ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЛЮБЕНКО ОКСАНА ІВАНІВНА
УДК: 637.63:631.81.095.337
ПІДВИЩЕННЯ ПІР'ЯНО-ПУХОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ГУСЕЙ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ
ЙОДО- ТА СЕЛЕНОВМІСНИХ ПРЕПАРАТІВ
06.02.04. – технологія виробництва продуктів тваринництва
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон ? 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор
Дєбров Валерій Васильович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу
Офіційний опонент – доктор сільськогосподарських наук, професор
Котенджи Геннадій Павлович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва
Офіційний опонент – кандидат сільськогосподарських наук,
Козій Михайло Степанович, Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри екології
Провідна установа – Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра технології виробництва і переробки продукції птахівництва Мінагрополітики України, м. Біла Церква
Захист дисертації відбудеться 22.03. 2007 року о 10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02. у Херсонському державному аграрному університеті (73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, ауд. 64, головний навчальний корпус).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23 (головний навчальний корпус).
Автореферат розісланий 21.02. 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Виробництво продукції птахівництва в сучасних організаційно-економічних умовах господарювання повинно базуватися на застосуванні інтенсивних технологій, використанні високопродуктивних порід і кросів, на прийомах і методах, які зменшують питомі витрати матеріальних і грошових коштів.
За останні роки ряд дослідників вивчали видові й породні відмінності, якісні показники пір'яно-пухової сировини (Острівний І.М., Батюжевський Ю.М., 1981), терміни і кількість прижиттєвих підскубань (Дєбров В.В., Гуменна Л.Д., 1997). Експериментально доведено, що процес зміни пір’я відбувається під впливом щитовидної залози (Ларионов В.Ф., 1936). Виявилося також, що гормони щитовидної залози не тільки впливають на перебіг линьки у птахів, але і стимулюють відростання нового пір’я після підскубання.
Недостатній вміст йоду в кормах, у воді, призводять до послаблення імунної системи, підвищення чутливості до захворювань, зниження вмісту йоду в органах і тканинах птиці.
Виходячи з тверджень авторів (Мамаєва В., 1990, Жаркова І., 1992), що кількість пір'яно-пухової сировини має певну залежність від загальної площі птаха і густоти розміщення перових і пухових фолікул в розрахунку на одиницю площі, актуальним є дослідження з стимулювання функціонального стану щитовидної залози препаратами йоду в поєднанні з вітаміном Е і селеном з метою збільшення кількості фолікул і маси пір'яно-пухової сировини.
Крім того, значний науковий і практичний інтерес представляє вивчення впливу йодо– та селеновмісних препаратів на відтворювальні та продуктивні якості гусей, рівень їх пір'яно-пухової продуктивності за прижиттєвого підскубання.
Зв’язок роботи з науковими темами і програмами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету за темою: "Розробка і удосконалення методів селекції основних видів сільськогосподарських тварин і птиці та технологій виробництва продуктів тваринництва у реформованих господарствах Південного регіону України" (номер державної реєстрації 0104 U 010375).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було розробка прийомів підвищення пір'яно-пухової продуктивності гусей шляхом використання йодо- та селеновмісних препаратів.
Для досягнення вказаної мети вирішувалися наступні завдання:
- оцінити інкубаційні якості яєць дифузійного введення препаратів йоду;
- провести порівняльну оцінку показників росту і розвитку гусей під впливом йодо- і селеновмісних препаратів, введених у передінкубаційній обробці яєць й перорально;
- встановити зв’язок біологічно-активних речовин з відтворювальними якостями гусей;
- порівняти гістологічну будову шкіри і щитовидної залози у ембріонів, які розвивалися в інкубаційних яйцях, оброблених дифузним методом та за перорального введення препаратів йоду;
- оцінити пір'яно-пухову продуктивність гусей за прижиттєвого підскубання у різні вікові періоди;
- встановити зв'язок між кількістю і якістю пір'яно-пухової сировини, одержаної за прижиттєвого підскубання з функціональним станом щитовидної залози, густотою перових фолікул у шкірі ембріонів різних вікових груп;
- визначити економічну ефективність отриманих результатів досліджень.
Об’єкт досліджень. Родинне стадо гусей горьківської породи, ремонтний молодняк, ембріони різних вікових періодів інкубації.
Предмет досліджень. Формування пір'яно-пухової продуктивності при стимулюванні функцій щитовидної залози йодо- та селеновмісними препаратами в поєднанні з вітаміном Е. Встановлення зв’язку функцій щитовидної залози та густоти фолікул шкіри з виходом пір'яно-пухової сировини.
Методи досліджень. Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувались з використанням зоотехнічних, біохімічних, гістологічних методів, біометричної обробки даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблено новий технологічний прийом підвищення пір'яно-пухової продуктивності гусей за прижиттєвого їх підскубання шляхом використання йодо- та селеновмісних препаратів.
Встановлено, що препарати йоду і селену суттєво впливають на масу яєць та інкубаційні якості, при цьому згодовування їх з кормосумішами призводить до інтенсивнішого розвитку ембріонів, підвищує їх життєздатність.
Уперше гістологічним аналізом будови шкіри ембріонів гусей встановлено, що йодовмісні препарати певною мірою впливають на інтенсивність формування шкіри в цілому, а також її шарів – епідермісу та власне шкіри. Встановлено, що застосування йодовмісних препаратів впливає на функціональний стан щитовидної залози і на кількість первинних і вторинних фолікул в розрахунку на одиницю площі тіла ембріонів.
