НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

СЕРЦЕВО-СУДИННІЙ ХІРУРГІЇ

ім. М.М. АМОСОВА| АМН| УКРАЇНИ

КАРПЕНКО| Юрій Іванович

УДК|: 616. 125-008.311-073.7-08

Електрофізіологічні механізми, клініка, діагностика, Хірургічне і медикаментозне лікування тріпотіння передсердь

14.01.04 – серцево-судинна хірургія

Автореферат дисертації на здобуття|конкурс| наукового|учений| ступеня|міра|

доктора медичних наук

Київ 2007

Дисертація є|з'являтися,являтися| рукописом

Робота виконана в Національному інституті серцево-судинної хірургії

ім. М.М. Амосова АМН| України

Науковий консультант: академік АМН|, НАН України, професор

КНИШОВ| Геннадій Васильович, директор Національного інституту

серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН| України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор КУЗНЄЦОВ Олександр Сергійович, завідувач відділення|відокремлення| кардіо| - і рентгенваскулярної| хірургії Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання (ДОКТМО), м. Донецьк

доктор медичних наук Стичинський Олександр Сергійович, завідувач відділом електрофізіології| та рентгенхірургічних| методів| лікування| аритмій| серця Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН| України, м. Київ

доктор медичних наук, Вітовський Ростислав Мирославович, професор кафедри хірургії серця та магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти|утворення| ім. П.Л. Шупика МОЗ| України, м. Київ

Провідна установа: Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України (Донецьк).

Захист відбудеться 29 травня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої|учений| ради|порада| Д 26.555.01 в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН| України за адресою: 03680, м. Київ, вул. М.Амосова,6.

З|із| дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН| України за адресою: 03680, м. Київ, вул. М.Амосова,6.

Автореферат розісланий “_28___” квітня 2007 р.

Вчений|учений| секретар спеціалізованої вченої|учений| ради|порада| Д 26.555.01

к.м.н. Габрієлян А.В.

ЗАГАЛЬНА |ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЫ|

Актуальність проблеми|. Тріпотіння передсердь| (ТП|) стоїть| на другому місті| | після| фібриляції| передсердь| (ФП|)| за поширеністю| [Granada| J., 2000; Fuster| А., 2006]. Поширеність ТП складає 0.05-0.5% в загальній | популяції. За даними G. Feld| [2001], тільки| в США нараховується| | 800 пацієнтів з| ТП| і кожен рік| реєструється 200 000 нових випадків ТП|. Екстраполюючи дані цього дослідження на населення України (49 млн. чоловік) з|із| |розрахунку 88 нових випадків на 100.000 населення, можна думати|, що в Україні щороку | виникає 42 тис. нових випадків ТП|.

Природний перебіг| ТП| асоціюється| з|із| тяжкими| симптомами (серцебиття|, задуха, | стенокардія, синкопальні| стани|), появою| або прогресуванням| | серцевої недостатності,| збільшенням ризику| гострого| порушення | мозкового| кровообігу| і загальної | смертності| більш, ніж в|| два рази [Vidailelet| H., 2002; Lelorier| P., 2004].

Якість життя| хворих |з|із| ТП| значно| знижена| [Anselme| F., 2004; Calo| L., 2005], за рахунок | довгострокових| |госпіталізацій|, необхідності| постійного| прийому| профілактичної| антиаритмічної| терапії| (ААТ|) [Morady| F., 2004; Lee| K.W., 2005].

Виходячи з вище переліченого, ТП| представляє| серйозну медико-соціальну проблему для нашої країни|.

Проведені експериментальні і клінічні дослідження довели, що в основі ТП| лежить механізм ріентрі|, і що ТП| є|з'являтися,являтися| самостійною нозологічною формою серцевих|сердечний| аритмій [Кушаковский М.С., 1999; Waldo| A.L., 1998, 2001; Olshansky| B., 2004]. Разом з|поряд з,поряд із| цим, існуючі наукові дані не дають остаточної відповіді про зміну електрофізіологічного субстрату, який лежить в основі різних клінічних варіантів ТП| [O’Neill| M. et al., 2006].

Результати медикаментозного і хірургічного методів лікування цієї аритмії в сьогодні |не є оптимальними, що пояснюється складним електрофізіологічним механізмом різних | типів| ТП| [Бокерия Л.А., 2001; Ревишвили А.Ш., 2001; Ардашев| А.В., 2001; Покушалов Е.А., 2004; Saoudi| N., 2001;Waldo A., 2001; Wellens| H., 2004; O’Neill| M., 2006]||. Медикаментозна терапія ТП| як з метою відновлення| синусового ритму (СР|), так і з метою профілактики є не достатньо| ефективною, особливо у хворих з|із| персистуючими| формами і зв’язана з|| ризиком проаритмічних ефектів [Сичев| О.С., 2005; Nabar| A., 1999; Waldo| A.L., 2001; Cosio| F.G., 2002].

За останнє десятиліття в нашій країні накопичений певний| досвід|дослід| катетерних| втручань при порушеннях серцевого|сердечний| ритму. Методами катетерної| радіочастотної аблації| (КРА|)| ТП| займаються в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім.. М.М. Амосова АМН України (Київ), Інституті невідкладної| і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН| України| (Донецьк), Дніпропетровському обласному кардіологічному центрі. Проте|, комплексний підхід до| діагностики і лікування ТП |до теперішнього часу ще не розроблений. Подальше|дальший| вивчення варіантів клінічної течії, розробка і удосконалення методів лікування ТП| є|з'являтися,являтися| необхідними і актуальними, прогрес в цьому напрямі|направлення| забезпечить не тільки|не лише| медичні, але і соціально-економічні переваги.

Зв'язок роботи з|із| науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до комплексного плану науково-дослідних робіт Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН| України і є|з'являтися,являтися| фрагментом комплексної теми НІССХ| “Розробка, удосконалення| лікування| тріпотіння| передсердь| методом катетерної| аблації| з використанням| енергії| радіочастотного| струму|”. Шифр ГК| 05.01.09, № державної| реєстрації| 05U000636. Терміни виконання| 2005-2007 р. Автор дисертації був співвиконавцем цієї НДР.

Мета|ціль| і завдання|задача| дослідження. Метою|ціль| роботи є поліпшення|покращання| методів діагностики, результатів медикаментозного і немедикаментозного лікування хворих з|із| різними формами ТП|, оптимізація методів профілактики рецидивів ТП|, зниження числа ускладнень, поліпшення|покращання| якості життя хворих з|із| ТП|. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні|слідуючий| завдання|задача|:

1.Вивчити зв'язок пароксизмальних і персистуючих| форм ТП| із|із| захворюваннями серцево-судинної системи.

