СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
ЛУКІНОВА Людмила Вікторівна
УДК 94(477.6): 330-058.2 “1941/1945”
ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДІ УКРАЇНИ
В УМОВАХ ВІЙНИ 1941 – 1945 рр.
(За матеріалами Донбаського регіону)
07.00.01 – історія України
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Луганськ – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі історії України Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник _ доктор історичних наук, професор
Литвиненко Віталій Федосійович,
Східноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля,
завідувач кафедри історії України
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор
Король Віктор Юхимович,
Київський національний університет
культури і мистецтв
професор кафедри теорії та історії культури
кандидат історичних наук, доцент
Абакумова Вікторія Іванівна,
Східноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля,
доцент кафедри архівознавства
Провідна установа _ Харківський національний університет
ім. В.Н. Каразіна, кафедра історії України
Захист відбудеться 25.04.2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.04 при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м.Луганськ, вул. Ватутіна, 1, корпус 8, ауд. 309.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м.Луганськ, кв. Молодіжний, 20-А)
Автореферат розісланий 23.03.2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради І.В.Довжук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Відновлення державної самостійності України відкрило перед науковцями-гуманітаріями широкі можливості для критичного переосмислення історичних подій минулого, звільнивши їх від пресу цензури та ідеологічного тиску. У вирішенні цього завдання важливе місце належить регіональним дослідженням, що ґрунтуються на сучасних методологічних принципах, оновленій термінологічній базі, критичному аналізі здобутків попередників та архівних джерел, доступних нині дослідникам. Крім того, спостерігається зростання зацікавленості широкої громадськості до історичного минулого, зокрема, подвигу народу України у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. Після проголошення незалежності Україна отримала Закон “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (22.10.1993 р.) згідно з яким трудівники тилу визнані учасниками війни (стаття 8 Закону). У 2005 р. громадськість широко відзначила 60-річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. Відповідно до рішень Ради глав держав Співдружності Незалежних Держав, підписаних від імені України 7 жовтня 2002 р. та 19 вересня 2003 р., Президент України нагородив ювілейною медаллю громадян України, віднесених у встановленому порядку до ветеранів війни, за доблесну працю в тилу. Визнання діяльності трудівників тилу на такому високому рівні особливо привертає нашу увагу до питання внеску працівників тилу, зокрема молоді, у справу Перемоги.
Історична наука сьогодні незаперечно довела, що українському народу належить вагомий внесок у перемогу над ворогом. Складовою частиною Великої Вітчизняної війни була наполеглива праця населення країни і, зокрема Донбасу, в тилу заради перемоги над іноземними загарбниками. У цьому контексті актуальним є дослідження питання участі молоді в оборонному перепрофілюванні й відбудові народного господарства України в роки Великої Вітчизняної війни з ряду причин: по-перше, без аналізу, узагальнення ролі молоді в оборонній перебудові й відродженні народного господарства України в ході Великої Вітчизняної війни не можна повною мірою розкрити й обґрунтувати велич перемоги нашого народу у цій війні; по-друге, розкриваючи питання ролі молоді, необхідно з'ясувати переважаючу вимушеність залучення підлітків до важкої фізичної праці; по-третє, трудовий подвиг молоді, здійсненний у роки війни, має бути відомий насамперед сучасному молодому поколінню й нащадкам, тому що без історичної пам'яті немає народу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі історії України Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вона є складовою частиною держбюджетної теми “Українська еліта в історичному контексті державотворчих процесів та розвитку суспільно-політичної думки” (державний реєстраційний номер 0106U00296).
Об'єктом дослідження є трудова діяльність населення України в роки війни (1941 _1945) та його внесок у перемогу над фашизмом.
Предметом дослідження є трудова діяльність молоді Донбасу (до 28 років) як складова частина загальноукраїнського трудового фронту в умовах війни 1941 _1945 рр.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від початку війни до її завершального етапу (червень 1941 – травень 1945 рр.).
Територіальні межі дослідження визначаються Донбаським регіоном, тобто територією Ворошиловградської (нині Луганської) і Сталінської (нині Донецької) областей.
Мета дисертаційного дослідження визначена з урахуванням актуальності обраної теми і полягає у всебічному цілісному аналізі трудової діяльності молоді Донбасу в умовах війни (1941 – 1945 рр.), узагальненому викладенні сутності та особливостей трудових звершень молодих працівників у цей період.
