ХАРКІВСЬКИЙ національний університет

ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

нескородєва Інна Іванівна

УДК 336.767: 001.8

ФОРМУВАННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ ФОНДОВИХ ІНДЕКСІВ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

оботу виконано у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Давидов Олександр Іванович,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,

доцент кафедри фінансів та кредиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Сало Іван Васильович,

Українська академія банківської справи

Національного банку України, м. Суми,

завідувач кафедри банківської справи

кандидат економічних наук

Яріш Олена Валентинівна,

Полтавський університет споживчої

кооперації України Укоопспілки та

Міністерства освіти і науки України,

м. Полтава,

доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться “21” вересня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 4-11.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “6” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

Загальна характеристика роботи

ктуальність теми дослідження. Фондовий ринок є особливою сферою ринкових відносин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення потреб суб’єктів економічної діяльності. За умов наявності розвиненої інфраструктури, налагодженого інформаційного забезпечення всіх учасників – інвесторів, емітентів, посередників – фондовий ринок виступає потужним рушієм економічного розвитку будь-якої країни та України зокрема.

У зв’язку з циклічним розвитком і постійною мінливістю фондового ринку виникає необхідність систематичного дослідження стану його кон’юнктури. Це неможливо без використання великих масивів статистичної інформації, яка слугує основою для розрахунку узагальнюючих показників. Особливе місце серед них посідають індикатори ділової активності ринку цінних паперів – фондові індекси. Саме індекси є найбільш застосованими інструментами фінансового аналізу фондового ринку у світовій практиці, оскільки досить адекватно відбивають характер усіх форм коливання пропорцій попиту і пропозиції на цінні папери та використовуються інвесторами як джерело інформації для формування ефективної інвестиційної стратегії, корегування фінансової політики, прийняття економічно обґрунтованих рішень.

Інтенсивний розвиток вітчизняного фондового ринку актуалізував питання використання фондових індексів як інструменту фінансового аналізу його кон’юнктури з метою інформаційного забезпечення учасників ринку для оптимізації пріоритетів інвестування. Але у зв’язку з тим, що фондовий ринок України на сьогодні ще перебуває на стадії розбудови, існуючі фондові індекси не спроможні повною мірою адекватно відбивати цінові тенденції національного ринку цінних паперів. Виникає необхідність з’ясування та обґрунтування нових підходів до формування і застосування фондових індексів в Україні, які поповнять та урізноманітнять сучасну систему індикаторів і в більш повному обсязі задовольнять інформаційні потреби учасників ринку. Такий підхід створює теоретично-практичну основу для удосконалення аналізу стану ділової активності вітчизняного фондового ринку та визначає актуальність наукового розроблення обраної теми дисертаційного дослідження для розвитку економічної науки в Україні.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Основи теорії функціонування фондового ринку знайшли відображення у наукових працях таких видатних зарубіжних і вітчизняних вчених, як: І. Бланк, Є. Бредлі, Е. Баринов, В. Глущенко, О. Давидов, О. Дегтярьова, Є. Жуков, Ю. Іванов, А. Кілячков, Т. Кашаніна, Т. Лепейко, О. Мозговий, О. Мендрул, О. Мертенс, С. Матросов, А. Пересада, Ю. Покладенко, О. Пась, І. Сало, М. Свердан, Є. Сологуб, В. Соболєв, Р. Тьюлз, Т. Тьюлз, Л. Чалдаєв, Уїльям Ф. Шарп, В. Шергин, В. Шафран, О. Яріш та інші.

Питання методики формування фондових індексів та їх призначення як індикаторів ринку цінних паперів були висвітлені в працях: Г. Азаренкової, С. Герасименка, В. Ковальова, Ю. Кравченка, Н. Костіної, І. Ляшенка, Я. Міркіна, А. Шустікова та інших.

Разом з тим залишається недостатньо вивченим питання удосконалення системи індикаторів - формування індексів для моніторингу вітчизняного фондового ринку з урахуванням особливостей його розвитку на сучасному етапі, використання яких сприятиме підвищенню ефективності аналізу кон’юнктури ринку. А саме, не розроблена широка номенклатура фондових індексів, які б застосовувалися учасниками ринку для отримання повної та достовірної інформації не тільки про загальну тенденцію фондового ринку України, а й про окремі його сегменти. Теоретико-методологічне та практичне значення проблеми, недостатнє її наукове опрацювання зумовили вибір теми дисертації, її логіко-структурну побудову, мету, завдання й напрямки дослідження.

в’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри фінансів та кредиту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, яка є складовою частиною комплексної теми “Вплив фінансово-кредитного механізму на розвиток суб’єктів господарювання”, станом на 2006 рік, номер державної реєстрації 0104 U 008305. У процесі підготовки цієї роботи досліджено теоретичні аспекти формування і застосування фондових індексів, виявлена недосконалість індексів як індикаторів фондового ринку України та здійснено розробки, спрямовані на підвищення ефективності аналізу стану ділової активності вітчизняного фондового ринку за допомогою індексів.

