ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОСТРОПОЛЬСЬКА ЄВГЕНІЯ ВАСИЛІВНА

УДК 330.341.1

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ У СФЕРІ

МАЛОГО БІЗНЕСУ

Спеціальність 08.00.04. – економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристично-рекреаційний комплекс)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки Європейського університету, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Руденко–Сударєва Лариса Володимирівна,

Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри міжнародних фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Антонюк Лариса Леонтіївна,

Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Ткаченко Юрій Володимирович,

Державний інститут підготовки кадрів,

Міністерства промислової політики України,

м. Київ, ректор

Захист відбудеться “26” грудня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради № К 26.063.01 Європейського університету за адресою: 03115, м. Київ, б-р Вернадського, 16 в.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Європейського університету за адресою: 03115,м. Київ, вул. Депутатська, 15 / 17.

Автореферат розісланий “21” листопада 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент О.П. Луцій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах формування глобальної інноваційної системи, посилення конкуренції між суб’єктами економіки знань зростаючого значення набуває інноваційна політика держави, домінуючим вектором якої є підвищення технологічного рівня і конкурентоспроможності виробництва, у тому числі, і в сфері малого інноваційного бізнесу та перехід на цій основі інноваційного підприємництва у стадію постійного збалансованого зростання. Економічна конкурентоспроможність держав у ХХI столітті забезпечується якісними науково-технологічними зрушеннями та інтелектуалізацією основних складових виробництва в усіх сферах економіки і, насамперед, у малому бізнесі, який виступає як інноваційно активний суб'єкт національних економік. Теоретичне осмислення інноваційних систем у забезпеченні конкурентних переваг малого бізнесу дає можливість трансформувати процеси стихійного та інтуїтивного пошуку шляхів їх модифікації у науково обґрунтовані, що стане найважливішою умовою оздоровлення національної економіки.

Наукові основи інноваційної теорії, закладені в роботах Кондратьєва М., Мілля Дж., Петті У., Рікардо Д., Сміта А., Туган-Барановського М., Шумпетера Й., які трактували нововведення як основну рушійну силу економічного прогресу, набули подальшого розвитку у працях Санто Б., Солоу Р., Твісса Б. Проблемам інноваційної діяльності та якості економічного зростання присвячені роботи Ансоффа І., Валенти Ф., Друкера П., Ламбена Ж., Менша Г., Портера М., Ростоу У., Шпітгофа А. Методологічні питання формування і розвитку національної інноваційної системи розглядаються в роботах таких вітчизняних дослідників, як Амоша О., Антонюк Л., Ареф'єва О., Білорус О., Воротіна Л., Виноградова О., Гальчинський А., Геєць В., Гуткевич С., Маркіна І., Поручник А., Руденко Л., Савчук В., Сіденко С., Ткаченко Ю., Худолій Л., Черваньов Д., Швиданенко Г., Школа І. та інших. Загальні проблеми розвитку малого бізнесу досліджуються у працях Благодатного В., Варналія З., Виноградської А., Сірополіса Н., Соболя С., Рудченко О., Чандлера А. та інших.

Разом з тим багато аспектів цієї наукової проблеми залишаються недостатньо розкритими. Аналітичне оцінювання наукових джерел і практики інноваційного розвитку в країнах з трансформаційними економіками дозволяє зробити висновок про те, що проблеми розвитку інноваційних систем на різних ієрархічних рівнях не лише не втратили своєї актуальності, а й потребують нових теоретико-методологічних підходів до їх дослідження. Слабо обґрунтованими залишаються сучасні моделі формування партнерства великих і малих підприємств, які не достатньою мірою відображають синтез інтересів цих суб'єктів інноваційних систем. Удосконалення вимагають сучасні організаційно-методологічні підходи щодо оцінювання здатності підприємств до інтрапренерства. Потребують поглибленого дослідження та обґрунтування аналітичні аспекти визначення впливу домінуючих факторів на інноваційний потенціал саморозвитку підприємств малого бізнесу. Таким чином, необхідність теоретичного вивчення вказаних проблем і підпорядкування проведених досліджень практичному застосуванню зумовили вибір теми, мети і завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Європейського університету “Наукові основи економічної адаптації підприємства в умовах трансформації економіки” (номер держреєстрації 0101U007351) та Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету: “Розвиток інноваційної діяльності в умовах замкнутих соціоінженерних систем малого бізнесу України” (номер держреєстрації 0107U001994). Особисто автором в рамках цієї теми досліджено основні шляхи формування інноваційної компоненти малого бізнесу як головної умови підвищення його ефективності та забезпечення функціонального зростання у конкурентному середовищі, домінуючим чинником якого є безперервність техніко-технологічних зрушень в умовах соціально-економічних систем суспільства.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне наукове обґрунтування теоретико-методологічних та практичних засад формування ефективності функціонування малого бізнесу на основі розвитку інноваційних систем в Україні. Реалізація мети дослідження зумовила об'єктивну необхідність виявлення та розв'язання наступного комплексу завдань:

- узагальнити концептуальні основи інноваційної діяльності на основі дослідження теоретичних підходів щодо сутності інновації та її особливостей в сучасних економічних теоріях;

- визначити особливості реалізації та регулювання інноваційної діяльності суб'єктів малого інноваційного бізнесу в країнах - ключових інноваторах та аутсайдерах;

- обґрунтувати приоритетні напрями інноваційної стратегії підприємств малого бізнесу України;

- показати зростаючу роль партнерства великих і малих підприємств у процесі реалізації інноваційної діяльності малими підприємствами;

- розробити методику оцінки здатності підприємств великого промислового бізнесу до інтрапренерства;

- сформувати механізм управління розвитком малого підприємництва в Україні на основі розвитку сучасних інноваційних систем;

- розробити механізм створення позитивного інноваційного середовища у сфері малого бізнесу.

