КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОСИПЕНКО НАТАЛЯ ІВАНІВНА

УДК 620.2:677.3.074

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ТА АСОРТИМЕНТУ КАМВОЛЬНИХ ТКАНИН

Спеціальність 05.19.08 – товарознавство промислових товарів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант | доктор технічних наук, професор

ПУГАЧЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ,

Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

Офіційні опоненти: |

заслужений діяч науки і техніки України,

доктор технічних наук, професор

СЕМАК БОГДАН ДМИТРОВИЧ,

Львівська комерційна академія Укоопспілки,

професор кафедри товарознавства непродовольчих товарів

доктор технічних наук, доцент

СУПРУН НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА,

Київський національний університет технологій та дизайну, професор кафедри матеріалознавства та технології переробки текстильних волокон

доктор технічних наук, професор

МИЧКО АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ,

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, професор кафедри легкої та харчової промисловості

Захист відбудеться 5 червня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.02 при Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, Київ-156, вул. Кіото, 19.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, Київ-156, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий 4 травня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Є.В. Тищенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні тенденції розвитку світового виробництва та застосування текстилю орієнтовані в першу чергу на матеріали з натуральних волокон. До таких відносяться камвольні тканини, високу гігієнічність та надійність в експлуатації яким надають унікальні волокна вовни та отримана з них пряжа. Проте неготовність вітчизняних текстильних підприємств працювати за умов жорсткої конкуренції з боку світових лідерів, призвела до різкого зменшення випуску камвольних тканин в Україні та значних змін у структурі їх асортименту. Це спричинило ситуацію, за якої тканини іноземного походження займають левову частку на вітчизняному ринку, показники їх якості та конкурентоспроможності зазвичай вищі порівняно з тканинами, виготовленими в нашій країні, до того ж асортимент різноманітніший за волокнистим складом, структурою, обробкою. Вирішення проблеми залежності від імпорту камвольних тканин пов’язано із довготривалими та складними заходами загальнодержавного масштабу, інтенсифікацією існуючого виробництва, запровадженням новітніх технологій.

Визначальними цілями для підприємств текстильної промисловості й торгівлі є встановлення потреб внутрішнього ринку в камвольних тканинах різного призначення з урахуванням кон’юнктури світового попиту, активізація інноваційної діяльності щодо оптимізації асортименту та якості тканин з орієнтацією на зменшення їх матеріалоємності, використання нових волокон і волокнистих сумішей, різноманітних структурних та художньо-колористичних ефектів тощо.

Інтеграція України до глобального ринкового простору зумовлює необхідність пошуку нових підходів до організації виробництва в Україні конкурентоспроможних камвольних тканин, які за рівнем якості не поступаються кращим закордонним аналогам. Одним із таких є створення цілісної системи формування якості та асортименту камвольних тканин, що ґрунтується на сучасних принципах управління якістю і передбачає відповідні взаємовідносини виробників із споживачами (замовниками) продукції щодо визначення й задоволення їх потреб в окремих групах виробів.

Аналіз літературних даних, світового й вітчизняного досвіду показує складність теоретичного та практичного вирішення завдань щодо формування якості та асортименту тканин через урахування багатьох чинників, комплексного впливу вихідних параметрів та визначення критеріїв оптимізації. Зокрема, оптимізація структури асортименту, конкретних властивостей та якості камвольних тканин може досягатися на підставі встановлення потреб, вимог та переваг певних типологічних груп споживачів. Проблема полягає в тому, що у текстильній галузі й торгівлі відсутні науково обґрунтовані методології та практичні рекомендації щодо цих питань.

В основу пошуку шляхів розв’язання означеної проблеми покладено роботи відомих українських та зарубіжних учених в галузі текстильного товарознавства й матеріалознавства та управління якістю продукції, таких як: Б.Д. Семак, В.П. Склянніков, І.С. Галик, П.А. Глубіш, О.І. Кобляков, Г.М. Кукін, А.М. Соловйов, І.С. Марголін, К.Е. Разумєєв, Ю.П. Адлер, А.В. Глічов, К. Ісікава, Н. Кано, Ф. Кросбі, А. Фейгенбаум та ін. Однак, існуючі наукові розробки свідчать, що комплексно та системно концептуальні питання формування якості та асортименту камвольних тканин не досліджувалися ні в теоретичному, ні в методологічному аспекті.