Мета та завдання дослідження. Підвищити ефективність аналізу кон’юнктури фондового ринку України на основі вивчення теоретико-методичних засад і розробки практичних рекомендацій щодо формування і застосування фондових індексів. Реалізація поставленої мети зумовила важливість вирішення комплексу теоретичних та практичних завдань:

· визначено сутність, характерні особливості і функції фондового ринку України як такого, що розвивається;

· уточнено економічний зміст фондового індексу відносно поняття “біржовий індекс” та визначено критерії класифікації індексів;

· визначено поняття “інвестиційний процес на фондовому ринку” як теоретичної основи для застосування фондових індексів;

· порівняно методичні підходи щодо формування індексів розвинутих фінансових ринків і фондового ринку України як такого, що розвивається та їх функціональне призначення;

· здійснено аналіз вітчизняних індексів в якості індикаторів кон’юнктури фондового ринку: оцінено достовірність і повноту наданої інформації фондовими індексами;

· теоретично обґрунтовані шляхи удосконалення методів формування та способів застосування фондових індексів в Україні.

б’єктом дослідження є індекси як інструмент фінансового аналізу фондового ринку України.

Предметом дослідження є методичні і практичні проблеми формування та застосування індексів фондового ринку України в якості індикаторів стану його ділової активності.

етодологічною і теоретичною основою проведених досліджень є наукові положення сучасної теорії фінансового аналізу, законодавчі акти України.

Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи. Основними з яких були:

діалектичний метод – для виявлення якісного взаємозв’язку між розвитком фондового ринку та методами формування і ефективністю застосування індексів як інструменту аналізу його кон’юнктури;

метод порівняння – для порівняння формування та функціонального призначення фондових індексів розвинених країн з методикою розрахунку та напрямками застосування індикаторів в Україні;

конкретно-історичний – для визначення особливостей методичних підходів розробки та використання фондових індексів у процесі функціонування фондового ринку України;

економіко-математичні і статистичні методи – для розрахунку кількісних характеристик взаємозв’язків між фондовими індексами розвинених країн і України та виявлення ступеня їх взаємозалежності; для сегментації національного фондового ринку на сектори за рівнем ліквідності акцій;

графічний метод – для візуального відображення динаміки ціни акцій і динаміки провідних фондових індексів розвинених країн, України та запропонованого індексу з метою виявлення поточних тенденцій;

системний метод – для виявлення чинників, які впливають на формування і застосування фондових індексів;

метод логічного моделювання – для розробки алгоритму нового підходу до формування вибірки фондового індексу, практичне застосування якого сприятиме ефективному аналізу фондового ринку України.

нформаційна база дисертаційного дослідження складається з: матеріалів Міністерства фінансів України і Державного комітету статистики; нормативної та статистичної інформації Першої фондової торговельної системи і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; праць провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем інформаційного забезпечення фондового ринку, формування і застосування фондових індексів; матеріалів наукових конференцій.

аукова новизна дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні і практичному розв’язанні проблем формування і застосування індексів як інструменту аналізу кон’юнктури фондового ринку України. До важливих результатів, які містять наукову новизну, віднесено такі:

вперше:

- обґрунтована необхідність сегментації фондового ринку України за рівнем ліквідності акцій на два сектори: сектор найліквідніших акцій і сектор менш ліквідних акцій, а також на базі цього запропоновано використовувати різні за формуванням вибірки індекси для більш точного аналізу цих секторів з метою оптимального вибору пріоритетів інвестування;

- запропоновано алгоритм формування фондового індексу, вибірка якого, на відміну від існуючих українських індикаторів, створена на базі підприємств-емітентів акцій меншої ліквідності порівняно з найліквіднішими акціями для більш об’єктивного урахування в процесі аналізу поточних тенденцій даного сектору цінних паперів;

удосконалено:

- поняття “фондовий ринок” як складника ринку цінних паперів шляхом найбільш повного відображення у ньому функціонального призначення цінних паперів для формування або трансформації цільових фондів фінансових ресурсів і довгострокового терміну їх обертання;

- поняття “фондовий індекс”, з позиції більш широкого економічного змісту порівняно з поняттям “біржовий індекс”, як відносного показника, який характеризує зміну поточної вартості цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку за певний проміжок часу;

- багатомірну класифікацію фондових індексів залежно від: статусу країни; складу сукупності досліджуваних суб’єктів і поставлених завдань на індекс; статистичної бази; номенклатури цінних паперів списку індексу; методу розрахунку; методу усереднення; виду зважування; базового значення індексу; валюти ведення, яка найбільш повно відбиває методики формування і функціональні особливості індексів;

- визначення поняття “інвестиційний процес на фондовому ринку” як сукупність послідовних стадій обертання капіталу: акумуляції, трансформації та перерозподілу фінансових ресурсів при посередництві фондових цінностей з метою отримання прибутку, що створює теоретичну базу для виявлення та аналізу напрямків застосування фондових індексів;

дістало подальшого розвитку:

- обґрунтування необхідності розширення номенклатури фондових індексів України у зв’язку з обмеженим набором їх функцій порівняно з індикаторами розвинених країн, що зумовлено особливостями розвитку вітчизняного ринку цінних паперів на сучасному етапі;

- з’ясування потреби урахування динаміки світового ринку капіталів при оцінці стану фондового ринку в Україні у зв’язку із значною кореляцією індексів країн.

