КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛЯШУК Анна Миколаївна

УДК 81-115+811.111+81.161.2:340.113

СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА

ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ

Спеціальність 10.02.17 – порівняльно-історичне

і типологічне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор

Лучик Алла Анатоліївна,

Національний університет

“Києво-Могилянська Академія”,

кафедра загального та слов’янського мовознавства,

професор

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Фабіан Мирослава Петрівна,

Ужгородський національний університет,

кафедра англійської мови,

завідувач кафедри

кандидат філологічних наук

Ярун Галина Михайлівна,

Український мовно-інформаційний фонд НАН України,

старший науковий співробітник

Захист відбудеться 14 червня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, ).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (Київ-150, вул. Червоноармійська, ).

Автореферат розіслано 10 травня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор О.М. Кагановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертація присвячена зіставному дослідженню семантичної структури лексики на позначення правових понять в англійській та українській мовах. Міжмовне зіставлення лексичних одиниць спрямоване на встановлення особливостей мовної концептуалізації знань та уявлень людини про навколишній світ, виявлення національно-специфічного та подібного у семантичних системах зіставлюваних мов (В.Г.Гак, І.О.Голубовська, Ю.О.Жлуктенко, Е.Косеріу, І.В.Корунець, А.А.Лучик, В.М.Манакін, Ж.П.Соколовська).

Теоретичний простір, у якому здійснено дослідження семантичної структури юридичних термінів української та англійської мов, окреслено проблематикою, що належить до сфери лексичної семантики, оскільки однією з нагальних проблем сучасної науки є природа встановлення поняттєвої сторони слова та характер процесу відображення пізнавального змісту в мовній одиниці (Ю.Д.Апресян, М.П.Кочерган, Й.А.Стернін, О.О.Тараненко, А.А.Уфімцева, D.A.Cruse). У сфері термінознавства увагу науковців привертають проблеми впорядкування термінології (В.П.Даниленко, Т.Р.Кияк, Д.С.Лотте, Л.О.Симоненко, G.Rondeau, F.Riggs) та їх зіставлення у різних мовах (Т.А.Журавльова, А.В.Крижанівська, В.М.Лейчик, Ф.А.Циткіна).

Темпи розвитку суспільства, всіх галузей сучасного життя вимагають удосконалення лексики, здатної відбивати суть нових понять, виникнення яких пов’язане з подальшою сегментацією людиною навколишнього світу. Аналіз наукових досліджень галузевих терміносистем підтверджує, що проблеми терміна залишаються одними з провідних у лінгвістиці. У центрі уваги дослідників перебувають терміносистеми різних наукових галузей, як правило, на матеріалі однієї мови. Зокрема вивчались англійські терміни банківської справи (J.Graham, H.Zerwes), автомобільні терміни (Г.Б.Фогель), українські медичні терміни (Н.В.Місник), українські металургійні (Н.К.Ктитарова), англійські терміни освіти (Н.О.Стефанова), англійські терміни маркетингу (О.І.Гутиряк), німецькі генетичні терміни (М.Ф.Кобжева). Суттєво менше досліджень з зіставного термінознавства (Т.І.Панько, Л.В.Рогач, С.М.Кришталь), тому у порівняльному аспекті галузеві терміносистеми залишаються недостатньо опрацьованими.

Термінологічні системи різних наук виникають і розвиваються в тісному зв’язку з розвитком соціально-правових інститутів суспільства, структура яких базується на нормах, що конституюють право. Характер існуючих правових інститутів і відносин відображається в мові через посередництво юридичної термінології. Різноаспектне вивчення функціонування юридичної термінології в синхронічному та діахронічному плані невипадково привертає увагу науковців, оскільки вона виконує важливі функції в житті суспільства як засіб вираження юридичних понять. Дослідниками розглядаються проблеми та перспективи розвитку української юридичної термінології (Н.В.Артикуца, М.Я.Бріцин, М.Б.Вербенєц, Г.С.Онуфрієнко, Ю.Ф.Прадід, А.А.Сербенська), англійських юридичних термінів (І.М.Гумовська, Е.Т.Дерді, R.Newmann). Об’єктом досліджень зарубіжних вчених є юридичний дискурс (P.Goodrich), практичне застосування термінів (D.Mellinkoff, F.Russell), їх тлумачення й використання у правових актах (D.Williman) та судових документах (M.Bryant, W.O’Barr).

Разом із тим, у сучасному термінознавстві, незважаючи на значний доробок у дослідженні правничих термінів, досі не проводився комплексний аналіз семантичних відношень юридичних термінів як реєстрових словникових одиниць української й англійської мов, не здійснювався зіставний аналіз семантичних структур термінів цих мов у ракурсі специфіки різних мовних картин світу.

Актуальність обраної теми зумовлена, по-перше, зорієнтованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення особливостей мовної концептуалізації знань та уявлень людини про навколишній світ, по-друге, необхідністю виявлення національної специфіки та міжмовних подібностей у семантиці лексичних одиниць української й англійської мови. Встановлення особливостей семантичної структури юридичних термінів сприятиме уніфікації систем правових термінів порівнюваних мов для їхнього подальшого застосування у суспільному житті носіями української та англійської мов. Дослідження у такому аспекті дозволяє дійти висновків про те, які сфери юридичної діяльності є актуальними для носіїв української та англійської мов, а які – периферійними, встановити спільне й відмінне в засобах відображення різними мовними спільнотами понять права.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Системи комунікації у міжлінгвістичному та полікультурному просторі” кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (номер держреєстрації 0101U004663). Тема затверджена на засіданні бюро Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” (протокол №2 від 18.04.2002) Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України.

