Київський національний торговельно-економічний університет
Київський національний торговельно-економічний університет
Пірковіч Катерина Анатоліївна
УДК 620.2:(642.61:671)
ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ПРЕДМЕТІВ
З ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ ДЛЯ СЕРВІРУВАННЯ СТОЛУ
Спеціальність 05.19.08 – товарознавство промислових товарів
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті.
Науковий керівник: | доктор технічних наук, доцент
Артюх Тетяна Миколаївна,
Київський національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів
Офіційні опоненти: | доктор технічних наук, професор
Вілкова Світлана Архипівна,
„Російський університет кооперації”,
Поволзький кооперативний інститут Центросоюзу Російської Федерації, завідувач кафедри товарознавства та експертизи товарів
кандидат технічних наук, доцент
Ємченко Ірина Володимирівна,
Львівська комерційна академія, завідувач кафедри експертизи товарів та послуг
Захист відбудеться “06” червня 2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.02 в Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19.
Автореферат розісланий “04” травня 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Є. В. Тищенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Предмети з дорогоцінних металів для сервірування столу, маючи сукупність властивостей, що забезпечують їм високу споживну цінність та соціокультурну значущість, складають велику частку як в антикварній торгівлі, так і в торгівлі сучасними ювелірними виробами.
Питання товарознавчої експертизи споживчих товарів розглянуті в наукових працях Задесенця Є. Є., Федоренко М. Д., Федорова М. В., Ніколаєвої М. А., Красовського П. О., Вілкової С. А., Коломієць Т. М., Притульської Н. В., Романенко О. Л., Ємченко І. В. Загальні методологічні питання експертного оцінювання ювелірних коштовностей та культурних цінностей докладно визначені у працях Дронової Н. Д., Індутного В. В., Артюх Т. М.
Проте сьогодні на лідируючі позиції серед складових експертного оцінювання ювелірних виробів виходять специфічні споживні властивості, пов’язані з історико-культурними особливостями їх виготовлення та традиціями використання у певний хронологічний період. Методика експертного оцінювання виробів, що мають різне соціальне та функціональне призначення, зокрема предметів побуту, художніх виробів ювелірного мистецтва, а також церковно-культової атрибутики, повинна гарантувати споживачеві визначення справжності та вартості.
Останніми роками на антикварному ринку України спостерігається зростання кількості предметів сервірування столу XVIII – XIX ст., різних за складністю, художнім оздобленням, стилем, а також фальсифікованих.
Дослідженнями цінності та вартості художніх та антикварних ювелірних виробів встановлено, що вони залежать від ретельної ідентифікації: атрибутивної, видової, якісної тощо.
Враховуючи, що процедура ідентифікації предметів сервірування столу взагалі нормативно не оговорюється, виникають значні розбіжності у регламенті їх оцінювання різними експертними організаціями. Використання різної базової вартості, критеріїв ідентифікації та цінності при визначенні оціночної вартості зумовлює різну її величину для страхування, застави, судових органів.
Теоретичне та наукове обґрунтування сутності ідентифікації предметів сервірування столу, в тому числі розробка критеріїв та їх показників, визначення методів дослідження, засобів ідентифікації для мотивації висновку експерта є актуальним завданням в умовах сьогодення. Отже розробка теоретичних основ ідентифікаційної експертизи предметів сервірування столу, що мають культурну значущість, надасть можливість уніфікувати процедуру оцінювання товарів з художньою та історичною цінністю з метою усунення існуючих розбіжностей для вирішення потреб замовника.
Відсутність методики товарознавчої експертизи предметів сервірування столу, а також потреба в її практичному здійсненні визначають актуальність дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до наукової госпдоговірної теми № 487/33 „Методологічні основи і праксеологічні аспекти експертизи непродовольчих товарів” на замовлення Міністерства освіти і науки України (2003 – 2005 рр., № 0103U001174) у Київському національному торговельно-економічному університеті, а також згідно з координаційним планом науково-дослідної роботи КНТЕУ за темами „Діагностика та експертиза дорогоцінних каменів мінерального походження” (2003 р.) та „Розроблення методологічних засад і практичних рекомендацій визначення конкурентоспроможності непродовольчих товарів”, розділ – ювелірні вироби (2006 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – науково-теоретичне обґрунтування товарознавчої експертизи предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу.
Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені і вирішені такі завдання:
- проаналізовано розвиток ювелірної справи з виготовлення предметів сервірування столу в різні хронологічні періоди, починаючи з X ст. до н. е. до сьогодення;
- вивчено значущість показників споживних властивостей і показано їх доцільність при обґрунтуванні критеріїв цінності;
- розроблено класифікацію предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу за соціальним та функціональним призначенням;
- визначено критерії, показники, засоби і методи ідентифікації, що встановлюють видову групу предметів сервірування столу;
- розроблено методику товарознавчої експертизи предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу;
- встановлено якісні характеристики вмісту срібних сплавів для розробки засобів їх ідентифікації в різні хронологічні періоди;
- розроблено критерії цінності й алгоритм розрахунку базової вартості предметів сервірування столу;
- здійснено товарознавчу експертизу предметів сервірування столу різних хронологічних періодів та призначення.
Об’єктами дослідження є предмети сервірування столу, виготовлені з дорогоцінних металів, що мають матеріальну, художню та історичну цінність.
Предметом дослідження є ідентифікація, оцінка якості, цінності та вартості предметів сервірування столу з дорогоцінних металів різного функціонального призначення.
Методи дослідження. Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань виконано з використанням органолептичних, лабораторних та експертних методів. Для визначення хімічного складу виробів було застосовано рентгенофлуоресцентний аналіз (РФА). Твердість визначали за методом Віккерса, дослідження структури здійснювали за допомогою растрової електронної мікроскопії. Обробку даних здійснено за допомогою кореляційного аналізу. Комп’ютерна обробка здійснювалась у стандартній програмі MS Excel 2002 та статистичному пакеті SPSS 10.0.5. Побудова графіків за результатами досліджень здійснювалась у прикладній програмі DeltaGraph.
Наукова новизна одержаних результатів. Науково обґрунтовано критерії та показники видової, якісної, атрибутивної ідентифікації предметів сервірування столу, що дало змогу визначити їх спорідненість за типологічними ознаками. Розроблено класифікацію предметів сервірування столу за ознаками соціального та функціонального призначення, їх виду з метою експертного оцінювання.
Встановлено граничні показники вмісту компонентів срібних сплавів предметів побуту різних періодів, зокрема скіфського, епохи середньовіччя, XVIII – початку XX ст. та сучасних. Розроблено механізм обчислення базової вартості виробів із срібла різної складності виготовлення. Визначено значущість критеріїв цінності, що підвищують базову вартість предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу з художньою та історичною цінністю.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методику ідентифікаційної експертизи предметів сервірування столу з дорогоцінних металів. На її основі здійснено товарознавчу експертизу предметів сервірування столу, що зберігаються в Музеї історичних коштовностей України, Державному сховищі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського і приватних колекціях, за результатами якої складені висновки експертів та визначена оціночна вартість предметів. Апробація методики показала її об’єктивність, відтворюваність і практичну значущість.
Методику впроваджено в діяльність Державного гемологічного центру України (акт впровадження від 25.04.2005 р.), Музею історичних коштовностей України (акт впровадження від 10.04.2006 р.). За допомогою розробленої методики здійснено товарознавчі експертизи за запитами Національного музею історії України по фактах контрабанди на Бориспільській митниці (довідка від 15.06.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора полягає у загальному визначенні мети, завдань та програми досліджень, проведенні експериментальних досліджень, узагальненні та інтерпретації одержаних результатів, формулюванні висновків дисертаційної роботи в цілому.
Результати досліджень, виконаних у співавторстві, одержані при безпосередній участі автора на всіх етапах роботи. При дослідженні мікроструктури об’єктів спільно з науковцями Інституту надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля здобувач взяла участь у проведенні дослідження та провела аналітичну обробку отриманих результатів. Атрибутивна ідентифікація предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу, що мають історичну цінність, виконана спільно з мистецтвознавцями Музею історичних коштовностей України.
У наукових працях, що опубліковані у співавторстві, здобувачеві належать планування дослідної роботи, проведення експериментальних досліджень, обробка та аналіз отриманих даних.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції „Товари XXI століття” (м. Полтава, Полтавський університет споживчої кооперації України, 24-25 жовтня 2002 р.); науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Київського національного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідної роботи 2001 – 2002 рр. (м. Київ, 5-6 березня 2003 р.); науковій конференції, присвяченій 40-річчю створення Музею історичних коштовностей України, „Музейні читання” (м. Київ, 25 грудня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Науки про торгівлю у XXI столітті” (м. Київ, Київський національний торговельно-економічний університет, 9-10 грудня 2004 р.); науковому симпозіумі “Неделя горняка-2005” (м. Москва, Московський державний гірничий університет, 24-28 січня 2005 р.).
Публікації. Основний зміст роботи відображено у 8 наукових статтях, з них 5 надруковані у фахових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаної літератури (131 найменування) та 10 додатків; містить 30 таблиць і 21 рисунок. Обсяг дисертації становить 128 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, зазначено наукову новизну та практичну цінність роботи.