Встановлено взаємозв’язок кількості та якості пір'яно-пухової сировини за прижиттєвого підскубання з функціональним розвитком щитовидної залози, густотою фолікул у ембріонів, батьки яких одержували препарати йоду і селену разом з кормами або шляхом дифузії через пори інкубаційних яєць.
Обґрунтована доцільність використання препаратів йоду і селену для підвищення життєздатності молодняку, економічної ефективності ведення галузі гусівництва.
Практичне значення одержаних результатів. Використання препаратів йоду і селену в поєднанні з вітаміном Е забезпечує підвищення маси яєць на 1,4…8,6 %, показник виводу добових гусенят на 2,5…7,2 %, кількість пір'яно-пухової сировини на 10,1…11,4 грами, забезпечує економічний ефект на рівні 393…407 грн. у розрахунку на 1000 голів.
Особистий внесок здобувача. Представлений у дисертації матеріал є результатом власних досліджень автора. Методологія і схема досліджень розроблені разом з науковим керівником, доктором с.-г. наук, професором Дєбровим В.В.
Апробація результатів досліджень. Основні положення результатів досліджень доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на науково-практичній конференції, присвяченій 130-річчю заснування Херсонського сільськогосподарського вищого навчального закладу (Херсон, ), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми ведення галузі тваринництва в сучасних умовах" (Херсон, 2005), на VІІ Українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (Алушта, 2006), спільному засіданні кафедр генетики і розведення с.-г. тварин, організації виробництва та агробізнесу, виробництва продукції дрібного тваринництва, хімії і морфології, технології виробництва продукції тваринництва Херсонського державного аграрного університету.
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 7 роботах, у тому числі в 5 наукових статтях, де розкритий основний зміст наукових досліджень, за результатами досліджень отримано 2 деклараційних патенти на корисну модель.
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріал і методика досліджень, результатів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел. Робота викладена на 170 сторінках комп’ютерного тексту, містить 35 таблиць, 2 рисунки, 8 додатків. Список літератури включає 260 джерел, із яких 50 іноземних.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Науково-господарські досліди проводилися на племінній гусячій фермі СЗАТ “Торговий дім Старозбур’ївський” Голопристанського району Херсонської області та на кафедрі генетики і розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету в період з 2003 по 2006 роки.
Загальна схема досліджень наведена на рис. . Етапи, обсяги і характеристика експериментальних досліджень представлені в таблиці 1.
Матеріалом для проведення досліджень були гуси горьківської породи.
На першому етапі досліджень було сформовано три групи: одна – контрольна, дві дослідні.
Рис. 1. Загальна схема досліджень
Таблиця 1 - Етапи, обсяги і характеристика експериментальних досліджень
Етапи | Група | Кількість
голів, штук | Препарат | Спосіб застосування
Введення препаратів
йоду в інкубаційні яйця. Пошуковий етап | Контр. | 260 | - | -
1 | 260 | LiJO3 | Передінкубаційна обробка
2 | 260 | 1,5% J2+КJ | Передінкубаційна обробка
Введення препаратів йоду та селену з кормосумішами і в інкубаційні яйця.
Пошук кращих варіантів | Контр. | 28 | - | -
1 | 28 | КJ | Згодовування з кормом
2 | 28 | RJСOOH | Згодовування з кормом
3 | 28 | KJ+Se | Згодовування з кормом
4 | 28 | RJCOOH+Se | Згодовування з кормом
5 | 55 | LiJO3 | Передінкубаційна обробка
6 | 55 | 1,5% J2+КJ | Передінкубаційна обробка
Введення найбільш ефективних препаратів з кормосумішами і в інкубаційні яйця. Удосконалення способу і визначення ефективності кращих варіантів | Контр. | 28 | - | -
1 | 28 | КJ | Згодовування з кормом
2 | 28 | RJСOOH | Згодовування з кормом
3 | 28 | KJ+Se+Е | Згодовування з кормом
4 | 28 | RJCOOH+Se+Е | Згодовування з кормом
5 | 67 | LiJO3 | Передінкубаційна обробка
6 | 69 | 1,5% J2+КJ | Передінкубаційна обробка
Перед закладкою в інкубатор яйця знезаражували парами формальдегіду й обробляли розчинами йодата літію (перша група), сумішшю 1,5% йоду і йодида калію (друга група). Передінкубаційна обробка полягала в зануренні яєць на 30 секунд у вище згадані препарати.
На другому етапі було сформовано контрольну та чотири дослідні групи. У кожній групі було 7 гусаків та 21 гуска. Дослідним групам разом з кормосумішами згодовували йодовмісні препарати. Перша дослідна група отримувала препарат йодид калію (КJ), друга – йодований жир (RJСOOH), третя - йодид калію з селеном (KJ+Se), четверта – йодований жир з селеном (RJCOOH+Se) (деклараційний патент на винахід №4570). Препарати згодовували протягом 14 днів. Умови годівлі та утримання були однакові для усіх груп. Джерелом селену була його неорганічна форма. Застосовували натрій селеніт (Na2SeO3) з розрахунку 0,2 мг/кг корму. Препарати йоду вводили в розрахунку 0,5 мг/кг корму, вітамін Е - 0,3 мг/кг.
