ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ
ім.О.М.МАРЗЄЄВА АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

Махнюк Валентина Михайлівна

УДК 613.955:681.3:371.25

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА УМОВ І ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ В МІСЬКИХ ТА СІЛЬСЬКИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ В ПЕРІОД РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ УКРАЇНИ

14.02.01-гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Державній установі “Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва Академії медичних наук України”

Науковий керівник:

доктор медичних наук, Полька Надія Степанівна, Державна установа “Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва Академії медичних наук України”, завідуюча відділом гігієни дитинства

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, Козярін Іван Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків

доктор медичних наук, чл.-кор. АПН України, професор, Берзінь Валерій Іванович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, завідувач кафедри гігієни дітей та підлітків

Захист відбудеться “_05_” _жовтня_ 2007 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.604.01 Державної установи “Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва Академії медичних наук України” за адресою: 02660, м. Київ-94, вул.Попудренка,50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України” (м.Київ-94, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий “ 5 вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради __________________________ Б.Ю.Селезньов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ

Актуальність проблеми. Реформування освіти є вимогою сучасних світових тенденцій, бо тільки його проведення здатне принести близько 20% приросту національного доходу в країнах з розвинутими сучасними технологіями. За останні 15-20 років більшість розвинених країн провели докорінне реформування системи освіти в результаті чого тривалість повної середньої освіти склала переважно 12-13 років [Ніколаєнко С.М., 2006, Кучма В.Р., 2004].

Реформа освіти, яка розпочалась в Україні в 2001 р., передбачає більш ранній початок систематичного навчання дітей з 6-річного віку та перехід на 12-річний термін середньої освіти. В умовах реформи розширюється мережа навчальних закладів нового типу з поглибленим вивченням окремих предметів. Впроваджуються нові навчальні програми, педагогічні технології та форми навчання. В загальноосвітніх закладах докорінно змінюється сам навчально-виховний процес: його організація і структура, впроваджується навчання за модулями. Постійно збільшується обсяг інформаційного потоку, відбувається зростання інтенсивності навчання [Полька Н.С., Лебединець Н.В., 2006]. При цьому навчально-виховний процес в сучасних освітніх закладах супроводжується значною психоемоційною напругою учнів та так званим "шкільним стресом" [Берзінь В.І. 2002, 2003]. Вчені також відзначають, що біологічна ціна адаптації організму дитини до шкільних чинників залежить як від їх сили і спектру, так і від рівня здоров’я індивідууму [Козярін І.П., 2000; Сисоєнко Н.В., 2002]. З введенням реформи освіти вищезазначені особливості сучасної освіти наростають, що в свою чергу загострює проблему збереження здоров’я дітей шкільного віку. Відрізок життя, протягом якого дитина знаходиться в умовах школи, є важливим етапом її соціального і біологічного розвитку, професійного становлення, розвитку особистості і формування здоров’я.

Умови навчання в частині загальноосвітніх навчальних закладів упродовж останніх десятиріч погіршуються, про що свідчать як окремі публікації, так і оперативні дані МОЗ України [Полька Н.С., Сапуга І.Є., Гозак С.В., 1999, 2001]. Разом з тим, перед загальноосвітнім навчальним закладом (ЗНЗ), як основною ланкою державно-громадського виховання, сьогодні постає практичне завдання щодо створення умов, необхідних для забезпечення гармонійного розвитку молодої людини як унікальної особистості та найвищої цінності суспільства, розвитку її талантів, розумових і фізичних здібностей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу. Середовище, яке формується в загальноосвітніх школах, є складним комплексом фізичних, хімічних, біологічних та соціальних факторів, ступінь інтенсивності і характер дії яких зростає внаслідок порушень встановлених гігієнічних вимог щодо розміщення приміщень, архітектурно-будівельних рішень, якості будівельних матеріалів, правил експлуатації або ж недосконалості окремих діючих регламентів [Сердюк А.М., Полька Н.С., 2003; Кучма В.Р., 2001].

В той же час, аналіз статистичних даних і результатів наукових досліджень протягом останнього десятиріччя свідчить про значне зростання захворюваності дитячого населення країни. Зокрема, відзначається суттєве зростання складних системних захворювань, частий перехід гострих захворювань у хронічні форми та різке збільшення кількості дітей, що мають вроджені аномалії внутрішніх органів [Сердюк А.М., Тимченко О.І., 2003; Сергета І.В., Редчіц М.А., 2005; Бердник О.В., 2005]. Система медичного обслуговування дітей в умовах школи протягом останнього десятиріччя є малоефективною, оскільки нормативна база з цього питання є недосконалою, існуючий механізм кадрового забезпечення потребує змін, умови для здійснення медичного обслуговування та оздоровлення школярів у більшості шкіл країни відсутні.

Отже, вищенаведені дані свідчать про актуальність наукових розробок у напрямку вирішення проблеми охорони і збереження здоров'я учнів загальноосвітніх навчальних закладів упродовж 12 років, яка є багатоплановою та гострою саме зараз.

