МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кузьменко Вікторія Валеріївна
УДК 330.342:332.14
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК:
ВЗАЄМОДІЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк - 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної теорії Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Приходько Віктор Володимирович,
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри економічної теорії (м. Донецьк).
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Тарасенко Галина Дем’янівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії, Заслужений працівник народної освіти України (м. Донецьк);
кандидат економічних наук, доцент Костюк Тамара Йосипівна, Українська академія зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України з питань Європейської інтеграції, професор кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції (м. Київ).
Захист відбудеться 29 серпня 2007 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198а, великий зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).
Автореферат розісланий 26 липня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Одним з найважливіших наукових досягнень останніх десятиліть є створення нової концепції розвитку системи „природа-суспільство”, яка отримала поширення у світовій літературі, а також набула підтримки у вітчизняних учених. Ця концепція породжена потребами сучасного розвитку людства і має важливе, зростаюче з кожним десятиліттям значення для управління природними та соціальними процесами у глобальному, а також регіональному й локальному масштабах. Особливе значення вона має для нашої країни, яка відрізняється різноманітністю еколого-географічних і соціально-економічних умов розвитку її регіонів. Сучасна Україна проходить доволі складний етап свого розвитку. Реальний ВВП у 2005 році знизився на 9,5 % порівняно з попереднім періодом. Фізичний обсяг продукції промисловості знизився на 9,4 %, а у сільському господарстві - на 19,8 %. Інвестиції в основний капітал скоротилися на 26,1 %, а експорт - на 32,7 %. Означені показники мають значення нижчі, ніж вони мали у 2000 році. Проте у 2006 році ситуація змінилася на краще і реальний ВВП становив 107,0% порівняно з попереднім періодом. Така ж тенденція зберігається і в 2007 році – за 4 місяці приріст реального ВВП склав 7,9%. Та такі коливання потребують пильної уваги. Однією з умов досягнення сталого розвитку є забезпечення економічної безпеки держави, тому перед Україною постала проблема створення інститутів і механізмів забезпечення її економічної безпеки. Виходячи з того, що вищезазначені проблеми мали суттєві розбіжності та своєрідні форми прояву в різних регіонах країни, виникла необхідність розробки механізму забезпечення економічної безпеки її регіонів.
У сучасних дослідженнях економічної безпеки держави все більшої актуальності набувають проблеми економічної безпеки регіону як її складової, а цей аспект проблеми є малодослідженим. У зв’язку з цим виникає необхідність формування для України концепції сталого економічного розвитку, яка б базувалася на сталості та безпеці окремих його ланок - регіонів. На підставі цього важливим є визначення сутності економічної безпеки, принципів і методів її забезпечення, основних складових, що формують регіональну безпеку в результаті поєднання цих двох концепцій.
Методологічні, методичні та прикладні питання проблем економічної безпеки і сталого розвитку висвітлюються в наукових працях зарубіжних та вітчизняних авторів: Е.Андерсона, О.Барановського, В.Бекермана, З.Варналія, В.Геєця, А.Гончарука, О.Груніна, Я.Жаліло, Т.Ковальчука, А.Козаченка, Д.Ламбера, Ю.Лисенка, Є.Олейнікова, В.Мунтіяна, Г.Пастернака-Таранушенка, В.Приходька, А.Садєкова, В.Сенчагова, Г.Тарасенко та інших. Їх роботи містять теоретичні обґрунтування та методики щодо оцінки стану економічної безпеки держави, підприємства з урахуванням національних особливостей розвитку економіки. Значний інтерес при розробці окремих питань дисертації мали роботи В.Дементьєва, Л.Дмитриченко, Т.Костюк та інших.
Дисертація виявила прогалину в дослідженні регіонального рівня економічної безпеки як основи формування національної безпеки, відсутність чіткого визначення її сутності, великі розбіжності у переліку факторів, що формують регіональну безпеку, показники та їх критичні межі, за якими можна оцінити стан економічної безпеки, розраховані на державний рівень, що унеможливлює відстеження розвитку регіону як основної складової національної безпеки. Недостатній рівень розробки проблеми, суперечність і динамічність окремих її аспектів, актуальність та теоретична й практична значимість обумовили вибір теми, формування системи цілей і завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної теми Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського “Соціальні пріоритети та економічна безпека” (номер державної реєстрації 0101U002487), де автор брала участь як співвиконавець.
Мета і задачі дослідження: Метою дослідження є визначення сутності економічної безпеки регіону та розробка механізму її забезпечення для досягнення високого рівня економічної безпеки держави як основи її сталого розвитку. Відповідно до мети дослідження було поставлено та вирішено такі задачі:
визначено сутність „економічної безпеки” й „економічної безпеки регіону” як економічних категорій на основі аналізу існуючих наукових підходів та виявлено роль і місце регіональної економічної безпеки;
досліджено загрози на різних рівнях економічної безпеки;
обґрунтовано перелік факторів, що формують економічну безпеку, в тому числі й на регіональному рівні;
виявлено напрями взаємодії економічної безпеки та сталого розвитку;
проведено порівняльний аналіз існуючих методик оцінки рівня економічної безпеки, встановлено їх відповідність сучасним умовам господарювання;
визначено критичні межі значень показників, які характеризують стан економічної безпеки регіону;
виявлено особливості механізму забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні;
розроблено комплекс стратегічних завдань по основних напрямах соціально-економічної, науково-технологічної та екологічної політики, що сприятимуть безпечному та сталому розвитку регіону.
