МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

ПОГОРІЛЯК РЕНАТА ЮРІЇВНА

УДК 614.2:616-053.31:618.2-084

СТАН ЗДОРОВ’Я НЕМОВЛЯТ: МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ТА НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ

14.02.03 – соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Гульчій Олеся Петрівна, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра соціальної медицини та охорони здоров’я

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шкіряк – Нижник Зорислава Антонівна, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, керівник відділення медичних і психо - соціальних проблем здоров`я сім`ї;

доктор медичних наук, професор Уваренко Анатолій Радіонович, Український Центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, головний науковий співробітник.

Провідна установа

Український інститут громадського здоров’я, відділ стратегії розвитку системи охорони здоров’я та наукових основ організації медичної допомоги населенню, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “8” червня 2007 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, м. Київ – 57, пр-т Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: 03057 м. Київ – 57, вул.. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 4 ” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здоров’я населення є інтегральним показником суспільного розвитку країни, відображенням її соціально-економічного та морального стану, могутнім фактором формування демографічного та культурного потенціалу суспільства.

Визначення пріоритетів в охороні здоров’я базується на пріоритетах держави в цілому, і до них, в першу чергу, належить охорона материнства та дитинства. Це підтверджується основним Законом України – Конституцією, іншими законодавчими актами, Указами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України та низкою національних і державних програм стосовно поліпшення матеріального становища сім’ї, здоров’я жінок і дітей.

Така увага обумовлена ситуацією гострої демографічної кризи, що склалася в країні. Поглиблення депопуляційних процесів, які не характерні для країн у мирний час, тенденція до старіння населення з прогнозом її подальшого наростання, зниження народжуваності, загострення проблеми перинатальної патології вагітних тощо визначають репродуктивне здоров’я і здоров’я немовлят, як основу формування перспектив національного медико-демографічного розвитку, а також здоров’я нації загалом і дітей, зокрема (В.Ф.Москаленко, 2006).

В цьому сенсі значної актуальності набуває дослідження регіональних особливостей формування здоров’я населення в Україні.

Охорона здоров’я дитини посідає чільне місце серед соціально-медичних проблем в сучасному світі. Важливість цієї проблеми полягає в тому, що, з одного боку, діти найбільш уразлива категорія людства, а з іншого – стан здоров’я дорослого населення переважно визначається тим здоров’ям і тими умовами, які спостерігалися в них у дитинстві. Стан здоров’я немовлят також залежить від наявності чи відсутності негативних факторів, що впливають на майбутню матір під час вагітності.

Згідно даних різних авторів ( Резніченко Ю.Г.,2004; Нечитайло О.М.,1999; Литвинчук В.В.,2001) нараховується значна кількість ендогенних та екзогенних чинників, що впливають на формування здоров’я дитини.

Проте, оцінюючи стан здоров’я дітей, особливо новонароджених, дослідники, в основному, зосереджуються на вивченні клінічних аспектів патології перинатального періоду, а медико-соціальні та медико-демографічні чинники залишаються недостатньо вивченими.

Лише поодинокі автори, зокрема Гойда Н.Г.(2004), Лук’янова О.М.(2003), Шкіряк - Нижник З.А.(2004), Гульчій О.П.(2005) аналізують вказану проблему як медико-соціальну.

Недосконалість системного підходу щодо визначення впливу комплексу чинників на формування стану здоров’я немовлят в нових суспільно-політичних умовах розвитку України вимагає обґрунтування цілісної моделі збереження та покращення здоров’я дітей, що обумовило актуальність дослідження, поставку його мети і завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дане дослідження є фрагментом наукової роботи кафедри соціальної медицини та охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О.Богомольця „Оцінка дитячої, перинатальної смертності, мертвонароджуваності та захворюваності новонароджених як інтегральних показників здоров’я населення, що проживає в різних умовах” (№ держреєстрації 0192U001515).

Мета і завдання дослідження. Мета: встановити медико-соціальні особливості формування здоров’я новонароджених в умовах впливу комплексу чинників різного походження, визначити регіональні стандарти фізичного розвитку і розробити модель збереження та покращення здоров’я немовлят.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

1. Визначити сучасні тенденції та найбільш проблемні питання в стані здоров’я вагітних і новонароджених за даними аналітично-інформаційних джерел інформації.

2. Встановити та проаналізувати динамічні зміни щодо стану здоров’я вагітних і новонароджених Закарпатського регіону за період 1998-2004 роки.

3. Виявити поширеність чинників ризику серед породіль Закарпатського регіону.

4. Встановити антропометричні показники немовлят у залежності від чинників ризику різного походження.

5. Вивчити вплив медико-соціальних чинників на захворюваність новонароджених.

6. Розробити сучасні регіональні стандарти фізичного розвитку.

7. Розробити модель збереження та покращання здоров’я немовлят на регіональному, місцевому, особистісному та родинному рівнях.

Об’єкт дослідження: вплив чинників ризику різного походження на здоров’я новонароджених.

