НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

ЛОБУЗІНА Катерина Вілентіївна

УДК 025.4 .738.5:02004.78:025.4.03

КЛАСИФІКАЦІЙНІ СХЕМИ В ЛІНГВІСТИЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

05.13.06 – Автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

КИЇВ–2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського Національної академії наук України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат технічних наук, старший науковий співробітник КОСТЕНКО Леонід Йосипович, керівник Центру бібліотечно-інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

МОХОР Володимир Володимирович,

Військовий інститут телекомунікації та інформатизації НТУУ "КПІ", зав. кафедрою

кандидат технічних наук

КУЗНЄЦОВА Марина Глібівна,

Інститут проблем реєстрації інформації НАН України, с.н.с. відділу цифрових моделюючих систем

Провідна установа: Інститут міжнародних відносин Національного авіаційного університету,
кафедра міжнародної інформації, м. Київ

Захист відбудеться "21" червня 2007 р. о 11.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) технічних наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. _річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, Київ, просп. 40–річчя Жовтня, 3.

Автореферат розіслано "18" травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ЧЕКМАРЬОВ А. О.

кандидат економічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми обумовлена інтенсивним зростанням обсягів електронних інформаційних ресурсів у системі наукових комунікацій суспільства, необхідністю активізації розкриття та представлення накопичених знань. Бурхливий розвиток глобальних інформаційних мереж викликав суттєві зміни у традиційній бібліотечній технології та призвів до появи нових об'єктів дослідження – електронних бібліотек. У Законі України "Про національну програму інформатизації" підкреслюється роль бібліотеки, визначаються її завдання в процесі формування нового інформаційного суспільства. Ці процеси зумовили необхідність перегляду традиційних функцій бібліотек з точки зору нових інформаційних технологій. Поступово змінюється статус традиційної бібліотеки – відбувається еволюція у напрямі від пасивного "паперового" книгосховища до активного розповсюджувача електронних інформаційних ресурсів, що стали суттєвим компонентом бібліотечних фондів. Існування інформаційних джерел в електронному вигляді та наявність розвинутих мережевих систем комунікації надає суттєві переваги для розвитку й удосконалення інформаційної діяльності бібліотек та у свою чергу потребує перегляду технологічного статусу та засобів підтримки інформаційно-лінгвістичного забезпечення бібліотечної технології.

Великий внесок у розробку теоретичних і прикладних питань автоматизації інтегрованої бібліотечної системи, підсистеми її лінгвістичного забезпечення, розвитку бібліотечних класифікаційних схем внесли такі провідні вчені як А. Боскет, Ф. Воройський, Н. Гендіна, К. Зайцева, О. Лаврьонова, Д. Мітчел, Р. Піотровський, Е. Сукіасян, Ю. Шемакін, В. Широков, Ю. Шрейдер, Я. Шрайберг та ін.

Сучасна інформаційна технологія розвивається у напряму розробки засобів інтелектуалізації та створення баз знань, використання методів штучного інтелекту. Очевидно, що без розвинутого лінгвістичного забезпечення як одного з основних компонентів інтелектуального інструментарію інформаційної системи, неможливо забезпечити високий рівень представлення, опрацювання та розкриття накопичених знань. Традиційним лінгвістичним засобом упорядкування і розкриття знань є бібліотечні класифікації, тому представлення їх на новій технологічній основі – у гіпертекстовому вигляді з реалізацією механізму семантичної мережі є перспективним напрямком діяльності електронних бібліотек.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у Центрі бібліотечно-інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) під керівництвом к. т. н. Л.Й. Костенко. Дослідження є складовою частиною планових науково-дослідних робіт НБУВ "Роз-роб-ка архітектури та інформаційної технології електронної бібліотеки" (поста-но-ва Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 4 листопада 1998 р. № 121/127, протокол № 6), "Формування і використання ресурсів елек-трон-ної бібліотеки" (постанова Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 6 грудня 2001 р., протокол № 10, п. 1) та "Формування ресур-сів науково-інформаційного порталу України" (постанова Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 10 січня 2005 р., протокол № 1). Ре-зуль-тати отримані у рамках дисертаційного дослідження відзначені стипендією для молодих вчених Національної академії наук України (2000–2002 рр.).

Мета і завдання дослідження.

Метою дослідження є розробка теоретичних засад формування, актуалізації та представлення семантичної мережі класифікаційної схеми в інтерфейсі електронної бібліотеки з метою забезпечення інтелектуальної навігації в електронних інформаційних ресурсах.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких основних завдань:

1. Дослідження сучасних лінгвістичних засобів ЕБ, визначення місця бібліотечних класифікацій в структурі лінгвістичного забезпечення ЕБ.