2.Провести диференціальну діагностику різних типів|тип| ТП| на основі інвазивних і неінвазивних електрофізіологічних досліджень (ЕФД|).

3. Визначити електрофізіологічний і анатомічний субстрати різних форм ТП|.

4.Роробити методику електроанатомічного картування| (ЕАК|) з метою діагностики і катетерного| лікування типових і атипових форм ТП|.

5.Оцінити ефективність різних видів медикаментозного і немедикаментозного (тимчасова кардіостимуляція, постійна кардіостимуляція, електроімпульсна терапія) лікування пароксизмальної і персистуючої| форм ТП|.

6.Розробити методику і дати оцінку результатів КРА| типових і атипових форм ТП|.

7. Вивчити віддалені результати КРА| ТП|.

8. Оцінити вплив різних методів лікування на якість життя хворих з|із| ТП|.

9.Розробити алгоритм обстеження і лікування хворих з|із| пароксизмальними і персистуючими| формами ТП|.

Об'єкт дослідження: хворі з|із| типовими і атиповими формами ТП|, яким проведена діагностика і різні види терапії.

Предмет дослідження: діагностика, оцінка ефективності медикаментозного і немедикаментозного лікування хворих з|із| ТП|.

Наукова новизна|новинка| отриманих результатів. У дисертаційній роботі, яка є|з'являтися,являтися| першою в Україні, що присвячена вирішенню|розв'язання,вирішення,розв'язування| проблеми діагностики і лікування ТП|, і заснованою на одному з найбільш великих в світі досвіді|дослід| спостережень (n=628|), визначені електрофізіологічні механізми виникнення ТП|, розроблена система діагностики, диференціальної діагностики, медикаментозного і немедикаментозного методів лікування різних форм ТП|, вивчені безпосередні і віддалені результати катетерних| процедур, причини рецидивів і методи їх усунення.

У дисертації вперше|уперше|:

- вивчається взаємозв'язок різних клінічних варіантів ТП| з|із| патологією серцево-судинної системи;

- проведено цілеспрямоване комплексне вивчення різних видів тріпотіння передсердь на основі аналізу електрофізіологічних механізмів;

- вивчені діагностичні можливості|спроможність| спеціальних методів дослідження, | об'єктивизуючих діагноз ТП| з|із| виділенням провідній ролі електрофізіологічних досліджень і ЕАК|;

- запропонована клініко-електрофізіологічна| класифікація варіантів типових і атипових форм ТП|;

- вдосконалені методики відновлення синусного ритму методами електричної стимуляції, електроімпульсної терапії, катетерної| радіочастотної аблації|, антиаритмічної терапії;

- вперше|уперше| визначений ризик тромбоемболічних ускладнень при різних варіантах ТП| і розроблена методика їх профілактики;

- розроблені різні методики радикального усунення ТП|, включаючи холодову| радіочастотну аблацію|, аблацію| восьмиміліметровими електродами, вимірювання|вимір| біполярного сигналу, біопотенціалу; вперше|уперше| проведено порівняння ефективності методик катетерного| лікування ТП|;

- розроблений і упроваджений|запроваджений,впроваджений| оригінальний спосіб поєднаного усунення різних видів надшлуночкових тахікардій (патент України 3501 А);

- способи катетерного| лікування типового ТП| (|Патент на винахід| № 78710, від| 25.04.2007, Бюл.№4);

- розроблений і упроваджений|запроваджений,впроваджений| оригінальний спосіб катетерного| лікування пароксизмальної форми тріпотіння передсердь (|Патент на винахід| № 78711 від| 25.04.2007, Бюл.№4);

- розроблений комплексний підхід до діагностики ТП| і алгоритми лікування, аналізуються ефективність різних методів терапії ТП|;

- проаналізовані причини рецидивів ТП|, запропонована оригінальна методика діагностики і лікування рецидивів;

- вперше|уперше| вивчена якість життя хворих з|із| ТП| на тлі|на фоні| різних режимів лікування;

- в результаті|унаслідок,внаслідок| проведених досліджень вперше|уперше| розроблена ефективна система діагностики, медикаментозного і немедикаментозного| лікування ТП|, що забезпечує суттєве поліпшення|покращання| результатів терапії і зменшення ускладнень та рецидивів.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано вибір оптимальної тактики катетерного| лікування залежно від електрофізіологічного механізму і локалізації ТП|, а так само поєднання його з|із| іншими передсердними тахікардіями. Застосування|вживання| запропонованих діагностичних і диференціально-діагностичних клінічних критеріїв дозволяє клініцистам чітко встановити діагноз ТП|, його електрофізіологічний субстрат і механізм, провести диференціальну діагностику з|із| іншими видами тахіаритмій|, вибрати правильну тактику лікування.

На основі аналізу даних поверхневої|поверховий,зверхній| ЕКГ визначена висока вірогідність|ймовірність| патології серцево-судинної системи.

На основі аналізу випадків виникнення гострої лівошлуночкової недостатності після|потім| відновлення синусного ритму, запропонований алгоритм їх профілактики.

Вивчення параметрів гемодинаміки і клінічного статусу у|біля,в| хворих з|із| ТП| і синдромом тахікардіоміопатії| дозволяє провести диференціальну діагностику дійсної ділатаційної| кардіоміопатії і тахікардіоміопатії.

На основі отриманих|одержаних| даних застосування|вживання| антиаритмічних препаратів для швидкого зниження ЧСС|, запропонована методика контролю ЧСС|. Ґрунтуючись на результатах аналізу тромбоемболічних ускладнень після|потім| відновлення СР| запропонований метод їх профілактики.

Поєднане застосування|вживання| ЕФД| і ЕАК| дозволило поліпшити топічну| діагностику різних варіантів ТП|, що у свою чергу|своєю чергою| привело до підвищення ефективності методик катетерного| лікування типових і атипових форм ТП|.

Запропоновані методики оцінки блоку каво-трикуспідального| перешийка (КТП|) мають високу чутливість і специфічність.

Вибір зони КТП| для створення|створіння| лінії безперервного пошкодження|ушкодження|, заснований на реєстрації біоімпедансу і амплітуди внутрішньосерцевого|сердечний| сигналу дозволяє скоротити кількість аплікацій, підвищує ефективність процедури і зменшує кількість рецидивів.

