ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ЛОГОЙДА СТЕПАН ІВАНОВИЧ

УДК: 595.782+632.931

ГРОНОВА ЛИСТОКРУТКА LOBESIA BOTRANA DEN ET SCHIFF.

(LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) НА ВИНОГРАДНИКАХ

В УМОВАХ ЗАКАРПАТТЯ УКРАЇНИ ТА КОНТРОЛЬ ЇЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ

16.00.10 – ентомологія

аВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук в лабораторії застосування ентомофагів

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук,

Дрозда Валентин Федорович,

завідувач відділом біометоду Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при Національному аграрному університеті

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Тертишний Олександр Степанович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри прикладної біології

кандидат сільськогосподарських наук,

Сикало Оксана Олексіївна,

Національний аграрний університет,

доцент кафедри інтегрованого захисту рослин

Захист відбудеться “ ” 2007 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.376.01 в Інституті захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 33, корпус №1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 33, корпус №1, кімн. 65

Автореферат розісланий “____ ” 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.М. Ткаленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виноград за калорійністю, вмістом вітамінів, своїми лікувальними властивостями є цінним продуктом харчування. Нині галузь виноградарства в Закарпатті поступово відновлюється, проте щорічно, значних збитків урожаю винограду завдають шкідники та збудники хвороб. Серед комах велику небезпеку представляють листокрутки, особливо виділяється гронова листокрутка.

Гусениці гронової листокрутки живляться бутонами, квітками суцвіть, а пізніше ягодами винограду, що спричинює недобір понад 30% урожаю. Окрім того, гусениці другої та третьої генерацій живлячись ягодами, сприяють поширенню збудника сірої гнилі, що значно погіршує якість продукції.

Контроль чисельності шкідника здійснюється переважно застосуванням хімічних інсектицидів. Проте, внаслідок особливостей біології, прихованого способу життя гусениць, цей метод не завжди забезпечує бажаного ефекту. Окрім того, у період достигання винограду, проти третьої генерації шкідника застосування хімічних препаратів заборонено. Саме тому особлива увага приділялась обґрунтуванню біологічних методів контролю чисельності гронової листокрутки, як найпоширенішого та небезпечного шкідника винограду в Закарпатті. Для раціонального контролю чисельності листокрутки досить перспективним є застосування сучасних гормональних препаратів та паразита яєць – трихограми.

Враховуючи умови Закарпаття, специфіку використання винограду та екологічну ситуацію, виникла нагальна потреба поглибленого вивчення особливостей біології виду в регіоні для розробки ефективних, екологічно безпечних захисних заходів на промислових та присадибних насадженнях винограду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота входила в план наукових досліджень лабораторії застосування ентомофагів Інституту захисту рослин УААН за завданнями: „Науково обґрунтувати і розробити безпестицидні технології захисту рослин в зонах особливої екологічної небезпеки, виробництва продукції дитячого та дієтичного харчування, санітарно-курортних та водоохоронних зонах з переважним використанням ентомофагів, біопрепаратів, БАР та ін. нехімічних засобів” (2004-2005 рр. - № 0101U003858); „Вдосконалити технологію застосування перспективних видів ентомофагів та екологічно безпечних заходів захисту рослин в агроценозах відкритого та закритого ґрунтів для регулювання чисельності економічно важливих видів шкідників” (2006 р. - № 0106U002716).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення особливостей розвитку, поширення та шкідливості гронової листокрутки залежно від екологічних чинників навколишнього середовища в умовах Закарпаття, а також вдосконалення системи захисту винограду, обґрунтування технології застосування засобів захисту виноградників в промислових та присадибних насадженнях для отримання високоякісного та сталого урожаю.

Для досягнення мети досліджень передбачалось:

- уточнення особливостей біології та вивчення динаміки чисельності гронової листокрутки;

- вивчення поширення, характеру розвитку усіх генерацій фітофагу залежно від гідротермічних умов;

- визначення на основі морфологічних та фізіологічних показників відсотку життєздатної частини популяції гронової листокрутки;

- вивчення ефективності використання нового гормонального препарату Люфокс 105 ЕС, к.е. в промислових та присадибних насадженнях винограду;

- уточнення норм, строків та кратності розселення трихограми;

- обґрунтування раціонального застосування трихограми окремо та у комплексі з гормональними препаратами;

- удосконалення системи захисту винограду.

Об’єкт дослідження: гронова листокрутка, визначення поширення, шкідливості та особливості її розвитку залежно від екологічних чинників регіону, технології захисту винограду, гормональні препарати, трихограма.

Предмет дослідження: удосконалення системи захисту винограду від гронової листокрутки в агроценозах виноградників колективного та приватного секторів.

Методи дослідження: маршрутні обстеження виноградних насаджень для виявлення та збору окремих фаз розвитку гронової листокрутки, а також встановлення рівня чисельності; польові – вивчення поширення, шкідливості, динаміки чисельності гронової листокрутки в умовах Закарпаття, а також обґрунтування ефективності окремих елементів технології захисту виноградників в промислових та присадибних насадженнях; лабораторні – для визначення життєздатності популяції гронової листокрутки, рівня паразитизму ентомофагами, ураженості збудниками хвороб, а також визначення репродуктивного потенціалу; статистичний – для розрахунків найменшої істотної різниці між варіантами дослідів; розрахунковий – для визначення економічної ефективності використання технології захисту винограду.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов Закарпаття експериментально досліджено розвиток гронової листокрутки на дикорослих чагарникових рослинах, зокрема на ожині звичайній (Rubus caecius L.); глоді колючому (Crataegus oxyacantha L.); терені звичайному (Prunus spinosa L.); калині звичайній (Viburnum opulus L.); бузині чорній (Sambucus nigra L.).