З іншого боку реформування і модернізація освіти та створення оптимальних умов життєдіяльності дітей в ЗНЗ потребує гігієнічного супроводу, метою якого є оцінка та наукове обґрунтування оптимальних умов і організації навчання та виховання дітей і підлітків. Невирішеність даних проблем в умовах реформування загальної середньої освіти в Україні і обумовлює актуальність досліджень, проведених в даній роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт державної установи “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва Академії медичних наук України” та плану Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, є фрагментом планових наукових робіт "Фізіолого-гігієнічне обґрунтування критеріїв оцінки реформ освіти в Україні" (№ держреєстрації 0101U001150), "Розробити і впровадити комплексну програму соціально-гігієнічної та медико-профілактичної оптимізації адаптації та акліматизації учнів і студентів до особливостей життя, навчання та охорони здоров’я в умовах Подолії України" (№держреєстрації 0196V004909).

Мета дослідження: Обґрунтування профілактичних заходів з оптимізації умов та організації життєдіяльності школярів міських та сільських загальноосвітніх навчальних закладів при переході на новий зміст, структуру та 12-річний термін освіти. Відповідно до мети були визначені такі задачі:

1. Вивчити законодавство України стосовно гігієнічного забезпечення умов і організації навчання дітей у ЗНЗ у процесі реформування освіти з метою виявлення розбіжностей у законодавчих актах, вивчити стан його дотримання та забезпечення у міських і сільських ЗНЗ.

2. Провести гігієнічну оцінку умов навчання у міських та сільських ЗНЗ.

3. Вивчити організацію медичного забезпечення та харчування учнів у ЗНЗ під час реформування освіти.

4. Дослідити зміни у фізіологічному стані організму школярів у періоди до початку реформи освіти та під час її проведення в умовах міських та сільських ЗНЗ;

5. Вивчити залежність показників здоров’я дітей від гігієнічних умов навчання і організації харчування та медичного забезпечення у міських і сільських ЗНЗ під час реформування освіти;

6. Розробити комплекс профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію умов і організації навчання та профілактику формування "шкільних" хвороб.

Об'єкт дослідження – організація і умови навчання, здоров'я школярів.

Предмет дослідження – загальноосвітні заклади, учні.

Методи досліджень: методи санітарно-гігієнічного обстеження, епідеміологічний із застосуванням санітарно-статистичного, математичного і соціологічного аналізу.

Епідеміологічний та санітарно-статистичний методи застосовували для аналізу захворюваності та здоров’я школярів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні:–

на основі дослідження якості законодавства України про гігієнічне забезпечення умов і організації навчання дітей у ЗНЗ у процесі реформування освіти встановлені розбіжності у трактуванні певних норм і вивчено територіальні особливості його дотримання та забезпечення у міських і сільських ЗНЗ;–

доведено залежність між показниками функціонального стану і здоров’я школярів та умовами і організацією навчання, їх життєдіяльністю в ЗНЗ;–

установлено негативний кореляційний зв‘язок між незадовільними умовами у поєднанні з відсутністю медичного забезпечення і харчування у ЗНЗ та показниками здоров’я школярів. Науково обґрунтовано комплекс організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на оптимізацію умов і організації навчання та профілактику формування "шкільних" хвороб.

Практичне значення роботи:

За результатами дисертаційної роботи обґрунтовані і внесені: зміни до існуючого законодавства, які передбачають індивідуальний підхід до кожної дитини в частині визначення її вікового "цензу" початку навчання у загальноосвітніх навчальних закладах – проект Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про освіту" та "Про загальну середню освіту"" (зареєстровано в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я від 06.04.2007р. №855 та Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти від 10.04.2007р. №06-6/8-1067, Акт впровадження МОЗ України від 04.08.2006р.); проекти Положення про медичну службу загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти (Акт впровадження МОЗ України від 21.07.2006р., Акт впровадження Академії педагогічних наук України від 24.02.2006р.), Порядку організації медичного забезпечення дітей у загальноосвітніх навчальних закладах системи освіти (Акт впровадження МОЗ України від 21.07.2006р., Акт впровадження Академії педагогічних наук України від 23.02.2006р.) та відповідні накази МОН і МОЗ про їх затвердження, які передбачають здійснення реструктуризації медичного обслуговування учнів шляхом запровадження відомчої медичної служби загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти.

Результати дослідження використані при підготовці, виданні та впровадженні:

інформаційно-методичних матеріалів

1.

2.

3.

Постанови Головного державного санітарного лікаря України

"Про заходи щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя учнів загальноосвітніх навчальних закладів" від 02.09.2004 р. №28;

рішень колегії Державної санітарно-епідеміологічної служби України

1. "Дотримання вимог санітарного законодавства в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах" від 23.01.03.2003 р.;

2. "Створення безпечних умов перебування дітей в навчальних закладах” від 01.08.2006 р. та Державної програми "Здорова дитина" на 2008-2017 роки.