Для досягнення мети дослідження поставлені такі конкретні завдання:
- проаналізувати повноту та об'єктивність відображення у вітчизняній історіографії трудової діяльності молоді в умовах воєнного лихоліття;
- дослідити мотиви високої трудової активності молоді в роки війни;
- охарактеризувати організаційну та масово-політичну роботу керівних органів і її вплив на виробничу діяльність юнаків і дівчат;
- виокремити типові форми трудової діяльності молоді на кожному з етапів розгортання трудового фронту в регіоні;
- висвітлити воєнно-господарський аспект патріотичного руху молоді в роки війни;
- узагальнити внесок молодих робітників і селян у зміцнення народного господарства країни;
- розкрити особливості праці учнівської молоді в умовах війни;
- обґрунтувати значення трудових звершень молоді і її всебічної допомоги фронту.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в ній набуло подальшого розвитку осмислення проблеми всенародного подвигу в роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945), активна участь в ньому молодої за віком частини працездатного населення України. Висвітлені основні аспекти трудової діяльності молоді в умовах воєнного лихоліття з урахуванням періоду дослідження та специфіки Донбаського регіону. На основі нових документів, здебільшого вперше уведених до наукового обігу, висвітлені такі недостатньо досліджені аспекти, як витоки суспільно-патріотичної праці і високої трудової активності молоді у воєнний час, народногосподарська праця молоді у виробничому секторі, на транспорті, сільському господарстві, внесок учнів системи Державних трудових резервів в економіку заради Перемоги. В дослідженні на основі нових підходів, обумовлених демократизацією державного та громадського життя, а також більш об’єктивною оцінкою історичної спадщини, вивчаються позитивні аспекти організації трудової діяльності молоді у воєнні роки, аналізуються заходи, що забезпечували успішне вирішення проблем, чи, навпаки, причини, які заважали ефективній роботі молоді. В праці використані тогочасні видання та архівні матеріали, що довгий час не потрапляли в поле зору дослідників.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення, висновки, уведені до обігу документи й матеріали, можуть бути використані при написанні наукових праць з історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр., навчальних курсів з історії України, у краєзнавчій роботі. Дисертаційне дослідження буде корисним у виховній роботі серед молоді. Зокрема, у вищих та середніх навчальних закладах сьогодні особлива роль відводиться формуванню почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину. В процесі роботи над дисертацією автором зібрані письмові спогади громадян про трудову діяльність Донбасу в роки війни. Вони поповнили документи фонду П-143 Державного архіву Луганської області.
Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом обговорення на засіданнях кафедри історії України Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, а також при оприлюдненні результатів дисертаційної роботи на трьох наукових конференціях, а саме: “Україна науковаґ ” (мм. Дніпропетровськ – Черкаси, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми Великої Вітчизняної війни 1941 – 1943 рр.” (м. Луганськ, 2005), Всеукраїнській науковій конференції “Україна на межі тисячоліть: історія і сучасність” (м. Луганськ, 2006), а також на науково-методичному семінарі спеціалізованої вченої ради при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля.
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 7 публікаціях, з яких 4 – у виданнях, затверджених ВАК України як фахові для публікацій із спеціальності 07.00.01 – історія України. Усі публікації без співавторів.
Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків (основний текст _180 с.), переліку посилань (22 с.), списку використаних джерел та літератури (19 с., 254 найменування), додатків (9). Загальний обсяг роботи становить 238 с.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, хронологічні та територіальні межі, визначаються об’єкт і предмет дослідження, його мета і завдання, розкриваються наукова новизна, теоретичне і практичне значення, містяться відомості про структуру і обсяг дисертації.
У першому розділі – “ Джерельна база, стан наукової розробки та методологічні засади дослідження” – аналізується архівний і документальний масив дисертації, сучасний рівень наукової розробки проблеми; визначені методологічні основи досліджуваної теми.
Джерельна база включає як раніше досліджені, так і ще не уведені до наукового обігу архівні матеріали. Автор класифікує джерела за принципом фондоутворення і за походженням. Основні їх групи становлять: 1) архівні документи; 2) збірники документів і матеріалів; 3) періодичні видання; 4) мемуари учасників подій.
Найбільш вагомими виступають документи Центрального державного архіву громадських об’єднань України, а саме документи двох джерелоутворюючих установ - Центрального Комітету Комуністичної партії України (Ф. 1) і Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України (Ф. 7). Так, з фонду 1, опису 23 “Особовий сектор – таємна частина” у дисертаційному дослідженні використані документів справ 47, 58, 60, 93, 161, 606, 654, 1078, 1083, 1093, 1099, 1391, 4674; опису 76 “Промислові відділи” _справи 1559, 1562. Вибірковість їх пояснюється тим, що документи фонду здебільшого не містять інформацію, яка б безпосередньо торкалася участі молодих робітників і селян у трудовому процесі в роки війни. Тому автором проводився відбір справ відповідно завдань дослідження.
Справи фонду 7 “Ленінська Комуністична Спілка Молоді України” опису 3 “Документи відділів ЦК ЛКСМУ: протоколи засідань, конференцій, пленумів, бюро обкомів, міськкомів, райкомів ЛКСМУ” та опису 9 “Документи відділів ЦК ЛКСМУ” безпосередньо містять інформацію стосовно предмету нашого дослідження. Проте з великого загалу документів відбір документів проводився за географічним принципом. Для дослідження з опису 3 відібрані справи 1320, 1327, 1381, 1419, 1421, 1424, 1435, 1438, 1460, з опису 9 _140, 143, 144. До вивчення документів автор підходив не з політичної, а історико-конкретної точки зору, бо в силу часу у їх формуванні відчувається, насамперед, ідеологічний пріоритет.
