ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Міняйло Світлана Анатоліївна

УДК 94 (477) „1930/1939”: 336.22

ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ТА УТВЕРДЖЕННЯ РАДГОСПНО-КОЛГОСПНОЇ СИСТЕМИ (1930 – 1939 рр.): ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 07.00.01 – історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Черкаси – 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі новітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

Корновенко Сергій Валерійович,

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького, доцент

кафедри новітньої історії

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Мовчан Ольга Миколаївна,

Інститут історії України НАН України,

провідний науковий співробітник відділу

історії України 20-х – 30-х рр. ХХ ст.

кандидат історичних наук, доцент

Романець Наталія Радимирівна,

Криворізька національна металургійна академія України, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Захист відбудеться „23” січня 2008 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 73.053.01 Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розіслано „21” грудня 2007 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент Земзюліна Н. І. 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У нових соціально-економічних і суспільно-політичних реаліях сьогодення зростає інтерес дослідників та громадськості до історії українського селянства. Серед найважливіших проблем новітньої історії України значне зацікавлення викликають трансформаційні процеси в економіці сільського господарства в період формування та становлення радгоспно-колгоспної системи у 1930 – 1939 рр. Історично склалося так, що для повноцінного функціонування держави необхідна взаємодія не лише політичних, суспільних та культурних факторів розвитку, а й економічних. Залежно від наявної ситуації держава вирішує питання щодо стимуляції чи коригування економічного зростання, здійснення структурних змін в економіці.

Податкова політика визначає характер та мету податкової системи, яка передусім має забезпечити необхідними ресурсами фінансування видатків держави. Нині вивчення історії оподаткування українського села є актуальним не лише з позиції запобігання кризових явищ в економіці, а й із метою побудови „розумної” податкової політики в майбутньому. Тому цілком на часі є необхідність наукового аналізу податкової політики радянської влади в українському селі в умовах утвердження радгоспно-колгоспної системи протягом 1930 – 1939 рр. Крім того, запропонована тема наукового дослідження є інтегруючою, тобто такою, що дозволяє виявити закономірності та особливості соціальних і політико-економічних відносин на селі, оскільки податкова система відображає справжнє становище селян, їхній правовий та економічний статус у радянській моделі сталінського зразка.

На сьогодні соціально-економічний аспект функціонування податків на селі залишається малодослідженим, що, безумовно, посилює актуальність обраної теми. Суспільне значення задекларованої теми посилюється ще й тим, що у 2007 р. виповнилося сумне 75-річчя від початку голодомору в Україні. Відомо, що одним із засобів цього штучного нищення населення, насамперед селянства, в УСРР (УРСР) були податки. Отже, запропонована тема дослідження має наукове та суспільно-політичне значення, що й зумовило звернення автора до її вивчення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з науковою тематикою кафедри новітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Робота органічно пов’язана з темою наукового пошуку Науково-дослідного інституту селянства Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького „Історичні форми ментальності, соціально-економічної та громадсько-політичної організації українського селянства” (номер державної реєстрації 0102U006796).

Об’єктом дослідження є податкова політика радянської влади в українському селі в умовах формування та утвердження радгоспно-колгоспної системи (1930 –1939 рр.).

Предмет дослідження – система грошових та натурально-продуктових податків селянства УСРР (УРСР), форми та методи їхнього стягнення, функціонування податкового апарату на селі.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1930 – 1939 рр. Вибір нижньої хронологічної межі (1930 р.) зумовлений запровадженням податкової реформи в СРСР, у тому числі й УСРР (УРСР), верхньої (1939 р.) – включенням західноукраїнських областей до складу УРСР.

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані матеріали стосуються Радянської України в окреслений період (без західних областей і Криму). Відповідно до рішень ЦК КП(б)У від 1 серпня 1930 р. „Про ліквідацію округ і перехід до районної системи управління”, відбувся поділ українських земель на 514 адміністративно-територіальних одиниць – районів. Із них 480 були сільськими районами. Після виходу постанови ВУЦВК і РНК УСРР „Про реорганізацію районів” від 3 лютого 1931 р. 119 районів були розформовані, водночас відбулося уточнення кордонів районів та сільських рад. У січні 1932 р. ЦК КП(б)У ухвалює рішення про створення п’яти областей: Харківської, Дніпропетровської, Київської, Одеської, Вінницької. 9 лютого 1932 р виходить відповідна постанова ВУЦВК і РНК УСРР „Про утворення областей і перехід на триступеневу систему адміністративно-територіального поділу УСРР”. Уже в липні 1932 р. створюється Донецька область, а на кінець року – Чернігівська. Такий адміністративно-територіальний устрій Радянської України проіснував до прийняття Конституції УРСР 1937 р. Відповідним законом 22 вересня 1937 р. було утворено Житомирську, Миколаївську, Полтавську та Кам’янець-Подільську області. Відповідно до змін, що мали місце в червні 1938 р., Донецьку область було поділено на Сталінську та Ворошиловградську. 10 січня 1939 р. утворено Запорізьку, Кіровоградську і Сумську області.

Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі виявлених джерел та здобутків історіографії комплексно й системно проаналізувати податкову політику радянської влади в українському селі в умовах формування та утвердження радгоспно-колгоспної системи.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:

- з’ясувати стан наукового вивчення теми, рівень та повноту її джерельної бази;

- розкрити передумови проведення податкової реформи 1930 –1932 рр. у Радянському Союзі та її реалізацію в УСРР (УРСР);

- з’ясувати політико-правовий механізм запровадження обов’язкового виконання податкових стягнень;

- проаналізувати специфіку податкового тиску на селянство в умовах голодомору 1932 –1933 років;

- дослідити фіскальну функцію та мотиваційну спрямованість застосування класового принципу оподаткування сільського населення;

- простежити наявність функціональних ознак грошової та натуральної форм оподаткування селянства;

- визначити регіональні відмінності податкової політики в Радянській Україні;

- висвітлити функціонування податкового апарату в українському селі у 1930 –  рр.

Наукова новизна одержаних досліджень полягає в тому, що:

- на основі критичного переосмислення переважно радянської та вітчизняної історіографії, аналізу архівних матеріалів, частина з яких уперше вводиться до наукового обігу, здійснено спробу спеціального комплексного наукового вивчення соціально-економічних змін, що відбулися в українському селі у 1930-1939 рр. внаслідок здійснення радянської податкової політики;

- виокремлюючи особливості виконання селянами різних видів податків, самооподаткування, натурподатку, штрафів та інших фінансових платежів, запроваджених в адміністративно-силовому порядку, у дисертації доведено історичний факт становлення й існування репресивної податкової політики стосовно українського селянства;

- висвітлено особливості виконання селянами (колгоспниками, одноосібниками) та колективними господарствами податкових зобов’язань перед державою;

- показано, що урядові заходи з „удосконалення” податкового законодавства спрямовувалися насамперед на винищення інституту приватної власності на селі;

- з’ясовано, що протягом 1930 – 1939-х рр. в українському селі завдяки „вдало проведеній” для держави податковій політиці на довгий час утвердилася радгоспно-колгоспна система з новими для українського селянства методами і формами господарювання, що були малосприятливі для населення;

- встановлено, що податкова політика, що здійснювалася радянською владою на початку 1930-х рр., стала однією з причин голодомору 1932 – 1933 рр. та інструментом його реалізації;

- доведено, що діяльність податкових органів на селі носила неприхований репресивний характер.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що фактологічний матеріал, теоретичні положення, висновки й узагальнення, які містяться в роботі, суттєво розширюють сучасні знання з історії українського селянства 1930-х рр. Результати можна залучати для написання узагальнювальних робіт із історії народного господарства України, розробки конкретних проблем соціально-економічного характеру. Отримані матеріали будуть корисними в підготовці спеціальних лекційних курсів для студентів, які навчаються на факультетах історичного, економічного та сільськогосподарського профілю.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорено на засіданнях кафедри новітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Результати дослідження апробовані в наукових доповідях на Чотирнадцятій науковій сесії Осередку Наукового товариства ім. Шевченка (Черкаси 12 – 20 березня 2003 р.), ІV Всеукраїнській студентській науковій конференції „Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях студентської молоді” (Черкаси, 17 – 18 травня 2004 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 21 – 30 червня 2004 р.), V Всеукраїнському симпозіумі з проблем аграрної історії (Черкаси, 7 – 8 жовтня 2004 р.), ІІ Гуржіївських історичних читаннях (Черкаси, 2005), VІ Всеукраїнському симпозіумі з проблем аграрної історії, присвяченому 100-ій річниці початку земельної реформи П. А. Столипіна (Черкаси, 16 – 17 березня 2006 р.), Міжнародній науковій конференції викладачів „Проблеми світового розвитку в історичному контексті” (Луганськ, 27 листопада 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 9 публікаціях, 5 із яких – у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 4,3 др. арк.

Обсяг та структура дисертації зумовлені метою, завданнями та проблемно-хронологічним принципом дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (53 сторінки, 507 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 232 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт та предмет вивчення, хронологічні й територіальні межі наукового пошуку, мету і завдання дослідження, аргументовано наукову новизну, окреслено теоретичну й практичну цінність одержаних результатів, подано відомості про апробацію положень дисертації, а також уміщено опис структури дослідження.

Перший розділ – „Стан наукового вивчення, джерельна база та методологія дослідження” – складається з трьох взаємопов’язаних підрозділів, у межах яких висвітлено стан наукової розробки теми, охарактеризовано джерельну базу, обґрунтовано методологічні засади дослідження.

У першому підрозділі на основі аналізу історіографічних джерел зроблено висновок про те, що, попри відсутність спеціального дослідження податкової політики радянської влади в українському селі в умовах формування та утвердження радгоспно-колгоспної системи в 1930 – 1939 рр., окремі її аспекти знайшли своє відображення в історіографічних та конкретно-історичних працях, які автор умовно розподілила на два періоди: радянський і сучасний. У свою чергу, радянський період поділяється на чотири підперіоди: 1) 1930 – пер. пол. 1950 рр.; 2) друга пол. 1950-х – поч. 1960 рр.; 3) друга пол. 1960-х – пер. пол. 1980-х рр.; 4) друга пол. 1980-х – 1991 р.

