МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ПАЩЕНКО ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 616–053.3:618.63:618.73]-084:615.35+613.2

ОПТИМІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ З УРАХУВАННЯМ ВІТАМІННОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ МАТЕРІВ – ГОДУВАЛЬНИЦЬ І ДІТЕЙ

14.01.10 - педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому державному медичному університеті

МОЗ України.

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Шульга Анатолій Олександрович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Набухотний Терентій Кирилович,

Українська військово-медична академія, професор кафедри військової загальної практики – сімейної медицини;

доктор медичних наук, професор Кобець Тетяна Володимирівна,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики педіатрії.

Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, відділення проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться „ 25 ” січня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий „ 23 ” грудня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Є.П. Смуглов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем вітчизняної педіатрії є відродження традиції грудного вигодовування немовлят. Жіноче молоко – це не тільки адекватна повноцінна їжа для дітей раннього віку, але і “золотий стандарт” оптимального харчування, який включає цілий комплекс захисних факторів та біологічно активних з’єднань (Воронцов И.М., 1998; Отт В.Д., 2000; Тутельян В.А. і співавт., 2004; Лук’янова О.М., Антипкін Ю.Г., 2006).

За декларацією ВООЗ (1990), “в якості глобальної цілі досягнення оптимального здоров’я і харчування матері та дитини, всі жінки повинні мати можливість практикувати виключно грудне вигодовування усіх дітей від народження до 6 місяців життя”. Тому особливу стурбованість викликає тенденція до зниження розповсюдженості і тривалості грудного вигодовування, яка спосте-рігається в останні десятиріччя (Лук’янова О.М., 2005; Г.М. Траверсе і співавт., 2003; Марушко Ю.В. і співавт., 2004; Шадрін О.Г. і співавт., 2006).

Організація роботи по охороні, сприянню і підтримці грудного вигодовування, що проводиться в Україні в рамках ВООЗ/ЮНІСЕФ, Національної програми “Діти України”, “Програми підтримки грудного вигодовування дітей України” МОЗ направлена на підвищення лактаційної здатності жінок та частоти охоплення малюків природним вигодовуванням. Впровадження сучасних медичних технологій підтримки лактації сприяло росту частоти і тривалості грудного вигодовування в останні роки (Марушко Т.Л. і співавт., 2000, 2003; Орда О.М. і співавт., 2004). Ефективній реалізації програм сприяє впровадження в Україні ініціативи “Лікарня, доброзичлива до дитини” (Шунько Є.Є. і співавт., 2003, 2005).

Важливим напрямком цієї роботи залишається оцінка повноцінності лактації та якісних характеристик складу жіночого молока, його збалансованості як за основними харчовими інгредієнтами, так і по вітамінному, мінеральному компонентам, біологічно активним речовинам (Лук’янова О.М., 2005, Michaelsen K.F.et al., 2001).

Питання про особливості лактації у годувальниць з підвищеним ризиком становить теоретичний інтерес і має велике практичне значення (ТутченкоЛ.И. і співавт., 1999; Хаща І.І., 2003). Неповноцінність і незбалансованість харчування вагітної та жінки – годувальниці приводить до дефіцитних станів, які вливають на розвиток і здоров’я дитини (Коломийцева А.Г. і співавт., 2000; Жабченко І.А., 2001). Порушення ланок фізіологічної адаптації може спричинити ускладнення у формуванні імунної реактивності (Кобець Т.В., 2006) і розвиток проявів синдрому „дизадаптації”, який перешкоджає адекватній реалізації постнатального розвитку дитини (Дука К.Д., 2003, 2005) .

Для подальшого удосконалення методів профілактики гіповітамінозів виникла необхідність вивчення вітамінної забезпеченості у матерів – годувальниць та їх дітей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках планової НДР кафедри пропедевтики дитячих хвороб Запорізького державного медичного університету: „Вивчення вітамінної забезпеченості дітей” (державний реєстраційний № 0197U001356). Автором проведено дослідження забезпеченості вітамінами А, Е і С немовлят і матерів – годувальниць.

Мета дослідження: оптимізація природного вигодовування немовлят з урахуванням існуючих несприятливих факторів середовища, якості грудного вигодовування і раціоналізація забезпеченості вітамінами матерів – годувальниць та дітей.

Завдання дослідження:

1. Вивчити епідеміологічні особливості вигодовування дітей раннього віку в умовах інтенсивного промислового і сільськогосподарського регіонів Придніпров’я.

2. Дослідити особливості фізичного і нервово-психічного розвитку дітей першого року життя та стану їх здоров’я в залежності від частоти і тривалості природного вигодовування дітей, особливостей перебігу вагітності матерів.

3. Проаналізувати фактичне харчування матерів – годувальниць у міській і сільській місцевостях з урахуванням середньодобового вживання білків, жирів, вуглеводів і вітамінів.

4. Вивчити поширеність клінічних проявів основних гіповітамінозів у немовлят в залежності від місця мешкання і особливостей перебігу вагітності у матерів.

