ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М.МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ"

МАЛАЧКОВА НАТАЛІЯ ВАЛЕНТИНІВНА

УДК613.95:617.751:616-053.2/5

ГІГІЄНІЧНІ ПРИНЦИПИ КОРЕКЦІЇ ЗРУШЕНЬ У

ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ СТАНІ ОРГАНУ ЗОРУ У ПІДЛІТКІВ

14-16 РОКІВ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ

НАВАНТАЖЕНЬ

14.02.01-Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ-2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сергета Ігор Володимирович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології

Офіційні опоненти: | доктор медичних наук Бердник Ольга Володимирівна, Державна установа “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України”, завідувач лабораторії популяційного здоров’я | доктор медичних наук Подригало Леонід Володимирович, Харківський державний медичний університет, професор кафедри загальної гігієни з екологією №2 |

Захист відбудеться “ 05 ” жовтня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Державної установи “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України” за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України” за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий “ 28 серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Б.Ю.Селезньов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах сьогодення, однією із визначальних рис якого є суттєве збільшення рівня техногенного впливу і неухильне зростання ступеня візуального та інформаційного навантаження на населення, особливої уваги потребує найбільш вразлива його категорія, а саме діти і підлітки [Сердюк А.М. та ін., 2005, Полька Н.С., 2005, 2007; Берзінь В.І., 2005; Бердник О.В., 2006].

Слід відзначити, що проблемні питання та підходи, спрямовані на створення передумов до збереження та зміцнення здоров’я дітей і підлітків, які перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень, привертають увагу ще й тому, що інтенсифікація навчального процесу протягом останнього часу, особливо в умовах інноваційних навчальних закладів, невпинно зростає [Маслова Н.М., 2002; Коренєв М.М., 2005; Коренєв М.М., Даниленко Г.М., 2006; Полька Н.С., 2007].

Візуальне оточення, що справляє негативний вплив на організм підлітків, отримало, незаперечно, адекватну назву “агресивне візуальне середовище” [Подригало Л.В., 2004, 2005]. За свідченням фахівців, в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень існує певна потенційна загроза здоров’ю дітей і підлітків та можуть розвиватися преморбідні зрушення з боку різних органів і систем, формуватися своєрідний донозологічний стан, характерними рисами якого є виснаження та зрив адаптаційно-компенсаторних механізмів органiзму, негативні зміни з боку координації рухів, порушення акомодаційно-конвергентної функції зорової сенсорної системи, нервово-психічні розлади психопатичного або психастенічного змісту тощо [Кочина М.Л., 2000; Риков С.О. Варивончик Д.В., 2005; Даниленко Г.М., 2005; Водолажський М.Л., Меркулов Т.В., 2006].

Отже, в умовах реформування системи надання медичної допомоги і, зокрема, в ході переведення сучасної охорони здоров’я на засади сімейної медицини, поглибленного вивчення потребують проблеми удосконалення проведення донозологічної діагностики, первинної та вторинної профілактики, а також корекції функціональних розладів з боку різних органів і систем організму. Не менш важливим є розв’язання проблеми, що полягає у відсутності в теперішній час ефективних засобів втручання у патологічний процес на донозологічному етапі, неможливості чітко визначити момент переходу передпатологічних станів безпосередньо у хворобу.

Таким чином, виникає нагальна потреба у розробленні нових, зручних і адекватних у використанні працівниками охорони здоров’я сучасних технологій, що засновані на ефективному та збалансованому поєднанні діагностичного, лікувального і профілактичного підходів до визначення зрушень у функціональному стані зорової сенсорної системи та обгрунтуванні гігієнічних принципів їх своєчасної корекції.

Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планових наукових робіт “Вивчення психогігієнічних основ формування, збереження та зміцнення здоров’я, оптимізації навчальної та позанавчальної діяльності, проведення професійної орієнтації дітей, підлітків та молоді в сучасних умовах” (№ держреєстрації 0101V006938) та “Розробка нормативних критеріїв здоров’я різних вікових та статевих груп населення (підлітковий вік)” (№ держреєстрації 0106U010084), виконана відповідно до плану проблемної комісії “Охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків”. Авторка є співвиконавцем зазначених тем, виконавцем фрагменту “Психогігієнічні аспекти профілактики та корекції зрушень у функціональному стані органу зору”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи: визначити та науково обгрунтувати гігієнічні принципи здійснення корекції зрушень у функціональному стані зорової сенсорної системи у підлітків 14–16 років, які перебувають в умовах сучасних інформаційних навантажень.

В ході дослідження розв’язанню підлягали наступні завдання:

1) вивчити особливості функціональних зрушень з боку зорової сенсорної системи та стану здоров’я учнів у зв’язку із особливостями впливу чинників умов перебування в сучасній школі;

2) дослідити процеси формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості дівчат і юнаків, що знаходяться в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень;

3) встановити особливості взаємозв’язку показників функціонального стану організму, особливостей особистості та характеристик зорової сенсорної системи підлітків 14–16 років, які перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень;

4) дослідити закономірності процесів формування здоров’я та адаптаційних ресурсів організму дівчат і юнаків, які мають функціональні зрушення з боку зорової сенсорної системи;

5) розробити та запровадити комплексну діагностично-корекційну програму профілактики зрушень з боку зорової сенсорної системи організму підлітків 14–16 років, які перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень;

6) розробити, науково-обгрунтувати та запровадити у практичну діяльність закладів освіти та охорони здоров’я методику комплексної гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології серед підлітків 14–16 років, які знаходяться в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень.

