УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

Мусіч

Ольга Іванівна

УДК 636.52/.58.085.55

ЗАСТОСУВАННЯ КОРМОВИХ ДОБАВОК МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В КОМБІКОРМАХ ДЛЯ КУРЕЙ-НЕСУЧОК

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ХАРКІВ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор
Свєженцов Анатолій Іванович,
Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Лемєшева Марія Михайлівна,
Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри технології птахівництва

доктор сільськогосподарських наук, професор

Сивик Тетяна Леонідівна,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедри технології переробки продукції тваринництва та виробництва комбікормів

Провідна установа – Вінницький державний аграрний університет, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин,

м. Вінниця

Захист дисертації відбудеться “_4” _липня__ 2007 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.02 Інституту тваринництва УААН

за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН за адресою:

62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул.7-ї Гвардійської Армії, 3

Автореферат розісланий “_2_” _червня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.б.н. В.В.Проніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Практика вітамінізації кормів часто випереджає теоретичне й експериментальне обґрунтування потреб тварин. Багато дослідників підкреслюють, що додаткова вітамінізація ? відносно дешевий захід проти стресів, субклінічних захворювань та інших несприятливих факторів. Тому останнім часом у корми для птиці стали додавати ще й каротин синтетичного походження, у тому числі для кращої пігментації жовтка яєць.

Під керівництвом Г.К.Скрябіна й А.А. Імшенецького розроблена технологія промислового виробництва каротину з використанням гриба Blakeslea trispora, високопродуктивний штам ВСД-1 якого дозволив отримувати біомасу з більш значною кількістю ?-каротину (27 – 32 г/кг) та інших біологічно активних речовин. Ця технологія впроваджена на Верхньодніпровському крохмале-патоковому комбінаті Дніпропетровської області. Отриману біомасу назвали вітатоном (ТУ В 46.15.323 98).

Проте, ефективність вітатону в годівлі курей-несучок до останнього часу чітко не визначена, особливо у взаємозв'язку з енергією, вітамінами, мікроелементами та іншими компонентами раціонів. Джерелом каротину та БАР можуть бути також каротиноїдні дріжджі, які виробляються на Караванському заводі (Харківська обл.), але вплив каротиноїдних дріжджів на продуктивність та обмін речовин в організмі курей-несучок фактично не вивчався.

На сучасному етапі прийнято вважати, що головними регуляторами антиоксидантного захисту є не тільки вітаміни, а й мікроелементи, зокрема, у світовій практиці накопичується досвід ефективної корекції селенового статусу тварин за допомогою постачання органічної форми цього мікроелемента. Однак експериментальні дані щодо оптимальних доз органічного селену в раціонах сільськогосподарських тварин в умовах України поки що відсутні, незважаючи на повідомлення про переваги цієї форми мікроелемента порівняно з неорганічною (Kim Y.Y., 1996; Agate D.D., Odea E.E., 2001; Кузнєцов С., 2001; Козлобаєва Е., 2005). Що стосується забезпеченості селеном сільськогосподарських тварин в умовах різних природно-кліматичних зон України, то зона Степу за вмістом селену в кормах, за даними Л.С. Дяченко (1986), є дефіцитною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету у відповідності з темою “Удосконалення продуктивних ознак сільськогосподарських тварин в умовах Степу України” (номер державної реєстрації 010U008286). Дослідження виконані на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету; науково-господарські і фізіологічні експерименти проведені в умовах птахофабрики “Агроцентр” Дніпропетровської області.

Мета роботи ? вивчити ефективність застосування біомаси мікробіологічного каротину (вітатону) у комплексі з органічним селеном дріжджового походження (сел-плексом) та каротиноїдних дріжджів у складі комбікормів для курей-несучок кросу Ломанн Браун.

Для здійснення наміченої мети були визначені наступні завдання:–

з'ясувати хімічний склад і поживну цінність біомаси мікробіологічного каротину (вітатону), каротиноїдних дріжджів і сел-плексу;–

визначити несучість, якість яєць і резистентність організму курей-несучок за згодовування досліджуваних кормових добавок і встановити оптимальні дози введення їх в комбікорми;–

вивчити вплив різних доз вітатону й органічного селену на перетравність і використання енергії та поживних речовин комбікорму;–

оцінити якість яєць за вмістом у білку і жовтку вітамінів А, В2, каротиноїдів, холестерину і селену;–

встановити вплив вітатону на якість тушок курей, у тому числі амінокислотний і жирнокислотний склад грудних м'язів, та гістологічну будову щитовидної залози; –

визначити конверсію кормів, провести економічну оцінку використання мікробіологічного каротину (вітатону), каротиноїдних дріжджів і органічного селену дріжджового походження в годівлі курей-несучок; –

на основі результатів досліджень розробити премікс із визначенням ефективності його введення до складу комбікормів курей-несучок.

Об’єкт дослідження: нетрадиційні кормові добавки ? вітатон, каротиноїдні дріжджі, органічний селен у годівлі курей-несучок кросу Ломанн Браун.

Предмет дослідження: хімічний склад вітатону, каротиноїдних дріжджів і органічного селену дріжджового походження, несучість і якість яєць, амінокислотний та жирнокислотний склад грудних м'язів, перетравність, обмін поживних речовин і енергії в організмі курей-несучок, гістологічна будова щитовидної залози.

