ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.І. Мечникова

МИХАЙЛОВА Євгенія Володимирівна

УДК [81.111 + 316.7]:22

Лінгвокультурологічні особливості англомовних версій Біблії в діахронії

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теорії та практики перекладу Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Клименко Ольга Леонідівна,

Запорізький національний університет,

доцент кафедри теорії та практики перекладу.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кухаренко Валерія Андріївна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова,

професор кафедри лексикології та стилістики

англійської мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Гармаш Олена Леонідівна,

Мелітопольський державний

педагогічний університет,

доцент кафедри іноземної філології.

Провідна установа: Донецький національний університет,

кафедра германської філології, Міністерство

освіти і науки України, м. Донецьк.

Захист відбудеться “25” травня 2007 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165а.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано “24” квітня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

Загальна характеристика роботи

Останнім часом значно збільшився інтерес мовознавців до вивчення біблійних текстів. Біблійна лексика містить культурно-історичну інформацію і відображає образну християнську картину світу. Дослідження лінгвокультурологічного аспекту біблійної лексики в діахронії пов'язано з проблемою взаємозв'язку мови, культури та релігії. Філософські аспекти цієї проблеми сприяли виникненню в 90-ті роки XX століття спеціальної галузі науки - лінгвокультурології (Н.Д.Арутюнова, В.В.Воробйов, В.А.Маслова, Ю.С.Степанов, В.М.Телія). Проте аналіз біблійних текстів у лінгвокультурологічному аспекті проводився лише частково.

Лінгвістичні роботи останніх десятиріч, пов'язані з дослідженням Святого Письма, торкалися вивчення мови Біблії з позицій лінгвістичної герменевтики (О.М.Камчатнов), а вивчення біблійних текстів обмежувалося лише питаннями біблійної фразеології (В.Г.Гак, С.Онопрієнко, О.В.Сафронова, І.Харазіньська, І.С.Хостай, О.М.Набока) і біблійної образності (М.Ю.Єфремова, Н.Фрай, Д.Джаспер). В галузі когнітивної лінгвістики пропонувався діахронічний підхід при аналізі змісту концепту БОГ у світському дискурсі (І.С.Шевченко, Г.В.Поліна). В історичному плані досліджувалися канонічні Євангелія (С.В.Лезов). У галузі джерелознавства вивчалися графічні й граматичні особливості арабських версій самаритянського п’ятикнижжя (А.С.Жамкочян). Досліджувалася релігійна термінологія (Є.Г.Жерновєй). Проводився аналіз проповіді як тексту сакрального дискурсу (В.В.Демецька).

Актуальність дисертаційного дослідження визначається спрямованістю сучасної лінгвістики на вивчення культурного чинника у мові, зростанням інтересу до проблеми взаємодії мови та культури, прагненням пізнати особливості релігійного спілкування у різних культурах і необхідністю виявити характер і механізми лінгвістичних змін в англомовних текстах Біблії під впливом культуральних чинників.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах планової наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету „Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 0103U002181). Тему дисертації затверджено науково-технічною радою університету (протокол №3 від 07.12.04).

Об’єктом дослідження є лексичні та фразеологічні одиниці англомовних версій Біблії: King James Version (далі - KJV), New American Standard Bible (NASB), New Century Version (NCV), Today’s New International Version (TNIV).

Предметом безпосереднього аналізу стали лінгвокультурологічні особливості лексичних і фразеологічних одиниць в англомовних біблійних текстах у діахронії.

Матеріалом дослідження слугували близько 2000 релевантних лексичних та фразеологічних одиниць, дібраних із текстів чотирьох англомовних версій Біблії (насамперед – Євангеліє від Матвія).

Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є виявлення закономірностей лінгвістичних змін у текстах англомовних версій Біблії під впливом культуральних чинників.

Згідно з поставленою метою було розв’язано такі основні завдання:

- досліджено особливості вербалізації біблійно-християнської картини світу в текстах англомовних версій Біблії;

- виокремлено основні параметри біблійного дискурсу, в якому реалізується концептуальна християнська картина світу;

- проаналізовано чинники, що вплинули на зміни лексико-фразеологічного складу текстів англомовних версій Біблії;

- з’ясовано механізм та характер лінгвістичних змін мовних одиниць у виокремлених тематичних групах;

- встановлено особливості мовних модифікацій у текстах англомовних версій Біблії;

- зафіксовано орфографічні та граматичні зміни в англомовних біблійних текстах.

Методика дослідження визначається поставленими завданнями, матеріалом і має комплексний характер. У роботі застосовано наступні методи лінгвістичного аналізу:

1) метод лексикографічного аналізу словникових дефініцій при визначенні відповідності значень порівнюваних мовних одиниць;

2) метод контекстуального аналізу при тлумаченні значень мовних одиниць у контексті, що дає змогу визначити вплив соціокультурних чинників на вибір мовних засобів при інтерпретації;

3) описовий метод, що становить сукупність дослідницьких прийомів і дає змогу перейти від окремих спостережень до узагальнень та висновків;

4) метод порівняльного аналізу лексичних та фразеологічних одиниць, які зазнали змін у текстах різних англомовних версій Біблії.

