ДОНЕЦЬКий ДЕРЖАВНИЙ Університет УПРАВЛІННЯ

Ободець роман Васильович

УДК 332.025.12:64.011.3

Механізми державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

наук з державного управління

Донецьк - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному університеті управління (м. Донецьк) Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор Дорофієнко Вячеслав Володимирович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту у невиробничій сфері

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, доцент Дзюндзюк Вячеслав Борисович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Харків), завідувач кафедри політології та філософії;

кандидат економічних наук, доцент Костенок Ігор Володимирович, Донецький державний університет управління (м. Донецьк), доцент кафедри загального та адміністративного менеджменту.

Захист відбудеться 19 червня 2007 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр-т. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 18 травня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Державна регіональна політика є складовою частиною національної стратегії соціально-економічного розвитку України, яка тісно пов’язана із здійсненням адміністративної реформи та впорядкуванням адміністративно-територіального устрою, повинна базуватися на ефективній господарській системі регіонів та враховувати їх ресурсні можливості. Недоврахування регіональної специфіки та особливостей розвитку окремих територій може призвести до небажаних економічних та соціальних наслідків. Саме тому останнім часом регіональні питання посідають значне місце в програмах уряду. Якщо на регіональному рівні здійснюються повні цикли відтворення трудових ресурсів, основних та оборотних фондів, виробничих відносин, тоді як створення сприятливих економіко-правових умов для раціонального використання внутрішніх ресурсів виробничого потенціалу є невід’ємною частиною державної регіональної політики.

Зараз у теорії та практиці державного управління залишаються недостатньо повно вирішеними питання щодо визначення понять та суті регіонального управління ресурсним забезпеченням, його цілей, завдань, функцій на різних ієрархічних рівнях. Сьогодні існують значні розбіжності у тлумаченні таких понять, як „ресурс”, „ресурсне забезпечення”, „ресурсний потенціал”. З огляду на подальше поглиблення економічних перетворень, існує необхідність глибокого наукового осмислення структури ресурсного забезпечення та його вплив на розвиток економіки регіону, опрацювання ефективних механізмів ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку.

Проблеми ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, оцінювання достатності ресурсного потенціалу регіону для досягнення запланованих показників традиційно знаходилися в центрі уваги сучасних вчених-економістів і управлінців, а саме: Дзюндзюка В.Б., Дорофієнка В.В., Зайцевої Л.М., Клейнера Я.С., Костенка І.В., Лігоненко Л.О., Лобаса В.М., Мамутова В.К., Машошина В.О., Михасюка І.Р., Пілюшенка В.Л., Поважного С.Ф., Чумаченка М.Г., Шутова М.М. Зазначаючи їх вагомий внесок у розвиток управлінської науки слід зауважити, що дослідження ресурсного потенціалу та механізмів державного управління ресурсним забезпеченням, які є необхідною складовою соціально-економічного розвитку регіону, розглянуто ще не повною мірою.

У зв'язку з цим подальше вирішення теоретичних та науково-методичних завдань у сфері державного управління соціально-економічним розвитком і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління. За участю здобувача були виконані дослідження за темою 99.06.01 „Інноваційний і стратегічний менеджмент у регіональному управлінні” (номер держреєстрації 0102U001295). У межах цієї теми автором досліджувалися особливості, тенденції, структура ресурсного потенціалу та стан ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону на прикладі Донецької області.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних засад удосконалення механізмів державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону. Для досягнення поставленої мети в дослідженні вирішено ряд задач:

розкрито основні шляхи реалізації державної регіональної політики в соціально-економічному розвитку регіону;

проаналізовано нормативно-правові та інституційні засади формування та реалізації регіональної політики щодо ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку;

проведено аналіз основних теоретико-методичних розробок щодо стимулювання соціально-економічного розвитку та ресурсного потенціалу Донецького регіону;

досліджено теоретичні основи регіонального управління ресурсним забезпеченням господарської системи регіону;

виявлено загальні тенденції, систематизовано принципові підходи та обґрунтовано переваги щодо використання технології індикативного планування з урахуванням ресурсного потенціалу регіону;

проведено дослідження нормативно-правової бази ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку в напряму формування державної політики ресурсозбереження;

упроваджено рейтингові показники оцінювання стану ресурсного забезпечення як передумови формування механізмів державного управління соціально-економічним розвитком;

розроблено концептуальні засади удосконалення механізмів державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону.

Об'єктом дослідження є державне управління соціально-економічним розвитком країни.

Предметом дослідження є комплекс засад, заходів і способів щодо удосконалення механізмів державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є теоретичні положення, які були накопичені в сфері державного управління соціально-економічними реформами в Україні, а також в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя; фундаментальні дослідження наукових організацій і окремих вітчизняних та зарубіжних вчених з питань державної регіональної політики.