Методи досліджень: поставлені в роботі завдання вирішувались експериментально шляхом використання наступних методів: зоотехнічних (показники продуктивності, збереженість птиці, витрати корму), фізіолого-біохімічних (перетравність поживних речовин, обмін енергії, гематологічні показники, морфологічний склад яєць, жирнокислотний та амінокислотний склад грудних м'язів); гістологічних (функціональний стан щитовидної залози), статистичних (обробка матеріалів методом варіаційної статистики) та виробничої перевірки отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено жирнокислотний склад вітатону та сел-плексу, уточнено дані його амінокислотного та мікроелементного складу, визначено оптимальні дози згодовування їх курям-несучкам.

Вперше вивчено продуктивність і перетравність поживних речовин у курей за комплексного включення біомаси мікробіологічного каротину (вітатону) і сел-плексу в склад комбікормів.

З’ясовано вплив вітатону, каротиноїдних дріжджів і сел-плексу на особливості енергетичного обміну в організмі курей, резистентність, морфологічний склад тушок, якість яєць (у тому числі накопичення в них каротиноїдів, селену, вітамінів А, Е, В2), амінокислотний і жирнокислотний склад грудних м’язів курей-несучок та гістологічну будову щитовидної залози. Вперше вивчена конверсія кормів та економічно обґрунтовано використання досліджуваних кормових добавок мікробіологічного походження.

Практичне значення одержаних результатів.

На основі результатів проведених досліджень експериментально встановлені оптимальні дози мікробіологічного каротину та органічного селену для згодовування їх курям-несучкам. У наукових і виробничих дослідах встановлено, що оптимізація комбікормів по біологічно активним речовинам за рахунок вітатону (400г/т) у поєднанні з сел-плексом (400 г/т) сприяє збільшенню несучості на 3,6 %, нагромадженню каротиноїдів, вітаміну Е, селену в 2,4 рази, що дало змогу покращити конверсію кормів та збільшити рентабельність виробництва яєць на 6,0-12,3 %. Використання в комбікормах каротиноїдних дріжджів дозволяє отримати більше яйцемаси на 5,2 %, підвищити рентабельність виробництва яєць на 7,2 %.

Результати досліджень та наукові розробки впроваджені в умовах птахофабрики “Агроцентр”, науково-виробничому підприємстві “Вітан”, ДП “Оллтек-Україна”.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному проведенні експериментальних і теоретичних досліджень, статистичній обробці й аналізу отриманих результатів, написанні статей автореферату, підготовці до захисту дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи повідомлені та схвалені на семінарі “Бета-каротин – фактор стабілізації здоров'я населення України” (Дніпропетровськ, 2002); на I Міжнародній конференції “Україна – Комбікорми 2003” (Київ, 2003); конференції “Наукові основи розвитку кормовиробництва в Україні” (Вінниця, 2003); науково-практичній конференції “Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва” (Харків, 2003); V Українській конференції з птахівництва за міжнародною участю (Алушта, 2004); на Міжнародній науковій конференції “Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (Львів, 2005) та на інших конференціях.

Публікації за темою дисертаційної роботи. За темою дисертації опубліковано 7 статей, у тому числі 5 у фахових виданнях, та навчальний посібник (у співавторстві), в яких викладені основні положення дисертаційної роботи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках комп'ютерного набору і включає наступні розділи: вступ, огляд літератури, матеріали, методи й умови проведення досліджень, результати досліджень, обговорення отриманих результатів, висновки, пропозиції виробництву, список літератури, додатки. Ілюстрований матеріал представлений 38 таблицями і 15 малюнками. Список літератури включає 249 джерел, з яких 45 закордонних авторів.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

При організації науково-господарських і фізіологічних дослідів на птиці, проведенні контрольних забоїв керувалися методичними вказівками ВНДІТІП (Імангулов Ш.А., Єгоров І.Е, Околєлова Т.М., 2000). У період з 2002 по 2005 роки проведено три науково-господарських і два фізіологічних досліди на курях яєчного напрямку продуктивності (крос Ломанн Браун), 3 контрольних забої птиці, а також виробничий експеримент з перевірки ефективності результатів досліджень.

У першій серії експериментів (1 дослід) визначили оптимальні дози вітатону в комбікормах для курей-несучок. Згідно зі схемою досліду, перша група отримувала основну кормосуміш (ОК) з вітаміном А, друга – ОК+700 г, третя – ОК+800 г, четверта – ОК+900 г і п’ята – ОК+1100 г вітатону на одну тонну комбікорму.

Схема 2 серії експериментів 1 досліду: курям-несучкам контрольної групи згодовували основну кормосуміш (ОК) без вітаміну А і вітатону, другої групи – ОК+ вітамін А (6000 МО/кг), третьої – ОК+400 г вітатону/т, четвертої і п’ятої – до ОК додавали відповідно 400 г/т і 200 г/т вітатону, доповнюючи його кількість (у 100 г комбікорму) ретинолом таким чином, щоб загальний рівень вітаміну А відповідав нормі фірми Ломанн Тірцухт – 12000 МО в 1 кг комбікорму. Перша (контрольна) група курей одержувала протягом облікового періоду (362 дні в першому, 123 – у другому і 181 день ? у третьому дослідах) комбікорм, виготовлений в умовах комбікормового заводу птахофабрики “Агроцентр”.

Схема 2 та 3 експериментів представлена в таблицях 1, 2.