Наукова новизна роботи полягає насамперед у тому, що вперше:

– встановлено кореляцію між динамікою христіянської картини світу і відповідними змінами її мовного втілення в тексті Біблії;

– комплексно досліджено екстралінгвальні та лінгвальні чинники лексико-фразеологічних варіацій англомовних версій Біблії упродовж чотирьох століть (XVII-XXI cт.);

– проведено аналіз мовних змін (лексико-семантичних, граматичних, орфографічних) у текстах чотирьох англомовних версій Біблії;

– виявлено особливості англомовного біблійного дискурсу;

– запропоновано власний підхід до лінгвокультурологічного дослідження, який може бути використано при подальшому вивченні та аналізі релігійних текстів на матеріалі різних мов.

Теоретичне значення дисертації визначається певним внеском у розвиток таких галузей лінгвістичної науки, як лінгвокультурологія, лінгвістика тексту, лексикологія, стилістика, історія англійської мови. Внесок у лінгвокультурологію полягає насамперед у тому, що у роботі розкрито особливості християнської картини світу, відображеної через тексти англомовних версій Біблії, встановлено чинники, які впливають на семантику і прагматику мовних одиниць. Лінгвістику текста доповнено типологією біблійного дискурсу. Лексикологію, зокрема семантику, англійської мови доповнено уточненням механізмів і типів семантичних модифікацій, а також особливостей і видів субституцій мовних одиниць.

Практична цінність роботи полягає в можливості застосування матеріалів та результатів дослідження у викладацькій діяльності. Основні положення дисертації і фактичний матеріал можуть бути використані при викладанні курсів лексикології, стилістики, історії англійської мови, теорії та практики перекладу, а також у таких спецкурсах, як “Лінгвокультурологія”, ”Лінгвістика і міжкультурна комунікація”, “Лінгвістика тексту”.

Матеріали дослідження можуть прислужитися й у лексикографічній практиці при укладанні словників та довідників, при розробці навчальних та методичних посібників з лексикології та історії англійської мови.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації висвітлено на наукових, науково-методичних та науково-практичних конференціях різних рівнів: міжнародна конференція ”Вопросы духовности в современном мире” (Севастополь, 2000), IX міжнародна науково-методична конференція “Актуальные вопросы совершенствования подготовки конкурентно-способных специалистов в новых социально-экономических условиях” (Севастополь, 2002), всеукраїнська науково-методична конференція “Переклад як вторинна комунікація” (Харків, 2004), міжнародна наукова конференція “Гендерні дослідження в культурології, лінгвістиці та педагогіці” (Севастополь, 2004), VI всеукраїнська науково-практична конференція “Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи” (Київ, 2005), науково-практична конференція “Latest Achievements in American and Ukrainian Humanities and Technical Sciences” (Севастополь, 2005), VII всеукраїнська науково-практична конференція “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладено в 10 публікаціях, у тому числі – у шести статтях, п’ять з яких написано одноосібно й опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Структура дисертації відповідає меті, завданням і предмету дослідження, логіці наукового пошуку та складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, бібліографії, списків лексикографічних джерел і джерел ілюстративного матеріалу та додатку, що містить мовні модифікації в англомовних версіях Біблії. Загальний обсяг дисертації – 222 сторінки (обсяг основного тексту дисертації – 181 сторінка). Бібліографія містить 330 позицій.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено мету, основні завдання та методику дослідження, його об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Культурологічні параметри біблійних текстів” представлено теоретико-методологічну базу дослідження. Він присвячений проблемам лінгвокультурології, пов'язаним з мовною картиною світу та біблійним дискурсом. Також наведено історичний огляд релігійних мов (ведійська, санскрит, староєврейська, арамійська, церковнослов’янська) й огляд основних лінгвістичних та лінгвокультурологічних досліджень біблійних текстів.

Формування антропоцентричної парадигми зумовило поворот лінгвістичної проблематики до людини, її місця в культурі. У межах цієї парадигми з'явилися нові напрями, “орієнтовані на культурний чинник у мові і на мовний чинник у людині” (В.М. Телія). Одним із таких напрямів є лінгвокультурологія. Її об'єктом є культурна інформація не лише власне національна, але й загальнолюдська, наприклад, “закодована у біблійних текстах”, оскільки вони є справжніми зберігачами такої інформації, відбивають духовний світ людини та її культуру, відображають динаміку руху людської думки, представлену за допомогою мовних засобів.

Біблійний текст безпосередньо пов'язаний з кількома культурами. Тексти англомовних версій Біблії зберігають інформацію з історії, етнографії, національної психології, національної поведінки, тобто інформацію про все, що становить зміст культури.

