СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ОЛІЙНИК ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 37.035.6

ФОРМУВАННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ - 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Слов’янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор

СИПЧЕНКО Валерій Іванович,

Слов’янський державний педагогічний університет, завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор

БОРИСОВ В’ячеслав Вікторович,

проректор Краматорського економіко-гуманітарного інституту

кандидат педагогічних наук, доцент

БОРИСОВА Світлана Володимирівна,

завідувач кафедри теорії, історії музики та інструментальної підготовки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться “ 28 ” _листопада_ 2007 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, за адресою: 91034, м.Луганськ, кв.Молодіжний, 20-а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (91034, м.Луганськ, кв.Молодіжний, 20-а).

Автореферат розісланий “ _27_ ” __жовтня__ 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О.Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Національну свідомість, носієм якої є нація, слід розуміти як усвідомлення народом власної гідності, національних цінностей, традицій, культури, свого невід’ємного права бути суб’єктом історії власного розвитку. Тому національна свідомість є однією з фундаментальних цінностей, а виховання підростаючого покоління в дусі національної свідомості – однією з передумов відродження нації.

Проблема формування національної свідомості молоді ставилася давно і по-різному розв’язувалася впродовж багатьох віків. Суспільно-політична ситуація, що склалася в Україні після грудня 1991 року, одразу поставила проблему національного виховання в іншому, глобальнішому ракурсі. Проблема формування національної свідомості стала предметом обговорення для істориків, соціологів, педагогів, а прищеплення молоді активної настанови на утвердження демократичної держави стало одним із основних для сучасної педагогіки. Отже, щоб успішно будувати демократичну, правову і цивілізовану державу, необхідно, щоб її громадяни, насамперед представники інтелігенції, мали високу національну свідомість. І особливо це стосується вчителів початкових класів, які покликані закладати основи у вихованні палких громадян незалежної України, для яких головною метою життя буде практична реалізація завдань розвитку національної державності, рідної культури.

Зважаючи на те, що основна місія у вихованні підростаючого покоління національно свідомих громадян України покладається на вчителя, особливої актуальності набуває проблема формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів. Саме їх висока національна свідомість сприяє ефективній навчально-виховній діяльності.

До проблеми формування національної свідомості зверталися філософи, історики, літературознавці. М.Бердяєв, С.Єфремов, Г.Сковорода, Д.Чижевський визначали основні складові національного виховання. Методисти Т.Бугайко, Ф.Бугайко, О.Мазуркевич розробляли шляхи формування національної свідомості учнів засобами художнього слова. Дослідженням феномена свідомості й самосвідомості, пов’язаного з проблемами розвитку особистості, сукупністю впливів, що визначають його становлення, займалися філософи і психологи Р.Декарт, У.Джеймс; А.Агафонов, В.Аллахвердов, А.Брушлинський, В.Зінченко, С.Максименко, С.Рубінштейн. У дослідженнях і публікаціях А.Спіркіна, А.Толстих та інших учених розглядаються соціально-філософські аспекти розвитку національної свідомості.

Учені підкреслюють, що почуття національної свідомості живе у кожному повноцінному народові, що воно властиве кожній нормально вихованій і розвиненій людині, воно визріває із самого буття української нації, її історії, мови, культури, території і вічного прагнення здобути справжню волю. Завдяки цьому почуттю людина стає сильною, здатною творити і розбудовувати свою національну державу, що виступає гарантом стабільності й могутності народу, його безсмертя.

Для нашої роботи мали значення дослідження вчених, які займалися розробкою теоретичних, загальнопедагогічних, психологічних основ процесу формування світогляду молоді, ціннісних орієнтацій у навчанні й вихованні, моральної, естетичної, громадянської свідомості особистості: Л.Білас, О.Богданової, В.Борисова, С.Борисової, О.Вишневського, В.Мухіної, Р.Рогової, М.Чепіль.

Формуванню національно свідомої студентської молоді в процесі фахової підготовки в педагогічному училищі сприяють чимало навчальних дисциплін, з-поміж яких надзвичайно важливими в сучасних умовах є історія, українська мова і література, народознавство тощо. І не буде перебільшенням сказати, що першорядна роль у такому виховному процесі належить українській літературі, її художньому слову, яке є першоосновою духовного та соціального розвитку суспільства, бо художнє слово – це своєрідна пам’ять народу, в якій зафіксована і його історія, і його традиції.

Окремі сторони питання про розвиток національної свідомості молоді на заняттях літератури знайшли своє відображення в роботах І.Аркіна О.Богданової, Н.Волошиної, Г.Клочека, М.Кудряшова, В.Кузя, Є.Пасічника, Б.Степанишина, П.Хропка та інших педагогів-словесників. У центрі уваги концепцій літературної освіти, розроблюваних вітчизняними філософами, психологами, педагогами, літературознавцями, (Л.Виготським, В.Давидовим, Є.Квятковським, О.Леонтьєвим, В.Щербиною) стоїть проблема розвитку цілісної гармонійної особистості, значною складовою якої є національна свідомість.

