ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МІНЕНОК Антоніна Олексіївна

УДК 574.24 (075)

ФОРМУВАННЯ ВАЛЕОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ

У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті

імені М.П.Драгоманова.

Науковий керівник - кандидат біологічних наук, доцент

СТРАШКО Станіслав Васильович, –Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри медико-біологічних і валеологічних основ охорони життя та здоров’я.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

АРЗЮТОВ Геннадій Миколайович,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова,

завідувач кафедри фізичного виховання

олімпійських та масових видів спорту;

кандидат педагогічних наук, доцент

ДИВАК Валерій Володимирович,

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України,

завідувач кафедри

права і безпеки життєдіяльності.

Захист відбудеться 26 вересня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розісланий „____” серпня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В.Уваркіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Надзвичайно важливим завданням України є сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його життєвих потреб для творчого розвитку, що передбачено Конвенцією про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей. Пріоритетність проблеми здоров’я дітей, молоді, зумовлена різким погіршенням їхнього фізичного, психічного, розумового розвитку і життєздатності взагалі. Зростання захворюваності пояснюється не лише впливом різних негативних чинників, а й недостатньою увагою до валеологічних питань в освіті дітей та дорослих. Адже стан здоров’я і творчі можливості людини як особистості на 50-70% залежить від неї самої, від її стилю життя та культури здоров’я.

В Україні особлива увага приділяється проблемам здоров’я молоді і створенню нормативно-правової та освітньої бази для формування здорового способу життя підростаючого покоління. Для вирішення цієї проблеми прийнята ціла низка державних документів. Це Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепція національного виховання, Національна програма “Діти України”, Цільова комплексна програма генетичного моніторингу в Україні на 1999-2003 р.р., Цільова комплексна програм “Фізичне виховання – здоров’я нації” тощо. Впровадження вищезгаданих і ряду інших програм вимагає перегляду сформованих стереотипів поведінки сучасної молоді, переосмислення концептуальної моделі здоров’я з урахуванням того, що провідне значення у його збереженні та зміцненні належить такому фактору як спосіб життя. Ідея створення у молоді мотивації до здорового способу життя повною мірою реалізувалася в Національній доктрині розвитку освіти України в XXI ст., прийнятій у 2001 р. на ІІ з’їзді освітян. В ній визначено як один із пріоритетів державної політики в розвитку освіти формування здоров'я нації через освіту.

Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття)” наголошує, що існуюча в Україні система освіти перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу. Це виявляється передусім у невідповідності освіти запитам особистості, суспільним потребам та світовим досягненням людства. Звідси, необхідність вироблення в Україні цілісної Програми для забезпечення випереджального розвитку цієї галузі в цілому і зокрема валеологічної. У пріоритетних напрямках реформування освіти зокрема говориться про забезпечення у кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для навчання і виховання фізично та психічно здорової особистості, запобігання пияцтву, наркоманії, насильству, що негативно впливають на здоров’я людей, тому важливим завданням сьогодні є підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня для забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров’я.

Виховання відповідного ставлення до свого здоров’я, здоров’я оточуючих, формування потреби в пізнанні самого себе, самовдосконаленні фізичних, психічних і розумових здібностей є безпосереднім завданням вищих навчальних закладів. Формування в студентів спрямованості мислення на збереження й зміцнення здоров’я – невід’ємний компонент готовності майбутніх учителів до здійснення валеологічної діяльності. Він також включає і розвиток у них творчого мислення, пов’язаного з самовдосконаленням, постійну потребу у набутті валеологічних знань. Тому, сьогодні, педагогічні ВНЗ мають забезпечити якісну підготовку вчителя, який буде відповідати соціальному замовленню і потребам сьогодення.

Поряд з циклом медико-біологічних дисциплін, навчальна дисципліна “Основи валеології”, що введена до програм підготовки майбутніх учителів, в тому числі і вчителів фізичного виховання, розв’язує таку важливу соціально-педагогічну проблему, як формування в них культури здоров’я. Сучасний вчитель фізичної культури, має бути носієм гуманістичного світогляду, нести учням знання, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я та формувати на науковій основі відповідний світогляд у широкого кола людей, створюючи нову філософію – філософію здоров’я.

Відсутність фундаментальних суспільно-педагогічних досліджень, що комплексно відображали б освітньо-виховні функції вчителя фізичної культури та рівень його готовності до здійснення валеологічної діяльності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування валеологічних знань у майбутніх учителів фізичної культури”. Дослідження даної проблеми дозволило глибше пізнати та вдосконалити зміст та методи валеологічної освіти в процесі професійної підготовки фахівця фізичного виховання, зрозуміти психолого-педагогічні аспекти впливу валеоосвіти на особистість майбутнього вчителя фізичного виховання, проаналізувати позитивний досвід валеологічної освіти та виховання в ЗОШ та педагогічних ВНЗ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження розроблялось відповідно до наукової теми кафедри біологічних основ фізичного виховання і спорту Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка “Формування культури здоровя у майбутніх учителів фізичної культури” та було складовою держбюджетної науково-дослідної теми кафедри медико-біологічних і валеологічних основ охорони життя та здоров’я НПУ імені М.П.Драгоманова “Науково-методичне забезпечення валеологічної і медико-біологічної освіти як складової професійної компетентності вчителя”. Безпосередня участь дисертанта – виконавець науково-дослідницької роботи.

