Інститут професійно-технічної освіти АПН України

ЛУК‘ЯНЕНКО Ганна Іванівна

УДК 372.833:37.035.3

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ФОРМУВАННЯ

КУЛЬТУРИ ХАРЧУВАННЯ УЧНІВ 5-9 КЛАСІВ

13.00.02 – теорія і методика трудового навчання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівниккандидат педагогічних наук, доцент

Андріяшин Володимир Іванович,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри теорії та методики професійної підготовки, м. Київ.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, доцент,

Кулик Євген Володимирович,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, професор кафедри педагогічних технологій, м. Дрогобич;

кандидат педагогічних наук, доцент

Кравченко Тамара Василівна,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, доцент кафедри теорії та методики трудової підготовки, м. Умань.

Провідна установа: | Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра трудового навчання, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться “11 травня 2007 р.” о 11 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.458.01 в Інституті професійно-технічної освіти АПН України, 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, 98.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту професійно-технічної освіти АПН України, 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, 98.

Автореферат розіслано “____” квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І.С. Голіяд

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження обумовлена зміною парадигми освіти, її орієнтацією на культуру, що повинна стати основним її змістом, оскільки головними показниками культури постають освіченість, інтелект, здатність людини мислити, розрізняти цінності, здійснювати вибір.

Завдання виховання культурної людини може здійснювати вчитель, який буде професійно компетентним і матиме високий рівень особистісної культури, складовою якої є культура харчування. Саме цей аспект культури вважаємо важливим чинником збереження здоров’я, оскільки людина повинна вміти визначати харчові фактори (відомі або приховані), які впливають на виникнення і розвиток певних хвороб, та знати основні принципи здорового харчування, знати та вміти використовувати етичні та естетичні прийоми споживання їжі.

Культуротворчі проблеми у педагогіці і психології порушувалися такими науковцями, як К. Абульханова-Славська, В. Загвязинський, І. Лернер, М. Скаткін тощо.

Окремими педагогічними дослідженнями розв’язувалися питання формування певних аспектів особистісної та професійної культури майбутніх учителів, а саме: І. Аннєнкова (емоційна культура), Т. Атрощенко (культура міжнаціонального спілкування), Х. Борбодоєв (естетична культура), В. Гриньов (дидактична культура), С. Дорогань (світоглядна культура), В. Кудрявцева (духовна культура) та інші.

Проте, педагогічна наука має незначну кількість досліджень стосовно формування особистісної культури майбутніх учителів трудового навчання в цілому та окремих її аспектів, зокрема, у цих працях особистісна культура або її окремі аспекти не розглядаються як чинник професійної підготовки майбутніх учителів.

Слід зазначити, що в програмі загальноосвітніх шкіл з трудового навчання в розділі “Раціональне ведення домашнього господарства” є тема “Культура харчування. Обладнання кухні”, тобто передбачається культуротворча діяльність вчителя. Проте, у сучасній методичній літературі немає пояснення розуміння поняття “культура харчування” і, відповідно, діяльність вчителя з формування культури харчування учнів не має теоретичного і практичного підґрунтя.

Актуальність обраної теми дослідження зумовлена протиріччями між: застарілими поглядами на вивчення кулінарії школярами в процесі трудового навчання та необхідністю їх модернізації відповідно до суспільного розвитку; відсутністю науково обґрунтованого змісту підготовки майбутніх учителів до формування культури харчування учнів та необхідністю його включення у зміст професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання; недосконалістю методики підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів та необхідністю здійснення цієї діяльності.

Вищенаведені проблеми визначили вибір теми дисертаційного дослідження: “Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова і належить до наукового напряму – “Зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів” до проблем – “Становлення вчителя трудового навчання”, номер реєстрації – 0198U001733. Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол  № 11 від 29.04.2004р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 21.03.2006 р).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка вчителя трудового навчання.

Предмет дослідження – зміст і педагогічні умови предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів.