Однак слід зазначити, що досліджень з проблеми формування національної свідомості, де б розроблялися практичні педагогічні можливості використання матеріалу вітчизняної літератури в процесі фахової підготовки студентів педагогічних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, недостатньо. Мало уваги приділяється і напрямам, методам та прийомам формування національної свідомості майбутніх учителів як обов’язкової складової професійної компетентності.

Проблемі формування національної свідомості у русифікованих регіонах країни, де існують додаткові труднощі, пов’язані насамперед із різноманітним етнічним складом населення і полікультурністю, слід приділяти особливу увагу. А своєрідність української літератури та її художнє слово зумовили проведення експериментальної роботи з майбутніми вчителями початкової школи, оскільки саме в їхній професійній педагогічній діяльності найбільш яскраво відбивається специфіка та простежуються можливості впливу українського художнього слова на процес формування національної свідомості.

Об’єктивні вимоги часу, недостатня розробленість даної проблеми, зокрема, формування національної свідомості у майбутніх учителів початкових класів у процесі їх фахової підготовки визначили актуальність обраного нами напряму роботи.

Тому актуальність та недостатня наукова розробка проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки”, визначили його об’єкт, предмет, мету і завдання.

Об’єкт – процес формування національної свідомості майбутніх учителів.

Предмет – основні напрями формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що процес формування національної свідомості майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки буде ефективним та результативним за умов:

а) орієнтації його на змістовий компонент курсу української літератури;

б) використання національно-культурних надбань та цінностей у виховній роботі;

в) опори на розвиток емоційно-ціннісних установок, які забезпечують національне самовизначення студента;

г) сприяння впливу національних цінностей на громадське життя студентів.

Мета дослідження: на теоретико-методологічному рівні обґрунтувати змістову сутність понять “свідомість”, “національна свідомість” та розробити й експериментально перевірити ефективність напрямів формування національної свідомості майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки, де одним із основних факторів впливу буде українська література та її художнє слово.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження були визначені завдання:

- теоретично обґрунтувати змістову сутність та взаємозв’язок понять “свідомість” і “національна свідомість”;

- вивчити стан досліджуваної проблеми у практиці роботи педагогічних навчальних закладів Донеччини;

- проаналізувати існуючі програми й посібники з української літератури щодо формування у студентської молоді національної свідомості;

- визначити критерії показників розвитку національної свідомості студентської молоді;

- розробити та експериментально перевірити ефективність визначених напрямів формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів;

- розробити практичні методичні рекомендації щодо формування національної свідомості майбутніх учителів у процесі фахової підготовки засобами українського художнього слова.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів:

- теоретичні – аналіз науково-методичної літератури з питань формування національної свідомості студентської молоді; системно-структурний аналіз вивчення тенденцій розвитку та оновлення навчально-виховного процесу щодо забезпечення формування національної свідомості студентів; прогнозування майбутнього розвитку проблеми;

- емпіричні – опитування (анкетування, бесіди), тестування, спостереження ; аналіз результатів творчої діяльності студентів; індивідуальні та колективні бесіди з метою збору емпіричного матеріалу; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності запропонованих засобів формування національної свідомості майбутніх учителів.

Для обробки даних при проведенні дисертаційного дослідження використовувалися методи математичної статистики – кореляційного та регресивного аналізу. Розрахунки проводилися за допомогою комп’ютерних програм “Excel”, “Статистика”.

Експериментальна база дослідження. Педагогічний експеримент проводився дисертантом у чотири етапи (з 2000 по 2006 роки) на базі Красноармійського педагогічного училища, педагогічних училищ області (Макіївського, Артемівського) та Донецького педагогічного коледжу. У педагогічному експерименті взяли участь 334 студенти (у контрольних групах - 146, в експериментальних групах - 188 осіб) та 28 викладачів.

На I етапі (2000-2001рр.) здійснювалося осмислення проблеми дослідження; вивчався стан розробки проблеми, визначалися об’єкт і предмет дослідження, його мета і задачі, експериментальна база дослідження.

На II етапі (2001-2003рр.) створювалася програма і методика дослідження, вивчався рівень національної свідомості студентів на початок експерименту; визначалися психолого-педагогічні та методичні труднощі щодо формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів; аналізувалися результати їхньої творчої діяльності; узагальнювалися дані констатуючого експерименту.

На III етапі (2003-2005рр.) вивчалася можливість створення прогнозу результатів творчої діяльності студентів, розроблявся план апробації напрямів формування їх національної свідомості; узагальнювалися результати формуючого експерименту.