У першому розділі „Теоретичні основи експертного оцінювання предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу” проаналізовано основні результати наукових досліджень щодо оцінювання ювелірних виробів, зокрема предметів сервірування столу. Здійснено аналіз історико-культурних традицій їх виготовлення, що дозволило встановити основні стилістичні ознаки предметів для різних хронологічних періодів. Надано характеристику споживних властивостей виробів, що показала значущість соціальних, естетичних властивостей, показників безпеки. Зроблено акцент на аналізі ідентифікаційних ознак, зокрема на вмісті дорогоцінного сплаву, методі виготовлення, виді оздоблення та обробки, клеймі, фірмі-виробнику. Встановлено, що на сьогодні в Україні відсутній регламент товарознавчої експертизи, що враховує особливості оцінювання предметів сервірування столу.
У другому розділі „Об’єкти та методи досліджень” приведено загальну схему досліджень дисертаційної роботи (рис. 1), описано об’єкти та методи досліджень.
Об’єктами досліджень було обрано предмети з дорогоцінних металів для сервірування столу (ПДМСС), що мають матеріальну, художню та історичну цінність.
Базу даних було сформовано на основі антикварних і сучасних художніх виробів, що зберігаються в Музеї історичних коштовностей України, в Державному сховищі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, в Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського, в приватних колекціях, а також виробах, представлених на аукціонах „Гелос” (Росія).
Під час проведення досліджень застосовували органолептичний метод (для визначення виду виробу, методу виготовлення, виду оздоблення та обробки, художнього стилю, стану збереження виробу тощо), вимірювальний метод (для визначення розмірів, маси).
Для визначення хімічного складу виробів було застосовано рентгенофлуоресцентний аналіз. Твердість визначали за методом Віккерса, дослідження структури здійснювали за допомогою растрової електронної мікроскопії.
Рис. 1. Загальна схема досліджень
У роботі було використано метод рангової кореляції експертних оцінок для виявлення найбільш значущих критеріїв цінності виробів. Для обробки даних застосовано кореляційний аналіз. Комп’ютерна обробка здійснювалась у стандартній програмі MS Excel 2002 та статистичному пакеті SPSS 10.0.5. Побудова графіків за результатами досліджень відбувалась у прикладній програмі DeltaGraph Version 5.0.1 для середовища Windows 95, 98, 2000, NT.
Експериментальні дослідження проводили в лабораторіях Київського національного торговельно-економічного університету, Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, Національного технічного університету України „КПІ”, Інституту надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля, Музеї історичних коштовностей України.
У третьому розділі „Розробка науково-теоретичних основ товарознавчої експертизи предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу” запропоновано класифікацію ПДМСС для цілей експертного оцінювання, обґрунтовані критерії, показники, засоби і методи ідентифікації, розроблено технічний регламент експертизи ПДМСС.
Існуючі класифікації поділяють ювелірні товари за ознаками призначення, матеріалу, методу виготовлення, виду оздоблення та обробки. ПДМСС класифікують за комплектністю та видом виробу. Вивчення асортименту ПДМСС в історичному аспекті показало необхідність їх групування для цілей експертизи за соціальним та функціональним призначенням.
За соціальним призначенням доцільно виокремити такі угруповання предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу: побутовий посуд, посуд для соціальних обрядів (братина, єндова тощо), предмети пожалувань (кубок, ківш тощо), нагороди, прикраси, предмети колекціонування, предмети для церковно-культових обрядів.
Враховуючи культурні традиції використання та їх розповсюдженість, запропоновано виокремити такі групи за функціональним призначенням: столові вироби, посуд для пиття, столовий посуд, чайний і кавовий посуд, церковно-культова атрибутика. Відповідно, комплекти, сформовані з одиничних предметів, належать до столового приладдя, наборів для пиття, столових наборів, чайних та кавових наборів.
До класифікації ПДМСС за видами було додано вироби, які мають історичне значення, зокрема братини, єндови, ставчики, розсольники, міси, воронки, веко, бульотки тощо.
До церковно-культової атрибутики, що задіяна в обрядах причастя, віднесено дискоси, кратири, лжиці, потири тощо.