Предмет дослідження: стан здоров’я вагітних жінок та новонароджених, які проживають в Закарпатському регіоні (1998-2004 рр.), чинники, що впливають на стан здоров’я вагітних і немовлят.

Методи дослідження: бібліосемантичний, медико-статистичний, метод контент-аналізу, соціологічного опитування, варіаційної статистики, вірогіднісного, факторного кореляційно - регресійного аналізу, структурно – логічний.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що вперше в Закарпатському регіоні:

· вивчено здоров’я немовлят та комплексно досліджено структуру і частоту ускладнень перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та патології новонароджених;

· встановлено особливості та деякі закономірності впливу соціально - демографічних, соціально-економічних та соціально-біологічних чинників і таких, що супроводжують вагітну впродовж вагітності та пологів на стан здоров’я вагітних і народжених ними дітей;

· вивчено відмінності в антропометричних показниках немовлят в залежності від медико-соціальних чинників ризику;

· визначено основні медико-соціальні чинники, що впливають на захворюваність новонароджених;

· розроблено стандарти фізичного розвитку немовлят Закарпатського регіону на сучасному етапі його розвитку;

· розроблено і науково обґрунтовано модель збереження та покращання здоров’я немовлят на регіональному, місцевому, особистісному та родинному рівнях.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані нами антропометричні дані є репрезентативним матеріалом для розробки стандартів фізичного розвитку немовлят.

Виявлення чинників, що впливають на захворюваність новонароджених надає змогу серед великої кількості чинників виділити найбільш пріоритетні, прогнозувати ступінь відхилень у фізичному та соматичному стані здоров’я немовлят, виділити сприятливі та несприятливі фактори і корегувати їх.

Матеріали роботи використані при підготовці інформаційного листа „Оцінка фізичного розвитку новонароджених (на прикладі дітей Закарпатської області)” (2006р.), розісланого та рекомендованого для інноваційних процесів.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації особисто проведено пошук та критичний аналіз джерел літератури, визначено мету і розроблено програму дослідження, обрано методичні підходи до вирішення поставлених завдань. Автор розробив питальник та статистичну карту вагітних, роділь і породіль, провів соціологічне опитування та викопіювання даних із статистичних форм. Дисертантом самостійно проведено статистичну обробку та аналіз матеріалів дослідження, написано всі розділи дисертації та наукові публікації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались на:

· Х міжнародному конгресі студентів і молодих вчених Тернопільського державного медичного університету (Тернопіль, 2006);

· ІІІ міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених „Молодь та медична наука на початку ХХІ століття” (Вінниця, 2006);

· всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальные вопросы биологии, медицины и фармации” (Луганск, 2006);

· 60-й підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (Ужгород, 2006).

· ІV міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених „Молодь та перспективи сучасної медичної науки” (Вінниця, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 праць, з них 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України та 4 – у тезах конференцій.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, 3 додатків, містить 70 таблиць і 6 рисунків, список використаних джерел літератури складається із 219 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, об’єкт та методи дослідження.

Реалізація завдань, передбачених метою роботи, вимагала розробки відповідної програми дослідження з урахуванням особливостей проведення когортних досліджень та послідовного вирішення конкретних завдань.

Дисертаційні дослідження мали багатоплановий характер і виконувались в декілька залежних один від одного етапів, тобто, коли вирішення завдань наступного етапу базувалось на результатах попереднього. Таких етапів було 6 (рис. 1).

Кожний етап був спрямований на вирішення низки завдань з позицій системного підходу; послідовне узагальнення результатів дослідження слугувало основою для наукового обґрунтування поставленої мети.

Перший етап дозволив визначити основні проблеми здоровя вагітних і немовлят.

На другому етапі вивчались тенденції розвитку основних показників, які характеризують стан репродуктивного здоров’я жінок і здоров’я новонароджених в Закарпатській області з 1998 по 2004 рр. та їх залежність від умов життя населення, біогеохімічної, клімато-географічної, ландшафтної зони проживання та сучасного розвитку медичної науки, організації медичної допомоги.

На третьому етапі була проведена оцінка розповсюдженості факторів ризику різної природи серед породіль Закарпатського регіону в сучасних соціально-економічних умовах розвитку України.

Маючи ці дані, на четвертому етапі досліджень нами були вивчені антропометричні показники немовлят в залежності від 4 груп чинників ризику різного походження, а саме: соціально-біологічних, чинників, що мали місце до вагітності жінки і чинників під час вагітності та пологів.

Предметом пятого етапу досліджень було вивчення впливу основних груп факторів ризику різного походження на захворюваність новонароджених і на основі математичного моделювання був визначений прогноз.

Результати досліджень, виконаних на третьому - пятому етапах, дозволили розробити стандарти фізичного розвитку новонароджених та науково обґрунтувати модель збереження та покращання здоровя немовлят на регіональному, місцевому, особистісному та родинному рівнях.

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

Рис.1. Етапи дисертаційного дослідження

Методичний апарат, що застосовувався на згаданих етапах дослідження, був адекватним для вирішення поставлених у роботі завдань дослідження (рис.2).