Об’єкт дослідження: Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є соціально-економічні відносини на національному і регіональному рівнях, формування науково-технологічного й екологічного середовища як складових економічної безпеки та основи сталого розвитку держави.
Предмет дослідження: Предметом дослідження є складові економічної безпеки на регіональному рівні та їх роль у забезпеченні сталого розвитку.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є роботи зарубіжних і вітчизняних учених економістів з проблем економічної безпеки та сталого розвитку.
Складність і комплексність проблематики, що досліджується, зумовили використання сукупності сучасних методів дослідження, серед яких головними є метод системного аналізу (при вивченні численних концепцій, підходів і точок зору вітчизняних та західних науковців щодо сутності економічної безпеки та її складових), порівняльно-факторний метод і математичні методи аналізу ієрархії (у визначенні рівнів економічної безпеки та загроз), метод логічного аналізу (у дослідженні показників оцінки стану економічної безпеки), економіко-статистичний аналіз в обробці фактологічних матеріалів і даних. Методологія дослідження забезпечила належний рівень достовірності отриманих результатів і висновків.
Інформаційно-довідковою базою є закони та нормативні документи владних органів України, офіційні матеріали і статистичні дані, наукові публікації та інші відомчі матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведене дослідження спрямовано на поглиблення теоретичних засад економічної безпеки; розробку механізму забезпечення економічної безпеки держави та регіонів; розробку рекомендацій щодо формування регіональної політики сталого розвитку. Це знайшло відображення у таких конкретних результатах:
вперше:
обґрунтовано необхідність використання поняття „компоненти регіональної економічної безпеки” у соціально-економічній, науково-технологічній та екологічній сферах, під якими розуміється комплекс взаємопов’язаних та взаємозалежних галузей людської діяльності, що формують сферу економічної безпеки регіону;
запропоновано нове поняття „детермінанти регіональної економічної безпеки”, що являє собою сукупність показників регіональної економічної безпеки, які характеризують стан „факторів тиску” та „агресивних факторів”, мають еталонні значення, середню норму й критичні межі та сприяють точному визначенню стану регіональної безпеки по всіх її компонентах в умовах нестабільності;
уточнено:
сутність категорії „економічна безпека” і сформульоване авторське визначення поняття „економічна безпека регіону” (сталий розвиток регіону, який сприяє подальшому вдосконаленню соціально-економічної та екологічної сфер, що узгоджені з загальнонаціональними інтересами, та має дієвий, ефективний механізм виявлення й протистояння зовнішнім і внутрішнім загрозам) та „сталий розвиток” (економічне зростання, що забезпечує підвищення якості життя населення та його екологічну безпеку);
удосконалено:
механізм забезпечення економічної безпеки регіону як основи сталого розвитку, який передбачає взаємодію таких його елементів, як: дотримання інтересів регіону; дослідження загроз цим інтересам і розподіл їх на фактори тиску та агресивні фактори, а також оцінка детермінантів регіональної економічної безпеки; формування регіональної політики та інституційні трансформації, що сприяють підвищенню рівня економічної безпеки в регіоні; моніторинг дієвості обраної політики;
одержали подальшого розвитку:
методика розрахунку показників, що характеризують стан економічної безпеки регіону за соціально-економічними, науково-технологічними та екологічними компонентами: розроблено еталонні значення, середня норма і критичні межі вищезазначених показників, які враховують трансформаційні процеси національної економіки;
класифікація видів економічної безпеки та їх проявів на регіональному рівні. Для більш чіткого уявлення структури загроз економічній безпеці на регіональному рівні, застосовуючи комплексний підхід щодо їх класифікації і поєднуючи такі класифікаційні ознаки, як природа виникнення, імовірність, ступінь впливу та контрольованість вірогідних загроз; пропонується поділяти їх на дві категорії: фактори тиску та агресивні фактори.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані автором результати мають наукове і прикладне значення, можливість застосування на практиці. Дане наукове дослідження присвячено подальшому розвитку недостатньо розроблених у економічній теорії і практиці проблем оцінки та забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні.
Дисертаційне дослідження спрямовано на обґрунтування й розробку механізму забезпечення економічної безпеки регіону, що базується на принципах сталого розвитку країни. Висновки і рекомендації, які запропоновані в роботі, можуть бути використаними в науково-дослідній та практичній діяльності органів державної влади різних рівнів, а також в навчальному процесі при підготовці фахівців з економічних спеціальностей.