Об'єктом дослідження є процес становлення та розвитку підприємств системи малого інноваційного бізнесу в умовах техноглобалізації.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів регулювання, розвитку та стимулювання інноваційної діяльності суб'єктів малого бізнесу в контексті нарощування конкурентних переваг.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних постулатах економічної теорії та статистичної науки. Фундаментальну основу дослідження становлять історико-логічний і системний підходи до аналізу економічних явищ і процесів.

У процесі вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи дослідження: логічного узагальнення – для уточнення наукових понять теорії інноваційної діяльності та малого підприємництва; діалектичний метод – для дослідження соціально-економічної сутності малого інноваційного бізнесу; порівняння – для зіставлення особливостей становлення і управління розвитком малого інноваційного бізнесу в Україні та зарубіжних країнах; кореляційно-регресивного аналізу - для розробки моделі застосування системи планування показників розвитку малого бізнесу в регіонах України; системно-цільовий підхід – для розробки алгоритму послідовної трансформації підприємств у підприємства підприємницького типу; моделювання і ситуаційного аналізу – для розробки алгоритму створення інтрапренерської структури.

Інформаційною базою дисертаційної роботи стали монографії та періодичні публікації українських і зарубіжних учених з питань інноваційної діяльності підприємств малого бізнесу, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, Державного комітету статистики України, офіційні матеріали регіональних органів управління з питань промислового та господарського розвитку, дані статистичної звітності господарської діяльності підприємств, матеріали анкетного опитування фахівців, український Інтернет-ресурс.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у комплексному дослідженні та розробці науково-методичних підходів до розвитку інноваційної системи малого бізнесу через призму сучасних трансформаційних зрушень і полягає у наступному:

вперше:

- запропоновано сучасний підхід до ідентифікації станів інноваційного середовища (сприятливого, індиферентного, несприятливого) на підставі якісних ознак і критеріїв відповідно до його регулятивного впливу на інноваційну діяльність підприємства малого бізнесу та результативність їх функціонування через виявлення та обґрунтування основних умов і чинників, що забезпечують трансформацію середовища у стан сприятливості;

- розроблено концепцію та графічну індикативну модель формування трирівневої інтегрованої системи управління розвитком малого інноваційного бізнесу на основі симбіозу системних компонентів, які у своїй сукупності беруть участь у розбудові інноваційної системи національної економіки;

удосконалено:

- теоретико-методичні засади гармонізації партнерства великих і малих підприємств, що базуються на комплексному системному підході до створення нових інтегрованих інноваційних структур, спроможних забезпечити зростання конкурентоспроможності за рахунок синергії організаційно-виробничих переваг великого бізнесу та гнучкості і мобільності творчого потенціалу малих підприємств;

- методичний підхід до якісних перетворень із виокремленням шести послідовних етапів (генерації ідей, технічний, технологічний, організаційно-економічний, інтегрований, соціоінженерний), необхідних для втілення ідеї та доведення її до чітко визначеного соціально-економічного ефекту, що дозволять гармонізувати соціально-економічну спрямованість інновацій;

дістали подальшого розвитку:

- організаційно-економічні засади формування та розвитку інноваційних систем на макро-, мезо- та мікрорівнях, які на основі проведеного аналізу традиційних (технічного, технологічного, економічного) та авторських (інтегрованого і соціоінженерного) підходів дали можливість доповнити класифікацію інновацій за змістом та по-новому ідентифікувати поняття “інновації” та “інноваційної системи малого бізнесу”;

- методичний підхід до оцінки готовності великих промислових підприємств до інтрапренерства на основі авторського алгоритму, представленого у вигляді п’яти послідовних, логічно пов’язаних етапів трансформаційних змін базового (великого) підприємства, спрямованих на утворення інноваційної структури, виділених на основі наукової аргументації та графічної інтерпретації;

