ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д.УШИНСЬКОГО

УДК 152.32+370.153.1+370.153.4

ПАВЕЛКО Ірина Іванівна

Гуманістична спрямованість спілкування

як умова подолання агресивних тенденцій

у підлітків

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загальної та соціальної психології Інституту математики, економіки та механіки Одеського національного університету

ім. І.І.Мечникова Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Рибалка Валентин Васильович,

Інститут педагогічної освіти і

освіти дорослих АПН України,

старший науковий співробітник відділу педагогічної

психології та психології праці, м.Київ.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Яковенко Сергій Іванович,

Київський національний університет

внутрішніх справ МВС України,

професор кафедри практичної психології;

кандидат психологічних наук

Кошлань Ірина Григоріївна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського,

в.о. доцента кафедри загальної та диференціальної психології, м. Одеса.

Провідна установа: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться ”30” червня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.03 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, конферец-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26)

Автореферат розісланий ”28” травня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В.Кузнєцова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Система освіти, як один із соціокультурних і духовних інститутів українського суспільства, вступила у новий етап свого розвитку, пов’язаний із трансформацією соціально-економічної системи, зміною менталітету суспільства й особистості. Як наслідок цього, поряд із позитивними явищами, в української молоді з’явилися і негативні прояви, зокрема, спостерігається помітне зростання агресивних тенденцій у певної її частини.

Сутність основних протиріч, що визначають протистояння у суспільстві та особистості гуманістичних і агресивних тенденцій, полягає у невідповідності між традиційними для української культури гуманістичними цінностями та новими пріоритетами, пов'язаними з посиленням індивідуалізму, конкуренції, прагматизму. В системі освіти ці суперечності відображаються у недостатньому усвідомленні гуманістичних цінностей у школярів, що відповідає низькому рівню їх сформованості в реальному суспільному середовищі.

Це не може не позначитися на міжособистісному спілкуванні підлітків - усе частіше в їхніх стосунках зустрічаються брутальність, нетактовність, відчуженість, цинізм, невміння керувати своїми емоційними реакціями. Все це вимагає з боку системи освіти адекватної відповіді.

Більшість дослідників підліткового віку сходяться у визнанні того виняткового значення, яке має для підлітків спрямованість спілкування з однолітками та дорослими (Г.С.Абрамова, Л.І.Божович, І.С.Булах, Л.С.Виготський, В.С.Мухіна, Л.Ф.Обухова, Ж.П’яже, О.В.Скрипченко, С.І.Яковенко та ін.). Дослідження Г.М.Андреєвої, В.С.Біблера, О.О.Бодальова, Л.О.Петровської сприяли наданню спілкуванню статусу вищої психічної функції особистості. Так, В.С.Біблер стверджує, що спілкування є "радикальною, сутнісною характеристикою самої людини, а не просто формою його діяльності" (1993). К.Роджерс включає спілкування в структуру особистості у своїй клієнт-центрованій терапії і закликає до гармонізації взаємозв'язків між спілкуванням, самооцінкою та досвідом як умови розвитку конгруентної особистості.

В українській психології закономірності функціонування та розвитку особистості у процесі спілкування розглядаються у працях І.Д.Беха, М.Й.Боришевського, Л.В.Долинської, І.Г.Кошлань, О.П.Саннікової. Як базова складова структури особистості спілкування розглядається в дослідженнях В.В.Рибалки. У працях Г.О.Балла, С.Д.Максименка й інших йдеться про роль діалогічної взаємодії як фактору гуманістичного розвитку особистості. Про важливість емоційної регуляції діяльності як основи гуманізації процесу освіти говориться у дослідженнях О.Я.Чебикіна.

Проте, у сучасній школі потреба учнів підліткового віку в повноцінному гуманістично спрямованому спілкуванні не задовольняється, незважаючи на те, що воно є провідною для цього віку діяльністю. Це спричиняє появу дисгармоній особистості та її поведінки і, як наслідок цього, агресивних тенденцій, ускладнень у встановленні міжособистісних контактів, в особистісному розвитку молоді.

Тому, з погляду на вищесказане, проблема розвитку у підлітків здатності до гуманістично спрямованого спілкування і подолання на цій основі агресивних тенденций набуває особливого значення.

З урахуванням вищенаведеної аргументації актуальності зазначеної проблеми, темою дисертаційного дослідження обрана наступна: "Гуманістична спрямованість спілкування як умова подолання агресивних тенденцій у підлітків".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з проблемною темою НДР кафедри загальної та соціальної психології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова "Роль психологічної освіти в становленні та розвитку української ідеї в свідомості національних меншин України" (РК № 0197 U01/689).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту математики, економіки та механіки Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (протокол №1 від 14 листопада 2001р.) і узгоджена в Раді з питань координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №1 від 29 січня 2002 р.)

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні гуманістичної спрямованості спілкування у контексті системи психолого-педагогічних умов.

Об'єкт: міжособистісне спілкування і поведінка підлітків.

Предмет: комплекс показників гуманістичної спрямованості спілкування, психолого-педагогічні механізми їх формування та роль у подоланні агресивних тенденцій у підлітків.

Завдання дослідження:

1. Провести теоретико-методологічний аналіз проблеми гуманізації міжособистісного спілкування як умови подолання агресивних тенденцій підлітків та визначити підхід до її вивчення.

2. Обґрунтувати концептуальну модель проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні та поведінці підлітків.

3. Розробити й апробувати комплексну методику вивчення в умовах констатувального експерименту проявів та співвідношення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків.