Практичне значення одержаних результатів підтверджено довідками про використання пропозицій, зокрема Виконавчим Комітетом Сніжнянської міської ради у роботі відділу соціально-економічного розвитку, Донецьким обласним центром зайнятості при розробці напрямів підвищення зайнятості та рівня життя населення, Державною інспекцією карантину рослин по Донецькій області при формуванні екологічної політики в регіоні. За результатами участі у госпдоговірних темах „Обґрунтування показників економічної безпеки на регіональному рівні” № 74/2005 та „Інститути економічної безпеки: взаємодія тіньової і реальної економік” № 165/2006 були отримані акти впровадження результатів науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт у вищих навчальних закладах, які свідчать, що окремі положення дисертаційної роботи знайшли втілення у діяльності Фонду дослідження проблем безпеки і дотримання законності при формуванні переліку показників стану економічної безпеки та у практиці діяльності суспільної організації „Сприяння розвитку регіонів” при прогнозуванні дестабілізуючого впливу зовнішніх факторів на сталий та безпечний розвиток регіону.
Особистий внесок здобувача. Висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, отримано автором самостійно і опубліковано у відкритому друку без співавторів, окрім розділу у колективній монографії.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження, висновки, рекомендації та пропозиції обговорювалися й були схвалені на Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково-практичних семінарах і конференціях: на 5 щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за підсумками наукової роботи у 2002-2007 роках; на Міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення” (Ялта, 2003р.); на Міжнародному семінарі “Нова економіка і вища освіта” (Донецьк, 2003 р.); на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку”( Київ, 2004р.); на ІІ щорічній науково-практичній конференції „Проблеми сучасної економіки та інституціональна теорія” (Донецьк, 2004р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „М. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст. Спадщина та новації” (Донецьк, 2005 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Моделі та інформаційні технології в управлінні соціально-економічними, технічними та екологічними системами” (Луганськ, 2005 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства” (Дніпропетровськ, 2005 р.); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006” (Дніпропетровськ, 2006 р.); на VII Всеукраїнській науково-практичній конференції „Конкурентноздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі” (Донецьк, 2005р.); на Загальноукраїнській науково-практичній конференції „Захід-Схід: проблеми регіональної політики в Україні очима молоді” (Донецьк, 2005 р.); на регіональній науково-практичній конференції „Внесок молодих учених у розвиток науки регіону” (Луганськ, 2005 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових праць, з них 1 колективна монографія у співавторстві, 8 статей у фахових виданнях, 10 наукових праць за матеріалами конференцій, загальним обсягом 7,1 д.а., з них особисто автору належить 6,5 д.а.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 212 найменувань та 11 додатків. Роботу викладено на 171 сторінках (6 д.а), матеріали ілюструють 14 таблиць та 11 рисунків.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено стан досліджень з даної проблеми, поставлено нові питання економічної теорії, що пов’язані з темою дисертації, загострено увагу на певних прогалинах щодо аналізу економічної безпеки України та сталого розвитку суспільства, визначено мету і завдання, об’єкт і предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
Перший розділ „Сутність економічної безпеки та її особливості у трансформаційній економіці” присвячено аналізу сутності економічної безпеки та сталого розвитку. Ретроспективний огляд розвитку категорії „безпека” виявив, що її сутність з часом трансформувалася відповідно до змін у розвитку суспільства. Останнім часом виникла необхідність у забезпеченні сталого розвитку суспільства як основи його безпеки. Систематизовано погляди вчених на визначення економічної безпеки різних рівнів (рис. 1).
Рис. 1. Рівні економічної безпеки
Думки вчених щодо визначення економічної безпеки держави розподілилися у двох напрямах: одні у центр уваги ставлять безпечний, сталий розвиток національної економіки, інші значну увагу приділяють оборонній спроможності держави. Щодо визначення поняття „економічна безпека підприємств”, то тут науковці теж не одностайні. Більшість з них акцентують увагу на цілях та інтересах підприємства. Дехто звертається до використання та розподілу ресурсів. Інші вважають безпекою підприємства збереження комерційної таємниці та іншої інформації. У центрі безпеки особи стоїть захист її життя, свободи та інтересів. Таке дослідження дало змогу стверджувати, що найменш дослідженим є мезорівень, тобто економічна безпека регіону, яка розглядається як його сталий розвиток, що сприяє подальшому вдосконаленню соціально-економічної та екологічної сфер, які узгоджені з загальнонаціональними інтересами і мають дієвий, ефективний механізм виявлення й протистояння зовнішнім та внутрішнім загрозам. Визначено, що інтереси держави, регіону, підприємства й особи у різних сферах суспільного життя є об’єктами захисту і забезпечення належного рівня безпеки.
