4. У порівнянні з даними П.І. Зінченка відбулися кількісні та якісні зміни в ефективності мимовільного запам’ятовування та його особливостях. Кількісні показники мимовільного запам’ятовування матеріалу, що належав до мети діяльності, в досліджуваних різного віку виявилися в експериментах нижчими, ніж у досліджуваних того ж віку п’ятдесят років тому. Запам’ятовування і малюнків, і чисел стало менш ефективним у порівнянні з даними П.І. Зінченка, що пояснюється меншою активністю, меншою зацікавленістю досліджуваних, недостатньою мотивацією. Підвищення ефективності запам’ятовування тла у вигляді малюнків, у порівнянні з даними П.І. Зінченка, може пояснюватися вдосконаленням системи обробки зорової інформації, її певною автоматизацією. Аналіз показав, що отримані зміни зумовлені особливостями ходу діяльності в сучасних експериментах: досліджувані самостійно перетворювали малюнки на засіб орієнтування та відтворення, а також певною автоматизацією процесів обробки інформації.

5. Закономірності мимовільного запам’ятовування зумовлені не тільки віком досліджуваних та розвитком даної функції в онтогенезі, але й залежать від тих соціальних та культурних умов, що склалися в ході історичного розвитку суспільства: зокрема, від особливостей системи навчання і виховання, видів діяльності, до яких залучається дитина, комп’ютеризації, функціонування ЗМІ тощо. У мнемічних процесах людини з розвитком суспільства відбуваються кількісні та якісні зміни. Отримані факти пов’язані з історичним розвитком процесів мимовільного запам’ятовування та перебудовою діяльності, в ході якої це запам’ятовування відбувається.

Подальшого дослідження потребують наступні питання: взаємозв’язок та взаємозалежність особливостей мимовільного запам’ятовування із змінами у ході діяльності, сформованістю різних її способів, ходом шкільного навчання, особистісними установками, мотивацією. Адже, зміни в особливостях та закономірностях мимовільного запам’ятовування в сучасних дітей в кінцевому рахунку виявляються відображенням змін у всій системі життєдіяльності людини з ходом історичного розвитку суспільства.

Список опублікованих праць за темою дисертації.

1. Панченко Є.С. Мимовільне запам’ятовування школярів: повторення експериментів П.І. Зінченка // Вісник Харківського ун-ту. Серія Психологія. – 2000. – № 472. – С.121-125.

2. Мажиріна Є.С. Особливості мимовільного запам’ятовування у міських школярів // Вісник Харківського ун-ту. Серія Психологія. – 2005. – Вип. 33, № 662. – С. 82-87.

3. Мажиріна Є.С. Дослідження особливостей розвитку мимовільної пам'яті в онтогенезі і соціогенезі // Наукові записки інституту ім. Г. Костюка. – К.: Главник, 2005.– Т.3, Вип. 26. – С. 43-46.

4. Мажиріна Є.С. Мимовільне запам’ятовування: порівняльно-історичний аналіз // Вісник Харківського ун-ту. Серія Психологія. – 2005. – Вип. 34, № 702. – С.104-107.

5. Мажиріна Є.С. Продуктивність мимовільного запам’ятовування у дітей дошкільного віку // Вісник Харківського ун-ту. Серія Психологія. – 2006. – Вип. 35, № 718. – С. 69-72.

6. Мажиріна Є.С. Основні фактори, що впливають на продуктивність мимовільного запам’ятовування у дітей шкільного віку // Вектори психології. Збірник наукових праць студентів та аспірантів факультету психології. – Х., 2005. – Вип. 2. – С. 39-42.

АНОТАЦІЯ

Мажиріна Є.С. Психолого-історичний аналіз якісно-кількісних характеристик мимовільного запам’ятовування (у порівнянні з даними П.І. Зінченка). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007.

Дисертацію присвячено питанню історичного розвитку процесів мимовільного запам’ятовування. Підґрунтям роботи стало повторення експериментів П.І. Зінченка з сучасними досліджуваними в різних соціокультурних умовах та порівняльний психолого-історичний аналіз якісно-кількісних характеристик мимовільного запам’ятовування. Виявлено, що в мнемічних процесах людини з розвитком суспільства відбуваються кількісні та якісні зміни. Отримані факти пов’язані з історичним розвитком процесів мимовільного запам’ятовування та перебудовою діяльності, в ході якої це запам’ятовування відбувається. Встановлена сензитивність мимовільного запам’ятовування сучасних дітей до матеріалу у вигляді малюнків. На підставі теоретичного та експериментального аналізу виявлені чинники, що впливають на ефективність запам’ятовування. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання для створення адекватних методів навчання та подання інформації з урахуванням виявлених закономірностей мимовільного запам’ятовування різних типів матеріалу у дітей та дорослих.

