МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД“

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Мицик Ольга Олександрівна

УДК 330.101:339.137

Розвиток конкурентних відносин

в трансформаційній економіці України

Спеціальність: 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки факультету менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Канченко Тетяна Володимирівна,

Національний технічний університет України“

Київський політехнічний інститут”,

доцент кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Антонюк Лариса Леонтіївна,

ДВНЗ “Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана”,

заступник завідувача кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Филюк Галина Михайлівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, доцент кафедри

теоретичної та прикладної економіки

Захист відбудеться “25” січня 2008 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м.Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розісланий “25” грудня 2007 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої

вченої ради, доктор економічних

наук, професор Мельник О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поглиблення міжнародних економічних відносин на сучасному етапі розвитку світового господарства загострює конкуренцію між суб’єктами всіх рівнів господарювання, що проявляється у підвищенні її інтенсивності, модифікації самого механізму суперництва, виникненні нових форм і методів конкурентної боротьби. Лідерами в глобальній конкурентоспроможності є ті національні економічні системи, які не тільки побудували ефективну модель свого економічного розвитку, а і швидко запровадили відповідні стимули підприємницької діяльності та інструменти їх реалізації.

Забезпечення високого конкурентного статусу національної економіки в умовах формування нової глобальної моделі міжнародного поділу праці висуває на перший план створення такого національного конкурентного середовища, яке стимулює нарощення інноваційного потенціалу країни, пришвидшення темпів комерціалізації результатів науково-технічних досягнень, інтенсифікацію інвестицій в людський капітал.

Актуальність даного дослідження визначається об’єктивною необхідністю теоретичного дослідження факторів, що визначають динаміку розвитку економічної системи, з урахуванням процесів фундаментальної трансформації світової економіки. Високий конкурентний статус національної економіки неможливий без забезпечення сприятливого середовища діяльності економічних суб’єктів; це вимагає удосконалення умов їх функціонування в народногосподарських масштабах та на окремих стратегічно важливих ринках, насамперед у галузях із високою питомою вагою малого та середнього бізнесу у створенні валового продукту. Вільна конкуренція спонукає підприємців до активного пошуку, спрямованого на вдосконалення власної діяльності у спосіб, який відповідає водночас інтересам і виробників, і споживачів, забезпечує найкращу алокацію ресурсів та позитивно позначається на господарській діяльності всіх учасників ринку. Повне і чітке визначення сутності, особливостей та шляхів удосконалення конкурентних відносин дозволить обґрунтувати напрями подальших соціально-економічних перетворень на макро- і мікрорівнях господарювання.

Дослідження конкурентних відносин на теоретичному рівні в умовах трансформаційної економіки не знайшло достатнього методологічного обґрунтування в сучасній науковій літературі, хоча окремі його аспекти у свій час розглядалися в працях засновників і послідовників марксизму (Ф.Енгельс, К.Каутський, В.Ленін, К.Маркс, М.Туган-Барановський), а також відомих зарубіжних вчених, таких як Дж.Гелбрейт, Дж.Б.Кларк, А.Лернер, А.Маршалл, У.Мінз, М.Портер, Дж.Робінсон, П.Сраффа, Е.Чемберлін, Й.Шумпетер. Суттєвий доробок з проблем конкуренції (і особливо – конкурентного середовища) присутній у працях українських вчених Л.Антонюк, В.Базилевича, А.Гайворонського, А.Гальчинського, В.Геєця, А.Грицай, П.Єщенка, Б.Кваснюка, А.Кредісова, С.Крук, Г.Лозової, В.Мандибури, Б.Панасюка, Г.Филюк, А.Чухна, T.Щербакової та ін.

Разом з тим недостатньо дослідженими залишаються сутність, структура, форми прояву конкурентних відносин, причини існування ірраціональних форм конкуренції, що є надзвичайно актуальним у період адаптації економіки України до зміни умов господарювання. Як приклад недостатнього теоретичного обґрунтування конкуренції і передчасного впровадження конкурентних засад можна назвати ринки з елементами природних монополій в Україні, що і обумовило вибір даного об’єкта для дослідження реалізації відносин конкуренції на мікрорівні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження відповідає затвердженій у НТУУ “КПІ” тематиці наукових робіт. Зокрема – з теми “Комплексний аналіз, оцінка розвитку, імітаційна модель поведінки суб’єктів малого бізнесу” (номер держреєстрації 0104U000874) автором підготовлено розділ “Конкурентний механізм у системі економічних відносин” та з теми “Конкурентоспроможність національної економіки та міжнародне науково-технічне співробітництво” (номер держреєстрації 0306U008620) - розділ “Дослідження залежності ефективності розвитку економіки країни від ступеня розвитку конкурентного механізму”.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є комплексний аналіз сутності конкурентних відносин на базі сучасних економічних концепцій, дослідження їх місця і ролі у формуванні конкурентного середовища в Україні, обґрунтування доцільності та розроблення концептуальних основ механізму регулювання конкуренції між суб’єктами, що діють на ринках з елементами природних монополій.