Проведений аналіз літературних джерел свідчить, що серед учених існують певні суперечності щодо складу факторів, які мають вплив на стан економічної безпеки. Не дає чіткого їх визначення і вітчизняна нормативна база. Виділення значної кількості складових (більше 10) не є доцільним, отже, вони досліджувалися укрупнено за такими напрямами: соціальний, економічний, політичний, екологічний, науково-технічний, силовий та інформаційний. На жаль, не всі фактори можуть мати кількісний вимір. Ще одним недоліком є відсутність національної системи показників економічної безпеки. У цьому питанні корисним виявляється досвід ближнього зарубіжжя (Росії, Біларусі), хоча, безумовно, Україна має свої особливості розвитку, які неможливо не враховувати. Проте у ході аналізу було виявлено, що традиційні показники не дають чіткої уяви про якість життя, що є необхідним для сталого розвитку країни та її економічної безпеки. Отже, є потреба у перегляді системи показників.
З огляду на це, найбільшої уваги потребує вивчення особливостей взаємодії економічної безпеки та сталого розвитку, визначення переліку ризиків та загроз, можливості їх прогнозування та протистояння їх шкідливому впливу на різних рівнях економіки.
Як показав аналіз, не існує єдиного підходу і до визначення сутності категорії „сталий розвиток”, який автор визначає як економічне зростання, що забезпечує підвищення якості життя населення та його екологічну безпеку.
У другому розділі „Напрями взаємодії економічної безпеки та сталого розвитку” проведено дослідження ризиків і загроз національним й регіональним інтересам, які можуть порушити безпечний та сталий розвиток суспільства. На основі аналізу існуючих класифікаційних ознак щодо загроз економічній безпеці було уточнено деякі напрями, що є значущими на регіональному рівні, а саме: можливість передбачення таких загроз викликає необхідність поділяти їх на прогнозовані та непрогнозовані; можливість контролювання шкідливих наслідків загроз регіоном самостійно спонукає до визначення їх контрольованості чи неконтрольованості; за ступенем негативного впливу на регіон вони можуть бути дисбалансуючі (ті, що передбачають можливість легкого відновлення належного рівня економічної безпеки регіону) та деструктивні (ті, що завдають значної шкоди, усунення яких потребує значних ресурсів або часу); за джерелом виникнення загрози можуть мати ендогенний та екзогенний характер; за масштабами негативних наслідків загрози можна розрізняти як глобальні, національні та локальні. Запропоновані класифікаційні ознаки можуть допомогти при аналізі імовірності прогнозування та контролювання імовірності виникнення негативних наслідків від існуючих загроз економічній безпеці, визначенні джерела небезпеки та ступеня і масштабів негативного впливу. Це сприятиме своєчасному попередженню дії негативних факторів або більш швидкому реагуванню на виникнення небезпеки.
За кількістю та значимістю вищезазначених загроз економічній безпеці найбільш впливовими на регіональному рівні є соціальна, економічна, екологічна та науково-технологічна сфери. Оскільки демографія є підґрунтям соціуму, а соціальна сфера нерозривна з економічною, тому загрози в них мають подвійний характер. З огляду на те, що на регіональному рівні проблеми у соціальній сфері тісно пов’язані з економічними можливостями і, навпаки, головною метою економічного розвитку регіону є підвищення рівня соціальної захищеності та добробуту населення, і економічне піднесення є підґрунтям для соціальної стабільності, вважаємо доцільним економічний, соціальний та демографічний фактори економічної безпеки регіону розглядати у сукупності і надалі визначати їх як комплексну соціально-економічну сферу регіональної безпеки. Основними напрямами, що потребують уваги, з огляду на концепцію сталого розвитку, є також соціальний, економічний та екологічний. З огляду на сучасні тенденції екологічної модернізації до цього переліку доцільно включити ще й науково-технологічну сферу. Саме вони й формують економічну безпеку регіону, що надає підстав стверджувати, що інтеграція засад сталого розвитку держави повинна починатися з регіонального рівня, оскільки сфери, що є важливими для даної моделі, водночас є і основою економічної безпеки держави.
У результаті комплексного підходу до оцінки регіональних загроз, пропонується поділяти їх на дві категорії: фактори тиску і агресивні фактори.
Фактори тиску - це фактори, що мають екзогенний характер, їх дія поширюється на всі або декілька регіонів країни, і їх негативному впливу регіон не в змозі протистояти самостійно.
Агресивні фактори – це фактори, що мають ендогенний характер, їх негативний вплив поширюється тільки на певний територіальний комплекс, і їх відхилення можна контролювати на регіональному рівні.
На підставі вищевикладеного, можна зробити висновок, що зазначені складові мають різну значимість при дослідженні певного рівня економічної безпеки (рис.2).
Рис.2. Вплив факторів економічної безпеки на її рівні
Рисунок показує, що при дослідженні глобальної безпеки мають значення силова та інформаційна складові; національна безпека більше уваги приділяє політичному, соціальному та економічному факторам; для регіональної безпеки мають чимале значення соціально-демографічна, економічна, науково-технологічна та екологічна складові; на безпеку підприємства впливають економічна, інформаційна, кадрова та правова складові; безпека особи залежить від соціального, екологічного та правового факторів.
