Київський славістичний університет

ОЛЕКСІЄВЕЦЬ Тарас Іванович

УДК 719 (437.6)”04/14”

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК МІСТ ЧЕХІЇ

(1197 – 1306 рр.)

07.00.02 – всесвітня історія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2007

Дисертацією

є рукопис.

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, професор,

Постоловський Руслан Михайлович,

Рівненський державний гуманітарний університет,

ректор, завідувач кафедри всесвітньої історії

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор,

Копилов Сергій Анатолійович,

Кам’янець-Подільський державний педагогічний

університет,

завідувач кафедри всесвітньої історії

кандидат історичних наук, доцент,

Шульга Світлана Анатоліївна,

Волинський державний університет

ім. Лесі Українки,

кафедра історії стародавнього світу та середніх віків

Захист відбудеться „25” вересня 2007 року о „15” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.123.01 у Київському славістичному університеті (01025, м. Київ, пров. Рильський, 10)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського славістичного університету (03150, м. Київ, вул.. А. Барбюса, 9).

Автореферат розісланий „21” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради проф. І. І. Ільюшин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається необхідністю всебічного та глибокого аналізу історії міст Чехії на основі використання сучасних наукових підходів. Об’єктивна оцінка цілісності історичного процесу вимагає включення містоутворюючих процесів у Чехії в загальну систему формування мережі міст на території Центральної Європи ХІІІ століття, дослідження їх впливу на становлення та розвиток Чеської Республіки.

Огляд вітчизняної, російської, чеської та німецької історіографії дозволяє стверджувати, що ідеологічна заангажованість вітчизняної та російської історичної науки радянського періоду обмежила можливості дослідників щодо об’єктивного аналізу середньовічної історії Чехії. Уведення автором у науковий обіг архівних матеріалів, опублікованих в Чехії, вперше в українській історіографії дозволяє реконструювати основні риси становлення чеського міста у 1197–1306 роках. Це сприятиме перегляду існуючих стереотипів, що стосуються впливу зовнішніх факторів на розвиток чеських міст і ролі правлячої династії у цьому процесі. Аналіз літератури з теми, проведений автором, засвідчив відсутність у вітчизняній історіографії комплексного дослідження історії містоутворення у середньовічній Чехії. Недостатність дослідження і актуальність цієї важливої проблеми зумовили вибір предмета та об’єкта дослідження, їх хронологічних рамок, і дозволили сформулювати тему даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Тема дисертаційної роботи “Формування та розвиток міст Чехії (1197 – 1306 рр.)” входить до перспективної тематики досліджень кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету “Всесвітня історія в контексті сучасної цивілізації” (протокол №4 від 11.01.2000 р.).

Мету і завдання дослідження визначено з урахуванням стану наукової розробки та актуальності проблеми. Метою роботи є дослідження урбанізаційних процесів на території Чехії часів правління останніх Пржемисловичів (1197–1306 рр.).

Для реалізації зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- дослідити основні періоди заселення та формування передміських поселень на території Чехії;

- з’ясувати особливості формування мережі середньовічних міст Чехії в ХІІІ ст. та зміст соціально-економічних перетворень, здійснених останніми представниками династії Пржемисловичів;

- висвітлити мету, напрямки та методи здійснення колонізаційної політики правлячою династією, наслідки цього процесу;

- проаналізувати вплив основних містоутворюючих факторів на урбанізаційні процеси в Чехії;

- розкрити процес трансформації градських агломерацій у середньовічні міста;

- охарактеризувати соціально-економічні та правові умови формування міської мережі Чехії у ХІІІ ст.

Об’єктом дослідження є формування і розвиток міських поселень у зв’язку із модернізацією суспільно-економічного життя у Чеському королівстві за часів правління останніх представників династії Пржемисловичів.

Предметом дослідження є міста Чехії у 1197–1306 рр.

Методологічна основа. Дисертаційна робота виконана на основі використання принципів наукового пізнання: історизму, системності, об’єктивності та багатофакторності. У ході наукового дослідження використані загальнонаукові та спеціально-наукові методи:

аналізу документів (при вивченні історичних джерел, в тому числі архівних). Нами були враховані погляди відомих вчених у галузі історичних узагальнень, давніші погляди при такому комплексному дослідженні були використані та інтегровані як основа. Огляд наукової літератури з досліджуваної проблеми здійснювався за хронологічним та структурно-тематичним принципами історіографії;

порівняльно-історичний (під час дослідження процесів, які відбувалися у Чехії і сусідніх державах в 1197-1306 рр.);

проблемно-хронологічний (для поділу досліджуваної теми на окремі аспекти та викладу в їх рамках історичного матеріалу в хронологічній послідовності);

порівняльний (компаративний);

структурно-логічний (оцінка різних структур у певні періоди з метою виявлення особливостей розвитку);

статистичний (у ході опрацювання, узагальнення та систематизації кількісних даних, які ілюструють процес генези та еволюції міст Чехії в період середньовіччя).

Територіальні рамки дослідження охоплюють територію сучасної Чеської Республіки у межах її державних кордонів.

Хронологічні рамки дисертації охоплюють період середньовічної чеської історії з 1197 р. до 1306 р.