Таблиця 1

Схема 2-го науково-господарського досліду

Група | Кількість курей-несучок у групі | Характер годівлі курей | 1(контрольн) | 50 | Основний раціон (ОР) | 2 | 50 | ОР + 5 % каротиноїдних дріжджів | 3 | 50 | ОР+ 7 % каротиноїдних дріжджів | 4 | 50 | ОР + 5 % каротиноїдних дріжджів +2 % цеоліту5 | 50 | ОР + 400г сел-плексу на 1т корму | 6 | 50 | ОР +400г сел-плексу+ 400 г вітатону на 1т корму | Відомо, що після включення в кормосуміші антиоксидантів, у тому числі селену, збільшується засвоєння, збереженість каротиноїдів (Імангулов Ш.А., 2004). Основна роль органічного селену – прояв антиоксидантних властивостей, які більш ефективні, ніж у селеніту чи іншої форми неорганічного селену. З іншого боку, каротин у біомасі вітатону також має антиоксидантні властивості. Тому, щоб простежити за можливим їх синергізмом у раціон для курей-несучок 5 та 6 груп вводили органічний селен – сел-плекс.

Таблиця 2

Схема 3-го науково-господарського досліду

Група | Кількість курей-несучок у групі | Характер годівлі курей | 1 (контрольна) | 100 | Основний раціон (ОР) із преміксом Ломанн Тірцухт | 2 | 100 | ОР +премікс “Дніпровський” | 3 | 100 | ОР+ премікс “Дніпровський” + 2 % цеоліту | 4 | 100 | ОР + премікс Ломанн Тірцухт +200 г сел-плексу на 1т корму | 5 | 100 | ОР + премікс Ломанн Тірцухт +300г сел-плексу на 1т корму |

Вітамінний склад яєць, у тому числі каротин, визначали за методикою П.Ф.Сурая, І.А.Іонова (1990), колір жовтка яєць – за допомогою вейєра швейцарської фірми Хоффманн-Ля Рош. Вивчення перетравності поживних речовин комбікормів у балансових дослідах, контрольний забій, дегустацію м'яса і бульйону проводили за методичними вказівками ВНДІТІП. Хімічний склад грудних м'язів і продуктів обміну речовин вивчали за методикою Е.А. Пєтухової (1981), амінокислотний склад – на аналізаторі ААА-881, жирнокислотний склад – за методом Блайя і Дайєра у відділі молекулярної біології Дніпропетровського національного університету. Валову енергію спожитих комбікормів та посліду визначали за допомогою калориметра Бартело-Малера-Крекера (В–08 М). Мікроелементний склад кормів та кормових добавок мікробіологічного походження визначали рентгено-флуоресцентним методом, концентрацію селену в яйцях ? флуорометричним методом. Гістологічну структуру щитовидної залози курей-несучок вивчали за методикою Г.А. Меркулова (1969).

Весь експериментальний матеріал обробляли методом варіаційної статистики з використанням пакету програм Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Амінокислотний, жирнокислотний і мікроелементний склад вітатону, сел-плексу і каротиноїдних дріжджів. Як показали дослідження (табл. 3), селен органічного походження перевершує біомасу вітатону і каротиноїдних дріжджів за концентрацією більшості замінних і незамінних амінокислот. Лише за рівнем метіоніну досліджувані кормові добавки майже однакові.

Слід відзначити, що у вітатоні міститься передусім більше лінолевої (18:2 ? 6), ліноленової (18:3 ? 3) та арахідонової (20:4 ? 6) кислот. Лінолеву кислоту вважають незамінною (есенціальною) кислотою. За твердженням А.В. Шаброва та ін. (2003), до незамінних жирних кислот відносять також ? 3 поліненасичені жирні кислоти (у вітатоні – це докозапентаєнова та ліноленова).

В 1 кг біомаси мікробіологічного каротину міститься (%): лауринової – 0,02; тридеканової – 0,43; пальмітинової –10,16; маргаринової – 0,41; олеїнової – 30,5; арахідонової – 1,1; докозапентаєнової – 0,49; ліноленової – 0,4. У складі ліпідів вітатону виявлено 3,6 % каротиноїдів, з яких 89 % припадає на каротин, 9,6 % ? на ксантофіли, 1,6 % на інші каротиноїди. В 1кг міститься вітамінів (мг/кг): В1 – 1-2; В2 – 0,6-1; В5 – 8,3; В6 – 12-26; ?-каротину 27 – 32 г.

Таблиця 3

Склад кормових добавок

Показник | Вітатон

(M ±m) | Каротиноїдні

дріжджі

(M ±m)Сел-плекс

(M ±m) | Сирий протеїн, % | 14,840,09 | 36,750,11 | 30,520,07 | Сирий жир, % | 40,560,01 | 20,80,19 | 2,290,24 | Лізин , г/кг | 6,50,14 | 4,80,15 | 13,210,63 | Треонін, г/кг4,060,31 | 3,670,22 | 10,270,42 | Гліцин, г/кг3,440,12 | 3,690,11 | 9,210,23 | Метіонін, г/кг2,010,07 | 2,620,04 | 2,860,11 | Лейцин, г/кг5,790,34 | 12,440,23 | 19,780,68 | Пролін, г/кг | 6,740,14 | 6,310,09 | 7,830,06 | Цистин, г/кг | 1,870,02 | 0,960,01 | Валін, г/кг | 4,340,53 | 5,230,05 | 10,770,16 | Каротин, г/кг | 27 – 3236 – 37 | Згідно з нашими дослідженнями, концентрація селену в препараті сел-плекс більша ніж у зернових кормах, тоді як у біомасі вітатону виявлені лише сліди цього мікроелемента. Досліджувані добавки мікробіологічного походження характеризуються значною кількістю в них цинку і особливо заліза та стронцію (табл. 4), але їх вміст не перевищував гранично допустимих концентрацій.