Перший етап в історіографії проблеми збігається з часом проведення податкової реформи (1930 р.) та становленням радгоспно-колгоспної системи в УСРР (УРСР). У центрі уваги всіх верств суспільства були питання, пов’язані з трансформацією податкової системи. Серед літератури першого періоду виділяються роботи, які носили агітаційно-пропагандистський характер Горбенко  О. Про єдиний сільськогосподарський податок на 1931 р. (З дод. Союзного та Українського законів про єдиний сільськогосподарський податок на 1931 р.). – Харків: Укрфілія Держ. фін. вид-ва СРСР, 1931.; Горецький В. Сільськогосподарський податок на 1932 рік на Україні. Порадник для фінробітників та платників. – Х.: Держ. фін. видав, 1932.; Криштопенко А. ... Про мобілізацію коштів на селі. Практичний порадник для районних та сільських працівників. – Х.: Укрфілія держ. фін. в-во, 1932.; Копейчиков В. ... Як колгоспівцеві та селянинові вирахувати сільськогосподарський податок? – Х.: Книгоспілка, 1930.; Кушнір О.С. Новий закон про єдиний сільгоспподаток 1930 –1931 р. – Х.: Укрфілія Держвидавництва СРСР, 1930.; Рудник Й. Оподаткування хлібопродуктів. Збірник законодавчих і відомчих матеріалів. – К.: Укрфілія Держфінвидавництва СРСР, 1935. . Здебільшого це були методично-рекомендаційні порадники для фінпрацівників (районних та сільських), а також для широкого загалу читачів (власне платників податку). У цей час податкова політика радянської влади в українському селі розглядалася в контексті загальносоюзної податкової політики. Автори більшості робіт упереджено розкривали сутність податкової політики радянської влади на селі. Усі заходи розглядали як єдино можливі Залесский М.Я. Налоговая политика Советского государства в деревне. – М.: Госфиниздат, 1940.; Залесский М.Я. Налоговая политика Советского государства в деревне. – М.: Госфиниздат, 1940.; Бурджалов Э.Н. СССР в период борьбы за коллективизацию сельского хозяйства (1930 – 1934 гг.). – М.: Госполитиздат, 1950.; Марьяхин Г.Л. Налоги и сборы с колхозов и населения. – М.: Госфиниздат, 1949. . Як правило, об’єктом вивчення був розвиток радгоспно-колгоспного ладу, позитивна роль податків у його становленні.

У другій половині 1950-х – першій пол. 1960-х рр. під впливом десталінізації суспільства намітилися незначні зрушення й у вивченні податкової політики радянської влади в українському селі у період формування та утвердження радгоспно-колгоспної системи. Серед праць зазначеного періоду значний інтерес становлять роботи, присвячені аналізові соціально-економічних відносин на селі. Історики, зокрема зосереджують увагу на з’ясуванні причин та особливостей проведення колективізації Слинько І.І. Соціалістична перебудова і технічна реконструкція сільського господарства України (1927 – 1932). – К.: В-во Акад. наук УРСР, 1961.; Данилов В. П. Создание материально-технических предпосылок коллективизации сельского хозяйства в СССР. – М.: Политиздат, 1957.; Мухін І.В. Скасування податків в СРСР. – К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1960.; Першин П.М. Аграрні перетворення Великої Жовтневої Соціалістичної революції. – К.: В-во Акад. наук УРСР, 1962..

Лібералізація історичної науки, що намітилася в попередньому періоді, тривала недовго, і вже в другій половині 1960-х – першій половині 1980-х рр. спостерігається поступове згортання демократичних процесів у суспільстві. У цей період вийшла низка узагальнювальних праць, присвячених аграрній історії України загалом та податковій політиці радянської влади зокрема Першин П.М. Нариси аграрних проблем будівництва соціалізму. – К.: Наукова думка, 1973.; Дьяченко В. П. История финансов СССР (1917 – 1950 гг.). – М.: Наука, 1978.; Ермак А. П. Колхозное крестьянство Украинской ССР в период социалистической реконструкции народного хозяйства // Проблемы истории советского крестьянства. Сборник статей. – М.: Наука, 1981.. У другій половині 1980-х рр. історики, оперуючи розсекреченими архівними матеріалами, доповнюють знання з історіографії радянської податкової політики в українському селі в період становлення і функціонування радгоспно-колгоспної системи (1930 – 1939 рр.). Окремо варто виділити дослідження С.В.Кульчицького, С.Р.Ляха, В.І. Марочка Кульчицкий С.В., Лях С.Р., Марочко В.И. Становление основ социалистического уклада жизни крестьянства УСРР. – К.: Наукова думка, 1988., Є. Шаталіної Марочко В.І., Шаталіна Є.П. Голод на Україні (1932 – 1933 рр.) //Український історичний журнал. – 1989. – № 8., у яких автори простежили структурні зміни в системі вивчення аграрної історії Радянської України, зокрема, зосередили увагу на таких проблемах, як колективізація, розвиток радгоспно-колгоспної системи та роль податків у цьому процесі.

