НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
МЕДА НАТАЛІЯ СТЕПАНІВНА
УДК 336.711 (477)
ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ БАНКУ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ
Спеціальність: 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
ЛЬВІВ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівській комерційній академії.
Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Вовчак Ольга Дмитрівна,
Львівська комерційна академія,
завідувач кафедри банківської справи. |
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Міщенко Володимир Іванович,
Національний банк України,
Директор Центру наукових досліджень; |
кандидат економічних наук, доцент
Табачук Галина Прокопівна,
Львівський інститут банківської справи
Університету банківської справи НБУ, доцент кафедри банківської справи.
Захист дисертації відбудеться 16 листопада 2007 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
Автореферат розісланий „_13_” жовтня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук І.З. Сторонянська
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На сьогоднішньому етапі розвитку банківської системи України, що характеризується посиленням конкуренції, одним з пріоритетних завдань, яке стоїть перед вітчизняними банками, є забезпечення їхнього розвитку та стабільного функціонування. Одним з важливих напрямів реалізації цього завдання є фінансовий розвиток банківської установи. Неодмінною передумовою забезпечення фінансового розвитку банку в сучасних умовах посилення конкуренції виступає фінансова стратегія розвитку.
Виходячи з цього, особливої актуальності сьогодні набуває необхідність пошуку та впровадження сучасних методів розробки та реалізації фінансової стратегії розвитку банку, здійснення свідомого стратегічного управління його фінансовою діяльністю.
Вагомий внесок у розробку теорії та практики стратегічного управління банком зроблено у працях вітчизняних учених: Бушуєвої І., Васюренка О., Вовчак О., Геєця В., Герасимчук В., Дзюблюка О., Заруби О., Карчевої А., Козоріз М., Козьменка С., Кочеткова В., Кузнєцової А., Луціва Б., Міщенка В., Мороза А., Пернарівського О., Примостки Л., Смовженко Т., Табачук Г., Ткаченко Т. та ін. Належне місце у розробці цих питань займають роботи зарубіжних учених: Єгорова Є., Лаврушина О., Роуза П., Севрука Е., Синки Д. та інших. Однак, основна увага багатьох науковців та практиків приділялась розробці та впровадженню методик і рекомендацій щодо стратегічного управління банком загалом.
Сьогодні у вітчизняній економічній науці відсутні комплексні дослідження теоретико-методологічних основ і прикладних аспектів процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку. Публікації з цієї проблеми присвячені лише окремим напрямам та підходам до її визначення. Недостатньо розробленими є питання, пов’язані із фінансовою стратегією і тактикою розвитку банку в умовах посилення конкуренції, оцінкою впливу фінансової стратегії на ефективність діяльності банку та на його конкурентоспроможність, вибором шляхів удосконалення процесів формування і реалізації фінансової стратегії розвитку банківської установи. Невисокий рівень більшості показників-критеріїв діяльності банківських установ зумовлює необхідність розробки нових концептуальних підходів щодо вдосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку для його успішного та довгострокового функціонування в умовах посилення конкуренції.
Вирішення цих завдань визначає актуальність теми, окреслює об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі банківської справи Львівської комерційної академії і вона є складовою частиною науково-дослідних тем: „Ефективність функціонування банківської системи в перехідних економіках” (номер державної реєстрації 0103U006650) і „Розширення інвестиційних можливостей суб’єктів господарювання в перехідній економіці” (затверджена Вченою радою Львівської комерційної академії, протокол № 5 від 31.01.2003 р.). У ході виконання тем автором розроблено рекомендації щодо вдосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банків в умовах посилення конкуренції.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних засад, розробка методичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесів формування і реалізації фінансової стратегії розвитку банку в умовах посилення конкуренції.
Для досягнення мети у дисертації поставлені такі завдання:
— розкрити сутність поняття „фінансова стратегія розвитку банку” та „фінансовий розвиток банку”;
— розробити класифікацію фінансових стратегій розвитку банку;
— дослідити тенденції та особливості розвитку банківської системи України і визначити їх вплив на формування фінансової стратегії розвитку вітчизняних банків;
— проаналізувати фінансові стратегії розвитку українських банків та визначити їх вплив на прибутковість і ефективність діяльності;
— оцінити конкурентні позиції окремих українських банків та дослідити вплив фінансової стратегії розвитку на їх конкурентоспроможність;
— розробити стратегічну модель прогнозування фінансових результатів діяльності банку;
— запропонувати шляхи вдосконалення процесу управління ризиками банку як визначального фактора підвищення ефективності фінансової стратегії розвитку банку;
— розробити рекомендації щодо проведення реінжинірингу фінансових бізнес-процесів у банку як методу підвищення ефективності його стратегічного розвитку.
Об’єктом дослідження є банківська система України та окремі банківські установи.