Таблиця 4

Мікроелементний склад кормових добавок, мкг/г

Кормова добавка | Pb | Mn | Fe | Zn | Sr | Cu | Rb | Se | Вітатон– | 118 | 200 | 334– | 2–– | Каротиноїд-

ні дріжджі | 1,27 | 8,35 | 106,5 | 82,7 | 34,7 | 11,4 | 4,39 | 0,66 | Сел-плекс– | 1,28 | 34,9 | 86,1 | 44,8 | 2,95 | 3,31 | 10 | МДР | 5,0 | 100 | 100,0 | 50,0 | 0,30 | 30,0 | 3,0 | 30,0 | У першій серії дослідів на фоні достатньої кількості ретинолу в комбікормі ми не одержали однозначно позитивного результату від додавання до нього вітатону. Так, якщо дози вітатону 700 і 1100 г/т майже не призвели до зниження несучості

курей, то зменшення їх продуктивності за згодовування 800 г/т і 900 г/т вітатону було помітним – відповідно на 3,2 та 4,2 %.

У другій серії досліджень вплив біомаси вітатону в комплексі з вітаміном А на несучість курей був, навпаки, позитивним. Особливо це стосується курей-несучок, яким згодовували комбікорм з вмістом 400 г/т вітатону у поєднанні з вітаміном А (до норми): інтенсивність несучості курей досягла 65,7 – 71,0 % проти 63,3 % у контролі.

Таблиця 5

Вміст каротиноїдів, вітамінів А, В2 і холестерину в яйцях курей

Група | Каротино-

їди, мкг/г | Вітамін А, мкг/г | Холестерин, мг/г | Вітамін В2 у жовтку, мкг/г | Вітамін В2у білку, мкг/г | 1 серія досліджень1(контр) | 8,57±0,02 7,5±0,07 1,98±0,002* 5,13±0,043,61±0,062 | 9,55±0,21 6,1±0,01**2,38±0,03 | 4,62±0,001***3,47±0,043 | 9,38±0,13 6,5±0,192,18±0,07 6,23±0,06 | 3,38±0,29 | 4 | 10,94±0,116,2±0,006*2,05±0,32 5,98±1,23,47±0,025 | 9,39±0,086,3±0,01**2,40±0,05 5,54±0,24 3,66±0,072 серія досліджень1 | 8,0 0,034,40,051,100,24 2,71±0,24 | 2,8±0,0082 | 9,980,01** 7,90,191,400,063,24±0,13 | 3,2±0,001***

3 | 10,360,095,70,111,340,18 3,34±0,02 | 3,6±0,144 | 9,360,056,60,13 1,290,043,40±0,07 | 3,4±0,005*5 | 9,630,147,00,09*1,300,02 3,31±0,01** | 3,7±0,16Примітка: - * Р0,05; -** Р0,01; -*** Р0,001

За згодовування комбікорму з одним лише ретинолом або його поєднанням з невеликою дозою вітатону (5 група) несучість була однаковою – відповідно 69,8 і 69,6%. У розрахунку на середню несучку продуктивність птиці у 2 серії досліджень зросла в усіх дослідних групах відповідно на 5,5; 1,5; 4,1 та 3,1 % проти контролю, водночас збільшувалася маса яєць (на 3,9 – 8,8 %) та вміст у жовтку каротиноїдів (Р0,01).

Застосування вітатону в дозі 800 г/т, призвело до зниження перетравності жиру, клітковини і протеїну, що й зумовило зменшення несучості курей III групи. Включення в комбікорми підвищеної кількості біомаси вітатону (1100 г/т) супроводжувалося зростанням коефіцієнтів перетравності клітковини в організмі птиці.

Морфологічний склад тушок піддослідних курей та якість м’яса. Використання біомаси вітатону не викликало істотних змін у морфологічному складі тушок курей-несучок, проте в грудних м'язах зменшилась кількість стеаринової і пальмітинової кислот (Р<0,01) з одночасним накопиченням ненасичених жирних кислот – олеїнової, ліноленової. Що стосується смакових якостей м'яса та бульйону з нього, то кращими вони були в 4 групі птиці, яка споживала комбікорм з вмістом вітатону 900 г/т.

Сума вмісту насичених жирних кислот у м'ясі склала по групах: I (контрольна група) – 34,460,07; II – 32,890,07; III – 33,520,01; IV – 37,830,08; V – 29,030,01; ненасичених: I – 65,540,04; II – 67,110,01; III – 66,480,07; IV – 62,170,03; V –70,970,07. Мікробіологічний каротин у складі комбікорму не вплинув на гістологічну будову щитовидної залози.

Обмін енергії в організмі курей-несучок за згодовування вітатону. Результати досліджень показують, що валова енергія комбікорму курей контрольної та дослідних груп була майже однаковою. Високі дози вітатону сприяли виділенню енергії з курячим послідом з подальшим скороченням витрат обмінної енергії на синтез яєчної маси (табл. 6).