У період становлення незалежної України розпочинається якісно новий етап у вивченні питань податкової політики радянської влади в українському селі у 1930-ті  рр. На основі нових методологічних підходів учені досліджують історію українського селянства, активно вивчають питання, на які в попередні періоди було накладене ідеологічне табу. Розвиток аграрних відносин став об’єктом уваги С.В. Кульчицького Кульчицький С.В. До оцінки становища в сільському господарстві УСРР у 1931 – 1933 рр. //Український історичний журнал. – 1988. – № 3.; Кульчицкий С. В. 1933: трагедия голоду. – К.: Т-во „Знання” УРСР, 1989., Г. Сургая Сургай Г. І. Сільське господарство України: уроки минулого і сучасний аграрний курс. – К.: Либідь, 1991. , П. Панченка Панченко П.П., Словов В., Шмарчук В. Аграрна історія України. – К.: Видавничий центр „Просвіта”, 1996.; Панченко П.П. Сторінки історії України ХХ століття (Українське село: поступ, сподівання, тривоги). – К.: ІСДО, 1995., І.В. Рибака Рибак І.В. Соціально-побутова інфраструктура українського села. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2000., Н.Р. Романець Романець Н.Р. Опір селянства адміністративному тиску держапарату під час хлібозаготівельних кампаній 1927 – 1929 рр. (за матеріалами Дніпропетровської області) // Гуржіївські історичні читання.– Черкаси – Київ: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2007. . Серед вітчизняних наукових студій помітне місце посідають праці вчених-фінансистів, які в історичному аспекті досліджували проблеми податків Кириленко О.П. Місцеві бюджети України: історія, теорія практика. – К.: НІОС, 2000. – 384 с.; П’ятаченко Г. О. Становлення та розвиток фінансів України. 1917 – 2003 рр. – К.: НДФІ, 2005..

Упродовж останніх десятиліть тему податкової політики радянської влади в українському селі побіжно було висвітлено і в окремих дисертаціях О. Довбні Довбня О.А. Суспільно-політичні фактори змін у складі селянства УСРР у 1927 – 1933 рр.: Дис. ... канд. іст.. наук. – Донецьк, 2003. , Н. Бем Бем Н.В. Політичні настрої селянства в умовах суцільної колективізації сільського господарства (кінець 1920-х – 1933 рр.): Дис. ... канд. іст. наук. – К., 2004. , Л. Скотнікової Скотнікова Л.С. Аграрні відносини в українському селі у 20 – 30-х рр. ХХ ст.: Дис. ... канд. іст. наук. – К., 2000., Т. Козацької Козацька Т.Ю. Формування системи державних повинностей сільського населення Української СРР (1928-1933 рр.).: Дис. … канд. іст. наук. – Переяслав-Хмельницький, 2005. . Автори довели, що податкова політика в 1930-ті роки була однією зі складових політико-економічних завдань на шляху побудови радгоспно-колгоспного устрою на селі.

У 90-х рр. ХХ ст. посилюється інтерес до історії українського селянства і з боку зарубіжних істориків. На особливу увагу заслуговують дослідження Р. Конквеста Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і терор голодом. – К.: Либідь, 1993. , Д. Хоскінга Хоскинг Д. История Советского Союза. 1917 – 1991. – М., 1995., Н. Верта Верт Н. История Советского государства. 1900 – 1991.: Пер с фр,2-е изд. – М: Весь мир, 1999. , в яких автори одностайно висловлюють думку про класовий характер податкової політики радянської влади на селі у 1930 – 1939 рр. Вони об’єктивно, із залученням широкого кола джерел доводять, що перехід до нових пріоритетів в оподаткуванні селянства був спричинений політикою колективізації сільського господарства. Руйнівні наслідки колективізації були визнані й багатьма російськими вченими Зеленин И. Чрезвычайные хлебозаготовительные комиссии в 1932 – 1933 гг. (Украина, Северный Кавказ, Поволжье) // Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні: причини і наслідки: Міжнародна наукова конференція, Київ, 9 – 10 вересня 1993 р. Матеріали. – К.: Ін-т історії України НАНУ, 1995.; Галас М.Л. Разгром аграрно-экономической оппозиции в начале 1930-х годов: Дело ЦК Трудовой Крестьянской партии (по материалам следствия) //Отечественная история. – 2002. – № 5.; Малиновский П. А. Советская цивилизация: Непреходящие ценности и причины ее разрушения: Будущее России. – М.: Крааль, 2003; Шмелев Г. И. Аграрная политика и аграрные отношения в России в ХХ веке. – М.: Наука, 2000., які показали намагання СРСР „перетворити продрозкладку в повсякденну практику”.

Отже, аналіз історіографії дозволяє зробити висновок, про те, що на сьогодні окремі аспекти податкової політики радянської влади в українському селі у 1930-х рр. знайшли своє належне наукове висвітлення. Однак відсутнє спеціальне комплексне дослідження з обраної нами теми, що і зумовлює звернення дисертантки до її опрацювання.

