ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г. С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

ЛАЗОРКО ОЛЬГА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 159.9: 316.6: 658

ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ ? 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія соціальної психології

Науковий керівник: доктор психологічний наук, професор

Ложкін Георгій Володимирович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, завідувач кафедри психології та педагогіки

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Третьяченко Вікторія Віталіївна,

Східноукраїнський державний університет

ім. В. Даля МОН України (м. Луганськ),

завідувач кафедри психології та педагогіки

кандидат психологічних наук Плющ Олександр Миколайович,

Інститут соціальної та політичної психології АПН України, лабораторія соціальної психології особистості, старший науковий співробітник

Провідна установа: Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра соціальної психології

Захист відбудеться 5 червня 2007 року об 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології імені Г. С. Костюка АПН України за адресою: 01033 м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України

Автореферат розісланий 4 травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. О. Балл

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема відповідальності на сьогоднішній день постає ключовою в обговоренні низки питань, пов’язаних із розвитком сучасного суспільства, процесами індустріалізації та глобалізації, підвищенням ролі людського фактору у вирішенні глобальних проблем людства. Одночасно декілька новітніх наукових напрямків підкреслюють важливість високого рівня відповідальності для виживання людства (це і менеджмент, або теорія управління, і екологія, і соціологія, і організаційна психологія, і економічна психологія тощо). Роль відповідальності як стійкої особистісної риси особливо посилюється в процесі виконання своїх професійних обов’язків, зокрема, на промислових підприємствах, де для сучасних керівників необхідно враховувати не лише соціальний фактор, але й екологічний та виробничий. Великого значення набуває вивчення соціально-психологічних аспектів розвитку особистості менеджера. В умовах посилення загальної технологізації виробництва підвищується роль відповідальності менеджера перед суспільством. Необхідно, щоб керівник співвідносив кожне своє рішення та дію з загальнолюдськими цінностями та принципами, а не керувався лише власними інтересами чи амбіціями.

Аналіз літературних даних свідчить, що таке поняття як відповідальність менеджера у соціально-психологічному вимірі, не було предметом спеціального вивчення, хоча і згадувалось у працях, присвячених психології та практиці менеджменту. Особливий інтерес викликає питання детермінант відповідальності менеджерів-промисловців, тобто що зумовлює, чим викликаний та від чого залежить рівень відповідальності сучасних керівників промислових підприємств при виконанні своїх професійних обов’язків.

Вивченню відповідальності як соціально-психологічного феномену присвячена значна кількість як теоретичних, так і експериментальних досліджень (К. Муздибаєв, М. Савчин, М. Бахтін, М. Лемківський, Л. Татомир, А. Слобідський, Н. Мінкіна, Л. Грядунова та ін.). Проте, в науковій та методичній літературі практично відсутні дослідження проблеми психологічних детермінант відповідальності керівників промислового підприємства, не розроблені структура та технологія її формування в процесі виконання професійної діяльності.

Недостатня розробленість даної проблеми як у теоретичному, так і в практичному плані і водночас її безперечна актуальність зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Психологічні детермінанти відповідальності менеджерів промислового підприємства”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України за темою “Соціально-психологічні проблеми економічної соціалізації молоді” номер державної реєстрації – 0104U010880. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України (протокол № від 26 грудня 2002 року) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 31.10.2006 року).

Об’єкт дослідження – відповідальність менеджерів промислового підприємства.

Предмет дослідження – психологічні детермінанти відповідальності менеджерів промислового підприємства.

Мета дослідження полягала у з’ясуванні психологічних детермінант відповідальності та їх впливу на особистість менеджера-промисловця.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз поняття відповідальності в історико-філософському ракурсі та в руслі психологічних теорій.

2. Визначити структуру та суттєві особливості відповідальності менеджерів промислового підприємства як соціально-психологічного феномену.

3. Виявити об’єктивні та суб’єктивні детермінанти відповідальності менеджерів промислового підприємства.

4. Здійснити емпіричне дослідження психологічних детермінант відповідальності та визначити їх вплив на процес формування високого рівня цієї особистісної риси.

5. Визначити та обґрунтувати технологію корекції рівня відповідальності менеджерів-промисловців.

6. Експериментальним шляхом апробувати методику корекції відповідальності менеджерів промислового підприємства.

Методологічну основу дослідження склали: концептуальні положення гуманістичної та екзистенційної філософії та психології (М. М. Бахтін, Г. Йонас, Ж.-П. Сартр, А. Маслоу, Р. Мей, К. Роджерс, В. Франкл, В. А. Роменець та ін.); теоретичні положення, що стосуються становлення та розвитку особистості (Б. Г. Ананьєв, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Д. М. Узнадзе, Г. С. Костюк, В. В. Москаленко та ін.); науково-психологічні уявлення про сутність та закономірності відповідальності (К. Муздибаєв, М. В. Савчин, Ю. М. Швалб, Г. О. Балл, М. В. Лемківський, Л. П. Татомир та ін.); соціально-психологічні аспекти психології управління (Л. М. Карамушка, Н. Л. Коломінський, Л. Е. Орбан-Лембрик, Г. В. Ложкін, В. В. Третьяченко та ін.); висновки з досліджень професійного розвитку особистості (Т. В. Кудрявцев, В. Ю. Шегуров, Є. А. Климов, Ю. П. Поваренков, Е. Ф. Зеєр, В. О. Бодров, Н. І. Пов’якель, Н. Ю. Волянюк, В. Г. Зазикін та ін.).

