,ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ПРОКОПОВА Ольга Петрівна

УДК 373.3.016: [398.21 (=161.2): 113]

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КАЗКИ З ОПОРОЮ НА РОЗКРИТТЯ ЇЇ КОСМОГОНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ

13.00.02 – теорія і методика навчання

(українська література)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Волошина Ніла Йосипівна,

заступник директора з наукової роботи

Інституту педагогіки АПН України.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Ситченко Анатолій Люціанович,

Миколаївський педагогічний університет

ім. В.О.Сухомлинського,

завідувач кафедри теорії літератури

і методики викладання;

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Мартиненко Валентина Олександрівна,

учений секретар Інституту педагогіки

АПН України.

Провідна установа: Житомирський державний університет

ім. Івана Франка, кафедра дидактичної

лінгвістики та літературознавства,

Міністерство освіти і науки, м. Житомир.

Захист відбудеться 24 січня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розісланий “21” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Т.Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На порозі третього тисячоліття Україна, обравши шлях кардинальних реформ, поступово входить у європейський освітній простір. Сьогодні особливої уваги потребує поліпшення якості освіти як у теоретико-методологічному, так і в практичному планах. Завдання щодо створення моніторингу якості освіти викладені в нормативних і програмних державних документах.

У Державній національній програмі “Освіта” ( “Україна XXІ століття”), Національній доктрині розвитку освіти особлива увага відводиться культуротворчим аспектам, які передбачають прилучення учнів до здобутків літератури, яка має неоціненне значення в одержанні учнями якісної освіти і сприяє всебічному розвиткові особистості.

Через художнє слово учні усвідомлюють власні національні корені, приналежність до свого народу, його звичаїв і культури. Це те, що ми не маємо права втрачати на шляху до європейського вибору.

Саме у фольклорних творах знайшли відбиток особливості світогляду, мислення, моралі нашого народу. У цьому жанрі втілено думки, надії, сподівання, естетичні ідеали українців, відображено багатовікову боротьбу із ворогами. Знання фольклору сприяє вихованню позитивних літературних смаків, розумінню людських стосунків, міцному й глибокому усвідомленню учнями матеріалу з української літератури, орієнтує педагогів на широке використання фольклористичних жанрів під час вивчення будь-яких предметів.

Український фольклор є предметом вивчення різних дослідників уже понад п’ять століть. У XІX столітті фольклорні джерела привертали увагу етнографів, літературознавців, педагогів, філософів: Ф.Колесси, С.Людкевича, М.Максимовича, О.Потебні, М.Костомарова, П.Куліша, М.Драгоманова, А.Метлинського, Л.Боровиковського, М.Шашкевича та ін.

Проблемі збирання фольклорних текстів приділяли увагу майстри художнього пера Г.Квітка-Основ’яненко, Т.Шевченко, І.Франко, Леся Українка, С.Руданський, І.Нечуй-Левицький, Л.Глібов та інші.

Володіючи багатою народнопоетичною спадщиною, фольклористи підготували ґрунт для глибокого дослідження казки як жанру, невичерпної духовної скарбниці народу. Так, філологи досліджували позначення кольору і світла у казці (Т.Коротич); особливості літературної казки як жанру (О.Сорокотенко); мовну картину української фантастичної казки (С.Лавриненко); семантико-синтаксичну структуру казки (С.Шевчук); структурну форму мовлення персонажів (Т.Вавринюк); часову структуру (О.Боднар); жанрові особливості різних видів казок (В.Анікін, В.Бахтіна, О.Бріцина, Н.Відерникова, Л.Дунаєвська, І.Копка, С.Мишанич, В.Пропп, А.Никифоров, Н.Рошияну). Ними вивчені поетико-стильові традиції фантастичної казки (В.Шабліовський); особливості реалізації антропоцентризму (О.Лещенко); питання історичного розвитку структури і семантики казок (Б.Кербеліте).

З погляду філософів казковий текст розглядається як феномен культури (О.Величко), що має у своїй структурі „глибинні варіанти..., які є збереженими у своїх метаморфозах єдиної казкової основи”.

Психологічною наукою виявлено особливості сприймання і розуміння дітьми казкового змісту (В.Андросова, І.Бех, Л.Виготський, Л.Гурович, І.Ельконін, О.Запорожець, Г.Леушина, О.Соловйова, Н.Циванюк).

З позиції лінгводидактики казка розглядалася вченими як засіб виховання (Р.Жуковська, С.Литвиненко, О.Соловйова, О.Усова, С.Бакуліна); джерело формування естетичних почуттів (В.Пабат). У дослідженнях С.Алієвої, Н.Карпінської, Н.Насруллаєвої, Л.Фесенко йдеться про вплив казки на мовленнєвий розвиток дітей, формування їхнього зв’язного мовлення.

Не припиняються дискусії щодо походження і витоків казкових образів, символіки, магічних чисел, імен персонажів – космогонічного матеріалу, який, власне, становить основу цих творів (Л.Дунаєвська, С.Мишанич, В.Пропп), хоча в дослідженнях цих авторів не простежується відповідний матеріал щодо методики опрацювання змісту казки через тлумачення космогонічних образів, явищ, ситуацій.