У підрозділі 1.2 „Джерельна база” проаналізовано джерельне забезпечення роботи, що є достатньо репрезентативним. Воно представлене різноманітними за походженням опублікованими та неопублікованими матеріалами. Переважають архівні документи: авторкою опрацьовано й залучено до роботи матеріали 253 справ, які перебувають у 29 фондах 5 архівів, вони здебільшого вводяться в науковий обіг уперше.

Під час наукового пошуку авторкою опрацьовано матеріали Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГОУ), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВУ) та державних архівів: Харківської (ДАХО), Черкаської (ДАЧО), Миколаївської областей (ДАМО).

У ЦДАГОУ опрацьовано переважно матеріали фонду ЦК КП(б)У (ф. 1), що відображені в директивних листах та телеграмах про виконання фінпланів, проведення сільськогосподарського податку, доповідні записки та листи НКФ УСРР про виконання фінансового плану. Вони фіксують явища та факти оподаткування сільського населення, проведення політики розкуркулення та хлібозаготівель у 1933, 1934, 1935, 1937 рр.

Фонди ЦДАВОВУ віддзеркалюють як організаційну структуру вищих органів влади, так й їхню діяльність у сфері фінансового забезпечення Радянського Союзу. Насамперед це документи Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ф. 1), Ради Міністрів УРСР (ф. 2), Народного комісаріату фінансів УРСР (ф. 30), Управління народногосподарського обліку при Державній плановій комісії УРСР(УНГО) (ф.318).

У регіональних архівах було опрацьовано такі матеріали: ДАМО – ф. Свято-Троїцька сільрада, ф. Воскресенська сільрада, ф. Галициновська сільрада, ф. Пузирівська сільрада, ф. Миколаївський обласний організаційний комітет, ф. Миколаївський обласний фінвідділ, ф. Ново-Бузька районна контрольна комісія КП(б)У; ДАХО – ф. Канцелярія фінансового інспектора 11-ї дільниці, ф. Фінансовий відділ Виконавчого комітету Харківської, ф. Золочівський районний комітет КП(б)У, ф. Черемушанська сільська рада робітничих, селянських й червоноармійських депутатів, ф. Кобзерівська сільська рада робітничих, селянських й червоноармійських депутатів, ф. Лозівська сільська рада робітничих, селянських й червоноармійських депутатів, ф. Валківська районна контрольна комісія, ф. Харківська обласна контрольна комісія КП(б)У; ДАЧО – ф. Р Монастирищинський райвиконком, ф. Р Завадівська сільрада, ф. Р Смілянський райвиконком.

За типологічно-видовим критерієм залучені матеріали можна поділити на такі групи: 1) документи центральних органів влади; 2) звітно-розпорядча документація; 3) статистичні відомості; 4) джерела особистого походження тощо.

Опубліковані джерела репрезентовано періодичними виданнями, збірниками документів і матеріалів та мемуарною літературою і висвітлюють податкову політику радянської влади в українському селі в умовах формування та утвердження радгоспно-колгоспної системи. Вони умовно класифікуються на декілька груп.

Першу групу джерел репрезентує періодика того часу. Питання податкової політики на селі, шляхи її вдосконалення були предметом обговорення на шпальтах таких видань, як „Вісті ВУЦВК” Величезна перемога на фінансовому фронті // Вісті ВУЦВК. – 1933. – 3 червня.; Про заходи щодо розкуркулення селян Постанова ВУЦВК та РНК УСРР від 3 липня 1929 р. // Вісті ВУЦВК і РНК УСРР. – 1929. – 14 липня. , „За фінплан” Відсталих не повинно бути // За фінплан. – 1935. – 20 квітня. – № ).; Дамо країні тисячі відмінників податкової роботи // За фінплан. – 1935. – 2 червня. – № 25 (79)., „Колгоспник України” Дебати на доповідь про СГП на 1939 р. // Колгоспник України. – 1939. – 2 вересня.; Позачергова Четверта Сесія Верховної Ради СРСР 1-го скликання про проект закону про сільськогосподарський податок //Колгоспник України. – 1939. – 29 серпня. , „Соціалістичне село” Неухильно здійснювати м’ясоподаток // Соціалістичне село. – 1935. – 26 серпня. – № 185 (732).; Про державний податок на коні одноосібних господарств // Соціалістичне село. – 1938 – № 91., „Колгоспне село” Підготуватися до проведення самооподаткування // Колгоспне село. – 1938. – 20 вересня. – № 131.; Податок на коней з одноосібних господарств //Колгоспне село. – 1938. – № . .

До другої групи належать надруковані партійні, урядові постанови, нормативні акти з питань податкової політики радянської влади в українському селі в умовах формування та утвердження радгоспно-колгоспної системи (1930 – 1939 рр.). Більшість із них опубліковані в таких збірниках, як „Збірник важливих постанов по сільському господарству за 1930 – 1941 рр.” Збірник важливих постанов по сільському господарству за 1930 – 1941 рр. – К. – Х.: Державне видавництво колгоспної і радянської літератури УРСР, 1941. , „Інструкції НКФ СРСР по сільськогосподарському податку, самооподаткуванню та окладному страхуванню в 1935 році” Інструкції НКФ СРСР про сільськогосподарському податку, самооподаткуванню та окладному страхуванню в 1935 році. – К.: Укрфілія. Держфінвидавництво СРСР, 1935. , „Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів і конференцій” Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів і конференцій. – К.: Держ. в-во Політичної літератури, 1958. , „КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій та пленумів ЦК” КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій та пленумів ЦК. – К.: Політвидав, 1984. , „КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК” КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. Часть 3. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1954. .

