МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Проскура Катерина Петрівна

УДК 658.15.336.22(477)

УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВИМ НАВАНТАЖЕННЯМ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04. — Економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристично-рекреаційний комплекс)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ — 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту Європейського університету, м.Київ

Науковий керівник: МІХАЙЛЕНКО Віктор Мефодійович -

доктор технічних наук, професор,

директор Українського науково-дослідного інституту

системних досліджень, стабілізації та розвитку

економіки при Європейському університеті,

завідувач кафедри математичних дисциплін

Європейського університету.

Офіційні опоненти: СКРИПНИК Андрій Васильович -

доктор економічних наук, професор,

завідувач кафедри економічної кібернетики

Кримського інституту бізнесу м. Сімферополь;

СЕРЕБРЯНСЬКИЙ Дмитро Миколайович -

кандидат економічних наук, старший науковий

співробітник Науково-дослідного центру з проблем

оподаткування Національного університету Державної

податкової служби України.

Захист відбудеться “14” лютого 2008р. о 14-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради № К 26.063.01 Європейського університету за адресою: 03115, м. Київ, б-р Вернадського 16в.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Європейського університету за адресою: 03115, м. Київ, вул. Депутатська 15/17.

Автореферат розісланий “_21____” __грудня_________2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент Луцій О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Важливим завданням, що стоїть перед Україною на етапі зростання економіки, є забезпечення ефективного управління фінансово-господарською діяльністю вітчизняних підприємств, і на цій підставі – підвищення прибутковості їхньої діяльності. Одним з основних аспектів вирішення цього завдання є створення системи управління податковим навантаженням, при впровадженні якої податки виконували б не тільки свою фіскальну функцію (формування доходів бюджету), а й сприяли підвищенню ділової активності підприємств, стимулювали підприємництво, зростання обсягів виробництва продукції та надання послуг.

Незначний досвід управління оподаткуванням у багатоукладній економіці, дефіцит кадрів, які володіють необхідною економічною підготовкою, недостатнє висвітлення питань з проблем оподаткування в спеціальній економічній літературі під час створення податкової системи призвело до необхідності орієнтації на зарубіжну практику оподаткування. Отже, податкову систему України було створено на підставі систем високорозвинених європейських країн, хоч на той час економіка нашої країни не в змозі була витримати такий рівень податкового навантаження. Надмірне податкове навантаження поряд із загальною економічною кризою та недостатнім рівнем розвитку головних інституцій ринкової економіки призвело до значної тінізації української економіки. Спроби змінити це становище за допомогою впровадження узгоджених правил відносно тривалої податкової стратегії (Податкового кодексу) залишалися не реалізованими, завдяки значній поляризації законодавчої влади і, як наслідок цього, ? неможливості досягнення компромісу.

Постійні зміни в податковому законодавстві призводять до нестабільності діючої податкової системи і не сприяють розв’язанню численних проблем, пов’язаних з управлінням податковим навантаженням підприємств, яке залишається досить надмірним. Накопичений досвід з управління оподаткуванням потребує наукового аналізу теоретичних і методологічних положень управління податками на сучасному етапі розвитку країни, оцінювання наявних позитивних і негативних результатів і визначення шляхів оптимізації управління податковим навантаженням вітчизняних підприємств.

При розробленні Податкового кодексу доцільно врахувати нові досягнення світової економічної думки, серед яких, у першу чергу, слід виділити дослідження податкового навантаження на макрорівні, проведені Є. Мендозою, Дж. Стигіцем та Віто Танзі, на мікрорівні ? Дж. Майлсом. Що стосується впливу податкового навантаження на темпи економічного розвитку, то тут слід відмітити роботи російських дослідників Є. Гайдара та А. Ілларіонова. Емпіричні та аналітичні результати аналізу управління податковим навантаженням на рівні підприємства й оцінка впливу податкової системи та окремих її елементів на фінансово-господарську діяльність підприємств містяться в роботах українських учених В.Л. Андрущенка, Є.І. Бойко, М.Д. Білик, В.В. Вітлінського, В.П. Вишневського, В.М. Геєця, О.Д. Данілова, О.І. Дем’янчук, А.В. Єлісеєва, Т.І. Єфименка, А.Г. Загороднього, Ю.Б. Іванова, С.В. Каламбет, О.П. Кириленко, А.І. Крисоватого, О.Є. Кузьміна, В.М. Мельника, Л.О. Омельянович, С.В. Онишко, В.М. Опаріна, А.М. Поддєрьогіна, Ю.В. Пасічника, С.П. Ріппи, А.В. Скрипника, А.М. Соколовської, Л.Л. Тарангул, В.М. Федосова, Н.П. Фліссак та інших.

Незважаючи на значну кількість праць з тематики, що досліджується, ряд питань залишилося поза межами досліджень. Серед них, у першу чергу, такі питання:

- як впровадити кількісні оцінки податкового навантаження на мікрорівні;

- як розрахувати податкове навантаження з урахуванням соціальних платежів;

- який фактичний рівень податкового навантаження на мікрорівні;

- що впливає на вибір шляху управління податковим навантаженням.