2. Визначення науково-методичних засад формування та підтримки актуального стану бібліотечної класифікації в умовах інтенсивного зростання обсягів електронних інформаційних ресурсів.

3. Розробка засобів підтримки класифікаційних схем для представлення знань в електронних бібліотеках.

Об'єкт дослідження – лінгвістичне забезпечення (ЛЗ) електронних бібліотек (ЕБ)

Предмет дослідження – бібліотечні класифікації як засіб представлення та розкриття знань в електронних бібліотеках.

Методи дослідження – загальні теоретичні засади аналітико-синтетичного опрацювання документальних потоків, комп'ютерна лінгвістика, семантичний аналіз, системний аналіз, теорія баз даних і знань, теорія семантичних мереж.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі розв'язання завдань, відповідно до мети роботи особисто автором отримано такі результати:

- обґрунтовано, що традиційні класифікаційні схеми в структурі ЛЗ електронних бібліотек виконують роль інтегрованого засобу тематичного доступу до накопичених у цих бібліотеках знань;

- розроблено науково-методичні засади гіпертекстового представлення семантичної мережі класифікаційної схеми в інтерфейсі електронної бібліотеки;

- запропоновано модель Intranetтехнології підтримки класифікаційної схеми електронної бібліотеки, що забезпечує автоматизацію процесів пов'язаних із підготовкою, супроводом, актуалізацією матеріалів класифікатора та представленням знань в електронній бібліотеці, з погляду на неї як на динамічну систему, що розвивається;

- розроблено авторитетний файл для підтримки рубрикатора наукової бібліотеки в актуальному стані , що реалізує механізм семантичної мережі та дозволяє здійснювати інтелектуальний пошук документальної інформації;

- створено програмно-технологічне забезпечення, що дозволяє представити матеріали класифікаційної схеми у двох форматах в інтерфейсі електронної бібліотеки: статичних та динамічних гіпертекстових сторінок, забезпечує предметний і систематичний доступ до інформаційних ресурсів електронної бібліотеки;

- здійснено авторську розробку та актуалізацію розділів Рубрикатора НБУВ "Інформаційна та обчислювальна техніка" і "Кібернетика", що використовуються для представлення інформаційних ресурсів електронної бібліотеки НБУВ.

Теоретична значимість дисертаційного дослідження полягає у розробці наукових засад представлення класифікаційної схеми у вигляді семантичної мережі в інтерфейсі електронної бібліотеки, що надає їй властивості бази знань.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації методичні засади та автоматизовані засоби орієнтовані на підтримку інформаційної діяльності електронної бібліотеки та трудомістких процесів аналітико-синтетичного опрацювання документів (класифікація, предметизаця, реферування).

Наукові положення, висновки і рекомендації, здійсненого автором дослідження стали основою формування пошукового апарату електронних інформаційних ресурсів представлених на Web-сайті НБУВ (електронний каталог НБУВ та реферативна база даних “Україніка наукова”), удосконалили (значно скоротили час пошуку та надали користувачам релевантні документи), автоматизували процеси Intranet/Internet технології бібліотеки, пов'язані з підготовки та використанням бібліотечної класифікації з метою розкриття знань в електронній бібліотеці. Запропоновані програмні засоби гіпертекстового представлення семантичної мережі класифікаційної схеми надали можливість покращити представлення знань для користувачів, реалізувати тематичний пошук різнорідних багатомовних інформаційних ресурсів (бібліографічно-реферативні бази даних, електронні документи, ресурси Інтернету) у єдиному інтерфейсі електронної бібліотеки.

Підготовлені матеріали, що призначені для автоматизованого аналітико-синтетичного опрацювання документів та тематичного пошуку, представлено у вигляді авторитетного файлу і надано для використання співробітникам відповідних інформаційних служб НБУВ (відділ систематизації та реферативна служба), де вони пройшли апробацію на протязі 1998–2006 рр. Станом на початок 2006 р. за індексами розроблених розділів рубрикатора можна відновити більш ніж 16 тис. записів електронного каталогу НБУВ та загальнодержавної реферативної бази "Україніка наукова".

Впровадження. Запропоновані у дисертаційному дослідженні науково-методичні підходи надали можливість удосконалити тематичний пошук, автоматизувати процеси підготовки та використання бібліотечної класифікації для представлення та розкриття інформаційних ресурсів електронної бібліотеки. Розроблені матеріали Рубрикатора НБУВ з питань інформатики використовуються як пошуковий апарат електронних інформаційних ресурсів представлених на Web-сайті НБУВ (електронний каталог НБУВ та реферативна база даних "Україніка наукова"), що підтверджується актом впровадження.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові і практичні положення та результати одержані особисто авторкою дисертаційного дослідження. Їх висвітлено у наукових працях [1–15].