У дисертаційній роботі використано методи дослідження за трьома групами:

загальнонаукові - методи логічного узагальнення окремих фактів та результатів досліджень, дедукції та індукції, аналізу та синтезу, класифікації об'єктів і процесів, які використані під час дослідження нормативно-правових та інституційних засад формування та реалізації регіональної політики і теоретичних аспектів ресурсного забезпечення;

загальноекономічні - методи економічних вимірювань, економіко-статистичні методи (групування, розрахунку середніх величин, дослідження рядів динаміки тощо) використовувалися для аналізу ресурсного потенціалу Донецького регіону;

спеціальні - методи нормування економічних показників та методи „згортки” окремих індикаторів в інтегральні оцінки, які використані для обґрунтування переваг використання технології індикативного планування з урахуванням ресурсного потенціалу регіону, метод зіставлення з еталонним ринком та метод експертного оцінювання знайшли своє відображення в розроблених методичних рекомендаціях щодо визначення показників рейтингової оцінки стану ресурсного забезпечення.

Інформаційну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних вчених щодо проблем ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні данні Державного Комітету статистики України, Донецького обласного управління статистики, звітна документація Донецької обласної державної адміністрації, програми соціально-економічного розвитку Донецької області на 2003, 2004, 2005, 2006 роки, матеріали міжнародних і українських наукових конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці концептуальних засад удосконалення механізмів державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону. Основні здобутки дисертанта, що містять наукову новизну, полягають у такому:

уперше:

запропоновано концептуальні засади державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону, які базуються на принципах комплексності, відкритості та партнерства, і які стали основою для формування організаційного механізму управління ресурсними потоками в господарській системі регіону та удосконалення механізму управління розробкою плану економічного і соціального розвитку регіону;

удосконалено:

теоретико-методичні розробки, що ґрунтуються на дійсному потенціалі Донецького регіону та нормативно-правовій базі в напряму створення ефективних механізмів стимулювання соціально-економічного розвитку;

методичні положення щодо оцінювання ресурсних потоків, які дозволять впровадити рейтинговий показник стану ресурсного забезпечення;

засоби державного управління територіальним розвитком та стимулювання ресурсозбереження в різних сферах господарської діяльності в напряму ефективного використання, розподілення та здійснення контролю за споживанням ресурсів;

дістали подальшого розвитку:

шляхи реалізації регіональної політики держави в напряму цілеспрямованого розвитку територій шляхом конструктивного вирішення пріоритетних регіональних проблем;

нормативно-правові та інституційні засади формування та реалізації регіональної політики в контексті ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку;

методичні засоби формування державної системи управління на основі розробки індикативного плану, реалізація якого повинна супроводжуватися ресурсним забезпеченням, для чого необхідні додаткові елементи: демографічні ресурси (кадровий аспект), інтелектуальний потенціал, інформаційні ресурси, підприємницька ініціатива, інноваційний потенціал;

теоретичні підходи до формування державної регіональної політики, в межах яких уточнено та розширено поняття „ресурсне забезпечення” як сукупність матеріальних та нематеріальних ресурсів, залучених до відповідного процесу з урахуванням їх обмеженості.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження та їх використання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування полягає в тому, що в дисертації розроблено рекомендації щодо удосконалення формування плану соціально-економічного розвитку регіону (довідка Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації № 2-1/502 від 29.12.2006 р.). Питання ресурсного забезпечення знайшли своє відображення в розробці щорічних планів соціально-економічного розвитку міста (довідка Донецької міської ради № 01/13-8747 від 27.12.2006 р.). Окремі положення і висновки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів “Місцевий економічний розвиток”, “Основи регіонального управління” на кафедрі “Менеджмент у невиробничій сфері” Донецького державного університету управління (довідка № 01-12/8 від 09.01.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація являє собою самостійно виконану наукову роботу, в якій розкрито авторський підхід щодо удосконалення механізмів державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону. Всі наукові положення, які виносяться на захист, розроблено здобувачем самостійно, вони отримані особисто автором і є його внеском у розвиток науки державного управління.