Усі ці питання потребують термінового вирішення, тому що проблема зменшення податкового навантаження на економіку, про яку йдеться в Концепції розвитку податкової системи України і на позитивне вирішення якої очікує все суспільство, залишилася невирішеною. Необхідністю вирішення зазначених проблем зумовлено вибір теми даного дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу проведено відповідно до тематики наукових досліджень кафедри менеджменту Європейського університету: "Економічні проблеми теорії і практики менеджменту сталого розвитку економічних систем" (державний реєстраційний номер ? 0101U007350). У розрізі наукової теми автором дисертаційного дослідження самостійно було виконано розділ "Оцінювання фактичного податкового навантаження на мікрорівні на прикладі підприємств міста Києва".

Мета й завдання дослідження. Мета визначається актуальністю теми дослідження і полягає в узагальненні теоретичних положень і розробленні практичної методики щодо підвищення ефективності управління податковим навантаженням вітчизняних підприємств.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- аналіз ефективності виконання регулюючої та фіскальної функції діючої системи оподаткування;

- розроблення методичних основ оцінки податкового навантаження на макро- та мікрорівні;

- оцінювання можливостей змін податкового законодавства з метою досягнення консенсусу між підприємцем і державою та ефективного управління податковим навантаженням;

- аналіз фактичного стану управління податковим навантаженням на підприємствах міста Києва;

- розроблення рекомендацій щодо зменшення рівня корумпованості взаємовідносин між підприємцем і податковою адміністрацією за допомогою використання ігрових методів вирішення конфліктних ситуацій;

- обґрунтування шляхів оптимізації управління податковим навантаженням на підприємствах за умови виконання бюджетного обмеження;

- розроблення моделі управління податковим навантаженням підприємств.

Об'єктом дослідження є система взаємовідносин платника податків та податкової адміністрації, що виникають в процесі підприємницької діяльності в умовах діючого податкового законодавства.

Предметом дослідження є методологія, моделі та методи управління податковим навантаженням підприємств.

Методологія і методика дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дослідження є положення сучасної економічної теорії та наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених.

У процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення для уточнення понятійного апарату; системного аналізу й синтезу – для класифікації принципів побудови податкової системи; методи кореляційного та регресійного аналізу - для обробки емпіричної інформації; формалізації та економіко-математичного моделювання - для аналізу податкового навантаження й можливих шляхів його зменшення; ігрові методи - для вирішення конфліктних ситуацій між підприємцем і податківцем.

Інформаційна база для вирішення поставлених завдань сформована на основі нормативно-правових документів України, аналітичних оглядів і робочих матеріалів, міжнародних експертних оцінок щодо функціонування податкових систем, звітності Державної податкової адміністрації України, матеріалів Міністерства фінансів України й Державного комітету статистики України, спеціалізованих наукових журналів і періодичних видань.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні теоретичних і практичних положень, спрямованих на підвищення ефективності процесу управління податковим навантаженням підприємств.

·

- отримано аналітичну оцінку фактичного податкового навантаження та розподілу декларованої рентабельності підприємств міста Києва;

- на підставі діючого законодавства запропоновано модель розрахунку величини податкового навантаження щодо валового доходу та прибутку;

- на підставі узагальненої моделі корисності корупційних дій зроблено дослідження заходів щодо ефективного управління податковим навантаженням залежно від параметрів державного регулювання.

·

- метод оцінки впливу оподаткування та амортизації на результати організаційно-фінансової діяльності підприємств;

- модель оцінки фіскальної ефективності використання спрощеної системи оподаткування;

- використання ігрових методів для вирішення конфліктних ситуацій між підприємцем і податковим інспектором і зменшення рівня корумпованості податкових органів.

·

- дослідження теоретичних і методологічних аспектів формування податкової системи України;

- аналіз ефективності податкових перевірок у місті Києві.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання даних дисертаційного дослідження під час впровадження змін податкового законодавства з метою зменшення податкового навантаження на мікрорівні. Крім того, в роботі запропоновано підходи щодо поліпшення фінансування підприємств та збільшення ефективності економічно-організаційного управління за допомогою оптимізації податкового навантаження. Впровадження рекомендацій щодо регулювання взаємовідносин підприємця та податкового інспектора, отриманих за допомогою ігрових методів, повинно сприяти зменшенню корумпованості податкової служби України.