Ключові слова: мимовільне запам’ятовування, історичний розвиток, кількісні та якісні характеристики, діяльність, порівняльний аналіз.

АННОТАЦИЯ

Мажирина Е.С. Психолого-исторический анализ качественно-количественных характеристик непроизвольного запоминания (в сравнении с данными П.И. Зинченко). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 – общая психология, история психологии. – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. – Харьков, 2007.

Диссертация посвящена вопросу исторического развития процесса непроизвольного запоминания. Основой работы стало повторение экспериментов П.И. Зинченко с современными испытуемыми в разных социокультурных условиях и сравнительный психолого-исторический анализ данных. Выявлено, что закономерность, доказанная в экспериментах П.И. Зинченко, действительна и в наше время. Эффективность непроизвольного запоминания у современных испытуемых зависит от места материала в структуре деятельности, но существуют количественные и качественные отличия в продуктивности запоминания разных видов материала. Результаты исследования свидетельствуют о сензитивности непроизвольного у современных испытуемых запоминания к информации в виде образов и картинок. Качественные изменения выявлены в ходе экспериментов с составлением числового ряда: испытуемые самостоятельно превращали картинки в средство ориентирования. Изменение места картинок в структуре деятельности у школьников разного возраста, а также наблюдения за ходом экспериментов свидетельствуют о том, что испытуемые активно искали дополнительные средства-опоры для ориентирования в материале и последующего воспроизведения, а также на то, что достаточно высокую роль играла именно зрительная, образная память. Сравнение показателей запоминания у испытуемых города и села, условия жизни и обучения которых значительно отличаются, показало количественные и качественные отличия. Показатели непроизвольного запоминания в дошкольном и младшем школьном возрасте зависят от сформированности произвольного поведения у современных детей, соответствия выполняемой деятельности типу ведущей деятельности в определенном возрасте, а также степени развития этой деятельности. У городских и сельских испытуемых отличается динамика количественных изменений продуктивности непроизвольного запоминания, что объясняется разницей в образовательных программах школ, мотивацией школьников, разной мерой доступности современных средств репрезентации информации, постоянное использование которых способствует развитию образной памяти. В сравнении с данными П.И. Зинченко произошли количественные и качественные изменения в эффективности непроизвольного запоминания и его особенностях. Количественные показатели непроизвольного запоминания материала, который входил в цель деятельности, у испытуемых разного возраста оказались в экспериментах ниже, чем у испытуемых того же возраста пятьдесят лет назад. Запоминание и картинок, и чисел стало менее эффективным в сравнении с данными П.И. Зинченко, что объясняется меньшей активностью, меньшей заинтересованностью испытуемых, недостаточной мотивацией. Повышение эффективности запоминания фона в виде картинок, в сравнении с данными П.И. Зинченко, вероятно, объясняется усовершенствованием системы обработки зрительной информации, ее определенной автоматизацией. Закономерности непроизвольного запоминания обусловлены не только возрастом испытуемых и развитием данной функции в онтогенезе, но и зависят от тех социальных и культурных условий, которые сложились в ходе исторического развития общества: в частности, от особенностей системы обучения и воспитания, видов деятельности в которые включается ребенок, компьютеризации, функционирования СМИ, и т.п. В мнемических процессах человека с развитием общества происходят количественные и качественные изменения. Полученные факты связаны с историческим развитием процессов непроизвольного запоминания и перестройкой деятельности, в ходе которой происходит это запоминание.

Ключевые слова: непроизвольное запоминание, историческое развитие, количественные и качественные характеристики, деятельность, сравнительный анализ.

SUMMARY

Mazhirina E.S. The psychological-historical analysis of qualitative-quantitative characteristics of involuntary memory (in comparison with P.I. Zinchenko's data). – Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree on speciality 19.00.01 - general psychology, the history of psychology. – V.N. Karazin Kharkiv National University. – Kharkiv, 2007

The dissertation is devoted to research of historical development of involuntary memory. The central problem in the analysis is related to comparison of experimental data of classical research on involuntary memory with the data of contemporary research. P.I. Zinchenko's study of involuntary memorization was replicated so closely as possible in differing historical and social context. The results of P.I. Zinchenko are not completely repeated in the findings of these experiments. In spite of the fact that in general the laws received in classical experiments were observed in contemporary results some differences also were found. It was shown that there was some decrease in productivity of involuntary memory in comparison with the previous data. It is established, that characteristics and efficiency of involuntary memorization in children of preschool and younger school age depend on features of socialization and school education; at teenagers and adults involuntary storing of the information is closely connected with development of thinking and reorganization of processes of recall. The distinctions of contemporary data and P.I.Zinchenko's data were interpreted to mean that there was a change of memory function due to historical and social development.

Keywords: involuntary memorization, historical development, quantitative and qualitative features, activity, comparative analysis.