Проте, незважаючи на багатовекторність напрямів вивчення казки, малодослідженим залишається питання щодо оволодіння її змістом з опорою на космогонію (визначення її витоків, коріння). Особливо актуальною є ця проблема в загальноосвітній школі. Адже відомо, що, не знаючи свого коріння, своїх витоків, походження (традицій, звичаїв, пісень, свят, приказок, казок), нація не зможе виховати справжнього патріота своєї країни. Цю потребу повинні розуміти вчителі-словесники і забезпечувати зв’язок літератури, фольклору та народознавства. Саме таке пізнання сприятиме розширенню світогляду учнів, викличе у них інтерес до народної творчості, бажання здобути глибокі знання, пізнати своє майбутнє. Аналіз психолого-педагогічної, народознавчої, філософської літератури засвідчив, що останніми роками розгорнута активна робота з вивчення українських витоків, історії, традицій, походження героїв і символів, які в них використовуються. Але, незважаючи на певні успіхи, які є в дослідженнях, ще не знайдено відповідного наукового осмислення космогонічної значущості фольклорних образів взагалі і казок зокрема. Відсутня суттєва характеристика методичних прийомів і форм роботи над казкою з опорою на її космогонічне походження, хоча потреба у цьому стає все більш очевидною, особливо в початковій і основній школі.

Таким чином, теоретичне і практичне значення, недостатня розробленість теорії і практики проблеми космогонічності казкових образів, символів і методики їх вивчення в системі загальноосвітніх навчальних закладів, зумовили вибір теми дослідження: “Методика вивчення української казки з опорою на розкриття її космогонічного походження”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукової роботи лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки АПН України “Зміст і методика вивчення української і зарубіжної літератур за державними стандартами в умовах 12-річної загальноосвітньої школи” (реєстр. № 0100U000046).

Об’єктом дослідження є процес вивчення українських народних казок у 2 - 4-х класах початкової і 5-му класі основної школи.

Предмет дослідження - форми і методи роботи над засвоєнням змісту казки через розуміння її космогонічного коріння в 2 - 4-х класах початкової і 5-му класі основної школи.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати методику роботи над казкою через усвідомлення і розуміння її космогонічного змісту.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що якісне засвоєння казки через визначення її витоків буде ефективним, якщо:

- ураховуватиметься специфіка вивчення казки (визначення її коріння);

- здійснюватиметься об’єктивний зв’язок уроків, позаурочних заходів, уроків позакласного читання як цілісної системи вивчення казки через призму космогонії;

- забезпечуватиметься ознайомлення учнів із казковими мотивами, сюжетами, образами, в яких глибоко простежується космогонічність;

- застосовуватимуться на практиці різноманітні форми і методи роботи над казкою.

Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:

1. Дослідити космогонічне походження та тлумачення образів казок.

2. Проаналізувати навчальні програми, методичні посібники, підручники з читання та української літератури, стан викладання усної народної творчості в школі.

3. Визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити форми і методи вивчення казки з опорою на розкриття її космогонічного походження.

4. Розробити для вчителів рекомендації, спрямовані на підвищення якості засвоєння казок учнями 2 – 5-х класів через усвідомлення космогонічних витоків цього жанру.

Методологічною основою дослідження стали положення теорії пізнання, сучасної філософії та освіти (Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн), концепції гуманізації і гуманітаризації освіти (Г.Волков, М.Стельмахович), системно-структурного, особистісно-розвивального і діяльнісного підходів (В.Давидов, О.Киричук, П.Лузан, М.Бахтін), єдність яких сприяє формуванню ґрунтовних знань; принципи наступності, індивідуалізації і диференціації, пріоритету духовних цінностей у вихованні особистості (В.Скуратівський), теорії і методики навчання (Н.Волошина, О.Бандура, О.Савченко, Н.Скрипченко, А.Капська).

На різних етапах дослідження використовувалися положення, викладені в Законі України „Про освіту”, Концепції літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі та Національної доктрини розвитку освіти.

У процесі теоретико-експериментального дослідження використано такі методи:

1. Теоретичні: аналіз (ретроспективний, порівняльний) наукової та навчально-методичної літератури для зіставлення та порівняння різних поглядів учених на проблему вивчення фольклору, зокрема казки, в дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах, визначення напрямів дослідження та поняттєво-категоріального апарату, класифікація та систематизація теоретичних даних; прогнозування, логічне узагальнення.

2. Емпіричні: спостереження, бесіда, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний), діагностичні методи (анкетування, опитування, тестування); кількісний і якісний аналізи результатів зрізових робіт з метою з’ясування ефективності розробленої методики.

3. Методи математичної статистики, методи графічного зображення результатів дослідження (таблиці), якісні методи аналізу і синтезу, методи інтерпретації та висновку результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в різних областях України – Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій, Житомирській. У дослідженні взяли участь понад 255 учнів, їхні батьки (190) та вчителі (72).

Дослідження здійснювалося протягом 1999-2006рр. й передбачало три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1999-2000рр.) вивчався стан досліджуваної проблеми у філософській, психолого-педагогічній і методичній літературі, наукових працях з фольклористики, зокрема казки; аналізувалися навчальні програми й підручники, методичні посібники і рекомендації щодо вивчення казки на уроках читання й української літератури; обґрунтовувався поняттєво-категоріальний апарат дослідження; визначалася експериментальна база.