Окремі висновки й пропозиції впроваджено у фінансово-господарській діяльності ЗАТ “Екотехніка” (довідка про впровадження № 35 від 18.06.2007р.). Результати досліджень впроваджено в навчальний процес Київського міжнародного університету (довідка № 340 від 20.06.2007р.), Київського економічного інституту менеджменту (довідка №74 від 19.06.2007р). Пропозиції щодо впровадження методики оцінювання податкового навантаження застосовуються в діяльності ДПА України (довідка про впровадження №20-115 від 20.06.2007р.).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійним завершеним науковим дослідженням, у якому викладено та обґрунтовано авторський підхід до формування ефективної системи управління податковим навантаженням підприємства. Усі наукові результати, висновки та пропозиції, викладені в дисертації, розроблені та отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на конференціях: у м. Сімферополі на Міжнародній науково-практичній конференції „Наукове забезпечення процесів реформування економічних відносин в умовах глобалізації”, 20-22 квітня 2007 р.; у м. Ірпені на IV Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці”, 31 травня-1 червня 2007 р.; у м. Києві на Х Всеукраїнській науково-практичній конференції "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції", 16 - 18 травня 2007 р.; у м. Києві на ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології в економіці, менеджменті та бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти", 23 – 24 листопада 2006 р.; в м. Києві на VІІІ Науково-теоретичній конференції “Стратегічний розвиток України: реалії та перспективи”, 24 - 25 травня 2006 р.; у м. Києві на VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість", 12 – 13 травня 2005 р.

Публікації. Основні наукові результати дослідження опубліковано в дев’яти фахових виданнях, загальним обсягом в 6,1 др. арк. (із них 4,6 належать особисто автору), та в семи тезах доповідей на наукову конференцію, загальним обсягом 1,8 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатку. Загальний обсяг дисертації становить 163 сторінки. Дисертація містить 29 рисунків, 19 таблиць, 1 додаток. Список використаних джерел містить 159 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретико-методичні основи управління податковим навантаженням” досліджено концептуальні підходи до визначення цілей та функціональних обов’язків податкової системи, аналізуються соціальна спрямованість та фіскальна ефективність податкової системи України, розроблено методичні підходи до оцінювання та управління податковим навантаженням.

На підставі підходу, розробленого класиками економічних учень Адамом Смітом і Дж. Кейнсом, аналізується структура, функціональні обов’язки та ефективність діяльності податкової системи України. Дано узагальнене означення податкової системи, яке в подальшому використовується при аналізі управління податковим навантаженням підприємства: податкова система – це система, що складається з таких елементів, як податкові органи, податкове законодавство та практика його застосування, сукупність податків, зборів до державних цільових фондів, мита та інших платежів, які стягуються у встановленому порядку.

На підставі досліджень, проведених міжнародними організаціями, аналізується вплив податкової системи на умови ведення бізнесу в Україні (табл. 1).

Таблиця 1

Затрати часу на оформлення податкової документації

Джерело: Doing Business in 2006 The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank //

Зроблено висновки про те, що податкова система України в її сучасному стані не сприяє розвитку економіки. Це спричинено значною кількістю податків, складністю системи і тому – значними витратами часу на оформлення податкової документації.

Переходячи до цілей та завдань податкового менеджменту (управління податковим навантаженням), аналізується за літературними джерелами означення податкового менеджменту, його цілі та шляхи реалізації.

Критерії оптимальності в податковому плануванні досліджувало багато вітчизняних і зарубіжних учених, проте на сьогодні не вироблено єдиного підходу до їхнього визначення. Зокрема, в літературі виділяють такі критерії оптимальності в податковому плануванні:

- мінімум податкових платежів протягом податкового періоду;

- мінімум податкових платежів за весь період функціонування підприємства (проектний підхід);

- забезпечення рівномірності формування податкових зобов'язань відповідно до наявних фінансових ресурсів (підхід, виходячи з фінансових потоків) при забезпеченні запланованого рівня прибутку;

- максимум фінансового результату при обмеженні максимальної суми сплачуваних податків або максимально допустимого приросту податкових платежів на одиницю приросту фінансового результату.

Процес управління податковим навантаженням тісно пов’язаний з процесом оподаткування, тому велике значення має також показник ефективності діяльності податкової служби в цілому. Він розраховується як відношення бюджету податкової служби країни до суми зібраних податків.

На підставі проведеного аналізу зроблено висновки, що податкова система України на етапі економічного розвитку, що досліджується, не сприяє вирішенню завдання економіко-організаційного управління податковим навантаженням підприємства.

Другий розділ “Аналіз фактичного та розрахункового податкового навантаження на мікрорівні” присвячений дослідженню фактичного податкового навантаження на прикладі підприємств міста Києва, а також моделі управління податковим навантаженням на мікрорівні.

Проаналізовано статистичні дані щодо валового доходу та сплачених податків 2 880 підприємств міста Києва за 2005 рік і перший квартал 2006 року. Серед сплачених податків найбільша частка припадає на податок на прибуток підприємств (ППП), податок на додану вартість (ПДВ), податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) та інші податки і платежі (ІП) (акциз, плата за землю тощо), визначені законодавством про оподаткування. У результаті податкових перевірок для деяких із цих підприємств було нараховано штрафні санкції. Тому одним із завдань цього дослідження є аналіз ефективності впливу нарахування штрафних санкцій на сплату податків у наступному часовому інтервалі. Крім того, висвітлено питання щодо методів управління податковим навантаженням на підприємствах міста Києва. Для вирішення цих завдань автор спробував виявити основні чинники нарахування штрафних санкцій та наслідки їх у наступні проміжки часу.