У процесі теоретичного вивчення проблеми та науково-експериментальної роботи застосовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні дослідницькі методи: а) теоретичні: аналіз, осмислення й узагальнення надбань, представлених у філософській, психологічній і науково-методичній літературі за проблемою дослідження, класифікація, структурно-функціональне моделювання; б) емпіричні: спостереження, анкетування, напівстандартизовані індивідуальні бесіди, контент-аналітичне дослідження даних вільного асоціативного експерименту.

Використання методів статистичної обробки даних дозволило провести кореляційний аналіз, порівняння середніх величин за параметричним t-критерієм Стьюдента та непараметричним критерієм Н-Краскала-Уолеса. Статистична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою персонального комп’ютера на базі пакету статистичних програм SPSS 10.0.

Наукова новизна одержаних результатів полягала в наступному:

? вперше відповідальність менеджерів промислового підприємства розглядається як багатокомпонентне утворення в системі професійно обумовленої структури особистості, визначаються її змістові, структурні та динамічні характеристики;

? осмислено теоретичні і емпіричні дані, що дозволяють аналізувати механізми розвитку відповідальності менеджерів в процесі професійної діяльності;

? вперше проаналізовано характер впливу об’єктивних та суб’єктивних чинників на формування відповідальності у керівників промислового підприємства.

Теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розширенні та поглибленні знань про роль, специфіку, структуру, компоненти відповідальності менеджерів як соціально-психологічного феномену; визначенні основних психологічних детермінант розвитку відповідальності менеджерів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці і реалізації професійно-психологічного тренінгу корекції відповідальності менеджерів промислового підприємства; у можливості застосування теоретичних та емпіричних результатів дослідження на етапі профвідбору, адаптації та атестації кадрового менеджменту на промислових підприємствах України.

Шляхи впровадження результатів дослідження. Обґрунтовані автором положення і рекомендації апробовані та впроваджені у процес вдосконалення підготовки спеціалістів на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавр Волинського державного університету імені Лесі Українки в рамках викладання курсів “Соціальна психологія”. “Психологія управління”, практикуму з соціальної психології. Обґрунтовані автором положення і рекомендації апробовані та впроваджені в процес психологічного супроводу менеджерів промислових підприємств України. Впровадження підтверджено відповідними актами.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні загальної методології та організації дослідження, аналізі, узагальненні, а також безпосередньому виконанні всього об’єму дослідницької роботи. У одній фаховій науковій статті, написаній у співавторстві, доробок здобувача полягає у визначенні загальної ідеї, теоретичному аналізі проблеми, формулюванні висновків.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були оприлюднені на численних наукових та науково-практичних зібраннях, а саме: на VІ Міжнародному науковому конгресі “Олімпійський спорт та спорт для всіх” (Варшава, 2002); на науково-практичній конференції “Гендерний аспект культури і навчально-виховний процес” (Луцьк, 2002); на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми організаційної психології” (Київ, 2002); на науково-практичній конференції “Соціально-психологічні детермінанти становлення особистості” (Луганськ, 2003); на науково-практичній конференції “Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні” (Київ, 2003); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-психологічні проблеми розробки та прийняття рішень” (Київ, 2004); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні засади природничо-географічної та економічної освіти: досвід, проблеми, перспективи” (Вінниця, 2005); на першому Всеукраїнському конгресі психологів (ІV з’їзді Товариства психологів України) (Київ, 2005), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” (Київ, 2007).

Результати роботи доповідалися автором на розширених засіданнях кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки (2002; 2006; 2007).

Публікації. Зміст та результати роботи відображено у дев’яти наукових роботах (наукові статті та тези), з них шість – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (219 найменувань) та додатків. Основний зміст роботи викладено на 162 сторінках друкованого тексту, він містить 19 таблиць, 29 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт, предмет та методологічні засади, сформульовано мету та завдання роботи, визначено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, особистий внесок автора, наведено дані про апробацію та впровадження здобутих результатів у практику.

У першому розділі – “Відповідальність менеджера як соціально-психологічний феномен” – подається науково-теоретичне обґрунтування поняття “відповідальність” в історико-філософському ракурсі та в контексті психологічних теорій, здійснюється системний аналіз накопичених до теперішнього часу наукових теоретичних поглядів й окремих емпіричних фактів з проблеми професіогенезу управлінців, висвітлюється концепція професійної відповідальності менеджерів промислового підприємства.

Наукове визначення відповідальності як особистісної характеристики пов’язане з поглибленням соціалізації людини на основі розширення процесів технологізації та глобалізації, що є характерним для сучасного цивілізаційного розвитку. Першим історично зафіксованим видом відповідальності була правова, або юридична, відповідальність, яка притаманна людині як ланці суспільства, що виконує певні соціальні ролі. Морально-етична відповідальність є внутрішнім регулятором нормативності поведінки, що характеризує людину поза її публічними ролями, як “приватну” істоту. Ця складова відповідальності у філософії, особливо екзистенційній, трактується як джерело та результат людського вчинку. Лише людина, яка здатна взяти на себе відповідальність, може бути вільною.