5. Дослідити рівень вмісту вітамінів А, Е, С в сироватці крові жінок-годувальниць та їх дітей в залежності від особливостей перебігу вагітності і проведення профілактичної вітамінізації матерів – годувальниць.

6. Оцінити ефективність профілактичного використання препарату „Прегнавіт” для вітамінізації жінок – годувальниць з попереднім прийомом ентеросорбентів і розробити рекомендації по проведенню вітамінізації матерів – годувальниць, що мешкають в промисловому регіоні.

Об’єкт дослідження – лактація у матерів і стан природного вигодовування дітей першого року життя.

Предмет дослідження - епідеміологія природного вигодовування, фізичний і психомоторний розвиток дітей першого року життя, вміст вітамінів А, Е і С в сироватці крові матерів - годувальниць та дітей.

Методи дослідження: епідеміологічні - для оцінки поширеності природного вигодовування, загальноклінічні - для оцінки розвитку і стану здоров’я дітей, біохімічні - для дослідження вмісту вітамінів в сироватці крові, статистичні.

Наукова новизна роботи. Вперше визначені епідеміологічні особливості природного вигодовування дітей раннього віку в умовах промислового і сільськогосподарського регіонів Придніпров’я. Встановлено негативний вплив несприятливих факторів макросоціуму і мікросоціуму на тривалість, поширеність і якість природного вигодовування немовлят.

Вперше виявлена залежність забезпеченості вітамінами А, Е і С жінок – годувальниць та їх дітей від особливостей перебігу вагітності у матері і умов мешкання.

Доказана можливість і безпечність профілактичного використання полівітамінного препарату “Прегнавіт” у комплексі з проведенням ентеросорбції матерів – годувальниць для зменшення поширеності клінічних проявів гіповітамінозів, покращення показників фізичного розвитку, зниження захворюваності дітей раннього віку.

Практичне значення результатів дослідження. Проведені дослідження дозволили рекомендувати до впровадження закладам охорони здоров’я використання полівітамінного препарату „Прегнавіт” для вітамінізації матерів – годувальниць з попереднім прийомом ентеросорбентів в умовах промислового регіону .

Застосування полівітамінного препарату „Прегнавіт” додатково до фактичного харчування матерів – годувальниць з попереднім використанням ентеросорбенту – пектину сприяє підвищенню резистентності організму до інфекційних захворювань, знижує частоту атопічного дерматиту у дітей і проявляється кращими показниками стану здоров’я немовлят.

За матеріалами дисертації видано інформаційний лист №96-2005 від 18.07.2005 „Схема комплексної профілактики екопатології і вітамінізації матерів-годувальниць, що мешкають в промисловому регіоні”.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджено в практику роботи міських дитячих лікарень і поліклінік № 2, №5 м. Запоріжжя, педіатричної клініки Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави, Веселівської центральної районної лікарні Запорізької області. Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі у Запорізькому державному медичному університеті та Запорізької медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача.

При виконанні роботи автором особисто обрано напрямки досліджень, проведений аналіз вітчизняних та іноземних літературних джерел, самостійно визначені мета, задачі дослідження, сформовані групи матерів і дітей, визначені методи дослідження. Автором проведено модифікацію анкети - опитувальника ВООЗ (анкета В) для індивідуалізації підходу щодо визначення особливостей кожної матері і дитини. При безпосередній участі дисертанта проведено анкетування матерів, функціональне, лабораторне обстеження. Особисто автором були оброблені отримані дані, самостійно проведені аналіз і теоретичне узагальнення результатів роботи, сформульовані висновки і практичні рекомендації. В усіх роботах, опублікованих у співавторстві, авторові належить інтерпретація отриманих даних, впровадження результатів наукових досліджень в практику, підготовка матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи представлені в доповідях на Х з’їзді педіатрів України (Київ, 1999); на обласній науковій конференції Асоціації педіатрів (Запоріжжя, 2000); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Здорове харчування, дизбіози та їх аліментарна профілактика із застосуванням продуктів нового покоління з пребіотиками” (Київ, 2003); науково-практичній конференції молодих вчених “Сучасні аспекти медицини і фармації - 2004” (Запоріжжя, 2004); науково-практичній конференції присвяченій 25-річчю створення кафедри дитячих і підліткових захворювань КМАПО ім. П.Л. Шупика „Метаболічні розлади у дітей та підлітків: діагностика, профілактика, лікування” (Київ, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 праць, з яких 4 – у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, з них – 2 без співавторів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 167 сторінках тексту, складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних літературних джерел, додатка. Список використаної літератури включає 263 джерела, із них 152 написано кирилицею та 111 – латиною. Дисертація ілюстрована 12 рисунками та містить 18 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Основні положення і висновки дисертації базуються на результатах епідеміологічного і клініко-статистичного дослідження особливостей вигодовування немовлят і стану лактації годувальниць 800 пар матерів і дітей, що мешкають в умовах промислового центру – міста Запорожжя та 400 пар - в сільськогосподарських Токмацькому і Якимівському районах Запорізької області за час 1996-2004 рр.. При проведенні анкетування матерів дітей використовувалася адаптована анкета створена на основі відомої анкети - опитувальника ВООЗ (анкета В).

