Вступ
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ЛУКАШ ЕДУАРД ЯРОСЛАВОВИЧ
УДК 159.923: 371.134
Формування психологічної готовності майбутніх аудиторів
до професійної діяльності
19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.
Науковий керівник: кандидат психологічних наук
Шандрук Сергій Костянтинович,
Галицький інститут імені В’ячеслава
Чорновола, м. Тернопіль, проректор з
навчальної роботи.
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор
Швалб Юрій Михайлович,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри соціальної роботи;
кандидат психологічних наук, доцент
Бондарчук Олена Іванівна,
Центральний інститут післядипломної
педагогічної освіти АПН України, м. Київ,
завідувач кафедри психології.
Провідна установа: Харківський національний університет
імені В.Н.Каразіна, кафедра прикладної психології,
Міністерство освіти і науки України.
Захист відбудеться “ 16 ” березня 2007 р. о 1530 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського 9, 5 поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат розісланий “ 15 ” лютого 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Е.О.Помиткін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність і доцільність дослідження. Реформування форм власності в Україні та створення нового ринкового механізму господарювання викликали суттєві зміни в організації й методах контролю економічної діяльності. Важливе місце у цій системі належить незалежному аудиту. Аудит й аудиторські фірми є новим явищем в нашій державі і, як важливі елементи ринкової економіки, набувають дедалі більшого поширення.
Діяльність аудитора базується на нормативних і законодавчих актах, Законі України “Про аудиторську діяльність”, Національних нормативах аудиту України, Кодексі професійної етики аудиторів України. На основі даних документів визначено, що у становленні та розвитку ринкової економіки важливу роль відіграє аудиторська діяльність як процес, під час якого компетентна, незалежна особа збирає й оцінює цілісну інформацію про діяльність підприємства і визначає відповідність показників ефективності організації певним стандартам і меті замовника.
Зокрема, аудит передбачає міжособистісну взаємодію аудитора та замовника, що, звичайно, неможливо без психологічної підготовки. Успішність виконання аудиторських завдань залежить від рівня професійної майстерності фахівців та сформованості їх психологічної готовності до практичної діяльності. Готовність до праці є складним особистісним утворенням, системою, що включає багато компонентів, які у своїй сукупності дають змогу аудитору виконувати більш чи менш успішно певну роботу.
Аналіз наукових джерел показав, що психологічний супровід підготовки майбутніх фахівців економічного профілю поки що стосується окремих видів економічної діяльності, наприклад, управління, менеджменту (О.І.Бондарчук, Б.А.Гаєвський, М.С.Дороніна, В.П.Казміренко, Л.М.Карамушка, О.В.Киричук, І.Д.Ладанов, В.С.Лозниця, М.Мескон, С.В.Платонов, Н.А.Побірченко, Ю.М.Швалб та інші). Однак на сьогоднішній день відсутні фундаментальні та прикладні наукові дослідження щодо формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.
Наукові теорії щодо специфіки професійної діяльності відображено в працях О.О.Абдулліної, Ф.М.Гоноболіна, Є.В.Єгорової, І.А.Зязюна, О.І.Кульчицької, Н.І.Литвинової, І.П.Манохи, Н.Г.Ничкало, О.М.Отич, Е.О.Помиткіна, О.Є.Самойлова, В.В.Синявського, Л.О.Хомич, О.П.Хохліної та інших.
Зважаючи на те, що соціально-економічне становище в Україні вимагає кваліфікованих фахівців-аудиторів, вдосконалення підготовки спеціалістів даного профілю є одним із важливих завдань професійної освіти в Україні.
Тому проблема формування психологічної готовності студентів як майбутніх аудиторів до здійснення професійної діяльності на сьогоднішній день є досить актуальною. Адже ефективність роботи аудитора залежить від таких психологічних властивостей особистості аудитора, як високий рівень його мотиваційної, інтелектуальної, емоційної, комунікативної, креативної, в цілому, особистісної готовності.
Досвід підготовки аудиторів показує, що традиційна система навчання не забезпечує повною мірою формування особистості професіонала-аудитора, здатного на високому рівні виконувати обов’язки, які постають перед ним у практичній діяльності.
Тому, відсутність належної уваги до проблеми вивчення і розвитку психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності зумовило вибір теми кандидатської дисертації “Формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов’язане з проблемною темою НДР відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на 2002-2004 рр.: “Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти” (РК № 0102U000399).
Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 26 червня 2003 р., протокол №9, та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 23 вересня 2003 р., протокол № 7.
Об'єкт: процес професійної підготовки студентів вищого навчального закладу до аудиторської діяльності.
Предмет дослідження: особливості формування психологічної готовності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю до аудиторської діяльності.
Мета: підвищення ефективності підготовки студентів-економістів до аудиторської діяльності на основі врахування результатів теоретико-експериментального дослідження проблеми.
Гіпотеза дослідження полягає у припущеннях, що:
1) ефективність процесу формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності зросте за умови застосування специфічного особистісного підходу до підготовки студентів економічного профілю та особистісної орієнтації процесу навчання;
2) оптимальне сполучення і рівень розвитку мотиваційно-контрольного, нормативно-аналітичного, інтерпретаційно-регулятивного, оціночно-результативного, емоційно-правового компонентів психологічної готовності студентів-економістів може бути підвищений внаслідок спеціально організованих та цілеспрямованих формуючих дій (тренінгів, спецкурсів психологічного спрямування, корекційно-розвивальних занять).