Об’єктом дослідження є професійна підготовка вчителя фізичної культури у навчальному процесі педагогічного вищого навчального закладу.

Предмет дослідження – формування валеологічних знань у майбутніх учителів фізичної культури.

У процесі педагогічного дослідження виникло ряд гіпотетичних версій:

· виходячи з об’єктивного стану здоров’я населення країни, сучасну модель системи охорони здоров’я і оздоровчої освіти можна визнати недосконалою, тому потрібні нові підходи в організації навчально-виховної діяльності по оволодінню певного освітньо-оздоровчого простору, що формує не просто компетентного спеціаліста, а професіонала, який володіє достатнім арсеналом знань і необхідних педагогічних та валеологічних технологій;

· оздоровчо-природничі знання перестали використовуватися лікарями тому, що вони не оперативні. А самі люди теж вибирають найкоротший і найпростіший шлях до одужання – це синтезовані штучні ліки, винаходи і виробництво яких розпочалося на початку ХХ ст. Саме цим і завершилася гіппократівська ера природного лікування, щоб майже через століття, тільки вже в образі валеології, знову повернутися до засобів натурального зцілення, бо фармакологічна допомога не є надійною і довготривалою;

· орієнтація дисциплін програмного циклу підготовки фахівців сконцентрована на дидактичних принципах формування знань, умінь та навичок. Ні одна гуманітарна або спеціальна дисципліна за своїм змістом не торкається питань формування здорового способу життя, оздоровчої спрямованості професійного мислення. Оскільки формування оздоровчого професійного мислення не включено до предметного змісту програмних дисциплін, то їх рефлексія не може здійснюватися, а відповідний стиль професійної самосвідомості не опрацьовується. А це негативно впливає на готовність майбутнього вчителя до здійснення валеологічної діяльності та якість професійної підготовки.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та розробці ефективних методик валеологічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та визначенні педагогічних умов їх успішного застосування .

Відповідно до мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:

· Визначити стан розробленості досліджуваної проблеми у педагогічній теорії і практиці.

· Дослідити роль і місце валеологічних знань в теоретичному і методологічному забезпеченні професійної підготовки вчителя фізичної культури.

· Розкрити сучасний стан валеологічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури і розглянути його як необхідний компонент формування їх готовності до здійснення валеологічної діяльності.

· Експериментально перевірити вплив навчальної дисципліни “Основи валеологічного моніторингу і оздоровчих технологій” на сформованість валеологічних знань та готовність до здійснення валеологічної діяльності майбутніх вчителів фізичної культури.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження виступали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Використовувались теоретичні методи (аналіз та систематизація вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблеми і предмету дослідження, аналіз педагогічної практики, моделювання навчального процесу) та емпіричні методи дослідження (анкетування студентів І та ІV курсів педагогічних ВНЗ, аналіз письмових завдань та усних відповідей, спостереження за процесом навчання студентів, індивідуальні бесіди зі студентами і викладачами, педагогічний експеримент та обробка його результатів за допомогою методів математичної статистики).

Організація дослідження.

Дослідження охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (2001-2002 навчальний рік) включав:

- аналіз наукової літератури і на її основі розробка методичних основ дослідження, визначення об’єкту, предмету дослідження, завдання і методи роботи;

- аналіз змісту навчальних програм та визначення ролі валеологічних знань в теоретичному і методологічному забезпеченні професійної підготовки вчителя фізичної культури;

- проведення констатуючого експерименту та обробка його результатів;

Другий етап (2002-2004 навчальний рік) включав:

-розробку експериментальної програми навчальної дисципліни "Основи валеологічного моніторингу і оздоровчих технологій", її апробацію і запровадження до навчально-виховного процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури;

-розробку навчально-методичного забезпечення викладання експериментальної дисципліни;

Третій етап: (2004-2005 навчальний рік) включав:

-проведення формуючого експерименту з метою вивчення змін у системі професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури, а також визначення інших можливих змін професійної підготовки фахівця та його готовності до здійснення валеологічної діяльності внаслідок впровадження експериментальної навчальної дисципліни;

-аналіз та обробку отриманих результатів, оцінку ефективності проведеного педагогічного дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

§ удосконалено теоретико-методичні підходи до особливостей формування валеологічних знань майбутніх учителів фізичної культури;

§ вперше проведено обґрунтування педагогічних чинників валеологічної складової фахової підготовки майбутнього вчителя фізичної культури як фахівця оздоровчого напрямку. На основі вищезазначеного було запропоновано відповідні методики формування валеологічних знань та мотивації до здорового способу життя;

§ подальшого розвитку, вдосконалення та доопрацювання дістало вивчення проблеми формування валеологічних знань майбутнього вчителя фізичної культури у контексті інтеграції професійної та гуманітарної підготовки фахівців.