Актуальність проблеми розробки науково обґрунтованої методології формування якості та асортименту камвольних тканин та її реалізації у діяльності підприємств промисловості й торгівлі зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету та зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського за держбюджетними темами: „Ринок непродовольчих товарів і шляхи його насичення в Донецькому регіоні” – Г-93-2, термін виконання – 01.01.1993-31.12.1995 (розроблено рекомендації щодо оптимізації асортименту текстильних товарів), „Оптимізація параметрів якості товарів на основі полімерів” – ДР 0103U004183, термін виконання – 01.01.2003-31.12.2003 (розроблено концептуальні підходи до оптимізації якості вовняних тканин), „Оцінка якості та формування асортименту непродовольчих товарів” – Д-2005-5, термін виконання – 01.01.2005-31.12.2006 (здійснено оцінку якості камвольних тканин вітчизняного виробництва, розроблено рекомендації щодо формування асортименту та якості тканин); госпдоговірними темами: „Розробка типології споживачів камвольних тканин” – ДР 0106U011578, керівник теми, термін виконання – 01.06.2006-30.07.2006 (встановлено п’ять об’єктивно існуючих типів (цільових сегментів) споживачів та визначено їх вимоги і переваги щодо камвольних тканин, розроблено рекомендації щодо оптимізації асортименту камвольних тканин за критерієм вимог споживачів); „Дослідження потреби в камвольних тканинах для чоловічих костюмних виробів” – ДР 0106U011579, керівник теми, термін виконання – 25.07.2006-25.09.2006 (визначено перспективну потребу в камвольних тканинах для чоловічих костюмних виробів, розроблено рекомендації щодо визначення обсягів закупівлі камвольних тканин для виробництва костюмних виробів); відповідно до Програм економічного і соціального розвитку Донецької області на 2004 та 2005 роки та Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року, під час розробки яких використано матеріали автора щодо дослідження ринку камвольних тканин в Україні, результатів визначення потреби споживачів у камвольних тканинах.

Об’єкт дослідження – вовняні камвольні тканини різного волокнистого складу і будови поточного асортименту та новостворені, які відповідають сучасним і передбачуваним вимогам споживачів.

Предмет дослідження – натуральні, товарні й ужиткові властивості камвольних тканин як основи формування перспективного асортименту полотен та управління їх якістю для задоволення потреб споживачів.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення науково обґрунтованих теоретичних і методологічних засад формування якості та перспективного асортименту камвольних тканин згідно з потребами та вимогами споживачів.

Для досягнення мети в роботі поставлено такі завдання:

- здійснити теоретичне обґрунтування наукових засад формування якості та асортименту камвольних тканин;

- дослідити генезис натуральних властивостей камвольних тканин та фактори, що їх формують;

- провести критичний аналіз існуючих класифікацій камвольних тканин;

- провести техніко-економічний аналіз асортименту й оцінити ужиткові властивості та якість тканин, що надходять на ринок України;

- виявити наявні та потенційні потреби споживачів у камвольних тканинах;

-

-

-

-

-

-

-

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження слугували праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування та управління асортиментом та якістю, наукові принципи і правила систематики об’єктів, концепції потреб, теорії системного аналізу, процесного підходу, математичного моделювання. Нормативно-правову базу дослідження склали закони України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативну державні, міждержавні та міжнародні нормативні документи.

Під час дослідження застосовано методи спостереження, вимірювання, порівняння, аналізу та синтезу, моделювання, узагальнення та реалізації результатів. В основу експериментальних досліджень показників ужиткових властивостей покладено відомі стандартні методики з використанням сучасних приладів. Визначення одноциклових характеристик камвольних тканин (абсолютного подовження та його складових – пружного, еластичного і пластичного) здійснено за методикою, прийнятою в УкрНДІТП. Показники безпечності зразків камвольних тканин (вміст формальдегіду, важких металів, органічних розчинників) досліджено за методиками, прийнятими в ДП „Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя”. З’ясування потреб, вимог та переваг споживачів щодо камвольних тканин проведено методом опитування.

