Тернопільський національний економічний університет

Малиняк Богдан Степанович

УДК 336.531.2

Інвестиційна складова державного
та місцевих бюджетів України

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі фінансів Тернопільського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Кириленко Ольга Павлівна,

Тернопільський національний економічний університет,

завідувач кафедри фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент,

Пасічник Юрій Васильович,

Черкаський державний технологічний університет,

завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент

Кульчицький Мирослав Іванович,

Львівський національний університет ім. Івана Франка,

доцент кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту.

Захист відбудеться 21 грудня 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .082.03 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020 м. Тернопіль, вул. Львівська, 11а, ауд. 211.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національ-ного економічного університету за адресою: 46020 м. Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий 20 листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент М. П. Шаварина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Обмеженість фінансових ресурсів дер-жави та органів місцевого самоврядування спричинила орієнтацію бюджет-них видатків переважно на вирішення поточних проблем. У таких умовах недостатньо ува-ги приділя-ється виділенню бюджетних асигнувань на здійснення інвести-ційних про-ектів. При домінуванні короткострокових цілей бюджетної політики біль-ший пріоритет мають поточні видатки, адже в разі їхнього незабезпечення можна очі-кувати на негативну реакцію зі сторони суспільства, громадських і політичних ор-ганіза-цій. З іншого боку, населення не настільки гостро відчуває потребу в онов-ленні акти-вів, які належать державі, оскільки несвоєчасне відновлення вартості ос-новних фон-дів протягом певного часу не спричинятиме значних труднощів для населення. Од-нак це призво-дить до накопичення наявних проблем і виникнення кризового стану в майбут-ньому, подолання якого потребуватиме значно більших фі-нансових ресурсів. З огляду на це зниження обсягів бюджетних інвестицій до меж, які є меншими від суми зношення основних фондів, науковці розглядають як серйозну загрозу націо-нальній без-пеці країни.

Попри зростання обсягів капітальних видатків бюджету в останні роки, зна-ч-на частина проблем у цій сфері залишаються не вирішеними. Таким чином, оче-видною є необхідність вжиття заходів для підвищення ефективності інвестицій-них видатків. Це потребує проведення ґрунтовних досліджень, які би спри-яли вдоско-на-ленню механізмів планування та здійснення бюджетних інвестицій. За-стосу-вання науково обґрунтованих підходів до формування бюджетних інвес-тицій зда-тне пе-ретворити їх на дієвий інструмент поліпшення суспільного добро-буту, сти-мулювання економіч-ного зростання, покращення загального інвестицій-ного клі-мату, вирішення проблем розвитку депресивних територій.

Серед найбільш вагомих наукових досліджень вітчизняних вчених, в яких ви-світ-лено проблеми бюджетного інвестування, варто звернути увагу на праці В. Л. Ан-дру-щен-ка, С. А. Бу-ковинського, В. М. Гейця, Я. А. Жа-лі-ло, В. В. Ка-лю-ж-но-го, О. П. Ки-риленко, В. І. Кравченка, М. І. Куль-чицького, І. О. Лу-ні-ної, Ю. В. Па-січ-ни-ка, С. К. Ре-верчука, І. В. Роз-путенка, В. Г. Фе-до-рен-ка, В. М. Фе-до-со-ва, С. І. Юрія. Од-нак слід зазначити, що у своїх публікаціях ці вчені, здебіль-шого, роз-глядають окремі практичні аспекти бюджетних інвестицій в контексті ви-рі-шен-ня інших проблем бюджетної системи або ж досліджують роль бюд-жет-них інвес-ти-цій як елементу інвестиційної політики держави.

Серед сучасних ро-сійських науковців, які досліджують процес бюджетного інвестування, варто назвати С. А. Анисимова, А. А. Водянова, В. А. Єпіфанова, М. І. Жу-кова, Л. Л. Іго-ніну, В. А. Мак-симова, В. М. Родіонову, Д. В. Саб-ліна, А. В. Улю-каєва. Незважаючи на те, що питання теоретичного характеру не залиши-лись поза увагою дослідників, все ж вони мають дещо фрагментарний ха-рактер. Де-тально вивчаючи про-блематику бюджетних інвестицій, науковці врахо-вують специ-фіку бюджетної сис-теми Росії, яка суттєво відрізняється від україн-ської. Значну увагу дослідженню теоретичних основ бюджетних інвестицій також приділяли вчені дале-кого зарубіжжя: Д. Ашауер, Ш. Бланкарт, Е. Добсон, М. Ллойд, Р. Мас-ґрейв, Р. Хал-тен, Р. Хеммінг, Л. Шарінгер. Проте наукові праці фінансистів Заходу пе-реважно присвячені вивченню проблем бюджетного інвес-тування в розви-нутих країнах і не враховують особливостей країн з економікою транзитивного типу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт, що виконувалися колекти-вом кафедри казначейської справи Тернопільського національного еконо-мічного університету “Опти-мізація теоретичних та практичних аспектів фінансо-вого забез-печення економічного зростання в Україні” (номер державної реєстрації 0103U007682) та “Зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування в Укра-їні” (номер державної реєстрації 0106U000530), в межах яких запропоновано ком-плекс заходів щодо вдосконалення нормативно-право-вого та інституційного забез-печення оптимізації інвестиційної складової державного і місцевих бюджетів України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунту-вання теоретичних положень інвестиційної складової бюд-жету, а також визна-чення пріоритетних напрямків удосконалення її формування і ви-користання. Від-повідно до поставленої мети у дисертації було визначено такі основні завдання:

– проаналізувати наукові підходи до трактування терміна “інвести-ції” та з’ясу-вати особливості його застосування у бюджетній сфері;

– уточнити сутність інвестиційної складової бюджету і бюджетних інвести-цій, розкрити їхню роль у соціально-економічному розвитку держави;

– обґрунтувати концептуальні засади формування інвестиційної складової бю-джету та проведення оцінювання доцільності бюджетних інвестицій;

– оцінити сучасну практику планування бюджетних інвестицій;

– здійснити аналіз інвестицій державного та місцевих бюджетів України за ви-дами і джерелами їхнього фінансового забезпечення;

– узагальнити практичний досвід реалізації інвестиційної складової держав-ного та місцевих бюджетів України і виявити проблеми, що існують у цій сфері;

– розробити комплекс заходів щодо вдосконалення порядку формування інвес-тиційної складової бюджету, зокрема визначити наукові підходи до об’єк-тив-ного оцінювання бюджетних інвестицій;

– запропонувати напрямки зміцнення фінансових джерел інвестицій місце-вих бюджетів з урахуванням необхідності зменшення регіональних диспропорцій.