Рис. 2. Методичний апарат досліджень

Динамічні зміни в стані здоров’я вагітних і новонароджених Закарпатської області за період 1998 –2004 роки. Досліджено стан здоровя вагітних жінок та немовлят Закарпатського регіону в динаміці з 1998 по 2004 рр. Як свідчать результати досліджень, основні параметри здоров’я вагітних і немовлят цього регіону впродовж 7 років характеризувалися різноспрямованими змінами. Так, якщо за цей період зменшилася частота передчасних пологів на 40,6% і запізнілих пологів на 15,4%, то зросла частота ускладнень вагітності на 16,0%. У 2004 році майже кожна третя вагітність супроводжувалася ускладненнями. Із окремих ускладнень вагітності слід відзначити помітне зростання рівня захворювань на щитоподібну залозу (на 64%). Таке зростання, ймовірно, пов’язано з йоддефіцитною зоною проживання, більш високою потребою в гормонах під час вагітності та відсутністю або недостатнім застосуванням профілактичних заходів.

Вивчення основних причин ускладнень вагітності засвідчило, що перше місце серед ускладнень вагітності займають анемії, друге - хвороби щитоподібної залози, а третє – хвороби сечостатевої системи.

Екстраполяційний прогноз розвитку цього явища такий: якщо в майбутньому ускладнення вагітності будуть зростати з такою ж швидкістю, як і нині, то через 10 років загальний рівень ускладнень вагітності в області буде на 38% більшим, ніж в 2004 році. Тобто, вже кожна друга вагітність супроводжуватиметься ускладненнями.

Рис. 3 Динаміка розвитку ускладнень вагітності в Закарпатській області з 1998 по 2004 рр.

Особлива увага приділялася такому втручанню як аборти. Аналіз останнього, як важливого показника репродуктивного здоровя, свідчить, що частота абортів в Закарпатській області зменшилася на 17,5%, проте зросла частота проведення так званих міні – абортів (регуляції менструального циклу) на 33,3%.

Крім того, зросла частота проведення абортів і міні-абортів за цей період у першовагітних на 58,3%, а особливо у жінок віком від 18 до 19 років - в 2,3 рази.

Набагато гірші справи стосовно ускладнень пологів та післяпологового періоду. Порівняльні дані таких показників здоровя матерів свідчить про невпинне погіршення згаданих показників (табл..1).

Таблиця 1

Захворювання і їх частота, які ускладнили пологи та післяпологовий період в Закарпатській області в 1999 – 2004 роках ( на 100 породіль).

Найменування ускладнень (захворювань) пологів та післяпологового періоду | 1999 р. | 2004 р. | на 100 породіль | на 100 породіль | % до 1999 р. | Всього | 46,0 | 64,4 | 140 | У тому числі:

- передлежання плаценти, передчасне її відшарування та кровотеча |

0,7 | 0,5 | 71 | - набряки, протеїнурія та інше | 3,3 | 3,9 | 118 | - сечостатевої системи | 2,2 | 3,6 | 164 | - щитоподібної залози | 3,3 | 8,5 | збільшення в 2,6 рази | - анемії | 9,4 | 10,8 | 115 | - системи кровообігу | 1,5 | 2,6 | 173 | - утруднені пологи | 3,5 | 6,6 | 189 | - аномалії пологової діяльності | 5,7 | 5,8 | 102 | - кровотеча в послідовому та післяпологовому періоді | 3,0 | 2,5 | 83 | - венозні ускладнення | 0,9 | 1,2 | 133 |

Як показують розрахунки, частота ускладнень пологів і післяпологового періоду зросла на 40%, а саме: за рахунок набряків, протеїнурії та гіпертензивних розладів, частота яких збільшилася на 18%, хвороб сечостатевої системи - на 64%, щитоподібної залози – в 2,6 рази, анемії – на 15%, хвороб системи кровообігу – на 79%, утруднених пологів – на 89%, венозних ускладнень – на 33%.

За даними прогностичних розрахунків, наведених у дисертації, при збереженні нинішніх тенденцій розвитку ускладнень пологів і післяпологового періоду вже через 10 років кожна дитина буде народжуватися в умовах ускладнених пологів (рис.4).

Рис.4 Динаміка розвитку ускладнень пологів в Закарпатській області з 1998 по 2004 рр.

Репродуктивне здоровя жінок, перебіг вагітності і пологів визначають здоровя новонародженого. В цілому по Україні і в Закарпатському регіоні зокрема, впродовж останніх років спостерігається зменшення частоти недоношуваності на 51,3%, перинатальної та ранньої неонатальної смертності на 15,0%, збільшення мертвонароджуваності на 13,1% та захворюваності немовлят на 39,5%.

Що ж до захворюваності новонароджених, то аналіз цього показника у динаміці свідчить про його зростання впродовж 1998-2004 рр. майже на 40%, в основному за рахунок окремих станів, що виникають в перинатальному періоді.

Якщо будуть зберігатися такі тенденції захворюваності новонароджених і в майбутньому, то через 10 років вона буде на 49,8% вище, ніж в 2004 році (рис.5).