Згідно з поставленою метою визначено такі завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічних даних з досліджуваної проблеми і на цій основі визначити методологічний підхід до формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.
2. Експериментально визначити рівень розвитку психологічної готовності студентів-економістів до майбутньої аудиторської діяльності в умовах професійної підготовки у вищому навчальному закладі.
3. Обґрунтувати навчально-професійну психограму як основу формування психологічної готовності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю до проведення аудиту.
4. Розробити й експериментально перевірити програму і методику формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.
5. Обґрунтувати методичні рекомендації щодо формування психологічної готовності студентів-економістів до майбутньої аудиторської діяльності.
Методи дослідження: у теоретичній частині - аналіз і узагальнення даних наукових літературних джерел; у констатувальному експерименті – спостереження, тестування, опитування; у формувальному експерименті – психологічний тренінг, інтерактивні методи навчальної діяльності, методи статистичної обробки результатів.
Експериментальна база: Тернопільський інститут економіки і підприємництва, Тернопільська філія Європейського університету та Тернопільський комерційний інститут. Дослідженням було охоплено 374 студенти економічного профілю IV-V курсів вищих навчальних закладів, 26 аудиторів та 27 викладачів вищих економічних навчальних закладів м. Тернополя.
Наукова новизна дослідження:
– вперше обґрунтовано принципи особистісного, нормативно-оціночного підходу до вивчення і формування психологічної готовності майбутніх аудиторів;
– розроблено навчально-професійну психограму як основу формування психологічної готовності студентів економічного профілю до проведення аудиту;
– запропоновано спеціальну програму і методику формування психологічної готовності студентів-економістів до надання аудиторських послуг.
Практичне значення полягає в розробці та впровадженні у навчально-виховний процес вищих економічних навчальних закладів особистісно-професійного комплексу формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.
На основі даних дисертаційного дослідження розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів тренінг особистісного зростання, авторський спецкурс “Психологія аудиту”, соціально-психологічний практикум з розв’язання конкретних аудиторських проблем.
Виявлені закономірності формування готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності можна використовувати у підготовці учнівської молоді за іншими професіями з метою кращого усвідомлення нею правової бази здійснення фахової діяльності.
Матеріали дослідження можна використовувати в роботі викладачів вищих навчальних закладів з метою створення сприятливих умов для навчання і виховання студентів-аудиторів та подальшого розвитку їх професійної майстерності.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів – Галицького інституту імені В’ячеслава Чорновола (довідка № /89 від 15 червня 2006 року), Тернопільської філії Європейського університету (довідка № /12 від 19 вересня 2006 року) та Тернопільського комерційного інституту (довідка № від 22 вересня 2006 року).
Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечувалися теоретичним обґрунтуванням вихідних концептуальних положень, комплексним аналізом методологічних позицій, адекватністю застосованих методів меті та завданням дослідження, статистичною обробкою експериментальних даних, їх кількісним і якісним аналізом.
Апробація результатів дослідження здійснювалася у формі доповідей та виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Використання психолого-педагогічних технологій у підготовці практичних психологів і вчителів в умовах вищого навчального закладу” (12-13 травня 2004 року, м. Чернівці), науково-практичній конференції “Економіка України: шлях трансформації до ринкового середовища” (8 грудня 2005 року, м. Тернопіль); звітних науково-практичних конференціях Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (2003-2006 рр., м. Київ); на засіданнях відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, засіданнях ради Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в 9 публікаціях (з них – 9 одноосібних), у тому числі: 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 – методичні посібники і рекомендації, 2 статті у збірниках доповідей конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (279 найменувань, з них - 9 іноземною мовою), додатків (30 сторінок). Робота містить 17 таблиць на 9 сторінках та 2 рисунки на 2 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 246 сторінок, основна її частина займає 189 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, що досліджується, визначено об’єкт дослідження, його предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів, визначено їх вірогідність; описано етапи дослідження, названо його методи та експериментальну базу.
У першому розділі „Теоретико-методологічний аналіз проблеми формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності” представлені результати теоретичного аналізу психолого-педагогічних даних з проблеми психологічної готовності, зокрема, розкриваються поняття психологічної готовності до професійної діяльності як інтегрованої характеристики розвитку особистості студентів-економістів; здійснюється психологічний аналіз професійної діяльності аудитора; обґрунтовується доцільність використання методологічного підходу у вивченні та формуванні психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності.
У першому підрозділі обґрунтовано поняття психологічної готовності до професійної діяльності загалом, і до проведення аудиту, зокрема.
Робота підприємств і організацій в умовах ринкових відносин та конкурентної боротьби зумовлює появу нової форми незалежного контролю – аудиту, тобто процесу, за допомогою якого компетентний працівник (аудитор) збирає і накопичує дані про господарські явища і факти з метою їх об’єктивної кількісної та якісної оцінки, визначення відповідності встановленим критеріям і надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об’єкти дослідження. Успішність здійснення аудиторської діяльності залежить від рівня підготовки фахівців до проведення аудиту загалом та їх психологічної готовності зокрема.