Мета дослідження – теоретично розробити та експериментально перевірити модель предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що професійна підготовка майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів істотно поліпшиться при дотриманні таких умов:

- усвідомлення майбутніми вчителями трудового навчання значення культури харчування як складової загальної культури особистості на основі розуміння сутності й структури поняття „культура харчування”;

- розробка змісту і проектування навчальної дисципліни „Культура харчування”, метою якої є формування культури харчування майбутніх учителів трудового навчання;

- стимулювання мотивації навчання шляхом залучення студентів до продуктивної праці;

- активізація творчо-пошукової діяльності студентів на основі застосування методу проектів у їхній самостійній роботі.

Відповідно до проблеми, об’єкта, мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Методологічною основою дослідження є: філософські положення про діалектико-матеріалістичну теорію пізнання, взаємозв’язок теорії і практики, її основні методологічні принципи – історизму, системності, єдності якості й кількості, розвитку, об’єктивності, науковості, детермінізму та всебічності вивчення явищ та процесів; теоретичні положення про культуру як носія цінностей, її діалектичної сутності і культурній ідентичності індивідуума, концепції соціокультурної детермінації педагогічного процесу; використання методологічних підходів – структурно-функціонального, системного, прогностичного, діяльнісного; принципи цілісного дослідження дидактичних процесів та комплексного використання методів дослідження.

Нормативною базою дослідження є теоретичні засади про реформування вищої і загальноосвітньої школи, що відображені у Національній доктрині розвитку освіти, Концепції загальної середньої освіти, Державному стандарті загальної середньої освіти в Україні освітньої галузі “Технології”.

Теоретичну основу дослідження становлять концепції та ідеї особистісно-діяльнісного і системного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (Б. Ананьєв, В. Андрущенко, В. Афанасьєв, В. Беспалько, Б. Ломов); фундаментальні положення психологічної (Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн) і педагогічної науки (В. Давидов, Л. Занков, В. Сидоренко, В. Сухомлинський, Д. Тхоржевський) щодо розвитку особистості, взаємозв’язку навчання, виховання, активності в діяльності, закономірностей формування знань, умінь та навичок учнів; теорії професійної діяльності (В. Андрущенко, Н. Кузьміна, Н. Тализіна, В. Сидоренко); теорії та практики підготовки майбутніх учителів трудового навчання (А. Верхола, О. Гедвілло, В. Гетта, Р. Гуревич, О. Коберник, Т. Кравченко, Є.Кулик, Є. Мегем, Л. Оршанський, Г. Терещук, В. Титаренко, Д. Тхоржевський, Л. Хоменко).

Для вирішення завдань дослідження, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження:

теоретичні методи (аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) були задіяні з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, уточнення сутності культури харчування, її змісту, структури, функцій, створення моделі підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів;

емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме і непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосовувалися з метою визначення й перевірки ефективності розробленої моделі предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів.

Провідним на всіх етапах дослідження був метод педагогічного експерименту (констатувальний, пошуковий, формувальний) та наступний аналіз і узагальнення його результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась упродовж 2001-2006 років на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та Хмельницького національного університету. Окремі дослідження проводилися у Київському міському педагогічному університеті імені Б. Грінченка, Київському університеті туризму і права, Хмельницькому економічному технікумі Київського національного торговельно-економічного університету, Хмельницькому торгово-кулінарному ліцеї. Всього експериментом було охоплено 384 особи, із них 95 викладачів дисциплін кулінарного спрямування педагогічних і спеціалізованих вищих навчальних закладів, учителів трудового навчання загальноосвітніх шкіл.

Дослідження проводилося у чотири етапи.

Перший етап – констатувальний (2001-2002 р.) був присвячений аналізу сучасних наукових підходів щодо культуротворчої підготовки майбутніх учителів, стану розробки проблеми формування професійної компетентності і особистісної культури майбутнього вчителя трудового навчання та завдань формування культури харчування учнів у психолого-педагогічних дослідженнях. За результатами аналізу було визначено предмет, мету дослідження, його вихідні положення, зокрема: уточнено поняття “культура харчування”, визначено зміст і структурно-функціональну схему, критерії, показники рівнів сформованості культури харчування, визначено педагогічні умови і створено модель предметно-дидактичної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування культури харчування учнів.