Крім опитування матері в анкету вносились дані з історії розвитку дитини (форма №112-у) про динаміку показників фізичного, психомоторного розвитку та захворюваності. Вибірка респондентів проводилась за методикою простої випадкової вибірки „без заміни” (P. Levy, 1990) з дотриманням основних правил формування груп, їх співставленістю. При статистичному аналізі частоти і тривалості природного вигодовування користувались міжнародними стандартами ВООЗ.

Динаміка фізичного розвитку дітей на першому році життя вивчалась шляхом оцінки показників маси, довжини тіла, окружностей голови та грудної клітки за загальноприйнятими методиками. Антропометричні вимірювання проводили у обстежених дітей в першій половині дня. Обстежено 400 дітей з міста (група спостереження) і 400 - з села (група контролю) від моменту народження до однорічного віку.

В основу контролю розвитку дітей першого року життя були покладені загальноприйняті показники нервово-психічного розвитку, які характеризують появу і формування слухових і зорових орієнтовних реакцій, позитивних емоцій, рухів кінцівок, загальних рухових навичок, етапів активної мови, уміння і навички дитини.

Стан фактичного харчування матерів – годувальниць було вивчено методом аналізу частоти вживання харчових продуктів (Мартинчик А.Н. і співавт., 1998) за даними обробки спеціально опрацьованих анкет у 60 жінок, що мешкали в Запоріжжі та 60 – в Якимівському районі. Достовірних відмінностей між зазначеними групами в соціальному становищі, віці та рівні освіти не виявлено, що дозволило об’єднати матерів в зазначені групи. Вивчення кількості вжитої їжі проводили методом добового (24-годинного) відтворення харчування при двократному опитуванні кожної респондентки. Стан фактичного харчування оцінювався за якісними і кількісними параметрами з використанням даних харчової цінності продуктів з урахуванням втрат нутрієнтів при холодній і тепловій кулінарній обробці продуктів.

Проведено оцінку клінічних проявів гіповітамінозів у 178 міських і 164 сільських дітей віком від 1 до 4 місяців. Усі діти знаходились на виключно природному вигодовуванні без додаткового введення соків, продуктів прикорму і корекції харчування. При аналізі показників вітамінної забезпеченості враховували особливості перебігу вагітності у матері і збалансованість харчування годувальниці.

Досліджено вітамінну забезпеченість 150 матерів - годувальниць у віці від 19 до 36 років та їх дітей (76 хлопчиків і 74 дівчинки) віком від 1 до 4 місяців (до введення прикорму), з визначенням вмісту вітамінів А, Е, С у сироватці крові жінки і дитини. Усі матері та їх діти мешкали в місті Запоріжжі в несприятливих умовах щодо забруднення довкілля (повітря, води, ґрунту промисловими відходами). У всіх жінок пологи були фізіологічними, термін гестації становив 38 – 41 тиждень. У 50 матерів під час вагітності спостерігався ранній токсикоз, у 50 - пізній гестоз, у 50 жінок групи порівняння - перебіг вагітності без ускладнень. У кожній групі матері - годувальниці були поділені на тих, що приймали полівітамінний препарат „Прегнавіт” виробництва фірми „Ratiofarm” у профілактичній дозі протягом вагітності і під час лактації по 1 капсулі щоденно – група спостереження та тих, хто не приймав полівітаміни – група контролю. Ознаки недостатності вітамінів у дітей оцінювали за результатами лабораторних і клінічних показників. Вміст вітамінів А і Е у сироватці крові матерів і дітей проводили одномоментно флюорометричним методом J.N. Thompson et al. у модифікації Р.Ч.Черняускене (1984), вітамін С визначали по методу Тільманса у модифікації С.Фармера і А.Ейбта.

З метою корекції гіповітамінозних станів матері - годувальниці групи спостереження приймали полівітамінний препарат „Прегнавіт” у профілактичній дозі по 1 драже щоденно протягом всього періоду лактації для нормалізації вітамінного складу жіночого молока. Всі матері мешкали в умовах великого промислового міста і годували своїх дітей грудним молоком тривалий час. Жінки-годувальниці першої групи (52) окрім полівітамінів приймали пектин по 2,5 г (12 драже) на добу у 3-4 прийоми протягом 20 днів щоквартально для попередження всмоктування токсичних металів і прискорення їх елімінації з організму. Матері другої групи (49) приймали протягом лактації лише полівітамінний препарат „Прегнавіт” по 1 драже щоденно, але не вживали ентеросорбент пектин. Групу порівняння складали діти, матері - годувальниці яких не отримували полівітаміни під час вагітності і лактації та не вживали пектин (56). Було проведено порівняння клініко-лабораторних показників у дітей матерів, що отримували полівітаміни з показниками дітей групи порівняння. У якості основних об’єктивних показників, які відображають розвиток та загальний стан організму дитини раннього віку, були вибрані фізичний розвиток і захворюваність дітей на першому році життя.