У психологічних теоріях поняття відповідальності трактується неоднозначно: від проголошення узагальнюючим принципом існування людини (В. Франкл) до повного заперечення як властивості особистості (психодинамічні та біхевіоральні теорії). Систематизація наукових, зокрема психологічних, знань про людину переконливо засвідчує, що відповідальність як суттєва ознака та риса особистості почала розглядатися психологами порівняно недавно, у другій половині 20-го століття, з появою гуманістичного напряму у психології. Гуманістична психологія в якості основної моделі бачить відповідальну людину, що має змогу вільного вибору серед всіх можливостей. Створено чимало психологічних теорій, згідно з якими відповідальність є суттєвою особистісною рисою: теорія “самоактуалізації” А. Маслоу, “автентична особистість” Ф. Перлза, феноменологічна теорія особистості К. Роджерса, логотерапія В. Франкла, теорія суб’єктності Р. Харре, соціально-когнітивна теорія особистості та регуляції поведінки А. Бандури, “локус контролю” Дж. Роттера, теорія самодетермінації та когнітивної оцінки Е. Дісі та Р. Райана, теорія моральної відповідальності Ж. Піаже тощо. В контексті теорії В. А. Роменця відповідальність розглядається як визначальна складова вчинку. Саме вчинок є способом особистісного існування, що виражає взаємини між особистістю та світом. Ця теорія виходить з “філософії вчинку” М. М. Бахтіна, який вважав, що кожний психічний феномен містить індивідуально-відповідальний вчинок. Із сукупності вчинків складається життя людини.

Психологічне вивчення проблеми відповідальності наштовхує на необхідність розкриття її структури, в якій умовно можна виділити три змістових компоненти: когнітивний, емоційно-мотиваційний та конативний (поведінковий). Когнітивний компонент відповідальності віддзеркалює ступінь усвідомленості суб’єктом себе як відповідальної людини, а також інстанції відповідальності (локалізація локусу контролю), рівень розвитку її моральної свідомості та самосвідомості (висока нормативність поведінки). Емоційно-мотиваційний компонент відповідальності відображає мотиваційну сферу особистості, яка визначає поведінку і діяльність людини, а також емоційні переживання, які пов’язані з предметом та інстанцією відповідальності. Нарешті, конативний компонент виявляється у конкретних вчинках особистості, у прийнятті відповідальних рішень, є реальним виявом когнітивного та емоційно-мотиваційного компонентів. Результатом та проявом відповідальності є відповідальний вчинок особистості, який відповідає як нормам соціуму (зовнішня інстанція відповідальності), так і нормам власної совісті (внутрішня інстанція відповідальності). Співвіднесення норм суспільства та відповідальності індивіда можна позначити терміном соціальна адекватність, яка являє собою відповідність, співвіднесеність конкретних дій та вчинків з вимогами та нормами поведінки соціуму, ефективність цих вчинків у суспільному сенсі. Отже, відповідальність проявляється не лише у характері, але й у почуттях, сприйманні, усвідомленні, світогляді, у різних формах поведінки особистості.

В основу роботи покладено розуміння відповідальності як інтегральної якості людини, яка виявляється в когнітивній, емоційно-мотиваційній та поведінковій сферах особистості та є визначальною для соціальної адекватності її вчинків.

Психологічні дослідження засвідчують, що виникнення професійної управлінської діяльності можна розглядати як реакцію на потребу організувати злагоджену групову роботу. Поза сумнівом, що будь-яка організація потребує залучення менеджерів, незалежно від специфіки її діяльності, структури чи розмірів. Відтак цю професію можна сміливо назвати найпоширенішою у сучасному суспільстві. Окрім того, вона є найбільш складною, універсальною та відповідальною серед існуючих.

Головна мета управлінської діяльності – забезпечення цілеспрямованої та координованої роботи керованого колективу у напрямку вирішення певних завдань. Відповідальність, на думку більшості науковців, є однією з визначальних ознак менеджерської діяльності і має поліструктурний характер. Сукупність юридичної, соціальної та морально-етичної складових відповідальності інтегрується у професійній відповідальності менеджера, яка є мірою усвідомлення особистістю своїх професійних обов’язків та добровільного їх виконання, а також мірою її провини за невиконання професійних обов’язків.

Специфіка відповідальності менеджерів-промисловців обумовлюється об’єктивними та суб’єктивними детермінантами, які тісно пов’язані між собою. Поділ чинників на об’єктивні та суб’єктивні є традиційним та використовується більшістю дослідників. Об’єктивні чинники відповідальності менеджера відображають зовнішній вплив середовища, який не залежить безпосередньо від керівника і виявляється в особливостях розвитку суспільства в даний період часу та специфіці місця проживання (вплив макросередовища); специфіці підприємства, на якому відбувається професійна діяльність суб’єкта управління (вплив мікросередовища); в управлінському статусі самого менеджера; вікових, сімейних та гендерних особливостях керівника; ситуаційних чинниках. Суб’єктивні детермінанти виявляються в індивідуально-психологічних характеристиках суб’єкта управління, особливостях його мотиваційної сфери, сукупності спеціальних здібностей і знань, які зумовлюють вибір керівної роботи, з одного боку, та поглиблюються в процесі професійної діяльності менеджера, з іншого.

