ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

ЛОГВІНОВА ДІАНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК: 159.922.1-053.6

ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ УСТАНОВОК НА СТАТЕВОРОЛЬОВЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Слов’янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | ? доктор психологічних наук, професор Солодухова Ольга Георгіївна, Слов’янський державний педагогічний університет, завідувач кафедри психології

Офіційні опоненти | ?доктор психологічних наук, професор Іванова Олена Феліксівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри психології

?кандидат психологічних наук, доцент Головньова Ірина Володимирівна, Харківський гуманітарний університет "Народна Українська Академія", завідувач кафедри соціальної роботи та психології

Провідна установа | ?Національний педагогічний університет
ім. М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України, кафедра психології, м. Київ.

Захист відбудеться 27 квітня 2007 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.08 у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 6, ауд. 451.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи 4.

Автореферат розіслано 23 березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.П. Крейдун

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується суттєвими змінами у системі гендерних відносин, внаслідок чого, з одного боку, відкриваються можливості для їх оптимізації, а з іншого _виникає ризик порушень формування гендерної ідентичності у підростаючого покоління. Статеворольове самовизначення особистості, що, по суті, являє собою процес, за допомогою якого відбувається формування уявлень про свій "Я-образ" як носія чоловічих або жіночих соціальних ролей, зумовлене соціально-культурною ситуацією. Остання відзначається активним впровадженням у суспільну свідомість менталітету прозахідної ідеології та культури і певним чином стає причиною кризи ідентичності, втрати ідеалів та моральних орієнтирів різними поколіннями. Існуючі зміни в системі гендерних відносин часто супроводжуються негативними наслідками, що відбивається на сімейних стосунках і поглиблює проблему неповних сімей. Виконуючи певну роль у соціалізації дитини, родина має великі можливості для формування збалансованої щодо гендеру особистості (А.Я. Варга, Т.В. Говорун, В.Є. Каган, І.С. Кльоцина, Л.В. Попова, О.М. Шарган, Г. Біллер, Дж. Блу-Фешбах, М. Лем, К. Бро, П. Інгл, Ф. Бронштейн, Г. Рассел).

Провідну роль у галузі досліджень гендеру відіграють зарубіжні психологи
(С. Бем, Ш. Берн, К. Гуічі, К. Джеклін, Доуван, А. Ерхард, Л. Колберг, Е. Маккобі, Дж. Мані, М.Х. Мелтас, Б.Ф. Скінер, А. Шерріффс та ін.). У вітчизняній психології дана проблема розглядається в основному у двох напрямках: психологічному та соціально-психологічному. У межах психологічного напрямку дослідження спрямовані на визначення відмінностей між статями, особливостей статевої диференціації, формування психологічної статі (Т.В. Бендас, В.О. Васютинський, Є.П. Ільїн, О.В. Іоффе, Д.Н. Ісаєв, В.Є Каган, О.С. Кочарян, Т.І Юферєва та ін.). Підкреслюється, що обидві статі психологічно рівноцінні, хоча й різні за змістом. Початковою базою виступає прийняття біологічного детермінізму ролей, опора на уявлення про природженість чоловічого й жіночого єства в людині. Зокрема, у працях Д.Н. Ісаєва, В.Є. Кагана, О.С. Кочаряна відзначається, що статеворольова сфера особистості повинна розглядатися як базова структура, що зумовлює соціальне і психологічне благополуччя людини; вивчення механізмів становлення статеворольового симптомокомплексу в онтогенезі, розробка концептуально-методичних засобів діагностики й оцінки сприяє запобіганню виникнення неврозів, психосоматичних розладів.

Соціально-психологічний підхід висвітлюється в роботах Т.В. Говорун,
І.В. Головньової, О.А. Жеребкіної, О.Ф. Іванової, О.Д. Кікінеджі, І.С. Кльоциної, К.В. Коростеліної, О.А Луценко, В.Г. Романової, М. Ткалич, Л.О. Шевченко та ін. У центрі уваги вчених знаходяться проблеми дослідження соціального впливу у формуванні психологічної статі, питання стосунків між особистостями однієї та різної статей, формування гендерної поведінки, уявлень, цінностей. При аналізі проблем статевої ідентифікації акцент зроблено на ієрархічність ролей, статусів, позицій жінок і чоловіків. Активно обговорюються питання нерівності, дискримінації, сексизму. У детермінації соціальної поведінки особистості пріоритет надано соціокультурним чинникам.

Зазначимо, що напрямок, пов'язаний із вивченням процесу формування гендерних установок та їх впливу на статеворольове самовизначення з точки зору генетичних, вікових аспектів цієї проблеми, не здобув у науці достатнього висвітлення. Огляд досліджень показує, що зміни, які відбуваються останнім часом у соціально-економічних та політичних стосунках нашого суспільства, зумовили зрушення акцентів у гендерній схемі. Найбільше дана проблема стосується старшого підліткового віку. Існуючі діаметрально-протилежні напрямки в гендерних дослідженнях дозволяють піднімати проблему соціальних та статеворольових орієнтацій у становленні особистості молоді.

Привертає нашу увагу проблема ідентичності та своєчасного виявлення її кризи, розуміння ролі цього феномену в розвитку особистості; розробка діагностичних та психокорекційних програм, спрямованих на подолання негативних наслідків, що мають місце при порушеннях у процесі гендерної ідентифікації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами.