- обґрунтування основних чинників ефективного розвитку інноваційних систем малого бізнесу на основі виділення домінуючих складових забезпечення їх функціонування на різних ієрархічних рівнях середовища з урахуванням існуючих тенденцій, що дало можливість визначити напрями розвитку інноваційної діяльності та ступінь залучення малого бізнесу у процес техніко-технологічних зрушень і структурної перебудови національної інноваційної системи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості формування умов сталого розвитку підприємств системи малого інноваційного бізнесу, що відповідають сучасному рівню розвитку ринкових відносин в Україні, а отже підвищення інноваційної активності підприємств малого бізнесу і забезпечення їхнього ефективного партнерства з великими промисловими підприємствами. Розроблені рекомендації прийняті до використання для оцінки і прогнозування розвитку малого інноваційного бізнесу у взаємодії з великими промисловими підприємствами шляхом створення інтрапренерських структур ТОВ “Важпромкомплекс” (довідка № 5 від 10.02.2006р.), ВАТ “КЗВВ” (довідка № 32 від 01.06.2006р.), ВАТ “ЕМСС” (довідка № 12 від 06.03.2006 р.), ВАТ “КМЗ ім. Куйбишева” (довідка № 19 від 17.04.2006 р.), положення дисертаційної роботи по підтримці малого інноваційного бізнесу використано в діяльності АКБ “Брокбізнесбанк” (довідка №89 від 12.12.2006р.) у частині висновків і рекомендацій щодо створення моделі розробки та застосування системи планування розвитку малого бізнесу в регіонах України при створенні регіональних програм кредитування суб'єктів підприємництва, а також матеріали дисертаційного дослідження в частині висновків і рекомендацій щодо створення моделі розробки та застосування системи планування розвитку малого бізнесу в регіонах України було використано в практичній діяльності Краматорського відділення Донецької торговельно-промислової палати при розробці “Програми інноваційного розвитку підприємств Донецької області на 2007 рік” (довідка №39 від 16.01.2006р.), у діяльності “Міжнародного центру підприємництва і менеджменту” (м. Київ) при створенні “Програми організації міжнародного обміну інноваційними технологіями суб’єктів малого підприємництва на 2007 -2008 роки” (довідка № 24 від 14.03.2006р.). Результати дисертаційного дослідження використано в навчальному процесі при викладанні дисциплін в Донбаському інституті техніки та менеджменту (м. Краматорськ) “Економіка та організація інноваційної діяльності”, “Основи бізнесу”, “Інноваційний менеджмент” (довідка №56 від 13.07.2006р.), при підготовці курсів лекцій, матеріалів для практичних занять, тестових питань, контрольних завдань, самостійних та індивідуальних робіт з дисципліни “Основи підприємництва” в Інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів – філіалу Науково-дослідного інституту праці й зайнятості населення Міністерства праці і соціальної політики України і Національної академії наук України м. Краматорськ (довідка №43 від 20.06.2006р.) та в практичній діяльності Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (м. Краматорськ) при розробці проекту створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в Україні та програм самозайнятості працездатного населення (довідка №52 від 30.08.2006р.).

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформульовані й обґрунтовані наукові положення, висновки й рекомендації з вирішення наукової задачі розробки теоретичних засад управління інноваційною активністю підприємств малого бізнесу. Дисертаційне дослідження є особистою науковою працею здобувача. Усі результати отримані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в друкованих працях. У дисертації здобувач використовував власні наукові ідеї, у тому числі викладені в роботах, які виконані у співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати досліджень доповідались, обговорювались й підтримані на: науково-практичній конференції викладачів і студентів “Актуальні проблеми бізнесу та підприємництва в Україні” (м. Полтава, 2002 р.), международной конференции “Роль малого и среднего бизнеса в развитии и углублении интеграционных связей между странами СНГ” (м. Полтава, 2002 р.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць у фахових виданнях, у яких відображено загальний зміст дисертації. Загальний обсяг публікацій становить 3,67 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,49 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 255 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту 154 сторінки. Дисертація містить 21 таблицю на 9 сторінках, 32 рисунки на 24 сторінках, 11 додатків на 49 сторінках, список використаних джерел нараховує 205 найменувань на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність наукового дослідження, визначено його мету, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження розвитку інноваційних систем малого бізнесу” узагальнено і поглиблено концептуальні основи інноваційної діяльності: досліджено еволюцію концепцій інноваційного розвитку; сутність, зміст і основні напрями інноваційної діяльності виходячи із структури відтворення інноваційних процесів; розкрито особливості реалізації та методи регулювання інноваційної діяльності суб'єктів малого інноваційного бізнесу на основі оцінки поточного стану інноваційної діяльності в Україні; досліджено передумови і чинники ефективного розвитку інноваційних систем малого бізнесу в Україні.

У дослідженні, на основі конструктивного аналізу, було доведено, що найбільш вичерпно розкрити сутність категорії “інновація” дозволяє симбіоз традиційних (технічний, технологічний, економічний) та авторських (інтегрований, соціоінженерний) підходів, що дало можливість обґрунтувати необхідність угруповання основних складових інновації за ознакою їхньої приналежності до інноваційної системи, уточнити поняття “інновація” та “інноваційна система малого бізнесу”, удосконалити класифікацію інновацій за змістом, яка, на основі послідовних етапів якісних трансформацій, необхідних для перетворення ідеї в кінцевий соціально-економічний результат, виразно ілюструє здатність інноваційного процесу найбільш повно задовольнити потреби суспільства у новому продукті. “Інновація” трактується як соціально-економічна категорія, що забезпечує всебічну гармонізацію суспільно-економічних відносин та загальну соціально-економічну безпеку функціонування систем в умовах розвитку науково-технічного прогресу ефективнішими і продуктивнішими способами, що досягається в результаті інтеграції процесних елементів інноваційних систем. “Інноваційна система малого бізнесу” визначена як інтегрована підсистема національної інноваційної системи, що відповідно до особливостей функціонування малого бізнесу, поєднує у собі не лише інститути, суб'єкти та їх інноваційний потенціал, а також партнерство, що формується під впливом таких компонентів зовнішнього середовища, як науково-дослідна інфраструктура, структури правового забезпечення інноваційного процесу, інформаційні мережі технологічного розвитку.