Вибір нижньої хронологічної межі зумовлений приходом до влади короля Пржемисла І та початком соціально-економічних перетворень у Чехії, які проявилися у прискореному розвитку сільського господарства, розгортанні колонізаційних процесів, трансформації градської системи та становленні товарно-грошових відносин, тобто тих елементів, які зумовили масову появу міст.

Верхня хронологічна межа завершує період правління чеської династії Пржемисловичів.

Автором також здійснено аналіз формування та розвитку протоміських поселень на території Чехії.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі вивчення важливої наукової історичної тематики досліджено:

- основні напрямки, форми та принципи суспільних перетворень на території Чеського королівства у 1197–1306 рр., їх соціально-економічні наслідки у розвитку міст;

- історію становлення та перетворення протоміських форм поселень Чехії у міста;

- позитивний вплив на містобудівний процес зовнішньої колонізації чеських земель;

- активну містобудівну діяльність останніх представників правлячої династії Пржемисловичів;

- соціально-економічні та правові умови розвитку середньовічних чеських міст.

Уведено до наукового обігу значну кількість невикористаних у вітчизняній історіографії матеріалів. Розроблено авторський варіант комплексного аналізу міських поселень з використанням ЕОМ.

Науково-практична значимість роботи полягає у можливості використання фактичного матеріалу дослідження, основних узагальнень і висновків для подальшого поглибленого вивчення цієї історичної проблеми. Науковий доробок стане у нагоді науковцям при написанні монографій і посібників, при вивченні історії слов’янських міст, розробці навчальних курсів і спецкурсів. Одержані результати допоможуть науковцям і студентам грунтовніше вивчити відповідні предмети середньовічної історії країн Центрально-Східної Європи, під час підготовки та написання дисертацій, наукових статей, рефератів, курсових і дипломних робіт, які за своєю тематикою дотичні до проблеми формування та розвитку середньовічних міст Чехії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та її результати обговорювалися на засіданні кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету. Апробація результатів дослідження проводилася на таких наукових та науково-практичних конференціях: щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і студентів Рівненського державного гуманітарного університету (м. Рівне, 23.04.2003 р., 21.04.2004 р., 21.04.2005 р.), Першій Міжнародній науково-практичній конференції "Науковий потенціал світу – 2004" (м. Дніпропетровськ, 1–15.11.2004 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта "2005" (м. Дніпропетровськ, 7-21.02.2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Дні науки – 2005" (м. Дніпропетровськ, 15-27.04.2005 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень – 2005" (м. Бєлгород, (РФ), 20-30.06.2005 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Науковий потенціал світу – 2005" (м. Дніпропетровськ, 19-30.09.2005 р.), "Слов’янські народи в історичному процесі: генезис проблеми" (м. Рівне, 5.12.2006 р.).

Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 13 наукових статей і матеріалів, з них шість видані у фахових виданнях, які входять до переліку ВАК України.

Структура дисертації зумовлена її метою та завданням. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та викладена на 166 сторінках рукопису. Список використаних джерел і літератури містить 392 найменування.

Матеріали дисертації використані у навчальному процесі кафедрами всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету, Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв’язок з науковими програмами, визначено мету і завдання, об’єкт та предмет, методологічну основу, хронологічні і територіальні рамки, розкрито наукову новизну і практичне значення дослідження, апробацію результатів та структуру роботи.

У першому розділі „Історіографія, джерельна база дослідження та методи наукового дослідження” здійснено історіографічний огляд, проаналізовано джерельну базу та визначено основні методи дослідження.

У першому підрозділі подана історіографія тематики дисертаційного дослідження. Вона включає значний за науковим спектром і обсягом масив літератури, в тому числі монографії, колективні праці, наукові статті.

Зазначено, що дана проблема широко досліджувалася зарубіжними науковцям. Автором взято за основу результати археологічних досліджень міст Чехії. Із сучасних праць чеських істориків варто виділити доробок Т. Велімського Velimsky, Tomas: K problematice pocatku stredovekych mest v Cechach (soubor archeologicko-historickych studii), - usti nad Labem., 1996.- 500 s.. Виникнення перших міст висвітлено у працях М. Ріхтера Richter, Miroslav: Stredoveka archeologie a studium pocatku mest :ik prispevku prednesenych na celost. konf. stredovekych archeologu v Hradci Kralove, 22.-27. zari 1975 /r.] Archeologicky ustav CSAV, pracoviste Praha ; Red. M. Richter. - [S.l. :akl. vl.], . – 296 s., Richter, Miroslav: K pocatkum ceskych mest 13. stoleti, Hospodarske dejiny. - Praha : . – 37 s.. Археологічні праці містять винятково важливу фактологічну інформацію, доповнену обширним графічним матеріалом.