На основі аналізу проблеми робиться висновок про недостатню її розробленість як у теоретичному, так і в прикладному аспекті, що надає підстави для дослідження психологічних детермінант відповідальності менеджерів.

Другий розділ – “Емпіричне вивчення психологічних детермінант відповідальності менеджерів промислового підприємства” – присвячений передусім обґрунтуванню визначень методологічних передумов дослідження з урахуванням його інтегративного характеру. До складу цього розділу включено опис організації експериментального дослідження та логіку відбору тих методик, котрі використовувалися у роботі, а також змістовний аналіз отриманих емпіричних даних.

Мета першого етапу (2001?2002) полягала в розробці концепції роботи, визначенні цілей, завдань та виборі адекватних та взаємодоповнювальних методів дослідження. З метою перевірки надійності та ефективності обраних методів було проведене пілотажне дослідження.

Протягом другого етапу (2002?2004) був проведений основний експеримент. Дослідження проводилося на базі промислового підприємства ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”. В експерименті брали участь менеджери цього підприємства. На функціональному рівні вони представляють три ланки керівництва. Нижня ланка керівництва – керівники технічного рівня – 53 особи (заступники начальників підрозділів управління, заступники начальників цехів, начальники установок); середня ланка керівництва – управлінський рівень – 39 осіб (начальники відділів, начальники цехів); вища ланка керівництва – конституціональний рівень – 8 осіб (члени Правління, головний бухгалтер підприємства). Всього в експерименті брало участь 100 менеджерів.

Мета третього етапу (2004?2005) полягала в розробці професійно-психологічного тренінгу корекції відповідальності менеджерів промислового підприємства, апробації цього тренінгу та підтвердженні гіпотез щодо його ефективності.

Протягом емпіричного дослідження використано сукупність взаємопов’язаних методик: 16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла (16-ФЛО-105-С), методика вивчення мотивації професійної діяльності (за К. Замфір, в модифікації А. Реана), методика діагностики рівня суб’єктивного контролю “Локус контролю” (за О. Ксенофонтовою), вільний асоціативний експеримент, методика експертної оцінки та ранжування професійно значущих якостей менеджера.

Аналіз об’єктивних детермінант відповідальності менеджерів промислового підприємства дозволив зробити наступні висновки: дане підприємство (нафтопереробний завод) має стратегічне значення для економіки всього регіону. Це, з одного боку, обумовлює приплив менеджерів-професіоналів саме на це підприємство, з іншого боку, ставить високі вимоги до професійно важливих якостей, і, особливо, до відповідальності менеджерів; підприємство являє собою стратегічне виробництво з безперервним виробничим циклом, що посилює значення відповідальності менеджерів підприємства за наслідки професійної діяльності; у посадовій інструкції обумовлений об’єм правової відповідальності кожного менеджера залежно від обсягу його повноважень, визначена підпорядкованість кожної посади вищому керівництву. Співвідношення різних складових відповідальності: правової, морально-етичної та соціальної менеджерів-промисловців є різним залежно від ланки керівництва. Якщо рівень та об’єм правової та соціальної відповідальності менеджерів-промисловців обумовлюється певною мірою їх посадовим статусом, то рівень морально-етичної відповідальності як визначальної особистісної характеристики управлінця має бути на високому рівні у кожного менеджера.

До суб’єктивних детермінант відповідальності менеджерів ми віднесли індивідуально-психологічні риси особистості, особливості мотиваційної сфери, а також спеціальні знання та здібності, які інтегруються у професійно важливі якості менеджерів.

Дослідження кореляційних зв’язків між об’єктивними детермінантами і фактором G (відповідальність – безвідповідальність) засвідчило наявність багатозначних зв’язків. Високий кореляційний зв’язок відповідальності менеджерів (р?0,001) зафіксовано між віком керівника (r=0,450), посадовим статусом (r=0,342), загальним стажем (r=0,342) та стажем на заводі (r=0,363). Керівний стаж та стаж на посаді також мають достовірні зв’язки (р?0,01) з відповідальністю (відповідно, r=0,313 та r=0,305). Що стосується значущих зв’язків відповідальності з суб’єктивними детермінантами, то 10 з конституційних факторів (адекватна самооцінка, доброзичливість, емоційна стійкість, експресивність, підозрілість, креативність, дипломатичність, тривожність, радикалізм та високий самоконтроль) мають тісний зв’язок (р?0,001) із досліджуваним феноменом. Виявлено, що відповідальність також значуще корелює із всіма шкалами методики локусу контролю, за виключенням шкали схильності до самозвинувачення. Існує тісний зв’язок відповідальності із оптимальним мотиваційним комплексом менеджера (р?0,001, r=0,383) за методикою професійної мотивації К. Замфір.

Аналіз динаміки прояву відповідальності залежно від стажу роботи показав, що на початку діяльності в якості керівника (стаж до 10 років) відповідальність супроводжується високим рівнем напруженості, радикалізму та високим самоконтролем, на етапі здобуття професійного досвіду керівної роботи (стаж більше 10 років) вона тісно пов’язана з доброзичливістю та експресивністю.

