ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

ПОНОМАРЕНКО ІРИНА ВАСИЛІВНА

УДК 636.237.21/23.082.4

МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ВІДТВОРНОЇ ЗДАТНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКИХ ЧОРНО-РЯБОЇ ТА ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНИХ ПОРІД

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

с. Чубинське Київської області – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Рудик Іван Адамович, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету

Офіційні опоненти:

–

–

Найденко Катерина Андріївна, доцент кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин ім. М.А. Кравченка Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України, м. Київ

Захист відбудеться “ 11 ” червня 2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

Автореферат розісланий “-10 ” травня 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з проблем молочного скотарства України є погіршення відтворних здатностей маточного поголів’я при збільшенні рівня продуктивності [М.В. Зубець, Й.З. Сірацький, Я.Н. Данилків 1994; М.І. Бащенко, 2000]. При створенні українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід використовувався генофонд голштинської породи, в якої генетичний потенціал за молочною продуктивністю перебуває на рівні 8000-12000 кг. Це створило певні передумови до збільшення тривалості сервіс-періоду, збільшення відсотка важких отелень, скорочення продуктивного довголіття тварин [Ю. Полупан, Д. Савчук, 1996; М.С. Пелехатий, Н.М. Шипота, 1998; С.Ю. Рубан, 1999; І.А. Рудик, Р.В. Ставецька, 1999; Л.В. Ковтун, Й.З. Сірацький, 2003; М.І. Бащенко, І.В. Тищенко, 2004]. З цих позицій актуальними є вивчення впливу генотипових та середовищних факторів на відтворну здатність корів у процесі консолідації та подальшого поліпшення українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Білоцерківського державного аграрного університету за темою: ”Методи підвищення ефективності селекції молочної худоби” (№ держреєстрації 0103U006320).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення впливу генотипових та середовищних факторів на відтворну здатність корів у процесі консолідації та подальшого удосконалення українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід.

Для реалізації визначеної мети були поставлені наступні завдання:

- вивчити особливості відтворної здатності корів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід;

- проаналізувати зв’язок між показниками молочної продуктивності та відтворної здатності корів;

- вивчити систему вирощування ремонтних телиць, їх живу масу в різні вікові періоди і її вплив на наступну відтворну здатність корів;

- вивчити вплив відтворної здатності на тривалість продуктивного використання корів та проаналізувати причини вибуття їх із стада;

- вивчити характер проходження отелень у корів (частота легких отелень, з допомогою людини та важких отелень).

Об'єкт досліджень. Корови українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід.

Предмет досліджень. Відтворна здатність, молочна продуктивність, тривалість продуктивного використання, характер проходження отелень у корів, жива маса телиць.

Методи досліджень. У роботі використані загальноприйняті зоотехнічні методи досліджень. При обробці результатів використовувалися методи варіаційної статистики із застосуванням комп'ютерної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше всебічно вивчено

вплив генотипових та середовищних факторів на відтворну здатність корів у процесі консолідації та подальшого удосконалення українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід. Встановлено від’ємний зв’язок між надоєм і коефіцієнтом відтворної здатності корів, вплив інтенсивності росту ремонтних телиць на їх наступну відтворну здатність. Отримані нові дані про зв’язок між тривалістю продуктивного використання корів і віком їх першого отелення та тривалістю міжотельного періоду, про характер проходження отелень у корів та його залежність від розвитку та віку корів, походження за батьком, генетичної крупноплідності потомків. Виявлені зміни відтворної здатності та молочної продуктивності після різного перебігу отелень.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані для створення конкурентоспроможних стад в умовах інтенсивної технології виробництва молока та впроваджені при розробці довготермінових програм та перспективних планів племінної роботи зі стадами української чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід.

Отримані результати досліджень були використані при складанні “Плану селекційно-племінної роботи зі стадом племзаводу української чорно-рябої молочної породи ВАТ “Терезине” на 2006–2010 роки”.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи зібрані первинні дані на дослідних корів, проведено аналіз відтворної здатності, молочної продуктивності, росту ремонтного молодняку, тривалості продуктивного використання, характеру проходження отелень. На основі результатів досліджень сформульовані пропозиції та висновки.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались і обговорювалися на засіданнях ради біолого-технологічного факультету в 2003–2006 рр., на конференціях молодих учених і спеціалістів у Білоцерківському державному аграрному університеті в 2003–2006 рр., на науково–практичній конференції „Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Вінниця, 2005), науково-практичній конференції “Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” (Львів, 2005 р.), на IV науковій конференції молодих вчених та аспірантів (Чубинське, 2006).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 7 друкованих працях, у тому числі в 5 наукових статтях фахових видань, 2 – у матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури і додатків. Обсяг дисертації становить 139 сторінок, в тому числі 38 таблиць, 1 рисунок і 4 додатки. Список літератури включає 275 найменувань, в тому числі 67 – іноземних авторів.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися в 2003-2005 роках згідно зі схемою (рис. 1). Об’єктом дослідження були корови українських чорно-рябої (УЧРМ) та

Тварини українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід

Відтворна здатність: вік першого отелення, сервіс-період, сухостійний період, міжотельний період, коефіцієнт відтворної здатності