Дослідження регіонів Чехії висвітлено у працях Я. Сметани Smetana, Jan: Karealu severoceskych mest ve 13. a 14. stoleti, CSCH 27, - Praha : Ceska akademie ved a umeni, 1979. - 38, [1] s, Р. Тецла Tecl, Rudolf: K problematice koncentrace stredovekeho osidleni na Taborsku, AH 5. - Praha, CSAV, 1980. – 213 s. , Ї. Томаша Tomas, Jindrich: Litomericky mestsky region ve stredoveku, ustecky sbornik historicky. - Usti nad Labem :a Okresni archiv v Usti nad Labem]. - sv. ; 21 cm,, В. Томека Tomek, Vaclav: Dejepis mesta Prahy.il I /Vacslav Vladivoj Tomek. - V Praze :Rivnac, . – 658 s., Я. Фроліка та Ї. Сігла Frolik, Jan - Sigl, Jiri: Chrudimsko v ranem stredoveku. Vyvoj osidleni a jeho promeny. - Chrudim :muzeum, 1995. – 75 s., Й. Унгера Unger, Jozef - Nekuda, Vladimir: Hradky a tvrze na Morave. - Brno., Nakladatelstvi Blok, 1981. - 368 s., В. Пінкави Pinkava, Viktor: Vznik a rozvoj kralovskych mest na Morave se starymi prospekty, tabulkou mestskych peceti a dodatkem o pocatcich statni organisace v narode ceskoslovenskem. - Brno :i spolek, . – 312 s., Ф. Зоубека Zoubek, Frantisek J.: O zakladani mest v Cechach v trinactem stoleti /Fr.J. Zoubek. - Praha :Ucitelska, . - 67 s. та інших чеських істориків. Правління представників правлячої династії Пржемисловичів представлено у працях Й. Жемлічкі Zemlicka Jozef: Pocatky Cech kralovskych (1198-1253). - Praha, Lidove noviny, 2002. – 964 s., Zemlicka Jozef: Premyslovska hradska centra a pocatky mest v Cechach, CSCH 26. - Praha, Nakl. CSAV, 1978. – 221 s., М. Рейнуша Rejnus, M.: Kralovska mesta a podpora Premysla Otakara II., SlSb 55, - Praha : .- 418 s., Й. Шусти Susta, Josef: Ceske dejiny.ilu II., cast 1.,Premyslovcu a jejich dedictvi /Josef Susta. - Praha :Laichter, . - 803 s., В.Ванічека Vanicek, Vaclav: Velke dejiny zemi Koruny Ceske, II, 1197 – 1250. - Praha ;sl : . – 437 s., З. Фіали Fiala, Zdenek.: Premyslovske Cechy. - Praha, Svoboda, 1975.- 245 s..

Проблеми внутрішнього розвитку міст, їх економічна, правова та соціальна основи розглянуті у працях Ї. Кейржа Kejr, Jiri: Vznik mestskeho zrizeni v ceskych zemich. - Praha., Karolinum, 1998. – 344 s.,. Соціальна структура населення чеських міст проаналізована у праці Я. Марека Marek, Jaroslav: Spolecenska struktura moravskych kralovskych mest. - Praha., Nakladatelstvi ceskoslovenske akademie ved, 1965. – 141 s. . Окремі аспекти економічного розвитку міст містяться у працях Й. Яначека Janacek, Josef: Stribro a ekonomika ceskych zemi ve 13. stoleti, CSCH 20.- Praha : . – 186 s., Ф. Гофманна Hoffmann, Frantisek: Kemove analyze stredovekych mest. - Brno : 1990. – 292 s., О. Галазі Halaga O.R.: Kralovske pravo skladu a sloboda odchodu vpolitike pred Grunwaldom. - Kosice :ychodoslov. vydav., .- 326 s., Р. Прохазки Prochazka, Rudolf: Mestske pravo skladu a cesty.- Praha, Vsehrd 8, 1927. – 262 s..

Праці з дослідження правової основи міського устрою належать Ї. Ганєлу Hanel, Jaromir J.: O vlivu prava nemeckeho v Cechach a na Morave (Nastin). - Praha :pravnicka, . – 167 s., Х. Їречеку Jirecek, Hermenegild: Slovanske pravo v Cechach a na Morave.treti: Stoleti ctrnacte.I,aklady zemskeho zrizeni /Hermenegild Jirecek.- V Praze :akladem Fridricha Tempskeho, . – 192 s., А. Хаасу Haas, Antonin: Pravomoc ceskeho krale nad poddanskymi mesty a mestecky, PHS 4. - Praha : CSAV, 1958. – 399 s. , Я. Челаковському Celakovsky, Jaromir: Povsechne ceske dejiny pravni, 2. vyd. – Praha, Bursik & Kohout, – 650 s., Ф. Чаді Cada, F.: Mestsky pudorys (Jeho rozbor historicko - pravni). - Praha :Bursik & Kohout, . – 254 s., Я. Бакалі Bakala, Jaroslav.: Monopolizace trznich vztahu a milove pravo v mestech severni Moravy a Opavska do pocatku 15. stoleti, CSIM, serie B, 22 - Opava :e museum, 1973. – 123 s., Я. Лібору Libor, Jan: Vznik zemskeho soudu a sprava stredoveke Moravy - Brno,moravska, 2000. – 344 s., Б. Мендлу Mendl, Bedrich: Tak recene Norimberske pravo v Cechach. - Praha, Ceska akademie ved a umeni, 1938. – 139 s., В. Войтішеку Vojtisek, Vaclav: Vyvoj mestskych knih v Ceskoslovenske republice ve svetlotiskovych ukazkach =progressum librorum civitatum rei publicae Bohemoslovenicae illustrantia autotypice expressa. Rada 1,Prazskych mest = Libri civitatum Pragensium /ava Dor phil. Vaclav Vojtisek. - Praha :uchod obce hl. mesta Prahy, . - 3 sv., А. Ведзкему Wedzki, Andrzej: Poczatki reformy miejskiej w srodkowej Europie do polowy XIII wieku :lowianszczyzna Zachodnia) /Wedzki.- Warszawa :nstw. Wydaw. Naukowe, . – 297 s..

