У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Г. Листування Олеся Гончара //Київська старовина. – 2006. – №3. – С.153–160 (0,5 др. арк.).

Мазоха Г. “Між співами тюремних горобців” (Багатофункціональні листи українських письменників з неволі 70-80-х рр. ХХ ст.) //Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Слов’янська філологія. – 2006. – Вип. 276–277. – С.128–133 (0,5 др. арк.).

Мазоха Г. “Як не радіти твоїм привітом ...” (Відображення літературних поглядів Віри Вовк у епістолярній спадщині 80-х рр. ХХ ст.) //Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. – Випуск 10. – К.: ІВЦ Держкомстату України. – 2006. – С. 202–211 (0,5 др. арк.).

Додаткові публікації:

Мазоха Г.С. Історія української літератури: Курс лекцій: Навчальний посібник. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. – 307 с. (19,6 др. арк.) – Рекомендовано МОН України.

Мазоха Г. Епістолярій Т.Шевченка в контексті української епістолографії першої половини ХІХ ст. //Тарас Шевченко і народна культура: Збірник праць міжнародної 35-ї наук. шевченківської конференції. – Черкаси: Брама-Україна. – 2004. – Кн.2. – С.108–116 (0,5 др. арк.).

Мазоха Г.С. Теоретичні засади дослідження письменницького епістолярію //Актуальні проблеми слов’янознавства: Зб. наук. праць: У 2 ч. – Ч. 1. – К.: КСУ, 2004. – С.97–105 (0,5 др. арк.).

Мазоха Г. Жанрово-стильові особливості епістолярію українських письменників “Розстріляного Відродження” //Українське літературно-мистецьке відродження 20-х років ХХ століття: Питання стилю, проблематики, поетики, мови: Збірник праць Всеукраїнської наук. конференції. – Черкаси: Брама-Україна, 2005. – С.173–182 (0,5 др. арк.).

Мазоха Г.С. Епістолярій Б.Антоненка-Давидовича як вияв авторської свідомості //Материалы І Международной научно-практической конференции „Наука и технологии: Шаг в будущее – 2006”. – Т.17: Филологичсеские науки. – Белгород: Руснаучкнига, 2006. – С.88–90 (0,2 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Мазоха Г.С. Жанрово-стильові модифікації українського письменницького епістолярію другої половини ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 – українська література. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню українського письменницького епістолярію другої половини ХХ століття крізь призму жанрів, стильових організацій, взаємообумовленості цих жанрів з дискурсом літератури зазначеного періоду, художніми літературними системами, напрямами, школами.

Епістолярна спадщина українських письменників другої половини ХХ століття, великий масив літературно-критичного матеріалу про неї вперше стали об’єктом комплексного наукового аналізу, цілісної проблемно-естетичної інтерпретації.

У роботі комплексно проаналізовано й систематизовано наукові підходи літературознавців до епістолярного жанру, виявлено тенденції і закономірності еволюції останнього, обґрунтовано жанрову типологію листування П.Тичини, М.Рильського, М.Бажана, Б.Антоненка-Давидовича, І.Багряного, О.Гончара, В.Барки, У.Самчука, Д.Нитченка, В.Вовк, В.Безпалого, В.Дрозда, І.Світличного, В.Симоненка, В.Стуса, Гр.Тютюнника та інших українських письменників другої половини ХХ століття як материкової України, так і діаспори, простежено вплив на структуру епістолярного жанру традицій вітчизняного епістолярію, творчого досвіду шістдесятників, літератури постмодернізму. Досліджено листування як цілісний текст, його поетику в аспекті діалогічного зіткнення з різними культурними кодами й системами. Послуговуючись новітнім літературознавчим інструментарієм, дисертант схарактеризовує особливості змістових, структурно-композиційних, жанрових моделей письменницьких кореспонденцій, розкриває особливості й багатоаспектність синтезування як основи модифікації епістолярного жанру, обґрунтовує проблематику й поетику епістолярного жанру вітчизняних письменників. У досліджені вироблено загальну класифікацію модифікацій епістолярію, котра дає змогу побачити й узагальнити як неповторне, так і спільне в жанровому модусі листів, відшукати стрижневі якості їх стильового розмаїття.

Ключові слова: епістолярій, лист, послання, епістолографія, літературний процес, жанрово-стильові модифікації, синкретизм, творча інтерпретація, рецепція, трансформація, авторська свідомість.

АННОТАЦИЯ

Мазоха Г.С. Жанрово-стилевые модификации украинского писательского эпистолярия второй половины ХХ века. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.01.01 – украинская литература. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2007.

В диссертации исследуются жанрово-стилевые модификации украинского писательского эпистолярия второй половины ХХ века. На материале частных корреспонденций П.Тычины, М.Рыльского, Б.Антоненко-Давыдовича, И.Багряного, О.Гончара, В.Стуса и других адресантов анализируются и систематизируются научные подходы к изучению эпистолярного жанра, осмысливаются тенденции и закономерности его эволюции. Параллельно исследуются жанрово-стилевые доминанты и типология корреспонденций; на конкретном материале частной переписки писателей рассматриваются особенности проблематики и поэтики эпистолярного жанра. В работе отмечается, что письмам литераторов периода второй половины ХХ века присуща художественно-эстетическая значимость, поскольку в них нашли свое отражение индивидуальность и своеобразие творческих личностей. Как раз поэтому корреспонденции становятся определенной формой художественного самовыражения адресантов. Украинский писательский эпистолярий выходит за узкие рамки информационно-бытового письма и в поисках новых жанрово-стилевых средств приближается вплотную к литературным жанрам – рассказу, новелле, эссе и т.д.