Доведено, що малий інноваційний бізнес є досить специфічним суб'єктом ринкових відносин, особливості функціонування якого в сучасних умовах господарювання можна визначити шляхом існуючих форм і методів інноваційної діяльності, які обумовлюють взаємодію двох складових реалізації: зовнішніх чинників (загальнодержавні, галузеві та регіональні пріоритети, програми і прогнози) і внутрішніх складових інноваційного процесу. Ефективність інноваційної діяльності малих інноваційних підприємств залежить від складної взаємодії багатьох чинників і знаходить прояв у забезпеченні зростання факторів та обсягів виробництва, прискоренні структурних зрушень тощо.

Аналіз досвіду розвинутих країн світу дозволив констатувати, що активізація інноваційної діяльності є безумовним пріоритетом державного регулювання економічних процесів, на основі чого була запропонована нова класифікація методів регулювання інноваційної діяльності, яка заснована на співіснуванні методів державного регулювання і методів ринкового саморегульованою на тій основі, що ринкова економічна система не є цілком саморегулівною, а постійно потребує державного втручання з метою подолання негативних економічних явищ, властивих ринку.

Дослідження форм реалізації та основних засад державного регулювання (рис. 1) інноваційної діяльності в Україні дозволило окреслити передумови і чинники ефективного розвитку інноваційних систем малого бізнесу. Автор доводить, що суб'єкти малого інноваційного бізнесу в сучасних умовах господарювання практично не здійснюють інноваційну діяльність самостійно у силу численних перешкод функціонування. Таким чином була вироблена гіпотеза, що інноваційна діяльність малих підприємств можлива лише за умови їхньої взаємодії з великим, переважно, промисловим бізнесом.

Дослідження інноваційної активності промислових підприємств України у 2002 – 2006 рр. дозволило констатувати, що спостерігається досить стійка тенденція до спаду інноваційної активності у сфері освоєння інноваційної продукції та впровадження нових технологічних процесів, яка обумовлена дією факторів, що стримують інноваційну активність промислових підприємств, а саме відсутністю фінансування, недосконалістю законодавства, відсутністю коштів у замовників продукції, високими процентними ставками банків, труднощами із сировиною, недостатньою мобільністю і гнучкістю великих підприємств – вимоги ринку, що постійно змінюються, спричиняють значні капітальні витрати, найчастіше значно зношені (як фізично, так і морально) основні фонди, значні виробничі потужності, що нерідко простоюють.

Проведення детального аналізу літературних джерел і статистичних даних, які ілюструють наукоємність зовнішнього середовища дало можливість довести, що в Україні створена достатньо потужна науково-інфраструктурна база для успішної реалізації інноваційної діяльності суб'єктами малого бізнесу, проте водночас спостерігається досить низька інноваційна активність цього сектору економіки. З метою виявлення основних факторів, що впливають на розвиток інноваційного малого бізнесу, автором на прикладі Донецької області було визначено залежність обсягу реалізованої продукції підприємствами малого бізнесу від обраних факторів по трьох групах – фінансових, організаційних і виробничих, результати якого дозволили стверджувати про найбільший вплив групи фінансових факторів на обсяг реалізації продукції підприємств малого бізнесу Донецької області, що підтвердило гіпотезу стосовно слабкої спроможності суб'єктів малого бізнесу самостійно

Умовні позначення:

Рис. 1. Схема функціонування інноваційної системи малого бізнесу в Україні

забезпечувати ефективність свого функціонування у сфері інноваційної діяльності.

В роботі показано, що малий бізнес спроможний відіграти значну роль в активізації національних інноваційних процесів у силу притаманних йому рис (гнучке реагування на зміни зовнішнього середовища, мобільність), що як омога краще підходять для забезпечення інформаційно-комунікаційного обслуговування великих підприємств.

У другому розділі “Організація і методика інноваційної діяльності підприємств малого бізнесу України” розглянуто мотиваційну компоненту реалізації інноваційної діяльності суб'єктами малого бізнесу, проведено оцінку можливостей бізнес-партнерства великих і малих підприємств для реалізації моделі інноваційного розвитку та сформовано методичний підхід до оцінки здатності підприємств великого промислового бізнесу до інтрапренерства.

Дослідження мотиваційної компоненти інноваційного розвитку малих підприємств на різних ієрархічних рівнях дозволило констатувати, що інноваційна спрямованість суб'єктів малого бізнесу досягається на основі складної взаємодії комплексу мотиваційних складових, що ілюструється базовою бізнес-моделлю економічної поведінки інноваційного малого підприємства, яка дає графічну інтерпретацію ринкових механізмів регулювання інноваційної діяльності підприємств малого бізнесу в умовах інтенсифікації інноваційних процесів та глобальної трансформації інноваційних національних систем. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що успішність функціонування інноваційного малого підприємства залежить від обраної бізнес-моделі, яка формується під впливом детермінантів середовища і механізмів протидії щодо зовнішнього впливу. Усі компоненти бізнес-моделі знаходяться у взаємозв'язку один з одним та оточуючим середовищем. Раціональне управління такими взаємозв'язками забезпечує максимальний ефект для інноваційного малого підприємства, що проявляється у збільшенні обсягів виробництва, зменшенні витрат, появі нових ринків збуту, отриманні нових конкурентних преваг.