Об’єкт дослідження: процеси формування і розвитку психофізіологічних функцій, особливостей особистості, стану здоров’я та функціональних зрушень з боку зорової сенсорної системи організму дівчат і юнаків 14–16 років, які перебувають в умовах сучасних візуальних та інформаційних навантажень.

Предмет дослідження: визначення та наукове обгрунтування гігієнічних принципів здійснення корекції зрушень у функціональному стані зорової сенсорної системи підлітків 14–16 років, які перебувають в умовах сучасних візуальних та інформаційних навантажень.

Методи дослідження: гігієнічні – для дослідження особливостей умов перебування підлітків, соціологічні – для вивчення медико-соціальних аспектів поширення патологічних зрушень з боку зорової сенсорної системи серед дівчат і юнаків, що знаходяться в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень, епідеміологічні – для оцінки стану здоров’я школярів, психофізіологічні – для оцінки психофізіологічних особливостей функціонального стану організму учнів, психологічні – для визначення особливостей особистості та нервово-психічного стану школярів, клінічні – для проведення офтальмологічної оцінки функціонального стану органу зору, методи багатовимірного статистичного аналізу та прогнозування – для статистичної обробки одержаних матеріалів, визначення прогностичних критеріїв поширення зрушень у стані зорової сенсорної системи та розроблення методики комплексної гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології серед підлітків 14–16 років.

Наукова новизна дослідження. В ході проведених досліджень вперше з позиції системного підходу: вивчені гігієнічні, медико-соціальні, епідеміологічні та клінічні особливості функціональних зрушень з боку зорової сенсорної системи та стану здоров’я учнів у зв’язку із особливостями впливу чинників умов перебування, досліджені процеси формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості дівчат і юнаків, які перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень, встановлені особливості взаємозв’язку показників функціонального стану організму, особливостей особистості та характеристик зорової сенсорної системи підлітків 14–16 років, що навчаються в умовах сучасних інноваційних закладів шкільної освіти, досліджені закономірності процесів формування здоров’я дівчат і юнаків, які мають функціональні зрушення з боку зорової сенсорної системи, оцінені індивідуальні фактори ризику та визначені прогностичні критерії щодо виникнення і корекції функціональних змін з боку органу зору.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі даних проведених досліджень вперше: розроблена, науково-обгрунтована та запроваджена комплексна діагностично-корекційна програма профілактики зрушень з боку зорової сенсорної системи організму підлітків 14–16 років, які перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень, створені математичні моделі прогностичної оцінки особливостей перебігу функціональних зрушень з боку органу зору, розроблена та запроваджена у практичну діяльність закладів освіти та охорони здоров’я методика комплексної гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології серед школярів, які навчаються в інноваційних закладах сучасної шкільної освіти.

Матеріали досліджень використані під час підготовки інформаційного листа “Комплексна оцінка ступеня ризику виникнення зорової патології серед підлітків, які перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень” (№114–2006), деклараційного патенту “Спосіб прогнозування ступеня ризику виникнення зорової патології серед підлітків, що перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень” (№16238 МПК А6183/00/00), а також галузевого нововведення за проблемою “Охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків” (№235/17/02–2006), впроваджені у навчальний процес кафедр загальної гігієни та екології, соціальної медицини та організації охорони здоров’я, очних хвороб, психіатрії та медичної психології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, кафедр загальної гігієни та екології Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, Донецького, Харківського та Івано-Франківського державних медичних університетів, Дніпропетровської державної медичної академії та Української медичної стоматологічної академії, у практичну діяльність науково-дослідного інституту охорони здоров’я дітей і підлітків АМН України, Вінницького обласного управління охорони здоров’я та курортів, відділів гігієни дітей і підлітків Вінницької обласної та міської санітарно-епідеміологічних станцій, Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, Вінницької міської дитячої лікарні №3, Жмеринської центральної районної лікарні, загальноосвітньої школи №4 та технічного ліцею м. Вінниці.