Всі числові значення результатів досліджень оброблялися методами варіаційної статистики, прийнятими в медико-біологічних дослідженнях. Для оцінки обґрунтованості та вірогідності отриманих результатів проводилась статистична обробка даних з використанням комп’ютерної програми Microsoft Excel. Вірогідність розходжень порівнюваних показників оцінювали за допомогою критерію Ст’юдента. Вірогідними вважали результати при р <0,05. Використано також корелятивний метод аналізу.

Результати досліджень та їх обговорення. За підсумками проведеного дослідження поширеності і тривалості природного вигодовування встановлено, що в умовах великого промислового міста перші три місяці життя на грудному вигодовуванні знаходилось 48,5±1,77% немовлят, а у сільській місцевості – 53,5±2,49%. Поміж дітей першого року життя в усіх вікових групах на грудному вигодовуванні знаходились більший відсоток дітей у селі, ніж у місті, але достовірна різниця показників спостерігалась лише у перші 3 місяці (p<0,05). У віці шести місяців цей показник зменшився майже вдвічі (табл. 1).

Таблиця 1.

Кількість дітей першого року життя на грудному вигодовуванні у міській і сільській місцевості

Вік дитини | Мешканці міста n=800 | Мешканці села n=400

Абс. числа | % | Абс. числа | %

1 місяць | 639 | 79,88±1,42 | 339 | 84,75±1,80*

3 місяця | 388 | 48,5±1,77 | 214 | 53,5±2,49*

6 місяців | 181 | 22,63±1,48 | 109 | 27,25±2,22

9 місяців | 86 | 10,75±1,10 | 57 | 14,25±1,75

12 місяців | 29 | 3,63±0,66 | 21 | 5,25±1,12

Штучне вигодовування з народження | 15 | 1,88±0,48 | 8 | 2,0±1,36

Примітка: * - різниця показників достовірна (p<0,05) в порівнянні з показниками мешканців міста

Аналіз поширеності раннього прикладання немовлят виявив, що у місті 65,13 % дітей були прикладені до грудей матері протягом першого часу після пологів, в той час, як у сільській місцевості цей показник був значно нижчим – 40,50%. Поширеною причиною пізнього прикладання новонародженої дитини до грудей у 28,7% всіх випадків було абдомінальне розродження шляхом кесаревого розтину.

Проведений аналіз тривалості природного вигодовування в залежності від режиму годувань показав, що вірогідно пізніше припиняють годувати грудьми жінки, які дотримуються прикладання за вимогою дитини. Середня тривалість природного вигодовування за вимогою дитини становила 4,92 ± 0,33 міс. у місті та 5,02 ± 0,20 міс. – в сільській місцевості. Встановлення режиму годування немовляти за розкладом скорочувало цей термін відповідно до 3,76 ± 0,12 міс. і 3,69 ± 0,15 міс.

Аналіз впливу особливостей перебігу вагітності на збереження лактації жінки-годувальниці виявив, що тільки у 34,75% вагітних у місті і у 38,25% - в сільській місцевості спостерігався перебіг вагітності без ускладнень, а у 32,38% міських жінок і у 20,75% мешканок села була загроза переривання вагітності. При порівнянні частоти порушень перебігу вагітності виявлено, що загроза переривання і екстрагенітальні захворювання частіше спостерігалися у жінок, які мешкали в промисловому місті. Проживання в екологічно несприятливих умовах призводить, як до зростання частоти ускладнень вагітності та пологів у жінок так і до підвищення захворюваності матерів і дітей.

Показники поширеності природного вигодовування були найвищими серед здорових жінок-годувальниць. У жінок з ранніми токсикозами спостерігалась достатня лактаційна спроможність, а матері, що страждали пізніми гестозами вагітності годували своїх дітей груддю нетривалий період (рис. 1).

Рис. 1. Тривалість грудного вигодовування дітей матерів з нормальним перебігом вагітності та при гестозах (у %)

Примітка: *- різниця достовірна (р<0,05) у порівнянні з нормальною вагітністю.

Дослідження форм гіпогалактії виявило, що частіше спостерігалася пізня вторинна гіпогалактія (87,1%); рідше – рання вторинна (8,12 %) і первинна форма (4,8%). При аналізі ранніх проявів порушення лактації було встановлено, що у 67,9% матерів з гіпогалактією спостерігався гестоз першої чи другої половини вагітності. У 58,86% жінок були ускладнення інтранатального періоду: аномалії пологової діяльності, атонічна кровотеча, тощо; у 83,58% жінок з гіпогалактією ускладнення під час вагітності і пологів були поєднанні. У свою чергу, пізнє прикладання новонароджених до грудей матері і годування за розкладом додатково ускладнювали прогноз успішності природного вигодовування, тому що порушувався процес адаптації новонароджених до нових умов існування після пологів.