Дисертацію виконано відповідно до ухваленої теми й тематики наукових досліджень кафедри психології Слов'янського державного педагогічного університету. Тему дисертації "Вплив гендерних установок на статеворольове самовизначення старших підлітків" затверджено вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 6.02.2003р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (протокол №10 від 23.12.2003р).

Об'єкт дослідження _статеворольове самовизначення старших підлітків.

Предмет дослідження _психологічні особливості впливу гендерних установок на статеворольове самовизначення старших підлітків.

Мета дослідження _визначення структури статеворольового образу в свідомості старших підлітків і взаємозв'язку цього образу з їхньою ідентичністю та особистісними властивостями.

Відповідно до висунутої мети були поставлені наступні завдання:

1. На основі аналізу зарубіжних та вітчизняних теоретико-експериментальних досліджень узагальнити сучасні уявлення про статеворольове самовизначення старших підлітків.

2. Дослідити гендерні уявлення старших підлітків про чоловічі та жіночі соціальні ролі.

3. Визначити особливості гендерних установок старшокласників стосовно професійних орієнтацій "ідеальних" і "зневажених" образів чоловіка та жінки.

4. Виявити специфіку формування моделі ідентичності старших підлітків з повних та неповних родин.

5. Розробити програму сприяння статеворольовому самовизначенню старшокласників.

Методологічними та теоретичними засадами дослідження виступили концептуальні підходи до аналізу проблеми соціалізації особистості в межах засвоєння гендерних установок (Т.В. Бендас, Т.В. Говорун, І.В. Головньова, К. Гуічі, О.А. Жеребкіна, О.Ф. Іванова, В.Є. Каган, І.С. Кльоцина, О.С. Кочарян, М. Палуді, Б. Фрідан, О.Г. Шмельов); вивчення психічного розвитку і формування самосвідомості особистості (Р. Бернс, О.О. Бодальов, М.Й. Боришевський,
Дж. Кетелл, О.М. Лактіонов, С.Д. Максименко, В.Ф. Петренко, М. Розенберг,
С.Л. Рубінштейн, Н.І. Сарджвеладзе, О.Г. Солодухова, В.В. Столін, П.Р.Чамата,
О.Г. Шмельов); теорії когнітивного розвитку особистості (Дж. Келлі, В.Ф. Петренко, О.Г. Шмельов); вивчення механізмів формування "Я-концепції" (Г.М. Андреєва,
Ф. Знанецький, Дж. Келлі, Дж. Г. Мід, О.С. Прангішвілі, У. Томас, Д.М. Узнадзе, В.А. Ядов).

Методи дослідження. У дисертації використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, що відповідають змісту проблеми й етапам дослідження: психосемантичний метод (В.Ф. Петренко, О.Г. Шмельов), метод репертуарних решіток Д. Банністера і Ф.Франселли (авторська модифікація), психодіагностичні методи (анкетування, бесіда, скорочений варіант методики "множинної ідентифікації" В.Ф.Петренка, методика дослідження структурних компонентів
"Я-концепції" "Хто Я?" Т. Маркпатленда і М. Куна, методика дослідження особливостей соціального сприйняття особистості М. Фідлера, методика дослідження індивідуально-типологічних особливостей Л.Н. Собчик). Обробка результатів здійснювалася за допомогою процедур математичної статистики (рангова кореляція Спірмена, лінійна кореляція Пірсона, параметричний критерій Стьюдента, -критерій Фішера, Z-критерій Фішера).

Надійність і вірогідність отриманих даних забезпечувалися теоретичною обґрунтованістю психологічних, педагогічних і філософських положень про сутність та закономірності статеворольової соціалізації особистості, а також низкою авторських розв’язань проблеми, сукупністю надійних діагностичних методик, адекватних предмету, меті й завданням дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу отриманих емпіричних фактів, застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження:

_вперше було виявлено змістовні характеристики гендерних установок хлопців і дівчат з повних/неповних родин відносно статеворольового самовизначення, а також майбутньої професії, подружнього життя;

_виявлено протиріччя у змісті статеворольового самовизначення старших підлітків: гендерно відповідна структура "Я-реального" дівчат не співвідноситься з їх уявленнями про особистісні риси "ідеальної" людини, де надається більша перевага вираженості чоловічих якостей;_

подальший розвиток отримали уявлення стосовно впливу умов первинної соціалізації на характер процесу ідентифікації старших підлітків та на особливості вибору ними стратегій соціального сприйняття; доведено існування виражених порушень у процесі статеворольової ідентифікації хлопців з неповних родин, життєві орієнтири яких відрізнялися невизначеністю та розмитістю;_

систематизовано теоретичні й методичні підходи стосовно статевої соціалізації як проблеми психосексуального та гендерного розвитку особистості; розширено уявлення про проблему статеворольових орієнтацій у становленні особистості старших підлітків;

_отримали подальшу розробку та розширення психологічного змісту поняття "Я-концепція", "статеворольове самовизначення особистості", "гендерна ідентичність", "статеворольова соціалізація", "гендерна соціалізація".

Практична значущість полягає в тому, що на основі отриманих результатів розроблено й запроваджено програму психолого-педагогічного сприяння розвитку особистості старших підлітків. Дані дослідження використовуються під час професійної підготовки та перепідготовки психологів і педагогів, які працюють в освітніх закладах; у психологічному консультуванні батьків, які мають ускладнення в налагодженні стосунків з дітьми старшого підліткового віку.

