НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
ПЕЛЕХ Оксана Богданівна
УДК 339.924:331.556.4
МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
(ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
ТА УКРАЇНИ)
08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ–2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі теорії міжнародних відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
ЄРЕМЕНКО Володимир Григорович,
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник
відділу теорії міжнародних відносин
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
ПРИБИТКОВА Ірина Михайлівна,
Інститут соціології НАН України,
провідний науковий співробітник
відділу соціальних структур
кандидат економічних наук,
ДРАГУНОВА Тетяна Анатоліївна,
Інститут демографії і соціальних досліджень НАН України, старший науковий співробітник
відділу міграційних досліджень
Захист відбудеться 11 грудня 2007 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, .
Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.
Автореферат розіслано 03 листопада 2007 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради |
А.М. Хахлюк |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Міжнародна трудова міграція сьогодні увійшла в якісно новий етап свого розвитку. Із точки зору перспектив глобального розвитку європейський континент є одним з найбільш значущих регіонів міграції. Основні причини, які зумовили міграційні процеси, пов’язані з нерівністю в економічній, соціальній і політичній сферах між відносно багатими, демократично стабільними, але старіючими суспільствами Європи і біднішими, менш стабільними, проте молодими і демографічно зростаючими сусідніми регіонами. Ці нерівності зберігатимуться ще тривалий час, і тому Європа залишатиметься в майбутньому головним місцем притягання мігрантів навіть у періоди сповільнення темпів економічного зростання, високого рівня безробіття, обмежувальної політики щодо легальних мігрантів і контролю за нелегальними трудовими міграціями.
Серед нових країн – членів ЄС показовою є Чеська Республіка, яка трохи більше, ніж за десятиліття, з країни еміграції перетворилася на країну транзит-ної міграції до Західної Європи, а відтак – на локальний центр імміграції. Країна успішно проводить активну міграційну політику і вдало використовує мігрантів для розв’язання власних демографічних і економічних проблем.
На рубежі століть Україна зіткнулася з низкою міграційних проблем, подібних до тих, які Чехія долала наприкінці минулого століття. Досвід Чеської Республіки є корисним також і в тому плані, що вона, як і Україна, упродовж тривалого часу займалася соціалістичним будівництвом, однак за короткий строк успішно здолала перепони на шляху побудови соціально орієнтованої ринкової економіки і досягла відносно високих показників соціально-економічного розвитку, а відтак – стала членом ЄС. Цінність цього досвіду посилюється й тим, що нинішні вихідні позиції України близькі до тих, які мали місце після "оксамитової" революції в Чехії: важка економічна ситуація; необхідність впровадження засад ринкової економіки; несприятливі демографічні умови (зменшення чисельності і старіюче населення); високий рівень безробіття і трудової еміграції; нагальні й надважливі завдання підготовки до вступу в ЄС.
Серед відомих науковців, які займалися дослідженнями міжнародної трудової міграції, можна відзначити: представників західної науки – Т.Андерсена, Дж. Де Ванзо, С.Додда, Де Жонг/Фосетта, Т.Корхене, Г.Крігера, Е.Лі, Д.Мейсі, О.Старка, Дж.Тейлора, Дж.Уолперта; росіян – Г.Вітковську, А.Вишневського, Ж.Зайончковську, В.Іонцева, А.Каменського, С.Панаріна, Л.Рибаковського, Т.Юдіну. У Чеській Республіка активно ведуть дослідження цієї проблематики Д.Дрбоглав, М.Хоракова, Х.Кабельова та інші.
Міжнародні, в тому числі міграційні, відносини України з іншими країнами, проблеми соціальної економіки є предметом вивчень таких відомих українських науковців, як О.Білорус, В.Близнюк, В.Єременко, В.Новицький, Ю.Пахомов, О.Плотніков, С.Сіденко, А.Філіпенко та інші. Дослідження сутно-сті міграційних процесів в Україні, вивчення досвіду регулювання міграційних процесів європейських суспільств знаходяться в центрі уваги вітчизняних учених О.Власюка, І.Гнибіденка, О.Грішнової, Т.Драгунової, Е.Лібанової, О.Малиновської, О.Піскуна, С.Пирожкова, О.Позняка, І.Прибиткової, М.Романюка, О.Хомри. Віддаючи належне численним публікаціям з широкого спектру проблем міграції, потрібно зазначити, що багатий досвід країн Центрально-Східної Європи, насамперед Чеської Республіки, у сфері регулювання проблем міграції практично залишився поза увагою теоретиків і практиків, що й зумовлює актуальність його вивчення.
Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планової тематики Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема відділу Європи та європейської інтеграції (нині – відділ теорії міжнародних відносин), „Периферизація в сучасних міжнародних відносинах” (державний реєстраційний № U002588, 2005–2007 рр.).
Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертації є аналіз закономірностей міжнародної трудової міграції, вивчення її специфіки в Чеській Республіці та оцінка можливості використання досвіду Чехії в умовах України. Цій провідній меті були підпорядковані завдання дослідження:
- узагальнити та критично осмислити теоретичні концепції й досвід розв’язання міграційних проблем у Чеській Республіці;
- виробити методику дослідження міжнародної трудової міграції, особливостей її регулювання в Чеській Республіці і можливостей використання досвіду Чехії в умовах України;
- дослідити ґенезу, розкрити сутність, особливості, причини і чинники розвитку міжнародної трудової міграції в Чеській Республіці;
- на матеріалах Чехії підтвердити гіпотезу про незначущість впливу міжна-родної трудової міграції на погіршення ситуації на ринку праці та довести пози-тивний вплив міжнародних мігрантів на економіку і соціальний розвиток країни;
- проаналізувати державну міграційну політику уряду Чехії, виявити основні тенденції та напрями її реалізації;
- проаналізувати особливості міграційної ситуації в Україні з огляду на ре-зультати аналізу міжнародної міграції в Чеській Республіці, визначити спільні та відмінні характеристики управління міграційними потоками в обох країнах;
- сформулювати теоретико-методологічні пропозиції і практичні рекомен-дації щодо удосконалення політики регулювання міжнародної трудової міграції в Україні.
Об’єктом дослідження є процеси міжнародної трудової міграції та особливості її державного регулювання Чеської Республіки.
Предметом дослідження виступає досвід міграційного регулювання в Чеській Республіці напередодні вступу в ЄС та можливості його використання Україною.
Методи дослідження ґрунтуються на загальновизнаних законах наукового пізнання, принципах системного аналізу, об’єктивних економічних законах ринкової економіки. Спеціальні економічні методи дослідження застосовувалися у відповідності до цілей, що ставилися в конкретних підрозділах дисертації.
Виявити й дослідити етапи розвитку міграційних процесів та особливості державної міграційної політики Чеської Республіки дав змогу історико-логічний аналіз. Компаративний аналіз дозволив виявити особливості, подібності й відмінності в міграційній ситуації Чеської Республіки та України, а системне моделювання – побудувати прагматичну модель державної міграційної політики України. Статистичні методи, методи компаративного, графічного і табличного аналізів використовувалися для оцінювання розмірів міграційних потоків, якісних і кількісних характеристик легальної й нелегальної міграції, динаміки чисельності, зайнятості чеського населення і мігрантів.
З метою розуміння внутрішніх причин і стимулів міграційних процесів у Чеській Республіці та їхніх наслідків автором використані специфічні та економіко-математичні методи дослідження. Специфічним методом, використаним у роботі, виступає маловідома, однак, на нашу думку, у даному випадку доречна методика А.Каменського для аналізу взаємозв’язку „міграція–безробіття” на основі т.зв. показників „трудового міграційного тиску”. Для виявлення істотності впливу різноманітних чинників на міграційні процеси й оцінки його наслідків використано кореляційний та регресійний аналіз.
До уваги бралися вітчизняні й зарубіжні дослідження у сфері трудової міграції, інструктивні та методичні матеріали Міністерства праці і соціальної політики України, Державного центру зайнятості України, Міністерства внутріш-ніх справ Чеської Республіки, Чеського Статистичного Офісу, документи Між-народної організації праці, Міжнародної організації міграції, Світового банку. Джерельну базу становили теоретичні дослідження міжнародної міграції робо-чої сили й роботи з історії розвитку міграційних процесів, огляди та досліджен-ня науково-дослідницьких центрів Чеської Республіки, статистичні збірники та звіти міжнародних організацій, європейські й українські періодичні видання.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в роботі на підставі європейських і вітчизняних джерел здійснено комплексний аналіз міжнародної міграції трудових ресурсів і наслідків використання іноземної робочої сили в економіці Чеської Республіки, які є значущими для України. Зокрема, в дисертації:
вперше:–
доведено, що в соціально-демографічних і економічних умовах Чеської Республіки ринок праці відіграє первинну роль у порівнянні з міжнародними міграційним потоками, а рівень міграції не має істотного впливу на зміни рівня безробіття в країні; новизна полягає в комплексності аналізу, під час якого разом з традиційним показниками рівня безробіття і напруженості на ринку праці досліджуються показники трудового міграційного тиску – кількість мігрантів, що припадає на одного безробітного; ці показники розраховуються для різних категорій населення і порівнюються за різні періоди в різних регіонах і по країні загалом;–
обґрунтовано наявність зв’язку між чисельністю іммігрантів і показниками, що характеризують економічний розвиток Чехії, і на цій основі побудовано модель для прогнозування чисельності мігрантів залежно від рівня витрат на одного члена чеської сім’ї; відмінність запропонованого підходу від попередніх полягає в тому, що автор не обмежується дослідженням залежності рівня імміграції від стану ринку і показниками економічного розвитку, як це роблять зокрема чеські дослідники, а звертає увагу і на показники добробуту населення; відтак кореляційний аналіз статистичних даних підтвердив, що численність іммігрантів найтісніше корелює з рівнем витрат населення, тобто в умовах дефіциту робочої сили в країні саме потреби населення найбільше стимулюють потребу в іммігрантах;–