4. Розробити та експериментально перевірити програму і методику формування гуманістично спрямованого міжособистісного спілкування, що сприяє подоланню агресивних тенденцій підлітків.

5. Скласти й обґрунтувати методичні рекомендації з гуманізації міжособистісного спілкування підлітків.

Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходили з припущення про те, що актуалізація гуманістичних інтенцій у спілкуванні підлітків як провідній діяльності, в якій формуються основні новоутворення особистості підлітка, може помітно вплинути на зменшення проявів агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні і поведінці учнів.

Формування гуманістичної спрямованості спілкування підлітків можливо через використання психолого-педагогічних впливів, які забезпечують розвиток усіх компонентів спілкування і особистості підлітка.

Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези та вирішення поставлених завдань дослідження використовувалися такі методи: теоретичні –аналіз і синтез, систематизація й узагальнення наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-методологічний аналіз гуманістичних інтенцій та агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні; емпіричні - спостереження, опитування, тестування, констатувальний експеримент, що застосовувалися з метою вивчення проявів гуманістичних інтенцій та агресивних тенденцій у спілкуванні; розвивальні - формувальний (психолого-педагогічний) експеримент, за допомогою якого перевірялася комплексна програма розвитку гуманістичних інтенцій у міжособистісному спілкуванні підлітків та процедури обробки та інтерпретації - методи математичної статистики, що використовувалися з метою кількісної і якісної обробки та узагальнення результатів експерименту.

Дослідження було проведено на базі загальноосвітнього навчального закладу №56 Приморського району м. Одеси і ліцею №8 Маліновського району м.Одеси та охоплювало 330 осіб.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають в тому, що:

- вперше в якості методологічного підходу дослідження проблеми запропоновано особистісно-комунікативний підхід, що базується на закономірностях будови, функціонування й розвитку особистості;

- уточнено розуміння особливостей проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні та поведінці підлітків як основи вибору засобів подолання агресивних тенденцій;

- набуло подальшого розвитку уявлення про засоби психолого-педагогічного впливу на формування гуманістичних інтенцій з метою гальмування агресивних тенденцій у підлітків.

Практичне значення роботи визначається розробкою комплексної психодіагностичної методики виявлення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у структурі особистості підлітка в їх діалектичному взаємозв'язку; розробці та науковому обґрунтуванні і впровадженні у психологічну практику програми психологічного тренінгу, спрямованого на актуалізацію гуманістичних мотивів, інтересів, потягів у міжособистісному спілкуванні підлітків та розробці відповідних методичних рекомендацій.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу № 56 м. Одеси (довідка про впровадження № 256 від 23.12.2005р.), ліцею № 8 м. Одеси (довідка про впровадження № 836 від 21.12. 2005р.).

Особистий внесок автора в роботах, виконаних в співавторстві. Статистичне опрацювання даних, узагальнення й інтерпретація отриманих результатів здійснені автором самостійно. При створенні та апробації комплексної психодіагностичної методики, спрямованої на вивчення гуманістичних інтенцій та агресивних тенденцій, автором здійснено постановку проміжних дослідницьких задач, зібрано емпіричний матеріал, проведено математико-статистичну обробку.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечено: методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних концептуальних положень діалектично-психологічного підходу до розуміння взаємовідношення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків; використанням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті, завданням дослідження, віковим особливостям контингенту досліджуваних; репрезентативністю вибірки досліджуваних, використанням методів математичної статистики.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснена у формі доповідей на Міжнародній науковій конференції „Серійні вбивства і соціальна агресія” (Ростов-на-Дону, 1998), ІV Міжнародних психологічних читаннях „Психологія в сучасному вимірі: теорія та практика” (Харків, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції „Теоретико-методологічні проблеми дослідження психології особистості: досвід минулого – погляд в майбутнє” (Одеса, 2005), Першому Всеукраїнському конгресі психологів, присвяченому 60-річчю Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України (Київ, 2005), засіданнях кафедри загальної і соціальної психології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.

Публікації. Основні результати дослідження представлено у 8 наукових статтях, з них 5 статей - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, з них 1 у співавторстві, а 4 одноособистісно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загального висновку, списку використаних джерел, що налічує 299 найменувань, додатків. Робота містить 68 таблиць та 1 рисунок. Загальний обсяг дисертації становить 318 сторінок, основна частина займає 211 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, викладено теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, достовірність результатів дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дисертації, викладено структуру роботи та сформульовані положення, які виносяться на захист.

У першому розділі „Теоретичний аналіз проблеми гуманізації міжособистісного спілкування як умови подолання агресивних тенденцій в поведінці учнівської молоді” викладено результати теоретичного аналізу наукових даних з досліджуваної проблеми, зокрема, проаналізовано праці, в яких розглядаються питання взаємозв’язку гуманності й агресивності в поведінці людини, представлено концептуальну модель проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні і поведінці підлітків.

У першому підрозділі здійснено теоретичний аналіз філософських, психологічних та педагогічних досліджень проблеми взаємовідношення гуманності і агресивності в поведінці людини. З цією метою проаналізовано основні підходи до розуміння проблеми Добра і Зла в контексті античної філософії (Арістотель, Геракліт, Сократ), німецької класичної філософії (Г.Гегель), російської філософської думки (М.О.Бердяєв). Аналіз даних досліджень свідчить, що Добро і Зло корелятивні одне одному і не можуть існувати одне без іншого. Через діалектику Гегеля можливий вихід із дихотомії протиставлення цих понять і перехід до вивчення взаємообумовленості і взаємовідношень між ними.