Третя група джерел, що містять цінну інформацію для вивчення податкової політики радянської влади в українському селі у 1930-ті рр., представлена доповідями партійних і державних діячів на сесіях Зверев А. Г. О проекте закона о сельскохозяйственном налоге. Доклад нар. комиссара финансов СССР т. Зверева А. Г. на Внеочередной 4-й сессии Верховного Совета СССР. – Саранск: Мордгиз, 1939.; Рекіс О. О. Фінансова програма УСРР на 1936 р. Доповідь на ІІІ сесії ЦВК УСРР ХІІІ скликання. – К.: Радянське будівництво і право, 1936.; Рекіс О.О.Фінансові завдання 2-го півріччя – Х.: Укрфілія Держвидавництва СРСР, 1933., з’їздах Второй Всесоюзный съезд колхозников-ударников. – М.: Госполитиздат, 1935. та нарадах Яцевський І. Про податкову роботу (з переробленої доповіді на Всеукраїнській фінансовій нараді). – Х.: Укрфілія Держвидаву СРСР, 1931. . Важливе джерело становлять статистичні звіти із фінансово-економічних показників республіки Колхозы во второй сталинской пятилетке. Статистический сборник. – М. – Л.: Госполитиздат, 1939.; Сдвиги в сельском хозяйстве СССР между ХV и ХVІ партийными съездами. Статистические сведения о сельском хозяйстве СССР. – М.: Хозгиз, 1931. .

Четверту групу джерел становлять опубліковані збірники документів та матеріалів вітчизняних і зарубіжних учених, які відтворюють події колективізації, розкуркулення та голодомору 1932 – 1933 рр. Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. 1927 – 1939. Документы и материалы. В 5 тт. Т. 1. Май 1927 – ноябрь 1929 / Под ред. В. Данилова, Р. Маннинг, Л. Виолы. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1999.; Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. 1927 – 1939. Документы и материалы. В 5 тт. Т. 2. Ноябрь 1929 – декабрь 1930 / Под ред В. Данилова, Р. Маннинг, Л. Виолы. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2000.; Портрет темряви: свідчення, документи і матеріали у двох книгах. – Кн. 1. – Київ – Нью-Йорк: В-во М. П. Коць, 1999.; Портрет темряви: свідчення, документи і матеріали у двох книгах. Кн. 2. – Київ – Нью-Йорк: В-во М. П. Коць, 1999.; Голод 1932 – 1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів / Кер. кол. упоряд. Р. Я. Пиріг. – К.: Політвидав України, 1990., Голод 1932 – 1933 років на Черкащині. Документи і матеріали / Держархів Черкаської обл., Авт.-упоряд. Т. А. Клименко, С. І. Кононенко, С. І. Кривенко. – Черкаси, – 2002.

П’ята група – це мемуарна література Український голокост 1932 – 1933: Свідчення тих, хто вижив: У 3 тт. / За ред. О. Ю. Мисика. – Т. 2. – К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія, 2004. , що дає змогу глибше зрозуміти соціально-економічне становище українського селянства в період становлення радгоспно-колгоспної системи.

Наведена джерельна база дозволяє об’єктивно й неупереджено висвітлити податкову політику радянської влади в українському селі в умовах формування та утвердження радгоспно-колгоспної системи (1930 – 1939 рр.), сприяє розкриттю її суті, наслідків та особливостей запровадження на практиці, що й забезпечує досягнення поставленої в дисертації мети.

Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові методи і принципи пізнання: об’єктивності та історизму. Вони передбачають з’ясування умов виникнення, розвитку подій, а також розуміння причинно-наслідкових зв’язків. Їхнє застосування дозволило залучити до дисертації широке коло опублікованих та архівних матеріалів, проаналізувати здобутки історіографії. Також застосовувалися методи логічного аналізу, синтезу, класифікації та узагальнення, індукції та дедукції, а також спеціальні методи: проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, емпіричний.

У другому розділі „Згортання непу, формування командно-адміністративної системи управління сільським господарством”, що складається з трьох взаємопов’язаних підрозділів, проаналізовано причини кризи в аграрному секторі напередодні колективізації та згортання непу, досліджено особливості податкової політики в українському селі в дореформений та післяреформений період (2 вересня 1930 р), а також охарактеризовано податкове становище селянства в період голодомору 1932 –1933 рр.