Практичне значення отриманих результатів. Основні теоретичні висновки і пропозиції, які містяться в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані: у викладанні учбових курсів “Цінні папери”, “Фондовий ринок”, “Фондові операції комерційних банків”; при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених курсів; у майбутніх теоретичних дослідженнях питань, які стосуються аналізу ділової активності фондового ринку України; при оптимізації інвестиційної стратегії учасників національного ринку цінних паперів; у процесі удосконалення системи індикаторів фондового ринку України.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що визначені особливості формування і застосування індексів в Україні дали змогу запропонувати якісно новий інструмент фінансового аналізу ділової активності фондового ринку - фондовий індекс ILLS-60, який дає можливість оцінити кон’юнктуру певного сектору ринку – менш ліквідних акцій порівняно з найліквіднішими акціями, а не загальну кон’юнктуру ринку, що покладено у підґрунтя функціонального призначення існуючих фондових індексів в Україні.

Наукові результати дисертації, які мають прикладний характер, знайшли практичне застосування в установах України, що підтверджується відповідними довідками. Зокрема, запропонований алгоритм формування фондового індексу менш ліквідних акцій порівняно з найліквіднішими в Україні був використаний фінансовою компанією “Проксі” при визначенні пріоритетів інвестування в цінні папери на фондовому ринку України в 2005 році (довідка про впровадження № 157/06 від 17.01.2006 р.). Пропозиції по сегментації фондового ринку України за рівнем ліквідності акцій на два сектори: сектор найліквідніших акцій і сектор менш ліквідних акцій, з метою використання різних за формуванням вибірки фондових індексів для визначення цінових тенденцій зазначених секторів, були використані Полтавським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розробці проекту Плану заходів з реалізації Основних напрямків фондового ринку України на 2006-2010 роки. В подальшому будуть враховані в методичних рекомендаціях щодо впровадження механізму ефективності управління акціонерними товариствами за показниками їх капіталізації на організаційно-оформлених ринках (довідка про впровадження № 01-31/1224 від 16.08.2006 р.).

Висновки і результати дослідження впроваджені у навчальний процес Міжнародного Соломонового університету при складанні й викладанні курсів “Цінні папери”, “Банківські операції”, “Фінансовий аналіз” (акт впровадження від 26.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок, здійснений у роботі, яка написана у співавторстві [1], полягає у виявленні особливостей розвитку фондового ринку України на сучасному етапі.

Апробація результатів дисертації. Отримані в процесі дисертаційної роботи основні теоретичні висновки, пропозиції та рекомендації доповідалися й одержали позитивну оцінку на таких науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: Третя Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації керування”, Харків, 2002 р.; Науково-практична конференція “Михайло Туган-Барановський та сучасні економічні науки”, Харків, 2005 р.; Всеукраїнська науково-практична конференція “Фінансова система України: становлення та розвиток”, Острог, 2006 р.; Науково-практична конференція “Суб’єкти господарювання в сучасній фінансово-кредитній системі України”, Харків, 2006 р.; Всеукраїнська науково-практична конференція “Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу”, Донецьк, 2006 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,5 ум.-друк. арк., з яких особисто авторові належить 2,4 ум.-друк. арк. З них 7 - у наукових фахових виданнях (2,3 ум.-др. арк.) та 2 - тези доповідей на конференціях (0,2 ум.-др. арк.).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінок комп’ютерного тексту, в тому числі основний текст дисертації викладений на 158 сторінках. Матеріали дисертації ілюстровані 20 таблицями, 13 рисунками і 9 формулами. Загальна кількість додатків – 8, обсяг яких становить 17 сторінок. Список використаної літератури містить 211 джерел.

Основний зміст роботи

У першому розділі – “Теоретичні засади формування і застосування фондових індексів” – уточнено економічний зміст фондового ринку; удосконалено поняття “фондовий індекс” з позиції порівняльного аналізу його з поняттям “біржовий індекс”; запропоновано багатомірну класифікацію фондових індексів та визначення сутності інвестиційного процесу на фондовому ринку з метою створення теоретичної бази для застосування фондових індексів.

