ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПІЩАЛКОВСЬКА Марина Костянтинівна

УДК 373.54.047

СИСТЕМА РОБОТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ З ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

13.00.01 – "Загальна педагогіка та історія педагогіки"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічний наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м.Київ.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Сисоєва Світлана Олександрівна, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, завідувач відділу інноваційних педагогічних технологій, м.Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Сидоренко Віктор Костянтинович, Інститут професійно-технічної освіти АПН України, директор, м.Київ;

кандидат педагогічних наук Самодрин Анатолій Петрович, Кременчуцька філія відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", завідувач кафедри психології і педагогіки, м. Кременчук.

Захист відбудеться 17 жовтня 2007 року о 1530 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул.М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул.М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий  15  вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Розвиток України як суверенної держави, перебудова суспільства на нових демократичних засадах, розвиток ринкової економіки висувають нові вимоги щодо підготовки молоді до праці, що в свою чергу вимагає посилення уваги до організації профільного навчання старшокласників в загальноосвітніх навчальних закладах. Особливого значення набуває свідоме професійне самовизначення молодої людини, що позитивно впливає на оволодіння нею майбутньою професією та подальшу професійну діяльність. Проблема профільного навчання старшокласників, напрями його розвитку визначені в основних державних документах про освіту в Україні: Державній національній програмі "Освіта. Україна ХХІ століття" (1993 р.); Законах України: "Про освіту" (1991 р.), "Про загальну середню освіту" (1999 р.); "Концепції загальної середньої освіти" (12-річна школа) (2001 р.); Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.); "Концепції профільного навчання в старшій школі" (2003 р.).

Разом з тим, в організації профільного навчання старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі виникає ряд суперечностей, які знижують його ефективність, зокрема між: динамічним характером розвитку народного господарства в нових ринкових умовах в Україні і недостатнім урахуванням цієї динаміки у змісті профільної підготовки старшокласників; між наявним та необхідним об’ємом практичних та теоретичних знань, умінь та навичок учнів загальноосвітніх навчальних закладів; сучасним змістом програм з профільних дисциплін та кадровим забезпеченням щодо їх виконання у загальноосвітніх навчальних закладах; зростанням вимог до рівня професійної підготовки фахівців та відсутністю системи науково-методичного забезпечення на кожному етапі профільної підготовки учнів до неї; необхідністю свідомого вибору професії та випадковим, невмотивованим розподілом учнів за профілями навчання.

Одним із засобів вирішення цих суперечностей є впровадження в діяльність загальноосвітнього навчального закладу системи з профільного навчання старшокласників, здатної забезпечити ефективне спрямування навчально-виховного процесу з профільної підготовки школярів на свідомий вибір майбутньої професії, оволодіння необхідними початковими знаннями та уміннями. Система роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників повинна забезпечити врахування як інтересів учнів, так і їх природних здібностей та обдарувань, наступність у змісті профільного навчання школярів у системі роботи загальноосвітнього навчального закладу, розвиток уявлень про світ професій та подальші напрями профільної підготовки.

Дослідженню проблеми допрофесійної підготовки учнів у загальноосвітньому навчальному закладі приділяється належна увага, зокрема, таким її аспектам як: теоретичні та методичні основи допрофесійної освіти школярів (М.Н. Захаров, Л.А. Йовайша, С.О. Сахаров, Б.О. Федоришин, С.М. Чистякова); педагогічні та дидактичні аспекти розвитку сучасних напрямів профільного навчання (Л.Б.Куліненко, В.А. Кушнір, А.П. Самодрин); вивчення проблеми підвищення самостійності і творчості учнів у процесі викладання трудового навчання в школі (В.К. Сидоренко); визначення ролі професійної орієнтації в процесі трудового навчання школярів для їх свідомого професійного самовизначення (Д.О. Тхоржевський); творчий розвиток учнів в процесі їх навчанняС.О. Сисоєва); забезпечення ранньої профорієнтаційної роботи (М.А. Руденко, В.А. Ященко); організація профільного навчання в сільській школі (Н.І. Шиян). Розвиток профільного навчання за рубежем досліджували: Н.В.Абашкіна, Т.М. Десятов, О.Н. Джуринський, Т.С. Кошманова, Б.Л. Омельченко, Л.П. Пуховська, В.А. Рижов, А.П. Самодрин, А.Д. Сімак, Ф. Шльосек. Психологічні аспекти впровадження профільного навчання в роботу загальноосвітніх навчальних закладів вивчалися Г.О. Баллом, П.С. Перепелицею, В.В. Рибалкою.

Разом з тим, поза увагою дослідників залишилися проблеми розробки системної моделі роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників, забезпечення наступності змісту профільного навчання учнів, визначення форм роботи загальноосвітнього навчального закладу по забезпеченню системного підходу до організації профільного навчання старшокласників, наступності його змісту.