Таблиця 6

Використання спожитої енергії дослідною птицею в 1 науково-господарському досліді

Група | Валова енергія | Енергія посліду | Обмінна енергія | Енергія,

відкладена в яєчну масу | Тепло-

продукція

На 1 несучку, КДж

1 | 1691,03 | 703,92 | 1092,21 | 676,9 | 412,31

2 | 1691,96 | 628,32 | 1063,64 | 710,1 | 353,5

3 | 1654,78 | 656,01 | 998,87 | 678,16 | 320,61

До валової енергії, %

1 | _ | 35,41 | 64,58 | 40,03 | 24,38

2 | _ | 37,13 | 62,86 | 41,96 | 20,89

3 | _ | 36,94 | 60,36 | 40,98 | 19,37

При цьому відмічено, зменшення (на 3,0 – 5,5% ) витрат валової енергії на теплопродукцію в організмі курей-несучок, яким згодовували біомасу мікробіологічного каротину. Включення вітатону до складу комбікорму супроводжувалося підвищенням коефіцієнта використання продуктивної енергії – від 62 % у контролі до 66,8 – 67,9 % в дослідних групах.

Отже, вплив біомаси високопродуктивного штаму (ВСД-1) гриба Bl.trispora (вітатону) на розподіл спожитої енергії в організмі птиці – суттєвий: з одного боку, вітатон сприяє скорочєнню використання обмінної енергії, з іншого – зумовлює зменшення трат на теплопродукцію, що, у свою чергу, стимулює синтез яєчної маси.

Реакція курей-несучок на включення в комбікорми каротиноїдних дріжджів і органічного селену (II дослід). Найвища несучість досягнута в групі курей, яким згодовували комбікорм з 7 % каротиноїдних дріжджів (табл. 7).

Таблиця 7

Продуктивність курей-несучок у 2 науково-господарському досліді

Показник | Група

1(контр.) | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Несучість за 123 дні, шт.:

на початкову несучку

на середню несучку |

97,44

99,43 |

99,26

100,20 |

102,1

103,17 |

99,42

100,40 |

101,14

102,16 |

101,32

102,98

Середня маса яйця, г | 61,73

0,19 | 61,49

0,24 | 62,52

0,33 | 59,93

0,20 | 61,30

0,26 | 62,08

0,17

Отримано яйцемаси, кг | 6,13 | 6,16 | 6,45 | 5,97 | 6,26 | 6,39

Конверсія корму, кг:

на 1 кг яйцемаси

на 10 яєць |

2,31

1,45 |

2,29

1,42 |

2,19

1,38 |

2,36

1,42 |

2,26

1,40 |

2,21

1,39

Яєчна продуктивність у курей 2, 4, 5 і 6 дослідних груп перевищувала контрольну відповідно на 1,93; 6,09; 2,7 і 3,92 %. За рахунок збільшення маси яєць вихід яєчної маси теж перевищував контроль, за винятком групи, якій згодовували 5% каротиноїдних дріжджів з цеолітом.

Збереженість піддослідних курей у досліді склала (%): 1група (контроль) ? 94; 2 група ? 96; 3 група ? 97; 4 група? 95. Найвища збереженість – 98 % мала місце в групі, яка споживала органічний селен у дозі 400г сел-плексу на 1 т комбікорму. Збагачення комбікорму цим препаратом сприяло істотному накопиченню мікроелемента в жовтку яєць – у 2,4 раза більше проти контролю, а також вітамінів А, В2, Е, каротиноїдів з одночасним зменшенням ретенції холестерину .

Ці дані свідчать про те, що збагачені вітамінами курячі яйця можуть бути джерелом функціональної їжі для населення України.

Амінокислотний і жирнокислотний склад грудних м'язів курей-несучок.

Привертає увагу незначна тенденція до зменшення суми незамінних вільних амінокислот (ВА) у м'язах курей усіх дослідних груп. Цей факт, очевидно, пов’язаний з використанням амінокислот на формування яєць. Достовірне зменшення суми ВА (Р<0,05) у грудних м'язах 3 групи, яким згодовували підвищену кількість каротиноїдних дріжджів, можна пояснити участю ВА в обмінних процесах через систему переамінування для ліквідації дисбалансу амінокислот. Таке явище в наших дослідженнях характерне особливо для глютамінової кислоти, вміст якої зменшувався в м'язах птиці, якій згодовували комбікорм відповідно з каротиноїдними дріжджами і мікробіологічним каротином у поєднанні з сел-плексом.

Жирнокислотний склад ліпідів грудних м'язів курей у дослідних групах хоча і відрізнявся не суттєво, але при цьому встановлено вірогідне зниження (Р0,05) маргаринової кислоти, накопичення унказанової, арахідонової, особливо в м'язах птиці 5 групи, котрій давали органічний селен з вітатоном. Накопичення арахідонової кислоти в грудних м’язах, можливо, обумовлено синтезом її з інших жирних кислот з меншим числом вуглецевих атомів (Уайтхед К.К., 1987).