З огляду на невизначеність терміна “фондовий ринок” в економічній літературі, що з’ясовується концентрацією уваги вчених на різних аспектах фінансових відносин та ототожнюванням його з поняттям “ринок цінних паперів”, в дисертації запропоновано уточнене трактування поняття “фондовий ринок” з урахуванням системного підходу, терміну функціонування цінних паперів та їх функціонального призначення. Фондовий ринок – це система економічних взаємозв’язків з постійним процесом їх відтворювання між суб’єктами інвестиційного процесу, яка опосередкована довгостроковими цінними паперами з метою формування і трансформації фондів фінансових ресурсів цільового призначення. Поняття ж “ринок цінних паперів” є загальним відносно “фондового ринку”, оскільки відбиває економічні відносини, опосередковані будь-яким видом цінних паперів.

Для інтегральної оцінки кон’юнктури фондового ринку широкого застосування набули індекси. На підставі термінологічного аналізу визначено, що “фондовий індекс” більш широке за економічним змістом поняття відносно дефініції “біржовий індекс”. З урахуванням функціонального призначення індикаторів в дисертації запропоновано наступне тлумачення зазначених економічних категорій. Біржовий індекс – це відносний показник динаміки ринкових цін цінних паперів певного організованого майданчика фондового ринку за певний проміжок часу, який функціонує на основі офіційно зареєстрованих правил ведення торгівлі. Фондовий індекс – це відносний показник, який характеризує зміну поточної вартості цінних паперів, які обертають на фондовому ринку за певний проміжок часу.

У зв’язку з обмеженою класифікацією фондових індексів за різними ознаками в економічній літературі в дисертації розроблено багатокритеріальну їх класифікацію, яка відбиває усі особливості побудови і функціональні відмінності індикаторів (див. табл. 1).

З метою створення теоретичної бази для дослідження формування та застосування фондових індексів як індикаторів фондового ринку, у роботі сформульовано поняття “інвестиційний процес на фондовому ринку”, яке трактується як сукупність відносин з приводу трансформації мобілізованих фондів фінансових ресурсів у виробничі інвестиції внаслідок чого, відбувається зниження вартості залучених ресурсів шляхом випуску відповідних цінних паперів.

Таблиця 1

Класифікація фондових індексів

За статусом країни

Фондові індекси розвинутих країн

Фондові індекси країн, що розвиваються (так званих emerging markets)

За складом сукупності аналізованих суб’єктів та поставлених завдань

Глобальні фондові індекси

Національні фондові індекси

Галузеві фондові індекси

Фондові індекси окремого підприємства

За статистичною базою

Біржові індекси

Індекси позабіржового фондового ринку

За номенклатурою цінних паперів у списку індексу

Фондові індекси акцій

Фондові індекси облігацій

За методом розрахунку

Базисні фондові індекси

Цепні фондові індекси

За методом усереднення

Фондові індекси на базі середньоарифметичної

Фондові індекси на базі середньозваженої

Фондові індекси на базі середньогеометричної

За видом зважування

Індекси з ціновим зважуванням

Фондові індекси з ринковим зважуванням

Фондові індекси з рівним зважуванням

За базовим значенням

Фондові індекси з базовим значенням 10 пунктів

Фондові індекси з базовим значенням 50 пунктів

Фондові індекси з базовим значенням 100 пунктів

Фондові індекси з базовим значенням 1000 пунктів

За валютою ведення

Фондові індекси розраховані в національній валюті

Фондові індекси розраховані в іноземній валюті

Фондові індекси розраховані в національній і іноземній валютах

Дія інвестиційного процесу на фондовому ринку представлена сукупністю послідовних стадій розподільчого процесу і зображена на рисунку 1. У роботі з’ясовано, що залежно від завдань, які ставить перед собою суб’єкт інвестиційного процесу на фондовому ринку, визначаються методи формування і напрямки застосування індикаторів.

Рис. 1. Інвестиційний процес на фондовому ринку

ругий розділ – “Дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду формування і застосування фондових індексів” – присвячено комплексному аналізу методів формування і напрямків застосування провідних фондових індексів розвинутих країн і України; здійснено аналіз індексів як індикаторів фондового ринку України; обґрунтовано необхідність урахування динаміки світових фондових індексів при аналізі стану ділової активності українського фондового ринку; аргументовано необхідність розширення номенклатури фондових індексів в Україні.

На основі узагальнення та порівняння функціонального призначення фондових індексів розвинутих країн з практичними завданнями, які покладені у підґрунтя індикаторів фондового ринку України встановлено, що вітчизняні фондові індекси мають значно вужчу сферу застосування. Так, окрім базових функцій, які вони виконують: аналіз та відстеження динаміки змін на фондовому ринку, визначення інвестиційної привабливості його кон’юнктури та макроекономічної ситуації країни; оцінка стану ринку акцій приватизованих підприємств України; оцінка ефективності портфельного інвестування; оцінка інвестиційної привабливості галузі, вони не слугують інструментом прогнозу тенденцій та засобом хеджування і спекулятивної гри на ринку. Це пов’язано, перш за все, з недосконалістю і нерозвиненістю структури вітчизняного фондового ринку на сучасному етапі його розвитку.