Особистий внесок здобувача

Автором самостійно здійснено літературний огляд, визначена мета і розроблена програма дослідження, обґрунтовані методичні підходи до вирішення поставлених завдань. Дисертантом здійснено пошук, збір та математична обробка первинних матеріалів, які характеризують умови навчання у ЗНЗ, медичне забезпечення школярів та їх харчування, динаміку захворюваності школярів цих закладів. За безпосередньою участю автора проведені зрізи досліджень: санітарно-гігієнічного обстеження загальноосвітніх закладів; функціонального стану дітей, які перебували в умовах цих закладів за консультативною допомогою д.мед.н. Сергети І.В. на базі кафедри загальної гігієни Вінницького Національного медуніверситету ім. М.І.Пирогова. Особисто дисертантом розроблено 5 видів анкет, згідно з якими здійснено опитування дітей та їх батьків.

Проведено наукове обґрунтування і розробка комплексу організаційних та профілактичних заходів щодо усунення шкідливого впливу умов шкільного середовища на дітей і підлітків та зміцнення їх здоров'я. У роботах, інформаційних листах, нововведеннях, виконаних у співавторстві, автору належить накопичення фактичного матеріалу, узагальнення експериментальних даних.

Застосування стандартних статистичних пакетів прикладних програм Statistica for Windows, Excel виконано за консультативною допомогою зав.відділом медичної інформатики ДУ “ІГМЕ ім.О.М.Марзєєва АМНУ” д.б.н., проф. Антомонова М.Ю.

Особистий внесок здобувача становить понад 80%.

Апробація результатів. Основні положення дисертації доповідались на: міжнародній конференції "Environmental and Occupational Health and Safety in Agriculture on the Boundary of Two Millennia" (Київ,1998); українській науково-практичній конференції "Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів" (Харків, 2000); українській науково-практичній конференції "Здоров’я школярів на межі тисячоліть" (Харків, 2000); науково-практичній конференції "Сучасні проблеми гігієни та медичної екології України" (Київ, 2001); Всеросійській науково-практичній конференції "Профессиональное гигиеническое обучение. Формирование здорового образа жизни детей, подростков и молодежи" з міжнародною участю (Москва, 2006); семінар-нараді "Особливості екології міста і здоров’я населення" (Київ, 2002); круглому столі МОЗ України, Інституту гігієни та медичної екології АМН України "Гігієнічне забезпечення умов проживання, навчання, виховання, оздоровлення і проведення дозвілля дітей і підлітків в Україні" (Київ, 2003); круглому столі Всеукраїнської екологічної громадської організації "МАМА-86", комітетів Верховної Ради України, МОЗ України, Інституту гігієни та медичної екології АМН України з питань охорони здоров’я дітей від негативних чинників довкілля "Шляхом від Лондону до Будапешту" (Київ, 2004); круглому столі Академії педагогічних наук України та Академії медичних наук України "Здоров’я дітей в небезпеці" (Київ, 2006); круглому столі "Гармонійна дитина – гармонійне суспільство" (Київ, 2006); громадських слуханнях "Модернізація освіти в контексті європейських цінностей" (Київ, 2006); розширеній колегії державної санітарно-епідеміологічної служби України "Створення безпечних умов перебування дітей в навчальних закладах" (Тернопіль, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових робіт, з яких 7 статей у журналах, визначених ВАК України як фахові (3 самостійних та 4 у співавторстві).

Структура та об’єм дисертації.

Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 182 сторінках комп'ютерної верстки, містить 33 таблиці, 34 рисунки і один додаток. Бібліографічний покажчик вміщує 247 літературних джерел, з яких 16 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єм, об’єкти та методи дослідження.

Дані про основні об’єкти, методи і обсяг проведених досліджень представлено в табл.1. Усі дослідження проводились у два етапи. На І-му етапі проводилось вивчення законодавчої бази, науково-теоретичних, гігієнічних, соціальних аспектів безпечного для здоров’я перебування школярів в умовах ЗНЗ до початку реформи освіти. На ІІ-му етапі проводилась оцінка умов і організації навчання в міських і сільських ЗНЗ, аналіз показників стану здоров’я школярів та вивчення функціонального стану організму учнів до початку реформи освіти і під час її проведення. Спосіб життя, матеріально-побутові умови школярів, оціночне відношення їх батьків до нового змісту, структури і 12 річного терміну навчання вивчалось за допомогою анкетування.

Таблиця 1

Об’єм та методи досліджень

Перелік методів досліджень | Кількість об’єктів, досліджень | 1 | 2 | 1. Усього обстежено міських і сільських ЗНЗ за програмою санітарно-гігієнічного обстеження ЗНЗ України за єдиною уніфікованою схемою | 15013 ЗНЗ | 2. Статистична звітність МОЗ України за ф.18 "Звіт про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров’я населення" за 1997-2003 рр. | 22,1 тис. ЗНЗ | 3. Статистична звітність МОЗ України за показниками здоров’я школярів за 1997, 2001-2003 рр. | відносно дітей шкільного віку | 4. Дослідження в міських і сільських ЗНЗ, відібраних для поглибленої оцінки санітарно-гігієнічного стану за поглибленою програмою обстеження санітарно-гігієнічного стану ЗНЗ (за 114 показниками) | 96 | 5. Вивчення показників здоров’я школярів у 96 ЗНЗ: показники захворюваності учнів (за результатами поглиблених медичних оглядів та медичної документації), розподіл школярів за групами здоров’я та групами для занять з фізкультури | відносно 49193 учнів | 6. Фізіологічні дослідження (швидкість зорово-моторної реакції, значення величин критичної частоти злиття світлових миготінь, переключення уваги, координація рухів) | 38784 відносно 898 учнів | Продовж. табл. 

