ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
МАЛЬОВАНИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
УДК 368.914:316.334.55
РОЗВИТОК ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО
НАСЕЛЕННЯ
08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор
Малік Микола Йосипович,
Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук,
завідувач відділу підприємництва
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Грушко Віктор Іванович,
Університет економіки та права „Крок”,
завідувач кафедри фінансів та банківського бізнесу |
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
Навроцький Степан Аркадійович,
Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук,
старший науковий співробітник відділу
фінансово-кредитної та податкової політики
Захист відбудеться “23” січня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к. 317.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к. 212.
Автореферат розісланий “13 “ грудня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Н.Л. Жук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В Україні відбувається реформування пенсійної системи, в якій за роки незалежності накопичилася низка проблем, пов’язаних, насамперед, із економічною та демографічною ситуацією в державі. Пенсійна система стала фінансово нестабільною й вона не забезпечувала належні розміри пенсій більшості громадян і, водночас, створювала умови для пільгового пенсійного забезпечення значної частини населення. Тому саме фінансова нестабільність виявилася одним із головних чинників, що спонукали державу розпочати поступовий перехід від солідарної до трирівневої пенсійної системи, яка ґрунтуватиметься на принципах страхування та особистої відповідальності громадян за матеріальне забезпечення своєї старості.
Реформаційні заходи не вирішують усіх проблем, серед яких важливе місце посідає пенсійне страхування сільського населення, яке нині є однією з найменш захищених верств суспільства. Низька заробітна плата, високий рівень безробіття та складна демографічна ситуація в сільській місцевості негативно впливають не лише на сучасний стан пенсійного страхування сільського населення, а й на майбутні пенсії працівників, зайнятих в аграрній сфері виробництва. Погіршує становище той факт, що велика частина сільського населення, яке працює в особистих селянських господарствах, зовсім не сплачує внески до Пенсійного фонду України, чим не тільки зменшує надходження коштів для виплати пенсій нинішнім пенсіонерам, а й втрачає право на пенсію в майбутньому. Таким чином, у сільській місцевості існує значний дефіцит фінансових ресурсів для виплати пенсій, який покривається з інших джерел фінансування, зокрема Державного бюджету України. Такий стан не дає змоги створити фінансово стабільну пенсійну систему, яка б забезпечила достатній рівень матеріального добробуту працівникам аграрної сфери виробництва у старості.
Дослідженню різних аспектів пенсійної системи України присвячено праці відомих вітчизняних та іноземних вчених-економістів: Н.П. Борецької, М. Вінера, В.І. Грушка, Б.О. Зайчука, В.Б. Івашкевича, Є.І. Каплана, В.А. Колбуна, М.В. Лазебної, Е.М. Лібанової, М. Мак Таггарта, Б.О. Надточія, Р.В. Пічкурова, В.Д. Роїка, С.В. Сіденка, В.П. Яценка та інших. Разом з тим окремі питання стосовно пенсійного страхування сільських жителів, впливу соціально-економічних процесів у сільській місцевості на формування Пенсійного фонду залишаються недостатньо вивченими. Тому потребують подальшого дослідження проблеми пенсійного страхування сільського населення, зайнятого в аграрній сфері виробництва, впливу на нього соціально-економічного та демографічного стану в сільській місцевості.
Актуальність теми та наявність значної кількості теоретичних і практичних проблем, що стосуються пенсійного страхування сільського населення, зайнятого в аграрній сфері виробництва, зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, основні завдання, об’єкт, предмет і структурну побудову.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Уманського державного аграрного університету „Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально орієнтованих ринкових відносин в АПК” (номер державної реєстрації №010U004493).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і практичних засад пенсійного страхування сільського населення, зайнятого в аграрній сфері виробництва.
Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань дослідження:
- визначити суть та основні теоретичні засади пенсійного страхування як однієї з найважливіших форм соціального захисту населення;
- узагальнити зарубіжний досвід організації пенсійного страхування та визначити основні етапи розвитку системи пенсійного страхування;
- оцінити стан пенсійного страхування сільського населення, зайнятого в аграрній сфері виробництва, та визначити основні тенденції його розвитку, проблеми та напрями їх вирішення;
- виявити вплив соціально-економічних процесів у сільській місцевості на формування бюджету Пенсійного фонду;
- розробити пропозиції щодо удосконалення фінансування пенсійного страхування сільського населення аграрної сфери виробництва;
- розробити пропозиції з оптимізації недержавного пенсійного страхування для сільського населення, зайнятого в аграрній сфері виробництва.
Об’єктом дослідження є пенсійне страхування сільського населення, зайнятого в аграрній сфері виробництва.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні засади пенсійного страхування сільського населення, зайнятого в аграрній сфері виробництва.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень слугували діалектичні методи пізнання економічних процесів, теоретичні положення сучасної економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань формування та використання коштів Пенсійним фондом, законодавчі й нормативно-правові акти.