(n=1000) | Молочна продуктивність: надій за 305 днів лактації, вміст жиру, молочний жир

(n=1000) |

Господарське використання: тривалість утримання в господарстві, тривалість продуктивного використання, пожиттєвий надій, коефіцієнт господарського використання, причини вибуття

(n=672) | Вирощування молодняку: жива маса телиць від народження до 18-місячного віку; вік першого осіменіння

(n=424) | Характер проходження отелень

(n=389)

Рівень забезпеченості тварин кормами | Вік корів | Генетичні фактори: структура генотипу, вплив бугая, лінії

Економічна ефективність та пропозиції виробництву

Рис. 1. Схема проведення експериментальних дослідженьчервоно-рябої (УЧеРМ) молочних порід. Експериментальна частина роботи проводилася у господарствах Київської області – племзавод ВАТ „Терезине” Білоцерківського району і племрепродуктор СПП „Гейсиське” Ставищенського району. Дані господарства мають різний рівень продуктивності, забезпеченості тварин кормами та виходу телят на 100 корів (табл. 1).

1. Характеристика досліджуваних стад

Порода |

Дослідже-

но голів | Надій на корову, кг | Витрати кормів на 1 корову в рік | Вихід телят

на 100 корів %

середній |

коливання |

ц к. од. | перетр. прот. на 1 к. од., г

ВАТ „Терезине”

УЧРМ | 480 |

5512 |

4524-6580 |

54,8-58,0 |

107-111 |

85-93

УЧеРМ | 120

СПП „Гейсиське”

УЧРМ | 300 |

3676 |

3270-4510 |

43,0-50,3 |

105-107 |

87-90

УЧеРМ | 100

Утримання тварин у ВАТ „Терезине” безприв’язне в боксах без вигулів на майданчики дійних корів і з вигулами на майданчики сухостійних корів. Доїння 2-разове, проводиться у спеціальному залі на установці „Паралель” фірми „DeLaval”.

Корми коровам роздають мобільним кормороздавачем фірми „DeLaval”, тварини споживають їх з кормового столу у вигляді кормо- сумішей, до складу яких входить сіно, солома, силос, сінаж, концкорми, меляса, сіль. У загальній структурі витрат кормів на 1 корову в рік концентрати становлять 29,2-30,9%, соковиті корми – 57,8-59,8%, грубі – 8,7-9,9%.

У СПП „Гейсиське” утримання корів прив’язне з вигулами на майданчики. Доїння 3-разове, проводиться у корівнику в молокопровід.

Корми коровам роздають вручну, тварини споживають їх з годівниць. В раціон годівлі корів літнього утримання входить зелена маса і концкорми. При зимовому утриманні в раціон входить сіно, солома, силос, сінаж, жом, гичка цукрових буряків, концкорми. У загальній структурі витрат кормів на 1 корову в рік концентрати становлять 14,4-26,3%, соковиті корми – 67,8-77,6%, грубі – 4,4-5,6%.

Аналіз відтворних показників стад ВАТ “Терезине” та стада української чорно-рябої молочної породи СПП „Гейсиське” був проведений за 1999–2005 роки. Стадо української червоно-рябої молочної породи в СПП „Гейсиське” почало формуватися в 2000 році. Тривалість продуктивного використання була вивчена у корів, що вибули із стад в 2002-2004 роках. Причини вибуття корів із стада встановлені згідно ветеринарних актів вибуття.

За часткою спадковості голштинської породи тварини були розподілені

на дві групи: перша 12,5- 75,0%; друга 76% і більше.

Коефіцієнт відтворної здатності розрахований як відношення кількості днів у році до тривалості міжотельного періоду (М.З. Басовський, В.П. Буркат, М.В. Зубець та ін., 1995):

(1)

КВЗ – коефіцієнт відтворної здатності; 365 – кількість днів у році; МОП – міжотельний період, днів.

Вік при 1-му отеленні визначали шляхом підрахунку числа днів від народження до отелення; тривалість сервіс-періоду (СП) після отелень та середня за n лактацій шляхом підрахунку числа днів від отелення до плідного осіменіння; тривалість міжотельного періоду (МОП) між суміжними отеленнями та середня між n отеленнями, днів; індекс плодючості корів (ІП) розраховували за формулою Й. Дохи (1961):

ІП= 100–(К+2 МОП), (2)

де: К – вік корови при 1-му отеленні, міс, МОП – середній міжотельний період, або період між 1 і 2 отеленнями, міс; тривалість тільності визначали шляхом підрахунку числа днів від плідного осіменіння до отелення.

Інтенсивність росту телиць вивчали шляхом визначення середньодобових приростів:

A= (W1–W0): t, (3)

де А – середньодобовий приріст живої маси, г; W1 – жива маса в кінці дослідного періоду, кг; W0 – жива маса на початку дослідного періоду, кг; t –тривалість періоду, діб.

