НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Мединська Тетяна Ігорівна

УДК 339.9 (477+73)

ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ І США В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ–2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

НОВИЦЬКИЙ Валерій Євгенович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, заступник директора
з наукової роботи

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

ОНИЩЕНКО Володимир Пилипович,

Українська академія зовнішньої торгівлі, завідувач кафедри міжнародного менеджменту
та маркетингу

кандидат економічних наук

ФАРЕНЮК Наталія Вікторівна,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий співробітник кафедри міжнародних валютно-кредитних відносин

Захист відбудеться 4 жовтня 2007 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .176.01 по захисту дисертацій в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий 3 вересня 2007 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради |

А.М. Хахлюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми обумовлена необхідністю поглибленого дослідження концептуальних засад торгово-економічного співробітництва України і США в умовах глобалізаційних перетворень, концептуального обґрунтування ефективного механізму оптимізації цього співробітництва, перспектив його переходу з рівня початкової стадії стратегічного партнерства на рівень двосторонньої довгострокової плідної взаємодії, що має важливе значення для розвитку економіки України.

Нагальною, з точки зору поглиблення торгово-економічної взаємодії, вбачається розробка концепції інвестиційної взаємодії України і США. В умовах загострення конкуренції на світових ринках ресурсів, що зумовлені розвитком процесів глобалізації, для України принциповим є визначення пріоритетів економічного співробітництва зі США та формування ефективних механізмів їх реалізації. Передумовою успішного економічного розвитку в Україні є адаптація економічної системи країни до нових реалій сьогодення, зокрема формування та реалізація двостороннього торгово-економічного співробітництва з країною, яка володіє найпотужнішою економікою і є технологічним лідером сьогодення.

Значний внесок у вивчення загальної й регіональної проблематики американської зовнішньої та окремих аспектів економічної політики у радянський період історії, і, особливо, після утворення суверенної української держави, зробили вітчизняні дослідники В.Андрійчук, А. Гальчинський, В.Геєць, А.Дашкевич, Є.Камінський, Б.Канцелярук, І.Коваль, С.Кононенко, Д.Лук’яненко, В.Макуха, А.Мокій, В.Новицький, В.Сіденко та інші; а також зарубіжні вчені З.Бжезинський, П.Д’аньєрі, Р.Зімєнков, Г.Кочетков, В.Кременюк, Г.Мартін, В.Супян, К.Уолтц, Т.Шаклєіна, К.Шуманн та інші.

Зовнішньоекономічні відносини Сполучених Штатів у межах НАФТА стали об’єктом дослідження таких вітчизняних і закордонних авторів, як Д.Бейкон, А.Давидова, С.Джил, Н.Касимова, Б.Флетчер, В.Шило та інших.

Питанням розвитку торговельних відносин між Україною і США присвячені наукові розвідки таких вітчизняних науковців: Т.Буркат, В.Ковалевського, Ю.Козак, Ю.Макогона, О.Михайлика, В.Педоса, К.Ржепішевського, В.Шевчука.

Незважаючи на значну кількість праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, які присвячені розкриттю різних аспектів і особливостей інтеграційних процесів у світовому економічному просторі, замало уваги приділено комплексній розробці механізму оптимізації двостороннього торгово-економічного співробітництва України і США, враховуючи місце Сполучених Штатів у світовому господарстві та їх вплив на динаміку проходження процесу економічної глобалізації у світі й одночасно беручи до уваги національну специфіку економіки України та її довгострокові інтереси. Отже, поглибленого вивчення потребують організаційно-інституційні фактори двостороннього економічного співробітництва даних країн в умовах поширення процесів економічної глобалізації. Вивченню цієї проблематики присвячена дана робота.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до плану науково-дослідних робіт відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України в контексті підготовки наступних тем: “Геоекономічна стратегія України в контексті світових інтеграційних процесів” (2003–2004 рр., держ. реєстр №0103U006310), “Шляхи та напрями застосування міжнародного досвіду регулювання економіки в інноваційній стратегії України” (2005–2006 рр., держ. реєстр №0105U002584).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування удосконалення методологічної бази і вироблення на цій основі практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності торгово-економічного співробітництва між Україною і США.

Поставлена мета обумовила постановку та вирішення таких завдань методологічного і прикладного характеру:

- визначити місце і роль США у сучасних процесах економічної глобалізації;

- з’ясувати особливості економічної політики США щодо країн з економіками трансформаційного типу в умовах глобалізаційних зрушень у світовій економіці;

- проаналізувати і оцінити стан торгово-економічних відносин України і США та виявити закономірності, суперечності і пріоритети зазначених відносин;

- визначити організаційно-інституційні фактори поглиблення торгово-економічного співробітництва між Україною і США;

- виявити шляхи підвищення ефективності двостороннього економічного українсько-американського співробітництва завдяки використанню спільної участі двох країн у міжнародних економічних організаціях;

- сформувати концепцію інвестиційного співробітництва України та США;

- розробити механізм оптимізації двостороннього економічного співробітництва між Україною і США;

- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення українсько-американського торгово-економічного співробітництва в умовах глобалізації.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні системи двостороннього співробітництва України і США.

