюча в Україні система державного макроекономічного прогнозування потребує подальшого розвитку на основі врахування теоретичних і практичних підходів, які за багато років накопичилися в практиці країн з ринковим типом економіки.

Загалом, прогнозування відбувається шляхом використання системи методів та моделей, що найкраще розкривають об’єкт дослідження та сприяють досягненню поставленої мети. За оцінками вчених, налічується понад 200 різних методів прогнозування, однак на практиці використовуються як основні 15 – 20 методів. Серед сучасних методів прогнозування ВВП знайшли широке застосування в світовій практиці комплексні економетричні, багатофакторні та трендові моделі.

Агрегований показник ВВП вважається найпридатнішим для вимірювання кінцевих результатів економічної діяльності, оскільки більшість макропоказників є або його агрегатами (валовий випуск, проміжне споживання, оплата праці найманих працівників тощо), або розраховуються на його основі (чистий внутрішній продукт, національний доход, особистий доход, використаний доход та інші).

ВВП характеризує кількісні параметри економічного розвитку країни та його складові за етапами економічного обігу, оскільки відображає вартість кінцевих результатів економічної діяльності всіх інституційних секторів та галузей економіки за певний проміжок часу, що таким чином дає змогу розраховувати ВВП трьома методами (виробничим, розподільчим і витратним методом, відповідно – на стадії виробництва, розподілу та використання доходу), що має приводити до однакового результату і є яскравим підтвердженням цілісності теорії економічних систем та значимості даного показника в економічній практиці.

Секторний розріз ВВП дає змогу зробити більш глибокий та детальний аналіз економічного розвитку країни. З метою ґрунтовного аналізу ВВП за фазами відтворення пропонуються такі підходи підрахунку ВВП за секторами економіки:

ВВПв = (Вi – ПСi) + ЧПпр – ФП, (1)

де ВВПв – валовий внутрішній продукт на стадії виробництва, В – випуск товарів і послуг, ПС – проміжне споживання, ЧПпр –податки за виключенням субсидії на продукти, ФП – умовні послуги фінансових посередників;

ВВПд = ОПi + (ІПв – ІСв) + ?ВПЗДi, (2)

де ВВПд – валовий внутрішній продукт на стадії розподілу (утворення доходу), ОП – оплата праці найманих працівників, ІПв – інші податки на виробництво, ІСв – інші субсидії на виробництво, ВПЗД – валовий прибуток, змішаний доход;

ВВПвик = КСВдг + КСВнко + КСВзду(і) + КСВзду(к) + ВНок +

+ЗЗмок + Пц + (Е – І), (3)

де ВВПвик – валовий внутрішній продукт на стадії використання, КСВдг – кінцеві споживчі витрати сектора домашніх господарств, КСВнко – кінцеві споживчі витрати сектора некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, КСВзду(і) – кінцеві споживчі витрати сектора загального державного управління (індивідуальні), КСВзду(к) – кінцеві споживчі витрати сектора загального державного управління (колективні), ВНок – валове нагромадження основного капіталу, ЗЗмок – зміна запасів матеріальних оборотних коштів, Пц – придбання за виключенням вибуття цінностей, Е – експорт, І – імпорт.

Наявність секторного розрізу ВВП на стадіях економічного обороту дозволить не тільки спрогнозувати загальну динаміку ВВП, а й врахувати динаміку розвитку окремого агрегату, що дасть змогу уникнути поверхневості прогнозних розрахунків.

У дисертації проаналізовано українські та зарубіжні моделі середньострокового прогнозування економічного розвитку в секторному розрізі. У зарубіжних дослідженнях проблемі середньострокового прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки приділяється значна увага, що свідчить про актуальність даної проблеми, проте в Україні увага зосереджуються, в основному, на виробничому аспекті нефінансового сектора економіки.

Досліджені зарубіжні моделі макроекономічного прогнозування певною мірою забезпечують потреби у прогнозуванні секторного розрізу, проте пряме їх копіювання є неможливим в умовах української економки, оскільки зарубіжні моделі ґрунтуються на прогнозуванні збалансованої економічної системи, яка і у кризові періоди розвитку залишається доволі стабільною і таким чином, недостатньо уваги приділено таким факторам, як інвестиції, витратомісткість виробництва, рівень оподаткування, рівень інфляції, доходи і витрати бюджету, рівень доходів населення, темпи зростання ВВП тощо, що за умов незбалансованості економічних процесів та порушення макроекономічних пропорцій можуть спричиняти кардинальні зміни у прогнозному періоді.