Автором доведено, що малий наукомісткий бізнес взаємодіє (внаслідок високоризиковості своєї діяльності) з великими підприємствами, використовуючи їхні виробничі потужності, устаткування, кадровий потенціал і великі можливості в залученні фінансових ресурсів. У роботі показано, що, як форма партнерства великого і малого бізнесу, інтрапренерство, на відміну від інших форм взаємодії – сателітної та інкубаторської, найбільш повно відповідає рівню сучасного розвитку ринкових відносин в Україні, обтяжених недосконалістю, а іноді і відсутністю необхідної для розвитку взаємодії нормативно-правової бази та дає змогу ефективно використовувати сумарні переваги великого і малого бізнесу в галузі впровадження інноваційних процесів в економічну практику.

На основі визначення основних чинників і складових організації партнерських відносин малого та великого бізнесу, автором розроблено алгоритм становлення інтрапренерства, представлений у вигляді послідовних, логічно пов'язаних етапів трансформації від базового традиційного підприємства до підприємства підприємницького типу, головною ознакою якого є виразна інноваційна спрямованість виробничо-збутової системи. Прийняття остаточного рішення стосовно впровадження інтрапренерства можливо за умови визначення його економічної ефективності, що необхідно для встановлення доцільності створення партнерської структури в конкретних умовах.

На основі комплексних емпіричних досліджень із ряду підприємств машинобудівної галузі в якості дослідної бази були обрані ВАТ “КЗВВ”, ТОВ “АТЗ Славутич”, ТОВ “Важпромкомплекс”, ВАТ “КМЗ ім. Куйбишева”, ВАТ “ЕМСС” за критерієм яскраво вираженого інноваційного характеру діяльності підприємств. Дані проведеного аналізу дозволили розрахувати економічну ефективність створення нових підприємницьких структур (табл. 1), що доводить високу ефективність запропонованої методики становлення інтрапренерства.

Таблиця 1

Розрахунок економічної ефективності створення підприємницьких інноваційних структур

Показники | МІП “Дизайн+”

при ТОВ “АЗТ “Славутич” | МІП “

Верстат”

при ВАТ “КЗВВ” | МІП “Ремонт-ник”

при ВАТ“

Важпром-комплекс” | МІП“

Металіст”

при ВАТ “КМЗ ім. Куйбишева” | МІП “Текстон”

при ВАТ “ЕМСС”

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

1. Виручка від реалізації інноваційного продукту, тис. грн. |

153,500 |

200,000 |

221,160 |

208,820 |

173,120

2. Сукупна річна сума витрат, тис. грн. | 97,264 | 116,520 | 110,818 | 113,552 | 117,905

3. Прибуток від комерціалізації, тис. грн. |

56,236 |

83,480 |

110,342 |

95,268 |

55,215

4. Коефіцієнт рента-бельності інноваційного продукту |

0,366 |

0,417 |

0,499 |

0,456 |

0,319

5. Відрахування з прибутку до базового підприємства (30%), тис. грн. |

16,870 |

25,044 |

33,103 |

28,580 |

16,565

6. Прибуток підприєм-ницької структури до оподаткування, тис. грн. |

39,366 |

58,436 |

77,239 |

66,688 |

38,650

7. Витрати на станов-лення інтрапренерства, тис. грн. |

17,574 |

17,574 |

17,574 |

17,574 |

17,574

Продовження таблиці 1

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

8. Коефіцієнт рента-бельності підприємницької структури |

0,256 |

0,292 |

0,349 |

0,319 |

0,223

9. Загальні витрати (з урахуванням витрат на становлення інтрапренерства), тис. грн.. |

114,838 |

134,094 |

128,392 |

131,126 |

135,479

10. Термін окупності витрат, років |

2,042 |

1,606 |

1,163 |

1,376 |

2,454

11. Коефіцієнт еконо-мічної ефективності витрат |

0,490 |

0,623 |

0,860 |

0,727 |

0,407

12. Інтегральний показ-ник ефективності інтра-пренерства |

0,342 |

0,394 |

0,482 |

0,436 |

0,297

Кожне з досліджуваних підприємств виявилося здатним реалізувати свій підприємницький потенціал і знайти резерви для створення малого інноваційного підприємства. В якості інтегрального показника ефективності інтрапренерства автор вводить “інтегральний показник ефективності інтрапренерства”, побудований на основі методу кваліметричного моделювання і визначається за формулою (1) і має за авторськими прогнозами оптимальний рівень, що перевищує 0,51:

(1)

де - інтегрований показник ефективності інтрапренерства; - коефіцієнт рентабельності продукції, - коефіцієнт прибутковості великого (базового) підприємства, - ефективність витрат; - коефіцієнти вагомості окремих показників, які визначалися експертним шляхом; - коефіцієнт прибутковості підприємницької структури.

Економічна оцінка показала, що інтегрований показник ефективності інтрапренерства дозволяє з високою точністю визначити доцільність структурних трансформаційних перетворень, які здійснюються в процесі становлення інтрапренерства.

У третьому розділі “Забезпечення ефективності інноваційних систем малого бізнесу в Україні” сформовано інтегровану систему управління розвитком малого інноваційного бізнесу, запропонована методика забезпечення синергетичних ефектів від двосторонніх партнерських відносин підприємницьких структур, розроблено методичні основи формування позитивного інноваційного середовища у сфері малого бізнесу.

