************************************************************* УНІВЕРСИТЕТ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Полтавський університет споживчої кооперації України
ПОЖАР АРТЕМ АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 334.732.2 (477)
ЕКОНОМІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КРЕДИТНОЇ КООПЕРАЦІЇ В УКРАЇНІ
Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Полтава – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Полтавському університеті споживчої кооперації України Міністерства освіти і науки України (м. Полтава) на кафедрі кооперації
Науковий керівник доктор економічних наук, професор
Гончаренко Владислав Васильович,
Полтавський університет споживчої кооперації України, проректор з міжнародних зв’язків, завідувач кафедри грошового обігу і кредиту.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Папаіка Олександр Олексійович,
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського,
завідувач кафедри банківської справи;
кандидат економічних наук
Оленчик Андрій Ярославович,
Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг України (м. Київ),
директор департаменту нагляду за кредитними установами.
Захист відбудеться „21” листопада 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.877.01 у Полтавському університеті споживчої кооперації України за адресою: 36014, м. Полтава, вул. Коваля 3.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Полтавського університету споживчої кооперації України за адресою: 36014, м. Полтава, вул. Коваля 3.
Автореферат розісланий „ 19 жовтня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.П. Сторожук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Майже п’ятнадцять років в Україні триває процес відродження організацій кредитної кооперації у вигляді унікальних громадсько-фінансових установ – кредитних спілок. На початок 2007 р., близько 760 кредитних спілок об’єднували понад 1,8 млн членів і мали 3,2 млрд грн активів. Кредитні спілки поступово займають належне місце у фінансово-кредитній системі країни. Однак їх розвиток супроводжується певними проблемами та окремими негативними моментами. Зокрема, недостатнє розуміння в суспільстві особливої неприбуткової кооперативної природи кредитних спілок призводить до відходу від класичних міжнародних принципів діяльності кредитних спілок. Це, в свою чергу, веде до значних деформацій як економічного, так і соціального характеру розвитку кредитної кооперації. У зв’язку з цим виникає необхідність глибокого дослідження теоретичних і практичних засад діяльності та розвитку кредитних спілок в Україні в сучасних ринкових умовах з метою удосконалення існуючих та визначення нових напрямів, шляхів і конкретних засобів підвищення ефективності їх функціонування.
Окремі питання ідеології, історії, тенденцій розвитку кредитно-кооперативного руху розглядалися у працях зарубіжних та вітчизняних дослідників: Ф. Райффайзена, Г. Шульце-Деліча, В. Гааза, Д. Річардсона, К. Махона, С. Ріка, А. Еванса, Б. Бранча, С. Баучера, М. Туган-Барановського, А. Анциферова, М. Алімана, М. Шкляра, І. Витановича та інших. Широке коло питань діяльності кредитних спілок досліджувалося у працях В. Гончаренка, О. Пантелеймоненка, А. Оленчика, Р. Коцовської та інших. Різні аспекти діяльності суб’єктів фінансового ринку в Україні досліджувались І. Лютим, А. Поддєрьогіним, О. Папаікою та іншими вітчизняними вченими. Однак проблеми сучасного розвитку українських кредитних спілок на мікрорівні ще не знайшли достатнього відображення в економічній науковій думці. Донині залишаються не розв’язаними питання формування надійної соціально-економічної основи для заснування і подальшого успішного розвитку кредитних спілок в Україні, проблеми вдосконалення державного регулювання діяльності та менеджменту спілок. Необхідним є пошук шляхів підвищення ефективності забезпечення кредитними спілками фінансових потреб населення та суб’єктів малого бізнесу.
Актуальність указаних проблем, недостатність наукових розробок, пов’язаних із особливостями розвитку кредитної кооперації в Україні у сучасний період, а також відсутність науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності спілок зумовили вибір теми й основні напрями дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з основними положеннями Законів України „Про кредитні спілки” № 2908-ІІІ від 20.12.2001 р., „Про кооперацію” № 1087-ІV від 10.07.2003 р., „Про державну підтримку малого підприємництва” № 2063-ІІІ, від 19.10.2000 р., Указу Президента України „Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролі в реформуванні економіки України на ринкових засадах” № 1348 від 19.12.2000 р., Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції розвитку системи кредитної кооперації” № 321-р від 7.06.2006 р. Здійснені дослідження мають тісний зв’язок із тематикою науково-дослідних робіт кафедр кооперації, міжнародної економіки та економіки підприємства Полтавського університету споживчої кооперації України та передбачені в темах „Розвиток кооперативного сектору економіки в Україні і світі” (державний реєстраційний номер 0106U000243), “Шляхи підвищення ефективності та забезпечення конкурентоспроможності підприємств в ринкових умовах” (державний реєстраційний номер 0104U008307). У межах досліджень, автор обґрунтував пропозиції щодо розвитку української системи кредитних спілок, що були обговорені на галузевих конференціях та прийняті до впровадження у системі кредитної кооперації України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад та науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення та подальшого розвитку організацій кредитної кооперації в Україні на основі аналізу економічних та організаційних особливостей їх розвитку.