Досліджуючи різні аспекти психологічної готовності, вчені розглядають дане поняття як: інтегративну здібність (система, комплекс, конгломерат, констеляція здібностей) – Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн, Г.О.Балл; якість особистості – К.К.Платонов, В.І.Ширінський; синтез властивостей особистості – В.А.Крутецький, С.М.Лібін; тимчасовий ситуативний стан – П.А.Рудик, ставлення – А.В.Вєдєнов, особливий психічний стан – М.І.Дьяченко, Л.А.Кандибович, Н.Д.Левітов, О.О.Ухтомський, М.І.Виноградов, Б.Ф.Ломов, В.Н.Пушкін, Є.П.Корабліна та ін., настанову – С.Л.Рубінштейн, К.Г.Юнг, Д.М.Узнадзе та ін.
Принципові підходи до розуміння структури психологічної готовності в цілому закладено роботами М.І.Дьяченка і Л.А.Кандибовича, В.О.Моляко; психологічної готовності до управлінської діяльності – Л.М.Карамушкою; готовності до реалізації гуманних відносин з учнями, їх професійного самовизначення – О.В.Массановим, П.О.Шавиром та ін.
Проведений теоретичний аналіз основних методологічних підходів до розуміння структури, психологічної готовності дозволив визначити основні підходи з розробки компонентів психологічної готовності до професійної діяльності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю.
Виходячи з цього, психологічна готовність майбутніх аудиторів до професійної діяльності розуміється як стійке системне особистісно-професійне утворення майбутнього фахівця, що характеризує вибіркову активність особистості при підготовці до вирішення завдання проведення аудиту. На етапі професійного навчання вона забезпечує інтеграцію у свідомості студентів розрізнених уявлень про аудиторську діяльність у цілісний суб’єктивний образ даного виду економічної діяльності.
У другому підрозділі здійснюється психологічний аналіз професійної діяльності аудитора, акцентується увага на структурних компонентах аудиторської діяльності і на цій основі конкретизується поняття психологічної готовності студентів-економістів до проведення аудиту.
Багато дослідників розглядають проблему розвитку особистості в період професійного самовизначення і професійної діяльності крізь призму психологічної готовності до майбутньої професії за різними спеціальностями (М.І.Дяченко, Л.А.Кандибович, С.М.Кучеренко, С.Є.Моторная, О.В.Тюптя, Ж.Ю.Половіннікова, Л.Н.Супрун та ін.). Психологічний аналіз професійної діяльності фахівця проводиться в рамках теорії діяльності у працях Л.С.Виготського, С.Л.Рубінштейна, О.М.Леонтьєва, Б.Г.Ананьєва, В.С.Мерліна, К.К.Платонова та ін.
Теоретичним засадам економічної психології присвячені праці О.І.Бондарчук, Б.А.Гаєвського, О.В.Киричука, І.Д.Ладанова, В.С.Лозниці, Н.А.Побірченко, Ю.М.Швалба та інших.
Відповідно до завдань дослідження розкрито специфіку психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності. При цьому враховано, що в Законі України “Про аудиторську діяльність” чітко регламентована процедура діяльності аудитора, який зобов’язаний виявляти і розкривати нові можливості підприємницької діяльності, визначати її ефективність та відповідність чинному законодавству, правовим документам, досліджувати організацію виробництва, планування, збереження фінансових ресурсів, дотримання технологічної і трудової дисципліни, якість випущеної продукції, достовірність відображення господарсько-фінансових операцій в обліку та звітності у межах окремого підприємства. Крім цього, предметом аудиту є договірні відносини, виконання договорів, тобто здійснення контролю за усіма формами обороту суспільно необхідного продукту. Це, в свою чергу, висуває певні вимоги до особистості аудитора загалом і його психологічної готовності до аудиторської діяльності зокрема.
Відповідно до конкретних аудиторських завдань (надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, налагодження бухгалтерського фінансового управлінського обліку, надання консультацій, підготовка аудиторського висновку) специфіка психологічної готовності майбутніх економістів до проведення аудиту полягає в тому, що успішна реалізація аудиторської діяльності зумовлена сформованістю комунікативних здібностей, мотивації, інтелекту, емоційної сфери, регуляційних компонентів, рефлексії, професійної спрямованості аудиторів. Тому в процесі фахової підготовки доцільно зосередити особливу увагу на формуванні у майбутніх аудиторів даних передумов ефективної професійної діяльності.
У третьому підрозділі обґрунтовується методологічний підхід у вивченні та формуванні психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності. Як такий використовується особистісний підхід, що запроваджується в системі освіти України.
Наукові розробки з проблеми особистісного підходу розглядаються у працях таких учених, як Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.Ф.Бондаренко, М.Й.Боришевський, І.А.Зязюн, О.М.Ігнатович, Г.С.Костюк, О.В.Киричук, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, В.Г.Панок, К.К.Платонов, В.В.Рибалка, Б.О.Федоришин, І.І.Цушко, Н.В.Чепелєва, С.К.Шандрук, Т.С.Яценко та багато інших.