Лінгвокультурологічниій підхід до аналізу англомовних версій Біблії в діахронії – це дослідження історичних і сучасних мовних фактів, відображених в англійських біблійних текстах за певний період часу через призму духовної культури.

Лінгвокультурологія безпосередньо пов'язана також із вивченням національної картини світу, мовної свідомості, особливостей ментально-лінгвального комплексу. В роботі з позицій лінгвокультурології розглянуто теорію мовної картини світу, яка в лінгвістиці досліджується в різних аспектах. У загальній картині світу вчені виокремлюють концептуальну та мовну картини світу. Система уявлень про світ, виражених у концептах, складає концептуальну картину світу.

У формуванні концептуальної картини світу особливу роль відіграють культурологічний і лінгвосеміологічний аспекти. Картина світу, витлумачена таким чином, перегукується з філософсько-антропологічними концепціями. Образи, уявлення, установки, оцінки разом з концептами становлять концептуальну картину світу.

Мовна картина світу історично складається у свідомості певного мовного колективу із сукупності уявлень про світ, а також є певним засобом концептуалізації дійсності. Мовна картина світу є формою об'єктивування мовної свідомості багатьох поколінь людей – носіїв будь-якої певної мови. Вона допомагає людині орієнтуватися при сприйнятті й пізнанні світу, оскільки є сукупністю інтегрованих знань людини про світ.

Основним завданням теорії мовної картини світу є вирішення питання про впорядкованість відомостей про мову, про те, як окремі мовні одиниці та граматичні категорії допомагають людині пізнавати світ.

Концептуальна картина світу і мовна картина світу перебувають у тісному взаємозв'язку й утворюють загальну базу знань людини, основу її когнітивної діяльності. Концептуальна біблійно-християнська картина світу реалізується зокрема у біблійному дискурсі, який представлено текстами Біблії, що розглядаються в сукупності їх основних параметрів (учасники, хронотоп, мета, цінності, стратегії, матеріал, жанр) та біблійного контексту в цілому.

Об'єктом лінгвістичного аналізу біблійних текстів виступає релігійна, зокрема біблійна мова, якою написані тексти Святого Письма. Для певного народу це мова, яка виконує функцію профетичної мови (мови віровчення й богослужіння). В нашому дослідженні це англійська біблійна мова.

Будь-яка мова, в тому числі й релігійна, проходить певно етапи у своєму розвитку. Можна висунути таку гіпотезу: певна розвинена і досконала мова стає привабливою для жерців, священиків, пророків, апостолів та інших духовних осіб, тому що дає змогу висловити найвищі аспекти духовності.

Розвинена й досконала мова стародавніх релігійних текстів у подальшому зберігається в чистоті і правильності священиками, які захищають її від зовнішніх впливів і певний час не дозволяють проникати в цю мову новим словам і значенням, сакралізують її.

Динаміка розвитку релігійної мови добре помітна у мовах, створених для запису релігійного змісту (ведійська, санскрит, староєврейська, арамійська, церковнослав’янска), й у мовах, які володіли значною письмово-літературною традицією і завдяки цьому були використані для запису віросповідальних текстів (старогрецька, латинська, класична арабська).

Профетичним мовам протистояли народні мови. З часом через зростаючий рівень секуляризації суспільного і духовного життя винятковість профетичних мов зменшувалась. Уможливилися тлумачення Cвятого Письма і богослужіння народними мовами.

Новим мовам стали доступні функції профетичних – бути мовою Cвятого Письма й ритуалу.

Тому представляється цікавим прослідкувати історію біблійної мови і виявити особливості її розвитку на матеріалі англомовних версій Біблії. Для цього було зроблено огляд літератури, присвяченої різним підходам до вивчення біблійних текстів. Аналіз наукових робіт, що стосуються різних підходів до вивчення, тлумачення біблійних текстів, взаємозв'язків мови і релігії, дає змогу побачити той складний шлях, яким ішли лінгвісти, філологи, екзегети і герменевти, щоб наблизити просту людину до духовних знань, накопичених людством за довгі тисячоліття.

У роботі матеріалом лінгвокультурологічного аналізу біблійних текстів у діахронії є чотири англомовні версії Біблії:

- KJV, яка з’явилася на початку XVII ст.;

-NASB, створена на основі The American Standard Version, перекладеної в кінці- ХІХ – на початку ХХ ст.;

-NCV, що виникла в кінці XX ст.,

-TNIV, видана на початку XXI ст.

Наше дослідження англомовних біблійних текстів починається з розподілу всієї проаналізованої лексики на ядерну (релігійну), яка є сакральною, а також на периферійну (повсякденну), яка зазнає лексико-семантичних змін у процесі розвитку мови.