На IV етапі (2005-2006рр.) здійснювалися порівняння результатів констатуючого та формуючого експериментів, аналіз динаміки рівнів розвитку національної свідомості студентів педагогічних училищ; обґрунтовувалася ефективність впровадження педагогічно орієнтованих напрямів формування національної свідомості студентів; розроблялися методичні рекомендації щодо формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки у педагогічному училищі; оброблялися результати дослідження.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять положення про суспільний і творчий характер національної свідомості та її емоційно-психологічні особливості; про психологічні закономірності культурного розвитку особистості та значення художнього слова у формуванні її духовних якостей; про історичний досвід формування національної свідомості; про професійну підготовку вчителя школи та провідне значення сучасних педагогічних технологій; про досягнення сучасної педагогіки в галузі дослідження системи виховання національної свідомості й самосвідомості, а також концептуальні положення загальнодержавних нормативних документів, у яких відбито основні ідеї відродження національної системи освіти (Конституція України, Закони України “Про освіту” і “Про вищу освіту”, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепція національного виховання, Національна доктрина розвитку освіти).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше вивчено і здійснено формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів засобами українського художнього слова;

- удосконалено програму з української літератури шляхом наповнення її змісту творами з яскраво вираженим національним спрямуванням;

- дістало подальшого розвитку положення про національну свідомість як необхідну професійну якість сучасного вчителя початкових класів;

- дістала подальшої конкретизації розробка структурних компонентів національної свідомості у співвідношенні з основними факторами впливу українського художнього слова на процес її формування;

- удосконалено та розвинуто теоретичні положення щодо обґрунтування основних напрямів формування національної свідомості майбутніх учителів засобами українського художнього слова у процесі фахової підготовки в педагогічному училищі.

Практична значимість результатів проведеного дослідження полягає у тому, що основні його положення і висновки, запропоновані напрями формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів, методичні рекомендації щодо використання українського художнього слова як одного із найвпливовіших засобів формування національної свідомості студентської молоді у процесі фахової підготовки дозволяють удосконалити процес професійної підготовки у педагогічному училищі, підвищити ефективність формування національної свідомості.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним і методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, відповідністю використаних методів завданням дослідження, системним підходом до вивчення проблеми педагогічного прогнозування, повнотою розгляду проблеми, науково-методологічним обґрунтуванням педагогічного експерименту, математичним аналізом отриманих даних.

Апробація результатів. Головні положення дисертації та результати проведеного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Слов’янського державного педагогічного університету, на щорічних університетських науково-практичних конференціях Слов’янського державного педагогічного університету (2002-2005 pp.), на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів шкіл міст Красноармійська, Родинського, Димитрова, Добропілля та Красноармійського й Добропільського районів Донецької області.

Найбільш важливі теоретичні положення і висновки дослідження знайшли відображення у доповідях на різних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку вищої освіти в період суспільної трансформації” (Донецьк, 13-14 листопада 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи в контексті моніторингу якості освіти” (Переяслав-Хмельницький, 4-5 квітня 2006), міжвузівських науково-практичних конференціях “Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі” (Харків, 14-16 лютого 2001), “Виховання національної свідомості як загальнолюдської цінності майбутнього спеціаліста” (Красноармійськ, 12 квітня 2002), “Сучасні аспекти підготовки студентів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Проблеми, пошуки, перспективи” (Красноармійськ, 9 січня 2004), обласній міжвузівській студентській науково-методичній конференції “Актуальні проблеми вдосконалення навчально-виховної діяльності закладів освіти” (Красноармійськ, 26 травня 2003).

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Красноармійського (довідка №48 від 28.10.05), Артемівського (довідка № 7 від 16.02.06), Макіївського педагогічних училищ (довідка №104 від 20.11.05) та Донецького педагогічного коледжу (довідка № 5/10 від 30.01.06).

Запропоновані форми, методи, напрями формування національної свідомості в процесі фахової підготовки засобами українського художнього слова сприятимуть громадянському становленню студентів, формуванню їх національної свідомості. Дослідження відкриває нові можливості удосконалення навчальних програм, підручників, посібників з літератури і дає у розпорядження словесника конкретну методику.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 10 наукових публікаціях, із яких: у наукових фахових виданнях – 5 публікацій, у збірках матеріалів конференцій – 2, 2 навчальних посібники, 1 методичні рекомендації.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (363 найменування), 8 додатків на 119 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 149 сторінок. Загальний обсяг дисертації складає 268 сторінок. Робота містить 22 таблиць, 13 діаграм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, загальні методологічні й теоретичні підходи до розробки проблеми формування національної свідомості, визначаються об’єкт, предмет, гіпотеза, мета та завдання, методи дослідження, розкривається наукова новизна, практичне значення дисертаційної роботи, висвітлюється апробація і впровадження результатів роботи.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи формування національної свідомості майбутніх учителів у процесі фахової підготовки в педагогічному училищі” – розглянуто сутність проблеми: аналізуються педагогічні, психологічні, літературознавчі джерела з формування національної свідомості в процесі навчання у педагогічних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Здійснено аналіз та обґрунтовано сутність поняття “національна свідомість” у системі національних цінностей. Виходячи з того, що людина, як біосоціальна істота, реалізує себе в зовнішньому середовищі цілісно і взаємодія людини з зовнішнім середовищем відбувається за допомогою властивого лише людині психічного механізму свідомості, з метою глибшого розуміння сутності поняття “національна свідомість” було встановлено взаємозв’язок таких понять як “свідомість”, “самосвідомість” та “національна свідомість” і “національна самосвідомість”. Було виявлено певну тавтологічність у розумінні та використанні понять свідомості та самосвідомості. Втім, останнє поняття тлумачиться (на основі вивчення праць О.Леонтьєва, В.Сухомлинського) як усвідомлення власної ж свідомості (В.Малахов).