Рис. 5 Динаміка розвитку захворювань новонароджених в Закарпатській області з 1998 по 2004 рр.

Таким чином, незважаючи на деякі позитивні тенденції основних показників здоров’я вагітних та новонароджених протягом 1998-2004 рр., все таки повинно залишатись занепокоєння медичної громадськості щодо здоров’я цих контингентів населення. Йдеться про низький рівень репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку, що обумовлене, насамперед, ускладненням вагітності, пологів, високою загальною захворюваністю немовлят, частотою проведення абортів, особливо у першовагітних. Одержані дані досліджень співпадають з даними інших вітчизняних авторів ( Н.Г.Гойда, 2000) і знаходять своє віддзеркалення у розробці та науковому обґрунтуванні рекомендацій щодо покращення та збереження здоров’я жінок та їх немовлят.

Медико-соціальна характеристика факторів ризику для здоров’я новонароджених серед вагітних і породіль Закарпатської області. Розділ присвячений системному дослідженню розповсюдженості факторів ризику для здоров’я вагітних і новонароджених серед породіль Закарпатського регіону.

Оцінка розповсюдженості факторів ризику проводилася шляхом розподілу їх на чотири групи, а саме: соціально-біологічні, фактори ризику до вагітності, під час вагітності та протягом пологів. Дослідженнями встановлено, що серед соціально-біологічних факторів найбільш значущими чинниками ризику для здоров’я вагітних і немовлят були: юний вік матері та вік 40 років і старше, які складали близько 20%, значна частка матерів із низьким зростом (30,0%) та великою масою тіла (49,9%), вживання жінками алкоголю до вагітності (58,1%). Серед факторів ризику до вагітності найбільш розповсюдженими були: наявність екстрагенітальних захворювань (51,0%), а саме хвороб щитоподібної залози (25,6%) та анемії (18,6%), несприятливий психологічний стан (80,1%), негативна оцінка свого стану здоров’я вагітною (близько 40%) та перенесені хронічні захворювання в анамнезі ( 31,8% ). І, нарешті, серед факторів ризику, що супроводжували матір під час вагітності та протягом пологів слід відзначити значний рівень ускладнень вагітності (54,9%) та пологів (81,2%).

Результати вивчення антропометричних показників в залежності від факторів ризику різного походження. Даний розділ присвячений вивченню взаємозв’язку факторів ризику з антропометричними показниками немовлят ( середній зріст, маса тіла, обвід грудної клітки та обвід голови).

Науковці вважають, що фізичний розвиток є одним із найбільш об’єктивних показників стану здоров’я, зокрема дітей.

Доведено, що на стан антропометричних ознак дітей впливають численні фактори як зовнішнього середовища - екзогенні (умови життя, побуту, харчування, урбанізація, забруднене промисловими відходами повітря, підвищення радіаційного фону тощо), так і внутрішнього середовища - ендогенні (перебіг вагітності, спадковість, преморбідний фон у матері та дитини).

В існуючій науковій літературі великої ретроспекції наведено незначна кількість досліджень по вивченню фізичного розвитку дітей першого року життя. В окремих регіонах розроблені нормативи для оцінки фізичного розвитку новонароджених дітей – у Львові та області (Л.П.Лескова, 1966), Рівному (Е.Г.Гребенкіна, 1968), Донецьку (І.Е.Лівщиц, 1971), Запоріжжі (Р.М. Дякова, 1972), Києві (В.Д.Чеботарьова, 1972), Вінниці (Г.І. Віхристюк, 1973).

За даними деяких авторів регіону оакарпатської областіовувалися для порівняльного аналізу із-за відомих причин.________ антропометричні показники мають свої територіальні особливості. В зв’язку з цим, доцільним було вивчення фізичного розвитку новонароджених Закарпатського регіону, яка має свої клімато - географічні, етнічні, історичні та економічні особливості.

В Закарпатті перше наукове дослідження з фізичного розвитку новонароджених дітей за даними пологового відділення Мукачівської ЦРЛ було проведено О.М.Хом’як ще 1979 р. Також фізичним розвитком новонароджених Закарпатської області займався Кучерук В.В.(1997 р.), але стандартів для оцінки фізичного розвитку розроблено не було, оскільки він вивчав особливості та гармонійність фізичного розвитку доношених дітей, які народилися від здорових матерів.

У наших дослідженнях аналіз взаємозв’язку антропометричних показників із 4 вище перерахованими чинниками ризику здійснювався окремо для хлопчиків і дівчаток.

В результаті було встановлено, що існують відмінності у показниках фізичного розвитку новонароджених в залежності від багатьох чинників ризику, обумовлених соціально-економічними умовами, у тому числі якістю харчування, умовами праці, побуту тощо, станом здоров’я матері до та в період вагітності, а також її психологічним станом.

Доведено, що найбільші відмінності на антропометричні показники новонароджених із соціально-біологічних факторів спричиняють несприятливий сімейний стан, дуже молодий і значний вік породіллі, низький зріст та вага матері, ранній початок статевого життя породіллею, низька освіта, несприятливі умови життя та харчування, а також паління під час вагітності (табл.2).