Результати експериментальних досліджень оброблено методами математичної статистики, а саме: дисперсійного аналізу, асоціативного аналізу (кореляційний, регресійний аналіз, перехресний розподіл), класифікаційного аналізу (дискримінантний, факторний, кластерний аналіз, метод головних компонент) за допомогою програмних пакетів Microsoft exСel, Mathcad, SPSS та розроблених за участю автора комп’ютерних програм PRANOS, PRANTOV, FABRIC та Met-mnp.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі здійснено постановку та розв’язання важливої науково-технічної проблеми – розроблення теоретико-методологічних засад формування асортименту та якості камвольних тканин на промислових і торговельних підприємствах, що працюють у ринкових умовах господарювання. Це дозволило отримати такі наукові результати:

уперше:

·

·

·

·

·

·

·

·

·

набули подальшого розвитку:

·

·

удосконалено:

·

Практичне значення одержаних результатів полягає у: можливості практичного застосування розроблених теоретичних і методологічних засад формування якості та асортименту камвольних тканин у промисловості; запровадженні управління якістю та асортиментом на будь-якому етапі життєвого циклу тканин; проектуванні камвольних тканин різного волокнистого складу, будови з прогнозованими показниками конкретних ужиткових властивостей та якості; раціоналізації використання цінної вовняної сировини; запровадженні оптимального асортименту камвольних тканин.

Результати досліджень, спрямованих на формування асортименту та якості камвольних тканин шляхом оптимізації комплексу параметрів структури й ужиткових властивостей, використано на провідному підприємстві вовняної промисловості України – ЗАТ „КСК „Чексіл” (м. Чернігів). Запропоновані методологія формування асортименту та якості камвольних тканин, алгоритм управління якістю знайшли підтвердження на стадії розроблення та впровадження у виробництво п’яти нових зразків камвольних костюмних тканин, призначених для певних типологічних груп споживачів. На нові тканини розроблено та затверджено ТУ У 17.2-14251734-174:2005 „Тканини камвольні костюмні побутового призначення”. Упровадження у виробництво нових тканин із поліпшеними ужитковими властивостями дозволило підприємству отримати економічний ефект у сумі 323,3 тис. грн у розрахунку на загальний обсяг їх виробництва – 80466 пог. м. Крім того, зниження собівартості двох артикулів нових тканин завдяки зменшенню їх поверхневої густини порівняно зі знятими з виробництва двома артикулами камвольних тканин дало можливість зекономити кошти в сумі 673,2 тис. грн на загальний обсяг їх виробництва – 76933 пог. м (акт про впровадження результатів науково-дослідної роботи від 20.12.05 р.).

Результати досліджень упроваджено:

·

·

·

·

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладено в дисертаційній роботі та винесено на захист, отримані автором особисто. Здобувачеві належать наукові ідеї дослідження, теоретичні та методологічні положення, наукова концепція, мета і завдання дослідження, наукові підходи до їх вирішення, організація та проведення лабораторних та експертних досліджень, обробка та аналіз результатів, висновки і рекомендації щодо практичного використання одержаних результатів. У дослідженнях безпечності нових камвольних тканин, що проведено спільно з науковцями Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, авторові належить наукова аргументація вибору та підготовки об’єктів досліджень, аналітична обробка отриманих результатів. Особистий внесок здобувача у наукові праці, що опубліковані у співавторстві, визначається висуванням наукової гіпотези, теоретичним обґрунтуванням, організацією та участю у проведенні досліджень, обробкою та аналізом результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено та обговорено на 25 наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі, на 17 міжнародних: 6-й Міжнародній конференції “Открой новый мир качества” (25 червня 2003 р., АР Крим, м. Ялта), проведеній у рамках Міжнародного проекту „Созвездие качества’2003” (22-28 червня 2003 р.); 4-й Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (15-17 жовтня 2003 р., м. Черкаси); науково-практичній конференції “Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення” (20-21 листопада 2003 р., м. Дніпропетровськ); 2-й Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми управління якістю” (18 березня 2004 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы формирования ассортимента, качества и конкурентоспособности товаров” (15-16 квітня 2004 р., Білорусь, м. Гомель); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми легкої і текстильної промисловості України” (20-23 квітня 2004 р., м. Херсон); 48-му Конгресі Європейської Організації якості “Качество и инновации: путь к высоким стандартам жизни” (7-9 вересня 2004 р., Росія, м. Москва); 4-й Міжнародній науково-практичній конференції “ Качество, стандартизация, контроль: теория и практика” (28-30 вересня 2004 р., АР Крим, м. Ялта); Міжнародній науково-практичній конференції “Товарознавство та ринок споживчих товарів у 3-му тисячолітті” (14-15 жовтня 2004 р., м. Донецьк); Міжнародній науково-практичній конференції “Науки про торгівлю у 21-му столітті” (9-10 грудня 2004 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Прогресивна техніка та технології харчових виробництв, ресторанного господарства і торгівлі. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг” (12 травня 2005 р., м. Харків); 1-й Міжнародній конференції „Стратегия качества в промышленности и образовании” (3-10 червня 2005 р., Болгарія, м. Варна,); 2-й конференції Української асоціації якості (23 червня 2005 р., АР Крим, м. Ялта), проведеній у рамках Міжнародного проекту „Созвездие качества’2005”; 8-й Міжнародній конференції з товарознавства „Направления развития товароведной науки” (28 серпня – 2 вересня 2005 р., Польща, м. Познань); 5-й Міжнародній науково-практичній конференції „Качество, стандартизация, контроль: теория и практика” (27-29 вересня 2005 р., АР Крим, м. Ялта); Першій міжнародній конференції молодих вчених „Сучасні проблеми екології” (28-30 вересня 2005 р., м. Запоріжжя); Міжнародній науково-технічній конференції „Інноваційні технології – майбутнє України” (4-9 жовтня 2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції „Структурна перебудова та інвестиційно-інноваційний розвиток торгівлі” (10-11 листопада 2005 р., м. Львів); 2-й Міжнародній конференції „Стратегия качества в промышленности и образовании” (2-9 червня 2006 р., Болгарія, м. Варна); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Держава та ринок: стратегія внутрішнього розвитку промислових регіонів” (9-11 червня 2006 р., м. Маріуполь); 15-му Симпозіумі Міжнародного товариства товарознавців та технологів (IGWT) „Глобальна безпека товарів та довкілля. Якість життя” (12-17 вересня 2006 р., м. Київ); наукових конференціях викладачів і аспірантів Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського за підсумками науково-дослідної роботи за 2002-2006 рр. (2002-2006 рр., м. Донецьк).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 38 наукових праць, у тому числі 22 статті у наукових фахових виданнях, 15 публікацій в інших наукових виданнях – журналах, наукових збірниках, збірниках матеріалів конференцій, 1 технічні умови. Загальний обсяг публікацій становить 17,81 д.а., із яких особисто автору належить 15,38 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел та 31 додатка, містить 62 таблиці, 70 рисунків. Основний текст роботи викладено на 309 сторінках. Список використаних джерел нараховує 556 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, практичну цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів дисертації.