На основі конкретизації та спеціалізації наукових положень загальнопсихологічного особистісного підходу в ході психологічного аналізу специфіки аудиторської діяльності запропоновано спеціальний інваріант такого підходу, який дозволяє розглядати психологічну готовність фахівців до проведення аудиту в трьох аспектах: особистісному (врахування соціально-психологічних та індивідуально-психологічних особливостей, особистісних новоутворень майбутніх аудиторів у процесі формування їх психологічної готовності до професійної діяльності); нормативному (розуміння та створення загального образу аудиторської діяльності на основі законодавчих актів щодо проведення аудиту в Україні, що визначає нормативні критерії проведення аудиту) та оціночному (здійснення майбутніми фахівцями економічного профілю процесу оцінювання фінансово-господарського стану підприємства через надання аудиторських послуг у формі незалежного висновку аудитора, що передбачає психологічну готовність майбутніх аудиторів до оцінки фінансової документації і представлення замовнику аудиторського висновку). Відповідно до цього, обґрунтовано доцільність застосування особистісного, нормативно-оціночного підходу до вивчення і формування даного виду готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності.
За результатами теоретичного аналізу і синтезу зазначених даних визначено основні принципи особистісного, нормативно-оціночного підходу:
1. Принцип цілісного розуміння властивостей особистості майбутнього аудитора та компонентів його психологічної готовності до аудиторської діяльності (мотиваційно-контрольного, нормативно-аналітичного, інтерпретаційно-регулятивного, оціночно-результативного, емоційно-правового), яка забезпечує процес оцінювання фінансово-господарського стану підприємства у відповідності з нормативними документами.
2. Принцип експериментального вивчення прояву взаємозв’язаних компонентів психологічної готовності особистості студентів-економістів до здійснення аудиторської діяльності на основі використання комплексу адекватних методів з вивчення ступеня розвитку і взаємозв’язку вказаних компонентів готовності.
3. Принцип формування психологічної готовності студентів до аудиторської діяльності на основі спеціальної навчально-професійної психограми, яка включає до свого складу власне психограму здатностей особистості майбутнього аудитора та програму і методику експериментального формування його цілісної психологічної готовності до здійснення даного виду діяльності.
Особистісний, нормативно-оціночний підхід є перспективним, оскільки полягає у можливості забезпечити значно вищу результативність майбутньої професійної діяльності студентів-економістів на основі цілеспрямованої актуалізації їх особистісного потенціалу. Даний підхід у формуванні психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності передбачає формування цілісного концептуального уявлення студентів про процес і результат проведення аудиту як необхідну умову ефективної реалізації аудиторських завдань, а саме: збирання та обробка достовірної інформації, оцінка господарсько-фінансової діяльності суб’єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків.
У другому розділі “Емпіричне дослідження особливостей психологічної готовності студентів-економістів до майбутньої аудиторської діяльності” представлені процедура і методика вивчення розвинутості психологічної готовності студентів економічного профілю до діяльності аудитора; проаналізовано результати емпіричного дослідження психологічної готовності студентів до проведення аудиту; обґрунтована навчально-професійна психограма як основа формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.
У першому підрозділі наведено процедуру і методику вивчення розвинутості психологічної готовності студентів економічного профілю до діяльності аудитора в ході констатувального експерименту.
Завданням емпіричного дослідження було виявлення особливостей та динаміки формування психологічної готовності особистості майбутніх аудиторів до професійної діяльності у процесі традиційної фахової підготовки.
Дослідженням було охоплено 374 студенти IV-V курсів економічного профілю Тернопільського інституту економіки і підприємництва, Тернопільської філії Європейського університету та Тернопільського комерційного інституту, 26 аудиторів та 27 викладачів вищих економічних навчальних закладів м.Тернополя.
Зважаючи на специфіку діяльності аудитора, враховувалися її вимоги до особистості фахівця даного економічного профілю. За основу дослідження професіограми майбутнього аудитора взято основні наукові положення щодо вивчення професіограми майбутнього фахівця (К.К.Платонов, В.В.Синявський, Б.О.Федоришин).
З метою визначення професійно-значимих якостей аудитора застосовувалося експертне опитування. Експертна група складалася із аудиторів та викладачів економічних вищих навчальних закладів (досвід роботи яких на посадах 8-10 років), загальною чисельністю 53 особи. Опитуваним пропонувався перелік якостей аудитора, виділений нами із наукових джерел і підтверджений досвідом власної роботи.
Метод експертних оцінок дозволив остаточно визначити перелік основних професійно важливих якостей аудитора, необхідних для успішного розв’язання аудиторських завдань в ході професійної діяльності.
В основу виявлення компонентів психологічної готовності студентів-економістів до проведення аудиту покладений діяльнісний вимір концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості, запропонованої В.В.Рибалкою. Відповідно до цього, у структурі психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності виділено наступні компоненти:
– мотиваційно-контрольний компонент, який виявляється у наявності у майбутніх аудиторів стійкої професійної мотивації до здійснення аудиту, усвідомлення важливості аудиторської діяльності як необхідної умови успішного професійного становлення, ціннісного ставлення студентів до виконання обов’язків майбутнього аудитора;
– нормативно-аналітичний компонент, котрий передбачає формування в студентів умінь надавати аудиторські послуги на основі чіткого знання нормативної бази як основи проведення всебічного аналізу економічної діяльності підприємства;
– інтерпретаційно-регулятивний компонент як здатність особистості студентів економічного профілю приймати аудиторські рішення на основі ґрунтовного визначення і обговорення із замовником та виконавцем аудиторської ситуації, ідентифікації альтернативних аудиторських рішень та оцінки пробного аудиторського висновку;
– оціночно-результативний компонент – формування умінь студентів-економістів визначати та розв’язувати аудиторські проблеми, ідентифікувати альтернативні аудиторські рішення, вибирати адекватне аудиторське рішення як найоптимальніше та оцінювати ефективність аудиторського висновку;
– емоційно-правовий компонент, який виявляється у здатності особистості майбутніх аудиторів до адекватних переживань та емоційної саморегуляції у нестандартних ситуаціях, до подолання негативних емоційних станів (почуття тривоги, суперечності, роздратованості, невпевненості, імпульсивності, невитриманості тощо); більш точнішого розуміння й вербалізації своїх почуттів; до модифікації способу переживання, емоційних реакцій у правовідповідній ситуації тощо. Це пояснюється тим, що аудиторська діяльність певним чином протиставлена основній економічній та виробничій діяльності, яку перевіряє аудитор, тому вона здійснюється на фоні специфічного емоційного стану.