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися на таких міжнародних науково-практичних конференціях:

Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток (Київ, 12–15 жовтня 1999); Бібліотеки – центри науково-інформаційних ресурсів ХХІ століття (Київ, 9–13 жовтня 2000); VIII Міжнародна Наукова конференція ім. акад. М. Кравчука (Київ, 11–14 травня 2000); Бібліотечно-інформаційний сервіс (Київ, 9–11 жовтня 2001); Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства" (Київ, 2002); Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України (Київ, 2006).

Матеріали розробленого авторкою дисертації рубрикатора з питань інформатики ("Кібернетика", "Інформаційна та обчислювальна техніка") у 2000 р. обговорено на засіданнях робочого семінару Фізико-математично-астро-номічної термінологічної комісії (канд. фіз._мат. наук О. Д. Кочерга, канд. фіз._мат. наук Є. В. Мейнарович), прорецензовано на факультеті інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ) Національного технічного університету України (НТУУ "КПІ") (докт. техн. наук В. П. Широчин) та кафедрі комп'ютеризованих систем управління Київського міжнародного університету цивільної авіації (КМУЦА) (докт. техн. наук В. С. Дем'янчук).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 15 друкованих працях (без співавторів), загальним обсягом 3,7 авторських аркуша. З них 9 статей у наукових журналах (у тому числі 4 у фахових виданнях, передбачених ВАК України для спеціальності "Інформатика") та 6 публікацій за матеріалами наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (213 найменувань); включає 17 рисунків, 5 таблиць, 3 додатки. Загальний обсяг роботи становить 166 сторінок (128 сторінок основного тексту).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, сформульовано основну мету і завдання дослідження, наведено відомості про зв'язок обраного напряму дослідження з планами організації, де виконана ро-бота. Дано стислу характеристику отриманих у дисертації рішень, визначено їх практичну цінність, надано інформацію про впровадження результатів роботи.

У першому розділі "ЛІНГВІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК" розглянуто і проаналізовано основні особливості нової мережевої інформаційної технології електронної бібліотеки та підсистеми її лінгвістичного забезпечення.

Наведено коротку історичну довідку про світовий досвід створення електронних бібліотек. Дано основні означення, розглянуто технологічні переваги і проблеми електронних бібліотек. Зроблено огляд основних підходів до створення ЕБ (бібліотечного підходу, гібридна ЕБ та інтелектуальна ЕБ). Тут важливо було підкреслити, що електронна бібліотека, є все ж таки у першу чергу бібліотекою, тому при створенні та упорядкуванні ресурсів ЕБ неможливо нехтувати наявними апаратом, нормами і правилами бібліотечної технології (з урахуванням, безперечно, електронних носіїв інформації та тенденцій сучасних інформаційних технологій). Наведено короткий огляд концепції "Семантичного вебу" та використання бібліотечних класифікацій для опису метаданих ресурсів Інтернету (проект "Дублінське ядро").

Розглянуто інформаційну діяльність ЕБ з точки зору, що сучасна наукова електронна бібліотека являє собою не просто інтегрований інформаційний ре-сурс з електронними каталогами, реферативною інформацією, базами даних електронними публікаціями і текстами, а динамічну інформаційну службу, що забезпечує включення бібліотечних інформаційних ресурсів у наукові кому-ні-ка-ції суспільства та виробляє різноманітні інформаційні продукти та послуги для активного задоволення інформаційних потреб своїх користувачів. Отже, як заз-начає Широков В.А. (1998), розвинута інформаційна діяльність ЕБ та інтен-сив-ність сучасних потоків наукової інформації викликає необхідність вироб-лення структури і стандартів всіх основних компонентів інформаційно-лінгвістичного забезпечення ЕБ.

Докладно проаналізовано, з погляду функціонально-технологічної кон-цепції лінгвістичних засобів, ті аспекти діяльності сучасних інформаційних сервісів що потребують лінгвістичної підтримки, а саме наступні:–

тематичне упорядкування накопичених масивів інформації для реалізації інформаційного пошуку та виробництва інформаційних продуктів;–

аналітико-синтетичне опрацювання електронних документів, створення їх ефективних змістових пошукових образів;–

надання динамічного онлайнового доступу до бібліотечних баз знань.