У першому розділі „Теоретичні засади формування асортименту та якості камвольних тканин” з метою узагальнення теоретичних наукових розробок, вітчизняного й світового практичного досвіду щодо пізнання об’єкта дослідження та виявлення проблем щодо формування асортименту та якості камвольних тканин проаналізовано сучасний стан їх виробництва в Україні, асортиментні концепції та системи управління якістю, генезис натуральних властивостей камвольних тканин та фактори, що їх формують. Показано складність вирішення завдань щодо формування асортименту та якості камвольних тканин через відсутність науково обґрунтованих підходів, а також через необхідність урахування багатьох чинників, комплексного впливу вихідних параметрів та встановлення критеріїв оптимізації.

Показано, що формування асортименту тканин на промислових і торговельних підприємствах є достатньо складним процесом, результатом якого має бути побудова структури асортименту за класифікаційними ознаками та асортиментними характеристиками, здатної забезпечити задоволеність споживачів. Доведено, що формуванню асортименту камвольних тканин сприятиме розроблення асортиментної концепції, яка є одним із засобів реалізації системного підходу до побудови оптимальної структури асортименту та, на наш погляд, має включати такі етапи: вивчення кількісної складової потреб (для визначення обсягу виробництва або закупівлі); сегментація ринку та типізація споживачів; виявлення вимог типологічних груп споживачів, їхніх бажань та переваг щодо асортименту та якості тканин; дослідження кон’юнктури світового та вітчизняного ринку вовняних та інших волокон, вовняної пряжі, текстильного обладнання; вивчення технічних та технологічних можливостей підприємства, а також новітніх технологій проектування, виробництва та оброблення волокон, пряжі, тканин; визначення основних напрямів розвитку асортименту та побудова його оптимальної структури.

На підставі проведеного порівняльного аналізу існуючих систем управління якістю визначено доцільність впровадження на вітчизняних підприємствах вовняної промисловості щодо розроблення, впровадження та удосконалювання систем управління якістю на засадах стандартів ISO серії 9000 і принципів TQM з урахуванням сучасних підходів до ідентифікації потреб та очікувань усіх зацікавлених сторін, у тому числі й майбутніх поколінь людей, а також упровадження інновацій в управління якістю продукції. Це сприятиме виробництву високоякісних і конкурентоспроможних камвольних тканин та задоволенню потреб споживачів.