Метою дослідження є встановлення закономірностей мовної об’єктивації систем юридичних понять як реєстрових одиниць лексикографічних джерел тлумачного характеру в англійській та українській мовах. Відповідно до мети у роботі передбачається розв’язання таких завдань: – 

уточнити зміст мовних засобів на позначення спеціальних понять юридичної науки; 

виявити склад одиниць на позначення юридичних понять у тлумачних словниках української та англійської мов; 

визначити семантичну структуру юридичних термінів окремо в кожній із досліджуваних мов; 

окреслити характер парадигматичних відношень юридичних термінів як реєстрових словникових одиниць української та англійської мов; 

встановити подібності та розходження характеристик семантичних парадигматичних відношень юридичних термінів в українській та англійській мовах у зіставленні з відповідними поняттями юриспруденції.

Об’єктом дослідження слугує семантична структура термінів на позначення правових понять в українській та англійській мовах.

Специфіка терміна як особливого виду мовного знака виявляється в особливостях семного складу термінологічної одиниці, отже предметом дослідження є особливості зіставлення внутрішньої структури юридичних термінів української й англійської мов.

Матеріалом дослідження слугують 479 реєстрових одиниць на позначення права в українській мові та 491 одиниця правової семантики англійської мови, зафіксовані в найповніших тлумачних словниках порівнюваних мов (Словник української мови в 11-ти томах та Словник сучасної англійської мови у 12-ти томах). Матеріалом для побудови семантичних полів юридичних термінів української та англійської мов є корпус 3304 семантичних компонентів (1792 української мови та 1512 англійської мови), виділений на підставі семного аналізу словникових дефініцій термінів.

При відборі матеріалу дослідження критерій представлення юридичного поняття у тлумачних словниках зіставлюваних мов був вирішальним, оскільки загальномовні словники виступають фіксаторами найуживаніших термінів галузевих наук, дефініції яких відбивають загальноприйняте, поширене, узагальнене значення термінологічної одиниці. Отже, джерелами фактичного матеріалу пропонованого дослідження послужили лексикографічні праці, передусім тлумачні, довідковими джерелами слугували термінологічні словники порівнюваних мов.

Предмет дослідження, його мета та завдання зумовили використання комплексу методів і прийомів дослідження. Установлення особливостей семантичної структури юридичних термінів української й англійської мов базується на використанні таких методів, як зіставний, компонентного аналізу, метод опозицій, метод семного аналізу словникових дефініцій, аналітично-описовий, а також метод кількісного аналізу. Зіставлення термінів двох мов ґрунтується на принципах системного аналізу мовних явищ. Компонентний аналіз й метод опозицій застосовувався для дослідження семантичної структури термінів і встановлення системних відношень між ними. Зіставний метод використовувався для виявлення типологічної схожості й відмінностей досліджуваних мов на основі порівняльно-зіставного вивчення внутрішніх зв’язків термінів у межах юридичних терміносистем. Лінгвістичне спостереження, узагальнення та наукова інтерпретація мовних фактів здійснювались за допомогою аналітично-описового методу. Метод семного аналізу словникових дефініцій залучено для встановлення тотожностей і відмінностей у семантиці термінів. Кількісним аналізом ми послуговувались для підтвердження типовості процесів вербалізації понять юриспруденції в українській та англійській мовах.

Наукова новизна дослідження. Вперше здійснено зіставне дослідження систем юридичних термінів в українській та англійській мовах із застосуванням семного аналізу, що дозволило виявити найтонші семантичні відмінності та подібності досліджуваних термінологічних одиниць. У роботі здійснено семантико-тематичне структурування юридичних терміносистем двох мов. Вперше виявлено домінантні семантичні ознаки терміносистем права у зіставлюваних мовах і визначено особливості лексикалізації понять юриспруденції носіями української та англійської мов. У дослідженні вперше встановлено спільне та відмінне у принципах представлення систем юридичних термінів у найповніших тлумачних словниках двох мов.

Результати роботи становлять теоретичне значення для розвитку зіставної лексикології, оскільки дослідження висвітлює спільне й відмінне у формуванні галузевих термінологій на прикладі різноструктурних мов. Теоретичні положення дисертації розширюють знання про принципи організації термінологічних систем української й англійської мов. Результати дослідження поглиблюють знання про системні відношення термінів у межах конкретної терміносистеми і важливі для подальших досліджень семантичних процесів інших галузевих терміносистем. Висновки про характер і якість семантики юридичних термінів сприятимуть типологічним дослідженням термінологічних систем у різних мовах.

Практичне значення роботи. Одержані результати та висновки можуть бути використані в навчальному процесі курсів лексикології української й англійської мов (розділи “Семантика”, “Термінознавство”), порівняльної типології української й англійської мов (розділ “Типологія лексичних систем англійської та української мов”), спецкурсі “Лінгвістичні проблеми юридичної термінології”, спецкурсі з перекладу галузевої термінології на філологічних і юридичних факультетах, а також на практичних заняттях з англійської та української мов у вищих навчальних закладах. Висловлені в роботі узагальнення, спостереження і фактичний матеріал можуть бути використані у лексикографічній практиці укладання галузевих та перекладних словників, ідеографічних словників двох мов.