доведено, що ефективну міграційну політику країни доцільно будувати за трьома напрямами: здійснення заходів для посилення контролю за мігра-ційними трудовими потоками і проведення ефективної боротьби з нелегальною міграцією; сприяння інтеграції мігрантів з населенням країни; активна участь у спільних міжнародних проектах з метою вдосконалення управління міграційними трудовими потоками на двосторонньому і регіональному рівнях; ні обмежувальна міграційна політика, ні політика збереження status quo не є достатніми для вирішення існуючих демографічних і соціально-економічних проблем, лише активна і така, що виходить на наднаціональний рівень, міграційна політика управління міграціями є перспективною;
удосконалено:–
категорійний апарат, який використовується під час досліджень проблематики міжнародної трудової міграції, зокрема: уточнено зміст поняття міжнародної трудової міграції; обґрунтовано необхідність розгляду міжнародної трудової міграції як процесу, що являє собою сукупність протилежно спрямованих підпроцесів – еміграції і імміграції, які, у свою чергу поєднують низку інших багатоцільових етапів (підпроцесів); показано протиріччя мотивацій, які виникають на кожному етапі в двох основних суб’єктів міграційного процесу – мігрантів і держави; з цих позицій розглянуто управління міжнародною трудовою міграцією і виділено сукупність механізмів здійснення управління – адміністративно-правові, організаційні, громадські й економічні; –
методику вивчення міжнародної трудової міграції в країні; зміст удосконалення полягає в тому, що в процесі дослідження необхідно брати до уваги не лише міграційну ситуацію, а й стан ринку праці, демографічну, економічну ситуацію, особливості регулювання міграційного процесу з боку основних його суб’єктів на національному, регіональному і міжнародному рівнях; відтак запропонована методика вивчення міжнародної міграції передбачає послідовне виконання етапів: (1) вивчення демографічної ситуації, ситуації на ринку праці, загальної міграційної ситуації та міжнародної трудової міграції (аналіз динаміки розвитку за критеріями: вік, стать, освіта, національність, легальний і нелегальний статус, розміщення на території країни); (2) аналіз чинників, які впливають на міграційну ситуацію та її наслідки для країни – дослідження взаємозв’язку між ринком праці і міграційними потоками, вивчення впливу міжнародної трудової міграції на показники соціально-економічного розвитку країни, прогнозування чисельності мігрантів з використанням регресійної моделі; (3) аналіз особливостей регулювання міжнародної трудової міграції в країні з урахуванням трьох основних складових – контролю за міграціями, інтеграції іноземців, вироблення власних проектів і участі в різного рівня міжнародних проектах;–
методику аналізу міграційного тиску на ринок праці, яка розроблялася для вивчення внутрішньої трудової міграції в країні; запропонований варіант стосується міжнародної трудової міграції і передбачає розрахунок за різні роки для регіонів країни показників загального міграційного тиску (враховуються всі мігранти), трудового міграційного тиску (враховуються мігранти працездатного віку), жіночого міграційного тиску (враховуються жінки-мігранти) на ринок праці країни; аналізуються абсолютні рівні показників і темпи їхнього приросту окремо і в порівнянні з відповідними значеннями показників рівня безробіття і напруженості на ринку праці;
дістали подальшого розвитку:–
дослідження специфіки міграційних процесів у країнах Центрально-Східної Європи на прикладі Чеської Республіки в період підготовки до вступу в ЄС з урахуванням відповідних вимог до країн-кандидатів і досвіду виконання цих вимог; показано, що в умовах складної демографічної ситуації та важкого становища на ринку праці, міжнародна трудова міграція Чеської Республіки виступає як дієвий чинник для розв’язання не лише демографічних, але й соці-ально-економічних проблем; доведено, що поточний і перспективний еконо-мічний розвиток республіки неможливі без активної міграційної політики і цільового залучення для роботи в країні кваліфікованих іноземних працівників;–
принципи і механізми вироблення політики регулювання міжнародної трудової міграції в Україні, враховуючи відповідний досвід Чеської Республіки; показано, що Концепція політики регулювання міжнародної трудової міграції в Україні має включати чотири базові напрями: механізми управління міграціями, контроль легальних міграційних потоків, регулювання імміграційних процесів, міжнародні відносини і двосторонні угоди у сфері міграції, боротьба з нелегальною міграцією; за кожним вказаним напрямком визначено ключові завдання і внесено пропозиції.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тім, що основні положення, викладені автором у дисертації, доповнюють концептуальний доробок вітчизняної школи міжнародних економічних відносин, розширюють загальні уявлення про роль і значення міжнародної міграції робочої сили на регіональному та європейському ринках праці, дають уявлення про перспективи розвитку й регулювання міжнародних міграційних процесів в Україні. Висновки й отримані результати можуть бути використані для подальшого вивчення питань, пов’язаних з міграцією та розвитком країн Центрально-Східної Європи, а також рекомендацій для організацій, що займаються проблемами міграції. На цей час матеріали дисертаційної роботи використані Рівненським відділом міграційної служби Держкомнацміграції України при формуванні перспективних планів роботи на 2005–2006 рр. (довідка №17-9/95 від 20.10.2005 р.). Викладачами Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету, у тому числі автором дисертації, дослідницькі матеріали використовуються під час розробки та читання курсів і спецкурсів зі світової економіки, економічної теорії, міжнародних економічних відносин, історії країн Європи, теорії та практики міжнародних відносин (довідка №203 від 25.09.2006 р.). Результати дисертації покладені автором в основу монографії, яка має практичне значення і може прислужитися викладачам, науковцям, політикам, аспірантам, студентам, які цікавляться проблемами міжнародної трудової міграції.
Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати виконаної дисертації, які було опубліковано та які доповідалися на наукових конференціях, отримані автором самостійно. Публікації зроблені одноосібно. Внесок автора у монографію вказано в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були оприлюднені автором на засіданнях відділу Європи та європейської інтеграції, а пізніше – теорії міжнародних відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Результати доповідалися на міжнародній науковій конференції „Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку” (Київ, 25 лютого 2003 р.), науковій конференції студентів і молодих викладачів „Світ слов’янознавства” (Рівне, 22 квітня 2004 р.), молодіжній науково-практичній конференції „Регіональне та транскордонне співробітництво між Україною та країнами ЦСЄ як важлива складова Європейської стратегії України. Погляд молодих учених” (Київ, 12–13 травня 2004 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції „Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 13–14 травня 2004 р.), щорічній міжнародній конференції „Україна та слов’янський світ” (Рівне, 25–26 травня 2004 р.), щорічному науковому семінарі „Геополітичні домінанти країн ЦСЄ на початку XXI століття” (Рівне, 11–12 квітня 2005 р.), VIІ Міжнародній науково-практичній конференції „Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 17–18 травня 2005 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (Луцьк, 19–20 травня 2005 р.), науковій конференції студентів, аспірантів, молодих викладачів „Світ слов’янства: культура, освіта, мова, історія, економіка, етногенез, ментальність” (Рівне, 24 травня 2005 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць (11,2 д.а., з них особисто автору належить 8,0 д.а.): 1 монографія (у співавторстві), 5 статей у провідних фахових виданнях (3 – у збірниках наукових праць, 2 – в наукових журналах), 1 стаття в інших виданнях, 5 тез виступів на наукових конференціях.
Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів (дев’яти підрозділів), висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний текст дисертації становить 159 сторінок, містить 21 таблицю на 19 стор., 8 рисунків на 4 стор. П’ять додатків представлено на 44 стор. Список використаних джерел складається з 183 найменувань і займає 20 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У розділі І „Теоретико-методологічні засади вивчення міжнародної трудової міграції” розглядаються теоретичні концепції й теорії дослідження міжнародної міграції в умовах поглиблення глобалізаційних процесів, а також обґрунтовано власну методику дослідження.
Актуалізація проблем трудової міграції змушує займатися нею на всіх рівнях – міжнародному, регіональному та національному. Виникла необхідність переходу від простого опису стадій міграційного процесу до поглибленого, комплексного пізнання їхнього змісту, розкриття закономірностей, механізмів, їх моделювання, прогнозування і на цій основі – вироблення адекватної міграційної політики.
Аналізуючи роботи зарубіжних і вітчизняних науковців, автор дійшов висновку, що в дослідженнях міжнародної трудової міграції відстежуються два протилежних підходи: з одного боку, існують думки, за якими взагалі немає жодної потреби в якихось теоріях для пояснення феномена трудової міграції; з іншого, – чітко позначилась тенденція до створення спеціальних теорій трудової міграції. Найрадикальнішим варіантом останнього підходу виступають намагання створити єдину теорію міграції, яка стала б інтегратором міждисциплінарних наукових досліджень міграційних процесів.
На сьогодні розроблено низку міграційних теорій і наукових підходів до вивчення міграційних проблем. Найбільш відомими є неокласичні макро- і мікрорівневі підходи, теорія „нової економічної міграції”, а також низка теорій, які, разом з економічними, досліджують також інші аспекти трудової міграції: соціальні, психологічні, політичні тощо (соціально-економічні макрорівневі моделі, соціально-економічні та психологічні моделі на мікрорівні, моделі суб’єктивної очікуваної корисності (SEU), моделі “увічнення міграції” та інші).
Основні положення цих теорій і гіпотези, на які вони спираються, послужили автору вихідним матеріалом для вироблення методики дослідження, що включає такі етапи: 1) вивчення демографічної й міграційної ситуації в Чеській Республіці напередодні вступу країни до ЄС; 2) аналіз чинників, які впливають на міграційну ситуацію і наслідки трудової міграції в Чеській Республіці; 3) аналіз особливостей державної політики міграції робочої сили Чеської Республіки; 4) вивчення міграційної ситуації та політики трудової міграції в Україні в контексті міграційної ситуації в Чехії; 5) розробка загальних принципів управління міграційною ситуацією в Україні з огляду на відповідний досвід Чеської Республіки.