Огляд психологічних і педагогічних досліджень показує, що найчастіше поняття гуманності і агресивності розглядаються відокремлено одне від одного. Зокрема, теоретична основа гуманістичного виховання, його сутність, умови формування розкриті у працях А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського, О.О.Бодальова, О.В.Киричука. Про загальні підходи до проблеми виховання у школярів гуманності як інтегральної якості особистості йдеться в роботах Г.О.Балла, М.Й.Боришевського, С.Д.Максименка та ін.

Вивчення агресивності у міжособистісному спілкуванні показує, що складність цього феномену детермінує поліфонію його теоретичних досліджень. З позиції етології її розглядав К.Лоренц, з точки зору біхевіористської теорії - А.Бандура, Д.Річардсон, Р.Берон, з психоаналітичних - З.Фройд, М.Кляйн, з онтологічних позицій - Р.Мэй, А.Менегетті, в рамках фрустраційної теорії - Дж.Доллард, Л.Берковітц, М.Левітов. Теоретичний аналіз феномену агресивності показує, що більшість досліджень спрямовано на з’ясування причин агресії, а не на пошук засобів її попередження чи трансформації.

Водночас частина дослідників розглядає поняття гуманності та агресивності у взаємообумовленості. С.Гингер і Ж.-М.Робин залишаються вірними етимології терміну ad-gressere, що означає "йти назустріч другому", протиставляючи це re-gressere "регресувати, йти назад", і прагнуть до гармонійної інтеграції компліментарних полярностей. Ф.Перлз і К.Лоренц розуміють агресію як ”поштовх до життя”, а не як ”потяг до смерті” (див. у З.Фройда). Р.Мей розмірковує про етику намірів, де кожна людина усвідомлює, що у неї, як і в інших, є і негативна сторона особистості, і що вона відповідальна за ефект, створений її діями. А.Маслоу підходить до висновку, що на вищому щаблі людського розвитку багато дихотомій приходять до єдності, а однією з якостей особистості, що самоактуалізується, є здатність одночасно сприймати протилежні речі, які суперечать одна одній і несумісні одна з одною.

Науково-теоретичний аналіз даних з проблеми дозволив сформулювати робоче визначення поняття гуманістичної спрямованості й агресивних тенденцій у спілкуванні. Під гуманістичною спрямованістю спілкування ми розуміємо інтенцію (лат. іntentsіо - намір), тобто прихильність гуманістичним цінностям, ідеалам, принципам, надання переваги діалогічному засобу розвитку будь-якої ідеї, націленість на діалогічні стратегії міжособистісного взаємовідношення. Гуманістичні інтенції сприяють формуванню гуманістичних тенденцій (лат. tendentia - спрямованість), які виявляються у спілкуванні, спрямованості інтересів, характері, самосвідомості, особливостях мислення, досвіді. Агресивні ж інтенції потенційно переходять в агресивні тенденції у спілкуванні і поведінці, що знаходить підтвердження на усіх рівнях організації особистості, зокрема, на низькому рівні моральної самосвідомості, формуванні агресивних рис характеру, неадекватної самооцінки, нерозвинутого соціального інтелекту. Гуманістичні інтенції існують у структурі особистості поруч з агресивними тенденціями і за певних умов при домінуванні тих чи інших можуть виникнути гуманістичні або агресивні дії.

Актуалізація гуманістичних інтенцій у спілкуванні може помітно вплинути на зменшення проявів агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні і поведінці людини.

У другому підрозділі подається аналіз теоретичних розробок та психолого-педагогічних досліджень взаємовідношення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у поведінці учнівської молоді. В дослідженнях Г.С.Абрамової, Л.І.Божович, Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, В.С.Мухіної, Л.Ф.Обухової підкреслюється, що у підлітковому віці переплітаються суперечливі тенденції розвитку, в тому числі гуманістичні й агресивні тенденції особистості. В дослідженнях Г.Е.Бреслава, Г.С.Костюка, Н.А.Сергієнка, Н.В.Слободяник, А.А.Степанова, С.І.Яковенка та інших зазначено, що підлітковий вік є сенситивним для формування загальної гуманістичної спрямованості особистості, виховання культури почуттів, рис характеру, звичок емоційної децентрації і формування на цій основі співчуття до інших.

Правовий аспект цього питання розглянуто в наукових працях М.Л.Авсієвич, Л.М.Балабанової, Д.Н.Бойко, Г.Г.Бочкарьова, В.М.Кудрявцева, В.Ф.Моргуна, Л.М.Семенюк, Д.І.Фельдшейна та інших, в яких встановлено, що підлітковий вік має вирішальне значення у становленні правосвідомості і моральних обов’язків. В дослідженнях А.С.Бєлкіна, Д.І.Фельдштейна, О.М.Яковлева встановлено, що агресивна поведінка є результатом порушення взаємодії особистості з оточенням.

На основі проведеного аналізу й узагальнення існуючих даних запропоновано особистісно-комунікативний підхід, який здійснюється через сукупність принципів: 1) принцип цілісного концептуального уявлення про гуманістичні інтенції й агресивні тенденції особистості, які виявляються у міжособистісному спілкуванні та поведінці підлітків; 2) принцип комплексності у розумінні та психодіагностичному вивченні гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій в їх діалектичній протилежності та взаємозв’язку; 3) принцип особистісно-орієнтованого розвитку гуманістичної спрямованості спілкування з метою подолання агресивних тенденцій підлітків.