У другому розділі “Методологічні аспекти та методи прогнозування ВВП за фазами відтворення та секторами економіки на середньострокову перспективу” проводиться обґрунтування принципів та етапів середньострокового прогнозу, здійснюється удосконалення методів прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки, а також узагальнення методів прогнозування показників ВВП, на основі яких розроблено модель прогнозування за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу.

За результатами досліджень, узагальнень та висновків, що зроблені на основі існуючих методів та моделей, розроблено механізм, за допомогою якого можна забезпечити здійснення узгодженого прогнозу основних макроекономічних показників, які характеризують динаміку ВВП, обіг ВВП у секторному розрізі, починаючи з виробництва і закінчуючи його використанням.

Концептуальні принципи прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу, обґрунтовані в дисертаційній роботі, дозволяють враховувати характер макроекономічного середовища, його можливих змін у перспективі за рахунок державного регулювання в різних сферах державної політики та зрушень у світовій економіці.

В дисертаційній роботі запропоновані методи і підходи щодо прогнозування, які знайшли відображення у розробленій моделі прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньостроковий період (рис. 1), де прогноз здійснюється у наступному порядку.

На І етапі реалізації моделі передбачається здійснення теоретичного дослідження завдання, збір статистичної інформації, її аналіз та розроблення сценарних умов прогнозу.

Теоретичне дослідження поставленого завдання полягає у визначенні мети, цілей та пріоритетів економічного та соціального розвитку, аналізі показників ВВП за фазами відтворення та секторами економіки та дослідження факторів найбільшого впливу. Збір статистичних даних являється важливою частиною роботи, що забезпечує необхідними даними прогноз економічного розвитку. На даному етапі роботи відбувається групування даних за показниками системи національних рахунків за роками ретроспективи. Здійснення аналізу показників ретроспективи відбувається шляхом з'ясування причин та наслідків економічних процесів.

Розроблення сценарних умов прогнозу передбачає розроблення заходів економічної політики із визначенням чинників державного регулювання, що уможливлюватиме подолання негативної динаміки і спрямування вектору економічного розвитку до стабільного зростання.

На ІІ етапі здійснюється підбір методів, які відповідатимуть цілям та завданням прогнозу та проведенню прогнозних розрахунків, що відбуваються за завчасно розробленим алгоритмом і початковою інформацією. Підбір необхідних інструментів для проведення прогнозних розрахунків може проводитись як логічними, так і математичними методами із урахуванням соціально-економічної ситуації та передумов розвитку економіки у передпрогнозному періоді.

На даному етапі роботи здійснюються розрахунки макроекономічних показників за фазами відтворення на рівні всієї економіки у математичному вигляді та відбувається побудова графіків і діаграм з метою подальшого коригування та узгодження прогнозних даних.

Для прогнозування агрегатів ВВП за фазами відтворення використовується запропонований фахівцями НДЕІ і вдосконалений в процесі дисертаційного дослідження метод мультимодельного прогнозування, що здійснюється у наступному порядку (рис. 2 ):

1. Вибір Z-тих моделей для прогнозування макропоказників z=1,2,..., k,...,m.;

2. Перехід до наступної моделі прогнозування z= k+1;

3. Формування інформації для z-ої моделі;

4. Прогноз показників за z-ою моделлю;

5. Лічильник моделей. Перевірка z = m. Якщо це була остання модель (з номером m), то здійснюється перехід на 6, якщо ні – перехід на 2;

6. Побудова динамічного ряду з результатів прогнозу за m моделями;

7. Очистка динамічного ряду від випадкових прогнозних величин (викреслення крайніх результатів ряду);

Рис. 1. Схема моделі прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки

8. Визначення показників оптимістичного і песимістичного варіантів (крайні значення ряду);

9. Визначення середньоарифметичної динаміки ряду (базовий варіант);

10. Визначення середньопрогресивної величини динамічного ряду (цільовий варіант);

11. Перевірка кінця періодів прогнозування t =T (t =1,2,...,v,...,T). Якщо це був не останній період, то здійснюється перехід на 12, якщо останній – перехід на 13;

12. Перехід до наступного періоду прогнозування (t = v + 1);.