Встановлено, що природні біоценози, які оточують виноградні насадження є джерелом відновлення чисельності гронової листокрутки впродовж вегетаційного періоду.

На основі морфо-фізіологічного моніторингу визначено структуру популяції гронової листокрутки та виділено небезпечну її частину, яка характеризується високим репродуктивним потенціалом, що дало змогу передбачити потенційну шкідливість виду.

Вперше розроблена та апробована на практиці раціональна система захисту винограду за різних форм господарювання, яка включає застосування гормональних препаратів та трихограми.

Встановлено, що застосування трихограми проти другої та третьої генерацій гронової листокрутки забезпечує захист винограду, особливо проти третьої генерації шкідника, коли використання хімічних препаратів заборонено.

Вперше для регіону оцінено ефективність дії нового гормонального препарату Люфоксу 105 ЕС, к.е. проти гронової листокрутки на промислових та присадибних насадженнях винограду та встановлено високу його ефективність – 92,5-94,1%.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано та впроваджено в виробництво технологію захисту винограду в промислових насадженнях, що ґрунтується на комплексному використанні гормональних препаратів та трихограми.

На основі якісних показників трихограми та з врахуванням темпів відкладання яєць гронової листокрутки в проекції куща запропоновано норми, строки та кратність застосування ентомофага.

Обґрунтовано строки та кратності застосування нового гормонального препарату Люфоксу 105 ЕС, к.е., як окремо, так і у комплексі з трихограмою. Проведено апробацію запропонованої системи в промислових та присадибних насадженнях винограду.

В насадженнях винограду на присадибних ділянках запропоновано та апробовано технологію захисту від гронової листокрутки з переважним використанням трихограми. Встановлено, що на фоні високого рівня рослинного біорізноманіття, де зосереджується значна кількість шкідника, одна обробка інгібітором синтезу хітину Матчем 050 ЕС, к.е. проти першої генерації, і розселення трихограми проти другої та третьої генерацій забезпечує захист винограду від шкідника.

Особистий внесок здобувача. Планування лабораторних та польових досліджень, складання схем дослідів, організація та проведення польових експериментів. Лабораторно-польові обліки, спостереження, збір матеріалу здійснені особисто здобувачем. Аналіз отриманих результатів досліджень, їх статистична обробка, формування висновків, підготовка матеріалів для публікації статей, апробація та впровадження результатів у виробництво виконувались за власної участі та за консультативною допомогою наукового керівника.

Апробація результатів досліджень. Основні положення за темою дисертаційної роботи доповідалися: на конференціях молодих учених: “Сучасні проблеми захисту рослин” (14 вересня 2004 р., м. Київ), “Екологічно обґрунтований захист рослин” (4-7 жовтня 2005 р., м. Київ) та на міжнародній науковій конференції “Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи” (13-17 листопада 2006 р., м. Київ).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковано у 7 наукових роботах, з них - 4 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, п’яти розділів основної частини, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків, містить 26 таблиць, 20 рисунків. Список літератури включає 312 джерел, у тому числі 116 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Наведені історичні відомості появи гронової листокруктки та біологічні особливості в країнах Європи і СНД, у тому числі і на території України, зокрема на Закарпатті. Подається аналітичний огляд літератури щодо біології, екології і заходів захисту виноградників від гронової листокрутки.

МІСЦЕ, ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились у 2004-2006 рр. в промислових виноградних насадженнях ДП радгосп-заводу “Ужгородський”, СЗАТ “Шенкор” та присадибних насадженнях в Ужгородському, Мукачівському та Виноградівському районах Закарпатської області на районованих сортах: Рислінг італійський, Молдова, Одеський сувенір, Шасла біла, Іршаї Олівер, Делавар рожевий, Делавар білий. Стаціонарні дослідження проводились в ДП радгосп-заводі “Ужгородський”, м. Ужгород та присадибних насадженнях с. Нове Давидково, Мукачівський район, лабораторні - в лабораторії Закарпатського територіального центру карантину рослин, на кафедрі ентомології Ужгородського національного університету та в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук.

Польові дослідження проводили згідно загальноприйнятих методик:
(В.П. Бондарев, Е.И. Захарова, 1978; Б.А. Доспехов, 1985). Вивчення динаміки льоту гронової листокрутки за методиками В.П. Приставко та ін. (1976);
Н.А. Якушиної та ін. (2006). Визначення ефективності дії інсектицидів проводили за апробованими методиками С.О. Трибеля та ін. (2001); В.И. Долженко та ін. (2004). Економічну ефективність визначали за методиками В.А. Черкасова (1970); В.А. Захаренка (1983); П.П. Мельника (2003). Результати досліджень обраховували методом дисперсійного аналізу з допомогою прикладних комп’ютерних програм MS Exel, Statgraphics plus.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛИСТОКРУТОК НА ВИНОГРАДІ

В умовах Закарпаття виявлено 42 види комах, які є шкідниками винограду. Систематично вони належать до 6-ти рядів: рівнокрилі (Homoptera) – 12 видів, твердокрилі (Coleoptera) – 16 видів, лускокрилі (Lepidoptera) – 5 видів, прямокрилі (Orthoptera) – 2 види, трипси (Thysanoptera) – 2 види, перетинчастокрилі (Hymenoptera) – 4 види, двокрилі (Diptera) – 1 вид. Серед них домінували листокрутки.