З метою уніфікації оцінювання предметів сервірування столу розроблені критерії документальної, видової, якісної та атрибутивної ідентифікації. Так, при проведенні документальної ідентифікації встановлено такі критерії: історія побутування виробу, причетність до історичних подій, видатних особистостей, інших пам’яток культури, визнання автора, фірми, а також самого виробу. Найбільш суттєвими критеріями видової ідентифікації предметів сервірування столу визначено функціональне та соціальне призначення, вид виробу, метод виготовлення, вид оздоблення та обробки, вид вставки, вид металевого сплаву. При проведенні якісної ідентифікації основними ознаками визначено: пробу і вміст дорогоцінного сплаву, кількісні ознаки (масу, розмір), стан збереження. На відміну від інших груп товарів для предметів сервірування столу визначальне значення має атрибутивна ідентифікація, яка включає такі критерії: типовість, художній, авторський стиль, клеймо, ім’я майстра, назву фірми, виробника, вік виробу.
Для з’ясування типової групи виробів були визначені характерні ознаки антикварних предметів за формою, конструкцією, часом побутування, соціальним та функціональним призначенням. Визначено ідентифікаційні ознаки зовнішнього виду виробів церковно-культового призначення, зокрема за формою, конструкцією, зображеннями і позначками.
Рівень складності виду оздоблення та обробки підвищує цінність срібних виробів. Ідентифікація ПДМСС за видом оздоблення та обробки може підтвердити або спростувати час створення, власне виготовлювача або майстра і в подальшому певним чином збільшити оціночну вартість. З цією метою було розроблено шкалу оцінки рівнів складності техніки оздоблення та обробки (табл. 1).
Відповідно до завдань експертизи здійснюється вибір критеріїв і показників ідентифікації, а також методів і засобів для їх визначення.
Схема послідовності виконання основних завдань товарознавчої експертизи ПДМСС наведена на рис. 2.
У четвертому розділі „Товарознавча експертиза предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу” представлено результати експертизи ПДМСС різних хронологічних періодів, що була проведена за розробленим технічним регламентом.
Здійснено документальну, видову, якісну та атрибутивну ідентифікацію об’єктів дослідження.
Таблиця 1
Оцінювання рівнів складності основних видів оздоблення та обробки предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу
Вид оздоблення та обробки | Рівень складності | Пересічний | Високий | Найвищий | k = 0,1 – 0,2 | k = 0,2 – 0,5 | k = 0,5 – 1,0 | Карбування | Контурне карбування, невеликий однотипний візерунок | Рельєфне, декоративно-фактурне карбування складного візерунку | Рельєфне, декоративно-фак-турне карбування складного візерунку з ви-соким ступе-нем деталіза-ції на значній поверхні виробу, а також ажурне карбування | Басма | У вигляді бортового орнаменту, невели-кого візерунка | Тиснення на значній площі виробу | Гравіру-вання | Окреме просте зображення | Монограми, напи-си, складні зобра-ження | Різноманітні складні композиції, значна площа візерунку | Емаль | | Виїмчаста емаль, покриття емаллю окремих деталей, вставок | Перегородчаста, філігранна, живописна емаль | Чернь | Чорніння фону при литті і штампуванні | У сукупності з гравіруванням | У сукупності з філігран-ню, карбуванням, золо-ченням | Скань | | Накладна простої орнаментації | Накладна складної орна-мен-тації, ажурна, скань в поєднанні з зерню | Золочення | Покриття до 50 % поверхні | Покриття понад 50 % поверхні | Інкрустація | Оздоблення страза-ми, металевими, фа-янсовими вставками | Оздоблення кош-товним камінням, перламутром, слоновою кісткою | Насічка (інкрустація золо-тою або срібною проволо-кою) у вигляді складної ком-позиції |
Для проведення якісної ідентифікації за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу експериментально визначено граничні показники вмісту срібних сплавів предметів сервірування столу різних хронологічних періодів (табл. 2).
Аналіз вмісту дорогоцінних сплавів свідчить про схожість хімічного складу предметів побуту скіфського і середньовічного періоду, а також виробів XVIII і XIX – початку XX ст. (рис. 3; 4; 5).
Встановлено, що предмети побуту скіфського і середньовічного періодів виготовлені з високопробного срібла (92,39 – 99,40%), містять незначну кількість міді (переважно до 4,39%), проте різняться за формою, сюжетом композиції тощо.
Рис. 2. Схема послідовності виконання основних завдань товарознавчої експертизи предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу
У предметах XVIII – початку XX ст. вміст Ag знаходиться в межах від 75,11 до 96,30%. Вміст Cu коливається від 3,46 до 24,01%. Вироби, що мають срібні деталі, виготовлені зі сплавів із вмістом Au, в тому числі до 20%. Результати проведених досліджень свідчать про легування срібних сплавів XVIII – початку XX ст. міддю для зміни їх властивостей.
Проведені дослідження вказують на створення у XVIII-XIX ст. ПДМСС з поєднанням деталей різного хімічного складу.