Ядерна лексика відображає поняття, які позначають символи віри (God, Jesus Christ, Holy Spirit, Gospel, heaven), релігійні ритуали (fast, confess, baptize, faith, commandment, preach, pray), церковні атрибути і свята (altar, church, Passover). Оскільки ця лексика залишилася незмінною в сучасних версіях, то подалі нами не розглядалася. В дисертаційному дослідженні аналізу піддано периферійну лексику, використовувану у повсякденному житті.

Периферійну лексику було розподілено на лексику ближньої периферії, яка залишилася незмінною, та на лексику дальньої периферії. Лексика дальньої периферії, яка функціонує у версії KJV, викликала найбільше зацікавлення, оскільки під впливом екстралінгвальних та лінгвальних факторів саме вона зазнала субституцій (див. Рис. 1).

Корпус досліджуваних словникових одиниць розподілено й проаналізовано за наступними тематичними групами: “людина”, “соматизми”, “реалії суспільно-політичного життя” (яка містить підгрупи “інститути влади”, “представники влади”, “представники духівництва”, “представники релігійних груп”, “військові формування і військові посади”), “побут”, “грошові одиниці”, “рід занять”, “зоосемізми”.

Рис. 1. Парадигматична модель незмінного та змінного лексикону біблійних текстів у версії KJV.

У другому розділі “Мовні модифікації в текстах англомовних версій Біблії” наведено результати дослідження фактичного матеріалу в лінгвокультурологічному аспекті: подано тематичну класифікацію слів і особливості їх субституцій, а також модифікацій фразеологічних одиниць в англомовних версіях Біблії.

За результатами проведеного дослідження лексичних і фразеологічних одиниць англомовних версій Нового Заповіту було встановлено, що зміни, які відбуваються протягом чотирьохсот років, зумовлені впливом екстралінгвальних та лінгвальних чинників. Екстралінгвальними чинниками є: зміна державного устрою та інститутів влади, фемінізм, ґендерна політика, економічні зміни. Ці зміни відбиваються у мові, зокрема в різних англомовних версіях Біблії. У біблійних текстах сучасних англомовних версій спостерігається тенденція до заміни піднесеної книжної лексики стилістично нейтральною.

Діахронічне дослідження виокремлених тематичних груп у текстах різних хронологічних зрізів показало наступне.

В тематичній групі “людина” спостерігається динаміка лексичних змін, що відбивають тенденції ґендерного підходу: з одного боку, прагнення до нівелювання відмінностей між статями – субституція слова, що специфікує денотат за жіночою/чоловічою статтю, словом з розширеним денотативним значенням (daughter - реople; brother - friend - someone), з іншого боку – прагнення до диференціації статей (brother - brother or sister; children - boys).

У відомій біблейній фразі про “смітинку в оці брата твого” слово brother, що використовується у версії KJV, залишається незмінним у версії NASB, замінюється у версії NCV словом friend, що позначає “того, хто підтримує й допомагає, керуючись добрими намірами (мається на увазі і друг, і подруга)”, у версії TNIV замінюється безособовим займенником someone:

KJV: …the mote that is in thy brother’s eye.

NASB: …the speck that is in уоur brother’s eye.

NCV: ...the little piece of dust in уоur friend’s eye.

TNIV: …the speck of sawdust in someone else’s eye / Mtth. 7:3/.

Таким чином, бачимо, що з плином часу відбувається субституція слова brother словами з розширеним денотативним значенням, в яких відсутня диференціація статей. Відбитком боротьби жінок за рівні права з чоловіками (фемінізму), вважаємо те, що автори сучасних англомовних версій віддають перевагу ґендерно-нейтральним словам friend і someone, які позначають і чоловіків, і жінок. Тим самим вони дотримуються політичної коректності у викладі біблійних текстів.

Слово maid, що функціонує в текстах KJV, позначає дівчину, молоду незаміжню жінку, насамперед діву. В сучасних версіях це слово замінюється багатозначним і широковживаним словом girl, яке позначає дівчину, незаміжню і заміжню жінку:

KJV: Give place: for maid is not dead, but sleepeth.

NASB: “Depart: for girl has not died, but is asleep.”

NCV: Go away. Girl is not dead, only asleep.

TNIV: “Go away. Girl is not dead but asleep.” /Mtth. 9:24/.

Таким чином, у пізніших версіях Біблії відбулася субституція слова maid, що належить до стилістично піднесеного стилю, стилістично нейтральним словом girl із розширеним денотативним значенням.

В тематичній групі “реалії суспільно-політичного життя” лексичні одиниці, що називають інститути влади та їх офіційних осіб, зазнали субституції словами-історизмами, а також словами, що характеризують сучасні органи влади.

KJV: Then led they Jesus from Caiaphas unto the hall of judgment…

NASB: They led Jesus therefore from Caiaphas into the Praetorium.

NCV: ...they led Jesus from Caiaphas's house to the Roman governor's palace…

TNIV: Then the Jewish leaders took Jesus from Caiaphas to the palace of Roman governor…/Jh. 18:28/.