У зв’язку з цим, з метою чіткого визначення переліку факторів, що формують економічну безпеку регіону, в розділі автором введено в науковий обіг нову категорію „компоненти регіональної економічної безпеки”, під якими слід розуміти комплекс взаємопов’язаних та взаємозалежних галузей людської діяльності, що формують сферу економічної безпеки регіону. Компонентами регіональної економічної безпеки регіону слід вважати соціально-економічну сферу, екологічну та науково-технологічну, оскільки ці напрямки діяльності є найважливішими для добробуту регіону.
Але, безумовно, на кожному рівні один і той же фактор матиме свої особливості, власні показники та межі. Слід зазначити, що не всі показники, що використовуються в літературі для визначення рівня економічної безпеки держави та підприємства, доцільно і можливо розрахувати в регіональному розрізі, тому слід розробити чіткий перелік показників, що відбивають стан економічної безпеки регіону.
Порогові значення показників можуть визначатися лише з урахуванням особливостей періодів розвитку економіки регіону, що обумовлює необхідність використання варіантної оцінки порогових значень показників. В умовах нестабільності для визначення рівня регіональної економічної безпеки доцільне існування трьох індикаторів: еталонної межі, що характеризує високий рівень захищеності регіону у даному напрямку; середньої норми; критичної межі, перетинання якої тягне за собою руйнівні наслідки. З огляду на це, розроблено перелік основних показників регіональної безпеки в економічній сфері, які відповідають вищезазначеним вимогам. Цю сукупність показників можна назвати „детермінантами регіональної економічної безпеки”, оскільки вони сприяють точному визначенню стану регіональної безпеки за всіма її компонентами в умовах нестабільності. Кожен напрям забезпечення економічної безпеки регіону повинен бути представлений відносними величинами, оскільки тільки вони можуть бути зіставними для різних регіонів, соціально-економічних умов та мінливого середовища і для них можуть бути визначені критичні порогові значення.
У розділі найбільший інтерес представляє механізм забезпечення економічної безпеки регіону на засадах сталого розвитку, що є основою безпеки економіки держави (рис.3).
Рис. 3. Механізм забезпечення економічної безпеки регіону на засадах сталого розвитку
Першим кроком тут є визначення інтересів держави та регіону у соціально-економічній сфері; в екологічній сфері; у науково-технологічній сфері. За ним слідуватиме виявлення загроз означеним інтересам, оцінка їх вірогідності і впливовості на стабільність розвитку регіону, розподіл їх на фактори тиску і агресивні фактори для визначення можливості їм протистояти та оцінки негативних наслідків їх впливу. Системний аналіз стану компонент економічної безпеки регіону передбачає визначення рівня відповідності детермінант їх середній нормі, еталонній межі або критичному значенню за кожною компонентою; визначення рівня економічної безпеки регіону в цілому. Подальша розробка регіональної політики щодо забезпечення економічної безпеки регіону включає в себе формування загальної концепції економічної безпеки регіону на засадах сталого розвитку; визначення програм, завдань та заходів, що сприятимуть впровадженню даної політики. Реалізація програм забезпечення економічної безпеки регіону на засадах сталого розвитку охоплює використання таких інструментів даного механізму, як: інформаційні, фінансові і людські ресурси, науковий і техніко-технологічний потенціал регіону; а також подальше втілення програм, які націлені на усталення розвитку регіону. Проведення моніторингу результатів реалізації регіональної політики щодо забезпечення економічної безпеки на засадах сталого розвитку дозволяє виявити ефективність запропонованих програм розвитку регіону, а перманентний моніторинг стану детермінант економічної безпеки сигналізує про їх відхилення та необхідність вчасного реагування. Слід зазначити, що процес діагностики економічної безпеки регіону набув подальшого розвитку у напрямку оцінки загроз та визначенні критичних меж, середньої норми та еталонних значень детермінант економічної безпеки регіону.
У третьому розділі „Дослідження стану складових регіональної економічної безпеки, що впливають на сталий розвиток” досліджено рівень економічної безпеки Донецького регіону, для чого застосовано розроблений механізм забезпечення економічної безпеки на засадах сталого розвитку. До переліку регіональних інтересів у межах соціально-економічної компоненти віднесено: підвищення добробуту населення; збереження етно-культурних традицій; самозабезпечення стабільного розвитку регіону; встановлення взаємовигідних пропорцій відрахувань регіональних коштів до держбюджету; здатність провідних галузей регіону функціонувати у режимі розширеного відтворення; зовнішньоекономічна діяльність; належний рівень інфраструктури регіону; стабільність у таких соціально важливих сферах, як охорона здоров’я, культура, освіта, комунальне господарство, транспорт; зниження кількості безробітних, забезпечення належного рівня умов та оплати праці, сприяння розвитку підприємництва.