На другому етапі (2001-2004рр.) проводилася робота щодо накопичення і використання особистого педагогічного досвіду в загальноосвітній школі, розроблялися зміст, структура і типологія уроків з вивчення казок, система творчих завдань методичні рекомендації щодо їх проведення; створювалася авторська програма вивчення казки засобом космогонії; проводився констатувальний зріз, який проектував експеримент, аналізувався його результат, здійснювалося експериментальне навчання.

На третьому етапі (2004-2006рр.) проводилася перевірка методичних висновків, одержаних у процесі експериментально-дослідної роботи; обговорювалися й оформлялися результати дослідження; опрацьовувалися матеріали експериментального навчання; перевірялася ефективність методичної системи вивчення казки через космогонію; проводився всебічний аналіз результатів; одночасно з перевіркою ефективності методичного матеріалу перевірявся вплив визначення витоків (коріння) казки на ефективність засвоєння учнями казкового жанру, підвищення рівня знань учнів, їхньої розумової активності, ознак формування особистості.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:

- вперше створено й експериментально перевірено систему роботи над вивченням казки з опорою на її космогонічне походження;

- науково обґрунтовано використання активних методичних технологій під час засвоєння змісту казки, усвідомлення походження її героїв, символів, рослин тощо;

- удосконалено форми і методи навчання, зважаючи на принцип наступності під час опрацювання казок у початковій та основній школі;

- подальшого розвитку набули такі методи і прийоми роботи на уроці, як художнє та коментоване читання з метою формування космогонічних понять в учнів 2-5 класів.

Практичне значення дослідження полягає у впровадженні запропонованої методичної системи вивчення змісту казки через усвідомлення її космогонічності в навчально-виховний процес початкової й основної школи, можливостях використання її для вдосконалення шкільних програм і підручників.

Вірогідність висновків наукових результатів дослідження забезпечена методологічною обґрунтованістю теоретичних положень щодо космогонії; застосуванням комплексу методів, адекватних поставленій меті, об’єкту, предмету, гіпотезі й завданням дослідження; реалізацією системного підходу до аналізу дослідницьких даних, тривалим характером дослідно-експериментальної роботи у процесі вивчення казок; порівнянням статистично значущих дослідницьких даних з педагогічним досвідом у практичній роботі вчителів української літератури, використанням взаємопов’язаних методів і прийомів, спрямованих на вдосконалення читацьких навичок учнів у процесі вивчення казки через призму космогонії.

Апробація і впровадження результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались і обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Дитяча книжка як засіб виховання, навчання і розвитку особистості” (м. Кам’янець-Подільський, 2004 р.), на методичних об’єднаннях та семінарах учителів-словесників, засіданнях лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН України (2000-2006р.р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображений у шести публікаціях, надрукованих у фахових виданнях, що відповідають вимогам ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел, 13-ти додатків. Загальний обсяг роботи – 173 сторінки. Бібліографія містить 315 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її наукова значущість, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано його наукову гіпотезу, з’ясовано теоретичне і практичне значення одержаних результатів та можливості їх впровадження у шкільну практику.

У першому розділі – “Космогонія української казки” - визначено основні напрями дослідження порушеної в дисертації проблеми космогонії у філософії, фольклористиці, етнографії, психолого-педагогічній літературі.

Тривалий час світобудова, особливості її розвитку визначалися фольклористичними творами, зміст яких передавався від покоління до покоління у переказах, легендах, казках. Саме в цих ритуальних творах висвітлювалися ідеї космогонічності, духовного початку нації (В.Топорков). Головною метою космогонії є відновлення зношуваних енергій, яке досягається лише через повернення до початкового стану (хаосу).

Проблемам вивчення коріння фольклорних творів відводили увагу багато дослідників (О.Величко, Г.Булашев, Б.Степанишин). У їхніх дослідженнях розкривається природа наукового світогляду, динамізм учень про казку.

Значний внесок у дослідження цієї теми зробили В.Бойко, В.Давидюк, Л.Дунаєвський, В.Качкан, О.Курочкін, В.Погребенник, В.Логвин, Т.Шевчук та зарубіжні науковці – А.Байбурина, Л.Виноградова, В.Іванов, М.Євзлін, К.Леві-Строс, Є.Мелетинський, В.Пропп, В.Топорков та ін.

Проблеми вивчення українського фольклору розкрив у своїх працях М.Костомаров. Значення деяких його положень, що стосується символіки міфологічних образів, актуальні й донині. У XІX столітті в цьому ж напрямку працювали О.Потебня, М.Сумцов, В.Гнатюк, Л.Дунаєвська, О.Бріцина, С.Мишанич та ін.

Розкриття походження фольклорних творів неможливе без аналізу основних типів світогляду. Важливе значення з цього погляду мають праці Е.Тайлора, Дж.Фрезера, С.Токарєва, М.Еліаде, М.Поповича, В.Балушка, О.Курочкіна, М.Євзліна.

Для визначення часових площин існування певних світоглядних тенденцій у дисертації аналізуються праці з етнографії, фольклористики, археології, історії. Близькі до теми цього дослідження проблеми розглядалися у працях Я.Боровського, В.Барана, Д.Козака, Л.Залізняка, Л.Павленка, Б.Рибакова.