Національна ж свідомість (М.Кляшторний) становить складну, діалектичну єдність двох її рівнів: буденної свідомості, як стихійного і підсвідомого відображення дійсності, і теоретичної свідомості, що є результатом систематизації і узагальнення буденної свідомості широких національних мас.

За своїм змістом національна свідомість – це діалектична єдність загальнолюдського і національного, в якій загальнолюдське проявляється в неповторному бутті нації (В.Горбатенко).

Теоретичні засади, які було покладено в основу експериментального дослідження, полягають у тому, що сучасне тлумачення національного передбачає розуміння його у єдності змістовних рівнів відповідно до рівнів розвитку: етнічного, культурно-історичного та громадянського (С.Борисова). Культурно-історичний рівень найбільш зовнішньо репрезентабельний та внутрішньо організуючий. Він є усвідомленням незаперечної єдності культурно-історичного процесу, на якому базується й національна ідентифікація.

Розглянуто теоретичні положення про сутність поняття національного і відповідність їх сучасній освітній та виховній практиці. Зроблено висновки про те, що структура національної свідомості включає в себе такі компоненти: раціонально-пізнавальний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний. Найбільш перспективним з точки зору педагогічного впливу є компонент емоційно-ціннісний, який відбиває безпосередній відгук на різноманітні фактори впливу у процесі формування національної свідомості, а також вікові психологічні особливості молодої людини (І.Кон).

Педагогічний аналіз проблеми показав, що національна свідомість людини прямо пов’язана з ідеєю формування суспільного ладу, де кожен індивідуум вільно працює, де враховуються його потреби й умови всебічного розвитку. Для нашої роботи важливими є думки педагогів Відродження, які вважали, що велику роль у становленні етичної й естетичної свідомості молоді відіграє вивчення літератур і мов різних народів, відстоювали комплексне, різнобічне навчання (М.Монтень, Т.Мор, В.да Фельтре, Ф.Рабле).

Відзначена роль педагогів епохи Просвітництва (Я.Коменського, Д.Локка, Ж.Ж.Руссо) у розв’язанні проблеми формування і розвитку активної, самостійно мислячої, вільної, гармонійної людини, які основним завданням виховання вважали пізнання себе і навколишнього світу. З цією метою вони пропонували використовувати активні методи навчання, взаємозв’язок навчальних предметів із життям, вважали за необхідне враховувати вікові особливості дітей та молоді.

У дослідженні здійснено огляд дисертацій, присвячених проблемі формування національної свідомості у пострадянських країнах. Проаналізовано також праці М.Чепіль, О.Вишневського, О.Сухомлинської, Д.Тхоржевського, Г.Щербаня, присвячені формуванню національної свідомості й самосвідомості.

Такий детальний аналіз дозволив зробити висновок, що найбільш значущими факторами впливу на процес формування національної свідомості є науково-світоглядний, художньо-естетичний та побутово-інформаційний, а формування національної свідомості в сучасних умовах розуміється як процес, що значною мірою спирається на емоційно-образну сферу свідомості людини. Таким чином, серед зазначених факторів найбільш впливовим, на наш погляд, є художньо-естетичний, бо саме він відбиває безпосереднє враження через художній образ, має особливий вплив на свідомість людини, перш за все, людини молодої. Базується ж він на специфічній якості, а саме: оперуванні емоційно забарвленими образами.

У роботі визначено й теоретично обґрунтовано, що українська література з її художнім словом має широкі можливості для формування національної свідомості студентів і посідає одне з провідних місць у цьому процесі, бо саме засобами художнього слова можна допомогти вихованцю осмислити світ навколо себе, знайти місце в житті, виховати життєву позицію. Тому визначальною метою викладання літератури стає виховання людини ніби “зсередини”, “олюднення людського в людині”, виховання особистості, що вміє мислити самостійно, творчо, що поважає загальнолюдські цінності, цінності природи і культури.

Встановлено, що процес формування національної свідомості студентів на заняттях літератури має ряд відмінних рис, тому що пов’язаний з комплексом завдань, поставлених і педагогом, і самими студентами; здійснюється цілим рядом і самих прийомів, що, у свою чергу, вимагають спеціального аналізу; сам процес формування свідомості здійснюється не на абстрактній, а на конкретно-почуттєвій основі.

З цією метою було проаналізовано існуючі програми й посібники з української літератури і, відповідно до типової Програми з української літератури для ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, що здійснюють підготовку на основі базової загальної середньої освіти, нами внесено корективи. Вони, на нашу думку, враховують зміни в раціональній, почуттєвій і вольовій сферах особистості під впливом узагальненого образу українця, українського національного ідеалу, сформованих у результаті проникнення студента в духовний світ письменника і образу-персонажа. Також було розроблено і видано навчальний посібник, у якому традиційні теми постають у новому ракурсі і сприяють не лише розвитку у студентів уяви, логіки мислення, навичок аналізу художнього твору, культурі полемізування, а й, насамперед, формуванню національної свідомості.