До переліку регіональних інтересів у науково-технологічній сфері віднесено: збереження наукового потенціалу та розширення інноваційних процесів; здатність провідних галузей регіону функціонувати у режимі розширеного відтворення; зовнішньоекономічна діяльність.
Зазвичай серед інтересів регіону у сфері екології виділяють: здатність провідних галузей регіону функціонувати у режимі розширеного відтворення; охорону природного середовища та забезпечення екологічно безпечних умов проживання для населення регіону.
У розділі визначено перелік загроз цим регіональним інтересам, здійснено їх розподіл на фактори тиску і агресивні фактори, що дає уявлення про можливість їм опиратися.
За результатами аналізу детермінант економічної безпеки Донецької області обґрунтовано висновок, що промисловість регіону стабільно розвивається, зростає валова додана вартість. Однак, існують серйозні проблеми у сільському господарстві. Торгівля нарощує свої обсяги, але її показники поки що є нижчими за середні по країні. Регіон має низьку імпортозалежність.
Визначено, що соціальна сфера області знаходиться на достатньому рівні, а за окремими показниками, такими, як заробітна плата, рівень безробіття - позитивно перевищує середні показники по країні, однак рівень витрат на культуру та забезпеченість населення житлом хоча й помірно зростають, але є нижчими за середню норму. Стан демографічних детермінант не є оптимістичним. Навіть на тлі середніх показників по Україні, які виходять за критичні межі, Донецька область знаходиться у гіршому становищі.
В результаті аналізу детермінант науково-технологічної компоненти в розділі виявлено такі слабкі місця: недостатність фінансування освіти і науки, недостатність наукових кадрів та низький рівень інвестицій і інновацій, що, безперечно, є загрозою економічній безпеці регіону.
Щодо екологічного стану Донецької області, то у цьому напрямку особливої уваги потребують промислові токсичні відходи у сховищах та скидання забруднених стічних вод.
З метою стабілізації детермінант, які мають негативні тенденції, та підвищення значень показників, які знаходяться на досить високому рівні, запропоновано основні напрями і завдання щодо формування регіональної політики в означених сферах: реструктуризація економіки з превалюванням найбільш прибуткових на даний період галузей і таких, що мають довгострокові економічні переваги у загальній системі територіального розподілу праці; підтримка розвитку сільського господарства; сприяння розширенню міжрегіональної кооперації у високотехнологічних виробництвах; реанімація або активізація власних джерел розвитку, формування територіально-виробничих комплексів, які орієнтовані на вимоги ринку та гнучко реагують на кон’юнктурні зміни; розвиток міжрегіональних інфраструктурних систем з належним представленням території; підвищення конкурентоспроможності продукції регіону через зниження витрат на її виробництво та підвищення якості; досягнення оптимальної частки державного сектора в промисловості та підвищення ефективності управління державним майном; зниження зовнішньоекономічної залежності області; підвищення життєвого рівня населення; забезпечення охорони здоров’я; протистояння руйнуванню трудового потенціалу, забезпечення його розвитку; створення умов формування громадянського суспільства; забезпечення безпеки особи і сім’ї, посилення боротьби із злочинністю; створення умов для формування середнього класу, протистояння різкому майновому розшаруванню населення та за рівнем доходів; фінансування освіти та науки, стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності; визначення ресурсно-екологічної місткості території; визначення чітких пріоритетів використання й охорони природно-ресурсного потенціалу регіону, обґрунтування економічної, соціальної й екологічної доцільності використання інноваційних рішень у сфері природокористування; розробка прогнозів використання та охорони природно-ресурсного потенціалу регіону.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
В процесі дослідження було вирішено важливе теоретичне, практичне, наукове завдання подальшого розвитку концептуальних засад економічної безпеки та сталого розвитку і механізму їх взаємодії. Результати дослідження можна представити такими висновками:
1. Економічна безпека може досліджуватися на трьох рівнях: макрорівні, який охоплює міжнародну та національну економічну безпеку; мезорівні, що досліджує економічну безпеку регіону; та мікрорівні, який містить економічну безпеку підприємства та особи.
2. У результаті дослідження ступеня впливу різноманітних факторів на безпеку різних рівнів можна стверджувати, що для глобальної безпеки мають значення силова та інформаційна складові; національна безпека залежить від політичного, соціального та економічного факторів; для регіональної безпеки мають чимале значення соціально-демографічна, економічна, науково-технологічна та екологічна складові; на безпеку підприємства впливають економічна, інформаційна, кадрова та правова складові.
3. Комплекс взаємопов’язаних та взаємозалежних галузей людської діяльності (соціально-економічна, науково-технологічна та екологічна сфери), які формують економічну безпеку регіону, визначено як „компоненти регіональної економічної безпеки”, що зумовлено важливістю впливу саме цих складових на безпеку регіону.