В диссертации рассматривается проблема взаиморецепции автора с адресатами. Акцентируется внимание на том, что во многих случаях форма и содержание письма определяются кругом интересов и запросов адресата. Различные грани личности автора корреспонденции вырисовываются в его эпистолярных диалогах с собеседниками “на расстоянии”, поэтому во всей своей совокупности письма украинских писателей второй половины ХХ века представляют собой целый спектр жанровых модификаций, формообразующие модусы которых изменяются в зависимости от автора и его адресатов.

В исследовании анализируются также жанрово-стилевые модификации переписки писателей-заключенных. Отмечается, что оригинальная природа эпистолярия становится особенно очевидной в перспективе буберовского представления о мире как о живом всемирном диалоге. Писательские корреспонденции затрагивают не только проблему слова, но и проблему сознания. Речь идет о противопоставлении диалогического сознания монологическому. В диссертации выделяются корреспонденции с повышенным историческим самосознанием (В.Стус), “коллективные”, которые тяготеют к жанру дневника, и эссе (И.Свитлычный, В.Стус), особое новаторское письмо проявляется в эмоциональности, экспрессии, философичности, что позволяет адресантам глубже отображать жизненную правду.

Многофункциональные корреспонденции рассматриваются как разновидность частного неофициального письма и определяются как тип личностно ориентируемого способа общения. Эпистолы обозначенной модификации создаются вследствие диффузии интимной, дружеской, деловой и дидактической переписки.

В работе проанализированы художественные особенности эпистолярной литературной критики, в частности, такие ее жанровые модификации, как автокритика, письмо-рецензия, письмо-отзыв. На основе проведенного анализа автор диссертации делает вывод о том, что эпистолярная литературная критика непосредственно влияет на текущий литературный процесс, реализуя при этом не только информационную, но и идейно-аксиологическую и социально-регулятивную функции.

В диссертации рассматривается открытая и коллективная писательская переписка известных украинских мастеров художественной литературы – как опубликованная, так и архивные материалы. Развиваясь на национальной почве, обозначенные корреспонденции становятся синтезом традиционного письма с элементами публицистики. Диссертант отмечает, что в этой альмагамме личностного и общественного доминирует второй элемент.

Анализируя жанрово-стилевое мышление украинских писателей второй половины ХХ века и рассматривая жанровые проблемы авторского эпистолярия в постмодернистском дискурсе, исследователь уделяет внимание раскрытию гибкости корреспонденции в приспосабливании к запросам времени, акцентирует внимание на проблемах диффузии, взаимодействии разных жанровых форм. В работе рассматривается тесная взаимосвязь писем с литературой модернизма и постмодернизма. Писательские корреспонденции отличаются синтезом различных видов познания, интеграцией изобразительно-выразительных средств, которые присущи другим жанрам художественной литературы.

Впервые в диссертационном исследовании формулируется вывод о модифицированном типе письма – некоем новом типе мировоззрения, миропонимания, мышления его авторов. Новое мышление в украинском писательском эпистолярии второй половины ХХ века – это не только и не столько оценка внешней объективно и субъективно существующей реальности, но и психологическое состояние, спонтанный “взрыв” настроения, переживание, оценка и переоценка окружающей действительности и себя самого.

Завершается диссертационное исследование выводами, обобщающими результаты научного поиска.

Ключевые слова: эпистолярий, письмо, послание, эпистолография, литературный процесс, жанрово-стилевые модификации, синкретизм, творческая интерпретация, рецепция, трансформация, авторское сознание.

SUMMARY

Mazokha G.S. Genre and style modifications of the Ukrainian writers' correspondence of the second half of the 20th century. - Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Doctor of Philology in specialty 10.01.01 - Ukrainian Literature. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2007.

The author of the dissertation researches the correspondence of the Ukrainian writers of the second half of the 20th century in the light of genres, style organizations, and the correlation of these genres with the discourse of the literature of the period, with artistic literary systems, trends, and schools.

The researcher has analyzed and systematized the scientific approaches of literary critics to the epistolary genre, revealed the tendencies and regularities of its evolution, substantiated the genre typology of the correspondence of P.Tychyna, M.Rylsky, M.Bazhan, B.Antonenko-Davydovych, I.Bahriany. O.Honchar, V Barka, U.Samchuk, D.Nylchenko, V.Vovk, V.Bezpaly. V.Drozd. I.Svitlychnv. V,Simonenko, V.Stus, Hr. Tiutiunnyk and other Ukrainian writers of the second half of the 20th century. The author of the dissertation researches correspondence as an integrated text, its poetic manner in the aspect of its dialogic contact with various cultural codes and systems, and making use of the newest tools of literary criticism she characterizes the features of the content, structural and compositional, genre models of writers" letters, reveals the peculiarities and various aspects of synthesizing as the basis of the modification of the epistolary genre, substantiates the problems and poetic style of the Ukrainian writers' epistolary genre.

Key words: correspondence, letter, message, epistle, epistolography, literary process, genre and style modifications, syncretism, creative interpretation, reception, transformation, author's perception.


Сторінки: 1 2 3