Підприємства, які аналізувалися, забезпечили близько 50 % податкових платежів, що адмініструються державною податковою адміністрацією у місті Києві. Зі 10,1 млрд. грн. податкових надходжень частка окремих податків у загальній сумі податків така: ППП – 31 %, ПДВ – 35 %, ПДФО – 15 %, ІП - 19 %. На підставі інформації щодо форми власності проаналізовано тенденції розвитку підприємств різної форми власності та вплив методів адміністрування на добровільність сплати податків.

Зроблено припущення, що податкове навантаження стосовно валового доходу є об’єктивною характеристикою ставлення до сплати податків, яка дозволяє не враховувати суттєву відмінність в обсягах виробництва та в обсягах сплачених податків. Різні підприємства залежно від сфери діяльності, стану основних фондів, рівня організації виробництва мають різні показники валового доходу та прибутку і тому по-різному сплачують податки.

Подальший аналіз дав змогу оцінити ефективність запропонованого підходу. Попередньо першу вибірку було цензуровано, тобто з розгляду було вилучено три підприємства, для яких сплачені податки перевищували валовий дохід. Кількість спостережень цензурованої вибірки N = 2 . Для таких підприємств за допомогою програми “STATGRAPHICS” зроблено оцінювання статистичних характеристик (математичного сподівання – та середньоквадратичного відхилення – ) щодо сплачених податків, валових доходів і податкових навантажень (табл. 2).

Оскільки основною характеристикою відносної величини сплати податків прийнято вважати податкове навантаження щодо валового доходу, то, в першу чергу, проаналізовано вплив донарахувань на цю характеристику. Розрахована оцінка величини податкового навантаження донарахувань становила 0,98 %, якщо осереднення проводити по всій вибірці підприємств. Якщо розглядати відношення всіх сплачених податків до сумарного валового доходу, то величина навантаження становила 1,3 %.

Таблиця 2

Статистичні характеристики вхідної інформації

На підставі аналізу даних отримано інформацію щодо фактичного рівня податкового навантаження на підприємствах міста Києва. Побудовано гістограму розподілу податкових навантажень з податків, сплачених за 2005 рік (рис. 1). Найбільша кількість підприємств (приблизно 1 , або 49,4 %) сплачували податки за 2005 рік у розмірі менше, ніж 0,2 % від валового доходу. Серед них 521 (або 18,1 %) не показали доходу взагалі і відповідно не сплатили податків. Найбільше податкове навантаження становило 39,7 % від валового доходу.

Рис. 1 Статистичний розподіл податкового навантаження за 2005 р.

(Кількість спостережень - 2877, число інтервалів – 50, крок – 0,006 (0,6 %))

На підставі даних щодо валових доходів і сплачених податків розраховано показник рентабельності підприємств міста Києва. Гістограму розподілу рентабельності вибірки, яка досліджується, показано на рис. 2.

Рис. 2. Гістограма розподілу рентабельності підприємств цензурованої вибірки

(Кількість спостережень - 2877, число інтервалів – 50, крок – 0,012 (1,2 %))

Відповідно до сучасних уявлень, наприклад для розрахунку дохідності капіталу, враховується прибуток після, а не до сплати податків. Однак, внаслідок незначної прибутковості, яка декларується, цей підхід не можна застосувати в сучасних умовах для вітчизняних підприємств.

Для порівняння фактичного та законодавчо встановленого податкового навантаження використаємо адаптовану автором модель податкового навантаження на мікрорівні. Величина податкового тиску щодо величини валового доходу та прибутку до оподаткування визначається так:

(1)

Тоді тиск відносно валового доходу

, (2)

де - ставка податку на прибуток підприємств; - соціальні платежі; - оподаткування доходів фізичних осіб; - валовий дохід; - витрати на оплату праці (– ставка оплати праці); М - інші витрати (сировина, енергоносії та інші); Т – сплачені податки та соціальні платежі; П – прибуток до оподаткування; – амортизаційні витрати.

Згідно з формулою 2, податковий тиск суттєво залежить від частки оплати праці у валовому доході та від частки інших витрат (сировини, енергоносіїв, амортизації та ін.).

Умова зменшення рівня тінізації фонду оплати праці буде такою:

(3)

де – офіційна частка оплати праці.

Відповідно до Закону про державний бюджет на 2007 рік, ставка податку на доходи фізичних осіб , основна ставка податку на прибуток підприємств: . З умови 3 можна знайти єдину ставку соціальних платежів, яка сприятиме детінізації фонду оплати праці:

. (4)

Проте, в сучасних умовах (дефіциту як державного бюджету, так і бюджету пенсійного фонду) такий крок важко реалізувати, тому пропонуємо збалансовану зміну податкових ставок, що зменшить податкове навантаження.