Таблиця 2
Граничні показники вмісту срібних сплавів предметів сервірування столу, визначені за допомогою РФА
Історичний період | Проба (клеймо) | Вміст хімічних елементів, % | Ймовірні домішки | Ag | Cu | Au | Pb
Вироби скіфського періоду (VII ст. до
н. е. – III ст. н. е.) | 92,39 – 98,93 | 0,43 – 7,18 | 0,21 – 0,65 | 0 – 0,32 | Br, Zn, Fe, Bi | Вироби середньовічного періоду (IV – XIV ст.) | 94,60 – 99,40 | 0 – 4,39 | 0,20 – 0,50 | 0,21 – 0,87 | Zn | Вироби XVIII ст. | 75,11 – 95,38 | 3,50 – 24,01 | 0,30 – 20,27 | 0 – 0,39 | Br, Zn, Fe, Ni | Вироби XIX – початку XX ст. | 84/ золот-никова | 76,84 – 96,30 | 3,46 – 22,61 | 0 – 3,18 | 0 – 0,40 | Br, Zn, Fe, Ni | Сучасні вироби (ІІ пол. XX ст. – початок XXI ст.) | 925/ мет-рична | 89,06 – 95,62 | 4,38 – 10,94 | 0 – 0,06 | 0 – 0,06 | Fe
За допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу визначено ряд підробок. Як приклад, наведемо інформаційну та якісну фальсифікації виробу, які були встановлені за рахунок зміни його маси шляхом введення свинцю і впаювання відомого клейма фірми К. Фаберже (рис. 6).
Дослідження вмісту сплавів сучасних предметів сервірування столу, виготовлених зі срібла, свідчать про наявність в них незначної кількості домішок порівняно з антикварними. Вміст Fe до 0,20 % (в антикварних – до 0,31 %), Au до 0,06 % (в антикварних – до 3,18 %). Це обумовлено високотехнологічними процесами сучасного виробництва ПДМСС, на відміну від антикварних, і випуском виробів з оптимальними фізико-механічними властивостями.
На підставі отриманих даних встановлено, що вміст срібла в сучасних сплавах предметів сервірування столу відповідає зазначеній пробі, вміст міді – менше норми. Вміст заліза, а також загальний вміст домішок, як правило, перевищують встановлені межі.
Додатковим показником якості, що свідчить про кількісний вміст дорогоцінного сплаву, обрано мікротвердість предметів сервірування столу. Легуючі компоненти, насамперед мідь, додають до складу срібного сплаву для збільшення твердості і міцності. Отже сплави з більш високим вмістом срібла мають меншу твердість, що зафіксовано в чинній нормативній документації. За результатами визначення мікротвердості сучасних предметів сервірування столу зі срібла за методом Віккерса встановлено, що її величина знаходиться в допустимих межах за НД для кожної проби.
Мікроструктура є важливим показником ідентифікації, що характеризує термін і умови зберігання предмета, а отже час його створення. Дослідження структури предметів сервірування столу зі срібла різних хронологічних періодів методом електронної мікроскопії (растровомікроскопічні зображення сарматської склянки I ст. до н.е. (рис. 7), кухля кінця XVII ст. (рис. 8), кавової ложки 2004 р. ВАТ „Київський ювелірний завод” (рис. 9)) вказують на неоднорідність структури, насамперед, старовинного сплаву.
Це зумовлено недосконалістю технології виготовлення предметів сервірування столу до XIX ст. і значним терміном зберігання в агресивному середовищі (від 300 до 2000 років). Це є свідченням того, що чим більший вік виробу, тим більш неоднорідна його структура. Крім того, ідентифікаційною ознакою часу створення виробу є розмір зерен металу. Швидко охолоджений і механічно оброблений метал має дрібніші зерна, ніж литий і повільно охолоджений. Чим швидше метал холоне, тим більше виникає центрів кристалізації і тим дрібніші кристаліти (зерна). Отже сучасні вироби мають дрібнішу структуру порівняно з антикварними, що і підтверджують отримані зображення.
За допомогою рентгенівського мікроаналізу встановлені легкі елементи Ca, P, Cl в складі антикварних виробів (рис. 10). Присутність саме таких домішок та їх залягання на межі зерен основної матриці (Ag-Cu) свідчить про наявність шлаків від вхідної сировини, які є ознаками недостатнього її афінажу, що і підтверджує давність сплаву.
У п’ятому розділі „Визначення оціночної вартості предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу” здійснено оптимізацію критеріїв для експертної оцінки ПДМСС, уточнено механізм прогнозування вартості і проведено визначення оціночної вартості антикварних ПДМСС.