Інтегрована система розвитку малого інноваційного бізнесу заснована на концептуальному підході до управління його розвитком (рис. 2), який передбачає трирівневий підхід до управління зростанням інноваційних систем

Рис. 2. Структурна схема концепції управління інноваційним розвитком малого підприємництва (РМП)

малого підприємництва (загальнодержавне, регіональне управління та управління на рівні малого підприємства). На першому рівні здійснюється загальнодержавне планування розвитку малого підприємництва на основі побудови дерева цілей та вибору відповідної стратегії розвитку інноваційних систем малого бізнесу. На рівні регіонального планування, на основі цільових параметрів малого інноваційного підприємництва, проводиться пошук інструментів і засобів реалізації загальнодержавних цілей, що дозволяє розробити регіональні плани та систему мотивації щодо їх виконання. Регіональне управління розвитком малого інноваційного бізнесу передбачає поточний моніторинг кількісних і якісних параметрів розвитку, що дозволяє одержувати інформацію про відхилення від встановлених параметрів і приймати рішення про їхню істотність та вплив на ефективність впроваджуваної системи розвитку. Регіональне управління відхиленнями від встановлених параметрів розвитку здійснюється на основі коригуючих заходів чи розробки нових стандартів інноваційної системи малого бізнесу.

На рівні управління малого підприємства здійснюється поточне регулювання інноваційної діяльності, забезпечення складної взаємодії структурних елементів інноваційної системи яка складається з наступних елементів: кадрова система підприємництва; правова система підприємництва; інформаційна система підприємництва; технологічна система підприємництва, фінансова система підприємництва; матеріально-технічна система підприємництва .

Основою запропонованої концепції планування розвитку малого підприємництва є побудована на основі регресивного аналізу модель системи планування розвитку малого бізнесу в регіонах України. Така модель дає можливість визначити ступінь впливу складових на економічний розвиток, а відтак, виявити резерви зростання.

Для обґрунтування системи управління розвитком малого інноваційного бізнесу за допомогою організації співпраці великих і малих підприємств сформовано алгоритм створення інтегрованої підприємницької структури, яка на основі об'єднання потенціалів великого і малого підприємств дозволяє визначити загальний потенціал інтегрованої підприємницької структури, тобто потенціал саморозвитку, система управління яким полягає у поступовій переорієнтації та пристосуванні до нових вимог господарювання структурних підрозділів великого і малого підприємства шляхом використання системного підходу до формування двосторонніх партнерських відносин великого і малого інноваційного підприємств (рис. 3). Ефективність співпраці великого і малого підприємства за даною моделлю досягається на основі аналітичного осмислення даних про кількісні та якісні параметри отриманого ефекту ще до створення інтегрованої підприємницької структури, що дозволяє повною мірою задіяти інформаційну та аналітичну складову процесу ухвалення рішення про створення підприємницької структури.

Для формування позитивного інноваційного середовища у сфері малого бізнесу, як одного із важелів стимулювання розвитку підприємницької діяльності та засобу нівелювання слабких сторін малого бізнесу, було

Рис. 3. Формування двосторонніх партнерських відносин великого і малого інноваційного підприємств

проведено аналіз факторів, що впливають на розвиток малого інноваційного бізнесу (фінансово-економічних, правових, виробничих, інноваційних, інфраструктурних), що дозволило виділити по кожній групі факторів як сприятливі, так і несприятливі щодо розвитку малого інноваційного бізнесу

Проведене угруповання несприятливих факторів вказало на існування їх певної взаємозалежності, а також визначило домінуючу роль фінансово-економічних факторів у забезпеченні сталого розвитку малого інноваційного бізнесу. Розробка шляхів усунення наслідків дії несприятливих фінансово-економічних факторів зроблена на основі застосування такого регулюючого впливу, що не призведе до відволікання значних коштів державного і регіональних бюджетів. Виходячи з цього, найбільш впливовим і дієвим заходом було визначено зниження податкового пресу шляхом створення досконалішого податкового законодавства в силу того, що зниження суми податків (за умови збереження (та поступового зростання) податкових відрахувань), які сплачує мале інноваційне підприємство до бюджету, дозволить отримати суб'єкту підприємництва додаткові фінансові кошти, які можуть бути спрямовані на вирішення проблем його функціонування. В результаті дослідження було побудовано математичну модель, яка дозволяє знизити ставку податку на прибуток на 0,995% при одночасному збереженні сум надходжень від цього податку до бюджету. Запропонована модель вирішує вказану проблему на найближчі 2 – 3 роки та орієнтована на збереження надходжень у бюджет у розмірі 9,6 млн. грн. (по 2005 року). Отже, через 2 – 3 роки прибуток підприємств збільшиться і суми податку на прибуток почнуть перевищувати 9,6 млн. грн. Тому, використовуючи фактично отримані суми податку на прибуток, розглядаючи основні принципи податкової та бюджетної політики, розрахунки за даною моделлю необхідно поновити. Ефективність використання даної моделі доведена проведеними у дисертаційній роботі дослідженнями.