У працях німецьких істориків Х. Букманна Boockmann, Hartmut: Die Stadt im spaten Mittelalter. - Munchen :K. Beck, . – 357 s., Б. Бретгольца Bretholz, Bertold: Geschichte Bohmens und Mahrens bis zum Aussterben der Premysliden (1306). - Reichenberg :Sollors' Nachf., . – 279 s., Г. Шульца Schulze, Hans K: Grundstrukturen der Verfassung im Mittelalter, II. Familie, Sippe und Geschlecht, Haus und Hof, Dorf und Mark, Burg, Pfalz und Konigshof, Stadt, 2. Verb. Aufl. - Berlin – Koln, [s.n.], 1992. – 113 s., Л. Шлесінгера Schlesinger, Ludwig: Geschichte Bohmens. - Prag :fur Geschichte der Deutschen in Bohmen A. Brockhaus [distributor], . – 684 s., А. Бахманна Bachmann, Adolf: Geschichte Bohmens.2,1526 /Adolf Bachmann Gotha :Praeger, . – 849 s., Х. Стоуба Stoob, Heinz: Forschungen zum Stadtewesen in Europa, I. Raume, Formen und Schichten der mitteleuropaischen Stadte. Eine Aufsatzfolge. - Koln :ohlau, 1970. – 272 s., Л. Гросса Gross, L.: Stadt und Markt im spateren Mittelalter, ZRG GA 45. - Munchen, [s.n.], 1925.–122 s., Е. Еннена Ennen, E.: Die europaische Stadt des Mittelalters. - Gottingen :und Ruprecht, . – 349 s. , Х. Брахманна Brachmann, Hansjurgen: Hausbau und Raumstruktur fruher Stadte in Ostmitteleuropa /Hansjurgen Brachmann, Jan Klapste]. - Praha : Archeologicky ustav Akademie ved Ceske republiky, . – 172 s. на фактологічному матеріалі висвітлюються основні причини формування міських поселень, аналізуються зміст і значення суспільних перетворень часів Середньовіччя та питання німецького впливу на розвиток слов’янських міст.

У російській історичній славістиці другої половини ХІХ ст. ранній період історії середньовічних міст Чехії знайшов відображення у лекційних курсах відомих російських істориків-славістів М.В. Ястребова Ястребов Н.В. Лекции по истории славян. - СПб., Тип. Имп. акад. наукъ.1911.- 78 с. та М.К. Любавського Любавский М.К. История западных славян. (Прибалтийских, чехов и поляков) Лекции, читанные в М. Унив. и на Высших Женских Курсах в Москве. Издание второе.- М., М. и С. Сабашниковых. XV, 1918. - 458 с.. Ґрунтовними дослідженнями є праці російських істориків П.А. Лаврова Лавров П.А. Труды В.Г. Васильевского по истории славян. - Львов; Издание "Галицко-русской Матицы". 1901.- 160 с. і Т.Д. Флоринського Флоринский Т.Д. Пособие к лекциям по истории чехов. - К.: Тип. имп. унив. Св. Владимира, 1915. –215 с.. Потрібно відзначити важливе методологічне значення праць видатного російського історика-медієвіста кінця ХІХ – початку ХХ ст. А.М. Ясинського Ясинский А.Н. Очерки и исследования по социальной и экономической истории Чехии в средние века, I. Основы социального строя чешского народав эпоху господства обычного права. – Юрьев, Тип. имп. Юрьевского ун-та, 1901. – 380 с., , що вивчав соціально-економічну, аграрну та правову історію Чехії.

Серед доробку радянських дослідників слід зазначити наступні праці: “Історія Чехії” История Чехии/ Под. ред. В.И. Пичеты. - М., ОГИЗ-Госполитиздат, 1947. – 258 с. під редакцією В.І. Пічети та “Історія Чехословаччини” История Чехословакии. В 3 т. Т.1, /Под. ред. Г.Э. Санчука, П.Н. Третьяковой. – М.: Изд.-во АН СССР, 1956. – 416 с. під редакцією Г.Є. Санчука. У них вперше дано марксистський аналіз історичного процесу. Ці праці були висхідною позицією для багатьох наступних розвідок і досі зберегли своє науково-інформаційне значення. Проблематиці Чехії присвячені монографії А.І. Озоліна Озолин А.И. Землевладения королевских городов Чехии в ХIV - начале XV вв. - Средневековый город. - М.: Изд-во МГУ, 1978, вып. 5. – 143 с., Б.Т. Рубцова Рубцов Б.Т. Эволюция феодальной ренты в Чехии (ХIV - нач. XV в.)/ Отв. ред. В.Д. Королюк. - М.: Изд-во АН СССР, 1958. - 196 с. та Г.П Мельникова. Мельников Г.П. Современная чехословацкая историография о проблемах развития чешских городов в первой половине ХVI в. - "Вестн. Моск. ун - та. История". 1977, №3. – 220 с.. Значну роль у дослідженні питання формування міст Чехії внесла А.І. Виноградова Виноградова А.И. Проблема возникновения средневекового города в словацкой марксистской историографии //Славяне в эпоху феодализма. К столетию академика В.И.Пичеты/ Отв. ред. Черепнин Л.В. - М.: Наука, 1978. - 370 с.