На основі визначених критеріїв ідентифікації та вивчених літературних джерел було складено перелік критеріїв цінності ПДМСС. Після ранжирування фахівцями було обрано найбільш значущі критерії цінності, до яких належать: вік виробу; рівень суспільного визнання автора, майстра або фірми; наявність клейм та позначок; наявність історії побутування; причетність до видатних особистостей; причетність до інших пам’яток культури; цінність виробу для музейних колекцій, ринку антикварних виробів (ліквідність); причетність до історичних подій; особливі якості; типовість; безпеку використання; оригінальність форми; майстерність (досконалість) художнього виконання; комплектність; рівень визнання виробу; масштабність художньої ідеї.
Запропоновано алгоритм розрахунку базової вартості ПДМСС, що передбачає врахування вартості матеріалів, виробничих витрат за допомогою коефіцієнта відповідно до визначених рівнів складності методу виготовлення та техніки оздоблення та обробки.
За розробленим алгоритмом визначено оціночні вартості ПДМСС різних хронологічних періодів. Як приклад, наведено розрахунок оціночної вартості предметів сервірування столу, зокрема кубку, що зберігається в Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського (табл. 3).
Аналіз складності методу виготовлення і видів оздоблення та обробки кубку дозволяє визначити коефіцієнт – 0,5 від вартості матеріалів.
Таблиця 3
Приклад ідентифікації і визначення оціночної вартості антикварних предметів сервірування столу зі срібла
Найменування, призначення, розпорядник, зовнішній вигляд | Проба, вага | Атрибуція | Складність виготовлення, знос | Критерії цінності (ранг) | Кубок для соціальних обрядів і прикрашання / Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського | 800, 480,3 г | Виготовлений наприкінці XVII – початку XVIII ст. у Гданську (Польща) майстром Петером Роде ІІІ; типовий предмет; частково присутній набір клейм та позначок | Кування, лиття фігурки; складність виду оздоблення та обробки: висока k=0,5 (рельєфне карбування складного візерунку, гравірування, золочення), 20% зносу | 1. Вік виробу (до 1000 років) – 8;
2. Майстер місцевого значення – 2;
3. Значущість для музейних колекцій висока – 2;
4. Частково присутній набір клейм та позначок
2.
Індекс споживної цінності = 64 |
Вартість матеріалів M = 480,3Ч0,800Ч0,45 = 172,91 у.о.
Базова вартість БВ = 172,91Ч1,05Ч(1+0,5) = 272,33 у.о.
Оціночна вартість ОВ = 272,33Ч(1-0,2)Ч64 = 13943 у.о.
Дефекти, виявлені під час експертизи, зменшують на 20% оціночну вартість кубку. Результати ідентифікаційної експертизи дають підставу визначити індекс споживної цінності, що дорівнює 64.
Наведені розрахунки свідчать, що вартість предметів Історичного фонду України набагато більша, ніж досліджених виробів вільного ринку.
Для перевірки ефективності розробленої методики експертного оцінювання ПДМСС було проведено оцінювання виробів, виставлених на російському аукціоні „Гелос”.
При дослідженні узгодженості оціночної вартості виробів та їх аукціонної вартості за каталогом „Гелос” доцільно розрахувати внутрішньокласовий коефіцієнт кореляції. Він, на відміну від кореляційних коефіцієнтів Пірсона, враховує не тільки узгодженість двох ознак відносно загальної спрямованості, але й відносно середніх рівнів обох змінних. У нашому випадку внутрішньокласовий коефіцієнт кореляції K=0,8365. Він свідчить про високий рівень узгодженості оціночної вартості ПДМСС, розрахованої за нашою методикою, та їх аукціонної вартості за каталогом.
Проведені розрахунки засвідчили ефективність використання запропонованого алгоритму визначення оціночної вартості ПДМСС.
ВИСНОВКИ
1. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено можливість проведення товарознавчої експертизи предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу різних хронологічних періодів завдяки використанню ідентифікації, визначенню цінності та прогнозуванню вартості.
2. Запропоновано класифікацію предметів сервірування столу для цілей експертного оцінювання за ознаками соціального та функціонального призначення, способу виготовлення, розширено видовий асортимент шляхом включення старовинних предметів побуту і церковно-культових виробів.
3. Оптимізовано критерії, показники, засоби і методи документальної, видової, якісної та атрибутивної ідентифікації предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу, які дозволяють встановити типову групу предмета за найсуттєвішими ознаками.