У третьому підрозділі представлена концептуальна модель проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденції у міжособистісному спілкуванні та поведінці підлітків (рис. 1).

Діяльнісний вимір

Комунікативно-мотиваційний компонент | Комунікативно-когнітивний компонент | Перцептивний компонент

спілкування | Інтерактивний компонент

спілкування | Емоційно-почуттєвий компонент спілкування |

Агресивні тенденції

Незадоволена потреба у спілкуванні, відсутність емоційної прихильності

Низький рівень моральних уявлень, відсутність спільних інтересів

Агресивні риси характеру

Недостатня здатність у саморефлексії

Агресивні стратегії когнітивної обробки інформації

Недостатня інтелектуальна культура

Ігнорування психофізіологічних особливостей людей

Гуманістичні інтенції

Потреба у спілкуванні й емоційних контактах, дружбі, любові

Гуманістична спрямованість інтересів

Гуманістичні риси характеру

Особистісна рефлексія поведінки

Розвинутий соціальний інтелект

Інтелектуальна культура

Психофізіологічна культура

Рис.1

Рис.1. Концептуальна модель проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій (Г) і агресивних тенденцій (А) у міжособистісному спілкуванні та поведінці підлітків.

Вона базується на концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості (В.В.Рибалка) і передбачає три виміри теоретичного розуміння гуманістичних інтенцій і агресивних тенденції: 1) соціально-психолого-індівідуальний (підструктури спілкування, спрямованості, характеру, самосвідомості, інтелекту, досвіду і психофізіологічних особливостей); 2) діяльнісний (особливості діяльнісного прояву гуманістичних інтенцій і агресивних тенденції у спілкуванні); 3) генетично-віковий (особливості вікової динаміки спілкування підлітків та визнання спілкування провідною діяльністю).

Виходячи з позицій особистісно-комунікативного підходу, у концептуальній моделі проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні та поведінці підлітків нами визначені наступні компоненти спілкування: 1) комунікативно-мотиваційний, 2) комунікативно-когнітивний; 3) перцептивний; 4) інтерактивний; 5) емоційно-почуттєвий компоненти спілкування, в кожному з яких гуманістичні інтенції й агресивні тенденції набувають певного діяльнісного впливу.

У системному контексті взаємодія гуманності й агресивності у спілкуванні передбачає певну типологію взаємозв’язку між ними: домінування, врівноваження, підпорядкування. У зв’язку з цим, виділено наступні варіанти взаємодії гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій: 1) гуманістично-домінуюча взаємодія (Г>а); 2) паритетна на високому (Г=А) і низькому рівнях (г=а); 3) агресивно-домінуюча взаємодія (г<А).

Проекція варіантів взаємодії цих тенденції на міжособистісне діалогічне спілкування дає можливість визначити наступні стратегії міжособистісного спілкування в діадах: гуманістично-діалогічна стратегія (; ); стратегія компромісу (; ; ; ); конфліктно-агресивна стратегія (; ), де П – партнери взаємодії з високим і низьким рівнем гуманістичних інтенцій (Г; г) або агресивних (А, а) тенденцій.

Таким чином, науковий аналіз і синтез концептуальної моделі проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні та поведінці підлітків дозволив визначити варіанти взаємодії гуманістичних інтенцій та агресивних тенденцій, стратегії міжособистісного спілкування підлітків і якості особистості, що є детермінантами розвитку гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій.

У другому розділі "Експериментальне дослідження проявів і взаємовідношення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні і поведінці підлітків" обґрунтовуються процедура, принципи та методи побудови емпіричного дослідження, представлено комплекс показників, критеріїв та методів психодіагностики гуманістичних інтенцій та агресивних тенденцій; наводяться результати експериментального дослідження проявів і взаємозв’язку гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні та поведінці підлітків.

У першому підрозділі обґрунтовується процедура констатувального експерименту з виявлення проявів і взаємозв’язку гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні, яка передбачає: 1) дослідження проявів гуманістичних інтенцій та агресивних тенденцій у взаємозв’язку і взаємообумовленості за різними підструктурами особистості; 2) здійснення кількісного та якісного аналізу результатів з вивчення співвідношення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у спілкуванні підлітків; 3) встановлення показників, що є передумовою формування гуманістично-домінуючої (Г>а), врівноважених (Г=А і г=а) або агресивно-домінуючої (г<А) стратегій; 4) виділення набора значущих змінних, які визначають рівень гуманності або агресивності (кореляційний аналіз, факторний аналіз); 5) виявлення конструктивних (гуманістично-діалогової, компромісної) і деструктивної (конфліктно-агресивної) стратегій партнерів у міжособистісному спілкуванні.

В основу обґрунтування діагностичного блоку дослідження покладено методологічні принципи психології – детермінізму, єдності психіки і діяльності, відображення, системно-структурний принцип, комплексний підхід; принцип діагностики та розвитку у діяльності, адже міжособистісне спілкування є процесом діяльності і відбувається у формі діяльності; принцип полідіагностики; принцип багатовимірності рівнів діагностики, який враховує те, що інтегральна властивість може розгортатись в якісно різній формі, на різних рівнях організації. Реалізація вказаної програми на основі єдиного особистісно-комунікативного підходу передбачає розробку комплексної методики вивчення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків.