Другий етап – пошуковий (2002 – 2003 р.). На цьому етапі розроблялися програма і методика дослідження, здійснювалося педагогічне проектування навчальної дисципліни, яка б вирішувала завдання предметно-дидактичної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування культури харчування учнів. Також визначалися критерії та показники підготовленості вчителя.

Третій етап – формувальний (2003-2005 р.) спрямований на практичне впровадження розробленої моделі предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів. На цьому етапі розроблено методичне забезпечення навчальної дисципліни “Культура харчування”, здійснено добір експериментальної та контрольної груп студентів, проведено формувальний експеримент, здійснено необхідну корекцію проектованого педагогічного об’єкту, створено остаточний варіант навчальної дисципліни “Культура харчування”.

Четвертий етап – узагальнювальний (2005-2006р.) присвячений аналізу і узагальненню результатів педагогічного експерименту, де проводилась кількісна та якісна обробка отриманих експериментальних матеріалів, сформульовано загальні висновки по роботі та здійснено її літературне оформлення.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

- вперше обґрунтовано модель предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів на підставі формалізованого поняття “культура харчування особистості”, його змісту і компонентів, а також визначених та теоретично обґрунтованих педагогічних умов: усвідомлення майбутніми вчителями трудового навчання значення культури харчування як складової загальної культури особистості на основі розуміння сутності й структури поняття „культура харчування”; розробка змісту і проектування навчальної дисципліни „Культура харчування”, метою якої є формування культури харчування майбутніх учителів трудового навчання; стимулювання мотивації навчання шляхом залучення студентів до продуктивної праці; активізація творчо-пошукової діяльності студентів на основі застосування методу проектів у їхній самостійній роботі;

- удосконалено зміст навчальної дисципліни “Культура харчування”, яка розв’язує завдання предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів;

- дістали подальшого розвитку критерії (когнітивний, поведінково-діяльнісний, мотиваційно-ціннісний, креативний), а також рівні (високий, вище за середній, середній, низький) і показники сформованості культури харчування особистості.

Практичне значення роботи полягає в тому, що на підставі формалізації поняття “культура харчування” та розробки його структурно-функціональної схеми визначені компетенції вчителя трудового навчання, необхідні для формування культури харчування школярів; розроблено та впроваджено в навчальний процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання курс “Культура харчування”, який забезпечує формування особистісних якостей майбутнього вчителя, а саме культури харчування, як чинника його професійної компетентності та забезпечує дидактичну підготовленість з означеного напряму; запропонована методика визначення рівня сформованості культури харчування особистості.

Результати дослідження можуть бути використані: 1) для удосконалення процесу підготовки майбутніх вчителів обслуговуючої праці за кулінарним напрямом у вищих педагогічних навчальних закладах; 2) для проведення вимірювання рівня сформованості культури харчування особистості; 3) як методичні рекомендації вчителям трудового навчання для підготовки до уроків за темами кулінарного напряму.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, багатогранним аналізом психолого-педагогічних джерел, використанням сукупності методів науково-педагогічного пошуку, що взаємодоповнюють і коригують один одного, відповідають меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки респондентів; організацією педагогічного експерименту відповідно до цілей навчання і завдань дослідження; кількісним і якісним аналізом експериментальних даних.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (15-16 жовтня, 2003 р., Хмельницький національний університет), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми”(12-14 травня, 2004р., Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського), “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (21-22 жовтня 2005р., Хмельницький національний університет), “Інноваційні технології в підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики (присвяченій пам’яті академіка Д.О. Тхоржевського)”, 19-20 квітня 2006р, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка), “Регіональні аспекти економіки та освіта”(12-13 травня 2006р., Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету економіки та права); університетських звітно-наукових конференціях: “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету” (4-5 лютого 2004р., Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова), “Наукові досягнення – в навчальний процес” (25-26 січня 2005 р., до 170-річного ювілею Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова), “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету” (7-8 лютого 2006р, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова).