Для психодіагностичного дослідження розвинутості компонентів психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності (відповідно до професійної психограми) застосовувалися методики, вибір яких здійснювався відповідно до вимог валідності, надійності та зручності (див. табл.1).
Таблиця 1
Компоненти психологічної готовності майбутніх аудиторів
до професійної діяльності та методи їх вивчення
Компоненти психологічної готовності
(професійна психограма) | Методики діагностики | Рівні прояву
Мотиваційно-контрольний компонент: наявність у майбутніх аудиторів стійкої позитивної мотивації до здійснення аудиту, усвідомлення важливості аудиторської діяльності як необхідної умови успішного професійного становлення, ціннісного ставлення до виконання обов’язків майбутньої професійної діяльності | Тест на загальні здібності до підприємництва
(за Ю.Ф.Пачковським) | Високий
Середній
Низький
Нормативно-аналітичний компонент: уміння студентів-економістів надавати аудиторські послуги та використовувати фундаментальні принципи етики аудитора в майбутній професійній діяльності | Дослідження розумових здібностей (за Т.І.Пашуковою) | Високий
Середній
Низький
Інтерпретаційно-регулятивний компонент: здатність особистості студентів економічного профілю приймати аудиторські рішення на основі дефініції аудиторської ситуації, ідентифікації альтернативних аудиторських рішень | Тест “Який Ваш стиль спілкування?”
(за С.Б.Комінко і Г.Ф.Кучер) | Високий
Середній
Низький
Оціночно-результативний компонент: наявність у студентів-економістів умінь визначати аудиторську проблему, ідентифікувати альтернативні аудиторські рішення, вибирати аудиторське рішення як найоптимальніше, розв’язувати аудиторську проблему та формулювати аудиторський висновок | Дослідження суб’єктивного контролю
(С.Ф.Бажін) | Високий
Середній
Низький
Емоційно-правовий компонент: здатність особистості майбутніх аудиторів відчувати власну цінність, впевненість в собі; переживати і долати неадекватність емоційних реакцій (почуття тривоги, страху, роздратованості, невпевненості, імпульсивності, невитриманості тощо); навчитися точніше розуміти й вербалізувати свої почуття; модифікувати спосіб переживання, емоційного реагування, сприйняття себе самого і своїх стосунків з іншими | Методика визначення особистісної тривожності (опитувальник Ч.Д.Спілбергера в модифікації Ю.Л.Ханіна) | Високий
Середній
Низький
У другому підрозділі проаналізовано результати емпіричного дослідження психологічної готовності студентів до проведення аудиту, в ході якого визначалися прояв і рівні сформованості психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.
За результатами психодіагностичного дослідження визначено прояв компонентів психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності. Експериментальні дані дозволяють говорити про те, що розвиненість психологічної готовності студентів економічного профілю до аудиторської діяльності залежить від рівня сформованості даних компонентів. Виявлено розподіл студентів за рівнями сформованості компонентів – високим, середнім, низьким (див. табл. 2).
Таблиця 2
Результати експериментального дослідження прояву компонентів психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності
у ході констатувального експерименту
№
п/п | Компоненти психологічної готовності | Рівні розвитку
(у % від кількості обстежуваних)
високий | середній | низький
1. | Мотиваційно-контрольний | 6 | 37 | 57
2. | Нормативно-аналітичний | 10 | 42 | 48
3. | Інтерпретаційно-регулятивний | 9 | 49 | 42
4. | Оціночно-результативний | 4 | 38 | 58
5. | Емоційно-правовий | 10 | 45 | 45
Експериментальні дані вказують на те, що в студентів-економістів спостерігається недостатньо високий рівень розвинутості окремих компонентів психологічної готовності до проведення аудиту (передусім, мотиваційно-контрольного – усього 6% та оціночно-результативного – усього 4% студентів). Недостатній рівень сформованості даних видів готовності може негативно вплинути на ефективність професійної діяльності аудитора – тому, що відсутність стійкої професійної мотивації до здійснення аудиту, усвідомлення важливості аудиторської діяльності, адекватної оцінки ефективності аудиторських рішень негативно впливатиме на успішне професійне становлення фахівця економічного профілю. Отримані результати констатувального експерименту свідчать про необхідність відповідної корекції в ході фахової підготовки майбутніх аудиторів, а саме розробки і впровадження спеціальної програми формувального експерименту.