Практичне значення дослідження:

- розроблено авторську навчальну програму "Основи валеологічного моніторингу і оздоровчих технологій" для студентів педагогічних ВНЗ, що готуються за спеціальністю або спеціалізацією „Валеологія” (освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр”); (програму рекомендовано Науково-Методичною Комісією з педагогічної освіти НМР МОН України (протокол № 5 від 18 червня 2004 р.)

- впроваджено до навчально-виховного процесу факультету фізичного виховання навчальну дисципліну "Основи валеологічного моніторингу і оздоровчих технологій", що забезпечує готовність майбутнього вчителя до здійснення валеологічної діяльності;

- розроблено та апробовано інтерактивні методики щодо формування здорового способу життя, що забезпечує покращення валеологічної складової професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури;

- впровадження результатів дисертаційного дослідження підтверджується довідками Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, Житомирського державного університету імені І.Я.Франка, Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні і вдосконаленні змісту та методики валеологічної складової професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури. Результати експерименту показали підвищення рівня сформованості готовності майбутнього вчителя до здійснення валеологічної діяльності. У наукових працях, що виконані у співавторстві, авторові належить дослідження способу життя студентів, оцінка рівня фізичного розвитку, формування валеологічного світогляду, аналіз і вдосконалення змісту та методики валеологічної освіти, розробка і запровадження інтерактивних методик валеологічної освіти.

- Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також окремі концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді доповідей і повідомлень на міжнародних науково-практичних конференція ”Університет і регіон”, (Луганськ, 2003), “Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти” (Київ, 2004), “Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища” (Полтава, 2004), на науково-практичних конференціях “Педагогічна освіта України: національні традиції та європейські інновації” (Київ, 2005), „Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі” (Чернігів, 2006, 2007) та на звітно-науковій конференції викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова „Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету” (Київ, 2007).

Результати дослідження також були апробовані у процесі читання лекцій, проведення семінарських, практичних і лабораторних занять, організації і проведенні просвітницьких тренінгів для студентів факультету фізичного виховання ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка, для вчителів-практиків при ОІППО (обласному інституті підвищення педагогічної освіти м. Чернігова). А також, доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри медико-біологічних і валеологічних основ охорони життя та здоров’я НПУ імені М.П.Драгоманова та біологічних основ фізичного виховання і спорту Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено в 15 публікаціях, в тому числі 5 одноосібних статей у провідних наукових фахових виданнях, 1 авторська навчальна програма, 2 навчально-методичні посібники і одна навчальна програма у співавторстві.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, коротких висновків до розділів, загального висновку, списку використаної літератури (255 найменувань). Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 258 сторінок, з яких 191 сторінка – основний текст. Робота містить 4 таблиці (1,5 сторінки), 16 рисунків (7,5 сторінок) і 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено задачі дослідження, об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, методологічні та теоретичні засади, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, особистий внесок автора, представлено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – „Валеологічні знання як складова професійної підготовки майбутнього вчителя” – проведено психолого-педагогічний аналіз теоретичних засад та особливостей формування валеологічних знань майбутнього вчителя. Проаналізовано зміст і структуру понять оздоровче мислення і переорієнтація професійної свідомості, професійне самовизначення вчителя, „здоров’я нації через освіту”, шляхи їх формування, що існують сьогодні в науці та складові цього процесу.

Зосередженість на потребах особистісного розвитку й виховання вимагає проектування навчального процесу, його змісту, методики на принципах природо-відповідності, індивідуалізації, що передбачає глибоке знання й урахування вікових і індивідуальних особливостей дітей, прогнозування потреб їхнього розвитку тощо. Це потребує наукового забезпечення комплексного підходу до реалізації розвиваючої, виховної та оздоровчої функції освіти. На перший план виступає завдання виховання в дітей і підлітків потреби в здоров'ї як життєво важливої цінності, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя, до самовдосконалення і створенню навколо себе здорового середовища – формування культури здоров’я особистості як частини її загальної культури.