Листокрутки представлені трьома видами: гронова (Lobesia botrana Den. et Schiff.), двулітна (Eupoecilia ambiguella Hb.) та виноградна (Sparganothis pilleriana Den. et Schiff.). Найбільш чисельною в роки досліджень була гронова листокрутка, яка займає основну нішу серед листокруток - 54%, дещо меншу двулітна – 22% та виноградна - 24%. Гронова листокрутка розвивається в трьох генераціях, двулітна – в двох, виноградна – в одній, що визначає домінантність першої в виноградних насадженнях зони (рис. 1).

Рис.1. Динаміка льоту листокруток на виноградниках (ДП радгосп-завод “Ужгородський”, 2004-2006 рр.)

Гронова листокрутка на відміну від двулітної та виноградної характеризувалась високою льотною активністю. Експериментальними дослідженнями встановлено, що сезонний розвиток гронової (1-2-га генерації) та двулітної листокруток в умовах Закарпаття проходить майже синхронно. З третьої декади червня по першу декаду серпня спостерігається синхронна динаміка льоту всіх трьох видів листокруток.

За результатами трирічних спостережень встановлено досить високий рівень чисельності та тривалі терміни льоту імаго шкідника, як в промислових, так і присадибних насадженнях винограду. Чисельність листокрутки в промислових насадженнях була дещо вища ніж в присадибних, особливо першої та третьої генерацій (рис. 2).

Рис.2. Динаміка чисельності гронової листокрутки в виноградних насадженнях різного типу господарювання (Ужгородський та Мукачівський райони, 2004-2006 рр.)

Встановлено, що період весняної реактивації гронової листокрутки у роки досліджень не відрізняється. Початок льоту першої генерації завжди відмічається в кінці третьої декади квітня та на початку першої декади травня. Тривалість льоту першої генерації листокрутки коливається в межах 29-34 днів, другої – 29-31 та третьої – 32-42 дні. Тривалість масового льоту імаго першої генерації складала 14-19 днів, другої – 16-19, третьої – 14-18 днів. Принципової різниці за показниками динаміки льоту імаго гронової листокрутки в промислових та присадибних насадженнях винограду не встановлено.

Трирічними дослідженнями в промислових та присадибних насадженнях винограду в Закарпатті встановлено строки та тривалість окремих фаз розвитку гронової листокрутки (табл. 1, 2).

Таблиця 1 - Фенологічні строки розвитку гронової листокрутки в промислових насадженнях (ДП радгосп-завод
“Ужгородський”, 2004-2006 рр.)

Покоління шкідника | Дата відкладання яєць | Дата виплодження гусениць | Дата початку заляльковування

початок | масове | початок | масове

І | 10.05 ± 3 | 13.05 ± 3 | 21.05 ± 4 | 24.05 ± 3 | 15.06 ± 4

ІІ | 06.07 ± 3 | 08.07 ± 3 | 14.07 ± 3 | 16.07 ± 4 | 01.08 ± 4

ІІІ | 16.08 ± 4 | 18.08 ± 5 | 22.08 ± 4 | 24.08 ± 4 | 08.09 ± 5

Таблиця 2 - Фенологічні строки розвитку гронової листокрутки в присадибних насадженнях (Мукачівський р-н, 2004-2006 рр.)

Покоління шкідника | Дата відкладання яєць | Дата виплодження гусениць | Дата початку заляльковування

початок | масове | початок | масове

І | 13.05 ± 1 | 15.05 ± 1 | 22.05 ± 1 | 24.05 ± 2 | 16.07 ± 2

ІІ | 07.07 ± 1 | 08.07 ± 2 | 13.07 ± 1 | 16.07 ± 1 | 01.08 ± 1

ІІІ | 19.08 ± 2 | 22.08 ± 2 | 26.08 ± 2 | 28.08 ± 2 | 14.09 ± 3

Встановлено, що існують певні розбіжності у строках розвитку шкідника в промислових та присадибних насадженнях. Відкладання яєць гроновою листокруткою першої генерації починалось через 10-13 днів від початку льоту, другої - через 8-10, третьої – 7-9 днів, масове відкладання яєць - через 2-4 дні після його початку. Ембріональний розвиток першої генерації тривав 9-11, другої – 6-9, третьої – 5-8 днів. Встановлено, що тривалість розвитку гусениці першої генерації становила 21-24, другої та третої відповідно 15 і 18 днів. Фаза лялечки першої генерації тривала 11-14, другої 9-11 днів. Лялечки третьої генерації зимують.

Спостереження за термінами відкладання яєць та виплодженням гусениць шкідника дало змогу оптимізувати строки розселення трихограми та застосування гормональних препаратів.

В процесі досліджень було відмічено вплив гідротермічних чинників на розвиток гронової листокрутки в регіоні, які визначали тривалість та активність льоту, а також тривалість розвитку окремих фаз шкідника. Сума ефективних температур найбільш забезпечувалась в період розвитку другої генерації. Встановлено, що гронова листокрутка в умовах регіону характеризується вираженими адаптивними властивостями, як до гідротермічних умов, так і до сортів винограду, а також видового складу рослинних асоціацій, які оточують виноградники, що забезпечує високу життєздатність.