Яйця від кожної групи гусей перед закладкою на інкубацію зважували і визначали середнє значення, потім їх розподіляли на дві вагові категорії: М+ та М-.
П’ята і шоста група були сформовані з яєць від гусок контрольної групи і оброблені перед інкубацією шляхом занурення у водний розчин йодида калію (1,5% J2+КJ) та йодату літію.
На третьому етапі групам, які отримували йодовмісні препарати у комплексі з селеном, додавали вітамін Е, оскільки існує тісний зв'язок між селеном і токоферолом.
Режим інкубації для всіх груп витримувався відповідно до рекомендацій.
Інкубаційні яйця просвічували на 9 добу і враховували ступінь заглибленості зародка, кількість незапліднених яєць та ембріонів, що завмерли на ранніх стадіях розвитку.
Гістологічний контроль ембріогенезу здійснювали на 9 і 11-ту добу інкубації та у добових гусенят. З цією метою використовували загальноприйняту та приватну гістологічну методику дослідження ембріональних тканин В.О. Іванова, М.С. Козія (2002). Ембріони фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну й у рідині Буена, промивали у воді, збезводнювали в спиртах, укладали в парафін.
Зрізи виготовляли на санному й кутовому мікротомах, фарбували гематоксиліном за Гейденгайном і еозином. Мікроскопічні дослідження шкіряного покриву ембріонів гусенят проводили за методиками Н.О.Діомідової, О.П. Панфілової, О.С. Сусліної (1960) і Г.Д.Каци (1987).
Дослідження морфо-функціонального стану щитовидної залози у ембріонів 9-, 11-добовому віці здійснювали за методиками Г.А.Автонділова (1962) і В.А.Бикова (1974).
Мікроскопічні знімки виконували камерою “Nikon F-70” із застосуванням бінокулярної насадки 1,6х і комп'ютерного визначника експозиції зйомки “Minolta –EK”. Негативи одержували на спеціальних плівках марок “Коdак –200 Supra Professional” і “Fuji - 200 Chroma – Key”.
Виведені гусенята дослідних і контрольної групи були помічені відповідним ключем і посаджені на вирощування по 20 голів у кожній групі.
Для порівняння швидкості росту різних груп використовувалась формула С.Броді.
Гусенят вирощували підлоговим методом на глибокій підстилці, щільність посадки на 1 м2: дорослих особин 2 голови, молодняк у віці 1-4 тижні – 8 голів.
Годували кормосумішами згідно з рекомендованими ВНДТІП нормами. Вміст поживних речовин у 100 г кормосуміші становив: для молодняку 1,088…1,172 МДж обмінної енергії, 18…20 г сирого протеїну; для дорослих гусей у продуктивний період 1,046…1,196 МДж обмінної енергії, 14…15 г сирого протеїну. В 100 г корму міститься 0,007 мг йоду за норми 0,015 мг. Дефіцит становить 0,008 мг. Фронт годівлі: дорослих гусей 15 см, молодняку – 3 см (за рекомендаціями Сахацького М.І. та ін., ).
Біометрична обробка матеріалів досліджень здійснювалася згідно з загальноприйнятими методами, рекомендованими М.О. Плохинським (1969) з використанням програми Microsoft Excel. Для визначення частки організованих і випадкових факторів, а також їх взаємодії у прояві продуктивності застосовували дисперсійний аналіз за М.О. Плохинським з використанням комп’ютерної програми Statistica 6.0.
Економічні показники визначали згідно з методиками В.І. Мацибори (1994), В.П. Мертенса (1995).
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Інкубаційні якості яєць за дифузійного введення препаратів йоду. На першому етапі досліджень було поставлено мету вивчити вплив йодовмісних препаратів, уведених в інкубаційні яйця дифузійним способом, на якісні показники яєць, живу масу та мірні ознаки гусей, виведених з цих яєць.
Якісні показники інкубаційних яєць контрольної та дослідних груп наведені в таблиці 2.
Найвищий показник заплідненості характерний для яєць першої групи (79,62%), які були оброблені до інкубації розчином йодату літію (LiJO3), яйця другої групи (суміш йоду і йодиду калію) мали 78,46%, найнижчий – контрольної групи (76,92%). Найбільша виводимість яєць спостерігалась теж у першій групі (82,12%).
Аналіз якісних показників інкубаційних яєць показав, що різниця між показником виводимості й заплідненості яєць (82,00…76,92%) контрольної групи становить 5,08%, першої дослідної – 2,5%, другої – 2,42%. Це дає підставу стверджувати, що введення в інкубаційні яйця йодовмісних препаратів безпосередньо перед інкубацією сприяє інтенсивному розвитку щитовидної залози, яка починає виділяти суміш гормонів тироксину і трийодтироніну.
Таблиця 2 - Якісні показники інкубаційних яєць
Група | Проінку-
бовано яєць, шт | Заплідненість яєць, % | Виводимість
яєць, % | Вивід
гусенят, % | Збереженість до 6-тижневого віку, %
Контрольна | 260 | 76,920,010 | 82,000,008 | 63,070,011 | 86,530,015
1 дослідна | 260 | ***
79,620,009 | ***
82,120,008 | ***
65,380,012 | ***
89,420,013
2 дослідна | 260 | ***
78,460,150 | ***
80,880,009 | ***
63,460,012 | ***
88,580,016
Примітка: у цій таблиці і надалі достовірно у відношенні до гусей контрольної групи при * Р<0,05, ** Р<0,01, *** Р<0,001
Вони своєю чергою сприяють засвоєнню кисню та збільшують теплопродукцію ембріонів.