У розділіI „Тенденції та державне регулювання сучасних міграційних процесів у Чеській Республіці” досліджується ґенеза міграційних процесів, розкривається сутність, особливості, причини й фактори міграцій, аналізується державна міграційна політика Чеської Республіки.
Новий період міграції в Чеській Республіці почався після „оксамитової” революції. Маючи чимало національних проблем і зберігаючи нормальний життєвий рівень населення, Чехія, порівняно з іншими посткомуністичними країнами, відносно успішно пройшла перехідний період. Відкриття кордонів на початку 1990-х років і подальша ліберальна міграційна політика поклали початок важливим міграційним рухам, інтенсивність яких поступово зростала.
В роботі подано характеристику демографічної ситуації і стану ринку праці у країні. Упродовж 1990-х років до 2000 р. Чеська Республіка характеризувалася складною демографічною ситуацією: відбувалося поступове зменшення чисельності населення, старіння нації, наслідком чого стало зниження економічної активності, що серйозно вплинуло на зростання безробіття в країні (з 1993 по 2003 р. рівень безробіття зріс утричі). Реальна картина стану зайнятості населення вимальовується зіставленням кількості вакансій до загальної кількості претендентів на роботу. Якщо у 1995 р. кількість вакансій складала 57,53% від загальної кількості претендентів, то вже у 2003 р. вакансії задовольняють лише 7,4% претендентів.
У таких умовах міжнародна трудова міграція дуже швидко стала одним з важливих чинників трансформацій в ринковій економіці Чеської Республіки. Поступово означилися і основні проблеми у цій сфері: так, якщо в 1997 р. частка іноземців у загальній структурі населення складала 2%, а іноземних працівників у загальній структурі робочої сили країни – 3,8%, то у 2003 р. ці показники дорівнювали відповідно 2,4% і 3,2%. Причини зниження зайнятості іноземців насамперед полягають у збільшенні напруги на трудовому ринку та природному процесі соціальної інтеграції іноземців (долучення до вже адаптованих на місцях найманих іноземців членів їхніх сімей). Це означає, що Чеська Республіка в особі іммігрантів одержує не лише додаткову робочу силу, але й потенціал для трудового ринку.
Напередодні вступу до ЄС демографічна ситуація в Чеській Республіці істотно ускладнилася: відбулося зниження економічної активності населення з одночасним зростанням безробіття. Вирішення зазначених проблем було можливим лише через запровадження активної міграційної політики держави шляхом збагачення чеської нації і чеського ринку праці за рахунок легальних кваліфікованих працівників з-за кордону.
Особливу увагу в роботі приділено проблемам імміграції, оскільки питома вага імміграції в міжнародній трудовій міграції Чеської Республіки практично завжди перевищувала, часом і на порядок, еміграцію. Було розглянуто три важливих аспекти: імміграція та ринок праці, вплив імміграції на економіку країни в цілому та аналіз причин міграції.
Із застосовуванням методику аналізу міграційного тиску підтверджено гіпотезу про незначущість впливу міжнародної трудової міграції на погіршення ситуації на ринку праці Чехії. Відповідні розрахунки показують: хоча фактор безробіття береться до уваги мігрантом під час прийняття рішення про те, куди їхати і чи потрібно їхати взагалі, проте виїжджає мігрант туди, де безробіття є меншим й існує більша вірогідність знайти роботу. Більше того, автор схиляється до думки, що мігранти самі створюють приблизно стільки саме робочих місць, скільки вони й заповнюють. Зрозуміло, що тут велику роль відіграє політика держави, яка обмежує та контролює потоки міграції, регулюючи безробіття, особливо якщо врахувати нелегальну міграцію, що наразі спостерігається в Чехії. Таким чином, у випадку Чеської Республіки міграція не прямо, а досить м’яко й опосередковано впливає на безробіття і при цьому міграційні потоки орієнтуються на економічне піднесення.
З метою виявлення впливу міграцій на економічну ситуацію в Чеській Республіці, автором використано кореляційно-регресійний аналіз. Досліджува-лися чотири групи показників: міграційні показники (показник кількість постійних мігрантів), показники економічного розвитку країни (виробництво продукції і надання послуг (показник валовий внутрішній продукт), рівень інвестиційних вкладень у майбутній розвиток (міра інвестицій), фінансовий розвиток (рівень інфляції) та ціновий розвиток на споживчому ринку (індекс цін у споживчій сфері)), показники ринку праці (оцінка розмірів ринку праці, виходячи з демографічного стану країни (чисельність населення віком 15–64), рівень безробіття (рівень безробіття), чисельність безробітних (офіційно зареє-стровані безробітні), а також наявні вільні місця на ринку праці (кількість вакансій)), показники доходів населення (середньомісячна номінальна заробітна плата в національній економіці, індекс реальної заробітної плати, показник індекс реальних витрат на одного члена сім’ї, який опосередковано, але досить повно характеризує доходи населення). Статистичний аналіз наочно продемонстрував, що у випадку Чеської Республіки міграційні процеси більшою мірою залежать від підвищення рівня добробуту населення та розвитку економіки країни, ніж безпосередньо від стану на ринку праці.