У процесі дослідження використовувалися наступні методи: аналізу і синтезу – для деталізації об’єкта дослідження; абстрактно-логічний – при узагальненні теоретико-методологічних підходів стосовно визначення понять „пенсійне страхування”, „пенсійне забезпечення”; історичного досвіду – при здійсненні ретроспективного аналізу розвитку систем пенсійного страхування у світі та особливостей їх формування; статистико-економічний – при аналізі стану фінансування пенсійного страхування сільського населення та економічних і демографічних процесів, які справляють на нього найбільший вплив; порівняння – для зіставлення фактичних даних за окремі періоди і роки; середніх і відносних величин – для визначення стану пенсійного страхування сільського населення; демографічного прогнозування – при визначенні перспективної чисельності населення; балансовий та імітаційного моделювання – при побудові імітаційної моделі надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду та видатків з нього; графічний метод – для наочного відображення зміни у часі показників досліджуваного аспекту проблеми; розрахунково-конструктивний – при визначенні показників на перспективу.
Інформаційною базою досліджень були дані Державного комітету статистики України, Черкаського обласного управління статистики, Пенсійного фонду України, Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, розробки науково-дослідних установ, праці вчених-економістів, законодавчі та нормативні акти.
Науковою новизною одержаних результатів є розробка теоретичних і практичних засад пенсійного страхування сільського населення, зайнятого в аграрній сфері виробництва. Сутність наукової новизни основних результатів полягає в наступному:
вперше:
- розроблено, на основі імітаційної моделі, прогнозні варіанти находження коштів до бюджету Пенсійного фонду за різних змін соціально-економічних факторів включно до 2015 року. Побудована автором модель дає змогу визначити перспективи розвитку пенсійного страхування сільського населення та виявити основні шляхи його фінансування;
- розроблено концептуальні підходи до формування недержавного пенсійного страхування сільського населення, зайнятого в аграрній сфері виробництва, шляхом створення професійного недержавного пенсійного фонду, джерелами фінансування якого будуть, з одного боку, доходи сільськогосподарських товаровиробників, а, з іншого боку – кошти юридичних осіб та держави;
удосконалено:
- класифікацію етапів розвитку пенсійного страхування. Виділено 4 етапи розвитку системи пенсійного страхування, кожен з яких має певні характеристики залежно від: 1) ступеня охоплення населення системою пенсійного захисту; 2) внеску держави та окремої людини в систему пенсійного страхування; 3) ролі пенсії в доходах людей похилого віку; 4) джерел і способів формування коштів у пенсійній системі;
дістало подальший розвиток:
- теоретичне обґрунтування категорій „пенсійне забезпечення та „пенсійне страхування” з урахуванням принципів забезпечення, страхування і допомоги;
- обґрунтування формування бюджетів Управлінь Пенсійного фонду з урахуванням соціально-економічного стану сільського населення;
- обґрунтування шляхів збільшення надходжень до Пенсійного фонду за умови зростання заробітної плати в аграрному виробництві та рівня зайнятості населення, залучення членів особистих селянських господарств до системи пенсійного страхування, зменшення тіньового сектору економіки, поступового підвищення пенсійного віку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для наукового обґрунтування та підготовки регіональними органами Пенсійного фонду України методичних вказівок, розпоряджень, прогнозів і програм діяльності, орієнтованих на поліпшення фінансування пенсійного страхування населення, зайнятого в аграрній сфері виробництві.
Результати розробленого прогнозу чисельності населення та імітаційного моделювання передані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області для використання при розробці прогнозних планів надходження коштів до Пенсійного фонду та потреби в них на виплату пенсій, з метою поліпшення фінансування пенсійного страхування сільського населення (довідка №244/01-01 від 16 січня 2007 р.). Розроблена схема недержавного пенсійного страхування сільського населення передана для впровадження у ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” (Четверте Уманське відділення) і використовується при формуванні недержавного пенсійного страхування населення в регіоні (довідка №50-00/21-002 від 15 січня 2007 р.). Окремі теоретико-методологічні та прикладні положення щодо формування і підвищення ефективності використання фінансових коштів у пенсійному страхуванні, соціального захисту сільського населення впроваджено в навчальний процес Уманського державного аграрного університету при викладанні курсу “Державне регулювання економіки”, „Фінанси”, “Страхування”, ”Банківська справа” (довідка №252 від 5 лютого 2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто та відображені в одноосібних працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідались і одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, які проводилися в Уманському державному аграрному університеті в 2005-2007 рр.; на Міжнародній науково-практичній конференції „Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України” (м. Луганськ, 2004 р.); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (м. Вінниця, 2004 р.), „Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю” (м. Кривий Ріг, 2005 р.), „Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (м. Вінниця, 2006 р.), на науковій конференції аспірантів та докторантів „Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 16 наукових публікаціях загальним обсягом 3,79 д.а., з яких 3,69 д.а. належать особисто автору, з них 9 опубліковані у наукових фахових виданнях, 1 – в інших виданнях, 6 – за матеріалами конференцій.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 267 сторінок. Робота містить 44 таблиці на 18 сторінках, 26 рисунків на 12 сторінках, 16 додатків на 67 сторінках, 158 найменувань літературних джерел на 14 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, об’єкт, предмет, визначено методи, наукову новизну, практичне значення, особистий внесок, наведено результати апробації та перелік публікацій.
