СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЙІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ЛУГУЦЕНКО ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 7.011+111.852

ДІАЛЕКТИКА ЕСТЕТИЧНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГО

У СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ПРОЯВАХ ЛЮДСЬКОЇ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ

Спеціальність 09.00.08 – естетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Луганськ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля на кафедрі релігієзнавства

Науковий керівник:

кандидат філософських наук, доцент Ісаєв Володимир Данилович,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,

завідувач кафедри релігієзнавства

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор, Уланова Світлана Іванівна,

Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри теорії, історії і практики культури

кандидат філософських наук, доцент Поліщук Олена Петрівна,

Житомирський державний університет імені Івана Франка, доцент кафедри філософії

Захист відбудеться „25” жовтня 2007 р. о 11 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 29.051.05 в Східноукраїнському національному університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20 а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20 а.

Автореферат розіслано „24” вересня 2007 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради В.Д. Ісаєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Практичні й теоретичні дослідження, сучасна філософська антропологія свідчать, що конструктивною й активною людина здатна бути, тільки відчуваючи свою цілісність. В епоху розвитку ринкових відносин у суспільстві особливо важливо зберегти саме естетичну сутність людини в гармонійній цілісності всієї людини. Щоб відновити гармонію, необхідно знати механізм взаємодії естетичного й економічного в людині. Таким механізмом є процеси „культурації” взагалі й „естетичної культурації” у соціокультурних проявах людської життєтворчості зокрема. Та трансформація суспільства, яка відбувається й активізує „людину економічну” за рахунок пригнічення „людини естетичної” призводить до непередбачуваних результатів і до низки криз і в матеріальній сфері суспільства, і в духовній. Ці процеси діалектики естетичного та економічного у життєтворчості людини виявилися найменш дослідженими в естетиці, економіці, філософській антропології. Цим і пояснюється актуальність досліджуваної проблеми.

З рівнем естетичного розвитку людини й суспільства, зі здатністю людини відгукуватися на красу й діяти пов’язаний прогрес людства в усіх галузях життєдіяльності, зокрема в економічній, крім того, значення естетичного розвитку особистості як найважливішого важеля суспільного прогресу зростає в перехідні епохи, що вимагають від людини підвищеної творчої активності. Відомо що найважливішою складовою цілісності є її естетична сторона сутності, і якщо вона елімінується з огляду на ті чи інші обставини, то творча активність людини трансформується з вектора конструктивності на вектор руйнівності. Саме такий період переживає наша країна. Запас міцності при здійсненні реформ не в останню чергу визначається естетичним потенціалом суспільства та належними умовами його реалізації в економічній, політичній та соціальній галузях буття людини.

Проблема естетики економічного виникає на рівні осмислення філософських, естетичних, та економічних теорій соціального буття людини. Для її розв’язання необхідно дослідити низку філософсько-естетичних проблем, зокрема філософські аспекти аналізу економіки, сутність, структуру й поведінку „людини естетичної” та „людини економічної” в соціальному просторі.

Проблему естетичного в економічних проявах людської життєтворчості досі глибоко не опрацьовано у вітчизняній та зарубіжній філософській літературі.

Методологічною базою дисертаційного дослідження є основні досягнення вітчизняних і зарубіжних науковців, у роботах яких імпліцитно міститься ідея про те, що естетичне є центром духовного життя, і через естетичне духовне впливає на економічне. Усе це дає можливість глибше зрозуміти саме сутність сторін „людини естетичної”.

Аналіз проблеми естетики економічного в контексті діалектики естетичного та економічного у соціокультурних проявах людської життєтворчості проводиться на основі синтезу філософсько-естетичного та економічного аналізу соціального буття людини. Твори Аристотеля, С. Булгакова, В. Губіна, Л. Мемфорда, В. Соловйова, Е. Фромма, М. Хайдеггера, А. Швейцера, Ф. Шеллінга становлять джерелознавчу базу цього дослідження, дозволяють аналізувати провідні напрями філософсько-естетичної думки, у тому числі в такій галузі естетичного буття, як аналіз взаємовпливу естетичного й економічного.

Аналізуючи проблему естетичного як чинника економічної активності, ми звертаємось до праць у галузі естетики М. Бердяєва, А. Валицької, Е. Гуссерля, Б. Мандевіля, П. Соболєва. Виявляючи естетичну мотивацію людини, естетичне в структурі економічних зв’язків, спираємось на методи філософського аналізу економічних теорій та філософських проблем економіки в працях Ф. Бастні, М. Вебера, Г. Гегеля, Е. Дюркгейма, Г. Зіммеля, В. Іноземцева, Д. Кейнса, А. Маршалла, А. Маслоу, Д. Рікардо. Оскільки центром дослідження є „естетична культурація” економічного, у рамках філософії економіки здійснюється теоретичний аналіз концепції „економічної людини” в роботах Т. Гоббса, А. Сміта, які вперше поставили проблему „економічної людини”, що дало змогу аналізувати „економічну людину” в усіх філософських аспектах, зокрема й естетичному.

Аналіз „естетичної культурації” економічного в контексті створення художнього образу в модерні й постмодерні спирався на концепцію І. Канта (протиставлення „естетичного” та „утилітарного”), ідеї М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі („культурні світи”).