Шкідливість гронової листокрутки визначається пошкодженням генеративних органів виноградної рослини. Перше покоління шкідника може завдати значних економічних збитків, оскільки гусениці, пошкоджують бутони та зав’язі винограду. Одна гусениця знищує 5-27 і більше бутонів та зав’язей в суцвітті. Гусениці другої та третьої генерацій живляться м’якушем ягід. Гусінь другої генерації пошкоджує 4-12, третьої – 2-7 ягід в гроні. Встановлено, що найбільш шкідливою є перша генерація гронової листокрутки, оскільки знищує більшу частину майбутніх ягід. Окрім того, грони винограду, пошкоджені гусеницями другої та третьої генерацій, інтенсивно уражуються збудником сірої гнилі (Botrytis cinerea) та іншими збудниками хвороб, що знижує якість винограду. Ступінь пошкодження грон шкідником в промислових насадженнях становила від 4,8 до 9,3 %, в присадибних - 4,2-7,0%. Встановлено, що більше пошкоджувались сорти з ніжною та соковитою м’якоттю, тонкою шкіркою та щільними гронами: Рислінг італійський, Шасла біла, Делавар рожевий та Делавар білий. Менш заселеними були сорти Одеський сувенір та Молдова.

Для досліджуваного виду характерний вибір різноманітних ніш для зимівлі (табл. 3). Особини шкідника, які закінчили живлення, зосереджувались переважно в тріщинах кори на штамбах та рукавах куща винограду.

Таблиця 3 - Місця зимівлі та виживання лялечок гронової листокрутки
(ДП радгосп-завод “Ужгородський”, 2005-2006 рр.)

Місця зимівлі лялечок | Середня чисельність лялечок | Загинуло лялечок від різних чинників, % | Життєздатні, %

екз. | % | збудників хвороб | ентомофагів | низьких температур

1. Тріщини кори на штамбах | 59,3 | 34,6 | 1,1 | 12,4 | 9,6 | 76,9

2. Рукави | 36,3 | 21,2 | 0,0 | 14,7 | 19,3 | 66,0

3. Місця підв'язки лози | 19,0 | 11,1 | 1,8 | 10,5 | 52,6 | 35,1

4. Рослинні рештки | 41,7 | 24,3 | 23,2 | 11,2 | 8,0 | 57,6

5. Верхній шар ґрунту | 15,3 | 8,9 | 32,6 | 8,7 | 4,3 | 54,4

Разом | 171,7 | 100 | 9,1 | 12,0 | 15,+5 | 63,4

НІР05 | - | 3,8 | 0,7 | 5,3 | 5,0

Обліки кількісного складу, та дані морфологічних показників, а також ураження зимуючих особин засвідчили, що найбільш життєздатна частина популяції (55,8%) зосереджувалась переважно в тріщинах кори на штамбах та рукавах куща, що і є тією небезпечною частиною від загальної чисельності листокрутки, яка формує чисельність в наступній генерації. В рослинних рештках, а також на поверхні ґрунту зосереджувалось 44,3% діапаузуючих лялечок, які більше уражувались збудниками хвороб, а також знищувались хижаками. Більша частина їх гине в період весняної реактивації від низьких температур. Встановлено тенденцію чіткої залежності величини репродуктивного потенціалу від маси та лінійних розмірів (довжина) лялечки (табл. 4).

Таблиця 4 - Плодючість гронової листокрутки залежно від розміру та маси лялечок (ДП радгосп-завод “Ужгородський”, 2005-2006 рр.)

Варіант | Генерація шкідника | Показники лялечок, + | Зібрано лялечок, %

середня маса, мг | лінійні розміри (довжина), мм | плодючість однієї самиці, шт. яєць

1. | ІІІ | 30,0 | 6,1 | 74,9 | 20,3

І | 31,0 | 6,5 | 83,6 | 37,0

ІІ | 31,3 | 6,6 | 86,8 | 32,2

2. | ІІІ | 26,4 | 4,9 | 54,3 | 44,3

І | 27,0 | 5,1 | 58,4 | 46,1

ІІ | 27,6 | 5,3 | 62,7 | 50,0

3. | ІІІ | 24,2 | 4,2 | 8,4 | 22,0

І | 24,3 | 4,2 | 9,6 | 10,0

ІІ | 24,5 | 4,3 | 11,7 | 11,7

4. | ІІІ | 23,6 | 4,0 | 0,0 | 13,0

І | 23,7 | 4,0 | 0,9 | 7,0

ІІ | 23,7 | 4,0 | 1,4 | 6,1

НІР05 | - | 0,9 | 0,3 | 10,3 | 5,2

Досліджено частку потенційно небезпечної частини із загальної чисельності популяції. Популяція шкідника з вираженими морфо-фізіологічними показниками та плодючістю зосереджувалась переважно в найбільш сприятливих та захищених від стресових чинників (ентомофаги, низькі температури, затоплення) місцях, а саме: в тріщинах кори на штамбі, рукавах куща винограду та в місцях живлення і складала залежно від генерації 64,6-83,1% від загальної чисельності. У порівнянні з зимуючою генерацією листокрутки, весняна та літня відрізняються більшою масою, лінійними розмірами і плодючістю самиць. В рослинних рештках та верхньому шарі ґрунту зосереджувалась переважно ослаблена частина популяції (17-35%). Самиці листокрутки, що вилітали з таких лялечок, характеризувались незначною плодючістю. Таким чином, встановлена чітка залежність між рівнем життєздатності популяції гронової листокрутки та вибором нею оптимальних екологічних ніш.