У першому розділі “Теоретичні основи пенсійного страхування” розглядаються теоретичні засади пенсійного страхування, як однієї з найважливіших форм соціального захисту населення; уточнено економічний зміст та суть понять „пенсійне забезпечення” та „пенсійне страхування”; розкрито історичні етапи розвитку пенсійних відносин, структуру та організацію пенсійних систем в різних країнах світу.
На сучасному етапі розвитку суспільства одним з найважливіших елементів системи соціального захисту населення виступає пенсійне страхування людей похилого віку. Аналіз категорії „пенсійне страхування” засвідчив відсутність єдиної думки серед науковців щодо її сутності та співвідношення з таким поняттям як „пенсійне забезпечення”. Це пояснюється тим, що за ринкових умов економічна природа пенсійного страхування набуває певну подвійність: зобов’язане виконувати функції соціального захисту пенсіонерів та одночасно виступати в якості економічного механізму страхування. Аналіз основних організаційних принципів пенсійної системи (страхування, забезпечення та опіка (допомога)) вияв, що у сучасних системах пенсійного захисту населення провідну роль відіграє пенсійне страхування, яке, на думку автора, найбільш повно відповідає державі з соціально-ринковими умовами. Характерною ознакою пенсійного страхування є те, що фінансування здійснюється за рахунок страхових внесків, розмір та період сплати яких прямо впливає на обсяг соціальних послуг. Водночас, в роботі зазначається, що в межах пенсійної системи воно завжди доповнюватиметься пенсійним забезпеченням, яке буде за рахунок державних коштів забезпечувати населення мінімальними соціальними гарантіями.
Проведені дослідження свідчать, що пенсійне страхування в своєму розвитку пройшло декілька етапів: від перших інститутів соціального страхування ще на зорі існування суспільства (які ґрунтувалися на принципах самодопомоги, сімейного забезпечення та доброчинності) до багаторівневих пенсійних систем розвинених країн світу (які працюють на принципах поєднання державної і приватної системи захисту людей похилого віку). Тривалий розвиток пенсійного страхування породив різноманітні пенсійні системи. Автором встановлено, що основу більшості пенсійних систем країн світу складає солідарна пенсійна система, яка незважаючи на значну кількість недоліків (основним з яких є вразливість до демографічних, економічних, політичних та інших ризиків), є основою сучасних систем соціального захисту людей похилого віку або є однією зі складових багаторівневих пенсійних систем, які (крім солідарної системи) включають обов’язковий накопичувальний та добровільний компонент. Підкреслюється, що саме солідарна пенсійна система за висновками Міжнародної організації праці є найбільш досконалою з погляду соціального захисту населення. Проте з початку 90-х років все більш гострою стає фінансова проблема пенсійного забезпечення. Це пов’язано, насамперед, з „постарінням” населення у світі. Ці тенденції змушують більшість країн світу здійснювати пошук нових моделей пенсійного забезпечення, які б адекватно відповідали сучасним соціально-економічним умовам і забезпечували б фінансову стабільність.
Аналіз процесів, що протікають в пенсійних системах різних країн показав, що процес становлення систем пенсійного страхування відбувається нерівномірно, залежить від багатьох факторів, головними з яких, на думку автора, є рівень економічного розвитку, демографічний та суспільно-політичний стан країни. Так, країни Західної Європи, США, Канада, Японія, Скандинавські країни мають розвинені пенсійні системи, якими охоплюється все населення. В той же час, більшість країн світу лише здійснюють формування своїх пенсійних систем, виходячи з економічних, соціальних та культурних особливостей. Водночас в світі по різному підходять до вирішення пенсійного страхування сільського населення. В Німеччині та Франції створені окремі пенсійні схеми для сільськогосподарських товаровиробників, в Великобританії та США вони включені в загальнодержавну пенсійну систему. Проте, як показує світовий досвід, в більшості країн світу здійснюють фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників в пенсійному страхуванні.
У другому розділі “Стан пенсійного страхування сільського населення України” проведено комплексний аналіз стану та особливостей пенсійного страхування сільського населення аграрної сфери виробництва; визначено основні демографічні та економічні показники, які справляють найбільший вплив на фінансування пенсійного страхування сільськогосподарських товаровиробників.