Результати дослідження знайшли впровадження в навчальний процес підготовки вчителів трудового навчання в Бердянському державному педагогічному університеті (довідка № 57/ 1415–32 від 03.10.06), Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (довідка № /135 від 5.09.06), Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (довідка № 713-28/03 від 22.09.06), Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (довідка № 986/01 від 27.09.06), Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г.Шевченка (довідка № 75/46-04 від 10.09.06), Хмельницькому національному університеті (довідка № 135/934 від 25.09.06).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 8 одноосібних публікаціях, з яких 5 опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України .

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (201 найменування) і додатків. Повний обсяг дисертації становить 236 сторінки друкованого тексту, з яких основний текст 167 сторінок. Робота містить 28 таблиць, 11 рисунків, 18 додатків на 52 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і стан розробки проблеми, визначено мету, об’єкт, предмет і завдання дослідження, сформульовано його методологічні основи і методи, гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів роботи, викладено форми апробації та впровадження результатів дослідження, їх вірогідність.

У першому розділі “Формування культури харчування учнів як психолого-педагогічна проблема” проведено аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури, пов’язаної з проблемами формування різних аспектів загальної культури особистості, здійснено аналіз фахової літератури з питань харчування.

Аналіз психолого-педагогічної і фахової літератури, опитування вчителів трудового навчання та учнів загальноосвітніх шкіл, викладачів та студентів вищих педагогічний закладів освіти, вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації харчового спрямування показало, що найчастіше під культурою харчування розуміють етичну та естетичну сторони організації харчування, тобто зовнішній бік поняття, залишаючи поза увагою питання значення харчування для здоров’я, умови здійснення вибору харчових продуктів, способів їх кулінарної обробки та режиму харчування у зв’язку з індивідуальними особливостями організму, віку, фізичного навантаження людини. Узявши за методологічну основу діяльнісний підхід, який визначає культуру особистості як суму знань та особливість людської свідомості, поведінки, що втілюється в конкретних сферах буття та фахового розуміння культури харчування, було формалізовано визначення поняття культури харчування. Культуру харчування ми розуміємо як свідому орієнтацію поведінки особистості у харчуванні, що ґрунтується на певному рівні освіченості її в галузі науки про харчування і оволодінні способами організації харчування, яке б забезпечувало задоволення фізіологічних та естетичних потреб разом із збереженням і зміцненням здоров’я.

Таким чином культура харчування, як частина загальної культури особистості, є інтегрованим поняттям і базується на знаннях та уміннях, означених науками та дисциплінами, пов’язаними з харчуванням, а саме: нутриціології, дієтології, фізіології харчування, гігієни харчування, товарознавства харчових продуктів, технології приготування їжі, етики та естетики. Відповідно до визначеної в психолого-педагогічній літературі чотирьохкомпонентної структури загальної культури особистості, культура харчування буде містити такі компоненти: когнітивний, поведінково-діяльнісний, креативний й мотиваційно-ціннісний. Розкриття змісту кожного компоненту дало змогу визначити їх функції: пізнавальну, регулятивну, професійно-виховну (рис. 1.).

Доведено, що проблемі формування культури харчування в загальноосвітніх школах не приділяється достатньої уваги, хоча окремі питання щодо харчування розглядаються в шкільних предметах. Причиною цього є відсутність педагогічної системи формування культури харчування та відповідної підготовки вчителів.

Рис. 1. Структурно-компонентна схема поняття “культура харчування”

З’ясовано, що ефективна предметно-дидактична підготовка можлива за таких педагогічних умов: усвідомлення майбутніми вчителями значення культури харчування як складової загальної культури особистості на основі розуміння сутності й структури поняття “культура харчування”; розробки змісту і проектування навчальної дисципліни, метою якої є формування культури харчування майбутнього вчителя; стимулювання мотивації навчання шляхом залучення студентів до продуктивної праці; активізація творчо-пошукової діяльності на основі застосування методу проектів у самостійний роботі студентів. Модель предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів показана на рис. 2.