Враховуючи об'єктивну потребу та соціальну значущість ефективної організації роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників як складової їх допрофесійної підготовки, недостатню теоретичну розробленість засад організації діяльності загальноосвітнього навального закладу з профільного навчання старшокласників, а тому і недостатню ефективність практичної діяльності в цьому напрямі; суперечності, які виникають при реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі, темою дисертаційного дослідження обрано: "Система роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників."

Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану наукової роботи відділу педагогічних технологій неперервної професійної освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з 20 лютого 2007 року перейменований в Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України) та пов'язане з тематичним планом наукових досліджень за темою: "Теорія і методика проектування профільного навчання кваліфікованих робітників" (РК № U009941).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 29 травня 2003р., протокол № та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні 17 червня 2003р., протокол № .

Об'єкт дослідження: профільне навчання старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі.

Предмет дослідження: система роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників.

Мета дослідження: розробити та теоретично обґрунтувати систему роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників, спрямовану на забезпечення наступності змісту профільного навчання школярів та формування їх свідомого професійного вибору.

Концептуальна ідея дослідження. Профільне навчання старшокласників в системі роботи загальноосвітнього навчального закладу як складову допрофесійної підготовки учнів можна розглядати як цілісну систему, що включає в себе дві підсистеми: підготовчу та основну. Підготовча підсистема спрямована на ознайомлення із світом професій, поетапну адаптацію та підготовку учнів до професійного самовизначення, вибору профілю навчання; основна підсистема спрямована на ефективне забезпечення профільного навчання в старших класах з метою свідомого вибору подальшої професійної сфери діяльності. Розроблена модель роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників є системною та дозволяє реалізувати системний підхід до профільного навчання старшокласників, більш оперативно впливати на формування профільних класів, гнучко впроваджувати профільні спецкурси та профільні дисципліни; реагувати на задоволення старшокласників профільним навчанням і допрофесійною підготовкою в цілому через моніторинг цього процесу; здійснювати аналіз ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників; коригувати терміни і зміст профільного навчання; брати участь в апробації та реалізації запропонованих інновацій.

Забезпечення ефективного функціонування основної підсистеми потребує розробки і теоретичного обґрунтування форм і методів профільного навчання старшокласників, впровадження нових профільних спецкурсів, спрямованих на розширення професійного кругозору, освіченості, практичних навичок щодо обраного профілю навчання.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що система роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників набуває ефективності якщо:

- профільне навчання старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як складова цілісного процесу допрофесійної підготовки учнів та засіб формування у них свідомого професійного вибору;

- організація роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників здійснюється відповідно до системної моделі, яка включає в себе підготовчу та основну підсистеми, спрямовані на забезпечення цілісності та неперервності профільного навчання старшокласників, розширення їх світогляду, самовизначення у майбутній професійній діяльності, здатності до самооцінки, власного професійного вибору;

- зміст профільного навчання старшокласників у підготовчій та основній підсистемах формується з урахуванням принципів послідовності, наступності профільного навчання учнів та включає в себе ранню профорієнтаційну роботу, впровадження профільних спецкурсів, додаткових профільних дисциплін, які спрямовані на допрофесійну підготовку молоді та їх професійне самовизначення .

Відповідно до об'єкта, предмета, мети і гіпотези дослідження визначені наступні завдання:

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми у педагогічній теорії та практичній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів в Україні та за рубежем.

2. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити системну модель роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників.

3. Обґрунтувати зміст профільного навчання учнів для профілів: лінгвістичного, філологічного, природничого, точних наук та форми роботи загальноосвітнього навчального закладу із забезпечення системного підходу до організації профільного навчання старшокласників.

4. Визначити та обґрунтувати критерії ефективності системи роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників.

5. Розробити навчально-методичні матеріали щодо організації системи роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників.

Методологічну основу дослідження становлять філософські, педагогічні та психологічні положення про загальні закони розвитку природи, суспільства, людської діяльності; про учня як суб’єкта діяльності; про розвиток і всебічне формування особистості; про зв’язок, взаємну зумовленість і цілісність процесів і систем; про розгляд профільної освіти як відкритої і здатної до самоорганізації системи; основні положення теорії і методики профільної освіти, сучасні концепції демократизації та гуманізації освіти і виховання, особистісно-орієнтованого навчання і виховання, профільного навчання, формування змісту профільної освіти як складової допрофесійної підготовки старшокласників.