Відповідно до мети поставлено і вирішено наступні завдання:

- дослідити сутність та об’єктивні основи конкурентних відносин;

- з’ясувати структуру конкурентних відносин за суб’єктним та об’єктним складом, їх обмеження та функції конкуренції;

- проаналізувати методологічні засади конкуренції та конкурентних відносин, форми, фактори та рушійну силу конкуренції;

- визначити характер і тісноту зв’язку між індикатором ступеня розвитку конкурентних відносин та показниками ефективності функціонування економічних систем;

- проаналізувати досвід європейських країн у реформуванні ринків, що перебувають у стані природної монополії на прикладі галузей електроенергетики та телекомунікацій;

- дослідити причини деформацій у розвитку виробничих відносин у галузях з елементами природних монополій в економіці України;

- обґрунтувати стратегічні підходи до вдосконалення розвитку відносин конкуренції в трансформаційній економіці України.

Об’єктом дослідження є процеси конкурентної взаємодії суб’єктів господарювання в ринковій економіці.

Предметом дослідження є умови та фактори формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України.

Методи дослідження: за основу дослідження взято діалектичний підхід; використання методу наукової абстракції (розділ 1) дозволило автору виокремити обмеження, форми, структуру конкурентних відносин на теоретичному рівні; за допомогою поєднання індукції та дедукції отримано макрорівневі результати дослідження (розділ 2.2); за допомогою порівняльного аналізу проведено співставлення результатів реформування природних монополій в інших країнах; графічний прийом дозволив візуалізувати його основні висновки (розділ 3.1); за допомогою аналітичного методу виділено моделі організації конкуренції в природномонопольних галузях і розроблено прогноз конкурентних взаємодій між суб’єктами господарювання (розділ 3.2); за допомогою кореляційно-регресійного аналізу досліджено зв'язок конкурентного середовища і макроекономічних показників ефективності (розділ 2.1).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

уперше:

- дано авторське визначення конкурентних відносин як домінуючої форми прояву виробничих відносин в умовах ринкової системи, яка відображає суперництво між суб’єктами господарювання за кращі умови використання та доступу до виробничих ресурсів заради максимізації прибутку та підвищення суспільного статусу, що дозволило розвинути характеристику механізму глобальної конкуренції;

- доведено, що в умовах глобалізації домінуючими факторами впливу на ефективність функціонування конкурентного середовища є інформаційні, техніко-технологічні та суспільно-політичні фактори; на відміну від попередніх концепцій (неокласична та маржиналістська доктрини – суб’єктивно-психологічні, кон’юнктурні, часові фактори; неоліберальна, неокейнсіанська та посткейнсіанська – кумулятивні, стихійні, циклічні, монетарні, інноваційні; неокласичний синтез та інституціоналізм – соціальні, психологічні, правові; теорії “індустріального суспільства”, конвергенції, футурології – індустріальні, технологічні, інформаційні) такий узагальнюючий погляд дозволяє побудувати адекватну трансформаційним умовам систему пріоритетів національної конкурентної політики;

- доведено на основі використання економетричного апарату (однокрокового методу найменших квадратів) тісний, значимий зв'язок між індексом економічної свободи як інтегральним показником ступеня розвитку конкурентного середовища та показниками ефективності функціонування економічних систем – індексом глобальної конкурентоспроможності, індексом людського розвитку, що дає можливість оцінити ефективність конкурентної політики та прогнозувати конкурентний статус країн;

удосконалено:

- класифікацію моделей організації енергетичних ринків за критеріями: по-перше, ступеня вертикальної інтеграції; по-друге, централізованості договорів між учасниками; по-третє, форм власності; по-четверте, відкритості ринків, що дозволяє виокремити десять моделей і дає можливість удосконалення конкурентної політики з метою здійснення ефективного реформування ринків з елементами природних монополій для нарощення конкурентних переваг суб’єктів господарювання;

- класифікацію підприємств на основі запровадження критерію динаміки їх конкурентоспроможності, що відкриває новий спосіб дослідження ринкових структур та дозволяє запропонувати систему заходів із вдосконалення конкурентного середовища; доведено його визначальну роль у розвитку конкурентних відносин у трансформаційній економіці України на основі аналізу дії об’єктивних економічних законів;

- систематизацію функцій конкуренції, на відміну від існуючих підходів, здійснено їх розподіл за критеріями пріоритетності на функції першого порядку (стимулююча, інтеграційна, алокаційна) і другого (регулююча, диференційна, контролююча) та розроблено структурні елементи конкурентних відносин: за суб’єктним складом виокремлено внутрішньокорпоративний, корпоративний та немонополізований рівні; за об’єктним - рівень ресурсів, умов виробництва та реалізації товарів, соціального статусу суб’єктів, що поглибило системний підхід у дослідженні особливостей конкуренції в трансформаційних умовах;

дістали подальший розвиток:

- характеристика особливостей товару “електроенергія”, визначальними рисами якого є: неможливість розірвати в часі процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання; обмеженість використання альтернативних видів транспортування; ускладненість зберігання та накопичення у промислово значимих обсягах; обов’язкова наявність внутрішніх та зовнішніх техніко-економічних зв’язків; нееластичність попиту, що відкриває нові можливості регулювання ринків з елементами природних монополій;

- шляхи реформування електроенергетичного ринку України в напрямі поглиблення і вдосконалення конкурентних відносин, по-перше, при вступі на ринок (створення незалежного комерційного оператора мереж; стимулювання експорту та реекспорту електроенергії; запровадження ринку потужності); по-друге, в сфері виробництва (розроблення механізму укладання прямих договорів; диверсифікація інвестицій; запровадження комплексу інструментів, спрямованих на зменшення паливної складової витрат; розроблення системи заходів із запобігання зловживанням домінуючим становищем; усунення диспропорцій між базовими та маневровими потужностями; диверсифікація джерел первинної енергії); по-третє, у сфері постачання (удосконалення цінового регулювання; відокремлення монопольних функцій енергопостачальних компаній від конкурентних; оптимізація схем енергорозподільчих мереж); по-четверте, при виході з ринку (посилення контролю за дискримінацією платоспроможних споживачів; усунення невиправданих дотацій та перехресного субсидування; заохочення енергозбереження на всіх рівнях економічної системи; запровадження альтернативних механізмів оплати електроенергії).