У клінічну практику широко упроваджені|запроваджені,впроваджені| методики катетерного| усунення ТП| із застосуванням холодової| аблації|, які дозволили не тільки|не лише| радикально підвищити ефективність первинної процедури, але і значно зменшити кількість рецидивів.

Розроблена і упроваджена|запроваджена,впроваджена| методика одночасного усунення ФП| і типового ТП|. Розроблена і упроваджена|запроваджена,впроваджена| в клінічну практику методика профілактики виникнення атипових форм ТП| при виконанні процедури ізоляції легеневих вен.

Розроблена методика оцінки якості життя хворих з|із| ТП|. Ґрунтуючись на даних оцінки якості життя, запропонована оптимальна стратегія ведення хворих з|із| ТП|

Особистий|особовий| внесок|вклад| претендента|конкурсант|. Дисертація є самостійною роботою претендента|конкурсант|. Автор виконав всі операції, які розглядаються|розглядуються| в роботі. Основні дослідження і їх аналіз, а також статистична обробка результатів дослідження проведені автором. Йому належать ідеї оригінальних методик, використаних в роботі.

Автором самостійно розроблені оригінальні методики катетерного| усунення пароксизмальних і персистуючих| форм ТП|, диференціально-діагностичні критерії типових і атипових форм ТП|.

В процесі дослідження автором був запропонований і упроваджений|запроваджений,впроваджений| метод поєднаного усунення ФП| і створення|створіння| блокади КТП| за допомогою системи ЕАК|.

Автор був ініціатором виконання ехокардіографій, зокрема застосування|вживання| черезстравохідної| ехокардіоскопії| при проведенні катетерних| методик в правому і лівому передсерді.

Апробація|випробування| результатів дисертації. Основні положення|становище| дисертації докладалися|доповідалися| і обговорювалися на Республіканській| науково-практичній| конференції| "Нові| підходи| до діагностики| та лікування| артеріальної| гіпертензії| та порушень| серцевого| ритму" (Вінниця|, 1999 р), Першій| Українській| науково-практичній| конференції| з міжнародною| участю| "Порушення ритму серця|: вікові| аспекти|"(Київ|, 2000), Шостому Національному| конгрес| кардіологів| України| (Київ|, 2000), Республіканській| науково-практичній| конференції| "Сучасні| проблеми| кардіології| та ревматології|: від| гіпотез| до фактів|" (Київ|, 2001), IX науковій конференції Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2001), X наукової конференції| Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2002), IХ наукової конференції| Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2001), ХI наукової конференції| Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2003), XII наукової конференції| Асоціації серцево-судинних хірургів України (Київ, 2004), Першому спільному| конгресі| кардіохірургів| України| і Польщі| (Львів|, 2005), Пленумі| правління| асоціації кардіологів України „Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”, (Київ, 2005), XIV науковій конференції асоціації серцево-судинних хірургів з міжнародною участю “Актуальні проблеми кардіохірургії” (Донецьк, 2006), Пленумі правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів „Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань” (Київ, 20 вересня 2006 року); а також на зарубіжних форумах: Black sea conference on cardiology and cardiosurgery (Varna, Bulgaria, 2001); Europace 2001 (Copenhagen, Denmark, 2001); IV Міжнародному слов'янському конгресі з електростимуляції і клінічної електрофізіології серця (Санкт-Петербург, Росія, 2000 р.); V Міжнародному слов'янському конгресі з електростимуляції і клінічної електрофізіології серця (Санкт-Петербург, Росія, 2002); VI Міжнародному слов'янському конгресі з електростимуляції і клінічної електрофізіології серця (Санкт-Петербург, Росія, 2004); I Всеросійському з'їзді аритмологов (Москва, 2005), VII Міжнародному слов'янському конгресі з електростимуляції і клінічної електрофізіології серця (Санкт-Петербург, Росія, 2006);XII Всеросійському з'їзді серцево-судинних хірургів (Москва 29-31 жовтня 2006 р.)

Публікації. Автором за темою дисертації| опубліковано 47 наукових робіт, зокрема 23 статті у вітчизняних наукових журналах|часопис|, рекомендованих| ВАК| України, 16 з|із| них самостійних. Отримано|одержано| три патенти на винахід, безпосередньо зв’язаних| з|із| темою дисертації.

Об'єм|обсяг| і структура дисертації. Дисертація написана на 368 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 59 таблицями і 58 малюнками. Складається з вступу|вступ|, 6 розділів, заключення, висновків|укладення,ув'язнення||висновок,виведення|. Список використаних літературних джерел містить|утримувати| 390 найменувань, зокрема 364 іноземні автори.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ|вміст,утримання| РОБОТИ

|теперішній,даний| Дослідження базується на вивченні 628 послідовних хворих з|із| різними варіантами типового і атипового тріпотіння передсердь, що спостерігалося в період з 1998 по 2006 рр. Клінічна характеристика пацієнтів, що увійшли до нашого|теперішній,даний| дослідження, представлена|уявлена| в таблиці 1.

Таблиця 1

Клінічна характеристика хворих з|із| ТП|

(n=628|)

Показник | Абсолютні

значення | %

Середній вік, років | 60.4+9.5

Стать (Ч/Ж) | 395/233 | 62.9/37.1

Захворювання ССС| (в цілому|загалом|) | 452 | 72

СССВ| | 66 | 10.5

АВ| блокади | 22 | 3.5

Імплантовані ЕКС| | 33 | 5.3

Після|потім| кардіохірургічних операцій: | 45 | 7.1

Ідіопатичне ТП| | 81 | 12.9

Пароксизмальна форма ТП| | 296 | 47

Персистуюча форма ТП| | 332 | 53

Попередня ФП| | 163 | 26

СН| | 414 | 65.9

Лівошлуночкова дисфункція (ФВ<35%|) | 157 | 25

Аналіз даних, представлених|уявлених| в таблиці 1 показав, що середній вік всієї групи дорівнював|рівнятися| 60.4+9.5 років: від 20 днів до 88 років. Превалювали|переважати| чоловіки: 62.9%, жінки -| 37.1% (p<0.05). Наші дані свідчать про те, що чоловіки хворіють|боліти| ТП| в 1.7 разів частіше. При аналізі віку жінок і чоловіків, середній вік чоловіків був менший: 57.1+8. проти|супроти| 64.5+10.7 у жінок (p<0.05). Тобто|цебто|, чоловіки хворіють|боліти| не тільки|не лише,не те що| частіше, але|та| захворювання у них розвивається в молодшому віці.