Особистий внесок здобувача. Авторкою особисто здійснена розробка основних теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи, проведений патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за темою дослідження, розроблена і науково обгрунтована програма дисертаційної роботи, проведений вибір та здійснено виконання методик наукових досліджень, зібрані та статистично оброблені одержані матеріали. Здобувачкою особисто розроблені та науково-обгрунтовані комплексна діагностично-корекційна програма профілактики зрушень з боку зорової сенсорної системи організму та методика комплексної гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології у підлітків 14-16 років, які перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень, проведений аналіз і узагальнення одержаних результатів, обгрунтовані провідні положення дисертаційного дослідження, які виносяться на офіційний захист.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та оприлюднені на: ХІ Конгресі світової федерації Українських лікарських товариств (Полтава, 2006); ІІІ Конгресі педіатрів України “Сучасні проблеми клінічної педіатрії” (Київ, 2006); науковому симпозіумі “Невротичні розлади у дітей та підлітків: патогенез, клініка, реабілітація” (Харків, 2003); науково-практичних конференціях “Сучасні технології збереження та зміцнення здоров’я дітей, підлітків та молоді” (Вінниця, 2003), “Зір–2020” (Київ, 2005), “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2006, 2007), “Формування здоров’я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу” (Суми, 2006), “Довкілля і здоров’я” (Тернопіль, 2006), “Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів” (Харків, 2006), “Актуальні проблеми медико-соціальної реабілітації дітей з інвалідизуючою очною патологією” (Київ, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць, в тому числі 7 робіт представлені у виданнях, що рекомендовані ВАК України, отримано деклараційний патент на корисну модель. В роботах, опублікованих у співавторстві, дисертантці належать дані щодо медико-соціальних, психофізіологічних і соціально-психологічних характеристик функціонального стану організму підлітків, які знаходяться в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень, визначення прогностичних критеріїв корекції функціональних розладів з боку зорової сенсорної системи, що мали місце.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, аналізу та узагальнення результатів, висновків, списку використаних джерел літератури (347 назв, з них 276 українських і російських та 71 іноземна), а також додатків. Робота викладена на 291 сторінці (обсяг основного тексту дисертації складає 183 сторінки), містить 42 таблиці, 21 рисунок та 7додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводилися на базі технічного ліцею, загальноосвітньої школи №4, до складу якої входять традиційні шкільні класи і класи ліцейного типу, та школи-ліцею №7 м. Вінниці, де під наглядом протягом 2003–2006 років перебували 325 підлітків у віці від 14 до 16 років.

Програмно-цільова організація наукових досліджень, які здійснювались у ході виконання дисертаційної роботи, зумовлювала чітку етапність та послідовність їх проведення. Тому на першому етапі дисертаційного дослідження здійснювалось вивчення соціально-гігієнічних, епідеміоло-гічних та клінічних особливостей поширення функціональних розладів і захворювань з боку органу зору та їх найбільш характерних проявів серед підлітків 14–16 років у зв’язку з особливостями впливу чинників умов перебування, відмітною рисою яких слід вважати високий ступінь зорових та інформаційних навантажень. В обстеженні приймали участь 33 дівчини і 37 юнаків у віці 14 років, 31 дівчина і 30 юнаків у віці 15 років та 32 дівчини і 39 юнаків у віці 16 років.

Надалі в ході проведення другого етапу наукового дослідження серед цього ж контингенту досліджуваних здійснювалась гігієнічна оцінка процесів формування психофізіологічних функцій і особливостей особистості та встановлювався їх зв’язок з провідними зрушеннями як функціонального, так і патологічного змісту з боку зорової сенсорної системи. З цією метою використовувались психофізіологічні та психологічні методики, а також сучасні методики багатовимірного статистичного аналізу. Крім того, саме на цьому етапі проводилось дослідження закономірностей процесів формування здоров’я та адаптаційних ресурсів організму дівчат і юнаків, які відрізнялися наявністю донозологічних зрушень з боку зорового аналізатора.

На третьому етапі дисертаційної роботи з метою проведення корекції найбільш поширених зрушень у функціональному стані органу зору до режиму повсякденної діяльності школярів була впроваджена комплексна діагностично-корекційна програма профілактики зрушень з боку зорової сенсорної системи, яка ураховувала виявлені особливості та передбачала науково-обгрунтовану регламентацію організації навчальної діяльності та вільного часу, раціональне чергування різноманітних видів діяльності, підвищення рівня рухової активності до межі гігієнічно-обгрунтованих величин, використання традиційних та нетрадиційних форм фізичної культури, запровадження зорової гімнастики, тренування акомодаційної функції, використання комп’ютерних частотно-кольорових програм для зниження зорової втоми; застосування психорелаксаційних вправ і психофізичного тренування, зміну поведінкових стереотипів тощо.

Для визначення особливостей впливу програми, яка була розроблена, та оцінки ступеня ефективності її щоденного застосування в ході четвертого етапу досліджень було створено 2 групи порівняння: дослідну та контрольну. До дослідної групи були віднесені 30 дівчат і 31 юнак, що використовували у повсякденній діяльності комплексну діагностично-корекційну програму профілактики зрушень з боку зорової сенсорної системи підлітків, до контрольної групи були залучені відповідно 31 дівчина і 31 юнак, які знаходились в традиційних умовах навчання в сучасних загальноосвітніх закладах ліцейного або гімназійного типу.

На останньому п’ятому етапі дисертаційної роботи здійснювалось узагальнення одержаних результатів і наукове обґрунтування прогностичних критеріїв виникнення та поширення передпатологічних і патологічних зрушень з боку зорової сенсорної системи та методики комплексної гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології серед підлітків, що перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень на підставі використання сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу та прогнозування.

Дані про основні види, методи та об’єм проведених досліджень наведені в таблиці 1.

З метою проведення оцінки умов та характеру зорового навантаження підлітків, соціально-гігієнічних та епідеміологічних особливостей поширення патології органу зору, вивчення умов навчання, що характеризуються наявністю дії факторів візуального оточенння, кількісної та якісної їх характеристики, а також важкості і напруженості робочого дня були використані загальноприйняті у гігієнічній практиці методики.

Так, для визначення особливостей умов перебування підлітків вивченню підлягали характеристики освітлення, температурно-вологісного режиму, шумо-вібраційної обстановки, організації робочого місця тощо. Оцінка житлово-побутових і соціальних умов життя, режиму дня, особливостей навчальної і позанавчальної діяльності, а також суб’єктивна оцінка функціонального стану зорової сенсорної системи проводилась на підставі анонімного анкетування.