Виявлено, що методи розрахунку українських фондових індексів практично не відрізняються один від одного і всі основні характеристики збігаються. Але поряд із цим головною відмінною рисою фондових індексів є складники та потужність вибірки індикаторів (набір акцій – представників), бо саме відмінність списку зумовлює різницю у значеннях індексів.

Проаналізована структура бази індикаторів за даними ПФТС свідчить про одноманітність вибірки основних фондових індексів України (див. табл. 2).

Таблиця 2

Структура фондових індексів України за спільністю

складових вибірки станом на 2005 р., (%)

Назва індексу | СОКРАТ | ПФТС-індекс | КАС-20 | ProU-50 | SB-50 | KINDEX

Сократ | - | 86 | 100 | 100 | 100 | 100

ПФТС-індекс | 70 | - | 73 | 73 | 82 | 73

КАС-20 | 35 | 45 | - | 85 | 85 | 55

ProU-50 | 14 | 20 | 34 | - | 54 | 46

SB-50 | 14 | 20 | 34 | 54 | - | 28

KINDEX | 16,2 | 27 | 29,7 | 66 | 37,8 | -

Значний збіг складників бази індексів, які на сьогодні є найбільш застосовуваними інструментами аналізу стану ділової активності фондового ринку в Україні, поряд із практично однаковими підходами при визначенні цінових характеристик акцій, які входять до складу вибірки того або іншого індексу, та методики розрахунку не могло не призвести до адекватної динаміки всіх індикаторів. Вони значною мірою повторюють динаміку провідного українського фондового індексу – ПФТС-індексу, яка відображає загальну позитивну кон’юнктуру вітчизняного ринку цінних паперів за 2004-2006 роки.

Визначальним чинником адекватності значень індикаторів є спільність джерела інформації про котирування акцій українських підприємств. На сьогодні ПФТС слугує статистичною базою майже для всіх фондових індексів в Україні.

Здійснений у роботі аналіз галузевої структури списку фондових індексів України свідчить, що у вибірці кожного з індексів переважають підприємства енергетичної галузі національної економіки, до того ж здебільшого вони є емітентами найліквідніших акцій - “блакитних фішок” (див. табл. 3). Такий розклад подій дав підстави зробити висновок, що на сьогодні індикатори здатні враховувати і відображати динаміку лише найліквідніших акцій фондового ринку України, значна частина яких є представниками енергетичної галузі. Це свідчить про недовершеність аналітичного інструментарію для моніторингу вітчизняного ринку цінних паперів на сучасному етапі його розвитку.

Таблиця 3

Галузева структура списку фондових індексів України за кількістю підприємств-емітентів акцій станом на 2005 р.

Галузь | Сократ | ПФТС-індекс | КАС-20 | ProU-50 | SB-50 | KINDEX

Чорна металургія | --- | 2 | 3 | 12 | 8 | 13

Енергетика | 5 | 6 | 13 | 14 | 24 | 7

Кольорова металургія | --- | --- | --- | 2 | --- | 4

Нафтогазовий комплекс | 1 | 1 | 1 | 6 | 6 | 3

Машинобудування | --- | 1 | 2 | 7 | 2 | 3

Паперова промисловість | --- | --- | --- | 1 | 1 | ---

Хімія | 1 | --- | 1 | 5 | 2 | 4

Банки | --- | --- | --- | --- | 2 | ---

Комунікації | --- | 1 | --- | --- | --- | 1

Інші | --- | --- | --- | 3 | 7 | 1

В дисертації статистично проаналізовано ступінь взаємозалежності індексів фондового ринку України та розвинених країн. З’ясовано, що у зв’язку з наявністю тісних кореляційних зв’язків між провідними фондовими індексами доцільно враховувати при оцінці активності українського фондового ринку динаміку фондових індексів розвинених країн.

третьому розділі – “Шляхи удосконалення формування та застосування фондових індексів в Україні” – виявлено особливості структури вітчизняного фондового ринку, на основі чого запропоновано сегментувати ринок України за рівнем ліквідності акцій; розроблено алгоритм формування фондового індексу на базі акцій з меншою ліквідністю порівняно з найліквіднішими.

Особливості структури фондового ринку України виявляються в різкій диференціації акцій за рівнем попиту в інвестиційному процесі. Так, структура торгів фондового ринку (в рамках ПФТС) дозволяє умовно розділити акції за рівнем ліквідності на два види: найбільш ліквідні акції (так звані “блакитні фішки”) і менш ліквідні акції, які не відносяться до категорії “блакитні фішки”.

Акції – “блакитні фішки” емітуються фінансово стабільними підприємствами і характеризуються високою інвестиційною привабливістю та ліквідністю. Емітенти акцій - “блакитних фішок” – це є підприємства з найбільшою капіталізацією на фондовому ринку України. Майже всі підприємства відносяться до першого рівня лістингу в ПФТС і складають до 24% загальної капіталізації ПФТС.