Корисними для дослідження виявилися справи 4, 9, 21 фонду 4609 “Українське республіканське управління трудових резервів СРСР” з матеріалів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України.
З документів Державних архівів Донецької і Луганської областей (ДАДО і ДАЛО) відібрані для аналізу найбільш типові, їх порівняно з документами центральних архівів. У фонді ДАДО це справи 340, 446, 448 (ф.П-326 “Донецький обком КПУ”, оп.2), спр.217 (ф.П-424 “Донецький обком ЛКСМУ”, оп.1), справи 20, 22, 61, 63-а, 170 (ф.П-424 “Донецький обласний комітет ЛКСМУ”, оп.3). У фонді ДАЛО – справа 171 (ф.П-179 “Ворошиловградський обком КП(б)У України”, оп.1), справи 34, 37, 49, 52, 53, 56, 72, 85 (ф.П-311“Ворошиловградський обком ЛКСМ України”, оп.1). Цінність названих архівних матеріалів полягає і в тому, що це, здебільшого, документи, які ніде не публікувалися (або публікувалися лише уривки з них). Майже дослівна фіксація всього, що відбувалося у промисловому і сільськогосподарському секторах Донецької і Луганської областей за участю молоді дозволила автору вивчити та проаналізувати не лише результати і наслідки трудової діяльності молодих виробничників, але й уяснити причини вжитих тих чи інших заходів, відтворити хід розгортання трудового фронту в регіоні.
Іншу групу джерел становлять документальні збірники Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам 1917-1957 гг.: Сб. документов: В 4 т. – М., 1968. - Т.2; Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам 1917-1957 гг.: Сб. документов: В 4 т. - М., 1968. - Т.3; Луганщина в годы Великой Отечественной войны. – Донецк, 1969; Коммунистическая партия Украины в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК: В 2 т. – К., 1977. - Т.2. 1941-1976; Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945: Документы и материалы: В 3-х т. – К., 1980; Донецкая область в годы Великой Отечественной войны (1941-1945 гг.): Сб. документов и материалов. - Донецк, 1980. – 311 с.. Хоч вони і мають певну тенденційність, все ж при зіставленні з архівними джерелами дозволяють зробити порівняльний аналіз, з’ясувати дійсний стан справ та чіткіше зрозуміти досліджувані події.
Цьому ж у певній мірі сприяє такий вид джерел як регіональні періодичні видання Луганської і Сталінської областей воєнної пори. В фондах державного архіву Луганської області зберігаються газети “Ворошиловградская правда” (Ворошиловградського обкому КП(б)У), “Вперед” (Ровеньківського райкому КП(б)У і райвиконкому), “За стахановские темпы” (Свердловського райкому КП(б)У і райвиконкому). На сторінках цих видань міститься інформація, яка переконливо передає настрій тих днів. Проте більшість таких публікацій мають агітаційно-пропагандистський характер, що спричинює їх обережне залучення до наукового дослідження.
Ще один вид джерел _мемуарна література. В дисертації використані факти зі збірки спогадів учасників відбудови міста Часов Яр Поклонимся великим тем годам: Сб. воспоминаний участников войны и восстановления города Часов Яра; Артемовск (Донецкая обл.), 2002., горлівської шахти ім. Румянцева Шевчук А.А., Горяйнов А.С. Золото главной антиклиналии О горловской шахте им. Румянцева. – Донецк, 2002.. Факти біографії майбутнього засновника інформаційних технологій В.М.Глушкова, а в роки війни молодого відбудовника вугільних підприємств Донбаського регіону, ілюструють складні умови, в яких доводилося молодим шахтарям виконувати змінні завдання Глушков В.М. Тяжелое время Електронний ресурс // Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського. – Електрон. дані. – Режим доступу: . В цілому названі джерела доповнюють характеристику подій, що досліджуються автором, і допомагають зрозуміти умови, в яких здійснювався трудовий подвиг молоді.
Отже, архівні й друковані джерела досліджуваної проблеми відзначаються різноманітністю за походженням, формою, хронологічними рамками, а також неповною достовірністю інформації. Тому увага акцентувалася на критичній оцінці наявних даних, супроводженні їх аналітичними роздумами, співставленнями й узагальненнями.