Таблиця 2

Взаємозвязок найбільш значущих соціально-біологічних факторів з антропометричними показниками новонароджених.

Соціально-біологічні фактори | Антропометричні показники | Хлопчики | Дівчатка | довжина тіла | маса тіла | обвід грудної клітини | обвід голови | довжина тіла | маса тіла | обвід грудної клітини | обвід голови

1.Сімейний стан | + | + | + | + | + | + | + | + | 2.Вік матері | + | + | + | + | + | + | + | 3.Зріст матері | + | + | + | + | + | + | + | + | 4.Маса тіла матері | + | + | + | + | + | + | + | + | 5.Початок статевого життя | + | + | + | + | - | + | + | + | 6.Освіта матері | + | + | + | + | + | + | + | - | 7.Умови життя | + | + | + | + | + | + | + | - | 8.Паління | + | + | + | + | + | + | + | + |

Примітка: + означає, що взаємозв’язок є; - немає.

У хлопчиків майже всі антропометричні показники чутливі до несприятливої дії цих факторів ризику, а дівчатка на 22,2% менш вразливі до дії несприятливих факторів соціально-біологічної природи.

Майже зовсім не впливали на показники фізичного розвитку дівчаток несприятливі фактори, що супроводжували матір до даної вагітності.

Найбільші відмінності на антропометричні показники хлопчиків із цієї групи чинили такі фактори ризику, як несприятливі результати попередніх вагітностей, які закінчувались самовільними викиднями або штучними абортами, несприятливим станом народжених дітей у минулому, особливо, якщо вони народжувались мертвими та несприятливий термін останніх пологів перед даною вагітністю ( до одного року та чотири роки і більше).

Водночас, до несприятливих умов перебігу даної вагітності дещо більш чутливими виявилися антропометричні показники у дівчаток ( на 12,5% більше, ніж у хлопчиків). Найбільші відмінності в антропометричних показниках хлопчиків із цієї групи ризику спричиняють не часта і дуже часта вагітність матері, сідничне передлежання плоду та поведінкові характеристики матері.

У дівчаток найбільш несприятливими факторами для фізичного розвитку були сідничне передлежання плоду, пригнічене почуття матері, яка оцінювала негативно своє здоров’я під час вагітності, якщо вона не відвідувала лікарів під час вагітності або відвідувала їх коли неколи.

Слід відзначити, що умови перебігу пологів по відношенню до розмірів антропометричних показників виступають як наслідок, а не причина.

Найбільший взаємозвязок між перебігом пологів і антропометричними розмірами виявлено у дівчаток ( на 33,3% більше, ніж у хлопчиків).

У хлопчиків відносно великі розміри тіла призвели до більш частішого застосування при пологах окситоцину та довшої тривалості пологів. Відносно великі розміри тіла дівчаток призводили до частішого застосування окситоцину та розриву промежини.

На відмінності між антропометричними показниками новонароджених як хлопчиків, так і дівчаток та особливостями перебігу пологів значною мірою впливають відносно великі розміри голови. У хлопчиків на долю цього фактора припадало 54,5% від впливу всіх факторів ( антропометричних показників), а у дівчаток – 63,6%.

Оцінка рівня фізичного розвитку новонароджених Закарпатської області дала змогу розробити сучасні регіональні стандарти фізичного розвитку немовлят (табл.3).

Таблиця 3

Модель для оцінки фізичного розвитку новонароджених Закарпатського регіону.

Межі сигмальних відхилень | Хлопчики | Дівчатка | Довжина тіла, лежачи, см | Маса тіла, гр. | Обвід грудної клітки, см | Обвід голови, см | Довжина тіла, лежачи, см | Маса тіла, гр. | Обвід грудної клітки, см | Обвід голови, см | Нижче середніх та низькі (Х – від 1до 2і більше) | 46-48 | 2279-2825 | 30-31 | 30-31 | 46-47 | 2212-2728 | 29-30 | 30-31 | Середні ( Х 1) | 49-54 | 2826-3920 | 32-35 | 32-35 | 48-54 | 2729-3763 | 31-35 | 32-35 | Вище середніх та високі (Х + від 1до255-57 | 3921-5014 | 36-37 | 36-37 | 55-56 | 3764-4280 | 36-37 | 36-37 |

Частота патологічних станів у новонароджених в залежності від соціально-побутових умов та особливостей перебігу вагітності й пологів у їхніх матері.

Зазначимо, що під патологічним станом новонароджених дітей розуміється наявність у них асфіксії чи природженої патології, закисання очей, інфекції пуповини, нападів задухи, ціанозу, жовтяниці та інших патологічних змін.

Щодо факторів ризику, то вивчались ті ж фактори, що і при вивченні фізичного розвитку новонароджених, а саме: соціально-біологічні, фактори до вагітності, під час вагітності та пологів. Всі чинники ризику поділялися на сприятливі та несприятливі. Так, з 4 груп факторів ризику було виділено 39 несприятливих факторів.