Апробація та впровадження результатів дисертації.

Результати дослідження були представлені та обговорювались на міжнародних і Всеукраїнських конференціях: "Пренатальні психосоматичні реакції та післянатальний розвиток і формування особистості дитини: педагогічні, психологічні, медичні аспекти" (Полтава, 2004); "Теорія і практика гендерного виховання студентської молоді: досвід, проблеми, перспективи" (Запоріжжя, 2004); "Ділові жінки і сім'я" (Харків, 2005); І конгрес психологів (Київ, 2005); "Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства" (Луганськ, 2005).

Висновки та рекомендації впроваджені й використані у навчально-виховному процесі Слов’янського державного педагогічного університету у ході педагогічного навантаження при читанні курсу "Сучасні напрямки у зарубіжній психології" (довідка № 68-01-739 від 08.11.06), Слов’янського педагогічного ліцею (довідка № 620 від 6.11.06), загальноосвітніх шкіл міст Слов’янська (довідка № 156 від 08.11.06 і довідка № 191 від 07.11.06) та Дружківки (довідка № 92 від 07.11.06 і довідка № 618 від 7.11.06).

Публікації. Основний зміст роботи викладено у 7-ох одноосібних і 2-х публікаціях у співавторстві, серед яких 7 _у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження викладено на 200-ах сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (вітчизняних авторів _220, зарубіжних _35) та додатків, які розміщені на 83 сторінках. Робота включає 36 таблиць і 5 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вступ містить обґрунтування актуальності досліджуваної проблеми й обраного напрямку дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт і предмет, основну мету й завдання, методологічні засади та методичні підходи. Позначено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість. Подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, структуру роботи.

У першому розділі "Теоретичне обґрунтування проблеми гендеру і статеворольового самовизначення особистості" розкриваються теоретико-методологічні підходи до проблеми статеворольового самовизначення особистості в межах засвоєння гендерних стереотипів, чинників, що впливають на формування адекватних установок статевої взаємодії. Особливості статеворольового самовизначення особистості розглядалися на базі основних підходів до цієї проблеми, що існують як у зарубіжній психології (Ш. Берн, Р. Бернс, Г. Біллер,
Е. Еріксон, Дж. Келлі, М. Кле, М. Палуді, А. Піз, Р.К. Унгер, З. Фрейд та ін.), так і у вітчизняній науці (Т.В. Бендас, Т.В. Говорун, І.В. Головньова, О.А. Жеребкіна,
О.Ф. Іванова, І.С. Кльоцина, О.С. Кочарян, В.Ф. Петренко, О.Г. Шмельов та ін.).

Аналіз літературних джерел, присвячених проблемі статеворольового самовизначення особистості, виявив досить широкий спектр питань, що вимагають подальшого наукового і прикладного розв’язання. Сучасний етап розвитку проблеми гендеру характеризується відсутністю чіткого розмежування понять "гендерна психологія" і "психологія статі"; існують проблеми методологічного порядку (порушення принципу об’єктивності, переважання в дослідженнях пошуку відмінностей, а не подібностей, всебічне пояснення явищ, пов’язаних зі статтю, та ін.); не визначено універсального засобу конструювання гендерних відносин (андрогінія, яка виступає результатом "мінімізації відмінностей", не бере до уваги унікальні потреби жінок і дисбаланс влади між чоловіками й жінками).

Статеворольове самовизначення особистості відбувається у процесі соціалізації, спрямованої на формування гендерних установок, тобто готовності та схильності суб'єктів до такої поведінки, яка б відповідала системі очікуваних і схвалюваних суспільством моделей стосунків, властивих чоловікам і жінкам (Г. Біллер, Б. Генрі, М. Кле, І.С. Кльоцина, Т. Рєпіна та ін.).

Механізми формування гендерної ідентичності, установок і ролей пов'язані з явищами як об'єктивного, так і суб'єктивного порядку (Л. Голдберг, О.Г. Шмельов). Об'єктивний аспект рольової поведінки задається індивіду виробленим у даному суспільстві стандартом поведінки (Р. Лінтон, Дж. Мід, Я. Морен, Т. Парсонс, Т. Шибутані та ін.). Суб'єктивний бік виконання та реалізації ролей визначається особливостями особистості; рольова поведінка прямо залежить від її мотивів і установок, набуває індивідуалізованого, особистісного забарвлення (П. Бергер,
Дж. Келлі, Я.М. Кміт, Т. Лукман, З. Фрейд, Т.С. Яценко та ін.). "Гендерна роль" відображає саме соціальний аспект поведінки особистості, абстрагований від суб'єктивних і особистісних сторін, а поняття "гендерна функція" (або "гендерна установка") містить особистісний характер гендерної поведінки, який відображає індивідуальні здібності, мотиви, орієнтації. Становлення гендерної ідентичності суб’єкта пов'язане не тільки з наявністю гендерної ролі та включених до неї соціальних стереотипів, уявлень і очікувань _вони мають стати засобами усвідомлення власної статевої приналежності, тобто із зовнішнього, "заданого" соціумом плану перейти у внутрішнє, особистісно-осмислене прийняття гендерних ролей та відповідних їм установок.