Вивчення народної творчості, зокрема казки, пов’язане з відомими іменами – О.Потебні, М.Драгоманова, М.Сумцова, І.Манжури, І.Франка, І.Рудченка, В.Гнатюка. До казки як до засобу виховання зверталися багато дослідників. Серед них класики педагогіки і педагоги-методисти сучасності: К.Ушинський, В.Сухомлинський, М.Стельмахович, С.Русова, І.Бех, А.Богуш, Н.С.Вітковська, Т.Гризоглазова, С.Литвиненко, Г.Рожкова, Е.Кузнецова, Ю.Рубіна, М.Скоморохова, М.Терпанова, М.Чумарна.

Дослідження історичних коренів й функцій легендарних і казкових мотивів та персонажів розробляли В.Антонович, О.Афанасьєв, Б.Грінченко, М.Драгоманов, О.Потебня; родинними, весільними та поховальними ритуалами займалися В.Гнатюк, О.Котляревський, В.Петров, П.Чубинський. Про символічне значення образів дерев, птахів, тварин зазначали М.Костомаров, М.Максимович, О.Потебня, М.Сумцов та інші. Заслуговують уваги праці І.Вагилевича, В.Гнатюка, Я.Головацького, П.Єфименка, П.Іванова, І.Манжури, Я.Новицького, І.Франка, в яких досліджується магія замовлянь та її значення у житті. В.Пропп розробив основи міфології казки, вивчив її історичне коріння, дослідив проблему фольклору і дійсності, описав відмінні особливості сюжетів, структури, фантастики, основні риси казкових персонажів.

Задум визначити космогонічне коріння української казки викликаний ще й психічним розвитком людини відповідно до розвитку космогонічних поглядів. З космогонією тісно пов’язані такі функціональні сфери, як організація процесів мислення, мовлення, уяви. Відомими психологами (О.Леонтьєвим, О.Лурія, Ж.Піаже) протягом останніх десятиріч ведеться комплексне дослідження фольклорних явищ як специфіки міфологічного мислення на певному етапі розвитку пізнавальних процесів та мислення. Так, Л.Виготський вводить поняття „дифузного комплексу”, куди й відноситься перше осмислення космогонії.

Нові завдання освіти на сучасному етапі потребують докорінних змін у системі викладання літературного читання в початковій та основній школі. Сучасна методика надає особливого значення аналізу художнього твору в єдності його змісту і форми. Важливим напрямом у розвитку мовлення учнів є лексична робота, що передбачає тлумачення лексичного значення слова (М.Вашуленко, М.Львова, Т.Потоцька, А.Пєшковський, В.Добромислов, С.Дорошенко, Н.Молдавська, А.Богуш, Н.Луцан, Л.Бірюк, Н.Гавриш). Школярі вчаться спостерігати за вживанням образних слів і висловів у тексті, знаходити влучні вирази, які допомагають краще усвідомити описуване або охарактеризувати дійових осіб, використовуючи зображувально-виражальні засоби казкового сюжету. Це сприяє розвиткові та збагаченню словникового запасу учнів, створює умови для усвідомленого використання ними відповідних образних слів у власних оцінних судженнях.

Огляд літератури з теми дослідження свідчить про значні напрацювання і науковий інтерес до питання космогонічного походження казки, проте спеціального дослідження про зміст, форми, методи формування космогонічних понять на уроках читання в 2 - 4-х класах та на уроках української літератури в 5-му класі немає, хоча ця проблема є важливою у процесі вивчення фольклору. Все це спонукало до роботи над темою.

У другому розділі – “Методика вивчення української казки з опорою на її космогонічне походження” – подано теоретичне обґрунтування експериментального дослідження, розкрито систему роботи, спрямовану на глибше засвоєння казки через визначення її витоків, коріння.

Побудова методики дослідження вимагала з’ясування таких питань: вивчити стан викладання казки в контексті досліджуваної проблеми й узагальнити педагогічний і методичний досвід; визначити ставлення вчителів, батьків та учнів щодо володіння космогонічними поняттями та з’ясувати рівень сформованості космогонічних знань. На цьому ж етапі дослідження визначалися психолого-педагогічні та методичні передумови формування космогонічних знань учнів 2 - 5-х класів, критерії рівнів їх сформованості, здійснювався пошук шляхів ефективного засвоєння казки з використанням космогонії.

Визначення ідейно-тематичного та образного складу народних казок здійснювалося в кількох напрямах: встановлення обсягу сюжетності та тематики (М.Андрєєв); дослідження генезису мотивів у системі таких же творів інших слов’янських народів (В.Пропп, О.Никифоров, Є.Мелетинський); групування народних казок та їх порівняльна характеристика (М.Новиков); встановлення взаємодії народних казок та інших фольклорних жанрів (В.Юзвенко); загальний художній аналіз жанрового складу (Г.Сухобрус, В.Бойко, Ф.Ващук) тощо. Та ще й досі недостатньо проаналізований та узагальнений досвід вчителів-словесників, не зовсім уточнені методи й прийоми, що допомагають ефективному сприйманню всієї образної тканини народних казок.

Методисти та педагоги, праці яких використовуються учителями-словесниками в основній школі (Н.Волошина, О.Бандура, В.Онищук, Б.Степанишин, А.Запорожець, Ю.Рубіна) у своїх працях наголошують на творчому пошуку в проведенні уроку з оптимальним вибором методів і прийомів навчання, який би відповідав багатовіковим традиціям засвоєння дітьми казкового змісту.