На основі праць А. Б. Антопольского (1990), В. Н. Белозерова (1990), Н. І. Гендиної), К. М. Зайцевої), визначення поняття ЛЗ автомати-зованої бібліотечної інформаційної системи та проаналізованих системних функцій, які виконує ЛЗ у сучасних інформаційних сервісах, зроблено висновок, що комплекс лінгвістичних засобів повинен включати такі основні групи компонентів (Рис. ):

Рис. . Лінгвістичні засоби електронних бібліотек

Очевидно, що таке розширене трактування поняття лінгвістичного забезпечення включає широкий діапазон засобів та проблем, пов'язаних з їх розробкою і підтримкою. З погляду тих основних завдань, що вирішує та функцій, які виконує лінгвістичне забезпечення у рамках нової інформаційної мережевої технології, а саме завдань досконалого представлення, розкриття і активного використання акумульованих знань, найбільш важливу групу утворюють тематично-орієнтовані (семантичні) лінгвістичні засоби. Вирішення цих проблем, як це вбачають провідні світові бібліотечно-інформаційні центри, лежить на шляху спільного використання традиційних бібліотечних класифікацій та засобів комп'ютерної лінгвістики.

Далі проведено аналіз особливостей використання в ЕБ традиційних лінгвістичних засобів (класифікаційні схеми, рубрикатори, тезауруси) та засобів комп'ютерної лінгвістики (лінгвістичних процесорів), їх переваг і недоліків з погляду інформаційної технології ЕБ.

Розглянуто використання бібліотечно-бібліографічних класифікаційних схем в технології Семантичного вебу для опису метаданих електронних інформаційних ресурсів.

Зроблено висновок, що підтримка в актуальному стані та представлення на новій технологічній основі (в електронному та гіпертекстовому вигляді) традиційних тематично-орієнтованих лінгвістичних засобів, у першу чергу бібліотечних класифікаційних схем), є перспективним напрямом діяльності електронних бібліотек.

У другому розділі "КЛАСИФІКАЦІЙНІ СХЕМИ В СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СЕРВІСАХ" розглянуто та детально проаналізовано використання в електронних бібліотеках та Інтернеті найбільш значимих та всесвітньо розповсюджених універсальних бібліотечних класифікаційних систем.

· Десяткова Класифікація Дьюі (ДКД).

· Універсальна Десяткова Класифікація (УДК).

· Класифікація Бібліотеки Конгресу США (КБК).

· Бібіліотечно-бібліографічна класифікація (ББК).

Аналіз використання та приклади застосування систем бібліотечної класифікації у сучасних інформаційних сервісах проведено за наступною схемою.

1. Основні характеристики.

2. Обсяг використання в інформаційних сервісах.

3. Лінгвістична сумісність.

4. Цифрова доступність.

5. Підтримка в актуальному стані.

Основними джерелами для проведення аналізу було обрано:

­ Наукові публікації з питань класифікаційної практики (К. Зайцева; Дж. Мітчел, Е. Сукіасян).

­ Офіційна інформація основних видавців універсальних бібліотечних класифікацій.

­ Науковий звіт "РОЛЬ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ СХЕМ В ПРЕДСТАВЛЕННІ ТА РОЗКРИТТІ РЕСУРСІВ ІНТЕРНЕТУ" (1998-2000)] (Англія, Нідерланди, Швеція).

­ Проект "ПРОМЕТЕЙ БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ" ДПНТБ СВ РАН - анотований покажчик посилань на бібліографічні ресурси Інтернету, упорядкований за схемою УДК.

З проведеного аналізу зроблено висновки:

· Традиційні бібліотечні універсальні класифікаційні схеми широко викор-исто-вуються для розкриття та представлення ресурсів Інтернету та елек-тронних бібліотек. Це обумовлено тим, що впровадження універсальних, бага-тогалузевих класифікаційних схем у середовище Інтернету має цілий ряд переваг:

ь дозволяють здійснювати навігацію в бібліотечних базах даних недосвідченому користувачу, мало обізнаному з предметом або його структурою і термінологією;

ь надають можливість легко маніпулювати бібліотечною інформацією та обмежувати сферу пошуку, виділяти необхідну тематичну частину великої колекції;

ь закладають єдину основу для предметного пошуку електронних документів різного характеру (бібліографічних довідок, реферативної інформації, електронних текстів);

ь створюють умови для тематичного упорядкування полілінгвістичної електронної бібліотечної колекції;

ь зручні для гіпертекстового представлення та здійснення інформаційного пошуку за ієрархічними покажчиками.

· Таблиці класифікації із застосуванням механізмів семантичної мережі та гіпертекстового представлення їх у користувацькому інтерфейсі інформаційного сервісу дають можливість для організації динамічного пошуку з переглядом баз знань.

· Вирішального значення для організації доступу до електронних інфор-ма-цій-них ресурсів набуває створення програмного забезпечення для під-тримки класифікаційних схем та авторитетних файлів класифікаційних даних.

У третьому розділі "АВТОРИТЕТНІ ФАЙЛИ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ ДАНИХ" розглянуто принципи створення авторитетних файлів класифікаційних даних та міжнародні формати для лінгвістичних даних (UNIMARC/Autorities, USMARC format for classification data, UNIMARC Classification Format), що необхідно враховувати для подальшого обміну електронною інформацією.