Ми спираємось на дослідження онтологічних та гносеологічних особливостей реального функціонування сучасного мистецтва в творах М. Бровка (активність мистецтва), В. Личковаха (універсалізм естетики постмодерну), Р. Шульги (мистецтво у світі буденної свідомості), В. Ісаєва (концепція структури світу людського буття, у тому числі сфер художньої й економічної самореалізації людини), на фундаментальні твори В. Суханцевої, у яких викладено методологію аналізу сутності сучасних процесів в естетиці й у мистецтві через їхню феноменологічну буттійність, О. Воєводіна (роль чуттєвості формування активного естезису цілісного людського буття).

Для розкриття проблеми інтеграції естетичних аспектів господарської діяльності особливу увагу приділяємо працям Р. Аккоффа (естетичний метод) в рамках класичної парадигми, що пов’язує естетичний метод зі сприйняттям краси людиною через її емоційний механізм. Для осмислення проблеми компліментарності естетичних мотивів та економічних переваг у соціальному бутті людини було обрано міждисциплінарний підхід до визначення цінностей, запропонований Д. Леонтьєвим, теорію цінностей Р. Лотце, концепцію співвідношення „естетичної функції” і символічного обміну Ж. Бодрійяра. Для розробки концепції дослідження найбільш значними стали ідеї О. Лосєва про діалектику як ритм самої дійсності, а також основні положення „метода суб’єктивних оцінок” (МСО) суспільних благ і діалектичного вивчення сутнісних процесів в економічному бутті соціуму О. Долгіна як зв’язку цього буття з духовністю.

Особливу увагу приділяємо дослідженню поетичної рефлексії співвідношення естетичного та економічного буття людини в поетичних творах О. Пушкіна та В. Маяковського, які з цієї сторони не аналізувалися ні в естетиці, ні в культурології. Ми досліджували теоретичне підґрунтя та конкретизували взаємозв’язок ціннісних естетичних та економічних орієнтацій як принцип створення художнього образу у сучасних формах людини цивілізації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми „Філософсько-естетичні аспекти сучасної художньої культури”, що виконувалась у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля на кафедрі світової філософії та естетики.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні механізмі взаємодії естетичного й економічного в життєтворчості. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- проаналізувати проблему феноменології естетичного у співвідношенні з економічним у соціокультурних проявах людської життєтворчості;

- визначити специфіку естетичної й економічної сутності нормативно-ціннісного буття людини;

- розкрити структуру впливу естетичного як чинника економічної активності людини на рівні фрейму;

- визначити сутність понять „людина естетична” та „людина економічна”, чуттєві та раціональні механізми їх взаємовпливу в цілісній особистості;

- проаналізувати художню практику втілення „антинаявності” естетичного і економічного у життєтворчості людини.

Об’єктом дослідження є соціокультурні прояви людської життєтворчості.

Предмет дослідження – діалектика естетичного та економічного у процесі людської життєтворчості.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі були застосовані методи теоретичного (зіставлення, систематизація, узагальнення) дослідження.

Методи дослідження обумовлені необхідністю міждисциплінарного підходу до проблеми, що реалізовано в діалектичній інтеграції феноменологічного й екзистенціального методів з урахуванням узагальнених положень загальноестетичного й соціально-економічного теоретичного простору. Використовувалися загальнологічні методи наукового пізнання: історизму, об’єктивності, порівняння, аналізу, синтезу, індивідуалізації й узагальнення. При цьому дисертант опирався на загальнонаукові та специфічні принципи створення художнього образу у сучасних формах людини цивілізації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в цілісному й системному аналізі співвідношення й взаємовпливу естетичного та економічного в бутті людини й художній практиці. Сьогодні кардинально змінились умови функціонування мистецтва, сформувались нові естетичні потреби особистості та механізми прояву естетичного в економічному просторі суспільства. Таким механізмом прояву естетичного в ціннісних орієнтаціях стає взаємозв’язок ціннісного між естетичними та економічними потребами на основі ціннісних орієнтацій. Відсутність розуміння законів, закономірностей функціональних зв’язків між естетичним та економічним у людині на практиці проявляється в тому, що естетична сутність людини функціонує стихійно, деформується, набуває рис адекватних не особистості як цілісній людини, а тільки одній з її функцій – споживання. Проте саме тут діють соціально-психологічні механізми, від яких залежить входження людини в той спосіб життя, у якому проявляється зацікавленість людини в естетичних потребах, вихідному моменті освоєння й створення людиною естетичного в різноманітних формах життєтворчості, і насамперед у діяльності художній, у мистецтві, де естетичне начало виражається в найбільш концентрованому вигляді.