Різниця між показниками виводу гусенят і показниками виводимості яєць контрольної групи (82,00…63,07%) становить 18,93%, тоді як дослідних 16,74 та 17,42% відповідно, що пов’язано з більшою смертністю ембріонів на останніх стадіях розвитку (завмерлі ембріони на стадії з 9 по 28 добу) в яйцях, які не отримали додаткової кількості йоду в період передінкубаційної обробки. Очевидно, на цих стадіях розвитку ембріонів виявляється калометричний ефект дії гормонів щитовидної залози – підвищення поглинання кисню та збільшення теплопродукції.
Збереженість молодняку до 6-тижневого віку становить у контрольній групі – 86,5%, першій – 89,4%, другій – 88,5%. Таким чином, передінкубаційна обробка йодовмісними препаратами позитивно вплинула на виводимість яєць (життєстійкості ембріонів) та процент виводу молодняку. З препаратів, що застосовувались у дослідах, більший позитивний вплив на якісні показники інкубаційних яєць спричиняє йодат літію.
Продуктивні якості гусей за дифузійного введення препаратів йоду. Показники живої маси та середньодобові прирости дослідних і контрольної груп гусенят наведені в таблиці .
У 30-добовому віці найбільшу живу масу (1,30 кг) мали гуси першої дослідної групи і перевищували контрольну на 23,8%, другу дослідну - на 19,2%.
З віком різниця за живою масою дещо зменшується. Так, у 60 діб жива маса першої дослідної групи становить 2,3 кг, що на 0,34 кг, або на 17,3%, більше, ніж контрольної, і на 0,16 кг та 7,4% у другої дослідної. У віці 90 діб загальні співвідношення між групами збереглися, однак різниця зменшилась до 14,3 і 7,2% відповідно.
Таблиця 3 - Вікові зміни живої маси гусей, кг, n=10
Група | Вік, днів
30 | 60 | 90
Контрольна | 1,05±0,062 | 1,96±0,082 | 2,79±0,076
1 дослідна | ***
1,30±0,006 | **
2,30±0,104 | ***
3,19±0,065
2 дослідна |
1,09±0,054 |
2,14±0,093 | *
2,99±0,057
Досліджувані групи не однорідні за ступенем мінливості показника живої маси гусенят. Середнє квадратичне відхилення (?) в 60-добовому віці знаходилось в межах 0,29…0,38 г. Проте в 90-добовому - знаходилось майже на одному рівні (0,20…0,26).
Коефіцієнт варіації (Cv) живої маси найбільший у 30 добовому віці (17,52…21,23%). Однак, в 90 добовому віці він майже однаковий для усіх груп гусенят (6,67…9,18 %). До того, поголів’я гусенят дослідних груп більш однорідне в порівнянні з контрольною групою (15,7; 15,6% проти 21,8%).
З метою визначення впливу факторіальної ознаки (йодовмісних препаратів) на результативну ознаку (живу масу) нами проведено дисперсійний аналіз.
На живу масу у добовому віці сила впливу (?2) йодовмісних препаратів, використаних за обробки яєць перед інкубацією становить 5,78%, дія випадкових факторів - 94,22%.
З віком гусенят співвідношення між груповою та внутрішньогруповою дисперсією значно перевищує внутрішньогрупову, що вказує на підвищення впливу йодовмісних препаратів на живу масу гусенят. Так, міжгрупова сила впливу на ознаку жива маса у віці 30 діб зросла до 22,2, у 60 діб – зменшилась до 18,51, у 90 діб – збільшилась до 35,77%.
Частка впливу організованого фактору у віці 30, 60 та 90 діб – достовірна.
Продуктивні якості гусей за перорального введення препаратів йоду та селену. На наступному етапі досліджень вивчали вплив препаратів йоду й селену на масу та інкубаційні якості яєць, ріст і розвиток гусей.
З-поміж дослідних груп за масою виділяються інкубаційні яйця, що отримані від гусей першої групи (150,41 г).
У межах кожної групи інкубаційні яйця були розподілені на вагові класи М+ та М? Найбільше значення маси яєць як класу М + так і М? мали гуси першої та третьої групи. Характерною особливістю є те, що розподіл за масою виявив значну перевагу першої і третьої дослідних груп класу М?: середнє значення цих груп переважало інші групи на 19…22 грами.
Аналіз результатів інкубації за видами препаратів виявив: значна перевага спостерігається у групах, яким згодовували йодований жир. Так, у середньому процент виводу гусенят другої і четвертої груп становив 67,22%, першої і третьої – 66,31%.
Обробка яєць препаратами йодиду калію і йодату літію безпосередньо перед інкубацією значно менше впливає на якісні показники виводу гусенят. П’ята група перевищувала контрольну на 2,52%, шоста – на 0,70%.