Теоретичну основу дослідження становлять: наукові положення про зв'язок педагогічної теорії і практики (Я.А. Коменський, А.С. Макаренко, Й.Г. Песталоцци, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський); неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало); концепції допрофесійної підготовки учнів (Г.О. Балл, Б.О. Федоришин, В.В. Рибалка, Я.В. Цехмістер); розвитку творчої, професійно зорієнтованої особистості (С.О. Сисоєва); впровадження трудового та профільного навчання учнів (В.К. Сидоренко); положення психологічної науки про допрофесійну підготовку старшокласників (Г.О. Балл, П.С. Перепелиця, В.В. Рибалка); дослідження з організації профільної освіти в зарубіжних країнах (Н.В. Абашкіна, Т.М. Десятов, О.Н. Джуринський, Т.С. Кошманова, Б.Л. Омельяненко, В.А. Рижов, А.Д. Сімак, Ф. Шльосек); теоретичний аналіз досвіду роботи вітчизняних загальноосвітніх навчальних закладів з професійного спрямування викладання загальноосвітніх дисциплін (М.Н. Захаров, Л.А. Йовайша, І.М. Назимов, В.Ф. Сахаров, С.М. Чистякова); проблеми науково-методичної роботи з організації профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі (Й.М. Гушулей); змісту допрофесійної підготовки учнів у медичних ліцеях (Я.В. Цехмістер); положення щодо застосування системного підходу до професійної орієнтації учнівської молоді (В.А. Кушнір, А.П. Самодрин, Н.І. Шиян).

Дослідження базується на основних положеннях документів у галузі освіти: Державній національній програмі "Освіта. Україна ХХІ століття" (1993 р.); Законах України: "Про освіту" (1991 р.), "Про загальну середню освіту" (1999 р.); "Концепції загальної середньої освіти" (12-річна школа) (2001 р.); Національній Доктрині розвитку освіти (2002 р.); "Концепції профільного навчання в старшій школі" (2003 р.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані такі методи: а) теоретичні - вивчення та аналіз філософської, педагогічної, навчально-методичної, психологічної літератури з проблеми, вивчення нормативно-методичної документації з питань профільного навчання старшокласників для з'ясування і узагальнення основ і теоретичних положень, для здійснення теоретичного аналізу стану проблеми дослідження, визначення значення і ролі профільного навчання в системі роботи загальноосвітнього навчального закладу, обґрунтування і розробка змісту організаційно-методичних засад підвищення ефективності профільного навчальних закладів; б) емпіричні - методи анкетування, тестування, педагогічного спостереження, опитування, статистичної обробки отриманих даних для аналізу стану проблеми у загальноосвітніх навчальних закладах, відбору методик оцінювання ефективності організації профільного навчання в системі роботи загальноосвітніх навчальних закладів різного типу, експериментальної перевірки результатів, аналіз власної професійної діяльності, самоорганізації, самооцінки, впровадження розроблених авторських рекомендацій, програм, тематичного планування щодо організації профільного навчання старшокласників в системі роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Організація та основні етапи дослідження. Дослідження здійснювалися у продовж 2000-2007 років у три етапи:

На першому етапі (2000-2001 рр.) вивчався стан дослідження проблеми в її теоретичному аспекті, здійснювався аналіз досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів різного типу, було сформульовано об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; створювалась інформаційно-пошукова база; було розроблено програми профільних спецкурсів та профільних дисциплін; вивчався сучасний стан роботи загальноосвітніх навчальних закладів з профільного навчання старшокласників (констатувальний експеримент).

На другому етапі (2002-2005 рр.) було розроблено та теоретично обґрунтовано системну модель та критерії ефективності роботи загально-освітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників; було розроблено програму експериментально-дослідницької роботи; було здійснено відбір методик експериментальної роботи; проводився формувальний експеримент; апробовувалися програми та навчально-тематичні плани з профільних спецкурсів та профільних дисциплін різних профілів навчання (лінгвістичного, філологічного, природничого, точних наук); систематизувалися та аналізувалися експериментальні дані; впроваджувались результати досліджень в систему роботи загальноосвітніх навчальних закладів. Впроваджено профільні спецкурси та профільні дисципліни в систему роботи базового загальноосвітнього навчального закладу;

На третьому етапі (2006-2007 рр.) було узагальнено результати педагогічного експерименту; проаналізовано й систематизовано експеримен-тальні дані; сформульовано теоретичні висновки; написано і оформлено текст дисертаційної роботи. Сформульовані основні висновки та рекомендації.

Експериментальна база досліджень. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі спеціалізованої школі № 130, середніх загальноосвітніх шкіл: № 37, № 122, № 186, гімназії № 59 імені О.М. Бойченка (м. Київ), спеціалізованої школи № 19, середньої загальноосвітньої школи № 54 (м. Севастополь).

Всього в експериментальному дослідженні взяли участь 2063 особи, зокрема: 995 учнів, 327 вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, 34 керівників шкіл; у формувальному експерименті взяли участь 707 учнів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому що:

- вперше розроблено та обґрунтовано системну модель роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників, яка включає дві підсистеми (підготовчу та основну) та спрямована на забезпечення цілісності й неперервності профільного навчання старшокласників, формування їх свідомого професійного самовизначення; форми роботи загальноосвітнього навчального закладу щодо забезпечення системного підходу до організації профільного навчання старшокласників; критерії ефективності системи роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників; вдосконалено методику відбору учнів до профільних класів та методику оцінки ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників; подальшого розвитку набули положення щодо змісту науково-методичної роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що уточнено теоретичний зміст поняття "профільне навчання"; теоретично обґрунтовано підсистеми роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників; критерії ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено і впроваджено: навчально-методичний посібник "Профільне навчання старшокласників: система роботи школи"; навчальну програму з профільної дисципліни "Італійська мова" (2-4, 9 класи); навчальні програми з профільних спецкурсів природничого профілю для учнів старших класів: "Формування природного середовища" (10 клас), "Служба охорони середовища" (11 клас); тематичне річне планування виховних годин з ранньої профорієнтації учнів 1-4 класів у загальноосвітньому навчальному закладі; удосконалено впровадження методики відбору учнів до профільних класів; методики оцінки ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників.