1 | 2 | 7. Викопіювання медичних карт індивідуального розвитку дитини (форма №026У) | 808 карт | 8. Анкетування школярів та їх батьків щодо умов і організації навчання, оціночного відношення до нового змісту, структури і 12 річного терміну навчання | 1638 анкет | 9. Комплексні гігієнічні дослідження умов внутрішнього середовища учбових приміщень: метеофактори (температура, відносна вологість), стан повітря (вуглекислий газ, зважені речовини), шум, рівень природної та штучної освітленості | 911

досліджень та вимірів | 10. Варіаційно-статистичний аналіз отриманих результатів | відносно 898 учнів | 11. Аналіз стану законодавчого та санітарно-гігієнічного забезпечення умов і організації навчання у ЗНЗ | 83 документи | 11.1. Закони України | 7 | 11.2.Укази Президента | 3 | 11.3. Постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України | 19 | 11.4. Державні санітарні норми та правила, ДСТУ | 17 | 11.5. Накази МОЗ та МОН | 17 | 11.6. Методичні рекомендації | 20 |

У ході виконання дисертаційної роботи застосовувались методи епідеміологічного вивчення показників здоров’я школярів, санітарно-гігієнічного обстеження загальноосвітніх навчальних закладів, лабораторно-інструментальні, соціологічні, психофізіологічні, математичної обробки (з визначенням середньоарифметичних величин показників, стандартної похибки, квадратичного відхилення), параметричних методів перевірки статистичних гіпотез (t-критерій Ст’юдента). Були застосовані стандартні статистичні пакети прикладних програм Statistica for Windows, Excel.

Результати дослідження та їх обговорення. Базовий аспект проблеми, яка вирішувалась у роботі, стосувався вивчення умов і організації навчання дітей та їх здоров’я в сільських і міських загальноосвітніх навчальних закладів у період реформування освіти України.

З цією метою було проаналізовано законодавчу базу України стосовно гігієнічного забезпечення умов і організації навчання дітей у ЗНЗ у період реформування освіти. Реформа освіти в нашій державі передбачає ранній початок систематичного шкільного навчання дітей з 6-річного віку та перехід на тривалий 12-річний термін середньої освіти. Водночас, у законодавстві країни існують суперечності щодо вікового "цензу" зарахування дітей до ЗНЗ, а саме відповідно до Закону України "Про освіту" навчання дітей починається "з шести – або семирічного віку", а Законом України "Про загальну середню освіту" визначена інша норма – "…як правило з 6 років". Але за даними наукових досліджень функціональної готовності першокласників готовими до систематичного навчання є лише 55-68% шестиліток, серед семирічок таких дітей 77-80% [Сисоєнко Н.В., 1998, Гозак С.В., 2005]. Запровадження такої категоричної норми необґрунтовано також і відсутністю в значній частині шкіл регламентованих умов для дітей шестирічного віку, оскільки основний фонд шкільних будівель зведений в середині минулого століття і не пристосований для дітей шестиліток та 12-ти паралелей класів. Як показали наші дослідження, матеріально-технічна база міських і сільських ЗНЗ впродовж останніх 10 років суттєво не змінилась і не відповідає гігієнічним вимогам (по благоустрою – водопостачання, опалення, каналізація; архітектурно-планувальних рішеннях – набір приміщень, освітлення, вентиляція) у 72% випадків. Особливо це стосується сільських ЗНЗ, в яких відсутні спортивні зали у 36%, актові зали – у 67%, учбові комп’ютерні кабінети – у 69%. У зв’язку з організацією класів для шестирічних дітей на базі існуючих шкільних приміщень показник фактичної наповнюваності ЗНЗ перевищує проектну у 26,7% міських ЗНЗ і 4,5% сільських ЗНЗ, що призвело до двозмінного режиму навчання. Реконструкцію, будівництво, архітектурно-планувальні рішення з метою створення умов для дітей шестирічного віку не передбачено жодним чинним нормативно-правовим актом та діючими вітчизняними програмами. Станом на сьогодні лише п’ята частина учнів перших класів України, а саме біля 22% мають необхідні умови для перебування і навчання, а решта, майже 78%, першокласників навчаються в ЗНЗ, в яких таких умов немає. Не мають необхідних медичних приміщень (кабінетів лікаря-педіатра, зубного лікаря, процедурного та кабінету психофізіологічного розвантаження) понад 80% обстежених ЗНЗ, 25% міських і понад 70% сільських ЗНЗ не забезпечені шкільними лікарями чи медсестрами. Існуючий механізм кадрового забезпечення ЗНЗ є недосконалим і діючі накази МОЗ України від 23.02.2000р. №33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я" та від 29.11.2002 р. №434 "Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні" потребують перегляду в частині зменшення навантаження на посаду лікаря з організації та проведення медичного обслуговування учнів. Сьогодні це 2500 учнів на лікаря, на медсестру – 900 учнів. Водночас законодавством України регламентовано інший механізм забезпечення учнів "…медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів" (стаття 22 Закону України "Про загальну середню освіту"), який до цього часу нереалізований, жодного підзаконного акту не розроблено і не прийнято. Цим пояснюється і те, що у 79% ЗНЗ відсутня системність і спадкоємність у проведенні поглиблених медичних оглядів та відповідних комплексних профілактично-оздоровчих заходів в умовах школи. Як наслідок за період навчання здоров`я дітей значно погіршується. Нами проаналізовано дані показників поширеності захворювань серед дітей шкільного віку по Україні упродовж 2001-2003 рр. та у порівнянні з 1997 р. і встановлено, що темпи збільшення захворюваності зростають майже за всіма нозологіями у порівнянні двох років 2001/2003 рр. і мають значення від +1,8 до +10,2%, у порівнянні 1997/2001рр. – від +2,8 до +56,6% (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка поширеності захворювань серед дітей віком 7-14 років по Україні за 2001-2003 рр. у порівнянні з 1997 роком (на 1000 дітей)