Дослідження видового складу рослинності типових лісосмуг та інших насаджень дали змогу підтвердити розвиток на них гронової листокрутки. Гусениці та лялечки її були виявлені на таких рослинах, як ожина звичайна, глід колючий, терен звичайний, бузина чорна, калина звичайна. Морфо-фізіологічні показники та ступінь паразитизму лялечок ентомофагами, ураженість збудниками хвороб та низькими температурами в різних місцях зимівлі були ідентичними (табл. 5).

Таблиця 5 - Морфологічні показники та ураженість лялечок гронової листокрутки ентомофагами, збудниками хвороб та низькими температурами (2004-2006 рр.)

Місця зимівлі лялечок | Зібрано лялечок | Середня маса, мг | Середня довжина, мм | Паразито-вано ентомо-фагами, % | Уражено | Життє-здатні, %

Збудни-ками хвороб, % | низькими темпера-турами, %

екз. | % | + | > | + | >

Виноградні насадження

Vitis vіnifera L.

Європейські сорти | 73,3 | 42,7 | 30,0 | 27,2 | 6,1 | 5,2 | 9,5 | 7,3 | 11,8 | 71,4

Vitis labruska L.

Американські сорти | 54,7 | 31,8 | 29,2 | 26,3 | 5,9 | 4,9 | 13,4 | 11,6 | 16,5 | 58,5

Vitis riparia L.

дикий виноград | 43,7 | 25,4 | 27,9 | 25,3 | 5,4 | 4,5 | 14,5 | 9,2 | 20,6 | 55,7

Разом | 171,7 | 100 | - | 12,0 | 9,1 | 15,5 | 63,4

За межами виноградних насаджень на відстані 150 – 200 м

Ожина звичайна

Rubus caecius L. | 60,3 | 41,1 | 29,3 | 26,3 | 5,9 | 4,9 | 12,2 | 10,5 | 11,6 | 65,7

Глід колючий

Crataegus oxyacantha L. | 49,3 | 33,6 | 28,6 | 25,9 | 5,7 | 4,8 | 14,9 | 8,8 | 16,2 | 60,1

Терен звичайний

Prunus spinosa L. | 37,0 | 25,2 | 27,8 | 25,2 | 5,4 | 4,5 | 14,4 | 10,8 | 20,7 | 54,1

Разом | 146,7 | 100 | - | 13,6 | 10,0 | 15,5 | 60,9

НІР05 | - | 3,1 | 5,6 | 7,6 | 11,4

Концентрація зимуючих лялечок і їх виживання на культурних видах винограду (Vitis vіnifera L.) – європейські сорти винограду, американські сорти (Vitis labruska L.), і на дикому винограді (Vitis riparia L.), а також на таких дикорослих рослинах: ожина звичайна (Rubus caecius L.); глід колючий (Crataegus oxyacantha L.); терен звичайний (Prunus spinosa L.) та інших менш значимих – калина звичайна (Viburnum opulus L.); бузина чорна (Sambucus nigra L.) підтверджують, що значна частина популяції гронової листокрутки розвивається за межами виноградних насаджень. Досліджено, що популяція гронової листокрутки, яка розвивалась на дикорослих видах рослин та на культурних насадженнях винограду практично не відрізнялись за морфо-фізіологічними показниками. Окрім того, дикорослі рослини, які оточують виноградні насадження є одним із джерел відновлення чисельності популяції шкідника на виноградниках.

В період досліджень виявлено 20 видів хижаків та паразитів з чотирьох рядів (твердокрилі, сітчастокрилі, перетинчастокрилі, двокрилі), а також павуки з трьох родин (Linyphiidae, Theridiidae, Araneidae), які трофічно пов’язані з листокруткою.

За роки досліджень, хижаки знищували 5,9-16,7% яєць, 6,3-18,2% гусениць та 8,3-13,3% лялечок листокрутки. Паразити заселяли відповідно – 7,1-14,3%, 5,6-15,8% та 6,7-14,3%. Ураження збудниками хвороб складало: гусениць – 7,1%, лялечок – 5,9-13,3%. Суттєву роль в регуляції чисельності відіграють гідротермічні умови. Загибель яєць внаслідок дії стресових факторів була на рівні 5,3-14,3%, гусениць – 5,6-12,5%, лялечок – 6,7-14,3%.

ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ ЧИСЕЛЬНОСТІ ГРОНОВОЇ ЛИСТОКРУТКИ

Впродовж 2004-2006 рр. випробовувались різні системи технологій захисту винограду, зокрема, існуюча система захисту в регіоні з використанням хімічних інсектицидів: Конфідору, Золону та Інсегару (еталон 1); з використанням гормональних препаратів: Інсегару та Матчу (еталон 2), як еталонного варіанту для випробовування нового гормонального препарату Люфоксу, як окремо, так і у комплексі з біологічними елементами контролю; без застосування хімічних препаратів, використовуючи тільки яйцеїда трихограму. З досліджуваних восьми систем запропоновано та апробовано три, які забезпечували найбільший захист культури винограду від гронової листокрутки і є екологічно безпечними на відміну від еталонних варіантів (табл. 6).