Для досягнення даної мети у дисертаційній роботі було поставлено і вирішено наступні завдання:
- дослідити сутність кредитної кооперації і, зокрема, кредитних спілок як найбільш поширених форм кредитних кооперативів;
- проаналізувати основні принципи діяльності кредитних спілок і визначити їх економічні, фінансові та соціальні завдання;
- встановити сучасні соціально-економічні та фінансові передумови відродження і подальшого розвитку системи кредитної кооперації в Україні;
- дослідити особливості системи управління кредитного кооперативу, і зокрема, його сучасної української моделі – кредитної спілки;
- дати оцінку поточному стану розвитку кредитних спілок в Україні;
- визначити особливості і переваги кооперативного кредитування малого бізнесу і запропонувати систему заходів з підвищення його ефективності;
- здійснити аналіз організаційно-правових засад державного регулювання діяльності кредитних спілок і запропонувати напрями їх удосконалення;
- визначити основні напрями побудови сервісної інфраструктури системи кооперативного кредитування в Україні, передусім – на регіональному рівні;
- розробити модель фінансової стабілізації та реструктуризації кредитних спілок.
Об’єктом дослідження є процес становлення та розвитку кредитної кооперації України як системи організацій самозабезпечення населення фінансовими послугами.
Предметом дослідження є економічні й організаційні принципи діяльності, особливості, закономірності та тенденції розвитку кредитної кооперації в Україні в умовах формування сучасного ринку послуг.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять: діалектичний метод пізнання, комплексний, системний і структурно-функціональний підхід, кількісний та якісний аналіз, емпіричний метод, методи аналізу та синтезу, а також історичності та логічності. Для вирішення окремих задач у дисертаційній роботі використовувались наступні методи: експертних оцінок, системного підходу, причинно-наслідкового зв’язку, деталізації та анкетування (при визначенні категорії „соціально-активне середовище кредитної спілки”, розробці моделі оцінки економічних результатів злиття кредитних спілок, а також при обґрунтуванні механізму формування сервісної інфраструктури кредитної кооперативної системи на регіональному рівні), стандартизації та узагальнення (при здійсненні раціоналізації процесу кооперативного кредитування приватних підприємців, а також при удосконаленні поняття „кредитна спілка”), кореляційно-регресивного аналізу, ситуаційного аналізу, методи середніх величин і групування (при розробці механізму проведення реструктуризації кредитних спілок, а також при визначенні ефективності управління кредитною спілкою), кількісного та якісного аналізу (при розробці підходів до удосконалення державного регулювання кредитної кооперації в Україні).
Інформаційною основою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України, що регламентують діяльність кредитних спілок, матеріали Державного комітету статистики України та Полтавського обласного управління статистики, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Українського фонду підтримки підприємництва, Національної та Всеукраїнської асоціацій кредитних спілок, Полтавської обласної асоціації кредитних спілок, оперативна бухгалтерська і статистична звітність окремих кредитних спілок Полтавської області, постанови чергових зібрань асоціацій кредитних спілок, науково-методичні публікації в періодичній пресі, матеріали науково-практичних конференцій, результати вибіркових анкетних опитувань, дані всесвітньої мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до мети і завдань, в дисертації містяться науково обґрунтовані пропозиції, які є особистим внеском здобувача. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці і вдосконаленні поточних і перспективних напрямів розвитку кредитних спілок в Україні.
Основні положення дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну та винесені на захист, полягають у наступному.
Вперше:
на основі методів причинно-наслідкового зв’язку та історичності, запропоновано визначення категорії „соціально-активне середовище кредитної спілки” як соціально-однорідної групи населення, об’єднаної спільним інтересом і готової до спільної діяльності (кооперації) з метою задоволення існуючих однорідних потреб. Це – існуюче формальне або неформальне об’єднання людей, на базі якого можуть бути створені кредитні спілки, і лише такі кредитні спілки будуть максимально відповідати міжнародним кооперативним принципам та ознакам класичних кооперативних організацій. Дане формулювання дозволило визначити пріоритетні напрями подальшого розвитку кредитних спілок та потенційно сприятливі соціальні сегменти суспільства їх поширення;
розроблено комп’ютерну модель оцінки економічних результатів злиття кредитних спілок на засадах методів системного аналізу та експертних оцінок, що, на основі використання електронних таблиць і поточних економічних показників спілок, дозволило визначити доцільність здійснення злиття.
Удосконалено:
процес управління кредитуванням суб’єктів малого бізнесу шляхом стандартизації пакетів документів у залежності від виду і ступеня наданих гарантій, що, завдяки використанню методів стандартизації та узагальнення, дозволяє спростити механізм доступу до кооперативних кредитів;
механізм проведення реструктуризації кредитних спілок шляхом їх злиття, а саме, з використанням методів ситуаційного аналізу, групування і середніх величин, розроблено алгоритм здійснення злиття і механізм управління процесом, що дозволяє підвищити ефективність впровадження даного заходу;
механізм кредитування за схемою „позикового кола” (групи позичальників, яка будується на принципах взаємної поруки), що, на основі методів деталізації та причинно-наслідкового зв’язку, дозволило визначити механізми заснування, функціонування „позикового кола” та управління його діяльністю.