Визначення даних теоретико-методологічних положень дозволить створити науково-об’єктивні умови для організації дослідно-експериментальної роботи щодо впровадження українського художнього слова у навчально-виховний процес вищого навчального закладу освіти з метою формування національної свідомості як необхідної професійної якості особистості майбутніх учителів початкових класів.

У другому розділі “Формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки засобами українського художнього слова” подано аналіз стану сформованості національної свідомості студентів педагогічних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Донеччини, які репрезентували східний регіон України. Було розроблено програму констатуючого експерименту, згідно з якою застосовувалися методи: бесіди, інтерв’ю, анкетування, тестування, тривалого спостереження тощо, що дозволило зібрати необхідну інформацію. На її основі було зроблено висновки про загальний стан сформованості національної свідомості, який був по суті однаковим у Красноармійському, Макіївському, Артемівському педагогічних училищах та Донецькому педагогічному коледжі. Це дозволило формуючий експеримент проводити на базі Красноармійського педагогічного училища.

У дисертації розроблено критерії оцінювання рівнів сформованості національної свідомості (цілісність культурологічних знань, усвідомлення національної належності, шанобливе ставлення до культури, практична участь у розвитку культури), які відбивають змістовну сутність визначених раніше її структурних компонентів.

За даними констатуючого експерименту рівень сформованості національної свідомості студентської молоді в цілому можна вважати задовільним, проте, на наш погляд, недостатнім як для майбутніх учителів початкових класів, оскільки виконання їх професійного педагогічного обов’язку вимагає більш високого рівня розвитку національної свідомості. Так, тільки 17,2% респондентів виявили високий рівень сформованості національної свідомості (визначався через системність знань з української літератури, історії та культури, ставлення до надбань української культури, в розумінні необхідності національно-державного згуртування, збереження і відродження національних традицій, звичаїв, обрядів тощо). У 41,5% студентів було виявлено середній рівень (визначався через певний інтерес до національно-культурних досягнень, проте було відзначено відсутність цілісного уявлення про них тощо), 30,2% – низький (відзначався через слабку орієнтацію у надбаннях української культури), а 11,1% – дуже низький (поняття дуже низького рівня було введено тому, що певна частина студентів виявила занадто низький рівень знань з української літератури, історії та культури і відверто байдуже ставлення до неї).

Формуючий експеримент в основному проводився із майбутніми вчителями початкових класів. Однак до експериментальної роботи залучалися і студенти інших спеціальностей (вихователі дитячих садків, учителі музики, обслуговуючої праці). Було визначено великі можливості впливу на процес формування національної свідомості майбутніх фахівців основних професійно орієнтованих педагогічних напрямів впровадження українського художнього слова у навчально-виховний процес: збагачення змісту професійної педагогічної підготовки; збільшення впливу національних культурних цінностей у процесі виховної роботи; створення педагогічних умов для активізації самостійної пізнавальної, дослідницької роботи студентів.

При створенні педагогічних умов і проведенні відповідної роботи за визначеними основними напрямами впровадження українського художнього слова використовувалися сучасні педагогічні технології, зорієнтовані на активні форми й методи навчання. Значну увагу було приділено насиченості українознавчим змістовним компонентом навчальних дисциплін, а також використанню національно-культурних надбань та цінностей у виховній роботі, створенню умов для впливу цих цінностей на громадське життя і побут майбутніх учителів.

У процесі дослідно-експериментальної роботи найбільш впливовими засобами формування національної свідомості було виявлено такі: оновлення змісту програми з української літератури; залучення майбутніх учителів до позааудиторної та науково-дослідницької роботи з народознавчої тематики.

Отримання позитивних результатів дослідно-експериментальної роботи стало можливим завдяки впровадженню визначених нами напрямів формування національної свідомості (1) збагачення змісту професійної педагогічної підготовки; 2) збільшення впливу національних культурних цінностей у процесі виховної роботи; 3) створення педагогічних умов для активізації самостійної пізнавальної, дослідницької діяльності студентів у процесі формування в них національної свідомості) та дотримання певних педагогічних принципів. Головним із них при роботі за напрямом “збагачення змісту професійної підготовки” був принцип цілісного гармонійного сприйняття національної культури. При роботі за напрямом “збільшення впливу національних культурних цінностей у процесі навчально-виховної роботи” головним був принцип використання емоційно-ціннісного потенціалу національної культури, зокрема української літератури та її художнього слова, для розвитку моральної сфери особистості, оскільки література завдяки виразності емоційного впливу на особистість надає особливо великих можливостей цьому педагогічному принципу. Принцип мотивування самоідентифікації національних цінностей був головним у реалізації напряму “створення педагогічних умов для активізації самостійної пізнавальної, дослідницької діяльності студентів”.