Ефективність застосування преміксу “Дніпровський” у годівлі курей-несучок (3 дослід). Рецепт експериментального преміксу “Дніпровський” розробили в розрахунку на один кілограм: 40 г вітатону з вітаміном А 600 тис. МО/кг; вітаміну Д3 – 250 тис. МО/кг; вітаміну Е – 1200 мг; К3 – 300 мг; В1 – 100 мг; В2 – 400 мг; В3 – 800 мг; В4 – 40г; В6 – 300 мг; В12 – 1,5 мг; цинка–6000 мг; міді – 500мг; кобальту – 20 мг; йоду – 50 мг; сел-плексу – 30 г; марганцю – 5000 мг. Найвища яєчна продуктивність відмічена за згодовування кормосуміші з преміксом “Дніпровський” плюс 2% цеоліту: яєчна продуктивність курей дослідних груп перевищувала контрольну групу відповідно на 1,93; 6,09; 2,27 і 3,92 %. Встановлений позитивний вплив преміксу “Дніпровський” на збереженість поголів'я: 2 група ? 90; 3 група ? 91; 4 група? 94; 5 група ? 92 % порівняно з контролем ? 88 %. Водночас із високою несучістю кури 3 і 5 дослідних груп несли більші яйця порівняно з контрольною групою, тому вихід яєчної маси в цих групах також виявився вищим (табл. 8).

Таблиця 8

Продуктивність курей-несучок у 3 науково-господарському досліді

Показник | Група

1(контр.) | 2 | 3 | 4 | 5

Несучість за

181 день, шт.:

на початкову несучку |

116,4 |

118,7 |

123,5 |

119,1 |

120,9 | на середню несучку | 132,2 | 131,8 | 140,1 | 126,7 | 131,5 | Середня маса яйця, г | 61,93

0,17 | 61,46

0,24 | 60,8

0,16 | 62,25

0,19 | 62,64

0,16 | Отримано яйцемаси, кг | 8,18 | 8,10 | 8,52 | 7,89 | 8,24 | Конверсія корму, кг

на 1 кг яйцемаси

на 10 яєць |

2,54

1,79 |

2,56

1,75 |

2,44

1,68 |

2,63

1,78 |

2,52

1,72 | Високі показники одиниць Хау яєць визначені в групі курей-несучок, котрій згодовували комбікорм із преміксом “Дніпровський” + 2 % цеоліту. Те саме стосується 5 групи птиці, якій у раціоні давали органічний селен. Застосування нетрадиційних кормових добавок не викликало також достовірних змін (Р<0,05) товщини шкаралупи. Комплексне застосування вітаміну А і вітатону в складі преміксу “Дніпровський” сприяло нагромадженню вітаміну А в жовтку (Р<0,01). Вміст холестерину, вітамінів А, В2, а також каротиноїдів у жовтку яєць курей-несучок у середині експерименту був задовільним і відповідав нормам. Встановлена тенденція зниження концентрації холестерину лише в групах, яким згодовували кормосуміші з преміксом “Дніпровський”. За його використання концентрація вітаміну В2 у жовтку яєць у середині досліду була вищою, ніж в інших групах відповідно на 18,1 і 25,6 %. Включення в кормосуміш сел-плексу і цеоліту сприяло вірогідному (Р<0,05) збільшенню концентрації вітаміну Е в жовтку.Накопичення селену як у білку, так і в жовтку залежало від дозування сел-плексу (мкг/кг): 1група(контроль) ? 2,4; 2 ? 3,9;3 група ? 4,43; 4 група ? 4,49; 5 група ?5,54 (Р<0,05).

Однак введення в раціон курей-несучок органічного селену не викликало значного накопичення мікроелемента в грудних м'язах – 248 (5группа) проти 236 мкг/кг у контрольній групі. Використання в комбікормах преміксу “Дніпровський” у комплексі з цеолітом сприяло підвищенню перетравності протеїну в організмі курей-несучок. Позитивний вплив цеолітів на перетравність протеїну пояснюється їх сорбційними, іонообмінними властивостями, стабілізацією шлункового соку, поглинанням і наступним виносом токсинів кормів (Бурлака В.А. і ін., 2004).

Щоправда, додавання до преміксу “Дніпровський” ще й цеоліту погіршувало процеси перетравлювання клітковини на 4,34 %. Такий висновок збігається з думкою деяких дослідників (Г.А. Романов, 2000) про те, що добавки цеоліту не завжди поліпшують перетравність спожитої клітковини в організмі тварин.

Слід відзначити тенденцію до покращення товарних якостей та збільшення маси їстівних частин у тушках курей-несучок, які одержували комбікорм із включенням преміксу “Дніпровський”. При дегустації м'яса найкращі показники по зовнішньому вигляду, аромату, смаку, консистенції і соковитості зафіксовані в групах, яким згодовували премікс Ломанн Тірцухт у комплексі з органічним селеном.

Вплив нетрадиційних кормових добавок мікробіологічного походження на резистентний стан курей-несучок. У наших дослідженнях висока доза препарату каротину (1100 г/т комбікорму) викликала вірогідне збільшення в крові птиці кількості ? і ? – глобулінів, а також ?-глобулінів – на 13 % проти контролю (Р0,01), які сприяють становленню резистентності організму курей-несучок. Встановлено, що використання кормових добавок мікробіологічного походження стимулює синтез імуноглобулінів G та альбумінів у крові, підвищує лізоцим в білку яєць на 3-15 %. Введення преміксу “Дніпровського” у комплексі з цеолітом у раціони курей-несучок збільшувало концентрацію загального білка (Р<0,01), ?-глобулінових фракцій сироватки крові.

Економічна ефективність використання добавок мікробіологічного походження у годівлі курей-несучок. Якщо враховувати вплив вітатону тільки на несучість курей-несучок, то його застосування порівняно з вітаміном А економічно невигідне. Якщо ж брати до уваги кількість отриманої яйцемаси, якість яєць, підвищення резистентності птиці, то можна, як свідчать результати наших досліджень, одержати суттєвий економічний ефект.