Об’єкт дослідження – бюджетні інвестиції та механізм їхнього фінансового забез-печення.

Предметом дослідження є сукупність економічних відносин, що виникають у процесі здійснення бюджетних інвестицій та формування необхідних фінансо-вих ресурсів для їхньої реалізації.

Методологічну основу дисертаційної роботи становлять діалектичний метод наукового пізнання та системний підхід до вивчення бюджет-них інвестицій і дже-рел їхнього фінансування.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися методи: нау-ко-вої абстракції, системного оцінювання, наукової дедук-ції (пер-ший розділ); позитивний метод дослідження фактів, явищ і реалій існуючої прак-тики, еконо-міко-статистичні методи і прийоми (другий розділ); нормативно-оцінний метод постановки цілей і вироблення рекомендацій щодо їхнього до-сяг-нен-ня, еконо-міко-ма-те-матичні методи (третій розділ).

Теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення світової економічної думки, наукові праці сучасних зарубіжних і вітчизняних фінансистів, дослідження провідних учених у сфері бюджету.

Інформаційну основу дослідження становлять Конституція України, Бю-джет-ний кодекс України, законодавчі та нормативні акти з питань фінансів, бю-дже-ту; звітні дані й аналітичні матеріали Рахункової палати України, Держав-ного каз-на-чейства України, інформаційні матеріали Державного комітету статис-тики України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоре-тич-них підходів до формування інвестиційної складової державного та місцевих бю-джетів і розробці заходів практичного характеру щодо оптимізації бюджетних інве-стицій та джерел їхнього фінансування. На захист виносяться головні резуль-тати, що містять наукову новизну і відображають квінтесенцію проведеного до-слідження, а саме:

вперше:

– визначено функції бюджетних інвестицій у ринковій економіці – ство-рення й відновлення основних фондів для виробництва суспільно важливих това-рів і по-слуг, перерозподілу інвестиційних ресурсів, стабілізації еконо-міки, а також спо-соби їх-ньої реалізації: першої функції – придбання (виготовлення), капіталь-ного ремонту, рекон-струкції і модернізації основних засобів; другої – надання ка-пі-тальних транс-фертів економічним суб’єктам, здійс-нення внесків до статутних фондів під-приєм-ницьких структур; третьої – придбання інвестиційних товарів, на-дання капітальних трансфертів, зміна об-сягів та структури основних фондів держави. Це дало змогу з’ясувати механізм впливу бюджетних інвестицій на еко-номіку країни;

– обґрунтовано принципи формування ресурсів бюджету для фінансування ін-вестицій, зо-крема: стабільність надходжень; переважне залучення ресурсів від одер-жу-вачів вигод у результаті здійснення бюджетних інвестицій; забезпечення соціальної спра-ведливості; мінімізація негативних перерозподільчих ефектів; за-безпечення економічної ефек-тивності; своєчасне реагування на зміни суспільних потреб. На їхній основі ви-зна-чено пріоритети використання кожної групи бю-джетних надхо-джень на реалізацію різних видів інвестицій;

набули подальшого розвитку:

– класифікація бюджетних інвестицій на основі їхньої ролі в соціально-еконо-міч-ному розвитку країни, що передбачає виокремлення інвестицій, які спря-мову-ються у бюджетний сектор, в інфраструктуру, для забезпечення соціального за-хи-сту, в ре-аль-ний сектор економіки та ін. На відміну від наявних підходів, такий розподіл бюджетних інвестицій дає змогу чітко визначити особливості форму-вання інвес-ти-ційної складової бюджету відповідно до сучасної ролі держави в економіці;

– підходи до визначення доцільності бюджетних інвестицій. Запропоно-ва-но при оці-нюванні враховувати інформацію про забезпеченість мінімальної потре-би в ос-новних засобах, необхідних для виробництва гарантованих бюджетних пос-луг, або показники ефективності інвестицій. Розроблено алгоритм застосування різних спо-собів оцінки бюджетних інвестицій залежно від їхнього цільового спря-му-ван-ня, обся-гів та можливостей застосування відомих методів аналізу інвести-цій;

– трактування сутності бюджетних інвестицій як сукупності ресурсів бю-д-жету, що спрямовуються на придбання та створення активів до-вгострокового ко-рис-тування з метою отримання економічного і соціального ефек-тів у майбут-ньому. Пе-ревагою цієї дефініції є найбільш повне та чітке охоплення предмета і мети бюджет-ного інвестування;

удосконалено:

– механізм розподілу інвестиційних субвенцій із державного бюджету між міс-це-вими бюджетами. Запропоновано виокремити такі міжбюджетні трансферти: субвенції для забезпечення органів місцевого самоврядування основними засо-бами, необхідними для виконання делегованих повноважень, та субвенції на соці-ально-економічний розвиток регіонів. Надання першої групи субвенцій має здій-снюватися з урахуванням забезпеченості основними фондами. Для справедливого розподілу субвенцій другої групи розроблено формалізовану методику, викорис-тання якої дає змогу враховувати різну інвестиційну спроможність місцевих бю-джетів та змен-шити регі-ональні диспропорції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливому їх-ньому вико-ристанні органами державної влади й місцевого самоврядування для вдоскона-лення механізму формування та реалізації інвестиційної складової бю-джету.