Предмет дослідження – механізм оптимізації двостороннього українсько-американського торгово-економічного співробітництва.

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні використовувались історичний і діалектичний методи для здійснення ретроспективного аналізу розвитку економічного співробітництва між США і країнами з транзитивною економікою (підрозділи 1.2, 1.3), порівняльно-описовий в геоекономічному контексті для порівняння характеру, структури економічного співробітництва Сполучених Штатів та країн з транзитивною економікою, визначення впливу США на процеси економічної глобалізації (розділ 1), статистичний для дослідження тенденцій розвитку торгівлі, інвестиційної взаємодії, міграційного чинника українсько-американського торгово-економічного співробітництва (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4), економіко-математичне моделювання для побудови моделі розвитку торгово-економічного співробітництва між Україною і Сполученими Штатами (підрозділ 3.3).

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти України та США, офіційні дані Державного комітету статистики України, матеріали Управління двостороннього співробітництва зі США Міністерства економіки України, Державного департаменту США, Департаменту торгівлі США, Офісу торговельного представника США, Американського бюро економічного аналізу, відомості статистики Бюро переписів населення США, Національного інституту стандартів і технологій США, дані Центру північноамериканської інтеграції та розвитку, дослідницького Інституту Progressive Policy Institute, дослідницького центру Forrester Research, Асоціації Інформаційних Технологій Америки, Інституту соціально-економічних проблем народонаселення Російської академії наук (РАН), дані міжнародної фінансової статистики Міжнародного валютного фонду (МВФ), інші інформаційно-аналітичні огляди, науково-методичні публікації.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у наступному:

вперше:

- обґрунтовано науковий підхід до побудови організаційно-економічного механізму оптимізації двостороннього українсько-американського торгово-економічного співробітництва в умовах глобалізації в комплексі пріоритетів та програмно-цільових підходів галузевого, інституційного та торгово-коопераційного характеру, зокрема показано необхідність оптимізації економічних умов для розвитку виробничої кооперації в інформаційно містких сферах даних двох країн (у спільних розробках інформаційних технологій, біотехнологій, фізики твердого тіла, хімії, фармацевтики та ін.), здійснення цієї кооперації зокрема через Американсько-українську Ділову Раду, збереження і розвитку спеціалізації України в тих сферах і видах виробництва, які визначають найбільш значущі конкурентні переваги, науково-технологічні здобутки нашої держави в цьому співробітництві (зокрема у розширенні поставок вітчизняної машинно-технічної продукції, електрозварювальної техніки, надтвердих матеріалів, штучних алмазів, деяких рідких земельних елементів, високоякісних легірованих сталей, феросплавів, марганцю та іншої продукції до США);

- розроблено концепцію інвестиційної взаємодії між Україною і США, яка передбачає формування механізмів, що ґрунтуються на принципі відповідності комерційних інтересів американських інвесторів економічним інтересам України, зокрема показано, що в умовах економічної глобалізації інвестиції доцільно спрямовувати у високотехнологічні галузі української промисловості для підвищення ефективності їх функціонування, зокрема обґрунтовується збільшення масштабів залучення і використання в українському промисловому виробництві американських інноваційних продуктів і створення спільних зі США інвестиційних венчурних фондів та компаній, у тому числі шляхом залучення американського капіталу у розробки авіаційного і металургійного комплексів, проекти хімічної промисловості, інженерні та програмні розробки вітчизняних спеціалістів, у спільні проведення досліджень в космічній сфері (зокрема в рамках програми “Морський старт” та ін.);

удосконалено:

- підходи до формування системи страхування ризиків неповернення вкладених коштів з метою підвищення ефективності роботи вітчизняних венчурних підприємств, зокрема за участі американського капіталу, яка повинна включати такі етапи: аналіз ризиків та їх оцінку; класифікацію ризиків; групування видів господарської діяльності венчурних підприємств за ступенем ризику; встановлення термінів контрольних перевірок для кожної класифікаційної групи; запровадження заходів щодо зменшення ризиків з покладанням функцій такого страхування на новостворену комісію при Українсько-американській двосторонній координаційній групі, яка складатиметься з відповідних спеціалістів;