Жива маса молодняку гусей є однією з головних ознак продуктивності. Вона залежить від багатьох факторів, основними з яких є порода, умови утримання та рівень годівлі. При цьому під рівнем годівлі треба розуміти забезпеченість поживними і мінеральними речовинами, мікроелементами. Серед останніх - наявність в оптимальних кількостях йоду й селену. Це підтверджується нашими дослідженнями. У 30-добовому віці дещо більшу живу масу мали гусенята четвертої дослідної групи (в середньому – 1,49 кг). Вони перевищували контрольну групу на 0,36 кг та інші дослідні на 0,15…0,23 кг. У 60- добовому віці спостерігалось більш чітке розмежування груп за живою масою. Так, як і у попередній період найбільша жива маса відзначена у гусенят четвертої дослідної групи (в середньому – 3,12 кг). Жива маса інших дослідних груп не перевищувала 2,7…2,9 кг.
У 360-добовому віці жива маса гусей четвертої дослідної групи достовірно перевищувала контрольну на 0,65 кг (Р>0,01).
Найбільші відносні прирости гусенят спостерігались у віці 1…30 діб (170…181 %). Різниця між контрольною і дослідною групами та класами розподілу М+, М? - незначна. Середньодобові прирости за цей період склали 35…47 грам. Проте за інтенсивністю росту виділяється четверта дослідна група. Середньодобові прирости склали 45…47 г, відносні - 174…181%, що на 8,25…11,67 г більше, ніж у контрольній.
Гістологічна будова шкіри та щитовидної залози після стимулювання їх функцій препаратами йоду й селену. З метою вивчення потенційних можливостей підвищення пір'яно-пухової продуктивності шляхом впливу йодовмісних препаратів на процеси формування і функціонування щитовидної залози, а також опосередковано на будову шкіри, структуру, склад і кількість перових і пухових фолікул, нами проведені гістологічні й морфометричні дослідження поперечного (вертикального) перетину шкіри та її похідних у ембріонів гусей горьківської породи (табл. 4). Йодовмісні препарати в інкубаційні яйця вводили дифузійним методом.
Застосування йодовмістних препаратів у вигляді водних розчинів під час підготовки яєць до інкубації певною мірою впливають на інтенсивність формування шкіри в цілому, а також її шарів - епідермісу та власне шкіри. Вже на 9-ту добу інкубації спостерігається чітке розташування на поверхні шкіри закладених фолікул (сосочків).
При цьому сосочки диференційовані за ступенем розвитку на первинні та вторинні. Первинні фолікули мають округлу форму з затемненими краями.
Таблиця 4 – Морфометричні показники будови шкіри ембріонів на 9 добу інкубації, n=10
Група | Товщина
епідермісу,
мкм | Товщина шкіри, мкм | Кількість фолікул на 5 мм2, шт
Контрольна | 90±2,88 | 24±1,73 | 94±1,55
1 дослідна | ***
170±3,46 | ***
42±1,74 | **
103±3,46
2 дослідна | ***
110±5,77 | ***
30±1,15 |
95±3,48
Вони розташовані рядами, що проходять паралельно один до одного. Вторинні фолікули розташовані безладно навколо первинних. Про рівень гормональної активності щитовидної залози можна судити за структурними змінами, які відбуваються в її гістологічній будові. З цією метою нами досліджено структуру розрізу щитовидної залози ембріонів гусенят на 9 добу інкубації, які розвивалися в яйцях, оброблених дифузійним способом перед інкубацією та батькам яких згодовували препарати йоду й селену протягом 14 діб.
У щитовидній залозі дослідних груп чітко простежується більш активна (ніж у контрольної групи) диференціація структурних елементів: пузирки-фолікули виражені рельєфніше за рахунок наповнення їх секретом, діаметр фолікул більший, клітини фолікул активно функціонують. Міжфолікулярний простір заповнений колоїдом, його кількість збільшується, сам простір стає структуризованим. Забарвлення колоїду змінене на більш інтенсивніше, оскільки збільшується кількість і розміри резорбційних вакуолей.
Пір'яно-пухова продуктивність гусей. Кількість пір’я та пуху гусей залежить від морфо-функціональної будови шкіри, яка своєю чергою, підлягає впливу не лише умов годівлі й утримання, й різних ендогенних факторів. При цьому стан шкіряного покриву тісно пов'язаний з функцією щитовидної залози, однією з умов нормального функціонування якої слід вважати регулярне надходження йоду в організм.
У 120-добовому віці кількість пір'яно-пухової сировини, яку отримано за прижиттєвого під скубання, складало 47..52 г в розрахунку на 1 голову (табл.5). Дещо більше, ніж від гусей контрольної і інших дослідних груп, які отримували йодовмісні препарати перорально, одержано пір'яно-пухової сировини від особин 3 та 4 груп. Батьківське поголів’я цих дослідних груп отримувало разом з кормом препарати йодиду калію і селену (група 3) та йодованого жиру і селену (група 4). Найбільше цінного компоненту - пуху мала пір'яно-пухова сировина, отримана від особин, батькам яких згодовували препарати йодиду калію + Se та йодований жир + Se. Питома вага пуху в загальній кількості пір'яно-пухової сировини цих груп склала 33…35, що на 1,43; 2,15 % більше, ніж в контрольній групі. Різниця за вмістом пуху між групами 3 і 4 та контрольною достовірна (Р<0,01).
В інтенсивному веденні гусівництва, як показує досвід вітчизняних і зарубіжних учених і практиків, підскубання гусей родинного стада економічно доцільно проводити у більш дорослому віці.