Предметом дослідження – теоретико-методологічні та прикладні засади формування і реалізації фінансової стратегії розвитку банку в умовах посилення конкуренції.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи слугували наукові дослідження, викладені у працях українських та зарубіжних учених з теорії фінансів, грошей та грошового обігу, ризику, теорії управління. Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, статистичні матеріали Національного банку України, Асоціації українських банків, звітні дані банків, дані періодичних видань, інтернет-видань, аналітичні розрахунки автора.
Поставлені у дисертації завдання вирішувалися за допомогою таких методів: системного аналізу – для дослідження тенденцій та особливостей розвитку банківської системи України і визначення їх впливу на формування фінансової стратегії розвитку вітчизняних банків; логічного узагальнення, синтезу та порівняння – для дослідження теоретико-методологічних основ стратегічного розвитку банку; порівняльного економічного аналізу – для оцінки фінансових стратегій розвитку та визначення тенденцій фінансового розвитку сучасних українських банків; економіко-математичного моделювання – для розробки стратегічної моделі прогнозування фінансових результатів банку та моделі оптимізації структури активно-пасивних операцій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку та розробленні ефективних шляхів її вдосконалення в умовах посилення конкуренції.
До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист, належать такі:
уперше:
? розроблено класифікацію фінансових стратегій розвитку банку, в якій обґрунтовано доцільність їх розподілу за специфікою розвитку банку, враховуючи його позицію на ринку, спосіб формування та використання фінансових переваг, рівень ризику стратегічних фінансових рішень, поведінку в конкурентному середовищі. Використання запропонованих критеріїв класифікації сприятиме розширенню можливостей банку в оцінці та виборі фінансової стратегії розвитку банківської установи в умовах посилення конкуренції;
? запропоновано методику здійснення реінжинірингу фінансових бізнес-процесів банку, що дасть можливість впливати на ефективність його фінансового розвитку з урахуванням стратегічних цілей через перепроектування фінансових бізнес-процесів та розробку нових, адекватних конкурентному середовищу, бізнес-напрямків фінансової діяльності;
удосконалено:
? методичний підхід до аналізу конкурентоспроможності та оцінки конкурентних позицій вітчизняних банків, які ґрунтуються на використанні матриць „депозити-кредити” та „рентабельність активів – частка банку на ринку банківських послуг”. Запропонований підхід дає змогу об’єктивно оцінити нинішнє та перспективне становище банку, простежити динаміку його фінансового розвитку та окреслити стратегічні фінансові цілі;
отримали подальший розвиток:
? визначення поняття „фінансова стратегія розвитку банку”, яку окреслено як підсистему корпоративної стратегії розвитку, довгострокову програму конкретних дій щодо використання власних та залучених фінансових ресурсів банку для досягнення стратегічних конкурентних переваг. Таке трактування дозволяє мотивувати роль і значення фінансової стратегії розвитку банку у активізації банківської діяльності та забезпеченні його успішного стратегічного розвитку;
? методичний підхід до розробки моделі прогнозування фінансових результатів діяльності банку на основі використання економіко-математичного моделювання, який побудований на залежності між обсягом зобов’язань, позичковими активами та прибутком і дозволяє оперативно ухвалювати управлінські рішення, формує необхідну інформацію для обґрунтування перспектив розвитку банку.
Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що нові підходи, а також комплекс моделей, методик та практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку, запропонованих у дисертації, можуть бути використані як основа прийняття оптимальних управлінських рішень при розробці та реалізації фінансової стратегії розвитку банку. Реалізація пропозицій та рекомендацій на практиці дозволяє ефективно організувати розробку фінансової стратегії банку з метою забезпечення його успішного стратегічного розвитку.
Практичні рекомендації та пропозиції отримали схвальну оцінку і використані Національним банком України при розробці Концепції розвитку банківської системи України, а також при формуванні тематики наукових робіт Наукового центру НБУ (довідка № 53-113/90 від 14.02.2007 р.).
Одержані наукові результати, а саме метод реінжинірингу банківських бізнес-процесів та модель прогнозування фінансових результатів діяльності банку, використані в практичній діяльності ВАТ СКБ „Дністер” (довідка № 801-2002 від 08.06.2006 р.), а методика оцінки конкурентних позицій банку та модель стратегічного прогнозування фінансових результатів його діяльності використовуються відділом економічної роботи і відділом кредитування філії ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” в м. Львові (довідка № 312/2005 від 22 травня 2006 р.).
Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Інституту економіки і фінансів Львівської комерційної академії при викладанні дисциплін „Фінансовий менеджмент банку” та „Маркетинг у банку” (довідка № 204/022 від 19 червня 2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Науково-практичні результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційної роботи були апробовані на таких науково-практичних конференціях: ІІІ міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих учених „Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України” (м. Харків, 2003 р.), міжвузівській науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Львівської комерційної академії „За результатами наукових досліджень 2003 р.” (м. Львів, 2004 р.); науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Львівської комерційної академії „Актуальні проблеми економічного зростання, духовного відродження і стратегічного розвитку України в умовах глобалізації” (м. Львів, 2005 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Структурні трансформації та інвестиційно-інноваційний розвиток торгівлі” (м. Львів, 2005 р.), IV Всеукраїнській науковій конференції аспірантів і студентів „Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінансових систем” (м. Львів, 2006 р.), всеукраїнській науково-методичній конференції „Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (м. Севастополь, 2006 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні тенденції в розвитку банківської системи та фінансових ринків” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні” (м. Львів, 2007р.), науково-теоретичних семінарах кафедри банківської справи Львівської комерційної академії.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 9 самостійно підготовлених наукових працях загальним обсягом 2,24 д.а., 6 з яких надруковано у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 191 сторінку, що містить 22 таблиці і 35 рисунків (з них п’ять таблиць займають 6 окремих сторінок), 10 додатків на 29 сторінках, список використаних джерел із 179 найменувань – на 14 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, форми їх апробації та використання у банківській системі.
У першому розділі дисертації „Теоретико-методологічні засади побудови фінансових стратегій розвитку банків в умовах посилення конкуренції” досліджено сутність та зміст фінансової стратегії розвитку банку, запропоновано авторський підхід до визначення цього поняття, визначено роль фінансової стратегії розвитку у загальній стратегії банку, розроблено класифікацію фінансових стратегій розвитку банківської установи, досліджено особливості розвитку банківської системи України та визначено їх вплив на формування фінансової стратегії розвитку банків.
На сучасному етапі розвитку банківської системи, що характеризується посиленням банківської конкуренції, важливою умовою забезпечення успішного розвитку банку є його фінансовий розвиток, який пов’язаний із розширенням його діяльності та обсягів фінансових операцій. У дисертації визначено основні параметри фінансового розвитку банку, а саме: динаміка абсолютного значення прибутку банку з урахуванням інфляційних факторів; динаміка ринкової частки банку за окремими напрямами діяльності; динаміка відносних коефіцієнтів прибутковості активів та капіталу.
Фінансова стратегія розвитку банку у дисертаційній роботі розглядається автором як підсистема корпоративної стратегії розвитку, подана у вигляді довгострокової програми конкретних дій з формування та розміщення фінансових ресурсів банку для досягнення стратегічних конкурентних переваг. Запропоноване визначення сприяє розробці конкретних пропозицій щодо вдосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку.
Доведено, що фінансова стратегія розвитку має значний вплив на формування загальної стратегії розвитку банку. Так, якщо тенденції розвитку ринку банківських послуг та фінансового ринку не співпадуть, може виникнути ситуація, коли цілі загальної стратегії розвитку банку не зможуть бути реалізованими у зв’язку з фінансовими обмеженнями. У такому випадку фінансова стратегія розвитку банку вносить визначені корективи у загальну стратегію розвитку .
Визначено основні складові фінансової стратегії розвитку банку, а саме: мета фінансової діяльності - підвищення рівня життя власників та акціонерів банку і максимізація його ринкової вартості; фінансова політика, яка являє собою форму реалізації фінансової ідеології і фінансової стратегії розвитку банку у розрізі найбільш важливих аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її здійснення з метою досягнення головної стратегічної цілі цієї діяльності; фінансові стратегічні цілі - конкретний стан фінансових характеристик банку, досягнення яких є для нього бажаним і на досягнення яких спрямована його діяльність.
У роботі з'ясовано, що в Україні питання вибору фінансової стратегії розвитку банку є недостатньо теоретично обґрунтованим. З урахуванням цього, у дисертації запропоновано класифікацію фінансових стратегій розвитку банківської установи за найсуттєвішими ознаками (рис.1).
На основі вивчення вітчизняних та зарубіжних публікацій з’ясовано, що розвиток банківської системи України мав значний вплив на вибір банками фінансових стратегій. Виходячи з цього, досліджено особливості фінансової діяльності українських банків на кожному етапі розвитку банківництва в Україні та визначено специфіку фінансових стратегій їх розвитку на цих етапах.
Виявлено, що на початкових етапах становлення банківської системи України банки не дотримувались чіткої фінансової стратегії розвитку або не використовували її взагалі. Фінансова діяльність банків спрямовувалася на ситуаційне пристосування до динамічного зовнішнього середовища і не була пов’язана у межах єдиної цілеспрямованої лінії поведінки. Банки були фінансово нестійкими, низькокапіталізованими, вразливими щодо негативних зовнішніх і внутрішніх впливів. З розвитком банківської системи та посиленням конкуренції банки все більшу увагу стали приділяти пошуку та впровадженню сучасних методик та рекомендацій стосовно побудови та реалізації фінансової стратегії розвитку банку.
Рис. 1. Класифікація фінансових стратегій розвитку банку
У роботі проаналізовано чинники, які перешкоджають ефективному функціонуванню та розвитку банківської системи загалом та банків зокрема, а саме недостатній рівень капіталізації банківської системи, істотне відставання темпів приросту капіталу банків від приросту їхніх активів, низька якість банківських активів і пов’язана із цим проблема значних кредитних ризиків, низький рівень банківського менеджменту, стрімке збільшення присутності іноземного капіталу у банківській системі тощо. З’ясовано, що для розв’язання існуючих проблем одним з основних завдань банків є підвищення ефективності формування та використання ними фінансових ресурсів, що зумовлено принциповою зміною правил їхнього функціонування у ринковому середовищі та посиленням конкуренції.
