ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

МАКСИМЧУК Борис Анатолійович

УДК 378.147:37.037

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТИВНО-МАСОВОЇ РОБОТИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті

імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Науковий керівник: | кандидат педагогічних наук, професор ШЕСТОПАЛЮК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, ректор.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор Шиян Богдан Михайлович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, кафедра теоретичних основ і методики фізичного виховання, завідувач;

кандидат педагогічних наук, доцент Шахов Володимир Іванович, кафедра педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доцент, м. Вінниця.

Захист відбудеться “18” грудня 2007 року о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розіслано 17 листопада 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Коломієць А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Поглиблення гуманізації системи освіти, її перехід від авторитарно-директивної педагогіки до особистісно зорієнтованого навчання й виховання передбачає значні інновації в реформуванні професійно-педагогічної підготовки вчителів початкової ланки освіти, її подальшого оновлення і вдосконалення.

Одним із важливих завдань сучасної державної політики України у сфері освіти є активне формування розуміння громадянами важливості здорового способу життя як основи соціального благополуччя людини і суспільства. Постановка цього завдання зумовлена низкою чинників, до яких можна віднести й загальне погіршення здоров’я населення України, викликане ускладненням екологічної ситуації, що, з одного боку, зумовлене негативними наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, а, з другого, – з процесами глобальних змін клімату. Переважно урбаністичний спосіб життя, дефіцит фізичної праці та рухової активності загалом також спричинились до глобального поширення таких захворювань, як ожиріння, різке зниження імунітету людини, інфекційні хвороби тощо. Ця проблема продовжує залишатись актуальною вже в молодшому шкільному віці, коли діти мають недостатній імунітет проти впливу негативних факторів впливу зовнішнього середовища.

Перехід на 12-річну систему освіти зумовлений зростом суми знань, які потрібно набути учням у рамках їхньої шкільної підготовки. Це вимагає перегляду ставлення до проведення регулярних спортивно-масових заходів. Збільшення розумового навантажен-ня для повноцінного сприйняття навчального матеріалу може бути досягнуте за умови регулярних занять спортом, потяг до яких має бути сформований в учнів уже в початкових класах. Виважене поєднання фізичних вправ і розумової праці дає можливість посилити загальне навантаження в обох сферах діяльності. Успішність учнів у своєму оздоровленні щонайбільше залежить від рівня концентрації їхньої уваги, яка досягається поєднанням на уроках навчального навантаження з легкими фізичними вправами, що сприяє активному відпочинку й поліпшенню загального рівня в сприйнятті навчального матеріалу. Таким чином, уміння вчителів початкових класів забезпечувати проведення учнями спортивно-масової роботи (СМР) прямо й активно впливає на результативність навчання у початковій школі загалом.

Уроки фізкультури в їхньому сучасному форматі самі по собі недостатні для підтримання здоров’я дітей, бо нерідко вони проводяться некваліфіковано, нецікаво, чим створюються додаткове навантаження, витворюється негативне ставлення учнів до шкільної фізкультури як начебто до другорядного навчального предмета. За таких умов, на перший погляд, виникає безвихідна ситуація. Тому вихід із тієї ситуативності, яка нині склалася, вбачається в тому, щоб докорінно переглянути завдання, сутність, функції, форми і технологічні основи фізичного виховання в школі. Насамперед, потрібно вийти за межі традиційного уявлення про фізкультуру як засіб проведення тільки відповідних уроків. Фізкультуру належить вважати ключовим компонентом людської культури; а не тільки як розвиток окремих фізичних якостей організму, як універсальний засіб і передумову формування всіх якостей особистості – морально-етичної, емоційно-вольової, інтелектуально-креативної, дозвільно-розважальної, духовної в цілому. Особливого значення в контексті нашого дослідження мають наукові праці, присвячені професійно-педагогічній і фізичній підготовці студентів у педагогічних ВНЗ (Ю.Виноградова, М.Годик, К.Козлова, О.Куц, Т.Краснобаєва, Т.Круцевич, Н.Моїсеєва, Н.Мойсеюк, І.Потапченко, М.Сметанський, Г.Тарасенко, О.Шестопалюк, Б.Шиян, та ін.); основам організації СМР з населенням (В.Головін, Ю.Желєзняк, Г.Сухорада та ін.).

У контексті вимог до державних документів особливої актуальності набуває питання підготовки майбутніх фахівців, здатних компетентно розв’язувати завдання фізичного виховання школярів у різних організаційних формах (І.Бондарев, С.Бреус, В.Воробей, П.Думаєва, В.Завіна, Л.Заремба, В.Каплінський, Г.Кіт, І.Коновальчук, В.Король, О.Отич, Л.Хомич, В.Шахов та ін.). Зокрема, особливої уваги потребує формування готовності студентів педагогічних навчальних закладів до якісного ведення СМР в школі.

Актуальність дисертаційної роботи посилюється її спрямованістю на подолання суперечності, яка полягає в тому, що, з одного боку, суспільство диктує соціальне замовлення на підготовку вчителя початкової школи, здатного ініціювати СМР з учнями, а, з другого боку, – сучасна система вищої професійної освіти, котра поки що не забезпечує готовності майбутніх учителів початкової школи до організації СМР. Ці реалії зумовлені інерцією традиційних поглядів на роль фізкультури в школі, неналежним розумінням специфіки і багатофункціональної ролі сучасного вчителя початкової школи, зокрема, його психологічної готовності і практичної здатності до організації і проведення СМР.