Дістало подальшого розвитку:
визначення поняття „кредитна спілка”, що, за допомогою методу теоретичного узагальнення, підкреслює кооперативну природу кредитних спілок, недостатньо відображену в українському законодавстві. Це – фінансовий кооператив, заснований з метою здійснення його членами фінансової самодопомоги на засадах взаємодопомоги і демократичних принципів управління, що надає своїм членам – фізичним та юридичним особам – увесь необхідний їм перелік фінансових послуг;
механізм формування інфраструктури кредитної кооперативної системи на регіональному (обласному) рівні, а саме – із врахуванням методів системного аналізу і експертних оцінок, запропоновано моделі окремих елементів системи: бюро з роботи щодо проблемних кредитів, спілки взаємного страхування, обласного стабілізаційного фонду, обласного бюро кредитних історій, освітнього центру, що дозволяє підвищити ефективність та надійність діяльності кредитних спілок для забезпечення своїх членів необхідними послугами;
механізм визначення ефективності діяльності кредитної спілки: із врахуванням методів групування та середніх величин, а також графічного методу, виділено систему показників, які характеризують соціально-економічну ефективність кредитної спілки на основі міри задоволення потреб членів, а саме – частоти користування послугами спілки, відсотком доходів спілки, що спрямовуються в резерви чи розподіляються між членами пропорційно ступеню користування послугами, наданням додаткових послуг членам. Це, в свою чергу, дозволило встановити критерії оцінки ефективності діяльності кредитних спілок як кооперативів, а не комерційних установ;
підходи до державного регулювання діяльності кредитних спілок, зокрема застосування методів кількісного та якісного аналізу і групування, дозволило виявити недоліки існуючої системи групування кредитних спілок згідно із ступенем ризиковості їх діяльності і запропонувати впровадження системи рейтингової оцінки кредитних спілок CAMEL з метою підвищення якості моніторингу фінансового стану кредитних спілок України.
Відмінність одержаних результатів від існуючих наукових розробок при визначенні основних напрямів розвитку кредитних спілок в Україні на макро- і мікрорівні полягає в комплексному підході та системному обґрунтуванні, що дозволяє забезпечити взаємодію наукових, економіко-організаційних, фінансових і соціально-правових важелів розв’язання досліджуваної проблеми.
Практичне значення одержаних результатів полягає у комплексі пропозицій щодо подальшого розвитку кредитної кооперації в Україні і удосконалення механізмів її функціонування. Основні наукові результати дослідження прийняті до впровадження Всеукраїнською асоціацією кредитних спілок (довідка № 27 від 26.04.2007 р.) та Херсонською обласною асоціацією кредитних спілок (довідка № 41 від 15.10.2007 р.). Розробки із удосконалення механізмів підприємницького кредитування знайшли практичне застосування в діяльності кредитної спілки „Каса взаємодопомоги” (довідка № 1/1-294 від 03.11.2006 р.).
Основні наукові результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін „Гроші та кредит”, „Ринок фінансових послуг”, „Кредитна кооперація”, „Історія і теорія кооперації” у Полтавському університеті споживчої кооперації України (довідка № 05-21/357 від 29.12.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій викладено результати розробок щодо розвитку кредитної кооперації в Україні та містяться висновки і пропозиції, сформульовані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були апробовані на 10 міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції „Економічна безпека України: проблеми теорії і практики в умовах демократичної трансформації форми влади” (Полтава, 2007), IX Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” (Суми, 2006), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (Київ, 2006), Науково-практичній конференції „Забезпечення ресурсами малого і середнього бізнесу в Україні” (Херсон, 2006), IV Науково-практичній міжнародній конференції „Українське Причорномор’я в конкурентному економічному просторі” (Феодосія, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (Запоріжжя, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Інфраструктурне забезпечення продовольчого ринку України” (Полтава, 2005), IV Міжнародній науково-методичній конференції „Менеджмент малого і середнього бізнесу: проблеми, навчання, перспективи” (Севастополь, 2004), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (Полтава, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, 2004).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць (у тому числі 5 у фахових виданнях) загальним обсягом 6,3 друк. арк. (дисертант є одноосібним автором наукових праць, опублікованих у фахових виданнях).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 182 сторінки. У роботі розміщено 19 таблиць та 40 рисунків (з них 3 рисунки та 1 таблиця займають 4 окремі сторінки), 23 додатки. Список використаних джерел містить 335 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження; розкрито зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету і завдання дослідження, його об’єкт, предмет і методи; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію, публікації, структуру та обсяги роботи.