Проведене дослідження дало підстави обґрунтувати низку положень, що містять наукову новизну:

- показано, що сутність проблеми естетичної орієнтації сучасної людини у соціокультурних проявах людської життєтворчості обумовлена потребами як теоретичного значення, так і художньої практики формування естетичних потреб людини саме в цивілізаційному просторі;

- визначено специфіку естетичного й економічного в життєтворчості людини, яка відповідає реаліям соціуму, становленню нових ціннісних пріоритетів „людини естетичної” і „людини економічної”, які в мистецтві постмодерну сприяють формуванню нового типу цінностей людини через погляд на себе ззовні в повсякденних ситуаціях;

- розкрито специфіку структури співвідношення естетичного з утилітарним, впливу естетичного як чинника економічної активності людини, що визначає функції мистецтва в сучасному бутті людини й суспільства, залежність культурного капіталу від капіталу економічного; що „естетична культурація” економічного виявила взаємозв’язок естетичних потреб з потребами економічними в аспекті ціннісного змісту механізму утворення (зокрема й економічної) зацікавленості людини в естетичних потребах у різних сферах діяльності, зокрема в художній практиці;

- з’ясовано, що мотиви поведінки „людини економічної” пов’язані з моральною й естетичною оцінкою матеріальних цінностей, що потребує в життєтворчості людини цивілізації комплементації естетичного й економічного;

- встановлено, що сучасне мистецтво тісно пов’язане з трансформаціями сучасного суспільства, у якому „естетична культурація” економічного проявляє себе в художній практиці, й підкреслено, що воно орієнтоване на задоволення естетичних потреб сучасної людини.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в актуалізації та обґрунтуванні значення діалектики естетичного та економічного у соціокультурних проявах людської життєтворчості.

Здійснений у дисертації аналіз естетичного як чинника економічної активності сучасної людини, основних закономірностей та особливостей взаємозв’язків та взаємовпливу естетичного та економічного в художній практиці, його реальної значущості в життєтворчості людини може стати основою для розробки філософської концепції підвищення адаптаційного потенціалу людини в умовах трансформації суспільства.

Результати можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях з філософії, теорії та історії культури, теоретичних курсів естетики, в художній практиці. Основні положення дисертаційного дослідження було апробовано в лекційних курсах: „Естетика”, „Релігія в системі культури” та ін.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Висновки, положення наукової новизни одержані дисертантом самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались і доповідались на засіданнях кафедри світової філософії та естетики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля; щорічних науково-практичних конференціях Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля „Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства” (2004 – 2006 рр.); міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток освітніх процесів і становлення громадянина у контексті європейської інтеграції” (Луганськ, 2004); Першій міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства” (Київ, 2005);

Публікації. Основний висновки та результати дослідження відображено в 9 друкованих працях, опублікованих у науково-фахових виданнях (6) та у збірниках матеріалів наукових конференцій (3).

Структура дисертації обумовлена логікою дослідження, що визначається поставленими метою та завданнями. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що нараховує 262 найменувань. Повний обсяг дисертації – 178 сторінок (158 сторінок – основна частина).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, виявлено ступінь її наукової розробленості, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання роботи, окреслено теоретико-методологічні засади, розкрито наукову новизну, відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – „Естетичне у соціокультурних проявах людської життєтворчості”, що складається з трьох підрозділів, здійснено аналіз теоретико-методологічних засад визначення поняття естетичних цінностей, потреб та орієнтацій, зокрема естетичних і економічних у сучасній філософії, та проаналізовано, хто і яким чином в історії філософії починаючи від античності і до ХХ століття надавав цьому питанню значної вагомості.

У підрозділі 1.1. „Естетичні та аксіологічні параметри нормативно-ціннісного життя людини” показано, що ціннісні орієнтації розглядаються в тісному взаємозв’язку з життєвими цінностями особистості, зокрема естетичного й економічного буття. Проаналізовано кілька підходів до визначення структури ціннісної орієнтації як феномена свідомості, а також як системи ціннісних орієнтацій людини: проблема формування особистості (Аристотель, М. Бердяєв, І. Кант, Платон, Л. Толстой, А. Швейцер); соціальний вплив на особистість у процесі її становлення (В. Бєлінський, М. Вебер, П. Сорокін); аналіз специфіки ціннісних відносин, що історично розвиваються, у суспільних системах (А. Здравомислов, Л. Столовіч); розгляд дії ціннісного нормативного механізму регуляції соціальних орієнтацій людини (С. Ковальов, В. Сперанський, А. Яценко); загальні проблеми місця й ролі естетичних цінностей у системі суспільних відносин (В. Андрущенко, І. Бичко, Л. Губернський).

Дослідження особистісного буття (естетичного та економічного) розкриває в різних аспектах теорії особистості ті або інші особливості людської сутності. Людина як найвища соціальна цінність акумулює в своїй життєдіяльності взаємозв’язок духовного й матеріального, відображаючи в цілісному вигляді життя як об’єктивну реальність, де виявляються внутрішньо взаємозалежні її ідеали, моральні цінності, економічні інтереси, суб’єктивне розуміння „сенсу” життя (А. Камю, Г. Марсель, Ж. Сартр, М. Хайдеггер, К. Ясперс).

Виявлено, що у формуванні особистості мотиваційні структури діяльності визначають верхню межу рівня соціальних притягань особистості, тоді як норми – його середній рівень. Аналіз функціональних відмінностей між нормами і цінностями (Л. Іваненко, В. Тугарінов) виявляє суперечливу єдність цінностей і норм, специфічні особливості, на основі яких формується нормативно-ціннісна парадигма особистості.

У підрозділі 1.2. „Естетичні потреби людини в цивілізаційному просторі” розкривається сутність сучасного мистецтва, форми, процес сприйняття, функції та цілі, засоби й прийоми впливу на особистість (Т. Адорно, Г. Батая, Х. Ортега-і-Гассет, Л. Фідлер); різноманітні аспекти взаємодії особистості з класичним мистецтвом (В. Волков, Л. Гордон, М. Каган, В. Личковах та ін.); аналіз природи і сутності мистецтва (Г. Барт, Ж. Бордійяр, І. Гассан, Ж. Дельоз); особливості реального функціонування сучасного мистецтва: естетичний аспект постмодерну та транскультурного феномена (Т. Гуменюк), художнє сприйняття (О. Лановенко), естетичний аналіз художніх напрямів ХХ століття (Л. Левчук).

