ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕЛЬНИК АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 658.8.03

УПРАВЛІННЯ ТРАНСФЕРТНИМ ЦІНОУТВОРЕННЯМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Резнікова Тетяна Олександрівна,

Харківський національний економічний університет,

доцент кафедри міжнародної економіки та

менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Перерва Петро Григорович,

Національний технічний університет “Харківський Політехнічний Інститут”

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри організації виробництва та управління персоналом

кандидат економічних наук, доцент

Семенова Тетяна Валентинівна,

Донецький державний університет управління

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Захист відбудеться “22” листопада 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, просп. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий “22” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. М. Ястремська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Посилення процесів інтернаціоналізації ускладнює механізми взаємодії суб’єктів економічної діяльності та характер внутрішньогосподарських зв’язків усередині потужних транснаціональних угрупувань. У зв’язку з цим суттєво зростає роль механізму трансфертного ціноутворення у підвищенні ефективності діяльності підприємств. Управління трансфертним ціноутворенням покликано забезпечити більш ефективні координацію та регулювання внутрішньогосподарських зв'язків, розподіл ресурсів, зниження сукупних витрат, підвищення мотивації робітників.

Питанням дослідження різноманітних аспектів трансфертного ціноутворення присвячені роботи таких зарубіжних і вітчизняних вчених, як М. О. Вахрушіна, П. В. Дзюба, Є. Л. Драчова, К. Друрі, І. О. Єгерев, Л. Іден, В. М. Крилов, О.М. Лібман, В. Ю. Пашкус, П. Г. Перерва, А. С. Плещинський, О. І. Рогач, Д. Хіршляйфер, Ч. Т. Хорнгрен, Т. Хорст та ін.

Вивчення опублікованих на дану тему робіт дозволило відзначити недостатній рівень розробки теоретичних та науково-методичних аспектів управління трансфертним ціноутворенням на підприємстві.

Необхідність подальшого поглиблення цих досліджень пов'язана з уточненням категоріального апарату управління трансфертним ціноутворенням, удосконаленням його методичного забезпечення, визначенням засобів регулювання трансфертного ціноутворення на підприємствах України, виявленням його особливостей при поглинаннях в міжнародних корпораціях, формуванням механізму управління трансфертним ціноутворенням.

Актуальність зазначених питань зумовила вибір теми дисертації, визначила мету і завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідної роботи Харківського національного економічного університету за темою “Розробка та обґрунтування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства” (номер державної реєстрації 0106U010590). У рамках цієї роботи автором розкрито й обґрунтовано механізм впливу цінових чинників на рівень міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретико-методичних засад та науково-практичних рекомендацій щодо управління трансфертним ціноутворенням на машинобудівних підприємствах України.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:

узагальнені та систематизовані теоретичні положення трансфертного ціноутворення шляхом розкриття сутності понять “трансфертна ціна”, “трансфертне ціноутворення”, “управління трансфертним ціноутворенням на підприємстві”, структури, принципів, завдань і факторів трансфертного ціноутворення, уточнення класифікації трансфертних цін;

визначені засоби регулювання трансфертного ціноутворення на промислових підприємствах України, які враховують досвід розвинених країн;

удосконалено методичне забезпечення управління трансфертним ціноутворенням на основі: вивчення методичних підходів до розподілу прибутку між підрозділами при формуванні трансфертної ціни; обґрунтування вибору між трансфертною та ринковою ціною; визначення напрямків розвитку центрів відповідальності підприємств;

розроблено методичний підхід до визначення варіантів трансформації трансфертного ціноутворення на підприємствах в результаті транснаціональних поглинань;

сформовано стратегії впровадження трансфертного ціноутворення на підприємстві, які базуються на аналізі трансфертних витрат і ризиків;

розроблено механізм управління трансфертним ціноутворенням на підприємстві на основі процесного підходу.

Об'єкт дослідження процес управління ціноутворенням на машинобудівних підприємствах.

Предмет дослідження теоретичні положення і науково-методичні підходи до управління трансфертним ціноутворенням на машинобудівних підприємствах України.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертаційної роботи є положення економічної теорії, дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених у сфері трансфертного ціноутворення.

Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи дослідження: теоретичного узагальнення – для вивчення принципів трансфертного ціноутворення, класифікації трансфертних цін; індукції та дедукції – для систематизації завдань і факторів трансфертного ціноутворення; статистичної обробки інформації – для аналізу емпіричних даних; експертних оцінок – для оцінки коефіцієнту внеску підрозділу в діяльність підприємства, визначення рівнів ризиків і терміну окупності впровадження трансфертного ціноутворення; аналізу, синтезу та аналогії – для розкриття сутності поняття “трансфертна ціна”, обґрунтування вибору трансфертної ціни, напрямків розвитку підрозділів, формування стратегій впровадження трансфертного ціноутворення, дослідження процедури розподілу прибутку між підрозділами, визначення варіантів трансформації трансфертного ціноутворення при поглинаннях підприємств; процесний підхід – для формування механізму управління трансфертним ціноутворенням.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі й нормативні акти України з питань ціноутворення, зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування підприємств, публікації міжнародних організацій, офіційні статистичні матеріали, звітність підприємств, спеціальна економічна література.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у такому:

удосконалено:

класифікацію трансфертних цін за рахунок введення додаткової ознаки “економічний рівень взаємовідносин суб'єктів господарювання”, за якою виділено міжнародні, національні і внутрішньофірмові ціни;

методичне забезпечення управління трансфертним ціноутворенням щодо: розподілу прибутку підприємства між його підрозділами при формуванні трансфертної ціни за рахунок введення коефіцієнту внеску підрозділу в діяльність підприємства; вибору між трансфертною та ринковою ціною, що враховує цілі діяльності підрозділу і коефіцієнти переваги внутрішньофірмового ринку зовнішньому; визначення напрямків розвитку центрів відповідальності, яке, на відміну від існуючих пропозицій, враховує взаємозв’язок цілей центрів відповідальності з особливостями трансфертного ціноутворення;

методичний підхід до визначення варіантів трансформації трансфертного ціноутворення на підприємствах, який, на відміну від інших, враховує процеси транснаціональних поглинань, що дозволяє використовувати трансфертне ціноутворення як засіб підвищення ринкової вартості об’єднаних підприємств;

механізм управління трансфертним ціноутворенням на основі процесного підходу, що, на відміну від існуючих, включає етапи: вибору стратегії впровадження трансфертного ціноутворення: вибору методу розрахунку трансфертних цін; формування організаційної структури управління трансфертним ціноутворенням;

одержало подальший розвиток:

уточнення сутності поняття “трансфертна ціна” як специфічний вид внутрішньогосподарської умовно-розрахункової ціни, що використовується для розрахунків не тільки між підрозділами підприємства, а й між взаємозалежними особами;

визначення засобів регулювання трансфертного ціноутворення на промислових підприємствах України, які ґрунтуються на уточненні й узагальненні заходів нормативно-правового та виконавчого забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впровадження розроблених методичних підходів і рекомендацій до розвитку управління трансфертним ціноутворенням в практичну діяльність машинобудівних підприємств дозволяє визначити рівень трансфертних цін, обґрунтувати доцільність і ефективність впровадження трансфертного ціноутворення, оцінити підвищення ринкової вартості підприємства при виході на закордонний ринок шляхом поглинання, удосконалити процес вибору трансфертної ціни і методу її розрахунку, напрямків розвитку підрозділів, розподіл прибутку підприємства між його підрозділами.

Запропоновані у дисертації висновки і рекомендації, що мають прикладний характер, впроваджені на підприємствах: ВАТ “Зміївський машинобудівний завод” (м. Зміїв, довідка про практичне використання результатів № 68 від 23.05.2006), АТЗТ Харківський машинобудівний завод “Червоний Жовтень” (м. Харків, довідка про практичне використання результатів № 68 від 16.05.2007), ТОВ “Спутнік” (м. Харків, довідка про практичне використання результатів № 97 від 06.05.2006).

Особистий внесок здобувача в роботах, що виконані у співавторстві, полягає у такому: в роботі [1] уточнено поняття “трансфертна ціна”, “трансфертне ціноутворення”, систематизовано завдання і фактори трансфертного ціноутворення, представлено класифікацію трансфертних цін; в роботі [9] запропоновано принципи побудови процедури розподілу прибутку підприємства між його підрозділами.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукового дослідження оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: “Наука: теорія і практика” (Дніпропетровськ – Бєлгород, 2005), “Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні” (Харків, 2005), “Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти” (Полтава, 2006), “Проблеми розвитку фінансової системи України” (Сімферополь, 2006), “Проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств у сучасних умовах” (Харків, 2006).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертації опубліковані в 13 наукових роботах, у тому числі сім статей – у наукових виданнях, що визнані ВАК України фаховими з економіки. Загальний обсяг публікацій – 3,26 ум.-друк. аркушів, з них особисто автору належить 2,91 ум.-друк. аркушів.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 190 сторінок, у тому числі: 26 таблиць на 18 сторінках, з них 6 таблиць займають 7 повних сторінок, 20 рисунків на 12 сторінках, з них 4 рисунки займають 4 повні сторінки, список використаних джерел із 151 найменувань на 13 сторінках, 5 додатків на 16 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 150 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – “Управління трансфертним ціноутворенням як складова сучасного менеджменту підприємства” – уточнено сутність понять “трансфертна ціна”, “трансфертне ціноутворення”, “управління трансфертним ціноутворенням на підприємстві”, систематизовано завдання і фактори трансфертного ціноутворення, розкрито його структуру, уточнено класифікацію трансфертних цін, визначено засоби регулювання трансфертного ціноутворення на промислових підприємствах України.

Проведений аналіз дозволив визначити поняття “трансфертна ціна” як специфічний вид внутрішньогосподарської умовно-розрахункової ціни, що використовується для розрахунків між підрозділами підприємства, між взаємозалежними особами, і в більшості випадків відрізняється від ринкової ціни. Введення розрахунків між взаємозалежними особами дозволяє узагальнити дане поняття, повніше охопити економічні взаємовідносини, за яких виникає трансфертне ціноутворення. “Трансфертне ціноутворення” трактується як процес встановлення ціни на товар, роботу, послугу в підрозділах підприємства для проведення розрахунків між ними, а також між взаємозалежними особами, у більшості випадків з використанням неринкових умов угод. Виходячи з наведених визначень, виділені суб'єкт, об'єкт і предмет трансфертного ціноутворення. Його суб'єктом виступають взаємозалежні особи, підприємство як єдина юридична особа і його центри відповідальності; об'єктом є товари, послуги, роботи, у тому числі технології, оплата праці працівників, капітал; предметом є ціна, якість, терміни поставок і оплат товарів, послуг, робіт; вартість й умови видачі кредитів; розмір і порядок виплати зарплати працівникам; ціна технологій та ін.