Господарське використання корів визначали за показниками утримання в господарстві (різниця в днях між датами вибуття і народження), тривалість господарського використання (дати вибуття і першого отелення), тривалість лактування (сума дійних днів за життя), кількість лактацій за період утримання в господарстві, довічний надій і вихід молочного жиру. Обчислювали також середній надій (кг) на 1 день утримання в господарстві, господарського використання та лактування, а також коефіцієнт господарського використання, котрий розрахували за формулою, запропонованою М.С. Пелехатим із співавт. (2001):

ЖК

КГВ = , де (4)

Ж

КГВ – коефіцієнт господарського використання; Ж – тривалість життя корови, днів; К – вік корови при першому отеленні, днів.

Кожне отелення оцінювали за категорією важкості (В.И.Антоненко, В.Г. Данилов, 1988): легке (нормальний перебіг без допомоги людини); з незначною допомогою людини; важке (кваліфікована допомога спеціаліста).

У досліджуваних корів через 2-3 місяці після останнього отелення брали зовнішні проміри таза: ширину в маклаках і ширину в сідничних горбах (циркулем).

Індекс шилозадості визначали шляхом співвідношення ширини в сідничних горбах до ширини в маклаках (А.С. Всяких, 1964).

Біометричну обробку даних проводили за методикою Н.А. Плохинского (1964) з використанням комп’ютерної програми Microsoft Excel. Результати вважали статистично вірогідними якщо Р >0,95 (*); Р >0,99 (**); Р >0,999 (***).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Характеристика відтворної здатності корів та її зв’язок з молочною продуктивністю. Регулювання процесів відтворення одне із складних питань експлуатації тварин, оскільки воно складається із цілого ряду показників, серед яких найважливішими є вік першого отелення, тривалість сервіс-, міжотельного періодів, кожний з яких у великій мірі залежить від зовнішніх умов.

Кращу відтворну здатність у ВАТ „Терезине” мають корови української червоно-рябої молочної породи, тривалість сервіс-періоду у них на 9 днів менша, МОП – на 4 дні, але різниця між цими показниками невірогідна. Лише вік першого отелення на 18 днів більший (Р >0,95), ніж у корів української чорно-рябої молочної породи. У СПП „Гейсиське” також корови української червоно-рябої молочної породи мали кращу відтворну здатність. Тривалість сервіс-періоду у них на 25 днів менша (Р >0,999), МОП – на 23 дні (Р >0,999), перше отелення настає на 66 днів раніше (Р >0,999), ніж відповідні показники у корів української чорно-рябої молочної породи. Коефіцієнт відтворної здатності (КВЗ) є узагальнюючим показником відтворної здатності тварин. У корів обстежених порід він становить 0,90-0,95 при оптимальному рівні 1 і більше.

Високе значення коефіцієнта мінливості сервіс-періоду в досліджуваних господарствах свідчить про його залежність від багатьох факторів зовнішнього середовища, рівня молочної продуктивності і фізіологічного стану корів після отелення.

Різниця між показниками відтворної здатності корів з різною часткою спадковості за голштинською породою у тварин обох порід в досліджуваних господарствах є невірогідною, однак гірші відтворні показники мали корови з часткою спадковості 76% і більше.

Серед генетичних факторів, що визначають рівень відтворної здатності тварин, необхідно виділити достовірний вплив їх генеалогічної належності та ліній. У ВАТ „Терезине” кращими показниками відтворної здатності характеризувалися корови, батьки яких належать до лінії Айвенго 1189870, найгірші – до лінії Телсти 288790 (Р >0,99). У СПП „Гейсиське” кращі – до ліній Рефлекшн Соверіна 198998, найгірші відтворні показники мали корови, батьки яких належать до лінії Віс Бек Айдіала 1013415 (Р >0,99).

Для планування селекційної роботи, велике значення в племінному тваринництві має встановлення кореляційного взаємозв’язку між основними елементами репродуктивного циклу і надоєм за 305 днів лактації (табл. 2).

Розрахунок взаємозв’язку молочної продуктивності і відтворної здатності корів показує, що між тривалістю сервіс-періоду, міжотельного періоду і надоєм, як в української чорно-рябої так і в червоно-рябої молочних порід за всіма лактаціями є позитивна кореляція.

Це свідчить про те, що із збільшенням сервіс-періоду збільшується тривалість лактації, міжотельного періоду і надою корів. Підвищення надоїв за рахунок збільшення тривалості лактації є екстенсивним і досить нерентабельним шляхом підвищення виходу продукції.

2. Коефіцієнти кореляції (r) між надоями за лактаціями і показниками відтворної здатності

Порода

Корелюючі ознаки |

n | Сервіс-період | Сухостійний період | МОП | КВЗ

r ± mr | r ± mr | r ± mr | r ± mr | ВАТ „Терезине” |

УЧРМ | Надій за 305 дн. І

лактації |

480 |

0,14 ±0,045** |

-0,02±0,046 |

0,15±0,045*** |

-0,19±0,044***– | //– ІІ лакт. | 384 | 0,09±0,050 | -0,13±0,050 | 0,10±0,051 | -0,12±0,050**– | //– ІІІ лакт. | 275 | 0,20±0,058*** | -0,12±0,059 | 0,21±0,058*** | -0,25±0,057***– | //– IV лакт. | 175 | 0,19±0,073** | -0,17±0,073 | 0,17±0,073* | -0,18±0,073**– | //– V лакт. | 84 | 0,11±0,108 | -0,18±0,106 | 0,10±0,108 | -0,12±0,107 |