Апробація роботи. Результати дослідження отримали своє відображення у доповідях на чотирьох міжнародних конференціях з міжкультурної комунікації: ХІ, ХІІ та ХІІІ Міжнародних конференціях “Мова і культура” (Київ 2002, 2003, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції “Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (Київ 2006) та на XII Всеукраїнській конференції “Українська термінологія і сучасність” (Київ 2003), а також на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград 2003, 2004, 2005, 2006).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у шести наукових працях: статтях та матеріалах конференцій, опублікованих у фахових виданнях ВАК України. Загальний обсяг публікації становить 3,5 др. арк.

Загальний обсяг роботи. Обсяг роботи складає 196 сторінок тексту. Загальний обсяг дисертації разом із бібліографією та додатками нараховує 335 сторінок. Список використаної наукової літератури включає 312 позицій. Список лексикографічних джерел складає 24 позиції. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 34 позиції.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів і загальних висновків.

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено мету й завдання, окреслено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів дослідження, описано предмет вивчення та джерела використаного матеріалу, сформульовано основні положення й висновки дисертації.

У першому розділі викладено й обґрунтовано теоретичні передумови дослідження, визначено засади та принципи встановлення семантичної структури одиниць на позначення понять права. Окреслено принципи й напрями зіставного аналізу семантичних відношень правничих термінів порівнюваних мов.

Другий розділ присвячено аналізу семантичної структури лексичних одиниць української мови на позначення понять права, що відображають основні правові принципи і законодавчі норми у тлумачному словнику. Описано мережу системних відношень досліджуваних одиниць у межах семантичних груп та семантичного поля, розглянуто особливості внутрішньої структури термінів.

У третьому розділі визначено й проаналізовано семантичну структуру термінів англійської мови, представлену мережею системних відношень одиниць у межах семантичних груп та семантичного поля; встановлено особливості внутрішньої структури лексичних одиниць.

У четвертому розділі здійснено зіставне дослідження семантичної структури термінів порівнюваних мов на семному рівні, що виявило національні розбіжності й міжмовні подібності досліджуваних одиниць; проаналізовано спільні та відмінні характеристики представлення понять права у семантичних полях двох мов.

У загальних висновках підведені підсумки здійсненого дисертаційного дослідження, сформульовані основні висновки та можливі перспективи подальших наукових досліджень термінів інших галузей у тлумачних словниках.

Додатки містять списки семантичних компонентів юридичних термінів української та англійської мов, 12 рисунків та 6 таблиць, що ілюструють результати проведеного дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. “Юридичний термін як об’єкт лінгвістичного дослідження”. Семний аналіз лексичного значення та встановлення системних відношень між його компонентами в межах семантичної структури терміна є можливим у сучасних мовознавчих дослідженнях при поєднанні досягнень традиційної семантики та новітніх лінгвістичних студій, зокрема в аспекті досліджень мовних картин світу. Вивчення семного складу термінів, встановлення особливостей семантичної структури термінологічних одиниць, виявлення симетричності (збігу) чи асиметричності (відмінності) репрезентації понять права у зіставлюваних мовах розкриває характер концептуалізації відображеного в мові правового досвіду носіїв української та англійської мов. Пропонований підхід (М.М.Пещак, М.П.Фабіан) висвітлює особливості представлення правових понять у терміносистемах порівнюваних мов, аналіз яких дозволяє з’ясувати національну специфіку та міжмовні подібності у засобах вираження понять юриспруденції лексикографічними системами української й англійської мов.

Термінологічна лексика становить важливу частину словника будь-якої сучасної мови й акумулює результат інтелектуального розвитку її носіїв у певній галузі науки. Концептуалізація правового знання представлена юридичною термінологією, яка є системою слів чи словосполучень, співвідносних з поняттями юриспруденції, що використовуються на позначення правових явищ. У роботі основна одиниця дослідження, термін, розглядається як відносно експресивно нейтральний мовний знак (слово чи словосполучення), що виконує у мовній системі особливу функцію відображення спеціального поняття професійної сфери (С.С.Вільчинський, Т.Р.Кияк, Л.О.Симоненко). Значення терміна – це складна упорядкована структура, яка розкривається словниковими дефініціями через семантичні компоненти, які, залежно від вагомості при розрізненні об’єктів, поділяються на інтегративні (спільні) та диференційні (ті, що виконують розрізнювальну функцію).

У пропонованому дослідженні основою вивчення семного складу правничих термінів є парадигматичні зв’язки, які встановлюються при застосуванні компонентного аналізу словникових дефініцій реєстрових одиниць, при якому кожний елемент тлумачення у формі окремого повнозначного слова дорівнює семантичному компоненту (В.В.Левицький, М.В.Нікітін, Є.Ф.Скороходько). Формою відображення парадигматичних зв’язків є словесна опозиція – протиставлення одиниць, семантична структура яких включає диференційні й інтегративні семи, що виступають основою порівняння (І.В.Арнольд, Ю.М.Караулов, А.А.Лучик). Залежно від характеру співвідношення компонентів виділяються види опозицій: гіперо-гіпонімічна привативного характеру, еквіполентна та тотожності (Е.В.Кузнєцова). Опозиція тотожності фіксується між словами при повному збігу їхніх значень. Привативні опозиції (ПО) відбивають ієрархічність структури досліджуваних термінів: семантично однорідні одиниці включаються до відповідного класу найменувань, члени привативної опозиції розрізняються наявністю або відсутністю розрізнювальної риси, яка є корелятивною ознакою. Еквіполентні опозиції (ЕО) проявляються у зв’язках слів, які, перетинаючись своїми значеннями, частково збігаються та розрізняються, члени еквіполентної опозиції логічно рівноправні.