У залежності від економічного рівня взаємовідносин суб'єктів господарювання виділено міжнародний, національний і внутрішньофірмовий масштаби застосування трансфертних цін: перший застосовується між материнською й дочірньою компаніями в корпораціях, що діють у декількох країнах і складаються з декількох взаємозалежних осіб; другий – між підприємствами усередині різних об'єднань взаємозалежних осіб, що діють на ринку однієї країни; третій – між структурними підрозділами усередині однієї юридичної особи - підприємства. У результаті систематизовані завдання (табл. 1) і фактори трансфертного ціноутворення. Запропонована класифікація трансфертних цін за специфічними класифікаційними ознаками: характер маніпуляції (завищені, занижені, середньоринкові), вид внутрішньокорпоративного ринку (на ринку технологій, капіталу, товарів, послуг і робіт, робочої сили), метод трансфертного ціноутворення (ринкові, договірні, витратні, фактичні й змішані), економічний рівень взаємовідносин (міжнародні, національні, усередині підприємства), яка доповнена за останньою ознакою.

Поняття “управління трансфертним ціноутворенням на підприємстві” становить специфічний вид управлінської діяльності, який базується на використанні сукупності принципів та методів розробки й реалізації управлінських рішень, спрямованих на досягнення цілей і завдань трансфертного ціноутворення. Доведено, що серед принципів трансфертного ціноутворення доцільно виділити такі: мінімізація виробничо-збутових витрат, узгодження цілей підрозділів і підприємства, забезпечення автономності підрозділів, визначення внеску кожного підрозділу в результати виробництва й збуту, взаємозв'язок винагороди за працю з її результатами.

З урахуванням особливостей регулювання трансфертного ціноутворення в різних країнах визначені засоби його регулювання на промислових підприємствах України, які ґрунтуються на уточненні й узагальненні заходів нормативно-правового та виконавчого забезпечення.

Таблиця 1

Систематизація завдань трансфертного ціноутворення залежно від економічного рівня взаємовідносин суб'єктів господарювання

Рівень | Міжнародний рівень (дві й більше взаємозалежних особи) | Національний рівень (дві й більше взаємозалежних особи) | Рівень підприємства (одна юридична особа) | Завдання | Розподіл і перерозподіл прибутку | між материнським і дочірніми підприємствами | між підприємствами, що входять у склад об'єднань взаємозалежних осіб | між підрозділами усередині одного підприємства | Мінімізація витрат | загальних митних, податкових платежів, через країни з низьким рівнем оподаткування | податкових платежів через вільні економічні зони, пільгові території | зниження витрат виробництва й збуту | Оцінка ефективності діяльності | міжнародних філій | підприємств у складі об'єднань взаємозалежних осіб | центрів відповідаль-ності усередині одного підприємства | Узгодження інтересів | окремих підприємств у складі транснаціональних корпорацій | окремих підприємств у складі об'єднань взаємозалежних осіб | центрів відповідальності в складі підприємства | Мінімізація ризиків | політичних, економічних, валютних | політичних, економічних | економічних | Регулювання попиту та пропозиції | централізований розподіл ринків збуту й сфер впливу між підприємствами для обмеження внутрішньофірмової конкуренції | централізований розподіл ринків збуту й сфер впливу між підприємствами для обмеження внутрішньофірмової конкуренції | врахування внутрішньо-фірмового попиту та пропозиції на послуги підрозділів | Підтримка збиткових структур | міжнародних філій | підприємств у складі об'єднань взаємозалежних осіб | центрів відповідаль-ності усередині одного підприємства | Завоювання позицій на нових ринках | географічних і товарних– | Продовження життєвого циклу товару | шляхом виробництва у філіях країн, що розвиваються, в міру морального старіння товару–– | Загальні завдання:

Оптимізація системи мотивації співробітників підприємства

Забезпечення гнучкості, адаптивності в умовах постійно мінливого зовнішнього середовища

Стимулювання інвестиційної діяльності

Проведення єдиної інноваційної політики

До нормативно-правового забезпечення включено: рекомендації щодо введення поняття “трансфертна ціна” додатково до поняття “звичайна ціна”, уточнення переліку взаємозалежних осіб; розширення кількості методів визначення трансфертної ціни; введення угод про попереднє встановлення цін; впровадження гнучкої штрафної системи стимулюючого характеру; прийняття конкретних вимог до оформлення і ведення документації; формування державних органів, що регулюють виконання законодавчих норм в галузі трансфертного ціноутворення.

Виконавче забезпечення включає: створення експертного відділу при податковій адміністрації України; включення в процес проведення аудиту підприємств перевірки на предмет використання ними трансфертних цін; налагодження співробітництва з податковими органами країн-сусідів, Організацією з економічного співробітництва й розвитку.