У нашому дослідженні використовувався підхід до формування валеологічних знань, який розглядає валеологічну діяльність як цілеспрямовану діяльність фахівця, що зорієнтована на збереження індивідуального здоров’я (власного та осіб, про яких опікується, навчає) і супроводжується постійним пошуком технологій та методик оздоровлення. В нашому розумінні, це – процеси свідомого, професійного, індивідуального здоров’ябудівництва. Вони грунтуються на теоретичній основі, складовою якої є філософські, медико-біологічні, психолого-педагогічні, екологічні та інші знання. На них спираються прикладні знання у вигляді оздоровчих методик, технологій, вимог, порад, рекомендацій. Тільки за їх наявності стає можливим безпосередній процес практичного управління здоров’ям.

В контексті досліджуваної проблеми питання цінності оздоровчого мислення розглядається як фактор виживання, відсутність якого сприяє виродженню, фізичній деградації суспільства, і як проблема професійного формування і подальшої самореалізації оздоровчої самосвідомості професіонала в майбутній педагогічній діяльності. Значущість оздоровчого мислення для сучасного студента беззаперечна, тим більше актуалізує проблему його розвитку у студентів, які навчаються на факультетах фізичного виховання. В сучасному суспільстві, всередині якого маніфестує криза здоров’я, особливого значення набуває розвиток у майбутніх вчителів саме оздоровчого мислення як цілеспрямованого процесу освоєння систематизованого досвіду в сфері здоров’я, розвитку навичок, здібностей, культури оздоровлення та культури здоров'я загалом. Фундаменталізація освіти на базі природного пріоритету, конкретно для валеологічної освіти означає розробку її власних методологічних підвалин і теоретико-методичного забезпечення. Неузгодженість програми фахової підготовки вчителя фізичної культури ще більше загострюють суперечності навчального процесу, в якому основні невідповідності виникають між сприятливими теоретичними передумовами і реально збереженою вузько-цільовою моделлю підготовки фахівців у межах фізичної культури, що не охоплює блоку фундаментальних знань по формуванню оздоровчого мислення і професійної самосвідомості, не сприяє засвоєнню широкого спектру природних та інноваційних технологій оздоровлення так необхідних сучасній системі освіти всіх рівнів.

У другому розділі – „Педагогічні умови підготовки вчителя фізичної культури до здійснення валеологічної діяльності” – обґрунтовано основні шляхи модернізації змісту валеологічної та професійно-прикладної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури відповідно до основних тенденцій державної фізкультурно-спортивної політики, Концепції безперервної валеологічної освіти в Україні та програм з основ здоров’я і фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів.

Проведений нами аналіз літературних джерел та результати, отримані в констатуючому експерименті, вказують на необхідність істотного вдосконалення системи фізичного виховання дітей та молоді, яке повинне супроводжуватися зміною його цілей і завдань з розвитку окремих фізичних якостей на: озброєння людини глибокими знаннями про свій організм, його резервні можливості; опанування засобами цілеспрямованого впливу на фізичний і психічний стан; розуміння шляхів збереження й зміцнення власного здоров’я; формування свідомої потреби в здоровому способі життя, культури здоров’я особистості, як складової загальнолюдської культури. Ця перебудова повинна здійснюватися на основі реалізації гуманістичних принципів національної педагогіки, психології, валеології тощо, найважливішими з яких є: посилення уваги до кожної особистості як до вищої соціальної цінності; перетворення учня з об’єкта соціально-педагогічного впливу вчителя або тренера на суб’єкт активної творчої діяльності на основі розвитку внутрішніх мотивів до самовдосконалення й самовизначення; демократизації у взаєминах вчителя й учнів; формування в молоді мотивації до здорового способу життя та гармонійного розвитку. Досягнення цих змін не можливе без вдосконалення діючої системи професійної освіти майбутнього вчителя фізичної культури з метою формування в нього валеологічної культури і готовності до здійснення валеологічної діяльності.

Розроблено методику оцінки рівня індивідуального здоров’я і ставлення до здоров’я як ціннісної категорії може використовуватися як дієвий діагностичний і прогностичний інструмент для визначення стану валеологізації освітнього простору загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів, зокрема, педагогічних, а також вивчення та аналіз впливу на нього соціальних і педагогічних факторів. Використання цієї методики дозволяє в роботі з першокурсниками оцінити рівень сформованості у випускників середніх навчальних закладів культури здоров’я з метою оптимізації валеологічної освіти та виховання у вищому навчальному закладі. А в роботі з студентами старших курсів оцінити ефективність педагогічного впливу на формування в них необхідного рівня валеологічної компетентності.

Розроблено структурно-функціональну модель валеологічної культури вчителя фізичної культури, що базується на сукупності валеологічних цінностей, доповнених загальнолюдськими, педагогічними і технологічними та включає аксіологічний, технологічний, творчий компоненти.

У відповідності до цієї моделі виділені критерії оцінки (аксіологічний, технологічної готовності, творчої активності) і розроблені підходи до визначення рівня сформованості складових валеологічної культури (адаптивний, репродуктивний, евристичний, креативний) за результатами діагностичного анкетування.