Конкретний особистий внесок автора у сумісних наукових працях зазначено у переліку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались і одержали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри „Менеджмент у невиробничій сфері” Донецького державного університету управління; матеріалах п’ятої Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг у ХХІ сторіччі” (м. Донецьк, 2004 р.); Другій Загальноукраїнській науково-практичній конференції „Захід-Схід: проблеми регіональної політики в Україні очима молоді” (м. Донецьк, 2005 р.); Міжрегіональній конференції „Реформування системи місцевого самоврядування великого промислового міста. Досвід та проблеми” (м. Макіївка, 2005 р.); Загальноукраїнській науково-практичній конференції „Україна конкурентоспроможна: інноваційні ідеї та рішення” (м. Донецьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Наука та інновації - 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), студентській науково-практичній конференції „Менеджмент ХXI ст.: еволюційне та революційне” (м. Донецьк, 2005 р.), Четвертій Всеукраїнській науково-практичній конференції „Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів” (м. Святогірськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Сталий розвиток міст: сучасні технології управління міським та регіональним розвитком” (м. Харків, 2006 р.); Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції „Україна конкурентоспроможна: інноваційні ідеї та рішення” (м. Донецьк, 2006 р.); Сьомій Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 17 наукових працях (6 у фахових виданнях), з них 6 у збірниках наукових праць та 11 у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 4,09 д. а., з них особисто автору належить 3,09 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 171 сторінці. Матеріали дисертації містять 29 рисунків, 5 таблиць, які наведено на 22 сторінках. Список використаних джерел із 191 найменування наведено на 19 сторінках, 3 додатки – на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Державна регіональна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіону. Предметом регіональної політики держави є цілеспрямований розвиток її територій шляхом конструктивного вирішення пріоритетних регіональних проблем. Особливістю формування державної регіональної політики в Україні з моменту набуття незалежності є недостатня увага до цієї проблеми з боку владних структур, несистемність та фрагментарність здійснення державної політики в цій сфері. Усе це обумовлює необхідність запровадження комплексу заходів, спрямованих на підвищення життєвого рівня населення шляхом ефективного використання економічного потенціалу регіонів, поглиблення процесів ринкової трансформації, оптимізації управлінських рішень щодо ефективного ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку.

Дослідження нормативно-правових та інституційних засад формування регіональної політики в контексті ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку показало труднощі та проблеми такого розвитку, становлення місцевого самоврядування та вдосконалення відносин „центр-регіони”. Такі труднощі значною мірою пов’язано з недосконалою правовою та інституційною базою розробки та реалізації державної регіональної політики, невизначеністю її предмету, відсутністю чіткого розподілу функцій та координації діяльності державних органів управління різного рівня.

З метою підвищення ролі та відповідальності органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування за реалізацію стратегічних завдань соціально-економічного розвитку територій, врегулювання питань розмежування і делегування повноважень, Кабінетом Міністрів України схвалена Концепція державної регіональної політики, яка є базовим документом для розробки зазначених законопроектів та внесення відповідних змін до чинного законодавства. Таким чином, на основі аналізу теоретичних основ механізмів державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку виявлено їх складові та розширене поняття „ресурсне забезпечення”, яке являє собою сукупність матеріальних та нематеріальних ресурсів, спрямованих на підтримку і реалізацію заходів, передбачених за програмою соціально-економічного розвитку з урахуванням обмежень (нормативно-правові акти, обмеження ресурсів тощо).

У дослідженні встановлено, що загальною ознакою ресурсів є потенційна можливість їх залучення до будь-якого процесу з урахуванням їх обмеженості. У зв’язку з цим, на базі теоретичних досліджень виявлено основні елементи ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону (рис. 1).

Передбачено, що держава організує та методично забезпечує розробку зазначених програмних та прогнозних документів. Разом з тим, критерії та параметри регіональних проблем, що використовуються в прогнозах, чітко не визначено. Це пов'язано з недосконалістю державного механізму регіонального прогнозування. Прогноз розвитку регіону повинен бути логічним продовженням здійснення як тотального, так і проблемно-орієнтованого регіонального моніторингу.

Визначено, що прогноз розвитку регіону – це науково обґрунтоване судження про можливий стан регіону в майбутньому, про альтернативні шляхи, терміни і методи досягнення цілей регіонального розвитку. Тому створенню системи регіонального моніторингу в масштабах держави повинні передувати наукові розробки з цього питання – з'ясування його суті, структури, призначення тощо. Сьогодні, практично відсутні дослідження щодо проблем створення системи всеукраїнського регіонального проблемно-орієнтованого моніторингу як основного інструменту реалізації державної регіональної політики в контексті соціально-економічного розвитку.