. Спираючись на значну кількість письмових джерел, доповнених матеріалами археології та топоніміки, дослідниця довела те, що чеські міста, як центри ремесла та торгівлі, виникли задовго до німецької колонізації та розвивалися на власній основі.

Слід відзначити, що предмет дисертаційної праці майже не досліджувався в українській історіографії.

У другому підрозділі розглядається джерельна база дослідження. Перш за все, це збірки чеських грамот – дипломатарії. У дисертаційній роботі проаналізовано опубліковані документальні матеріали із цих збірок.

Повні зібрання архівних матеріалів з дипломатарію “Codex diplomaticus et epistolar is regni Bohemiae” знаходяться у фондах Національного архіву (Narodni koncervacni fond) м. Праги. На час написання дисертації було доступно для опрацювання п’ять томів з існуючих шести. Документи містять цінну інформацію стосовно права, яким користувалися середньовічні чеські міста. У грамотах “Codex diplomaticus et epistolaris regni Bohemiae” висвітлено хід заснування нових поселень, привілеї Пржемисловичів окремим містам, детальний опис їх господарського життя.

Велика кількість грамот знаходиться в фундаментальному виданні “Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemiae et Moraviae”. В них міститься інформація стосовно господарського розвитку міст та детально розкриті привілеї чеських міст.

Під час роботи над дисертацією опрацьовано опубліковане зібрання міських грамот “Codex iuris municipalis”. Міські грамоти у більшості випадків були привілеями на заснування міста та надання йому відповідних прав.

До опублікованих джерел належить збірка архівних матеріалів “Codex diplomaticus Moraviae. На їх основі було проаналізоване господарське життя моравських міст, формування позаміських маєтків городян.

У матеріалах збірки архівних матеріалів “Fontes rerum Bohemicarum” міститься інформація стосовно початкового етапу формування міст Чехії та їх конкурентна боротьба з вже існуючими центрами обміну.

Оригінали вищевказаних опублікованих архівних матеріалів знаходяться у фондах Національного архіву Чеської Республіки, Національної бібліотеки Чеської Республіки, Каролінуму та архіву Міністерства внутрішніх справ Чехії. У зв’язку з давнім періодом історії, до якого вони належать, існують труднощі для роботи безпосередньо з оригіналами. Це насамперед режим зберігання і рівень доступу до подібних джерел. Ці матеріали, раніше неопубліковані в Україні, становлять науковий інтерес, і їх поглиблений аналіз посилить інформаційну складову джерел.

У третьому підрозділі подано методи дослідження. Основними методами дослідження є аналіз документів про перебіг історичних подій того часу, постановка проблеми у хронологічному вимірі, використання статистично-математичних методів обробки отриманої інформації для узагальнюючого аналізу. Вважаємо оптимальним та досить ефективним використання в дослідженні процесів формування та розвитку середньовічних міст, в тому числі Чехії, зокрема комплексного міждисциплінарного підходу, що лягло в основу дисертаційного дослідження.

У другому розділі “Еволюція градської системи” дано комплексну характеристику й оцінку рівня впливу історичних та соціально-економічних факторів на формування та розвиток протоміських поселень в історії чеських земель.

У першому підрозділі “Протоміські поселення на території Чехії” висвітлено досить складний і багатогранний процес освоєння чеських земель і формування територіальної структури розселення. Дослідження процесів містоутворення на території Чехії показали, що більша частина середньовічних міст сформувалася на базі давніх поселень різного типу. Вперше до рівня міст у чеських землях наблизилися кельтські оппіди. У державі Само та Великій Моравії поселення міського типу були розвинуті недостатньо. У господарстві не відбулося чіткого відмежування ремесла від землеробства, відсутнє вуличне планування, жителі не мали статусу міщан з їх свободами та самоуправлінням.

Другий підрозділ “Виникнення та трансформація градів” присвячений формуванню та трансформації градської системи Чехії. Урбанізація Чехії отримала початок від пржемисловських градів, що виділялися серед існуючих городищ та склали мережу військових, господарських та адміністративних центрів управління державою. Навколо них, в залежності від економічного потенціалу прилягаючої території, утворювалися угрупування поселень, у яких концентрувалося ремісниче виробництво та торгівля. Поступовий розвиток цих ранніх міських поселенських агломерацій у деяких випадках сприяв створенню у майбутньому на їх базі повноцінних середньовічних міст. На складність процесу трансформації поселень вказує значна кількість перехідних форм. На нашу думку, крім Праги, жодне з цих утворень до початку ХІІІ ст. не було містом. Причиною є централізація влади династією Пржемисловичів та нерозвинуті міські функції в інших поселеннях.