На підставі проведеного емпіричного аналізу та модельних розрахунків можна зробити висновок, що в сучасних умовах господарювання управління податковим навантаженням підприємства здійснюється за допомогою як оптимізаційних методів зменшення податкового навантаження (у межах законодавства), так і з використанням методів ухилення від сплати податків (поза межами законодавства).

У третьому розділі “Основні напрями вдосконалення управління податковим навантаженням підприємства” аналізується використання спрощеної системи оподаткування, як методу регулювання податкового навантаження, а також ігрові підходи при вирішенні конфліктних ситуацій між підприємцем і податковим інспектором. Що стосується спрощеної системи оподаткування, то проведений аналіз податкового навантаження свідчить, що її використання справді суттєво зменшує податкове навантаження як щодо валового доходу, так і щодо прибутку. Тому, незважаючи на деякі негативні наслідки, застосування спрощеної системи оподаткування, використання її дуже важливе для вирішення питань працевлаштування при зменшенні обсягів державного сектора економіки (бюрократичного апарату, збройних сил та ін.), який, за оцінками міжнародних експертів, має в Україні досить великі обсяги.

У другому розділі на підставі аналізу даних спостережень за сплатою податків підприємствами міста Києва було показано, що досліджувані підприємства використовують при регулюванні податкового навантаження як методи податкового планування (в межах чинного законодавства), так і схеми ухилення від сплати податків. Механізм взаємовідносин платника податків та контролюючих органів розглядається за допомогою ігрових методів, які застосовуються при аналізі конфліктних ситуацій. Розглянуто такі домінантні стратегії, які використовує підприємець при сплаті податків: – сплата податків з фактичного прибутку, – зменшення фактичного прибутку за рахунок фальсифікації документації (завищення матеріальних витрат), – виділення частки прибутку для досягнення домовленості з податковим інспектором.

У свою чергу, податковий інспектор використовує тільки дві стратегії: – нарахування штрафних санкцій у випадку ухилення, – ненарахування штрафних санкцій у випадку виявлення ухилення (змова із підприємцем). Виявлення ухилення можливе з імовірністю 0 при використанні підприємцем стратегії ; – при використанні та 1 – при використанні . Мінімальна величина сплати податків вважається . Якщо підприємець сплачує меншу суму, то не можна запобігти ретельних перевірок з боку місцевої податкової адміністрації. Якщо коефіцієнт тінізації економіки (відношення фактичного прибутку до декларованого) та фактичний прибуток підприємця дорівнює , де – ставка податку на прибуток підприємства.

При використанні стратегії підприємцем та – податківцем величина відповідного елемента платіжної матриці , де , – ставка штрафних санкцій.

У випадку застосування податковим інспектором , величина витрат підприємця становитиме , причому величина винагороди (неофіційної) податківця суттєво менша, ніж величина штрафних санкцій .

Найпростіше знайти елементи першого рядка (стратегія ). У цьому випадку, незалежно від стратегії податкового інспектора, підприємець сплачує . У випадку стратегії штрафні санкції нараховуються з ймовірністю , з тією самою ймовірністю необхідно сплатити винагороду податковому інспектору (стратегія ). При використанні стратегії як величини елементів платіжної матриці беруться їхні математичні сподівання:

,

Платіжну матрицю підприємця подано в табл. 3.

Таблиця 3

Платіжна матриця підприємця

Вважаючи, що підприємець не знає наперед, яку стратегію використовує податковий інспектор, він буде керуватися загальнопоширеним принципом maxmin, у випадку збитків – minmax. Тоді у випадку незначної ймовірності виявлення ухилення від сплати податків підприємець буде використовувати стратегію . Якщо ймовірність виявлення ухилення наближуватиметься до 1, то підприємець буде змушений віддати перевагу стратегії . Однак, якщо відомо, що податківець використовує стратегію , то ситуація суттєво змінюється і підприємець буде використовувати стратегію , оскільки до елемента треба додати вартість оформлення фальсифікованої документації, тоді наближається до .

Для вияснення ситуації розглянемо платіжну матрицю податкового інспектора (табл. 4).

Таблиця 4

Платіжна матриця інспектора

Вибір стратегії податкового інспектора на підставі принципу maxmin не визначається внаслідок існування першого нульового рядка. Тому вважаємо, що при перевиконанні планових показників без нарахування штрафних санкцій інспектор повинен одержувати винагороду. Якщо перший рядок виключити з розгляду, то можна знайти співвідношення, коли податковий інспектор буде використовувати першу стратегію (нарахування штрафних санкцій).

При виконанні наведеного співвідношення інспектор буде використовувати стратегію нарахування штрафних санкцій у відповідь на використання підприємцем стратегій, що належать до групи ухилення від сплати податків.