Рис. 1. Основні елементи ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону

Розділ 2. Аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку та ресурсного потенціалу регіону. За допомогою економіко-статистичних методів (групування, розрахунку середніх величин, дослідження рядів динаміки) проведено аналіз ресурсного потенціалу Донецької області – важливого промислового регіону України. Виявлено позитивну тенденцію зміни всіх показників соціально-економічного розвитку крім кількості постійного населення – з кожним роком він зменшується на 1-2%. Виробництво електроенергії в 2005 р. порівняно з рівнем 2000 р. скоротилося на 10,1% і склало 22,3 млрд.кВт.рік. Проведений аналіз енергетичних ресурсів у динаміці свідчить про стабілізацію споживання починаючи з 2000 р. до 2005 р., відбулося скорочення споживання в середньому майже на 50%. За 2001 – 2005 рр. при зростанні обсягів промислового виробництва на 37,2% споживання паливно-енергетичних ресурсів збільшилося лише на 2,1%. Це свідчить про те, що в області приділяється постійна увага питанням енергозбереження. Порівняно з темпами приросту валової доданої вартості випереджаючими темпами формувалися ресурси бюджетів. У 2005 р. проти 2000 р. збори коштів до бюджетів усіх рівнів збільшилися у 2,7 рази, приріст досягнуто майже за всіма видами платежів. Негативно вплинула на наповнення доходної частини бюджету області податкова заборгованість суб'єктів підприємницької діяльності, яка станом на 01.01.2006 р. становила 82,5 млн.грн., з неї дві третини – це борги з платежів за землю.

У дослідженні більш детально розглянуто промисловий комплекс виробництва та визначено, що із збільшенням індексів виробництва за останні п’ять років зростає питома вага витрат ресурсів на одиницю продукції. У зв’язку з обмеженням матеріальних та нематеріальних ресурсів проведено дослідження нормативно-правової бази у напряму ресурсозбереження як основної складової державних механізмів управління ресурсним забезпеченням. Серйозні зміни законодавства в ресурсозбереженні потребують паралельного створення державної системи встановлення й експертизи питомих норм витрат енергоносіїв та природних ресурсів. Стандартизація, нормування та встановлення відповідного рівня цін на ресурси – це ті важелі, за допомогою яких держава повинна впливати на показники ресурсозбереження, не втручаючись при цьому безпосередньо в господарську діяльність суб'єкта.

Органи державної виконавчої влади, реалізуючи загальну функцію стратегічного планування, використовують існуючі методи індикативного планування, але не повною мірою застосовують наявні ресурси. Справа в тому, що розробка соціально-економічного плану передбачає оцінку потенціалу розвитку економіки регіону, аналіз макропропорцій, визначення пріоритетів, завдань розвитку господарського комплексу, який повинен супроводжуватися відповідним ресурсним забезпеченням. Проведене дослідження зарубіжного досвіду застосування технології індикативного планування, зокрема, Китаю, Японії, США, Канади, Німеччини, Франції, його узагальнення сприяє формуванню вітчизняної моделі індикативного планування, забезпеченню її методологічної, інформаційної та організаційної основи. Крім того, систематизація принципових підходів щодо використання технології індикативного планування з урахуванням ресурсного потенціалу регіону, забезпечить послідовне дотримання всіх вимог комплексного підходу до ефективного державного управління соціально-економічним розвитком регіону. В свою чергу індикативне планування повинно бути спрямовано на розвиток господарської системи, інформувати зацікавлені сторони про потенційний попит, стан справ у суміжних галузях, стан ринку робочої сили, інші матеріальні та нематеріальні ресурси.

Розділ 3. Удосконалення механізмів державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону. Ефективне використання та мобілізація наявних ресурсів регіону стало одним із головних завдань органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на наступні кілька років. У зв’язку з чим розроблено концептуальні засади державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку відповідно до Конституції України, Європейської Хартії місцевого самоврядування, Концепції державної регіональної політики та чинного законодавства, які спрямовані на розширення ресурсної бази місцевого та регіонального розвитку. Органи державної влади та місцевого самоврядування повинні знати скільки знаходиться наявних ресурсів в їх розпорядженні та вміти ефективно їх розподіляти за відповідними напрямами соціально-економічного розвитку. Таким чином, основними напрямами реалізації концептуальних засад мають стати: організація проблемно-орієнтованих моніторингових досліджень ресурсних потоків у господарській системі; економічні та фінансові механізми залучення ресурсів у господарський обіг та організація ефективного контролю за їх споживанням; підготовка місцевих спеціалістів, здатних забезпечувати ефективне використання власних ресурсів.

Саме такі концептуальні засади державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку будуть сприяти підвищенню ефективності використання існуючих та освоєння нових видів ресурсів, а також мають вирішити такі завдання:

проведення ефективної інвестиційної та кредитно-фінансової політики в інтересах місцевого і регіонального розвитку;

підвищення ефективності використання майнових ресурсів територіальних громад;

активізація використання природних, інтелектуальних, інформаційних та інших матеріальних та нематеріальних ресурсів для підвищення соціально-економічного розвитку регіону;

розвиток механізму ефективного управління тарифною політикою підприємств постачальників природних та енергетичних ресурсів у соціально-економічній системі;

підвищення професійного рівня кадрового складу місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підготовки кваліфікованих кадрів для цих органів.