Таблиця 1

Основні види, методи та об 'єм проведених досліджен ь

Методи досліджень | Кількість дослідженьдівчатаюнакивсьогоГігієнічні, соціологічні та епідеміологічні дослідження:Гігієнічна оцінка итлово-побутових умов, умов перебування у школі, особливостей факторів візуального оточення та режиму дня учнів6286721300Вивчення стану здоров'я157168 | 325Психофізіологічні дослідження:Визначення латентного періоду простої зорово-моторної реакції263027505380Визначення латентного періоду диференційованої зорово-моторної реакції391541258040Зивчення рухомості нервових процесів7838221605 | Вивчення врівноваженості нервових процесів263027505380Дослідження стійкості та переключення уваги131526003915Зизначення критичної частоти злиття світлових миготінь157816503228Оцінка координації рухів7898251614Вивчення особливостей особистості:Дослідження властивостей темпераменту218228446Оцінка ситуаційної та особистісної тривожності430528958Дослідження властивостей характеру314336650Оцінка нервово-психічного стану215230445Оцінка нервово-психічного напруження217227444Офтальмологічні дослідження:Визначення гостроти зору удалину5265501076Визначення гостроти зору зблизька5265501076Оцінка резерву акомодації5225501072Визначення найближчої точки ясного зору | 5265481074Вивчення особливостей клінічної рефракції5305561086

Проведення багатовимірного статистичного аналізу:Описова статистика, кореляційний, кластерний та факторний аналіз343343686Загалом187922100839800

З метою здійснення комплексної оцінки стану здоров’я вивчались показники гострої та хронічної захворюваності, проводився розподіл дівчат і юнаків за групами здоров’я. В ході проведення розширеного офтальмологічного дослідження здійснювалося визначення гостроти зору удалину та зблизька окремо для кожного ока, найближчої точки ясного зору, клінічної рефракції, а також резерву акомодації.

Функціональні особливості вищої нервової діяльності вивчались шляхом визначення величин латентних періодів простої (ПЗМР) і диференційованої (ДЗМР) зорово-моторної реакції, показників рухомості (РНП) і врівноваженості (ВНП) нервових процесів із застосуванням методики хронорефлексометрії, стійкість та переключення уваги оцінювались за допомогою таблиць Шульте, функціональні особливості зорового і сенсомоторного аналізаторів досліджувались на підставі оцінки показників критичної частоти злиття світлових міготинь (КЧСМ) із використанням методики “Світлотест” та координації рухів (КР) із застосуванням тремометрії.

Характеристики темпераменту досліджувались на підставі використання особистісного опитувальника Айзенка, показники ситуаційної (СТ) і особистісної (ОТ) тривожності – із застосуванням опитувальника Спілбергера, властивості характеру – за допомогою опитувальників Mini-mult та Шмішека, особливості нервово-психічних стану (НПС) та ступінь нервово-психічного напруження (НПН) – шляхом використання тестових методик Люшера і Немчина.

Одержані результати підлягали статистичній обробці з використанням стандартного пакету прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу ”Statistica 5.5”. Визначення прогностичних критеріїв корекції функціональних розладів з боку зорової сенсорної системи здійснювалось на підставі побудови статистичних моделей із використанням кореляційного, кластерного та факторного аналізу, а також шляхом порівняння частот бінарної ознаки в незалежних групах за даними аналізу таблиць 2х2. Створення комплексної бальної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології серед підлітків, що перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень, проводилось за методикою, яка запропонована М.Ю.Антомоновим [2003], у власній модифікації.

Результати дослідження та їх обговорення. Серед чинників, які впливають на стан органу зору підлітків в умовах сучасної школи, слід виділити 3 основні групи: санітарно-гігієнічні, візуально-інформаційні та психофізіологічні чинники.

В ході проведення поглибленої оцінки санітарно-гігієнічних чинників суттєвих відхилень від нормативних значень виявлено не було. Спостерігались лише незначні порушення температурного режиму в комп’ютерних класах та в інших приміщеннях. Приблизно 9–11% осіб від загальної кількості учнів не були забезпечені меблями відповідно до довжини їх тіла. Серед переважної більшості школярів рівень забезпечення робочого місця природним освітленням в повній мірі відповідав гігієнічним вимогам. Практично 9 з 10 досліджуваних використовували під час своєї роботи додаткове освітлення, переважний відсоток дівчат (від 81,2% до 83,9%) і юнаків (від 74,4% до 90,0%) розташовували джерело штучного освітлення з урахування особливостей право- або ліворукості.

Застосування комп’ютера в ході виконання навчальної та позанавчальної діяльності було властиве для 42,4% дівчат у віці 14 років, 51,6% дівчат у віці 15 років і 62,5% дівчат у віці 16 років, а також для 54,1% юнаків у віці 14 років, 73,3% юнаків у віці 15 років і 66,7% юнаків у віці 16 років, тобто зі збільшенням віку реєструвалась тенденція до зростання питомої ваги використання ЕОМ як невід’ємного чинника виконання повсякденних освітньо-зумовлених завдань.