У роботі використано узагальнений підхід до розрахунку корисності економічного злочину. Побудовано модель корисності економічного злочину, яка залежить від таких параметрів: імовірності виявлення злочину – p, прибутку від злочину – D, вартості створення злочину – e. Показано, що ймовірність є спадною функцією витрат (імовірність виявлення злочину зменшується, якщо користуватися послугами кваліфікованих спеціалістів щодо запобігання сплати податків). Наведене рівняння економічного злочину має вигляд:

(5)

Окремі члени цього рівняння мають економічний зміст: U/D – маржинальна корисність, або корисність від недоплати до бюджету додаткової грошової одиниці; f/D – відношення ставки штрафних санкцій до номінальної податкової ставки у випадку оподаткування; e/D – вартість злочинного збереження однієї грошової одиниці (конвертаційний відсоток). Нехай вартість злочинного збереження одиниці доходу дорівнює r. Тоді умова відсутності мотивації до економічного злочину матиме вигляд:

. (6)

Добуток імовірності виявлення злочину на величину ставки штрафних санкцій можна вважати ефективною ставкою штрафних санкцій (). Тоді умова (6) має вигляд: (відношення ефективної ставки штрафних санкцій до номінальної ставки повинно перевищувати одиницю, за винятком вартості збереження злочинним шляхом грошової одиниці).

Системний аналіз уже використовувався в першому розділі для аналізу функціональних обов’язків податкової системи України. Розділимо умовно зовнішнє середовище на дві частини: перша - безпосередньо впливає на управляючий елемент (конкурентне середовище, макроекономічні показники, політичні ризики), друга – на реалізацію заходів податкового менеджменту: податкову систему, фінансові ринки (рис. 3). У результаті взаємного впливу - керуючих дій управляючого елементу, стану фінансових ринків (вартість залучених ресурсів) і ризиків взаємовідносин з податковими органами - обирається або модель оптимізації податкових надходжень (використання легальних методів зменшення податкових надходжень), або схеми ухилення від сплати податків. За наявності значних політичних ризиків можливі втрати від цих рішень мають близькі значення, і тому це негативно впливає на рівень тінізації української економіки.

Рис. 3. Узагальнена схема управління податковим навантаженням

*Стрілками позначено напрями регулюючих дій, фінансові або інформаційні потоки.

До основних ризиків і чинників впливу на прийняття рішень у галузі податкового менеджменту відносяться такі фактори: 1– конкурентний, 2 –макроекономічний, 3 – законодавчий (за винятком змін податкового законодавства), 4 – політичний (збереження прав власності), 5 – загальні цільові положення щодо величини податкового навантаження підприємства, 6 – інформація щодо стану фінансових ринків (вартості фінансових ресурсів), 7 – регулюючі установи щодо величин сплачених податків, 8 – інформація щодо ризиків взаємовідносин з податковими органами, 9 – вибір фірми консультанта, 10 – вибір схеми ухилення від сплати податків, 11 – вибір оптимізаційної схеми, 12 – податки сплачено за умовою оптимізації, 13 – фінансові потоки до конвертаційних центрів, 14 – сплачена частка податків і соціальних платежів за умови ухилення, 15 – несплачена частка податків і соціальних платежів (повертається до керівництва підприємства). У випадку існування корупційних взаємовідносин існує фінансовий потік, обернений до інформаційного (8). Його існування веде до значного зменшення (на більшу величину) сплачених податків і соціальних платежів.

На перший погляд, шлях оптимізації має менші ризики, ніж ухилення від сплати податків; однак це стосується тільки не корумпованої та політизованої економіки. Під політизацією економіки ми маємо на увазі, що умови ведення бізнесу суттєво залежать від політичної ситуації в країні і ця залежність поширюється на право власності. На прийняття рішення щодо вибору оптимізаційної схеми або схеми ухилення від сплати податків впливає, відповідно до узагальненої моделі корисності економічного злочину, співвідношення ефективної ставки штрафних санкцій та номінальної (звичайної) податкової ставки. Крім того, суттєвий фактор впливу – це вартість створення економічного злочину, що складається з вартості послуг консультативних центрів з питань ухилення від сплати податків і вартості послуг фірм, які безпосередньо беруть участь у приховуванні фактичних доходів підприємства. Якщо ризик існування таких підприємств збільшується, то відповідно збільшується й вартість злочинного збереження грошової одиниці їхніх клієнтів, а це, в свою чергу, веде до зменшення доцільності економічного злочину.

Висновки

Проведене автором дослідження методів і принципів управління податковим навантаженням підприємства в умовах трансформаційної економіки, аналіз емпіричних даних щодо фактичного рівня податкового навантаження підприємств міста Києва та побудова ігрових і аналітичних моделей дає підстави для таких висновків.

1. На підставі наведених даних щодо впливу податкових систем на ведення економічної діяльності можна зробити висновок, що податкова система України не сприяє веденню бізнесу - внаслідок значного податкового навантаження та складності оформлення податкової документації.