Зроблено висновок, що обґрунтована і правильно розроблена фінансова стратегія розвитку банку є однією з умов успішної реалізації загальної стратегії його розвитку.
У другому розділі дисертації „Аналіз та оцінка ефективності фінансової стратегії розвитку банку” окреслено методичні підходи до аналізу та оцінки фінансової стратегії розвитку банку, проведено аналіз фінансових стратегій розвитку українських банків, розглянуто методику аналізу конкурентоспроможності банку та оцінки його конкурентних позицій, проведено оцінку впливу фінансових стратегій розвитку на прибутковість банку та ефективність його діяльності.
Вітчизняні банки на сьогодні не мають чіткої методики аналізу фінансової стратегії розвитку, а для оцінки ефективності фінансового розвитку банку використовують коефіцієнти, які характеризують фінансову стійкість банку. Тому у роботі визначено такі основні об’єкти аналізу фінансової діяльності банку, які є найбільш вагомими при оцінюванні фінансової стратегії розвитку банківських установ: структура ресурсної бази банку; структура та якість активів банку; конкурентоспроможність банку та його конкурентні позиції, що оцінюються з метою досягнення конкурентних переваг та підвищення ефективності функціонування банку; показники прибутковості функціонування банку, які є одними з найбільш вагомих критеріїв при оцінюванні ефективності його фінансової стратегії розвитку.
Для об’єктивного оцінювання ресурсної бази банку уточнено визначення економічного терміну „банківські ресурси”. У роботі банківські ресурси розглянуто як сукупність коштів банку, що перебувають у його безпосередньому розпорядженні, і коштів, які або можуть бути потенційно залучені банком шляхом проведення ним ефективної діяльності, або прирощені чи втрачені унаслідок проведення банківською установою активних операцій.
У процесі аналізу та оцінки фінансових стратегій розвитку українських банків визначено, що на формування ресурсної бази значний вплив мають розміри банку та масштаби його діяльності. Водночас, саме обсяг ресурсної бази визначає обсяги активних операцій банку, а, отже, і масштаби його діяльності. Результати проведеного аналізу (табл.1) дали підстави дійти таких висновків.
Упродовж 2001-2005 рр. банківські ресурси та масштаби діяльності банків помітно зростали. При цьому збільшення ресурсної бази відбувалось як за рахунок залучених коштів, так і завдяки нарощуванню власного капіталу банків. Лідируючі позиції на ринку залучення та розміщення капіталів займають найбільші банки. У них сконцентрована значна депозитна база, яка є основою ресурсного потенціалу банків. При цьому банки даної групи здійснюють агресивну наступальну політику щодо залучення недорогих депозитних ресурсів, незважаючи на високі ризики. Це пояснюється тим, що у групі найбільших банків сконцентрований найбільший обсяг власних коштів порівняно з іншими групами, що є гарантією їхніх зобов’язань.
З’ясовано, що зростання сукупних активів пов’язано, насамперед, із високими темпами зростання кредитного портфеля банків. Так, провідне місце за кредитними операціями займають найбільші банки, частка кредитного портфеля даної групи банків становить 64,3% від загального обсягу активів групи. Найнижча частка кредитного портфеля станом на 01.01.2006 р. – у групі великих банків (58,9%). Слід відзначити, що у 2005 р. кредитна активність українських банків була нижчою, ніж у 2001 р. (за винятком групи найбільших банків). Дана тенденція вказує на намагання банків диверсифікувати свої активні операції та зменшити ризики.
Таблиця 1
Розподіл активів, капіталу та зобов’язань банківської системи України у розрізі груп банків за класифікацією НБУ на 01.01.2002-2006 рр.*
Показни-
ки |
Капітал | Зобов’язання | Активи | Кредитний портфель | 01.01.2002 | 01.01.2006 | 01.01.2002 | 01.01.2006 | 01.01.2002 | 01.01.2006 | 01.01.2002 | 01.01.2006 | млн.
грн. | % | млн.
грн. | % | млн.
грн. | % | млн.
грн. | % | млн.
грн. | % | млн.
грн. | % | млн.
грн. | % | млн.