Препарати з різних хімічних груп забезпечували високий рівень ефективності проти всіх генерацій гронової листокрутки. Встановлено, що за показниками рівня пошкодження винограду та валовою урожайністю на промислових виноградниках найбільш сприятливою є система, що передбачає комплексне використання гормональних препаратів та трихограми. Високі показники господарської ефективності отримано внаслідок дворазового використання Люфоксу при нормі витрати 1,0 та 0,5 л/га з наступним розселенням трихограми. Використання Люфоксу в умовах Закарпаття проведено вперше. За результатами досліджень встановлена висока його ефективність, як окремо з нормами витрати 1,0, 0,7, 0,5 л/га, так і у комплексі з трихограмою та біопрепаратом Актофіт, 0,2% к.е. Запропоновані системи з використанням гормонального препарату та трихограми дають змогу отримати екологічно безпечний урожай, сприяють розвитку ентомофагів та збереженню довкілля в цілому.

Таблиця 6 - Ефективність різних систем захисту винограду від гронової листокрутки (ДП радгосп-завод “Ужгородський”, 2004-2006 рр.)

Системи | Генерація шкідника | Застосовані засоби та їх норми, кг, л/га | Пошкоджено суцвіть, грон після обробки, % | Урожайність, кг/га | Ефективність, %

І | 1 | Люфокс, 105 ЕС, к.е., 1,0 л/га | 0,6 | 6080 | 92,5

2 | Трихограма (100 +/ кущ) | 3,5 | 53,7

3 | Трихограма (100 +/ кущ) | 5,0 | 54,6

ІІ | 1 | Люфокс, 105 ЕС, к.е., 1,0 л/га | 0,4 | 6291 | 94,0

2 | Люфокс, 105 ЕС, к.е., 0,5 л/га | 1,2 | 84,4

3 | Трихограма (100 +/ кущ) | 4,5 | 53,7

ІІІ | 1 | Люфокс, 105 ЕС, к.е., 0,7 л/га | 0,8 | 5933 | 89,3

2 | Актофіт, к.е., 0,4 л/га | 2,2 | 64,1

3 | Трихограма (100 +/ кущ) | 5,0 | 50,7

Еталон 1 | 1 | Конфідор, в.р.к., 0,2 л/га | 0,8 | 6115 | 92,1

2 | Золон, к.е., 2,5 л/га | 1,8 | 79,2

3 | Інсегар 25 WP, з.п., 0,6 кг/га | 1,4 | 82,6

Еталон 2 | 1 | Інсегар 25 WP, з.п., 0,6 кг/га | 1,4 | 6139 | 83,8

2 | Матч 050 ЕС, к.е., 1,0 л/га | 0,8 | 91,5

3 | Трихограма (100 +/ кущ) | 4,3 | 52,8

Контроль | 1 | без обробки | 9,6 | 4430 | -

2 | 13,6

3 | 14,0

Згідно санітарно-гігієнічних норм у період дозрівання винограду забороняється використовувати хімічні препарати у зв'язку з тривалим терміном дії. Тому, розроблена технологія, яка передбачає захист виноградників з переважним використанням трихограми в оригінальній технології захисту винограду. Важливо також, що значна частина яєць листокрутки гинула внаслідок механічних пошкоджень, що завдавали самиці трихограми, коли вони перед відкладанням яєць живилися білком. Окрім того, відсутність хімічних обробок винограду сприяла активізації природних популяцій ентомофагів, що у підсумку дало змогу отримати необхідну ефективність.

Для оптимізації використання трихограми запропонована технологія з визначенням норм, строків, кратності та місць розташування її в проекції куща. Досліджено, що випуск трихограми з нормою розселення 50-75 самиць на кущ не забезпечував достатньої ефективності паразитування яєць гронової листокрутки – 29,5-47,8%. З нормою витрати 100-200 самиць на кущ, ефективність застосування трихограми складала 61,8-68,3%. Окрім показників ефективності враховувались також економічні показники. Встановлено, що економічно доцільним та ефективним є використання трихограми з нормою витрати не менше 100 самиць трихограми на кущ. Розселення трихограми проводили на початку та у період масового відкладання яєць шкідником, враховуючи характер відкладання шкідником яєць в проекції куща, паразитовані яйця зернової молі, попередньо наклеєні на смужки цупкого паперу закріпляли в середині куща на рівні розміщення грон винограду. За такої схеми розселення, паразит знаходиться у безпосередній близькості від жертви і, в той же час, порівняно далеко від своїх природних ворогів. Паразитування трихограмою яєць другої генерації шкідника складало 52,9-59,8%, третьої – 52,7-61,8%. Пошкодження грон в дослідних варіантах після розселення трихограми було на рівні 3,4-4,6%, тоді як в контролі, без застосування засобів захисту відповідно 12,7-14,1%.

Ґрунтуючись на результатах власних трирічних досліджень, а також на основі аналізу джерел літератури, пропонується вдосконалена система захисту промислових виноградних насаджень від комплексу шкідливих організмів. Запропонована вдосконалена система для захисту промислових виноградників включає такі елементи: фітосанітарний моніторинг, зокрема маршрутні та візуальні обстеження виноградників, фізіологічний моніторинг з визначенням рівня життєздатності зібраних лялечок листокрутки, а також чисельності найбільш життєздатної частини популяції шкідника; феромонний моніторинг для отримання оперативної інформації стосовно строків та динаміки льоту імаго, що необхідно для оптимізації строків використання гормональних препаратів та трихограми. В єдиному технологічному процесі поєднується використання фунгіцидів, гормональних препаратів та трихограми. Встановлено, що використання трихограми поєднується з застосуванням не тільки гормональних препаратів, але і фунгіцидів, які є невід’ємною складовою частиною захисту винограду. Запропонована вдосконалена система захисту винограду апробована і забезпечила отримання якісного урожаю винограду.