Критеріями підготовленості майбутнього вчителя вважаємо: оволодіння теоретичним матеріалом і практичними уміннями, окресленими дисципліною “Культура харчування”; оволодіння дидактичними уміннями, пов’язаними зі змістом навчальної дисципліни; високий ступінь сформованості власної культури харчування.

Культура харчування особистості, як її комплексна якість, є багаторівневою системою.

Загальний критерій сформованості культури харчування характеризується як: ступінь оволодіння спеціальними знаннями, уміннями і навичками щодо організації харчування; наявність чи відсутність позитивної мотивації стосовно значення харчування для збереження і зміцнення здоров’я; особистісне ставлення до вибору харчових продуктів, режиму харчування, етичних та естетичних норм споживання їжі; здійснення творчого підходу до організації харчування.

Рис 2. Модель предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового

навчання до формування культури харчування учнів

Для діагностики рівня сформованості культури харчування майбутніх учителів трудового навчання були визначені критерії та їхні показники. Оцінювання рівнів сформованості культури харчування проводилась згідно розроблених завдань, за результатами виконання яких визначено чотири рівні сформованості культури харчування: низький, середній, вище за середній, високий.

У другому розділі “Розробка та експериментальна перевірка методики предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів” розроблено та обґрунтовано методичні засади предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів через педагогічне проектування дисципліни “Культура харчування”; спроектований навчально-виховний процес курсу за принципами інтеграції, з використанням його блочної форми.

Педагогічне проектування здійснювалось у чотири етапи: підготовчий, основний (моделювання), конструювання, заключний. Підготовчий етап, який полягає в обґрунтуванні теоретичних положень щодо підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів, був описаний у першому розділі.

В межах етапу моделювання відбувалось формування змісту, насамперед, теоретичної частини навчальної дисципліни “Культура харчування”, який формувався згідно вимог до навчальних матеріалів. Навчальний матеріал відбирався на підставі фахових джерел з подальшим оцінюванням його експертною комісією, до складу якої входили вчителі трудового навчання загальноосвітніх шкіл та викладачі кулінарних дисциплін вищих педагогічних навчальних закладів з підготовки вчителів трудового навчання. Відструктурований за графоаналітичним методом, навчальний матеріал теоретичної частини дисципліни “Культура харчування” склав чотири взаємопов’язаних змістових модулі (таблиця 1).

На етапі конструювання було теоретично визначено обсяг навчального навантаження дисципліни “Культура харчування”. Дозування навчального матеріалу теоретичної частини курсу здійснювалося за методикою, яка враховує цілі навчання, ступінь новизни навчального матеріалу, рівень педагогічної майстерності викладача. Навчальне навантаження за дисципліною загалом склало 234 години, серед них: лекції – 39 годин, лабораторні роботи – 78, самостійна позааудиторна робота – 117.

У процесі проектування тематики лабораторних робіт дидактичні цілі і завдання підпорядковувалися меті реалізації педагогічної умови, що стосується організації продуктивної праці студентів в умовах, наближених до реального виробництва в підприємствах громадського харчування.

Таблиця 1

Зміст навчальної дисципліни “Культура харчування”

№ теми | Назва теми | Змістовий модуль 1 | Тема 1. | Вступ. Хімічний склад харчових продуктів | Тема 2. | Травлення і засвоєння їжі. | Тема 3. | Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів. | Змістовий модуль 2 | Тема 4. | Поняття про технологічний процес у громадському харчуванні. | Тема 5. | Види і способи кулінарної обробки харчових продуктів. | Тема. 6. | Поняття про громадське харчування як галузь господар-ства | Змістовий модуль 3 | Тема 7. | Технологія приготування холодних страв. | Тема 8. | Технологія приготування перших страв. | Тема 9. | Технологія приготування м’ясних, рибних та овочевих страв | Тема 10. | Технологія приготування десертних страв та напоїв. | Тема 11. | Технологія приготування виробів з тіста | Змістовий модуль 4