Матеріали дослідження можуть бути використані керівниками загальноосвітніх навчальних закладів в організації навчально-виховного процесу з профільного навчання старшокласників; вчителями профільних дисциплін та профільних спецкурсів; керівниками шкільних науково-методичних об’єднань, при написанні підручників з профільних дисциплін та профільних спецкурсів для старшокласників 12-річної школи.

Положення, висновки та рекомендації щодо системної організації роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшоклас-ників, впроваджено в систему роботи загальноосвітніх навчальних закладів: спеціалізованої школи № 130 (довідка № 95 від 28.07.2006р., довідка Управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № від 6.11.2006р., довідка Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації № від 7.11.2006р., довідка Інституту педагогіки АПН України № 766 від 15.11.2006р.); середніх загальноосвітніх шкіл: № 122 (довідка № 74 від 5.06.2006р.), № 186 (довідка № від 9.06.2006р.), № 37 (довідка № 46 від 9.06.2006р.), гімназії № 59 ім. О.М.Бойченка (довідка № 117 від 5.06.2006р.) (м.Київ); спеціалізованої школи № (довідка № 107 від 29.06.2006р.), середньої загальноосвітньої школи № 54 (довідка № від 29.06.2006р.) (м. Севастополь); експеримент "Допрофільне і профільне навчання" (наказ Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації № 175 від 03.06.2005р.; довідка Міністерства освіти і науки України про впровадження результатів дослідження № 2/2–13-1565 від 1.08.2006р.)).

Особистий внесок здобувача полягає у розробці навчальних програм профільних спецкурсів, написаних у співавторстві: з Демчиною О.Н. – вчителем хімії спеціалізованої школи № 130 м.Києва – профільний спецкурс "Природа цивілізація та людина" (10 клас), (програма спецкурсу, її зміст та вимоги, п’ять розділів із шести розроблені та обґрунтовані автором); з Малініною А.С. – вчителем італійської мови спеціалізованої школи № м. Києва – профільний спецкурс "Гід-перекладач" з італійської мови (9 клас), надрукований у науково-методичному посібнику "Профільне навчання старшокласників: система роботи школи" (особистий внесок автора – розробка концепції створення спецкурсу, визначення його мети і завдань, розробка змісту програми спецкурсу, відбір літератури, розподіл навчального матеріалу за темами та уроками в календарно-тематичному плануванні); здійсненні науково-методичного керівництва при розробці навчальних програм профільних спецкурсів: “Здоров’я людини і довкілля” (природничий профіль); “Лінгвокраїнознавство”, “Гід-перекладач” з англійської мови, “Бізнес-англійська” (лінгвістичний профіль); “Музеї Києва”, “Основи журналістики” (філологічний профіль); “Школа ерудитів” (профіль точних наук) для учнів 8-11 класів, вчителів, керівників шкільних науково-методичних об’єднань.

Протягом усього періоду дослідження дисертант особисто брала участь в організації та проведенні експериментальної роботи, розробці та впровадженні запропонованих профільних спецкурсів та профільної дисципліни, працюючи директором спеціалізованої школи №130 з поглибленим вивченням англійської та італійської мов (м. Київ), викладаючи біологію, профільні спецкурси "Природа цивілізація та людина", "Формування природного середовища", "Служба охорони середовища" та італійську мову в старших класах.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних позицій дослідження, системним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; застосування кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних; позитивними результатами впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

На захист виноситься:

- системна модель роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників, яка включає дві підсистеми (підготовчу та основну), визначає мету, завдання, зміст, форми організації профільного навчання старшокласників та забезпечує наступність його змісту, цілісність процесу допрофесійної підготовки;