Практичне значення одержаних результатів. Одержані теоретичні результати доповнили і поглибили теорію конкуренції обґрунтуванням сутності, рушійної сили, суб’єктно-об’єктного складу, структури, форм прояву конкурентних відносин, їх діалектичного зв’язку із середовищем конкуренції; використовувались автором під час викладання курсів “Економічна теорія”, “Історія економічних вчень”, “Політекономія” в Національному технічному університеті України “КПІ” (довідка від “21” травня 2007 р.).

Результати прикладного характеру (одержані в процесі аналізу матеріалів з електроенергетики України) можуть бути використані відповідними органами галузевого рівня управління для розробки галузевих програм, коригування стратегічних напрямів розвитку, а також підприємствами (довідка про впровадження з Вуглегірської ТЕС ВАТ “Центренерго” від “26” квітня 2007 р. №0472, довідка про впровадження з Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі” від “15” травня 2007 р. №37/02-44, довідка про впровадження з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” від “26” квітня 2007 №04-776/1) в побудові конкурентної поведінки в умовах посилення інтенсивності конкуренції та розширенні спектра її дії. Макрорівневі результати дослідження, отримані внаслідок аналізу деформацій відносин конкуренції в сучасних умовах господарювання та їх причин, можуть бути використані фахівцями Антимонопольного комітету України та інших відповідних державних органів при розробці методик оцінки стану ринку певного товару (товарної групи) згідно з критеріями ефективності конкурентних відносин.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові результати, висновки, пропозиції та узагальнення належать особисто автору і є його науковим доробком. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті розробки та ідеї, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження доповідалися автором на V Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих учених „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (Київ, 2006); І Всеукраїнській науково-практичній конференції серед студентів, аспірантів та молодих вчених „Маркетинг у ІІІ тисячолітті” (Донецьк, 2006); науковій конференції молодих учених РВПС України НАН України “Актуальні проблеми економічного розвитку України” (Київ, 2006); ІІІ Всеукраїнській науково-практичної конференції студентів та аспірантів „Перспективи економічного розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів” (Чернівці, 2006); V Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених вищих навчальних закладів “Формування та проблеми розвитку підприємництва в Україні” (Київ, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 26 наукових праць загальним обсягом 4,81 д.а., з них 9 – у наукових фахових виданнях обсягом 3,46 д.а., 17 – матеріали конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 135 найменувань та 4 додатків. Основний текст дисертації викладено на 182 сторінках. Дисертаційне дослідження містить 12 таблиць на 13 сторінках, 30 рисунків на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь наукової розробленості, мета, предмет, задачі, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

У розділі 1 „Теоретичні засади конкурентних відносин” розкриваються методологічні підходи до конкурентних відносин, конкурентного середовища, конкуренції, досліджуються фактори їх впливу, а також об’єктивні основи, суб’єктно-об’єктний склад, форми прояву та обмеження відносин економічного суперництва.

Дослідивши сучасні підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до визначення категорії конкурентних відносин, автор виявив різні точки зору щодо цієї дефініції, її недостатню обґрунтованість, відсутність єдиної думки щодо співвідношення цього поняття з рядом інших однопорядкових категорій, таких як “конкуренція”, “конкурентний механізм”, “конкурентне середовище”. Запропоновано розглядати сутність конкурентних відносин як домінуючу форму, в якій знаходять вияв виробничі відносини (техніко-економічні, соціально-економічні, організаційно-економічні) у ринковій системі господарювання. Дисертант доводить, що дана форма якнайповніше відображає суперництво за кращі умови використання та доступу до ресурсів, які застосовуються у процесі суспільного виробництва з метою максимізації прибутку та підвищення конкурентного статусу суб’єктів.

Здійснено також ретроспективний аналіз наукових досліджень з проблематики рушійної сили конкуренції у світовій економічні думці. На основі узагальнення основних концепцій (погляди А.Сміта, Ф.Кене, Д.Рікардо, Дж.Мілля. Дж.Ст.Мілля, Ш.Фур’є, К.Маркса, А.Мюллера, А.Маршалла, Й.Шумпетера, Ф.Хайєка, Дж.Коммонса, У.Мітчелла) автор виокремив гедоністичний принцип в якості джерела розвитку конкуренції та переконливо довів, що прагнення людини задовольнити потреби за умови різниці в економічних інтересах та свободи діяльності на всіх етапах розвитку людства об’єктивно обумовлювало економічне суперництво.