У другому підрозділі було визначено комплекс показників гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій та показників їх проявів, а також методів психодіагностики цих характеристик.

Відповідно до концептуальної моделі проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків було підібрано наступний психодіагностичний інструментарій: методика КОС Б.О.Федоришина та В.В.Синявського, методика вивчення емпатії І.М.Юсупова, особистісний опитувальник Р.Кеттелла, проективна методика "Hand-тест", опитувальник вивчення агресивності "Баса-Дарки", шкала особистісної тривожності А.М.Прихожан, методика діагностики самооцінки Л.П.Пономаренко, методика оцінки рівня моральної свідомості Л.Колберга, тест ОДАнІ С.Я.Карпіловської, тест соціального інтелекту Дж.Гілфорда, методика виявлення темпераменту за Б.Й.Цукановим.

Логіка визначення показників проявів відповідає одному з завдань роботи – встановити взаємозв’язок між гуманістичними інтенціями і агресивними тенденціями в особистості підлітка та дослідити стійкість або нестійкість цього співвідношення.

У третьому підрозділі представлено формулу для оцінки типу взаємозв’язку між гуманістичними інтенціями і агресивними тенденціями у спілкуванні: К=+…+, де – бал, отриманий за тестом, а к – коефіцієнт, який був введений з метою вирівнювання впливу значення кожного фактора. Композитна оцінка (К) переведена за допомогою нормативних таблиць у стандартні значення, що дозволило поділити усіх досліджуваних на чотири групи за обраними критеріями:

1) група підлітків з перевагою гуманістичних інтенцій (Г>а) - 64 осіб (21%);

2) група підлітків з врівноважених гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій на високому рівні прояву (Г=А) - 82 осіб (25%);

3) група підлітків з врівноважених гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій на низькому рівні прояву (г=а) - 88 осіб (26%);

4) група підлітків з перевагою агресивних тенденцій (г<А) - 96 осіб (28%).

Якісний аналіз дозволив виявити найбільш суттєві тенденції в досліджуваних групах.

Так, у групі піддослідних з гуманістично-домінуючими інтенціями (Г>а) отримані найбільші значення за показниками: "комунікативні здібності" 79% (високий і дуже високий рівень); "афектація" - 48% (високий рівень); "совісність" - 73% (високий рівень); "адекватна самооцінка" - 84%; високий рівень розвитку інтелекту - 64%; високий рівень "соціального інтелекту" - 65%; переважаючий тип темпераменту - меланхолічний.

В групі підлітків з врівноваженими гуманістичними інтенціями і агресивними тенденціями на високому рівні (Г=А) найбільш значущі показники: "комунікативні здібності" - 46% (середні значення); "емпатія" - 57% (середній рівень); "афектація" - 59% (високий рівень); "директивність" - 56% (високий рівень); "другорядна агресія" - 53% (високий рівень); переважаючій тип темпераменту – сангвінічний.

В групі піддослідних з врівноваженими гуманістичними інтенціями і агресивними тенденціями на низькому рівні (г=а) найбільш значущі показники: "комунікативні здібності" - 45% (низький рівень), "афектація" - 42% (низький рівень); "недобросовісність" - 87% (середній рівень); "директивність" - 74% (низький рівень); "загальна тривожність" - 52% (високий рівень); "ворожість" - 51% (високий рівень); і "агресивність" - 76% (низький рівень); "неадекватна самооцінка" - 53%; низький і нижче середнього рівень "соціального інтелекту" - 47%; переважаючі типи темпераменту – сангвінічний і меланхолійний.

У групі з агресивно-домінуючими тенденціями (г<А) отримані найбільш значущі показники: "комунікативні здібності" - 62% (низький і нижче середнього рівень); високі значення "коефіцієнта агресивності" - 76% і "коефіцієнту ворожості" - 83%; низький і нижче середнього рівень "емпатії" - 48%; високий рівень "директивності" - 74%; "недобросовісності" - 48%; "неадекватної самооцінки" - 74%; висока "тривожність" - 71%; переважаючий тип темпераменту - холеричний.

Встановлено, що коефіцієнт агресивності позитивно корелює з "самооціночною тривожністю" (r=0.293 при p? 0.0015), "міжособистісною тривожністю" (r=0.262,
p? 0.005), "директивністю" (r=0.266, р? 0.0002). Встановлена негативна залежність з показниками "соціального інтелекту" (r=-0.195, p? 0.03), "Понад-Я" (r=-0.296,
p? 0.0001) та "емоційною стійкістю" (r=-0.246, p? 0.0005).

Також встановлено, що "емпатія" позитивно корелює з "високою совісністю" (r=0.251, p? 0.002), "комунікативними здібностями" (r=0.186, p? 0.001). Показник "моральна самосвідомість" позитивно корелює з показниками "соціального інтелекту" (r=0.245, p? 0.015), "вербального інтелекту" (r=0.239, p? 0.15), "передбачення наслідків поведінки" (r=0.221, p? 0.033) і негативно корелює з показником "ворожість" (r=-0.215, p? 0.009).