Зміст гендерних установок виступає основою для формування "Я-концепції" особистості. Розуміння її природи й сутності у нашому дослідженні спирається на фундаментальні уявлення Л.С. Виготського, І.С. Кона, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна, В.В. Століна та ін., які розглядають самосвідомість як складну інтегративну властивість психічної діяльності, що прижиттєво формується, відображає уявлення людини про себе та своє місце в світі, емоційні переживання, викликані цими уявленнями, що, в свою чергу, зумовлює поведінку й діяльність суб’єкта.

Серед існуючих різноманітних підходів щодо функцій, змісту й структури
"Я-концепції" ми зосередилися на теорії когнітивного розвитку особистості
(Дж. Келлі, В.Ф. Петренко, О.Г. Шмельов та ін.). У межах цього підходу змістом
"Я-концепції" виступає категоріальна система особистісних установок, які сформовані досвідом адаптації до різних класів ситуацій і відображають певні риси характеру індивідуума. Відокремлюючи в інших людях певні особистісні риси, суб'єкт надає інформацію про власні можливі диспозиції в соціальній поведінці. Таким чином, систему установок можна розглядати як форму організації індивідуального досвіду, яка спрямовує свідомість суб'єкта, дозволяє прогнозувати майбутнє і через пізнання детермінувати його поведінку.

У другому розділі "Визначення гендерної ідентифікації у старших підлітків" описано характеристики груп досліджуваних, методичні принципи організації та проведення дослідження, обробки результатів і статистичного аналізу. Дисертаційне дослідження тривало протягом 2002-2006 рр. Вибірка досліджуваних була представлена учнями 10-11-х класів середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів міст Слов'янська і Дружківки Донецької області кількістю 122 особи (59 хлопців, з яких 30 _з неповних родин, 29 _з повних; 63 дівчини, з яких 31 _з неповних родин і 32 _з повних).

У результаті дослідження особливостей процесу статеворольового самовизначення дівчат і хлопців старшого підліткового віку була виявлена відповідність представленості структурних компонентів "Я-концепції" досліджуваних до основних положень гендерної схеми: якості соціальної ідентичності частіше представлені у хлопців, а особистісної _у дівчат
(р ? 0,001).

Таблиця 1

Розподіл виборів якостей у "Я-концепції" хлопців і дівчат, %

Компоненти

"Я-концепції" | Група | емп | р?

Дівчата | Хлопці

Соціальна ідентичність | 18,9% | 25,3% | 3,33 | 0,001

Особистісна ідентичність | 81,1% | 74,7% | 3,35 | 0,001

Примітка: відсотки наведено від загальної кількості зроблених виборів у групі дівчат і хлопців.

Значний вплив на формування змісту "Я-концепції" має повноцінність сімейних стосунків. У самоописах підлітків з неповних сімей значно рідше зустрічалися характеристики, що належать фактору "сімейні ролі". Ці діти відокремлювали у власній "Я-концепції" негативні характеристики, які відносяться до шкал "дружелюбність" і "активність"; рідше відзначали в себе якості, котрі відповідають за функцію самоконтролю. Дівчата з неповних родин уникали виділяти в самоописах негативні якості, що відносяться до шкал "інтелект" і "самоконтроль", підкреслюючи тим самим, на наш погляд, відповідність свого "образу-Я" соціальним очікуванням, прагнучи підтримати достатньо високий рівень самооцінки.

Аналіз уявлень підлітків про статеворольові якості сучасних жінок і чоловіків свідчить про певну соціальну зрілість та сформованість статеворольових стереотипів досліджуваних. Виявлені статеві відмінності з питання про природу диференціації чоловічого й жіночого єства в уявленнях старших підлітків вказують на соціальну зрілість дівчат, більш високий рівень їх готовності до дорослого життя. Значні відмінності у навантаженні соціальних ролей "чоловік" і "дружина" свідчать про підвищений інтерес дівчат до такого соціального інституту, як сім’я.

У дослідженні була визначена значущість якостей, якими наділяли підлітки сучасні чоловічі та жіночі соціальні ролі. Виявлено, що уявлення підлітків про найбільш характерні риси сучасного образу чоловіка/жінки відрізнялися за фактором складу родини, тоді як приписування підлітками менш притаманних рис характеризувалось певною одностайністю. Так, дівчата незалежно від складу родини найменш важливими в більшості жіночих соціальних ролей вважали якості "чесна", "терпляча" та "весела"; хлопці відповідно – якості "розумний" та "пунктуальний".

Розбіжності у виборі дівчатами найбільш характерних рис жіночого образу проявилися у їхньому ставленні до якостей "добра" та "турботлива". Дівчата з повних родин роль сучасної жінки в першу чергу пов’язували з проявом "добра", відводячи "турботі" останні позиції. Дівчата з неповних родин вважали навпаки. Можливо, це пояснюється дією механізму компенсації. Те, чого дівчата з неповних родин не отримують у повному обсязі, вони намагаються втілити в ідеальному жіночому образі, тому в їхніх уявленнях жінка в першу чергу повинна бути турботливою, а майже в останню – доброю.

Рис. 1. Значущість якостей жіночого образу в уявленнях дівчат (середні ранги).