Дані гігієнічної оцінки особливостей візуального оточення підлітків 14-16 років визначали, що рівень його впливу на організм сучасних дівчат і юнаків є надзвичайно суттєвим, причому серед чинників, які зумовлюють особливості та ступінь вираження дії означених факторів, необхідно, передусім, відзначити вплив комп’ютерних систем, телебачення та інших засобів візуалізації різноманітної інформації. Так, тривалість застосування комп’ютера впродовж дня 1–3 години і більше була властива для 12,1– 16,7% дівчат та 9,7–43,3% юнаків. На перегляд телепередач понад 3 години витрачали 16,1–18,8% дівчат та 13,5–20,0% юнаків. Час навчальної діяльності в умовах загальноосвітніх закладів для 37,5–52,7% дівчат та 46,1–54,1% юнаків знаходився у межах 5–7 годин, для 27,3–52,5% дівчат та 40,5–53,9% юнаків – у межах понад 7 годин. Переважною тривалістю часу перебування на свіжому повітрі слід було вважати час у межах 1 години – саме таким він був у 51,6–62,5% дівчат та 30,0%–48,7% юнаків.

Процес навчання як напружений визначали 65,6–72,7% дівчат та 61,6–86,7% юнаків і відповідно 15,1–25,0% дівчат та 16,7–27,0% юнаків режим навчальної діяльності вважали дуже напруженим. Питома вага школярів, що відзначали характер шкільного навчання як ненапружений, не перевищувала межі 10–15%.

Рис. 1. Чинники, з якими учні пов’язують проблеми в ході навчання.

Надзвичайно суттєвим слід визнати той факт, що переважна, навіть домінуюча, більшість учнів пов’язували основні проблеми, які виникали у ході навчання, з почуттям загальної, в тому числі зорової, втоми (рис.1). Саме такий висновок декларували від 69,7% до 74,2% дівчат та від 64,1% до 83,3% юнаків. Дещо менша частка учнів (від 16,1% до 28,1% дівчат та від 3,3% до 23,1% юнаків ) головні навчально-значущі проблеми, що виникали впродовж виконання звичної повсякденної діяльності в загально-освітньому навчальному закладі, пов’язувала з високим нервовим напруженням.

Під час проведення оцінки ступеня вираження різноманітних скарг, які засвідчують зорову втому серед підлітків 14–16 років, було визначено, що найбільш поширеними в їх структурі слід вважати: відчуття “піску” в очах (від 3,2% до 15,6% дівчат та від 2,6% до 3,1% юнаків), почервоніння очей (від 6,1% до 12,6% дівчат та від 2,6% до 6,1% юнаків), погіршання зорового сприймання об’єктів наприкінці робочого тижня (від 3,2% до 15,2% дівчат та від 3,3% до 7,7% юнаків), бажання наблизити текст до очей під час виконання різноманітних видів розумової діяльності (від 3,2% до 6,2% дівчат та від 2,7% до 7,7% юнаків), а також чергування періодів покращання і погіршання зору в динаміці часу, що пов’язаний з виконанням звичної повсякденної діяльності (від 8,1% до 12,1% дівчат та від 3,3% до 15,7% серед юнаків).

Аналіз даних розподілу підлітків, які досліджувались, за групами здоров’я свідчив про те, що переважна більшість учнів належала до ІІІ групи здоров’я (в середньому 54,2% дівчат та 54,2% юнаків) і, отже, відрізнялась наявністю хронічних захворювань у стадії компенсації. Далі слідували школярі (в середньому 36,5% дівчат та 35,1% юнаків), що належали до ІІ групи здоров’я, і таким чином, характеризувалися наявністю зрушень у стані здоров’я функціонального змісту, а також особи, які відносилися до І групи здоров’я (в середньому 9,3% дівчат та 14,4% юнаків), яких слід було вважати практично здоровими.

В ході вивчення структурних особливостей морфофункціональних відхилень та хронічних захворювань підлітків, які знаходяться в умовах впливу агресивних факторів візуального оточення, було виявлено, що провідною патологією в їх структурі були хвороби м’язів ока, порушення співдружності руху очей, акомодації і рефракції, в тому числі міопія, суб’єктивні астенопічні розлади зору, а також хвороби кістково-м’язової системи і сполучної тканини, а саме деформівні дорсопатії, до яких відносяться дитячий і підлітковий сколіоз та плоскостопість.

Результати поглибленого вивчення офтальмологічних показників підкреслювали наявність цілого комплексу розладів з боку фізіологічних механізмів, що забезпечують рефракційні процеси та зумовлюють ступінь адаптації зорової сенсорної системи до умов виконання розумової діяльності, які постійно змінюються. Причому найбільш суттєві негативні за своїм змістом зміни значень досліджуваних показників реєструвались під час дослідження характеристик гостроти зору зблизька особливо для правого ока (p<0,05) серед дівчат та гостроти зору удалину як серед юнаків (p<0,05) так і серед дівчат (p<0,05), відстані до найближчої точки ясного зору (p<0,05) тощо.