У третьому розділі „Урбанізаційні процеси в Чехії ХІІІ ст.” досліджується процес містоутворення на території Чехії в епоху правління останніх представників династії Пржемисловичів.

В першому підрозділі “Модернізація суспільного життя чеської держави” розглядаються суспільно-економічні передумови формування міст. Внаслідок відходу шляхти на периферію, ослабла роль адміністративних градів, які із розпадом градської системи перетворилися у місцеві центри торгівлі та ремесла. Саме у таких центрах концентрувалися найкращі умови для розвитку на їх основі міських поселень.

Серед критеріїв, які б дали можливість розглянути модернізаційну динаміку чеських та моравських регіонів, ми б поставили на перше місце роль королівської влади. Наступними важливими елементами, на нашу думку, є швидкість та якість зовнішньої колонізації, глибокі зміни у структурі розселення, ступінь розвитку виробничо-грошових відносин. Це пояснюється поширенням нових правово-організаційних форм та технічними інноваціями, утвердженням тривалих осередків обміну, розвитком господарської активності у державі.

У другому підрозділі “Містобудівна політика династії Пржемисловичів” дано характеристику розбудові міської мережі Пржемисловичами. Падіння земської влади викликало зменшення кількості вільного населення, прибутків державної скарбниці, підвищення ролі знаті та розпад градської системи. Фінансова криза повинна була призвести до занепаду центральної влади та переходу її до рук шляхти. До початку ХІІІ ст. у руках Пржемисловичів залишалася система градів і смуга неосвоєних прикордонних земель. Ці два фонди було використано для поповнення державної скарбниці за рахунок міської колонізації. Заснування міст входило до комплексу державних регалій короля і було його монополією. Завдяки зусиллям правлячої династії, у Чехії виникла мережа міст із власними органами самоврядування. Особливо виділялися так звані “вільні королівські міста”, наділені найбільшими свободами.

У третьому підрозділі “Вплив зовнішньої колонізації на розвиток міст. Локаторство” доведено позитивний вплив зовнішньої колонізації на розвиток міст Чехії. Колонізація чеських земель, підтримана королівською владою, була безпосереднім каталізатором структурних змін, викликала винятковий господарський і культурний розвиток. Колоністи отримали звільнення з-під земської юрисдикції та від усіх земських повинностей, їх міста користувалися самоуправлінням на німецькому праві.

Головна роль у заснуванні нового поселення належала підприємцю – локатору, який залучав колоністів до нового поселення. При укладанні угоди він виплачував власнику міста від імені майбутніх міщан першу компенсація за використання землі та матеріалу. Локатори у новому місті отримували виняткові права: на здійснення судочинства, право на корчму або млин, звільнення від податків на тривалий час та інші пільги.

Позитивною для залучення широких мас переселенців виявилася конкуренція королівській владі з боку великих землевласників та церкви. У прикордонних областях Чехії, завдяки активній колонізаційній політиці шляхти виникли потужні господарські райони, де було сформовано мережу приватних міст. Однак, підтримуючи з економічного погляду зовнішню колонізацію, чеська шляхта безперервно вела боротьбу саме проти міст. Міста стали не лише центрами колонізації, але й конкурентами шляхти в економічному плані та осередками іноземного впливу в державі. З часом нові міста відіграли значну роль у протистоянні між правлячою династією та шляхтою королівства.

У четвертому розділі „Міста й основні складові їх розвитку” розглянуто функції і типологізацію чеських міст, основні елементи їх розвитку.

У першому підрозділі “Функції та типологізація чеських міст” виходячи з функцій міст, наведена наступна типологізації міст:

1. Княжі резиденції. Столиці правителів були найрозвинутішими містами в економічному та правовому плані (Прага, Брно, Оломоуц).

2. Королівські міста. Пряме підпорядкування центральній владі забезпечувало їх вище правове становище та створювало всі умови для подальшого розвитку (Градец Кралове, Літомержіце).

3. Приватні міста. Найменш розвинута категорія, що пояснюється обмеженими можливостями власників у розвитку власних міст. Основним заняттям мешканців залишалося сільське господарство (Киншперк, Кладруби).

4. Спеціалізовані міста. До цієї категорії міст належали поселення з частково розвинутими міськими функціями чи однією домінуючою. Це гірняцькі міста, міста з переправами, митницями тощо (Брунтал, Кутна Гора).

Виходячи з ієрархії підпорядкування, міста поділялися на королівські міста і приватні міста. У свою чергу приватні міста поділялися на церковні (єпископські, монастирські); міста, що належали шляхті; а пізніше – міста, що належали іншим містам.

У другому підрозділі “Міське право” подана характеристика правового облаштування міського устрою. Чеські міста користувалися правом самоуправління за Магдебурзьким правом у Північній та Східній Чехії, і за Нюрнберзьким – у Західній та Центральній. Однак, необхідно відмітити, що німецьке право не збереглося у своєму первинному вигляді. Внаслідок з’єднання чеського права з німецьким, було утворене окреме чеське міське право - “Празьке право”. У зв’язку з цим, вважаємо за необхідне підкреслити, що у процесі розвитку міське право у Чехії та Моравії звільнилося від іноземного впливу.