4. Встановлено індикатори ідентифікації срібного сплаву певного хронологічного періоду. Запропоновані граничні показники хімічного вмісту основних та легуючих компонентів виробів різних хронологічних періодів. Визначено вміст срібла в сплавах предметів побуту скіфського і середньовічного періодів, який становить від 92,39 до 99,40 %, предметів XVIII – початку XX ст. – від 75,11 до 96,30 %. Так, скіфські і середньовічні вироби містять незначну кількість міді (до 4,39 %), а в предметах XVIII – початку XX ст. вміст міді складає від 3,46 до 24,01 %. Встановлений вміст міді в поєднанні з домішками є критерієм давності предмета.
5. Встановлені характерні домішки срібних сплавів різних хронологічних періодів та межі їх вмісту. Так, в сучасних сплавах вміст Fe до 0,20 % (в антикварних – до 0,31 %), Au до 0,06 % (в антикварних – до 3,18 %).
6. Виявлено неоднорідність структури срібних сплавів старовинних виробів, встановлено легкі домішки Ca, P, Cl, а також наявність більш крупних зерен порівняно з сучасними сплавами. Це свідчить про недосконалість технології виготовлення, в тому числі недостатній афінаж сировини і значний термін зберігання, що підтверджує давність сплаву.
7. Розроблено технічний регламент товарознавчої експертизи предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу, що визначений із врахуванням їх видової специфіки.
8. Запропоновано оцінку рівнів складності основних видів оздоблення та обробки предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу, а також уточнено алгоритм розрахунку базової вартості. Встановлено найбільш значущі критерії цінності, які використовуються при визначенні оціночної вартості предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу.
9. Проведено товарознавчу експертизу предметів сервірування столу з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України та з приватних колекцій, що надало можливість здійснити апробацію розробленої методики ідентифікаційної експертизи і довести об’єктивність визначення оціночної вартості предметів сервірування столу для цілей страхування, застави, купівлі-продажу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Артюх Т.М., Торопкова (Пірковіч) К.А. Деякі аспекти ювелірно-матеріалознавчої експертизи предметів сервірування столу з дорогоцінних металів // Вісн. Донецького держ. ун-ту економіки і торгівлі. Сер. Технічні науки. – 2004. - №1(21). – С. 24-30.
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні досліджень хімічного складу предметів сервірування столу, виготовлених з дорогоцінних металів, на спектрометрі енергій рентгенівського випромінювання, обробці та аналізі отриманих результатів.
2. Торопкова (Пірковіч) К.А. Основні підходи щодо експертного оцінювання предметів сервірування столу, виготовлених з дорогоцінних металів та коштовного каміння // Сучасні проблеми товарознавства: Зб. наук. пр. – К.: КНТЕУ, 2004. – С. 95-99.
3. Торопкова (Пірковіч) К.А. Експертне оцінювання предметів, виготовлених із дорогоцінних металів // Вісн. КНТЕУ. Спецвипуск. – 2005. – №2. – Ч.1. – С. 117-120.
4. Торопкова (Пірковіч) К.А. Особливості хімічного складу та структури антикварних предметів сервірування столу, виготовлених зі срібла // Вісн. КНТЕУ. Спецвипуск. – 2005. - №3. – С. 198-203.
5. Артюх Т.М., Пірковіч К.А. Класифікація та оцінювання антикварних предметів із дорогоцінних металів для сервірування столу // Товари і ринки. – 2006. - №2 – С. 39-44.
Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні аналізу видового асортименту предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу та розподілу їх по групах за функціональним призначенням, а також розрахунку оціночної вартості обраних предметів.
В інших виданнях:
6. Торопкова (Пірковіч) К.А., Індутний В.В., Артюх Т.М. Оцінка старовинних предметів сервірування столу, виготовлених з дорогоцінних металів та коштовного каміння // Коштовне та декоративне каміння. – 2003. - №3(33). – С. 3-18.
Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні критеріїв експертного оцінювання предметів сервірування столу, виготовлених з дорогоцінних металів, підборі зразків і розрахунку їх оціночної вартості.
7. Торопкова (Пірковіч) К.А. Товарознавча експертиза предметів сервірування столу, виготовлених з дорогоцінних металів // Музейні читання. – 2006. – С. 178-186.
Матеріали конференцій:
8. Торопкова (Пірковіч) К.А. Аналіз історико-культурних традицій у виготовленні ювелірних коштовностей як фактор їх оцінювання // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 24-25 жовтня 2002 р. „Товари XXI століття”. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. – Ч.1. – С. 154-156.
АНОТАЦІЯ
Пірковіч К.А. Товарознавча експертиза предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19.08 – товарознавство промислових товарів. Київський національний торговельно-економічний університет Міністерства освіти і науки України, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено науково-теоретичному обґрунтуванню товарознавчої експертизи предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу.