У більшості обстежених хворих визначалися різні захворювання серцево-судинної системи, які реєструвалися у|біля,в| 72% всіх обстежених.

Ознаки серцевої|сердечний| недостатності визначалися у 2/3 (414 хв-х) всіх хворих (65.9%), значна|виказана,висловлена| дисфункція лівого шлуночку (фракція викиду нижче 35%) – у|біля,в| кожного четвертого: 157 хворих| (25%). Приведені дані свідчать про те, що ТП| асоціюється з|із| дисфункцією міокарду і в певних випадках є|з'являтися,являтися| головною причиною її розвитку.

За клінічним перебігом ми виділяємо дві основні форми ТП|: пароксизмальну тривалістю до 48 годин (Пар) і персистуючу| (Пер) тривалістю більше 48 годин. Пар форма ТП| зустрічалася дещо рідше, її було діагностовано у|біля,в| 296 (47%) хв-х, Пер| у|біля,в| 332 (53%). Співвідношення Пер| до пароксизмальної форми – 1.12:1.

При порівнянні клініко-інструментальних даних у|біля,в| хворих з|із| Пер і Пар| ТП| ми виявили цілий ряд|лава,низка| особливостей. Середній вік був більший у|біля,в| хв-х| з|із| Пер ТП| (63+9 років проти|супроти| 58+13 років у|біля,в| хворих Пар ТП|). Структурна патологія міокарду частіше реєструвалася у|біля,в| хворих з|із| Пер ТП|: 76% проти|супроти| 63%. Серцева|сердечний| недостатність в два рази частіше реєструвалася в групі Пер ТП|: 80.7% проти|супроти| 40.7% в групі Пар ТП|. Скоротлива|скорочувальний| функції лівого шлуночку була значно нижчою в групі Пер ТП|: ФВ| дорівнювала|рівнятися| 42+9%|, у|біля,в| хворих з Пар - 51+12%|. Аналіз параметрів ехокардіографії показав, що існують достовірні відмінності|відзнака| в анатомо-функціональних показниках між двома варіантами клінічного перебігу ТП|. Персистенція аритмії асоціюється з|із| віком, структурною патологією міокарду, збільшенням розмірів передсердя і погіршенням скоротливої|скорочувальний| здатності|здібність| міокарду.

Електрофізіологічний варіант ТП| нами визначений у 439 (69.%) пацієнтів, яким проводилося внутришньосерцеве|сердечний| (ВС|) ЕФД| (таблиця 2).

Таблиця 2

Електрофізіологічні варіанти ТП|

Електрофізіологічний варіант, n =439 | Абс. | %

Персистуюче ТП| | 297 | 67.7

Пароксизмальне ТП| | 142 | 32.3

Типове ТП|:

Типове проти|супроти| годинникової стрілки

Типове за годинниковою стрілкою | 406

352

54 | 92.4

86.7

13.3

Атипове:

Атипове правопередсердне

Атипове лівопередсердне

в т.ч. після|потім| ізоляції легеневих вен| |

33

18

15

7 | 7.5

4.1

3.4

1.6

Найчастіше зустрічалося типове ТП| - 92.4%. Атипове ТП| документоване в 7.6% випадків. Серед типових форм ТП| переважало тріпотіння передсердь з|із| циркуляцією імпульсу навколо|навкруг,довкола| трьохстулкового клапана (ТК|) проти|супроти| годинникової стрілки: 86.7% всіх випадків. Типове ТП| з|із| циркуляцією за годинниковою стрілкою було у|біля,в| 13.3%. Як показало наше дослідження, найбільш поширеним електрофізіологічним варіантом ТП| є|з'являтися,являтися| типове ТП| проти|супроти| годинникової стрілки.

Наші дані свідчать про те, що ТП| часто асоціюється з|із| іншими видами порушень серцевого|сердечний| ритму. ФП| реєструвалася у|біля,в| 163 (25.9%), дисфункція синусного вузла у|біля,в| 166 (10.5%), АВ| блокада – у|біля,в| 22 (3.5%) хворих. Поєднання ТП| з|із| іншими пароксизмальними тахікардіями зустрічалося у 8.9% пацієнтів, з|із| них передсердні тахікардії – 22(3.6%), АВ| вузлові – 17 (2.7%), синдром ВПВ| – 9 (1.4%). Знання даних асоціацій необхідно враховувати при проведенні процедур поєднаного усунення різних видів аритмій.

Вивчення анамнезу хвороби показало, що у більшості хворих захворювання носило хронічний характер|вдача|: середня тривалість захворювання у|біля,в| хворих з Пар| ТП| була 26+8 міс., з|із| Пер ТП| - 18.7+7 міс. Антиаритмічні препарати (ААП|) приймала більшість хворих (83.6%) з|із| Пар формою ТП|. Проте|тим не менше|, рецидиви ТП| на тлі|на фоні| прийому ААП| виникали у всіх хворих, що свідчить про низьку ефективність профілактичної антиаритмічної терапії (ААТ|).

Разом з|поряд з,поряд із| ААП|, більшість хворих ТП| приймали | терапію, направлену|спрямований| на лікування основного захворювання: б-блокатори| - 156 (66.9%) хворих Пар| ТП| і 94 (23.8%) Пер ТП|, інгібітори АПФ| призначалися 37 (15.8%) хворих з Пар| ТП| і 76 (19.2%) з|із| Пер ТП|, дигоксин| приймали 184 (46.5%) хворих з|із| Пер ТП|, дезагреганти| приймали 156 (66.9%) хворих з Пар| ТП| та 198 (50%) хворих з|із| Пер ТП|.

Нами виявлено неадекватно низьке призначення на амбулаторному| етапі || непрямих антикоагулянтів, які приймали тільки|лише| 10.3% хворих з Пар| ТП| і 17.2% з|із| Пер| формою.

Відповідно до протоколу даного дослідження хворим проводилися наступні|такий| види лікування (таблиця 3).