Група | Вік підскубання, діб
120 | 360
Контр. | 46,39±1,216 | 70,24±0,699
1 (йодид калію) | 48,54±0,188 | 74,37±1,247**
2 (йодований жир) | 48,85±1,063 | 79,83±0,993***
3 (йодид калію + Se) | 49,96±0,626** | 80,42±1,830***
4 (йодований жир + Se ) | 51,67±1,964* | 78,29±1,573***
5 (пер.інк. обр. йодид калію) | 47,57±1,244 | 72,87±2,744
6 (пер.інк. обр. йодат літію) | 48,19±0,854 | 73,01±1,647
Таблиця 5 - Загальний вихід пір'яно-пухової сировини (г), n=10
У 360 діб найбільшу кількість пір'яно-пухової сировини одержали від гусей 2, 3, та 4 дослідних групи, відповідно, 79,83, 80,42 та 78,29 г. Найменший вихід сировини одержали від контрольної групи 70,24 г, що, відповідно, на 9,59, 10,18 та 8,05 г менше. Різниця між дослідними і контрольною групами високовірогідна (Р<0,001).
За вмістом пуху виділяються гуси 3 дослідної групи. Питома вага його становила 34,43 % , що на 0,13 % більше, ніж у контрольної групи.
Групи, які отримували йодовані препарати у комплексі з селеном, мали дещо вищі показники пір'яно-пухової продуктивності. Це свідчить про те, що селен безпосередньо бере активну участь у процесах формування пір’я та пуху.
Зв'язок кількості пір'яно-пухової продуктивності з густотою фолікул. Середній показник коефіцієнта кореляції між масою пір'яно-пухової сировини і живою масою в 120 добовому віці становив +0,733, у 360-добовому +0,651 (табл. 6).
У гусей четвертої дослідної групи +0,560, третьої дослідної групи +0,422 відповідно.
Таблиця 6 - Взаємозв’язок кількості пір'яно-пухової сировини з живою масою гусей та кількістю фолікул
Група | Вихід перо-пухової сировини, г | Жива маса в 120 добовому віці, кг | Кількість фолікул на 25 мм2, шт | Коефіцієнт кореляції між кількістю пір'яно-пухової сировини та живою масою | Коефіцієнт кореляції між кількістю пір'яно-пухової сировини та кількістю фолікул
Контрольна | 46,39±1,216 | 3,68±0,144 | 80,40±1,208 | +0,551 | +0,636
1 дослідна
(йодид калію) | 48,54±0,188 | 3,72±0,108 | ***
96,00±3,633 | +0,380 | +0,842
2 дослідна
(йодований жир) | 48,85±1,063 | 3,83±0,078 | ***
99,40±2,379 | +0,334 | +0,861
3 дослідна
(йодид калію + селен) | **
49,96±0,626 | *
4,02±0,036 | ***
103,40±1,631 | +0,422 | +0,803
4 дослідна
(йодований жир + селен) | *
51,67±1,964 | **
4,18±0,131 | ***
107,40±3,444 | +0,560 | +0,939
5 дослідна
(пер.інк. обр. йодид калію) |
47,57±1,244 |
3,71±0,113 | ***
87,00±1,140 | +0,489 | +0,888
6 дослідна
(пер.інк. обр. йодат літію) |
48,19±0,854 |
3,69±0,114 | *
83,60±1,435 | +0,677 | +0,723
Середній показник коефіцієнта кореляції між пір'яно-пуховою сировиною і кількістю фолікул у 120-добовому віці становив +0,818, у гусей четвертої дослідної групи +0,939. З метою вивчення впливу факторів йодовмісних препаратів та живої маси гусей на вихід пір'яно-пухової сировини нами проведений дисперсійний аналіз.
На вихід пір’я і пуху в 120-добовому віці сила впливу (?2) йодовмісних препаратів становила 28,74%, дія випадкових факторів - 71,26%, у 360-добовому віці - 29,05% та 70,99% і була високодостовірною.
Економічна ефективність результатів досліджень. Встановлено, що застосування йодиду калію з селеном та йодованого жиру + Se+ вітамін Е збільшує вихід пір'яно-пухової сировини порівняно з контрольною групою на 10,1 та 11,4 г у розрахунку на 1 голову.
Пір'яно-пухова сировина цих груп має високу якість за рахунок більшого вмісту пуху в загальній кількості пір'яно-пухової продукції, що зумовлює і вищу ціну реалізації (на 5 грн. за 1 кг).
Згодовування йодо- та селеновмісних препаратів забезпечує додаткові надходження від реалізації продукції 605…638 грн. у розрахунку на 1000 голів, додатковий прибуток 393…407 грн., рівень рентабельності - 78,60%.
Отже, застосування в гусівничих господарствах йодо- та селеновмісних препаратів може значно забезпечити додаткові грошові надходження, підвищити ефективність виробництва продукції.
ВИСНОВКИ
1. Проведеними дослідженнями теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування йодо- селеновмісних препаратів для підвищення пір'яно-пухової продуктивності гусей та їх відтворювальних якостей.
2. Встановлено, що передінкубаційна обробка яєць (дифузійним методом) йодатом літію і йодидом калію підвищує вивід гусенят на 0,39…2,31%, збереженість молодняку до 6-тижневого віку - на 2,0…2,9%. З препаратів, що застосовувались більш позитивний вплив на інкубаційні якості яєць спричиняє йодат літію.