Результативність проведеної роботи підтверджують дані, які наочно продемонстрували динаміку зростання кількості респондентів із середнім та високим рівнем усвідомлення національної належності. Згідно з отриманими даними, кількість осіб із високим рівнем національної свідомості зросла з 17,2% до 29,9%, у контрольних групах – до 20,6%. Загальний позитивний результат зріс майже на 30% (з 58,7% до 87,8%), проте у контрольних групах це підвищення склало лише 10%. У порівнянні з даними констатуючого експерименту загальний негативний результат зменшився з 41,3% до 12,2%, а у контрольних групах до – 31,1%. Слід наголосити також і на помітному зменшенні осіб із дуже низьким рівнем сформованості національної свідомості: з 11,1% до 1,8% (у контрольних групах – 7,3%).

Таким чином, дослідно-експериментальна перевірка розроблених та визначених основних професійно орієнтованих педагогічних напрямів формування національної свідомості майбутніх учителів у процесі фахової підготовки виявила об’єктивну картину підвищення ефективності цього процесу. Зіставлення результатів констатуючого й формуючого експериментів, а також контрольних зрізів показало, що зростання загального позитивного результату (рівень високий і середній) після формуючого експерименту в експериментальних групах склало 29,2% при підвищенні цього ж показника у контрольних лише на 10,1%. Відповідним було зниження загального негативного результату (низький та дуже низький рівень), причому показник рівня дуже низького склав 1,6%. А за критеріями оцінювання поведінково-діяльнісного компоненту національної свідомості дані рівня дуже низького – 0% (Табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка зростання рівнів сформованості національної свідомості майбутніх учителів початкових класів у процесії фахової підготовки засобами українського художнього слова (%)

Компоненти національної свідомості | Рівні сформованості | Констатуючий експеримент | Після формуючого експерименту – підсумковий зріз

КГ | ЕГ

раціонально-пізнавальний | високий | 11,6 | 14,7 | 61,4 | 25,7 | 82,3

середній | 43,7 | 46,5 | 56,4

низький | 29,3 | 25,8 | 38,2 | 13,9 | 17,3

дуже низький | 14,6 | 12,2 | 3,2

емоційно-ціннісний | високий | 7,3 | 9,5 | 62,1 | 19,0 | 85,8

середній | 37,5 | 52,4 | 66,6

низький | 41,8 | 31,5 | 37,5 | 11,7 | 13,8

дуже низький | 12,6 | 5,8 | 1,9

діяльнісно-практичний | високий | 32,1 | 37,1 | 82,0 | 44,5 | 94,6

середній | 42,6 | 45,3 | 49,9

низький | 19,0 | 13,6 | 17,0 | 5,0 | 5,5

дуже низький | 5,5 | 3,2 | 0

Загальний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дозволяє дійти висновку щодо можливості та доцільності використання запропонованих у дисертації засобів формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів шляхом впровадження у навчально-виховний процес українського художнього слова за розробленими у даному дослідженні основними професійно орієнтованими педагогічними напрямами.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження та отримані результати науково-експериментальної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. Формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів – складова і невід’ємна частина вирішення фундаментальної проблеми підготовки національних педагогічних кадрів.

Українську літературу та її художнє слово можна вважати першоосновою духовного й соціального розвитку суспільства, одним із основних націотворчих факторів при формуванні національної свідомості майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки в педагогічному училищі.

2. Національна свідомість має три ступеня розвитку: етнічний, культурно-історичний та громадянський. При цьому саме ступінь культурно-історичний є таким, що виявляє національну належність та репрезентує її перед усім світом.

3. Структура національної свідомості включає в себе такі компоненти: раціонально-пізнавальний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-практичний.

4. Визначені функції національної свідомості (орієнтаційно-пізнавальна, визначально-ідентифікаційна, організаційно-консолідуюча, емоційно-оцінювальна, культуротворча, регулятивно-контролююча), які мають певну відповідність ступеням розвитку національної свідомості: орієнтаційно-пізнавальна та визначально-ідентифікаційна функції – етнічному, емоційно-оцінювальна і культурологічна – культурно-історичному, організаційно-консолідуюча та регулятивно-контролююча – громадянському.

5. Доведено, що факторами впливу на процес формування національної свідомості майбутніх учителів виступають науково-світоглядний, художньо-естетичний та побутово-інформаційний. При цьому з’ясовано, що головну увагу у педагогічному процесі слід надавати художньо-естетичному фактору впливу, оскільки він базується на оперуванні емоційно забарвленими образами, а тому має особливий вплив на свідомість молодої людини.

6. Основними професійно орієнтованими педагогічними напрямами впровадження українського художнього слова як одного з важливих чинників формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів є: 1) збагачення змісту професійної педагогічної підготовки (оновлення, систематизація та інтеграція курсу вивчення української літератури, що сприятиме усвідомленню студентами основних знань про народ, націю, Батьківщину); 2) збільшення впливу національних культурних цінностей у процесі виховної роботи (забезпечення глибокого засвоєння майбутніми вчителями національних традицій і звичаїв, відображених у них гуманістичної духовності, національної свідомості українського народу); 3) створення педагогічних умов для активізації самостійної пізнавальної, дослідницької діяльності студентів у процесі формування в них національної свідомості.