До недавнього часу існували такі умови, коли, з одного боку, Чеська Республіка сама стала привабливим місцем осілості мігрантів, насамперед з азіатських країн і країн СНД, а з іншого боку, близькість до класичного західного світу створили умови для перетворення Чеської Республіки на „буферну зону” для східно-західних міжнародних міграційних потоків. Після вступу Чеської Республіки до ЄС ситуація змінилася. Ключовими стали чинники, характерні для ЄС загалом. Як наслідок, мігранти дістали можливість користуватися всіма перевагами членства в ЄС, а Чехія змушена була формувати свою міграційну політику, орієнтуючись на ЄС. В умовах, що склалися, уряд Чеської Республіки приймає рішення будувати державну міграційну політику на концепції активізації міграцій шляхом збагачення чеської нації і чеського ринку праці за рахунок легальних кваліфікованих працівників з-за кордону з одночасним дотриманням вимог ЄС.
Державна міграційна політика Чеської Республіки сформувалася не одразу, а поступово, щільно прив’язуючись до процесів, що відбувалися в країні. У розвитку міграційної політики держави можна виділити такі етапи:
- –1997 рр. – відкрита ліберальна міграційна політика, що вела до відкриття кордонів та побудови в країні ринкової економіки;
- р. – посилення обмежувальної політики щодо видачі дозволів на перебування в країні працюючим іноземцям через високий рівень безробіття;
- р. – запровадження концепції інтеграції іноземців, які тривалий час легально проживали в Чехії;
- р. – контроль та боротьба з нелегальною міграцією, гармонізація візової політики Чеської Республіки з політиками країн – членів ЄС, відхилення закону про перебування, притулок і зайнятість, підприємництво з метою зниження розмірів нелегальної міграції та неофіційної роботи іноземців;
- р. – урядом затверджено пілотний проект щодо відбору зовнішньої кваліфікованої робочої сили, який був уведений в дію в серпні 2003 р.
Уряд Чехії, орієнтуючись на виконання вимог щодо вступу Чехії в ЄС і розв’язання внутрішніх проблем у країні, виробив міграційну політику, реалізація якої здійснювалась за трьома напрямами: здійснення заходів на по-силення контролю за міграційними потоками і проведення ефективної боротьби з нелегальною міграцією; здійснення інтеграції з населенням Республіки; активна участь у спільних міжнародних діях з метою вдосконалення управління міграційними потоками на двосторонньому й регіональному рівнях. Зазначене вимагало внесення змін до законодавства та його адаптації до законодавства європейських країн і суттєвої організаційної перебудови суб’єктів державного управління міграційними процесами в країні. На думку автора, така політика виявилася цілком успішною та дозволила Чеській Республіці розпочати розв’язання внутрішньодержавних проблем і стати повноправним членом ЄС. Водночас, завдяки активному використанню міжнародних трудових мігрантів, Республіка стала цільовою країною для мігрантів не тільки в Центрально-Східній Європі, але й серед країн усієї Європи.
У розділі„Концепція регулювання міграційних процесів в Україні” проаналізовано особливості міграційної ситуації в Україні з огляду на результати аналізу міжнародної міграції в Чеській Республіці та визначено спільні й відмінні характеристики управління міграційними потоками в обох країнах. На основі цього сформульовано теоретико-методологічні положення та підготовлено практичні рекомендації для удосконалення політики регулювання міжнародної трудової міграції в Україні.
Аналіз показує, що контекст, в якому розвивалися міграційні процеси в Україні, містив у собі низку проблем, що позначилися на трудовій міграції: повільне, проте невідворотне зменшення загальної чисельності населення з одно-часним його старінням; зменшення частки економічно активного населення в структурі населення України; реформа соціально-політичної системи й формування ринкових відносин в Україні з одночасним становленням нового ринку праці; високий рівень безробіття населення з одночасною тенденцією до його зниження; поступове вирівнювання і певне поліпшення соціально-економічної і політичної ситуації в країні.
За даними ООН, Україна належить до категорії держав з чітко вираженим еміграційним спрямуванням. Сьогодні з різних причин не існує хоча б умовної одностайності щодо кількісного виміру новітньої трудової міграції. Проте є підстави вважати, що реальна чисельність українських емігрантів складає 2–2,5 млн. осіб. З усієї кількості громадян України за кордоном легалізовано вла-дою країн перебування близько 500 тис., решта – на нелегальному становищі.
Вималювався цілий комплекс причин міграції населення України, головні з яких мають соціально-економічну природу: низький рівень життя або бідність; безробіття, значною мірою пов’язане з трансформаційними процесами в національній економіці; низький рівень оплати праці, особливо в еквіваленті іншої валюти за курсом НБУ; відмінності в доходах, які отримує громадянин України вдома, порівняно з доходами в країні його потенційної міграції; сімейні обставини; зміна місця роботи; навчання.