Протягом періоду від 14 до 16 років в умовах перебування в сучасній школі формуються чітко виражені статево-зумовлені функціональні зрушення психофізіологічних показників, які мають безпосередній зв’язок з провідними показниками стану зорової сенсорної системи. Зокрема, величини латентного періоду ДЗМР протягом зазначеного вікового діапазону зменшувались з 185,60+7,21 до 166,35+4,35 мс (р(t)<0,05; р(?2)<0,001) серед дівчат та залишались майже незмінними, знижуючись лише з 164,59+4,45 до 163,59+4,88 мс (р(t)>0,05; р(?2)>0,05), cеред юнаків. Число зривів диференційованих реакцій під час визначення показників РНП зростало з 1,24+0,11 до 1,56+0,17 (р(t)>0,05; р(?2)>0,05) серед дівчат та зменшувалось з 1,86+0,14 до 1,79+0,16 (р(t)>0,05; р(?2)>0,05) серед юнаків, кількість дотиків в ході оцінки КР відповідно зростало з 4,07+0,38 до 4,23+0,47 (р(t)>0,05; р(?2)<0,001) та зменшувалось з 7,32+1,42 до 6,20+0,50 (р(t)>0,05; р(?2)<0,001).

В ході досліджень властивостей темпераменту встановлено, що рівень екстравертованості юнаків, який знижувався протягом вікового періоду з 14 до 16 років з 13,22+0,55 до 12,02+0,67 балів (р(t)>0,05; р(?2)<0,001), був значно нижчим, ніж аналогічні показники дівчат, які коливались у межах від 13,60+0,69 до 13,53+0,62 балів (р(t)>0,05; р(?2)<0,001), причому особливо яскраво це явище простежувалося серед підлітків у віці 15 років (р(t)<0,05; р(?2)<0,001). Водночас у осіб чоловічої статі впродовж досліджуваного періоду, в першу чергу, серед 14- та 15-річних учнів, реєструвався більш низький рівень нейротизму, відповідно 10,84+0,72 і 11,64+0,84 балів у дівчат та 9,51+0,72 і 9,66+0,76 балів у юнаків. В той же час серед 16-річних підлітків ступінь вираження різноманітних невротичних проявів мав цілком порівняний характер, складаючи відповідно 12,48+0,72 і 12,40+0,87 балів.

Дані, що були отримані під час аналізу показників СТ, свідчили про поступове зростання впродовж досліджуваного періоду її рівня. Серед дівчат значення СТ зростали з 38,66+1,20 до 41,41+1,13 балів (р(t)>0,05; (р(t)>0,05; р(?2)<0,001), серед юнаків – з 38,83+1,04 до 39,21±0,84 балів (р>0,05; р(?2)<0,001).

Головною ознакою зрушень з боку показників ОТ необхідно було вважати наявність певного зменшення рівня її вираження серед дівчат протягом періоду між 14 та 15 роками з подальшим інтенсивним зростанням у віці 16 років. Загалом рівень величин ОТ серед дівчат збільшувався з 42,45+1,63 до 43,64+1,34 балів (р(t)>0,05; р(?2)<0,001). Водночас для юнаків досить властивою тенденцією щодо досліджуваних показників було незначне, проте поступове та неухильне, зростання характеристик, які вивчались, з 39,05±1,17 до 40,91±1,04 балів (р(t)>0,05; р(?2)<0,001).

Результати узагальненого аналізу властивостей характеру учнів, який проводився на підставі застосування опитувальника Mini-Mult, дозволили виявити той факт, що у структурі побудованого усередненого профілю серед дівчат суттєво переважали показники за шкалами гіпоманії (Ма), психастенії (Pt), паранойяльності (Pa) та шизоїдності (Se), серед юнаків – за шкалами гіпоманії (Ма), психастенії (Pt), паранойяльності (Pa), шизоідності (Se), іпохондрії (Hs) та психопатії (Pd).

Разом з тим під час оцінки властивостей характеру за даними, що були отримані завдяки використанню опитувальника Шмішека, слід було звернути увагу на перевагу впродовж часу спостережень показників за шкалами гіпертимності, емотивності, циклотимності, демонстративності та екзальтованості серед дівчат, а також показників за шкалами гіпертимності, циклотимності та екзальтованості серед юнаків.

Дані узагальненого аналізу характеристик НПС та НПН засвідчували поступове погіршання досліджуваних показників впродовж часу перебування у старших класах сучасної середньої школи.

З метою вивчення особливостей взаємозв’язку показників функціонального стану організму, особливостей особистості та харак-теристик зорової сенсорної системи підлітків 14–16 років, було проведено кореляційний аналіз даних, який дозволив визначити декілька угрупувань досліджуваних показників. До їх числа необхідно було віднести: цілу низку показників, які визначали особливості навчальної та позанавчальної діяльності, особливості використання комп’ютерних засобів відображення візуальної інформації, показники рівня розвитку провідних психофізіологічних функцій, передусім тих, що визначають особливості зорово-рухової координації, а саме КР, швидкості ДЗМР та КЧСМ, а також показники, які відображують особливості особистості, насамперед рівень нейротизму, СТ і ОТ, акцентуації характеру циклотимного, дистимного, гіпертимного та екзальтованого типів. Саме ці групи показників і є своєрідними орієнтирами та точками прикладання засобів діагностичного або корекційного змісту.

З метою проведення класифікації об’єктів спостережень у багатовимірному просторі відповідно до множини найбільш характерних ознак був використаний кластерний аналіз. Під час оцінки особливостей кластерних угрупувань, що реєструвались протягом вікового періоду від 14 до 16 років, серед дівчат слід було відзначити наступні кластери: характерологічний, тривожнісний, акцентуйовано-темпераментологічний, невротичний, нервово-психічний, акомодаційний, координаційний, зорово-сенсорний, зорово-моторний, навчально-значущий та позанавчально-значущий. Натомість серед юнаків як найбільш стабільні слід було визначити такі кластерні угрупування: тривожнісно-характерологічний, акцентуйовано-темпераментологічний, нервово-акомодаційний, нервово-психічний, візуаль-но-інформаційний, зорово-сенсорний, зорово-моторний, навчально-значущий та позанавчально-значущий кластери.