Причиною проявів дефіциту молока на 2-3 місяці після пологів були також необізнаність матері про особливості регуляції та динаміки лактації (89,2%), фізичне і психічне перевантаження (76,5%), відсутність досвідченого помічника (64,7%), захворювання дитини або матері (42,1%), високий рівень тривоги за стан дитини (21,6%).

На 5-6 місяці життя дитини поширеною причиною переходу на штучне вигодовування було неправильне введення прикорму з пляшечки, докормлювання штучними сумішами при дефіциті молока, що часто провокувало відмову дитини від грудей матері. До того ж цей дефіцит молока часто був пов’язаний з лактаційною кризою у матері.

Отже, у різні періоди після пологів існують різні фактори, що призводять до порушення лактації у матері-годувальниці та відмови від природного вигодовування дитини. Ці особливості треба враховувати при проведенні роботи по підтримці грудного вигодовування серед матерів, їх оточення та серед медичних працівників.

Аналіз закономірностей формування моторних функцій дітей на першому році життя в залежності від особливостей перебігу вагітності у матерів виявив, що у другому півріччі спостерігався більш ранній розвиток моторних функцій у дітей від матерів з нормальною вагітністю (р<0,05). Встановлено, що показники стану здоров’я були кращими у дітей, які знаходились на природному вигодовуванні. Індекс здоров’я міських дітей в цій групі складав 22,6%, а у сільських дітей – 26,4%. Показники індексу здоров’я малюків, які знаходились на штучному вигодовуванні відрізнялись майже в 4 рази і становили відповідно 6,3% у місті та 7,5% - у селі (p< 0,01).

При аналізі віку першого захворювання встановлено, що діти на штучному вигодовуванні вперше захворіли у віці 2,4±0,12 місяця, а у дітей, які отримували жіноче молоко, цей вік суттєво відрізнявся і складав 5,7±0,21 місяця (p< 0,01). Різною була і кратність захворювань на першому році життя. Серед дітей на природному вигодовуванні переважна більшість дітей (68,1% - в місті і 74,4%- в селі) хворіли 1-2 рази на першому році життя, тоді як при штучному вигодовуванні така кількість захворювань зустрічалась лише у 25,3% міських дітей і 31,8% - сільських. Більшість дітей на штучному вигодовуванні - 74,7% у місті та 68,2% - у селі хворіли протягом першого року життя три і більше разів. Найпоширенішою патологією серед дітей раннього віку були гострі респіраторні захворювання. Так, у дітей на штучному вигодовуванні вони були зареєстровані у 92,4% малюків, а серед дітей на природному вигодовуванні – тільки у 53,7%. Треба зауважити, що 61,4% дітей на штучному вигодовуванні хворіли респіраторними захворюваннями на першому році життя два і більше разів. У дітей на природному вигодовуванні також рідше зустрічались прояви анемії, атопічного дерматиту, рахіту.

Результати дослідження вітамінної забезпеченості дітей раннього віку свідчать, що у постнатальному періоді спостерігаються виражені передумови до порушення вітамінного балансу немовлят народжених матерями з порушеннями перебігу вагітності. Так, синдром недостатності ретинолу був виявлений у 33,0% немовлят матерів з гестозами і 22,6% дітей жінок з нормальною вагітністю. Найчастіше ознаки гіповітамінозу А спостерігались у дітей, матері яких перенесли у другій половині вагітності гестоз (41,0%). Проведений кореляційний аналіз свідчить, що у дітей матерів з порушенням перебігу другої половини вагітності спостерігався найбільш високий рівень зворотного корелятивного зв’язку між клінічними симптомами гіповітамінозу А і вмістом ретинолу в крові (рис.2).

Рис. 2. Показники коефіцієнту кореляції (r) при порівнянні симптомів дефіциту ретинолу і рівня вітаміну А в крові у дітей

Синдром недостатності токоферолу був відмічений у 32,6% дітей матерів з гестозами і в 21,0% – з групи порівняння. Проводячи кореляційний аналіз між частотою клінічних проявів гіповітамінозу Е і вмістом токоферолу в крові у дітей встановлений зворотній зв’язок різного ступеня в усіх групах.

Найпоширенішим був синдром недостатності аскорбінової кислоти, який виявлений у 58,3% дітей від матерів з гестозами і в 47,6% немовлят матерів з нормальним перебігом вагітності. Сукупність клінічних ознак недостатності вмісту вітамінів групи В відрізнялась достатньо високим ступенем варіабельності. Клінічний синдром недостатності вітамінів групи В зареєстровано у 35,3% немовлят основної групи і у 25,8% – в групі порівняння.

Лабораторним дослідженням підтверджено, що навіть після пологів у матерів з ускладненнями вагітності спостерігається нижчий рівень вітаміну А в плазмі. Однак, серед матерів, що перенесли пізній гестоз, при прийомі полівітамінів середні показники ретинолу достовірно вищі ніж у групі порівняння (р0,05). Дослідження вітаміну А в сироватці крові у дітей раннього віку показало, що його вміст в цілому по групам обстежених знаходився в межах норми. Діти матерів, у яких перебіг вагітності ускладнювався пізнім гестозом, становлять групу ризику по розвитку дефіциту ретинолу.