Таблиця 3

Види терапії, що проводиться, n=628|

Вид терапії ТП| | Абс. | %

ААТ| для купірування | 356 | 56.7

ААТ| профілактична | 145 | 23

Антикоагулянтная і дезагрегантна| терапія | 536 | 85.3

ЧС| ЕКС| | 356 | 56

ЕІТ| | 213 | 34

Катетерна аблація| | 439 | 69.9

Імплантація ЕКС| |

33 | 5.2

ААП| для відновлення ритму призначалися 52% хворих; профілактична ААТ| призначалася 23% хворих; антикоагуляційна і дезагрегантная| – 85.3%; через стравохідна| кардіостимуляція (ЧС| ЕКС|) з метою купірування епізоду ТП| - 56%; електроімпульсна терапія (ЕІТ|) - 34% хворих. Радикальне лікування ТП| методом катетерної| радіочастотної аблації| виконане 439 хворим (69.9% всієї групи). Електрокардіостимулятори (ЕКС|) різних моделей імплантовані 33 (5.2%).

Приведені дані свідчать, що досліджувана група характеризувалася значною поширеністю структурної патології міокарду, яка виявлялася в збільшенні розмірів передсердя і шлуночків, зниженні скоротливої|скорочувальний| здатності|здібність| міокарду, високому функціональним класом серцевої|сердечний| недостатності. Дані особливості були більш виражені|виказані,висловлені| у|біля,в| хворих з|із| Пер| ТП|. Найбільш поширеним електрофізіологічним варіантом ТП| було типове тріпотіння за годинниковою стрілкою. Перебіг захворювання в більшості випадків носив хронічний характер|вдача| з|із| схильністю до рецидивів і низькою ефективністю антиаритмічної терапії.

Ґрунтуючись на даних поверхневої|поверховий,зверхній| ЕКГ, ми визначили, що для типового ТП| характерною|вдача| є|з'являтися,являтися| частота скорочень передсердя в межах 220-300 уд/хв., яка визначалася у|біля,в| 529 (84.3%) хворих. Частота скорочень передсердя нижче 200 в хв. була зареєстрована у|біля,в| 99 хворих (15.7%), антиаритмічну терапію з|із| них приймали 72 (72.7%), зокрема, аміодарон| - 57 (57.5%). Наші спостереження показують, що найбільш вірогідною причиною зменшення частоти передсердних скорочень у|біля,в| хворих з|із| ТП| є|з'являтися,являтися| постійний прийом ААТ|.

Протилежний варіант ТП|, що відрізняється високою частотою скорочення передсердя (320-340 уд/хв) нами реєструвався переважно у дітей і осіб|обличчя,лице| молодого віку. З|із| 58 (9.2% всіх випадків) хворих з|із| частотою скорочення передсердя вище 320 в 1 хв., 41(70.7%) хворий виявився молодше 40 років.

Найбільш важкими|скрутний| для діагностики, на наш погляд, є|з'являтися,являтися| випадки ТП| з|із| атріовентрикулярним проведенням 1:1 і високою частотою шлуночкових скорочень, що імітують шлуночкову тахікардію. Ми спостерігали 21 пацієнта (3.3% всіх спостережень) з|із| таким варіантом аритмії. У цих випадках діагностику необхідно проводити з|із| шлуночковими тахікардіями, синдромом ВПВ|, надшлуночковими тахікардіями з|із| блокадою ніжок п. Гіса. Вагусні проби або введення|вступ| препаратів, уповільнюючих|сповільняючих,сповільнюючих| АВ| проведення з метою зміни АВ| проведення і виявлення зубця P, є|з'являтися,являтися| основоположними для встановлення діагнозу ТП|. Остаточний діагноз підтверджується даними ВС| ЕФД|.

Аналіз синусного зубця Р поверхневої|поверховий,зверхній| ЕКГ дає цінну|коштовний| інформацію у|біля,в| хворих з|із| ТП|. Ми виявили наявність специфічного критерію: розщепленого і розширеного зубця Р у|біля,в| 239 (38%) хворих з|із| ТП| (чутливість 38%). Нами проведений аналіз 100 ЕКГ у|біля,в| хворих кардіологічного профілю з|із| наявністю розщепленого і подовженого більше 120 мс| зубця Р. ТП виявлено у|біля,в| 27. Специфічність цієї ознаки для ТП| склала 27%. Виявлення двогорбого і розширеного зубця Р є|з'являтися,являтися| чутливою і специфічною ознакою ТП|.

У даному дослідженні показано, що морфологія хвилі F (Р) у відведеннях V1,V6| може використовуватися в диференціальній діагностиці ТП| з|із| циркуляцією по |часовий| або проти|супроти| годинникової стрілки. Чутливість методу складає 97%. На підставі даних поверхневої|поверховий,зверхній| ЕКГ (позитивна фаза кінцевої|скінченний| частини|частка| хвилі F) можна виявляти пацієнтів з|із| високою вірогідністю|ймовірність| органічних захворювань серцево-судинної системи і збільшенням| лівого передсердя.

|ВС| ЕФД| дозволяє виявити електрофізіологічні критерії, які сприяють розвитку ТП|. Електрофізіологічними характеристиками у|біля,в| хворих з|із| ТП| є|з'являтися,являтися|: пролонгована і фракціонована передсердна електрограма (ЕГ|), визначувана при картуванні| передсердя, повторні екстрасистоли| і фрагментована передсердна активність, що виникають при програмованій стимуляції, подовження|видовження| внутрішньопередсердного і міжпередсердного проведення. Проведене ВС| ЕФД| (n=60|) свідчать, що більш виражені|виказані,висловлені| зміни в характеристиках внутрішньопередсердного і міжпередсердного проведення відмічені у|біля,в| хворих з|із| Пер| ТП| (таблиця 4).