На основі спільності змісту семантично організованої системи мовних одиниць та їх парадигматичних зв’язків, що відображають поняття юриспруденції в сучасній українській та англійській мовах, утворюються семантичні поля юридичних термінів порівнюваних мов. Модель поля підтверджує розуміння мови як системи підсистем, між якими відбувається взаємодія та взаємопроникнення (Й.А.Стернін, Л.М.Васильєв). Підсистемами поля є семантичні групи (далі – СГ) – парадигматично пов’язані одиниці, об’єднані спільністю значення, незалежно від належності до різних частин мови (О.С.Ахманова). У складі семантичних груп виділяємо ядерну та периферійну зони, в яких ядро консолідується навколо лексем-домінантів. До ядра включаємо базову лексику однієї тематики з великою кількістю інтегративних компонентів, яка виражає найважливіші, найістотніші поняття права. До периферії належать більш конкретні й менш уживані лексеми з великим обсягом диференційних семантичних компонентів, що розрізняють значення термінів у межах СГ, слова з вузькоспеціальними значеннями.

Системні відношення термінів у СГ визначались на підставі таких чинників: 1) кількість семантичних компонентів у семантичній структурі одиниці; 2) поширеність семантичних компонентів у межах СГ; 3) повторюваність семантичних компонентів у структурі термінів СГ. Чим більшою є кількість одиниць, з якими термін об’єднується семантичними компонентами у СГ, тим він важливіший для семантичної структури групи і тому є ядерним елементом. Чим більше фіксується семантичних компонентів, спільних для двох термінів, тим ближча їхня семантика. Семантичні компоненти ядерних термінів СГ слугують об’єднуючими ланками між конституентами різних СГ у межах семантичних полів юридичних термінів досліджуваних мов.

Розділ 2. “Семантична структура юридичних термінів української мови”. На основі застосування компонентного аналізу та методу опозицій досліджено внутрішню структуру 479 реєстрових одиниць тлумачного словника української мови на позначення понять права. У результаті виділено 1792 сем, які стали основою побудови системи парадигматичних зв’язків лексичних одиниць та підставою утворення різних за обсягом і структурою груп термінів, що формують семантичне поле юриспруденції української мови. Це СГ одиниць на позначення 1) загальноюридичних понять, 2) суб’єкта права, 3) фахівця юридичної діяльності, 4) злочину, 5) покарання, 6) юридичного документа 7) судочинства 8) майнових правовідносин (див. рис. 1):

Рис. 1. Кількісне співвідношення українських юридичних термінів у СГ

Дослідження внутрішньої структури правничих термінів виявило певні закономірності у вербалізації поняття “людина” у семантичному полі термінів української мови, для відображення якого було побудовано СГ суб’єкта права, яка складається з чотирьох підгруп: 1) особа як учасник правового процесу, 2) особа як суб’єкт злочину, 3) особа як учасник судового процесу, 4) особа у сфері майнових правовідносин та СГ фахівця юридичної діяльності. Кількість термінів на позначення поняття “людина” у семантичному полі юридичних термінів (всього 145 елементів) перевищує кількість одиниць на позначення інших понять поля, оскільки семантична група на позначення суб’єкта права утворюється 113 одиницями, СГ термінів на позначення фахівця юридичної діяльності складається з 32 лексем. Ядерний інтегративний компонент ‘особа’ є ідентифікуючим для двох СГ і протиставляє одиниці груп іншим СГ у юридичній терміносистемі.

Важливими у значеннях термінів СГ на позначення фахівця юридичної діяльності є семантичні компоненти ‘службовий’, ‘суд’, ‘справа’, ‘фахівець’. Терміни цієї СГ об’єднуються еквіполентними відношеннями, тоді як привативні опозиції й опозиції тотожності не характерні для них, що надає підстави робити висновок про рівноправність елементів групи.

Поширеними компонентами семантичної структури лексем на позначення суб’єкта злочину є семи ‘вчиняти’ та ‘порушувати’. Характерною особливістю цих одиниць (підбурювач, шантажист) є те, що вони вступають у привативні опозиції з термінами СГ на позначення злочинів. Це вказує на міжсистемні зв’язки у СГ. Члени цього типу опозицій, які утворились від гіперонімів, тобто гіпоніми, слугують прикладом найменувань осіб за родом занять.

Синонімічні (заарештованийарештований) та антонімічні кореляції (обвинувачобвинувачений) як одні з видів системних зв’язків одиниць на позначення учасника правового та судового процесу створюють основу структури СГ. Наявність синонімів свідчить про становлення мовних засобів, які використовуються на позначення особи у цивільно- та кримінально-процесуальному кодексах та процес відбору найпридатніших одиниць для відображення відповідних правових понять у мові.

Аналіз показав, що одиниці СГ загальноюридичних термінів (79 лексем) мають особливе значення у розкритті ключових понять права української мови. Ядром досліджуваної СГ, яке є джерелом збереження найістотнішої інформації групи, слугують термінологічні одиниці найскладнішої семантичної структури закон, право, конституція, які належать до основних термінів юриспруденції. Одиниці СГ розподіляються на три підгрупи з окремими ядерними лексемами. Основними семантичними компонентами, важливими для формування СГ, виступають семи: ‘право’, ‘обов’язок’, ‘держава’. Навколо ядерних одиниць розташовані периферійні терміни, які мають мало спільних компонентів і позначають спеціалізовані поняття. Між периферійними лексичними одиницями СГ переважно фіксуються еквіполентні опозиції (законодавствозаконодавча влада), спостерігаються відношення протилежності (натуралізаціяденатуралізація).