Доведено, що маніпулювання трансфертними цінами з метою запобігання сплати податкових і митних платежів виникає лише при застосуванні трансфертного ціноутворення в міжнародному і національному масштабах, що зумовлює доцільність його широкого використання на внутрішньофірмовому рівні.

У другому розділі – “Розвиток методичного забезпечення управління трансфертним ціноутворенням на підприємстві” – удосконалено методичне забезпечення управління трансфертним ціноутворенням щодо: розподілу прибутку підприємства між його підрозділами при формуванні трансфертної ціни, вибору між трансфертною та ринковою ціною, визначення напрямків розвитку центрів відповідальності; розроблено методичний підхід до визначення варіантів трансформації трансфертного ціноутворення при транснаціональних поглинаннях.

Аналіз використання трансфертного ціноутворення на машинобудівних підприємствах України показав, що 24% підприємств не планують, 70% планують і 6% вже впровадили його; 32% використовують або планують використовувати витратний, 44% – фактичний, 24% – ринковий методи розрахунку трансфертних цін. Одним з найефективніших для застосування на українських машинобудівних підприємствах є фактичний метод, за яким до витрат додається певна частка прибутку. Існуючі підходи до розподілу прибутку між підрозділами відрізняються необ'єктивністю оцінки їх внеску у формування прибутку підприємства. Для усунення даного недоліку запропонований коефіцієнт, що відображає внесок виробничо-збутових підрозділів у діяльність підприємства, розроблено спосіб визначення числових значень його складових, оцінені їх вагові значення шляхом обробки результатів експертного опитування методом рангової кореляції, визначена формула його комплексної оцінки:

, (1)

де – коефіцієнт внеску підрозділу у результати діяльності підприємства;

– ступінь залежності інших підрозділів від діяльності даного підрозділу; – використання підрозділом ліцензій, патентів, ноу-хау, раціональних пропозицій, новітніх технологій, унікального устаткування; – складність операцій (визначається рівнем кваліфікації співробітників); – унікальність продукції підрозділу на ринку (можливість її заміни покупною продукцією зі сторони); – соціальна складова (трудова дисципліна, плинність кадрів, здоров'я співробітників). Усі складові є нормованими.

Ці складові відповідають принципам розробки ефективної процедури розподілу прибутку між підрозділами: вони враховують їх специфіку, характер виробничо-збутової діяльності, оцінюють реальний внесок у результати діяльності підприємства, виявляють перспективи розвитку, підвищують мотивацію співробітників. З урахуванням запропонованого коефіцієнту удосконалено процедуру розподілу прибутку між виробничо-збутовими підрозділами при формуванні трансфертної ціни:

, (2)

де – частка прибутку -го підрозділу, грн.; , де – кількість підрозділів; – частка чистого прибутку підприємства, що розподіляється між підрозділами, грн.; ; – бюджетні додані витрати -го підрозділу, грн.; , де – бюджетні додані витрати -го підрозділу на одиницю -го товару, грн.; ; – обсяг -го товару в -му підрозділі, шт.; – коефіцієнт внеску -го підрозділу у діяльність підприємства, долі од.

Роль у (2) зводиться до визначення обсягу діяльності підрозділу за поточний період, у порівнянні з іншими підрозділами, що встановлює пряму залежність між обсягом діяльності підрозділу й величиною одержуваного ним прибутку. Фіксування доданих витрат на одиницю товару в бюджеті виключає його вплив на розподіл прибутку, не дозволяє навмисно завищувати свої додані витрати з метою підвищення частки одержуваного ним прибутку.

Виходячи з цього, трансфертна ціна продукції -го підрозділу () розраховується як:

, (3)

де – додані витрати -го підрозділу за певний період, грн.;

– витрати -го підрозділу (всі, крім доданих) за певний період, грн.;–

обсяг виробленої або реалізованої продукції в -му підрозділі за певний період, шт.

Дослідження процесу вибору між трансфертною та ринковою ціною дозволило його формалізувати шляхом розробки такого алгоритму:

при операції купівлі визначаються витрати підрозділу (виробничого або збутового) на купівлю всередині підприємства () та на ринку (); порівнюється добуток і коефіцієнту переваги внутрішньофірмового ринку зовнішньому відносно підприємства, яке встановлює вище керівництво (), з ; якщо цей добуток менший за , рекомендується купівля продукції за трансфертною ціною всередині підприємства, якщо більший – рекомендується купівля на ринку за ринковою ціною;

при операції продажу визначається прибуток підрозділу при внутрішньому () й зовнішньому продажу (); обирається мета діяльності підрозділу; якщо мета – збільшення ринку збуту, порівнюється з добутком і k (коефіцієнтом переваги внутрішньофірмового ринку підприємства зовнішньому, яке встановлює вище керівництво), при добутку менше за рекомендується продаж всередині підприємства за трансфертною ціною, і навпаки; якщо мета – максимізація прибутку, порівнюється з , при ? рекомендується продаж продукції всередині підприємства, і навпаки.

Для прийняття рішення про доцільність використання трансфертної ціни необхідно провести економічне обґрунтування, беручи до уваги економічну кон'юнктуру, політичну ситуацію, ступінь конкурентної значущості продукції для підприємства, відносини з постачальниками, покупцями та ін. Цей алгоритм враховує цілі діяльності підрозділів, сприяє підтримці їх інтересів завдяки коефіцієнтам k і ; активізує діяльність підрозділів, підвищуючи об'єктивність управлінських рішень з доцільності застосування трансфертної ціни, сприяє проведенню аналізу даних у рамках стратегічного управління підприємством з метою визначення напрямків розвитку підрозділів.