Найбільших втрат українське суспільство зазнає від еміграції висококваліфікованих працівників. Загальні втрати людського капіталу України внаслідок переселення й виїзду на роботу за кордон мають визначатися на основі заробітної плати мігрантів за кордоном: саме заробітна плата висококваліфікованих фахівців може розглядатися як прибуток, який отримується внаслідок реалізації нагромадженого людського капіталу. У найбільш розвинених країнах витрати на підготовку кваліфікованого працівника у 2–2,5 рази перевищують інвестиції в матеріально-речове оснащення одного робочого місця. Втрати України від виїзду науковців і висококваліфікованих спеціалістів становлять понад мільярд доларів США на рік. Таким чином, Україна інвестує свій людський капітал в економіку практично всіх розвинених країн світу.
Перебуваючи поза сферою соціального захисту своєї держави, українські трудові мігранти самі інвестують в Україну близько 19 мільярдів доларів США на рік. Зазначені доходи надходять не лише сім’ям українських заробітчан, а й частково – державі. Цей фактор впливає на зменшення рівня бідності, збільшується ємність внутрішнього ринку, що позитивно позначається на економічній ситуації в країні, зокрема на розвитку виробництва.
Говорити про особливі здобутки від імміграції, виходячи з кількості та структури іммігрантів, неможливо. Можна лише казати про її переважно нелегальний характер. Представники Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, базуючись на загальноєвропейських тенденціях, стверджують, що вже через кілька років Україна стане привабливою для мігрантів з афро-азійських держав і сальдо міграції населення становитиме у 2015 р. 50 тис. осіб на рік.
Аналіз міграційних потоків і міграційної ситуації в Україні та Чеській Республіці проводився автором за однією і тією самою методикою. Виявлено, що подібність між Україною та Чеською Республікою характеризується, насамперед, наявністю аналогічних демографічних проблем (зменшення чисельності населення, старіння нації, зростання навантаження на економічно активну частину населення тощо) і проблем на ринку праці (високий, хоча й спадаючий рівень безробіття, регіональна нерівномірність на ринку праці), проте ступінь гостроти їхнього прояву, безперечно, у кожній країні є різним. Існує деяка подібність у проблемах пов’язаних із соціально-економічними трансформаціями обох країн, проте в Україні ці зміни проходять значно повільніше, більш болісно і ще далекі від остаточного розв’язання. Перетворення України на країну транзитної міграції, а в перспективі – на ще один центр імміграції також уподібнює Україну до Чеської Республіки і ставить перед нею схожі завдання управління міграційними потоками.
Говорячи про відмінності, потрібно вказати насамперед на дві: по-перше, Україна й далі залишатиметься країною масової еміграції, що ставить перед нею абсолютно інші завдання, ніж ті, які розв’язував уряд Чеської Республіки; друга відмінність полягає в наявності в Україні набагато більш складних проблем, пов’язаних з нелегальними міграціями. Невизначеними також є перспективи вступу України в ЄС, тоді як перед Чехією така перспектива була задовго наперед визначена.
Проведений аналіз міграційної ситуації в Україні показує, що вона змінюється набагато швидше, ніж інститути, яким належить її регулювати. Основна увага суб’єктів управління міграційними процесами в Україні приділяється вирішенню питань в’їзду-виїзду мігрантів у країну перебування. Надто мало вони опікуються проблемами, пов’язаними з перебуванням громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні. Щодо попередження наслідків трудової міграції, то цими проблемами не переймається жоден з існуючих органів реалізації державної політики.
Автором розроблена і пропонується до застосування нова Концепція міграційної політики, яка акумулює досвід політики регулювання міжнародної трудової міграції в Чеській Республіці. У дисертації пропонуються конкретні заходи з реалізації напрямів ефективної міграційної політики.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження та узагальнення отриманих на його основі результатів дозволяє зробити наступні висновки.
1. Сьогодні міжнародна трудова міграція стала фігурувати в числі найважливіших проблем на порядку денному світового співтовариства. Глобалізація змушує проводити дослідження на різних рівнях – міжнародному, регіональному та національному. Організацією таких досліджень займаються міжнародні та спеціалізовані організації, створюються регіональні дослідницькі мережі, формуються спеціальні фонди та виконуються численні проекти.
2. Дослідження втілюються у різноманітні теорії міграції, які на мікро-, мезо- та макрорівнях і з урахуванням економічних, соціальних, психологічних та інших чинників намагаються пояснити ті або інші міграційні тенденції та процеси. До таких теорій відносять мікро- і макрорівневі економічні неокласичні моделі, теорію „нової економічної міграції”, соціально-економічні та соціально-психологічні макро- і мікрорівневі моделі, моделі суб’єктивно очікуваної корисності SEU, теорії „увічнення міграції”. Створені теоретичні моделі стали основою багатьох практичних розробок, пов’язаних з міжнародними міграціями робочої сили.
3. До країн, які мають чималий досвід управління міграційними процесами, можна з повним правом віднести Чеську Республіку. На жаль, цінний досвід управління міграційними та демографічними процесами в цій країні ще не знайшов відображення в публікаціях українських науковців. Для вивчення досвіду управління міграційними процесами в Чеській Республіці запропоновано методику, що базувалася на мікро- і макрорівневих економічних неокласичних моделях та теорії „нової економічної міграції”.