У першому розділі „Теоретичні засади діяльності кредитної кооперації” виявлено унікальність і принципову відмінність кредитних кооперативів від інших кредитних установ. Особливість установ кредитної кооперації полягає у тому, що послуги надаються членам кооперативу, які при цьому є одночасно і його власниками. Кредитний кооперативний рух в Україні представляють кредитні спілки. Їх потенційна роль у забезпеченні населення фінансовими послугами є важливою, оскільки ці організації не мають на меті отримання прибутку, а мобілізують заощадження населення для організації взаємного кредитування.
У результаті дослідження вітчизняної та зарубіжної економічної літератури, виявлено відсутність єдиного наукового підходу до визначення терміну „кредитна спілка”. У зв’язку з цим, запропоновано авторське формулювання даного терміну: кредитна спілка – це фінансовий кооператив, заснований з метою здійснення його членами фінансової самодопомоги на засадах взаємодопомоги і демократичних принципів управління, що надає своїм членам – фізичним та юридичним особам – весь необхідний їм перелік фінансових послуг. Дане визначення відрізняється від існуючих тим, що підкреслює кооперативну природу кредитних спілок та базується на міжнародному досвіді кредитно-кооперативного руху, де членами кредитних спілок можуть бути не тільки фізичні, а й юридичні особи. Крім того, Законом України „Про кредитні спілки”, кредитна спілка визначається як „організація, заснована на кооперативних засадах”, пряма ж вказівка на те, що організаційно-правовою формою є кооператив – відсутня.
Дослідження принципів діяльності кредитних спілок виявило тісний взаємний зв’язок між організаційними і економічними принципами, а також соціальними наслідками їх недотримання. Унікальний кооперативний принцип рівності членів кредитної спілки („один член – один голос”), незалежно від розміру пайового внеску та терміну вступу до спілки, з одного боку – зумовлює розвиток демократичних ініціатив у громаді, а з іншого – впливає на визначення економічного характеру фінансової діяльності установи, зокрема – її неприбуткової природи. Саме орієнтація установ кредитної кооперації не на отримання прибутку, а на задоволення фінансових потреб своїх членів зумовлює особливість та значну соціальну важливість кредитних спілок.
Головними соціально-економічними передумовами відродження кредитної кооперації в Україні на початку 1990-х рр. стали гостра потреба населення у кредитуванні, нездатність існуючої на той час фінансово-кредитної системи задовольнити попит громадян на кредитні ресурси, а також ініціативи української діаспори США та Канади щодо відновлення кредитно-кооперативного руху в Україні.
Відсутність повноцінного кооперативного законодавства призвела до створення кредитних спілок не як кооперативів, за прикладом інших країн світу, а як громадських організацій, що, в свою чергу, зумовило їх безконтрольний і хаотичний розвиток. Створювалися умови для нехтування кооперативними принципами і різного роду зловживань. Виникла необхідність запровадження державного регулювання діяльності кредитних спілок.
Становлення кредитної кооперації в Україні на сучасному етапі характеризується розвитком кредитних спілок переважно з дотриманням кооперативних принципів. Однак, нерідко зустрічаються випадки заснування спілок окремими особами із наступним залученням членів лише як клієнтів, а не реальних співвласників. При цьому, нові члени, що вступають до спілки, вважають себе лише клієнтами і навіть не підозрюють, що отримують права повноправних власників. Такі спілки більш схожі на приватний бізнес ніж на організацію фінансової взаємодопомоги. Їх діяльність не відповідає кооперативним принципам і практиці міжнародного кооперативного руху, тому що не базується на однорідній за соціальною, професійною або іншою ознакою громаді, як це властиво більшості зарубіжних кооперативних установ. У зв’язку з цим, введено поняття „соціально-активне середовище кредитної спілки” – соціально однорідна група населення, об’єднана загальним інтересом і готова до співпраці (кооперації) з метою задоволення існуючих спільних фінансових потреб. Класичною ознакою відповідності кредитної спілки міжнародним кооперативним принципам є належність принаймні більшої частини її членів до певного соціально-активного середовища. В Україні такими соціально-активними середовищами можуть бути селяни та фермери, трудові колективи, громадські організації і профспілки, приватні підприємці, військовослужбовці, персонал та студенти вищих навчальних закладів, церкви та релігійні громади тощо.
Окрім специфічної соціально-економічної основи, кредитні спілки характеризуються унікальною системою менеджменту, в якій користувачі послуг є водночас співвласниками і головним суб’єктом управління. Особливістю системи управління кредитним кооперативом, яка відрізняє його від інших фінансових установ, є рівноправність всіх його членів у процесі прийняття рішень. Кредитна спілка має демократичну природу і структуру органів управління і контролю. Рішення на загальних зборах членів приймаються за принципом „1 член – 1 голос”, незалежно від розміру пайових внесків. Ця особливість управління кредитною спілкою походить від класичних моделей кредитного кооперативу: „сільської каси” Ф. Райффайзена і „народного банку” Г. Шульце-Деліча. У ході порівняння даних моделей із сучасною українською моделлю кредитного кооперативу з’ясовано, що сучасна українська кредитна спілка, за своєю ідеологією і принципами діяльності, є ближчою до „народних банків” Г. Шульце-Деліча, проте загальна структура управління у більшій мірі співпадає із „сільськими касами” Ф. Райффайзена. При цьому, сучасна модель української кредитної спілки набула нових, відповідних нинішнім тенденціям розвитку кооперативного руху, рис: надання виключно фінансових послуг, діяльність переважно у містах, орієнтація на споживче кредитування .