Проведені у роботі теоретичний аналіз, узагальнення та структуризація основних концепцій, що розкривають сутність і природу чинників, які впливають на ефективність конкурентного середовища, дозволили стверджувати, що найбільш адекватними сучасній природі цих чинників є ті концепції, які досліджують фактори впливу за умов становлення постіндустріальної моделі економічного розвитку, за якого істотно модернізується та загострюється економічне суперництво. Автор, дослідивши вищеназвані концепції факторів впливу на ефективність конкурентного середовища, виявив різні точки зору щодо їхнього трактування, а саме: маржиналістська (К.Менгер, Ф.Візер, Е.Бем-Баверк) та неокласична (А.Маршалл, А.Пігу, Дж.Хоутрі, Дж.Б.Кларк, К.Вікссель) доктрини домінуючими факторами визнають суб’єктивно-психологічні, кон’юнктурні та часові; неоліберальна (Ф.Хайєк, В.Ойкен, Л.Ерхард, М.Фрідмен), неокейнсіанська (Р.Харрод, Є.Домар) та посткейнсіанська (П.Сраффа, Е.Чемберлін, Дж.Робінсон, Й.Шумпетер) – кумулятивні, стихійні, циклічні, монетарні, інноваційні; неокласичний синтез (П.Самуельсон) та інституціоналізм (Т.Веблен, Дж.Коммонс, У.К.Мітчелл, Дж.Б’юкенен, А.Берлі, Г.Мінз) - соціальні, психологічні, правові; теорії “індустріального суспільства” (Р.Арон, Ж.Еллюль, Дж.Гелбрейт), конвергенції (У.Ростоу, Я.Тінберген, Ф.Перру) та футурології (З.Бжезинський, Г.Кан, А.Вінер, Д.Тоффлер, Ж.Фурастьє) – індустріальні, технологічні, інформаційні. Це дало змогу обґрунтувати визначальну роль інформаційних, техніко-технологічних та суспільно-політичних факторів в якості домінуючих за ступенем впливу на характер конкурентного середовища, від ефективності якого залежить поступальний розвиток національних економік, завоювання та утримання ними лідируючих позицій у світових інноваційних процесах та забезпечення високого конкурентного статусу.

Оскільки об’єктом дисертаційної роботи є процеси конкурентної взаємодії суб’єктів господарювання у ринковій економічній системі, то досліджується суб’єктний склад конкурентних відносин, що дало змогу сукупність учасників господарського процесу, що є носіями економічних інтересів, до якої входять людина (особа), підприємство (фірма), держава в особі уповноважених органів, міждержавні об’єднання та угруповання, розглядати в ієрархічній послідовності за пріоритетом їхніх економічних інтересів та потенційними масштабами діяльності, з урахування поглиблення міжнародного поділу праці та глобалізації економічних відносин. Це дало змогу автору виокремити внутрішньокорпоративний, міжкорпоративний та немонополізований рівні. Саме така субординована система, на думку дисертанта, найбільш точно відображає зміну характеру економічного суперництва під впливом глобалізації.

Оскільки сутність будь-якого економічного процесу чи явища найбільш рельєфно кристалізується через його форми, то дисертант, використовуючи поєднання логічного та історичного підходів, конкретизує форми прояву конкурентних відносин. На основі аналізу класичної, утопічної, марксистської, німецько-історичної, маржиналістської, неоліберальної доктрин в роботі обґрунтовано, що основними з них є цінова та нецінова конкуренція та кооперація. Дисертант доводить, що ціна виступає лише зовнішньою формою вартості товару, виміряної за допомогою загального еквівалента, а тому цінові методи економічного суперництва виступають засобом реалізації закону зростання ефективності виробництва і зростання продуктивності праці; разом з тим, нецінова конкуренція є проявом закону зростання потреб у трактуванні їх якісного урізноманітнення, і закону відносної рідкісності ресурсів. За умов сучасної багатоаспектності явища конкуренції, резюмує автор, будь-який прояв удосконалення виробничих відносин (спрямованих на зменшення вартості товару чи покращення його споживчих ознак), елементів продуктивних сил, способу їх поєднання необхідно вважати формою прояву конкурентних відносин.

Узагальнення існуючих підходів до виділення функцій конкуренції дало змогу авторові побудувати їх ієрархію на основі критерію їх пріоритетності. Дисертант доводить, що виходячи із поглиблення міжнародного поділу праці та трансформації характеру економічного суперництва під впливом глобалізації на перший план виходять стимулююча, інтеграційна та алокаційна функції; разом з тим, регулююча, диференційна та контролююча, на думку автора, є функціями другого порядку, які в умовах глобалізації відіграють другорядну роль.

У розділі 2 „Аналіз формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України” проведено аналіз складових елементів процесу формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України, зокрема в галузях з елементами природних монополій в розвинутих країнах; здійснено комплексне дослідження їх взаємозв’язку з конкурентним середовищем.

Автор обґрунтовує положення, що в умовах становлення глобальної економічної системи на постіндустріальних засадах економічне зростання окремих країн та їх конкурентоспроможність визначальною мірою обумовлюються ефективністю конкурентного середовища в цих країнах. Виходячи з цього, у дисертаційній роботі обґрунтовано, що в субординованій системі індексів, за якими оцінюється ступінь розвитку конкурентного середовища, найбільш узагальнюючим є індекс економічної свободи. За допомогою однокрокового методу найменших квадратів доведено тісний і значимий його зв'язок із макроекономічними показниками економічного зростання – індексом глобальної конкурентоспроможності та індексом розвитку людини (табл.). Виходячи з цього, автор стверджує, що передумовою створення довготривалих конкурентних переваг національних економік є ефективне конкурентне середовище, яке слугує стимулом економічного зростання та підвищення якості життя населення.