13. Дорахунки і оформлення результатів прогнозу за оптимістичним, песимістичним, базовим і цільовим варіантами.

На ІІІ етапі відбувається дезагрегація показників ВВП за секторами економіки (рис. 3). Прогнозування ВВП за секторами економіки за фазами відтворення здійснюється структурним методом, який передбачає наступну послідовність дій:

Рис. 2. Блок-схема ІІ етапу прогнозування агрегатів ВВП всієї економіки методом мультимодельного прогнозування

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

Рис. 3. Блок-схема ІІІ етапу прогнозування показників ВВП за структурним методом

8)

На ІV етапі здійснюється перевірка значень показників за фазами і секторами рівню всієї економіки і оформлення результатів прогнозу. У разі розбалансування прогнозованих значень ВВП за фазами відтворення і секторами економіки – здійснюється розроблення додаткових заходів щодо вдосконалення економічної політики і повторюються розрахунки агрегатів ВВП.

Запропоновані методи враховують закономірність зміни показників за секторами економіки, а також загальну тенденцію змін, характерну для ВВП в цілому, що дозволяє врахувати тенденції, які діють як на рівні фаз відтворення, секторів та економіки в цілому.

У третьому розділі “Прогнозування динаміки секторного розрізу ВВП за фазами відтворення на середньострокову перспективу” розроблено сценарні умови та здійснено прогнозні розрахунки показників ВВП за фазами відтворення та секторами економіки на середньострокову перспективу, сформовано заходи економічної політики на підтримку завдань розвитку економіки до 2011 року.

Таблиця 1

Прогноз динаміки ВВП на стадії виробництва

за секторами економіки до 2011 року (млн. грн.)

Показники | Рік | Сектори | Оплата

послуг

фінансових

посеред | Вся

економіка

нефінансових

корпорацій | фінансових

корпорацій | загальнодержавного

управління | домашніх господарств | некомерційних організацій, що обслуговують

дом. господ.

В | 1999 | 213059 | 3657 | 24029 | 31819 | 3682 | 0 | 276246

....... | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | 2011 | 1599301 | 140061 | 257019 | 379436 | 46112 | 0 | 2421929 | ПС | 1999 | 139848 | 1630 | 9779 | 13693 | 1674 | 1157 | 167781 | ....... | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | .............

2011 | 873409 | 26196 | 33652 | 94772 | 3412 | 56933 | 1088374

ВДВ | 1999 | 73211 | 2027 | 14250 | 18126 | 2008 | -1157 | 108465

....... | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | .............

2011 | 725892 | 113865 | 223367 | 284664 | 42700 | -56933 | 1333555

СОК | 1999 | -18740 | -248 | -3297 | -404 | -541 | -23230

....... | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | .............

2011 | -50230 | -1382 | -14056 | -1105 | -1160  | -67933

ЧДВ | 1999 | 54471 | 1779 | 10953 | 17722 | 1467 | -1157 | 85235

....... | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | .............

2011 | 675662 | 112483 | 209311 | 283559 | 41540 | -56933 | 1265622

ЧПпр | 1999 | 21977 | 21977

....... | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | ............. | .............