Нагальна потреба в підсиленні уваги до підготовки вчителів початкових класів щодо проведення СМР, недостатнє розкриття цієї проблеми в наукових дослідженнях особливостей їхнього фахового становлення в педагогічних навчальних закладах визначило тему нашого дослідження – "Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи".

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано згідно плану науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського "Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системі педагогічної підготовки студентів ВНЗ III-IV рівнів акредитації" (номер держреєстрації 0102 U 000737). Науковий внесок автора полягає в розробці технології навчання майбутніх учителів початкової школи у сфері організації СМР.

Тему дисертаційної роботи затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 6 від 25 лютого 2004 р.), зареєстровано Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 26 квітня 2005 р.).

Об’єкт дослідження – підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації фізичного виховання школярів.

Предмет дослідження – методика формування готовності майбутніх педагогів початкової школи до організації спортивно-масової роботи.

Мета дослідження – розробити модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи, експериментально перевірити її в реальному навчальному процесі.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що якість професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи уможлив-люється етапністю їхньої фахової підготовки, спрямованої на забезпечення знаннєво-культурологічної, аналітико-діагностичної, організаційно-методичної, самоосвітньо-рефлекси-в-ної професійно орієнтованої діяльності в контексті структурно-компонентного підходу до формування мотиваційної, когнітивної, операційної та рефлексивної складової такої готовності.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан готовності майбутніх учителів початкових класів до орга-ні-зації СМР.

2. Визначити структурно-компонентний склад готовності студентів до організації спортивно-масової роботи.

3. З’ясувати критерії оцінки готовності майбутніх учителів початкових класів до організації СМР.

4. Перевірити ефективність експериментальної моделі підготовки майбутніх учи-те-лів початкових класів до організації СМР.

Методологічну основу дослідження становлять системний, особистісний та культурологічний підходи до професійної педагогічної освіти; єдність філософського, психологічного, соціально-педагогічного підходів до розв’язання освітніх проблем; діяльнісний підхід до СМР як освітнього процесу.

Теоретичною основою роботи є: філософсько-методологічні засади формування готовності вчителя початкових класів до виховної діяльності (В.Андрущенко, С.Гончаренко, М.Євтух, І.Зязюн, П.Таланчук та ін.); основні положення психології про особливості праці вчителя (Г.Балл, І.Бех, М.Дьяченко, Л.Кандибович, О.Киричук, Н.Кузьміна, Д.Мойсеєнко, В.Семиченко, В.Шадриков та ін.); дослідження сутності формування особистості вчителя в процесі загальнопедагогічної (О.Абдуліна, А.Бойко, В.Бондар, Р.Гуревич, О.Мороз, Н.Мойсеюк, Н.Ничкало, В.Сагарда, М.Сметанський, І.Шапошникова та ін.), теоретичної та практичної підготовки до виховної діяльності (О.Дубасенюк, А.Капська, О.Коберник, Б.Кобзар, Л.Міщик, Г.Троцко, Н.Щуркова, М.Фіцула та ін.), підготовка до впровадження особистісно зорієнтованого підходу та педагогічної взаємодії (А.Бойко, Л.Кондрашова, В.Сєриков, І.Якиманська та ін.); формування творчої особистості майбутнього вчителя (Н.Гузій, І.Дмитрик, В.Кан-Калик, Н.Кічук, В.Моляко, М.Поташник, В.Рибалка, С.Сисоєва, Г.Храмова та ін.), інтеграція загальної та професійної освіти (М.Берулава, І.Козловська, Ю.Тюнніков та ін.); культурологічні дослідження професійної підготовки вчителя (Т.Іванова, О.Пєхота, О.Рудницька, Г.Тарасенко, Р.Хмелюк та ін.); дослідження проблем підготовки майбутніх учителів до педагогічної діяльності у зарубіжному досвіді (Д.Аллен, Ч.Гайтскел, П.Драганов, Р.Клінке, Г.Сектодер, П.Томлінсон та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань використовувався комплекс взаємнопов’язаних теоретичних і емпіричних методів:

–

–

–

–

Дослідно-експериментальна робота проводилась упродовж 2004-2007 років на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Тернопільського національного педаго-гіч-ного університету імені Володимира Гнатюка, Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу, Бердянського державного педагогічного університету. Загалом у дослідженні на різних його етапах охоплено 517 студентів, 127 учителів і 63 викладачі ВНЗ.

Дослідження проводилось у три етапи, кожний з яких був спрямований на розв’язання певних завдань.

На першому етапі дослідження (лютий 2004 – січень 2005) проводились аналіз і узагальнення надбань психологічної, педагогічної та науково-методичної літератури; вив-чав-ся передовий педагогічний досвід роботи вчителів з організації СМР. На цьому етапі проведено констатувальний експеримент. Визначено й обґрунто-ва-но компоненти готов-нос-ті майбутніх учителів початкової школи до організації СМР, досліджено проаналізовано рівень сформованості кожного зі студентів до проведення заходів, передбачених темою дисертації.