4. У результаті аналізу численних підходів до класифікації загроз економічній безпеці запропоновано удосконалену класифікацію, що допомагає розрізнити ризики та загрози у їх регіональному аспекті. Дана класифікація видів економічної безпеки містить такі нові класифікаційні ознаки: за можливістю передбачення (прогнозовані, непрогнозовані), за можливістю контролювати наслідки регіоном самостійно (контрольовані, неконтрольовані), за ступенем негативного впливу на регіон (дисбалансуючі, тобто ті, що передбачають можливість легкого відновлення належного рівня економічної безпеки регіону та деструктивні - ті, що завдають чималої шкоди, для відновлення яких потрібні значні ресурси або час), за джерелом виникнення (ендогенні, екзогенні), за масштабами негативних наслідків (глобальні, національні, локальні).
5. Застосовуючи комплексний підхід до класифікації загроз на регіональному рівні та поєднуючи такі класифікаційні ознаки, як природу виникнення, імовірність, ступінь впливу та контрольованість вірогідних загроз, пропонується поділяти їх на дві категорії для більш чіткого уявлення структури загроз економічній безпеці і можливості їх нівелювання: фактори тиску та агресивні фактори. Фактори тиску - це фактори, що мають екзогенний характер, їх дія поширюється на всі або декілька регіонів країни, і їх негативному впливу регіон не в змозі протистояти самостійно. Агресивними факторами вважаються фактори, що мають ендогенний характер, їх негативний вплив поширюється тільки на певний територіальний комплекс, і їх відхилення можна контролювати на регіональному рівні.
6. Аналіз наукової літератури та статистичних матеріалів показав, що кожен регіон має свої особливості розвитку, які не можна не враховувати при визначенні стану його економічної безпеки. Серед них можна виділити: розбіжності природно-кліматичних умов життя в окремих регіонах країни; масштаби, якість, напрями використання ресурсів, що визначають „продуктивність” регіону; геоекономічне розташування регіону; застаріла структура виробництва, запізнення введення інновацій; демографічні розходження (структура населення, динаміка відтворення, в тому числі обумовлена етно-релігійними особливостями); розходження у підприємницькому кліматі (податкова система, ступінь адміністративного контролю, забезпеченість ресурсами); політичні та інституціональні фактори (ступінь регіональної автономії); соціально-культурні фактори (ступінь урбанізації, освіченість, наявність наукових і культурних центрів) тощо.
7. У науковій літературі існує досить великий перелік показників, які можуть характеризувати економічну безпеку, але чимало з них мають недоліки, такі, як: неможливість кількісної оцінки, неможливість зіставлення (тобто абсолютні значення), неможливість застосування для характеристики стану безпеки регіону, невідповідність особливостям національної економіки. З огляду на особливості регіональної економіки запропоновано категорію „детермінанти економічної безпеки регіону”, що являє собою систему показників, які мають еталонні значення, середню норму та критичні межі, розроблені з урахуванням вад вже існуючих показників.
8. Запропонований механізм забезпечення регіональної економічної безпеки надає можливість враховувати специфіку кожного регіону та загальні трансформації економіки України. Він містить такі елементи: дотримання інтересів регіону; виявлення загроз цим інтересам, дослідження факторів тиску та агресивних факторів, а також оцінка детермінантів регіональної економічної безпеки; формування регіональної політики і розробка заходів щодо їх запобігання та подолання; моніторинг ефективності обраної політики і стану індикаторів економічної безпеки.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ автором ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
монографії:
1.Фоміна М.В., Кузьменко В.В. Стратегія економічної безпеки: держава, регіон, підприємство// Соціальна політика та економічна безпека/ Під заг. ред. Крихтіна Є.І. - Розділ 2.2. – Донецьк: Каштан, 2004. – С. 134-162. (Особистий внесок здобувача: аналіз існуючих підходів до визначення сутності економічної безпеки на різних рівнях, обґрунтування впливовості певних факторів на той чи інший рівень економічної безпеки, дослідження рівня безпеки Донецького регіону).
у наукових фахових виданнях:
1.Кузьменко В.В. Економічна безпека мікрорівня як базис сталого розвитку країни// Торгівля і ринок України. Тематичний зб. наук. пр. з проблем торгівлі та громадського харчування. Вип. 15, т.1. – Донецьк: ДонДУЕТ , 2003. – С.91-98.
2.Кузьменко В.В. Вплив зовнішніх факторів на безпеку мікрорівня у вільних економічних зонах// Наук. вісник Волинського держ. ун-ту ім. Л.Українки. Вип.12. – м.Луцьк: ВДУ „Вежа”. – 2003. – С. 63-68.
3.Кузьменко В.В. Політико-правові засади економічної безпеки підприємства// Продовжуваний збірник наукових праць. Вип. 3. – М. Житомир, ІПСТ. – 2003. – С134-137.
4.Кузьменко В.В. Государство как институт экономической безопасности// Научные труды ДонНТУ. Серия “Экономическая”, вып. 69. – Донецьк, 2004. - С. 136-142.