Аналіз поточного стану методичного забезпечення першого напряму реалізації концептуальних засад, а саме моніторинг ресурсів свідчить про відсутність єдиних підходів щодо його здійснення. Кожен суб’єкт проблемно-орієнтованого моніторингу ресурсів намагається побудувати власну методику комплексного оцінювання ресурсного забезпечення відповідних заходів щодо підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону. При цьому сам перелік показників або чинників, на підставі яких здійснюється оцінювання стану ресурсного забезпечення, є досить неповними, що обумовлює складності в формуванні об’єктивних висновків. Розглянувши відповідний набір ресурсів: енергетичні (електроенергія, теплопостачання), природні ресурси (газ, вода), інформаційні, фінансові і трудові, сформовано концептуальну схему (рис.2), яка пояснює ідею організаційного механізму державного управління відповідними ресурсними потоками в регіоні.

Рис. 2. Формування організаційного механізму державного управління ресурсними потоками в господарській системі регіону

Такий механізм буде працювати лише за умов організації ефективного контролю ресурсного споживання. На даний час органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування відпрацьовано порядок розробки плану економічного і соціального розвитку з відповідним управлінським та нормативно-правовим механізмом його реалізації. Початковим етапом роботи над планом є розробка органами державної виконавчої влади показників високого рівня, але поставлені завдання і розроблені заходи не завжди співпадають з наявним ресурсним забезпеченням, адже враховується тільки фінансовий ресурс, тому і виникає необхідність до переходу на показники низького рівня, або перерахунок планових показників.

Організація проблемно-орієнтованих моніторингових досліджень та виявлення чинників негативного та позитивного впливу на соціально-економічний розвиток з урахуванням усіх можливих матеріальних та нематеріальних ресурсів дозволить підвищити ефективність існуючого механізму управління розробкою плану економічного та соціального розвитку регіону (рис.3).

Рис. 3. Удосконалений механізм управління розробкою плану економічного та соціального розвитку регіону

Для організації роботи, пов’язаної з проведенням проблемно-орієнтованих моніторингових досліджень ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, виникає необхідність у створенні робочої групи, склад якої затверджується наказом керівника органу виконавчої влади із закріпленням членів групи (експертів) за конкретними групами міст, районів і за окремими видами ресурсів. Експерти мають бути незалежними фахівцями у відповідній сфері ресурсного забезпечення. В роботі проведено дослідження на прикладі 28 міст та 17 районів Донецької області, виявлено 26 чинників, які впливають на стан постачання водних ресурсів і 26 чинників впливу на теплопостачання відповідного міста регіону. Такі чинники виявлено на підставі аналізу нормативно-правових актів та відповідних пропозицій експертів. На основі методу експертного оцінювання отримано рейтингові показники стану ресурсного потоку по окремих містах регіону. Застосовування методу зіставлення з еталонними ринками дало можливість отримати стандартизовані показники відносно еталонного міста регіону.

Таким чином, одержано не тільки оцінку поточного стану ресурсних потоків, а ще й оцінку зусиль та можливостей на зміну цього стану в динаміці і на перспективу. Існує можливість визначити більш ефективний рівень використання ресурсів. Обгрунтована методика припускає наявність інформаційної системи як на загально регіональному, так і державному рівнях для швидкого розрахунку рейтингової оцінки.

Використання виконаних у ході дослідження методичних розробок органами державної влади та місцевого самоврядування щодо проведення проблемно-орієнтованого моніторингу та впровадження рейтингових показників дозволить підвищити ефективність механізмів державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення нового рішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні і розробці теоретичних та методичних засад щодо удосконалення механізмів державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону. Все це дозволяє сформулювати низку висновків і пропозицій теоретичного і практичного характеру.

1. Особливості історичних, природно-географічних, економічних чинників, кардинальних змін у структурі власності, дезінтеграції господарського простору країни, різних можливостей пристосування регіонів до нових умов господарювання обумовлює поглиблення диференціації їх соціально-економічного становища і передбачає формування якісно нової державної регіональної політики. Виявлено, що на даний момент бракує досвіду розробки та реалізації методичних аспектів підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону та його ресурсного забезпечення. Зволікання з відпрацюванням системної державної регіональної політики є однією з головних причин повільного здійснення ринкових перетворень на місцях, недостатнього розв’язання соціальних проблем. Тому предметом регіональної політики держави має стати цілеспрямований розвиток її територій шляхом конструктивного вирішення пріоритетних регіональних проблем.