Проведеними дослідженнями на присадибних насадженнях винограду із застосуванням гормональних препаратів та трихограми, залежно від чисельності шкідника, встановлено, що за високого рівня чисельності (більше двох показників ЕПШ) та виноградниках, що межують з лісовими, садово-парковими та іншими насадженнями, системою передбачено обов’язкове застосування Матчу або Люфоксу проти першої генерації. Проти другої та третьої необхідно проводити дворазове розселення трихограми. В результаті така технологія забезпечила захист урожаю (370,5-374,1 кг/100 кущів) на рівні еталону (377,8 кг/100 кущів). У господарствах, де чисельність виду не перевищувала два порогові рівні, надійний захист урожаю забезпечувало шестикратне розселення трихограми (по два - проти кожної генерації) - 365,6 кг/100 кущів, тоді як в контролі 320,3 кг/100 кущів.

Ефективність нового гормонального препарату Люфокс проти першої генерації шкідника складала 94,1%, у варіанті з Матчем (еталон) – 91,8%. Пошкодження суцвіть становило у варіанті з Люфоксом - 0,5%, в еталоні – 0,6%, контролі – 9,0%. Проти другої генерації ефективність Матчу складала – 90,9%, пошкодження грон - 0,5-0,8%, тоді як в контролі цей показник досягав 11,6%. Паразитування лабораторною трихограмою яєць другої генерації шкідника було на рівні 53,8-60,3% третьої – 56,2-61,2%. Ефективність використання трихограми проти другої генерації склала – 52,8%, третьої – 54,3%. Пошкодження грон другою генерацією складало 3,1%, третьою – 3,9%, тоді як в контролі, відповідно 10,6% і 11,9%.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВИНОГРАДУ ВІД ГРОНОВОЇ ЛИСТОКРУТКИ

Експериментально обґрунтовано доцільність сумісного використання гормональних препаратів та трихограми не тільки за показниками господарської ефективності, але і за розрахунками економічних затрат та загальної рентабельності. Найбільш доцільним було дворазове використання Люфоксу (1,0; 0,5 л/га) з наступним розселенням трихограми. Збережений урожай складав 1884 кг/га, чистий прибуток - 3269,4 грн/га, рентабельність - 373,7%. При одноразовому використанні Люфоксу та трихограми ці показники становили відповідно 1662 кг/га, 2736,5 грн/га, 297,2%. У порівнянні з існуючою системою (еталон 1), відповідно 1641 кг/га, 1746,1 грн/га, 244,1% та з системою, де використовували гормональні препарати Інсегар, Матч та трихограму (еталон 2) – 1731 кг/га, 2826,1 грн/га, 287,6%.

Оцінка різних технологій захисту винограду проведена вперше для присадибних насаджень регіону. Встановлено, що за показниками валового урожаю, дворазове використання Матчу забезпечило найбільшу частку збереженого урожаю – 57,6 кг/100 кущів та рівень рентабельності 168,9%. Проте, за показниками рівня рентабельності, очевидна економічна перевага використання трихограми, як разом із Матчем, де частка збереженого урожаю складала 50,2 кг/100 кущів та рівень рентабельності 188,6%. При шестиразовому розселенні трихограми - 45,3 кг/100 кущів та 307,0%. Враховуючи незначну різницю урожаю в еталоні та в дослідних варіантах, очевидно, що необхідно віддавати перевагу використанню трихограми, оскільки урожай у приватному секторі необхідно захищати переважно біологічними засобами захисту. Технологія використання Люфоксу та трихограми, за показниками збереженої частки урожаю (53,8 кг/100 кущів) та рентабельністю (194,6%) не поступається еталонному варіанту. Отримані розрахунки економічної ефективності свідчать про перспективу використання Люфоксу в господарствах приватного сектору.

ВИСНОВКИ

1. Домінуючими видами шкідників на виноградних насадженнях в умовах Закарпаття є гронова, двулітна та виноградна листокрутки. Найчисельнішою та найбільш небезпечною є гронова листокрутка, яка займає основну нішу серед листокруток - 54%, двулітна та виноградна листокрутки 22 та 24% відповідно.

2. Літ імаго гронової листокрутки після зимівлі починається в кінці третьої декади квітня і триває 31-34 дні, першої генерації – 29-31 день, другої - 34-42 дні. Початок відкладання яєць шкідником першої генерації відмічено 7-12 травня, другої - 3-8 липня, третьої - 12-18 серпня, масове відкладання яєць починалась через 3-4 дні від його початку. Масове виплодження гусениць першої генерації - 21-27 травня, другої – 12-19 липня, третьої – 20-28 серпня.

3. Найбільшої шкоди завдають гусениці першої генерації фітофага, у період формування бутонів та цвітіння винограду (травень - середина червня). За період розвитку одна гусінь знищує 5-27 і більше бутонів або зав’язей в суцвітті. Гусінь другої генерації (кінець червня – початок серпня) пошкоджує 4-12 ягід, третьої (серпень-вересень) – 2-7 ягід в гроні.