Таблиця

Характеристика залежності між індексом економічної свободи (xi) та основними показниками економічного розвитку країн світу

Залежна змінна, yi | Регресійне рівняння | Коефіцієнт кореляції,

rxy | Коефіцієнт детермінації

2 | F-критерій Фішера Табличне значення критерію Фішера набагато менше за розрахункове, що говорить про достовірність отриманих результатів.

Індекс глобальної конкуренто-спроможності | 0,875 | 0,66838 | 199,51

0,776 | 0,60329 | 164,48

Індекс людського розвитку | 0,6396 | 0,409 | 103,09

0,6287 | 0,3952 | 107,01

Зазначено, що ключову роль у формуванні сучасного конкурентного середовища в Україні відіграє процес демонополізації економіки. Виходячи з цього, автор, на основі ретроспективного аналізу вітчизняних наукових досліджень з проблематики демонополізації, пропонує систему елементів цього комплексного процесу, змістом якого є повномасштабна зміна характеру виробничих відносин, до якої входять суб’єкти, об’єкти, етапи та інструменти цілеспрямованих дій, що мають на меті створення умов для економічного суперництва. Разом з тим, відзначає автор, особливу увагу уряди розвинутих країн приділяють формуванню конкурентних відносин в окремих галузях чи секторах народного господарства. В зв’язку з цим дисертант виділяє такі складові цього процесу: дерегулювання, лібералізація, дебюрократизація, тимчасові обмеження з метою узгодження інтересів суб’єктів.

У роботі обґрунтовано, що конкурентне середовище має визначальний вплив на характер і умови розвитку конкурентних відносин. Цю тезу автор підтверджує на основі аналізу відповідного статистичного та фактологічного матеріалу. Дисертант доводить, що шлях удосконалення конкурентних відносин полягає, насамперед, через усунення існуючих деформацій конкурентного середовища. В роботі досліджено, що протягом останнього десятиліття чітко виокремилися специфічні обмеження, які впливають на умови економічного суперництва в Україні і за причинами походження об’єднані автором в чотири групи: спричинені, по-перше, загальноекономічними трансформаціями з командно-адміністративної системи господарювання на соціально-орієнтовану ринкову економіку; по-друге, недосконалістю сформованої системи державного регулювання; по-третє, досвідом формування конкурентного середовища і регулюючою діяльністю Антимонопольного комітету України; по-четверте, загальносвітовими глобалізаційними процесами та участю в них України.

Проведене автором дослідження взаємозв’язку між структурними ознаками конкурентного середовища та показниками конкурентоспроможності суб’єктів, що діють на ринку певного товару (товарної групи), довело наявність чотирьох груп (типів) суб’єктів господарювання. До першої групи автором віднесено підприємства (фірми), які діють на ринку з конкурентною структурою, при цьому стимулюючий вплив конкуренції проявляється у зростанні показників ефективності виробничої діяльності, платоспроможності підприємства, фінансової стійкості, конкурентоспроможності продукції. До другої групи віднесено підприємства, що тяжіють до природної монополії; на таких ринках поглиблення конкуренції обмежується технологічними причинами, зростаючим ефектом від масштабу, нееластичним попитом на товар; примусові заходи зі створення конкурентної структури можуть вплинути на конкурентний статус суб’єктів ринку в напрямі його погіршення. Третя група об’єднує підприємства, які діють на ринках з висококонцентрованою структурою, а формування конкурентного середовища вважається недоцільним на національному рівні в зв’язку з високою інтенсивністю економічного суперництва в міжнародних масштабах на таких ринках. До четвертої групи віднесено підприємства (галузі), які за структурними ознаками вважаються конкурентними, але економічне суперництво між ними не має свого прояву у позитивній динаміці показників конкурентоспроможності підприємств. Дисертант розкриває багатовимірний вплив конкурентних відносин у кожній групі на конкурентний статус національної економічної системи.

Галузі з елементами природних монополій містять в собі значний потенціал для реалізації функцій конкуренції, який проявляється у повномасштабній зміні інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, випереджаючих темпах зростання обсягів фінансових вкладень у швидке технічне оновлення, збільшенні дохідності компаній, зростанні надходжень до бюджету, що доводиться дисертантом на основі широкого аналізу досвіду лібералізації телекомунікаційної сфери Азійсько-Тихоокеанського регіону дає підстави стверджувати. Автор стверджує, що за умови створення стимулюючого конкурентного середовища галузь, яка перебуває у стані природної монополії, здатна перетворитися на сектор, що динамічно розвивається та є спроможним використовувати переваги глобального ринку і справляти помітний вплив на економічний розвиток країни.

У розділі 3 „Особливості конкурентних відносин у сфері природних монополій” здійснено комплексну оцінку сучасного стану електроенергетики України, з’ясовано фактори впливу на конкурентоспроможність підприємств галузі та обґрунтовано конкретні напрями формування ефективного конкурентного середовища на потенційно конкурентних сегментах ринку електричної енергії України.