У третьому підрозділі “Економіка міст” проаналізовано розвиток міської економіки на базі наданих містам прав та привілеїв. Чеська торгівля та ремісниче виробництво з поступовим облаштуванням міського ладу, були монополізовані містом, отримали в ньому свою організацію. Чеські міста володіли правами, які закріплювали їх статус як центру обміну та ремесла, а саме: “торгове право” і “право милі”, що забезпечували монополію міста на виробництво та торгівлю в певному окрузі, право обов’язкового проїзду та складу. Потрібно відмітити, що право милі у Чехії майже ніколи не вводилося без винятків, оскільки існувала потреба забезпечити прибутки інших власників земель, що межують з містом. Право складу не було обов’язковою складовою міських прав і його отримували лише визначні міста з відповідними передумовами для господарського розвитку на прикордонних переходах та на перехрестях торгових шляхів. З часом всі центральні функції у сфері товарообігу перейшли до міст.

Четвертий підрозділ “Соціальна структура” присвячено аналізу соціальної структури чеського міста. Населення чеських міст з самого початку було соціально-диференційованим. Із середовища повноправних міщан виділився прошарок патриціату, який у ХІІІ ст. був в основному німецьким, що створювало неправильне уявлення про німецький характер чеських міст. У його руках концентрувалися прибутки від срібних копалень, оренди збору податків та мита, а також від самої колонізації. Це викликало ненависть до міського патриціату з боку чеських феодалів. Найбільш численним прошарком міщан були ремісники-чехи. Винятком були лише гірняцькі міста, де переважали німці. Специфікою чеських міст був національний характер протиріч між окремими групами міщан.

Інтерес викликає той факт, що у Чехії не підтверджено прикладів опору власнику з боку мешканців міста. Міста свій устрій і свободи отримали з дозволу правителя.

У висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження.

Виникнення міст у Чехії розпочалося на початку ХІІІ ст. Передумови для цього виникли наприкінці попереднього століття: зросла кількість адміністративних і торгових центрів, майбутніх реципієнтів міського устрою. Прагнучи до послаблення родових зв’язків та укріплення своєї влади, королівство було розбите Пржемисловичами на адміністративні округи. Їх центром був княжий град, що складався з двох частин: укріпленого граду та підграддя, де проживало торгове та ремісниче населення. Процес трансформації градських центрів був першим етапом появи міських поселень. На складність процесу містоутворення вказує значна кількість перехідних форм. Доведено, що не кожний град в адміністративній структурі держави був центром при утворенні міста. До вдалих прикладів трансформації градів належать: Прага, Жатець, Літомержіце, Хрудім, Мост.

Важливим явищем у житті феодальної Чехії була зовнішня колонізація. Король та великі феодали були зацікавлені в економічному зростанні міст у своїх володіннях, оскільки місто було джерелом значних прибутків. Однак, в їх інтересах було не допустити відтоку місцевого феодально-залежного селянства з сіл у міста. Тому вони заохочували переселення у засновані міста іноземних колоністів, головним чином, німців.

Масова імміграція німецького населення в Чехію відбулася у ХІІІ столітті. Король Пржемисл Отакар І, намагаючись збільшити прибутки державної скарбниці, заселив німцями вільні державні землі. Його приклад наслідували церковні та світські феодали, внаслідок чого західні та північно-західні області Чехії виявилися заселеними колоністами.

Зовнішня колонізація мала велике значення для чеської феодальної держави, тому що вона привела до збільшення прибутків корони та землевласників. У певній мірі вона стала поштовхом до розвитку сільського господарства, торгівлі та ремесла на базі надбань попереднього економічного розвитку Чехії. Однак, колонізація у таких значних масштабах мала й негативні наслідки для чеської держави. Вона знищила етнічну єдність країни, при чому німці були поставлені в особливо привілейоване становище.

Міста користувалися адміністративним та судовим самоуправлінням. На першому етапі судова та адміністративна влада належала судді – рихтаржу. Він же був і головою міської общини. Наприкінці ХІІІ ст. суд відокремився від адміністрації. Управління містом було зосереджене у ратуші, що складалася з ратманів чи консулів, під керівництвом пуркмістра.

Чеські міста у своєму розвитку не зважали на інтереси окремих суб’єктів економічних відносин. Місто втягувало сільські поселення у сферу свого господарського впливу, перешкоджаючи розвитку ремесел. Наслідком був занепад інших поселень у межах міського ареалу. Таким чином, чеська торгівля і ремісниче виробництво, з поступовим облаштуванням міського ладу, були монополізовані містом. Всі центральні функції у сфері товарообігу з часом перейшли до міст. Міста виявилися одним із важливих факторів розкладу натурального господарства на території Чехії.

Підсумовуючи, можна зазначити, що міста Чехії розвивалися під впливом активної діяльності останніх представників династії Пржемисловичів. Позитивний вплив на формування міст мала зовнішня колонізація, що користувалася безпосередньою підтримкою чеської корони. Введення в дію норм міського права, принесеного колоністами, викликало бурхливий розвиток міських поселень у досліджуваний період.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

1. Олексієвець Т.І. Торгівля, як фактор формування міських поселень Чехії //Грані. - 2003. - №6 (32). - С.56-60.