Дослідження забезпеченості вітаміном Е матерів - годувальниць виявило, що серед жінок, які не приймали полівітаміни, найнижчий рівень вмісту в крові вітаміну Е спостерігався у матерів з пізніми гестозами вагітності (р<0,05). Прийом полівітамінів жінками покращував забезпеченість токоферолом, але навіть на фоні профілактичної вітамінізації матері з порушеннями перебігу другої половини вагітності мали нижчі показники вмісту вітаміну Е (р<0,05). Діти невітамінізованих матерів в усіх групах мали дефіцит вітаміну Е в сироватці крові, хоча у дітей жінок з неускладненою вагітністю середня концентрація токоферолу була наближена до нижньої межі норми. У дітей матерів з порушеннями перебігу вагітності спостерігався гіповітаміноз Е при відсутності профілактичної вітамінізації.

Рівень аскорбінової кислоти у сироватці матерів – годувальниць і дітей залежав тільки від достатності аліментарного надходження. У матерів, які з профілактичною метою отримували полівітаміни, забезпеченість аскорбіновою кислотою була достатньою і вірогідно вищою, ніж у групі контролю (р0,05). При порівнянні показників жінок, які не отримували полівітаміни, виявлено, що середня концентрація вітаміну С в крові у них нижче норми. Рівень аскорбінової кислоти в сироватці крові у дітей раннього віку від невітамінізованих матерів був ще нижчим, ніж у самих жінок, і становив у середньому 31,79±3,4 мкмоль/л при нормі 41,73±1,02 мкмоль/л (р<0,01). Отже надходження аскорбінової кислоти тільки за рахунок фактичного харчування матерів не дозволяє забезпечити організм жінки достатньою кількістю вітаміну С.

Серед факторів, відповідальних за захист організму від несприятливого впливу навколишнього середовища, важливе значення мають сполуки з антиоксидантною дією, такі як вітаміни Е, А, С. Але в несприятливих умовах промислового регіону з метою зменшення дії токсикантів на організм доцільно також вживання ентеросорбентів. В результаті дослідження виявлено, що показники стану здоров’я були кращими у дітей, матері яких отримували полівітаміни і ентеросорбент. Індекс здоров’я дітей в 1-й групі складав 26,9%, в 2-й – 24,5%, а у групі порівняння – 19,6%. Попереднє застосування пектину при профілактичній вітамінізації матерів – годувальниць знижувало також ризик алергічних проявів у їх дітей. Профілактична вітамінізація жінок-годувальниць сприяла як зниженню рівня захворюваності дітей, так і більш пізньому терміну першого захворювання немовляти. Так, при аналізі віку першого захворювання визначено, що діти матерів, яким профілактична вітамінізація проводилась з попередньою ентеросорбцією, вперше захворіли у віці 5,8±0,62 міс. У дітей вітамінізованих матерів цей вік складав 5,6 ±0,47 міс., а у групі порівняння він становив 3,9 ±0,38 міс. (p<0,01).

Таким чином, систематичне профілактичне застосування вітамінних препаратів для матерів - годувальниць в комбінації з попереднім вживанням ентеросорбентів дозволяє зменшити захворюваність дітей раннього віку в умовах великого промислового міста з техногенним навантаженням.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі дослідження стану природного вигодовування дітей першого року життя, наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання – підвищення ефективності грудного вигодовування і продовження терміну годування шляхом індивідуалізації підходу до матерів – годувальниць.

1. Порівняльний аналіз поширеності і якості природного вигодовування дітей першого року життя в умовах промислового міста і сільської місцевості виявив кращі показники поширеності природного вигодовування в перші три місяця серед сільських дітей - 53,5±2,49% до 48,5±1,77% - у міських (р<0,05). У віці шести місяців цей показник зменшився майже вдвічі і становив у місті та селі відповідно – 22,63±1,48% і 27,25±2,22%.

2. В ранні строки після пологів у 67,9% матерів причиною недостатності лактації були гестози першої або другої половини вагітності; у 59,4% жінок мали місце інтранатальні ускладнення; в окремих випадках - долактаційне докормлювання дітей в пологових будинках. На 2-3 місяці життя дитини причиною дефіциту молока були необізнаність матері про особливості регуляції лактації, фізичне і психологічне перевантаження, захворювання матері або дитини. На 5-6 місяці після пологів поширеною причиною переходу на штучне вигодовування були неправильне введення прикорму, годування з пляшечки, безпідставне призначення штучних сумішей.

3. Факторами, які негативно впливають на стан здоров’я і розвиток дитини у ранньому віці, є порушення перебігу вагітності і штучне вигодовування. Оцінка гармонійності фізичного розвитку дітей дозволяє стверджувати, що серед дітей, які отримували жіноче молоко на першому році життя, переважна кількість малюків мала параметри, які співвідносилися гармонійно (93,5%), тоді як серед дітей, що з перших місяців життя вигодовувались штучно у 6,1% діагностовано паратрофію, а у 5,4% - гіпотрофію.