УЧеРМ | Надій за 305 днів І

лактації |

120 |

0,17±0,089 |

-0,20±0,088 |

0,24±0,086** |

-0,28±0,084*– | //– ІІ лакт. | 98 | 0,05±0,101 | -0,24±0,095 | 0,06±0,101 | -0,08±0,100– | //– ІІІ лакт. | 68 | 0,37±0,105*** | -0,12±0,120 | 0,37±0,105*** | -0,37±0,104***– | //– IV лакт. | 52 | 0,40±0,116*** | -0,20±0,133 | 0,40±0,117** | -0,39±0,120*– | //– V лакт. | 35 | 0,12±0,166 | -0,25±0,158 | 0,04±0,169 | -0,10±0,167 | СПП „Гейсиське” |

УЧРМ | Надій за 305 днів І

лактації |

300 |

0,21±0,055*** |

-0,08±0,057 |

0,21±0,055*** |

-0,19±0,056***– | //– ІІ лакт. | 212 | 0,11±0,068 | -0,02±0,069 | 0,11±0,068 | -0,09±0,068– | //– ІІІ лакт. | 111 | 0,36±0,083*** | -0,07±0,094 | 0,36±0,082*** | -0,35±0,083***– | //– IV лакт. | 54 | 0,15±0,133 | -0,17±0,132 | 0,15±0,133 | -0,18±0,132– | //– V лакт. | 35 | 0,35±0,148* | -0,06±0,169 | 0,33±0,151* | -0,43±0,137** |

УЧеРМ | Надій за 305 днів І

лактації |

100 |

0,60±0,064*** |

-0,03±0,100 |

0,60±0,064*** |

-0,60±0,064***– | //– ІІ лакт. | 79 | 0,54±0,080*** | -0,04±0,112 | 0,54±0,080*** | -0,52±0,082– | //– ІІІ лакт. | 39 | 0,06±0,160 | -0,07±0,159 | 0,07±0,159 | -0,07±0,159– | //– IV лакт. | 5 | 0,59±0,292* | -0,54±0,319 | 0,60±0,286* | -0,62±0,277 |

Між коефіцієнтами відтворної здатності і надоями молока за всіма лактаціями встановлена від’ємна кореляція. Найбільш вірогідні її значення у ВАТ „Терезине” в корів української чорно-рябої молочної породи за першу, третю (Р >0,999) і другу, четверту (Р >0,95) лактації, в корів української червоно-рябої молочної породи за першу, четверту (Р >0,95) і третю (Р >0,999) лактації, в СПП „Гейсиське” у корів української чорно-рябої молочної породи за першу, третю (Р >0,999) і п’яту (Р >0,99), в корів української червоно-рябої молочної породи за першу, другу (Р >0,999) і четверту (Р >0,95). Це свідчить про те, що з підвищенням надою відтворна здатність має тенденцію до зниження.

Вплив інтенсивності росту ремонтного молодняку на наступну відтворну здатність. Вирощування ремонтного молодняку повинне бути спрямоване на формування здорових, конституційно міцних тварин, здатних проявляти високу і сталу відтворну здатність протягом усього періоду інтенсивного їх вирощування. Незадовільні умови утримання телиць, низький рівень годівлі, корми низької якості приводять до зниження інтенсивності росту телиць, гальмується розвиток органів відтворення і молочної залози. Вирощування ремонтного молодняку у досліджуваних господарствах знаходиться у прямому зв’язку з рівнем забезпеченості господарств кормами (табл 3).

3. Рівень вирощування телиць за періодами

Вік, місяців | УЧРМ | УЧеРМ

Жива маса, кг

±Sх | ± до стандарту | ±Sх | ± до стандарту

ВАТ „Терезине”

n=205 | n=52

Новонароджені | 34±0,2 | +1 | 35±0,3

6 | 147±1,2*** | -23 | 143±2,8* | -32

9 | 211±1,8 | -18 | 204±3,3 | -30

12 | 259±1,9*** | -25 | 254±3,1 | -34

18 | 366±1,6*** | -14 | 359±3,4 | -26

СПП „Гейсиське”

n=120 | n=47

Новонароджені | 29±0,2 | -4 | 30±0,4 | -5

6 | 133±0,7 | -37 | 136±1,3 | -39

9 | 203±0,1 | -26 | 204±1,2 | -30

12 | 248±1,0 | -35 | 255±1,6 | -33

18 | 350±1,0 | -30 | 363±1,8 | -22

У ВАТ „Терезине”, де рівень забезпеченості кормами знаходиться на рівні 54,8-58,0 ц кормових одиниць на одну голову в рік, тварини української чорно–рябої молочної породи у 6 місячному віці мають живу масу на 14 кг вищу (Р >0,999) порівняно з ровесницями СПП „Гейсиське”, де рівень забезпеченості кормами складає 43,0–50,3 ц кормових одиниць. У віці 12 місяців різниця за живою масою складає 11 кг (Р >0,999), у 18 місяців – 16 кг (Р >0,999).