Наступний етап роботи передбачав дослідження гендерних відмінностей відповідальності менеджерів підприємства. Емпірично виявлено, що у жінок відповідальність тісно пов’язана з експресивністю (r=0,537) та тривожністю (r=0,588), у чоловіків – з адекватною самооцінкою (r=0,462), емоційною стійкістю (r=0,313), радикалізмом (r=0,537) та напруженістю (r=0,303) (р?0,05), а також, на рівні тенденції до зв’язку, з доброзичливістю, експресивністю, сміливістю та високим самоконтролем.

Подальший аналіз отриманих даних засвідчив, що для всіх керівників, незалежно від рангу, важливим є зв’язок відповідальності як особистісної риси із самооцінкою (r=0,576; р?0,001). Зв’язок відповідальності та емоційної стійкості виявлений у вищий та низовій ланці. Найтісніший зв’язок радикалізму з відповідальністю (r=0,535; р?0,001) виявлений в низовій ланці керівництва.

Логіка нашої роботи також передбачала дослідження локусу контролю менеджерів. Проведений нами кореляційний аналіз виявив тісні зв’язки (р?0,01) показників інтернальності із стажем на керівній посаді, стажем на заводі та керівним стажем, що дає підстави стверджувати про важливість досвіду та поглиблення професіоналізму для формування високого рівня відповідальності менеджерів. Найвищий рівень інтернальності виявився у середній ланці керівництва, при чому майже за всіма шкалами методики. У чоловіків-менеджерів інтернальність у професійній діяльності статистично значимо вища, ніж у жінок; інтернальність у професійній діяльності значимо корелює із загальним та керівним стажем. Факторами 16-PF опитувальника Кеттелла, які тісно корелюють з рівнем інтернальності у професійній діяльності (р?0,001), виявилися: високий інтелект, емоційна стійкість, домінантність, відповідальність та дипломатичність.

З метою визначення психологічного профілю “ідеального менеджера” було проведено спеціальне дослідження, сутність якого полягала у описанні досвідченими спеціалістами власного уявлення про професійно важливі якості, характерні для найбільш підготовлених фахівців.

За допомогою експертної оцінки планувалося отримати відповідь щодо апріорного припущення важливості відповідальності як риси особистості для професії керівника з точки зору самого менеджера. За даними експертної оцінки менеджерів відповідальність поруч з професіоналізмом є найважливішою професійною характеристикою сучасного управлінця. Виявлено суттєве переважання ділових характеристик (75,4 %) у порівнянні із особистісними рисами менеджерів.

В процесі вивчення професійної мотивації менеджерів виявлено, що у керівників із різним стажем роботи переважає оптимальний мотиваційний комплекс. Одночасно, що стосується негативного мотиваційного комплексу, то, всупереч очікуванням, процентний показник у працівників зі стажем роботи на керівних посадах більше 10 років майже у 2 рази більший, ніж у керівників-початківців (відповідно 34,63 % та 17,74 %). Подальший аналіз мотиваційних комплексів виявив існування суттєвої різниці за гендерною ознакою. Якщо для чоловіків-менеджерів загальна частка оптимального та нейтрального мотиваційних комплексів становить 84,4 %, то у жінок – лише 53,4 %.

Контент-аналітичне дослідження даних вільного асоціативного експерименту дозволило побудувати загальну матрицю психічних образів поняття відповідальності. В ході контент-аналітичного аналізу виявлено наступне співвідношення уявлень керівників про сутність відповідальності: найбільшу кількість асоціацій отримала категорія близьких за змістом до поняття “відповідальність” рис особистості (майже 40% від загальної кількості реакцій). Черговими за кількістю реакцій є психічні образи об’єкта відповідальності (загальні асоціації) та когнітивні компоненти відповідальності (відповідно 13,46 % та 9,58 %). Стосовно предмету відповідальності кількість професійно спрямованих асоціацій значно вища за загальні (відповідно 7,78% та 2,1%), що свідчить про переважання асоціативного сприйняття менеджерами відповідальності як професійно важливої особистісної риси. Дослідження виявило, що переважна більшість менеджерів сприймає відповідальність як особистісну рису в системі професійно важливих якостей; позитивне ставлення до відповідальності переважає у чоловіків, негативне – у жінок-менеджерів; найвищі показники позитивного ставлення виявлено у вищій ланці керівництва; професійний аспект предмету відповідальності значно переважає над загальним.

Підведення підсумків цієї частини роботи дозволило зробити висновок про те, що більшість професійно важливих якостей менеджера остаточно формуються в результаті професійного навчання та досвіду, а отже піддаються корекції.