Аналіз формування естетичних потреб людини становить собою надзвичайно складне інтегративне поняття, що включає й процес їх складання, і продукти цього процесу (В. Біблер, М. Бахтін, М. Каган, А. Леонтьєв, О. Лосєв). Естетична потреба – зацікавленість людини в естетичних цінностях, вихідний момент освоєння і створення естетичного людиною в різноманітних формах діяльності, і насамперед у діяльності художній, у мистецтві, де естетичне начало показано в найбільш концентрованому вигляді (Г. Гегель, І. Кант, Ф. Шеллінг). Естетичні потреби належать до розряду духовних, хоча зв’язок з матеріальною сферою буття людини є безсумнівним, цю безсумнівність не досліджено. Це закономірно, оскільки матеріальні потреби у своїй первісній, вихідній формі тісно пов’язані з процесом формування людської духовності.

У підрозділі 1.3. „Сутність естетичних орієнтацій сучасної людини” показано, що проблема ціннісної естетичної орієнтації є предметом досліджень середньовічної філософії, мислителів епохи Відродження, філософії життя, філософії культури (М. Вебер, В. Віндельбанд, М. Каган, І. Майзель, Г. Ріккерт, Сократ, Є. Соловйов, П. Сорокін та ін.). Вивчення ціннісно-естетичних орієнтацій людини, їх динаміка в трансформаційному суспільстві, зростання інтересу до економічного аспекту суспільного розвитку – все це вимагає системного аналізу й самих феноменів „цінність” та „ціннісні естетичні орієнтації” (М. Бердяєв, С. Булгаков, В. Малахів, В. Франко, Е. Фромм, Ф. Хайєк) їх сутності, і взаємозв’язків системи цінностей, ціннісно-естетичних орієнтацій людини, суспільства в цілому і тих соціокультурних трансформаційних процесів, які відбуваються в нашому суспільстві.

Естетичні орієнтації людини є компонентом її внутрішньої структури й перебувають у діалектичному взаємозв’язку з інтересами, потребами, установками, мотивами активності, можуть бути адекватними щодо ціннісних орієнтацій суспільства, об’єктивної цінності явищ духовної культури, самі можуть бути чинниками й детермінувати систему цінностей людини, суспільства в цілому.

У другому розділі – „Естетичне як чинник економічної активності людини” проаналізовано особливості естетичної мотивації людини в структурі економічних зв’язків.

У підрозділі 2.1. „Естетичне в економічному просторі сучасного буття” розглянуто основні тлумачення феномену взаємовпливу естетичної цілісної парадигми і суспільних структур, характер суспільних відносин.

Аналіз структури економічних теорій показує, що однією з моделей економічної науки є модель „економічної людини” – „homo economicus” – „раціонального егоїста” (А. Сміт), поведінка якого передбачає не тільки прагнення до власної вигоди, але й симпатію (емпатію) до партнера. Раціональна поведінка, що містить вимоги симпатії (емпатії) – „інтерпретативна раціональність” (Ф. Бастна) – процес усвідомлення особистістю необхідності створення ефективних „естетичних стратегій”, щоб продукувати такі образи і викликати такі почуття, які змінюють „економічний дискурс” на людський.

Дослідження утилітарної й духовної сфер життєтворчості людини дозволяє виявити дії двох різних економік, кожна з яких має свій капітал: економічний капітал і „культурний капітал” (Ж. Бодрійяр), які конфліктом між економічним та естетичним зумовили ціннісний „розкол” соціуму. У цих нових умовах на рівні філософської рефлексії осмислено ситуацію, що склалася в духовному житті соціуму, в якому мистецтво сьогодні є однією із складових повсякденності, її чуттєво-структурним початком і водночас такою рамкою, яка обрамляє картину повсякденності.

Проведено порівняльний аналіз економічного капіталу й „культурного капіталу” й виявлено їх відмінні ознаки на прикладі функціонування аукціонів, художніх галерей, музеїв, діяльність яких передбачає перетворення економічної вартості в „естетичну універсальну цінність” (Ж. Бодрійяр) на рівні картин чи інших творів мистецтва, що використовуються як суперзнаки, коли символічна вартість розчиняється в естетичній функції, що приносить естетичну насолоду (що є соціально не значимою цінністю).

У підрозділі 2.2. „Естетична мотивація людини в цивілізації” розглянуто поняття „мотивація”, „потреба” (І. Браун, Г. Гегель, А. Маслоу, А. Маршалл, С. Рубінштейн).

Дослідження теорії мотивації (Г. Мюррей) дозволяє розглянути естетичні мотивації особистості як спонуки, яким притаманна естетична функція, яка надає творчій діяльності спрямованості й приносить естетичну насолоду. Аналіз структурування мотивацій за різноманітними ознаками виділяє в них „естетичну складову” (Е. Фромм).