В ході досліджень з метою покращання функціональних можливостей органу зору використовувалась діагностично-корекційна програма профілактики зрушень з боку зорової сенсорної системи організму підлітків 14-16 років, що перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень. Запровадження програми до практичної діяльності закладів освіти зумовлювало появу виражених зрушень позитивного змісту з боку показників перебігу основних нервових процесів та зорово-рухової координації (покращання характеристик РНП на 29,5% у дівчат і на 33,0% у юнаків), показників КЧСМ (зростання величин на 2,3% серед дівчат і на 3,0% серед юнаків), рівня нейротизму (зменшення значень на 7,7% серед дівчат і на 21,9% серед юнаків), СТ та ОТ (зниження ступеня вираження відповідно на 3,3% і 5,1% серед дівчат та на 4,4% і 8,0% серед юнаків), характерологічних проявів дистимного, емотивного і тривожного типів, покращання цілого ряду офтальмологічних показників, зокрема гостроти зору удалину і зблизька, величин найближчої точки ясного зору та резерву акомодації (табл. 2).

Про суттєві позитивні наслідки використання запропонованого підходу свідчили і дані, отримані в результаті застосування методики порівняння частот бінарної ознаки в двох непов’язаних між собою групах на підставі аналізу таблиць 2х2. Зокрема, одержані результати визначали суттєво більшу (в 5,3 разів серед юнаків і в 2,5 рази серед дівчат) абсолютну імовірність реєстрації позитивних зрушень у функціональному стані зорової сенсорної системи, а також надзвичайно суттєві значення показників відношення шансів (13,0 ум.од., у юнаків та 4,9 ум.од., у дівчат) і, отже, ступеня імовірності появи позитивних результатів серед представників дослідної групи.

Для проведення об’єктивної прогностичної оцінки особливостей розвитку функціональних зрушень у стані зорової сенсорної системи була розроблена методика комплексної гігієнічної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології серед підлітків 14–16 років, які знаходяться в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень (табл. 3).

За допомогою методики експертних оцінок та методів багатовимірного статистичного аналізу в ході виконання дисертаційної роботи були розраховані критерії здійснення узагальненої комплексної оцінки одержаних показників. Визначено, що максимальний ризик на межі з патологією складає 45,5 балів і, отже, за ступенем ризику щодо виникнення порушень у функціональному стані органу зору підлітки мали бути поділені на 4 групи, а саме: на групу спостереження (стадія первинних проявів – 0,6–11,4 балів), групу суворого контролю (стадія донозологічних змін зворотного характеру – 11,5–22,9 балів), групу зворотної дезадаптації (стадія виражених донозологічних змін – 23,0–34,4 балів), а також на групу незворотної дезадаптації (стадія формування патологічних зрушень – 34,5–45,5 балів).

Таблиця 2

Показники розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості підлітків груп порівняння

Показники | Час дослідження | Групи порівняння | Контрольна група | Дослідна група | n | M±m | n | M±m | Дівчата | Рухомість нервових процесів, число зривів диференційованих реакцій | початок | 31 | 1,64±0,15 | 30 | 2,17±0,15 | кінець | 31 | 1,53±0,14 | 30 | 1,53±0,14** | Нейротизми, бали | початок | 31 | 14,06±0,79 | 30 | 13,13±0,91 | кінець | 31 | 13,87±0,82 | 30 | 10,13±0,49** | Ситуаційна тривожність, бали | початок | 31 | 41,94±1,08 | 30 | 42,33±1,14 | кінець | 31 | 43,63±1,41 | 30 | 40,98±1,38** | Особиста тривожність, бали | початок | 31 | 45,00±1,66 | 43,17±1,40 | кінець | 31 | 44,07±1,48 | 40,97±1,00** | Юнаки | Рухомість нервових процесів, число зривів диференційованих реакцій | початок | 31 | 1,85±0,12 | 31 | 1,97±0,12 | кінець | 31 | 1,65±0,15 | 31 | 1,32±0,13** | Нейротизми, бали | початок | 31 | 12,06±0,79 | 31 | 9,97±0,66

кінець | 31 | 12,58±0,57 | 31 | 7,79±0,67** | Ситуаційна тривожність, бали | початок | 31 | 41,09±1,57 | 31 | 39,23±1,28 | кінець | 31 | 44,61±1,66** | 31 | 37,52±1,21* | Особиста тривожність, бали | початок | 31 | 42,22±1,42 | 31 | 40,09±1,46 | кінець | 31 | 43,90±1,59 | 31 | 36,90±1,41* | Примітка: * - p<0,05; **- p<0,01.