Результати дисертаційної роботи використані у науково-дослідній роботі на тему “Аналіз особливостей формування бюд-жету розвитку місцевих бюджетів” від-повідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № від 27.11.2003 р. “Про основні напрями та організацію нау-кових досліджень з питань, пов’язаних із забезпеченням проведення державної фі-нансової політики та удоско-наленням бюджетного процесу в 2005–2007 роках” (до-відка № /0234 від 25.04.2005 р.). У дисертації досліджено вплив видатків бюджетів розвитку місце-вих бюджетів на соціально-економічний розвиток регіонів, за-пропоновано ком-плекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності інвестицій з місцевих бюджетів, розроблено пропозиції щодо вдосконалення системи місцевих запози-чень в Україні з урахуванням вітчизняної та зарубіжної практики.

Запропоновані в дисертаційній роботі рекомендації щодо проведення оцінки об-ґрунтова-ності капітальних видатків при аналізі бюджетних запитів розпорядни-ків бю-джет-них коштів із застосуванням прозорих критеріїв та пропозиції щодо вдоско-на-лення порядку фінансування бюджетних інвестицій використано в роботі Мініс-тер-ства фі-нансів Автономної Республіки Крим (довідка № /721 від 11.04.2006 р.).

Пропозиції автора щодо необхідності застосування формалізованої мето-дики розподілу субвенції на соціально-економічний розвиток між регіонами з ура-хуван-ням об’єктивних факторів, що передбачає поступове зменшення міжрегіо-наль-них диспропорцій, знайшли відображення у звіті про результати науково-дос-лідної ро-бо-ти “Реформування податкової системи, удосконалення міжбюджетних відносин та зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування”, яка викону-валась від-пові-дно до розпорядження Кабінету Міністрів України № р від 15 вересня 2006 р. (довідка № /144 від 08.02.2007 р.).

Одержані результати дослідження використовуються у навчальному про-цесі Тернопільського національного економічного університету при викладанні дис-цип-лін “Бюджетний менеджмент”, “Управління державними і місцевими фінан-сами”, “Місцеві фінанси зарубіжних країн” (довідка № /1700 від 24.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібним дослі-дженням. Сформульовані у роботі наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції одержані дисертантом одноосібно. Особистий внесок дисертанта в нау-кових працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження допові-дались і отримали позитивну оцінку на таких конференціях: І Всеукраїнсь-кій нау-ково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті” (м. Тернопіль, 2004 р.), ІІ Всеукраїнській нау-ково-практич-ній конференції “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирі-шення” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практич-ній конферен-ції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання еко-номічного зрос-тання” (Луцьк, 2004 р.), ХІ Міжнародній науково-практичній кон-ференції “Фінан-сово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 р.), Всеук-раїнській науково-методичній конференції “Су-часні аспекти фінан-сового управ-ління економічними процесами” (м. Севастополь, 2005 р.), ІІ і ІІІ Міжнародних нау-ково-практичних конференціях “Економіч-ний і соціальний роз-виток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тен-денції глобалізації” (м. Тернопіль, 2005 р. і 2006 р.), ІІІ і ІV Міжнарод-них науково-практичних конфе-ренціях “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехід-ний період” (м. Хмель-ниць-кий, 2005 р. і 2006 р.).

Наукові публікації. За результатами дослідження опубліковано 21 наукову працю з яких 9 опубліковано в співавторстві. Загальний обсяг публікацій – 98,23 д. а., з них особисто здобувачеві належить 28,38 д. а., в тому числі дві моно-графії (14,71 д. а.), один підручник (6,78 д. а.), 7 статей у наукових фахових ви-дан-нях (4,40 д. а.) та 11 праць в інших виданнях (2,49 д. а.).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, вис-новків, списку використаних джерел із 212 найменувань на 20 сторінках і 15 до-дат-ків, що займають 54 сторінки. Основний текст дисертаційної роботи викла-дено на 199 сторінках, що містять 9 таблиць на 8 сторінках та 28 рисунків на 18 сторін-ках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретична концептуалізація інвестиційної складо-вої державного та місцевих бюджетів України” досліджено комплекс питань, пов’язаних з теоретичними аспектами формування інвестиційної складової бю-джету в контексті забезпечення потреб суспільства і суб’єктів господарювання в об’єктах інфраструктури та бюджетних послугах, а також сприяння економічному розвитку держави.

На основі узагальнення теоретичних поглядів на сутність інвестицій встанов-лено, що їх на макроекономічному рівні розуміють як вкладання різнома-ніт-них ре-сурсів у збільшення суспільного капіталу з метою отримання в майбут-ньому більшої кількості економічних благ. З огляду на специфіку засто-су-вання цього терміна в бюджетній сфері, зокрема наявність довгострокового пері-оду ін-вестування (понад один рік) та врахування вартості виготовлення або прид-бання тільки необоротних активів, бюджетні інвестиції визначено як сукупність ре-сурсів бюджету, що спрямо-вуються не на споживання, а винятково на придбання і ство-рення активів довго-строкового користування (придбання і створення буді-вель, споруд, передавальних пристроїв, транспортних засобів, обладнання та пред-метів довгострокового корис-тування, нематеріальних активів, проведення їхнього капі-таль-ного ремонту, рекон-струкції, модернізації та реставрації, придбання і капі-таль-не поліп-шення землі, а також надання капітальних трансфертів) з метою отримання еко-но-мічного та соці-ального ефектів у майбутньому.