Розбіжності в уявленнях хлопців з різних за складом сімей про характерні риси ідеального чоловічого образу були пов’язані з наданням пріоритетних позицій якостям "працьовитий" та "сильний". Підлітки з повних родин образ сучасного чоловіка у першу чергу пов’язували з проявом веселої вдачі та працьовитості, меншої значущості надали прояву сили (5 позиція). Хлопці з неповних родин вважають, що справжній чоловік повинен бути перш за все сильним, а потім – працьовитим (6 позиція) (див. рис. 2). Виявлені розбіжності, на нашу думку, свідчать про певний зсув ціннісних орієнтацій цієї категорії підлітків, які у більшості своїй пов’язують успішність і благополуччя з проявом сили та влади. Ймовірно, цей факт можна пояснити наслідками виховання, що в більшості своїй здійснюється лише жінкою. Виражена маскулінність, "чоловічий протест" хлопців-підлітків дозволяє їм "відхреститися" від "жіночого світу", його цінностей та створити свій "чоловічий світ". Саме у цьому полягає складність процесу маскулінізації хлопців, труднощі проходження ними маскулінних фільтрів, що існують у суспільстві.

Рис. 2. Значущість якостей чоловічого образу в уявленнях хлопців

(середні ранги).

Результати дослідження особливостей статеворольової ідентифікації старших підлітків вказують на те, що адекватність цього процесу залежить від складу родини. У групі хлопців з неповних родин зв'язок між "Я-реальним" і образом ідеального мужчини статистично значущо слабший, ніж у хлопців з повних родин (р?0,001). Виявлено, що хлопці з неповних родин більшою мірою протиставляють себе соціальній ролі "чоловік" і "батько", ніж їхні однолітки з повних родин, які ідентифікують себе з цими образами (р?0,001). Дівчата з неповних родин статистично тісніше за дівчат з повних сімей ідентифікують себе з образом ідеальної жінки (р?0,001) та статистично менш тісно _з соціальною роллю "мати" і "дружина" (р?0,001) (див. табл.2 та 3).

Таблиця 2

Кореляційна залежність між "Я-реальним" і соціальними ролями у хлопців, rs

Соціальні ролі | "Я-реальне" | Z | P

Повні родини | Неповні родини

Ідеальний мужчина | 0,83*** | -0,14 | 3,9 | 0,001

Чоловік | 0,43* | -0,69** | 4,2 | 0,001

Батько | 0,31* | -0,5* | 2,8 | 0,005

Друг | 0,05 | -0,29 | 0,82 | 0,4122

Примітка:* _р ? 0,05; ** _р ? 0,01; *** _р ? 0,001

Таблиця 3

Кореляційна залежність між "Я-реальним" і соціальними ролями у дівчат, rs

Соціальні ролі | "Я-реальне" | Z | P

Повні родини | Неповні родини

Ідеальна жінка | 0,07 | 0,83*** | 3,81 | 0,001

Дружина | 0,64** | -0,19 | 3,32 | 0,001

Мати | 0,86*** | -0,19 | 4,82 | 0,001

Подруга | 0,57** | 0,42* | 0,998 | 0,3222

Таким чином, процес статеворольової ідентифікації у підлітків обох статей з повних і неповних сімей має істотні відмінності. Дівчата з повних сімей ідентифікують себе більшою мірою з образом матері, а дівчата з неповних – взагалі не асоціюють себе з ним, зіставляючи своє "Я" з образом ідеальної жінки та подруги. На нашу думку, це свідчить про недостатню сформованість у останніх адекватних уявлень про призначення жіночих статевих ролей. Виявлені негативні зв'язки між "Я-реальним" хлопців з неповних родин і чоловічими соціальними ролями свідчать про порушення процесу ідентифікації цієї категорії підлітків. Найбільш значущий негативний зв'язок виявлено між "Я-реальним" хлопців з неповних родин і соціальною роллю "чоловік". Така позиція може бути зумовлена перенесенням негативного ставлення матері до батька. На наш погляд, структура життєвих орієнтирів таких дітей носить невизначений, дифузний характер, що виявляється в демонстрації соціально несхвалюваних якостей. Хлопці з повних родин ідентифікують себе більшою мірою з образом ідеального мужчини, який наділяють у першу чергу такими якостями, як "веселий" і "працьовитий", а в останню _"пунктуальний" і "розумний".

З метою більш цілісного уявлення про особливості процесу статеворольової ідентифікації старших підлітків з повних/неповних родин нижче подані схеми-моделі їх гендерного самовизначення, що виступають показниками спрямованості, ступеня досконалості процесу ідентифікації.

Модель соціального самовизначення дівчат з повних родин відзначалася більшою повноцінністю, особливості процесу ідентифікації рівномірно включали в себе ототожнення дівчатами себе з усіма жіночими соціальними ролями ("ідеальна жінка", "мати", "дружина", "подруга"), тоді як "Я-концепція" дівчат з неповних родин відрізнялася певною зрушеністю, обмеженістю (див. рис. 3, 4), вибірковим зміщенням до окремих зразків для наслідування – "ідеальна жінка", "подруга".

Рис. 3. Модель соціальної ідентичності дівчат з повних/неповних родин .

Моделі ідентичності "Я-реального" хлопців з повних/неповних родин за конфігурацією певною мірою співвідносилися між собою, але значно розрізнялися у розмірах: за значеннями емоційно-оцінювального навантаження окремих соціальних ролей у хлопців з неповних родин відзначалася менш позитивна спрямованість у статеворольовому самовизначенні, що вказувало на обмеженість, недосконалість змісту їх гендерної соціалізації.