Для з’ясування історіографічного доробку досліджуваної теми вивчена і проаналізована значна кількість праць. Автор виділяє дві групи праць. Перша група – праці, в яких об’єктом дослідження є молоді трудівники країни Емченко Г. Комсомол Донбасса в Великой Отечественной войне: Из истории Луганской областной комсомольской организации периода Великой Отечественной войны (1941 – 1945 гг). – Наук. зап. Луганського держ. пед. ін-ту. Сер. іст.-філологічна. // Т.Х. Вип. 2- Луганськ, 1959. – С.33-65; Кошевой Н.Г. Героизм массовый, подвиг бессмертный: О боевых и трудовых делах комсомольцев и молодежи в годы Великой Отечественной войны 1941 – 1945 г. – М., 1973; Куманев Г.А. В труде как в бою. Трудовой героизм комсомольцев и молодежи в годы Великой Отечественной войны. – М., 1975; Його ж. Трудовой подвиг комсомола в годы Великой Отечественной войны. – М., 1975; В бою и труде: Подростки в Великой Отечественной войне: Сб. / Авт.-сост. В.Караваев – М., 1982.. Але такі видання або ж не досліджують події безпосередньо в Донбасі, або є неґрунтовні і відверто заідеологізовані. До другої, найбільш кількісної групи історіографічного доробку, відносяться праці, які носять концептуальний характер або у тій чи іншій мірі за своїм змістом перетинаються з темою даної дисертації. У відомих фундаментальних працях з історії Великої Вітчизняної війни на загальному фоні воєнних дій висвітлюється самовіддана та героїчна боротьба трудящих проти нацистських загарбників. Проте широкі географічні рамки цих досліджень суттєво вихолостили факти стосовно Донбаського регіону История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941-1945: В 6 т. - М., 1961-1965; История Второй мировой войны (1939-1945 гг.): В 12-ти т. – М., 1973-1983; Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр.: В 3-х т. – К., 1967 – 1969.. Фактологічна база узагальнюючих праць містить й дані стосовно досліджуваного нами регіону Історія селянства Української РСР: В 2 т. – Т.2. Від Великого Жовтня до наших днів. – К.: Наукова думка, 1967; Розвиток народного господарства Української РСР. 1917-1967: В 2 т. Т.2: 1938-1967 рр. – К., 1967; История советского рабочего класса: В 6 т. Т.3: Рабочий класс СССР накануне и в годы Великой Отечественной войны, 1938-1945 гг. – М., 1984; История советского рабочего класса: В 6 т. Т.4: Рабочий класс СССР в годы упрочения и развития социалистического общества, 1945-1960 гг. _М., 1987. . Колективна праця українських вчених “История рабочих Донбасса” стала вагомим внеском у дослідження проблеми История рабочих Донбасса: В 2 т. Т. 2: Рабочие Донбасса в период завершения строительства социализма и постепенного перехода к коммунизму. – К., 1981..
Увагу привертають томи з історії Донецької та Луганської областей багатотомника “Історія міст і сіл Української РСР”. Історія міст і сіл Української РСР: В 26-ти т. Луганська область – К., 1968; Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Донецька область. – К., 1969.. Між тим широкі хронологічні рамки цих видань значно обмежили відомості щодо трудової діяльності населення, у тому числі й молоді в роки війни – ось чому такі дані у них майже відсутні.
Опрацювання видань, присвячених темі участі робітничого класу УРСР в зміцненні економічного потенціалу країни доводить значну роль робітничого класу Донбаського регіону в роки війни. В цьому напрямку працювала велика група провідних істориків - М.Коваль, А. Митрофанова, В.Романцов, С.Саженюк, С.Сенявський, В. Тельпуховський та інші Коваль М.В. Все – для перемоги. Подвиг трудящих України у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. – К.: Наук. думка, 1970. – 195 с.; Митрофанова А.В. Рабочий класс СССР в годы Великой Отечественной войны (1941-1945 гг.). – М.: Наука, 1971. - 575 с.; Сенявский С.Л., Тельпуховский В.Б. Рабочий класс СССР,1938-1965 гг. – М.: Мысль, 1971. – 534 с.; Романцов В.О. Робітничий клас Української РСР (1946-1970 рр.). – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1972. – 219 с.; Смирнов А.В. Главный источник нашей силы: Рабочие промышленности СССР, 1945-1970. – М.: Мысль,1984. – 200 с.; Белоносов И.И., Русинов В.А. Победа ковалась в тылу: Трудовой подвиг рабочего класса в годы Великой Отечественной войны. – М.: Профиздат, 1985. – 263 с.; Саженюк С.Н. Трудовий подвиг робітників України у Великій Вітчизняній війні. – К.: Вища шк. Вид-во при Київ. ун-ті,1985. – 113 с.. Дослідники вивчали також і колгоспне село в умовах війни. Цьому питанню присвячені публікації М.Буцька та М.Лавриновича, С.Лаути, а також колективна ґрунтовна праця “Історія селянства Української РСР” Лаута С.П. Колгоспне селянство Радянської України в роки Великої Вітчизняної війни. – К., 1965; Історія селянства Української РСР: В 2 т. – Т.2. Від Великого Жовтня до наших днів. – К., 1967; Буцько М.О. Лавринович М.І. Відродження колгоспного села: Комуністична партія України - організатор відбудови сільського господарства республіки в роки Великої Вітчизняної війни. – К., 1968.. Попри ідеологічного забарвлення ці праці містять великий фактологічний матеріал, зокрема про колгоспи Донбасу, що викликає інтерес до них і сьогодні. Внесок України в розгром нацистських загарбників показаний у колективних працях Советская Украина в годы Великой Отечественной войны, 1941-1945. – К., 1985; Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий / Рук. кол. сост. В.И. Клоков. – К., 1985; Історія народного господарства Української РСР: У 3 т., 4 кн. - К.,1985. - Т.3, кн.1: Розвиток соціалістичної економіки в період будівництва і вдосконалення розвинутого соціалізму (1938-1960 рр.); Помощь советского тыла в организации народной борьбы против фашистских захватчиков на временно оккупированной территории СССР 1941-1945 гг. – К., 1990; Трудящиеся Украины – Победе: Вклад украинского народа в победу над фашистской Германией / Авт. кол.: Л.Е.Беренштейн и др. - К., 1991.. В них наведено багато фактичних даних стосовно евакуації народного господарства, відбудови Донбаського регіону. В окремому розділі заключного тому фундаментальної праці “Безсмертя. Книга Пам'яті України. 1941-1945” _“Єдність фронту і тилу” Єдність фронту і тилу // Безсмертя. Книга Пам’яті України 1941-1945. – К., 2000. – С.477-522. опублікований аналітико-документальний матеріал про вагомий внесок українського народу, у тому числі й молоді, у перемогу над фашистськими загарбниками.