На другому етапі (січень 2005 – травень 2006) розроблено дидактичну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно – масової роботи; проводився основний педагогічний експеримент.

На третьому етапі (червень 2006 – березень 2007) підсумовувались, аналізу-вались й узагальнювались результати педагогічного експерименту; на наукових конферен-ціях апробовувались основні фрагменти дисертації, оформлено дисертаційну роботу.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що автором:

– уперше розроблено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи;

– визначено структурно-компонентний склад готовності майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи;

– розроблено критерії оцінки та рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи;

– подальшого розвитку набули положення, що стосуються вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи.

Практичне значення дослідження полягає:

–

–

Результати дослідження можуть бути використані для підвищення кваліфікації учите--лів початкових класів, також і для створення нових навчальних програм і посібників зі спортивно-педагогічних дисциплін для студентів і фахівців початкової школи в процесі вивчення студентами теорії і методики фізичного виховання на факультетах фізичного виховання.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка про впровадження № 10/48 від 03.10.2006 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної акаде-мії (довідка про впровадження № 243 від 10.10.2006 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка про впровадження № 137-33/03 від 14.02.2007 р.), Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка про впровадження № 01-05-215 від 10.10.2006 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 57/145418 від 11.10.2006 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася теоретичним обґрунтуван-ням вихідних положень, застосуванням методів, адекватних меті й завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним та якісним аналізом емпіричних результатів.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати нашого дисерта-ційно-го дослідження доповідалися на Міжнародній науковій конференції "Молода спор-тивна наука України" (Львів 2004, 2007), "Фізична культура, спорт та здоров’я нації" (Вінниця 2004, 2006), "Актуальні проблеми розвитку руху "Спорт для всіх: досвід, досягнення, тенденції" (Тернопіль 2007), "Проблеми професійного становлення молоді на основі духовно-моральних цінностей" (Київ – Вінниця 2006), науковій конференції Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (Хмель-ниць-кий 2005), на науковій конференції професорсько-викладацького складу Вінницького держав-но-го педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського "Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування" (Вінниця 2005, 2006, 2007)

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в 16 публікаціях, усі вони одноосібні; 12 статей, опубліковано в провідних наукових фахових виданнях; розроблено методичні рекомендації для викладачів і студентів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 176 сторінках. Робота містить 17 таблиць і 6 рисунків. Списком використаних джерел охоплено 285 найменувань, 10 із них – іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження, його гіпотезу й основні завдання, викладено теоретико-методоло-гіч-ні засади дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення добутих результатів, висвітлено напрями впровадження й апробації результатів експериментального дослідження.

Перший розділ дисертації – “Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи як педагогічна проблема” – присвячено аналізові психологічної, педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження. Розкрито своєрідність змісту й організації спортивно-масової роботи в початковій школі. Увага спрямовувалась на вивчення змісту планування спортивно-масових заходів з молодшими школярами.

Початкова школа – відповідальний етап у формуванні людської особистості, критич-ний період розвитку дитини. В цей час закладаються основи майбутнього фізичного й психічного здоров’я учнів. Одним з ефективних і дієвих чинників у формуванні педагогом особистості молодшого школяра слугує його фізичне виховання (Б.Шиян).

Фізичне виховання школярів – об’єкт особливої уваги всіх цивілізованих держав і суспільств (М.Дубовис, Н.Мацкевич, Z.Chromiсski, A.Valiani). Упродовж десятиріч однією з найгостріших проблем шкільної системи фізичного виховання залишається проблема масового залучення учнів до систематичних занять фізичною культурою, яка, на думку В.К. Бальсевича, визначалась такими найбільш суттєвими чинниками:

1) відсутністю національної доктрини реформування державної системи фізич-ного виховання і спортивної підготовки дітей, підлітків і молоді як обов’язкової умови фізичного й духовного оздоровлення населення, створення могутнього стимулу для формування нового рівня фізичної культури на основі освоєння учнями цінностей здорового способу життя;

2) відсутністю матеріально-технічної бази, здатної забезпечити належні умови для повноцінних фізкультурно-спортивних занять у системі масового фізичного виховання дітей в освітніх установах різного типу;

3) відсутністю педагогічних кадрів, здатних без перенавчання чи додаткової підготовки працювати за новими технологіями фізичного виховання; відсутністю спеціальних програм підготовки таких спеціалістів;

4) відсутністю діагностичного обладнання, а також спеціалістів, здатних забезпечити реалізацію здоров’я формувальної функції фізичного виховання;

5) низьким рівнем інформаційно-освітньої культури і відповідних потреб фахівців із фізичного виховання, також і управлінців у сфері фізичного виховання, фізичної культури і спорту.

Усвідомлення аналізованої проблеми дозволило урядові України прийняти законо-дав-чі акти, спрямовані на реалізацію безперервності і наступності фізичного виховання різних вікових груп громадян на всіх етапах їх життєдіяльності; конче потрібне врахування інтересів усіх громадян у створенні і реалізації програм розвитку фізичної культури і спорту, визнання відповідальності громадян за своє здоров’я і фізичний стан.