Класи хвороб | Роки | Темпи росту | 1997 | 2001 | 2002 | 2003 | 1997/ 2001 | 2001/ 2003 | Всі хвороби | 1354,7 | 1636,4 | 1650,2 | 1680,3 | +20,8% | +2,7% | В т.ч. інфекційні та паразитарні хв. | 61,0 | 62,7 | 72,2 | 60,0 | +2,8% | -4,3% | Хв. крові, кров. органів | 36,1 | 27,6 | 27,6 | 28,1 | -23,5% | +1,8% | Хвороби ендокринної системи | 29,0 | 120,9 | 122,7 | 124,4 | >4,2 рази | +2,9% | Розлади психіки та поведінки | 30,4 | 41,6 | 43,2 | 43,3 | +36,8% | +4,1% | Хвороби нервової системи | 31,8 | 48,2 | 50,5 | 51,9 | >1,2 рази | >1,1 рази | Хвороби органів дихання | 716,4 | 737,9 | 708,7 | 745,7 | +3,0% | +1,1% | Хвороби органів травлення | 99,5 | 155,5 | 164,1 | 168,2 | +56,3 | +8,1% | Хвороби шкіри та підшкірної клітковини | 75,1 | 70,2 | 70,9 | 71,4 | -6,5% | +1,7% | Хвороби кістково-м’язової системи | 42,6 | 81,4 | 86,1 | 87,2 | +91,1% | +7,1% | Хвороби сечостатевої системи | 27,9 | 39,1 | 42,4 | 43,1 | +40,2% | +10,2% | Вроджені аномалії | 16,7 | 17,1 | 17,9 | 18,4 | +2,4% | +7,6% | Травми та отруєння | 44,7 | 51,9 | 53,5 | 54,5 | +16,1% | +5,0% |

Проаналізувавши дані статистичної звітності МОЗ України встановлено, хронічні захворювання мають 33-38% учнів. За період від першого до одинадцятого класу зростають показники захворюваності школярів міських ЗНЗ практично за всіма нозологіями (патологія зору – в 10,9 рази, опорно-рухової системи – в 5,2 рази, нервової системи – в 2,7 рази) на відміну від показників захворюваності школярів сільських ЗНЗ, які зростають лише за двома нозологіями: захворювання органів травлення – в 4,3 рази та патологія зору – в 1,4 рази.

Внаслідок збільшення навчального навантаження зменшується від рекомендованого час перебування школярів старших класів на свіжому повітрі: у 55,71±1,64% учнів міських та 15,97±1,39%% учнів сільських ЗНЗ. Проведене хронометражне тестування учнів показало, що тривалість приготування домашніх завдань у 75,51,4% учнів не відповідає гігієнічним нормативам і перевищує на 1,5-2,5 год. При дослідженні рівня рухової активності встановлено, що у 50,4% (1-3 класи) і 63,8% (5-7 класи) учнів динамічний компонент дня нижчий і складає у 1-3 класах лише 20-24%, у 5 класах – 57,3%, у 7 класах – 53,0% від нормативного, що недостатньо для дітей цих вікових категорій. Тривалість сну скорочена у всіх обстежених контингентах: 92,1%5,8% учнів молодшого шкільного віку, 78,81,2% учнів середнього шкільного віку. Серед причин порушення нічного сну відмічаються надмірний обсяг домашніх завдань, невміння організувати свій час, щоденний перегляд телепередач, додаткові заняття та гра за комп’ютером.