Чільну увагу В.Нем’ятий, Д.Григорович, М.Коваль та інші історики Белоносов И.И., Русинов В.А. Победа ковалась в тылу: Трудовой подвиг рабочего класса в годы Великой Отечественной войны. – М., 1985; В битвах за Советскую Украину. Ратный и трудовой подвиг народов СССР в годы Великой Отечественной войны: история и современность. - К., 1985; Григорович Д.Ф., Немятый В.Н., Буцко Н.А. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны, 1941-1945 гг.: Документы и материалы: В 3-х т. 2-е изд-е., доп. – К., 1985; Коваль М.В. Великий подвиг тружеников тыла. - К., 1985; Хорошайлов Н.Ф. Мужество Донбасса // Из истории Донецкого бассейна 1937 – 1943 гг.: Методическая разработка. - Донецк, 1986. приділили ролі народу, робітничого класу в мобілізації ресурсів держави на розгром ворога, евакуацію промисловості та відновлення її виробничих потужностей в глибині країни. Праці М.Коваля, В.Короля, В.Стецкевича та інших науковців Стецкевич В.В. Воєнно-мобілізаційна компанія в Україні в перший період Великої вітчизняної війни. – Дніпропетровськ, 1996; Дробот І.І., Слюсаренко А.Г., Чернега П.М. Український народ у Другій світовій війні. – К., 1998; Коваль М.В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війні / Україна крізь віки. – К., 1999; Король В.Ю. Історія України. – К., 1995; Його ж. Втрачене і не забуте. – К., 2002., аналізують не лише події минулої війни, а й документи і матеріали, що дійшли до нас.
Певний внесок у формування історіографії відбудовного періоду належить науковим статтям збірника „Сторінки воєнної історії України” Вронська Т.В. Дія карткової системи в Україні у воєнні та повоєнні роки (1941 – 1947 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. – К., 1998. – Вип. 2. – С. 163-183; Кондратенко Л.В. Особливості відбудови промисловості України в 1943-1945 рр. // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. праць. – К., 1997. – Вип.1. - С.74-91.; Хойнацька Л.М. Застосування позаекономічних форм трудової діяльності в ході відбудови машинобудівної індустрії України (1943-1950 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. праць. – К., 2000. – Вип.4. – С.108-119.. В них об’єктивно, у поєднанні позитивних проявів, у тому числі й збоку молоді та певних недоліків, висвітлюється проблематика війни.
Історіографія Великої Вітчизняної війни розробляється і на регіональному рівні. До досліджень, присвячених суто Донбаському регіону, відносяться праці Т.Бакулєва, М.Буцька та М.Мартишевського, А.Гайового, П.Доброва, А.Іонова, М.Хорошайлова та інших істориків Гаевой А.И. Возрождение хозяйства и культуры Ворошиловградской области. – М., 1944; Хорошайлов М.Ф. На відбудові. З історії відбудови Донбасу. - Донецк: Донбас, 1946; Бакулєв Т.Д. Развитие угольной промышленности Донецкого бассейна. – М., 1955; Буцько Н.А., Мартышевский Н.А. Подвиг Донбасса: трудовой и боевой героизм трудящихся Донбасса в первый период Великой Отечественной войны. – К., 1975; Іонов А.В. Донбасс непреклонный: Очерки. _Донецк, 1978; Добров П.В. Народное ополчение в годы Великой Отечественной войны: В 2-х т. – Донецк, 1994; Хорошайлов М.Ф. На відбудові. З історії відбудови Донбасу. -_Донецк: Донбас, 1946. , які фактичним матеріалом збагачують представлене дисертаційне дослідження. В нарисі А.Гайового увага читача акцентується не на подіях взагалі, а на конкретних працівниках, трудових колективах. У праці Т. Бакулєва простежуються процеси переведення вугільної галузі на воєнні рейки, вдосконалення організації праці та виробничих процесів. У працях з історії обласних партійних і комсомольських організацій міститься фактичний матеріал, що знайомить з цифровими даними, науковими висновками, оцінками Емченко Г. Годы суровых испытаний. Из истории парт. организации Ворошиловградской обл. – Луганск, 1961; Мавроди В.И. Коммунисты Донбасса в борьбе за восстановление тяжелой промышленности в годы Великой Отечественной войны, 1943-1945 гг. – М., 1962; Хорошайлов Н.