4. Аналіз особливостей міграційної ситуації в Україні засвідчує, що, попри відмінності в масштабах, темпах і стадіях проходження міграційних процесів, нинішня ситуація є досить близькою до тієї, що мала місце в Чеській Республіці майже десять років тому. Новітня українська трудова еміграція, сягнувши свого піку наприкінці 1990-х років, торкнулася приблизно десятої частини населення працездатного віку та всіх регіонів України. Проте зараз немає підстав стверджувати, що з кожним роком на заробітки виїжджає дедалі більше українців. Тому в перспективі Україна може зняти з себе не зовсім престижний статус еміграційної держави.
5. Із входженням в ЄС держав Центрально-Східної Європи кордони європейської спільноти впритул наблизилися до України, що стимулювало притік у країну вихідців з афро-азіатських країни з перспективою легального або нелегального переміщення в країни ЄС. Водночас стабільність соціально-політичної і поліпшення економічної ситуації стали умовами для осідання мігрантів в Україні, тобто Україна має всі підстави перетворитися на країну імміграції і транзитної міграції, як це було свого часу в Чеській Республіці. Лякають, звичайно, масштаби нелегальної міграції в Україні, які супроводжують як імміграцію, так і еміграцію. Цьому сприяють, з одного боку, практична відсутність боротьби з нелегальною міграцією, а з іншого – посилення візового режиму сусідніми країнами – членами ЄС, зміцнення ними прикордонного контролю, цілеспрямована боротьба з нелегалами.
6. Система управління міжнародними трудовими міграціями в Україні формувалася поступово, як правило, внаслідок реакції на зміни міграційної ситуації, і, в результаті, виявилася громіздкою і такою, що не охоплює всі етапи управління міграційними процесами. Дотепер не вирішені організаційні питання, не завершено формування законодавчої бази з урахуванням міжнародного досвіду, слабкою є співпраця з міжнародними та міждержавними спеціалізованими організаціями, потребують подальшого розвитку та вдосконалення методи й механізми управління міграційними процесами. Тому регулювання міжнародної трудової міграції в Україні та за її межами потребує, насамперед, вироблення цілісної науково обґрунтованої й такої, що базується на досвіді інших держав і скоординованої з міжнародними програмами, міграційної політики української держави.
7. Автором запропоновано Концепцію політики регулювання міжнародної трудової міграції в Україні. Національна Концепція має враховувати завдання розбудови соціально-орієнтованої державно-регульованої ринкової економіки в Україні ХХІ століття. На нашу думку, Концепція повинна включати чотири базові напрями: механізми управління міграціями, контроль легальних міграційних потоків, регулювання імміграційних процесів, міжнародні відносини та двосторонні угоди у сфері міграції, боротьба з нелегальною міграцією. По кожному напряму визначено ключові завдання і внесено конкретні пропозиції.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографія:
1. Пелех О.Б., Юськів Б.М. Міжнародна трудова міграція в Чеській Республіці: Монографія. – Рівне: Перспектива, 2006. – 200 с. (автору належить 3,34 д.а.; особистий внесок дисертанта: розкрито історичні витоки та проаналізовано міграційні теорії як основи вивчення і практику досліджень міжнародної трудової міграції, дано характеристику міжнародної трудової міграції в Чеській Республіці напередодні вступу в ЄС і розкрито особливості регулювання міграційних процесів в Чеській Республіці).
У провідних наукових фахових виданнях:
2. Юськів О.Б. Україна в системі міжнародних трудових міграцій // Збірник наукових праць. Вип. / Відп. ред. – д.е.н., проф. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2002. – С. –271.
3. Юськів О.Б. Управління трудовими міграційними процесами в Україні // Збірник наукових праць. Вип. / Відп. ред. – д.е.н., проф. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2003. – С. –132.
4. Юськів О.Б. Використання робочої сили України за кордоном // Збірник наукових праць. Вип. / Відп. ред. – д.е.н., проф. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2003. – С. –117.
5. Юськів О.Б. Особливості дослідження міжнародних міграцій // Зовнішня торгівля: право та економіка: Науковий фаховий журнал. Вип. . – К.: Міністерство економіки України та з питань європейської інтеграції України, Українська академія зовнішньої торгівлі. – 2004. – С. –94.
6. Юськів О.Б. Демографічна ситуація та міжнародні трудові міграції в Чеській Республіці напередодні вступу до ЄС // Зовнішня торгівля: право та економіка: Науковий фаховий журнал. Вип. . – К.: Міністерство економіки України та з питань європейської інтеграції України, Українська академія зовнішньої торгівлі. – 2005. – С. –43.
В інших виданнях:
7. Юськів О.Б. Розвиток міграційних процесів в Чехії: історія та сучасність // Слов’янський вісник: Зб. наук. пр. Серія „Історичні науки”. Вип. . – Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет та Рівненський інститут слов’янознавства Київського