Основу організації семантичної навігації у бібліотечних інформаційних ресурсах закладають структури даних засновані на семантичних мережах, які надають найбільш просту і зрозумілу для користувача-непрограміста реалізацію представлення знань. Показано, що за модель представлення класифікаційних даних може бути обрана ієрархічна семантичну мережу (ІСМ), яка в інтелектуальній інформаційній системі представляється четвіркою параметрів:

ІСМ = <G,U,A,P>

G – граф зв'язку вершин і дуг мережі;

U – правила віднесення вершин СМ до ієрархічних рівнів;

A – алгоритми пошуку на мережі;

P – правила встановлення відповідності вершин і дуг СМ об'єктам та відношенням світу системи, тобто правила інтерпретації.

Далі викладено науково-методичні засади створення, ведення та використання авторитетного файлу бібліотечної класифікації з погляду на неї як на термінографічний твір. Наведено основні вимоги до лексико-семантичного зібрання термінів та основні етапи робіт з підготовки лексико-семантичної основи термінографічного твору:

І. Опрацювання термінологічного фонду.

II. Наукова розробка класифікаційної схем й понять.

Лексико-семантичне зібрання термінів укладається на основі трьох типів семантичних відношень, які утворюють семантичну мережу терміносистеми:*

Синонімія (дескриптор - умовний синонім).*

Ієрархія (рід – вид, ціле – частина, система – елемент, властивість – значення).*

Асоціація (відношення семантичної близькості).

На прикладі розділів рубрикатора НБУВ: "Інформаційної та обчислювальної техніка" і "Кібернетика" детально розглянуто всі етапи створення класифікаційної схеми окремих предметних галузей:

· Добір термінології. Створення семантичних груп понять.

Використані джерела:

ь Сучасні тлумачні та термінологічні словники.

ь Галузеві енциклопедії, довідники.

ь Онлайнові лексикографічні та довідково-енциклопедичні ресурси.

ь Державні термінологічні стандарти.

·

· Визначення ієрархічної структури рубрикатора.

Використані джерела:

ь Рубрикатори галузевих інформаційних видань.

ь Галузеві тезауруси, рубрикатори та класифікаційні схеми.

ь Рубрикація учбових видань та учбові програми.

ь Видання з історії кібернетики та обчислювальної техніки.

· Встановлення асоціативних зв'язків між рубриками.

Підготоване лексико-семантичне зібрання термінів (~   лексичних одиниць) стало підґрунтям для створення авторитетного файлу рубрикатора, який реалізує механізм семантичної мережі. Використання структури даних, заснованої на семантичній мережі дозволило за одним класифікаційним індексом об'єднати всі пов'язані лексичні одиниці (терміни еквіваленти, синоніми, асоційовані поняття), реалізувати багатоаспектний предметний пошук, здійснювати семантичну навігацію у рубрикаторі – вертикальну (вище-нижче) та горизонтальну (бокові гілки тематичного дерева), див. Рис. 2.

Рис. 2. Асоціативні зв'язки семантичної мережі рубрикатора (на прикладі рубрики “Системний аналіз”)

Після виявлення груп об'єктів, пов'язаних спільними властивостями (систематичних категорій), визначення підпорядкування груп та їх ієрархічної побудови було запропоновано ієрархічну структуру та основні поділи розділів Рубрикатора НБУВ “Інформаційна та обчислювальна техніка” та “Кібернетика”. Розроблені розділи рубрикатора складаються більш ніж з 700 рубрик (з них ~ записів – це посилання до суміжних розділів). Максимальна глибина розробки розділів має 7 рівнів ієрархії.

Розроблені довідкові матеріали рубрикатора впроваджено у процеси Intranet Internet технології НБУВ (1998–2006 рр.), вони значно спростили та полегшили процес індексації документів, обслуговування читачів та користувачів електронної бібліотеки НБУВ. Читачі та користувачі інформаційних ресурсів НБУВ отримали зручний доступ до необхідної їм бібліографічної інформації з питань інформатики.

У четвертому розділі "ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ ПІДТРИМКИ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ КЛАСИФІКАЦІЙ" визначено основні вимоги до систем підтримки класифікаційних схем представлення знань в електронній бібліотеці та їх програмного забезпечення. На основі праць Г. Г. Бєлоногова (1983), В. А. Широкова (1998) показано, що така система підтримки класифікаційної схеми у електронному вигляді повинна з одного боку бути професійним лексикографічним процесором, а з іншого боку надавати зручний онлайновий доступ до класифікаційних даних віддаленим користувачам ЕБ.