- систематизацію основних проблем у торгово-економічних відносинах між Україною і США, які доцільно класифікувати згідно наступної послідовності сфер: співробітництво у галузі високих технологій (показано необхідність інтенсифікації українсько-американського співробітництва в сферах програмних розробок, автомобілебудування, важкого машинобудування); торговельне співробітництво (зроблено наголос на необхідності підвищення обсягів торгівлі високотехнологічними товарами, інтелектуальними послугами); інвестиційне співробітництво (показано необхідність спрямування американських інвестицій в інформаційно місткі галузі вітчизняного господарства: інформаційні технології і телекомунікації, металургійний комплекс, проекти хімічної промисловості та ін.); міграція трудових ресурсів цих двох країн (представлено напрями подолання відпливу вітчизняних висококваліфікованих спеціалістів до США, зокрема забезпечення розвитку бізнесових структур на території України за участю українських мігрантів у Сполучених Штатах);

- механізм використання Україною спільної зі США участі в міжнародних фінансових та економічних організаціях, який передбачає дії нашої держави, спрямовані на забезпечення підтримки Сполучених Штатів у таких напрямах: активізація залучення довгострокових кредитних ресурсів цих організацій в Україну, ухвалення програм, якими передбачається надання ними технічної допомоги нашій державі, поглиблення її участі у розробці договірно-правової бази міжнародних фінансово-економічних відносин;

набули подальшого розвитку:

- дослідження основних підходів щодо утвердження Сполученими Штатами своїх позицій у світовому економічному середовищі, зокрема показано, що такі підходи реалізовано шляхом інсталяції інноваційних механізмів економічного регулювання США (у тому числі запровадження корпоративної культури), утворення відповідної інституційної структури, лідерство США у розвиткові тих процесів сучасності, які становлять основу постіндустріальної економіки (зокрема лідируючі позиції цієї країни у сфері інформаційних технологій, виробництві високотехнологічних машин і обладнання), що зумовило як реалізацію економічних інтересів Сполученим Штатам, так і прискорення процесів світової економічної глобалізації;

- визначення пріоритетів для країн трансформаційного типу в економічних взаєминах із США, серед яких, зокрема, виділені такі: орієнтація на співробітництво в інформаційно містких сферах; спрощення взаємних торговельних процедур; розвиток транзитного статусу країн з трансформаційними економіками для здійснення міжконтинентальних перевезень нафти до США.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення, висновки й рекомендації щодо покращення торгово-економічного співробітництва України і США, викладені в дисертації, становлять безпосередній практичний інтерес для роботи Управління двостороннього співробітництва України і США Міністерства економіки України, Українсько-американської двосторонньої координаційної групи, торговельно-економічної місії у складі Посольства України в США.

Результати дослідження використовуються у роботі Міністерства закордонних справ України (Довідка № 51/36-573 від 27 лютого 2007 року), Київської торгово-промислової палати (Довідка № 1712-2/343 від 27 березня 2007 року), Рівненської торгово-промислової палати (Довідка № 56.03/120 від 26 лютого 2007 року), ДК “Укргазвидобування” (Довідка № 08-03/07 від 14 березня 2007 року), ТОВ “FGL Energy” (Довідка № 47 від 16 березня 2007 року), Центру менеджменту і маркетингу в галузі наук про Землю Інституту геологічних наук НАН України (Довідка № 30 від 27 березня 2007 року).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові положення та результати дисертаційного дослідження, які виносяться на захист, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на методологічному семінарі відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України (20 квітня 2006 р.) та на чотирьох наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції” (Рівне, 8–9 жовтня 2004 р.); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта ’2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень ’2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.), Міжвідомчій науковій конференції “Сучасні тенденції міжнародних економічних відносин” (Київ, 17 травня 2006 р.)

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 12 наукових працях (з яких: 11 підготовлено особисто, 1 – у співавторстві, де автором розглянуто напрями і форми залучення іноземних інвестицій для розвитку української економіки, розроблено рекомендації щодо їх збільшення): 6 статтях у провідних наукових фахових виданнях, 3 статтях в інших виданнях та 3 публікаціях у збірниках матеріалів міжнародних наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертацією є рукопис обсягом 176 сторінок, який містить вступ, три розділи (десять підрозділів), висновки, список із 218 літературних джерел на 16 сторінках, 5 таблиць на 5 сторінках, 2 рисунки на 2 сторінках, 4 формули на 1 сторінці. Додатки включають 8 таблиць на 5 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, показано ступінь розробки проблеми, зв’язок роботи з науковими планами і темами, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення.

У першому розділі “Концептуальні засади торгово-економічного співробітництва США з країнами трансформаційного типу” визначено місце і роль Сполучених Штатів в сучасних процесах економічної глобалізації, викладені основні положення торгово-економічного співробітництва США з країнами трансформаційного типу, зокрема з Мексикою як членом північноамериканського угруповання, з країнами Центрально-Східної Європи.