У третьому розділі – “Корекція та розвиток відповідальності менеджерів промислового підприємства” – обґрунтовується професійно-психологічний тренінг відповідальності менеджерів як метод корекції та розвитку професійної відповідальності. Професійно-психологічний тренінг відповідальності менеджерів проводився на промисловому підприємстві ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” протягом червня-серпня 2004 року, загальний обсяг тренінгових занять склав 60 годин (по 15 годин на кожну тренінгову групу). При комплектації тренінгових груп ми керувалися принципом однорідності посад і рангів керівництва, а також взаємозв’язків у виробничо-технологічних процесах та типовістю отриманих в процесі попередньої діагностики даних. Кількість членів групи не перевищувала 12 осіб. Було утворено 4 тренінгові групи (вища ланка керівництва – 8 осіб, середня ланка керівництва – 12 осіб, низова ланка керівництва – 2 групи по 10 осіб). Таким чином кількість членів експериментальної групи становила 40 осіб, контрольної – 60 осіб. Вибір модулів професійно-психологічного тренінгу відповідальності зумовлений результатами констатуючого етапу дослідження об’єктивних та суб’єктивних чинників впливу на професійну відповідальність менеджерів.

Всього було виділено п’ять модулів професійно-психологічного тренінгу відповідальності:

1) Соціально-психологічна компетентність менеджера.

2) Професійна мотивація менеджера.

3) Особистісна детермінація (інтернальність) менеджера.

4) Професійна відповідальність менеджера (індивідуально-психологічний рівень).

5) Професійна відповідальність менеджера (організаційний рівень).

Динаміка організаційної структури професійно-психологічного тренінгу відповідальності менеджерів має поступальний, системний та інтегрований характер.

Для визначення ступеня задоволеності тренінговою програмою було використано метод опитування учасників тренінгу за допомогою письмового анкетування через місяць та рік після закінчення професійно-психологічного тренінгу. Встановлено, що найвищі показники задоволеності спостерігаються щодо другого (90%) та третього (85%) модулів тренінгу. Оскільки саме ці модулі передбачають когнітивну спрямованість, діють на глибинні особистісні утворення, мають детермінуючий характер щодо відповідальності як професійно важливої риси менеджера, можна зробити висновок про адекватне сприйняття учасниками їх надважливості. В ході опитування з’ясовано, що необхідність та доцільність проведення подібних професійно-психологічних тренінгів зростає з підвищенням статусу керівника в організації. Проведене дослідження показало практичну корисність та ефективність професійно-психологічного тренінгу відповідальності менеджерів, продемонструвало довготривалий характер дії ефектів тренінгового навчання, позитивну спрямованість змін особистісних конструктів управлінців, зокрема рівня інтернальності локусу контролю. Локус контролю тісно пов’язаний з когнітивною, мотиваційною та поведінковою сферами особистості та визначає рівень сформованості внутрішньої відповідальності в її проявах у всіх сферах життєдіяльності, у тому числі, при виконанні службових обов’язків.

Статистично значущі зрушення були виявлені за шкалами локусу контролю після проведення тренінгу. Значні зміни відбулися за шкалами інтернальності досягнень (Ід) (t=2,12; p<0,05) та інтернальності у професійній діяльності (Іп) (t=2,02; p<0,05). Одночасно, всі показники інтернальності після тренінгу підвищилися, окрім інтернальності у сфері невдач (Ін) (рис.1).

Рис. 1. Динаміка рівня інтернальності учасників професійно-психологічного тренінгу (загальна вибірка)

Примітка. 1 – інтернальність загальна, 2 – інтернальність у сфері досягнень, 3 ? інтернальність у сфері невдач, 4 – інтернальність у професійній діяльності, 5 ? інтернальність у міжособистісному спілкуванні, 6 – готовність до діяльності, пов’язаної з труднощами, 7 – готовність до самостійного планування.

Отже, проведений аналіз результатів із застосуванням методів математичної статистики, довів, що професійно-психологічний тренінг відповідальності менеджерів на промисловому підприємстві є ефективним.

ВИСНОВКИ

Резюмуючи викладені в дисертаційній роботі результати теоретичних і експериментальних досліджень, можна зробити такі підсумкові висновки:

1. У руслі філософських та психологічних теорій поняття відповідальності трактується неоднозначно та суперечливо: від проголошення узагальнюючим принципом існування людини до повного заперечення її як особистісної характеристики. У вітчизняній соціальній психології відповідальність визначається якісною характеристикою особистості, особливою формою саморегуляції, самодетермінації та контролю вчинків зрілої людини.

2. В основу роботи покладено розуміння відповідальності як інтегральної якості людини, яка виявляється в когнітивній, емоційно-мотиваційній та поведінковій сферах особистості та є визначальною для соціальної адекватності її вчинків. Правова, соціальна та морально-етична складові відповідальності керівника інтегруються у професійній відповідальності менеджера, яка є мірою усвідомлення особистістю своїх професійних обов’язків та добровільно-ефективного їх виконання.

3. Провідні чинники, які впливають на рівень відповідальності менеджерів промислового підприємства, можна умовно поділити на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні, що тісно пов’язані між собою. Об’єктивні детермінанти відповідальності менеджера відображають вплив середовища, який не залежить безпосередньо від керівника (особливості розвитку суспільства та умови місця проживання; специфіка підприємства, на якому працює менеджер; його управлінський статус; вік, сімейний статус та гендер керівника). Суб’єктивні детермінанти відповідальності виявляються в індивідуально-психологічних характеристиках суб’єкта управління, особливостях його мотиваційної сфери, сукупності спеціальних здібностей і знань які зумовлюють вибір керівної роботи, з одного боку, інтегруються у професійно важливі якості керівника, з іншого.