Температура та вологість повітря в класах обстежених ЗНЗ в 58,2% і 37,5% випадках перевищували встановлені ДСанПіН 5.5.2.008-01 норми. Значення коефіцієнта природного освітлення були занижені у 20,6% випадках, а перевищення рівнів шуму у приміщеннях майстерень виявлено у 8,1% випадках. Дані лабораторних досліджень умов шкільного середовища свідчать про невідповідність нормам: температури та вологості повітря в класних приміщеннях у 58,2% і 37,5% випадках; природного освітлення у 20,6% випадках; рівнів шуму в 8,1% випадках; повітря на вміст СО2 та пилу у 12,5% і 100% випадках.

Проведені психофізіологічні дослідження учнів, що навчались у різних умовах свідчать, що психофізіологічні реакції у школярів ЗНЗ із задовільними умовами навчання при оптимальній організації навчально-виховного процесу, як у міських так і у сільських ЗНЗ, були закономірно кращими у порівнянні з показниками їх однолітків, які навчаються у незадовільних умовах: латентний період простої зорово-моторної реакції – 252,3±3,2 мс проти 268,7±4,6 мс (р< 0,01), критична частота злиття світлових миготінь – 40,3±0,9 Гц проти 32,0±0,8 Гц (р< 0,001), швидкість переключення уваги – 114,7±5,4 с проти 125,9±5,7 с.

Темпи росту показників функціонального стану нервової системи учнів у динаміці двох років (у період до реформи і через рік після її впровадження) в цілому були позитивні, але у ЗНЗ із задовільними умовами ці темпи вищі у порівнянні з аналогічними показниками в ЗНЗ із незадовільними умовами, зокрема за показником ЛППЗМР у 9,3 рази у 2 класах, у 14,4 рази у 5 класах, у 23 рази у 7 класах. Отже на фоні незадовільних умов в приміщеннях ЗНЗ, що підтверджено і нашими лабораторними дослідженнями та інструментальними вимірами, показники функціонального стану організму школярів в процесі навчання за умов реформаторських нововведень в освіті змінюються і стають гіршими в порівнянні із аналогічними показниками школярів у ЗНЗ, де ці умови створені.

Індивідуальна комплексна оцінка здоров’я школярів свідчить, що питома вага школярів, віднесених до ІІІ групи здоров’я (тобто дітей з хронічними захворюваннями) міських ЗНЗ із задовільними умовами була меншою у порівнянні з аналогічними показниками у ЗНЗ із незадовільними умовами і складала: у 2 класах – 13,3% проти 15,8% (p<0,05); у 5 класах – 9,5% проти 10,2% (p<0,05); у 7 класах – 8,9% проти 13,9% при p<0,001. Аналогічна картина щодо розподілу учнів ІІІ групи здоров’я спостерігалась і у сільських ЗНЗ із різними умовами навчання (рис.1, 2). Показники гострої захворюваності в цілому по ЗНЗ із задовільними умовами в 1,3 рази менші порівняно із ЗНЗ із незадовільними умовами (p<0,001). При розподілі учнів на фізкультурні групи виявлено, що питома вага школярів віднесених до підготовчої та спеціальної груп з фізкультури у міських ЗНЗ із незадовільними умовами була більшою у порівнянні із міськими ЗНЗ, у яких задовільні умови і становила відповідно 19,7% і 4,7% проти 11,0% і 4,0%. Питома вага школярів, віднесених до підготовчої та спеціальної груп з фізкультури у сільських ЗНЗ із незадовільними умовами була також більшою у порівнянні із сільськими ЗНЗ, де вони задовільні і становила 16,1% і 7,4% проти 11,7% і 4,7%.

Рис. 1. Розподіл учнів ІІІ групи здоров’я у міських ЗНЗ із різними умовами навчання, %

Рис. 2. Розподіл учнів ІІІ групи здоров’я у сільських ЗНЗ із різними умовами навчання, %

При двозмінній організації навчання показники загальної, первинної, гострої, інфекційної захворюваності та патологічної ураженості школярів вищі у 1,2, 1,3, 1,5 та у 1,1 рази у ЗНЗ із незадовільними умовами порівняно із ЗНЗ, де ці умови задовільні (табл.3).

Таблиця 3

Показники здоров’я дітей при двозмінному режимі навчання в ЗНЗ з різними умовами

Показники | ЗНЗ із задовільними умовами | ЗНЗ із незадовільними умовами

Загальна захворюваність, ‰ | 723,7 | 881,1

Первинна захворюваність, ‰ | 375,876 | 483,7

Гостра захворюваність, ‰ | 73,9 | 110,6*

Інфекційна захворюваність, ‰ | 33,1 | 42,2

Патологічна ураженість, % | 25,5 | 28,5

Примітка. * – різниця статистично вірогідна (p<0,05) у порівнянні з ЗНЗ із задовільними умовами.