2011   | 89763    | 89763

Валовий внутрішній

продукт | 1999 | 73211 | 2027 | 36227 | 18126 | 2008 | -1157 | 130442

2000 | 97042 | 3060 | 43910 | 25511 | 2292 | -1745 | 170070

2001 | 122597 | 5256 | 46014 | 30622 | 2507 | -2806 | 204190

2002 | 133231 | 6186 | 51847 | 34612 | 3082 | -3148 | 225810

2003 | 159271 | 9281 | 62290 | 37571 | 3211 | -4280 | 267344

2004 | 206151 | 21136 | 74516 | 45270 | 3315 | -5275 | 345113

2005 | 256552 | 19617 | 109694 | 60366 | 2625 | -7402 | 441452

2006 | 310141 | 26883 | 118287 | 86027 | 4377 | -8048 | 537667

2007 | 373858 | 35770 | 142159 | 93388 | 13923 | -12924 | 646174

2008 | 434413 | 47391 | 173766 | 134274 | 15797 | -15797 | 789844

2009 | 504076 | 66576 | 209239 | 171196 | 28533 | -28533 | 951087

2010 | 603401 | 81227 | 255285 | 220474 | 34812 | -34812 | 1160387

2011 | 725892 | 113865 | 313130 | 284664 | 42700 | -56933 | 1423318

Джерело: власні розрахунки автора на основі даних Держкомстату України

У прогнозних розрахунках важливе значення мають сценарні умови, на основі яких здійснюється моделювання економічних процесів на середньострокову перспективу за розробленими методами. Загальні припущення щодо розвитку економіки і зміни динаміки ВВП на прогнозний період розроблені на основі врахування зовнішніх та внутрішніх передумов. Зовнішні сценарні припущення робились на прогнозних передбаченнях розвитку світової економіки, особливо брались до уваги прогнози країн, з якими найбільш тісно пов’язана економіка України. Внутрішні сценарні припущення робились на основі врахувань варіантів внутрішньої економічної політика держави.

В розробленому середньостроковому прогнозі (табл. 1, рис. 4) отримано зростання ВВП у 2010-2011 році на рівні 7-8%. Під цю мету середньостроковий прогноз має підтримуватися відповідними заходами державної економічної політики. Дуже необхідно щоб до 2011 року частка валового нагромадження ВВП зростала як мінімум на 1 в. п. на рік.

Рис. 4. Прогноз динаміки ВВП на стадії виробництва

за секторами економіки до 2011 року

Прогнозується, що стимулювання економіки буде, в першу чергу, здійснюватися за рахунок соціальної політики на основі державних заходів щодо підвищення соціальних стандартів життя. Головним джерелом для розвитку економіки очікується прискорений розвиток реального та фінансового секторів економіки. При цьому розвиток фінансового сектору має підтримуватися м'якою грошовою політикою і зменшенням вартості кредитів.

В прогнозі секторної структури ВВП (рис. 5) закладено суттєві зміни. Передбачено, що випереджаючими темпами буде зростати частка фінансового сектору (з 4% ВВП у 2005 р до 8% у 2011р.), також активно зростатиме частка сектору домашніх господарств (з 14 до 20% ВВП). Розвиток цього сектору є базовою засадою стимулювання сукупного попиту за рахунок заходів державної політики.

На вищезазначені умови прогнозу має бути звернена максимальна увага державного управління з метою стимулювання стабільного економічного зростання через розвиток внутрішнього ринку. Також пропорційно високими темпами буде зростати обслуговуючий сектор некомерційних організацій (з 1% 2005 до 3% 2011 році). Прогнозується зменшення частки сектору ЗДУ з 25 до 22% ВВП через заходи раціоналізації та економії державних витрат в найближчі 5 років і зменшенні обсягів державного виробничого сектору.

Рис. 5. Прогноз структури ВВП на стадії виробництва

за секторами економіки до 2011 року

Прогнозується, що темпи зростання нефінансового (виробничого) сектору до 2011 року будуть поступатися середнім темпам зростання ВВП. В результаті частка сектору нефінансових корпорацій зменшиться до 51 % у 2011 року. У виробничому секторі активно проходитимуть процеси ресурсозбереження і зменшення витратоємності. Умови для функціонування цього важливого сектору до 2011 року будуть несприятливими через значне зростання цін на паливно-енергетичні ресурси до рівня загальносвітових. В прогнозі враховано, що умови для зовнішньоекономічної діяльності, особливо після вступу до СОТ, суттєво не поліпшаться. Тому в прогнозі закладено тенденцію до зменшення впливу експорту на загальноекономічне зростання в Україні.

ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена розв’язанню важливої економічної проблеми – методам прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу. У дослідженні узагальнені та отримали подальший розвиток науково-методологічні засади в частині удосконалення секторної структури економіки і сформульовані пропозиції щодо їх реалізації при розробленні заходів економічної політики, прогнозів і програм економічного і соціального розвитку України. Проведене дослідження дало змогу зробити наступні висновки.

1. Проведені в дисертаційній роботі дослідження вітчизняного досвіду середньострокового прогнозування розвитку держави в розрізі секторів економіки показали, що методи та підходи, котрі застосовуються у нашій державі, зосереджуються на прогнозуванні, в основному, нефінансового сектору економіки та галузевому розрізі. Сектор фінансових корпорацій розглядається, в основному з позиції банківської системи, не враховуючи при цьому розвиток страхових компаній, пенсійних недержавних фондів, інвестиційних фондів та інших фінансових установ. Сектор загального державного управління розглядається з позиції бюджету, не зосереджуючи увагу на галузях, що складають даний сектор і займаються наданням неринкових послуг як суспільству в цілому, так і окремим його членам (або групам осіб) (освіта, охорона здоров'я, культура, спорт тощо).