Слово hall у версії KJV позначає середньовічний замок короля, в якому той живє та керує країною. У біблійному контексті лексема hall позначає палац правителя, а словосполучення hall of judgement має значення палац правосуддя. У версії NASB це словосполучення замінюється історизмом Praetorium, яке позначає офіційну резиденцію давньоримського правителя, а в Новому Заповіті називає палац Понтія Пілата. У версії NCV цей історизм зазнає субституції описовим словосполученням Roman governor’s pаlace, а у версії TNIV – словосполученням pаlace of Roman governor, які фактично надають читачеві тлумачення слова Praetorium і цим полегшують сприйняття релігійного тексту.

Аналізуючи тематичну групу “побут”, відзначаємо, що лексичні одиниці на позначення їжі, одягу, взуття зазнали субституцій унаслідок змін уявлень людей про ці поняття.

Наприклад, слово meat, вжите у версії KJV, було пізніше замінено словом food у сучасних версіях NASB, NCV, TNIV. Лексична одиниця meat у значенні “їжа” в сучасній англійській мові є семантичним архаїзмом. В давньоанглійський та середньоанглійський періоди це слово дійсно позначало повсякденну їжу. Оскільки в той культурно-історичний період основною їжею англійців було м’ясо оленів та кабанів, то з часом слово meat стало використовуватися у звуженому значенні “м’ясо”. В сучасній англійській мові слово food позначає будь-яку їжу (в т.ч. м’ясо). Субституція слова meat словом food відбулася для усунення можливої двозначності чи непорозуміння:

KJV: and his meat was locusts and wild honey.

NASB: and his food was locusts and wild honey.

NCV: For food, he ate locusts and wild honey.

TNIV: His food was locusts and wild honey /Mtth. 3:4/.

Таким чином, у текстах сучасних версій Нового Заповіту спостерігається субституція слова-архаїзма meat стилістично нейтральним і зрозумілішим словом food зі збереженням поняття “їжа”.

В тематичній групі “грошові одиниці” назви британських грошових одиниць у сучасних версіях замінювалися назвами римської монети (denarius), давньогрецької (stater), а також сучасної американської грошової одиниці (dollar), причому зазначені суми змінюються з часом у бік збільшення (several million dollars – billions of dollars).

Наприклад, слово talent - це назва великої римської грошової одиниці, а також ваги срібла. Це слово запозичено з латинської мови для позначення будь-якої стародавньої міри ваги. У біблійному енциклопедичному словнику Е.Нюстрема зазначено, що 6000 срібних монет складали один талант. У наші дні один талант приблизно дорівнює 100$. За часів Нового Заповіту, щоб заробити один талант, потрібно було працювати приблизно 24 роки.

Словосполучення ten thousand talents, що функціонує у версії KJV і зберігається у версії NASB, замінюється у версії NCV словосполученням several million dollars, а у версії TNIV словосполученням billions of dollars:

KJV: … one was brought unto him, which owed him ten thousand talents.

NASB: …there was brought to him one who owed him ten thousand talents.

NCV: … а servant, who owed him several million dollars was brought to him.

TNIV: …a man, who owed him billions of dollars was brought to him /Mtth. 18:24/.

Таким чином, відбувається субституція назви грошової одиниці (talent - dollar) і зміна кількісної характеристики суми грошей у напрямку збільшення (декілька мільйонів доларів - мільярди доларів).

В тематичній групі “рід занять” спостерігаються субституції слів, що позначають представників різних видів діяльності, лексемами, які передають реалії сучасного суспільного життя, зокрема пов’язані з проблемами злочинності (крадіжка, вбивства тощо).

Яскравим прикладом субституції, викликаної властивостями сучасної юриспруденції, є заміна слова thief (KJV) у сучасних версіях. Слово thief називає поняття “злодій”, тобто людину, яка намагається красти так, щоб не привертати сторонньої уваги. Одним із злочинів, за який суворо карали в часи, описані у Новому Завіті, була саме крадіжка. В деяких випадках вона каралася смертю. Якщо злодія вночі випадково вбивали на місці злочину, то його смерть навіть не вважалася порушенням закону. У версії NASB відбувається субституція цього слова лексичною одиницею robber, що позначає грабіжника, який застосовує силу, чи розбійний напад, на відміну від слова thief, що позначає злодія, який краде непомітно. У версії NCV вже використовується лексична одиниця criminal, що позначає людину, яка постійно скоює різні серйозні злочини.

У найпізнішій із досліджуванних версії TNIV, щоб передати сучасному читачеві ступінь серйозності злочину, сумірного з крадіжкою на ті часи, слово thief замінюється словосполученням to lead а rebellion, що позначає “чинити відкритий опір владі”. Таким чином, ці субституції інтенсифікують поняття “злодій”, досягаючи кульмінації:

KJV: Are ye come as against а thief with swords and staves for to take me?

NASB: “Have ye come with swords and clubs to arrest Me as against а robber?”