Зв’язок між естетичною мотивацією та видами спонук – потребами, цінностями, інтересами – дає основу для розширеного трактування естетичних мотивів, які включають естетичні, етичні, релігійні, історико-культурні, психологічні компоненти, що по відношення до економічних мотивів свідчить про їх неадаптованість й ірраціональність. Відображення естетичних мотивів у свідомості особистості здійснюється у вигляді оціночного образу, який характеризується наявністю індивідуальної системи значень, афектних компонентів, а також суб’єктивної трансформації образу. Динаміка естетичної мотивації детермінується чинниками соціально-психологічного, особистісного, формаційного характеру. У наш час основними тенденціями розширення змісту естетичної мотивації людини є включення спектру цінностей духовного, соціокультурного характеру, при яких вузькоекономічні (матеріальні) цінності відступають на другий план, звільнюючи місце цінностям, пов’язаним з „самоактуалізацією, саморозвитком особистості” (С. Рубінштейн).

Дослідження різних підходів до цивілізації (В. Губін, Л. Мемфорд, К. Ясперс) виявляє медіаторну сутність „людини економічної”, яка проявляється в тому, що вона приборкує егоїстичний вектор спрямувань людини зовнішньої й перетворює їх в естетичне спрямування. Саме на цій основі виникає естетична доцільність економічних та естетичних обставин життя людини в цивілізації. Виконуючи функцію медіатора естетичного в цивілізацію, „людина економічна” здобуває повноту не тільки економічного, а й цілісного особистісного буття в просторі цивілізації та культури.

У підрозділі 2.3. „Діалектика естетичного та економічного у сучасних потребах” розглянуто поняття „естезис” (Е. Гуссерль, П. Соболєв), „естезисні моделі” (М. Мамардашвілі), „естетичний чинник” (Ф. Нортроп).

Дослідження „здатності сприймати красу”, її збереження, зміцнення, простежується в працях і давньогрецьких філософів (Аристотель, Платон, Сократ), так і середньовічних мислителів (Ф. Аквінський, Б. Мандевіль), де утилітарне, моральне й естетичне зводилися воєдино й складали загальне вчення. При цьому протиріччя між утилітарним та естетичним усвідомлювалося, оскільки економіка – це тільки зовнішні блага, а естетика – тільки внутрішні блага.

Аналіз співвідношення естетичних, етичних, економічних правил свідчить про необхідність інтеграції „естетичного метода” (Р. Аккофф) у модель господарської діяльності, в управління економікою, що включає створення краси як естетичну функцію соціуму разом з істиною, достатком, добром, необхідними для осмислення людиною шляху до задоволення матеріальних і духовних потреб.

Третій розділ – „Художня практика як засіб посилення ролі естетичного у економічних проявах людської життєтворчості” – структурований на змістовних засадах з метою дослідження способів активного впливу на економічні сторони життя людини в художній практиці.

У підрозділі 3.1. „Основні принципи взаємозв’язку ціннісних та естетичних орієнтацій у художній практиці” визначається, що кожен з типів соціокультурного середовища формує відповідний тип ціннісних орієнтацій, а, отже, постає одним із соціальних, об’єктивних чинників ціннісних орієнтацій особистості. Ціннісні орієнтації лежать в основі світогляду людини, її моральних, естетичних переконань і смаків, визначають її поведінку. Вони є важливим елементом внутрішньої структури особистості. Сформовані ціннісні орієнтації – це свого роду „вісь” свідомості, яка забезпечує усталеність людини й проявляється в інтересах, потребах, переконаннях (Аристотель, В. Віндельбанд, Г. Гегель, І. Кант, Г. Ріккерт, Г. Сковорода, Сократ та ін.).

Соціальне мікросередовище, як і макросередовище, формує загальні контури ціннісних орієнтацій і системи цінностей. Тому народжується потреба орієнтування людини в суспільних умовах буття, осмислення нею опосередкованості її життєдіяльності соціальними умовами.

В основі соціокультурних змін сучасного суспільства перебуває не тільки необхідність економічної перебудови, але й ті чинники, що пов’язані з кризою практичних цінностей, зокрема й естетичних цінностей, що становлять основу буття людини (М. Вебер). Інверсія естетичного й економічного в людині, що відбувається в нових соціальних умовах, повинна стати об’єктом філософської рефлексії не тільки з боку філософської антропології, але й з боку естетики. У цих нових умовах на рівні філософської рефлексії осмислено ситуацію, що склалася в духовному житті, у розвитку системи цінностей кризового суспільства. Однак соціальні умови не є єдиним визначальним чинником формування внутрішнього світу особистості, у тому числі її ціннісних орієнтацій у художній практиці.

У дисертації показано, що до естетичних орієнтацій неможливо просто приєднатися, їх треба створити самостійно, створити в собі (Б. Толкотт). Цінність є цілісністю практичного і духовного, що випереджально відображає об’єктивну та суб’єктивну реальності та за посередництвом чуттєвої логості стає першопринципом людського буття, важливим зв’язком як саме та, у якій спостерігаються й співвідносяться економічні орієнтації та естетичні цінності. Як духовно-практичний феномен, цінність є не тільки соціокультурним інваріантом, але й „естетичним модулятором” (Р. Лотце), зокрема й економічного складу буття людини.

У підрозділі 3.2. „Компліментарність естетичних мотивів і економічних переваг у соціокультурних проявах людської життєтворчості” акцентується увага на тому, що поняття діяльності є гносеологічним засобом аналізу соціально-економічних процесів естетично забарвлених у культурі й творчості (Р. Барт, Г. Гольдман, Г. Мюнстенберг, К. Юнг, Р. Якобсон, К. Ясперс).