Економіка Сполучених Штатів, якій притаманний значний запас економічної міцності, постає вирішальним фактором змін у світовому господарстві. Різкі та масштабні зрушення в американській економіці здатні негативно вплинути на економічну ситуацію у світі. Аналіз особливостей американської моделі соціально-економічного розвитку дає підстави констатувати розширення участі Сполучених Штатів в міжнародних потоках товарів, капіталу, робочої сили, а, відтак, зростаючу роль американської економіки як в регіональних економічних угрупованнях, так і у світовому господарстві загалом. Великий інноваційний потенціал, розвинуті ефективні механізми його функціонування, відповідна інституційна структура дали змогу Сполученим Штатам не тільки ще більше утвердити свої позиції у світовому економічному середовищі, а й прискорити процеси економічної глобалізації.

Сполучені Штати підтримують процеси регіональної інтеграції, виходячи з того, що регіоналізм прискорює процес глобалізації завдяки посиленню ринкової уніфікації розвитку національних економік країн-учасниць інтеграційних угруповань, не ліквідуючи при цьому національних особливостей. Такий вплив яскраво проявляється в умовах, коли регіональна економічна інтеграція характеризується як континентальна, як-от зона вільної торгівлі НАФТА.

США як економічний лідер НАФТА одноосібно не визначають напрями розвитку процесів інтеграції на північноамериканському континенті, оскільки є підстави стверджувати, що вагому роль в цьому угрупованні відіграють Канада і Мексика. Водночас існує можливість переважання гегемоністських амбіцій Сполучених Штатів над необхідністю врахування економічних інтересів інших учасників північноамериканської зони вільної торгівлі.

Розвиток відносин між США і Мексикою після утворення НАФТА свідчить про виграш обох країн від цього етапу економічної інтеграції. Водночас для Мексики як країни з економікою трансформаційного типу вона була необхідною. Сьогодні Мексика, значною мірою завдяки членству в НАФТА, випереджає більшість країн Латинської Америки, увійшла до групи латиноамериканських промислових лідерів, здійснила перехід від дотримання політики протекціонізму до статусу країни з відкритою економікою та стала цікавим і перспективним партнером для інших країн на міжнародному ринку.

Відкритість найбільш розвинутих економік країн ЦСЄ для широкої участі у міжнародному поділі праці та світогосподарських зв’язках сприяла оптимізації їх торговельних відносин зі США, забезпечила інвестиційну привабливість цих держав на світовому ринку, зокрема для Сполучених Штатів. Проте питома вага інвестицій Сполучених Штатів у країни даного регіону залишається низькою – менше 1%. В якості принципів забезпечення розвитку торгово-економічного співробітництва США з країнами регіону ЦСЄ можна привести орієнтацію останніх на науково-технічне, інвестиційно-виробниче співробітництво зі Сполученими Штатами в інформаційно-містких сферах, спрямованість країн регіону на приведення власних інститутів та інструментів економічної взаємодії з іншими країнами, зокрема США, у відповідність до міжнародних стандартів, оптимізацію організаційної інфраструктури цієї економічної взаємодії.

У другому розділі “Особливості торгово-економічного співробітництва між Україною і США в умовах економічної глобалізації” досліджено інституційні передумови торгово-економічного співробітництва України і США, проведено аналіз стану торговельних українсько-американських відносин, інвестиційного співробітництва між цими країнами, міграційних потоків між ними.

Багатовекторність економічного співробітництва в умовах економічної глобалізації для України є безумовним пріоритетом. Динамічний розвиток світового господарства виключає вичікувальну позицію України, орієнтацію тільки на використання ідеї зв’язуючої ланки між Європою і країнами СНД, а, отже, нехтування активним пошуком зовнішніх ринків, формуванням відповідної зовнішньоекономічної стратегії. Взаємовідносини з Північною Америкою слід розглядати в контексті функціональної складової європейського вектору зовнішньоекономічних зв’язків України. При цьому пріоритет в процесі узгодження українського законодавства у сфері економічної діяльності повинен коригуватись у контексті європейського вибору України з урахуванням євроатлантичного фактору.

Серед найбільш привабливих форм співробітництва для американських компаній, які зацікавлені у співпраці з українськими фірмами та виході на український ринок, можна виокремити наступні: прямі продажі, дистриб’юторські або франчайзингові угоди, ліцензоване або спільне виробництво. Найбільш вигідною формою залучення іноземних інвестицій в економіку України, на відміну від більшості країн Центрально-Східної Європи, визначено створення спільних підприємств, на які припадає близько 60% підприємств з американським капіталом, що працюють в Україні. Переваги такого співробітництва для нашої держави полягають у можливості одержання нових технологій і “ноу-хау”, залучення більших розмірів іноземного капіталу завдяки пільговим умовам, модернізації вітчизняного виробництва.