Під час проведення констатуючого експерименту виявлений низький рівень сформованості валеологічної культури і готовності до здійснення валеологічної діяльності у студентів IV курсу які навчались за діючим навчальним планом. Це дозволило констатувати необхідність вдосконалення навчального плану з метою підвищення якості професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури, як фахівців освітньо-оздоровчої сфери.

Аналіз навчального плану за яким здійснюється підготовка бакалаврів за спеціальністю 6.010200 “Фізичне виховання” та змісту навчальних дисциплін медико-біологічного, валеологічного і культурологічного спрямування показав значну його валеологічну спрямованість, що дозволяє в значній мірі сформувати в студентів достатній рівень валеологічної культури. Але, встановлений в констатуючому експерименті, низький рівень її сформованості вказує на необхідність включення до навчальних планів підготовки фахівця дисципліни, яка б узагальнила отриману в процесі навчання інформацію пов’язану з оздоровчою проблематикою і допомогла б сформувати в майбутнього вчителя фізичного виховання цілісний підхід до вирішення проблем здоров’я підростаючого покоління та реалізувати потребнісний та комунікативний компоненти валеологічної освіти.

В ході аналізу отриманих в констатуючому експерименті результатів були визначені основні питання щодо змісту експериментальної дисципліни, яка повинна забезпечити вдосконалення валеологічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.

У третьому розділі – „Вдосконалення валеологічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури” – наведено основні етапи формуючого експерименту, розглянуто загальні принципи розробленої навчальної дисципліни та методики вдосконалення валеологічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Проведене дослідження дозволило науково обґрунтувати специфіку та об'єктивні соціально-педагогічні особливості організації валеологічної підготовки майбутніх учителів щодо формування здорового способу життя, обґрунтувати необхідність проведення спеціальної фахової підготовки майбутніх вчителів фізичної культури.

Спираючись на літературні джерела та власний багаторічний педагогічний досвіт викладання дисциплін валеологічного спрямування, зокрема “Методики навчання основ здоров’я, валеології та БЖД”, нами були сформульовані і реалізовані в ході формуючого педагогічного експерименту основні організаційно-методичні принципи інноваційного спрямування освіти в бік оздоровчої та удосконалення форм і методів валеологічної освіти майбутнього вчителя фізичної культури:

- принцип відповідності змістовного компоненту навчального плану сутності освітньо-оздоровчого напрямку педагогічної освіти в освітній галузі “Здоров’я і фізична культура”;

- принцип організації навчально-виховного процесу в напрямку спрямованого його на формування валеологічної культури майбутнього вчителя фізичної культури;

- принцип поліфункціонального підходу, що заснований на відборі в кожній моделі по вдосконаленню здоров’я тих елементів, технологій, методів і організаційних заходів, що мають певний оздоровчий ефект і найбільш ефективні з точки зору формування вмінь та навичок здорового способу життя;

- принцип поступової переорієнтації свідомості студентів на оздоровчу;

- принцип професійного самовизначення майбутнього вчителя фізичної культури, заснованого на власній відповідальності і самодостатності.

З урахуванням цих принципів, нами було розроблено і впроваджено в навчальний процес програму дисципліни “Основи валеологічного моніторингу і оздоровчих технологій”. Мета її впровадження полягає в доповненні системи валеологічної підготовки, передбаченої діючим навчальним планом, дисципліною, що узагальнює теоретичні знання, отримані студентами на попередніх етапах навчання, та озброєнні їх технологіями контролю стану здоров’я учнів та оздоровлення. Володіння ними піднімає на новий щабель рівень професіоналізму вчителя фізичної культури, забезпечуючи можливість індивідуального підходу до формування, зміцнення і збереження здоров’я учнів. Поінформованість вчителя щодо реального рівня здоров’я конкретної дитини, можливість дослідити результати свого педагогічного впливу підвищує його особисту відповідальність і, водночас, створює умови до творчого підходу щодо розробки індивідуального оздоровчого маршруту для кожної дитини в залежності від її біологічного віку, статі, конституційних особливостей, інтересів, стану здоров’я і, нарешті, індивідуальних ментальних особливостей, національності та віросповідання.