Тварини української червоно-рябої молочної породи ВАТ „Терезине” у 6-місячному віці мають живу масу на 7 кг вищу (Р >0,95) порівняно з ровесницями СПП „Гейсиське”, а у віці 12 місяців вони мають дещо нижчу живу масу, ніж їх ровесниці, але різниця невірогідна. Незважаючи на те, що телиці обох порід ВАТ „Терезине” у всі вікові періоди мають кращі показники живої маси, ніж їх ровесниці у СПП „Гейсиське”, жива маса телиць обох порід в досліджуваних господарствах є нижчою за породні стандарти (Інструкція з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід, 2004): в телиць української чорно–рябої молочної породи на 14-37 кг, української червоно-рябої молочної породи на 22-39 кг. Отже, дослідження вікової динаміки живої маси телиць свідчить про недостатньо високий рівень їх вирощування.

Важливою селекційною ознакою, від якої залежить ефективність розведення худоби, є господарська зрілість. Ця ознака характеризується живою масою та віком ремонтного молодняку при плідному осіменінні.

Аналіз даних показав, що у ВАТ „Терезине” телиці української чорно-рябої молочної породи мають на 11 кг нижчу живу масу при осіменінні, ніж телиці української червоно-рябої молочної породи (Р >0,999) (табл. 4), але останні мали на 20 днів більший вік при осіменінні (Р >0,95), тобто пізніше досягли господарської зрілості. У СПП „Гейсиське” за живою масою достовірної різниці між породами немає, однак телиці червоно-рябої молочної породи на 45 днів (Р >0,999) раніше досягли господарської зрілості, ніж телиці чорно-рябої молочної породи.

Отже, вік телиць при заплідненні, а звідси і початок господарського використання тварин є одним із показників інтенсивності відтворення стада і важливим елементом в направленому вирощуванні тварин і визначається перш за все породною належністю, умовами годівлі, догляду і утримання.

4. Вік і жива маса телиць при плідному осіменінні

Порода |

n | Вік при осіменінні, дн. | Жива маса при осіменінні, кг

±Sх | Cv | ±Sх | Cv

ВАТ „Терезине”

УЧРМ | 205 | 613±4,9 | 11,5 | 395±1,6 | 1,6

УЧеРМ | 52 | 633±8,7* | 9,9 | 406±2,6*** | 4,6

СПП „Гейсиське”

УЧРМ | 120 | 655±6,8*** | 11,4 | 388±1,9 | 5,4

УЧеРМ | 47 | 610±10,3 | 11,6 | 390±2,3 | 4,0

При зростанні віку першого осіменіння у телиць обох порід спостерігається збільшення живої маси при першому осіменінні. У ВАТ „Терезине” 44,9% телиць української чорно–рябої молочної породи осіменяли у віці 501-600 днів при живій масі 388 кг і 40,5% у віці 601-700 днів при живій масі 397 кг. 55,8% телиць української червоно-рябої молочної породи осіменяли у віці 601-700 днів при живій масі 409 кг. У СПП „Гейсиське” 35% телиць української чорно–рябої молочної породи осіменяли у віці 601-700 днів при живій масі 393 кг і 35,8% у віці 701 і більше днів при живій масі 402 кг. 59,6% телиць української червоно-рябої молочної породи осіменяли у віці 501-600 днів при живій масі 386 кг.

Отримані результати свідчать, що для визначення оптимального часу першого осіменіння більш важливе значення має не вік, а жива маса і загальний розвиток тварин, оскільки осіменіння телиць з низькою живою масою як в ранньому, так і в пізньому віці призводить до погіршення їх господарської цінності.

Вплив показників відтворної здатності на продуктивне довголіття корів. Тривалість господарського використання корів – одне із важливих питань в системі відтворення стада. Економічно і селекційно вигідно утримувати корів в господарстві більш тривалий час, так як за більш тривалого використання корів підвищується число отелень як за весь період їх життя, так і в розрахунку на 1 рік життя. Скорочення продуктивного довголіття корів негативно впливає на ефект селекції: різко затримуються темпи відтворення стада і інтенсивність обороту в цілому.

У ВАТ „Терезине” корови української чорно-рябої молочної породи за тривалістю утримання в господарстві і господарського використання переважають корів української червоно-рябої молочної породи, відповідно на 95 і 107 днів, але різниця невірогідна, в СПП „Гейсиське” відповідно – на 435 і 371 день (Р > 0,999) (табл. 5).

Всі дані свідчать про більшу економічність корів української чорно-рябої молочної породи в господарських умовах досліджуваних господарств.

В цілому тривалість використання корів обох порід залишається недостатньою, оскільки більшість їх за кількістю отелень не досягають віку, який характеризується найвищими надоями молока (6-7 лактацій). Крім того, коефіцієнт господарського використання знаходиться в межах 0,50-0,59. Це свідчить про те, що співвідношення між періодом вирощування і використання корів майже однакове. Такий підхід до ведення молочного скотарства є економічно збитковим, внаслідок низької компенсації витрат на вирощування корів і надходженням коштів від реалізації молока.