Аналізуючи методичну роботу педагогів з казкою, доходимо висновку: можливості казки використовуються вчителем недостатньо. Вивчення казки засобом космогонії (через визначення і тлумачення її витоків, походження, коріння) майже не розглядається, хоча саме в казці це найбільше простежується. На основі опрацювання педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження, можна стверджувати, що означена проблема розглядалася вченими і педагогами-практиками, однак низка питань залишилась ще не зясованою.

Існуюча традиційна система навчання в початкових класах не дає змоги належним чином підготувати учнів до навчання в основній школі. Це пояснюється недостатньою кількістю годин, які відведено на уроки читання, формальним опрацюванням змісту програмового матеріалу, домінуванням групової форми роботи без урахування індивідуальних особливостей дитини тощо.

Ефективне засвоєння учнями казкового жанру полягає у визначенні космогонічного коріння казки, лише тоді у різних та доступних формах передається дітям народна мудрість, розширюється їхній кругозір, поліпшується спілкування з твором.

Аналіз методичної літератури дає можливість зробити висновок про те, що протягом останніх кількох років учені та вчителі-практики почали приділяти більше уваги визначенню походження, коріння, початків свого народу. Однак доводиться зазначити таке:

- підручники та методичні посібники з читання та української літератури не містять достатньої кількості навчального матеріалу, який допомагав би вивчати казки через космогонію;

- бракує методичної літератури з досліджуваної проблеми;

- не узагальнено передовий педагогічний досвід щодо вивчення фольклору, зокрема української народної казки.

Запропоновані нами форми і методи, орієнтують діяльність передусім самих учнів і передбачають активізацію їхньої читацької і творчої активності. Головне – захопити школярів народними та літературними казками, розкрити їх привабливість через визначення космогонічного коріння, допомогти усвідомити християнське походження світу.

Успіх виховання особистості засобами народної казки буде залежати від чіткої концепції опрацювання цього жанру. Створена система навчально-виховної роботи передбачає такі етапи діяльності учнів: емоційне сприйняття твору; характеристика вчинків і поведінки героїв; визначення космогонічного походження казки; тлумачення космогонічних понять; власна оцінка судження.

Основними критеріями, що сприяють кращому засвоєнню казки засобом космогонії є такі:

1. Сприймання та розуміння людського світогляду, відображеного в казковому жанрі.

2. Уміння відшукати космогонічні явища та поняття.

3. Уміння пояснити та арґументувати свої міркування щодо космогонічних поглядів.

4. Усвідомлення важливості знань про минуле свого народу в процесі вивчення художніх творів.

Таке навчання дає змогу прогнозувати перебіг розв’язання навчальних завдань, передбачити результат, оцінити його з погляду конкретно поставленої мети. Збагачення учнів космогонічними знаннями допомагає вчасно побачити прогалини та недоліки в роботі, знаходити нові реальні шляхи та оптимальні методи навчання.

З метою перевірки гіпотетичного припущення було проведено педагогічний експеримент.

На констатувальному етапі визначено рівні засвоєння казки засобом космогонії (витоки, коріння, походження) та поділено класи на експериментальні та контрольні.

Констатувальний зріз складався з двох етапів:

І етап – з’ясування стану обізнаності з казковими творами та використання космогонічних понять у процесі вивчення українських народних казок.

ІІ етап – визначення рівня сформованості космогонічних знань в учнів 2 - 5-х класів під час ознайомлення з казками.

На першому етапі констатувального зрізу ставилися такі завдання:

а) виявити рівень обізнаності учнів 2 - 5-х класів з українськими народними казками;

б) дослідити, як часто використовується українська народна казка в навчанні й вихованні школярів;

в) з’ясувати рівень сформованості в учнів позитивного ставлення до народної творчості;

г) вияснити, чи створює казка психологічний комфорт;

д) визначити, як трактує вчитель космогонічне коріння казки під час її аналізу.

На другому етапі здійснювалася діагностика рівня сформованості космогонічних знань (термінів, понять, характеристик). Для цього визначалися критерії, показники існуючих знань про походження української народної казки.

З метою реалізації завдань першого етапу констатувального зрізу проведено анкетування вчителів-словесників, батьків, ігри-вікторини з дітьми, аналіз учнівських робіт.

Анкетування вчителів і батьків проводилося для з’ясування їхнього орієнтування щодо місця української казки в процесі навчання і виховання дітей, шляхів формування у них позитивного ставлення до народної творчості.

Аналіз бесід та анкет учителів початкових класів та вчителів-словесників, а також вивчення методики їхньої роботи показали, що засвоєння казки засобом космогонії дуже рідко використовується в початковій школі і зовсім не використовується в основній. Окрім того, в роботі не простежується система, цілеспрямованість, намагання відкрити емоційний світ казки через переживання. Зовсім не здійснюється апробація сформованих у учнів почуттів та визначення ними космогонічного коріння, витоків, походження (звичаїв, традицій, обрядів), не аналізується лексика казок. На заняттях учителі переважно аналізують особливості змісту казки, рідко характеризують героїв за їхніми вчинками. Запитання носять репродуктивний характер, спрямовані на засвоєння змісту твору, визначення моралі казки, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, вироблення навичок швидкого читання.

Під час таких уроків вчителі відчувають труднощі в поясненні походження імен казкових персонажів, наявних фантастичних речей (живої та мертвої води, магічних чисел, рослин-символів, вогню та ін.), їх ролі та значення у житті наших пращурів.