Установлено, що залежно від сфери суспільного виробництва, в якій перебувають камвольні тканини, їхні властивості можна поділити на ті, що оцінюються та вимірюються у сферах промислового виробництва, обігу (купівлі-продажу) та використання (ужитку). Ці властивості запропоновано позначати, відповідно, як натуральні, товарні та ужиткові (рис. 1).

Доведено, що основою всіх властивостей камвольних тканин є натуральні властивості (фізичні, хімічні тощо), які здатні діалектично перетворюватися. У сфері обігу, де камвольні тканини стають предметами обміну (купівлі-продажу), тобто товарами, натуральні властивості перетворюються на товарні – корисність та вартість.

Після купівлі-продажу камвольні тканини потрапляють до сфери використання (ужитку), де вони стають річчю або благом, тобто засобом, за допомогою якого споживач задовольняє конкретні потреби. Корисність камвольних тканин на етапі вжитку оцінюється споживачем через ужиткові властивості (утилітарні та естетичні). Встановлено, що ужитковими властивостями є тільки ті натуральні властивості, які формують цінність або корисність для споживача і завдяки яким споживачі задовольняють свої певні потреби. Ступінь задоволення потреб споживачів може бути різним і залежить як від рівня потреб, так і ужиткових властивостей. Зазначено також, що ужиткову цінність (корисність) тканин, яка виявляється у сфері вжитку, називають, переважно, якістю. Проте доведено, що ужиткова цінність характеризується тими властивостями, які визначають корисність камвольних тканин для споживача з погляду здатності задовольнити певні потреби, а якість – тими кількісними показниками властивостей, які визначають ступінь відповідності конкретної тканини конкретним потребам, вимогам, у тому числі й придатності до вжитку. Тобто визначено, що ужиткова цінність виявляється у процесі порівняння тканин одна з одною, а якість належить безпосередньо конкретній тканині.

Аналіз генезису натуральних властивостей свідчить, що вони формуються у сфері промислового виробництва під впливом багатьох факторів – сировини, прядіння й ткацтва, оброблення. Установлено, що у більшості наукових праць вплив волокнистого складу, того чи іншого параметра структури на показники натуральних властивостей розглядається за умов, що інші параметри структури залишаються незмінними. Враховуючи, що тканини, які випускаються текстильними підприємствами, характеризуються різноманітним волокнистим складом та структурою, а за показниками якості мають відповідати встановленим вимогам споживачів (замовників), обґрунтована необхідність визначення впливу на певні показники властивостей комплексу основних параметрів структури, а також можливості випуску продукції з прогнозованими властивостями.

Таким чином, аналіз наукових джерел дозволив сформувати напрями товарознавчих досліджень, які сприяли розробленню наукових принципів формування асортименту та якості камвольних тканин, що мають суттєве значення для промислових і торговельних підприємств, які працюють у ринкових умовах господарювання.

У другому розділі „Об’єкт, предмет та методи досліджень” здійснено класифікацію та аналіз сучасного асортименту камвольних тканин, обґрунтовано вибір об’єктів та предмета дослідження, наведено методи дослідження властивостей камвольних тканин.

Доведено, що існуючі класифікації вовняних тканин побудовані з порушенням правил класифікації. При класифікуванні тканин, зокрема, камвольних, не визначено таксономічний ряд рівнів систематики; не виявлено найбільш суттєві класифікаційні ознаки, за якими на певному рівні можна розпізнати тканини або відрізнити одну від одної. З урахуванням цього та на підставі існуючих потреб споживачів розроблено наукову класифікацію камвольних тканин та показано їх місце в розділі текстильних товарів (рис. 2).

За результатами аналізу 164-х артикулів камвольних тканин вітчизняного виробництва виявлено, що параметри їх маси та структури мають значні коливання: поверхнева густина змінюється від 140 до 391 г/м2, щільність по основі – від 112 до 556 ниток на 10 см, по утоку – від 102 до 320, коефіцієнт ущільненості переплетення – від 0,42 до 1, коефіцієнт наповнення – від 41,3 до 168,2 %, що зумовлює можливості їх оптимізації. Визначено, що за умов, коли асортимент тканин включає велику кількість артикулів із характерними для кожного з них багатьма параметрами будови та волокнистого складу, вибір