Спочатку, за допомогою порівняльного методу нами були отримані результати ізольованої дії кожного конкретного фактору ризику на захворюваність новонароджених.

Як свідчать результати досліджень, серед дев’яти факторів, які характеризують соціально-побутові умови матері, найбільш негативно на захворюваність новонароджених впливають несприятливий сімейний стан, низька освіта, несприятливі умови життя та харчування і, особливо, паління в період вагітності жінки, які збільшують захворюваність немовлят відповідно на 21%, 17%, 21% та 63%.

Серед дев’яти біологічних факторів ризику найбільший вплив на захворюваність новонароджених спричиняють дуже молодий вік і вік матері після 40 років, які призводять до збільшення захворюваності немовлят на 21,1%, а низький зріст матері - на 43%. Хлопчики хворіють частіше за дівчаток при народженні на 22,3%, а діти, які народились з низькою масою тіла ( до 3000г), хворіють при народженні вдвічі частіше за дітей з відносно нормальною масою тіла.

Із десяти факторів ризику, які зв’язані із перебігом минулої і теперішньої вагітності матері найбільш несприятливо впливають на захворюваність новонароджених велика кількість вагітностей у минулому, випадки у минулому самовільних викиднів та, особливо, мертвонароджених, що збільшують їх захворюваність відповідно на 19%, 11%, 79,2%.

Різні ускладнення перебігу пологів збільшують захворюваність на 37,0%. Серед 11 факторів ризику, які пов’язані з перебігом теперішніх пологів, найбільш негативний вплив на захворюваність новонароджених справляють стимуляція пологів, у тому числі і окситоцином, кесарів розтин, штучне відходження вод та їх відходження до пологів, великий інтервал між відходженням вод і пологами, стрімкі та тривалі пологи тощо, які так само збільшують її на 29,3%, 25,1%, 22,5%, 11,9%.

При дослідженні комплексної дії чотирьох груп факторів ризику на захворюваність новонароджених було встановлено, що за сприятливих умов найбільший вплив в бік її зниження справляють біологічні фактори матері та дитини і умови перебігу пологів, які знижують захворюваність на 6% та 5% відповідно.

За несприятливих умов найбільший вплив на рівень захворюваності новонароджених в бік її збільшення здійснюють біологічні фактори, умови перебігу пологів та соціально-побутові умови матері. Перші провокують зростання захворюваності новонароджених на 13%, другі – на 8%, а треті – на 7%.

Таким чином, вивчення комплексної дії чотирьох груп ризику на загальну захворюваність новонароджених дало можливість порівняти дію цих факторів, визначити в них найбільш агресивні та отримати відносні величини зниження та збільшення рівня захворюваності при так званих „сприятливих” і „несприятливих” умовах, тобто при певних проявах факторів ризику (групи та окремо кожного).

Ось чому при розробці первинних та вторинних профілактичних заходів зусилля, перш за все, варто спрямувати на ліквідацію несприятливих умов, а потім уже на створення сприятливих умов, що буде ефективнішим щодо результату.

Результати досліджень дозволили розробити функціональну модель збереження та покращення здоров’я немовлят, яка представлена в табл. 4.

Таблиця 4

Модель збереження та покращення здоров’я немовлят

Рівень | Рекомендації | Регіональний, місцевий | Адаптація регіональної системи охорони здоров’я до сучасних вимог надання неонатальної допомоги.

Створення спеціалізованих закладів охорони здоров’я, а саме – перинатальні центри та центри охорони здоров’я дитини.

Регіональні координаційні Ради з питань неонатології із залученням до їх роботи представників різних служб і відомств.

Регіональні програми з урахуванням особливостей формування здоров’я немовлят і залученням до їх фінансування додаткових джерел. | Особистісний | Формування настанови на здоровий спосіб життя.

Формування здоров’я дівчинки (раціональне харчування, достатнє фізичне навантаження, тощо).

Формування здоров’я хлопчика (раціональне харчування, збалансоване фізичне навантаження, відповідне до віку і психо - емоційного розвитку використання комп’ютерних технологій). | Родинний | Здійснення гендерно - чутливого виховання у родинах (психологічний стан у родині, стосунки між батьками і їх дітьми) |

Основним елементом цієї моделі є Центр здоров’я дитини, який має профілактичну скерованість з такими прогресивними елементами як тренінги і сприяння природному вигодовуванню та плаванню (рис.6).

Рис. 6. Функціонально-структурна модель Центру здоров’я дитини.

ВИСНОВКИ

В роботі вирішено актуальне наукове завдання – встановлено особливості формування здоров’я немовлят в умовах впливу комплексу чинників різного походження, а саме: соціально-біологічних, чинників до вагітності, під час вагітності та пологів; розроблено стандарти фізичного розвитку новонароджених в Закарпатському регіоні та запропонована модель збереження і покращення здоров’я немовлят.

1. Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлено, що нинішні проблеми здоров’я немовлят обумовлені насамперед з проблемами здоров’я жінок фертильного віку та наявністю негативних факторів, що впливають на майбутню матір під час вагітності.