В нашому дослідженні з формування валеологічних знань та готовності майбутнього вчителя до валеологічної діяльності, перевірялась ефективність розроблених теоретичних положень та педагогічних впливів. В експерименті брали участь студенти Чернігівського державного педагогічного університету, факультету фізичного виховання, які навчались за спеціальністю “Фізична культура”. Експериментом було охоплено 84 студенти першого і 43 студенти четвертого курсу у констатуючому експерименті та 46 студентів четвертого курсу у формуючому експерименті. Метою формуючого експерименту було моделювання та реалізація психологічних і соціально-педагогічних умов, необхідних для розвитку в студентів валеологічної культури і готовності до здійснення валеологічної діяльності в процесі виконання своїх професійних обов’язків. Експеримент проходив у декілька етапів. На початковому етапі здійснювалась педагогічна діяльність, спрямована на формування в студентів певного рівня валеологічної культури і накопичення ними інформації щодо проблем здоров’я населення України. Вивчення дисциплін “Основи медичних знань і охорона здоров’я дітей” та “Основи валеології” здійснювалось за типовими програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Вирішення завдань експерименту здійснювалось під час опанування студентами, крім зазначених вище навчальних дисциплін певним об’ємом знань щодо медико-біологічних і валеологічних основ збереження життя і здоров’я при вивченні дисциплін “Анатомія”, “Біохімія”, “Безпека життєдіяльності”, “Вікова фізіологія”, “Загальна фізіологія”, “Фізіологія спорту”, “Шкільна гігієна”, “Загальна психологія” тощо. Завданням цих дисциплін – крім формування в студентів певного рівня базових знань – є ще і засвоєння ними теоретичних засад здорового способу життя. Водночас отримані знання мають забезпечити певний превентивний вплив на студентів з метою попередження негативних явищ, які існують у молодіжному середовищі (вживання алкоголю, наркотичних речовин, дошлюбні статеві стосунки тощо).

Наступний етап експерименту був спрямований на формування в студентів технологічної готовності до валеологічної діяльності. На цьому етапі вирішувалися завдання інтелектуально-змістового та організаційно-дієвого характеру: На четвертому році навчання студенти експериментальної групи додатково вивчали розроблений нами курс навчальної дисципліни “Основи валеологічного моніторингу і оздоровчих технологій” (затвердженого НМЦ ВО МОН України протокол №5 від 18 червня 2004 р.) в процесі засвоєння якого забезпечувалось формування готовності майбутнього вчителя фізичної культури до здійснення валеологічної діяльності. На завершальному етапі формуючого експерименту вирішувалися завдання рефлексивно-оцінювального характеру – виявлення рівня готовності до валеологічної діяльності. На цьому етапі роботи нами були зібрані дані, які дозволили оцінити запропоновану систему підготовки майбутнього вчителя фізичної культури, спрямовану на формування валеологічних знань і готовності до здійснення валеологічної діяльності.

В результаті цілеспрямованої роботи щодо формування валеологічних знань майбутнього вчителя фізичної культури у студентів експериментальної групи були досягнуті значні позитивні результати. Так, більшість студентів ЕГ вірно визначили основні чотири фактори що впливають на здоров’я: якість харчування – 82, 6 %, фізична культура – 64, 2%, спосіб життя - %, умови довкілля - …% (Рис. 1)

Рівень сформованості валеологічних цінностей у студентів експериментальної групи має тенденцію до зростання. Якщо студенти четвертого курсу контрольної групи демонстрували в основному середній (35%) і достатній (39,5%) рівні сформованості аксіологічної компоненти валеологічної культури, то цей показник в експериментальній групі становив: достатній – 41, 0%, а високий – 28,5%. При цьому, жоден студент експериментальної групи не продемонстрував низького рівня сформованості аксіологічної компоненти валеологічної культури особистості (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка змін рівня сформованості аксіологічної компоненти валеологічної культури студентів

Курс, група

(кількість осіб) | Рівень сформованості

низький | середній | достатній | високий

п | % | п | % | п | % | п | %

І (п=84) | 75 | 89,3 | 9 | 10,7 | 0 | 0 | 0 | 0

ІV КГ (п=43) | 4 | 9,0 | 15 | 35,0 | 17 | 39,5 | 7 | 16,5

ІV ЕГ (п=46) | 0 | 0 | 14 | 30,5 | 19 | 41,0 | 13 | 28,5

Наведені вище результати щодо рівня сформованості аксіологічної компоненти валеологічної культури в студентів четвертого курсу контрольної та експериментальної груп, свідчать про те, що неможливо сформувати відповідні особисті якості в студентів лише за рахунок вивчення ними загальноосвітніх дисциплін медико-біологічного і валеологічного спрямування. Вивчення додаткової узагальнюючої дисципліни узагальнюючого спрямування завершує формування ціннісних орієнтирів майбутнього вчителя фізичної культури.