4. Встановлено незбалансованість і дефіцит основних складових компонентів фактичного харчування матерів – годувальниць як в місті, так і в селі, зокрема дефіцит білків, деякий дефіцит жирів, надлишок вуглеводів, дефіцит овочів і фруктів, що спричиняло нестачу важливих мікронутрієнтів (вітамінів, макро- і мікроелементів, тощо). Прояви вітамінного дефіциту мали місце у всіх жінок незалежно від стану їх здоров’я , перебігу вагітності, характеру харчування матерів; різним був лише рівень дефіциту вітамінів.

5. Результати дослідження вітамінної забезпеченості дітей раннього віку свідчать, що у постнатальному періоді спостерігаються порушення вітамінного балансу немовлят народжених матерями з ускладненнями перебігу вагітності. Найпоширенішим був синдром недостатності аскорбінової кислоти, який виявлений у 58,3% дітей матерів з гестозами і 47,6% немовлят матерів з нормальним перебігом вагітності.

6. Вигодовування дітей грудного віку молоком матерів, які не отримували полівітамінні препарати, не дозволяло досягти необхідної добової забезпеченості цих дітей вітамінами А, Е, і С. Систематичне профілактичне застосування полівітамінів матерями – годувальницями протягом періоду лактації дозволило підвищити рівень вітамінів у жінок та їх дітей. Профілактична вітамінізація жінок-годувальниць сприяла також зниженню рівня захворюваності дітей і більш пізньому терміну першого захворювання немовляти. Індекс здоров’я дітей в групі спостереження складав 26,9%, в групі порівняння – 19,6%.

7. Встановлено ефективність і безпечність прийому матерями – годувальницями з профілактичною метою полівітамінного препарату „Прегнавіт” з призначенням ентеросорбенту рослинного походження пектину. Оптимальний фізичний розвиток і зниження частоти гострих респіраторних захворювань у 1,7 рази, поширеності анемії та атопічного дерматиту у дітей свідчать про ефективність профілактичної вітамінізації в комплексі з ентеросорбцією. Призначення полівітамінів і ентеросорбентів слід вважати заходом біопрофілактики в умовах екологічного неблагополуччя.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для задоволення потреб дитини у вітамінах протягом періоду природного вигодовування необхідно підвищувати їх рівень у грудному молоці шляхом профілактичної вітамінізації вагітних та жінок - годувальниць. В зв’язку з цим, жінкам-годувальницям, які мешкають в забруднених промислових районах рекомендується:

1. Раціональне, збалансоване харчування з обмеженням жирів тваринного походження, вуглеводів, вживанням рослинних олій, овочів і фруктів.

2. Полівітамінний препарат для вагітних і годуючих жінок „Прегнавіт” по 1 драже щоденно протягом усього періоду лактації для нормалізації вітамінного і мінерального складу жіночого молока.

3. Пектин по 2,5 г (12 драже) на добу у 3-4 прийому протягом 20 днів щоквартально, для попередження всмоктування ксенобіотиків і прискоренню їх елімінації з організму.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пащенко И.В. Характер вскармливания и состояние здоровья детей раннего возраста // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. ст. Вип. ХХІІІ.- Запоріжжя, 2004.-С. 154-158.

2. Пащенко І.В. Оцінка ефективності профілактичної вітамінізації матерів – годувальниць в умовах промислового регіону //Запор. мед. журн. – 2006.- № 2.- С. 49-52.

3. Пащенко І.В., Шульга А.О. Вплив екологічних факторів на склад грудного молока жінок – годувальниць і розвиток дитини у ранньому віці // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л. Шупика: Вип. 14, кн. 2.- К., 2005.- С. 303-307, (Проведено обстеження дітей, аналіз і статистична обробка результатів, підготовка до друку.)

4. Пащенко І.В., Шульга А.О. Вплив прийому полівітамінів на вітамінний статус жінок – годувальниць та їх немовлят при порушеннях перебігу вагітності у матерів // Перинатологія та педіатрія. – 2006.- №1. с. 46-48, (Проведено дослідження вмісту вітамінів у матерів і дітей, обстеження дітей, статистична обробка і оцінка результатів, підготовка до друку.)

5. Шульга А.О., Пащенко І.В., Круть О.С., Підкова В.Я., Латишенко І.Ф., Ніконова М.М., Радутна О.А. До питання про епідеміологію природного вигодовування немовлят на сучасному етапі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1999. - №4. – С. 62. (Проведено анкетування матерів, статистична обробка і оцінка результатів, підготовка до друку).

6.Шульга А.О., Пащенко І.В. Ефективність ведення лактації та стан здоров’я дитини // Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Чернівці. - 2002. – С.73-74. (Проведено анкетування матерів і обстеження дітей, статистична обробка і оцінка результатів, підготовка до друку).