Для підтримки в актуальному стані Рубрикатора НБУВ у середовищі системи автоматизації бібліотек (САБ) "IRBIS" було розроблено авторитетний файл класифікаційних даних, який реалізує механізм семантичної мережі та підтримує в автоматизованому режимі всі необхідні процеси пов'язані з веденням, редагуванням, поповненням, актуалізацією та подальшим використанням в електронній бібліотеці матеріалів класифікаційної схеми. Семантичну навігацію в авторитетному файлі рубрикатора реалізовано введенням гіпертекстових посилань між зв'язаними рубриками (Рис. 3).

Рис. . Гіпертекстові посилання в авторитетному файлі між зв’язаними записами

З метою реалізації всіх переваг класифікаційної схеми для представлення та розкриття знань в електронній бібліотеці рубрикатор було представлено у гіпертекстовому вигляді двох форматів:

1). У вигляді динамічних гіпертекстових сторінок (БД CDS/ISIS) для пошуку за ключовими словами та індексами рубрикатора.

Для цього дані авторитетного файлу рубрикатора САБ "IRBIS" експортовано в ISO форматі до БД CDS/ISIS з інвертованим файлом спеціального вигляду, що дозволяє здійснювати пошук за будь-яким ключовим словом та класифікаційним індексом. Для підключення рубрикатора до електронної бібліотеки і пошуку у ньому за допомогою WWW-IRBIS було розроблено CGI (Common Gateway Interface) файл та вихідний формат виведення на екран записів рубрикатора.

2). У вигляді статичних гіпертекстових сторінок для здійснення семантичної навігації у рубрикаторі.

Для цього дані авторитетного файлу рубрикатора САБ "IRBIS" експортовано в текстовий формат з маркерами полів, наступної структури:

Отриманий файл оброблявся розробленою авторкою в середовищі "Microsoft Visual FoxPro 6.0" прикладною програмою "WWW  Рубрикатор" яка на основі текстового файлу автоматично генерує статичні HTML-сторінки рубрикатора (у форматі HTML .0див. Рис. 4.

Рис. 4 Структура HTML-формату рубрик

Перевірка роботи рубрикатора в електронній бібліотеці здійснювалась за допомогою тестового компакт-диску з емулятором WEB-сервера НБУВ (розробка Центру комп'ютерних технологій НБУВ під керівництвом Л. Й. Костенко).

Електронну колекцію на тестовому компакт-диску (записи електронного каталогу НБУВ з питань інформатики) поповнено записами каталогізованих ресурсів Інтернету. Для каталогізації ресурсів Інтернету було розроблено у середовищі САБ "IRBIS" робочий лист та PFT-формат виведення на екран каталогізованого запису.

Завдяки такій організації інформації, фактично створюється тематичний інформаційний портал: за індексом рубрикатора користувач може відновити не тільки документальну інформацію та знання про предмет в електронній бібліотеці НБУВ, а в єдиному середовищі електронної бібліотеки отримати доступ до відповідних зовнішніх інформаційних джерел Інтернету.

Остаточно було запропоновано модель IntranetInternet технології підтримки рубрикатора електронної бібліотеки, що забезпечує підтримку в автоматизованому режимі процесів пов'язаних з підготовкою, супроводженням, актуалізацією матеріалів рубрикатора та представленням знань в електронній бібліотеці (Рис. 5).

Рис. 5. Схема IntranetInternet технології підтримки рубрикатора

та представлення знань в електронній бібліотеці

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у розробці теоретичних засад формування і підтримки в актуальному стані класифікаційної схеми для представлення знань у електронних бібліотеках з метою активізації розкриття акумульованих у них знань та ефективного задоволення інформаційних потреб користувачів у системі наукової комунікації суспільства.

Основні положення і результати, отримані особисто здобувачем і подані на захист, полягають у тому, що на основі вивчення сучасних лінгвістичних засобів електронних бібліотек та сервісів Інтернету обґрунтована доцільність використання бібліотечних класифікацій для представлення знань у електронних бібліотеках, за умов реалізації механізму семантичної мережі та гіпертекстового представлення класифікаційної схеми в інтерфейсі електронної бібліотеки ; визначено науково-методичні засади підтримки класифікаційної схеми електронної бібліотеки в актуальному стані; запропоновано модель IntranetInternet технології підтримки рубрикатора електронної бібліотеки, що забезпечує автоматизацію процесів пов'язаних з підготовкою та представленням класифікаційної схеми в електронній бібліотеці; розроблено програмно-технологічне забезпечення для гіпертекстового представлення семантичної мережі класифікаційної схеми в користувацькому інтерфейсі ЕБ, що надає можливості для тематичного пошуку з переглядом баз знань.

Практичний результат роботи — використання розроблених матеріалів рубрикатора з питань інформатики та комп'ютерної техніки як пошукового апарату електронних інформаційних ресурсів представлених на Web-сайті НБУВ, де реалізовано механізм пошуку за індексами Рубрикатора НБУВ. А також формування інформаційного продукту – частини одного з галузевих випусків українського реферативного журналу "Джерело" (Серія . Техніка. Промисловість. Сільське господарство).