Здійснення факторного аналізу із наступним ортогональним обертанням по методу Варимакс дозволило виявити найбільш суттєві симптомокомплекси показників щодо їх впливу на формування гуманістичної спрямованості спілкування, а також на зростання рівня прояву агресивності підлітків. Такі симптомокомплекси складають: перший фактор "Директивність" ("директивність", "вербальна агресія", "жорстокість", слабкість "Зверх-Я"); другий фактор "Соціальний інтелект" ("соціальний інтелект", "афектотімія", "коефіцієнт ворожості"); третій фактор "Моральна свідомість" ("моральна свідомість", "передбачення наслідків поведінки", "комунікативні здібності"); четвертий фактор "Емпатія" ("емпатія", "мягкость", "афектація", сила "Я", "тривожність"). Результати дослідження свідчать, що на формування і закріплення гуманістичних інтенцій і агресивних форм реагування підлітків впливають специфічні властивості.

На підставі якісного і кількісного аналізу співвідношення гуманістичних інтенцій та агресивних тенденцій нами виявлено конструктивні (гуманістично-діалогічна, компромісна) і деструктивні (конфліктно-агресивна) стратегії у міжособистісному спілкуванні підлітків та описано їх прояви у спілкуванні.

Прояви гуманістично-діалогічної стратегії у спілкуванні:

- на рівні підструктури спілкування - потреба встановлювати емоційні контакти з партнерами;

- на рівні підструктури спрямованості - гуманістична спрямованість інтересів; - на рівні характеру - самовиховання таких якостей як альтруїзм, сердечність, тактовність, великодушність, доброта;

- на рівні самосвідомості - адекватна самооцінка;

- на рівні інтелекту - інтерес до знань про людину, до літератури психологічного характеру;

- на рівні досвіду - висока комунікативна компетентність;

- на рівні психофізіологічних якостей - рухливість, пластичність нервової системи, що сприяє швидкій перебудові програм поведінки при спілкуванні.

Прояви компромісної стратегії у спілкуванні:

- на рівні підструктури спілкування – здатність знаходити те, що об’єднує партнерів по спілкуванню;

- на рівні підструктури спрямованості – здатність ставити інтереси справи вище власних інтересів;

- на рівні характеру – коректність і повага до партнерів зі спілкування; вміння адекватно виражати свої емоції;

- на рівні самосвідомості – адекватна самооцінка;

- на рівні інтелекту - інтерес до знань про людину, до літератури по конфліктології;

- на рівні досвіду – здібність конструктивно долати труднощі у спілкуванні і демонструвати ціннісне ставлення до партнерів;

- на рівні психофізіологічних якостей – урахування психофізіологічних розбіжностей між людьми.

Прояви конфліктно-агресивної стратегії у спілкуванні:

- на рівні підструктури спілкування - незадоволена потреба у спілкуванні, опозиційна манера поведінки;

- на рівні підструктури спрямованості - деформація цінностей і відносин, відсутність спільних інтересів;

- на рівні характеру – егоцентрична спрямованість, прагнення домінувати, жорстокість, імпульсивність, підвищена тривожність, емоційна брутальність;

- на рівні самосвідомості – неадекватна самооцінка (завищена або занижена);

- на рівні інтелекту - наявність обмежуючих переконань, негативні відгуки та критичні зауваження;

- на рівні досвіду - низька комунікативна компетентність;

- на рівні психофізіологічних якостей - ігнорування психофізіологічних розбіжностей між людьми: підвищена імпульсивність холероїдів, амбіційність сангвідоїдів, занепокоєння меланхолоїдів, емпатійна сліпота флегматоїдів.

Отже, виділені емпіричні дані розкривають основні психологічні передумови формування гуманістичних інтенцій і долання ними агресивних тенденції у спілкуванні, а виділені на їх основі і описані стратегії міжособистісного спілкування були використані у розробці шляхів розвитку гуманістичної спрямованості спілкування і подолання на цій основі агресивних тенденцій особистості підлітка.

У третьому розділі - "Формування гуманістичної спрямованості міжособистісного спілкування підлітків як умова подолання їх агресивних тенденцій" запропоновано програму і методику формування гуманістичних інтенцій у міжособистісному спілкуванні підлітків, наведено аналіз результатів та здійснено перевірку програми у формувальному експерименті, запропоновано методичні рекомендації щодо профілактики і корекції агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі.

У першому підрозділі обґрунтовано програму формування гуманістичної спрямованості міжособистісного спілкування, яка розроблена на основі особистісно-комунікативного підходу та концептуальної моделі проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні та поведінці підлітків. При побудові програми ми враховували результати констатувального експерименту щодо реальних, властивих учням стратегій взаємодії між гуманістичними інтенціями і агресивними тенденціями. Особливість побудови програми визначається обов’язковим дотриманням принципів особистісно-комунікативного підходу.

Відповідно до концептуальної моделі передбачалося застосування психолого-педагогічних впливів, які забезпечують розвиток комунікативно-мотиваційного, комунікативно-когнітивного, перцептивного, інтерактивного й емоційно-почуттєвого компонентів спілкування. При цьому ми особливу увагу приділяли розвитку гуманістично-діалогової та компромісної стратегій спілкування та відповідних до них властивостей особистості, які виступали як гуманістичні інтенції спілкування.

Комунікативно-мотиваційний компонент. З огляду на те, що мотиваційно-смислова система підлітків ще недостатньо сформована і відкрита позитивним впливам, а спілкування на цьому етапі набуває особливої цінності, увага була спрямована на розвиток у стратегіях міжособистісного спілкування позитивної мотивації, тобто: потреби встановлювати емоційні контакти з партнерами, здатності знаходити те, що об’єднує партнерів по спілкуванню, формування гуманістичної спрямованості спілкування й інтересів. Це сприяє розвитку гуманістично-діалогової і компромісної стратегій міжособистісного спілкування підлітків.