Автором визначається, що саме такий інтегрований підхід забезпечує ефективність інноваційної діяльності малих підприємств та сприяє розвитку інноваційних систем малого бізнесу в Україні відповідно до основних напрямів формування інноваційної системи національної економіки.

ВИСНОВКИ

Виконана дисертаційна робота присвячена розв'язанню важливої та актуальної проблеми – формуванню концептуальних основ забезпечення підвищення активності малих інноваційних систем і дозволяє зробити наступні методологічні та науково-практичні висновки:

1. З огляду на недостатнє дослідження проблем функціонування інноваційних систем малого бізнесу в Україні, доробком автора є запропонована методологічна база, зокрема уточнено зміст таких категорій теорії інноваційної діяльності, як “інновація” (соціально-економічна категорія, що забезпечує всебічну гармонізацію суспільно-економічних відносин і загальну соціально-економічну безпеку функціонування систем в умовах розвитку науково-технічного прогресу ефективнішими і продуктивнішими способами, що досягається в результаті інтеграції процесних елементів інноваційних систем) та “інноваційна система малого бізнесу” (як інтегрована підсистема національної інноваційної системи, що відповідно до особливостей функціонування малого бізнесу, поєднує у собі не лише інститути, суб'єкти та їх інноваційний потенціал, а також партнерство, що формується під впливом таких компонентів зовнішнього середовища, як науково-дослідна інфраструктура, структури правового забезпечення інноваційного процесу, інформаційні мережі технологічного розвитку), зміст яких обґрунтовано в дисертації.

2. Класифікація інновацій за змістом, яка відбиває етапи якісних змін перетворення ідеї в інновацію, обумовила виділення нових підходів до розгляду інноваційних процесів – “інтегрованого” і “соціоінженерного”, та доповнення на цій основі класифікації методів регулювання інноваційної діяльності, яка включає набір ринкових і державних методів забезпечення ефективного функціонування підсистеми малого інноваційного бізнесу в національній інноваційній системі.

3. Основні чинники ефективного розвитку інноваційних систем малого бізнесу, виділені на основі домінуючих складових забезпечення їх функціонування на різних ієрархічних рівнях середовища з урахуванням існуючих тенденцій, зумовлюють вибір основних напрямів розвитку інноваційної діяльності та ступінь залучення малого бізнесу у процес техніко-технологічних зрушень та структурної перебудови інноваційних систем.

4. Методичний підхід до якісних перетворень передбачає виокремлення шести послідовних етапів (генерації ідей, технічний, технологічний, організаційно-економічний, інтегрований, соціоінженерний), необхідних для втілення ідеї та доведення її до чітко визначеного соціально-економічного ефекту, що дозволяє гармонізувати соціально-економічну спрямованість інновацій.

5. Методика оцінки готовності великих промислових підприємств до інтрапренерства основана на авторському алгоритмі, представленому у вигляді п’яти послідовних, логічно пов’язаних етапів трансформаційних змін базового (великого) підприємства, спрямованих на утворення інтрапренерської структури, виділених на основі наукової аргументації та графічної інтерпретації.

6. Конкурентоспроможність інноваційної структури малого бізнесу залежить від розробки механізмів протидії зовнішньому впливу, що обумовлює визначення бізнес-моделі інноваційного малого підприємства як комплексу взаємопов’язаних елементів та процесів, поєднаних на основі мотиваційної компоненти, яка зумовлює бізнесову поведінку підприємницьких структур у реалізації моделі інноваційного розвитку.

7. Запропоновану класифікацію станів зовнішнього середовища, яка включає ознаки сприятливості, індиферентності та несприятливості, обраних на підставі окреслення домінуючих критеріїв відповідно до ступеня регулятивного впливу на інноваційні системи малого бізнесу та результативності їх функціонування через виявлення та обґрунтування основних умов і чинників, що забезпечують трансформацію середовища у стан сприятливості, автор рекомендує використати при визначенні приоритетних напрямів розвитку національної інноваційної системи.

8. Концепція та графічна індикативна модель формування трирівневої інтегрованої системи управління розвитком малого інноваційного бізнесу базується на основі симбіозу системних компонентів, які у своїй сукупності беруть участь у розбудові інноваційної системи національної економіки. У цьому зв'язку управління розвитком малого інноваційного бізнесу поєднує три, з одного боку, відокремлених, але, водночас, взаємозалежних блоки – загальнодержавне управління, регіональне управління та управління на рівні малого підприємства. Основним елементом блоку загальнодержавного управління є регулююча система розвитку малого інноваційного підприємництва з визначенням інструментів та засобів реалізації інноваційних пріоритетів національної інноваційної системи.

9. Гармонізація партнерства великих і малих підприємств базується на комплексному системному підході до створення нових інтегрованих інноваційних структур, спроможних забезпечити підвищення конкурентності та економічну ефективність за рахунок синергії організаційно-виробничих переваг великого бізнесу та гнучкості і мобільності творчого потенціалу малих підприємств.