найбільш інформативних параметрів, що впливають на властивості тканин, загальноприйнятими методами утруднено. Для формалізації цієї проблеми завдяки використанню одного зі статистичних методів зменшення розмірності – методу головних компонент – артикули тканин представлено у вигляді вектора допоміжних показників із суттєво меншою кількістю компонент. Розрахунок головних компонент (ГК) – нових ознак, які адекватно відображають вихідні параметри тканин (діаметр ниток по основі й утоку, щільність по основі й утоку, коефіцієнти наповнення та ущільненості переплетення, поверхневу густину, відсотковий вміст вовни, поліефірних волокон, еластанових ниток) у більш компактній формі, дозволив встановити, що з десяти ГК інформативними є три – ГК(1), ГК(2), ГК(3), сукупна частка яких у загальній дисперсії становить 82,5 %.

Перехід до ГК дав можливість: візуалізувати поточний асортимент камвольних тканин вітчизняного виробництва у відповідному описовому просторі; чітко систематизувати його за волокнистим складом (рис. 3, а) та параметрами структури (рис. 3, б – за товщиною пряжі та щільністю по основі й утоку; рис. 4 – за поверхневою густиною); з’ясувати, що, чим ближче одна до одної знаходяться тканини в описовому просторі, тим менше вони відрізняються між собою за комплексом параметрів структури, а тканини, розташовані на більш далекій відстані, мають суттєві відмінності в структурі, отже, суттєво відрізнятимуться за характеристиками ужиткових властивостей; науково обґрунтувати вибір найбільш характерних представників асортименту тканин для проведення подальших досліджень із метою з’ясування напрямів удосконалювання якості та типізації продукції.

Для наукових досліджень обрано п’ятнадцять артикулів камвольних тканин вітчизняного виробництва, які на рис. 4 і 5 помічено умовними номерами 10, 17, 56, 63, 65, 78, 98, 100, 124, 129, 136, 137, 151, 159, 164.

Для оцінювання якості продукції вітчизняного виробництва обґрунтовано вибір базових зразків – чотирьох артикулів чистововняних камвольних тканин, виготовлених англійською компанією HOLLAND&SHERRY. Заправні дані досліджуваних тканин наведено в табл. 1.

Для дев’ятнадцяти артикулів камвольних тканин, визначених як об’єкти дослідження, за фактично встановленими параметрами структури – лінійна густина пряжі по основі й утоку, скрученість пряжі по основі й утоку, щільність тканини по основі й утоку, поверхнева густина тканини, її товщина, коефіцієнти наповнення та ущільненості переплетення, розраховано головні компоненти без урахування волокнистого складу. Установлено, що інформативними є три компоненти (ГК1, ГК2, ГК3), перша з яких тісніше за інші корелює з лінійною густиною пряжі по основі й утоку, щільністю тканини по основі й утоку та коефіцієнтом наповнення, друга – із поверхневою густиною та товщиною тканини, а третя – із скрученістю пряжі по основі й утоку та коефіцієнтом ущільненості переплетення. Зв’язок кожної компоненти з вихідними параметрами структури здійснено через відповідні коефіцієнти. Значення головних компонент, які використано для подальших наукових досліджень, наведено в табл. 2.

Згідно з принципами міжнародних стандартів ISO серії 9000 запропоновано формування асортименту та якості камвольних тканин у промисловості розглядати як процес (рис. 6), в якому потрібно виділити сукупність взаємопов’язаних видів діяльності, що здатні перетворити входи на виходи, і якими можна управляти.

Показано, що методологія формування асортименту та якості, яка ґрунтується на процесному підході, передбачає на вході процесу виявлення існуючих та потенційних потреб в окремих групах камвольних тканин, встановлення вимог визначених типів споживачів, їхніх переваг відносно, наприклад, фактури, художньо-колористичного оформлення, відповідності тканин моді тощо, а на виході – отримання асортименту камвольних тканин з його характеристиками (широтою, глибиною, структурою, рівнем оновлення), і як наслідок – задоволеність споживачів асортиментом та якістю продукції.

Описано методи для: ідентифікування камвольних тканин за видом використаних волокон – механічні (мікроскопічні) та хімічні, за волокнистим складом – кількісного хімічного аналізу; визначення параметрів структури – вимірювальні стандартні та розрахункові; визначення показників ужиткових властивостей – вимірювальні стандартні та ті, що прийняті в науково-дослідних інститутах, зокрема, реакційної газової хроматографії, тонкошарової хроматографії; з’ясування потреб, вимог, переваг, задоволеності споживачів – експертні та соціологічні; візуалізації та систематики тканин – головних компонент; побудови типології споживачів – факторного, кластерного аналізу та перехресного розподілу; обробки результатів експериментальних досліджень – дисперсійного, кореляційного, регресійного аналізу.