Ключовим поняттям цього дослідження є спортивно масова робота, одна з провідних сутностей якої полягає в організа-ції та проведенні масових спортивних заходів для дітей з метою сприяння поліпшенню фізичної підготовленості, виявленню сильних спортсменів, пропаганді здорового спо-со-бу життя. В основу спортивно – масової роботи нами покладено масові фізкультурні заходи, зокрема і свята фізичної культури, масові видовищні заходи показового і розважального характеру тощо.

Найважливіший напрям модернізації інфраструктури масового фізичного виховання становлять докорінні перетворення в системі підготовки, педагогічних кадрів для освітнього напряму “фізична культура”. В працях багатьох авторів аргументується факт наявності тісного зв’язку між здоров’ям дітей, підлітків і організацією, методикою фізичного виховання у початковій школі (В.Бальсевич, Т.Круцевич, А.Сухарєв, Б.Шиян).

Традиційна організація, зміст, форми й методи теоретико-методичної підготовки фахівців на жаль, поки що, не відповідають вимогам сьогодення, не забезпечують підготовки вчителя як активної особистості, здатної працювати творчо, не осягають ефективного функціонування національної системи фізичного виховання (П.Єфіменко).

Розглядувана проблема має соціально-педагогічний характер, спрямування. Цим пояснюється потреба в удосконаленні підготовки вчителя початкової школи до організації спортивно – масової роботи у ВНЗ. Аналіз наявних наукових досліджень з проблем підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з фізичного виховання за нових соціально-економічних умов допоміг нам визначитись у власному підході до визначення сутнісних характеристик і структури готовності майбутнього вчителя до організації спортивно–масової роботи.

Система підготовки у вищих навчальних закладах спрямована на теоретичне осмислення професійної діяльності (предметів навчального плану), а не на професію загалом. Це, природно, призводить до того, що окремі дисципліни навчального плану втрачають властиву їм суттєву важливість для підготовки майбутнього вчителя початкової школи – організатора спортивно-масової роботи.

Таким чином, за сучасних умов украй потрібним є розширення й поглиблення ґрунтовних досліджень проблем професійної підготовки майбутніх учителів початко-вих класів з фізичної культури. Вчені звертають особливу увагу на створення і впровадження активних методів навчання, вміле використання яких сприяло б підвищенню ефективності в оволодінні студентами професійними знаннями, вміннями і навичками з організації процесу фізичного виховання в учнів.

Планування й облік масових форм занять із фізичної культури і спорту вчителями початкової школи потрібні для успішного розв’язання завдань фізичного виховання, аналізу виконаної педагогічної роботи з метою визначення подальших дій (заходів) із фізичного виховання учнів (Ю.Янсон, А.Цьось, В.Довганюк, Н.Ковальчук).

Масові заняття фізичною культурою і спортом повинні бути комплексно сплано-вані в системі фізичного виховання школярів початкової школи. Тільки у взаємозв’язку всіх форм занять фізичними вправами можна досягти позитивної і стійкої педагогічної результативності ефекту.

Із викладеного вище випливає: фізкультурно-оздоровча й спортивно масова робота в школі – це складні, багатогранні процеси, які вимагають регулярної і творчої діяльності адміністрації, педагогічних колективів, громадських організацій школи. Особливо уважно належить вивчати загальні настанови стосовно спортивно–масової роботи школи, бо плани роботи з фізичного виховання повинні доповнюватись, змінюватись, якнайбільше впливати на позитивну діяльність школи. Чим глибше й всебічніше визначатимуться всі умови, які тією чи іншою мірою можуть впливати на зміст діяльності вчителя, на терміни виконання навчальних завдань, тим плани, настанови такої діяльності ставатимуть конкретнішими. Конче потрібно проводити підготовчу роботу зі складання плану. Вносячи охарактеризовані вище заходи з фізичної культури в річний план роботи, потрібно пам’ятати, що фізичне виховання молодших школярів є справою не тільки вчителів початкової школи, а й усього педагогічного колективу.

У другому розділі – “Методика підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи з молодшими школярами” – висвітлено сутність готовності майбутнього вчителя початкової школи до професійної діяльності з фізичної культури, проаналізовано стан спортивно–масової роботи в школах різних країн, визначено компоненти й рівні готовності цього виду діяльності, розроблено модель підготовки фахівців початкової школи до організації спортивно-масової роботи.

Педагог-професіонал – це не просто дипломований фахівець, документ про освіту якого підтверджується набуттям відповідної професії (В.Шахов). На відміну від іншого фахівця з вищою освітою, педагог – це професійно підготовлена особистість, яка вміє керувати процесами виховання, навчання учнів та . Навчальний предмет для нього є тільки одним із засобів розвитку особистості школяра. Одночасно ж педагог є організатором багатопланової соціально важливої діяльності своїх вихованців.