Узагальнення та аналіз досвіду реформування ринків електроенергетики країн Європи (зокрема Норвегії, Великобританії, Швеції, Фінляндії) дає підстави стверджувати, що вдосконалення конкурентних відносин у галузі полягає у лібералізації цього ринку, яка передбачає такі напрями реформування галузей з елементами природних монополій: функціональну декомпозицію, горизонтальну дезінтеграцію, заборону перехресного субсидування, прозорість та публічність ціноутворення, зменшення частки державної власності, відкритість ринку. Автором здійснено порівняльний аналіз результатів проведених реформ у цих країнах на основі використання чотирьох ключових компонент: форма власності, ринкова концентрація, доступ до мережі, функціональний поділ. Запропонований підхід дає можливість порівняння результатів реформ галузі електроенергетики в територіальному, географічному, статичному і динамічному аспектах.

Автор стверджує, що умовами достатності переходу до ринкової моделі організації галузі з елементами природної монополії (на прикладі електроенергетики) слід вважати такі: наявність вибору між різними первинними джерелами енергії, доцільність поділу за територіальним принципом енергетичних господарств, достатній рівень розвитку енергетичної інфраструктури, соціально-психологічна готовність до реформування, рівень залежності від імпорту енергоносіїв, наявність ринкових принципів господарювання у країні, стовідсоткова оплата продукції та відсутність негрошових форм розрахунків. Разом з тим, досліджуючи домінуючі фактори впливу на нарощення потенціалу енергетичних підприємств і розвиток галузевих та суміжних продуктивних сил, автор дійшов висновку, що саме поява ефективного власника створює визначальну передумову для прояву функцій конкуренції, насамперед стимулюючої, алокаційної та диференціації.

Аналіз причин порушень відтворювальних процесів у галузі електроенергетики України з широким використанням фактичних даних підприємств дав змогу визначити, що ці порушення пояснюються невиконанням, неврахуванням вимог та недооцінкою ролі економічних законів, зокрема – закону вартості, закону ефективності виробництва, закону інтернаціоналізації виробництва і обігу, законів попиту і пропозиції. Виходячи з цього, автор розкриває можливі механізми усунення диспропоції між критичним рівнем спрацювання устаткування в галузі електроенергетики України та відсутністю коштів на його оновлення (модернізацію, реконструкцію), зокрема, через використання амортизаційних відрахувань, цільових надбавок до тарифу, дивідендів, реінвестування чистого прибутку, залучення коштів споживачів, кредитів, облігацій підприємств, зовнішніх інвестицій, через створення пулу стратегічнх інвесторів та шляхом зменшення самої потреби в коштах.

На базі ґрунтовного аналізу конкурентних відносин в електроенергетиці України автором виділено сегменти потенційно конкурентних ринків у галузі, а саме: конкуренція при вступі, при виході з ринку, конкуренція на суміжних ринках, конкуренція в сфері виробництва і постачання електроенергії, а також відповідні рівні та суб’єкти відносин конкуренції. Запропоновано основні напрями формування ефективного конкурентного середовища на вищеназваних сегментах, що передбачають:

- при вступі та виході з ринку необхідним є, передусім, створення незалежного комерційного оператора мереж; усунення монопольного становища ДПЗД “Укрінтеренерго”; розробка спільних українсько-європейських проектів на зразок “Бурштинського енергоострова”; запровадження ринку потужності, відокремленого від ринку електричної енергії, відповідні зміни в тарифоутворенні; посилення фінансової відповідальності за результати діяльності ДП “Енергоринок”; посилення контролю і штрафних санкцій за дискримінацією платоспроможних споживачів; перегляд і усунення невиправданих дотацій та субсидій всім категоріям споживачів, визначення джерел (і закріплення в законодавчому порядку, в тому числі в державному бюджеті) погашення “аварійної броні” та витрат бюджетних організацій; заохочення енергозбереження на всіх рівнях економічної системи; усунення перехресного субсидування в тарифоутворенні; запровадження механізмів передплати за електроенергію, кредиту споживачів за умови впливу постачальника на роздрібні тарифи.

- у сфері виробництва та постачання - продовження розроблення механізму укладання прямих договорів з передбаченням недискримінаційного тарифоутворення; застосування альтернативних приватизації методів залучення приватного капіталу (комерційна концесія, різноманітні схеми лізингу та нового будівництва); проведення схеми реструктуризації боргів з урахуванням інтересів постачальників, споживачів, генераторів, оператора мереж, приватного капіталу та держави; підвищення якості палива, пошук альтернативних джерел його постачання; зменшення паливної складової витрат шляхом запровадження тендерних закупівель палива, використання енергозберігаючого устаткування; усунення можливості набуття домінуючого становища будь-якого з виробників та диспропорцій між базовою та маневровою потужністю, тобто спрямування цінових надбавок на добудову Дністровської ГАЕС, реконструкцію малих ГЕС; продовження процесу приватизації; перехід до цінового регулювання методом “цінової стелі”; відокремлення монопольних функцій енергопостачальних компаній від конкурентних, відповідне доопрацювання законодавства; оптимізація схем енергорозподільчих мереж.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розроблення концептуальних основ механізму регулювання конкуренції між суб’єктами, що діють на ринках з елементами природних монополій. На основі комплексного аналізу сутності, об’єктивних основ, елементів  конкурентних відносин автор сформулював ряд висновків теоретичного та практичного значення щодо вдосконалення їх розвитку в трансформаційній економіці України, а саме:

1. Найбільш цілісною та адекватною в трактуванні сучасної природи відносин економічного суперництва, які є визначальними у формуванні та здійсненні конкурентної політики будь-якої держави, є концепція, що враховує їх ієрархічний склад в суб’єктному та об’єктному аспектах в національному та глобальному масштабах. Виокремлення стимулюючої, інтеграційної, алокаційної функцій конкуренції як первинних і найбільш значущих на сучасному етапі розвитку економічної глобалізації економічного простору дозволяє здійснювати системний вплив на трансформації народного господарства з урахуванням їх взаємозв’язку з національними економічними інтересами.