Спостереження над роботою з казкою в різних класах, аналіз проведених уроків засвідчують:

- робота з текстом казки найчастіше здійснюється лише на уроках (під час опрацювання теми уроку);

- не завжди проводиться на належному рівні словникова робота;

- учителі не звертають уваги на космогонічне походження казки.

Аналіз підручників з читання для 2 - 4-го класів та підручника з української літератури для 5-го класу дає змогу зазначити, що казка в навчальному процесі займає дуже малий відсоток (ми брали до уваги лише українські народні казки) див. табл. 1. Варто відзначити, що в 4-му класі вивчається лише одна народна казка, а в 5-му класі цей казковий твір знову повторюється.

Таблиця 1

Вивчення українських народних казок у 2 – 5-х класах

КЛАС | К-сть казок, що вивчаються | НАЗВИ КАЗОК

2-й клас | 6“ | Вовк і козеня”, “Рукавичка”, “Лисиця та їжак”, “Лисиця та журавель”, “Колосок”, “Дрізд і голуб”.

3-й клас | 3“ | Кирило Кожум’яка”, “Кривенька качечка”, “Кобиляча голова”.

4-й клас | 1“ | Мудра дівчина”.

5-й клас | 4“ | Про Правду і Кривду”, “Мудра дівчина”, “Про жар-птицю та вовка”, “Красний Іванко і закляте місто”.

У ході констатувального зрізу взяло участь 255 учнів, які відповідали на запитання анкет, виконували усні і письмові завдання.

Мета експерименту - визначити улюблені жанри для читання та достатність казок, уміщених у навчальних підручниках, а також визначення рівня обізнаності учнів початкової і основної школи із казковими сюжетами, що насичені космогонічними поняттями, сформованості вміння їх аналізувати.

Результати анкетування показали, що учні недостатньо обізнані саме з українськими народними казками. Так, 38% школярів змогли назвати близько восьми казок. Більшість (57%) назвали лише 3-4 казки, (у деяких відповідях траплялися 1-2 казки інших народів), а 15% респондентів називали інші твори або з допомогою експериментатора пригадували 1-2 казки.

За результатами бесіди-розповіді за змістом казки, наведених у констатувальному зрізі, визначено рівні обізнаності школярів з казковим жанром. Під час бесіди зважалося на:

- кількість українських народних казок, названих учнями;

- уміння відтворити зміст казки, зачин, кінцівку, а також мовленнєві казкові звороти, прислів’я, пісеньки, примовки;

- здатність виділити у казкових сюжетах повчальний зміст;

- відображення основних епізодів у казці, які характеризують цей жанр як вимисел, те, що робить її сюжет цікавим і захоплюючим;

- знаходження космогонічних образів, речей, явищ.

Високий рівень відповідав сумі 8-10 балів, середній – 7-4 балів, низький – 1-3 бали.

Результати констатувального зрізу, їх диференціація за основними критеріями педагогічного експерименту дали можливість визначити три рівні сформованості в учнів 2 – 5-х класів знань про українські народні казки.

Високий (36,4%) – (повна правильна відповідь) – учні називають велику кількість українських народних казок, уміють відтворити зміст будь-якої пропонованої вчителем казки; можуть виділити повчальний зміст казкового жанру; віднаходити космогонічні образи, речі, символи, числа.

Середній (41%) – учні частково можуть пригадати українські народні казки; відтворити зміст тієї казки, яку пам’ятають; не завжди можуть визначити, в чому її повчальний зміст; віднаходять певні космогонічні явища та поняття.

Низький (22,6%) – учні виявляють труднощі у пригадуванні власне українських казок; зміст казки можуть відтворити частково; не можуть назвати космогонічних понять.

У результаті проведення першого етапу констатувального експерименту можна зробити висновки, що під час вивчення казки недостатня увага приділяється побудові казки (особливо зачину та кінцівки), не аналізується походження імен дійових осіб, а також нерозглянутою залишається фантастика жанру.

Завданням другого етапу констатувального зрізу було визначення рівня сформованості космогонічних знань (знаходження та тлумачення понять) у процесі вивчення української народної казки на основі розроблених категорій і показників. Показниками певного рівня сформованості космогонічних знань школярів стали:

1) виявлення рівня знань космогонічного походження казки, здатність знайти і пояснити космогонічні образи, речі, явища;

2) уміння застосовувати космогонічні знання у творчій роботі.

З метою проведення діагностуючого зрізу запропоновано завдання, що передбачали з’ясувати дані першого показника, а саме – вміння аналізувати казковий твір через призму космогонії. Для виявлення рівня обізнаності щодо космогонічного походження казки було розроблено тести.

Для виведення кількісної характеристики якісних показників засвоєння космогонічних понять за кожний із показників учень одержував від 1 до 3 балів: 1 бал – низький рівень, 2 бали – середній рівень, 3 бали – високий рівень. Загальна характеристика визначалася за формулою:

Р = С/К , де

Р – рівень використання космогонічних знань і характеристик;

С – сума набраних балів;

К – кількість показників, що враховуються.

Результат від 2,5 до 3 балів – високий рівень ефективності використання космогонічних знань, від 1,4 до 2,4 – середній рівень, від 1 до 1,3 – низький рівень. Ці результати подано в таблиці 3.

Аналіз результатів дає змогу зробити висновок, що розуміння космогонічних коренів казки відбувається лише за умови розуміння змісту, композиції, образів, лексики казки, вміння їх пояснити.