7. Пащенко І.В., Шульга А.О. Стан здоров’я дітей першого року життя в залежності від рівня лактації у матерів // Здорове харчування, дизбіози та їх профілактика із застосуванням продуктів нового покоління з пребіотиками: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю - К. - 2003. – С.5-6. (Анкетування матерів і обстеження дітей, статистична обробка і оцінка результатів, підготовка до друку).

8. Пащенко І.В., Шульга А.О., Круть О.С. Вітамінний статус жінок – годувальниць та їх немовлят при порушеннях перебігу вагітності у матерів // Матеріали 11-го з’їзду педіатрів України „Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі” – К.-2004. – С.55-56. (Дослідження вмісту вітамінів у матерів і дітей, обстеження дітей, статистична обробка і оцінка результатів, підготовка до друку).

9. Пащенко І.В., Шульга А.О., Круть О.С. Комплексне застосування профілактичної вітамінізації та ентеросорбції у матерів – годувальниць в умовах промислового регіону// Сучасні проблеми клінічної педіатрії: Матеріали ІІІ Конгресу педіатрів України – К.-2006. – С.165-167. (Дослідження вмісту вітамінів у матерів і дітей, обстеження дітей, статистична обробка і оцінка результатів, підготовка до друку).

АНОТАЦІЯ

Пащенко І.В. Оптимізація природного вигодовування немовлят з урахуванням вітамінної забезпеченості матерів – годувальниць і дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за cспеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України. – Сімферополь, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню природного вигодовування немовлят в умовах промислового регіону, а також можливості підвищення ефективності грудного вигодовування і продовження терміну годування шляхом індивідуалізації підходу до матерів – годувальниць. В роботі представлені матеріали епідеміологічного дослідження особливостей вигодовування 800 грудних дітей, що мешкають в промисловому регіоні Придніпров’я і 400 дітей з сільської місцевості. Порівняльний аналіз поширеності і якості природного вигодовування та захворюваності дітей матерів-годувальниць на першому році життя в умовах промислового міста і сільської місцевості виявив кращі показники поширеності природного вигодовування і стану здоров’я у сільських дітей, що було пов’язано з відсутністю несприятливих екологічних чинників, які впливали на дітей і матерів в умовах техногенного забруднення. Систематичне профілактичне застосування полівітамінних препаратів матерями – годувальницями протягом першого року життя дітей дозволило підвищити рівень вітамінів А, Е, С у жінок і немовлят, поліпшити якість їх здоров’я, фізичний та нервово-психічний розвиток дітей.

Ключові слова: природне вигодовування, немовлята, лактація, вітамінотерапія, ентеросорбція.

АННОТАЦИЯ

Пащенко И.В. Оптимизация естественного вскармливания младенцев с учетом витаминной обеспеченности матерей – кормилиц и детей. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия.– Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МЗО Украины – Симферополь, 2007.

Диссертационная работа посвящена исследованию естественного вскармливания младенцев в условиях промышленного региона, а также возможности повышения эффективности грудного вскармливания и увеличения продолжительности кормления грудью путем индивидуализации подхода к матерям – кормилицам. В работе представлен материал эпидемиологического исследования особенностей вскармливания 800 грудных детей, проживающих в промышленном регионе Приднепровья и 400 детей из сельской местности. Сравнительный анализ распространенности и качества грудного вскармливания детей первого года жизни в условиях промышленного города и сельской местности установил лучшие показатели распространенности грудного вскармливания в первые три месяца у сельских детей - 53,5±2,49% в сравнении с 48,5±1,77% - у городских (р<0,05). В возрасте шести месяцев этот показатель снизился почти в 2 раза и составлял в городе и селе соответственно – 22,63±1,48% и 27,25±2,22%. В ранние сроки после родов у 67,9% матерей причиной недостаточности лактации были гестозы первой или второй половины беременности; у 59,4% женщин имели место интранатальные осложнения. На 2 - 3 месяце жизни ребенка причиной дефицита молока была неосведомленность матери об особенностях регуляции лактации, физическая и психологическая перегрузка, заболевания матери или ребенка. На 5 - 6 месяце после родов распространенной причиной перехода на искусственное выкармливание были неправильное введение прикорма, кормление из бутылочки, безосновательное назначение искусственных смесей при лактационных кризах. Следовательно, в разные периоды после родов существуют разные факторы, приводящие к нарушению лактации у матери-кормилицы и отказа от естественного вскармливания ребенка. Эти особенности нужно учитывать при проведении работы по поддержке грудного вскармливания среди матерей, их окружения и среди медицинских работников. Проживание в экологически неблагоприятных условиях приводит, как к росту частоты осложнений беременности и родов у женщин, так и к росту заболеваемости матерей и детей. Индекс здоровья городских детей при грудном вскармливании составлял 22,6%, а сельских детей – 26,4%. Показатели индекса здоровья младенцев на искусственном вскармливании составляли соответственно 6,3% в городе и 7,5% - в селе.

Результаты исследования витаминной обеспеченности детей раннего возраста свидетельствуют, что в постнатальном периоде наблюдаются выраженные предпосылки к нарушению