Останнім часом створюються принципово нові механізми українсько-американського двостороннього співробітництва. Передусім йдеться про Українсько-американську двосторонню координаційну групу, що складається з відповідальних представників причетних відомств, співголовами якої є заступники голів зовнішньополітичних служб цих двох країн. Загалом можна стверджувати про наявність ґрунтовної організаційно-інституційної бази українсько-американських двосторонніх торгово-економічних відносин.

При цьому на даний час не йдеться про повне використання стратегічного потенціалу України і США в їх економічній взаємодії. Це підтверджується, зокрема, значною різницею між місячним обсягом американського зовнішньоторговельного обороту, який становить близько 200 млрд дол., та річним обсягом зовнішньоторговельного обороту між Україною і США, найбільше значення якого за останні роки дещо перевищує 2 млрд дол.

З’ясовано, що найбільш привабливими секторами для американських компаній, які зацікавлені у виході на український ринок, є сільське господарство, харчова та переробна промисловості, інформаційні технології і телекомунікації, роздрібна торгівля і дистрибуція, медичне обладнання і фармація, енергетика, нафтогазова галузь, будівництво, деревообробна й машинобудівна промисловості. США беруть участь у великих спільних з Україною проектах в космічній сфері, комерційних запусках ракет, військово-промисловому комплексі. З-поміж високотехнологічних виробництв та перспективних галузей промисловості України американський бізнес зацікавлений у вкладенні коштів, насамперед, у дослідження авіаційного і металургійного комплексів, проекти хімічної промисловості, інженерні та програмні розробки вітчизняних спеціалістів. Інвестиційно привабливими є також автомобілебудування, індустрія точних приладів. При цьому відчувається дефіцит американських інвестицій у високотехнологічні галузі української економіки.

Українські товари можуть бути конкурентноздатними на американському ринку за параметром ціна–якість завдяки низькому рівню оплати праці при відносно високому науково-технологічному потенціалі нашої держави, кваліфікованості вітчизняних працівників і наявності сировинної бази. У Сполучених Штатах, в свою чергу, можна констатувати тенденцію до зниження конкурентоспроможності власних товарів, собівартість виробництва яких збільшується через високий рівень заробітних плат працівників, обмежень, які накладаються профспілками, пільг, що надаються американським робітникам і службовцям.

Виявлені найбільш поширені організаційні форми залучення ін-вестицій Сполучених Штатів в українську економіку. Ними є заміщення національного капіталу американським, притік капіталу у вітчизняну економіку у формі венчурного (не позичкового) капіталу, а також за посередництва міжнародних аґенцій експортного креди-ту.

В останні десятиліття спостерігається стрімке пожвавлення руху трудових ресурсів між Україною і США, чому сприяло декілька факторів, зокрема спрощення процедури виїзду після розпаду СРСР. Найбільша кількість українців у Західній півкулі сьогодні проживає саме у Сполучених Штатах: їх чисельність на початку ХХІ століття становила 893 тис чол. Мігранти з України в США, в основному, представляють імміграцію низькокваліфікованої робочої сили, хоча в Україні характерною є тенденція до інтелектуалізації складу еміграції загалом та до США зокрема. Вирішення проблеми втрати українських висококваліфікованих працівників, які змінили місце проживання на США та ймовірність повернення в Україну яких є низькою, пропонується здійснити шляхом створення умов для відкриття філій їх компаній на території нашої держави, встановлення з ними коопераційних зв’язків, в першу чергу у сфері інформаційно-інноваційного обміну.

У третьому розділі “Перспективні напрями українсько-американського торгово-економічного співробітництва” представлені організаційно-інституційні фактори оптимізації торгово-економічного співробітництва України і США, зокрема за умов використання спільної участі цих країн у міжнародних економічних організаціях. Розроблено механізм поглиблення торгово-економічного співробітництва між Україною і США, економічну модель його розвитку, концепцію інвестиційної взаємодії даних двох країн, запропоновано ряд практичних рекомендацій щодо інтенсифікації цього співробітництва.

У ході дослідження виявлено наступні шляхи оптимізації організаційно-інституційних передумов торгово-економічного співробітництва України і Сполучених Штатів: урахування міжнародної спеціалізації і напрямів діяльності цих двох країн в процесі їх економічної взаємодії; інтенсивне проведення вітчизняної інноваційної політики; активне використання більш ефективних форм економічної взаємодії України і США з пріоритетом розвитку виробничо-інвестиційної і технологічно-інноваційної кооперації між цими двома країнами в інформаційно містких сферах; трансформація великих українських підприємств у потужні корпорації, промислово-фінансові групи, холдинги, створення вітчизняних кластерних об’єднань як конкурентів американським ТНК; наближення українських норм і стандартів до міжнародних; модернізація інституційно-організаційної інфраструктури України; ефективне економічне співробітництво України і США в рамках міжнародних економічних організацій.