Тема 12. | Культура споживання їжі. | Тема 13. | Організація обслуговування в громадському харчуванні | Тема 14. | Професії працівників громадського харчування. |

Важливою частиною самостійної роботи студентів є виконання індивідуальних проектів за різними типами, які активізують творчо-пошукову діяльність майбутніх учителів трудового навчання, що є реалізацією ще однієї педагогічної умови ефективної підготовки майбутніх учителів до формування культури харчування учнів.

На заключному етапі проектування здійснювалась експериментальна перевірка ефективності впровадження навчальної дисципліни “Культура харчування” з метою предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів до формування культури харчування учнів.

Експериментальне навчання проводилось протягом 2004-2005 та 2005-2006 навчальних років. У ньому взяли участь 119 студентів - майбутніх учителів трудового навчання, з яких були сформовані дві експериментальні та дві контрольні групи.

У процесі навчання високий рівень культури харчування сформувався в середньому у 18% студентів експериментальних груп, рівень вищий за середній – у 51%. Тоді як студенти контрольних груп мали такі усереднені результати: високий рівень – 12%, вище за середній – 33% (рис. 3). Перехід цієї якості особистості у студентів-майбутніх учителів трудового навчання на більш високий рівень сформованості досягнуто завдяки реалізації педагогічних умов, що впливають на розвиток мотиваційної сфери особистості.

Рівень сформованості предметних знань і умінь, якість знань у студентів експериментальних груп становить 81%, контрольних груп – 67%, тобто спостерігається розбіжність близько 14%, що пов’язано з втіленням педагогічних умов, які мають вплив на операційну сферу особистості.

Рис. 3. Динаміка формування рівня культури харчування студентів контрольних

та експериментальних груп.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. На основі аналізу літературних джерел та практичного досвіду встановлено, що проблема формування культури харчування школярів 5-9 класів є актуальною, проте вона ще не знайшла належного теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення. Доведено, що однією з причин виникнення цієї проблеми є відсутність підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування школярів. Зміни у підготовці майбутніх учителів ґрунтуватимуться на змісті і структурі культури харчування як складової особистісної культури.

2. У результаті аналізу психолого-педагогічної та фахової літератури виявлена відсутність чіткого формулювання поняття “культура харчування”. Методологічною основою для формалізації цього поняття став діяльнісний підхід, який визначає культуру особистості як суму знань та особливість людської свідомості, поведінки, яка втілюється в конкретних сферах буття. Встановлено, що культура харчування визначається свідома орієнтація поведінки особистості у харчуванні, що основана на певному рівні освіченості в галузі науки про харчування й оволодінні способами організації харчування, яке б забезпечувало задоволення фізіологічних та естетичних потреб людини разом із збереженням та зміцненням здоров’я. На підставі чотирьохкомпонентної структури культури особистості було виявлено такі компоненти культури харчування: когнітивний, поведінково-діяльнісний, креативний та мотиваційно-ціннісний; розкрито їхній зміст і функції, створено структурно-функціональну схему культури харчування як складової особистісної культури.

3. Як показало дослідження, культура харчування як якість особистості є багаторівневою системою. Діагностування рівнів сформованості культури харчування здійснюється завдяки визначеним на підставі структурно-функціональної будови поняття “культура харчування” критеріям та їхнім показникам. За результатами виміру рівнів сформованості культури харчування було визначено чотири рівні: високий, вище середнього, середній, низький. Досягнення в процесі навчання майбутніми вчителями трудового навчання високого і вище за середній рівнів сформованості культури харчування виявилося оптимальною умовою їхньої підготовленості до формування культури харчування учнів.

4. Структурно-функціональна схема культури харчування, критерії і рівні її сформованості, визначені педагогічні умови дали можливість створити модель предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів.