Аналіз загальноекономічних, фінансових та соціальних засад діяльності кредитних спілок дозволив виділити систему показників соціально-економічної ефективності функціонування установ кредитної кооперації (рис. 1).
Рис. 1. Показники оцінки соціально-економічної ефективності функціонування кредитної спілки
У другому розділі „Стан та тенденції розвитку кредитної кооперації в Україні” визначено основні закономірності і особливості становлення кредитної кооперації в Україні, і зокрема – кредитних спілок, а також – вплив системи державного регулювання діяльності установ кредитної кооперації на цей процес.
Поточний стан розвитку кредитних спілок в Україні характеризується стрімким зростанням основних показників діяльності кредитних спілок (кількості членів, розміру активів, наданих кредитів, залучених депозитних вкладів тощо). При цьому, недотримання окремими спілками кооперативних принципів діяльності та фінансових нормативів, встановлених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, зокрема – нормативу капіталізації, загрожує втратою членами деяких спілок своїх заощаджень.
Спостерігається тенденція поступового переходу кредитних спілок від споживчого кредитування до кредитування малого бізнесу і сільськогосподарських товаровиробників, що зумовлено настанням наступного етапу еволюції системи, передумовами якого є, з одного боку, необхідність освоєння нових ніш кредитного ринку, а з іншого – підвищення інтенсивності конкурентної боротьби з комерційними банківськими структурами.
У ході аналізу одного з виділених соціально-активних середовищ розвитку кредитних спілок – малого бізнесу – визначено соціальну та економічну необхідність освоєння спілками даного сегменту кредитного ринку. Підприємці, і зокрема – сільськогосподарські товаровиробники, які часто не мають доступу до банківських кредитів, можуть стати надійною соціально-економічною основою для поширення кредитно-кооперативного руху, самостійно задовольняючи власні потреби у фінансуванні.
До кола першочергових завдань, які мають бути вирішені у ході розвитку взаємодії кредитних спілок з підприємцями, входить забезпечення гарантування повернення позик, адаптація умов кредитування до особливостей діяльності суб’єктів малого бізнесу та спрощення процедури оформлення кредитів. Принципово важливою умовою успішного кооперативного кредитування малого бізнесу є надання кредитним спілкам права обслуговувати не тільки фізичних, а й юридичних осіб, і зокрема – фермерські господарства. Крім того, існує потреба установ кредитної кооперації у доступі до додаткових джерел дешевих коштів, необхідних для кредитування малого бізнесу. Такими джерелами могли б стати державні і міжнародні фонди підтримки підприємництва.
Основними етапами становлення системи державного регулювання діяльності кредитних спілок стало прийняття Указу Президента, яким було затверджено Тимчасове Положення про кредитні спілки в Україні (1993 р.), затвердження Національним банком України типового статуту кредитної спілки (1994 р.), створення державного регулятора – Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (2002 р.), прийняття Закону України „Про кредитні спілки” (2003 р.), і прийняття Кабінетом міністрів України Концепції розвитку системи кредитної кооперації (2006 р.). Кожний з цих етапів мав суттєвий вплив на розвиток кредитних спілок в Україні. Існуюча нормативно-правова база є достатньою для кількісного розвитку національної системи кредитної кооперації. Водночас, якісний розвиток системи потребує додаткового комплексного регулювання.
Дослідження нормативно-правових актів, регулюючих діяльність кредитних спілок, виявило необхідність більш детального регламентування дотримання процедури демократичного управління кредитних спілок, а також – удосконалення системи їх поділу на окремі групи згідно зі ступенем ризиковості здійснюваної діяльності. У зв’язку з цим, доцільно запровадити комплекс заходів із покращення моніторингу управління в кредитних спілках. Процес державного регулювання фінансово-економічної діяльності установ кредитної кооперації також може бути вдосконалений шляхом адаптації і запровадження міжнародної системи CAMEL для оцінки фінансового стану кредитних спілок.
У третьому розділі „Основні напрями удосконалення діяльності кредитної кооперації в Україні” розроблено і запропоновано модель формування ефективної сервісної системи кредитної кооперації на регіональному рівні, а також сформульовано пропозиції щодо удосконалення механізмів кредитування малого бізнесу.
Надання фінансової і технічної допомоги кредитним спілкам найбільш ефективно може здійснюватись їх обласними асоціаціями. Забезпечення доступу спілок та їх членів до комплексу послуг з фінансової, страхової, юридичної, технічної, інформаційної підтримки можливе шляхом створення при обласних асоціаціях спеціальних сервісних структур (рис. 2).