Сучасна пенсійна система України перебуває на стадії реформування. Перехідний період характеризується наявністю багатьох проблем, однією з яких є пенсійне страхування сільського населення аграрної сфери виробництва. На даний час в аграрному секторі економіки працюють близько 3,8 млн. чол., що складає 60% всього працездатного населення сільської місцевості або 25,2% усього зайнятого населення України. Тому вирішення проблеми пенсійного страхування сільського населення, зайнятого в аграрній сфері виробництва, має вагоме значення не тільки для окремої галузі, а й для всієї країни в цілому.
Проведені досліджені дають підстави стверджувати, що в останні роки стан пенсійного страхування в країні поліпшився. Покращення фінансування пенсійної системи України (надходження до Пенсійного фонду України збільшилися з 7539,7 млн. грн. у 1996 році до 72200,0 млн. грн. у 2006 році, або в 9 разів) сприяло підвищенню пенсійних виплат. Середній розмір пенсійних виплат на 01.01.2006 року склав 406,8 грн. або зріс в порівнянні з січнем 2005 року (316,20 грн.) в 1,29 рази, а в порівнянні з січнем 2004 року (182,24 грн.) в 2,23 рази. Водночас, середній розмір пенсії тих пенсіонерів, які працювали в сільськогосподарському виробництві зріс з 110,83 грн. у 2001 році до 434,60 грн. у 2006 році та склав 95% середньої пенсії по країні (у 1971 році вона становила 54,5%, а у 1990 році – 80,5%), що, позитивно вплинуло на рівень життя людей похилого віку в сільській місцевості. Проте, швидке зростання пенсійних виплат в останні два роки негативно позначається на фінансовій стабільності Пенсійного фонду України (у 2005 році видатки Пенсійного фонду України перевищували фактичні надходження на 19,1 млрд. грн., а у 2006 р. – на 7,3 млрд. грн.). Однією з причин такого дисбалансу, на думку автора, є низький рівень надходжень фінансових ресурсів з сільської місцевості, що створює проблему фінансування пенсійного страхування сільськогосподарських товаровиробників.
В процесі аналізу фінансового забезпечення виплати пенсій сільським пенсіонерам виявлено, що регіональні відділення Пенсійного фонду України в тих регіонах, де значна частина населення проживає в сільській місцевості, не в змозі забезпечити себе коштами за рахунок власних джерел надходжень. При цьому спостерігається пряма залежність – чим більший відсоток населення проживає в сільській місцевості, тим менша питома вага власних ресурсів в надходженнях до регіонального пенсійного фонду (табл.1).
Таблиця 1
Розподіл регіонів України за часткою сільського населення та власних
ресурсів у надходженнях до Пенсійного фонду за 2003-2006 рр.*
№ п/п | Частка сільських
жителів у загаль-ній чисельності населення регіону, % | Регіон | Частка власних коштів у загальних надходженнях, % | 1 | 0 – 10 | м. Київ, м. Севастополь, Донецька обл. | 90,6 – 100,0 | 2 | 11 – 20 | Луганська обл., Дніпропетровська обл. | 86,7 – 100,0 | 3 | 21 – 30 | Харківська обл., Запорізька обл. | 66,8 – 82,7 | 4 | 31 – 40 | Миколаївська обл., Одеська обл., Сумська обл., АР Крим, Львівська обл., Кіровоградська обл., Херсонська обл., Чернігівська обл. | 48,1 – 72,9 | 5 | 41 – 50 | Полтавська обл., Київська обл., Житомирська обл., Черкаська обл., Хмельницька обл., Волинська обл. | 39,9 – 53,4 | 6 | 51 – 60 | Вінницька обл., Рівненська обл., Тернопільська обл., Івано-Франківська обл., Чернівецька обл., Закарпатська обл. | 36,5 – 48,1 | Примітка: *розраховано за даними Держкомстату України і Пенсійного фонду України
Протягом 1998-2006 рр. пенсійні виплати сільським пенсіонерам невпинно зростали (у 2006 році вони становили 23787,5 млн. грн. проти 4190,0 млн. грн. в 1998 році, або збільшилися в 5,6 разів). Оскільки більшість підприємств на селі обрали для себе за порядок оподаткування – фіксований сільськогосподарський податок, то тільки частково задовольнялася потреба в покритті витрат на виплату пенсій селянам. Відмічається, що відсоток покриття коштів на виплату пенсій за рахунок надходжень коштів від платників фіксованого сільськогосподарського податку з кожним роком зменшувався і у 2004 році становив всього 1,2% (табл. 2).