Більш високі результати, що продемонстрували студенти експериментальної групи – 21,7% – високий рівень сформованості, при повній відсутності низького рівня сформованості, пов’язані в першу чергу з опануванням методик моніторингу здоров’я, валеологічними технологіями тощо. Так, вони показали більш глибокі знання з питань з якими, зазвичай, не справлялися студенти контрольної групи. Це вказує не тільки на підвищення рівня знань, але також є показником певного рівня готовності студентів до здійснення валеологічної діяльності (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка змін рівня валеологічних знань студентів

Курс, група

(кількість осіб) | Рівень сформованості

низький | Середній | достатній | високий

п | % | п | % | п | % | п | %

І (п=84) | 55 | 65,5 | 20 | 23,8 | 9 | 10,7 | 0 | 0

ІV КГ (п=43) | 7 | 16,2 | 18 | 41,8 | 12 | 28 | 6 | 14

ІV ЕГ (п=46) | 0 | 0 | 15 | 32,6 | 21 | 45,7 | 10 | 21,7

Наведені в таблиці 3 дані свідчать про те, що забезпечити технологічну готовність до здійснення валеологічної діяльності не можуть лише загальноосвітні дисципліни системи підготовки вчителя фізичної культури. Не зважаючи на свою інформативність, вони не мають практичної спрямованості. Значний відсоток студентів четвертого курсу експериментальної групи, які продемонстрували середній рівень технологічної готовності – 52,2%, вказує на їх недостатній рівень практичної підготовки, необхідної для закріплення теоретичних знань щодо здоров’язберігаючих технологій. Але, все ж таки ми вважаємо, що опанування студентами четвертого курсу експериментальної групи матеріалом навчальної дисципліни “Основи валеологічного моніторингу і оздоровчих технологій” значно підвищило рівень сформованості технологічної готовності до здійснення валеологічної діяльності. Майже половина студентів показали достатній – 28,3% і високий – 19,6% рівні сформованості.

Таблиця 3

Динаміка змін рівня технологічної готовності до здійснення валеологічної діяльності

Курс, група

(кількість осіб) | Рівень сформованості

низький | Середній | достатній | високий

п | % | п | % | п | % | п | %

ІV КГ (п=43) | 17 | 39,5 | 26 | 60,5 | 0 | 0 | 0 | 0

ІV ЕГ (п=46) | 0 | 0 | 24 | 52,2 | 13 | 28,3 | 9 | 19,6

Впровадження до навчального процесу експериментальної програма супроводжувалося створенням відповідних педагогічних умов і, зокрема, розробкою необхідного навчально-методичного забезпечення. При організації навчання, за розробленою нами програмою, ми віддали перевагу активним методам навчання, що обумовлено провідним завданням валеологічної освіти – спрямованістю її на зміну особистості майбутнього вчителя фізичної культури, формування в нього оздоровчого типу мислення, розуміння власної активної ролі в збереженні та зміцненні здоров’я учнів і відповідальності за наслідки професійної діяльності. Для проведення практичних і лабораторних в формі тренінгів нами у співавторстві був розроблений навчально-методичний посібник “Соціально-просвітницькі тренінги з формування здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІД”

Аналіз результатів формуючого педагогічного експерименту засвідчив позитивний вплив на сформованість валеологічної культури та готовності до здійснення валеологічної діяльності впровадження в навчальний процес підготовки вчителів фізичної культури, розробленої нами навчальної дисципліни. Студенти експериментальної групи продемонстрували більш об’єктивну самооцінку власного здоров’я і рівня сформованості валеологічної культури; в основному вірно визначили провідні фактори, що формують здоров’я сучасної людини; значно підвищився рівень сформованості аксіологічної компоненти їх валеологічної культури та технологічна готовність до здійснення валеологічної діяльності тощо. Водночас, засвоєння нової дисципліни майже не вплинуло на стиль життя студентів експериментальної групи, котрий, як і в контрольній групі, був не задовільний.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного педагогічного дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. Валеологія являє собою синтез філософсько-світоглядних уявлень про людину і конкретно-наукових знань, про механізми функціонування людського організму, методи і способи їхнього регулювання і стимулювання з метою оздоровлення і збереження індивідуального здоров'я. Низка діючих сьогодні в Україні законів, постанов, положень є законодавчим підґрунтям, що дозволяє відповідним соціальним інститутам і фахівцям різних напрямків в єдиному міжгалузевому просторі здійснювати соціально-педагогічну роботу з дітьми та молоддю з формування в них культури здоров’я та навичок здорового способу життя.

Сучасні тенденції підвищення якості вищої освіти спрямовані від парадигми засвоєння і репродукції знань, умінь і навичок до розвитку професійного мислення і самосвідомості, при домінуванні філософсько-антропологічної і соціокультурної спрямованості валеологічної освіти.

Стиль оздоровчого (валеологічного) мислення можна визначити як сталу систему норм, правил і принципів, що створюють оздоровчі стратегії, технології і їх модифікації, тобто сукупність світоглядних теорій і ідей, які, спеціалісти, що причетні тим чи іншим чином до проблем здоров’я використовують в певний історичний період часу. В зв’язку з цим необхідно посилити увагу до формування такого типу мислення в студентів педагогічних ВНЗ, яке повинно відтворювати специфіку майбутньої професії – забезпечення пріоритетності гармонійного, всебічного розвитку людини, становлення її духовного, психічного і фізичного здоров’я.