Аналіз напрямків розвитку центрів відповідальності на підприємствах машинобудування, які використовують трансфертні ціни, показав, що їх обґрунтування частіше за все проводиться за критеріями прибутковості або частки ринку. З метою забезпечення взаємозв'язку трансфертного ціноутворення з цілями підрозділу і зниження ризику ухвалення помилкових управлінських рішень ці критерії доповнені рівнем попиту на послуги з боку інших підрозділів і ринку, коефіцієнтом внеску підрозділу в діяльність підприємства, що дозволило розробити матрицю визначення напрямків розвитку центрів відповідальності – центрів витрат і доходів (рис. 1).

Реструктуризація центру відповідальності: ліквідація або перехід на аутсорсинг | Перегляд політики трансфертного ціноутворення, зниження трансфертних цін | Перегляд політики трансфертного ціноутворення, зниження трансфертних цін

Перегляд політики транс-фертного ціноутворення, підвищення трансфертних цін | Стимулювання реінвестиційної діяльності центру відповідальності | Стимулювання реінвестиційної діяльності центру відповідальності

Перегляд політики трансфертного ціноутворення, підвищення трансфертних цін | Стимулювання реінвестиційної діяльності з метою укрупнення центру відповідальності, надання більше повноважень | Стимулювання реінвестиційної діяльності з метою укрупнення центру відповідальності, надання більше повноважень

Рис. 1. Матриця визначення напрямків розвитку центрів відповідальності за сукупністю критеріїв

У випадку прийняття рішення про вихід підприємства на закордонний ринок шляхом злиття і поглинань ця матриця може сприяти виключенню дублюючих функцій за рахунок визначення найбільш ефективних підрозділів.

У результаті аналізу використання трансфертного ціноутворення при транснаціональних поглинаннях розроблено методичний підхід до визначення варіантів його трансформації, сутність якого у графічному вигляді представлена на рис. 2. Визначення варіантів трансформації трансфертного ціноутворення та факторів, які впливають на даний процес, дозволило виявити ступінь впливу трансфертного ціноутворення на підвищення ринкової вартості об'єднаного підприємства.

У третьому розділі – “Формування механізму управління трансфертним ціноутворенням на підприємстві” – сформовані стратегії впровадження трансфертного ціноутворення на підприємстві, розроблено механізм управління трансфертним ціноутворенням, оцінена ефективність впровадження процедури розподілу прибутку між підрозділами підприємства.

Доведено, що найбільш значущі фактори, які визначають доцільність впровадження трансфертного ціноутворення на підприємствах машинобудування – трансфертні витрати та ризики. На підставі результатів експертного опитування визначено найбільш привабливі, допустимі й недопустимі рівні ризиків та терміни окупності проекту реалізації трансфертного ціноутворення, що дозволило сформувати стратегії його впровадження: інвестування (інвестування коштів у проект), посилення положення (зниження витрат і ризиків трансфертного ціноутворення з метою наступного впровадження) і низької інвестиційної активності (переміщення позиції з проблемної до допустимої області за рахунок зниження даних витрат і ризиків або відмова від проекту) (рис. 3).

– ринкова вартість об'єднаного підприємства, що включає вартість підприємств: поглинаючого () і яке поглинають (), грн.; , , – моментальна вартість підприємств: об'єднаного, поглинаючого, яке поглинають, відповідно, грн.; , , – коефіцієнт, що відображає очікування зміни моментальної вартості підприємств: об'єднаного, поглинаючого, яке поглинають, відповідно, за певний період часу в майбутньому.

Рис. 2. Зміна ринкової вартості об’єднаного підприємства в результаті визначення варіантів трансформації трансфертного ціноутворення при поглинанні підприємств

Рис. 3. Стратегії впровадження трансфертного ціноутворення на підприємствах машинобудування України

Застосування запропонованого підходу до діяльності досліджуваних підприємств машинобудування дозволило запропонувати такі стратегії впровадження трансфертного ціноутворення на підприємствах машинобудування України: посилення положення – на ВАТ “Снiжнянськхiммаш” та АТЗТ Харківський машинобудівний завод “Червоний Жовтень” (“Червоний Жовтень”); інвестування – на ВАТ “Зміївський машинобудівний завод” (“ЗМЗ”); стратегію низької інвестиційної активності – на ВАТ “Світло шахтаря” та ВАТ “ХЕАЗ”.

У дисертації на основі процесного підходу розроблено механізм управління трансфертним ціноутворенням, що включає сукупність засобів і методів, які забезпечують його ефективне використання на підприємстві. Механізм включає визначення цілей і завдань трансфертного ціноутворення; аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства; вибір стратегії впровадження трансфертного ціноутворення; формування організаційної структури управління трансфертним ціноутворенням; вибір методу розрахунку трансфертної ціни; моделювання трансфертного ціноутворення за даними минулих періодів; розробку систем мотивації, внутрішнього арбітражу, організаційно-розпорядницької документації; автоматизацію процесу трансфертного ціноутворення та його впровадження; періодичний моніторинг інформації; оцінку відхилень; аналіз причин і розробку заходів щодо їх усунення; коригування процесу трансфертного ціноутворення.