На підставі проведених досліджень і отриманих результатів можна зробити наступні висновки:

· Розроблені в дисертації науково-методичні засади актуалізації та гіпертекстового представлення семантичної мережі класифікаційної схеми в інтерфейсі електронної бібліотеки створюють передумови для перетворення її в інтелектуальну систему пошуку інформації.

· З метою організації семантичної навігації класифікаційною схемою доцільно використовувати структури даних засновані на семантичних мережах, що дозволяє за одним класифікаційним індексом об'єднати всі пов'язані лексичні одиниці (терміни еквіваленти, синоніми, асоційовані поняття), реалізувати багатоаспектний предметний пошук, здійснювати семантичну навігацію у рубрикаторі – вертикальну (вище-нижче) та горизонтальну (бокові гілки тематичного дерева).

· Гіпертекстове представлення класифікаційної схеми в користувацькому інтерфейсі має реалізовуватись у двох форматах: динамічні та статичні HTML-сторінки, що забезпечить навігацію тематичним деревом класифікаційної схеми та пошук інформації в електронній бібліотеці з переглядом баз знань.

· Систематизація каталогізованих ресурсів Інтернету за класифікаційною схемою та представлення їх в єдиному середовищі електронної бібліотеки надає можливість створення тематичних інформаційних порталів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Лобузіна К.В. Класифікаційні схеми як засіб представлення знань в електронних бібліотеках // Реєстрація, зберігання і обробка даних.– 2006.– Т. .– № 4.– С. 75–86.

2. Бардієр К. В. Засоби підтримки лінгвістичного забезпечення електронних бібліотек // Реєстрація, зберігання і обробка даних.– 2002.– Т. 4.– № 2.– С. 104–113.

3. Бардієр К. В. Лінгвістичне забезпечення електронних бібліотек // Реєстрація, зберігання і обробка даних.– 2001.– Т. 3.– № 3.– С. 78–87.

4. Бардієр К. В. Лінгвістичне забезпечення предметних галузей комп'ютерних наук і кібернетики // Реєстрація, зберігання і обробка даних.– 2001.– Т. .– № 4.– С. 63–72.

5. Бардієр К. В. Класифікаційні схеми в структурі лінгвістичного забезпечення електронних бібліотек // Бібліотечний вісник.–2003.- № .- С. –16.

6. Бардієр К. В. Структура лінгвістичного забезпечення сучасних інформаційних сервісів // Бібліотечний вісник.– 2002.– № 1.– С. 47–54.

7. Бардієр К. В. Тематично-орієнтовані лінгвістичні засоби Інтернету та електронних бібліотек // Наукові праці НБУВ.– Вип. 8.– К., 2002.– С. 310–317.

8. Бардієр К. В. Кібернетика у політематичному середовищі наукової бібліотеки // Наукові праці НБУВ.– Вип. 6.– К., 2001.– С. 313–323.

9. Бардієр К. В. "Інформаційна та обчислювальна техніка" (ієрархічна структура розділу рубрикатора) // Бібліотечнй вісник.– 2000.– № 3.– С. 12–18.

10. Бардієр К. В. Термінологічні проблеми та методичні засади розробки доповнень до рубрикатора // Наукові праці НБУВ.– Вип. 5.– К., 2000.– С. 159–166.

11. Бардієр К. В. Розробка доповнень до рубрикатора: Система категорій спеціальних типових поділів // Наукові праці НБУВ.– Вип. 5.– К., 2000.– С. 167–177.

12. Бардієр К. В. Службова база даних систематизатора // Бібліотечний вісник.– 2000.– № 6.– С. 20–23.

13. Бардієр К. В. Межі предметної галузі комп'ютерних наук та проблеми відображення її структури в рубрика торі НБУВ // Бібліотечний вісник.– 1999.– № 5.– С. 22–24.

14. Бардієр К. В. Удосконалення структури та змістового наповнення розділів з прикладної математики та інформатики рубрика тора НБУВ (з метою покращання доступності бібліографічної інформації) // Наукові праці НБУВ.– Вип. 1.– К., 1998.– С. 353–357.

15. Бардієр К. В. Проблеми термінологічного забезпечення (ТЗ) бібліографічного пошуку інформації з прикладної математики // VIII Міжнародна Наукова конференція ім. акад. М. Кравчука: Матеріали конф., К., 11–14 травня 2000 р.– К., 2000.– С. 490.

АНОТАЦІЯ

Лобузіна (Бардієр) К. В. Класифікаційні схеми як засіб представлення знань в електронних бібліотеках.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 "Автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології".– Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ, 2007.