У першому підрозділі „Соціально-економічне становище українського села напередодні суцільної колективізації (1927 – 1929 рр.)” проаналізовано загальне становище українського села в умовах розгортання політики індустріалізації та згортання непу. Саме аграрний сектор, на думку номенклатурного апарату, мав стати основним джерелом фінансування подальшої побудови соціалізму як у СРСР, так і в УСРР (УРСР). Непівська система господарювання давала селянину змогу вільно розпоряджатися лишками виробленої продукції, що, у свою чергу, зумовило підвищення життєвого рівня селян. За таких умов на селі зосередилася значна частина можливих капіталовкладень, потрібних державі для здійснення індустріалізації. Тому згортання непу, як і всієї системи ринкових відносин, стало необхідною умовою для подальшого розвитку радянської економіки. Хлібозаготівельна криза спричинила відновлення продрозверстки, а „боротьба за соціалізм”, що реалізовувалася методами адміністративного тиску на село, докорінно змінила його економічне й соціальне становище. 10 лютого 1929 р. Політбюро ЦК КП(б)У проголосило про „правильний шлях” розвитку сільського господарства, тобто колективізація отримала підтримку на місцях. Перед урядом постало запитання: якими методами здійснити швидкий перехід від індивідуального до колективного господарства? Фактичну спрямованість аграрної політики уряду було визначено постановами від 15 грудня 1928 р. „Про загальні засади землекористування та землеустрою” та від 3 липня 1929 р. „Про поширення прав місцевих рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів”. Важливим елементом на шляху будівництва радгоспно-колгоспної системи мала стати податкова політика, яка будувалася на „воєннокомуністичній” та непівській податковій системах.

У другому підрозділі „Причини, сутність та зміст податкової реформи 1930 – 1932 рр.” визначено причини й механізм проведення податкової реформи на селі та її характерні риси, що стосувалися безпосередньо селянства. Основні причини проведення реформи, на думку її організаторів, полягали в перетворенні чинної системи податкових стягнень та створенні планового розподілу й перерозподілу національного доходу відповідно з цілями держави. Розпочата 2 вересня 1930 р. податкова реформа була покликана уніфікувати множинність податкових стягнень. Реформування податкової системи на селі стосувалося головним чином колгоспів та населення, яке вступило або мало на меті вступити в колгосп. Закон „Про єдиний сільськогосподарський податок” поділив селянство за групами платників податку на такі категорії: колгоспники, одноосібні господарства та куркулі. Крім того, під час реформи було встановлено порядок вирахування податку на основі річного звіту та термін окладного року (1 січня – 31 грудня). Характерною ознакою реформування податкової системи на селі стало уведення системи пільгового оподаткування селянства. Пільги колгоспам та колгоспникам надавалися за рахунок одноосібних селянських господарств з одного боку, а з іншого – зубожінню одноосібників, посиленню для них податкового тиску. У пореформений період виникають нові види стягнень. Так, законом від 9 січня 1931 р. запроваджується одноразовий збір на господарське й культурне будівництво в сільських місцевостях, 19 листопада 1932 р. як додаток до сільськогосподарського податку – одноразовий податок на одноосібні селянські господарства. Поряд із стандартними видами стягнень виникають й такі: збір на лікнеп, збір із осіб, які не можуть бути сільськими виконавцями тощо.

Третій підрозділ „Оподаткування селян в умовах голодомору 1932 – 1933 рр.” присвячено вивченню питань оподаткування українського селянства в умовах голодомору 1932 – 1933 рр. Проголошення 1932 р. роком завершення суцільної колективізації вимагало від радянського керівництва запровадження надзвичайних методів, які б сприяли завершенню побудови радгоспно-колгоспної системи. Серед таких заходів була й податкова політика. Важливим кроком на шляху до прискорення темпів колективізації стало надання статусу податку хлібозаготівлям та стягнення його не за фактичною нормою зібраного врожаю, а із загальної площі засіву, тобто вираховувалася не комірна, а біологічна врожайність. До основних видів податку, які сплачувало сільське населення, належали: сільськогосподарський податок, самооподаткування, культжитлозбір. Протягом 1932 – 1933 рр. їхні розміри збільшилися майже в чотири рази. Про примусовий характер вилучення коштів у селянства свідчать такі постанови: „Про стягнення податкових та неподаткових платежів” (17 вересня 1932 р.), „Про порядок примусового вилучення податкових та неподаткових стягнень” (17 листопада 1932 р.). Соціалізація майна шляхом надмірного оподаткування в період 1932 – 1933 рр. стала для українського селянства критичним етапом і спричинила масовий голодомор.

Третій розділ „Податкова система радянської влади в українському селі в період утвердження радгоспно-колгоспної системи” складається з трьох взаємопов’язаних підрозділів, що репрезентують систему оподаткування українського села у 1934 – 1939 рр. та структуру податкових органів.

У першому підрозділі „Еволюція радянського податкового законодавства в період утвердження колгоспного ладу (1934 – 1939 рр.)” розглянуто механізм трансформації податкової системи на селі в умовах укорінення радгоспно-колгоспної системи. Починаючи з 1934 р., змінюються норми оподаткування одноосібних господарств. Упродовж наступних років відбувалося „вдосконалення” м’ясоподатку. У 1936 р. податкове законодавство зазнало чергового реформування, унаслідок чого законом „Про заміну сільськогосподарського грошового податку з колгоспу прибутковим грошовим податком” уряд надав колгоспам можливість сплачувати податок із фактичного врожаю зернових. Спрямованість податкової політики на ліквідацію одноосібних господарств по-новому обґрунтовувалася в законах „Про податки та інші зобов’язання одноосібних господарств”, „Податок на коней”. Селян було звинувачено в невиконанні держзобов’язань та спекулятивній наживі. Законом від 11 вересня 1937 р. обов’язкового характеру набуло самооподаткування. У другій половині 1930-х рр. усі місцеві види податків закріплювалися за місцевими бюджетами, що, у свою чергу, ще більше розширило права місцевих рад стосовно здійснення податкової політики.