Таблиця 2
Покриття потреби на фінансування пенсій жителям сільської місцевості за рахунок коштів фіксованого сільськогосподарського податку в Україні*
Роки | Потреба в коштах для виплати пенсій сільським пенсіонерам, млн. грн. | Надходження від платників фіксованого сільського-сподарського податку,
млн. грн. | Відсоток покриття потреби коштів для виплати пенсій за рахунок платників фіксованого сільськогосподарського податку, %
всього | у т.ч. тим, хто працював в сільському господарстві | всього | у т.ч., для виплати пенсій пенсіонерам, які працювали в сільському господарстві
1998 | 4190,0 | 1211,1 | 167,9 | 4,0 | 13,9
1999 | 4030,0 | 1341,7 | 170,0 | 4,2 | 12,7
2000 | 4500,0 | 1587,8 | 221,2 | 4,9 | 13,9
2001 | 6700,0 | 2349,7 | 262,4 | 3,9 | 11,2
2002 | 8419,0 | 2607,6 | 294,2 | 3,5 | 11,3
2003 | 9793,5 | 2822,4 | 253,0 | 2,6 | 8,9
2004 | 21618,9 | 5325,7 | 263,5 | 1,2 | 4,9
2005 | 21551,6 | 6480,2 | 1509,3 | 7,0 | 23,3
2006 | 23787,5 | 7234,9 | 2087,4 | 8,8 | 28,9
Примітка: *розраховано за даними Пенсійного фонду України та Міністерства фінансів України
З метою усунення негативних явищ, що розбалансовували бюджет Пенсійного фонду, з 01.01.2005 року платежі до Пенсійного фонду виведені зі складу фіксованого сільськогосподарського податку і його платники переведені на загальні умови сплати страхових внесків за спеціальною ставкою з поетапним наближенням до загального страхового тарифу (у 2005-2006 роках – 20%; у 2007 році – 40%; у 2008 році – 60%; у 2009 році – 80%; з 2010 році – 100% від ставки відрахувань до Пенсійного фонду України, затвердженої законодавчо на відповідний період). Однак виведення з фіксованого сільськогосподарського податку платежів до Пенсійного фонду України з 2005 року не вирішило проблеми фінансування пенсій в сільській місцевості за рахунок внесків сільськогосподарських товаровиробників, що негативно позначається не лише на теперішньому стані пенсійного страхування сільськогосподарських товаровиробників, а і на розмірі їхніх пенсій у майбутньому.
Дослідження стану та особливостей пенсійного страхування сільського населення аграрної сфери виробництва, на прикладі Черкаської області (яка є типовим представником регіону, що має значну частку сільського населення) дало змогу виявити та проаналізувати вплив на нього ряду соціально-економічних факторів.
По-перше, це негативна демографічна ситуація. Зниження народжуваності та зростання смертності на селі, особливо серед чоловіків працездатного віку (ризик смерті між 40 і 60 роками досягає 31%), негативно позначається на кількості платників страхових внесків до Пенсійного фонду та кількості пенсіонерів. Так, наприклад, у 2006 році у сільській місцевості Черкаській області сплачувало внески 388526 особи, в той же час одержувало пенсію 422018 особи. Коефіцієнт демографічної залежності пенсійної системи зменшився з 0,8164 у 2000 році до 0,6939 у 2006 році. Тобто, на одного працюючого уже приходиться більше одного пенсіонера, що негативно позначається не лише на фінансуванні нинішніх пенсійних виплат, а й на майбутньому стані пенсійного страхування. Погіршує становище також той факт, що зростання демографічного навантаження людей похилого віку на працездатне населення відбувається на тлі значного зменшення дітей віком до 15 років (якщо у 1979 році на 1000 осіб працездатного віку припадало 417 дітей, то у 2006 році – 269 дітей).
По-друге, це низький рівень доходів громадян. Саме низький розмір заробітної плати в аграрному секторі економіки (в останні роки її розмір складає 47-53% середньої заробітної плати по країні) залишається однією з головних причин низького рівня надходження коштів з сільської місцевості (якщо середньообліковий працівник сплачує до Пенсійного фонду України в середньому 239 грн. на місяць, то сільськогосподарський працівник – 53,9 грн.), а з ним і низьких пенсій селян.
По-третє, це наявність в сільській місцевості значного неформального сектору економіки. Кількість осіб віком 15-70 років, які працюють в особистих селянських господарствах (ОСГ), у 2006 році порівняно з 2004 роком збільшилася на 544,8 тис. Осіб, або на 19,7%, та досягла 3,3 млн. осіб (проти 2,8 млн. осіб у 2004 році). Члени ОСГ не сплачують страхові внески до Пенсійного фонду України, внаслідок чого значна кількість населення віком до 40 років, які зайняті в ОСГ, не матимуть права на отримання пенсії, що збільшить в майбутньому державні витрати на соціальні пільги і допомоги. Розраховано, що в результаті поширення неформальної зайнятості сільського населення в особистих селянських господарствах Пенсійний фонд України протягом 2000-2006 рр. як мінімум недоотримав 17,4 млрд. грн.