Валеологічне мислення – еволюційний процес культурного розвитку людства, зміст якого складає фундаментальну рису професіоналізму в формі оздоровчого стилю самосвідомості і центральну категорію того предмету, генезис і розвиток якого головним чином реалізується в професії вчителя фізичної культури здатного на достатньо високому професійному рівні реалізувати галузь “Фізична культура і здоров’я”.

Щоб одержані теоретичні знання, практичні уміння і навички ефективно використовувалися на практиці, потрібно навчати не тільки цим знанням, умінням та навичкам, але і способам їх застосування при допомозі вірно зорієнтованого мислення, розвинутої відповідальності і оздоровчої самосвідомості.

2. Літературні джерела та результати, отримані нами в констатуючому експерименті, вказують на необхідність істотного вдосконалення системи фізичного виховання дітей та молоді, яке повинне супроводжуватися зміною його цілей і завдань з розвитку окремих фізичних якостей на: озброєння людини глибокими знаннями про свій організм, його резервні можливості; опанування засобами цілеспрямованого впливу на фізичний і психічний стан; розуміння шляхів збереження й зміцнення власного здоров’я; формування свідомої потреби в здоровому способі життя, культури здоров’я особистості, як складову загальнолюдської культури. Досягнення цих змін не можливе без вдосконалення діючої системи професійної освіти майбутнього вчителя фізичної культури з метою формування в нього валеологічної культури і готовності до здійснення валеологічної діяльності.

Аналіз навчального плану за яким здійснюється підготовка бакалаврів за спеціальністю 01.00.03 “Теорія та методика середньої освіти. Фізичне виховання” та змісту навчальних дисциплін медико-біологічного, валеологічного і культурологічного спрямування показав значну його валеологічну спрямованість, що дозволяє в значній мірі сформувати в студентів достатній рівень валеологічної культури. Але, встановлений в констатуючому експерименті, низький рівень її сформованості вказує на необхідність включення в навчальні плани підготовки фахівця дисципліни, яка б узагальнила отриману в інших дисциплінах інформацію пов’язану з оздоровчою проблематикою і допомогла б сформувати в майбутнього вчителя фізичного виховання цілісний підхід до вирішення проблем здоров’я підростаючого покоління та реалізувати потребнісний та комунікативний компоненти валеологічної освіти.

В ході аналізу отриманих в констатуючому експерименті результатів були визначені основні питання щодо змісту експериментальної дисципліни, яка повинна забезпечити вдосконалення валеологічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.

3. З метою вдосконалення валеологічної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та підвищення рівня їх готовності до здійснення валеологічної діяльності, як провідної складової оздоровчої фізичної культури, розроблено і впроваджено в навчальний процес програму дисципліни “Основи валеологічного моніторингу і оздоровчих технологій”. Мета її впровадження полягає в доповненні системи валеологічної підготовки, передбаченої діючим навчальним планом, дисципліною, що узагальнює теоретичні знання, отримані студентами на попередніх етапах навчання, та озброєнні їх технологіями контролю стану здоров’я учнів та оздоровлення. Володіння ними піднімає на новий щабель рівень професіоналізму вчителя фізичної культури, забезпечуючи можливість індивідуального підходу до формування, зміцнення і збереження здоров’я учнів. Поінформованість вчителя щодо реального рівня здоров’я конкретної дитини, можливість дослідити результати свого педагогічного впливу підвищує його особисту відповідальність і, водночас, створює умови до творчого підходу щодо розробки індивідуального оздоровчого маршруту для кожної дитини в залежності від її біологічного віку, статі, конституційних особливостей, інтересів, стану здоров’я і, нарешті, індивідуальних ментальних особливостей, національності та віросповідання.

Впровадження в навчальний процес експериментальної програма супроводжувалося створенням відповідних педагогічних умов і, зокрема, розробкою необхідного навчально-методичного забезпечення. При організації навчання, за розробленою нами програмою, ми віддали перевагу активним методам навчання, що обумовлено провідним завданням валеологічної освіти – спрямованістю її на зміну особистості майбутнього вчителя фізичної культури, формування в нього оздоровчого типу мислення, розуміння власної активної ролі в збереженні та зміцненні здоров’я учнів і відповідальності за наслідки професійної діяльності.

4. Аналіз результатів формуючого педагогічного експерименту засвідчив позитивний вплив на сформованість валеологічної культури та готовності до здійснення валеологічної діяльності впровадження в навчальний процес підготовки вчителів фізичної культури, розробленої нами навчальної дисципліни.

Проведене дослідження дозволило науково обґрунтувати специфіку та об'єктивні соціально-педагогічні особливості організації валеологічної підготовки майбутніх учителів щодо формування здорового способу життя, обґрунтувати необхідність проведення спеціальної фахової підготовки майбутніх вчителів фізичної культури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1.

2.

3.

4.

5.