Аргументовано, що проблематику бюджетних інвестицій доцільно дос-лі-джу-вати в комплексі з механізмом їхнього фінансового забезпечення. Це ціл-ком мож-ливо зробити в межах інвестиційної складової бюджету, яку слід розуміти як час-тину видатків бюджету, що спрямовується на інвестиційні цілі, та бюджетні надхо-дження, які за-безпечують фінансування вказаних видатків капітального характеру.

Визначено, що сучасна роль бюджетних інвестицій в економічній системі ба-зується на здатності здійснювати три функції: 1) створення й відновлення осно-в-них фондів для виробництва суспільно важливих товарів і послуг; 2) перероз-по-діл інве-стиційних ресурсів в економічній системі; 3) стабілізація еко-номіки (рис. ).

Перелік завдань, які держава може вирішувати за допомогою бюджетних ін-ве-стицій, доволі широкий. З метою більш детального з’ясування ролі бюджетних ін-вестицій у соціально-економічному розвитку країни та дослідження їхніх зв’яз-ків із джерелами фінансування запропоновано виділяти інвестиції, що спря-мову-ють-ся у бюджетний сектор, у розбудову інфраструктури, для забезпечення соці-аль-ного захи-сту населення, в реальний сектор економіки і на інші цілі.

У роботі доведено, що для забезпечення збалансованого в часі управління су-спільними фінансами необхідно дотримуватися такого принципу: обсяг бюд-жетних інвестицій не має бути меншим від суми зниження вартості основних фон-дів за умови незмінності розміру державного боргу.

З’ясовано переваги та недоліки залучення тих чи інших груп надходжень бюд-жету: доходів загального фонду, власних надходжень бюджетних установ, цільових доходів спеціального фонду, джерел фінансування дефіциту бюджету для фінансо-вого забезпечення інвестицій. На основі виявлених характерних особ-ли-востей пере-лічених джерел інвестування і відмінних рис різних видів бюджет-них ін-вестицій обґрунтовано оптимальні напрямки використання бюджетних кош-тів для інвести-ційних потреб.

Рис. . Функції та інструменти бюджетних інвестицій.

У дослідженні зазначено, що домінуючий вплив на формування інвестицій-ної складової бюджету мають політичні інститути, які визна-чальною мірою впли-вають на ухвалення рішень у представницьких органах влади. Через це необхід-ною умо-вою забезпечення спрямування бюджетних коштів на фі-нан-сування тих інвес-тицій, які найбільше відповідають критеріям соціальної спра-вед-ливості й економі-чної ефекти-вності, має бути створення середовища, в якому ос-нов-ним мо-тивом для ухва-лення рішень депутатами були б інтереси виборців, до того ж міні-мізувалися би ри-зики для громадян, інтереси яких представлені депутат-сь-кою меншістю. Ана-лі-тичні розра-хунки, які обґрунтовують доціль-ність або недо-ціль-ність певних капі-таль-них видатків у процедурі ухва-лення бюджетних рішень, мають допоміж-ний характер. Незважаючи на це, в умовах прозорості бюджетного процесу наяв-ність докладних висновків про наслідки бюджетних інвестицій, зроб-лених на ос-нові об’єктивних розрахунків, віді-грає важ-ливу роль при визначенні пріоритетності різ-них капіталовкладень.

Обґрунтовано необхідність розмежувати підходи до визначення доцільності бю-джетних інвестицій на оцінку забезпеченості та оцінку ефективності. На основі оцінки забезпеченості варто робити висновок про суму необхідних інвестицій для за-безпе-чення мінімальної потреби в основних засобах, призначених для вироб-ниц-тва гаран-тованих бюджетних послуг. Оцінка ефективності має базуватися на да-них ана-лізу “вигоди-витрати”, “витрати-результативність” і “витрати-корисність”, баль-ній оцінці на основі системи критеріїв, експертних оцінках, конкурсах та ін-ших ме-тоди-ках.

У другому розділі “Прагматизм бюджетних інвестицій та джерел їхнього фінан-сового забезпечення в Україні” розкрито практичні аспекти формування і здій-снення капітальних видатків державного та місцевих бюджетів України, окрес-лено найгостріші проблеми і недоліки, характерні для сучасної практики планування бюджетних інвестицій, проаналізовано динаміку, структуру та регіо-нальне розмі-щення капітальних видатків бюджету і джерел їхнього фінансового забезпечення.

Доведено, що пріоритети бюджетних інвестицій, визначені в чинних норма-ти-вно-правових актах, не відповідають сучасній ролі держави в економіці. Це при-зво-дить до її надмірного втручання у ті галузі національної економіки, в яких ус-пішно функціонують економічні суб’єкти приватної та колективної власності. Водночас не-достатня увага приділяється бюджетному інвестуванню тих секторів економіки, фун-кціонування яких пов’язане з виконанням законодавчо закріплених обов’язків дер-жави.

Зроблено висновок, що порядок планування капітальних видатків бюджету недостатньою мірою регламентовано нормативно-правовими актами. У дисертації з’ясовано, що у процесі планування бюджетних інвестицій можна виокремити низ-ку процедур: планування капітальних вкладень; планування на основі заявленої пот-реби в капітальних видатках бюджетних установ; планування бюджетних ін-вес-ти-цій у межах розробки та реалізації державних (регіональних) програм; ви-значення складу і структури інвестиційних трансфертів. Встановлено відсутність єдиного ал-горитму проведення оцінки бюджетних інвестицій. Крім цього, засто-сування кон-курс-ного відбору інвестицій передбачено тільки для нових проектів капіталь-них вкла-день. Через це, значний вплив на формування інвестиційної скла-дової бюджету мають суб’єктивні чинники. Суттєвим недоліком процесу плану-вання бюджетних інвестицій є недостатня участь у ньому громадських інститутів.

Проведений аналіз інвестиційної складової державного бюджету дав змогу встановити, що останнім часом динаміка обсягів та структури бюджетних інвести-цій характеризувалась значною нестабільністю (табл. ). Це свідчить про швид-ку пе-реорієнта-цію пріоритетів політичних інститутів, які ухвалюють такі рішення.