Комунікативно-когнітивний компонент зазнає гуманістичних змін за рахунок створення психологічних умов, які дозволяють пробудити інтерес до знань про людину, до літератури психологічного характеру, знань з конфліктології, що стає імпульсом до постійного розвитку комунікативної компетентності, здібності усвідомлення власних гуманістичних та агресивних рис характеру як чинників успіхів і невдач у стосунках з людьми. Це сприяє розвитку доброго, терплячого, співчутливого ставлення до співрозмовника.

Гуманістичний вплив на перцептивний компонент спілкування здійснювався шляхом впровадження бесід і психотренінгів з розвитку комунікативної компетентності, здібностей адекватно сприймати, розуміти іншу людину, що допомагає конструктивно вирішувати труднощі у спілкуванні і демонструвати ціннісне ставлення до партнерів. Розвиток навичок співвідношення себе з іншими сприяє встановленню спільних з однолітком рис особистості і викликає симпатію, дружнє ставлення, повагу, що є важливим імпульсом для формування гуманістично-діалогової і компромісної стратегій міжособистісного спілкування.

Гуманістичне володіння інтерактивним компонентом спілкування забезпечується засвоєнням різних видів рольової поведінки, навичок діалогічного спілкування, при якому враховуються інтереси, почуття, емоції, переживання інших учасників комунікативної взаємодії, що сприяє не тільки формуванню взаємних симпатій, але й гуманному відношенню один до одного.

Гуманістичний вплив на емоційно-почуттєвий компонент спілкування відбувається на основі формування емоційно-ціннісного відношення підлітків до світу, прагнення взаємодії з людьми, базуючись на аутентічних почуттях. Оволодіння підлітками емоційним компонентом спілкування допомагає адекватному розумінню партнерів, сприяє формуванню коректності і поваги до партнерів зі спілкування, вмінню адекватно виражати свої емоції; формуванню симпатії, емпатії, емоційної стійкості, прагнення соціальної кооперації на противагу антипатії, апатії, відчуженню, агресивності і ворожості.

Розробка програми і методики формування гуманістичної спрямованості міжособистісного спілкування базувались на врахуванні структурно-функціонального механізму, який передбачає послідовне розгортання компонентів спілкування відповідно до концептуальної моделі проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій в реальній ситуації міжособистісного діалогового спілкування у взаємозв’язку зі структурними складовими особистості підлітка.

Дана програма передбачала 15 занять по 1,5 години і включала наступні етапи: вступне тестування, тренінг гуманістично спрямованого спілкування (діагностичний етап, розвивальний етап, закріплення навичок) і заключне тестування.

У другому підрозділі представлені результати експериментальної перевірки ефективності програми розвитку у підлітків гуманістичної спрямованості спілкування у міжособистісному спілкуванні. Кількісний і якісний аналіз результатів формувального експерименту дозволяє зробити висновок, що співвідношення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій змінилось у підлітків на користь перших: зміна середнього значення композитної оцінки в групі гуманістично-домінуючих інтенцій (Г>a) і агресивно-домінуючих тенденцій (г<А) значиме (рівень значущості за t-критерієм Ст’юдента р<0,05). У групах с паритетними гуманістичними інтенціями і агресивними тенденціями на високому (Г=А) і низькому (г=а) рівнях зміна середнього бала не значима, оскільки дані групи сформовані за принципом рівних показників (табл. 2).

Таблиця 2.

Узагальнені результати формувального експерименту з розвитку гуманістичних інтенцій у міжособистісному спілкуванні підлітків в експериментальній (Е) та контрольній (К) групах до (Мо) і після (М1) завершення експерименту

Гру-

пи | Експериментальна група

(Е) | Рівень

значу-

щості

(р) | Контрольна група

(К) | Рівень

значу-

щості

(р)

Е Мо | Е М1 | К Мо | К М1

Мо | у | М1 | у | Мо | у | М1 | у

Г>a142,6 | 21,5 | 158,2 | 18,6 | р<0,05 | 141,3 | 22,7 | 142,1 | 21,4 | р>0,05

Г=А | 106 | 7,5 | 109 | 6,5 | р>0,05 | 104,8 | 8,1 | 105,2 | 8,6 | р>0,05

г=а | 76,2 | 11,2 | 80,3 | 8,9 | р>0,05 | 77,3 | 9,2 | 78,1 | 9,4 | р>0,05

г<A36 | 15,1 | 49,7 | 7,1 | р<0,05 | 35 | 20,3 | 40,3 | 19,8 | р>0,05

Примітка. М - середні показники співвідношення гуманістичних (Г) и агресивних (А) тенденцій до (Мо) і після (М1) формувального експерименту; у - середньостатистичне відхилення

Зіставлення результатів, що були отримані в експериментальній (48 осіб) і контрольній (48 осіб) групах до і після проведення тренінгу, свідчить про наявність у першій з них позитивної динаміки (табл. 3).

Таблиця 3.

Дані розподілу співвідношення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у спілкуванні підлітків до і після формувального експерименту

Етапи експерименту | Експериментальна група | Контрольна група

Співвідношення

гуманістичних і агресивних

тенденцій | Співвідношення

гуманістичних і агресивних

Тенденцій

Г>а | Г=А | г=а | г<А | Г>а | Г=А | г=а | Г<А

До експерименту | 9 | 12 | 5 | 21 | 9 | 11 | 6 | 22

Після експерименту | 13 | 17 | 3 | 15 | 10 | 11 | 7 | 20

Статистична обробка даних дозволила встановити, що найбільш значущі зміни відбулися в групі з агресивно-домінуючою стратегією: знизилася кількість підлітків, у яких до тренінгу домінували агресивні тенденції (з 21 до 15 осіб). У групі з гуманістично-домінуючою стратегією зросла кількість підлітків з переважанням гуманістичних інтенцій (з 9 до 13 осіб).