Рис. 4. Модель соціальної ідентичності хлопців з повних/неповних родин.

Дослідження особливостей гендерної ідентифікації підлітків за допомогою аналізу професійних переваг "Я-реального", "Я-зневаженого" та "Я-ідеального" дозволив стверджувати наступне.

Провідні професійні орієнтації дівчат і хлопців співпадали з професійними перевагами ідеального образу в їх уявленнях. Підлітки надавали переваги професіям високої кваліфікації, створенню власного бізнесу, роботі у сфері бізнесу та роботі на керівних посадах; були відкинуті наступні професії: заняття проституцією, служіння релігії, розрахунок на батьківську допомогу, робота в галузі сільського господарства. У професійних перевагах другого плану істотні відмінності були представлені наступним чином: дівчата порівняно з хлопцями більш схильні працювати у сфері мистецтва та модельного бізнесу, проявляючи негативне ставлення до спортивних професій, до професій, що мають традиційну чоловічу спрямованість. Хлопці, на відміну від дівчат, віддають перевагу створенню власного бізнесу, висловлюючи небажання працювати у сферах освіти й торгівлі.

Аналіз професійного образу "зневаженої" людини показав, що в уявленнях дівчат цей образ значно протиставлявся "реальному" та "ідеальному", тоді як у хлопців подібна категоричність не помічена. Це дозволяє робити припущення про те, що дівчата оцінюють свої потенційні можливості у професійних сферах позитивніше, ніж хлопці, або що на добробут і життєві орієнтири "Я-реального" хлопців недостатньо впливають якості та ціннісні орієнтації уявного образу "зневаженого" чоловіка. Це підтверджується характером емоційної та поведінкової реакції в ситуаціях критики й засудження прояву останніми соціально несхвалюваних якостей поведінки. Слід зазначити, що у хлопців з неповних сімей показники зворотного зв’язку між "Я-реальним" та "зневаженим" образом чоловіка зовсім не виявлені, тобто для них соціальна думка в більшості випадків не має смислового й морального значення, а їхні життєві орієнтації не завжди відповідають прийнятим у суспільстві нормам і вимогам.

У третьому розділі "Особливості прояву гендерних установок у статеворольовому самовизначенні старших підлітків" представлено та проаналізовано результати дослідження вираженості індивідуально-типологічних особливостей підлітків та їх стратегій соціального сприйняття. Дівчата порівняно з хлопцями більш комунікабельні, говіркі й гнучкі, дуже образливі й вразливі, схильні до депресивних реакцій при зіткненні з труднощами; проявляють сором’язливість і почуття невпевненості у своїх силах, емоційну нестійкість, високу конформність та підкорюваність. Хлопці вперті й наполегливі у прагненні зайняти високе положення в суспільстві, виявляють у своїх діях стриманість і цілеспрямованість, вибірково встановлюють міцні взаємини з оточуючими.

Аналіз вираженості індивідуально-типологічних рис за рівнями дає підставу говорити, що склад родини має певний вплив на прояв та розвиток природжених якостей. Дівчата з повних родин у більшості випадків показали наявність значного емоційного напруження. Виникнення тривожності, викликаної, на наш погляд, внутрішньою потребою цих дівчат відповідати вимогам оточення, і протилежними прагненнями до самоствердження і самостійності сприяє розвитку внутрішнього конфлікту та прояву агресивних вчинків. Дівчата з неповних родин показали високий рівень вираженості сензитивних та емотивних якостей, тобто схильність до прояву образливості, вразливості, надтривожності, самозневажання. Хлопці з повних родин відрізнялися високим рівнем вираженості екстравертивних і сензитивних якостей. Їхні ровесники з неповних родин відзначали в себе дуже високий рівень агресивності та ригідності на тлі значущої представленості нормативних і низьких показників якостей екстравертованості й емотивності. Це дозволяє говорити про схильність хлопців з неповних родин у процесі самоствердження та набуття самостійності виявляти такі стратегії поведінки, як вибірковість у спілкуванні, постійність в інтересах та емоційну врівноваженість.

Ми зробили припущення про те, що зміст гендерних установок певним чином впливає на вибір підлітком стратегії соціального сприйняття, визначає його можливості у встановленні ефективних контактів. Порівняльний аналіз отриманих результатів засвідчив: дівчата- і хлопці-підлітки в цілому не мали значущих відмінностей в уявленнях про міру вираженості ділових та особистісних якостей в "своєму", "прийнятому" й " неприйнятому" образах. Було виявлено, що дівчата з повних сімей у своїх відповідях оцінювали якості "позитивного" й "негативного" образів більш категорично й емоційно, ніж підлітки з інших соціальних підгруп, що дає підстави припустити думку про сформованість у них досить чітких уявлень та орієнтирів в особистісному самовизначенні. У відповідях хлопців з неповних родин, навпаки, відбивалось поблажливе ставлення до людей, що не відповідали соціальним очікуванням.