Підтримка України Сполученими Штатами як впливовим учасником більшості міжнародних організацій сприятиме і поглибленню рівня українсько-американського економічного співробітництва, оскільки фінансова та консультативна підтримка, визнання України провідними міжнародними організаціями забезпечуватиме входження нашої держави у світове господарське середовище.

Задля активізації співробітництва України зі США у торговій сфері перспективним виявлено удосконалення структури вітчизняного експорту шляхом реалізації цільових програм та концентрації зусиль на диверсифікації його товарної номенклатури. Зокрема, необхідно розширити поставки вітчизняної машинно-технічної продукції, електрозварювальної техніки, надтвердих матеріалів, штучних алмазів, деяких рідких земельних елементів; потребує удосконалення структура експорту металургійної промисловості у напрямі збільшення експорту високоякісних легірованих сталей, феросплавів, марганцю, іншої вітчизняної продукції до США.

Оптимізація розвитку торгово-економічного співробітництва України і США залежить від умов функціонування всіх складових структурних елементів даних відносин. Механізм поглиблення українсько-американського торгово-економічного співробітництва враховує найбільш суттєві фактори (рис. 1).

З метою розвитку торгово-економічних відносин між Україною і Сполученими Штатами нами пропонуються наступні заходи:

- поглиблення міжгалузевої економічної взаємодії цих двох держав, яка повинна стати механізмом збільшення спільних проектів, а також обсягів американських капіталовкладень в українську економіку;

- налагодження тісного співробітництва між торговельно-економічними місіями України в США й українськими підприємствами, передусім, для швидкого обміну інформацією; організація бізнес-місій представників американських ділових кіл до України;

- удосконалення системи страхування ризиків неповернення вкладених коштів у вітчизняні венчурні підприємства, зокрема з участю американського капіталу;

- заміна механізмів застосування у взаємній українсько-американській торгівлі антидемпінгових компенсаційних і захисних заходів єдиними правилами в області конкуренції і субсидій.

Глобальне економічне середовище

Внутрішнє середовище співробітництва

Рисунок . Механізм поглиблення торгово-економічного співробітництва України і США

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено і запропоновано вирішення актуальної наукової проблеми поглиблення торгово-економічного співробітництва України і США в умовах економічної глобалізації.

1. Процеси глобалізаційних перетворень у світовому господарстві сприяють лідерству, зокрема технологічному, США у глобальному економічному просторі, що обумовлюється їхнім економічним потенціалом. Виходячи з того, що Сполучені Штати, як і інші розвинуті країни, стають дедалі більш вагомим центром впливу для всіх країн СНД, а також нераціональності протиставлення російського і європейського векторів вітчизняної зовнішньоекономічної орієнтації, імперативом для України є поглиблення торгово-економічного, інвестиційного співробітництва зі США.

2. Досвід Мексики в її економічній взаємодії зі Сполученими Штатами у контексті використання його Україною свідчить про доцільність наступної системи пріоритетів побудови механізмів економічної інтеграції і співробітництва: забезпечення комплексності ринкових реформ в економічно слабшій країні; приведення національного законодавства у відповідність до апробованих у міжнародній практиці стандартизованих критеріїв; налагодження механізму співробітництва під егідою міжнародних економічних організацій; стимулювання комунікаційних нововведень, зокрема в процесах налагодження двосторонніх коопераційних систем; забезпечення високої динаміки руху капіталів.

3. Потенціал торговельного, інвестиційного співробітництва між Україною і США використовується не повністю, що зумовлює необхідність оптимізації економічного партнерства України зі Сполученими Штатами, яку можна забезпечити шляхом удосконалення товарної структури українського експорту у напрямі збільшення в ньому частки високотехнологічних товарів, стимулювання коопераційних зв’язків українських підприємств з американськими ТНК з метою інтенсифікації науково-технічного обміну, створення позитивного інвестиційного клімату в Україні.

4. Оптимізацію інструментів регулювання двостороннього обміну робочою силою між Україною і Сполученими Штатами, який сьогодні характеризує тенденція виїзду до США значної кількості висококваліфікованих працівників, у тому числі вчених з науковими ступенями, а також значної кількості вітчизняних низькокваліфікованих працівників, слід проводити в контексті удосконалення регулювання трудової міграції за участю України, вживаючи конструктивні та апробовані у практиці зарубіжних країн елементи інструментарію міграційної політики. Як додатковий захід поглиблення розвитку коопераційних зв’язків між Україною і США слід розглядати встановлення економічних зв’язків з представниками українських мігрантів, які виїхали до Америки на постійне місце проживання.