Людина освоює світ різноманітними способами, що обумовлено, з одного боку, нескінченною багатосторонністю діяльності, а з іншого – різноманітністю потреб й устремлінь (І. Бентам, А. Сміт, Л. Фейєрбах). На глобальному соціальному рівні відбувається взаємовплив та взаємодія (комплементація) естетичного й економічного, що мають багато аспектів, оскільки такий взаємозв’язок відбувається у соціокультурних проявах людської життєтворчості (Ф. Боноскі, Ю. Борєв, М. Валова, А. Веригін, Л. Гермогенова, Р. Друккер, М. Мануйлова, О. Тоффлер, О. Шпенглер). Проникнення в задуми споживача здійснюється за допомогою специфічної настройки „фрейму” (І. Гофман), яка руйнує впевненість людей у правильності ними визначень реалій (Г. Бейтсон). Звідси у соціокультурних проявах життєтворчості створюється своєрідне інформаційно-естетичне середовище, тобто квазіестетична реальність (У. Морріс, Р. Райк, Ле Корбюзьє та ін.), що пов’язує соціальні відносини особистості з виразною, символічною сферою віртуальної соціальності.

У роботі на основі аналізу рекламної діяльності показано естетичний дискурс реклами, у якому варіації образного та знакового, пластичного та конструктивного, декоративного та функціонального програмуються пошуковою активністю людської свідомості та запитами людської чуттєвості.

У підрозділі 3.3. „Естетичні та економічні орієнтації як принцип створення художнього образу у сучасних формах людини цивілізації” проаналізовано теоретичне підґрунтя розвитку сучасної художньої культури у взаємозв’язку із соціально-економічними трансформаціями суспільства. Отже, актуальність аналізу цієї проблеми для розуміння специфіки сучасних художніх процесів є безперечною. Співвідношення художніх та економічних процесів у суспільстві трактувалися в розумінні художніх процесів (В. Фріче, О. Луначарський, М. Лівшиць та ін.), у зв’язку специфіки способу суспільного виробництва і специфіки художньої культури в рамках конкретних історичних стадій розвитку суспільства (М. Бровка, В. Іванов, Д. Кучерюк, В. Личковах), з погляду знаходження шляхів більш глибокого сприйняття художнього образу в модерні й постмодерні (В. Суханцевої), у концепції художньої і економічної самореалізації людини (В. Ісаєв).

У дисертації зроблено конкретний естетичний аналіз двох хрестоматійних творів О. Пушкіна та В. Маяковського. Належачи до різних культурно-історичних епох і різних поетичних стилів, відтворюючи різні світоглядні та ідеологічні настанови, ці твори дали певні можливі рамки розуміння літературної творчості як професійної діяльності, яка стала елементом економічних відносин у суспільстві.

ВИСНОВКИ

Висновки дисертаційного дослідження підбивають підсумки здійсненої роботи, узагальнюють і викладають основні її положення, визначають перспективи подальшого розвитку досліджуваних проблем.

Використана джерельна й методологічна база дозволяє виконати поставлені в даному дослідженні завдання на належному теоретико-методологічному рівні. Науковий аналіз діалектики естетичного та економічного дає можливість з’ясувати її місце і роль у соціокультурних проявах людської життєтворчості.

У дослідженні визначено низку аспектів, пов’язаних з вивченням ціннісної проблематики з боку взаємодії економічних та естетичних цінностей. Цінність є цілісністю утилітарного й духовного, що випереджально відображає об’єктивну та суб’єктивну реальності й за посередництвом чуттєвої логосності стає першопринципом буття людини, важливим зв’язком як саме та, у якій спостерігається співвідношення економічного та естетичного. Естетичні цінності поєднують у собі моменти емоційної обробки відображеного й телеологічної орієнтації в перетворюючій свідомості на духовне вираження тілесності людини. Естетичне стає універсальною характеристикою буття людини, тому що сутність естетичного зводиться до створення гармонії людини зі Світом, відчуття її гармонійної складової Природи. Мистецтво є однією зі складових повсякденності, її чуттєво-структурним началом і водночас такою рамкою, яка обрамляє картину повсякденності.

Визначено, що, зміни, що сьогодні відбуваються в соціумі, викликають потребу в усвідомленні специфіки естетичної й економічної сутності нормативно-ціннісного буття особистості, яка відповідає новим реаліям, що диктує необхідність аналізу основоположних ціннісних і нормативних установок особистості. Дослідження нормативно-ціннісної моделі особистості, специфіки її становлення в сучасних умовах, належать до галузі нової проблематики філософії, що формується, пов’язаної з теорією й методологією цінностей і нормативно-ціннісного підходу.

Ціннісні естетичні орієнтації особистості як компонент внутрішньої структури, світогляду людини перебувають у діалектичному взаємозв’язку з інтересами, потребами, мотивами активності, можуть бути адекватними щодо ціннісних орієнтацій суспільства, об’єктивної цінності явищ духовної культури.

Сутність розвинутої концепції полягає у відновленні принципу цілісності людського буття, що знаходить свою реалізацію в різних сферах суспільного життя під впливом норм, цінностей і зразків, що склалися в цивілізації.