3. Жива маса добових гусенят дослідних груп перевищувала контрольну групу на 4,28 та 3,86 г, або на 5,7…5,2%, відповідно. У 90 діб різниця між контрольною і дослідними групами становила 0,2…0,4 кг. Сила впливу (?2) йодовмісних препаратів на живу масу в добовому віці становила 5,78% у 90-добовому – 35,7%.
4. Встановлено, що пероральне введення йодовмісних препаратів разом з кормами значно підвищує відтворювальні та продуктивні якості гусей. Маса яєць гусей першої і третьої дослідних груп, батькам яких згодовували препарат йодид калію та йодид калію + селен перевищувала контрольну на 2,07 та 12,10 г, або 1,4; 8,7%. Найвищий вивід гусенят спостерігається в другій (68,33%) та третій (67,70%) дослідних групах. У раціон гусей названих груп вводили йодований жир та йодид калію + селен. Різниця на користь цих груп порівняно з контрольною склала 6,59 та 7,22%. Найбільшу живу масу в добовому віці мали гусенята другої (99,78 г) та четвертої групи (102,17 г), у віці 60 та 360 діб – третьої та четвертої груп. Різниця порівняно з контрольною групою вірогідна (Р>0,0001, Р>0,001).
5. Йодо- та селеновмісні препарати в комплексі з токоферолом сприяють підвищенню показників виводу гусенят та їх живої маси. Жива маса молодняку дослідних груп, отриманих від гусей, які разом з кормом одержували селен з вітаміном Е, у 60 - добовому віці перевищували дослідні, де згодовували тільки йодовмісні препарати, на 0,15 (третя порівняно з першої) та на 0,16 кг (четверта порівняно з другої). У 90-добовому віці ця різниця становила 0,21 та 0,32 кг відповідно.
6. Гістологічні дослідження шкіри ембріонів гусей показали значну перевагу за показниками її структуризації і розвитку, наявності в ній перових фолікул за обробки яєць препаратами йоду. У шкірі ембріонів уже спостерігаються закладені на 9 добу пухові фолікули, а товщина епідермісу складала в середньому 170 мк, шкіри 42 мк, що на 80 та 18 мк, або на 88 та 75%, більше, ніж у зразках шкіри ембріона контрольної групи. Йодат літію в якості йодовмісного препарату має певну перевагу перед водним розчином йодиду калію.
У зразках шкіри першої дослідної групи кількість фолікул на площі 5 мм2 становила в середньому 103 шт, або на 9,5% більше, ніж у ембріонів контрольної групи. Йодат літію, порівняно з йодидом калію, сприяє інтенсивному формуванню фолікул та збільшенню їх кількості (густоти).
7. Встановлено, що збагачення кормосумішей препаратами йоду та селену, активізує процеси закладки та структуризації щитовидної залози. В щитовидній залозі ембріонів гусенят у віці 9 діб відбувається активніша (порівняно з контрольною групою) диференціація структурних елементів: збільшується діаметр фолікул, відбувається активне формування структурних компонентів шкіри – перових і пухових фолікул.
8. Найбільшу кількість пір'яно-пухової сировини за прижиттєвого підскубання гусенят у віці 120 діб отримано від груп, в яких гуси разом з кормом одержували препарати йоду й селену. Так, від третьої дослідної групи (йодид калію + селен) отримано по 49,69 г в розрахунку на 1 голову, від четвертої (йодований жир + селен) - 51,67 г, що на 7,6 та 11,4% більше ніж від контрольної групи. У пір'яно-пуховій сировині цих груп найбільше і найбільш цінного компоненту - пуху: 16,9 та 17,9% (проти 15,1% в контрольній). Різниця за загальним виходом пір'яно-пухової сировини і за вмістом пуху названих груп і контрольної вірогідно достовірна (Р>0,0001). Обробка яєць йодовмісними препаратами безпосередньо перед інкубацією значно менше впливає на кількісний вихід пір'яно-пухової сировини. Коефіцієнт кореляції між кількістю пір'яно-пухової сировини й кількістю фолікул у шкірі ембріонів становить +0,818, у гусей четвертої групи +0,939. На вихід пір’я і пуху в 120-добовому віці сила впливу (?2) йодовмісних препаратів становила 28,74%, в 360–добовому - 29,05%. Сила впливу йодовмісних препаратів високовірогідна (Р>0,001).
9. Застосування йодо- та селеновмісних препаратів перорально забезпечує додаткові надходження коштів у сумі 605…638 грн, прибутку 393…407 грн. у розрахунку на 1000 голів родинного стада при одноразовому обскубуванні після продуктивного періоду.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для підвищення інкубаційних якостей яєць, живої маси та збереженості, кількості пір'яно-пухової сировини й ефективності галузі гусівництва в цілому застосовувати йодо- та селеновмісні препарати.
2. При застосуванні йодовмісних препаратів перевагу слід віддати пероральному (разом з кормами) способу їх введення, а серед препаратів - йодованому жиру та йодованому жиру з селеном і вітаміном Е.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Любенко О.І. Вплив йодовмісних препаратів на інкубаційні якості яєць та гістологічну будову шкіри ембріонів гусей //Таврійський науковий вісник. Вип. . - Херсон. - 2004.-С.154-157.
2. Дєбров В.В., Ляшенко Є.В., Любенко О.І. Вплив йодо- та селеновмісних препаратів на інкубаційні якості гусей //Таврійський науковий вісник. - Вип. 39. - Херсон. - 2005.-С.143-147 (експериментальна частина, обробка даних).