Так, моніторинг фінансового стану та надання фінансової підтримки проблемним кредитним спілкам доцільно здійснювати через стабілізаційний фонд, що створюється на базі об’єднаної кредитної спілки і функціонує при обласній асоціації. При цьому, обласні стабілізаційні фонди можуть поєднуватись в єдину загальнодержавну стабілізаційну систему кредитної кооперації. Необхідність створення і розвитку стабілізаційних фондів саме на регіональному рівні („знизу-вгору”) зумовлена загальною логікою побудови систем кредитної кооперації. Це дає
Рис. 2. Сервісна інфраструктура системи кредитної кооперації при обласній асоціації кредитних спілок (КС)
можливість спілкам брати активну участь у створенні і управлінні допоміжною інфраструктурою, а також спрощує доступ до її послуг.
Функції стягнення прострочених боргів доцільно делегувати окремому спеціалізованому органу при обласній асоціації кредитних спілок – бюро з роботи щодо проблемних кредитів. Забезпечення кредитних спілок та їх членів страховими послугами у межах кредитної кооперативної системи може відбуватися через страховий кооператив (спілку взаємного страхування). Контроль за репутацією потенційних позичальників – через бюро кредитних історій, поширення кооперативної ідеї та професійних знань – через освітній центр.
Для проблемних кредитних спілок у якості альтернативного заходу фінансово-організаційного оздоровлення може бути застосована їх реструктуризація шляхом злиття. Досвід багатьох країн світу відображає стійкі тенденції постійного укрупнення спілок саме таким чином, що сприяє зміцненню їх конкурентоспроможності.
Вдосконалено процедуру виявлення об’єктивної необхідності злиття спілок.
Оцінка перспектив злиття окремих кредитних спілок базується на електронних таблицях, що враховують поточні соціально-економічні та фінансові показники їх діяльності і містять такі розділи: переваги у сфері кредитування, переваги у сфері збереження коштів, переваги у сфері надання членам послуг, ефективність і продуктивність діяльності, показники капіталу, показники прибутку, показники росту та інші показники. За допомогою розробленої електронної моделі, обчислюється кінцева позитивна або негативна рейтингова оцінка наслідків злиття означених кредитних спілок (таблиця 1).
Таблиця 1
Зовнішній вигляд комп’ютерної моделі „Оцінка результатів злиття кредитних спілок”
Модель оцінки результатів злиття кредитних спілок дає змогу виявити позитивні або негативні наслідки впровадження даного стабілізаційного заходу.
Комплекс заходів щодо удосконалення та подальшого розвитку кооперативного кредитування малого бізнесу включає розроблений у ході дослідження механізм співпраці кредитної кооперативної системи із державними та громадськими фондами сприяння розвитку малого бізнесу і, зокрема – Українським фондом підтримки підприємництва (УФПП).
Реалізація розробленого механізму передбачає внесення змін до чинного законодавства і полягає у залученні коштів фонду підтримки підприємництва у якості ресурсів для надання кредитів суб’єктам малого бізнесу (рис. 3).
При цьому, відсотки, нараховані за користування залученими коштами фонду, мають частково відшкодовувати вартість підприємницьких кредитів, тим самим їх здешевлюючи.
Надання фінансової допомоги підприємцям через компенсацію кредитним спілкам зменшених ставок за підприємницькими кредитами дозволяє підтримати як малий бізнес, так і систему кредитної кооперації. При цьому, за умови внесення змін до чинного законодавства, Український фонд підтримки підприємництва мав би можливість не лише здійснювати свою безпосередню функцію – допомогу малому бізнесу, але й збільшувати власні кошти.
Рис. 3. Відшкодування відсотків кредитним спілкам
по підприємницьких кредитах
Крім того, кооперативне кредитування має значні переваги над існуючою системою фінансування малого бізнесу, оскільки здійснюється кредитними спілками – спеціалізованими кредитними установами, що характеризуються тісним зворотнім зв’язком із позичальниками.
ВИСНОВКИ
Згідно із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими у роботі, результати дисертаційного дослідження сформульовані у наступних висновках:
1. В ході дослідження сутності кредитної кооперації та кредитних спілок зокрема, визначено, що кредитна спілка має кооперативну, унікальну і принципово відмінну від інших кредитних установ природу, що полягає в обслуговуванні членів, які є одночасно власниками і клієнтами. У зв’язку з цим, запропоновано власне визначення терміну „кредитна спілка” – фінансовий кооператив, заснований з метою здійснення його членами фінансової самодопомоги на засадах взаємодопомоги і демократичних принципів управління, що надає своїм членам – фізичним та юридичним особам – весь необхідний їм перелік фінансових послуг. Дане визначення відображає кооперативну природу кредитної спілки та можливість юридичних осіб бути членами кредитних спілок, як це є в багатьох країнах світу.