Специфіка відображення поняття “злочин” в українській мові полягає у представленні цього поняття у кількох семантичних групах: 1) лексем, що маніфестують протиправну злочинну дію (49 одиниць) та одиниць, які характеризують психічний стан особи та її ставлення до вчиненого злочину (24 одиниці); 2) термінів на позначення покарання (24 лексеми). У підгрупі термінів на позначення ставлення до злочину поширеними є семантичні компоненти ‘стан’, ‘усвідомлювати’, ‘бездіяльність’, ‘відповідальність’. Компонент ‘стан’ виступає інтегративним в еквіполентних опозиціях між термінами (підсудність, караність, винність, неосудність), якими маніфестується семантика стану особи за вихідним словом: одиниця підсудність трактується як “стан за значенням підсудний”. Абстрактні іменники групи тлумачаться за використанням термінів семантичної групи одиниць на позначення суб’єкта злочину, що підтверджує взаємозв’язок СГ у межах терміносистеми.

Компоненти ‘відповідальність’, ‘покарання’ займають провідне місце у семантичній структурі СГ на позначення заходів юридичного впливу на осіб, що порушують правові норми суспільства. Помічено, що системність елементів семантичної групи забезпечується еквіполентними опозиціями, релевантними є опозиції тотожності (арештовуватизаарештовувати) та антонімічні відношення (арештовуватиамністувати).

Семантична група на позначення злочинного діяння репрезентована одиницями, які виражають поняття різного виду протиправних дій, що караються законом (убивство). Семантичні компоненти ‘злочин’, ‘порушення’, ‘протиправний’ є основними у структурі значень елементів СГ. Ядро групи представлене одиницею злочин, яка актуалізує у СГ найзагальнішу семантику і вживається у тлумаченні багатьох лексичних одиниць (грабіж, диверсія).

Вербалізація поняття “судочинство” в юридичній терміносистемі української мови відбувається у семантичній групі термінів, що розкривають семантику понять кримінального та цивільного процесуального права і утворюється 110 лексичними одиницями. До ядерних термінів належать такі елементи СГ, як суд, процес, справа, позов, семантичні компоненти яких найповніше характеризують аналізоване поняття “судочинство”. Семантична структура ядерних одиниць вміщує найбільшу кількість інтегративних компонентів для конституентів СГ, решта одиниць складають її периферію. Поширеність сем ядерних одиниць (‘судовий’, ‘справа’, ‘розгляд’) забезпечує розгалужену структуру СГ. Найпоширенішим типом словесної опозиції (між 86% одиниць СГ) виступає еквіполентна опозиція. Системність одиниць на позначення поняття “судочинство” підтверджена опозиціями тотожності, до якої, наприклад, входять юридичні терміни віддавати під судпритягати до суду. Синонімія елементів СГ представлена ідеографічними синонімами: обвинувачуватизвинувачувати; мовними дублетами: свідчитипосвідчити. Термінам СГ притаманна диференціація за частинами мови: протестопротестувати. Лексеми на позначення понять судового процесу тісно переплітаються з термінами на позначення суб’єкта права. Про це свідчить фіксація сем ‘підсудний’, ‘свідок’, ‘винний’, ‘обвинувачений’, які реалізуються в лексемах обох груп.

До центра СГ на позначення юридичного документа (34 лексеми) належить одиниця документ, семи якої об’єднують лексеми групи. Домінантний характер виявляють семантичні компоненти ‘посвідчувати’, ‘факт’, ‘підтверджувати’, ‘право’, ‘особа’. Найчастотніша сема СГ – ‘документ’, яка фіксується у 82% термінів СГ. Важливим у структурі цієї СГ є те, що фіксується зв’язок з СГ термінів на позначення загальноюридичних понять (законопроект, паспорт), понять судочинства (обвинувачення): диференційні семи периферійних термінів цих груп перетинаються.

Аналіз словесних опозицій у семантичному полі українських юридичних термінів розкриває спектр семантичних парадигматичних зв’язків, які існують між термінами. Застосування компонентного аналізу у дослідженні юридичної терміносистеми виявило особливості відображення реалій об’єктивної дійсності, оскільки мова віддзеркалює навколишній світ, і зокрема особливості становлення правової свідомості носіїв української мови.

Розділ 3. “Семантична структура юридичних термінів англійської мови”. Критерієм віднесення мовної одиниці до юридичної лексики англійської мови виступає правове понятійне наповнення, юридична спрямованість і маркованість типу “law”, “legal” (юридичне) у словникових статтях. У системі англійської мови на підставі аналізу словникових дефініцій слів тлумачного словника виокремлено 491 реєстрову словникову одиницю, у семній структурі яких фіксуються 1512 компонентів. Послідовний аналіз парадигматичних відношень термінів надав можливість розподілити досліджувані одиниці на групи, які входять у семантичне поле юридичних термінів, що референціюють систему понять юриспруденції в англійській мові. Це вісім СГ термінологічних одиниць, що позначають 1) загальноюридичні поняття, 2) суб’єкта права (учасника цивільного, кримінального чи судового процесу), 3) фахівця юридичної діяльності, 4) злочин, 5) покарання, 6) поняття судочинства, 7) майнові правовідносини, 8) юридичний документ. Найбільшою лексичною наповненістю характеризуються СГ на позначення суб’єкта права (114 одиниць) та судочинства (102 терміна), що складає відповідно 24% і 21% від загальної кількості одиниць семантичного поля (див. рис. 2):

Рис. 2. Кількісне співвідношення англійських юридичних термінів у СГ

Поняття “людина” у юридичній підсистемі англійської мови представлене одиницями, що утворюють дві групи: 1) терміни на позначення фахівця юридичної діяльності; 2) на позначення суб’єкта права. Ідентифікуючим для термінів груп є компонент ‘person’. До складу групи на позначення суб’єкта права входять 114 одиниць англійської мови. СГ складається з трьох підгруп лексем, що називають осіб, які вчинили злочинне діяння, одиниць на позначення особи – учасника правового процесу та особи у сфері майнових правовідносин.