Третій підрозділ присвячений опису навчально-професійної психограми як основи експериментального формування психологічної готовності студентів-економістів до проведення аудиту.
Компоненти структури психологічної готовності, принципи особистісного, нормативно-оціночного, підходу, результати констатувального експерименту дозволяють запропонувати навчально-професійну психограму як основу експериментального формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності (див. рис.1).
Рис 1. Навчально-професійна психограма як основа експериментального формування психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності.
У ній виділено мету, засоби і очікуваний результат експериментально формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.
Метою, вихідною складовою навчально-професійної психограми є власне сформування властивостей майбутнього аудитора відповідно до професійної психограми, яка включає компоненти психологічної готовності студентів-економістів та властивості особистості, що їх конкретизують.
Як засіб формування психологічної готовності студентів до аудиту виступає особистісно-професійно орієнтована програма і методика, що складається з тренінгу особистісного зростання, авторського спецкурсу “Психологія аудиту”, соціально-психологічного практикуму з розв’язання конкретних аудиторських проблем.
Як результат втілення навчально-професійної психограми розглядається власне психологічна готовність особистості студентів до аудиторської діяльності в єдності і взаємозв’язку її компонентів.
Отже, на основі проведеного емпіричного дослідження психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності запропоновано навчально-професійну психограму якостей аудитора, що стало основою для визначення психолого-педагогічних умов формування психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності.
У третьому розділі „Формування психологічної готовності студентів економічного профілю до аудиторської діяльності в умовах особистісно орієнтованої професійної підготовки” розроблено і перевірено особистісно-професійно орієнтовану програму формування психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності, обґрунтовано методичні рекомендації щодо покращення фахової підготовки майбутніх аудиторів.
У першому підрозділі запропоновано особистісно-професійно орієнтовану програму і методику формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності, розкрито дослідницьку процедуру формувального експерименту.
На підготовчому етапі було розроблено й обґрунтовано програму формування психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності з урахуванням її структури. Загальними теоретико-методичними основами програми з формування психологічної готовності студентів економічного профілю до проведення аудиту виступали концептуальні засади університетської освіти (О.Г.Асмолов, Є.І.Ісаєв) та її гуманізації (Г.О.Балл, Б.Й.Боришевський, В.А.Семиченко та ін.).
На власне формувальному етапі дослідження було поставлено завдання підвищення рівня сформованості та взаємозв’язку мотиваційно-контрольного, нормативно-аналітичного, інтерпретаційно-регулятивного, оціночно-результативного, емоційно-правового компонентів психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.
Дані завдання реалізовувались через використання наступних засобів роботи:
1) тренінг особистісного зростання студентів як майбутніх аудиторів;
2) авторський спецкурс „Психологія аудиту”;
3) соціально-психологічний практикум з розв’язання конкретних аудиторських проблем.
Використання спеціальної особистісно-професійно орієнтованої програми і методики формування психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності передбачає дотримання низки принципів, таких як:
1) принцип опори на цілісне концептуальне уявлення (професійну психограму) студентів-економістів про психологічну готовність до проведення аудиту;
2) принцип особистісно орієнтованого розвитку професійно важливих компонентів і властивостей аудитора як основних складових його психологічної готовності;
3) принцип взаємозв’язку мотиваційно-контрольного, нормативно-аналітичного, оціночно-результативного, інтерпретаційно-регулятивного, емоційно-правового компонентів психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності;
4) принцип усвідомлення студентами економічного профілю процесу та результату надання аудиторських послуг.
Реалізація особистісно-професійно орієнтованої програми та методики формування психологічної готовності студентів-економістів до майбутньої аудиторської діяльності проводилась у три етапи, що використовувались і як самостійні форми роботи, і як послідовні складові цілісної розвивальної програми.
Перший, початковий, етап – тренінг особистісного зростання, який має за мету підвищення рівня усвідомлення компонентів психологічної готовності студентів-економістів до майбутньої аудиторської діяльності. Тому тренінгові заняття були зорієнтовані на розвиток мотиваційної та емоційно-вольової сфер особистості студента, які представлені у мотиваційно-контрольному та емоційно-правовому компонентах психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.
Другий етап передбачає засвоєння студентами авторського спецкурсу „Психологія аудиту”. Тематичний план даного спецкурсу спрямований на ознайомлення студентів з можливостями психологічного супроводу аудиторської діяльності в процесі збирання та обробки достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських рішень і висновків. Психологічні знання допомагають студентам-економістам правильно надавати аудиторські послуги та використовувати фундаментальні принципи етики аудитора в майбутній професійній діяльності. Засвоєння спецкурсу „Психологія аудиту” особливо сприяє формуванню нормативно-аналітичного компонента психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності.
На третьому етапі втілення програми і методики формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності організовується соціально-психологічний практикум з розв’язання конкретних аудиторських проблем. Мета даного практикуму полягає в тому, щоб ознайомити майбутніх аудиторів з уміннями вирішення аудиторських проблем, розвинути в них необхідний рівень компетентності у розв’язанні проблемних ситуацій. За допомогою практичних занять здійснюється формування передусім оціночно-результативного та інтерпретаційно-регулятивного компонентів психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності.
У другому підрозділі наведено результати перевірки особистісно-професійно орієнтованої програми і методики формування психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності.