Відповідно до специфіки педагогічної діяльності вчителя|учителя| початкової школи з фізич-ного виховання стан його готовності має свої професійно особливі вияви, ознаки. Відомо, що з урахуванням функцій, цілей і змісту|вміст,утримання| педагогічної діяльності вчителя створюється його професіограма – саме як| учителя|учителі| загальноосвітньої школи. Аналіз професіограми| вчителя|учителя| початкової школи, класного керівника дозволив нам визначити такі|таке| параметри готовності випускників педагогічного ВНЗ до роботи, як інтегральну властивість особис-тості зі спрямованістю на професійну діяльність і соціальну налаштованість на роботу з|учителя| фізичного виховання, якою передбачається наявність у|в,біля| випускника педагогічних здібностей, певних професійних знань, умінь, навичок|навичок|, переконань, ціннісних орієнтацій та інших етичних і психологічних якостей, набутих чи розвинених різнобічною освітньо-виховною університетською підготовкою, самовихованням.

Досліджуючи готовність учителя до проведення ефективних занять з фізкультури, ми пов’язували етапи такої готовності з|із| кожним курсом навчання|вчення| студентів. Результативність рівнів готовності вчителя вбачалася у мотиваційному, когнітивному, операційному, рефлексивному компонентах (таблиця 1), що дозволило нам визначити ту нову цілісну якість, яка полягає в|відбиває| наявності мотивів, зорієнтованих на організацію СМР, у володінні спеціальними знаннями і вміннями, котрі вкрай важливі для професійної діяльності.

Мотиваційний компонент готовності студента визначається як комплекс взаємнопов’язаних мотивів майбутнього вчителя до роботи. Це знаходить свій вияв у ставленні студента до педагогічної роботи, в його цільових орієнтаціях на професійну діяльність. Когнітивний компонент навчання й виховання характеризується кількістю і якістю засвоєних ним знань із|із| комплексу навчальних дисциплін (філософії, педагогіки, психології, спортивного вдосконалення і т. ін.), що слугують|з'являються,являються| засобом|коштом| розв’язання професійних завдань|задач| зі спортивно – масової роботи.

Операційний компонент характеризується сформованою системою педагогічних умінь і навичок|навичок|, які використовуються майбутнім учителем у професійно-педагогічній діяльності.

Рефлексивний компонент готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності знаходить свій вияв у наявності в студента вмінь аналізувати наслідки, позитивні надбання в організації спортивно-масових заходів з|із| учнями початкової школи.

На підставі аналізу теоретичних підходів і соціального замовлення до професійної діяльності вчителя|учителя| початкової школи з фізичного виховання нами визначено|слідуючі| такі рівні досліджуваної готовності вчителя:–

базовий рівень готовності, тобто|передбачає| володіння цими знаннями, вміннями, які передбачені державним освітнім стандартом без поглибленої підготовки до організації спортивно–масової роботи;–

адаптивний рівень готовності характеризується швидкою адаптацією майбутнього вчителя|учителя| фізичної культури до умов школи;–

інтеграційний рівень готовності формується сумою компонентів, котрі дозволяють організовувати і розвивати СМР з молодшими школярами|із|.

Таблиця 1

Структурно-компонентний склад готовності вчителя початкової школи

до організації спортивно-масової роботи |

Когнітивний

компонент | Мотиваційний

компонент | Операційний

компонент | Рефлексивний

компонент

Базовий рівень | - володіє знаннями з:

а) теорії і методики фізичного виховання, діагностики особистості та її мікросередовища;

б) основних форм

і методів роботи з|із|

дітьми;

а) історії спорту і особливостей спортив-ної спадщини соціуму | - розуміє, усвідомлює потребу в створенні|створіння| та збереженні|зберігання| спортивних

традицій у школі і

соціумі;

- має бажання|воління| вивчати і зберігати спортивну спадщину | - вибирає найбільш доцільні форми діагностики спортивних здібностей дітей з урахуванням|з врахуванням| їхніх вікових особливостей;

- вміє скласти сценарій занять із|із| використанням

активних форм навчання|вчення|;

- здатний організувати роботу з|із| дітьми | проводить аналіз і самоаналіз добутих|отриманих| знань і|набутих| вмінь за

державними

стандартами вищої

професійної

освіти

Адаптивний рівень | - володіє:

а) системою додаткових знань про свій регіон, про історичне коріння спортивних заходів;

б) способами організації дітей під час проведення спортивних заходів;

в) способами визначен-ня продуктивності підготовки і проведення спортивних заходів | - вважає|лічить| важливим |поважним|

розвиток спортивних традицій і фізичної освіти|утворення| в школі;

- розуміє потребу своєї участі в

процесі розвитку

спортивних традицій;

- виявляє зацікавленість

і бажання|воління| розвивати

спортивну спадщину регіону | - вміє:

а) організувати

підготовку спортивних заходів з урахуванням|з врахуванням| різновікових особли-вос-тей учасників;

б) організувати

проведення спортивних заходів

молодших школярів;

у) керувати школярами | - на основі аналізу

організації дітей у проведенні спортивних заходів проводить коректування

своєї діяльності

Інтеграційний рівень | - система додаткових знань:

а) підготовка й

управління спортивно-масовою роботою

з|із| молодшими школярами;

б) планування |планерування|

спортивно-масової

роботи з|із| дітьми;

в) організаційно-|управлінські

уміння | - вважає за потрібне зберігати і

розвивати спортивні

традиції;

- чітко усвідомлює своє призначення;

- має бажання|воління| підтримувати фізичну культуру дітей молодшого шкільного віку;