грн. | % | Банківська система України | 7908,9 | 100,0 | 25450,9 | 100,0 | 39294,9 | 100,0 | 188427,1 | 100,0 | 47203,8 | 100,0 | 213878,0 | 100,0 | 31862,6 | 100,0 | 142276,8 | 100,0 | І.Найбільші банки | 2588,1 | 32,7 | 12108,9 | 47,6 | 20862,0 | 53,1 | 111393,0 | 59,1 | 23450,1 | 49,7 | 123501,9 | 57,7 | 15025,2 | 47,2 | 84686,9 | 59,5 | ІІ. Великі банки | 1137,8 | 14,4 | 3944,2 | 15,5 | 7099,6 | 18,1 | 33656,6 | 17,9 | 8237,3 | 17,5 | 37600,8 | 17,6 | 5762,8 | 18,1 | 23031,4 | 16,2 | ІІІ.Середні банки | 1782,7 | 22,5 | 3508,3 | 13,8 | 7014,9 | 17,9 | 24302,8 | 12,9 | 8797,6 | 18,6 | 27811,0 | 13,0 | 6419,2 | 20,1 | 18552,3 | 13,0
ІV. Малі банки | 2400,4 | 30,4 | 5889,5 | 23,1 | 4318,4 | 11,0 | 19074,8 | 10,1 | 6718,7 | 14,2 | 24964,3 | 11,7 | 4655,4 | 14,6 | 16006,1 | 11,3 | *Складено за даними Національного банку України
Доведено, що чим більші обсяги ресурсної бази і чим більший капітал сконцентрований у відповідному банку, тим вищими темпами зростають обсяги високодохідних активів, насамперед кредитного портфеля. Чим менші обсяги ресурсної бази, тим більше диверсифікована діяльність банківської установи.
У процесі дослідження встановлено, що стан конкурентоспроможності виступає передумовою вибору фінансової стратегії розвитку банку та його конкурентних позицій на фінансовому ринку.
Для об’єктивного оцінювання конкурентоспроможності та переваг банківської установи на ринку банківських послуг у роботі удосконалено методичний підхід до аналізу конкурентоспроможності та оцінки конкурентних позицій вітчизняних банків, які ґрунтуються на використанні матриць „депозити-кредити” та „рентабельність активів – частка банку на ринку банківських послуг”. Основними критеріями оцінки конкурентоспроможного рівня у цих методиках визначено такі ринкові показники, як: частка банку на ринку кредитів та депозитів, частка активів банку на банківському ринку та рентабельність його активів. Дані показники розраховуються, виходячи із обсягів діяльності найбільшого конкурента у відповідній галузі.
Автором запропоновано при розрахунку цих критеріїв як основу використовувати обсяг визначеної діяльності найбільшого конкурента у групі банків згідно з класифікацією НБУ, представником якої є банк. Такий підхід дає змогу більш точно оцінити конкурентоспроможність банку та визначити його конкурентну позицію, враховуючи той факт, що більші обсяги ресурсної бази банку забезпечують більші масштаби його фінансової діяльності. Звідси, банки з великим капіталом мають більший потенціал конкурентоспроможності порівняно із малими банками.
Дослідження конкурентоспроможності вітчизняних банківських установ дозволило встановити, що на сучасному етапі розвитку банківської системи України найвищий рівень реалізації потенціалу конкурентоспроможності банку порівняно з його рентабельністю мають найбільші банки. Так, станом на 01.01.2006 р. найбільший конкурентоспроможний рівень серед банків, що досліджувались, мав представник групи найбільших банків – ВАТ „Укрексімбанк” (рис.2). Загалом, банки даної групи займають лідируючі позиції на ринках залучення та розміщення капіталів.
Рис. 2. Динаміка конкурентних позицій окремих банків за допомогою матриці „частка ринку / рівень рентабельності” упродовж 2001-2005 рр.
Встановлено, що однією з основних умов забезпечення конкурентоспроможності банку є вдало розроблена та успішно реалізована фінансова стратегія розвитку банку.
Фінансова стратегія розвитку має визначальний вплив на рівень прибутковості банку та на ефективність його діяльності. З’ясовано, що найвищі показники прибутковості серед досліджуваних банків має ВАТ „Укрексімбанк” як представник групи найбільших банків (табл.2).
Таблиця 2
Показники-індикатори прибутковості діяльності окремих банків України
за 2001 та 2005 рр.*
Показники | ВАТ „Укрексім-
банк” | АКБ „Правекс-банк” | ВАТ „Селянський банк „Дністер” | ВАТ „Електрон Банк”
2001 р. | 2005 р. | 2001 р. | 2005 р. | 2001 р. | 2005 р. | 2001 р. | 2005 р.
Прибутковість активів, % | 0,36 | 1,74 | 0,16 | 0,90 | 1,45 | 0,48 | 2,01 | 0,44
Прибутковість капіталу, % | 3,21 | 16,91 | 1,37 | 11,00 | 9,58 | 4,57 | 7,63 | 2,57
Прибутковість витрат, % | 2,88 | 23,94 | 0,98 | 5,50 | 8,52 | 4,64 | 16,05 | 4,25
Прибутковість доходу, % | 2,74 | 17,94 | 0,99 | 5,19 | 7,53 | 4,33 | 12,74 | 3,99
Чистий спред | 0,08 | 0,03 | 0,08 | 0,06 | 0,02 | 0,05 | 0,11 | 0,05
Чиста процент-
на маржа, % | 4,40 | 3,34 | 2,96 | 2,80 | 6,08 | 2,54 | 4,42 | 2,58
*Розраховано за даними Національного банку України
Це означає, що для даної групи банків притаманна найбільша збалансованість між доходами і витратами, ефективністю активних і пасивних операцій. Фінансова стратегія розвитку найбільших банків сприяє їх ефективному фінансовому розвитку та дає змогу досягати стратегічних цілей.