2. Проаналізовано основні принципи і завдання діяльності кредитних спілок. Встановлено, що існує тісний зв’язок між організаційними і економічними принципами функціонування кредитних спілок та соціальними наслідками, які виникають внаслідок недотримання цих принципів. У ході аналізу відповідності діяльності сучасних українських кредитних спілок міжнародним принципам кредитної кооперації виявлено, що фундаментальні кооперативні принципи, такі як „1 член – 1 голос”, надання послуг тільки своїм членам, добровільність і доступність членства, переважно дотримуються, але існує тенденція недотримання принципу створення кредитних спілок на базі певних соціальних груп. При цьому часто має місце заснування спілок окремими особами з наступним залученням членів лише як клієнтів, а не реальних співвласників. Не базуючись на однорідній за соціальною, професійною або іншою ознакою громаді, такі спілки мають ознаки приватного бізнесу, а не кооперативної організації. У зв’язку з цим введено поняття „соціально-активного середовища кредитної спілки” і рекомендовано заснування кредитних спілок саме на їх основі. Розроблено систему соціально-економічних показників визначення загальної ефективності діяльності кредитних спілок.
3. Відродження кредитної кооперації в Україні розпочалось на початку 1990-х рр., в складних економічних умовах за підтримки української діаспори США та Канади. Визначено, що відсутність повноцінного кооперативного законодавства призвело до того, що кредитні спілки створювались не як кооперативи, за прикладом інших країн світу, а як громадські організації. У зв’язку з цим, вони розвивались безконтрольно і хаотично, що створювало умови для нехтування кооперативними принципами і різного роду зловживань. Це зумовило необхідність запровадження державного регулювання діяльності кредитних спілок.
4. Досліджено, що особливістю системи управління кредитним кооперативом є рівноправність всіх його членів у процесі прийняття рішень. Кооператив має демократичну структуру представницьких органів управління і контролю. Рішення на загальних зборах членів приймаються за принципом „1 член – 1 голос”, не залежно від розміру пайових внесків, що відрізняє кооперативи від інших суб’єктів господарської діяльності. У зв’язку із значною кількістю членів в окремих кредитних спілках, запропоновано зменшення кворуму на річних загальних зборах членів кредитних спілок до 50 % „активних членів” (таких, що регулярно користуються послугами спілки), а не їх загальної кількості. Це дозволить вирішити проблему кворуму на загальних зборах у великих кредитних спілках.
5. Проведена оцінка поточного стану розвитку кредитних спілок в Україні свідчить про стрімке зростання основних показників діяльності кредитних спілок – кількості членів, розміру активів, наданих кредитів, залучених депозитних вкладів. Водночас, недотримання окремими спілками кооперативних принципів діяльності та фінансових нормативів, встановлених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, загрожує втратою членами деяких спілок своїх заощаджень. Крім цього, виявлено тенденцію поступового переходу кредитних спілок від орієнтації на виключно споживче кредитування населення до кредитування малого бізнесу і сільськогосподарських товаровиробників. Це свідчить про настання наступного етапу еволюції системи, зумовленого, з одного боку, освоєнням нових ніш кредитного ринку, а з іншого – підвищенням інтенсивності конкурентної боротьби з комерційними банківськими структурами.
6. У ході аналізу особливостей і переваг кооперативного кредитування малого бізнесу, встановлено важливу роль кредитних спілок у фінансуванні приватних підприємців, які не мають доступу до банківських кредитів. Особливо це стосується сільських підприємців, що потребують незначних коштів і не мають прийнятної для банків застави. Важливим напрямом розвитку кооперативного кредитування малого бізнесу є удосконалення механізмів гарантування повернення позик, адаптація умов кредитування до особливостей діяльності суб’єктів малого бізнесу та спрощення процедури оформлення кредитів. Встановлено, що кредитні спілки, на відміну від банків, не мають доступу до дешевих фінансових ресурсів. У зв’язку з цим, розроблено ефективну схему співпраці кредитних спілок із державними та громадськими фондами сприяння розвитку малого бізнесу, і, зокрема – Українським фондом підтримки підприємництва. Деталізовано і поглиблено дослідження системи взаємної поруки для гарантування кредитів – „позикового кола”, зокрема визначено чіткий алгоритм його створення, структуру угоди між членами та кредитною спілкою, алгоритм діяльності під час прийняття рішення щодо гарантування повернення кредиту. Запропонований комплекс заходів дозволить спростити доступ суб’єктів малого бізнесу до кредитних ресурсів.
7. Аналіз організаційно-правових засад державного регулювання діяльності кредитних спілок дозволив зробити висновок про необхідність удосконалення державної політики щодо розвитку кредитних спілок в напрямку збільшення капіталізації та посилення моніторингу з боку держави за дотриманням спілками кооперативних принципів. Обґрунтовано необхідність деталізації і стандартизації діяльності кредитної спілки у нормативно-правових актах державного регулятора (Держфінпослуг) та внутрішніх положеннях кредитних спілок, що дасть змогу більш ефективно здійснювати управління та контроль за їх діяльністю. Потребує удосконалення система ранжування кредитних спілок згідно із ступенем ризиковості здійснюваної діяльності. У зв’язку з цим запропоновано заходи удосконалення процесу державного регулювання фінансово-економічної діяльності кредитних спілок шляхом адаптації і застосування американської системи рейтингової оцінки кредитних спілок CAMEL, що дозволить підвищити ефективність державного регулювання кредитної кооперації.