Результати проведених досліджень підтверджують висновок про те, що на сучасному етапі розвитку пенсійної системи маємо значні проблеми пенсійного страхування сільського населення аграрної сфери виробництва. Такий стан обумовлений комплексом економічних та демографічних факторів, які властиві сільській місцевості і формувалися протягом тривалого часу. Вирішення проблеми пенсійного страхування сільського населення є важливим не лише з огляду на фінансову стабільність сучасної пенсійної системи, але й з врахуванням соціально-економічної ситуації в сільській місцевості в майбутньому.
У третьому розділі “Напрями розвитку пенсійного страхування сільського населення ” визначено, на основі імітаційної моделі, основні напрями поліпшення фінансування пенсійного страхування сільського населення аграрної сфери виробництва; здійснено демографічний прогноз кількості населення Черкаської області по статево-вікових групах та за місцем проживання до 2015 року; обґрунтовано та запропоновано механізм створення недержавного пенсійного фонду для сільськогосподарських товаровиробників з участю держави; виявлено позитивні фінансові та соціально-економічні наслідки від запровадження недержавного пенсійного страхування в сільській місцевості.
На основі розробленої імітаційної моделі, в дисертаційній роботі визначені основні напрями удосконалення фінансування пенсійного страхування сільського населення аграрної сфери економіки. Залежно від різних значень соціально-економічних факторів, закладених у імітаційну модель, було виділено 4 сценарії розвитку пенсійної системи. Для цього автором здійснено прогнозування основних демографічних та економічних показників, які, за результатами проведеного аналізу, найбільш сильно впливають на пенсійне страхування.
На основі результатів імітаційної моделі визначено, що покращення стану пенсійного страхування сільськогосподарських товаровиробників можливе лише за умови здійснення комплексу взаємопов’язаних заходів, що будуть направлені на поліпшення соціально-економічного становища в сільській місцевості України в цілому. Дослідженням встановлено, що першочерговими заходами до 2015 року повинні бути: 1) подальший розвиток аграрного виробництва (зауважимо, що поряд з виробництвом безпосередньо сільськогосподарської продукції, слід і надалі стимулювати розвиток інших сфер виробництва, пов’язаних з переробкою, зберіганням та реалізацією сільськогосподарської продукції); 2) поліпшення демографічної ситуації на селі; 3) підвищення оплати праці (основною умовою стабільності пенсійної системи є те, щоб темпи зростання середньої заробітної плати випереджали темпи зростання середньої пенсії. Поряд з цим слід і надалі збільшувати розмір заробітної плати. За розрахунками, зростання заробітної плати в сільськогосподарському виробництві до середнього по економіці при незмінних демографічних показниках забезпечить покриття потреби в коштах для виплати пенсії сільським пенсіонерам на рівні близько 60% (нині 28,9%); 4) зростання рівня зайнятості населення та коефіцієнту участі у обов’язковому пенсійному страхування (за умови залучення хоча б 50% неформального сектору економіки до участі в пенсійному страхуванні надходження коштів до Пенсійного фонду України від сільськогосподарських товаровиробників можливо збільшити як мінімум на 2,5 млрд. грн. щороку); 5) поліпшення охорони здоров’я в сільській місцевості; 6) поступове підвищення віку виходу на пенсію.
В дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність створення професійного недержавного пенсійного фонду (НПФ) для сільськогосподарських товаровиробників. Виходячи з порівняння переваг та недоліків приватної та державної пенсійної системи пропонується специфічна система недержавного пенсійного страхування сільського населення з введенням зустрічного державного фінансування (рис. 1). Його суть полягає в тому, що з одного боку кошти будуть накопичуватися за рахунок внесків окремої фізичної особи, а, з іншого боку, частина внесків буде здійснюватися за рахунок державних коштів. Зустрічне державне фінансування кожного учасника даної програми пропонується здійснювати протягом перших 5 років його участі в НПФ. Щороку держава вносить на рахунок учасника певну суму коштів, розмір якої слід встановити в пропорційній залежності від розміру внеску самого учасника (протягом першого року держава внесе додатково 50% від суми, внесеної учасником; 2-го – 40%; 3-го – 30%; 4-го – 20%; 5-го – 10%).
Дисертантом відмічається, що така схема державного фінансування, з одного боку, буде стимулювати розвиток даного пенсійного фонду, а, з іншого боку, не буде фінансово обтяжливою для держави.
Створення системи недержавного пенсійного страхування з участю держави в сільській місцевості, на думку автора, забезпечить: 1) достатній рівень пенсії сільськогосподарським товаровиробникам в майбутньому; 2) формування необхідних пенсійних резервів для реалізації довгострокових економічних проектів; 3) можливість контролю з боку держави за діяльністю такого НПФ, що позитивно вплине на довіру до нього сільських жителів та зменшить ризик втрати коштів в процесі інвестиційної діяльності; 4) розвиток соціальної та виробничої інфраструктури села за рахунок розміщення частини коштів НПФ у державних та муніципальних облігаціях; 5) зростання економічного та соціального розвитку сільської місцевості. Даний вид державної допомоги сільському сектору не суперечить ні вимогам Європейської Співдружності, ні Світової організації торгівлі, що дає державі можливість направляти значні додаткові кошти на підтримку сільської місцевості.