2. У процесі дослідження нормативно-правових та інституційних засад формування та реалізації регіональної політики встановлено, що проблемні питання регіональної політики формуються саме в контексті соціально-економічного розвитку, який вимагає: по-перше, визнання необхідності врахування регіональної специфіки при розробці економічної, соціальної та фінансової політики держави; по-друге, визначення стратегії територіального розвитку України, послідовна реалізація якої має стати одним з основних завдань регіональної політики; по-третє, відмову від індивідуальних пільг регіонам і перехід до прийняття обґрунтованих заходів державної підтримки регіонів різних типів, що мають суттєві особливості, які безпосередньо впливають на характер і результат господарської діяльності; по-четверте, формування для кожної адміністративно-територіальної одиниці власного комплексного господарського механізму, що охопив би всі сфери економічного і соціального розвитку та був побудований на базі загальноукраїнських принципів та законів з урахуванням місцевих особливостей і інтересів свого населення.

3. У результаті аналізу основних тенденцій соціально-економічного розвитку Донецької області виявлено позитивне зростання всіх показників. Хоча область виробляє більше всіх промислової продукції в Україні - 28,9%, але посідає третє місце за грошовими доходами на душу населення, п'яте - за використанням національного доходу, одне з останніх за наданням населенню побутових послуг, із збільшенням індексів виробництва за останні п’ять років зростає питома вага витрат ресурсів на одиницю продукції. Постає необхідність створення ефективних механізмів стимулювання соціально-економічного розвитку на регіональному рівні, пом'якшення негативних наслідків територіальних диспропорцій. Це потребує більш детальної уваги з боку теоретико-методичних розробок щодо організації ефективного контролю ресурсного споживання.

4. З метою виявлення елементів механізмів державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону проведено дослідження теоретичних положень ресурсного забезпечення, яке виявило його основні складові (матеріальні і нематеріальні ресурси), розширило поняття „ресурсне забезпечення” як потенційну можливість залучення ресурсів до відповідного процесу з урахуванням їх обмеженості.

5. Дослідження зарубіжного досвіду застосування технології індикативного планування, зокрема, Китаю, Японії, США, Канади, Німеччини, Франції та його узагальнення сприяло форму-ванню вітчизняної моделі індикативного планування, забезпеченню її методологічної, інформаційної та організаційної основи. У зв’язку з чим, систематизовано принципові підходи щодо використання технології індикативного планування з урахуванням ресурсного потенціалу регіону, організації управління соціально-економічним розвитком та його ресурсне забезпечення.

6. Стимулювання ресурсозбереження з боку держави, бюджетне фінансування або надання кредитних, податкових пільг, проголошених у Законі України „Про ресурсозбереження”, як основи державної регіональної політики не набуло підтримки, не тільки серед суб’єктів господарювання, але й серед органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Такий напрям дослідження виявив зволікання державних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з розпорядженням наявними ресурсами, а також їх неефективним використанням, розподіленням та здійсненням контролю за споживанням.

7. Запропоновано концептуальні засади державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку відповідно до Конституції України, Європейської Хартії місцевого само-врядування та чинного законодавства, які спрямовані на розширення ресурсної бази місцевого та регіонального розвитку. Такі засади базуються на принципах комплексності, відкритості та партнерства і реалізуються за допомогою діючих механізмів інформаційного забезпечення органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо стану споживання ресурсів та їх ефективного розподілення. До цих засад належить і відпрацьований порядок розробки плану економічного і соціального розвитку регіону, удосконалений за допомогою додаткового елементу проблемно-орієнтованого моніторингу ресурсного забезпечення такого плану. Ефективне ресурсне забезпечення соціально-економічного розвитку мають створювати політичні, правові, організаційні, фінансові, інформаційні та інші умови реалізації державної регіональної політики.

8. Сформовано методичні положення щодо визначення показників рейтингового оцінювання стану ресурсного забезпечення відповідного міста регіону, які базуються на результатах моніторингових досліджень та комплексу заходів на відповідних етапах проведення експертної оцінки. На підготовчому етапі формуються критерії оцінювання, розробляються форми, перелік чинників за окремими видами ресурсів, які відповідають визначеним принципам державного управління, законодавчій та нормативно-правовій базі. На першому етапі, для проведення експертного оцінювання створюються робочі групи, склад яких затверджується наказом керівника органу виконавчої влади із закріпленням членів групи за конкретними окремими групами міст, районів і за окремими видам ресурсів. На другому етапі визначається вагомість кожного заходу, це дає можливість у подальшому визначити рівень експерта та скорегувати експертну оцінку за кожним чинником. На основі матриці експертної оцінки обчислюється показник рейтингового оцінювання стану ресурсного потоку щодо окремого ресурсу. Мінімальне значення рейтингу відповідає такому місту, де діяльність органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування не відповідає концептуальним засадам ресурсного забезпечення. На наступному етапі показники матриці рейтингового оцінювання підприємств-постачальників ресурсів стандартизуються відповідно до еталонного міста і формується матриця стандартизованих показників рейтингового оцінювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1.

