4. Ідеї національної еліти у політичних поглядах П. Куліша // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. – 2006. – № 76 – 79. – С. 58 – 62.

5. Ідея безелітності нації в політичній спадщині М.Костомарова та М.Гулака // Дослідження світової політики. Зб. наук. праць. – К., 2006. –Вип.35. – С. 165 – 172.

6. Питання національної еліти в інтерпретації Т. Зіньківського // Матеріали міжнар. наук. конф. “Людина – світ – культура. Актуальні проблеми філософських, політологічних та релігієзнавчих досліджень” (до 170-річчя філософ. фак-ту Київ. нац. ун-ту ім.. Тараса Шевченка) (20 – 22 квітня 2004 р. Київ.). – К., 2004. – С. 693.

7. Позиція М. Драгоманова щодо безелітності української нації // Матеріали міжнар. наук. конф. “Дні науки філософського факультету – 2005” (26 – 27 квітня 2005 р.): Київ. нац. ун-ту ім.. Тараса Шевченка. – К., 2005. – С. 106

8. Т. Шевченко про роль освіти у формуванні національної еліти // Наук.-практ. конф. “Стан і перспективи розвитку освіти України в умовах євроінтеграції” (3 – 4 червня 2005 р. Біла Церква.). – Біла Церква, 2005. – С. 115.

9. Ідея безелітності нації в творчій спадщині В. Антоновича // Матеріали між нар. наук. конф. “Дні науки філософського факультету – 2006” (12 – 13 квітня 2006 р.) Київ. нац. ун-ту ім.. Тараса Шевченка. – К., 2006. – С. 120.

10. Питання національної еліти в інтерпретації М. Павлика /. V держ. наук.-практ. конф “Аграрна наука – виробництву”, (23 – 25 листопада, 2006 р. Біла Церква). Тези доповідей . – Біла Церква, 2006. – С. 3

АНОТАЦІЯ

Мельник Л.М. Ідеї національної еліти в історії української політичної думки другої половини ХІХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 – теорія та історія політичної науки. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

У дисертаційній роботі досліджуються ідеї національної еліти в історії української політичної думки другої половини ХІХ ст. На основі аналізу праць українських класиків встановлено, що існувало дві основні політичні позиції мислителів зазначеного історичного проміжку часу: по-перше – це визнання безелітності нації як основи її перспективного розвитку, по-друге – це усвідомлення необхідності формування національної еліти як запоруки української державності.

Розкрито особливості уявлення мислителів егалітариського напряму щодо суспільно-політичної організації в умовах безелітності нації на принципах безкласового суспільства. Oсновою такої організації має бути громада. Громада, на думку цих мислителів – це добровільне об’єднання людей, над якими немає інституту політичної влади. Рішення будь-якого характеру приймає сам народ, тобто громада поєднує всі гілки влади і організовує власне життя на принципах безпосередньої демократії, а отже, не потребує виокремленої частини суспільства, що спеціалізується в галузі політичного управління – політичної еліти.

Виявлено зміст принципів формування, бажаних рис та ролі національної еліти в політичних поглядах українських мислителів елітистського напряму другої половини ХІХ століття.

Ключові слова: національна еліта, безелітність української нації, інтелігенція, держава, українська політична думка.

АННОТАЦИЯ

Мельник Л.Н. Идеи национальной элиты в истории украинской политической мысли второй половины ХІХ ст. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.01 – теория и история политической науки. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2007.

Данная работа посвящена исследованию идей национальной элиты в истории украинской политической мысли второй половины ХІХ в. На основании анализа трудов украинских классиков было установлено, что существовали две основные политические позиции мыслителей отмеченного исторического периода: во-первых, – это признание безэлитности нации как основы ее перспективного развития, во-вторых, – это осознание необходимости формирования национальной элиты как залога украинской государственности.

Определены особенности представления мыслителями эгалитаристского направления общественно-политической организации на принципах бесклассового общества в условиях безэлитности нации. Основой такой организации должна быть громада. Громада, по мнению этих мыслителей, – это добровольное объединение людей, над которыми нет института политической власти. Решение любого характера принимает сам народ, то есть громада соединяет все ветви власти и организует собственную жизнь на принципах непосредственной демократии, а следовательно, не нуждается в отдельной части общества, которая специализируется в сфере политического управления – политической элите.

Раскрыто содержание принципов формирования желаемых черт и роли национальной элиты в политических взглядах украинских мыслителей элитистского направления второй половины ХІХ века.

Установлено, что для Г. Андрузкого, Т. Шевченко, П. Кулиша, Т. Зинькивского, И. Франко, Н. Михновского национальная элита того времени – это непривилегированное меньшинство общества, которое наделено особенными психологическими и социальными качествами. Основные желаемые черты национальной элиты, выделяемые ими, это образованность, патриотизм, справедливость, знание истории Украины, (Т. Шевченко); готовность к служению своему народу (Г. Андрузкий); способность на самопожертвование во имя общего блага, аристократизм (П. Кулиш); любовь к народу (Т. Зинькивский); мужество, умение подчинить личные интересы интересам общественным, возможность понять и выразить интересы народных масс (И. Франко); национальное самосознание (Н. Михновский).

В работе раскрыто содержание принципов формирования национальной элиты. Она должна формироваться из “истинно полезных” представителей всех сословий (Г. Андрузкий). Т. Шевченко доказывал, что национальную элиту должны пополнять личности волевые, сильные духом, которые будут отстаивать интересы нации и служить во имя Отчизны. Для П. Кулиша чтобы принадлежать к национальной элите нужно выделяться не только личностными качествами, но и быть экономически обеспеченным. Самые большие шансы стать проводниками украинского народа имеют мелкие и средние помещики, которые и образованы, и в экономическом и социальном плане обеспечены. Идеалом национальной элиты в свое время И. Франко считал творческую личность, вооруженную научными знаниями, которая умеет сочетать науку и труд.

Ключевые слова: национальная элита, безэлитность украинской нации, интеллигенция, государство, украинская политическая мысль.

SUMMARY

Mel’nyk L.M. The ideas of national elite in the history of Ukrainian political thought of the second half of the XIX century. – Manuscript.

The thesis on obtaining candidate’s degree on political sciences, speciality 23.00.01. – theory and history of political thought. – Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2007.

The ideas of national elite in the history of Ukrainian political thought of the second half of the XIX century are researched in the thesis. Based upon the analysis of the Ukrainian classics? works it has been observed that 2 main essential political positions existed among the scholars of historical time period mentioned: firstly, it is the recognition of the fact of national elite absence – as the basis for its perspective development; secondly, it is the realization of the necessity for national elite formation as the condition for Ukrainian sovereignty.

The characteristic features of ideas of scholars who belonged to egalitarian direction concerning the social political organization in conditions of national elite absence based on the principles of the classless society have been explored.

The basis for such organization should be hromada. Hromada, as those scholars viewed it, is a voluntary union of people, having no institution of political authority over them. Decisions of any kind are made by the people themselves, which means that the hromada unites all branches of authority and arranges its own life based on the principles of direct democracy, thus does not need any separated part f society that specializes in the field of political elite/

The content of principles for national elite formation, its desired features and its role in political views of Ukrainian scholars of the second half of XIX century who belonged to the elitarian trend have been revealed.

Key words: national elite, absence of elite in Ukrainian nation, intelligentsia, state, Ukrainian political though.