NCV: “You came to get me with swords and clubs as if I were а criminal.

TNIV: “Am I leading а rebellion, that уоu have come with swords and clubs to capture me?” /Mtth. 26:55/.

У версії KJV автори використовують слово murderer, що позначає “таємного вбивцю”. У NASB слово murderer замінюється словом Assassin, яке позначає “найманого вбивцю”. У версії NCV слово Assassin зазнає субституції словом killer, що позначає “вбивцю”. У версії TNIV слово killer замінено словом terrorist. Вибір даного слова вважаємо невипадковим.

Американська версія TNIV з'явилася у 2002 році, після того, як у 2001 році 11 вересня в Америці відбулася жахлива за своїми масштабами терористична акція. В цьому випадку віддзеркалився один з екстралінгвальних чинників сучасності – терористичні акти кінця ХХ сторіччя й початку ХХI сторіччя, здійснені членами екстремістських мусульманських організацій. Слово terrorist позначає “учасника терористичних акцій, терориста-вбивцю”:

KJV: …and leddest into wilderness four thousand men that were murderers?

NASB: …and led four thousand men Assassins into wilderness?

NCV: … and led four thousand killers to desert.

TNIV: …and led four thousand terrorists into desert some time ago /Acts 21:38/.

Таким чином, субституції слів murderer – Assassin – killer – terrorist відбуваються внаслідок зміни поняття (“таємний вбивця”–“найманий вбивця”– “вбивця” – “терорист-вбивця”):

В тематичній групі “зоосемізми” відбуваються субституції слів під впливом як лінгвальних, так і екстралінгвальних чинників. Наприклад, слово fowl (KJV) замінюється словом bird у версіях NASB, NCV, TNIV. Лексична одиниця fowl на сьогодні є семантичним архаїзмом у значенні “птиця”. Слово fowl звузило своє значення до “півень або курка”, “м’ясо домашньої птиці”. В сучасних версіях вживається зрозуміліше сьогоднішньому читачеві слово bird.

Таким чином, у хронологічно віддалених версіях відбулася субституція слова, а номіноване поняття збереглося:

KJV: Behold the fowls of the air:

NASB: “Look at the birds of the air…”

NCV: Look at the birds in the air.

TNIV: Look at the birds of the air! /Mtth. 6:26/.

Слово ass (KJV) замінюється словом donkey в сучасних версіях (NASB, NCV, TNIV). Лексичні одиниці ass і donkey збігаються у плані своїх семантичних значень, як прямого (опис вигляду самої тварини), так і переносного (позначають дурного й упертого). Тому, з одного боку, можна сказати, що в даному випадку наявна синонімічна субституція. Проте, слід гіпотетично зазначити причину, що змусила застосувати таку заміну в сучасних текстах. В американському варіанті англійської мови їснує омонімічний вульгаризм ass. Унаслідок цього лексична одиниця ass (назва тварини) опинилась у небажаному перегуку із грубим табуйованим ass (лайка), тому в біблійних текстах вона була замінена нейтральним словом donkey, позабавленим принизливих асоціацій:

KJV: ...ye shall find an ass tied, and а colt with her:

NASB: ...you will find а donkey tied and а colt with her;

NCV: ...you will quickly find а donkey tied there with its colt.

TNIV: ...you will find а donkey tied there, with her colt her /Mtth. 21:2/.

Біблійні фразеологізми, які функціонують в еталонній формі у версії KJV, модифікуються в сучасних версіях (NASB, NCV, TNIV). Розбіжності виявляються у використанні різних морфологічних форм і субституції окремих слів, які є лексичними компонентами фразеологізмів.

У фразеологізмі no man can serve two masters…God and mammon (“ніхто не може служити двом панам, Богу і мамоні”) слово man зазнає субституції у всіх сучасних версіях безособовим займенником one, що є показником використання ґендерно-чутливої мови в текстах цих версій. Лексична одиниця Mammon спочатку була ім’ям бога багатства, потім слово mammon стало позначати взагалі багатство, особливо те, яке вважається неправедним. У версії NCV це слово замінюється доступнішим за змістом словосполученням worldly riches, яке позначає багатства матеріального світу. Лексичним варіантом відповідного фразеологізму став no one can serve two masters…both God and worldly riches.

У версії TNIV словосполучення worldly riches замінюється ще більш зрозумілим пересічному читачеві словом money, яке позначає все, що служить засобом платежу за товари і послуги у вигляді грошових одиниць (металеві і паперові гроші). Відбувається субституція поняття у напрямку його звуження (багатства – гроші). Хронологічно останнім лексичним варіантом цього фразеологізму є no one can be а loyal servant to two masters… both God and Money:

KJV: No man can serve two masters. Ye cannot serve God and mammon.

NASB: No one can serve two masters. You cannot serve God and mammon.

NCV: No one can serve two masters. You cannot serve both God and worldly riches.