7. Доведено, що українська література та її художнє слово є одним із найважливіших чинників багатогранного і складного процесу фахової підготовки вчителів початкових класів. Теоретично обґрунтовано і доведено, що вплив художнього слова надзвичайний, бо, передусім, забезпечує формування усіх рівнів національної свідомості, сприяє реалізації її основних функцій та є невід’ємною складовою емоційно-ціннісного структурного компонента національної свідомості.

Підсумки дослідно-експериментальної роботи підтвердили гіпотезу про те, що формування національної свідомості майбутніх учителів у процесі фахової підготовки засобами українського художнього слова є ефективним за умов: а) орієнтації його на змістовий компонент курсу української літератури; б) використання національно-культурних надбань та цінностей у виховній роботі; в) опори на розвиток емоційно-ціннісних установок, що забезпечують національне самовизначення студента; г) сприяння впливу національних цінностей на громадське життя студентів.

Аналіз даних, які було отримано в процесі дослідно-експериментальної роботи, дозволяє нам стверджувати, що:

1. Розроблена система критеріїв оцінки рівнів та показників розвитку національної свідомості студентів педагогічних училищ, що охоплює раціонально-пізнавальний, емоційно-ціннісний та діяльно-практичний критерії, виявилася у: а) цілісності культурних знань та потребі в їх поглибленні; б) шанобливому ставленні до культури; в) відповідальності за національні інтереси; г) практичній участі у розвитку культури. Ці критерії та показники, за даними констатуючого експерименту, свідчать про те, що оцінити їхо цілком позитивно, як такі, що дозволяють виконувати свій професійний педагогічний обов’язок на рівні сучасних вимог, не можна, хоча для пересічної молодої людини такий середньостатистичний рівень можна тлумачити як задовільний.

2. Розроблені та апробовані основні професійно орієнтовані педагогічні напрями впровадження українського художнього слова у навчально-виховний процес дають великі можливості для цілеспрямованого, ефективного впливу на процес формування національної свідомості майбутніх учителів.

3. Активізація процесу вивчення літератури за рахунок включення нового змістовного світоглядного матеріалу і застосування різноманітних активних форм і методів роботи, сучасних педагогічних технологій дозволяє більш якісно впливати на процес формування національної свідомості та рівень професійної підготовки майбутніх учителів.

4. Найбільш впливовими засобами формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів виявилися: а) наповнення навально-виховних планів творами з яскраво вираженим національним спрямуванням; б) залучення майбутніх учителів до проведення заходів національної культурно-історичної тематики та пошуково-дослідницької роботи з проблеми відродження національних традицій.

5. Якість реалізації розвитку національної свідомості на заняттях літератури залежить від різних факторів, у тому числі і від того, наскільки наявні нормативні матеріали, навчальні посібники і програми дозволяють організувати даний процес. Однак непогодженість і невідпрацьованість вимог стандартів, програм, підручників і навчальних посібників є відображенням слабкої вивченості проблеми активізації сприйняття студентами курсу літератури з метою формування національної свідомості студентів.

6. Результати проведеного дослідження дали підстави сформулювати конкретні методичні рекомендації щодо формування національної свідомості майбутніх учителів у процесі фахової підготовки в педагогічному училищі засобами українського художнього слова:

- між викладачем і студентами повинні складатися довірливі стосунки, викладач повинен пам’ятати, що заняття літератури – це час вільного, довірливого спілкування;

- звертаючись до художнього твору, зважати на його національну значимість, добирати такий матеріал, що допомагає не лише формувати підвищений інтерес студентів до національних традицій, історії українського народу, його світогляду, а й забезпечити більш повноцінне сприймання художнього твору;

- формувати національну свідомість шляхом поетапного ускладнення системи завдань при роботі над художнім твором;

- пам’ятати, що уміння аналізувати вчинки героїв з національних та морально-етичних позицій мають важливе значення для формування у студентів особистісної життєвої позиції, поглядів та переконань, культури поведінки, національної свідомості, а формування стійких понять про національні норми поведінки, етику стосунків, національні риси залежить від уміння викладача організовувати процес осмислення навчального матеріалу, обрати методи, прийоми і форми навчання, які стимулюють розумову діяльність студентів;

- враховувати цілісність і взаємозв’язок усіх структурних компонентів національної свідомості, повсякчас створювати оптимальні умови, що дозволять реалізувати складну задачу етичного, естетичного, екологічного, громадянського (невід’ємною складовою частиною якого є національна свідомість) виховання і розвитку особистості майбутнього вчителя початкових класів.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне вирішення розглянутої проблеми. Оскільки формування національної свідомості майбутніх учителів є актуальним для сучасних навчальних закладів, можна виділити такі пріоритетні напрями в дослідженні даної проблеми:

· здійснення комплексного підходу до активізації процесу вивчення літератури, який би торкався не тільки формування національної свідомості, а й усієї структури особистості в цілому;

· організація історико-методичних досліджень активізації процесу формування національної свідомості у процесі вивчення інших навчальних дисциплін з метою створення системи інтегративних курсів, що дозволяють розвивати національну свідомість студентів;

· розробка освітніх стандартів, програм, підручників, навчальних посібників з урахуванням особистісного підходу, як у змістовому, так і діяльнісному плані.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях автора:

1. Олійник О.І. Відродження національних традицій на уроках української літератури // Педагогічна скарбниця Донеччини.– Донецьк.– 1999.- №3.– С.14-16.