Водночас, агресивна наступальна фінансова стратегія розвитку, що характерна для АКБ „Правекс-банк” (група великих банків) упродовж 2001-2005 рр., забезпечує високу ефективність операційної діяльності та дає змогу збільшувати частку банку на фінансовому ринку України.
Характерною ознакою фінансової стратегії розвитку ВАТ „Селянський банк „Дністер”, а також і групи середніх банків є збільшення прибутковості за допомогою розширення спектру своїх послуг та диверсифікації ризиків. Проте, ВАТ „Селянський банк „Дністер” має низький показник чистої процентної маржі, що свідчить про низьку ефективність високодохідних операцій. Крім цього, рентабельність активів є досить низькою, що вказує на неефективне використання ресурсної бази.
З’ясовано, що ВАТ „Електрон Банк” (група малих банків) застосовує помірковану фінансову стратегію розвитку, спрямовану на захист своєї ринкової позиції. Як наслідок, показники прибутковості є найнижчими серед банків, що досліджувались. ВАТ „Електрон Банк” намагається диверсифікувати свої ризики і розширити спектр дохідних операцій.
У третьому розділі дисертації „Шляхи вдосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку” викладено методичні розробки до вдосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку, включаючи методичні підходи до прогнозування фінансових результатів діяльності банку, методику реінжинірингу фінансових бізнес-процесів банківської установи та напрями вдосконалення процесу управління банківськими ризиками.
Ринкове середовище функціонування банків, їх тісний взаємозв’язок з усіма економічними агентами вносять елемент невизначеності стосовно кінцевих результатів діяльності. Виходячи з цього, розроблена модель прогнозування фінансових результатів діяльності банку, в якій за основу використано залежність між обсягом зобов’язань, позичковими активами та прибутком. Для прогнозування фінансових результатів діяльності банку за допомогою графічного зображення залежності прибутку банків від факторів вибрано лінійні рівняння регресії, які найбільш точно відображають зв’язок між досліджуваними параметрами:
для ВАТ „Укрексімбанк”: , R2yx = 0,8905; (1)
для АКБ „Правекс-банк”: у =-11826 - 0,0006х1 + 0,0164х2 + , R2yx = 0,5813; (2)
для ВАТ „Селянський банк „Дністер”:
у =-1704,26 –0,0017х1 + 0,0145х2 + , R2yx = 0,823; (3)
де – середні залишки сукупних зобов’язань, тис.грн.; – середні залишки позичкової заборгованості, тис.грн.; - випадкова величина, яка включає вплив не врахованих в моделі факторів, випадкових помилок, R2yx = коефіцієнт детермінації.
Апробація на реальних статистичних даних запропонованої моделі дала можливість спрогнозувати можливі обсяги прибутку для окремих банків. Доведено, що запропонована модель прогнозування фінансового результату діяльності банку дає можливість на основі прогнозних оцінок оперативно ухвалювати управлінські рішення та формує необхідну інформацію для обґрунтування перспектив розвитку банку.
Для ВАТ „Електрон Банк” не підібрано моделі, за якою можна зробити прогноз фінансових результатів діяльності банку на наступний період, оскільки зв’язок між показниками, що вивчалися, відсутній.
Важливим напрямом удосконалення механізму формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку є реінжиніринг його фінансових бізнес-процесів. У роботі запропоновано розглядати реінжиніринг фінансових бізнес-процесів банку як процес фундаментального переосмислення та радикального перепроектування фінансових бізнес-процесів банку з метою підвищення ефективності фінансової діяльності на основі таких основних показників як вартість, якість, темпи.
З урахуванням цього виділено основні етапи процесу реінжинірингу фінансових бізнес-процесів банку (рис.3):
Рис.3. Етапи здійснення реінжинірингу фінансових бізнес-процесів банку
З’ясовано, що в результаті реінжинірингу фінансових бізнес-процесів банку можливим є отримання позитивного ефекту у таких напрямах:
· скорочення строків реалізації основних фінансових бізнес-процесів банку, що збільшує його маркетингові переваги, конкурентоспроможність;
· підвищення продуктивності праці фінансових менеджерів, що дає змогу скоротити чисельність працівників або значно збільшити продуктивність (кількість укладених кредитних угод) за тієї ж чисельності працівників банку;
· підвищення якості банківських операцій, зниження рівня ризиків, збільшення ефективності допоміжних (управлінських) бізнес-процесів, наприклад, стратегічного планування, що дасть змогу ефективніше розподіляти і використовувати резерви банку.