У секторі домашніх господарств недостатньо зосереджується увага на дрібних підприємствах, власниками яких є такі домашні господарства (або окремі члени родини), як дрібні фермерські, невеликі магазини, ресторани, майстерні, перукарні тощо, ототожнюючи, головним чином, даний сектор із населенням, основною функцією яких є споживання отриманих доходів (заробітної плати). Фактично ігнорується розгляд некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, до складу яких входять інституційні одиниці, які створені окремими групами домашніх господарств для забезпечення їх політичних, релігійних і професійних інтересів, а також надання соціально-культурних послуг. Таким чином, представлення ВВП за фазами економічного відтворення в розрізі секторів економіки дає змогу детальніше розглянути процеси, які відбуваються в економіці, і - на цій основі - підвищити обґрунтованість прогнозів.

2. Світовою практикою накопичено великий досвід прогнозування макроекономічних процесів, проте за кордоном методи розробляються, як правило, на базі більш досконалих СНР розвинутих країн. Тому автоматичне перенесення зарубіжного досвіду на національне господарство економіки з нестійкими розвитком є неможливим без адаптації та урахування реального стану і особливостей розвитку України. В Україні дотепер триває розроблення макроекономічних методів, що дозволили б адекватно, в умовах трансформаційних перетворень аналізувати та прогнозувати економічні процеси, на базі яких би приймались управлінські рішення уповноважених органів. І тому діюча в Україні система державного макроекономічного прогнозування потребує подальшого розвитку на основі врахування теоретичних і практичних підходів, які за багато років накопичилися в практиці країн з ринковим типом економіки.

3. Аналізом встановлено, що основним завданням середньострокового макроекономічного прогнозування є:

§ визначення суспільних потреб і пошук можливостей їх найбільш повного задоволення;

§ визначення основних факторів, що впливають на виробництво ВВП та його найбільш ефективні шляхи розподілу і використання;

§ дослідження шляхів досягнення максимальних темпів розвитку економіки за оптимального поєднання виробництва і споживання;

§ підтримання збалансованості між окремими сегментами (секторами) економіки і досягнення оптимальної пропорційності, що забезпечує максимально можливу ефективність всіх ланок економіки;

§ розроблення заходів економічної політики із забезпечення технічних, економічних і організаційних умов управління національною економікою.

4. Згідно із аналітичними взаємозв’язками між виявленими факторами розвитку, що враховують секторну і відтворювальну структуру економіки з одночасним дотриманням методологічних принципів цілеспрямованості, ієрархічності, єдності, відносної автономності, адаптації, зовнішнього доповнення, гнучкості, що об’єднано за певними пріоритетами, виходячи із завдань макроекономічної політики ефективного розвитку та сценарного прогнозування, методи прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу об'єднані у відповідну модель. Запропонована модель охоплює етапи аналізу і підготовки інформації, прогнозування ВВП і його агрегатів за фазами відтворення (виробництва, формування і розподілу доходів, кінцевого використання доходів) та секторами економіки, перевірки і прогнозу цих показників за роками перспективи. Модель дозволяє здійснити взаємоузгодження результатів прогнозу з узагальнюючими показниками економічного розвитку в рамках СНР. Розробка прогнозу за логічною схемою моделі сприяє підвищенню комплексності прогнозування та обґрунтованості його результатів.

До переваг моделі прогнозування показників ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу належать поглиблене дослідження сутності макропоказників та відтворювальних пропорцій у розрізі окремих інституційних одиниць та відображення загальної картини економічних явищ і процесів на рівні всієї економіки, врахування динаміки структурних змін і визначення факторів впливу на основні агрегати як у розрізі секторів економіки, так і для економіки загалом.

5. Метод мультимодельного прогнозування, що був удосконалений в частині його використання для прогнозування ВВП за фазами відтворення на середньострокову перспективу, ґрунтується на взаємопов’язаних рахунках СНР і зорієнтований на прогноз стабільного економічного розвитку за одночасного ітераційного наближення до збереження головних макроекономічних пропорцій. В основу методу покладено прогнозування макропоказників за різними моделями (трендовими, факторними тощо) з послідуючою обробкою ряду отриманих даних (викресленням випадкових величин) і розрахунком середньоарифметичних величин динамічного ряду. Останні, після відповідного аналізу, приймаються у якості результатів прогнозу. Даний метод може використовуватися для отримання середньострокових оцінок розвитку національної економіки і пошуку можливостей її регулювання за допомогою механізмів, що закладаються в соціально-економічній, бюджетній, грошово-кредитній, зовнішньоекономічній політиці щодо варіантних оцінок можливостей економічного зростання в Україні протягом 2008-2011 років згідно з розвитком макроекономічної ситуації.