- розуміє потребу в розвиткові своїх здібностей | - уміє:

а) скласти сценарії свята з урахуванням інтересів дітей;

б) аналізувати й

проектувати роботу з розвитку спортивно-|масового руху в школі 1-го ступеня;

в) взаємодіяти з|із| учите-ля-ми, |учителями|батьками, фахівцями|спеціалістами| спортивних установ;

г) створювати умови

для розвитку здоров’я дітей

д) управляти організацією спортивного свята | - проводить рефлексію власної

діяльності з проектування, організації і управління спортивно-масовою роботою з |із|

молодшими школярами

|

Оцінка рівнів готовності вчителя початкових класів до організації СМР передбачає виокремлення низки критеріїв, зокрема:*

знаннєво-інтелектуальної підготовки до спортивно-масової роботи;* 

мотиваційної налаштованості на творче розв’язання завдань фізичного виховання;* 

сформованості педагогічних умінь у контексті організації СМР;*

здатності до самоаналізу власної організаційно-педагогічної та СМР.

Наявність різних рівнів компонентів готовності, їхня динаміка розглядаються|розглядуються| в контексті створеної нами організаційно-педагогічної моделі формування готовності педагога до організації спортивно-масової роботи (рис 1)||. У дослідженні розглянуто напрацювання в цій галузі зарубіжних країн. Одне з них, спортивно орієнтоване фізичне виховання становить педагогічну технологію, що ґрунтується на адаптації досягнень у сфері спорту на користь цілеспрямованого перетворення фізичного потенціалу підростаючого покоління за допомогою тренування як провідного і найефективнішого способу такого перетворення (В.Бальсевич).

Беручи до уваги вищесказане, ми пропонуємо формувати професійні якості у|в,біля| студентів факультету підготовки вчителів початкових класів та у процесі занять з фізичного виховання зі спортивною спрямованістю.

За чотири роки вивчення предмета дослідження – “фізичне виховання” |вчення| в університеті – студенти факультету підготовки вчителів початкових класів|виучуються| засвоюють основи історії, теорії і мето-дики організації СМР, опановують|оволодівають| техніку спеціальних і основних вправ, набувають|придбавають| знань, умінь і навичок|навичок|, конче потрібних для самостійної організаторської, тренерсько-педагогічної, виховної і дослідницької спортивно-масової роботи ||.

На основі порівняльного|зіставлювального| аналізу, історичного і сучасного досвіду|досліду| підготовки вчителя|учителя| нами визначено принципи побудови|шикування| моделі формування готовності студентів факультету підготовки вчителів початкових класів до організації СМР, зокрема:–

комплексний| характер|вдача| змісту|вмісту,утримання|, який поєднує в собі такі компоненти: етичний, валеологічний, професійний, художньо-естетичний;–

діяльний| характер|вдача| підготовки студентів факультету підготовки вчителів початкових класів до організації спортивно-масових заходів, спрямованих|спрямований| на постійне залучення студентів до|приєднання| дослідницької, колективно-творчої, організаційно-педагогічної діяльності;–

рефлексивно-оцінену діяльність під час організації спортивно-масових заходів.

Формування готовності студентів до організації СМР, підготовка й проведення спортивного свята становить цілісний, багатоаспектний процес, у якому ми виділяємо 4 етапи:–

студенти 1 курсу виконують прості функції учасника спортивного свята – навчаються спостерігати, частково виступають;–

студенти 2 курсу відповідають за певні функції в спортивно-масовому заході. Вони – співучасники колективно-творчих справ|речей|, спостерігають, погоджу-ють|узгоджують| свої майбутні дії під час підготовки до проведення спортивного свята; беруть активну участь у пошуково-дослідницькій роботі;–

студенти 3 курсу стають учасниками планування|планеруванні| заходу, долучаються до активної діяльності з організації свята і практичного використання добутого|отриманого| матеріалу (ігри, змагання, естафети);

- студенти 4 курсу забезпечують управління, проводять пробну режисуру, створюють власний творчий проект, реалізують його.

Рис. 1. Організаційно-педагогічна модель формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи

У майстер-класі відпрацьовується|відробляються| вміння управляти, організовувати різні групи учасників педагогічних дій, студенти беруть на себе різні функції в підготовці колективних творчих справ|речей|, розвивають комунікативні і управлінські здібності учасників заходів тощо.

Виділені в дослідженні етапи підготовки допомагають відстежити сформованість усього комплексу показників рівнів готовності майбутнього фахівця початкової школи|спеціаліста| до СМР.

I етап – підготовчий, його мета|ціль| – створити сприятливі|створіння| умови для реалізації сформованих діагностичних, прогностичних, проектувальних, управлінських та інших умінь:

–

–

II етап - організаційно-комунікативний, його мета|ціль| – створення|створіння| умов для відпрацювання|відробляння| таких|слідуючих| умінь: організувати творчу групу, колектив учасників проек-ту; управляти творчою групою; організувати роботу за різними напрямами спортивної діяльності; мобілізувати всіх учасників проекту на досягнення поставленого завдання|задачі|; співпрацювати з|із| учасниками проекту з метою досягнення певних результатів.