4. Виділено 5 екологічних ніш, де зосереджувались на зимівлю гусениці шкідника: в тріщинах кори на штамбах куща – 34,6%, на рукавах – 21,2%, в підпорах та місцях підв’язки лози – 11,1%, в обпалому листі та рослинних рештках 24,3%, в верхніх шарах ґрунту – 8,9%. Найбільш життєздатна частина популяції (55,8%) концентрується переважно в тріщинах кори на штамбах та рукавах куща. В рослинних рештках, а також на поверхні ґрунту зимувала переважно та частина гусениць (44,3%), яка не повністю завершила живлення, паразитована ентомофагами або уражена збудниками хвороб.

5. Генерація гронової листокрутки, яка перезимувала характеризувалась значною часткою лялечок (64,6%) з яких вилітають самиці з високим репродуктивним потенціалом (54,3-74,9 яєць). На відміну від зимуючої генерації, перша та друга генерації шкідника більш життєздатні і кількість лялечок з яких вилітають самиці з високим репродуктивним потенціалом (58,4-86,8 яєць) складає 82,2-83,1% від загальної чисельності шкідника, що зумовлює високу чисельність виду.

6. Встановлено, що одним із джерел відновлення чисельності гронової листокрутки в агроценозах є частина популяції шкідника, яка розвивається в лісосмугах на дикорослих рослинах. Найбільш сприятливими рослинами для розвитку гронової листокрутки є: ожина звичайна (Rubus caecius L.); глід колючий (Crataegus oxyacantha L.); терен звичайний (Prunus spinosa L.) калина звичайна (Viburnum opulus L.); бузина чорна (Sambucus nigra L.).

7. Збудники захворювань уражували до 9,1% лялечок шкідника на виноградниках, а в лісосмугах - 10,0% лялечок. Паразитованість ентомофагами становила відповідно 12,0%, і 13,6%, смертність від впливу низьких температур – 15,5%.

8. Видовий склад ентомофагів гронової листокрутки нараховував понад 20 видів комах з чотирьох рядів (твердокрилі, сітчастокрилі, перетинчастокрилі, двокрилі), а також павуки з трьох родин (Linyphiidae, Theridiidae, Araneidae), які трофічно пов’язані з гроновою листокруткою.

9. Природні ентомофаги знищували 20,4% яєць, 14,0% гусениць та 15,0% лялечок першої генерації листокрутки, другої генерації відповідно – 29,2%, 25,8%, 19,0%, третьої – 27,4%, 25,3%, 38,4%. Разом, протягом розвитку першої генерації шкідника було знищено 16,7% популяції, другої – 24,9%, третьої – 30,1%.

10. В промислових та присадибних насадженнях винограду в умовах Закарпаття встановлена висока ефективність гормонального препарату Люфокс 105 ЕС к.е. щодо гронової листокрутки: за норми витрати 1,0 л/га проти першої генерації – 93,3%, другої (0,5л/га) – 84,4%.

11. Вдосконалено ефективні системи захисту винограду від гронової листокрутки з використанням екологічно безпечних засобів: гормонального препарату Люфокс проти І-ї і ІІ-ї генерацій та трихограми проти ІІІ-ї генерації, чи Люфоксу проти І-ї генерації та трихограми проти ІІ-ї і ІІІ-ї генерацій, які забезпечують високу рентабельність в межах 297-373%.

На присадибних насадженнях винограду найбільшу рентабельність (290-307%) забезпечує система захисту із шестикратного (по 2 проти 3-х генерацій) випуску трихограми.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Проводити регулярний фітосанітарний моніторинг стану виноградних насаджень методом візуальних спостережень та з використанням феромонних пасток. Необхідно враховувати, що поріг шкідливості за показниками відкладених яєць гроновою листокруткою складає: першої генерації 4-5 яєць/100 суцвіть; другої – 6-7 яєць/100 грон; третьої – 8-9яєць/100 грон. За показниками виловлених імаго на феромонну пастку: 15-20 екз./пастку за 3 доби першої генерації; 20-30 екз./пастку за 3 доби другої і третьої генерацій шкідника.

2. Для захисту промислових насаджень винограду в Закарпатті від гронової листокрутки за чисельності два і більше ЕПШ, проводити обробку Люфоксом 105 ЕС к.е. або Матчем 050 ЕС к.е. (1,0 л/га) проти першої генерації. Проти другої застосовувати Люфокс 105 ЕС к.е. (0,5 л/га) та дворазовий випуск трихограми (Trichogramma pintoi Voeg.) у період розвитку третьої генерації шкідника на початку та під час масового відкладання яєць (100 самиць/на кущ).

3. За чисельності гронової листокрутки, що не перевищує два показники ЕПШ проводити обробку Люфоксом 105 ЕС к.е. або Матчем 050 ЕС к.е., (1,0 л/га) проти першої генерації. Проти наступних генерацій – випуск трихограми – дворазове розселення на початку та у період масового відкладання яєць (100 самиць/на кущ).

4. Для захисту винограду на присадибних насадженнях за чисельності листокрутки 1,5-2 показники ЕПШ проводити обробку Матчем 050 ЕС к.е. (8 мл/10 л води) з наступним розселенням трихограми проти другої та третьої генерацій (100 самиць/на кущ), при пороговому рівні чисельності - дворазове розселення трихограми проти кожної генерації шкідника