- критерії ефективності системи роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення роботи і результати дисертаційного дослідження обговорено на науково-практичних конференціях, семінарах, педрадах, а саме: на Міжнародній науково-практичній конференції "Педагогіка і психологія професійної освіти. Результати досліджень та перспективи" (м. Київ, 2003р.); на науково-методичній конференції "Могилянські читання - 2004" (м. Миколаїв, 2004 р.); на засіданні теоретично-практичного семінару для заступників директорів загальноосвітніх навчальних закладів Голосіївського району м. Києва: "Організація профільного навчання старшокласників в загальноосвітніх навчальних закладах" (м. Київ, 2004р.); на засіданні науково-практичного семінару "Теоретико-методичні засади підготовки старшокласників до професійної діяльності в умовах профільного навчання" (м. Бориспіль, 2005 р.), на засіданні семінару-практикуму директорів міжшкільних навчально-виробничих комбінатів і центрів технічної творчості молоді Київської області, (м. Славутич, 2005 р.); на педагогічних радах: середньої загальноосвітньої школи № 186 м. Києва (протокол № 3 від 28.04.2005 р.); спеціалізованої школи № 130 м. Києва (протокол № 12 від 17.11.2005 р. та № 3 від 29.05.2006р.); на засіданнях методичних об'єднань вчителів загальноосвітніх навчальних закладів: середньої загальноосвітньої школи № 122 м.Києва, гімназії № 59 ім. О.М. Бойченка м.Києва, спеціалізованої школи № 130 м. Києва, середньої загальноосвітньої школи № , спеціалізованої школи № (м. Севас-тополь); засіданні міського теоретично-практичного семінару "Організація допрофільного і профільного навчання в школі" (м. Київ, 2005р.); міській конференції працівників столичної освіти (м. Київ, 2005р.); конференції працівників освіти Голосіївського району міста Києва (2006р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дослідження висвітлено у 12 публікаціях: 1 науково-методичний посібник, 6 статей опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 5 статей - у фахових педагогічних газетах та журналах; 9 статей написані без співавторів. Загальний обсяг особистого внеску 14,6 авторських аркуша.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (243 найменування, з них 14 іноземними мовами, 12 з мережі "Інтернет") і додатків на 218 сторінках (окремим томом). Загальний обсяг дисертації 238 сторінок, основний зміст викладено на 216 сторінках. Робота містить 17 таблиць та 11 рисунків на сторінках основного тексту та 21 таблицю у додатках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження; методи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано провідну концептуальну ідею дослідження та основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – "Теоретичні засади профільного навчання старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі" – охарактеризовано базові поняття дослідження; здійснено аналіз проблеми профільного навчання у педагогічній теорії; проаналізовано допрофесійну підготовку учнів за рубежем.

Теоретичний аналіз базових понять дослідження показав, що поняття "профільне навчання" до останніх років визначалося неоднозначно. Так, у "Концепції профільного навчання у старшій школі" (2003р.) профільне навчання розглядається як вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання. У науковій літературі профільне навчання визначається як процес, спрямований на реальне життєве та професійне самовизначення випускників школи, диференційоване за змістом навчання, прогнозоване з урахуванням структури ринку праці та зайнятості молоді (Л. Герасимчук); один з напрямів реалізації особистісно-зорієнтованої стратегії освіти (М.П. Гузик); організований процес активної пізнавальної діяльності учнів старшої ланки, спрямований на формування особистісного соціального досвіду (С.Є. Вольянська); вид диференційованого навчання, яке ґрунтується на філософському вченні про людину (Н.І. Шиян); профільно-диференційована планомірна, організована, спільна двостороння діяльність учителів і учнів, спрямована на свідоме, міцне і глибоке опанування останніми системи профільно-орієнтованих знань, умінь і навичок (А.П. Самодрин). У дисертації поняття "профільне навчання старшокласників" розглядається як цілісна інтегрована система, у межах якої здійснюється диференційований підхід до навчання, умінь і навичок за обраним профілем професії, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів, відповідно до їхнього професійного самовизначення на основі психолого-педагогічної діагностики.

Аналіз проблеми профільного навчання старшокласників у педагогічній теорії показав, що дослідження проблеми профорієнтації беруть свої витоки ще за часів Я.А. Коменського. До проблеми професійного навчання звертався основоположник розвиваючого навчання і комплексного трудового виховання Й.Г. Песталоцци; ідею вільної улюбленої роботи розвивали К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський.

Теоретичний аналіз проблеми дозволив зробити висновок, що профорієнтація молоді здійснювалася з ХІХ століття (Л.М. Макарова); за часів царської Росії (Н.О. Талалуєва), революції 1918 року (Н.К. Крупська). Розвиток профорієнтаційної роботи в СРСР здійснювався поетапно: у 20-30 рр. ХХ ст.; 30-50 рр. ХХ ст.; 50-80 рр. ХХ ст. (М.М. Захаров, Т.П. Колісник, І.М. Назимов, С.М. Чистякова). Окреслюються інші межі періодизації освітньої роботи з профорієнтації (Л.А. Йовайша).

Показано, що в кінці 90 рр. ХХ ст. відновлюються дослідження в галузі профорієнтації, її теоретичних та методичних основ (Б.О. Федоришин) З початку ХХІ ст. найбільш плідними для української системи профільного навчання є дослідження щодо: профорієнтації на педагогічну професію (О.Г. Балл, В.А. Денисенко, І.А. Зязюн), дослідження розвитку технічних здібностей школярів (В.К. Сидоренко), професійного самовизначення старшокласників (О.І. Вітковська, В.Є. Кавецький) врахування індивідуально-психологічних особливостей учнів при організації профільного навчання (Т.М. Пазюченко, В.В. Рибалка). Заслуговують на увагу останні дослідження проблеми організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (А.П. Самодрин, Н.І. Шиян).