Механізм удосконалено за рахунок етапів вибору стратегії впровадження трансфертного ціноутворення, вибору методу розрахунку трансфертної ціни, формування організаційної структури управління трансфертним ціноутворенням.

На основі аналізу стратегічних аспектів управління трансфертним ціноутворенням з використанням результатів експертного опитування розроблені рекомендації з вибору методу розрахунку трансфертних цін, які базуються на визначенні доцільних умов їх застосування. Останні визначаються на основі узагальнення і групування за ознакою значущості факторів, що впливають на них: найістотнішими визнано фактори 1 і 5, найменш істотними – 7 та 8, решта є факторами середньої сили впливу (табл.2).

Таблиця 2

Умови застосування методів розрахунку трансфертних цін

№ | Фактори, які впливають на вибір методу | Доцільне значення факторів при різних методах розрахунку трансфертних цін: | ринковому | договірному | фактичному | витратному | 1 | Тип ринку | Ринок досконалої конкуренції | Ринок недосконалої конкуренції | Ринок недосконалої конкуренції або відсутність ринку | 2 | Стабільність галузі | Довгостроково стабільна | Не має значення | Не має значення | Не має значення | 3 | Рівень де-централізації | Високий | Високий | Високий | Централізоване управління | 4 | Ступінь взаємо-залежності підрозділів | Мінімальна | Мінімальна | Мінімальна | Максимальна | 5 | Цілі впровадження трансфертного ціноутворення | Оцінка діяльності та внесків підрозділів у прибуток підприємства | Узгодження інте-ресів підрозділів, збереження, підвищення їх автономності | Підвищення мотивації, оцінка внесків підрозділів у прибуток підприємства | Зниження виробничо-збутових витрат |

6 | Рівень корпоративної культури | Не має значення | Максимально високий | Середній, високий | Максимально високий | 7 | Обсяг операцій підприємства | Не має значення | Низький | Не має значення | Не має значення | 8 | Імідж підприємства | Привабливий імідж підприємства й підрозділів | Привабливий імідж підрозділів | Не має значення | Не має значення | Сформована організаційна структура управління трансфертним ціноутворенням, в яку входять такі посади і підрозділи, як фінансовий директор, бухгалтерія, арбітражна комісія, відділи: фінансовий, планово-економічний, цін, інформаційно-аналітичний, праці і заробітної плати.

Оцінка ефективності впровадження процедури розподілу прибутку між підрозділами на машинобудівних підприємствах ВАТ “ЗМЗ” та АТЗТ “Червоний Жовтень” (табл. 3) показала, що в результаті впровадження збільшилась продуктивність праці, виручка від реалізації, знизилась собівартість продукції за рахунок росту якості праці і зниження питомої ваги бракованої продукції.

Таблиця 3

Результати впровадження процедури розподілу прибутку між виробничо-збутовими підрозділами на підприємствах ВАТ “ЗМЗ” та АТЗТ “Червоний Жовтень”

Показники | ВАТ “ЗМЗ” | АТЗТ “Червоний Жовтень”

Збільшення продуктивності праці в середньому за підрозділами за рік, % | 8,62 | 9,49

Збільшення рівня якості праці в середньому за підрозділами за рік, % | 4,0 | 3,0

Зниження питомої ваги бракованої продукції в середньому за підрозділами за рік, % | 57,47 | 32,06

Зростання виручки від реалізації за рік, % | 4,81 | 5,53

Використання розроблених методичних підходів і рекомендацій на машинобудівних підприємствах України дозволить підвищити рівень наукового обґрунтування застосування трансфертних цін.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено важливе науково-практичне завдання – розвиток теоретико-методичних засад та науково-практичних рекомендацій щодо управління трансфертним ціноутворенням на підприємствах машинобудування. У процесі проведених досліджень отримано такі теоретичні та практичні результати.

1. Трансфертна ціна становить специфічний вид внутрішньогосподарської умовно-розрахункової ціни, що використовується для розрахунків між підрозділами підприємства, між взаємозалежними особами, і в більшості випадків відрізняється від ринкової ціни. Уточнення сутності даного поняття дозволило розкрити структуру трансфертного ціноутворення, яка складається з його суб'єкту, об'єкту і предмету. Визначено залежність трансфертного ціноутворення від економічного рівня взаємовідносин суб'єктів господарювання, в результаті чого виділені міжнародний, національний і внутрішньофірмовий масштаби застосування трансфертних цін, що дозволило розширити класифікацію трансфертних цін за рахунок цієї класифікаційної ознаки, систематизувати завдання та фактори трансфертного ціноутворення.

2. Визначені засоби регулювання трансфертного ціноутворення на промислових підприємствах України, які ґрунтуються на уточненні й узагальненні заходів стосовно нормативно-правового та виконавчого забезпечення регулювання, що дозволяє підвищити рівень прозорості операцій взаємозалежних осіб, знизити негативний вплив міжнародного і національного трансфертного ціноутворення на державний бюджет.