6. Структурний метод прогнозування ВВП і його агрегатів за секторами економіки, що полягає у прогнозуванні показників інституційних одиниць через дослідження істотних структурних взаємозв’язків основних макроекономічних показників у розрізі секторів економіки, дає прийнятні результати і може використовуватися у короткостроковому і середньостроковому прогнозуванні. Він передбачає прогноз показників ВВП за секторами економіки на основі динаміки секторної структури у ретроспективному періоді із наступним збалансуванням структури методом пропорційного розподілення розбіжності. Цей метод дозволяє також врахувати цільові завдання щодо удосконалення структурних зрушень між секторами економіки та дає змогу враховувати найсуттєвіші системні чинники, завдяки взаємодії з окремо виділеними показниками за фазами економічного відтворення та їх дезагрегації за секторами економіки що дозволяє оцінити взаємовплив відповідних факторних змінних та розширює можливості застосування методу для пошуку і регулювання варіантів розвитку в умовах дотримання макроекономічної збалансованості між секторами економіки.

7. Результати прогнозних розрахунків секторного розрізу ВВП за фазами відтворення на середньострокову перспективу дають змогу зробити висновки щодо ефективності комплексного підходу до прогнозування зазначеного показника за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу. Переваги цього підходу: поетапне здійснення прогнозних розрахунків з урахуванням факторів найбільшого впливу на економічну ситуацію в Україні; здійснення прогнозу за різними сценаріями розвитку; проведення перевірки структури прогнозних фактичних даних; забезпечення рівня економічного зростання та розроблення пропозицій щодо заходів економічної політики стосовно розвитку як окремих секторів, так і економіки загалом.

8. Здійснення прогнозних розрахунків дає змогу сформулювати пропозиції щодо заходів економічної політики в контексті забезпечення стратегії соціально-економічного розвитку України, орієнтованої на стабільне економічне зростання у середньостроковому періоді з активізацією відтворювальних процесів, що базуються на структурно-технологічній модернізації вітчизняної економіки, регулюванні податково-бюджетної сфери та знаходженні необхідних пропорцій в соціально-економічній політиці з метою стабільного підвищення добробуту громадян України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у фахових виданнях

1. Корнійчук В.П. Методи прогнозування валового внутрішнього продукту /Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 6 (49)/ Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2005. – С.14-17.

2. Корнійчук В.П. Використання системи національних рахунків як методологічної бази розрахунку показників ВВП / Тенденції і пропорції розвитку економіки України./ За ред. В.Ф.Беседіна. – К.: НДЕІ –2005.– С. 304-311.

3. Корнійчук В.П. Технологія моделювання прогнозних показників ВВП у секторному розрізі / Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання. Колективна монографія / За ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченка. – К.: НДЕІ – 2005. – С. 114-120.

4. Корнійчук В.П. Метод міжсекторних потоків як спосіб прогнозування ВВП за секторами економіки / Економіка України: Інвестиційно-інноваційні проблеми розвитку. Колективна монографія./ За ред. В.Ф.Беседіна, А.С.Музиченка. – К.: НДЕІ – 2006. – С. 131-139.

5. Корнійчук В.П. Узагальнення теоретичних аспектів прогнозування макроекономічних показників на середньострокову перспективу / Економіка України: соціальні аспекти інноваційної моделі розвитку. Колективна монографія. /За ред. В.Ф.Беседіна, А.С.Музиченка. – К.: НДЕІ – 2007. – С. 156-162.

АНОТАЦІЇ

Корнійчук В.П. Методи прогнозування ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на середньострокову перспективу – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний економічний інститут, 2007.

Робота присвячена розробці та обґрунтуванню методики середньострокового прогнозування показників ВВП за фазами відтворення і секторами економіки на основі використання економіко-математичних методів. Здійснено аналіз існуючих факторів впливу на розвиток секторів економіки та досліджено взаємоузгодженість прогнозних значень показників