У третьому розділі „З’ясування потреб в камвольних тканинах та установлення вимог до їхньої якості” розраховано потреби в камвольних тканинах, виявлено типологічні групи споживачів та встановлено їхні вимоги до камвольних тканин, розроблено наукову класифікацію ужиткових властивостей камвольних тканин.

На підставі стандартів ISO серії 9000 та дослідження діалектики потреб і вимог споживачів доведено, що методологічною основою формування, класифікації та стандартизації показників і характеристик якості тканин, створення виробів із прогнозованими ужитковими властивостями та оптимізації їх асортименту, є існуючі й потенційні потреби та вимоги споживачів.

Для визначення потреб у камвольних тканинах вдосконалено методику, яка дозволяє виявити рівень забезпеченості споживачів основними видами швейних виробів, виготовлених з камвольних тканин, вивчити фактори, які обумовлюють різницю в рівні забезпеченості, визначити перспективні тенденції. Інформаційною базою дослідження потреб слугували статистичні дані про чисельність дорослого населення України, дані соціологічного опитування щодо наявності у гардеробі споживачів основних видів швейних виробів з камвольних тканин із зазначенням строків їх служби, а також максимальні норми витрат тканин на виготовлення певних видів одягу, прийняті у швейній промисловості. Установлено, що загальний річний обсяг передбачуваних потреб дорослого населення України в камвольних тканинах становить 271,9 млн. пог. м. Обґрунтовано структуру потреб ринку та окремих його сегментів у камвольних тканинах різного призначення – пальтових, костюмних, платтяних (табл. 3). Показано, що упровадження в практику отриманих результатів дасть можливість розробляти обґрунтовані асортиментні концепції виробництва та закупівлі камвольних тканин в Україні.

На підставі опитування репрезентативної вибіркової сукупності дорослого населення України та застосування методу угруповань побудовано одномірну сегментацію ринку камвольних тканин за визначеними ознаками (статтю, віком, соціальним статусом, освітою тощо). Типізацію та сегментування споживачів за критерієм їхніх вимог до камвольних тканин проведено з послідовним використанням двох багатомірних статистичних методів – факторного (для скорочення кількості параметрів та виокремлення релевантних їх угруповань (факторів), необхідних для типізації і сегментації) та кластерного (для формування на підставі отриманих угруповань цільових сегментів споживачів). Факторний аналіз результатів соціологічного опитування, проведений із застосуванням методу головних компонент, дозволив виокремити чотири головні компоненти (табл. 4) та виявити такі типи споживачів: перший – споживачі, для яких найбільш значущими є параметри, що визначають зовнішній вигляд тканини (колірна гама, фактура та обробка); другий – споживачі, орієнтовані на модність та престижність тканин, для яких ціна не має особливого значення; третій – споживачі, які цінують тканини переважно за їх зносостійкість та гігієнічність; четвертий – споживачі, для яких найбільше значення має волокнистий склад тканини.

За подальшим кластерним аналізом із використанням змінних, які характеризують споживачів та їхні переваги щодо камвольних тканин, виявлено та описано п’ять об’єктивно існуючих типів (цільових сегментів) споживачів: 1-й – „консерватори” (розмір сегмента – 18,5 %), 2-й – „лідери” (31,2 %), 3-й – „ідеалісти” (25,8 %), 4-й – „прагматики” (10,5 %) та 5-й – „естети” (14 %). Доведено, що застосування порівняльного аналізу виявлених типологічних груп споживачів дасть можливість промисловим та торговельним підприємствам раціонально формувати асортимент камвольних тканин.