На фондовому ринку України також обертаються акції, які не відносяться до категорії “блакитні фішки”. Такі цінні папери за ринковими характеристиками відповідають другому і третьому рівням лістингу в ПФТС і їх ліквідність значно менша порівняно з акціями – “блакитними фішками”. Але за ними залишається потенціал зростання, так як визначені в дисертаційному дослідженні пріоритети інвестування в Україні свідчать про те, що саме у менш ліквідних акціях іноземні інвестори вбачають джерело примноження інвестованого капіталу.

На основі проаналізованих у роботі методик розрахунку та оцінки індексів як індикаторів фондового ринку в Україні зроблено висновок про те, що наявні фондові індекси на сьогодні відображають динаміку лише найліквідніших акцій, які відносяться до категорії “блакитні фішки”. Тоді як менш ліквідні акції, загальна динаміка абсолютної середньої ціни яких може не збігатися із загальною динамікою абсолютної середньої ціни “блакитних фішок” (див. рис. 2, 3), залишається поза увагою, що перш за все пов’язано з обмеженою кількістю і недосконалістю вітчизняного аналітичного інструментарію.

Рис. 2. Динаміка абсолютної середньої ціни акцій - “блакитні фішки” в ПФТС

за лютий-листопад 2005 р., (грн)

Рис. 3. Динаміка абсолютної середньої ціни акцій, які не

відносяться до категорії “блакитні фішки”

в ПФТС за лютий-листопад 2005 р., (грн)

Зазначену проблему можна розв’язати, якщо для аналізу цінової динаміки “блакитних фішок” і акцій, які не відносяться до категорії “блакитні фішки”, застосовувати різні за складовими вибірки фондові індекси.

Для підвищення ефективності аналізу кон’юнктури фондового ринку України за допомогою фондових індексів, в дисертації запропоновано розділити ринок (у рамках ПФТС) на два сектори:

1) сектор найліквідніших акцій (так звані “блакитні фішки”);

2) сектор менш ліквідних акцій, які не відносяться до категорії “блакитні фішки”, але пройшли лістинг ПФТС.

Основною класифікаційною ознакою є ліквідність акцій. Критерії сегментації приведені в таблиці 4, які запропоновані на базі правил лістингу та делістингу ПФТС.

З урахуванням запропонованої сегментації фондового ринку України за ліквідністю акцій доцільно, з метою виявлення об’єктивної динаміки кон’юнктури ринку, використовувати різні за базовим змістом фондові індекси для аналізу кожного із секторів.

На підставі сегментації вітчизняного фондового ринку в дисертаційному дослідженні запропоновано, з урахуванням класичної методики побудови фондових індексів, алгоритм формування фондового індексу - ILLS-60. Цей індекс базується на основі підприємств-емітентів акцій, які пройшли лістинг ПФТС, але характеризуються на фондовому ринку України меншою ліквідністю порівняно з найліквіднішими акціями – “блакитними фішками” (див. рис. 4).

Таблиця 4

Сегментація фондового ринку України за рівнем ліквідності акцій

Сегменти

Критерії | Сегмент найліквідніших акцій (так звані “блакитні фішки”) | Сегмент менш ліквідних акцій, які не відносяться до категорії “блакитні фішки”

Загальні | існує можливість вільного обігу цінного паперу

цінний папір, випущений у порядку та згідно з чинним законодавством України і нормативними актами ДКЦПФР

відповідно до форми випуску та згідно з чинним законодавством України і нормативними актами ДКЦПФР реєстр акцій емітента ведеться незалежним реєстратором чи емітентом, або глобальний сертифікат розміщений в Національній депозитарній системі, або право власності на цінний папір посвідчується сертифікатом на пред’явника

дотримування емітентом правил розкриття інформації згідно з чинним законодавством України

Специфічні | відповідають першому рівню лістингу ПФТС | складають другий і третій рівні лістингу ПФТС

загальна капіталізація цінних паперів (або розмір статутного фонду емітента) становить суму щонайменше 10 млн. грн.; | загальна капіталізація цінних паперів (або розмір статутного фонду емітента) становить суму менше ніж 10 млн. грн., але не менше 5 тис. грн.

емітенти акцій мають не менше 1000 акціонерів | їх емітенти мають будь-яку кількість акціонерів

стабільність котирувань: щоденно не менше двох пропозицій на купівлю та двох пропозицій на продаж акцій в ПФТС | щоденна стабільність котирувань

Для адекватного відображення фондовим індексом ILLS-60 динаміки сектору менш ліквідних акцій порівняно з “блакитними фішками” необхідно, щоб при формуванні його вибірки кожне підприємство мало рівнозначний вплив на значення індексу. У зв’язку з цим у дослідженні застосовано для розрахунку індексу ILLS-60 середньогеометричну відносної вартості цінних паперів (акцій). За класифікаційною ознакою зважування – індекс з рівним зважуванням. Динаміка запропонованого фондового індексу за лютий-листопад 2005 рік представлена на рисунку 5.