Теоретичний аналіз допрофесійної підготовки учнів за рубежем показав, що у США професійна орієнтація закладена у змісті освіти з паралельним розширенням елективної освіти через профільні спецкурси (В.А. Рижов), акцент викладання робиться на діяльність, яка дає можливість навчитися професії через вивчення певних предметів (Т.С. Кошманова). У Франції та Італії система профільної освіти передбачає навчання в ліцеях. Поглиблений курс технологічного навчання в Німеччині забезпечує учням підготовку за групою професій (Б.Л. Омельяненко); в цій країні діє гнучка система навчання в гімназіях, середній школі та професійних школах (В.А. Рижов), функціонує дуальна система організації професійної підготовки кадрів (Н.В. Абашкіна, А.Д. Сімак, Т.Д. Якимович). За даними авторського дослідження, у Швеції профільне навчання здійснюється в гімназіях за 17 різними профілями. Особливість системи профорієнтації в Японії зумовлюється тим, що великі промислові компанії відкривають власні приватні навчальні заклади з теоретичною підготовкою та виробничим навчанням на підприємстві за визначеною спеціальністю (А.П. Самодрин). Освітянська реформа у Польщі передбачає ліквідацію середніх професійних шкіл і впровадження трирічних ліцеїв, які мають певний професійний профіль (Ф. Шльосек). Професійне навчання у Туреччині в закладах професійно-технічної освіти розглядав Т.М. Десятов. Аналіз проблеми профільного навчання за рубежем показав, що в країнах Європи, США, Японії найпоширенішими напрямами профільного навчання в ліцеях та гімназіях є: академічний, технічний, гуманітарний та природничий профілі, у яких молоді люди отримують широку чи вузькопрофільну підготовку до подальшого навчання в університетах або для роботи за обраною професією.

У другому розділі – "Системний підхід до профільного навчання старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі" – викладено результати вивчення стану роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників; розроблену та обґрунтовану системну модель роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників; проаналізовано зміст профільного навчання школярів за профілями: лінгвістичний, філологічний, природничий, точних наук та умови забезпечення його наступності та обґрунтовано форми роботи загальноосвітнього навчального закладу із забезпечення системного підходу до організації профільного навчання старшокласників та наступності його змісту.

Аналіз сучасного стану організації профільного навчання старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу підтвердило актуальність та доцільність дослідження обраної проблеми. Вивчення зацікавленості учнів експериментальних шкіл щодо впровадження профільного навчання свідчить, що

69% учнів 7-11 класів (995 респондентів) вважають, що своєчасна профорієнтація та допрофесійна підготовка є необхідними в школі. Вперше серйозно замислюються над вибором майбутньої професії 43% учнів у 7-8 класах, найбільше це питання їх хвилює у віці 14-15 років (49%). У більшості випадків учні вирішують проблему професії самостійно (61%), велику роль у професійному самовизначенні відіграють батьки (37%). Проте 48% старшокласників вважають, що суттєву роль у цьому процесі мають відігравати вчителі, шкільні психологи. Тієї ж думки дотримуються вчителі та керівники загальноосвітніх навчальних закладів. 71% вчителів (327 респондентів) та 73,5% керівників загальноосвітніх навчальних закладів (34 респонденти) погоджуються, що школа має функціонувати як профільна. В той же час тільки 23,9% опитаних вчителів вважали себе готовими до роботи у профільній школі; 26,5% керівників вважали достатньою підготовку вчителів їх загальноосвітніх навчальних закладів до реалізації профільного навчання; 14,7% керівників загальноосвітніх навчальних закладів вважали достатньою матеріально-технічну та методичну базу свого загальноосвітнього навчального закладу для забезпечення профільного навчання старшокласників.

У дисертації робота в загальноосвітньому навчальному закладі з профільного навчання розглядається як цілісна система, що складається з двох підсистем і психолого-діагностичної служби й спрямована на досягнення визначених цілей і завдань профільного навчання як важлива складова допрофесійної підготовки учнів. Розроблено та обґрунтовано системну модель роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників, яка включає в себе дві підсистеми: підготовчу і основну. Підготовча підсистема спрямована на знайомство учнів молодших класів зі світом професій, ранню профорієнтацію, підготовку учнів до профільного навчання, попереднє професійне самовизначення; зміст її реалізується поступово (за трьома етапами): етап початкової школи (1-4 класи) та два етапи основної школи (5-7 класи; 8 клас). Основна підсистема загальної системи роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників спрямована на формування свідомого професійного самовизначення старшокласників, отримання ними профільної освіти як складової їх подальшої допрофесійної підготовки за обраним профілем; підготовку до майбутнього навчання або роботи. Зміст основної підсистеми реалізується за двома основними етапами (9 клас; 10-11 класи), які забезпечують свідоме професійне самовизначення старшокласників та профільне навчання за обраним профілем. Перевагами такої організації навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі є забезпечення наступності змісту профільного навчання учнів в системі роботи загальноосвітнього навчального закладу через етапи реалізації підготовчої та основної підсистем системної моделі.