3. Розроблено методичне забезпечення управління трансфертним ціноутворенням на промислових підприємствах України, що полягає у такому. Удосконалення процедури розподілу прибутку підприємства між його підрозділами при формуванні трансфертної ціни забезпечується введенням коефіцієнту внеску підрозділу в діяльність підприємства, що дозволяє здійснити комплексну оцінку внеску кожного підрозділу у прибуток підприємства. Вибір між трансфертною та ринковою ціною доцільно здійснювати за розробленим алгоритмом, який передбачає: визначення цілей діяльності підрозділу, його витрат і прибутку, коефіцієнту переваги внутрішньофірмового ринку підприємства зовнішньому. Алгоритм сприяє підтримці інтересів підрозділів, активізує їх діяльність, підвищуючи об'єктивність управлінських рішень щодо доцільності застосування трансфертної ціни. Визначення напрямків розвитку центрів відповідальності підприємств машинобудування, які використовують трансфертне ціноутворення, слід проводити за критеріями частки ринку підрозділу, прибутковості його діяльності, рівня попиту на його послуги з боку інших підрозділів і ринку, коефіцієнту внеску підрозділу в діяльність підприємства. На цій основі розроблена матриця визначення напрямків розвитку центрів відповідальності, яка забезпечує взаємозв'язок трансфертного ціноутворення з цілями їх функціонування.

4. У результаті вивчення особливостей трансформації трансфертного ціноутворення на підприємствах при транснаціональних поглинаннях та факторів, які впливають на даний процес, сформовано методичний підхід до визначення варіантів трансформації трансфертного ціноутворення, на основі якого доведено, що використання трансфертних цін підвищує ринкову вартість об'єднаного підприємства.

5. Аналіз витрат і ризиків трансфертного ціноутворення обумовив необхідність використання таких стратегій його впровадження: інвестування (інвестування коштів у проект), посилення положення (зниження витрат і ризиків трансфертного ціноутворення з метою наступного впровадження), низької інвестиційної активності (переміщення позиції з проблемної до допустимої області за рахунок зниження даних витрат і ризиків або відмова від проекту), що уможливлює обґрунтування доцільності впровадження трансфертного ціноутворення на підприємствах машинобудування.

6. Пропозиції з удосконалення механізму управління трансфертним ціноутворенням полягають у введенні етапів: вибору стратегії впровадження трансфертного ціноутворення; вибору методу розрахунку трансфертної ціни; формування організаційної структури управління трансфертним ціноутворенням, що дозволяє розширити інструментарій практичної реалізації трансфертного ціноутворення на промислових підприємствах України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Резникова Т. А., Мельник А. А. Теоретические основы трансфертного ценообразования и управления им // Економіка розвитку. – 2005. – № 3. – С. 54 – 57.

2. Мельник А. А. Механизм формирования и реализации политики трансфертного ценообразования на предприятии // Коммунальное хозяйство городов. Серия: Экономические науки: Научно-технический сборник. Выпуск 65. – Київ: Техніка, 2005. – С. 211 – 219.

3. Мельник А. А. Совершенствование методических подходов к распределению прибыли предприятия между подразделениями при формировании трансфертной цены // Економіка розвитку. – 2006. – № 1. – С. 112 – 116.

4. Мельник А. А. Анализ факторов, влияющих на формирование трансфертных цен и прибыли подразделений предприятия // Вісник НТУ “ХПІ”: Тематичний збірник наукових праць “Технічний прогрес і ефективність виробництва”. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2006. – № 2 (1). – С. 149 – 151.

5. Мельник А. А. Формирование стратегического механизма трансфертного ценообразования на предприятии // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 5. – С. 72 – 77.

6. Мельник А. А. Процесс выбора между трансфертной и рыночной ценой при осуществлении политики трансфертного ценообразования на предприятии // Економіка: проблеми теорії та практики, № 213. – Т. 5. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 1141 – 1146.

7. Мельник А. А. Особенности управления трансфертным ценообразованием при транснациональных слияниях и поглощениях // Культура народов Причерноморья. – 2006. – № 78. – С. 51 – 54.

Матеріали конференцій:

8. Мельник А. А. Сравнительный анализ процесса регулирования трансфертного ценообразования в различных странах // Материалы итоговой Международной научно-практической конференции “Наука: теория и практика”, 20 липня – 5 серпня 2005 р. – Т.7. Экономические науки. – Прага: Изд. “Образование и наука”, 2005. – С. 51 – 53.

9. Резникова Т. А., Мельник А. А. Особенности зарубежных и отечественных методик оценки трансфертной цены в деятельности предприятия // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні, 7-8 жовтня 2005 р. Харків: ХНЕУ, 2005. С. 146 – 147.

10. Мельник А. А. Оценка факторов, влияющих на эффективность внедрения трансфертного ценообразования на предприятии // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти”, 16-17 травня 2006 р. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2006. – Ч.1. – С. 132 – 134.

11. Мельник А. А. Процедура выбора стратегии развития центров ответственности на предприятиях, применяющих трансфертное ценообразование // Сборник трудов II Международной научно-практической конференции “Проблемы развития финансовой системы Украины”, 15-17 березня 2006. – Симферополь: МОО “Центр стабилизации”, 2006. – С. 152.

12. Мельник А. А. Особенности использования трансфертных цен на предприятиях // Зб. наук. праць Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств у сучасних умовах”, 3-4 листопада 2006. – Харків: ХНЕУ, 2006. – С. 52 – 53.