Ф. Возрожденный Донбасс. Из истории борьбы партийных организаций Донбасса за восстановление промышленности в годы четвертой пятилетки. - Донецк, 1968; Емченко Г. За наше правое дело. Деятельность партийных организаций Ворошиловградщины в период Великой Отечественной войны 1941 – 1945 гг. Вып. 4-й. – Донецк, 1972; Очерки истории Донецкой областной комсомольской организации. – К., 1987.. До регіональних досліджень відноситься й колективна праця викладачів Донецького державного університету “Страною возвеличенный Донбасс”, в якій окремий розділ присвячений питанням відбудови промисловості регіону Беспалова Л.А. Возрождение Всесоюзной кочегарки // Страною возвеличенный Донбасс: Очерки. - Донецк, 1987. – С. 92-104., згадується й молодь як учасник відбудовних робіт. Різні аспекти розгортання та існування трудового фронту в Донбаському регіоні розкриті у монографіях місцевих дослідників А.Міхненка та О.Ткаченка Ткаченко А.С. Трудовой Донбасс – фронту. - Донецк, 1995; Міхненко А.М. Історія Донбасу (1861 – 1945 рр.). – Донецьк, 1999; Його ж. Донбас в роки Великої Вітчизняної війни. - Донецьк, 2000.. У них під кутом допомоги регулярній армії характеризується героїчна праця трудівників Донбасу на всіх етапах війни, хоча тут недостатньо надано уваги внеску колгоспного селянства в перемогу, звужені види проявів ініціатив населення краю в допомозі фронту й увагу акцентовано переважно на ролі важкої промисловості у війні.
Більш близько до висвітлення питань нашої теми підійшли автори дисертаційних досліджень, які в різні роки розробляли той чи інший аспект проблеми – П.Мельник, Н.Пушкаренко, Г.Денисенко Пушкаренко Н.Г. Комсомол Украины – активный помощник Коммунистической партии по восстановлению социалистического сельского хозяйства и оказанию помощи фронту в период великой Отечественной войны Советского Союза (1943 – 1945 гг.): Автореф. дис....кан.. істор. наук. (07.00.02). – Донецьк, 1971; Мельник П.И. Участие молодежи в восстановлении сельского хозяйства Советской Украины в годы Великой Отечественной войны (1943 – 1945 гг.): Автореф. дис… канд. ист. наук (07.00.02): К, 1979; Денисенко Г.Г. Трудовая активность молодежи в восстановлении промышленности и городского хозяйства Украинской ССР в ходе Великой Отечественной войны (1943-1945 гг.) – Дис.… канд.ист.наук: 07.00.01. – К., 1986. . Між тим, хронологічні рамки цих досліджень обмежуються лише відбудовним періодом, а їх ідеологічна спрямованість змушує наново дослідити порушені аспекти з сучасних методологічних позицій. На нинішньому етапі розвитку історичної наукової думки дисертаційні праці, зокрема, О.Бомбандьорової, І.Єсипа, Т.Удалової ґрунтуються на нових методологічних засадах Есип И.М. Трудовая деятельность женщин Донбасса в годы Великой Отечественной войны (1941 - 1945гг.): Дис... канд. ист. наук: 07.00.01 / Донецкий гос. ун-т. — Донецк, 1997; Бомбандьорова О.А. Підготовка та використання державних трудових резервів України в період Великої Вітчизняної війни : Дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / НАН України. — К., 2000; Удалова Т.М. Допомога трудівників Донбасу фронту в роки Великої Вітчизняної війни: Дис... канд. ист. наук: 07.00.01 / Донецкий гос. ун-т. — Донецк, 2006.. Проте названі дисертації комплексно не розкривають нашу тему в її хронологічних і географічних межах.
Отже, незважаючи на значну літературу з історії Великої Вітчизняної війни, проблема ролі молоді у трудовому процесі в роки воєнного лихоліття залишається найменш розробленою в українській історіографії. На сьогодні відсутній комплексний аналіз участі молоді у трудовому фронті воєнної пори Донбаського регіону. Тому дане дисертаційне дослідження ставить за мету у певній мірі заповнити цю прогалину.
Методологічною базою дисертації є система наукових принципів пізнання, пошук правди історії, всебічне виявлення суті й об’єктивне дослідження актуальних проблем. Завдяки їх використанню автор зробив спробу об’єктивно підійти до показу подій, закономірно і послідовно, даючи їм належні оцінки. Для досягнення мети та вирішення дисертаційних завдань використані як загальнонаукові, так і спеціально-історичні методи дослідження. У пізнавальній діяльності означені методи при дослідженні фактологічного джерельного матеріалу використовувались у сукупності, взаємозв’язку, коли вони доповнювали один одного. Усе це дозволило забезпечити, на наш погляд, об’єктивність та істину при викладі матеріалу та визначенні висновків.