До ядра групи, в якому найадекватніше відбиваються уявлення англійців про особу, винну у скоєнні злочинного діяння, відносимо терміни criminal, offender (злочинець). Системність досліджуваної СГ відбивається в еквіполентних й, особливо, у привативних опозиціях, які забезпечують ієрархічну, прозору (термін М.С.Трубецького) структуру СГ , напр., accessory (пособник)?accessory before the fact, accessory after the fact. Поняття на позначення суб’єкта права в англійській мові представлене також одиницями з протилежною (first offenderold offender) й спільною (criminaloffender) семантикою.

Аналізуючи СГ термінів англійської мови на позначення фахівця юридичної діяльності (41 одиниця), ми звернули увагу на специфіку структури групи, яка полягає в тому, що термінологічні одиниці, напр., lawyer (юрист), можуть функціонувати як семантичні компоненти, оскільки є елементами дефініції. Це визначає замкненість семантичної системи групи. Складники цієї СГ утворюють семантичну структуру, висока впорядкованість та ієрархічність якої підкреслюється гіперо-гіпонімічними опозиціями (solicitor (адвокат)?Solicitor General), відношеннями яких об’єднуються навколо родової одиниці видові назви, які конкретизують значення домінанти. Помічено, що для елементів досліджуваної СГ притаманне творення еквіполентних опозиції.

Базова семантична ознака СГ термінів на позначення особи у сфері майнових правовідносин (38 одиниця) маніфестується семами ‘property’, ‘person’. Специфікою одиниць цієї СГ є здатність її елементів утворювати опозиції тотожності (між ідеографічними синонімами pledger?pawner) й вступати у відношення антонімічності, які встановлюються між одиницями групи на зразок devisor (спадкодавець) та devisee (спадкоємець нерухомості за заповітом). Ці терміни є попарними об’єднаннями, зумовленими договірною природою правовідносин. Імена пацієнса формально і семантично співвідносяться з вихідним словом, через яке подається їхня семантика у тлумачних словниках, напр., legatee – a person who receives legacy (особа, що отримує спадщину). Цій СГ не притаманні відношення гіперо-гіпонімії за винятком опозицій legatee?residuary legatee (спадкоємець майна, що залишилось після виплати боргів) та devisee?residuary devisee, у яких значення одного слова включає значення іншого, доповнюючи семну структуру частиною, яка розмежовує ці терміни.

Аналіз семантичної структури одиниць на позначення поняття “судочинство” в англійській мові виявив певні особливості процесу вербалізації судової діяльності, відображеної у семантичній групі з 102 одиниць. Поняття судочинства представлені у підгрупах термінів: 1) висунення кримінального обвинувачення (trial (судовий процес), be/go on trial for), у яких виділяються семи ‘charge’, ‘аccusation’; 2) підгрупі одиниць із семантикою “надання свідчень” (наприклад pleadings (судоговоріння), testimony), яка розкривається семами ‘evidence’, ‘statement’, ‘declaration’; 3) пред’явлення особі, що вчинила протиправну дію, обвинувачення у судовому порядку (arraign, recriminate, charge); 4) підгрупі одиниць з семантикою правових санкцій, постанов і рішень, в опозиціях між якими інтегративними виступають семи ‘order’, ‘authority’; 5) одиниці на позначення поняття процесу розслідування кримінальних чи цивільних справ, на зразок inquest, process, базовою ознакою структури яких є компоненти ‘inquire’, ‘claim’, ‘case’. Системність групи забезпечується здатністю її елементів бути компонентами семантичної структури одиниць СГ. Між конституентами СГ фіксуються переважно еквіполентні опозиції, родо-видові відношення поодинокі, що говорить про непрозорість їхніх зв’язків.

Семантичний аналіз мовних засобів на позначення поняття “злочин” (66 одиниць) показав, що ядро СГ представляють одиниці crime, offence (злочин), які характеризуються істотними рисами позначуваного поняття, на що вказують семантичні компоненти (‘punishable’, ‘law’, ‘illegal’, ‘activity’). Вагомими для конституентів СГ є еквіполентні опозиції, що виникають між логічно рівноправними термінами, які мають спільні і специфічні компоненти. Суттєвим для одиниць зазначеної семантики є відображення семантично близьких, проте нетотожних понять, напр., murder, homicide (вбивство). На периферії СГ фіксуються терміни suborn, poach, ineligible, які позначають протизаконні дії різного виду чи характеризують їх за якістю та силою небезпеки.