Таблиця 4

Електрофізіологічні характеристики хворих з|із| ТП|

Параметр | Пар ТП|

n=30| | Пер ТП|

n=30|

Максимальна тривалість

передсердної ЕГ|, мс| | 92+18 | 105+16

Максимальна кількість

фрагментованих відхилень | 5.8+2.6 | 8.6+2.8*

Загальна|спільний| к-ть аномальних ЕГ| | 2.9+2.1 | 5.3+3.1*

Середня амплітуда передсердної ЕГ|

мВ| | 2.8+1.6 | 2.2+0.9*

К-ть хворих з|із| пролонгованою

передсердною активністю % | 23.3% | 56.7%*

Повторні передсердні відповіді % | 20% | 46.6%*

Міжпередсердне проведення, мс| | 76+17 | 88+14*|

Ефективний рефрактерний| період

правого передсердя, мс| | 224+36 | 203+21*|

Довжина септального| перешийка, мм | 13+4 | 20+5*|

Довжина КТП|, мм | 24+5 | 39+7*|

* - різниця статистично достовірна, p<0.05

Максимальна тривалість правопередсердної ЕГ| і максимальна кількість фрагментацій були вищими у|біля,в| хворих з|із| Пер ТП|: 105+16 мс| і 8.6+2.8 відхилень проти|супроти| 98+18 мс| і 2.8+1.6 у|біля,в| хворих з Пар ТП|. Кількість аномальних ЕГ| так само була більша в групі Пер ТП|: 5.3+3.1 проти|супроти| 2.9+2.1 в гр. Пар ТП|. Ефективний рефрактерний| період був коротший в групі з|із| Пер| ТП| і є|з'являтися,являтися| віддзеркаленням|відображення,відбиття| електрофізіологічної ремодуляції| при тривалому перебігу тахікардії. Пролонгована передсердна активність на тлі|на фоні| програмованої стимуляції| реєструвалася значно частіше у|біля,в| хворих з|із| Пер ТП|: у|біля,в| 56.7% хворих з|із| Пер| ТП| проти|супроти| 23.3% в групі Пар ТП|. Аналогічні співвідношення відмічені при аналізі повторних передсердних відповідей: у|біля,в| 46.6% хв-х| в групі Пер| ТП| проти|супроти| 20% у|біля,в| хворих Пар ТП|.

Середня амплітуда біполярної ЕГ| була значно менша у|біля,в| хворих з|із| Пер| ТП|: 2.2+0.9 мВ| проти|супроти| 2.8+1.6 мВ|. Максимальна концентрація аномальних ЕГ| у нижніх відділах правого передсердя підкреслює їх роль в розвитку ТП|. Нами виявлено, що пролонгована передсердна активність і повторні передсердні відповіді на тлі|на фоні| програмованої стимуляції частіше реєструються у|біля,в| хворих з|із| Пер ТП|.

Дослідження J. Cabrera| [2005] показали, що каво-трикуспідальний| перешийок є довшим у|біля,в| хворих з|із| Пер ТП|. Анатомічні особливості правого передсердя у|біля,в| хворих з|із| ТП| можуть бути потенційним субстратом для формування сповільненого|уповільнений| проведення, що є|з'являтися,являтися| основою ріентрі|. У нашій роботі ми показали анатомічні відмінності персистуючих| і пароксизмальних форм ТП| (таблиця 4). Довжина перешийка в групі Пер| ТП| була 39+7 мм і в групі Пар| ТП| 24+5 (р<0.05). Наше|теперішній,даний| дослідження показало, що розміри правого передсердя, септального| і каво-трикуспидального| перешийка були значно більшими у|біля,в| хворих з|із| Пер| ТП| порівняно з пароксизмальним ТП|.

Нами вивчена швидкість розповсюдження|поширення| імпульсу в правому передсерді у 27 пацієнтів з Пар| ТП| і 26 з|із| Пер ТП|. Встановлено|установлено|, що розповсюдження|поширення| імпульсу в напрямі|направлення| проти|супроти| годинникової стрілки було повільніше у|біля,в| хворих з|із| Пер ТП|, особливо в ділянці КТП|: 0.9+2 м/сек порівняно з 1.4+0.3 м/сек у|біля,в| хв-х| з Пар ТП|. При порівнянні швидкості розповсюдження|поширення| проведення по КТП| з|із| іншими ділянками правого передсердя, вона була значно нижча, особливо в напрямі|направлення| проти|супроти| годинникової стрілки, що зрештою|врешті решт| визначає переважний напрям|направлення| руху петлі ріентрі| тріпотіння передсердь навколо|навкруги,довкола| ТК|.

Ми вивчали реверсію| електричної ремодуляції| передсердя у|біля,в| 18 хворих з|із| Пер| ТП| і 16 з Пар ТП|. Результати, отримані|одержані| в дослідженні, показали, що ефективний рефрактерний| період був значно коротший у|біля,в| хворих з|із| тривалим перебігом ТП|: 208+16 мс| і 225+11 мс. Максимальне подовження|видовження| ЕРП| було у кінці четвертого тижня після|потім| відновлення СР|: 237+19 мс| в гр. Пер ТП| і 245+22мс| в гр. Пар ТП|. При більшій тривалості ТП| процес реверсії| електричної ремодуляції| запізнюється: тобто чим довше присутня аритмія, тим довше процес нормалізації ЕРП|.

Аналізуючи розміри передсердя у|біля,в| хворих з|із| Пер| і Пар формами ТП|, а так само гемодинамічні| показники, ми визначили, що ці відмінності не пов'язані з супутніми захворюваннями і станами|достаток|, а відображають|відбивати| первинні анатомо-електрофізіологічні| відмінності|відзнака| власне двох клінічних варіантів ТП|. Структурні зміни передсердя не тільки|не лише,не те що| результат ремоделювання|, причиною якого є|з'являтися,являтися| тахікардіоміопатія|, а є|з'являтися,являтися| первинними порушеннями, характерними|вдача| для Пер| форми ТП|.

Нами проведена оцінка ефективності ААТ| як з метою відновлення СР|, так і з метою профілактики рецидивів ТП|. Антиаритмічна терапія (аміодарон|, пропафенон|, новокаїнамід|) з метою відновлення СР| призначалася 328 (52.2%) з|із| 628 хворих: з|із| них з Пар ТП| - 264 (80.5.%) і з|із| Пер ТП| - 64 (19.5%) хворих. Як показало наше дослідження, ефективність антиаритмічної терапії при тривалості ТП| до 48 годин, була порівняно невисокою. Максимальною ефективністю володів аміодарон|: СР| відновлений в 23.8% випадків у|біля,в| хв-х| з|із| тривалістю ТП| <48 годин. При тривалості ТП| більше 48 годин ефективність аміодарона| була значно нижча: СР| відновлений в 4.3% випадків. Крапельне введення|вступ| аміодарону| хв-м| з Пар| ТП| на протязі 24 годин підвищує ефективність антиаритмічної терапії до 42.9%. Побічні ефекти (ПЕ|) виникли в 7.1% випадків Ефективність пропафенона| – 22.2%, ПЕ| -6.9%. Найменша ефективність (17.8%) і найбільша кількість ПЕ| (14%) було при в/в введенні|вступ| новокаїнаміда|.