Установлено, що при двозмінній організації навчального процесу в ЗНЗ із задовільними умовами кількість хворих учнів (ІІ і ІІІ групи здоров’я) у 2 класах майже у 2 рази менша у порівнянні з кількістю учнів аналогічних класів ЗНЗ із незадовільними умовами (р<0,01). Аналогічна ситуація спостерігається серед учнів 7-х класів: при незадовільних умовах та у поєднанні із двозмінною організацією навчального процесу питома вага хворих учнів (ІІ і ІІІ групи здоров’я) становить 43,2% і 16,9%, тоді як при задовільних умовах ці відсотки становлять 38,1% і 13,5% відповідно (р<0,01). Встановлено також, що за відсутності медпрацівників питома вага школярів, віднесених за станом здоров’я до ІІІ групи та спеціальної групи з фізкультури у ЗНЗ із незадовільними умовами, була більшою у 2,5 і 1,4 рази ніж у ЗНЗ із задовільними умовами і становила 7,2% і 5,3% проти 2,8% і 3,8% (р<0,01) (рис.3).

Рис. 3. Розподіл учнів (в цілому по ЗНЗ), які віднесені до спеціальної групи з фізкультури та до ІІІ групи за станом здоров’я у ЗНЗ із різними умовами та за відсутності медичного обслуговування в умовах школи, %

Дані наведені на рис.4 та табл.4 свідчать, що в ЗНЗ із незадовільними умовами при відсутності медичного обслуговування та харчування показники загальної, первинної, гострої, захворюваності та кількість дітей, які часто і довго хворіють упродовж року, були вищими у 1,2, 1,6, 1,6 та 1,7 рази у порівнянні із аналогічними показниками учнів, що навчались у незадовільних умовах за наявності медичного обслуговування та харчування. Показник патологічної ураженості дітей також вищий в 1,3 рази. Структура розподілу школярів за групами здоров’я та з фізкультури мала свою специфіку. Питома вага школярів, віднесених за станом здоров’я до ІІІ групи та спеціальної групи з фізкультури була відповідно більшою у 2,6 і 2,1 рази і становила 7,7% і 5,3% проти 2,9% і 2,5% (р<0,01). Аналогічні дані виявлені і за віковою структурою: питома вага хворих школярів: у 2 класі 13,8%, що більше у 2,5 рази, у 5 класі 25,5% (у 4,5 рази ), у 7 класі 16,6% (у 1,6 рази).

Рис. 4. Розподіл учнів, які віднесені до ІІІ групи здоров’я у ЗНЗ із незадовільними умовами за відсутності медичного обслуговування та харчування та при їх наявності, %

Таблиця 4

Показники здоров’я школярів у ЗНЗ із незадовільними умовами при відсутності медичного обслуговування і харчування та при їх наявності

Показники | ЗНЗ із незадовільними умовами за наявності медобслуговування та харчування | ЗНЗ із незадовільними умовами при відсутності медобслуговування та харчування

1 | 2 | 3

Загальна захворюваність, ‰ | 360,2±10,6 | 439,0±17,0

Продовж. табл. 4

1 | 2 | 3

Первинна захворюваність, ‰ | 164,1±36,8 | 269,0±42,0*

Гостра захворюваність, ‰ | 49,2±12,4 | 71,6±9,2*

Патологічна ураженість, % | 9,1±1 | 11,7±3,6

Кількість дітей, які часто і довго хворіють, % | 7,5±2,3 | 12,6±0,0

Примітка. * – різниця статистично вірогідна (p<0,05) у порівнянні з ЗНЗ при наявності медобслуговування та харчування.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і практичне розв’язання наукових питань стосовно гігієнічного забезпечення оптимальних умов і організації навчання дітей в сучасних міських та сільських загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) в період реформування і модернізації освіти, а також врегулювання відповідного законодавства, що в цілому забезпечить збереження і зміцнення здоров’я школярів упродовж навчання.

1. Встановлена неврегульованість окремих законів стосовно гігієнічного забезпечення умов і організації навчання дітей у ЗНЗ: реформа освіти передбачає початок систематичного шкільного навчання дітей з 6-річного віку згідно з ст.20 Закону України "Про загальну середню освіту" та перехід на більш тривалий 12-річний термін середньої освіти, в ст.22 Закону України "Про освіту" визначена інша вікова межа – з 7 років. Норма статті 22 Закону України "Про загальну середню освіту" про забезпечення учнів "…медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів" нереалізована, жодного підзаконного акту не розроблено і не прийнято.

2. Перехід загальноосвітньої школи на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання відбувається на застарілій матеріально-технічній базі міських і сільських ЗНЗ, яка впродовж останніх 10 років суттєво не змінилась і не відповідає гігієнічним вимогам (по благоустрою – водопостачання, опалення, каналізація; архітектурно-планувальних рішеннях – набір приміщень, освітлення, вентиляція, оснащення шкільними меблями) у 72% випадків. Особливо це стосується сільських ЗНЗ, в яких відсутні спортивні зали у 36%, актові зали – у 67%, учбові комп’ютерні кабінети – у 69%.