Таблиця 3

Узагальнююча таблиця перевірки якості знань космогонічного походження казки учнів 2 – 5-х класів

Клас

К-ть учнів | Рівень якості знань

Високий | Середній | Низький

2 клас (60 учнів) | 18,4% | 13,4% | 68,2%

3 клас (65 учнів) | 13,8% | 16,7% | 69,5%

4 клас (60 учнів) | 10,3% | 21,1% | 68,6%

5 клас (65 учнів) | 8,9% | 10,7% | 80,4%

12,8% | 15,5% | 71,7%

На основі цього виокремилися три групи учнів з відповідним рівнем космогонічних знань казкового жанру.

Високий рівень (повна правильна відповідь) – учень робить повний аналіз та узагальнення, обґрунтовує хід своїх думок, виявляє інтерес до цієї проблеми, використовує знання з народознавства, володіє правильним та культурним мовленням, може назвати казку за пропонованим переліком слів, указати казковий твір, де наявні рослини-символи, магічні числа, вміє пояснити походження імен казкових героїв, дібрати до поданих слів інші, близькі за значенням, і самостійно створити казку, в якій простежується космогонічність.

Середній рівень – у таких учнів поняття дещо обмежені, виникають труднощі у розумінні певних значень, космогонічного походження образів; аналіз подано поверхово, відповідь не систематизована та належно не арґументована. У школярів виконання завдання має пошуковий характер. Такі учні не завжди можуть правильно вказати назву казки, у них виникали труднощі в поясненні імен дійових осіб казки, називають наявне магічне число у казці, але не можуть пояснити його, не дослівно передають слова, якими розпочинається чи завершується казка.

Низький рівень – у таких школярів виникали труднощі в побудові відповіді, вони не знають змісту казки, а тому не можуть здійснити її аналіз. Така робота має репродуктивний характер. Школярі не в змозі назвати казку, пояснити символіку чисел, рослин, імен героїв. Діяльність таких учнів обмежувалась стислим переказом змісту казки (словниковий запас у таких дітей - обмежений).

Як показали результати констатувального зрізу, велика кількість учнів має низький рівень знань щодо визначення та пояснення коренів казки (тлумаченні походження імен, магічності рослин, символіки чисел), а тому їм складно засвоювати та розуміти даний матеріал, у них відзначалася втрата інтересу до навчання.

Аналізуючи констатувальний зріз, виокремимо три групи дітей з відповідним рівнем космогонічних знань казки.

І група (71,7%) – низький рівень (недостатні знання, неправильна відповідь). Це учні, які не знають казок, і відповідно не вміють аналізувати ці твори. Вони потребують пояснення і тлумачення певних казкових значень і космогонічного походження казки загалом.

ІІ група (15,5%) – середній рівень (поверхові знання, неповна відповідь). Це школярі, які потребують незначної допомоги в розумінні деяких понять і явищ, пов’язаних з космогонічним походженням.

ІІІ група (12,8%) – високий рівень (правильна повна змістовна відповідь). До цієї групи відносяться учні, які потребують лише поглиблення і вдосконалення вже здобутих космогонічних знань.

Констатувальний зріз дав змогу зробити такі висновки про стан досліджуваного питання у практиці сучасної школи.

1. Вивчення казки засобом космогонії відбувається частково, тому на уроках необхідно налагоджувати систематичну роботу щодо формування космогонічних знань.

2. Учні 2 - 5-х класів недостатньо володіють космогонічними поняттями у процесі вивчення фольклорних творів.

3. В учнів недостатньо сформовано навички космогонічного аналізу, тому відчуваються труднощі у визначенні походження казки.

4. Успішне вивчення казки з опорою на її космогогічне походження учнями 2 - 5-х класів можливе за умови професійної підготовки вчителя-словесника та його методичної забезпеченості.

5. У методиці викладання літератури не розроблена система роботи з питань вивчення казки засобом космогонії; відчувають труднощі у підборі казок, де простежується космогонічність, зокрема спостерігається недостатність космогонічних знань; відсутність відповідного матеріалу в підручниках та методичних посібниках.

Отже, констатувальний зріз засвідчив необхідність створення науково обґрунтованої системи роботи з вивчення української казки через призму космогонії.

Для здійснення формувального експерименту було розроблено авторську систему роботи над українською казкою з опорою на її космогонічне походження.

Формувальний експеримент розпочався з організаційного етапу:

а) ознайомлення вчителів, вихователів, причетних до експерименту, з його метою, завданнями, змістом, гіпотезою, планом проведення;

б) на основі констатувального зрізу здійснювалося обґрунтування факторів, що впливають на успішне вивчення казки через її космогонічне походження в експериментальних класах;

в) тлумачення в експериментальних класах космогонічних понять з метою ефективного аналізу казкового жанру;

г) забезпечення вчителів-словесників необхідною педагогічною та методичною літературою, рекомендаціями і розробками з досліджуваної теми.

Проведення експерименту передбачало:

- діагностування учнів експериментальних та контрольних класів;

- аналіз здобутих результатів;

- визначення рівня ефективності експериментальної методики;

- висновки.

Дослідження розпочалося з розробки програми експерименту, його мети, завдань, змісту, гіпотез та плану проведення, з ознайомлення вчителів-словесників із космогонічними поняттями, що наявні у казковому жанрі. Уся робота проводилася як з педагогами, так і з учнями. Оволодіння казковим змістом здійснювалося через призму космогонії.