III етап – рефлексія, його мета|ціль| – створення|створіння| умов для формування умінь, рефлексій: самоаналізу результатів своєї роботи за загальними|спільних| критеріями; аналіз роботи учасників проекту з метою корекції діяльності в майбутньому.

У третьому розділі – “Експериментальна перевірка моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи” – схарактеризовано організацію та результати дисертаційного дослідження.

Дослідна перевірка авторської моделі підготовки майбутніх учителів початко-вої школи до організації спортивно-масової роботи тривала впродовж трьох років, проводилась у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії, Тернопільському національному педа-гогіч-ному університеті імені Володимира Гнатюка, Вінниць-кому гуманітарно-педагогічному коледжі, Бердянському державному педагогічному університеті. Для формувального експерименту створено експериментальні і контрольні групи.

Відповідно до сформульованої гіпотези дисертаційного дослідження процес навчання цілеспрямовано орієнтувався на когнітивний, мотиваційний, операційний та рефлексивний компоненти професійної готовності та системного залучення студентів до проектування, організації і проведення спортивно-масових заходів.

Реалізація авторської моделі проводилась під час викладання таких предметів, як “фізичне виховання”, “теорія та методика фізичного виховання”, “методика виховної роботи”.

Що ж стосується|відносно| готовності студентів факультету підготовки вчителів початкових класів до організації і проведення спортивно-масових заходів, то потрібно, зокрема, мати на увазі такі реалії (встановлено в констатувальному експерименті)|слідуюче|:–

знання для збереження|зберіганню| й розвитку спортивних народних традицій, врахування того, що зміст|вміст,утримання| регіо-наль-ної спортивної освіти|утворення| відсутній у більшості майбутніх вчителів|учителів| початкових класів (78%);–

сформованість умінь з комунікативних, проектувальних, організаційних дій в спільній діяльності з |із|різними групами населення з метою розвитку фізичної культури і залучення до здорового способу життя, яке практично відсутнє у більшості (85%) респондентів;–

методикою організації спортивних свят з участю батьків і дорослого населення володіють лише 15% респондентів.–

уміння організувати проектну, дослідницьку діяльність з вивчення традиційних спортивних свят молодших школярів в соціумі, яке практично відсутнє в|в,біля| усіх майбутніх учителів|учителів| початкової школи.

Добуті нами|отримані| експериментальні дані засвідчують: рівень підготовленості майбутніх педагогів початкової школи до організації спортивно-масової роботи не відповідає сучасним вимогам; потрібно докласти зусиль для вдосконалення якості психологічної, професійної та методичної підготовки студентів до роботи. Для формування у|в,біля| студентів управлінських, організаційно-педагогічних умінь дотепер неналежна увага приділялась таким дисциплінам, як “фізична культура” та “теорія і методика фізичного| виховання” – як у процесі вивчення цих дисциплін, так і під час проходження педагогічних практик.

Серед причин такого стану готовності вчителів початкової школи|учителів| до організації спортивно-масових заходів |іназвемоннннн|вирушає| укажемо на недостатню увагу, яка приділяється|уділяється,наділяється| цьому аспекту професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічних ВНЗ.

Основою оцінки ефективності формування готовності майбутнього педагога до роботи слугував критерій продуктивності, зокрема продуктивність формування готов-нос-ті майбутнього фахівця|спеціаліста| до роботи ми оцінюємо за позитивною динамікою змін компонентів готовності (мотиваційного, когнітивного, операційного, рефлексій-ного) в експериментальних групах порівняно з контрольними і за вищим рівнем сформова-ності рівнів готовності (базовий, адаптивний, інтеграційний).

Добуті в процесі дослідження дані дають підстави для такого висновку: більшість респондентів експериментальних груп виявила|виявили| упевненість у майбутній причетності до процесу збереження|зберігання|, розвитку спортивних традицій, прагнення до самостійної, цілеспрямованої, соціально важливої діяльності в умовах початкової школи й освіти|утворення| в цілому|загалом|.

Порівняльний аналіз позитивної динаміки формування мотиваційного| компонента готовності майбутнього вчителя|учителя| початкової школи до роботи в контрольних і експериментальних групах дав нам можливість дійти таких|слідуючі| висновків|виведення|:

1.

2.

3.

Результати сформованості когнітивного компонента готовності майбутнього вчителя|учителя| до роботи можна оцінити за такими|слідуючих| критеріями:–

наявність у студентів уявлень про основні етапи розвитку світової спортивної культури, про історію вітчизняної спортивної культури, її надбання;–

оволодіння студентами знанням специфіки діяльності з фізичного виховання у вчителів початкової школи, системою професійних знань, змістом|вмістом,утриманням| спортивної освіти|утворення| з|із| дітьми;–

володіння студентом системою додаткових знань про особливості шкільних умов і про основні форми й методи організації й розвитку спортивного співтова-риства|спілки|, знаннями, які потрібні для проведення масових спортивних заходів.

Результати педагогічного експерименту засвідчують повніше виявлену|виказану,висловлену| позитивну динаміку змін когнітивного компонента готовності в експериментальних групах порівняно з контрольними групами: цим підтверджується наше припущення|гадку| про ефективність реалізованої нами моделі формування готовності студентів до роботи.