Тривалість використання певним чином пов’язана з відтворною здатністю. Зокрема вік першого отелення та міжотельний період чинять вплив на тривалість продуктивного використання. Результати власних досліджень доводять, що кращі показники за тривалістю використання і довічною продуктивністю, у тварин української чорно-рябої молочної породи ВАТ „Терезине”, мали корови, які отелилися у віці до 800 днів (26-27 місяців). У тварин української червоно-рябої молочної породи ці ж показники були кращі у корів, які отелилися у віці 801-890 днів. У СПП „Гейсиське” у тварин обох порід кращі показники за тривалістю використання і довічною продуктивністю мали корови, які отелилися у віці 801-890 днів. Подальше підвищення віку першого отелення негативно впливає на тривалість продуктивного використання.

При зменшенні чи зростанні показника міжотельного періоду у корів обох порід в досліджуваних господарствах спостерігається зниження тривалості господарського використання і довічного надою, надій на 1 день

господарського використання при зростанні міжотельного періоду зменшується. Зростання міжотельного періоду призводить до неплідності корів і недоодержання від них приплоду.

Показники | ВАТ „Терезине” | СПП „Гейсиське”

УЧРМ | УЧеРМ | УЧРМ | УЧеРМ

Враховано голів | 345 | 73 | 190 | 64

Тривалість днів:

утримання в господарстві

господарського використання

лактування |

2532±48,1

1618±48,8

1398±41,9 |

2437±111,0

1511±113,7

1279±94,7 |

2235±49,2***

1306±48,6***

1105±41,1 |

1800±46,8

935±44,9

788±38,2

Лактацій за період утримання |

4,2±0,12 |

4,1±0,29 |

3,3±0,12 |

2,4±0,12

Одержано телят за період утримання корів, гол. |

4,5±0,12 |

4,4±0,29 |

3,8±0,13 |

2,9±0,14

Довічна продуктивність:

надій, кг

молочний жир, кг |

22486±667,2

862±25,6 |

19970±1567,0

768±60,5 |

13318±530,3***

465±18,4*** |

9176±455,2

347±17,8

Надій на 1 день: утримання в господарстві, кг

господарського використання, кг

лактування, кг |

8,2±0,12**

14,0±0,08***

16,1±0,10 |

7,2±0,31

13,2±0,17

15,3±0,18 |

5,6±0,11***

10,0±0,06

11,8±0,08 |

4,9±0,16

9,8±0,11

11,6±0,13

КГВ | 0,59±0,008 | 0,55±0,022 | 0,55±0,010 | 0,50±0,014

5. Ефективність довічного використання корів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід

Характер проходження отелень у корів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід. Особливу увагу при характеристиці відтворення необхідно приділяти ознакам, що визначають легкість проходження отелень і випадки народження мертвого або слабкого приплоду, це тривалість тільності, маса теляти при народженні, морфометричні показники таза матері і т.п.

Більшість селекціонерів вважають основною причиною важких отелень невідповідність розмірів теляти і корови. Встановлено, що отелення проходять без ускладнень тоді, коли жива маса теляти не перевищує 6-7% маси матері (табл. 6). У ВАТ „Терезине” у корів української чорно-рябої молочної породи з важкими отеленнями жива маса телят коливається в межах 7,0-8,0% (Р > 0,999), у корів української червоно-рябої молочної породи – в межах 7,3-8,1% (Р > 0,999). У СПП „Гейсиське” відповідно – в межах 7,2-8,4 (Р > 0,999) і 7,5-8,3% (Р > 0,999), найбільше її значення у корів-первісток. Це пояснюється низькою живою масою корів і дещо підвищеною живою масою новонароджених телят.

Отелення |

Порода | Відношення маси приплоду до маси корів при отеленнях %

легкому | з незначною допомогою | важкому

n | ±Sх | n | ±Sх | n | ±Sх

ВАТ „Терезине”

1 |

УЧРМ | 29 | 6,8±0,08 | 107 | 7,3±0,04 | 12 | 8,0±0,08***

2 | 61 | 6,3±0,05 | 38 | 6,7±0,05 | 4 | 7,0±0,11***

3 і ст. | 114 | 5,9±0,03 | 42 | 6,3±0,05 | 5 | 7,0±0,04***

1 |

УЧеРМ | 18 | 6,9±0,10 | 45 | 7,3±0,05 | 3 | 7,9±0,14***

2 | 30 | 6,5±0,06 | 23 | 6,5±0,06 | 1 | 8,1

3 і ст. | 64 | 6,1±0,05 | 27 | 6,4±0,06 | 4 | 7,3±0,16***

СПП „Гейсиське”

1 |

УЧРМ | 46 | 6,0±0,11 | 60 | 6,9±0,09 | 17 | 8,4±0,31***

2 | 65 | 5,6±0,08 | 31 | 6,2±0,12 | 12 | 7,7±0,19***

3 і ст. | 97 | 5,5±0,06 | 35 | 6,0±0,11 | 13 | 7,2±0,15***

1 |

УЧеРМ | 20 | 5,9±0,14 | 18 | 7,1±0,15 | 14 | 8,3±0,22***

2 | 27 | 5,9±0,17 | 14 | 6,6±0,12 | 1 | 7,7

3 і ст. | 41 | 5,6±0,06 | 11 | 6,2±0,07 | 4 | 7,5±0,20***

6. Відношення маси приплоду до маси корів при отеленнях

Особливу увагу привертає наявність зв’язку між розмірами теляти та промірами тазо-черевної порожнини корови, котрі мають безпосереднє відношення до процесу плодоношення і родів. Відношення ширини в сідничних горбах до ширини в маклаках визначається індексом шилозадості. При оцінці корів за екстер’єром цей індекс має важливе значення для отелення.