2. Управління податковим навантаженням у різних країнах під впливом національних особливостей набуває різноманітних форм, які в сукупності утворюють податкові системи різних країн. За набором податків, структурою їх, способами стягнення, ставками, фіскальними повноваженнями різних рівнів влади, базою оподаткування, сферою дії податків, податковими пільгами – ці системи суттєво відрізняються. Проте, як показує аналіз, принципи побудови податкових систем і управління податковим навантаженням для різних країн мають спільні риси.

3. Показано, що в Україні досить поширеним є лаферівський підхід до розрахунку податкових ставок, де як цільова функція використовується рівень бюджетних надходжень. Такий підхід є досить небезпечним, тому що в умовах корумпованого суспільства збільшення бюджетних надходжень не має підтримки значної частини громадян і не веде до зростання їхнього добробуту. Максимізуватися, у першу чергу, повинна функція суспільного добробуту, а не рівень бюджетних надходжень. Такий підхід сприяє також зростанню рівня тінізації економіки та використанню методів ухилення від сплати податків.

4. Показано, що непередбаченість змін українського податкового законодавства значно ускладнює завдання управління податковим навантаженням і збільшує ризики податкового планування. Крім того, це негативно впливає на поведінку інвесторів, тому що такі зміни, водночас з політичними ризиками, ускладнюють реалізацію тривалих інвестиційних проектів.

5. Автором показано, що на відміну від традиційного показника податкового навантаження, який визначається як співвідношення податку на прибуток і валового доходу, розширений показник податкового навантаження, з урахуванням усіх сплачених податків і соціальних платежів, є більш адекватною характеристикою. Фактичне значення його характеризує ставлення до сплати податків платників різних форм власності.

6. На підставі аналізу даних Державної податкової адміністрації України показано, що для абсолютної більшості підприємств міста Києва податкове навантаження має дуже мале значення – менше, ніж 1% від валового доходу. Значна частка підприємств не сплачує податків взагалі. Для аналізу діяльності таких підприємств необхідно враховувати сплату податку на доходи фізичних осіб, нарахування на фонд заробітної плати, а також інших податкових та обов’язкових платежів (плата за землю, місцеві податки та інші).

7. Показники рентабельності більшості підприємств досить низькі порівняно з дохідністю основних інструментів фінансового ринку України. Це, на нашу думку, свідчить про значну тінізацію доходів підприємств і доводить необхідність посилення фіскальної складової в організації та здійсненні контрольно-перевірочної роботи органами державної податкової служби.

8. Існує суттєва залежність величини податкового навантаження від форми власності. Найбільший рівень податкового навантаження - у підприємств державної форми власності та менший - у приватних підприємств.

9. Нинішня система оподаткування сприяє розвитку галузей економіки з незначною часткою вартості оплати праці в собівартості продукції. Підприємства декларують незначний рівень рентабельності, тобто працюють у галузі, для якої рентабельність (дохідність капіталу) становить не більше ніж 5 %. Відповідно до сучасних уявлень, економічні проекти з такою низькою прибутковістю є, по суті, збитковими порівняно з прибутковістю інших фінансових інструментів, які мають близький рівень ризику.

10. На підставі узагальненої моделі корисності корупційних дій показано, що вибір стратегії управління податковим навантаженням залежить від співвідношення параметрів, на які суттєво впливає державне регулювання економікою, а саме, ймовірності виявлення злочину, співвідношення звичайної податкової ставки та ставки штрафних санкцій. Крім того, важливою характеристикою є вартість створення злочину, на яку також впливають важелі державного регулювання.

11. Рівень перерозподілу ВВП через податкову систему в Україні, враховуючи соціальні фонди, перевищує аналогічні показники країн із суттєво кращими показниками економічного розвитку. Тому пропозиція щодо скасування спрощеної системи оподаткування є реалізацією фіскального підходу та суперечить основній ідеї концепції трансформації податкової системи України – зменшенню державного навантаження на економіку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Міхайленко В.М., Проскура К.П. Спрощена система оподаткування як метод регулювання податкового навантаження // Економіст. – 2007. – № 5. – С. 65 – 68 (особисто автором розроблено методику оцінки податкового навантаження при використанні спрощеної системи оподаткування).

2. Проскура К.П. Модель управління податкового навантаження на мікрорівні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 5. – С. 9 – 16.

3. Брехов С.С., Прокопенко В.В., Проскура К.П. Аналіз впливу податкового навантаження на рівень сплати податків підприємств різної форми власності в м. Києві // Науковий вісник НАДПСУ. – 2007. – № 1 (36). – С. 109 – 119 (особисто автором розроблено методику оцінювання податкового навантаження за емпіричними даними і зроблено відповідні розрахунки).

4. Максимець К.П. Методологічні положення управління оподаткуванням: корпоративний аспект // Агроінком. – 2006. – № 3 – 4. – С. 87 – 89.

5. Максимець К.П. Організація податкового планування і контролю на комерційному підприємстві // Економіка та управління. – 2005. – № 1. – С. 67 – 75.

6. Максимець К.П., Зінов’єв Г.О. Податкові аспекти європейської інтеграції України в комерційній діяльності: проблема та перспективи // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 6. – С. 49 – 60 (особисто автором проаналізовано можливі наслідки на мікро- та макрорівні євроінтеграції нашої країни).