5. З метою поглиблення двостороннього українсько-американського співробітництва необхідно створити таку організаційну інфраструктуру економічних зв’язків, яка сприяла б оптимізації функціонування американського бізнесу в Україні в контексті вітчизняних пріоритетів, удосконалити наявні і створити нові ефективні спільні інститути співробітництва між даними двома країнами, зокрема поступово відродити міждержавну комісію за участі президента України та віце-президента США.

6. Основними напрямами поглиблення торгово-економічного співробітництва України і Сполучених Штатів, на нашу думку, повинні стати:

- узгодження механізмів торговельної діяльності України і США з одно-часним забезпеченням захисту вітчизняної, зокрема удосконалення вітчизняної системи контролю експортно-імпортних товарних потоків із забезпеченням її ефективної взаємодії з відповідною системою Сполучених Штатів;

- здійснення комплексу заходів для поліпшення умов інвестиційної діяльності американських компаній на базі національного режиму інвестування в Україні;

- реалізація комплексної програми інформатизації пріоритетних сегментів відтворювальної системи в Україні;

- удосконалення системи страхування ризиків з метою підвищення ефективності роботи вітчизняних венчурних підприємств, зокрема із залученим американським капіталом;

- збереження і розвиток спеціалізації у тих сферах і видах виробництва, в яких Україні притаманні найбільші конкурентні переваги, науково-технічні і технологічні здобутки (зокрема у розширенні поставок вітчизняної машинно-технічної продукції, електрозварювальної техніки, надтвердих матеріалів, штучних алмазів, деяких рідких земельних елементів, високоякісних легірованих сталей, феросплавів, марганцю та іншої продукції до США).

7. На розгляд українським владним структурам доцільно внести низку варіантів урядових дій, зокрема наступних: представлення держдепартаменту Сполучених Штатів схеми стимулювання українсько-американського стратегічного партнерства через створення тимчасової міжурядової комісії; проведення переговорів з метою узгодження спірних питань у контексті оновленої Декларації про стратегічне партнерство; розробка програми економічного співробітництва неурядових організацій цих двох держав з подальшим її внесенням на розгляд американській стороні; представлення програми співробітництва вітчизняних виробництв з американськими транснаціональними компаніями.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У провідних наукових фахових виданнях:

1. Мединська Т. Економічна взаємодія США з державами з трансформаційними економіками на прикладі економіки України // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. – Вип. –4. – К.: НАУ. – 2004. – С. 219–224.

2. Мединська Т. Торгове співробітництво між Україною і США: проблеми та перспективи // Зб. наук. пр. Вип. . – Київ: ІСЕМВ НАНУ. – 2005. – С. –249.

3. Мединська Т. Рух потоків трудової міграції між Україною і США // Зб. наук. пр. Вип. . – Київ: ІСЕМВ НАНУ. – 2003. – С. 72–81.

4. Кузнецова Т., Мединська Т. Іноземні інвестиції як умова економічного росту на прикладі економіки України // Вісник НУВГП. Зб. наук. пр. Вип. (30). – Рівне. – 2005. – С. 93–100 (Автором розглянуто напрями і форми залучення іноземних інвестицій для розвитку української економіки, розроблено рекомендації щодо їх збільшення).

5. Мединська Т. Організаційно-інституційні фактори поглиблення українсько-американського співробітництва // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. – Вип. 1. – К.: НАУ. – 2005. – С. –95.

6. Мединська Т. Підвищення ефективності українсько-американського співробітництва, використовуючи спільну участь у міжнародних організаціях // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журнал. – Вип. 2–4. – К.: НАУ. – 2006. – С. 80–84.

В інших виданнях:

7. Мединська Т. НАФТА – “велика трійка” рівних партнерів // Політика і час. – 2005. – №1. – С. 56–63.

8. Мединська Т. У статусі світового лідера. США в сучасних процесах гло-балізації: виклики та наслідки // Політика і час. – 2005. – №3. – С. –74.

9. Мединська Т. Організаційно-інституційне співробітництво між Україною і США: стан та перспективи // Політика і час. – 2005. – №7. – С. 38–43.

10. Мединська Т. Стан та перспективи торгового співробітництва між Україною і США // Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ’2005”. Том 72. Зовнішньоекономічна діяльність. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2005. – С. 36–38.

11. Мединська Т. Інвестиційне співробітництво між Україною і США як важлива складова їх економічної взаємодії // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ’2005”. Том 7. Зовнішньоекономічна діяльність. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2005. – С. 54–55.

12. Інвестиційний клімат як фактор поглиблення торгового співробітництва України і США // Матеріали міжвідомчої наукової конференції “Сучасні тенденції міжнародних економічних відносин”. – Київ, 17 травня 2006 р. – К.: НДІ МВ НАУ, ІСЕМВ НАН України. – 2006. – С. 222–226.