3. Дєбров В.В., Ляшенко Є.В., Любенко О.І. Підвищення пір'яно-пухової продуктивності гусей шляхом стимулювання розвитку щитовидної залози // Вісник аграрної науки Причорномор’я: Наук.-теор. Фах. ж. – Миколаїв: МДАУ - 2007.-Випуск 5 (35) - С.152-156 (експериментальна частина, обробка даних).
4. Дєбров В.В., Любенко О.І. Продуктивні якості гусей при пероральному введенні препаратів йоду та селену //Птахівництво. Матеріали VІІ Української конференції по птахівництву з міжнародною участю. Вип. 58. – Борки. - 2006.-С.255-260 (експериментальна частина, обробка даних).
5. Дєбров В.В., Любенко О.І. Застосування біологічно-активної добавки йоду та селену в комплексі з токоферолом для підвищення пір'яно-пухової продуктивності гусей //Таврійський науковий вісник. - Вип. 47. - Херсон. - 2007.-С.143-147 (експериментальна частина, обробка даних).
6. Дєбров В.В., Ляшенко Є.В., Любенко О.І. Деклараційний патент на корисну модель: Спосіб йодування корму для сільськогосподарської птиці. - № 4570. Бюл.№1, 17.01.2005 (експериментальна частина).
7. Дєбров В.В., Ляшенко Є.В., Любенко О.І. Деклараційний патент на корисну модель: Спосіб підвищення пір'яно-пухової продуктивності сільськогосподарської птиці. № 20273. Бюл.№1, 15.01.2007 (експериментальна частина).
Любенко О.І. Підвищення пір'яно-пухової продуктивності гусей шляхом використання йодо- та селеновмісних препаратів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04. – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2007.
Дисертація присвячена розробці технологічного прийому підвищення пір'яно-пухової продуктивності гусей шляхом використання йодо- та селеновмісних препаратів.
Доведено, що застосування йодовмісних препаратів впливає на функціональний стан щитовидної залози та на кількість первинних і вторинних фолікул у розрахунку на одиницю площі тіла ембріонів.
Уперше встановлено взаємозв’язок кількості та якості пір'яно-пухової сировини за прижиттєвого підскубування з функціональним розвитком щитовидної залози, густотою фолікул у ембріонів, батьки яких одержували разом з кормами або шляхом дифузії через пори інкубаційних яєць препарати йоду і селену.
Обґрунтована доцільність використання препаратів йоду і селену у комплексі з вітаміном Е для підвищення життєздатності молодняку, економічної ефективності ведення галузі гусівництва.
Ключові слова: йод, селен, гуси, горьківська порода, яйця, біологічно-активні речовини.
Любенко О.И. Повышение перо-пуховой продуктивности гусей путем использования йодо- и селеносодержащих препаратов. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04. – технология производства продуктов животноводства. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2007.
Диссертация посвящена разработке технологического приема повышения перо-пуховой продуктивности гусей путем использования йодо- и селеносодержащих препаратов.
Доказано, что использование йодосодержащих препаратов влияет на функциональное состояние щитовидной железы и на количество первичных и вторичных фолликул в расчете на единицу площади тела эмбриона.
Впервые подтверждена связь между количеством и качеством перо-пухового сырья при жизненной общипке с функциональным развитием щитовидной железы, густотой фолликул в эмбрионах, родителям которых вместе с кормами или путем диффузии сквозь поры инкубационных яиц вводили препараты йода и селена. Для восполнения дефицита селена в кормах используют различные источники; мы предлагаем найболее приемлемый для птицехозяйств селенит натрия. Обоснована целесообразность использования препаратов йода и селена в комплексе с витамином Е для повышения жизнеспособности молодняка, экономической эффективности ведения отрасли гусеводства.
Установлено, что йодо- и селеносодержашие препараты в комплексе с токоферолом (витамином Е) способствуют повышению показателей вывода гусят и их живой массы. Живая масса гусят опытных групп, полученных от гусей, которым вместе с кормом скармливали селен с витамином Е, в 60- суточном возрасте превышали опытные, где скармливали только йодосодержащие препараты, на 0,15 (третья сравнительно с первой) и на 0,16 кг (четвертая сравнительно со второй). В 90-суточном возрасте эта разница составляла 0,21 та 0,32 кг, соответственно.
Гистологические исследования кожи эмбрионов гусей показали значительное преимущество по показателям ее структуризации и развития, наличия в ней пуховых фолликул при обработке яиц препаратами йода. В коже эмбрионов уже наблюдаются заложенные на 9 сутки пуховые фолликулы, а толщина эпидермиса составляла в среднем 170 мк, кожи 42 мк, что на 80 и 18 мк или на 88 и 75% больше, чем в образцах кожи эмбриона контрольной группы. Йодат лития в качестве йодосодержащего препарата имеет определенное преимущество перед водным раствором йодида калия.
В образцах кожи первой опытной группы количество фолликул на площади 5 мм2 составляло в среднем 103 шт, или на 9,5% больше, чем у эмбрионов контрольной группы. Йодат лития, по сравнению с йодидом калия способствует интенсивному формированию фолликул и увеличению их количества (густоты).
Установлено, что обогащение кормосмесей препаратами йода и селена,