За підсумками дослідження фінансового забезпечення капітальних видатків держав-ного бюджету виявлено недоліки у визначенні джерел фінансових ресурсів для різ-них видів бюджетних інвестицій. Залучення власних надходжень бюджет-них уста-нов до фінансування їхніх капітальних видатків обґрунтовується не стіль-ки еконо-міч-ною доцільністю надання певних послуг на платній основі, скільки об-меженістю асигнувань загального фонду бюджету, які виділяються на інвестиційні потреби зга-даних закладів. Закріплення інших доходів спеціального фонду бю-джету за певними напрямками бюджетних інвестицій зумовлено не стільки ба-жанням зменшити мас-штаби перерозподілу суспільного багатства та зміцнити фіскальну дисципліну плат-ників обов’язкових платежів до бюджету, скільки праг-ненням уникнути додаткового впливу органу, який здійснює оперативне управ-ління бюджетними видатками.

Таблиця 1

Обсяги і джерела фінансового забезпечення інвестицій
Державного бюджету України за їхніми видами у 2004–2006 рр.*

(млн. грн.)

Функціональне призначення інвестицій | Рік | Всього | З них:

загальний фонд | спеціальний фонд, в т. ч.

власні надходження | інші доходи

Бюджетний сектор | 2004 | 3 835,8 | 2 570,8 | 1 184,8 | 80,2

2005 | 3 163,8 | 2 034,7 | 1 109,2 | 19,9

2006 | 3 582,4 | 2 205,7 | 1 197,6 | 179,1

Інфраструктура | 2004 | 4 949,7 | 134,7 | 2 530,4 | 2 284,6

2005 | 2 760,5 | 96,3 | 2,5 | 2 661,7

2006 | 4 ,4 | 239,4 | 1 ,1 | 2 ,9

Соціальний захист та соціальне забезпечення | 2004 | 765,1 | 639,2 | 25,8 | 100,1

2005 | 938,4 | 620,8 | 202,2 | 115,4

2006 | 1 099,4 | 601,7 | 327,2 | 170,5

Реальний сектор економіки | 2004 | 2 739,5 | 1 688,7 | 98,6 | 952,2

2005 | 3 147,5 | 1 671,7 | 116,5 | 1 359,3

2006 | 2 703,1 | 528,1 | 128,8 | 2 046,3

Охорона навколишнього природного середовища | 2004 | 332,5 | 242,3 | 12,0 | 78,2

2005 | 187,9 | 106,2 | 11,5 | 70,2

2006 | 392,1 | 104,7 | 43,0 | 244,4

Разом | 2004 | 12 622,6 | 5 275,7 | 3 851,6 | 3 495,3

2005 | 10 198,0 | 4 529,7 | 1 442,0 | 4 226,4

2006 | 11 837,4 | 3 679,6 | 3 480,6 | 4 677,2

* Складено на основі даних Державного казначейства України.

У результаті оцінювання інвестиційної складової місцевих бюджетів вияв-лено недостатність обсягів капітальних видатків, що підтверджується тенденцією до зро-стання ступеня зношення основних засобів установ комунальної власності у сфері освіти, охорони здоров’я, державного управління. Однак навіть в умовах не-спромож-ності органів місцевого самоврядування забезпечити достатній рівень укомплектування вказаних закладів основними засобами, необхідними для реаліза-ції визначених законодавством повноважень, значна частина коштів місце-вих бю-джетів спрямовується на інвестиції в реальний сектор економіки. Це під-тверджує не-раціональність структури бюджетних інвестицій на місцевому рівні.

Зроблений аналіз реалізації інвестицій з різних видів місцевих бюджетів свід-чить про наявність значних диспропорцій між обсягами капіталовкладень, які фі-нан-суються за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бю-джетів і бюджетів міст Києва та Севастополя, міських бюджетів міст республікан-ського (АР Крим) і обласного значення та інших видів місцевих бюджетів (табл. ). Наслід-ком цього є неоднакове забезпечення жителів різних видів адміні-стративно-терито-ріальних одиниць основними фондами, призначеними для ви-робництва суспільно важливих товарів і послуг, при цьому в значно гірших умо-вах перебуває населення сіл, селищ та міст районного значення. Значна концент-рація інвестиційних ресурсів у бюджеті Автономної Республіки Крим і обласних бюджетах не сприяє реалізації усіх переваг децентралізації суспільних фінансів.

Таблиця 2

Обсяги різних видів інвестицій місцевих бюджетів України в 2004–2006 рр.*

(млн. грн.)

Функціональне призна-чення інвестицій | Рік | Всього | У тому числі за видами місцевих бюджетів

бюджет АР Крим, обласні, міські (Києва та Сева-сто-поля) бю-джети | міст респу-блі-кан-сько-го (АР Крим) і об-лас-ного значення | райо-нні | міст район-ного значен-ня | сели-щні | сіль-ські

Бюджетний сек-тор | 2004 | 2 232,1 | 1 084,0 | 618,8 | 364,4 | 15,5 | 28,6 | 120,8

2005 | 2 709,2 | 1 401,8 | 770,0 | 376,1 | 19,9 | 30,2 | 111,1

2006 | 4 514,1 | 2 433,6 | 1 134,8 | 730,6 | 26,0 | 43,9 | 145,3

Інфраструкту-ра | 2004 | 1 746,7 | 609,6 | 900,9 | 49,4 | 60,1 | 70,5 | 56,1

2005 | 1 852,9 | 880,6 | 731,7 | 30,5 | 55,3 | 46,2 | 108,7

2006 | 2 812,4 | 1 151,1 | 1 257,0 | 89,1 | 115,3 | 88,0 | 112,0

Соціальний захист | 2004 | 333,5 | 225,5 | 86,9 | 17,9 | 1,7 | 1,1 | 0,4

2005 | 320,2 | 196,1 | 95,4 | 21,2 | 3,9 | 2,5 | 1,2

2006 | 355,9 | 211,6 | 97,8 | 39,2 | 4,1 | 2,0 | 1,2

Реальний сек-тор економіки | 2004 | 3 071,2 | 1 387,0 | 1 180,0 | 225,6 | 55,3 | 68,6 | 154,7