Дисертація присвячена особливостям формування, організації і функціонування бібліотечних класифікацій в структурі лінгвістичного забезпечення електронних бібліотек. Досліджено використання традиційних універсальних бібліотечних класифікацій у сучасних інформаційних сервісах. Здійснено авторську розробку та актуалізацію розділів рубрикатора наукової бібліотеки "Кібернетика", "Інформаційна та обчислювальна техніка". Створено авторитетний файл для підтримки рубрикатора наукової бібліотеки, який реалізує механізм семантичної мережі. Розроблено програмні засоби для гіпертекстового представлення бібліотечної класифікації. Запропоновано модель Intranetтехнології підтримки рубрикатора електронної бібліотеки.

Ключові слова: IntranetInternet технологія, авторитетні файли лінгвістичних даних, бази знань, гіпертекст, електронна бібліотека, лінгвістичне забезпечення, предметний доступ до інформації, рубрикатор, семантична мережа, бібліотечно-бібліографічні класифікації, тематичний інформаційний пошук, тематично-орієнтовані лінгвістичні засоби.

SUMMARY

Loboozina K. Сlassification schemes in the linguistic support of electronic libraries.– Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree in Technical Sciences by specialization 05.13.06 "Automated control systems and progressive information technologies".– V. I. Vernadsky National library of Ukraine, Kiev, 2007.

The thesis is devoted to features of creation, organization and operation of classification schemes in electronic libraries (EL).

The main structural units of modern electronic information streams and the feature of EL information activity are considered. The structure of the linguistic support of electronic library and necessary complex of linguistic means of the electronic library is justified. The usage of the most significant and internationally shared universal library classification systems in modern information services are considered in details.

The main requirements to a support system of the linguistic support EL and the methodical principles of development and organisation classification schemes are formulated. The authoring development and actualization of sections of the rubricator of scientific library " Information and computer technology " and "Cybernetics" is realized. The authority file for support of the rubricator of the scientific library is developed, which realizes the mechanism of semantic network, has possibilities of subject access and realizes intellectual search of the documentary information. The software for hypertext performance of library classification are developed. The model Intranet/Internet technologies of support of the rubricator of the electronic library is offered which provides support in the automized mode of all processes: preparation, support, actualization of the rubricator materials and performance of knowledge in the electronic library.

Keywords: Intranet/Internet technology, knowledge bases, hypertext, electronic library, linguistic authorities files, linguistic support, semantic network, rubricator, subject access to the information, subject information search, subject-oriented linguistic resources, bibliographic classification.

АННОТАЦИЯ

Лобузина Е. В. Классификацонные схемы в лингвистическом обеспече-нии електронных библиотек.– Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.13.06 "Автоматизированные системы управления и прогрессивные информационные технологии".– Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского, Киев, 2007.

Рассмотрены существующие подходы к способам организации электронных библиотек, особенности их информационной деятельности. С точки зрения функционально-технологического подхода обоснован необходимый комплекс лингвистических средств электронной библиотеки. Выявлено, что одним из основных тематически-ориентированных компонентов лингвистического обеспечения ЭБ являются традиционные библиотечные классификаторы (рубрикаторы, классификационные схемы, тезаурусы). Рассмотрено и детально проанализировано использование в электронных библиотеках и Интернете наиболее значимых и всемирно распространенных универсальных библиотечных классификационных систем: Десятичная Классификация Дьюи, Универсальная Десятичная Классификация, Классификация Библиотеки Конгресса США, Библиотечно-библиографическая классификация.

Сформулированы основные требования к двум основным компонентам системы поддержки классификационной схемы электронной библиотеки ЭБ: специализированному программному обеспечению и авторитетным файлам лингвистических данных. Изложены методические принципы разработки авторитетных файлов классификационных данных. Создан авторитетный файл для поддержки рубрикатора научной библиотеки, который реализует механизм семантической сети.

Осуществлена авторская разработка и актуализация разделов рубрикатора научной библиотеки "Кибернетика", "Информационная и вычислительная техника".

Разработаны программные средства для гипертекстового представления библиотечной классификации. Предложена модель IntranetInternet технологии поддержки рубрикатора электронной библиотеки.

Ключевые слова: IntranetInternet технология, авторитетные файлы лингвистических данных, базы знаний, гипертекст, электронная библиотека, лингвистическое обеспечение, предметный доступ к информации, рубрикатор, семантическая сеть, библиотечно-библиографические классификации, тематический информационный поиск, тематически-ориентированные лингвистические средства.

Підписано до друку 10.05.2007. Формат 60х90/16. Умов. друк. арк. 1,12.

Папір офсетний. Друк офсетний. Наклад 100 прим. Зам. № 9.

Друкарня НБУВ. 03039, Київ–39, просп. 40-річчя Жовтня, 3