TNIV: No one can be а loyal servant to two masters, You cannot faithfully serve both God and Money /Mtth. 6:24/.

У фразеологізмі new wine in old bottles “нове вино у старих міхах, новий зміст у старій формі”, тобто у значенні “неможливо створити щось нове, не розірвавши зв’язків зі старим, минулим” , cлово bottle у версії KJV замінено складним словом wineskin у версіях NASB и TNIV. У версії NCV лексичну одиницю wineskin замінено словосполучнням leather bag:

KJV: new wine into old bottles.

NASB: put new wine into old wineskins.

NCV: new wine into old leather bags.

TNIV: new wine into old wineskins /Mtth. 9:17/.

Оскільки сучасники сприймають слово bottle як позначення скляної ємності витягнутої форми, то для більшої вірогідності й увиразнення колориту часу, описаного у біблійних текстах, створювачі версій використали слово wineskin, складене з двох основ wine “вино” та skin “шкіра”, тобто шкіряна ємність для вина (бурдюк). Словосполучення leather bag також уводить поняття ємності, зробленої зі шкіри, у формі мішка. У цьому випадку відбулася субституція нерозчленованого іменування розчленованим. Автори найпізнішої версії з метою економії мовних засобів замінюють два слова одним wineskin. У зв’язку із зазначеним в американських версіях виникають дві модифікації фразеологізма new wine in old wineskins і new wine in old leather bags.

Деякі з біблійних фразеологізмів, що функціонують у текстах англомовних версій Євангелія від Матвія, в сучасних версіях не зазнали модифікацій: the salt of the earth (“сіль землі”); to wash one's hands (“умивати руки”, “уникати відповідальності”); risen from the dead (“повсталі з мертвих”). Це явище можна пояснити тим, що наведені фразеологічні одиниці відображають поняття, непорушні у біблійно-християнській картині світу англомовного соціуму як тепер, так і чотириста років тому.

Порівнюючи англомовні біблійні тексти в діахронії, можна помітити також зміни граматичної будови мови. Прагнення до урочистості і величності, поза сумнівом, спонукало перекладачів версії KJV за наказом короля Якова I неодноразово вдаватися до архаїчних виразів, що не відбивали розвиток живої мови: дієслівна парадигма теперішнього часу сильних і слабких дієслів, яка виявляється в середньоанглійскій мові, в центральному і південному діалектах..

Форми теперішнього часу 2-ї особи однини ті самі, що і в давньоанглійській мові у дієслів з єднальною голосною – е, а саме: у 2-й особі – est - doest, wouldest, seest, sawest, (але у 2-й особі будь-якого з наведених дієслів можлива синкопа - е -: dost, hadst. hast). Також фіксується форма shalt – 2-а особа однини від shall:

KJV: “Neither shalt thou swear by thy head, because thou сanst not make one hair white or black."

NASB: Nor shall you make an oath by your head, because you cannot make one hair white or black.

NCV: Don’t ever swear by your own head, because you cannot make one hair on your head become white or black.

TNIV: And do not swear by your head, for you cannot make even one hair white or black. /Mtth. 5:36/.

Як відомо, чіткі діалектні розбіжності наявні в середньоанглійській у формах 3-ї особи однини та у формах множини дієслів. У центральному та південному діалектах 3-я особа однини має закінчення –eth, у північному –es. Форми множини мають розбіжності у трьох діалектах: у північному діалекті -es, у центральному –en, у південному –eth. Південний діалект зберігає архаїчніші форми. Походження –eth на півдні зрозуміле – це те саме закінчення, що й у давньоанглійському періоді, але з послабленим голосним. Ця архаїчна форма наявна у британській версії KJV: ascendeth, sheweth, seeth, appeareth, leaveth, knoweth, bringeth, giveth, doth, cometh, liveth, putteth, becometh, looketh, runneth, taketh, causeth, sleepeth, setteth, comitteth, holdeth, saith, sendeth, walketh, decieveth, doith, roareth, casteth, striketh, hath.

KJV : ..he that taketh not his cross, and followeth after me, is not worthy of me."

NASB: …he who does not take his cross and follow after Me is not worthy of Me.

NCV: Whoever is not willing to carry the cross and follow me is not worthy of me.

TNIV: Those who do not take up their cross and follow me are not worthy of me.

/Mtth. 10:38/.

Архаїчні форми в англійській версії KJV зафіксовано не лише у дієслів, а й у займенників: thou, thee, thy, ye. Також у версії KJV зафіксовано й прислівники, які в сучасній англійській мові вважають застарілими: thither, yea, nay. Всі наведені застарілі форми різних частин мови відсутні в сучасних виданнях Біблії англійською мовою:

KJV: Are ye not much better than they?

NASB: “Are you not wroth much more than they?”

NCV: And you know that you are worth much more than the birds.

TNIV: Are you not much more valuable than they? /Mtth. 6:26/.