7. Максимець К.П. Актуальні питання розробки Податкового кодексу України // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – № 10(29). – С. 62 – 66.

8. Максимець К.П. Податковий менеджмент в діяльності комерційних підприємств // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – № 9(28). – С.73 – 79.

9. Максимець К.П., Соснін О.С. Чого чекають підприємства від Податкового кодексу України // Економіка та управління. – 2003. – № 1. – С. 19 – 26 (особисто автором запропоновано зміни до Податкового кодексу, які позитивно будуть сприйняті суб’єктами економічної діяльності).

в інших виданнях:

1. Proskura Katerina Tax Load and Influence on Financial State of Managing Subjects // Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку. – Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К. – 2007. – С. 170 - 172.

2. Проскура К.П. Емпіричний аналіз податкового навантаження на прикладі підприємства м. Києва // Матеріали міжнародної конференції: Кримський інститут бізнесу. – 2007. – С. 116 – 118.

3. Максимець К.П. Методологія податкового менеджменту на підприємствах туристської індустрії // Туризм: теорія і практика. – 2005. – № 1. – С. 17-21.

4. Максимець К.П. Роль і функції податків в економіці: Збірник матеріалів VIII науково-практичної конференції “Стратегічний розвиток України: реалії та перспективи. – 2006. - Частина 1. – С. 70 – 72.

5. Максимець К.П. Соціальні аспекти податкового і фінансового менеджменту // Збірник матеріалів VIII Всеукраїнської науково-практично конференції. –2005. – Т. 2. – С. 130 – 133.

6. Максимець К.П. Податкові аспекти процесів європейської інтеграції України та їх наслідки для вітчизняної комерційної сфери // Збірник наукових праць конференції. – 2004. – С. 215 – 218.

7. Максимець К., Лихоманова О. Актуальні аспекти економічної безпеки міст України // Економічний часопис XXI. – Київ, 2003. - № 6. – С. 42-46 (з них особисто автором запропоновані шляхи покращення фінансування місцевих органів влади).

8. Максимець К.П. Taxes and the Tax Management // Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 21 берез. 2003 р.): У 2-х т. / Редкол.: І.І. Тимошенко (відп. ред.) та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – Т. 1. – С. 91 – 92.

АНОТАЦІЯ

Проскура К.П Управління податковим навантаженням підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристично-рекреаційний комплекс). Європейський університет. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню питання управління податковим навантаженням підприємств в умовах відновлюваного періоду ринкової економіки. У роботі аналізуються теоретико-методичні аспекти функціонування податкової системи, до яких віднесено: ефективність фіскальної діяльності податкової системи, її вплив на функціонування економічної системи країни. Дається узагальнене означення податкової системи, яке в подальшому використовується для аналізу процесу управління податковим навантаженням. За даними аналізу показників економічної активності та сплачених податків більш ніж 2000 підприємств міста Києва, а також методами статистичного аналізу дано оцінку параметра податкового навантаження щодо валового доходу. Крім того, отримано оцінку розподілу рентабельності підприємств міста Києва. На підставі порівняння величин рентабельності з прибутковістю поширених фінансових інструментів зроблено висновок щодо значного рівня тінізації прибутку аналізованих підприємств. Величина податкового навантаження розраховується також за допомогою мультиплікативної виробничої функції, внаслідок чого зроблено висновки, що існування підприємств при декларованому рівні рентабельності та нинішній системі оподаткування не сприяє економічному розвитку. Ігровими методами досліджено взаємовідносини між платником податків і податковою адміністрацією, розроблено рекомендації щодо зменшення рівня корумпованості податкових органів.

Ключові слова: податкове навантаження, податкова система, підприємство, сплачені податки, соціальні платежі, методи податкового планування, схеми ухилення від сплати податків, податковий ризик, ігрові методи, рентабельність.

АННОТАЦИЯ

Проскура Е.П. Управление налоговой нагрузкой предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (машиностроение, агропромышленный комплекс, туристическо-рекреационный комплекс). Европейский университет. – Киев, 2007.

В диссертации проанализированы вопросы регулирования налоговой нагрузки на микроуровне. Поскольку этот процесс происходит при тесном взаимодействии с существующей налоговой системой, то в роботе рассмотрены теоретико-методичные и фискальные аспекты функционирования налоговой системы Украины и ее влияния на развитие экономики страны в целом. Рассмотрены формальные показатели, используемые для определения налоговой нагрузки как на макроуровне, так и на уровне предприятия. Показано, что государственная и налоговая нагрузки на экономику Украины в последние годы растут и достигли уровня, который не соответствует уровню развития производительных сил. В работе дается обобщенное определение налоговой системы, которое в дальнейшем используется при решении оптимизационной задачи минимизации налоговой нагрузки.

На основе имеющейся информации относительно показателей экономической активности и уплаченных налогов более чем 2000 предприятий различной