У результаті згодовування вітатону і ретинолу покращується конверсія кормів на виробництво кожних 10 яєць: I - група (контроль) – 1,81 кг; II ?1,63 кг; III ? 1,73 кг; IV ? 1,64 кг і V ? 1,64 кг комбікорму. Найбільший прибуток отриманий від птиці, яка споживала в складі комбікорму вітатон разом з ретинолом: 159 – 190 грн. на кожні 1000 курей-несучок за період досліду. Застосування каротиноїдних дріжджів у складі комбікормів супроводжувалося підвищенням рентабельності виробництва яєць до 6,12 – 6,52% проти контролю, а внаслідок використання комбікормів з преміксом “Дніпровський” рентабельність зростала на 6,8 %.

ВИСНОВКИ

1. Науково-господарськими, фізіолого-біохімічними й економічними дослідженнями обґрунтована ефективність використання біомаси мікробіологічного каротину (вітатону) в різних поєднаннях з препаратом органічного селену (сел-плексом) і каротиноїдних дріжджів у складі повнораціонного комбікорму та розроблено вітамінно-мінеральний премікс “Дніпровський” для курей-несучок.

2. Встановлено позитивний вплив вітатону (1100 г/т) на перетравність жиру і клітковини, накопичення в грудних м'язах ненасичених жирних кислот (Р<0,01). Введення органічного селену у складі повнораціонного комбікорму сприяє підвищенню резистентності організму птиці, накопиченню ряду нативних антиоксидантів та підвищенню якості яєць.

3. Застосування вітатону у дозі 400 г/т у поєднанні з вітаміном А (6 млн. МО/т) забезпечує підвищення несучості курей на 9,9 – 12,3 % та сприяє покращенню конверсії корму на 4,4 – 10,1 %.

4. Підвищення у складі комбікормів вмісту вітатону з 700 до 1100 г/т призводить до збільшення вмісту каротиноїдів у жовтку яєць з 8,87.до 10,94 мкг/г; подальше згодовування вітатону не впливає на концентрацію каротину у жовтку яєць.

5. Вітатон у дозах 700 – 900 г/т покращує резистентність організму курей-несучок за рахунок підвищення рівня лейкоцитів, лімфоцитів, ?-глобулінів у крові птиці, не змінюючи функціонального стану щитовидної залози.

6. Додавання до комбікорму 7 % каротиноїдних дріжджів сприяє збільшенню несучості курей на 4,8 %, накопиченню каротиноїдів, вітамінів А і В2 у жовтку яєць.

7. Введення в раціон курей-несучок органічного селену в дозі 300 г/т корму не викликає вірогідного накопичення мікроелемента в грудних м'язах птиці, тоді як сумісне застосування органічного селену в дозі 300 г/т і вітатону сприяє збільшенню концентрації селену у білку та жовтку яєць майже в два рази, а при збільшенні дози органічного селену до 400 г/т – в 2,4 рази.

8. Сумісне використання органічного селену та вітатону в годівлі курей сприяє підвищенню концентрації лізоциму в білку на 15%, імуноглобулін на G на 5,88 – 21,2 %, що значно поліпшує резистентність організму птиці та покращує якість яєць за рахунок підвищення рівня токоферолу та зниження рівня холестерину до 1,08 проти 1,71 мк/г у контролі.

9. Використання преміксу “Дніпровський” супроводжується інтенсифікацією несучості курей на 6,1 %, покращенням конверсії кормів – 5,2%, збільшенням концентрації селену в яйцях до 3,9 – 4,43 мкг/кг та підвищенням збереженості поголів’я курей на 2 – 3 %, рентабельності виробництва яєць – 6,8%

10. Завдяки використанню каротиноїдних дріжджів у складі комбікормів конверсія кормів покращується відповідно на 4,8 і 4,1 %, рентабельність виробництва яєць підвищується на 7,1 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1.З метою зміцнення резистентності організму курей-несучок, підвищення їх продуктивності, покращення якості яєць та одночасного зниження в них холестерину і накопичення каротиноїдів рекомендуємо використовувати в годівлі курей-несучок повнораціоний комбікорм з включенням до його складу 7 % каротиноїдних дріжджів або 5 % каротиноїдних дріжджів в комплексі з цеолітом в дозі 2 %.

2. Для підвищення несучості і збільшення в яйцях вмісту селену і вітаміну Е та зниження рівня холестерину рекомендуємо включати до складу комбікормів курей-несучок яєчного напрямку удосконалений нами премікс "Дніпровський" наступного складу (на 1 кг): 40 г вітатону з вітаміном А 600 тис. МО/кг; вітаміну Д3 – 250 тис. МО/кг; вітаміну Е – 1200 мг; К3 – 300 мг; В1 – 100 мг; В2 – 400 мг; В3 – 800 мг; В4 – 40г; В6 – 300 мг; В12 – 1,5 мг; цинка–6000 мг; міді – 500мг; кобальту – 20 мг; йоду – 50 мг; сел-плексу – 30 г; марганцю – 5000 мг.

3. Для інтенсифікації несучості і виробництва повноцінних з високим вмістом вітамінів і мікроелементів (функціональних) яєць включати в кормосуміш для курей-несучок:–

біомасу мікробіологічного каротину (вітатону) в дозі 400 г /т в поєднанні з вітаміном А (6 млн. МО/т) комбікорму;–

сел-плекс (400г/т) або сел-плекс в комплексі з вітатоном (400г/т).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Кукленко Т.В., Ионов И.А., Мусич О.И. Витатон и продукты крахмало-паточного производства в кормосмесях для птиц // Використання каротиноїдів мікробного походження в агропромисловому комплексі (вісник Сумського агроуніверситету). – Суми. – 2002. – С.105-109. (Здобувач приймав участь у формуванні дослідних груп, проведені досліджень).