4. Експериментальне дослідження об’єктивних та суб’єктивних детермінант відповідальності управлінця дало змогу встановити ряд характерних особливостей та закономірностей:

· високий кореляційний зв’язок відповідальності менеджерів (р?0,001) зафіксовано між віком керівника (r=0,450), посадовим статусом (r=0,342), загальним стажем (r=0,342) та стажем на заводі (r=0,363);

· на початковому етапі керівної діяльності (стаж до 10 років) відповідальність супроводжується високим рівнем напруженості, радикалізму та високим самоконтролем, на етапі здобуття професійного досвіду керівної роботи (стаж більше 10 років) вона тісно пов’язана з доброзичливістю та експресивністю;

· гендерний аналіз виявив, що у жінок відповідальність тісно пов’язана з експресивністю (r=0,537) та тривожністю (r=0,588), у чоловіків – з адекватною самооцінкою (r=0,462), емоційною стійкістю (r=0,313), радикалізмом (r=0,537) та напруженістю (r=0,303) (р?0,05), а також, на рівні тенденції до зв’язку, з доброзичливістю, експресивністю, сміливістю та високим самоконтролем;

· виявлено, що для всіх керівників, незалежно від рангу, важливим є зв’язок відповідальності як особистісної риси із самооцінкою (r=0,576; р?0,001). Найтісніший зв’язок радикалізму з відповідальністю (r=0,535; р?0,001) виявлений в низовій ланці керівництва;

· тісний зв’язок виявлено між відповідальністю як індивідуально-психологічною рисою та інтернальністю локусу контролю як проявом відповідальності у професійній діяльності менеджерів. Найвищий рівень інтернальності виявився у середній ланці керівництва, при чому майже за всіма шкалами методики. У чоловіків-менеджерів інтернальність у професійній діяльності статистично значимо вища, ніж у жінок; інтернальність у професійній діяльності значимо корелює із загальним та керівним стажем;

· психологічний профіль “ідеального менеджера” побудований за допомогою методу експертної оцінки дозволив підтвердити виняткове значення відповідальності у системі професійно важливих якостей керівника. Виявлено суттєве переважання ділових характеристик (75,4 %) у порівнянні із особистісними рисами менеджерів;

· отримані емпіричні дані дають підстави констатувати переважання оптимального мотиваційного комплексу в більшості менеджерів промислового підприємства. Значна кількість жінок-менеджерів мають негативний мотиваційний комплекс з переважанням зовнішньої негативної мотивації. Виявлено існування суттєвої різниці за гендерною ознакою: якщо для чоловіків-менеджерів загальна частка оптимального та нейтрального мотиваційних комплексів становить 84,4 %, то у жінок – лише 53,4 %.

· психосемантичний аналіз поняття “відповідальність” за допомогою вільного асоціативного експерименту та контент-аналітичного дослідження дозволяє визначити, що переважна більшість менеджерів сприймає відповідальність як особистісну рису в системі професійно важливих якостей; позитивне ставлення до відповідальності переважає у чоловіків, негативне – у жінок-менеджерів; найвищі показники позитивного ставлення виявлено у вищій ланці керівництва; професійний аспект предмету відповідальності значно переважає над загальним.

5. Метою проведення професійно-психологічного тренінгу відповідальності менеджерів є корекція та розвиток професійної відповідальності управлінців. Вибір модулів професійно-психологічного тренінгу відповідальності зумовлений визначенням об’єктивних та суб’єктивних детермінант відповідальності управлінців. Професійно-психологічний тренінг відповідальності включає наступні модулі: 1) соціально-психологічна компетентність менеджера; 2) професійна мотивація менеджера; 3) особистісна детермінація (інтернальність) менеджера; 4) професійна відповідальність менеджера (індивідуально-психологічний рівень); 5) професійна відповідальність менеджера (організаційний рівень).

6. Статистично значущі зрушення були виявлені за шкалами локусу контролю після проведення тренінгу. Значні зміни відбулися за шкалами інтернальності досягнень (Ід) (t=2,12; p<0,05) та інтернальності у професійній діяльності (Іп) (t=2,02; p<0,05). Одночасно, всі показники інтернальності після тренінгу підвищилися, окрім інтернальності у сфері невдач.

7. Проведений аналіз результатів із застосуванням методів математичної статистики, довів, що професійно-психологічний тренінг відповідальності менеджерів на промисловому підприємстві є ефективним.

Щодо перспективи вивчення феноменології відповідальності менеджерів можна припустити, що подальше дослідження в обраному напрямку дозволить поглибити існуючі уявлення про механізми, які визначають динаміку її зростання та створити продуктивніші психологічні засоби актуалізації цих механізмів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лазорко О. В. Поняття професійної відповідальності в соціальній психології // Проблеми педагогічних технологій.– Луцьк, 2002.– № 1.– С. ?64.

2. Лазорко О. В. Психологические основы формирования ответственного отношения спортсмена к процессу спортивной тренировки // Wspуіczesny sport olimpijsky i sport dla wszystkich.– Warszawa, 2002.– Р. 326?329.

3. Лазорко О. В. Психологічні основи управління процесом формування відповідальності спортсмена // Актуальні проблеми психології. Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України.– К., 2002.– Т. І.– Ч. 6.– С. 245?249.