У роботі розроблено класифікацію предметів сервірування столу для цілей експертного оцінювання, обґрунтовано критерії та показники документальної, видової, якісної та атрибутивної ідентифікації предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу.
Запропоновано використання граничних показників вмісту основних та легуючих компонентів у виробах зі срібла різних хронологічних періодів. Встановлено характерні домішки срібних сплавів різних хронологічних періодів та межі їх вмісту.
Визначено найбільш значущі критерії цінності предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу, уточнено механізм прогнозування їх вартості та здійснено розрахунок оціночної вартості предметів сервірування столу, що мають художню та історичну цінність.
Ключові слова: предмети з дорогоцінних металів для сервірування столу, товарознавча експертиза, ідентифікаційна експертиза, ідентифікація, класифікація, споживні властивості, критерії, показники.
АННОТАЦИЯ
Пиркович Е.А. Товароведная экспертиза предметов из драгоценных металлов для сервировки стола. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.19.08 – товароведение промышленных товаров. Киевский национальный торгово-экономический университет Министерства образования и науки Украины, Киев, 2007.
Диссертация посвящена научно-теоретическому обоснованию товароведной экспертизы предметов из драгоценных металлов для сервировки стола.
В работе разработана классификация предметов сервировки стола для целей экспертного оценивания, которая включает такие признаки, как социальное, функциональное назначение, способ изготовления, а также расширена видовая классификация путем включения антикварных видов предметов сервировки стола и церковно-культовых изделий.
Обоснованы критерии, показатели, средства и методы документальной, видовой, качественной и атрибутивной идентификации предметов сервировки стола, изготовленных из драгоценных металлов. Разработан технический регламент товароведной экспертизы предметов из драгоценных металлов для сервировки стола, который учитывает особенности данных предметов.
Согласно разработанному алгоритму проведена товароведная экспертиза предметов из драгоценных металлов для сервировки стола разных хронологических периодов.
Предложено использование граничных показателей содержания основных и легирующих компонентов в изделиях из серебра разных хронологических периодов. Установлены характерные примеси серебряных сплавов разных хронологических периодов и пределы их содержания.
С помощью растрового электронного микроскопа проведены исследования структуры предметов из серебра разных хронологических периодов, что показали неоднородность структуры антикварных изделий, а также более крупные зерна по сравнению с современными сплавами. Это свидетельствует о несовершенстве технологии изготовления, в том числе недостаточном аффинаже сырья и большом сроке хранения, что подтверждает давность сплава.
Путем ранжирования экспертами определены наиболее значимые критерии ценности предметов из драгоценных металлов для сервировки стола, уточнен механизм прогнозирования их стоимости и произведен расчет оценочной стоимости предметов для сервировки стола, что имеют художественное и историческое значение. Полученные результаты показали эффективность использования экспертной оценки для определения оценочной стоимости предметов из драгоценных металлов для сервировки стола.
Ключевые слова: предметы из драгоценных металлов для сервировки стола, товароведная экспертиза, идентификационная экспертиза, идентификация, классификация, потребительские свойства, критерии, показатели.
ABSTRACT
Pirkovich K.A. The Commodity Expertise of Precious-Metal Items for Styling a Table. – Manuscript.
Dissertation for obtaining of scientific level of Candidate of technical sciences by the specialty 05.19.08 – commodity science of industrial goods. Kyiv National University of Trade and Economics, Ministry of education and science of Ukraine, Kyiv, 2007.
The thesis is devoted to scientific and theoretical grounding of the commodity expertise of precious-metal items for styling a table.
The paper sets forth a classification of serving items for the purposes of expert evaluation and grounds the criteria and parameters of documental, specific, qualitative and attributive identification of precious-metal items for styling a table.
It has been proposed to use the boundary values of principal and alloying components in silver items of various chronological periods. The thesis has ascertained the specific admixtures of silver alloys of various chronological periods and their boundary values.
The paper sets up the most significant criteria of value of precious-metal items for styling a table, specifies the method of their cost forecasting and calculates the assessment value of the artistic and historical serving items.
Key words: precious-metal items for styling a table, commodity expertise, identification expertise, identification, classification, consumer properties, criteria, parameters.
Пірковіч Катерина Анатоліївна
ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ПРЕДМЕТІВ З ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ для СЕРВІРУВАННЯ СТОЛУ
Підп. до друку 24.04.07. Формат 60х84/16. Папір письм.
Ризографія. Ум. друк. арк. 0,93. Ум. фарбо-відб. 1,05.
Обл.-вид. арк. 1,00. Тираж 100 пр. Зам. 419.
Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ
02156, Київ – 156, вул. Кіото, 19