За результатами даного дослідження була створена програма сприяння статеворольовому самовизначенню старшокласників "Я у світі цінностей"; обґрунтовано побудову та основні принципи організації й вимоги до проведення тренінгових занять. Запропоновані методичні рекомендації програми спрямовані на формування адекватних установок статевої взаємодії, власної структури цінностей на основі аналізу традиційних стереотипів мужності й жіночності. Програма розрахована на те, щоб навчити юнаків та дівчат по-новому оцінювати свої можливості і домагання, визначати власні життєві перспективи, а також активізувати особистісні ресурси для вибору суб'єктивних стратегій самореалізації й оптимізації відносин, що ґрунтуються на принципі взаємних моральних зобов'язань. Програма була нами успішно апробована, отримані результати свідчать про її ефективність, що й дозволило рекомендувати її до впровадження у роботу практичних психологів. Разом з тим формування гендерної ідентичності є тривалим процесом і тому не може бути вичерпаним межами лише тренінгу.

Висновки

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове бачення проблеми гендерних установок і статеворольового самовизначення старших підлітків. Проблема досліджувалася з погляду когнітивного розвитку особистості, що дозволило встановити особливості змісту та прояву категоріальної системи особистісних установок старших підлітків, виявити специфіку процесу їх гендерної ідентифікації відповідно до умов первинної соціалізації та створити програму тренінгу зі сприяння статеворольового самовизначення старшокласників "Я у світі цінностей".

Мета й завдання роботи виконані. Теоретичний аналіз проблеми та результати емпіричного дослідження дозволили зробити такі висновки.

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування проблеми статеворольового самовизначення старших підлітків, у якому перевага надається концепціям теорії когнітивного розвитку особистості: зміст "Я-концепції" являє собою категоріальну систему особистісних установок, сформованих у процесі активного засвоєння та прийняття статеворольових норм, культивованих суспільством. Систему установок можна розглядати як форму організації індивідуального досвіду, яка спрямовує свідомість, активність та самовизначення суб’єкта по відношенню до світу. Засобами усвідомлення власної статевої приналежності виступають соціальні стереотипи, очікування, які у процесі соціалізації із зовнішнього, "заданого" соціумом плану переходять у межі внутрішнього, особистісно-осмисленого прийняття гендерних ролей та відповідних їм установок.

2. Гендерні уявлення підлітків мають певний рівень сформованості. Загалом, юнаки та дівчата схильні до об’єднання в образі ідеальної сучасної людини якостей обох статей, що відповідає концепції психологічної андрогінії та є адекватним для успішної соціальної адаптації. Значна частина досліджуваних віддавала перевагу вираженості чоловічих якостей у соціальних ролях, що свідчить про значущість цих рис в особистісній самореалізації.

3. Зміст "Я-концепції" дівчат і хлопців значно відрізнявся за характером співвідношення структурних компонентів: якості соціальної ідентичності частіше наводилися хлопцями, а особистісні _дівчатами. Процес статеворольової ідентифікації старших підлітків відповідав основним положенням гендерної схеми: у самоописах хлопці більше відокремлювали характеристики, що вказували на прояв ними достатнього рівня самоконтролю, емоційної стабільності; дівчата частіше відзначали в себе прояви дружелюбності, активності й емоційної нестабільності. Виявлене протиріччя між змістом "Я-реального" та "Я-ідеального" у дівчат пояснюється життєвою необхідністю останніх проявляти маскулінні якості для ствердження та самореалізації в жорстких умовах сучасності.

4. Значний вплив на формування змісту "Я-концепції" має склад родини. Дівчата з неповних родин уникали відокремлювали в самоописах негативні якості, що відносилися до інтелекту й самоконтролю, підкреслюючи відповідність свого "образу-Я" соціальним очікуванням, прагнення підтримати достатньо високий рівень самооцінки. У хлопців з неповних родин були виявлені порушення у процесі статеворольової ідентифікації; їхні життєві орієнтири відрізнялися невизначеністю та розмитістю.

5. Провідні професійні орієнтації дівчат і хлопців співпадали з професійними перевагами "ідеального" образу в їхніх уявленнях. Старші підлітки обох статей рівною мірою віддавали перевагу професіям високої кваліфікації, створенню власного бізнесу та роботі на посаді керівника, відкидали перспективи працювати у релігійній сфері та в галузі сільського господарства. У професійних перевагах другого плану дівчата частіше, ніж хлопці проявляли готовність працювати у сфері мистецтва та модельного бізнесу, негативно ставилися до спортивних професій та традиційно чоловічих. Хлопці віддавали перевагу створенню власного бізнесу, висловлювали небажання працювати у сферах освіти й торгівлі.

Образи "зневажених" чоловіка та жінки дають підставу говорити про надмірну критичність дівчат. Професійні переваги "зневаженого" чоловіка (уявлення хлопців) представлені більш широким спектром професійних орієнтацій, ніж образ "зневаженої" жінки (уявлення дівчат). Аналіз професійних переваг старших підлітків, що відрізняються умовами первинної соціалізації, вказує на те, що виявлені відмінності представлені більше між статевими групами, ніж всередині них.

6. Порівняльний аналіз показників вираженості індивідуально-типологічних рис старших підлітків загалом показав, що дівчата більш комунікабельні, говіркі й гнучкі, образливі і вразливі, схильні до депресивних реакцій при зіткненні з труднощами; виявляють сором’язливість і почуття невпевненості у своїх силах, емоційну нестійкість, високу конформність та підкорюваність. Хлопці більш уперті й наполегливі у прагненні зайняти високе положення в суспільстві, проявляють стриманість та цілеспрямованість, вибірково встановлюють міцні взаємини з оточуючими.