Таким чином, комплексне вирішення вищерозглянутих проблем на підставі розробленої концепції управління розвитком інноваційних систем малого бізнесу, побудованих інтегрованих моделей оцінки та прогнозування апробоване на підприємствах машинобудівної галузі (ВАТ “ЕМСС”, ВАТ “КЗВВ”, ТОВ “Важпромкомплекс”, ВАТ “КМЗ ім. Куйбишева”), що дозволило їм забезпечити інноваційний тип діяльності на основі взаємодії з малими інноваційними підприємствами інтрапренерського типу.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Адаменко Э.П., Витковская Е.В. К вопросу развития малого бизнеса в Украине // Рыночные аспекты развития экономики в регионе: Сб. научн. тр. / НАН Украины. Институт экономики промышленности; Краматорский экономико-гуманитарный институт; Редкол.: Амоша А.И. (отв. ред.) и др. – Донецк – Краматорск, 1999. – с. 197 – 200

2. Остропольська Є.В. Малі інноваційні підприємства як інструмент розвитку соціально-економічної сфери суспільства в Україні. Методи регулювання інноваційної діяльності в Україні / Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 209. В 4 т. Том 3. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - с. 641 – 653.

3. Остропольська Є.В. Малий інноваційний бізнес як чинник забезпечення гармонійного соціально-економічного розвитку у контексті загальної безпеки економіки України / Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Науковий журнал – К.; 2005. - № 4 – с. 88 – 92.

4. Остропольська Є.В. Мотивація до інноваційної діяльності як циклічний процес прийняття рішень персоналом суб'єктів малого інноваційного бізнесу на основі багатокритеріальної оптимізації / Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 210. В 4 т. Том 2. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - с. 510 – 518.

5. Остропольська Є.В. Розвиток соціальної складової інноваційних процесів як чинник соціально-економічного зростання економіки України / Актуальні проблеми економіки, № 2, 2006, с. 127 – 136.

6. Остропольська Є.В. Узагальнення зарубіжного досвіду державної і недержавної підтримки малого інноваційного бізнесу та особливості його використання в економіці України / Управление экономикой переходного периода: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти: Редкол.: Чумаченко Н.Г. (отв. ред.) и др. – Донецк, 2005. – с. 280 – 289.

7. Ярмак Н.Л., Витковская Е.В. Концепция проведения комплекса работ по составлению бизнес-планов и инвестиционных проектов с применением имитационного моделирования // Рыночные аспекты развития экономики в регионе: Сб. научн. тр. / НАН Украины. Институт экономики промышленности; Краматорский экономико-гуманитарный институт; Редкол.: Амоша А.И. (отв. ред) и др. – Донецк – Краматорск, 1999. – 309 с.

В інших виданнях

8. Витковская Е.В. Проблемы развития малого инновационного бизнеса в Украине // Матеріали науково-практичної конференції викладачів і студентів “Актуальні проблеми бізнесу та підприємництва в Україні” – Полтава: ПІБ МНТУ, 2002, с. 16 – 17.

9. Витковская Е.В. Малый инновационный бизнес: факторы устойчивого развития // Міжнародна конференція “Роль малого и среднего бизнеса в развитии и углублении интеграционных связей между странами СНГ”. – Полтава, 2002, 64 с.

10. Остропольская Е.В. Взаимодействие крупных и малых предприятий как основной фактор социально-экономического развития общества // Вісник Українського відділення міжнародної академії наук вищої школи, Міжнародний науково-технічний університет, - К., 2004. – с. 144 – 147.

11. Остропольська Є.В. Ефективність використання наукового та науково-технічного потенціалу України як чинник загальної економічної безпеки України / Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Дні науки – 2006”. Том 3. – Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – с. 72 – 75.

АНОТАЦІЯ

Остропольська Є.В. Розвиток інноваційних систем малого бізнесу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 – економіка та управління підприємствами. – Європейський університет, 2007.

У дисертації досліджено теоретичні та практичні задачі управління розвитком інноваційних систем малого бізнесу.

Розкрито зміст інноваційної діяльності малих підприємств, її складові, чинники, які обумовлюють ефективність інноваційних систем малого бізнесу, а також проведені дослідження щодо удосконалення процесу управління інноваційною активністю малих підприємств. Здійснено оцінку регулюючого впливу зовнішнього середовища на конкурентоспроможність інноваційних систем малого бізнесу.

Обґрунтовано адекватні теоретичні підходи до управління розвитком інноваційних систем малого бізнесу, розроблені конкретні пропозиції щодо удосконалення процесу управління інноваційної активністю малих підприємств на основі методики створення інноваційних структур, які базуються на партнерських відносинах з великим бізнесом, з урахуванням мінливості зовнішнього інноваційного середовища. Основні результати досліджень знайшли своє застосування у практиці великих підприємств машинобудівної галузі та підприємств малого інноваційного бізнесу.

Ключові слова: інновація; інноваційний процес; інноваційна діяльність; інноваційний цикл; інноваційна політика; мале інноваційне підприємство; інноваційні системи малого бізнесу; інноваційний потенціал; інноваційний суб'єкт; інноваційне середовище.

АННОТАЦИЯ

Остропольская Е.В. Развитие инновационных систем малого бизнеса. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями.– Европейский университет, 2007.

Диссертация посвящена разработке теоретических основ и методических рекомендаций по формированию условий развития инновационных систем малого бизнеса. В рамках работы углублены концептуальные основы инновационной деятельности, выделены особенности реализации, предпосылки и факторы эффективного развития инновационных систем малого бизнеса в Украине.

Исследование мотивационной компоненты стратегии инновационного развития малых предприятий на микро- и макроуровнях позволило выделить инновационную направленность субъектов