На цьому етапі вдалося:

- захопити учителів ідеями експерименту та зробити їх активними співучасниками процесу визначення космогонічного коріння казки;

- спрямувати всіх суб’єктів навчального процесу на спільну експериментальну роботу, яка ґрунтується на усвідомленні кожним актуальності її теми, мети та змісту;

- забезпечити вчителів необхідною методичною та педагогічною літературою, рекомендаціями, розробками.

У процесі формування, удосконалення та закріплення відомостей про походження, коріння, витоки фольклорних текстів учні за допомогою вчителів проходили шлях здобуття космогонічних знань від актуалізації до аналізу казки засобом космогонії (Схема 1).

СХЕМА 1

Вивчення казки через призму космогонії

Тлумачення

фантастики,

речей,

явищ | Етимологія

слів | Символіка

чисел | Рослини-символи

У процесі роботи зясувався рівень знань, які необхідні учням для сприймання та засвоєння нового матеріалу. Для успішного пригадування (актуалізації знань) необхідні яскраві зразки казок. Результати експерименту показали, що це ефективно здійснюється на прикладі казкових творів, де зустрічається символіка чисел, магічність речей, рослини-символи.

Для проведення формувального експерименту були вибрані казки, насичені космогонічними поняттями („Курочка Ряба”, „Котигорошок”, „Кирило Кожум’яка”, „Дідова дочка і бабина дочка”, „Кривенька качечка”, „Мудра дівчина”, „Царівна жаба”, „Телесик” і т.д.).

У ході експерименту передбачалося здобуття учнями знань про значення магічності чисел, фантастичних речей, походження слів „дід”, „баба”, походження казкових імен, образів добротворців і злотворців.

Робота з визначення космогонічного коріння казки проводилась у восьми експериментальних класах (з 2-го по 5-й).

Формувальний експеримент у другому класі розпочався з виявлення обізнаності учнів з українськими народними казками. Школярі пригадували особливості побудови казки, казкові образи, наявність фантастичних речей.

У третьому класі учням пропонувалося заповнити таблицю „Казковий світ”, в якій школярі узагальнили свої знання щодо змісту казок, поділу героїв на добротворців і злотворців, наявність фантастичних речей та їх ознак, магічних чисел.

У четвертому класі експериментальна робота спрямовувалась на наявність найхарактерніших ознак образів (добротворців і злотворців), а також на визначення типів діючих негативних образів і пояснення значень фантастичних речей.

У п’ятому класі завдання ускладнювалося тим, що учні використовували здобуті знання з народознавства, елементи якого були присутні у казках. Така робота над тлумаченням космогонічних понять підсумовувалась на виховній годині.

Основними формами роботи стали уроки текстуального вивчення та уроки позакласного читання. Бесіда, інсценізація були допоміжними формами роботи. Саме вони мали активізувати потрібні знання, спрямувати отримані космогонічні поняття в русло аналізу казкового жанру.

Учні 4-го класу засвоювали найхарактерніші ознаки певних образів, етимологію, походження найуживаніших слів та імен казкових персонажів. З п’ятикласниками всі ці знання узагальнювалися, підсумовувалися та доповнювалися знаннями з народознавства. Перед школярами ставилося завдання самим скласти казку, де б розкривалося її космогонічне коріння.

Аналіз результатів експерименту показав, що пропонована система роботи, в основі якої було визначення космогонічного коріння казок, сприяє розвиткові мислення, пам`яті, уваги, уяви. Під час її впровадження учні звертали увагу на найдрібніші тонкощі (назву куща і його силу, тварин та їх значення, покровительство святих та ін.). Учителі-експериментатори вчили дітей розшифровувати закодований текст, робити детальний аналіз, осмислювати сюжет, використовуючи знання з народознавства, історії, а також ті знання, що пов’язані з нашим минулим: з традиціями, звичаями, обрядами.

Здобуті результати підтвердили ефективність запропонованої методики. Вияв інтересу до свого минулого, походження, витоків, зростання знань про культурні цінності українського народу підтверджують реальні здобутки формувального цілеспрямованого впливу.

Підсумки формувального експерименту проводилися за такими ж критеріями (оцінювання в контрольних та експериментальних класах), які використовувалися у констатувальному зрізі.

Одним із основних показників результативності експериментальної роботи є збагачення знань учнів 2 - 5-х класів космогонічними поняттями. На початку формувального зрізу учні експериментальних класів практично не відрізнялися за рівнем знань від контрольних груп. Анкетування вчителів, відвідування уроків засвідчило, що робота з вивчення казкового жанру засобом космогонії проводилася епізодично або взагалі не проводилася. Як наслідок, на констатувальному етапі значна кількість школярів на запитання анкет дала неповні відповіді або взагалі ухилялася від відповідей. Питання, що стосувалися знаходження та тлумачення космогонічних образів і предметів, також викликали труднощі.

Зіставлення результатів, одержаних в експериментальних та контрольних класах, дає змогу констатувати: у молодшому шкільному віці основним джерелом накопичення космогонічних знань є казкові твори.

Учні експериментальних класів показали широку обізнаність з народною культурою минулого, побутом, звичаями, традиціями, обрядами. Знання з космогонії стали потребою, про що свідчить не лише зростання інтересу щодо вивчення казкових творів, в яких простежуються ці явища, а й пригадування