Нами проведена порівняння ефективності профілактичного прийому (на протязі року) аміодарона| (n=68|), соталола| (n=40|), пропафенона| (n=37|). Збереження|зберігання| СР| достовірно частіше спостерігалося у|біля,в| хворих, приймаючих аміодарон|. До кінця першого року з|із| синусним ритмом без рецидивів ТП| були 51.6% хворих, які приймали аміодарон|, 25% хв-х, що приймали пропафенон| і 22.8% - соталол|. Дані дослідження говорять про помірну профілактичну ефективність аміодарона| і низьку – пропафенона| і соталола|. Велика кількість ПЕ| (8%) лімітує тривалий прийом аміодарона|.

Ми вивчали ризик ішемічних інсультів і системних тромбоемболій у|біля,в| хворих з|із| ТП|. Тромбоемболічні ускладнення (ТУ) виникли у|біля,в| 8 з|із| 628 хворих, що склало 1.27%. Як показало наше дослідження, сама кардіоверсія не є|з'являтися,являтися| чинником|фактор|, що приводить до виникнення ТУ|. Так само, ми не знайшли зв'язку ТУ з|із| методом відновлення СР|. Ризик ТУ у|біля,в| хворих з| ТП| на тлі|на фоні| аритмії і після|потім| конверсії СР| невисокий і не залежить від методу відновлення СР|. Адекватна антитромботична| терапія дозволяє понизити|знизити| ризик ТУ до| мінімуму.

ЧС| ЕКС| з метою відновлення СР| застосовувалася у|біля,в| 356 (56.7%) хворих. Ефективність терапії залежала від клінічного варіанту ТП|. Протокол ЧС| ЕКС| привів до відновлення СР| у|біля,в| 37.5% хворих з Пар ТП|. Попереднє введення|вступ| аміодарона| підвищує ефективність до 75%. У|біля,в| хворих з|із| Пер| формою ТП| ефективність ЧС| ЕКС| виявилася значно нижчою: 16.6%, але|та| на тлі|на фоні| попереднього введення|вступ| аміодарона| досягає 37.5%. Таким чином, попереднє введення|вступ| аміодарона| підвищує вірогідність|ймовірність| відновлення СР| в два рази. У 41.6% випадків у|біля,в| хворих з|із| Пер ТП| надчаста ЧС ЕКС| переводить|перекладати,переказувати| ТП| в стійку ФП|, яка вимагала проведення додаткових заходів.

ЕІТ| є|з'являтися,являтися| найбільш ефективним методом відновлення СР| у|біля,в| хворих з|із| ТП|. Ми проаналізували результати ЕІТ| різних варіантів ТП| у|біля,в| 213 (33.9%) хворих. Ефективність відновлення СР| склала 97.7%. За відсутності предикторів| неефективності ЕІТ| (планова ЕІТ|, типове ТП|, розмір ЛП| менш ніж 40 мм, ФВ| більше 47%, пароксизмальний характер|вдача| ТП|, регулярний прийом ААП|) перший розряд необхідно провести потужністю 50 Дж. Хворим з предикторами| неефективності - перший розряд показаний потужністю 100 або 200 Дж.

Ми виконали імплантацій постійних електрокардіостимуляторів у|біля,в| 33 (5.3% всієї групи): 22 (66.7%) - з|із| СССВ| і АВ| блокадами, 11 (33.3%) - з|із| функцією профілактики передсердних аритмій: DDD| AF|. Стимуляція гирла коронарного синуса (КС|) виявилася ефективнішою в профілактиці рецидивів ТП|. Перший епізод ТП| при стимуляції вушка правого передсердя (n=15|) виникав значно раніше, ніж при стимуляції КС| (n=18|): 128+67 день проти|супроти| 169+76 дней,p<0.05. Середня кількість епізодів ТП| в рік достовірно зменшилася в групі стимуляції КС|: 3.1+1.7до і 2.4+2.1 епізоду в рік після|потім| імплантації. Ширина зубця Р достовірно зменшилася при стимуляції КС|: 122+12 мс| до і 102+16 мс| після|потім| імплантації. Не було випадків дислокацій електродів з|із| активною фіксацією в області гирла КС|.

Застосування|вживання| алгоритму профілактики передсердних аритмій у|біля,в| хворих з|із| пароксизмальною формою ТП| (n=11|), привело до достовірного зменшення сумарного часу ТП|, сумарного часу всіх передсердних аритмій (з 987+345 хв. в міс. до 564+131 хв. в міс.), загальної|спільний| кількості епізодів передсердних аритмій (з 18+7 в міс. до 13+6 в міс.). Ґрунтуючись на даних проведеного дослідження, імплантація ЕКС| з|із| алгоритмами профілактики передсердних аритмій показана хворим, у|біля,в| яких є|наявний| ТП| і супутні передсердні аритмії.

Серед методів лікування ТП| особливу увагу ми приділили катетерній| радіочастотній аблації| не тільки|не лише|, як найбільш сучасному, але і тому, що він є|з'являтися,являтися| єдиним радикальним методом лікування даного захворювання. Ми проаналізували результати первинних процедур КРА| у|біля,в| 439 хворих (таблиця 5). Загальна|спільний| ефективність КРА| для всіх електрофізіологічних варіантів ТП| склала 95.67%, кількість рецидивів - 10.95%.У хворих з|із| типовим ТП| проти|супроти| годинникової стрілки ефективність була максимальною - 98%.

Таблиця 5

Результати КРА| ТП|

Електрофізіологічний

варіант, n =439 | Абс. | % | Ефективність | Рецидив

Всіх ТП| | 439 | 100 | 95.67% | 10.95%

Пер ТП| | 297 | 67.7 | 96.3% | 9.4%

Пар ТП| | 142 | 32.3 | 94.4% | 11.9%

Типове ТП| | 406 | 92.4 | 97.5% | 10.85%

Типове проти|супроти|

годинникової стрілки | 352 | 80.2 | 98% | 10.4%

Типове за годинниковою стрілкою | 54 | 12.3 | 94.4% | 13.7%

Атипове | 33 | 7.6 | 75.8% | 12%

Атипове правопередсердне | 18 | 4.1 | 77.8% | 14.3%

Атипове лівопередсердне |

15 |

3.4 |

73.3% | 9.1%

Ми не виявили достовірної різниці в ефективності процедур у|біля,в| хворих пароксизмальною і персистуючою| формами типового ТП|. Ефективність процедур при атипових формах була значно нижча і коливалася|вагатися| від 73% при лівопередсердних ТП| до 78% при правопередсердних ТП|. Нами виявлена пряма залежність між кількістю проведених процедур при кожному виді ТП| і ефективністю процедур. Ефективність збільшувалася із|із| збільшенням кількості проведених маніпуляцій.