Особистий внесок: розкрито теоретичні аспекти індикативного планування.

2.

3.

4.

Особистий внесок: проведено дослідження статистичних даних щодо депресивних міст Донецького регіону, виявлено основні напрями їх ресурсного забезпечення.

5.

6.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях

1. Ободець Р.В., Тахтай І.Ю., Гошкодеря В.С. Удосконалення системи регіонального управління за допомогою маркетингових досліджень // Матеріали 5-ої міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених „Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі”. – Донецьк: РВА ДонНТУ, 2004. – С.79-80

Особистий внесок: розглянуто теоретичні аспекти системи регіонального управління.

2. Ободець Р.В., Чорненька А.А. Кадровий потенціал як основа підвищення соціально-економічного розвитку регіону // Матеріали Загальноукраїнської науково-практичної конференції „Захід-Схід: проблеми регіональної політики в Україні очима молоді”. – Донецьк: Донецький інститут ринку та соціальної політики, 2005.- С. 154-155.

Особистий внесок: проведено аналіз кадрового потенціалу Донецького регіону.

3. Ободец Р.В., Осипенко И.Н. Экономические аспекты реформирования управления топливно-коммунальным хозяйством Украины в рыночных условиях хозяйствования // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Наука та інновації - 2005”. Том 3. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005 – С. 16-18.

Особистий внесок: розглянуто формування ресурсних потоків у житлово-комунальному господарстві регіону.

4. Ободець Р.В. Удосконалення механізму державного регулювання енергозбереження в господарській системі на регіональному рівні // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. / Під заг. ред. Дорофієнка В.В. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – С. 135-138.

5. Ободец Р.В., Осипенко И.Н. Пути повышения эффективности использования топливно-энергетических ресурсов в управлении теплоснабжением в регионе // V Міжнародна науково-практична конференція „Сталий розвиток міст: сучасні технології управління міським та регіональним розвитком”. – Харків: ХНАМГ, 2006. – С.195-198

Особистий внесок: досліджено теоретичні аспекти підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів.

6. Ободец Р.В., Трынченкова Е.С. Формирование системы мониторинга ресурсного обеспечения региона // Матеріали всеукраїнської студентської науково-практичної конференції „Україна конкурентоспроможна: інноваційні ідеї та рішення”. – Донецьк: „ВІК”, 2006 – С. 78-80

Особистий внесок: розглянуто формування системи моніторингу в Донецькому регіоні.

7. Ободець Р.В., Дорофієнко В.В. Удосконалення ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку в регіоні (на прикладі Донецького регіону) // Сб. межвузовских науч. трудов студентов, магистров, аспирантов и соискателей. Вып 2. Макеевка: ДонГАСА, 2003. – С. 141-145

Особистий внесок: розкрито теоретичні та практичні аспекти ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.

8. Ободец Р.В., Дорофиенко В.В. Усовершенствование ресурсного обеспечения социально-экономического развития региона // Сб. межвузовских науч. трудов студентов, магистров, аспирантов и соискателей. Вып 3. / Под общ. ред. д.э.н., профессора Дорофиенко В.В. - Макеевка: ДонГАСА, 2004. – С. 85-88.

Особистий внесок: розкрито теоретичні та практичні аспекти ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку на прикладі Донецького регіону.

9. Ободець Р.В., Красова О.В. Місце методу управління за цілями в управлінні організаціями невиробничої сфери в Україні // Матеріали студентської науково-практичної конференції „Менеджмент ХXI ст.: еволюційне та революційне” (тези доповідей в м.Святогірську) Том І, ДонДУУ. – Донецьк: „ВІК”, 2005. – С.48-50.

Особистий внесок: запропоновано застосування методів управління за цілями у відділі контролю апарату управління Донецької обласної державної адміністрації.

10. Ободец Р.В., Москаленко Д.И. Практика внедрения мониторинговых исследований с позиции эффективного развития экономической системы // Праці Сьомої Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 3. / Ред.кол. Ступін О.Б. та ін. – Д: ДонНУ, 2006 – С.247-249.

Особистий внесок: розглянуто основні переваги використання моніторингових досліджень ресурсних потоків у регіоні.

11. R.V. Obodets, T.I. Zagoruiko Determination of the operational system // Матеріали 30 (3 міжнародної) наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. Макіївка: ДонДАБА, 2004. – С. 224-226.

