Узагальнено відомості щодо генезису провини. Виділено, описано та систематизовано основні функції провини - регулятивна, адаптивна, комунікативна, саморозуміння та самовдосконалення. Регулятивна функція провини в роботі розуміється досить широко і включає серед інших мотиваційну. Описано три складові мотиваційної функції провини: “повернення до себе”, “повернення до інших”, “повернення до природи”.

Наведено відомості щодо розроблених у співавторстві комплексів діагностики формально-динамічних та якісних показників схильності до переживання почуття провини. Доведена їх надійність, валідність та описана процедура стандартизації. Методики рекомендовані для застосування як в наукових дослідженнях, так і в практичній роботі.

Показано взаємозв’язок структурних аспектів схильності до переживання почуття провини з певними параметрами емпатії, самоставлення, соціальної адаптивності, мотивації афіліації, рисами особистості (за Р.Кеттеллом).

В емпіричній частині дослідження порівнюються групи осіб з високим та низьким ступнем вираженості схильності до переживання почуття провини. Обидві групи характеризуються адаптивністю, позитивним ставленням до себе та загальною задоволеністю життям. Однак, група осіб з низьким рівнем загального показника провини-риси, в порівнянні з протилежною групою (максимальні показники вираженості загального показника), характеризується більш високими значеннями показників адаптивності, ставлення до себе та загальною задоволеністю життям.

В просторі означених в роботі рис досліджено також психологічні характеристики осіб з певним сполученням якісних показників цієї схильності (одно- та багатокомпонентні типи).

Ключові слова: схильність до переживання почуття провини (провина-риса), формально-динамічні та якісні показники схильності до переживання почуття провини, функції провини.

АННОТАЦИЯ

Малеева Е.Л. Психологические особенности склонности личности к переживанию чувства вины. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01. – общая психология, история психологии. Южноукраинский государственный педагогический университет имени К.Д. Ушинского, Одесса, 2007.

В диссертационной работе раскрыто сущность вины-черты, ее генезис, функции и взаимосвязь с другими относительно устойчивыми характеристиками личности.

Созданы в соавторстве психодиагностические комплексы методик, предназначенные для изучения структурных компонентов вины как черты личности. Методики прошли многоступенчатую процедуру стандартизации. Проверка на надежность и валидность данных инструментов показала их пригодность для использования, как в научных целях, так и в практических.

В эмпирической части исследования, на основании количественного и качественного анализа данных, изучена взаимосвязь между всеми исследуемыми переменными, их иерархическая соподчиненность; выявлена специфика самоотношения, социальной адаптивности, эмпатии, мотивации аффилиации и других психологических особенностей лиц, различающихся определенным соотношением параметров склонности к переживанию чувства вины.

Ключевые слова: склонность к переживанию чувства вины (вина-черта), формально-динамические и качественные показатели склонности к переживанию чувства вины, функции вины.

ANNOTATION

Maleyeva O.L. Psychological peculiarities of personal inclination for guilt feeling experience. - Manuscript.

The dissertation for getting a scientific degree of psychological sciences' candidate on the speciality 19.00.01. - general psychology, history of psychology. - South Ukrainian State Pedagogical University named after K.D. Ushinsky, Odesa, 2007.

A psychological nature of guilt feeling experience is examined in the dissertation. The componential composition of structural aspects of this phenomenon is explicated and described. Guilt-feature is considered as a difficult but an integral event, an existential measuring of which essentially influences such important personal characteristics as life satisfaction, adaptability, self-attitude etc.

Facts about guilt genesis are generalized. The main functions of guilt (regulative, adaptive, communicative, self-understanding and self-perfection) are marked out, characterized and systematized. The regulative function of guilt is understood rather broad and includes among others a motivational one. There is a description of three constituents of the guilt motivational function, i.e. "returning to yourself, "returning to others", "returning to nature".

There are data about developed in co-authorship complexes diagnosing formal-dynamic and qualitative indices of inclination for guilt feeling experience. Their reliability and validity are proved and a procedure of standardization is described. Methods are recommended for use both in scientific researches and in practice.

The correlation between structural aspects of inclination for guilt feeling experience and certain parameters of empathy, self-attitude, social adaptability, motivation of affiliation, personal features (according to R.Cattell) is shown in this work.

Groups of the persons with a high and low degree of guilt feeling experience intensity are compared in the empirical part of the research. Both groups are characterized by adaptability, positive self-attitude and general life-satisfaction. But the group of the persons with a low degree of the general index of guilt-feature i comparison with the opposite group (maximum indices of the general indicator) is characterized by higher amount of adaptability, self-attitude and general life-satisfaction.

Within features marked in the work it is also investigated psychological characteristics of the persons with a certain combination of this inclination's qualitative indices (one- and multi-component types).

Key words: inclination for guilt feeling experience (guilt-feature), formal-dynamic and qualitative indices of inclination for guilt feeling experience, fault functions.