2005 | 3 140,9 | 1 379,8 | 1 280,0 | 148,6 | 64,9 | 97,5 | 170,0

2006 | 4 354,7 | 1 816,5 | 1 710,5 | 287,4 | 100,6 | 152,2 | 287,4

Охорона при-род-ного середо-вища | 2004 | 192,9 | 152,5 | 31,9 | 0,5 | 5,7 | 2,1 | 0,2

2005 | 193,8 | 94,9 | 75,5 | 8,0 | 5,3 | 2,9 | 7,2

2006 | 248,1 | 131,2 | 88,8 | 4,4 | 6,7 | 4,1 | 12,9

Разом | 2004 | 7 576,4 | 3 458,7 | 2 818,5 | 657,8 | 138,3 | 171,0 | 332,2

2005 | 8 216,9 | 3 953,3 | 2 952,6 | 584,3 | 149,4 | 179,2 | 398,2

2006 | 12 285,2 | 5 743,9 | 4 289,0 | 1 150,7 | 252,7 | 290,2 | 558,7

* Складено на основі даних Державного казначейства України.

Обсяги інвестицій місцевих бюджетів вкрай нерівномірно розподілено за ре-гі-онами України. Причина цього полягає в значній диференціації щодо спромож-ності органів міс-цевого самоврядування наповнювати бюджети розвитку місцевих бю-джетів. До того ж слід зазначити, що система міжбюджетних відносин, у тому числі надання інвестиційних субвенцій, не сприяє зменшенню міжрегіональних дис-про-порцій щодо здійснення капітальних видатків.

У третьому розділі “Перспективи оптимізації інвестиційної складової бю-джету” запропоновано концептуальні підходи до вдосконалення формування та реа-лізації бюджетних інвестицій, а також шляхи покращення фінансового забез-пе-чення капі-тальних видатків державного і місцевих бюджетів у нашій державі.

У дисертації визначено пріоритетні напрямки бюджетних інвестицій в Укра-їні, що ґрунтуються на розумінні сучасної ролі держави в її соціально-економіч-ному розвитку: 1) формування основних засобів для надання послуг, передбачених Кон-ституцією та законами України; 2) створення належної інфраструктури еконо-міч-ного та соціального призначення; 3) соціальний захист населення шляхом забез-пе-чення громадян товарами довгострокового користування та житлом; 4) за-без-печення інноваційної моделі розвитку економіки і ви-рішення наявних у ній най-гостріших проблем; 5) досягнення інших суспільно важ-ливих цілей, якщо це не-мож-ливо зро-бити без залучення коштів бюджету.

У розділі зазначено, що планування інвестиційної складової бюджету має від-буватися на основі чітких та прозорих правил. Аналіз пропозицій на виділення бю-джетних асигнувань капітального характеру доцільно проводити із застосуван-ням обґрунтованого у дисертації алгоритму, застосування якого дає змогу вибрати най-більш адекватну методику оцінки за-безпеченості або ефективності інвестицій-них проектів. Передумовою об’єктивного дослідження пропозицій щодо бюджет-них ін-вестицій має стати проведення су-цільної інвентаризації наявних основних засобів, які перебувають у державній чи комунальній власності.

В умовах відсутності практичного досвіду застосування відомих формалізо-ва-них методик оцінювання ефективності бюджетних інвестицій при невисокій вартос-ті інвестиційних проектів запропоновано здійснювати їхній відбір на основі бальної оцінки, яка базується на системі виважених критеріїв. Така оцінка має за-безпе-чити пріоритетність бюджетного фінансування тих інвестиційних проектів, які ха-рак-тери-зують-ся найвищими показниками соціально-економічної корисності.

Вирішення проблеми хронічної недостатності бюджетних інвестицій на міс-це-вому рівні неможливе без істотного покращення фінансової самодостатності міс-це-вих бюджетів. Одним із можливих способів розширення фінансової бази органів міс-цевого самоврядування для здійснення бюджетних інвестицій є активі-зація міс-цевих запозичень. Зважаючи на важливість цього джерела забезпечення інвестицій-них потреб територіальних громад, активну роль у становленні ринку місцевих запо-зичень слід відвести державі. Перспективним напрямком розвитку комуналь-ного кредиту повинно стати запровадження інститутів співфінансування, що розши-рить доступ органів місцевого самоврядування до позичкових ресурсів.

З метою вдосконалення порядку надання цільових трансфертів інвестицій-ного характеру запропоновано їх розмежувати на дві групи: субвенції для забезпе-чення мінімальної потреби в основних засобах, необхідних органам місцевого са-мовряду-вання для виконання делегованих державою повноважень, та субвенції на соціаль-но-економічний розвиток регіонів. Формування першої групи інвестицій-них субвен-цій варто здійснювати на базі показників мінімальної забезпеченості основними за-собами. При плануванні субвенцій другої групи доцільно врахову-вати нерівномір-ну інвестиційну спроможність місцевих бюджетів і необхідність зменшення між-регіо-нальних диспропорцій. Це можна здійснити за допомогою формалізованих ме-тодів розподілу вказаної групи міжбюджетних трансфертів.