Дослідження естетичного й економічного у життєтворчості людини дозволило нам:

- проаналізувати проблему феноменології естетичного у співвідношенні з економічним у соціокультурних проявах;

- обґрунтувати в аксіологічному аспекті категоріальний статус поняття нормативно-ціннісної моделі людини, нормативно-ціннісної регуляції соціальних відносин з урахуванням багатоплановості стратифікаційної картини соціуму;

- вивчити тенденції у духовно-культурних цінностях і ціннісних орієнтаціях людини в глибинних процесах дії механізму впливу естетичного на економічну активність людини, що відбуваються в соціально-економічному й культурному житті суспільства, у якому розвиток людини в бік „homo estheticus” осмислюється з позиції енвайронментальної естетики. Виявлено взаємозв’язки й взаємозалежності між змінами, що відбуваються в системі цінностей, і ціннісними естетичними орієнтаціями суспільства та людини;

- розкрити через імпліцитний зміст структури людини мотиви економічної поведінки, яка визначає сутність понять „людина естетична” та „людина економічна”, чуттєві та раціональні механізми їх взаємовпливу в цілісній людині. У зв’язку з цим зростає інтерес до дослідження закономірностей механізму становлення й динаміки естетичних та економічних потреб, їх місця й ролі у формуванні людини;

- проаналізувати розвиток сучасної художньої культури, який відбувається в тісному зв’язку із соціально-економічними трансформаціями суспільства, у яких „естетична культурація” економічного проявляє себе в умовах художньої практики, постаючи своєрідним простором інобуття естетичного, „комплементацією” естетичного й економічного в життєтворчості людини;

Різновекторна спрямованість мотивації естетичного й економічного в людині призводить до зміни її внутрішнього світу й необхідності пошуку компромісів – „естетизації економічного” й „економізації естетичного”, що власне й знаходить відображення в рекламі. Виявлено естетичну сферу сучасного буття реклами як універсальної складової культури. Разом з тим усе ще відчувається недостатньо глибоке загальнотеоретичне розуміння феномена реклами, особливо у співвідношенні з культурою внутрішнього й зовнішнього, її зв’язку з цивілізаційними змінами, з формуванням суспільства постмодерну або, що те саме, з інформаційним суспільством.

У сучасних умовах з’явилася насущна необхідність якомога повніше розкрити механізм життєво важливої потреби людини в причетності до емоційно-виразного світу віртуальної повсякденності, що створює своєрідне інформаційно-естетичне середовище, тобто квазіестетичну цінність, яку вперше розкрито в естетиці дисертантом.

Огляд наявного теоретичного доробку визначеної проблеми доводить її статус як однієї з важливих проблем естетичної теорії сьогодення. На сучасному етапі її дослідження плідним є звернення до безпосереднього художнього досвіду великих митців (О. Пушкін, В. Маяковський), які залишили своє творче бачення співвідношення естетичного й економічного в життєтворчості людини.

У дисертації проаналізовано не всі проблеми діалектики естетичного та економічного в життєтворчості людини, це становить перспективу дослідження.

Вивчення поставленої проблеми дає змогу запропонувати ряд практичних рекомендацій щодо використання матеріалів дисертації:

- внести зміни до програм курсів антропології, естетики, економіки в вузах і школах через впровадження розділів про взаємовплив „людини естетичної” та „людини економічної”;

- рекомендувати впровадження предмету „Діалектика естетичного та економічного” як навчальний предмет за вибором.

Проблема діалектики естетичного та економічного у соціокультурних проявах перебуває в центрі філософського дискурсу, про що свідчать наукові розвитки, представлені у вітчизняній та зарубіжній літературі. Однак, виникла реальна потреба ґрунтового наукового дослідження динаміки соціально-економічних, культурних процесів, які вносять корективи у зміст, структуру, ціннісні парадигми естетичних орієнтацій людини, її естетичних мотивів та економічних переваг у соціокультурних проявах людської життєтворчості.

Основні положення дисертації представлені у таких публікаціях:

1. Лугуценко Т.В. Естетичні цінності як елемент особистісної структури // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. / Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2004. – Вип. ХІІІ. –
С. 112 – 117.

2. Лугуценко Т.В. Естетичні цінності у співвідношенні з економічними // Філософські дослідження: Зб. наук. пр. / Східноукр. нац. ун-т. ім. В. Даля. – Луганськ, 2004. – Вип. 5. – С. 253 – 258.

3. Лугуценко Т.В. Класична і модерністська моделі взаємовідношень естетичного й економічного у мотивації // Вісник держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2005. – № 2. – С. 37 – 41.

4. Лугуценко Т.В. (у співавт.). Поетична рефлексія співвідношення художніх та економічних цінностей (на матеріалі творчості О.С. Пушкіна і В.В. Маяковського) // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. / Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2005. – Вип. XIV. – С. 170 – 177.

5. Лугуценко Т.В. Естетичні мотивації в просторі цивілізації та культури // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. / Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2005. – Вип. XV. – С. 154 – 157.

6. Лугуценко Т.В. Компліментарність естетичних мотивів і економічних переваг у рекламі // Вісник держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2007. – № 2. – С. 44 – 50.

7. Лугуценко Т.В. Нормативно-ценностная модель личности как элемент культуры // Развитие образовательных процессов и становление гражданина в контексте европейской интеграции: Междунар. науч.-практ. конф. – Луганск, 2004. – С. 204 – 212.