4.1. Реалізація моделі предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування школярів відбувалась шляхом розробки і впровадження в практику підготовки майбутніх учителів трудового навчання вищих педагогічних закладів освіти навчальної дисципліни “Культура харчування”.

4.2. Педагогічне проектування інтегрованої навчальної дисципліни “Культура харчування” здійснювалося у чотири етапи: підготовчий, етап моделювання, етап конструювання, заключний – згідно розробленої блок-схеми. Навчальна програма цієї дисципліни складається з чотирьох взаємопов’язаних змістових модулів, на опанування якими необхідно в цілому 234 години ( 6 європейських кредитів), в тому числі: теоретичного навчання – 39 годин, лабораторних робіт – 78 годин, самостійна позааудиторна робота – 117 годин.

5. Апробація створеної моделі предметно-дидактичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів виявив її ефективність, що була підтверджена впровадженням дисципліни „Культура харчування” в практику підготовки вчителів трудового навчання вищих педагогічних закладів освіти.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів. Виконана дисертаційна робота дозволила визначити ряд актуальних завдань для майбутнього дослідження проблеми формування культури харчування школярів. Подальшого вивчення потребують психологічні чинники формування культури харчування учнів; дослідження шляхів більш глибокої систематизації та узагальнення знань, що складають когнітивний компонент культури харчування, з використанням можливостей сучасних інформаційних технологій; вдосконалення процесу формування поведінково-діяльнісного та мотиваційно-ціннісного компонентів культури харчування та відповідної підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Список публікацій

1. Лук’яненко Г.І. Культура харчування: основні поняття та структура // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб.наук. праць. - вип.5. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С. 85-89.

2. Лук’яненко Г.І. Наукове обґрунтування змісту та структури теоретичної частини навчальної дисципліни “Культура харчування” для підготовки майбутніх вчителів трудового навчання”// Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб.наук. праць. - вип.8. – Київ – Вінниця: ООО “Планер”, 2005. – С.374-377.

3. Лук’яненко Г.І. Педагогічне розуміння культури харчування // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. - № 1. – С.46-49.

4. Лук’яненко Г.І. До визначення поняття творчості в кулінарії // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006.- № 2. - С. 20-23.

5. Лук’яненко Г.І. Критерії сформованості культури харчування // Трудова підготовка в закладах освіти – 2006.- № 5. – С.39-41.

6. Лук’яненко Г.І. Дидактичні засади педагогічного проектування навчальної дисципліни / Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Хмельницький: ХНУ, 2005. – вип.3. – С.174-179.

7. Лук’яненко Г.І. Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до формування культури харчування школярів.// Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць, Вип. 1./ Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка. – Полтава: ПДПУ, 2006. – С. 335-340.

8. Лук’яненко Г.І. Проблеми оптимізації навчального процесу підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до формування культури харчування учнів. // Таврійський вісник освіти. – 2006. - № 1. – С.65-74.

Анотація

Лук’яненко Г.І. Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів 5-9 класів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика трудового навчання – національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування культури харчування учнів, яку розглядаємо як частину загальної культури особистості. На підставі аналізу психолого-педагогічної та спеціалізованої фахової літератури формалізовано поняття “культура харчування”. Розгляд культури харчування особистості з точки зору педагогічної науки дозволив створити її структурно-функціональну модель. Визначено критерії і показники рівнів сформованості культури харчування майбутніх учителів трудового навчання. Виявлено педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до формування культури харчування учнів 5-9 класів. Формування культури харчування майбутнього педагога розглядається як чинник його професійної підготовки. Розроблено модель предметно-дидактичного аспекту цієї підготовки, а також критерії готовності майбутнього вчителя до формування культури харчування. Вказані вище відомості дали змогу здійснити педагогічне проектування навчальної дисципліни “Культура харчування”, за допомогою якої проводитиметься означена підготовка. Визначено та обґрунтовано педагогічну технологію навчання. Здійснено експериментальну перевірку розробленої методики.