Для аналізу сформованості операційного компонента готовності до роботи нами використовувалися такі критерії, форми діяльності: –

оволодіння студентами системою педагогічних умінь (комунікативних, організацій-них, управлінських, проектувальних, рефлексивних) для роботи в молодшій школі;–

уміння організовувати й забезпечувати спільну діяльність учнів і дорослих у різновіковому колективі.

Аналіз добутих наслідків експерименту дає підстави констатувати, що: позитив-на динаміка змін ступеня|міри| сформованості| умінь майбутніх учителів|учителів| є|з'являється,являється| наслідком цілісної системи підготовки студентів до роботи.

В аналізі сформованості рефлексивного компонента готовності до роботи нами використовувалися такі|слідуючі| критерії, дотримувались такі реалії: –

наявність результатів оволодіння теорією і методикою фізичного виховання і сформованості вмінь організувати спортивну роботу з|із| учнями початкової школи і з населенням;–

усвідомлення потреби в проведенні корекції своєї діяльності на основі аналізу організації учнів і дорослих під час проведення спортивного свята; створення|створіння| і збереження|зберігання| спортивних традицій;–

проведення рефлексії власної діяльності з проектування, організації і управління спортивних свят.

Результати формувального експерименту засвідчили: рефлексивний компо-нент готовності майбутніх учителів до роботи сформувався на різних рівнях: більшість студентів контрольних груп к-1, к-2, к-3 досягла базового рівня готовності, набуття знань і вмінь, передбачених державним освітнім стандартом без поглибленої підготовки.

Частина|частка| студентів експериментальних груп е-1, е-2, е-3 досягла адаптивного рівня рефлексивної готовності до роботи, який характеризується набуттям|здобуттям| знань і вмінь, потрібних для коректування своєї діяльності. Такі студенти володіють уміннями аналізувати процес підготовки учнів і дорослих під час проведення спортивного свята, здійснювати самооцінку і самоконтроль своєї діяльності.

Незначна кількість студентів груп е-1, е-2, е-3 досягла інтеграційного рівня готовності до роботи – на 23%, 26%, 25%; студентів контрольних груп з інтеграційним рівнем наприкінці експерименту виявилось майже втричі менше – 7%, 9%, 9%. Цей рівень знань характеризується вмінням проводити рефлексію власної діяльності з проектуван-ня, організації й управління спортивним святом.

Результати педагогічного експерименту дають підстави зробити такі|слідуючі| висновки|виведення|:–

незважаючи на|незважаючи на| цілеспрямовану підготовку студентів експериментальних груп до роботи, вони все таки натрапляють на деякі труднощі під час підготовки й проведення спор--тив-ного свята: в усвідомленні змісту|вмісту,утримання| своєї діяльності з підготовки свят, в умінні керувати підготовкою свята, взаємодіяти з|із| учителями|учителями|, батьками, фахівцями|спеціалістами| установ спор-ту і соціальних служб, у визначенні успішності підготовки і проведення спортивного свята в школі;–

усі студенти, які мали високу мотивацію до роботи й на початку експери-менту, значно поліпшили свої результати і з інших компонентів; отже, мотивація до роботи становить|з'являється,являється| важливу|поважною| умову формування готовності майбутнього вчителя;–

порівнюючи в цілому|загалом| результати контрольних і експериментальних груп у формувальному експерименті, ми констатували чітко виражену|виказану,висловлену| позитивну динаміку змін операційного компонента готовності як у групах к-1, к-2, к-3, так і в групах е-1, е-2, е-3; водночас|однак| результати в експериментальних групах вищі; чим засвідчується ефектив-ність реалізації дидактичної моделі формування готовності студентів до роботи.

Результати експериментальної апробації|випробування| дидактичної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи підтвердили її ефективність, яка полягає в позитивній динаміці формування готовності до роботи студентів експериментальних груп порівняно з контрольними групами, у вищому рівні сформованості компонентів готовності: мотиваційного, когнітивного, операційного, рефлексивного.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі загальні висновки:

1. Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена низкою глобальних і локальних обставин розвитку сучасної цивілізації: по – перше, всезростаючою зміною балансу між фізичною та розумовою активністю людства в напрямі утвердження „сидячого” способу життя, з одного боку, та інформаційних перевантажень, загального зниження імунітету і погіршення здоров’я населення, -з іншого боку; по – друге, загальним зниженням фізичної культури українського суспільства в умовах соціальної – екологічної та політичної кризи в Україні; матеріальне, науково – методичне і кадрове забезпечення фізичного виховання не відповідає сучасним європейським і світовим стандартам; по – третє, переосмислення і реформування потребує, щонайбільше, система фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. Річ у тому, що молодший шкільний вік – це останній відрізок дитинства, тобто віку винятково сенситивного, особливо сприятливого для формування всіх сторін особистості, базових якостей фізичного розвитку (потреб, навичок і звичок фізичної культури, становлення здорового способу життя тощо).

2. У системі фізичного виховання молодших школярів традиційні уроки фізкультури явно недостатні для повноцінного розвитку учнів. Навіть за правиль-ної організації їх різке, „ударне” фізичне навантаження на уроках фізкультури на фоні відносно спокійного сидіння за партами на інших уроках не тільки не підвищує