2. Визначальним чинником формування конкурентних переваг країн з динамічним розвитком науки і технологій, ефективним механізмом комерціалізації їх результатів, забезпечення високої якості життя населення є побудова системи пріоритетів національної конкурентної політики з акцентуванням на інформаційних, техніко-технологічних, суспільно-політичних факторах в якості домінуючих.

3. Спираючись на парадигмальні засади різних напрямів і шкіл економічної теорії, можна стверджувати, що найбільш точно і цілісно сутність прагнення людини до задоволення потреб як рушійної сили конкуренції відображають неокласична та неоліберальна доктрини. Загострення конкуренції та у зв’язку з цим модифікація механізму економічного суперництва істотно змінює його роль у забезпеченні конкурентних переваг країни та вимагає нового розв’язання протиріччя між захистом національних інтересів та стимулюючим впливом конкуренції, що найбільш адекватно відображається у формуванні необіхевіористського підходу в антимонопольній політиці держави.

4. Існуючі аналітичні підходи є недостатніми для діагностики стану ринків з елементами природних монополій в результаті їх реформування. Цю проблему усуває застосування комплексного підходу до аналізу ринків товарів з нееластичним попитом, який базується на узагальнюючій класифікації моделей організації ринків і враховує динаміку у напрямах зміни форм власності, доступу до ринків, ступеня ринкової концентрації, функціонального поділу. Швидка, докорінна та ефективна лібералізація можлива лише за умови поєднання з дерегулюванням та узгодженням інтересів учасників ринку.

5. Економетричний аналіз дає підстави стверджувати: макроекономічні характеристики національної господарської системи суттєво залежать від ступеня інтенсивності функціонування конкурентного середовища; зменшення економічної свободи справляє негативний вплив на конкурентний статус національної економіки; ефективно діюче конкурентне середовище слугує перманентним стимулом до вдосконалення усіх сфер виробничих відносин у їх безпосередньому взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил; свобода економічного суб’єкта визначає його соціально-економічний статус, добробут нації, ступінь задоволення і рівень потреб, а також перспективи формування якісно нового людського капіталу як визначальної продуктивної сили суспільства.

6. Реалізація основних напрямів формування ефективного конкурентного середовища в галузі електроенергетики України на потенційно конкурентних сегментах при вступі та при виході з ринку, в сфері виробництва і постачання, в суміжних ринках повинна підвищити не лише конкурентний статус суб’єктів, але й створити передумови для нарощення економічного потенціалу виробників, постачальників, споживачів та сприяти зміцненню позицій нашої держави у регіональній системі транспортних коридорів.

7. Сучасний етап розвитку конкурентної політики в Україні об’єктивно вимагає зміни її орієнтації, насамперед, в напрямах: формування “правила раціональності” в антимонопольному регулюванні, яке передбачає перехід від боротьби з монополізмом до захисту економічної конкуренції із запровадженням системи превентивних заходів проконкурентної спрямованості, надання пріоритету заходам зі зменшення вхідних бар’єрів, сприяння входженню нових фірм; розширення сфери застосування повноважень Антимонопольного комітету України на нові товарні ринки; розмежування компетенції конкурентного відомства та інших державних органів.

8. Процеси глобалізації вимагають, з одного боку, перегляду механізмів здійснення економічного суперництва, а з іншого - конкурентна боротьба створює природні стимули підвищення ефективності виробництва та зменшення витрат, що, в свою чергу, створює додаткові резерви для нагромадження інвестиційних ресурсів. Проте аналіз процесу відтворення в електроенергетиці України показує, що для реалізації законів вартості, попиту і пропозиції, інтернаціоналізації виробництва і обігу, закону ефективності виробництва та грошового обігу існують суттєві перешкоди, подолання яких є необхідною передумовою вдосконалення та систематизації шляхів подолання диспропорції між критичним рівнем спрацювання устаткування та відсутністю коштів на його оновлення, з урахуванням перспективи поглиблення конкурентних відносин між суб’єктами енергетичного ринку України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Мицик О.О. Основні форми наддержавного енергетичного регулювання в країнах Європейського співтовариства // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України, 2003. - №2. – С. 49-56. – 0,47 друк.арк.

2. Мицик О.О. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств у сучасних умовах господарювання // Науковий вісник: Збірник наукових праць Національної академії ДПС України, 2003. - №3. – С. 35-42. – 0,39 друк.арк.

3. Мицик О.О. Еволюція концептуальних підходів до регулювання природних монополій // Теоретичні та прикладні питання економіки: Збірник наукових праць Київського національного університету ім. Т.Шевченка, 2003. – Випуск 3. – С. 282-288. – 0,25 друк.арк.

4. Мицик О.О. Порівняльний аналіз ринкових перетворень у галузі електроенергетики країн Європейського Співтовариства // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. – Вип. 3-4 / Голов. ред. О.П.Степанов. – К.: НАУ, 2004. – С. 335-340. – 0,42 друк.арк.