У другому розділі – ” Витоки суспільно-патріотичної праці і високої трудової активності молоді у воєнний час ” – розглядаються загальні закономірності і часткові чинники, що зумовили суспільно-патріотичну працю і високу трудову активність молодих громадян у воєнний час.
У розділі показано, що вимоги часу викликали у молодих людей потребу посильної участі у воєнно-організаторських заходах. Понад 2 тис. комсомольців Сталінської області несли службу у винищувальних батальйонах і в загонах сприяння винищувальним батальйонам. У створені потужних ліній оборони на далеких і близьких підступах до Донбасу взяли участь 250 тис. осіб з Ворошиловградської області та понад 160 тис. осіб зі Сталінської області. Узагальнено, що допомогою Червоній Армії з боку молоді стала кампанія по збиранню металевого брухту для потреб оборонної промисловості, участь у патріотичному русі за створення фонду оборони, збір подарунків радянським воїнам, масове шефство над військовими шпиталями та пораненими.
Дослідження доводить, що патріотичні чинники тісно пов’язувались з ідеологічними і емоційними установками, які формували соціальну поведінку трудящої молоді. Зазначено, що масово-політична робота, проводжувана керівними органами серед населення, спрямовувалась на піднесення політичної і виробничої активності трудящих, залучення мільйонів людей, зокрема молоді, до процесу надання всебічної допомоги фронту, відбудови народного господарства. Серед засобів такого впливу виокремлено пресу, радіо, усну пропаганду й наочну агітацію, які широко висвітлювали хід виробничого процесу в Донбасі, досягнуті результати, імена передовиків.
Досліджена роль соціалістичного змагання, в якому взяли активну участь й молоді виробничники. До кінця 1945 р. вже три чверті молодих робітників Донбасу були охоплені соціалістичним змаганням. Відмічається, що в ході соціалістичного змагання молодь показувала високі результати роботи, а продуктивність праці зросла у кілька разів: понад 68 тис. перевиконували норми виробітку, 10 тис. _виконували змінне завдання на 150 %.
В розділі виокремленні заходи, спрямовані на моральну зацікавленість населення у підвищенні виробничих показників. Певна роль у зміцненні трудової активності молоді відводилась присвоєнню почесних звань передовикам виробництва: “Кращий за професією”, “Майстер вугілля у дні Вітчизняної війни”. У жовтні 1944 р. рух “майстрів вугілля” охопив 75,4 % гірників Донбасу, а за набуття звання фронтових бригад боролися усі галузі народного господарства країни. У Ворошиловградській області за перше півріччя 1944 р. на промислових підприємствах, шахтах, залізничному транспорті з 910 комсомольсько-молодіжних бригад при наявності 9691 робітника 143 бригади набули звання фронтових. Тобто кожна шоста бригада молоді складалася цілком з багатосотенників. Для переможців соцзмагання встановлювався значок “Відмінник соціалістичного змагання”, “Похвальні листи”, “Перехідні мандати”. За високопродуктивну працю імена молодих виробничників заносилися на Дошки і в Книги пошани міст, районів, підприємств, їх нагороджували перехідними Червоними Прапорами.
На підставі аналізу архівних документів можна стверджувати, що крім моральних стимулів, немаловажне значення у досягненні високих виробничих показників належало матеріальній зацікавленості в результатах праці. Наприклад, отримання звання “Майстер вугілля у дні Вітчизняної війни” супроводжувалось грошовою винагородою, набуттям права придбання промислових товарів на суму у розмірі 30% від отриманої за минулий місяць грошової винагороди за майстерність. Для заохочення стахановців – “майстрів вугілля” комбінату “Ворошиловградвугілля” лише за І квартал 1944 р. було видано промислових товарів на суму 410,4 тис. крб. Для заохочення кращих комсомольсько-молодіжних бригад встановлювалися загальнозаводські премії. Так, на комбінаті “Сталівугілля” за результатами соціалістичного змагання визначались три премії: перша – 5 тис. крб., дві других – по 3 тис. крб. Запровадження акордної оплати праці з виплатою премії також сприяли матеріальній зацікавленості у результатах праці: за умов дострокового виконання завдання робітники отримували премію 50% вартості акордного наряду. Серед інших заходів, спрямованих на зацікавленість працюючих в результатах праці, можна назвати постанову ДКО від 26 жовтня 1943 р. про підвищення на 25% коефіцієнту розцінок робітникам будівельних спеціальностей, зайнятих на відбудові шахт, заводів, житлового фонду. Крім того запроваджувалась прогресивно-підрядна оплата праці. Все це, на думку автора, благотворно впливало на трудову дисципліну і кінцевий результат праці.