На основі проведеного кореляційного аналізу встановлено, що інвестиційна спроможність місцевих бюджетів залежить від таких чинників: валової доданої вар-тос-ті адміністративно-територіальних одиниць у розрахунку на одну особу наявного населення; частки дотації вирівнювання в доходах місцевих бюджетів; доходів міс-цевих бюджетів без урахування між-бюд-жет-них трансфертів у розра-хун-ку на одну особу наявного населення; загальних обсягів інвестицій в основний капітал у розра-хунку на одну особу наявного населення. При визначенні інтегра-льного показника інвестиційної спроможності органів місцевого самоврядування враховувалися пере-лічені вище чинники, від яких залежить середньодушовий об-сяг капітальних видат-ків місцевих бюджетів. Вагомість впливу окремих чинників було визначено на од-наковому рівні з метою уникнення суб’єктивності експерт-них оцінок при встанов-ленні вагових коефіцієнтів.

Визначені таким чином інтегральні показники інвестицій-ної спроможності ор-га-нів місцевого самоврядування слід використовувати при розподілі загаль-ного обсягу субвенції на соціально-економічний розвиток між міс-цевими бюдже-тами різ-них регіонів України. При цьому з метою зменшення регіона-льних диспро-порцій та-кий розподіл необхідно здійснювати так, щоб розміри інвес-тиційних субвенцій були обернено пропорційні до величини інтеграль-ного показ-ника.

З метою доведення доцільності використання формалізованого підходу до розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів проведено порів-няння їхніх розмірів, запланованих у Державному бюджеті України на 2006 р. та об-числених на основі інтегрального показника інвестиційної спроможності орга-нів мі-сцевого самоврядування (рис. ).

Рис. . Субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів, передба-чені у Державному бюджеті України на 2006 р.* та розраховані на основі фор-малізованої методики.

* Розраховано на основі Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

Як видно з рис. , використання запропонованої формули розподілу субвен-цій на соціально-економічний розвиток регіонів дає змогу зменшити вплив суб’єк-тив-них чинників, що виявляється у нерівномірному розподілі міжбюджет-них трансфертів інвестиційного характеру. У дисертаційній роботі висловлено пе-реко-нання, що розподіл вказаних трансфер-тів на основі формалізованої методики сут-тєво підвищить прозорість бюджетного процесу загалом, сприятиме набли-женню пе-рерозподільчих процесів до критеріїв справедливості й об’єктивності, поступо-вому зменшенню регіональних диспропор-цій та мінімізації впливу полі-тичних чинників і лобістських груп на виділення інвес-тиційних субвенцій. Крім цього, за-стосування формульного підходу до розподілу субвенцій на соціально-економіч-ний розвиток регіонів сприятиме поширенню середньострокового бю-джетного планування на місцевому рів-ні, що є необхідною умовою для якісної реалізації ін-вестиційних проектів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та отримано нове вирішення наукової проблеми обґрунтування концептуальних підходів до форму-вання і використання інвестиційної складової бюджету в Україні на сучасному ета-пі державотворення. Це стало ос-новою для розробки рекомендацій приклад-но-го характеру щодо оптимізації ін-вес-ти-ційної складової державного і місцевих бю-дже-тів, зокрема:

1. У процесі виконання дисертаційної роботи було встановлено недостат-ність комплексних теоретичних досліджень проблем інвестиційної складової бю-джету в країнах з економікою транзитивного типу. Наявний категоріаль-ний апарат не сприяв всебічному дослідженню бюджетних інвестицій та джерел їх-нього фі-нансу-вання з урахуванням положень сучасної фінансової науки. Форму-лювання теорети-чних за-сад формування інвестиційної складової державного і місцевих бюджетів сприяло виробленню науково обґрунтованих пропозицій щодо поси-лення дієвості бюджет-них інвестицій у забезпеченні соціального та економіч-ного розвитку дер-жави.

2. Розкрито механізм впливу інвестиційної складової бюджету на економіку кра-їни. З’ясовано, що в результаті спрямування бюджетних ресурсів на придбання або виготовлення основних засобів відбувається їхнє відновлення або розширення, що водночас активізує один із чинників суспільного виробництва. Вико-рис-тання бюджетних коштів для надання капітальних трансфертів населенню чи суб’єктам го-сподарювання або для здійснення внесків у статутні фонди підприємств призво-дить до перерозподілу інвестиційних ресурсів. Динаміка обсягів і структури закупі-вель інвестиційних товарів, основних фондів держави та капітальних трансфертів, зумов-лена зміною бюджетних інвестицій, впливає на стабільність економічної сис-теми.

3. Обґрунтовано доцільність розмежування бюджетних інвестицій на окремі види, відповідно до їхнього цільового призначення. Окреслено роль кожного з ви-дів бюджетних інвестицій для соціально-економічного розвитку держави і дослі-джено особливості застосування різних способів спрямування бюджетних ресурсів на інвес-тиційні цілі. Застосування розро-бленої класифікації для аналізу інвести-ційної складової державного та місцевих бюджетів України дало змогу встановити ряд суттєвих недоліків. Зокрема, голов-ними з них є: висока нестабільність струк-тури капітальних видатків; спрямування значних обсягів інвестицій у реальний сектор економіки при недостатніх інвести-ціях у бюджетний сектор, інфраструк-туру та для забезпечення соціального захисту населення; обме-женість способів спрямування бюджетних коштів для фінансу-вання інвестицій.

4. На основі розроблених у дисертації принципів формування ресурсів бю-джету для фінансування інвестицій обґрунтовано напрямки пріоритетного спря-му-вання різних груп надходжень бюджету на фінансування кожного виду бюджет-них інвестицій. Так, склалися передумови для того, щоб ресурси загального фон-ду бю-джету передусім спрямовувати на фінансування інвестицій у бюджетний сек-тор, для забезпечення соціального захисту і в інфраструктуру. Власні надхо-дження бю-джет-них установ доцільно залучати для фінансування капітальних ви-датків тільки в тому разі, коли діяльність установ, пов’язана з мобілізацією таких ресурсів, не при-зведе до негативних наслідків. Кошти, отримані від запозичень, краще викори-сто-вувати для здійснення інвестицій у реальний сектор економіки та інфраструк-туру. Надхо-дження від приватизації доцільно використовувати, перш за все, для розвитку ін-фраструктури. Керуючись принципами при проведенні аналізу інвести-ційної скла-дової державного і місцевих бюджетів, зроблено висновки про наяв-ність істот-них проблем при визначенні джерел фінансування бюджетних інве-сти-цій.