4. Лазорко О. В., Ложкін Г. В. Поняття відповідальності в історично-філософському та психологічному дискурсах // Психологія та суспільство.– Т., 2003.– № 4.– С. 61?74.

5. Лазорко О. В. Детермінанти професійного становлення особистості менеджера // Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України.– К., 2003.– Т. V.– Ч. 5.– С. 196?201.

6. Лазорко О. В. Феномен відповідальності менеджера // Соціальна психологія.– К., 2003.– № 2.– С. 37?45.

7. Лазорко О. В. Екологічна відповідальність в системі професійної відповідальності управлінців // Наукові зап. Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія: педагогіка та психологія.– 2005.– Вип. 14.? С. ?32.

8. Лазорко О. В. Гендерні особливості діяльності менеджерів промислових підприємств // Соціальна психологія.– К., 2005.– № 5.– С. 160?169.

9. Лазорко О. В. Психосемантичні аспекти відповідальності менеджерів // Наукові зап. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України: В 4 т. / За ред. академіка С. Д. Максименка.– К.: Главник, 2005.– Вип. 26.? Т. 2.– С. ?439.

АНОТАЦІЯ

Лазорко О. В. Психологічні детермінанти відповідальності менеджерів промислового підприємства.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи. – Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячено висвітленню проблеми психологічних детермінант відповідальності менеджерів промислового підприємства.

У роботі науково-теоретично обґрунтовано поняття відповідальності менеджера. Визначено структуру та суттєві особливості цього соціально-психологічного поняття. Виявлено об’єктивні та суб’єктивні психологічні детермінанти відповідальності менеджерів промислового підприємства та їх вплив на формування високого рівня цієї особистісної риси. Представлено технологію та апробацію корекції відповідальності менеджерів за допомогою професійно-психологічного тренінгу.

Ключові слова: відповідальність, менеджер, об’єктивні та суб’єктивні детермінанти, професійна мотивація, локус контролю, професійно-важливі якості, професійно-психологічний тренінг.

АННОТАЦИЯ

Лазорко О. В. Психологические детерминанты ответственности менеджеров промышленного предприятия. – Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология, психология социальной работы. – Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины.– Киев, 2007.

Диссертационное исследование посвящено анализу проблемы психологических детерминант ответственности менеджеров промышленного предприятия.

В работе осуществлено научно-теоретическое обоснование понятия ответственности менеджера. Ответственность менеджера – стержневой признак управленческой деятельности, интегральное качество человека, которое проявляется в когнитивной, эмоционально-мотивационной и поведенческой сферах личности и является индикатором социальной адекватности ее поступков. Автором определены существенные особенности этого социально-психологического феномена в структуре профессионально обусловленной структуры личности менеджера. Юридическая, социальная и морально-этическая составляющие ответственности интегрируются в профессиональной ответственности менеджера, которая выступает мерой осознанности личностью своих профессиональных обязанностей и добровольного их выполнения, а также мерой ее виновности в случае невыполнения этих обязанностей.

Выявлены объективные и субъективные детерминанты ответственности менеджеров промышленного предприятия, а также их влияние на формирование высокого уровня этой черты личности. Объективные детерминанты ответственности отражают влияние среды, которое не зависит непосредственно от менеджера и проявляется: в особенностях развития общества в данный период времени и специфике места проживания (влияние макросреды); в специфике предприятия, на котором осуществляется профессиональная деятельность субъекта управления (влияние мезосреды); в управленческом статусе самого менеджера; в возрастных, семейных, гендерных особенностях руководителя (микросреды); в ситуационных факторах. Субъективные детерминанты ответственности проявляются в индивидуально-психологических характеристиках субъекта управления, особенностях его мотивационной сферы, профессионально важных качествах, которые обуславливают выбор руководящей работы, с одной стороны, и развиваются в процессе профессиональной деятельности менеджера, с другой.

В исследовании представлены технология и апробация коррекции ответственности менеджеров с помощью профессионально-психологического тренинга ответственности, который включает в себя пять модулей. Применение данного тренинга на промышленных предприятиях способствует развитию профессиональной ответственности субъектов управления на всех уровнях руководства.

Ключевые слова: ответственность, менеджер, объективные и субъективные детерминанты, профессиональная мотивация, локус контроля, профессионально-важные качества, профессионально-психологический тренинг.

ANNOTATION

Lazorko O. V. Psychological determinants of industrial enterprise managers’ responsibility.– Manuscript.

Thesis for a candidate degree in psychological sciences by specialty 19.00.05 – Social psychology, psychology of social work. – G. S. Kostiuk Institute of Psychology of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2007.

This paper brings to light the problem of the psychological determinants of industrial enterprise managers’ responsibility.

The research provides the theoretical basis for the notion of manager’s responsibility. The structure and the key peculiarities of this socio-psychological phenomenon are defined. The main objective and subjective psychological determinants of managers’ responsibility are outlined as well as the degree of their influence on formation processes of this personality feature high-level development. The technology of the managers’ responsibility correction is introduced and its actualization is realized by means of the professional-psychological training.

Key words: responsibility, manager, objective and subjective determinants, professional motivation, locus of control, professional-important qualities, professional-psychological training.