У розділі розкрито зміст профільного навчання учнів підготовчої та основної підсистем: 1-4 класи – інформація про найпоширеніші професії подається на уроках та виховних годинах; 6-7 класи – розширення кругозору учнів через введення екскурсій профорієнтаційного спрямування, гурткових, факультативних занять, проведення попереднього діагностичного тестування щодо профілю подальшого навчання; 8 клас – організація допрофільного навчання шляхом введення факультативних занять та профільних спецкурсів, проведення психолого-педагогічної діагностики; 9 клас – запровадження профільних спецкурсів та обов’язкової психолого-педагогічної діагностики; 10-11 класи – організація викладання профільних спецкурсів та дисциплін, проведення психолого-педагогічних консультацій. Подано зміст програм профільних спецкурсів таких профілів: лінгвістичний, гуманітарний, природничий, точних наук. Підкреслюється роль психолого-педагогічної діагностики у формуванні профільних класів та груп профільного навчання старшокласників.

Класифіковано форми роботи загальноосвітнього навчального закладу з організації профільного навчання старшокласників: традиційні (проведення всіх типів уроків, організація факультативних занять, гурткова робота, виховні години, індивідуальні консультації, батьківські збори, конференції, педагогічні ради, ради школи, методичні ради, засідання науково-методичних об’єднань вчителів, теоретично-практичні семінари, робота творчих груп вчителів) та інноваційні (використання учнями і педагогами можливостей мережі "Інтернет", комп’ютерної техніки та комп’ютерних технологій, участь у міжнародних проектах, обмін учнями та вчителями із закордонними загальноосвітніми навчальними закладами, співробітництво з колегами з інших країн, стажування за кордоном; стажування у науково-дослідних інститутах, укладання угод про співробітництво між загальноосвітніми навчальними закладами та вищими навчальними закладами з метою вступу випускників-старшокласників до означеного закладу на основі результатів зовнішнього тестування).

У третьому розділі – "Організація та проведення педагогічного експерименту" – обґрунтовано критерії ефективності системи роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників; подано методику та етапи проведення педагогічного експерименту; проаналізовано його результати.

У розділі класифіковано критерії, які використовуються у педагогічній теорії та практиці для визначення ефективності роботи загальноосвітніх навчальних закладів, за такими ознаками: інтерес до навчального предмету, практичне використання знань в житті (Т.О. Цуканова); рівень навченості та креативність учнів (І.В. Калашніков); уміння виконувати інтелектуальні операції (І.М. Лукаш); відсоткового співвідношення узагальнених та спеціальних знань в галузі сучасної техніки (Й.М. Гушулей); стан професійного самовизначення випускників шкіл; показники професійної визначеності та показники збільшення суб’єктивної визначеності (О.І. Вітковська); рівень індивідуального ІQ, індивідуальний тип інтелекту (В.І. Доротюк).

У процесі дослідження визначено та обґрунтовано критерії, які визначають ефективність роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників, а саме: описові критерії ефективності ранньої профорієнтації (1-4 класи); описові критерії ефективності роботи школи з допрофільного навчання (7, 8 класи); критерій ефективності теоретичної та практичної профільної підготовки старшокласників; критерій задоволення потреб старшокласників у профільному навчанні (9-11 класи). У дисертації розкрито їх зміст.

Педагогічний експеримент проводився лонгітюдним методом на різних етапах навчання в шести загальноосвітніх навчальних закладах: спеціалізованій школі № 130, середніх загальноосвітніх школах № 122, № 186, гімназії № 59 (м.Київ); спеціалізованій школі № 19, середній загальноосвітній школі № 54 (м.Севастополь). Для проведення педагогічного експерименту здійснено відбір та модифікацію методик дослідження, а саме: методика Є.О. Клімова (виявлення напрямків професійної взаємодії учнів, або з’ясування їх професійних інтересів); методика Д. Голанда (з’ясування особистісних типів старшокласників та пов’язаних з ними професійних середовищ, де учні найуспішніше можуть себе реалізувати); методика дослідження рівнів теоретичної та практичної профільної підготовки у загальноосвітньому навчальному закладі (за результатами річного оцінювання з використанням контрольних річних тестів); доповнена та адаптована методика Д.Я. Райгородского (визначення ступеню задоволення потреб старшокласників у профільному навчанні у профільних класах та групах). Крім того, було розроблено та модифіковано анкети для вивчення: інтересу учнів загальноосвітніх навчальних закладів до профільного навчання; зацікавленості вчителів та керівників шкіл у впровадженні профільного навчання в роботу загальноосвітнього навчального закладу.