Рис. 4. Алгоритм визначення фондового індексу на базі акцій з меншою ліквідністю (порівняно з найліквіднішими акціями)

Рис. 5. Динаміка запропонованого фондового індексу ILLS-60

за лютий-листопад 2005 р.

Упровадження нового фондового індексу ILLS-60 позитивно у тому плані, що він описуватиме стан ділової активності окремого сектору ринку - менш ліквідних акцій порівняно з найліквіднішим, а не загальну його кон’юнктуру, що покладено у підґрунтя функціонального призначення існуючих у практиці українських фондових індексів. Він слугуватиме орієнтиром для формування та оптимізації інвестиційної стратегії інвесторів, особливо стратегічних, які схильні до довгострокового вкладання капіталу, сприятиме прозорості ринку цінних паперів України та розкриттю його потенціалу як генератора фінансового капіталу.

ВИСНОВКИ

Основні наукові й практичні висновки дисертаційної роботи сформульовані у таких положеннях.

1. Поняття “фондовий ринок” і “ринок цінних паперів” не є синонімами. Фондовий ринок формує економічні відносини, пов’язані з формуванням фондів грошових ресурсів, які опосередковані капітальними цінними паперами. Поняття “ринок цінних паперів” відбиває економічні відносини опосередковані будь-яким цінними паперами. Отже термін “ринок цінних паперів” – є загальним стосовно поняття “фондовий ринок”.

2. “Біржовий індекс” є складовою поняття “фондовий індекс”. Так, індекс фондового ринку відбиває загальні тенденції, які відбуваються на всьому ринку цінних паперів, а біржовий індекс відображає стан і кон’юнктуру певного організованого торговельного майданчику (фондової біржі).

3. Представлення багатокритеріальної класифікації фондових індексів за

такими ознаками як: статус країни; склад сукупності досліджуваних суб’єктів і поставлені завдання на індекс; статистична база; номенклатура цінних паперів списку індексу; метод розрахунку; метод усереднення; вид зважування; базове значенням індексу; валюта розрахунку – створить теоретичну основу для удосконалення методології формування і застосування фондових індексів.

4. Фондові індекси України значно корелюють з провідними індикаторами розвинених країн, що свідчить про активність України як учасника глобалізації міжнародного ринку капіталів. Тому доцільно враховувати при аналізі поточних тенденцій на вітчизняному фондовому ринку динаміку світових фондових індексів.

5. Недосконала методика розрахунку індикаторів поряд з вузькою їх номенклатурою сприяє тому, що фондові індекси на сьогодні здатні відбивати динаміку лише акцій, які відносяться до категорії “блакитні фішки”, більшість із яких представляють енергетичну галузь економіки України і не аналізують стан сектору фондового ринку де котируються акції, які не відносяться до категорії “блакитні фішки”.

6. Для підвищення ефективності аналізу кон’юнктури фондового ринку України за допомогою використання фондових індексів доцільно розділити ринок на два сектори за рівнем ліквідності акцій: сектор найліквідніших акцій, так звані “блакитні фішки” і сектор менш ліквідних акцій, які не відносяться до категорії “блакитні фішки”, але які пройшли лістинг ПФТС. Дані сектори необхідно аналізувати різними фондовими індексами, які різняться за методикою формування вибірки.

7. Фондовий індекс ILLS-60 розроблено для визначення інвестиційної привабливості окремого сектору акцій, які характеризуються на фондовому ринку України меншою ліквідністю порівняно з “блакитними фішками”. Впровадження фондового індексу ILLS-60 в українську фінансову практику розширить номенклатуру аналітичного інструментарію для моніторингу вітчизняного фондового ринку та сприятиме ефективності та об’єктивності аналізу стану його ділової активності.

Список опублікованих наукових праць

за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

1. Селезнева И.И. (Нескородева И.И.), Давыдов А.И. Современное состояние и пути развития украинского фондового рынка // Вісн. Харк. держ. ун-ту. – 1999. – №446. – Економічна серія. – С. 184-187.

2. Селезнева И.И. (Нескородева И.И.) Депозитарные расписки как инструмент международного фондового рынка // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2002. – №534. –Економічна серія. – С. 265-270.

3. Нескородєва І.І. Індекси як індикатори фондового ринку України // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2005. – №668. – Економічна серія. – С. 194-198.

4. Нескородєва І.І. Фондовий індекс на базі акцій з меншою ліквідністю (у порівнянні з найліквіднішими акціями) // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 214. В 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Том I. – С. 135-144.

5. Нескородєва І.І. Класифікаційні аспекти фондових індексів // Наукові записки. Збірник наукових праць. Випуск 8. В 3 ч. – Острог: НУ “Острозька академія”, 2006. – Економічна серія. – Ч 3. – С. 421-430.