3. У зв’язку з організацією класів для шестирічних дітей на базі існуючих шкільних приміщень показник фактичної наповнюваності ЗНЗ перевищує проектну у 26,7% міських ЗНЗ і 4,5% сільських ЗНЗ, що призвело до двозмінного режиму навчання.

4. Відсутня належна матеріально-технічна база їдалень та харчоблоків: 30,5% шкільних їдалень працюють у пристосованих умовах, 25% харчоблоків не забезпечені холодною проточною водою, 20% – не забезпечені відповідним холодильним і технологічним обладнанням. Харчування школярів організовано у 83,6% загальноосвітніх навчальних закладів і у третині з них лише за рахунок буфетної продукції.

5. Не мають необхідних медичних приміщень (кабінетів лікаря-педіатра, зубного лікаря, процедурного та кабінету психофізіологічного розвантаження) 81% обстежених ЗНЗ, 25% міських і понад 70% сільських ЗНЗ не забезпечені шкільними лікарями чи медсестрами. У 79% ЗНЗ відсутня системність і спадкоємність у проведенні поглиблених медичних оглядів та відповідних комплексних профілактично-оздоровчих заходів в умовах школи.

6. Аналіз даних офіційної статистики захворюваності за 2001-2003 роки свідчить про те, що хронічні захворювання мають 33-38% учнів. За період від першого до одинадцятого класу зростають показники захворюваності школярів міських ЗНЗ практично за всіма нозологіями (патологія зору – в 10,9 рази, опорно-рухової системи – в 5,2 рази, нервової системи – в 2,7 рази) на відміну від показників захворюваності школярів сільських ЗНЗ, які зростають лише за двома нозологіями: захворювання органів травлення - в 4,3 рази та патологія зору - в 1,4 рази.

7. До початку реформи освіти показники функціонального стану центральної нервової системи, зорової системи (латентний період зорово-моторної реакції, критична частота злиття світлових миготінь, швидкість переключення уваги) у школярів всіх вікових категорій, які навчались у задовільних з гігієнічної точки зору умовах навчання і при оптимальній організації навчально-виховного процесу, як у міських так і у сільських ЗНЗ, були закономірно кращими у порівнянні з показниками їх однолітків, які навчаються у незадовільних умовах: латентний період зорово-моторної реакції – 252,3±3,2 мс проти 268,7±4,6 мс (р< 0,01), критична частота злиття світлових миготінь – 40,3±0,9 Гц проти 32,0±0,8 Гц (р< 0,001), швидкість переключення уваги – 114,7±5,4 с проти 125,9±5,7 с.

8. В умовах реформування освіти показники функціонального стану центральної нервової системи організму (латентного періоду зорово-моторної реакції) учнів, які навчались в задовільних умовах в міських і сільських ЗНЗ були кращими у порівнянні з показниками учнів, які навчались у незадовільних умовах в міських та сільських ЗНЗ і становили відповідно: у 3-х класах сільських ЗНЗ – 216,9±2,9 мс проти 229,9±5,5 мс (р< 0,001), міських ЗНЗ – 223,6±4,7 мс проти 258,6±6,6 мс (р<0,05); у 5-х класах сільських ЗНЗ – 214,8±5,5 мс проти 224,9±5,2 мс (р<0,05), міських ЗНЗ - 210,1±2,9 мс проти 222,3±5,5 мс (р<0,001); у 7-х класах сільських ЗНЗ – 212,5±2,9 мс проти 221,7±5,7 мс (p<0,05), міських ЗНЗ – 206,1±2,9 мс проти 219,3±5,5 мс (р<0,01), що свідчить про кращу реакцію учнів на проведення реформ в освіті саме в міських ЗНЗ.

9. Доведена залежність показників здоров’я дітей від умов і організації навчання в ЗНЗ – питома вага хворих учнів у 2-х, 5-х і 7 –х класах ЗНЗ із задовільними умовами була меншою у порівнянні з аналогічними класами, де ці умови незадовільні (у 2 класах – 13,3% проти 15,8% (p<0,05), у 5 класах – 9,5% проти 10,2% (p<0,05), у 7 класах – 8,9% проти 13,9% при p<0,001). Показники гострої захворюваності в цілому по ЗНЗ із задовільними умовами в 1,3 рази менші порівняно із ЗНЗ із незадовільними умовами (p<0,001). В учнів міських та сільських ЗНЗ із незадовільними умовами навчання та в поєднанні з двозмінною організацією навчання показники загальної, первинної, гострої, інфекційної захворюваності та патологічної ураженості школярів вищі у 1,2, 1,3, 1,5 та у 1,1 рази у порівнянні із ЗНЗ, в яких задовільні умови і організація навчання (p<0,05).

10. Вплив незадовільних умов у поєднанні з відсутністю медичного забезпечення та харчування у ЗНЗ на показники здоров’я школярів закономірно посилюється: зростають показники загальної, первинної та гострої захворюваності учнів у 1,2, 1,6, 1,5 рази у порівнянні з аналогічними показниками учнів, що навчались у незадовільних умовах, але при наявності медичного обслуговування і харчування. Збільшується також кількість учнів, які часто і довго хворіють упродовж року в