2. Доведено різноспрямовані зміни основних показників здоров’я вагітних і немовлят. Внаслідок покращення організації спостереження за вагітними жінками зменшилась частота передчасних пологів – на 40%, запізнілих пологів – на 15,4%, знизилася частота проведення абортів – на 17,5%. Проте, зросла частота випадків проведення регуляції менструального циклу (міні-абортів) на 33,3%, особливо у віці 18-19 років на 58,3%, ускладнень вагітності на 16,0%, ускладнень перебігу пологів та післяпологового періоду на 40,0%, захворюваності новонароджених на 39,5%.

3. Визначено, що найбільш розповсюдженими і діючими факторами ризику для здоров’я вагітних та їх немовлят є: біологічні ( юні матері та віком 40 років і старше (20%), матері із низьким зростом (30,0%) та великою масою тіла (49,9%); соціально-психологічні (зловживання жінками алкоголю до вагітності (58,1%), несприятливий психологічний стан (80,1%) та негативна самооцінка свого стану здоров’я вагітною (40%); медичні (екстрагенітальні захворювання (51,0%), ускладнення вагітності (54,9%) та пологів (81,2%).

4. Встановлено медико-соціальні особливості та окремі закономірності формування фізичного розвитку новонароджених в умовах впливу факторів ризику різної природи, що дозволило розробити регіональні стандарти фізичного розвитку немовлят Закарпатського регіону.

Оцінка рівня фізичного розвитку новонароджених Закарпатського регіону дала змогу встановити, що середні параметри основних антропометричних вимірів є наступні: маса тіла для дівчаток – 3246 г, для хлопчиків – 3373г; зріст для дівчаток – 51,1 см, для хлопчиків – 51,7 см; обвід грудної клітки для дівчаток – 33,1 см, для хлопчиків – 33,5см; обвід голови для дівчаток – 33,3см, для хлопчиків - 33,7 см.

5. Встановлено, що рівень захворюваності новонароджених формується під дією чотирьох основних груп факторів ризику, а саме соціально-біологічних, чинників до вагітності жінки, а також під час вагітності та пологів. Так, при сприятливих умовах найбільший вплив на захворюваність новонароджених в бік її зниження чинять біологічні фактори матері та дитини і особливості перебігу пологів, які знижують захворюваність на 6% та 5% відповідно. При несприятливих умовах найбільший вплив на рівень захворюваності новонароджених в бік її збільшення здійснюють біологічні фактори, особливості перебігу пологів та соціально-побутові умови матері. Перші провокують зростання захворюваності новонароджених на 13%, другі – на 8%, а треті – на 7%.

6. Встановлено, що при досягненні сприятливих умов по чотирьох групах вивчених факторів, захворюваність новонароджених буде нижчою на 8,5%.

7. З метою зміцнення та поліпшення здоров’я немовлят Закарпатського регіону була розроблена функціональна модель збереження та покращення здоров’я новонароджених на регіональному, місцевому, особистісному та родинному рівнях. Значущими складовими такої моделі є удосконалення інфраструктури регіональної системи охорони здоров’я дітей та жінок, а також забезпечення гендерно-чутливого виховання дітей в родинах.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Міністерству охорони здоров’я:

1.1. На основі одержаних матеріалів цього дослідження та з використанням нових даних щодо лікування та профілактики перинатальної патології, розглянути можливість розробки концепції єдиної системи профілактики, діагностики та лікування основних захворювань новонароджених.

1.2. Доцільно більше уваги звернути на підвищення якості роботи профільних медичних закладів. Розглянути питання щодо розробки рекомендацій зі зменшення агресивної дії факторів ризику ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду, захворюваності та фізичного розвитку новонароджених, що загалом покращить показники репродуктивного здоров’я жінок та показники здоров’я немовлят. Використати для такої роботи матеріали досліджень факторів ризику, що викладені у цьому науковому пошуку.

1.3. Рекомендується до інфраструктури профільних медичних закладів ввести „Центри здоров’я дитини” на базі дитячих поліклінік обласних центрів, що апріорі дозволить вирішити значну кількість проблем, пов’язаних із здоров’ям немовлят.

2. Вищим навчальним медичним закладам:

2.1. Доповнити програми навчання студентів з курсу „Педіатрія” і „Соціальна медицина та організація охорони здоров’я” питаннями медико-соціальних особливостей формування здоров’я немовлят і особливостей дії факторів ризику перинатальної патології та захворюваності новонароджених.

3. Проблемній комісії МОЗ та АМН України „Соціальна медицина”:

3.1. Сприяти плануванню та виконанню галузевих наукових досліджень з проблем формування здоровя немовлят, зокрема планування дисертаційних робіт.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Погоріляк Р.Ю. Проблеми репродуктивного здоров’я жінок України // Охорона здоров’я України.-2004.-№3(14).- С.36-39

2. Погоріляк Р.Ю. Особливості перебігу вагітності та їх ускладнень у жінок Закарпатської області //Науковий вісник Ужгородського університету. - 2005.-випуск 24.- С.189-191

3. Погоріляк Р.Ю., Гульчій О.П. Деякі особливості перебігу пологів та післяпологового періоду у жінок Закарпатської області та захворюваності новонароджених // Здоровье женщины. - 2005.- №3(23).- С.39-42 (Здобувачем особисто проведено статистичне оброблення матеріалу й аналіз отриманих даних).