На основі аналізу подій періоду, що досліджується, зроблено висновок, що трудова мобілізація сільської і міської молоді на виробництво стала розповсюдженим явищем і служила важливим джерелом поповнення недостатньої робочої сили. В такий спосіб за роки війни в Донбасі було мобілізовано понад 100 тис. молодих осіб. Проте, всебічний розгляд проблеми свідчить, що неготовність мобілізованої молоді до роботи на виробництві, незадовільні матеріально-побутові умови, недостатнє забезпечення харчуванням і одягом породжувало таке явище як дезертирство, яке негативно позначалося на трудовій дисципліні усіх працюючих. За таких умов, на думку автора, адміністративно-командне управління народним господарством, репресивні заходи щодо дезертирів, а також налагодження матеріально-побутових умов працюючих служили важливим методом формування у молоді високої трудової дисципліни.
На думку автора, витоками активності, з якою молодь приймала участь у трудовій діяльності, можна вважати патріотичні почуття, моральні і матеріальні потреби. Цей висновок набув в дослідженні змістовного обґрунтування.
Третій розділ – “Народногосподарська праця молоді Донбасу в роки воєнного лихоліття” – складається з трьох підрозділів. На основі широкої джерельної бази зазначається, що у воєнні роки надзвичайно значущою стала праця молоді, зокрема у Донбасі, де до 70% робітників становила молодь, яка тільки-но прийшла на виробництво. Всього за путівками комсомолу України на Донбас для його відбудови було направлено 44 тис. юнаків і дівчат, В цілому з урахуванням місцевої молоді на відновленні Донбасу в роки війни трудилося 200 тис. молодих людей. Саме здебільшого завдяки молодим робітникам протягом війни робітничий клас Донбасу неодноразово відтворювався. На багатьох верстатобудівних заводах на початок 1945 р. молодь до 25 років становила 53-55% загальної кількості працівників, а на відбудованих та заново створених – до 75%. Така сама картина спостерігалася на підприємствах важкого та середнього машинобудування. Отже, роль молодих робітників на підприємствах у роки війни значно зросла.
Дослідження трудової діяльності молоді Донбасу дало можливість зробити висновок, що в умовах воєнного часу важливим джерелом трудових ресурсів стала жіноча молодь, яка активно працювала на промислових підприємствах, в сільському господарстві, замінивши мобілізованих чоловіків. Через масовий притік жінок у народне господарство в цілому по країні питома вага жіночої праці у промисловості зросла з 41% у 1940 р. до 51% в 1945 р. Аналіз фактичного матеріалу свідчить, що основними етапами діяльності учнів Державних трудових резервів стала їх активна участь у відбудові зруйнованого господарства і перш за все налагодження функціонування базових підприємств. Подальший етап цієї роботи характеризувався наданням кваліфікованої допомоги базовим підприємствам під час якої трудрезервівці широко залучалися до виконання виробничих планів, вироблення продукції за державним замовленням і спецзамовленнями. Наприклад, учні ремісничих училищ і ФЗН Сталінської області виконали виробничі замовлення на суму понад 10 млн. крб. Автор з’ясовує, що учні загальноосвітніх закладів до виробничих процесів залучалися епізодично, тому їх трудовий внесок у справу допомоги фронту носив характер суспільно-політичного руху. Проте певна допомога учнівської молоді надходила потягом усього періоду війни. На полях Сталінської області протягом збирання врожаю 1941 р. працювало 10 тис. студентів і учнів. Лише на Ворошиловградщині понад 70 тис. піонерів та школярів брали участь у жнивах 1942 р. На 1 червня 1943 р. у Ворошиловградській області працювало 180 постійних учнівських бригад, силами яких було відвантажено 2131 т вугілля.
Аналіз джерел дозволив дійти висновку про те, що основною формою організації праці і виховання молоді в роки війни стали комсомольсько-молодіжні бригади. Наприклад, на підприємствах наркомату чорної металургії Сталінської області на кінець 1944 р. працювали 703 комсомольсько-молодіжні бригади. На вугільних підприємствах Ворошиловградської області у квітні 1945 р. діяло 540 комсомольсько-молодіжних бригад. Вони виявилися потужною трудовою силою на виробництві, транспорті, сільському господарстві. Високі результати комсомольсько-молодіжних бригад знайшли вираження у русі багатосотенників і тисячників. У війну стали відомими імена нових молодих передовиків виробництва – шахтарів І.Сибірцева, П.Азарова, О.Бибіч, зокрема неповнолітніх вугільників Б.Белікова, М.Головньова, М.Гришутіної, М.Козіна, М.Мухіна; металургів Резніченка, Романова, Т.Толмачьової, машинобудівників Лобовка, Колігаєва, залізничників Ф.Кондрашова, братів Дубиніних, колгоспників Е.Петровського, П.Сухобока, Г.Безпалої, Сморкачової, Протасової, Рибинської, Богданової, Попової, школярів Тосі Устименко та Марусі Овсянникової, Григорія Квасова.
Зазначено, що крім новаторських методів роботи, які сприяли значному підвищенню продуктивності праці, перевищення виробничих нормативів також досягалися шляхом праці у позазмінний час. Зокрема застосовувались надпланове виконання змінних завдань, беззмінна праця, недільники. Це давало можливість