2. Олексієвець Т.І. Місто Табор //Грані. - 2004. - №2 (34). - С.45-48.

3. Олексієвець Т.І. Історичний процес містоутворення у середньовічній Чехії //Слов’янський вісник: Науковий збірник. Випуск 3. - Рівне, 2004. - С.14-24.

4. Олексієвець Т.І. Господарська діяльність монастирів середньовіччя //Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Випуск 2 (26). - Рівне, 2004. - С.413-420.

5. Олексієвець Т.І. Зовнішня колонізація середньовічної Чехії //Грані. - 2004. - №6 (38). - С.16-20 .

6. Олексієвець Т.І. Урбаністичні процеси в середньовічній Чехії //Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції "Науковий потенціал світу 2004". Том 30. Історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С.30-32.

7. Олексієвець Т.І. Містоутворюючі фактори та зародження середньовічних міст Чехії. - Зб.наук. - праць; Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історіїю Наукові записки РДГУ. Вип. 4. - Рівне. 2005. - С.65-69.

8. Олексієвець Т.І. Формування міських поселень Моравії //Матеріали VIII Міжнародної науково - практичної конференції "Наука і освіта 2005". Том 19. Загальна історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С.33-35.

9. Олексієвець Т.І. Особливості локаційних процесів у Чехії //Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції "Дні науки 2005". Том 17. Історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С.42-44.

10. Олексієвець Т.І. Торговельні центри середньовічної Чехії //Матеріали IV Міжнародної науково - практичної конференції "Динаміка наукових досліджень - 2005". Том 24. Загальна історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2005. - С.23-25.

11. Олексієвець Т.І. Право милі у містах середньовічної Чехії //Матеріали ІІ Міжнародної науково - практичної конференції "Науковий потенціал світу - 2005". Том 2. Історія. Політологія. Державне управління. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2005. - С. 32-34.

12. Олексієвець Т.І. Замки середньовічної Чехії та особливості їх локалізації. - Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Зб. наук. праць: наукові записки РДГУ. - Рівне: РДГУ, 2005. - С.83-93.

13. Олексієвець Т.І. Модернізація суспільного життя Чехії у ХІІІ ст. - Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Зб. наук. праць: Наукові записки РДГУ. Випуск 6. - Рівне: РДГУ, 2005. - С. 109-113.

АНОТАЦІЯ

Олексієвець Т.І. Формування та розвиток міст Чехії (1197-1306 рр.) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Київський славістичний університет. – Київ, 2007.

Дисертація є комплексним історичним дослідженням процесів формування та розвитку міст Чехії у 1197–1306 рр. Проаналізовано історичний процес трансформації протоміських форм поселень на території сучасної Чехії у середньовічні міста. Як передумови виникнення міст автор розглядає трансформацію градської системи Чехії та виникнення на її основі мережі привілейованих королівських міст. Розкрито позитивний вплив на формування міст зовнішньої колонізації, що мала безпосередню підтримку чеської корони. Введення в дію норм міського права, принесеного колоністами, викликало бурхливий розвиток міських поселень у досліджуваний період. Підтверджено, що міста Чехії отримали свій розвиток під впливом активної діяльності останніх представників династії Пржемисловичів. Проведено дослідження соціально-економічних та правових умов розвитку середньовічних чеських міст.

Ключові слова: град, агломерація, колонізація, локаторство, трансформація, Пржемисловичі, Богемія.

АННОТАЦИЯ

Алексеевец Т.И. Формирование и развитие городов Чехии (1197-1306 гг.) – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук за специальностью 07.00.02 – всемирная история. – Киевский славистический университет. – Киев, 2007.

Диссертация является комплексным историческим исследованием процессов формирования и развития городов Чехии в 1197-1306 гг. Проанализировано исторический процесс трансформации протогородских форм поселений на территории современной Чехии в средневековые города. Как предпосылки к формированию городов автор рассматривает проблему трансформации градской системы Чехии и становление на ее основе сети привилегированных королевских городов. Раскрыто позитивное влияние на формирование городов внешней колонизации, которая пользовалась непосредственной поддержкой чешской короны. Введение в жизнь норм городского права, принесенного колонистами, вызвало бурное развитие городов. Подтверждено, что города Чехии получили свое развитие вследствие активной деятельности последних представителей династии Пржемисловичей. Проведено исследование социально-экономических и правовых условий развития средневековых чешских городов.

Ключевые слова: град, агломерация, колонизация, локаторство, трансформация, Пржемысловичи, Богемия.

ANNOTATION

Oleksiyevets T.I. “Cities of the Czech Republic. Formation and development (1197-1306). – Manuscript.

Thesis of a candidate degree in historical sciences, speciality 07.00.02 – world history. – The Kiev Slavic University. – Kyiv, 2007.

The thesis is the complex historical research of the process of formation and development of the cities in the Czech Republic in 1197-1306

The author investigates the course of the historical transformation process where the prototown settlement forms on the territory of the modern Czech republic turned into medieval cities. As the prerequisites for the city formation the author examines the problem of transformation of the Czech city system( the so- called “grad