В сучасних версіях Біблії відбуваються заміни синтаксичної структури речення: у KJV одне складне речення, яке складається з двох складносурядних речень та одного підрядного, у версії NASB зберігається, а в NCV і TNIV трансформується у два речення. У версії NASB виникають два складносурядних речення, а у версії TNIV – одне складносурядне, а інше стає підрядним умовним реченням:

KJV: Give not that which is holy unto the dogs, neither cast ye your pearls before swine, lest they trample them under their feet, and rend you.//

NASB: Do not give what is holy to dogs, and do not throw your pearls before swine, lest they trample them under their feet, and turn and tear you to pieces.//

NCV: Don’t give holy things to dogs, and don't throw your pearls before pigs.// Pigs will only trample on them, and dogs will turn to attack you.//

TNIV: Do not give dogs what is sacred; do not throw your pearls to pigs.// If you do they may trample them under their feet, and then turn and tear you to pieces.//

/ Mtth. 7:6/.

Таким чином, структура речень біблійних текстів стає чіткою та зрозумілою для сучасників.

В деяких випадках у реченнях версій NASB, NCV, TNIV увиразнюється емоційність висловлення. Питальні речення у версії KJV іноді замінюються стверджувальними в сучасних версіях (NASB, NCV, TNIV):

KJV: And Jesus said unto him, Friend, wherefore art thou come?

NASB: And Jesus said to him, “Friend, do what you have come for”.

NCV: Jesus answered, “Friend, do what you come to do”.

TNIV: Jesus replied, “Friend, do what you came for”. /Mtth. 26:50/.

Використання сучасної структури речення у наказовому способі дало змогу компенсувати обсяг інформації, уміщеної в архаїчній структурі питального речення.

Стверджувальне речення в сучасних текстах стає окличним:

KJV: …and said, Hail, master;

NCV: …and said, "Greetings, Teacher!"

NASB: …and said, “Greetings, Teacher!”

TNIV: …said, "Greetings, Rabbi!" /Mtth. 26:39/.

У наведеному прикладі радісне емоційне почуття, що виникає під час вигуку на вітання вчителя, у KJV передається словом Hail, а у версіях NASB, NCV та TNIV передавання цього почуття компенсується окличним реченням.

Відмітимо різницю у побудові заперечних речень між британською версією (KJV) та американськими версіями (NASB, NCV и TNIV). В останніх американських версіях Біблії побудова таких речень виконується за правилами сучасної граматики: допоміжне дієслово to do й заперечна частка not, потім – смислове дієслово. В текстах же KJV структура заперечного речення інша: спочатку смислове дієслово, а потім заперечна частка not. Часткова інверсія замінюється повною:

KJV: Give not that which is holy unto the dogs, …

NASB: Do not give what is holy to dogs,

NCV: Don't give holy things to dogs, …

TNIV: Do not give dogs what is sacred … /Mtth. 7:6/.

Зміни в сучасних версіях Біблії порівняно з версією KJV можна спостерігати і на графічному рівні мови. Орфографічні зміни відбуваються у написанні власних назв (імена людей, географічні назви). У версії KJV дотримувалися грецького варіанту написання певних власних назв, у яких наявні диграфи грецького походження (Chorasin, Thamar, Phares):

KJV NASB NCV TNIV

Achim Achim Akim Akim

Phares Perez Perez Perez

Thamar Tamar Tamar Tamar

В сучасних біблійних текстах версій NASB, NCV, TNIV у написанні власних назв іноді фіксуємо літери, що передають звуки, характерні для східних мов (Jeremiah, Elijah, Zion).

Монограф h вважають запозиченням зі східних мов. Він указує на те, що в кінці слова треба вимовляти звук [х] або звук придиху, невластивий англійській мові:

KJV NASB NCV TNIV

Juda Judah Judah Judah

Sara Surah Surah Surah

Rebecca Rebekah Rebekah Rebekah

Буква j між голосними у слові та буква z на початку імені також передають звучання, характерне для східних мов:

KJV NASB NCV TNIV

Elias Elijah Elijah Elijah

Sadoc Zadok Zadok Zadok

Sion Zion Jerusalem Zion

Отже, в сучасних версіях перекладачі намагалися наблизити графічну форму історичних імен і назв місцевості до східної форми вимови, щоб надати текстам колориту епохи Римської імперії І століття н.е., протягом якої відбувалися події, описані у Біблії.

Висновки

На підставі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Лінгвокультурологічний підхід до аналізу англомовних версій Біблії в діахронії передбачає дослідження і історичних, і сучасних мовних фактів, відображених в англомовних біблійних текстах за певний період часу через призму духовної культури.

2. Біблійно-християнська картина світу англомовного соціуму є частиною релігійної картини світу. Концептуальна християнська картина світу реалізується у біблійному дискурсі, представленому англомовними версіями Біблії.

3. Англомовний біблійний дискурс посідає особливе місце в системі інституційного дискурсу і є підвидом релігійного