5.Кузьменко В.В. Проблеми соціального розвитку регіону та його економічна безпека// Наук. Журнал „Вчені записки”, вип.13, т. 2. - Харків, Харківський інститут управління. – 2004. - С. 412-416.
6.Кузьменко В.В. Вплив соціального фактора на економічну безпеку підприємства// Торгівля і ринок України. Тематичний зб. наук. пр. - Вип. 16. - Донецьк 2004. - С. 370-376.
7.Кузьменко В.В. Сталий розвиток та економічна безпека: сфери взаємодії// Торгівля і ринок України. Тематичний зб. наук. пр. - Вип. 17. Донецьк, ДонДУЕТ, 2005. – С.69-76.
8.Кузьменко В.В. Особливості економічної безпеки на регіонаьному рівні// Торгівля і ринок України. Тематичний зб. наук. пр. – Випуск 21. – Том 1. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – с. 70.
за матеріалами конференцій:
1.Кузьменко В.В. Інформаційна складова у системі безпеки мікрорівня// Матеріали міжнародного семінару “Нова економіка і вища освіта”. Т.1. -Донецьк, 2003. – С. 182-185.
2.Кузьменко В.В. Роль хозяйственных рисков в экономической безопасности предприятия// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення”. Т.1.- Донецьк ,2003. - С. 80-85.
3.Kuzmenko V. Macroeconomic Rates of economic safety // Збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції „Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку”, т.2. - К, Європейський університет, 2004. - С. 94-96.
4.Кузьменко В.В. Політика соціально-економічного розвитку регіонів як основа національної безпеки України// Матеріали загальноукраїнської науково-практичної конференції „Захід-Схід: проблеми регіональної політики в Україні очима молоді”. – Донецьк, Інститут ринку та соціальної політики, 2005. – С. 65-69.
5.Кузьменко В.В. Економічна безпека України в умовах глобалізації// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „М. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст. Спадщина та новації”. - Донецьк, ДонДУЕТ, 2005. – С. 133-135.
6.Кузьменко В.В. Ризики та загрози економічній безпеці регіонів у трансформаційному періоді// Тези доповідей VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених „Конкурентноздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі”. ІІ частина. –Донецьк, ДЕГІ, 2005. – С. 90-92.
7.Кузьменко В.В. Принципы устойчивого развития в формировании экономической безопасности региона//Материалы научно-практической конференціии „Моделі та інформаційні технології в управлінні соціально-економічними, технічними та екологічними системами”. - Луганськ, 2005. - С. 153-158.
8.Кузьменко В.В. Деякі проблеми оцінки стану регіональної економічної безпеки//Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства”. –Дніпропетровськ, Академія митної служби України. - 2005. – С.183-184.
9.Kuzmenko V.V. Mechanism of providing the regional economic safety//Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика”. –Дніпропетровськ, Наука і освіта. -2006. – С.54-55.
статті в інших виданнях:
1.Кузьменко В.В. Економічна безпека: глобальний рівень// „Наукова молодь”: Збірник праць молодих учених. Т.5. – Луганськ, „Знання”, 2005. – С.97-105.
АНОТАЦІЯ
Кузьменко В.В. Економічна безпека та сталий розвиток: взаємодія на регіональному рівні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України. Донецьк, 2007.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню економічної безпеки та її впливу на сталий розвиток суспільства. В роботі визначено сутність сталого розвитку та різних рівнів економічної безпеки. Визначено загрози національним та регіональним інтересам, обґрунтовано доцільність розподілу їх на фактори тиску та агресивні фактори. Доведено впливовість окремих чинників економічної безпеки на кожен з її рівнів з огляду на принципи сталого розвитку суспільства. Набула подальшого розвитку система показників, що характеризують рівень економічної безпеки. Запропоновано введення у науковий обіг категорій „компоненти економічної безпеки” та „детермінанти економічної безпеки”, які характеризують стан „факторів тиску” та „агресивних факторів”, мають еталонні значення, середню норму і критичні межі та сприяють точному визначенню стану регіональної безпеки за всіма її компонентами в умовах нестабільності. Завершено дослідження розробкою механізму забезпечення економічної безпеки регіону, що є основою для сталого розвитку економіки країни.
Ключові слова: економічна безпека, сталий розвиток, фактори тиску, агресивні фактори, компоненти економічної безпеки, детермінанти економічної безпеки, механізм забезпечення економічної безпеки.
АННОТАЦИЯ
Кузьменко В.В. Экономическая безопасность и устойчивое развитие: взаимодействие на региональном уровне. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 – экономическая теория и история экономической мысли. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины. Донецк, 2007.
Диссертационная работа посвящена исследованию экономической безопасности и ее влиянию на устойчивое развитие общества. В работе определенно сущность устойчивого развития и различных уровней экономической безопасности. Проведено исследование существующих точек зрения по поводу сущности экономической безопасности на разных уровнях и осуществлена их группировка. Так, мнения ученых по поводу определения экономической безопасности государства разделились на два направления: первые в центр внимания