На 5 осіб збільшилася група з високим рівнем врівноважених тенденцій, на 2 особи зменшилася група врівноважених тенденцій низького рівня. Значуща позитивна динаміка виявилася щодо підструктур спілкування - більше 25%; спрямованості – більше 13%; самосвідомості - не менше, ніж 12% і досвіду - не менше, ніж 17%.

В ході формувального експерименту з’ясувалось, що активізація гуманістичних інтенцій шляхом насиченого гуманістичного спілкування у межах спеціально організованого тренінгу сприяла розвитку гуманістично-діалогової та компромісної стратегій міжособистісного спілкування, тобто: вивільненню гуманістичних інтенцій у групі піддослідних з гуманістично-домінуючими інтенціями, гальмуванню агресивних тенденцій у групі підлітків з агресивно-домінуючими тенденціями та трансформації агресивних тенденцій в гуманістичні інтенції в групі врівноважених тенденцій.

Результати формувального етапу експерименту підтверджують ефективність розробленої концептуальної моделі та обраних методів розвитку гуманістичної спрямованості міжособистісного спілкування і корекції на цій основі агресивних тенденцій.

У третьому підрозділі обґрунтовано методичні рекомендації щодо підвищення гуманістичного потенціалу міжособистісного спілкування підлітків: 1) міжособистісне спілкування підлітків доцільно формувати на основі особистісно-комунікативного підходу; 2) формування гуманістичної спрямованості спілкування підлітків повинно базуватися на основі концептуальної моделі проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій та оволодінні підлітками комунікативно-мотиваційним, комунікативно-когнітивним, перцептивним, інтерактивним та емоційно-почуттєвим компонентами спілкування; 3) розробляючи і впроваджуючи програму з формування гуманістичної спрямованості спілкування підлітків, слід звернути увагу на існування чотирьох варіантів взаємодії гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій і передбачати різні технології гуманістичної регуляції спілкування, тобто: вивільненню гуманістичних інтенцій у групі піддослідних з гуманістично-домінуючими інтенціями, гальмуванню агресивних тенденцій у групі підлітків з агресивно-домінуючими тенденціями, трансформації агресивних тенденцій в гуманістичні інтенції в групі врівноважених інтенцій і тенденцій; 4) особлива увага повинна бути спрямована на розвиток гуманістично-діалогової і компромісної (частково або повністю) стратегій, які необхідно актуалізувати з метою подолання агресивно-конфліктної стратегії взаємодії з партнерами. Конкретною формою психолого-педагогічної роботи може бути психологічний тренінг гуманістично спрямованого спілкування.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз наукових досліджень з проблеми гуманізації спрямованості міжособистісного спілкування і подолання на цій основі агресивних тенденцій особистості свідчить, що гуманістичні інтенції і агресивні тенденції існують у структурі особистості в діалектичній єдності та суперечності. Актуалізація гуманістичних інтенцій у спілкуванні підлітків як провідної діяльності, в якій формуються основні новоутворення особистості підлітка, може помітно впливати на прояв, врівноваження і гальмування агресивних тенденцій у спілкуванні та поведінці підлітків.

2. В якості методологічного підходу дослідження проблеми використовувався особистісно-комунікативний підхід, що базується на закономірностях будови, функціонування й розвитку особистості і являє собою сукупність концептуальних уявлень, психодіагностичних та психорозвивальних засобів, що сприяють повнішому розумінню і вивченню особистості учня і є основою для формування гуманістичної спрямованості особистості.

3. У ході теоретичного дослідження запропонована та обґрунтована концептуальна модель проявів і взаємовідношень гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у спілкуванні та поведінці підлітка, яка передбачає три виміри теоретичного аналізу гуманістичних інтенцій і агресивних тенденції: 1) соціально-психолого-індівідуальний; 2) діяльнісний; 3) генетично-віковий. У системному контексті взаємодія гуманності й агресивності у спілкуванні передбачає певну типологію взаємозв’язку між ними: домінування, врівноваження, підпорядкування. У зв’язку з цим, виділені наступні варіанти взаємодії гуманістичних інтенцій і агресивних тенденції: 1) гуманістично-домінуюча взаємодія; 2) паритетна на високому і низькому рівнях прояву; 3) агресивно-домінуюча взаємодія.

4. Для вивчення проявів і оцінки типу співвідношення гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій було визначено комплекс показників, методів психодіагностики та показників їх проявів, а також виведено формулу: К=+…+, де – бал, отриманий по тесту, а к – коефіцієнт, який був введений з метою порівняння впливу значення кожного фактора. В результаті констатувального експерименту виявлено 4 варіанти взаємин гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій: 1) високий рівень розвитку гуманістичних інтенцій; 2) дві групи, які мають врівноважені гуманістичні інтенції і агресивні тенденції (на високому рівні і на низькому рівнях прояву); 4) переважанні агресивних тенденцій над гуманістичними інтенціями. На підставі виділених варіантів було визначено наступні стратегії міжособистісного спілкування в діадах: гуманістично-діалогічна стратегія (; ); стратегія компромісу (; ; ;