Отже, одержані в ході проведення дисертаційного дослідження результати переконливо доводять той факт, що як головні гігієнічні принципи здійснення адекватної корекції зрушень, які виникають у функціональному стані органу зору сучасних підлітків 14-16 років, необхідно відзначити: урахування віково-статевих особливостей зрушень з боку показників функціонального стану зорової сенсорної системи; визначення особливостей гігієнічних, соціально-економічних та навчально-значущих умов перебування дівчат і юнаків, передусім, особливостей факторів візуального оточення; встановлення ступеня розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості організму підлітків, використання методики комплексної бальної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології; запровадження комплексної діагностично-корекційної програми профілактики зрушень з боку зорової сенсорної системи дівчат і юнаків тощо.

Таблиця 3

Комплексна бальна оцінка ступеня ризику виникнення зорової патології серед підлітків, які перебувають в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень

ПоказникиЧастота появи скаргБалиВаговий коефіцієнтРезультуючі бали ризикуСуб'єктивні показники зорової втоми:Відчуття наявності "піску" в очахнемає

рідко

часто

постійно0

0.3

0.6

1.020

0.6

1.2

2.0Почєрвонінння очей на при кінці робочого днянемає

рідко

часто

постійно0

0.3

0.6

1.020

0.6

1.2

2.0 | Відчуття важкості повік | немає

рідко

часто

постійно | 0

0.3

0.6

1.0 | 2 | 0

0.6

1.2

2.0 | Відчуття зорової втоми | немає

рідко

часто

постійно | 0

0.3

0.6

1.0 | 3 | 0

0.9

1.8

3.0 | Відчуття наявності окремих періодів змін гостроти зору | немає

рідко

часто

постійно0

0.3

0.6

1.030

0.9

1.8

3.0Бажання наблизити текст до очейнемає

рідко

часто

постійно | 0

0.3

0.6

1.03,50

1.05

2.1

3.5Результати об'єктивних досліджень функціонального стану органу зору:Гострота зору правого ока удалину, ум.од.1.0

0.95 – 0.8

0.75 - 0.6

0.6 і менше0

0.2

0.8

1.03,50

0.7

2.8

3,5Гострота зору лівого ока удалину, ум.од1.0

0.95 – 0.8

0.75 – 0.6

0.6 і менше0

0.2

0.8

1.03,50

0.7

2.8

3.5Гострота зору правого ока зблизька, ум.од1.0 - 0.8

0.75 і менше0

1.030

3Гострота зору лівого ока зблизька, ум.од1.0 – 0.8

0.75 і менше0

1.030

3Найближча точка ясного зору правого ока, см9 - 10

8.9 і менше

10.1 і більше | 0

1.0

1.02.50

2.5

2.5Найближча точка ясного зору лівого ока, см9 - 10

8.9 і менше

10.1 і більше0

1.0

1.02.50

2.5

2.5Резерв акомодації правого ока. дптр8 і більше

менше 80

1.030

3Резерв акомодаціїлівого ока , дп тр8 і більше

менше 80

1.030

3Рефракція правого ока.дптреметропічна гіперметропічна міопічна0

1.0

1.030

3

3Рефракція лівого ока, дптреметропічна гіперметропічна міопічна0

1.0

1.030

3

3

Висновки

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми щодо визначення гігієнічних принципів корекції зрушень у функціональному стані органу зору у підлітків 14–16 років, які перебувають в умовах сучасних візуальних та інформаційних навантажень, науково-обгрунтовані комплексна діагностично-корекційна програма профілактики зрушень з боку зорової сенсорної системи організму дівчат і юнаків та методика комплексної бальної оцінки ступеня ризику виникнення зорової патології серед підлітків, що навчаються у сучасній школі.

1. Результати гігієнічної оцінки особливостей візуального оточення підлітків 14–16 років визначають, що ступінь його впливу на організм сучасних дівчат і юнаків є надзвичайно суттєвим, причому серед чинників, які зумовлюють особливості та рівень вираження дії означених факторів, необхідно, передусім, відзначити вплив комп’ютерних систем, телебачення та інших засобів візуалізації різноманітної інформації. В ході оцінки особливостей навчально-значущої адаптації до умов перебування в загальноосвітніх навчальних закладах виявлено, що більшість учнів кваліфікують процес навчання як напружений або дуже напружений, пов’язуючи основні проблеми, що виникають, з почуттям зорової втоми та нервовим перенапруженням.

2. Під час оцінки ступеня вираження різноманітних патологічних проявів з боку зорової сенсорної системи, які засвідчують наявність зорової втоми серед підлітків 14–16 років, визначено широке поширення у підлітковому середовищі таких її проявів, як відчуття “піску” в очах (від 3,2% до 15,6% дівчат та від 2,6% до 3,1% юнаків), почервоніння очей (від 6,1% до 12,6% дівчат та від 2,6% до 6,1% юнаків), погіршання зорового сприймання об’єктів наприкінці робочого тижня (від 3,2% до 15,2% дівчат та від 3,3% до 7,7% юнаків), бажання наблизити текст до очей під час виконання різноманітних видів діяльності (від 3,2% до 6,2% дівчат та від 2,7% до 7,7% юнаків).

3. За результатами оцінки стану здоров’я та особливостей поширення захворювань з хронічним перебігом патологічного процесу виявлено, що в структурі розподілу підлітків у віці 14–16 років за групами здоров’я, суттєво переважає частка дівчат (48,4%–65,6%) і юнаків (24,3%–43,3%), що належать до ІІІ групи здоров’я. Дані вивчення офтальмологічних показників засвідчують високий рівень розповсюдження як астенопічних зрушень, так