Робота школи з ранньої профорієнтації учнів отримала схвальну оцінку батьків, викликала активну зацікавленість учнів, позитивну реакцію педагогів. Аналіз спостереження за роботою загальноосвітнього навчального закладу у 7, 8 класах дав можливість стверджувати, що значно підвищився стан творчої атмосфери в класах, ступінь доброзичливості учнів при спілкуванні між собою та з вчителями. Аналіз результатів педагогічного експерименту з профільного навчання старшокласників (9-11 класи) показав, що спостерігалась позитивна динаміка з усіх критеріїв ефективності роботи школи. Так, ефективність теоретичної та практичної профільної підготовки одинадцятикласників збільшилася на 19,6% (лінгвістичний профіль); 10,4% (філологічний); 22,6% (точних наук); 12,5% (природничий). Критерій ступеню задоволення потреб у профільному навчанні серед експериментальних груп та класів одинадцятикласників, у порівнянні з контрольними класами, зріс за всіма профілями: на 5,6% (лінгвістичний), 5,4% (філологічний), 11,1% (природничий), 9,6% (точних наук), 10% (технологічний). Проаналізовано зв’язок між профільним навчанням випускників експериментальних шкіл та їх вступом до вищих навчальних закладів. Так, із 112 випускників 2005 року спеціалізованої школи №130 міста Києва вступили до вищих навчальних закладів відповідних профілів: 20,6% старшокласників, які навчалися за лінгвістичним профілем; 10,7% – за філологічним; 15,2% – за природничим; 33,9% – за профілем точних наук; 7,1% обрали професію юридичного профілю; 7,1% – спортивно-естетичного циклу; 4,5% – готельно-туристичного бізнесу; 0,9% – працевлаштувались. Результати педагогічного експерименту відображено у 12 таблицях та 7 рисунках.

У загальних висновках викладено результати теоретичної та методичної розробки системи роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників.

ВИСНОВКИ

1. Науковий аналіз проблеми організації профільного навчання старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах в Україні, вивчення навчальних планів та програм шкіл з базових загальних освітніх та профільних дисциплін дав змогу зробити висновок, що профільне навчання старшокласників має спрямовуватися на підготовку молодої людини до свідомого вибору подальшої професійної діяльності, що сприяє її адаптації до життя у швидкозмінному світі. Вивчення сучасного стану профільного навчання дозволило зробити висновок, що, незважаючи на високий рівень зацікавленості у профільному навчанні учнів, вчителів та батьків, стан готовності загальноосвітніх навчальних закладів не повністю задовольняє потреби учнів у профільному навчанні, що значною мірою зумовлено відсутністю системного підходу у роботі загальноосвітніх навчальних закладів до організації профільного навчання старшокласників. Теоретичний аналіз проблеми профільного навчання за рубежем показав, що в економічно-розвинених країнах, найпоширенішими напрямами профільного навчання в ліцеях та гімназіях є: академічний, технічний, гуманітарний та природничий профілі. Профільність навчання зменшує навантаження учнів і забезпечує підготовку достатньо вузької спеціалізації до навчання або робочої спеціальності, що в цілому позитивно впливає на процес отримання загальної, допрофесійної та професійної освіти молоді.

2. Розроблена та обґрунтована системна модель роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників включає підготовчу та основну підсистеми, визначає мету, завдання, напрями діяльності педагогічного колективу на різних етапах профільного навчання. Підготовча підсистема спрямована на первинне ознайомлення з професіями, ранню профорієнтацію, отримання, базових знань у початковій та неповній середній школі, профорієнтаційно-виховну роботу, що здійснюється через впровадження факультативних занять та гурткової роботи. Основна підсистема роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників спрямована на формування свідомого професійного самовизначення старшокласників, отримання ними профільної освіти як складової допрофесійної підготовки, тобто опанування теоретичними знаннями та практичними навичками професії за обраним профілем, підготовку до майбутнього навчання або роботи.

3. Розкрито зміст профільного навчання учнів підготовчої та основної підсистем; зміст програм профільних спецкурсів таких профілів: лінгвістичний, гуманітарний, природничий, точних наук. Підкреслюється роль психолого-педагогічної діагностики у формуванні профільних класів та груп профільного навчання старшокласників. Доведено, що широкий спектр профільних спецкурсів, їх інтеграція з базовими загальними та профільними дисциплінами, при методично досконалій організації профільного навчання в системі роботи загальноосвітнього навчального закладу забезпечує ефективність процесу профільного навчання та свідомого професійного самовизначення старшокласників.

4. Показано, що форми організації роботи загальноосвітнього навчального закладу з профільного навчання старшокласників можна класифікувати на: традиційні проведення всіх типів уроків, організація факультативних занять, гурткової роботи, виховних годин, індивідуальних консультацій, проведення батьківських зборів, конференцій, організації роботи педагогічних рад, Ради школи, методичних рад, засідань науково-методичних об’єднань вчителів, теоретично-практичних семінарів, робота творчих груп вчителів;