8. На основі проведеного аналізу світового досвіду побудови систем кредитної кооперації обґрунтовано необхідність формування сервісної інфраструктури кредитної кооперації України на базі обласних асоціацій кредитних спілок та розроблено підходи щодо створення окремих елементів регіональної сервісної інфраструктури кредитної кооперації: бюро з роботи щодо проблемних кредитів, спілки взаємного страхування, бюро кредитних історій, освітнього центру. Забезпечення значної автономності і універсальності регіональної допоміжної інфраструктури дозволить спростити доступ кредитних спілок та їх членів до комплексу послуг з фінансової, освітньої, страхової, юридичної, технічної, інформаційної підтримки.
9. Здійснення заходів з фінансової та організаційної стабілізації проблемних кредитних спілок, пропонується шляхом створення регіональних стабілізаційних фондів і програм у межах обласних асоціацій кредитних спілок та сервісних інфраструктур кредитної кооперативної системи. В свою чергу, регіональні стабілізаційні програми доцільно поєднати в єдину систему на рівні національної стабілізаційної установи. В якості дієвого заходу щодо недопущення банкрутства проблемних кредитних спілок обґрунтовано доцільність застосування та розроблено модель реструктуризації кредитних спілок шляхом їх злиття. Аналіз світового досвіду дозволив удосконалити процес виявлення об’єктивної необхідності здійснення злиття кредитних спілок, оцінки ефективності даного заходу і механізм його проведення. Запропонована електронна модель „Оцінка результатів злиття кредитних спілок” дозволяє визначити перспективи проведення реструктуризації.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Пожар А.А. Управління кредитними спілками та шляхи його вдосконалення // Регіональні перспективи. – Кременчук: „Перспектива”, 2004. - № 3-5 (40-42). – С. 98-100.
2. Пожар А.А. Місце об’єднаних кредитних спілок в кредитній кооперативній системі України та їх роль в фінансуванні сільського господарства регіонів // Экономические инновации. Украинское Причерноморье в конкурентном экономическом пространстве: сборник научных работ. – Одесса, 2005. – Выпуск 22. – С. 189-195.
3. Пожар А.А. Реструктуризація кредитних спілок України в ринкових умовах // Сучасні механізми управління ЗЕД підприємств: Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Серія „Економіка”. – Донецьк, 2005. – Т. VI. - Вип. 43. – С. 160-168.
4. Пожар А.А. Фінансова підтримка кредитними спілками розвитку фермерських господарств // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, 2007. - № 92. – С. 61-63.
5. Пожар А.А. Фінансові аспекти функціонування кредитних спілок // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць Української академії банківської справи Національного банку України. – Суми, 2007. – Т. 20. – С. 335-343.
Тези доповідей та матеріали конференцій
6. Пожар А.А. Інформаційні системи управління фінансовою стійкістю кредитних спілок // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: Тези доповідей V міжнародної науково-практичної конференції, 13-14 травня 2004 р. – Ірпінь, 2004. – С. 279-281.
7. Пожар А.А. Реструктуризація кредитних спілок України в ринкових умовах // Менеджмент малого и среднего бизнеса: проблемы, обучение, перспективы: Севастополь: Тезисы докладов четвертой международной научно-методической конференции, 20-24 сентября 2004 г. – Севастополь, 2004. – С. 46.
8. Пожар А.А. Сільськогосподарські кооперативні банки як джерело кредитування фермерського сектору України // Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти: Запоріжжя: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 20 квітня 2005 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 194-196.
9. Пожар А.А. Кредитна кооперація в інфраструктурному забезпеченні фермерських господарств // Інфраструктурне забезпечення продовольчого ринку України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 17-18 лютого 2005 р. – Полтава: ПУСКУ, 2005. – С. 101-102.
Інші видання
10. Гончаренко В.В., Горячов О.В., Пожар А.А. Кредитування селянських господарств кредитними спілками // Кредитне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. Збірник рекомендацій. Частина 1. За ред. М.Я. Дем’яненка. – К.: „Знання-Прес”, 2005. – С. 85-103.
11. Пожар А.А. Інформаційне забезпечення позичкової діяльності кредитних спілок // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія „Економічні науки”. – Полтава: ПУСКУ, 2004. - № 4 (12). – С. 96-99.
12. Пожар А.А. Кредитні спілки в системі фінансування малого бізнесу // Забезпечення ресурсами малого і середнього бізнесу в Україні: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції 21-22 березня 2006 р. – Херсон: Херсонський економіко-правовий інститут, 2006. – С. 112-119.
АНОТАЦІЯ
Пожар А.А. Економічні та організаційні особливості розвитку кредитної кооперації в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Полтавський університет споживчої кооперації України, Полтава, 2007.
Дисертацію присвячено визначенню унікальної соціально-економічної і фінансової