Ключові слова: культура харчування, предметно-дидактична підготовка, педагогічне проектування.

Аннотация

Подготовка будущих учителей трудового обучения к формированию культуры питания учащихся 5-9 классов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика трудового обучения.- Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев, 2007

В диссертации рассматриваются проблемы подготовки будущих учителей трудового обучения к формированию культуры питания учащихся 5-9 классов. Задача формирования культуры питания особенно актуальна для современности, поскольку в процессе питания не только удовлетворяются физиологические и эстетические потребности человека, питание является одним из основных факторов сохранения здоровья. Поскольку вопросы, связанные с организацией питания чаще всего рассматриваются в рамках предмета Трудовое обучение, то именно перед учителем трудового обучения стоит задача формирования культуры питания школьников. Соответственно, подготовка учителей трудового обучения должна быть ориентирована на её выполнение. Однако, указанная проблема не имеет теоретического обоснования и методического обеспечения, вследствие отсутствия четкой формулировки понятия “культура питания”, его содержания и структуры, а также соответствующей подготовки будущих учителей трудового обучения.

Методологической основой формализации этого понятия была взята теория деятельности. На основании этого культуру питания мы понимаем как сознательную ориентацию поведения личности в вопросах организации питания, которая основывается на определённом уровне образованности в области наук о питании и овладении такими способами организации питания.

На основе четырёхкомпонентной структуры культуры личности определены компоненты культуры питания: когнитивный, поведенческо-деятельностный, креативный и мотивационно-ценностный. Раскрыты их содержание и функции.

Теоретическое обоснование содержания и функций культуры питания создало основу модели предметно-дидактической подготовки будущих учителей трудового обучения к формированию культуры питания школьников 5-9 классов.

В предложенной модели воспитание культуры питания будущего педагога рассматривается как фактор его профессиональной подготовки.

В процессе исследования были выявлены и теоретически обоснованы дидактические условия рассматриваемой подготовки:

-

-

-

-

Реализация созданной модели предметно-дидактической подготовки должна осуществляться посредством внедрения в практику подготовки будущих учителей трудового обучения учебной дисциплины “Культура питания”.

Педагогическое проектирование этой дисциплины проходило в четыре этапа:

- подготовительный, где была теоретически обоснована модель подготовки будущих учителей трудового обучения к формированию культуры питания школьников;

-

-

-

Экспериментальное исследование даёт основание убедиться в правильности выдвинутой гипотезы, задачи, поставленные в диссертации, успешно решены.

Основное содержание диссертации изложено в 8 публикациях автора.

Ключевые слова: культура питания, предметно-дидактическая подготовка, педагогическое проектирование.

SUMMARY

Lukyanenko G.I. The training of future teachers of manual work (technology) to forming the culture of nutrition of the pupils of 5th – 9th form. – Manuscript.

Thesis for the Master of Pedagogical sciences in speciality 13.00.02 – the theory and methods of manual work (technology). – National Pedagogical M. Dragomanov University. – Kyiv. - 2007.

The thesis is devoted to problem of training of future technology teachers to forming the culture of nutrition of students. The culture of nutrition is considered to be part of general culture of personality. With the help psychological and pedagogical analysis of the specialized professional literature the concept “the culture of nutrition” was formalized.

From the point of view pedagogical science the theme under consideration allowed to create its functional model structurally. The criteria and indexes of forming the culture of nutrition were defined. The pedagogical terms of training of future teachers were discovered. The forming of the culture of nutrition of future teachers is regarded as factor of their professional training. The modal of the subject-didactic training was developed. The indicated information allowed to carry out pedagogical project of studying discipline “The Culture of Nutrition” and it would help to conduct indicated training Pedagogical technology of discipline training was defined and grounded.

Experimental verification of elaborated discipline was carried out. The dissertation of defines the best methods of improving the training of future teachers of technology to forming the culture of nutrition of students.

The thesis of dissertation is set out in 8 author’s publications.

Key words: the culture of nutrition, subject-didactic training, pedagogical project (planning).