2. Олійник О.І. Колективні творчі справи та педагогічні ігри як ефективні форми підготовки студентів до позанавчальної виховної практики // Гуманізація навчально-виховного процесу: Науково-методичний збірник. Вип. ХІ.– Слов’янськ: Видавничий центр СДПІ, 2001.– С.64-67.

3. Олійник О.І. Роль церкви у формуванні національної свідомості // Гуманізація навчально-виховного процесу: Науково-методичний збірник. Вип. ХVІІІ.– Слов’янськ: Видавничий центр СДПІ, 2002.– С.103-110.

4. Олійник О.І. Самоосвітня діяльність студентів при вивченні української літератури кінця ХІХ початку ХХ століття: Навчальний посібник.– Красноармійськ: ТОВ “Красноармійська друкарня”, 2003. – 223 с.

5. Олійник О.І. Художнє слово як ефективний засіб виховання національної свідомості майбутнього вчителя // Гуманізація навчально-виховного процесу: Науково-методичний збірник. Вип. ХХІ.– Слов’янськ: Видавничий центр СДПІ, 2003.– С.99-103.

6. Олійник О.І. Формування національної свідомості майбутнього вчителя. Методичні рекомендації // За заг. ред. професора Сипченка В.І.– Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2005.– 143 с.

7. Олійник О.І. Шляхи формування національної свідомості у майбутніх учителів // Рідна школа. – 2004. – Липень-серпень.– С. 29-31.

8. Олійник О.І. Формування національної свідомості – важливий чинник професійної компетентності майбутнього вчителя // Школа першого ступеня: теорія і практика: Збірник наукових праць.– Переяслав-Хмельницький: ВДНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, 2006.– С.90-99.

АНОТАЦІЇ

Олійник О.І. Формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія та методика виховання - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – Луганськ, 2007.

У дисертації досліджується процес формування національної свідомості як необхідної професійної педагогічної якості особистості майбутніх учителів початкових класів та визначається роль української літератури і її художнього слова у цьому процесі як першооснови духовного й соціального розвитку молоді, одного із основних націотворчих факторів при формуванні національної свідомості студентів у процесі їх фахової підготовки в педагогічному училищі. Здійснено теоретико-методологічний та педагогічний аналіз проблеми, визначено основні функції національної свідомості, її історичні рівні розвитку, структурні компоненти і їх показники.

Визначено критерії вияву показників рівнів сформованості національної свідомості. Розроблено та апробовано основні професійно орієнтовані педагогічні напрями впровадження українського художнього слова у навчально-виховний процес, що забезпечує великі можливості для цілеспрямованого, ефективного впливу на формування національної свідомості майбутніх учителів початкових класів у процесі їх фахової підготовки у педагогічному училищі засобами українського художнього слова: 1) збагачення змісту професійної педагогічної підготовки (оновлення, систематизація та інтеграція курсу вивчення української літератури, що сприятиме усвідомленню студентами основних знань про народ, націю, Батьківщину); 2) збільшення впливу національних культурних цінностей у процесі виховної роботи (забезпечення глибокого засвоєння майбутніми вчителями національних традицій і звичаїв, відображених у них гуманістичної духовності, національної свідомості українського народу); 3) створення педагогічних умов для активізації самостійної пізнавальної, дослідницької діяльності студентів у процесі формування в них національної свідомості.

Експериментально доведено ефективність їхньої дії через відповідні фактори впливу, насамперед художньо-мистецький, на національну свідомість в цілому, а також на її структурні компоненти, оскільки він базується на оперуванні емоційно забарвленими образами, а тому має особливий вплив на свідомість молодої людини.

Розроблено конкретні методичні рекомендації щодо формування національної свідомості майбутніх учителів у процесі фахової підготовки в педагогічному училищі засобами українського художнього слова та окреслено пріоритетні напрями для подальшого дослідження даної проблеми.

Ключові слова: виховання особистості, національна свідомість, українське художнє слово, фахова підготовка вчителя.

Олейник О.І. Формирование национального сознания будущих учителей начальных классов в процессе профессиональной подготовки. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, – Луганск, 2007.

В диссертации исследуется процесс формирования национального сознания как необходимого профессионального педагогического качества будущих учителей начальных классов и определены роль и место украинской литературы и ее художественного слова в этом процессе как первоосновы духовного и социального развития молодежи, как одного