5. Мицик О.О. Напрямки вдосконалення відносин між суб’єктами енергоринку України// Теорії мікро-макроекономіки: Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів Академії муніципального управління, 2004. – Випуск 15. – С. 29-34. – 0,3 друк.арк.

6. Мицик О.О. До питання про відповідність структурної перебудови електроенергетичного комплексу України вимогам антимонопольного законодавства // Теорії мікро-макроекономіки: Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів Академії муніципального управління, 2004. – Випуск 16. – С. 34-39. – 0,3 друк.арк.

7. Мицик О.О. Форми прояву конкурентного механізму домарксистської доби: ретроспективний аналіз // Економічний вісник НТУУ “КПІ”. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2006. – С. 44-48. – 0,43 друк.арк.

8. Канченко Т.В., Мицик О.О. Конкурентний механізм як форма реалізації економічних інтересів// Економічний вісник НТУУ “КПІ”, 2007. - №4. – К.: ІВЦ “Політехніка”. – С. 10-15. – 0,45 друк.арк. (Особистий внесок: 0,25 друк.арк., історико-економічний аналіз поглядів класиків і сучасників, їх систематизація)

9. Канченко Т., Мицик О. Економетричний аналіз рушійної сили механізму конкуренції // Проблеми і перспективи управління в економіці, 2007. - №1. – Суми: ТОВ “КВК “Ділові перспективи”. – С.24-31. – 0,45 друк.арк. (Особистий внесок: 0,2 друк.арк., розрахунок залежності ІЕС та макроекономічних показників, структуризація фактичного матеріалу)

В інших виданнях:

10. Мицик О.О. Ефективність функціонування енергоринку // Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи. – Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції м. Київ 13.03.2002. – С. 171. (0,06 друк.арк.)

11. Мицик О.О. Перспективи приватизації в електроенергетиці України // Економічна система України: проблеми та основні напрямки розвитку: Матеріали ІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, м.Чернівці, 14-16 квітня 2004 р. – Чернівці: Рута, 2004. – с.178-180 (0,08 друк.арк.)

12. Мицик О.О. Конкурентні засади розвитку енергопідприємств України // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених 24-27 березня 2004, Київ. - С. 270 - 271. (0,09 друк.арк.)

13. Мицик О.О. Про напрямки вдосконалення механізму функціонування електроенергетичної галузі України// Наука і освіта ‘2004: Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004.- Том 9. – С. 37-39. (0,09 друк.арк.)

14. Мицик О.О. Лібералізація енергосектору як показник належності України до ринкових економічних систем // Формирование регионального механизма управления народнохозяйственным комплексом Украины: Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции. – Симферополь: “Таврия-Плюс”, 2004. – с. 75-76 (0,07 друк.арк.)

15. Мыцик О.А. Конкурентный механизм в системе экономических отношений // Перспективные разработки науки и техники.: Материалы научно-практической конференции. – Белгород-Днепропетровск, 2004. – Том 3. – С. 70-72. (0,09 друк.арк.)

16. Мицик О.О. Зміна теоретичних підходів до енергетичного сектору в період трансформації економічної системи // економічні науки як фактор трансформаційних процесів і економіці України: Матеріали ІІ науково-практичної конференції студентів та молодих вчених вищих навчальних закладів України. 11 грудня 2003 року. у 2 –х частинах. – Київ: ІВЦ Видавництво “Політехніка”, 2004. – с. 90-91. (0,06 друк.арк.)

17. Мицик О.О. До питання про межі конкурентного механізму // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених. – Харків, 2005. – Том 1. - С. 88-89. (0,06 друк.арк.)

18. Мицик О.О. До питання про типізацію конкурентного середовища // Держава і економічне зростання: Матеріали ІІІ науково-практичної конференції студентів та молодих вчених вищих навчальних закладів України. – Київ, 2005. – С. 24. (0,07 друк.арк.)

19. Мицик О.О. Деякі аспекти державної підтримки конкурентного механізму в тіньовому секторі // Формування та проблеми розвитку підприємництво в економічних системах: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених вищих навчальних закладів. 24-25 листопада 2005 року // Київ: ІВЦ Видавництво “Політехніка”, 2005. – с. 126-128. (0,08 друк.арк.)

20. Мицик О.О. Перспективи конкурентного механізму на міжнародному рівні в умовах інтеграції // Матер. V Міжнародної конференції студентів, аспірантів і молодих учених „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління”. К.: ІВЦ “Вид-во “Політехніка”, 2006. – С. (0,09 друк.арк.)

21. Мицик О.О. Трансформаційні особливості конкурентного механізму в Україні // Збірник тез наукових доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції серед студентів, аспірантів та молодих вчених „Маркетинг у ІІІ тисячолітті”. Донецьк, 2006. – С. .,09 друк.арк.)

22. Mytsyk O. “Economic freedom impacts on the efficiency of definite country” // Формування та проблеми розвитку підприємництва в Україні: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених вищих навчальних закладів. 23-24 листопада 2006 року // Київ: ІВЦ Видавництво “Політехніка”, 2006. – с. 173-174. (0,08 друк.арк.)

23. Мицик О.О. Перспективи конкурентного механізму українських підприємств в процесі євроінтеграції