АНОТАЦІЯ

Мельник А. О. Управління трансфертним ціноутворенням на підприємстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Харківський національний економічний університет, Харків, 2007.

Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методичних і науково-практичних засад управління трансфертним ціноутворенням на машинобудівних підприємствах. У роботі уточнено сутність поняття “трансфертна ціна”, обґрунтовано залежність трансфертного ціноутворення від економічного рівня взаємовідносин суб’єктів господарювання, систематизовано завдання і фактори трансфертного ціноутворення, удосконалено класифікацію трансфертних цін. Визначені засоби регулювання трансфертного ціноутворення на промислових підприємствах України. Розроблено методичне забезпечення управління трансфертним ціноутворенням щодо: процедури розподілу прибутку підприємства між його підрозділами; вибору трансфертної ціни та напрямків розвитку центрів відповідальності підприємств. Обґрунтовано методичний підхід до визначення варіантів трансформації трансфертного ціноутворення в результаті транснаціональних поглинань, що дозволило виявити ступінь його впливу на підвищення ринкової вартості об’єднаного підприємства. Удосконалено механізм управління трансфертним ціноутворенням шляхом введення етапів: вибору стратегії його впровадження, вибору методу розрахунку трансфертної ціни, формування організаційної структури управління трансфертним ціноутворенням.

Ключові слова: трансфертна ціна, трансфертне ціноутворення, регулювання, розподіл прибутку, центр відповідальності, поглинання, ринкова вартість підприємства, механізм управління трансфертним ціноутворенням.

АННОТАЦИЯ

Мельник А. А. Управление трансфертным ценообразованием на предприятии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2007.

Диссертационная работа посвящена развитию теоретико-методических и научно-практических основ управления трансфертным ценообразованием на предприятиях машиностроения.

В работе расширена сущность понятия “трансфертная цена”, что позволило разработать структуру трансфертного ценообразования путем раскрытия его субъекта, объекта, предмета.

Обоснована зависимость трансфертного ценообразования от экономического уровня взаимоотношений субъектов хозяйствования, выделены международный, национальный и внутрифирменный масштабы применения трансфертных цен, в результате чего систематизированы задачи и факторы трансфертного ценообразования; расширена классификация трансфертных цен.

Определены средства регулирования трансфертного ценообразования на промышленных предприятиях Украины, базирующиеся на уточнении мероприятий по нормативно-правовому и исполнительному обеспечению регулирования, что позволяет повысить уровень прозрачности операций взаимосвязанных лиц, снизить негативное влияние международного и национального трансфертного ценообразования на государственный бюджет.

Совершенствована процедура распределения прибыли предприятия между подразделениями при формировании трансфертной цены за счет осуществления комплексной оценки вклада подразделений в прибыль предприятия на основе предложенного коэффициента.

Формализован процесс выбора между трансфертной и рыночной ценой на основе алгоритма, включающего: определение цели деятельности подразделений, их затрат и прибыли, коэффициента предпочтения внутрифирменного рынка внешнему, что способствует поддержке интересов подразделений предприятия.

Исследование направлений развития центров ответственности на предприятиях машиностроения, применяющих трансфертное ценообразование, позволило обосновать подход к их выбору на основе матрицы, учитывающей критерии: доли рынка подразделения, его прибыльности, уровня спроса на его услуги со стороны других подразделений и рынка, коэффициента вклада подразделения в деятельность предприятия. Ее применение обеспечивает взаимосвязь трансфертного ценообразования с целями подразделения, снижает риск принятия ошибочных управленческих решений.

В результате изучения особенностей трансформации трансфертного ценообразования на предприятиях при транснациональных поглощениях сформирован методический подход к определению вариантов его трансформации, на основе которого доказано, что использование трансфертных цен повышает рыночную стоимость предприятия в результате объединения.

Изучены особенности управления трансфертным ценообразованием при транснациональных поглощениях, что привело к разработке схемы его трансформации. Показана степень воздействия трансфертного ценообразования на повышение рыночной стоимости объединенного предприятия.

Совершенствован механизм управления трансфертным ценообразованием на предприятии путем введения этапов: выбора стратегии внедрения трансфертного ценообразования; выбора метода расчета трансфертных цен; формирования организационной структуры управления трансфертным ценообразованием.

Применение данных подходов и рекомендаций позволяет повысить уровень методического обеспечения управления трансфертным ценообразованием на предприятии.

Ключевые слова: трансфертная цена, трансфертное ценообразование, регулирование, распределение прибыли, центр ответственности, поглощения, рыночная стоимость предприятия, механизм управления трансфертным ценообразованием.

ANNOTATION

Melnik A. A. Transfer Pricing Management at an Enterprise. – Manuscript.

The thesis is competed for a scientific degree Candidate of Science in Economics in speciality 08.00.04 – economy and management of enterprises (by economic activity categories). – Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, 2007.

The thesis is devoted to the development of methodical and theoretical, scientific and practical bases of transfer pricing management at the engineering enterprises. In the work the essence of ‘transfer price’ concept was specified, transfer pricing dependence on economic level of economic entities’ relationship, allowing to systematize its goals, factors and develop transfer prices classification, was grounded. Means of transfer pricing regulation at the Ukrainian industrial enterprises were formed. Methodical approaches to transfer pricing management