Досліджено, що вимоги споживачів до тканин, зазвичай, визначаються як “гігієнічна”, “зносостійка” тощо. Тому лише їх ретельний аналіз є підставою для розроблення номенклатури ужиткових властивостей камвольних тканин, їх показників та характеристик, за допомогою яких у сфері обігу (торгівлі) та вжитку можна оцінити відповідність виробів існуючим та потенційним потребам і вимогам споживачів, визначити ступінь їхнього задоволення. Показано, що знання номенклатури ужиткових властивостей необхідне також для управління якістю у сфері промислового виробництва, яке може відбуватися тільки через управління факторами, що впливають на ужиткові властивості продукції. Враховуючи, що розроблення номенклатури показників та характеристик якості має бути обумовлене сферою застосування, запропоновано номенклатуру показників та характеристик якості камвольних тканин для сфери вжитку формувати з використанням моделі Кано, згідно з якою ступінь задоволеності потреб споживачів оцінюється за допомогою трьох основних класів властивостей – обов’язкових, очікуваних і захоплюючих (табл. 5). Відповідно до розробленої та науково обґрунтованої класифікації ужиткових властивостей зазначені класи властивостей залежно від корисності (цінності) камвольних тканин для споживачів розподілено на два підкласи: утилітарні та естетичні.

Залежно від того, які конкретно потреби споживачів задовольняють камвольні тканини, властивості віднесено до відповідних груп та підгруп. Кожна підгрупа властивостей містить певні показники та характеристики, для яких визначено одиницю вимірювання та її розмірність, а також здійснено посилання на чинний нормативний документ, за яким вимірюється та оцінюється конкретна характеристика відповідної властивості.

У четвертому розділі „Методологічні основи формування вітчизняного ринку камвольних тканин” уточнено визначення ринку камвольних тканин як сфери товарного обміну, де здійснюється їх рух від виробника до споживача та за допомогою купівлі-продажу задовольняються індивідуальні та суспільні потреби; досліджено сучасний ринок камвольних тканин і методи його регулювання; висвітлено товарознавчі аспекти внутрішнього ринку камвольних тканин; розкрито сутність та основні елементи інфраструктури ринку камвольних тканин; з’ясовано економічні та технологічні можливості забезпечення наявних потреб ринку у камвольних тканинах.

Визначено коло основних завдань, які можна вирішити на внутрішньому ринку завдяки товарознавчій діяльності, – ідентифікація камвольних тканин, забезпечення кінцевих та виробничих споживачів камвольними тканинами, формування й управління асортиментом камвольних тканин, проведення їх експертизи, контроль за виконанням контрактів на постачання камвольних тканин. Наголошено, що фахівці з товарознавства мають розвивати ключові компетентності щодо виконання основних завдань професійної діяльності, а саме: соціальну компетентність – здатність брати на себе відповідальність за прийняті професійні рішення, корпоративність; комунікативну компетентність – володіння технологіями спілкування, у тому числі комп’ютерного; когнітивну компетентність – готовність і здатність самостійно набувати нові знання й уміння реалізовувати свій особистий потенціал; соціально-інформаційну компетентність – володіння інформаційними технологіями й здатність сприймати критику з джерел соціальної інформації; спеціальну компетентність – підготовленість до виконання професійних функцій.

Уточнено поняття інфраструктури ринку камвольних тканин як комплексу галузей (підгалузей) і суб’єктів господарювання та видів діяльності, що мають єдине функційне призначення – довести тканини від виробника до споживача. Наведено та охарактеризовано основні елементи інфраструктури ринку камвольних тканин: підприємства оптової, оптово-роздрібної, роздрібної торгівлі, виставки, ярмарки, торгово-промислові палати, оптові ринки, склади. Показано, що інфраструктура ринку камвольних тканин, яка відіграє значну роль у забезпеченні просування продукції від виробника до споживача, переходу тканин із сфери виробництва до сфери обігу й вжитку та задоволення потреб і вимог споживачів, потребує подальшого розвитку. Доведено, що інфраструктура вітчизняного товарного ринку має обслуговувати, насамперед, власне виробництво тканин, тому зважено на першочерговість нарощування обсягів виробництва тканин в Україні, у тому числі камвольних, і як результат цього – розвиток інфраструктури ринку.

У п’ятому розділі „Розроблення методології формування асортименту та якості камвольних тканин” обґрунтовано інформаційне забезпечення процесу формування асортименту й якості камвольних тканин, проаналізовано відповідність поточного асортименту тканин вимогам споживачів, розроблено авторську методологію формування асортименту й якості камвольних тканин та алгоритм управління їх якістю на всіх етапах виробництва.

В ході експертної оцінки установлено, що індекс задоволеності виробників швейного одягу тканинами іноземного виробництва вищий, ніж індекс задоволеності тканинами вітчизняних підприємств. З’ясовано, що на загальну оцінку тканин вітчизняного виробництва суттєво вплинула низька задоволеність споживачів тканинами щодо колірного оформлення, невідповідності моді,