Особистий внесок: проаналізовано теоретичні аспекти поняття „система”.

АНОТАЦІЯ

Ободець Р.В. Механізми державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007.

У дисертаційній роботі розроблено концептуальні засади і на їх основі комплекс засобів і способів, які удосконалюють механізми державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку. Концептуальні засади ґрунтуються на механізмах інформаційного забезпечення стану споживання ресурсів та їх ефективного розподілу і використання. Вони спрямовані на розширення ресурсної бази місцевого та регіонального розвитку, погодження, координацію засобів, способів та ініціатив органів влади на державному, регіональному та місцевому рівнях. Надається розгорнутий аналіз ресурсного потенціалу Донецького регіону з метою виявлення кількості наявних ресурсів і можливостей їх використання.

Визначено роль і значення державної регіональної політики в соціально-економічному розвитку регіону, нормативно-правові та інституційні засади реалізації такої політики. Досліджено теоретичні аспекти управління ресурсним забезпеченням, в результаті розширено поняття „ресурсне забезпечення”, що являє собою сукупність матеріальних та нематеріальних ресурсів, які спрямовані на підтримку і реалізацію заходів за відповідною програмою.

Запропоновано методичні засади реалізації механізмів державного управління ресурсним забезпеченням регіону, які включають до себе результати проблемно-орієнтованого моніторингу ресурсних потоків в окремому місті та регіоні.

Ключові слова: механізм, державне управління, ресурс, ресурсне забезпечення, регіональна політика, соціально-економічний розвиток, проблемно-орієнтований моніторинг, концептуальні засади.

АННОТАЦИЯ

Ободец Р.В. Механизмы государственного управления ресурсным обеспечением социально-экономического развития региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2007.

В диссертационной работе обоснованы концептуальные основы усовершенствования механизма государственного управления ресурсным обеспечением социально-экономического развития, обобщены теоретические основы формирования и определены направления его усовершенствования.

Концептуальные основы должны создать разветвленную национальную инновационную сеть в сфере ресурсного обеспечения местного и регионального развития, которая будет создавать политические, правовые, организационные, финансовые, информационные и другие условия реализации эффективного ресурсного обеспечения.

Представлен развернутый анализ ресурсного потенциала Донецкого региона с целью выявления количества имеющихся ресурсов и возможностей их использования. В связи с ростом удельного веса затрат на единицу продукции, ограничением материальных и нематериальных ресурсов, проведено исследование нормативно-правовой базы по ресурсосбережению, как основной составляющей механизмов государственного управления ресурсным обеспечением.

Выявлены общие тенденции, систематизированы принципиальные подходы и обоснованы преимущества использования технологии индикативного планирования органами государственной исполнительной власти и местного самоуправления с учетом ресурсного потенциала региона, что обеспечит последовательное соблюдение всех требований комплексного подхода к эффективному государственному управлению социально-экономическим развитием региона. Индикативное планирование помогает определить направления развития хозяйственной системы, информирует заинтересованные стороны о потенциальном спросе, состоянии дел в соответствующих отраслях, состоянии рынка рабочей силы, других материальных и нематериальных ресурсах.

Определена роль и значение государственной региональной политики в социально-экономическом развитии региона, нормативные правовые и институциональные основы реализации такой политики. Исследованы теоретические аспекты управления ресурсным обеспечением социально-экономического развития, в результате расширено понятие „ресурсное обеспечение”, которое представляет собой совокупность материальных и нематериальных ресурсов, направленных на поддержку и реализацию мероприятий соответствующей программы социально-экономического развития, с учетом ограничений (правовые аспекты, ограниченность ресурсов и т.д.).

Предложены методические основы реализации механизмов государственного управления ресурсным обеспечением региона, которые включают в себя результаты проблемно-ориентированных мониторинговых исследований ресурсных потоков в каждом городе региона, это дало возможность определить состояние ресурсного обеспечения городов региона по соответствующему набору критериев в зависимости от вида ресурса.

Ключевые слова: механизм, государственное управление, ресурс, ресурсное обеспечение, региональная политика, социально-экономическое развитие, проблемно-ориентированный мониторинг, концептуальные основы.

АNNOTATION

Obodets R.V. Mechanisms of the state governing resource maintenance of the region’s social and economic development. – Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Sciences on public administration, specialty 25.00.02 – mechanisms of public administration. – Donetsk state University of management of Ukraine’s Ministry of education and science, Donetsk, 2007.

The thesis works up conceptual fundamentals and complex of methods and ways on their basis which improve mechanisms of the state governing the resource maintenance of the social and economic development. Conceptual fundamentals are based upon mechanisms of information providing the conditions of resource utilization and their effective