5. Аргументовано, що запорукою ухвалення представницькими органами влади виважених рішень щодо виділення бюджетних коштів на інвестиційні цілі є за-безпечення публічності та прозорості, чітке дотримання встановленої проце-дури, яка передбачає, зокрема, оприлюднення достовірного висновку з оцінкою інвести-цій. На основі сформульованих у дисертації принципів побудови раціона-льної сис-теми оцінки бюджетних інвестицій досліджено позитивні й негативні наслідки за-стосування різних способів встановлення доцільності капітальних ви-датків. Окрес-лено умови використання того чи іншого способу оцінки бюджетних інвестицій за-лежно від специфіки інвестиційних проектів та можливостей застосу-вання ві-домих методик. Запропоновано визначати доцільність на основі встанов-лення пот-реби в капітальних видатках у разі, коли вони призначені для приве-дення основних засобів у відповідність із чинними нормами безпеки або показни-ками забезпече-ності мінімальної потреби в необоротних активах, необхідних для виробництва гарантованих послуг. Інакше залежно від вартості проекту та можли-востей засто-сування ме-тодик до-цільно використовувати оцінку ефективності за допомогою формалізованих спосо-бів, застосування бальної оцінки на основі сис-теми критеріїв або проведення інших видів оцінювання.

6. Аналіз процесу планування бюджетних капітальних видатків дав змогу виок-ремити процедури, в межах яких відбуваються підготовка й ухвалення рішень щодо виділення бюджетних коштів на інвестиційні цілі, та виявити характерні для них проблеми. Так, найбільшим недоліком порядку планування бюджетних капіта-ловкладень є недосконалість механізму проведення їхнього конкурсного відбору, що істот-но звужує сферу його застосування. Проблеми планування капітальних видат-ків бюджетних установ на основі заявленої в них потреби полягають у відсут-ності чіткої регламентації процесу визначення і врахування такої потреби, що при-зво-дить до не-прозорості цього процесу. Недосконалість практики планування інвести-цій бюджету на основі ухвалених державних або регіональних програм по-лягає в тому, що проце-дура їхніх розробки та ухвалення не передбачає належ-ного аналітич-ного обґрунту-вання, до того ж вона зумовлена неспроможністю уряду повноцінно реа-лізувати всі ухвалені програми через їхню велику кіль-кість. Поря-док планування бюджетних інвестицій, що фінансуються за рахунок субвенцій міс-цевим бюджетам, неправомі-рно звужує повноваження органів місце-вого самовря-дування у цій сфері. Спільними найбільш суттєвими недоліками прак-тики плану-вання капітальних вида-тків бюджету є: невідповідність встановлених пріоритетів бюджетного інвестування сучасній ролі держави в економіці; відсут-ність єдиного підходу до застосування ме-тодик оцінки бюджетних інвестицій; мож-ливість ухва-лення представницьким орга-ном влади рі-шення про виділення коштів на інвести-ційні цілі без наявності аргументованого висновку компетентного органу; корот-кий період бюджетного плану-вання.

7. Проведена оцінка реалізації інвестиційної складової державного бюджету дала змогу зробити висновок про недосконалість її фінансового забезпечення. Так, обмеженість ресурсів загального фонду, що спрямовуються на інвестиції у бю-джет-ний сектор, спонукає розпорядників коштів до активного залучення на вка-зану мету власних надходжень бюджетних установ. Водночас встановлено відсут-ність прямої залежності між розміром вказаних надходжень та ефективністю ді-яльності бюджет-них закладів, а також сумою ресурсів загального фонду бюджету, що спря-мову-ються на капітальні видатки. Це призводить до значної диференціації ступеня за-без-печеності інвестиційних потреб бюджетних установ, що виконують різні загаль-но-державні функції або підпорядковані певним головним розпорядни-кам бюджет-них коштів. Вказано на негативну тенденцію до зростання обсягів ін-вести-цій бюджету, які фінансуються за рахунок надходжень від спеціально вста-новле-них видів доходів. Переважно це зумовлено суттєвими недоліками практики фі-нансу-вання інвестицій за рахунок коштів загального фонду бюджету, основними з яких є значна неритміч-ність виділення ресурсів і висока залежність від органу, що здійснює оперативне управління видатками бюджету. З метою подолання на-званих недоліків запропоно-вано вдоскона-лити по-рядок здійснення видатків загального фонду бюджету, а саме: забезпечити реаліза-цію прав розпорядників бюджетних коштів на самостійне визна-чення періоду реє-страції зобов’язань у межах показни-ків річного та помісячного розпису асигну-вань та строків їхньої оплати.

8. На підставі проведеного дослідження практики здійснення капітальних ви-дат-ків місцевих бюджетів зроблено висновок про наявність значних міжрегіо-наль-них диспропорцій в обсягах усіх видів інвестицій у розрахунку на одну особу наяв-ного населення регіонів, що призводить до неоднакової доступності бюджет-них по-слуг. Од-ним з основних інструментів подолання значної диференціації в середньо-душових обсягах бюджетних інвестицій є міжбюджетні трансферти. Встановлено відсутність чітких прозорих правил надання інвестиційних субвенцій місцевим бюд-жетам, що зумовлює негативні тенденції у цій сфері. Запропоновано застосовувати різ-ні методичні підходи до розподілу інвестиційних субвенцій, при-значених для забез-печення органів місцевого самоврядування основними