У ВАТ „Терезине” у тварин української чорно-рябої молочної породи індекс шилозадості після першого отелення у корів з важкими отеленнями на 2,8% менший (Р > 0,95), ніж у корів з легкими отеленнями (табл. 7), водночас і жива маса новонароджених телят на 6 кг (Р > 0,999) більша (табл. 8), у корів із третім і старшим отеленнями відповідно – на 3,4% і 7 кг. У тварин української червоно-рябої молочної породи відповідно після першого отелення – на 2,4%

7. Значення індексу шилозадості при отеленні

Отелення |

Порода | Індекс шилозадості при характері отелення,% | легкому | з незначною допомогою | важкому

n | ±Sх | n | ±Sх | n | ±Sх

ВАТ „Терезине”1 |

УЧРМ | 8 | 64,8±0,84* | 33 | 62,0±0,55 | 6 | 62,0±0,78

2 | 20 | 63,1±0,40 | 6 | 61,8±1,37 | - | -

3 і ст. | 55 | 63,4±0,32 | 19 | 61,8±0,71 | 1 | 60,0

1 |

УЧеРМ | 7 | 64,2±0,43 | 13 | 62,8±0,75 | 1 | 61,8

2 | 7 | 63,8±0,80 | 2 | 63,4±0,25 | 1 | 62,3

3 і ст. | 26 | 64,4±0,36*** | 5 | 63,7±0,48 | 2 | 61,8±0,25

СПП „Гейсиське”1 |

УЧРМ | 16 | 64,4±0,64* | 7 | 63,8±0,73 | 4 | 62,5±0,25

2 | 11 | 63,9±0,61** | 7 | 63,1±1,00 | 3 | 61,3±0,55

3 і ст. | 51 | 64,1±0,24** | 15 | 62,1±0,31 | 8 | 62,6±0,44

1 |

УЧеРМ | 8 | 64,2±0,54* | 4 | 62,7±0,66 | 4 | 62,6±0,27

2 | 10 | 63,2±0,51 | 4 | 62,2±0,74 | 1 | 61,2

3 і ст. | 15 | 64,1±0,22*** | 4 | 62,2±0,69 | 2 | 61,8±0,25

8. Жива маса приплоду при отеленнях

Отелення |

Порода | Жива маса приплоду при отеленні

легкому | з незначною допомогою | важкому

n | ±Sх | n | ±Sх | n | ±Sх

ВАТ „Терезине”

1 |

УЧРМ | 8 | 33±0,7 | 33 | 34±0,3 | 6 | 39±0,6***

2 | 20 | 33±0,4 | 6 | 35±0,6 | - | -

3 і ст. | 55 | 33±0,3 | 19 | 35±0,3 | 1 | 40

1 |

УЧеРМ | 7 | 34±0,6 | 13 | 35±0,5 | 1 | 42

2 | 7 | 35±0,3 | 2 | 36±0 | 1 | 40

3 і ст. | 26 | 34±1,4 | 5 | 36±0,6 | 2 | 36±2,5

СПП „Гейсиське”

1 |

УЧРМ | 16 | 31±0,5 | 7 | 31±0,6 | 4 | 40±2,7***

2 | 11 | 30±0,8 | 7 | 35±0,9 | 3 | 41±1,7***

3 і ст. | 51 | 30±0,3 | 15 | 31±0,4 | 8 | 37±1,5***

1 |

УЧеРМ | 8 | 31±0,6 | 4 | 33±1,0 | 4 | 36±1,3***

2 | 10 | 30±0,5 | 4 | 33±1,0 | 1 | 40

3 і ст. | 15 | 31±0,3 | 4 | 34±0,6 | 2 | 39±0,5***

і 8 кг, із третім і старшим отеленнями – на 2,6% (Р > 0,999) і 2 кг. У СПП „Гейсиське” спостерігається подібна тенденція, у тварин української чорно-рябої молочної породи індекс шилозадості після першого отелення у корів з важкими отеленнями на 1,9% менший (Р > 0,95), ніж у корів з легкими отеленнями, і жива маса новонароджених телят на 9 кг більша (Р > 0,999), у корів із третім і старшим отеленнями відповідно – на 1,5% (Р > 0,99) і 7 кг (Р > 0,999). У тварин української червоно-рябої молочної породи відповідно після першого отелення – на 1,6% (Р > 0,95) і 5 кг (Р > 0,999), із третім і старшим отеленнями – на 2,3 (Р > 0,999)% і 8 кг (Р > 0,999).

Спостереження за приплодом показали, що новонароджені бугайці більші за теличок, внаслідок чого важкі отелення та післяродові ускладнення супутні народженню бугайців частіше, ніж теличок.