В роботі встановлено, що запропоновані фінансові відносини між державою і сільськогосподарським товаровиробником, не лише будуть стимулювати відкриття іменних пенсійних рахунків сільським населенням, але й дадуть можливість державі перейти від разової матеріальної підтримки пенсіонерів до створення стабільної довгострокової системи пенсійного страхування.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання наукового завдання – удосконалення пенсійного страхування сільського населення аграрної сфери виробництва. Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:
1. Визначено, що сучасна пенсійна система складається з двох основних елементів: пенсійного страхування і пенсійного забезпечення, які існують поряд, виконують однакову функцію (соціальний захист людей похилого віку), проте базуються на різних принципах та джерелах фінансування. Доведено, що на відміну від пенсійного забезпечення, яке базується на принципі соціальної допомоги і покликане надати населенню мінімальні соціальні гарантії за рахунок державних коштів, пенсійне страхування базується на принципі страхування, тобто залежності розміру пенсії від страхових внесків та трудового стажу людини протягом всього її працездатного віку. Водночас джерелом фінансування пенсійного забезпечення виступають державні кошти, а пенсійного страхування – кошти державних і недержавних пенсійних фондів, які формуються за рахунок внесків фізичних осіб, юридичних осіб та держави.
2. Здійснено аналіз розвитку пенсійних систем у світі з метою визначення особливостей формування пенсійного страхування сільського населення. Виявлено, що у багатьох країнах світу запровадженні спеціальні програми пенсійного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, які фінансуються повністю або частково за рахунок державних коштів. Водночас у більшості країн світу відбувається реформування або удосконалення національних пенсійних систем, що направлене на вирішення фінансових наслідків демографічної проблеми – старіння населення.
3. Дослідження стану пенсійного страхування сільського населення зайнятого в аграрній сфері виробництва дало змогу визначити особливості формування Пенсійного фонду в сільській місцевості. Виявлено тісний обернений зв’язок між кількістю населення, що проживає в сільській місцевості певного регіону та рівнем надходження фінансових ресурсів до Пенсійного фонду. Визначено, що надходження коштів від сільськогосподарських товаровиробників покриває 25% потреби в коштах для виплати пенсій сільським пенсіонерам. Водночас потреба в фінансових ресурсах для виплати пенсій в сільській місцевості зросла з 4,2 млрд. грн. в 1998 році до
23,8 млрд. грн. в 2006 році. Таке становище негативно впливає не лише на пенсійне страхування нинішніх пенсіонерів, а й на пенсії сільськогосподарських товаровиробників в майбутньому.
4. Встановлено, що основними факторами, які зумовлюють низький рівень надходження коштів в сільській місцевості є демографічний та економічний. Демографічний фактор проявляється в зменшенні кількості населення працездатного віку та збільшенні пенсіонерів. Визначено фактори, які безпосередньо впливають на демографічний стан в сільській місцевості: високий рівень смертності, низька народжуваність та висока міграція робочої сили. Ризик смерті сільських чоловіків у віці 40-60 років (а саме в цьому віці досягається найвищий рівень професіоналізму, який виражається в адекватній заробітній платі, а, отже, і в розмірах відрахувань до Пенсійного фонду) сягає 31%. В результаті взаємодії перелічених вище факторів у сільській місцевості за останнє десятиріччя коефіцієнт демографічної залежності пенсійної системи зменшився з 1 до 0,5-0,7, що не тільки негативно впливає на сучасний фінансовий стан пенсійної системи, а й ставить під загрозу її стабільне функціонування в майбутньому.
5. До економічних факторів, які найбільше впливають на надходження коштів до Пенсійного фонду в аграрних регіонах належить рівень заробітної плати, зайнятості та безробіття. При найменшій в економіці середньомісячній заробітній платі в сільському господарстві, яка становила у 2006 році 53,1% середньої заробітної плати по країні, розмір пенсії сільських пенсіонерів всього на 5% менший від середньої. Це не дає змоги за рахунок фонду заробітної плати в сільській місцевості, як основного джерела надходження коштів до Пенсійного фонду, здійснювати фінансування пенсій в повному обсязі.