4. Погоріляк Р.Ю., Гульчій О.П.Епідеміологія абортів у Закарпатській області //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2006.- №2.- С.27-31 (Здобувачем особисто проаналізовано частину літератури і написано текст статті).

5. Погоріляк Р.Ю., Гульчій О.П. Деякі особливості впливу соціально-біологічних факторів на фізичний розвиток немовлят //Український медичний альманах. - 2006.- том 9.- №5.- С.114-115 (Здобувачем проведено статистичну обробку і системний аналіз результатів).

6. Погоріляк Р.Ю., Гульчій О.П., Рогач І.М. Формування здоров’я новонароджених Закарпатської області: фактори ризику до і під час вагітності та пологів //Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця .- 2007.- №1 (11).- С.74-76 (Здобувачем особисто здійснено пошук і аналіз літератури, написано текст статті).

В інших виданнях:

1. Погоріляк Р.Ю. Особливості захворюваності вагітних жінок Закарпатської області // Тези ІІІ міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених „Молодь та медична наука на початку ХХІ століття” .- Вінниця. - 2006.- С.72-73

2. Погоріляк Р.Ю. Деякі особливості перебігу вагітності і пологів у жінок Закарпатської області // Тези Х міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль. - 2006.- С. 256

3. Погоріляк Р.Ю. Вплив соціально-біологічних факторів на антропометричні показники та захворюваність немовлят // Тези ІV міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених „Молодь та перспективи сучасної медичної науки” .- Вінниця. - 2007.- С.30

АНОТАЦІЯ

Погоріляк Р.Ю. Стан здоров’я немовлят: медико-соціальна характеристика та наукове обґрунтування шляхів його покращення .- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03- соціальна медицина. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню стану здоров’я вагітних і немовлят Закарпатського регіону.

Вперше в нових суспільно-економічних умовах проведений аналіз стану здоров’я вагітних, породіль та їх немовлят, а також вивчений вплив комплексу медико-соціальних чинників різного походження (соціально-біологічних чинників, чинників до вагітності, під час вагітності та пологів) на процес формування здоров’я новонароджених дітей, а саме, їх фізичного розвитку та захворюваності.

Доведені різноспрямовані зміни основних показників здоров’я вагітних і немовлят за даними медичної документації, що вимагало необхідності проведення поглибленого дослідження.

Визначені найбільш розповсюджені фактори ризику для здоров’я породіль, а також важливі фактори та групи ризику щодо фізичного розвитку немовлят та їх захворюваності. Проведена комплексна оцінка та розраховані відносні величини зниження та збільшення рівня захворюваності при так званих „сприятливих” і „несприятливих” умовах.

Встановлені медико-соціальні особливості та окремі закономірності формування фізичного розвитку новонароджених на тлі факторів ризику різної природи дозволили розробити сучасні регіональні стандарти фізичного розвитку немовлят Закарпатського регіону.

З метою зміцнення та поліпшення здоров’я новонароджених була розроблена модель збереження та покращення їх здоров’я на регіональному, місцевому, особистісному та родинному рівнях.

Ключові слова: стан здоров’я, породіллі, немовлята, захворюваність, фізичний розвиток, фактори ризику.

АНОТАЦИЯ

Погориляк Р.Ю. Состояние здоровья новорожденных: медико-социальная характеристика и научное обоснование путей его улучшения.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 – социальная медицина.–Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МОЗ Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению состояния здоровья новорожденных Закарпатского региона. Впервые в новых экономических условиях проведен анализ состояния здоровья рожениц и их новорожденных, а также изучено влияние комплекса медико-социальных факторов (социально-биологических, факторов до беременности, а также факторов во время беременности и родов) на процесс формирования здоровья новорожденного, и в первую очередь, физического развития и заболеваемости.

Обнаружены разнохарактерные изменения показателей здоровья беременных и новорожденных за данными медицинских документов, что требовало необходимости проведения углубленного исследования.

Определены наиболее распространенные факторы риска относительно здоровья рожениц, а также основные факторы и группы риска относительно физического развития и заболеваемости новорожденных. Проведена комплексная оценка и рассчитаны относительные величины снижения и увеличения уровня заболеваемости при так называемых “благоприятных” и “неблагоприятных” условиях.

Исследованиями было установлено, что если достичь благоприятного влияния по всех четырех факторах риска, то заболеваемость новорожденных будет на 8,5% менше, чем в среднем, а при неблагоприятном влиянии всех четырех факторах риска - заболеваемость новорожденных будет на 21,8% больше, чем в среднем и на 33,1% больше, чем при благоприятном влиянии.

Установленные медико-социальные особенности и отдельные закономерности формирования физического развития новорожденных на основе факторов риска разной