Семантичні структури груп правничих термінів на позначення кримінального покарання (46 одиниць), загальноюридичних понять (64 лексеми), майнових правовідносин (43 терміни) непрозорі і представлені мережами перехрещених між собою одиниць у залежності від характеру співвіднесеності компонентів їхніх значень. У семантичному полі юридичних термінів англійської мови найменшу лексичну наповненість має семантична група “юридичний документ”, яку утворюють 15 термінів, напр., habeas corpus (виклик до суду), summons (судова повістка), що складає 3% від загальної кількості одиниць терміносистеми права. Інтегративною семою СГ є компонент ‘document’. Термінам СГ притаманні відношення еквіполентності (writ?warrant (ордер) та гіперо-гіпонімії (warrant?search-warrant (ордер на обшук).

Досліджена юридична терміносистема актуалізує комплекс правових понять, основоположних для носіїв англійської мови. Системні відношення юридичних термінів, виявлені у семантичних групах, відбивають загальні закономірності системи правничих термінів англійської мови.

Розділ 4. “Зіставний аналіз семантичної структури юридичних термінів української та англійської мов”. Дослідження процесу вербалізації поняттєвого апарату двох юридичних терміносистем ґрунтується на зіставленні відповідних семантичних груп лексичних одиниць, що маніфестують поняття юриспруденції у зіставлюваних мовах. У результаті порівняння лексичного наповнення семантичних полів юридичних термінів встановлено, що найчисельнішими у порівнюваних мовах є СГ на позначення суб’єкта права (24% від загальної кількості термінів в обох мовах) та СГ на позначення понять судочинства (23% термінів в українській мові та % одиниць в англійській мові) (див. рис. 3).

Здійснення кількісного аналізу за формулою відносної різниці (В.І.Перебийніс) дозволяє зафіксувати коливання в 44,4% у лексичній наповненості СГ на позначення покарання у двох мовах: СГ української мови складається з 24 одиниць, англійської мові – з 46 лексем, юридичного документа (відносна різниця 57,14%). Найбільше коливання зафіксоване у репрезентації понять сфери майнових правовідносин двох мов (77,7%). Відносна різниця між порівнюваними множинами більша за 20% свідчить про значне істотне розходження між зіставлюваними об’єктами. Незначні розбіжності спостерігаються між лексичною наповненістю СГ на позначення загальноюридичних понять та злочинів (відносна різниця складає 18,75%), фахівця юридичної діяльності (12,5%).

Рис. 3. Порівняння лексичної наповненості СГ термінів двох мов

Терміни на позначення поняття “людина” у зіставлюваних мовах представляють спільну семантику: особа, котра вчинила злочин, особа – учасник цивільного, судового чи кримінального процесу, фахівець юридичної діяльності та особа у сфері майнових правовідносин. Домінантним, формуючим СГ у порівнюваних мовах, є компонент ‘особа’ (‘person’), який загалом фіксується у 35% одиниць юридичних терміносистем української та англійської мов.

Національно-культурна специфіка української й англійської терміносистем проявляється в одиницях безеквівалентної семантики та семантично близьких значень (адвокат – barrister,). Прикладом лексичної асиметрії виступають безеквівалентні лексеми англійської мови (sheriff, constable, coroner), які розкривають поняття службових осіб, притаманні англійській правовій системі. Семантичні структури цих одиниць включають етнокультурні компоненти, які характеризують особливості правових культур, наприклад, прерогативи королівської влади, приналежність до графства.

Спільним для носіїв досліджуваних мов є розкриття поняття навмисного вбивства. Терміни нескладної трикомпонентної структури на позначення злочинця, який умисно посягає на життя (укр. убивця та англ. murderer), демонструють подібність семантичної організації в обох мовах. Проте своєрідність світосприйняття та різні правові засади підкреслюються у системах порівнюваних мов диференціюванням понять різного роду вбивств та відповідно злочинців, що вчиняють їх, в англійській мові (murderer, homicide, assassinator). Помічено, що особливістю термінів двох мов, які мають у своїй семантичній організації компонент ‘особа’ (англ. ‘person’), є те, що фіксується взаємозв’язок термінів СГ на позначення злочинців з термінами, що розкривають поняття відповідних злочинів, напр., укр. грабіжник – той, хто грабує, англ. pillager – one that pillages (той, хто займається мародерством).

В обох порівнюваних мовах фіксуються термінологічні елементи на позначення правничих понять, пов’язаних із володінням і користуванням власністю (застава та mortgage, конфіскація та forfeiture) та на позначення злочинів, пов’язаних із викраденням майна. У порівнюваних термінах, які їх позначають, спостерігається частковий збіг семантичної структури, одиниці англійської мови характеризуються вужчим значенням. Максимальну симетричність можуть засвідчити правничі одиниці укр. розбій – англ. robbery, укр. крадіж – англ. theft, укр. грабіж – англ. burglar. Але своєрідний погляд на поняття майнових правовідносин і злочинів проти власності віддзеркалюється у системі англійської мови, де 9% лексичних одиниць утворюють СГ термінів різноманітного спектру майнових правовідносин, порівняно з 2% одиниць в українській терміносистемі. Це пояснюється тим, що власність виступає одним із ключових правничих понять Великої Британії, де історично склались умови особливого ставлення до власності, зокрема, приватної.

Поняття виконавців злочинів проти власності позначаються термінами обох порівнюваних мов (крадій, злодій, грабіжник та robber, burglar, thief). Між значеннями цих одиниць спостерігається семантична симетрія, проте не еквівалентність (укр. злодій, наприклад, порівняно з англ. thief має ширшу семантичну структуру і включає компоненти ‘зрадник’, ‘злочинeць’, не властиві англійській одиниці). Характерною рисою внутрішньої структури термінів СГ на позначення протиправних дій у двох мовних системах виступає вказівка на порушення різних правил, прийнятих у суспільстві, що маніфестується компонентами ‘порушувати’, ‘злочинний’, ‘illegal’.