Порівняльний аналіз результатів формувального експерименту дозволив зробити висновок про підвищення рівня сформованості та взаємозв’язку компонентів психологічної готовності майбутніх економістів до аудиторської діяльності в експериментальній групі та їх стагнацію в контрольній групі у період формувального експерименту.
Результати перевірки ефективності особистісно-професійно орієнтованої програми і методики формування психологічної готовності представлені у таблиці 3.
Таблиця 3
Узагальнені результати формування психологічної готовності
майбутніх економістів до аудиторської діяльності (у %)
(А – до формувального експерименту в експериментальній та контрольній групах,
Б – після формувального експерименту в експериментальній групі,
В – результати в контрольній групі)
Рівні психологічної готовності до професійної діяльності | Компоненти психологічної готовності
Мотиваційно-контрольний | Нормативно-аналітичний | Інтерпретаційно-регулятивний | Оціночно-результативний | Емоційно-правовий
А | Б | В | А | Б | В | А | Б | В | А | Б | В | А | Б | В
Високий | 6 | 29 | 7 | 10 | 32 | 15 | 9 | 37 | 16 | 4 | 34 | 8 | 10 | 35 | 14
Середній | 37 | 67 | 46 | 42 | 61 | 55 | 49 | 54 | 60 | 38 | 63 | 44 | 45 | 59 | 53
Низький | 57 | 4 | 47 | 48 | 7 | 30 | 42 | 9 | 24 | 58 | 3 | 48 | 45 | 6 | 33
Кореляційний аналіз, проведений після формувального експерименту, дозволив зробити висновок, що сила і тіснота взаємозв’язку між компонентами психологічної готовності майбутніх економістів до аудиторської діяльності в експериментальній групі (А) збільшились, тоді як у контрольній групі (Б), де формувальний експеримент не проводився, вони змінилися несуттєво (див. табл. 4).
Таблиця 4
Коефіцієнти кореляційного зв’язку компонентів психологічної готовності
у студентів експериментальної (А) і контрольної (Б) групи
до і після проведення формувального експерименту
Компоненти психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності | Компоненти психологічної готовності
майбутніх аудиторів до професійної діяльності
Мотиваційно-контрольний | Нормативно-аналітичний | Інтерпретаційно-регулятивний | Оціночно-результативний | Емоційно-правовий
А | Б | А | Б | А | Б | А | Б | А | Б
Мотиваційно-контрольний | до | 1 | 1 | 0,32 | 0,33 | 0,38 | 0,36 | 0,37 | 0,35 | 0,34 | 0,33
після | 1 | 1 | 0,56 | 0,42 | 0,69 | 0,44 | 0,61 | 0,43 | 0,58 | 0,42
Нормативно-аналітичний | до | 0,32 | 0,33 | 1 | 1 | 0,42 | 0,39 | 0,40 | 0,38 | 0,37 | 0,31
після | 0,56 | 0,42 | 1 | 1 | 0,75 | 0,46 | 0,72 | 0,45 | 0,54 | 0,41
Інтерпретаційно-регулятивний | до | 0,38 | 0,36 | 0,42 | 0,39 | 1 | 1 | 0,41 | 0,35 | 0,37 | 0,30
після | 0,69 | 0,44 | 0,75 | 0,46 | 1 | 1 | 0,73 | 0,45 | 0,64 | 0,43
Оціночно-результативний | до | 0,37 | 0,35 | 0,40 | 0,38 | 0,41 | 0,35 | 1 | 1 | 0,39 | 0,31
після | 0,61 | 0,43 | 0,72 | 0,45 | 0,73 | 0,45 | 1 | 1 | 0,66 | 0,43
Емоційно-правовий | до | 0,34 | 0,33 | 0,37 | 0,31 | 0,37 | 0,30 | 0,39 | 0,31 | 1 | 1
після | 0,58 | 0,42 | 0,54 | 0,41 | 0,64 | 0,43 | 0,66 | 0,43 | 1 | 1
Помітне зростання взаємозалежності усіх компонентів психологічної готовності в експериментальній групі студентів-економістів в ході формувального експерименту (найбільше це стосується взаємозв’язку інтерпретаційно-регулятивного та нормативно-аналітичного компонентів (0,75)) свідчить про доцільність використання обраної програми та методики формування даного виду готовності.
Таким чином, результати формувального експерименту засвідчили, що впровадження навчально-професійної психограми як основи формування психологічної готовності майбутніх економістів до аудиторської діяльності дійсно забезпечує ефективний розвиток і взаємозв’язок компонентів даного виду готовності.