8. Лугуценко Т.В. Гармония и дисгармония ценностных эстетических и экономических ориентаций личности // Науковий потенціал світу ‘2004: Матеріали Першої Міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 16 – 18.

9. Лугуценко Т.В. Людина економічна як медіатор естетичного в цивілізації // Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – К., 2005. – Ч. 1. – С. 73 – 74.

АНОТАЦІЯ

Лугуценко Т.В. Діалектика естетичного та економічного у соціокультурних проявах людської життєтворчості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.08 – естетика. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2007.

У дисертації досліджено проблему діалектики естетичного та економічного, визначено механізм прояву естетичного в ціннісних орієнтаціях, який розкриває взаємозв'язок естетичних потреб з потребами економічними в аспекті їх ціннісного змісту. Виявлено механізми утворення зацікавленості (у тому числі й економічної) людини в естетичних потребах у різних сферах діяльності, зокрема в художній діяльності і в мистецтві. Як основа актуалізації „комплементації” естетичного й економічного розглядається вплив естетичного на економічні сторони буття людини в соціальній реальності (у повсякденній, економічній і духовній) і в художній практиці; розглянуто суть, структуру й поведінку „людини естетичної” та „людини економічної” на різних рівнях буття. Розвиток людини в бік „homo estheticus” осмислюється з позицій енвайронментальної естетики. На основі аналізу співвідношення й взаємовпливу естетичного та економічного в рекламі виявлено естетичну сферу сучасного буття реклами як універсальної культури. Використано досягнення в галузі сучасної філософсько-естетичної рефлексії, які дозволяють досліджувати рекламу як феномен, онтологічно вкорінений у людському бутті, як універсальний механізм відтворення й регулювання людського світовідчування, зокрема й естетичного.

Визначено, що різновекторна спрямованість мотивації естетичного й економічного в бутті людини призводить до змін її внутрішнього світу й необхідності пошуку компромісів – „естетизації економічного” й „економізації естетичного”, що, власне, і знаходить відображення в художній практиці.

Ключові слова: цінність, естетична цінність, квазіестетична цінність, людина економічна, людина естетична, культурний капітал, фрейм, естетичний метод, комплементація естетичного й економічного в людині, культурація, естетична культурація, художня практика.

АННОТАЦИЯ

Лугуценко Т.В. Диалектика эстетического и экономического в социокультурных проявлениях человеческого жизнетворчества. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.08 – эстетика. Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2007.

В диссертации исследована проблема диалектики эстетического и экономического, определен механизм проявления эстетического в ценностных ориентациях, который раскрывает взаимосвязь эстетических потребностей с потребностями экономическими в аспекте их ценностного содержания. Выявлены механизмы образования заинтересованности (в том числе и экономической) человека в эстетических потребностях, в различных сферах деятельности, в том числе в художественной деятельности и в искусстве. В качестве основы актуализации „комплементации” эстетического и экономического рассматривается влияние эстетического на экономические стороны бытия человека в социальной реальности (в повседневной, экономической и духовной) и в художественной практике; рассмотрена сущность, структура и поведение „человека эстетического” и „человека экономического” на разных уровнях бытия. Развитие человека в сторону „homo estheticus” осмысливается с позиций энвайронментальной эстетики. Исследована методология подхода к экономическому и эстетическому в их личностном измерении. На основе анализа соотношения и взаимовлияния эстетического и экономического в рекламе выявлена эстетическая сфера современного бытия рекламы как универсальной составляющей культуры. На этом основании проведено исследование рекламы не только как целостного феномена, ответственного за формирование пространства человеческого мироощущения, но и как относительно самостоятельного явления эстетической реальности. Использованы достижения в области современной философско-эстетической рефлексии, которые позволяют исследовать рекламу как феномен, онтологично укорененный в человеческом бытии, как универсальный механизм воссоздания и регулирования человеческого мироощущения, в том числе и эстетического.

Исследовано теоретическое основание развития современной художественной культуры во взаимосвязи с социально-экономическими трансформациями общества. Изучена поэтическая рефлексия соотношения эстетического и экономического бытия человека в творчестве А. Пушкина и В. Маяковского. Выявлена роль эстетического как универсальной характеристики бытия современного человека в украинском социуме.

Анализируя эстетическое в социальном пространстве личности, определяя эстетическое как фактор экономической активности, рассматривая эстетическое и экономическое как принципы художественной практики, автор определяет, что разновекторная направленность мотивации эстетического и экономического в бытии личности приводит к изменениям его внутреннего мира и необходимости поиска компромиссов – „эстетизации экономического” и „экономизации эстетического”, что, собственно, и находит отображение в художественной практике.

Ключевые слова: ценность, эстетическая ценность, квазиэстетическая ценность, человек эстетический, человек экономический, культурный капитал, фрейм, эстетический метод, комплементация эстетического и экономического в человеке, культурация, эстетическая культурация, художественная практика.

ANNOTATION

Lugutsenko T.V. The Dialectics of esthetic and economic features in socio-cultural developing of human creative life. – Handwriting.

The thesis for the Degree of Candidate of Science (Philosophy), speciality 09.00.08 – esthetics. East-Ukrainian National University named after Vladimir Dal, Lugansk, 2007.

The problem of dialectics of esthetic and economic investigated in this thesis, the mechanism of esthetic developing in