Сформовані у людській свідомості відношення протиставлення сторони-захисту та сторони-обвинувачення у судовому процесі маніфестуються в парах термінологічних одиниць порівнюваних мов: укр. захист – обвинувачення, англ. the defense – the prosecution, що віддзеркалюють подібні правові поняття. Аналіз семантичної структури термінів укр. невинуватий, винуватий та англ. innocent, guilty вказує на наявність у системах досліджуваних мов пар лексичних одиниць на позначення того самого семантичного протиставлення.

Частковий збіг компонентів семантичних структур фіксується у термінах двох мов на позначення судової діяльності та загальноюридичних понять, між якими спостерігаються розгалужені опозиційні відношення еквіполентного типу. Терміни порівнюваних мов: англ. law, alibi, claim та укр. алібі, закон, позов указують на подібність терміносистем двох мов. Асиметричність виявлена у представленні понять юриспруденції в англійській мові лексемами з вузьким значенням, на відміну від використання одиниць із широким узагальнювальним значенням в українській мові (укр. показання та англ. pleadings, testimony, affirmation та deposition). Відсутність відповідного семантичного еквівалента у зіставлюваних терміносистемах зумовлюється позамовними реаліями, наприклад термін англ. right of primogeniture належить до безеквівалентної лексики, оскільки в українській правовій системі непередбачене беззаперечне право старшого сина спадкувати майно. Для англійської загальноюридичної термінології характерна наявність специфічних сполучників і прислівників, що використовуються в юриспруденції (forasmuch, here-to-fore), які не мають відповідників у терміносистемі правничих одиниць української мови.

ВИСНОВКИ

Спостереження за співвідношенням спільного та відмінного у вербалізації понять права у системах досліджуваних термінів засвідчують як збіг і семантичну близькість, так і повну безеквівалентність семантичних структур одиниць. Терміни порівнюваних мов включають етнокультурні компоненти, які віддзеркалюють своєрідність правових засад обох суспільств (прерогативи королівської влади, приналежність до графства).

Встановлено, що між термінами семантичних груп зіставлюваних мов виявляється більше спільних ознак, ніж відмінних. Істотні ознаки семантичних полів збігаються: ‘право’– ‘law’, ‘покарання’– ‘punishment’, ‘особа’– ‘person’, ‘суд’– ‘court’. Збіг термінів характерний для ядра, що свідчить про подібність різних правових систем та їхню спільну логіко-понятійну основу. Проте СГ порівнюваних терміносистем характеризуються різною лексичною наповнюваністю залежно від ступеня соціальної значущості позначуваних понять. Істотні розходження фіксуються між СГ на позначення майнових правовідносин (77,7%), юридичного документа (57,14%), кримінального покарання (44,4%).

В обох мовах досліджувані СГ юридичних термінів є відкритими системами, в яких простежується спільність значень термінів однієї СГ з іншою, між якими з’єднувальними ланками виступають семантичні компоненти. Ці семантичні групи не мають окреслених меж, оскільки є нечітко визначеними множинами з складною структурою, обумовленою семантичними опозиціями (еквіполентними, привативними, тотожності), в які терміни вступають завдяки регулярній повторюваності інтегративних сем у внутрішній структурі різних одиниць.

Досліджені парадигматичні зв’язки юридичних термінів засвідчують, що найпоширенішим типом системних відношень досліджуваних одиниць є еквіполентна опозиція, що об’єднує рівноправні елементи, внутрішня структура яких включає як спільні, так і специфічні компоненти. Цілісність системи юридичних термінів двох мов забезпечується також привативними опозиціями, які підкреслюють ієрархічність та прозорість системних зв’язків між одиницями. Замкненість семантичної структури систем досліджуваних термінів досягається за рахунок використання ядерних одиниць у дефініціях інших термінів поля.

Системні зв’язки, представлені в досліджуваному матеріалі семантичними опозиціями тотожності, підтверджують існування синонімії у термінологічній лексиці права і свідчать про динамічність і відкритість юридичних терміносистем. Синонімія в системі правничих термінів зумовлюється як загальними тенденціями розвитку мов, неможливістю ізоляції термінологічних одиниць від процесів загальнолітературної мови, так і впливом позамовних факторів – навколишньої дійсності, в умовах якої відбувається функціонування термінів.

Найчисленніші семантичні опозиції тотожності фіксуються у СГ термінів української мови на позначення суб’єкта права, злочину та судової діяльності. Існування синонімії в системі української мови є закономірним, ураховуючи сучасний етап активного становлення і формування цілісної національної термінології права. В англійській мові синонімічні відношення найбільше спостерігаються у межах СГ одиниць на позначення особи у сфері спадкового права та законодавства про власність. Простежено закономірність, що синоніми англійської мови частіше є ідеографічними, оскільки мають у своїй внутрішній структурі диференційні семи, які звужують семантику сферою використання.

Семантичні поля на позначення понять юриспруденції двох мов характеризуються наявністю не тільки синонімічних, але й антонімічних відношень, що забезпечує визначення місця терміна в системі, сприяє цілісності відображення понять права. Відношення протиставлення характерні для терміносистем обох мов, але найбільша їхня кількість встановлена у семантичній групі одиниць на позначення особи у сфері майнових правовідносин, що пояснюється вираженням цими англійськими термінами договірних відношень між двома учасниками юридичного