2. Свеженцов А.И., Кунщикова И.С., Мусич О.И. и др. Микробиологический каротин в питании животных и птицы. – Днепропетровск: Арт-Пресс, 2002. – 158с.

3. Свєженцов А.І., Мусіч О.І., Кунщикова І.С. Вітатон в годівлі курей-несучок // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2003. – Вип. 53. – С. 314–317. (Здобувач провів експериментальні дослідження).

4. Свеженцов А.И., Мусич О.И., Карпенко М.М. Комплексное применение витатона и витамина А в кормлении кур-несушек // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2004. – Вип. 55. – С. 342 – 345. (Здобувач провів науково-господарский дослід, дослідження за якісними показниками м’яса).

5. Мусіч О.І. Применение витатона в кормлении кур-несушек // Науково-техн. бюл. – Харків, 2004. – № 87. – С.133 – 136.

6. Мусіч О.І. Використання каротиноїдних дріжджів та сел -плексу в годівлі курей-несучок // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб.– Харків, 2005. – Вип. 57. – С. 203 – 207.

7. Мусіч О.І. Премікс з вітатоном та цеолітом у годівлі курей-несучок // Науково-техн. бюл. – Львів, 2005. – Вип.6, № 3. – С.273 – 276.

8. Мусіч О.І. Эффективность сел-плекса в комбикормах для кур-несушек // Расширяя горизонты (бюлл. компании Оллтек-Украина).– 2006. – Вып, №5. – С.2 – 3

Мусич О.И. Применение нетрадиционных кормовых добавок микробиологического происхождения (витатона, каротиноидных дрожжей, органического селена) в комбикормах для кур-несушек.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02. – кормление животных и технология кормов.

В диссертации изложены результаты трех научно – хозяйственных и двух физиологических (определение переваримости питательных веществ)опытов по изучению эффективности витатона, сел-плекса (органический селен дрожжевого происхождения) и каротиноидных дрожжей в комбикормах для кур-несушек. Витатон в кормлении кур-несушек не имеет преимуществ по сравнению с витамином А по влиянию на яйценоскость, но способствует улучшению конверсии кормов на 4,4 – 10 %, сокращению на 3,5 – 5 % расхода валовой энергии на теплопродукцию в организме кур-несушек.

Установлена оптимальная доза органического селена (сел-плекса) – 400 г/т. В результате яйценоскость кур повышается на 3,9 %, накопление селена в яйцах в 2,4 раза, с одновременным снижением концентрации холестерина ( Р0,01).

Применение каротиноидных дрожжей в составе комбикормов сопровождается увеличением яйценоскости на 7 %, накоплением в желтке яиц каротиноидов, витаминов А и В2. Использование премикса “Днепровский”, с включением в его состав цеолита, сопровождается интенсификацией яйценоскости на 6,1 %, улучшением конверсии кормов, повышением рентабельность производства яиц на 1,3 – 6,8 %.

Ключевые слова: куры-несушки, витатон; каротиноидные дрожжи; сел-плекс, аминокислоты, ненасыщенные жирные кислоты, качество мяса и яиц.

Мусіч О.І. Застосування нетрадиційних кормових добавок мікробіологічного походження (вітатону, каротиноїдних дріджів, органічного селену) в комбікормах для курей-несучок . – Рукопис.

У дисертації викладено результати трьох науково – господарських дослідів по вивченню ефективності нетрадиційних кормових добавок мікробіологічного походження в комбікормах для курей–несучок. Досліджено їх вплив на яйценоскість, перетравність поживних речовин, якісні показники м'яса та яєць, гістологічну будову щитовидної залози.

Експериментально встановлено позитивну дію досліджених кормових добавок на яйценосність курей–несучок, не відмічено негативного впливу на біохімічні показники крові, якість продукції та гістологічну будову щитовидної залози, що сприяло підвищенню рентабельності, яйценоскості курей–несучок.

Ключові слова: кури-несучки; вітатон; каротиноїдні дріжджі; сел-плекс, амінокислоти; ненасичені жирні кислоти; якість м'яса і яєць.

Musych O.I. The application of the non-conventional fodder additives of a microbiological origin (vitaton, carotinoid yeast organiс selenium) in mixed fodder for the layer hens.- The manuscript.

The candidate’s of agricultural sciences dissertation is about a competition of the scientific degree from a specialty 06.02.02 -the feeding of animals and technology of forages. In this dissertation stated the results of three scientifically-economic and two physiological (the definition to overdo the nutrious substances) about the study of efficiency of the non-conventional fodder additives by microbiological origin (vitaton sel-pleks – organic selenium birthed from yeast, carotinoid yeast) in mixed fodder for the layer hens. Vitaton doesn’t have the advantages in comparison with vitamin A with the influence on egg-laying qualities, but promotes by amelioration on conversion of fodder o 4,4- 10 %, promotes by shortening on 3,5 – 5 % from the charge of total energy on the hot-production inside layer hens. There is the established doze of organic selenium (sel-pleks) – 400 g/t. As a result the egg-laying qualities of the hens increases on 3,9 %, the accumulation of selenium in eggs rises in 2,4