У третьому підрозділі здійснюється обґрунтування методичних рекомендацій щодо покращення фахової підготовки студентів-економістів, зокрема, використання особистісно-професійно орієнтованої програми і методики формування їх психологічної готовності до аудиторської діяльності. Вони стосуються особливостей впровадження особистісного, нормативно-оціночного підходу, навчально-професійної психограми, програми і методики формування психологічної готовності студентів економічного профілю до надання аудиторських послуг:
а) для цілеспрямованого формування психологічної готовності майбутніх економістів до аудиторської діяльності, викладачів вищого економічного навчального закладу слід орієнтувати на впровадження особистісного, нормативно-оціночного підходу у навчально-виховний процес, що базується на принципах, за якими розуміння, вивчення і формування психологічної готовності студентів-економістів до проведення аудиту здійснюється комплексно, цілісно;
б) виявлення та формування психологічної готовності студентів-економістів до майбутньої аудиторської діяльності повинно базуватися на професійній психограмі, яка включає такі компоненти психологічної готовності, як мотиваційно-контрольний, нормативно-аналітичний, інтерпретаційно-регулятивний, оціночно-результативний, емоційно-правовий, яка у свою чергу виступає складовою навчально-професійної психограми як основи цілеспрямованого процесу формування цілісної психологічної готовності до аудиту;
в) професійна підготовка фахівців-аудиторів у вищих економічних навчальних закладах вимагає використання спеціальної програми і методики формування психологічної готовності майбутніх економістів до аудиторської діяльності, при запровадженні якої слід звертати увагу на вироблення у студентів умінь визначати та розв’язувати аудиторські проблеми, ідентифікувати альтернативні аудиторські рішення, вибирати адекватне аудиторське рішення; формувати ефективні аудиторські висновки;
г) виявлені особливості формування психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності можна використовувати і у підготовці студентів до інших видів професійної діяльності, які пов’язані з необхідністю кращого усвідомленням правової бази (юристи, правоохоронці, політологи, педагоги тощо).
Підсумки проведеного теоретично-експериментального дослідження узагальнено у таких висновках:
1. Аналіз психолого-педагогічних даних щодо проблеми формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності свідчить про те, що розвиток у студентів-економістів здатності до аудиторської діяльності вимагає використання спеціального методологічного підходу. Як такий доцільно використовувати особистісний, нормативно-оціночний підхід, сутність якого полягає у цілісному розумінні особистості майбутнього аудитора та її психологічної готовності до аудиторської діяльності, що складається з таких розвинених компонентів, як мотиваційно-контрольний, нормативно-аналітичний, інтерпретаційно-регулятивний, оціночно-результативний, емоційно-правовий. Ці компоненти доцільно представляти у вигляді професійній психограми властивостей особистості аудитора.
2. У ході емпіричного вивчення прояву психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності виявлено, що у студентів спостерігається недостатньо високий рівень розвинутості як в цілому, так і окремих компонентів психологічної готовності до проведення аудиту (передусім, мотиваційно-контрольного та оціночно-результативного). Такий характер сформованості даного виду готовності може негативно вплинути на ефективність професійної діяльності аудитора та потребує корекції відповідної фахової підготовки.
3. Обґрунтовано навчально-професійну психограму як основу експериментального формування психологічної готовності майбутніх економістів до аудиторської діяльності. Вона містить у собі в якості мети власне професійну психограму (компоненти психологічної готовності студентів економічного профілю до проведення аудиту), як засіб – особистісно-професійно орієнтовану програму і методику формування психологічної готовності студентів-економістів до аудиторської діяльності (тренінг особистісного зростання аудитора, авторський спецкурс “Психологія аудиту”, соціально-психологічний практикум з розв’язання конкретних аудиторських проблем) та як результат – власне психологічну готовність студентів-економістів до аудиторської діяльності в єдності та взаємозв’язку означених її компонентів.
4. Експериментальна перевірка підтвердила ефективність запропонованої програми і методики, про що свідчать результати формувального експерименту. Порівняльний аналіз результатів дослідження в експериментальній і контрольній групах дозволив зробити висновок про підвищення рівня розвитку і взаємозв’язку компонентів психологічної готовності студентів економічного профілю до проведення аудиту.
5. Результати теоретико-експериментального дослідження дозволили обґрунтувати методичні рекомендації щодо покращення формування психологічної готовності студентів-економістів до майбутньої аудиторської діяльності. Вони стосуються особливостей впровадження особистісного, нормативно-оціночного підходу, навчально-професійної психограми як основи формування психологічної готовності студентів економічного профілю до надання аудиторських послуг та використання виявлених закономірностей аудиторської діяльності у фаховій підготовці не тільки економістів, а й інших спеціалістів, для яких усвідомлення правової бази здійснення професійної діяльності є необхідною стороною становлення особистості фахівця.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування психологічної готовності майбутніх економістів до аудиторської діяльності. У подальшому наукові пошуки мають спрямовуватись на поглиблений аналіз цілісної системи забезпечення особистісної самореалізації студентів-економістів на засадах особистісного, нормативно-оціночного підходу.
Результати дослідження викладено у таких публікаціях:
1. Лукаш Е.Я. Особливості використання особистісного підходу у формуванні психологічної готовності до професійної діяльності майбутніх аудиторів // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка. – К.: Логос. – Т.7., Вип.7. – 2006. – С. 146-152.
2. Лукаш Е.Я. Концептуальна модель формування психологічної готовності студентів економічного профілю до проведення аудиту // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка. – К.: Логос. – Т.7., Вип.8. – 2006. – С. 317-323.
3. Лукаш Е.Я. Особистісно-професійний комплекс методів і прийомів формування психологічної готовності майбутніх аудиторів до професійної діяльності // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка. – К.: Міленіум. – Т.1., Част.18. – 2006. – С. 92-95.
4. Лукаш Е.Я. Особистісний підхід у професійній підготовці майбутнього спеціаліста // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Використання психолого-педагогічних технологій у підготовці практичних психологів