АНОТАЦІЯ

Мединська Т.І. Торгово-економічне співробітництво України і США в умовах економічної глобалізації. – Рукопис.

Дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, Київ, 2007.

Робота присвячена комплексному дослідженню концептуальних засад торгово-економічного співробітництва США з країнами трансформаційного типу, зокрема з Мексикою як членом північноамериканського угруповання та країнами Центрально-Східної Європи, як фактору його розвитку між Сполученими Штатами і Україною. Визначено місце і роль США в сучасних процесах економічної глобалізації.

Досліджено інституційні передумови торгово-економічного співробітництва між Україною і США, проведено аналіз стану торговельних українсько-американських відносин, інвестиційного співробітництва між двома країнами, міграційних потоків між Україною і США.

Представлені організаційно-інституційні фактори оптимізації торгово-економічного співробітництва між Україною і Сполученими Штатами, зокрема за умов використання спільної участі цих країн у міжнародних економічних організаціях. Запропоновано ряд практичних рекомендацій щодо оптимізації цього співробітництва.

Ключові слова: економічна глобалізація, оптимізація торгово-економічного співробітництва, організаційно-інституційні фактори, інвестиційний клімат, міжнародні економічні організації.

АННОТАЦИЯ

Мединская Т.И. Торгово-экономическое сотрудничество Украины и США в условиях экономической глобализации. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Институт мировой экономики и международных отношений Национальной академии наук Украины, Киев, 2007.

В диссертации представлено комплексное исследование концептуальных принципов торгово-экономического сотрудничества США со странами трансформационного типа как фактора развития такого сотрудничества между Соединёнными Штатами и Украиной. Определено место и роль США в современных процессах экономической глобализации, представлено основные положения торгово-экономического сотрудничества США со странами трансформационного типа, в том числе с Мексикой как членом североамериканской зоны свободной торговли, странами Центрально-Восточной Европы.

Показано процесс расширения участия США в международных потоках товаров, капитала, трудовых ресурсов, что приводит к увеличению роли американской экономики как в региональных экономических угруппированиях, так и в мировом хозяйстве в целом. В работе определено, что большой инновационный потенциал, развитые механизмы функционирования, соответствующая институционная структура дали возможность Соединённым Штатам не только ещё больше утвердить свои позиции в мировом экономическом пространстве, а и ускорить процессы экономической глобализации.

В исследовании обобщён опыт стран с трансформационными экономиками в углублении торгово-экономического сотрудничества с США как современным экономическим лидером, в результате чего предложено углублять ориентацию Украины на научно-техническое, инвестиционно-производственное сотрудничество с Соединёнными Штатами в информационно содержащих сферах.

В работе раскрыто институциональные предпосылки торгово-экономического сотрудничества между Украиной и США, проведён анализ состояния торговых украинско-американских отношений, инвестиционного сотрудничества и миграционных потоков между этими странами. Определено, что предприятия с иностранным капиталом являются наиболее выгодной формой привлечения иностранных инвестиций в украинскую экономику, на какие приходится около 60% предприятий с американским капиталом. Показано, что преимущества такого сотрудничества для нашей страны основываются на возможности получения новых технологий и “ноу-хау”, привлечения иностранного капитала, модернизации отечественного производства.

Представлены организационно-институционные факторы оптимизации торгово-экономического сотрудничества между Украиной и США, в частности в условиях использования совместного участия этих двух стран в международных экономических организациях. Обоснована необходимость и предложены меры государственного содействия развитию данного сотрудничества, сформулированы направления и практические способы его углубления.

Ключевые слова: экономическая глобализация, оптимизация торгово-экономического сотрудничества, организационно-институционные факторы, инвестиционный климат, международные экономические организации.

ANNOTATION

MedynskaTrade and Economic Cooperation Between Ukraine and USA in the Process of Economic Globalization. – Manuscript.

The thesis for the scientific degree of a Candidate of Economic Sciences in the speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – Institute of World Economy and International Relations of National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2007.

The thesis is dedicated to the complex research of conceptual approach to the issue of trade and economic cooperation of USA with the transition countries, including Mexico as a member of NAFTA and countries of Central-East Europe, as a factor of such cooperation development between the United States and Ukraine. A place and a role of the United States in contemporary process of economic globalization are researched in the work.

Institutional preconditions of trade and economic cooperation between Ukraine and USA are considered in the work. The analysis of trade and economic Ukrainian-american relations, investment cooperation and migration flows between these countries is provided.

Organizational and institutional factors of intensification the trade and economic cooperation between Ukraine and the United States, practical recommendations for the increasing of an effectiveness of this cooperation are examined.

Basic terminology: economic Globalization, trade and economic cooperation optimization, organizational and institutional factors, investment climate, international economic organizations.