У дівчат і хлопців з повних сімей переважала емоційна напруженість і наявність внутрішніх конфліктів. Дівчата з неповних родин показали високий рівень вираженості сензитивних та емотивних якостей, а хлопці _наполегливості, цілеспрямованості, послідовності й прагматичності у діяльності, одночасно вказуючи на свою певну відчуженість і замкненість від зовнішнього світу.

7. Дослідження стратегій соціального сприйняття підлітків виявило, що дівчата з повних сімей відрізнялися від решти досліджуваних проявом більшої категоричності та емоційності, коли оцінювали якості "ідеального" і "зневаженого" образів. Повна родина є, по суті, носієм певних якостей "ідеального" образу людини, і тому дівчата з таких сімей чітко знають, чим відрізняється "ідеальний" образ від "зневаженого". Неповна родина, на думку суспільства, є недосконалою, де в чому неприйнятною, і тому дівчата з цих родин виявили поблажливіше ставлення до якостей образу "зневаженої" людини.

8. У роботі представлено програму тренінгу, орієнтовану на сприяння статеворольовому самовизначенню старших підлітків "Я у світі цінностей"; обґрунтовано побудову та основні принципи організації й вимоги до проведення тренінгових занять. Запропоновані методичні рекомендації програми спрямовані на формування адекватних установок статевої взаємодії, власної структури цінностей на основі аналізу традиційних стереотипів мужності й жіночності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, а передбачає необхідність подальших наукових пошуків. Перспективним ми вбачаємо детальне вивчення смислових та цільових компонентів установок з метою дослідження зв’язків особистісних характеристик з мотивами й індивідуальними смислами; вважаємо за доцільне простежити динаміку становлення гендерної ідентичності у дорослому житті.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Логвінова Д.В. Проблема половой дифференциации в отечественной психологии // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск ХІ. / За загальною редакцією Г.І. Льогенького та В.І. Сипченка. _Слов’янськ: Видавничий центр СДПІ, 2001. – С. 309-313.

2. Логвінова Д.В. Вплив гендерних установок на розвиток і становлення особистості // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. – Харків: ХДПУ, 2002. – Вип.9. – С. 154-159.

3. Логвінова Д.В. Особливості впливу соціально - психологічних факторів на статеворольову поведінку підлітків // Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. _Випуск №24. – 2004. – С. 204-209.

4. Логвінова Д.В. Гендерні стереотипи: віково-статевий аспект // Вісник ХНДУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. – Харків: ХНДУ, 2004. – Вип. 13. – Частина 1. – С.145-151.

5. Логвінова Д.В. Структурні компоненти "Я-концепції" у юнацькому віці // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №12. Психологія: Зб. наукових праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. №2 (26). – С. 103-109.

6. Логвінова Д.В. Гендерні стереотипи старшокласників про соціальні ролі // Вісник Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна. Збірник наукових праць. Серія: Психологія. _№702. _Випуск 34. Харків 2005. – С. 100-104.

7. Солодухова О.Г., Логвінова Д.В. Аналіз гендерних установок у професійних орієнтаціях старшокласників // Вісник АЦЗУ. Психологія діяльності в особливих умовах. – Харків: АЦЗУ, 2005. – Вип. 1. – С. 85-90.

8. Логвінова Д.В. Методологічні проблеми в дослідженнях гендеру // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26, в 4-х томах, том 3. – С. 8-12.

9. Логвінова Д.В., Солодухова О.Г. Особливості прояву процесу ідентифікації старших підлітків // Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць. №1 (12). Луганськ, 2006. – С. 167-173

АНОТАЦІЯ

Логвінова Д.В. Вплив гендерних установок на статеворольове самовизначення старших підлітків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2007.

Дослідження проблеми статеворольового самовизначення старших підлітків здійснювалося в межах теорії когнітивного розвитку особистості, згідно з якою змістом "Я-концепції" виступає категоріальна система особистісних установок, сформованих у процесі активного засвоєння та прийняття статеворольових норм, культивованих суспільством. Проаналізовано взаємовплив гендерних уявлень і особистісних рис "Я-реального" дівчат і хлопців. Виявлено вплив умов первинної соціалізації на формування "Я-концепції" підлітків, а також на прояв ними індивідуально-психологічних рис (особливості прояву емоційних паттернів та стилів поведінки, вибір стратегій соціального сприйняття у встановленні ефективних контактів).

Запропоновано програму тренінгу, орієнтованого на сприяння статеворольовому самовизначенню підлітків.

Ключові слова: гендер, стереотип, установка, статеворольове самовизначення, гендерна соціалізація, маскулінність, фемінінність, ідентифікація.

АННОТАЦИЯ

Логвинова Д.В. Влияние гендерных установок на полоролевое самоопределение старших подростков. – Рукопись.

Актуальность проблемы полоролевого самоопределения старших подростков обусловлена особенностями современного развития общества, которое характеризуется существенными изменениями в системе гендерных отношений. Активное внедрение в общественное сознание менталитета западной идеологии и культуры выступает одним из факторов возникновения кризиса идентичности, потери идеалов, моральных ориентиров разными поколениями. На наш взгляд, данный феномен в большей мере затрагивает подростковый возраст, так как именно в этот период становление гендерной идентичности сопровождается не только проблемами возрастного кризиса, но и усугубляется значительными изменениями, происходящими в обществе.

Цель работы: изучить структуру полоролевого образа в сознании старших подростков и характер взаимосвязи с их идентичностью и проявлением психологических свойств.

Объектом