Для підвищення фінансової стійкості та забезпечення стабільного розвитку банку важливим завданням при розробці фінансової стратегії розвитку банку є вдосконалення процесу управління ризиками. У процесі дослідження виділено систему ризиків, які найбільше впливають на банківську діяльність, а саме: кредитний ризик, ризик концентрації портфелів банку, ринковий ризик, ризик ліквідності, операційні ризики.
Важливим моментом при управлінні ризиками є оптимізація структури балансу банку. У роботі розглянуто методичний підхід до розробки моделі оптимізації структури балансу за умови обмеження ризику ліквідності, оскільки проблема оптимізації співвідношення між прибутковістю та ліквідністю у сучасній банківській справі є ключовою у процесі управління банком. За критерій оптимальності моделі прийнято максимізацію прибутку та визначено цільову функцію моделі - прибуток, який становить різницю між відсотковим доходом до отримання у наступному періоді (П+) та виплатами за відсотками за залученим капіталом ( П-):
П= П+ - П- max, (4)
де П – прибуток банку, П+ - відсотковий дохід до отримання у наступному періоді, П- - виплати за відсотками по залученому капіталу.
Відсотковий дохід повинен включати такі основні складові:
П+ = g1*а2 + g2*а3 + g3*а4+ g4*а5 + g5*а6 + g6*а7, (5)
де а2 – обсяг коштів в інших банках, а3 – портфель цінних паперів, а4 – обсяг короткострокових кредитів, наданих юридичним особам, а5 – обсяг довгострокових кредитів, наданих юридичним особам, а6 – обсяг короткострокових кредитів, наданих фізичним особам, а7 – обсяг довгострокових кредитів, наданих фізичним особам, gі- середньозважена відсоткова ставка за відповідним видом дохідних активів.
Основними складовими витрат банку за залученим капіталом є:
П- = j1*р4 + j2*р5 + j3*р6 + j4*р7 + j5*р8+ j6*р9, (6)
де р4 - обсяг коштів інших банків, р5 – обсяг залишків на поточних та розрахункових рахунках, р6 - обсяг короткострокових депозитів юридичних осіб, р7 - обсяг довгострокових депозитів юридичних осіб, р8 - обсяг короткострокових депозитів фізичних осіб, р9 - обсяг довгострокових депозитів фізичних осіб, jj – середньозважена відсоткова ставка, виплачена за відповідним видом платних пасивів.
Обмеження моделі накладено на рівень ліквідності банку відповідно до вимог НБУ, що дає змогу врахувати зв’язки між активами та зобов’язаннями і нейтралізувати ризик незбалансованої ліквідності банку, а також знизити відсотковий ризик, які є найбільш небезпечними для банку в умовах посилення конкуренції.
Застосування методики на прикладі внутрішньобанківської звітності досліджуваних банків засвідчило, що розв’язок відповідної задачі є оптимальним планом щодо залучення та розміщення капіталу на наступний період з точки зору встановлення оптимального співвідношення між прибутковістю та ліквідністю банку. Однак, при цьому необхідно враховувати економічну ситуацію на ринку капіталів, відповідне законодавче забезпечення, його нестабільність і інші фактори менеджменту банку.
Упровадження в банківську практику запропонованої методики дасть змогу менеджменту банку прогнозувати діяльність банківської установи в умовах посилення конкуренції, враховуючи його фінансові стратегічні завдання та вимоги Національного банку України.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку. Проведені дослідження дозволили зробити такі висновки та узагальнення.
1. Вивчення тенденцій розвитку та сучасного стану банківської системи України дали підстави стверджувати, що одним з основних завдань вітчизняних банків сьогодні є підвищення ефективності формування та використання їх фінансових ресурсів, що зумовлено принциповою зміною правил їхнього функціонування у ринковому середовищі та посиленням конкуренції. В Україні назріла необхідність удосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку, що сприятиме раціональному формуванню і використанню фінансових ресурсів банку у стратегічній перспективі та дасть змогу обійти конкурентів і забезпечити собі конкурентні переваги в майбутньому.
2. Сталий розвиток та конкурентоспроможність банків України значною мірою залежать від їх успішного фінансового розвитку. Визначальним інструментом забезпечення успішного фінансового розвитку банківської установи є її фінансова стратегія. На основі узагальнення наукових підходів у літературних джерелах та дослідження послідовності зміни поглядів на розуміння стратегії розкрито сутність та зміст фінансової стратегії розвитку банку. Розроблено класифікацію фінансових стратегій розвитку банку за ознаками, що відображають специфіку поведінки банку у конкурентному середовищі, враховуючи його позицію на ринку, спосіб формування та використання фінансових переваг, рівень ризику стратегічних фінансових рішень, глобалізацію бізнесу. Розроблена класифікація може бути використана банками у процесі вибору ними фінансової політики та тактики діяльності для забезпечення стабільного економічного розвитку банку в стратегічній перспективі.