Отелення є одним із факторів, який діє на відтворну здатність корів. Дослідження показують, що важкі отелення призводять до гінекологічних захворювань і, як наслідок, до продовження часу від отелення до настання першої охоти.

В досліджуваних господарствах ми визначили тривалість сервіс-періоду у корів з легкими, з незначною допомогою та важкими отеленнями. У ВАТ „Терезине” у тварин української чорно-рябої молочної породи сервіс-період після першого отелення у корів з важкими отеленнями на 82 дні більший (Р > 0,95), ніж у корів з легкими отеленнями, у тварин української червоно-рябої молочної породи – на 98 днів. У корів із третім і старшим отеленнями відповідно – на 63 (Р > 0,999) і 54 дні. У СПП „Гейсиське” тривалість сервіс-періоду після першого отелення у корів з важкими отеленнями відповідно – на 31 і 69 днів (Р > 0,95) більша, із третім і старшим отеленнями – на 58 (Р > 0,99) і 56 днів.

Економічна ефективність проведених досліджень. Виходячи з отриманих результатів досліджень, можна стверджувати, що вищі показники економічної ефективності за рахунок скорочення тривалості міжотельного періоду мали корови дослідної групи. Скорочення міжотельного періоду з 405 до 365 днів дає змогу підвищити вихід телят на 10%, що при ціні 853 грн за одну голову приплоду, дає можливість отримати додаткову виручку від приплоду на одну корову у розмірі 85,3 грн.

ВИСНОВКИ

1. На основі проведених досліджень встановлено вплив генетичних та середовищних факторів на відтворну здатність, молочну продуктивність і зв’язок між ними у корів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід, оптимізація яких сприятиме удосконаленню стад молочної худоби за господарськи корисними ознаками та підвищенню економічної ефективності їх розведення.

2. Корови українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід за показниками відтворної здатності поступаються породним вимогам (760-870 днів – вік першого отелення, КВЗ – не менше 1). Вік першого отелення у корів української чорно-рябої молочної породи ВАТ „Терезине” становить 916 днів, СПП „Гейсиське” – 938 днів, у корів української червоно-рябої молочної породи відповідно – 934 і 872 дні. Коефіцієнт відтворної здатності у корів обох порід в досліджуваних господарствах знаходиться в межах 0,90-0,95.

3. Показники відтворної здатності тварин залежать від породної, лінійної належності та від походження за батьком. У досліджуваних господарствах встановлена вірогідна різниця між тваринами, що належать до різних ліній (Р >0,99) та між дочками окремих бугаїв (Р >0,999), що свідчить про можливість селекції за цією ознакою.

4. Із підвищенням надою показники відтворної здатності корів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід (тривалість сервіс- і міжотельного періодів, вік першого отелення, коефіцієнт відтворної здатності) погіршуються. Коефіцієнт кореляції між надоєм і коефіцієнтом відтворної здатності є від’ємним і коливається в межах -0,08 – -0,62 (Р > 0,999).

5. Інтенсивне і цілеспрямоване вирощування ремонтних телиць забезпечує їхній розвиток і формування високої відтворної здатності і молочної продуктивності, що дає змогу значно знизити вік їх плідного осіменіння, скоротити непродуктивний період використання корів.

6. Тривалість продуктивного використання корів залежить від генетичних і середовищних факторів. У ВАТ „Терезине” середня тривалість продуктивного використання корів української чорно-рябої молочної породи становить 4,2 лактації, української червоно-рябої молочної породи – 4,1 лактації. У СПП „Гейсиське” відповідно – 3,3 і 2,4 лактації. Коефіцієнт господарського використання у корів обох порід знаходиться в межах 0,50-0,59, що свідчить про майже однаковий період вирощування і продуктивного використання корів. Індекс плодючості у корів обох порід знаходиться в межах 42-46.

7. На тривалість використання і довічну продуктивність корів помітний вплив здіснює вік першого отелення та тривалість міжотельного періоду. Надто ранні і надто пізні отелення корів негативно відображаються на розвитку господарськи корисних ознак. Найбільша тривалість продуктивного використання та найвищий довічний надій серед тварин української чорно-рябої молочної породи ВАТ „Терезине” мали корови із тривалістю міжотельного періоду 401-430 днів і віком першого отелення до 800 днів, серед тварин української червоно-рябої молочної породи – із тривалістю міжотельного періоду 366-400 днів і віком першого отелення 801-890 днів. У СПП „Гейсиське” у тварин обох порід найбільша тривалість продуктивного використання та найвищий довічний надій у корів із тривалістю міжотельного періоду 401-430 днів і віком першого отелення 801-890 днів.

8. У корів обох порід в досліджуваних господарствах тривалість сервіс- і міжотельного періодів зменшується до 3-4 лактації (Р>0,999). В подальшому спостерігається незначне збільшення тривалості цих періодів. З віком кількість важких отелень у корів обох порід в досліджуваних господарствах зменшується. На характер проходження отелень мають вплив батьки корів та батьки приплоду.

9. Отелення проходять без ускладнень тоді, коли жива маса телят не перевищує 6-7%