6. Нескородєва І.І. Дослідження економічної сутності фондового ринку // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 215. В 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Том I. – С. 54-60.

7. Нескородєва І.І. Фондові індекси та їх функціональне призначення // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 217. В 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Том IІ. – С. 434-441.

Тези доповідей

8. Селезнева И.И. (Нескородева И.И.) Консолидация фондовых рынков Западной Европы в аспекте основных тенденций их развития // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали конф. – Харків, 2002. – С. 25-26.

9. Нескородєва І.І. Сегментація фондового ринку України як спосіб вдосконалення методів аналізу інвестиційного процесу за допомогою індексів // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: Матеріали конф. – Донецьк, 2006. – С. 86-87.

АНОТАЦІЯ

Нескородєва І.І. Формування і застосування фондових індексів в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2006.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню, теоретичному обґрунтуванню й узагальненню, розробці рекомендацій щодо формування й використання фондових індексів в Україні.

У ході дослідження уточнено економічний зміст категорії “фондовий ринок”. З’ясовано сутність фондового індексу відносно поняття “біржовий індекс” і запропоновано багатомірну класифікацію індексів. Сформульовано визначення терміну “інвестиційний процес на фондовому ринку”, виявлено обмежений набір функцій українських фондових індексів порівняно з розвиненими країнами. Обґрунтовано необхідність урахування динаміки провідних світових фондових індексів для об'єктивної оцінки кон'юнктури вітчизняного фондового ринку. Аргументовано необхідність сегментації фондового ринку України за рівнем ліквідності акцій. Розроблено алгоритм фондового індексу на базі акцій з меншою ліквідністю.

Ключові слова: фондовий ринок, фінансовий аналіз, фондовий індекс, найбільш/менш ліквідні акції.

АННОТАЦИЯ

Нескородева И.И. Формирование и использование фондовых индексов в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08. – деньги, финансы и кредит. Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2006.

Диссертационная работа посвящена исследованию, теоретическому обоснованию и обобщению, разработке рекомендаций по формированию и использованию фондовых индексов в Украине с целью повышения эффективности анализа конъюнктуры отечественного фондового рынка.

В работе осуществлен сравнительный анализ трактовок понятия “фондовый рынок” в зарубежной и отечественной литературе. Рассмотрены отличия экономических категорий “рынок ценных бумаг” и “фондовый рынок” с позиции системного подхода, периода обращения ценных бумаг и их назначения.

Уточнено экономическое содержание фондового индекса сравнительно с биржевым индексом с точки зрения специфики функционального назначения индикаторов. Осуществлен аналитический обзор основных классификационных признаков фондовых индексов в мировой и отечественной практике и предложена многомерная их классификация, которая отражает все особенности построения и функциональные отличия индикаторов.

С целью создания теоретической базы для анализа использования фондовых индексов было предложено определение понятия “инвестиционный процесс на фондовом рынке”.

Выявлено функциональную ограниченность фондовых индексов в Украине по сравнению с индикаторами развитых стран. Выяснено целесообразность учета динамики мирового рынка капиталов при анализе конъюнктуры отечественного фондового рынка.

Осуществлен анализ ведущих фондовых индексов Украины как индикаторов рынка на базе сравнения методологии расчетов и структуры списка индексов.

Предложены критерии сегментации фондового рынка Украины по уровню ликвидности акций с целью эффективного его мониторинга при использовании фондовых индексов.

Разработан алгоритм расчета нового индекса по методу формирования его выборки с целью определения текущих ценовых тенденций сектора менее ликвидных акций по сравнению с более ликвидными акциями фондового рынка Украины (в рамках Первой фондовой торговой системы).

Ключевые слова: фондовый рынок, финансовый анализ, фондовый индекс, наиболее/менее ликвидные акции.

ANNOTATION

I.I. Nescorodeva. The Formation and the use of stock exchange index in Ukraine. The Manuscript.

This dissertation applies to be honored with the degree of Candidate of science in Economy on specialty 08.00.08 – money, finance and credit, Kharkiv National University by V. N. Karazin, Kharkiv, 2006.

The scientific research is devoted to studying, giving theoretical grounds and making conclusions, developing recommendations regarding to the formation and the use of the stock exchange indices in Ukraine.

During the research process the economic context of the category “stock market” was defined more precisely. The main point of the stock exchange index was studied and the multidimensional classification of indices was suggested. The concept of “investment process at the stock exchange” was defined and the limited range of functions of Ukrainian stock exchange indices was discovered in the headlight of comparison with developed countries. The were given scientific grounds to the world stock exchange indices. It was done to estimate the current trends at the stock exchange market in Ukraine. Also there was justified the necessity of segmentation of stock exchange market in Ukraine according to the level or liquidity shares. The algoritm of stock exchange index was developed on the base of shares with less liquidity.

Key words: stock market, finance analysis, the stock exchange index, the most/least liquidity shares.

Наукове видання

ескородєва Інна Іванівна

ФОРМУВАННЯ І