6. Низька заробітна плата, відсутність роботи у сільській місцевості стимулює розвиток ОСГ, в яких вже на початок 2007 року працювало близько 3,3 млн. осіб, що майже в 2,7 рази більше за кількість зайнятих в сільськогосподарських підприємствах України. Виявлено, що збільшення неформального сектору в сільському господарстві діє негативно на пенсійне страхування в двох напрямках: по-перше, зменшує фінансові надходження до бюджету Пенсійного фонду України вже сьогодні (фінансові втрати Пенсійного фонду України внаслідок поширення неформальної зайнятості в сільській місцевості зросли з 1,9 млрд. грн. в 2003 році до 5,1 млрд. грн. в 2006 році); а, по-друге, лишає права великої кількості селян на трудову пенсію в майбутньому (50% сільського населення віком 15-40 років зайняті в особистих селянських господарствах, тобто ще не мають право на пенсію згідно з українським законодавством).
7. Розроблено варіантну імітаційну модель надходження коштів до Пенсійного фонду Черкаської області на 2006-2015 рр. Обґрунтовано, що за умови незмінності основних показників, закладених в імітаційну модель, очікується подальше погіршення фінансування пенсійного страхування сільського населення аграрної сфери виробництва. Виходячи з імітаційної моделі, для вдосконалення фінансового забезпечення пенсійного страхування сільського населення слід здійснити наступні зміни: підвищити рівень зайнятості серед економічно активного населення; збільшити рівень участі працівників у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні (в т.ч. залучити членів ОСГ); зменшити кількість пенсіонерів через поступове збільшення пенсійного віку та скорочення пільгових пенсій; забезпечити випереджаючі темпи зростання заробітної плати в сільському господарстві у порівнянні з пенсією.
8. У комплексі запропонованих заходів щодо поліпшення фінансування пенсійного страхування сільського населення важливу роль має відігравати реформування заробітної плати. Визначено умови реформування оплати праці в аграрному секторі економіки, зокрема: 1) підтримання більших темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання пенсії; 2) поступове наближення розміру заробітної плати до європейського рівня соціальних стандартів (розмір мінімальної заробітної плати повинен становити 2-2,5 прожиткових мінімуму, а розмір середньої заробітної плати – 5-6 прожиткових мінімумів); 3) введення погодинної оплати праці.
9. Одним з шляхів вирішення проблеми пенсійного страхування сільського населення, зайнятого в аграрному виробництві, є розвиток системи недержавного пенсійного страхування. З метою залучення до нього більшої кількості сільських жителів, пропонується створити професійний недержавний пенсійний фонд з участю держави, яка здійснюватиме зустрічне фінансування з урахуванням внеску кожного учасника програми. Доведено, що така схема взаємодії між державою та учасниками НПФ дає можливість не лише забезпечити гідною пенсією мешканців села в майбутньому, а й створити потужне джерело коштів для інвестування в економіку країни.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Мальований М.І. Аналіз соціально-економічних передумов реформування пенсійної системи України // Зб. наук. пр. Луганського аграр. ун-ту / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во ЛАНУ, 2004. – №38(50). – С. 220-224.
2. Мальований М.І. Фінансові проблеми пенсійного забезпечення сільського населення // Економіка АПК. – 2004. – №7. – С. 74-77.
3. Мальований М.І. Зарубіжний досвід регулювання інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів // Зб. наук. пр. УДАУ/ Редкол.: П.Г. Копитко (відп. ред.) та ін. – Умань, 2005. – Вип. 61. – Ч. 2. – С. 64-75.
4. Мальований М.І. Стан і проблеми пенсійного забезпечення сільського населення // Економіка АПК. – 2005. – № . – С. 122-128.
5. Мальований М.І. Історичний розвиток системи пенсійного забезпечення в світі // Економіка АПК. – 2005. – № 3. – С. 31-37.
6. Мальований М.І. Зарубіжний досвід реформування системи пенсійного забезпечення // Зб. наук. пр. УДАУ/ Редкол.: П.Г. Копитко (відп. ред.) та ін. – Умань, 2006. – Вип. 63. – Ч. 2. – С. 163-170.
7. Мальований М.І. Становлення нової пенсійної системи: проблеми регіональної диференціації доходів населення // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. – 2006. – № 7. – С. 75-81.
8. Мальований М.І. Демографічна ситуація у сільській місцевості Черкаської області // Економіка АПК. – 2006 – № 3. – С. 109-114.
9. Мальований М.І. Поліпшення фінансового забезпечення пенсійного страхування сільського населення // Економіка АПК. – 2007 – № 4. – С. 75-83.
Статті у інших виданнях:
10. Костюк В.С., Мальований М.І. Пенсійне забезпечення сільських жителів: проблеми та перспективи / Ринкова трансформація економіки АПК/ Інститут аграр. економіки УААН, Харк. держ. техн. ун-т. сіл. гос-ва; За ред.: П.Т. Саблука та ін. – Ч. 4: Стабілізація доходів сільських товаровиробників в умовах ринку. – Харків, 2002. – С. 77-82. (Особистий внесок здобувача: автором здійснено розрахунок потенційно необхідної кількості фінансових ресурсів в пенсійній системі).
Тези доповідей на науково-практичних конференціях:
11. Мальований М.І. Історія