Використання системи нефлюороскопічного| ЕАК| (Біоток 3 Д, Томськ, Росія) у|біля,в| 90 хворих (20.5% всіх операцій) корінним чином змінює|змінювати,замінювати| підходи до лікування складних порушень серцевого|сердечний| ритму, до яких відносяться тріпотіння і фібриляція передсердь і значно покращує результати катетерного| лікування ТП|. На нашу думку використання нефлюороскопічного| тривимірного|трьохмірний| ЕАК| дозволяє: точно оцінити зону пошкодження|ушкодження| в області каво-трикуспідального| перешийка; визначити зони залишкового проведення; зменшити кількість ранніх та пізніх рецидивів аритмії; значно знизити|знизити| радіаційне навантаження при проведенні процедури. У групі ЕАК| кількість рецидивів типового ТП| була 4.5% порівняно з традиційною методикою (15.8%).

Ми провели порівняння різних методик створення|створіння| блокади КТП| при типових формах ТП| (таблиця 6).

Таблиця 6

Порівняльна характеристика різних методик створення|створіння| блокади каво-трикуспідального| перешийка при типовому ТП|

Показник | 4 мм. | 8 мм. | НІ | БІ| | БС+ОЕ| | ОЕ| | ЕАК|

+ОЭ

К-ть процедур

n=406| % | 190

(46.8%) | 48

(8.5%) | 24

(5.9%) | 23

(5.7%) |

17

(4.2%) | 60

(14.8%) | 44

(10.8%)

Еффективн

ість

| | 95.7% |

97.2% |

100% | 95.6% |

100% | 100% | 100%

Середня

к-ть аплікацій | 30+12 | 23+6 | 14+7 | 11+5 | 6+4 | 11+6 | 10+4

Рецидиви, %| | 15.8% |

8.3% |

4.1% |

4.3% |

5.8% |

6.6% |

4.5%

Примітка|тлумачення|: 4 мм – методика з використанням стандартних електродів з 4-х мм дистальним контактом; 8-мм| – електрод з|із| 8-ми мм дистальним контактом; НІ – електрод з 4-х мм дистальним контактом і направляючий|спрямовуючий,скеровувати| інтродьюсер|; БІ| - визначення біоімпедансу і електрод з 4-х мм дистальним контактом; БС+ОЭ| – вимірювання|вимір| біполярного сигналу і охолоджувані електроди; ОЭ| – методика із застосуванням охолоджуваних електродів; ЕАК+ОЭ| – нефлюороскопічне| картування| із застосуванням охолоджуваних електродів.

Дані рандомізованого| дослідження (n=48|), свідчать, що методика КРА| із застосуванням електродів з|із| 8-ми мм. дистальним контактом була ефективніша, ніж 4-х мм. при створенні|створіння| блокади КТП|: 96% і 83% відповідно. Клінічна перевага цих електродів полягає в поліпшенні|покращання| ефективності, зменшенні тривалості процедури і променевого навантаження, а також зменшенні кількості рецидивів: 8.3% і 15.6% відповідно.

Направляючі|спрямовуючі,скеровувати| інтродьюсери| (рандомізоване| дослідження, n=48|), забезпечуючи стабільне положення|становище| електроду в правому передсерді і на каво-трикуспідальному| перешийку, збільшують ефективність процедури КРА| типового ТП| до 97.2% і зменшують до 4.1% рецидивів порівняно із стандартною методикою КРА|.

Нами розроблена методика, заснована на попередньому виборі місця для створення|створіння| лінії безперервного пошкодження|ушкодження| за даними значень біоімпедансу, як маркера хорошого|добрий| контакту електроду з|із| ендокардом. Зменшується кількість аплікацій до досягнення блоку КТП| з 28+9 до 14+7, підвищується ефективність процедури до 95.6%, зменшується кількість рецидивів до 4.3%.

Ми застосували новий метод, заснований на визначені| амплітуд біполярного сигналу для вибору зон з|із| найменшим його значенням для створення|створіння| лінії безперервного пошкодження|ушкодження|, що дозволяє зменшити небажане пошкодження|ушкодження| міокарду передсердя (6+4 аплікації), робить|чинити| процедури менш травматичними| і приводить|призводити,наводити| до зменшення кількості рецидивів до 5.8%.

Ефективність процедури створення|створіння| блокади КТП| при використанні всіх методик, що вивчаються, була достатньо|досить| високою і коливалася|вагатися| від 95.7% в групі 4-х мм стандартних електродів до 100% в групах, де застосовувалися методики із застосуванням направляючих|спрямовуючих,скеровувати| інтродьюсерів|, вимірювання|вимір| амплітуди біполярного сигналу, використання охолоджуваних електродів, особливо в поєднання з|із| ЕАК|. Нами показано, що метод КРА| каво-трикуспідального| перешийка був високоефективний в радикальному лікуванні типового ТП| (97.5% загальна|спільний| ефективність). У останній серії, що включає 121 процедуру з використанням охолоджуваних електродів, ми добилися 100% ефективності.

Оцінка блокади КТП| є|з'являтися,являтися| завершальним етапом процедури. Нами проаналізовані часові| інтервали в області КТП| при стимуляції коронарного синуса і нижньолатеральних| відділів правого передсердя у|біля,в| 50 хворих. Часовий інтервал від гирла коронарного синуса до додаткового електроду, розташованого|схильний| латерально аблаційного| електроду і зони пошкодження|ушкодження| дорівнював|рівнятися| 159+22 мс|, в протилежному напрямі|направлення| – 155+20 мс|. Аналіз часових| інтервалів в області КТП| підтверджує блок проведення| у всіх випадках (чутливість методу 100%). Подвійні потенціали (ПП) в кінці|у кінці,наприкінці| процедури реєструвалися у 33 випадках з|із| 50 (66%). При цьому тільки|лише| в 30% випадках ПП реєструвалися уздовж|вздовж,уподовж| всієї лінії пошкодження|ушкодження|. У 19 (38%) процедурах після|потім| проведення серії аплікацій в області перешийка, потенціали, які відображають|відображувати| активність життєздатного міокарду, повністю були відсутні.

Активаційний мепінг| проаналізовано| в 45 випадках (90%), в 5 випадках не вдалось| точно розташувати Halo-катетер навколо ТК||. Двонаправлена блокада КТП| за даними зміни розповсюдження|поширення| активації навколо|навкруги,довкола| ТК|