У другому підрозділі „Грошові та натуральні платежі селянства у 1934 – 1939 рр.” з’ясовано, що в період утвердження радгоспно-колгоспної системи всі податки на селі було поділено на грошові та натуральні. До грошової форми оподаткування, як і раніше, належали: сільськогосподарський податок, самооподаткування, культжитлозбір, самооподаткування, земельна рента, податок із коней та ін. Натуральний податок передбачав стягнення у вигляді продуктів харчування, відновлене в роки голодомору 1932 – 1933 рр.: податок м’ясом, зерном, молоком, шкірою, яйцями, картоплею та ін. Наявність двох форм оподаткування в радянському селі свідчила про явище застою в податковому законодавстві, оскільки всі зміни призводили до відновлення податкової системи, що діяла ще за часів царату.

Третій підрозділ „Функціонування податкового апарату” присвячено висвітленню специфіки формування податкових органів на селі у 1930-ті рр. Після завершення податкової реформи 1930 – 1932 рр. стягнення податків на селі покладалося на податкові інспекції, які складались із дільничних інспекторів і податкових агентів. Податкові інспектори здійснювали контрольну діяльність, а податкові агенти – прийом податкових та страхових платежів. Поряд із фінорганами стягнення сільськогосподарського податку та самооподаткування, відповідно до закону від 30 серпня 1931 р., здійснювали сільські ради. Лише в березні 1937 р. вони звільнилися від обов’язків проведення та стягнення податкових платежів. З уведенням у дію закону від 29 квітня 1937 р. завершився процес становлення податкових органів на селі, куди входили районний податковий інспектор, дільничні податкові інспектори, податкові агенти. Їхні посадові обов’язки передбачали: розробку та перевірку квартальних планів надходження платежів, перевірку правильного обліку платників податків, визначення прибутків, що підлягають оподаткуванню, організацію роботи податкових агентів, які здійснюють збір та прийом платежів від населення, тощо.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист наступні висновки і положення:

1. Аналіз стану наукової розробки теми засвідчив, що вона ще не стала предметом спеціального вивчення. Залучена до роботи джерельна база є достатньо репрезентативною для реалізації поставленої мети та вирішення дослідницьких завдань

2. Причиною зростання ролі податкового тиску в умовах формування радгоспно-колгоспної системи стали явища індустріалізації та згортання непу наприкінці 1920-х рр. Саме податкова політика пришвидшила темпи колективізації й водночас стала основним джерелом фінансування економіки.

3. Під час податкової реформи 1930 – 1932 рр. податки набули політико-правового забарвлення; тобто, на селі було вибудовано систему обов’язкових стягнень, а селянство поділено за групами платників податку: колгоспники, одноосібні селянські господарства, куркулі.

4. Небажання селян добровільно залучатися до колгоспного руху в 1932 – 1933 рр. призвело до запровадження надзвичайної форми боротьби з українським селянством – голодомору. Репресивні методи оподаткування, що були запроваджені в зазначений період, набувають постійного характеру, окреслюються їхні характерні риси: нівеляція меж між різними групами платників податків, збільшення податкового тягаря для одних груп за рахунок пільгового оподаткування інших, запровадження адміністративного тиску на селянство, створення системи штрафів за недоплати податків.

5. Характерною ознакою податкової системи 1930 – 1939 рр. стало повернення до раніше чинної системи натурального і грошового стягнення податків. Протягом другої половини 1930-х рр. система оподаткування доповнюється новими видами стягнень: податок на коней, видовища, прибутковий податок із колгоспів.

6. Відмінності в системі оподаткування за територіальним принципом обґрунтовувалися наявністю одноосібних господарств. Так, найбільші обсяги податкових виплат припадали на східні та південні області, центральний регіон мав менший відсоток податкового тиску, оскільки процес колективізації в цих областях відбувався порівняно швидшими темпами.

7. Специфіку функціонування податкової системи визначала наявність чітко структурованого податкового апарату. На кінець 1930-х рр. формується прототип сучасної системи податкових органів на селі, що складався з районного фінінспектора, представників податкової інспекції, податкових агентів.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1. Податкові платежі українського селянства в умовах голоду 1932 – 1933 рр. // Чотирнадцята наукова сесія Осередку Наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах. Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій, 12 – 20 березня 2003 р. / За ред. В. В. Масненка. – Черкаси: Осередок НТШ у Черкасах, 2003. – С. – 22.

2. Податкові платежі українського селянства у другій половині 1930-х рр. // VI Всеукраїнська студентська наукова конференція „Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях студентської молоді”. – Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2004. – C. .

3. Податкова реформа 1930 – 1932 рр.: причини та сутність