3. Проведений аналіз та оцінка фінансових стратегій розвитку українських банків засвідчили про динамічний розвиток у 2001-2005 рр. банківської системи України загалом та окремих банків зокрема. Фінансова діяльність банків була спрямована на зміцнення фінансової стійкості та надійності за рахунок підвищення рівня капіталізації, зміцнення стабільності ресурсної бази, розширення масштабів своєї діяльності, нарощення ліквідності. При цьому, фінансові стратегії розвитку упродовж 2001-2005 рр. у групі найбільших банків були спрямовані, в основному, на значне нарощування ресурсної бази, вагоме збільшення кредитного портфеля, нарощення своєї ліквідності; у групі великих банків - на збільшення обсягів активних операцій та нарощування ресурсної бази, зростання обсягу портфеля цінних паперів та збільшення обсягів високоліквідних активів; у групі середніх банків виявлено повільне нарощування ресурсної бази та обсягів активних операцій і порівняно незначне нарощування ліквідності; для групи малих банків характерною є висока частка високоліквідних активів у сукупних активах та частка інших активів порівняно з іншими банками, що може свідчити про обережну фінансову політику щодо управління ризиками та забезпечення прибутковості за допомогою „нетрадиційних” банківських послуг.
4. Оцінка конкурентних позицій окремих українських банків показали, що регулярне проведення банком аналізу своєї конкурентоспроможності дає змогу банкам ефективно управляти активними і пасивними операціями для максимізації прибутку і забезпечення стабільного стратегічного розвитку.
5. На основі проведеного аналізу фінансових результатів та оцінки ефективності діяльності банків зроблено висновок про те, що фінансова стратегія розвитку має визначальний вплив на рівень прибутковості банку та на ефективність його діяльності. Так, найвищі показники прибутковості виявлено у групі найбільших банків. Це є наслідком того, що у цих банків досягається найбільша збалансованість між ефективністю активних і пасивних операцій, доходами і витратами. Найнижчі показники прибутковості – у групі малих банків, що свідчить про низько ефективну операційну діяльність щодо залучення та розміщення ресурсів фінансової стратегії розвитку.
6. Розроблена в дисертації економіко-математична модель прогнозування фінансових результатів діяльності банку на основі залежності між прибутком, обсягом зобов’язань та позичковими активами дає можливість на основі прогнозних оцінок формувати необхідну інформацію для адекватного вибору фінансової стратегії розвитку банку з врахуванням стратегічних завдань його функціонування та для обґрунтування перспектив його розвитку.
7. Обґрунтовано необхідність застосування реінжинірингу фінансових бізнес-процесів банку як методу удосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку банку. З цією метою визначено основні етапи проведення реінжинірингу фінансових бізнес-процесів банку, реалізація яких сприятиме досягненню максимально можливого ефекту від фінансової діяльності банку на ринку банківських послуг. Розроблені для банків рекомендації здійснення реінжинірингу фінансових бізнес-процесів дають змогу постійного перегляду фінансової стратегії розвитку банку відповідно до змін зовнішнього середовища і цим самим допомагають йому зайняти міцні ринкові позиції, знизити рівень ризиків та підвищити ефективність фінансового розвитку банківської установи.
8. У роботі запропоновано модель оптимізації структури активно-пасивних операцій з точки зору встановлення оптимального співвідношення між прибутковістю та ліквідністю банку відповідно до його стратегічних завдань, що в умовах посилення конкуренції дасть змогу банкам раціонально формувати та розміщувати свої фінансові ресурси і підвищити ефективність процесу управління банківськими ризиками.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Меда Н. Конкурентна позиція банку: детермінанти визначення та стратегічні альтернативи // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць Національного лісотехнічного університету України. – Львів. – 2006. - Вип.16.2. – С.198-201. – 0,25 д.а.
2. Меда Н. Особливості становлення банківської системи України та їх вплив на формування стратегії розвитку банків // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць Національного лісотехнічного університету України. – Львів. – 2006. - Вип.16.3. – С.198-201. – 0,32 д.а.
3. Меда Н. Фінансове планування – як основний елемент стратегічного планування діяльності банків // Вісник Львівської комерційної академії. Економічна серія. – Вип.17. – Львів: В-во ЛКА, 2005. – С.86-90. – 0,27 д.а.
4. Меда Н. Управління маркетинговою діяльністю філії банку // Вісник Львівської комерційної академії. Економічна серія. – Вип. 22. - Львів: В-во ЛКА, 2006. – С.382 – 386. – 0,29 д.а.
5. Меда Н. Фінансова стратегія розвитку банку – як передумова успішного фінансового розвитку // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 221: В 3-х т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.788-793. – 0,24 д.а.
6. Меда Н. Основні тенденції фінансового розвитку українських банків в сучасних умовах посилення конкуренції //Вісник Львівської комерційної академії. Економічна серія. – Вип. 27. - Львів: В-во ЛКА, 2007. – С.86-89. – 0,23 д.а.
В інших виданнях:
7. Штибель Н. Проблеми і перспективи розвитку кредитних спілок України // Збірник праць за матеріалами ІІІ міжвузівської
