ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

ПАСТРИК Тетяна Володимирівна

УДК 159.923.9:81’246.2

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ

ПРОДУКТИВНОГО БІЛІНГВІЗМУ

У МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Івано-Франківськ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті “Острозька академія”, кафедра психолого-педагогічних дисциплін, м. Острог.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, доцент

Засєкіна Лариса Володимирівна,

Волинський державний університет імені Лесі Українки МОН України, кафедра загальної та соціальної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент

Щербан Тетяна Дмитрівна,

Мукачівський технологічний інститут МОН України,

завідувач кафедри гуманітарних дисциплін;

кандидат психологічних наук, професор

Гладушина Раїса Михайлівна,

Луганський державний інститут культури і мистецтв МОН України, завідувач кафедри перекладознавства і психолінгвістики

Провідна установа: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, м. Київ, лабораторія когнітивної психології

Захист відбудеться “24” квітня 2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.

Автореферат розісланий “23 березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Белей М.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У добу становлення та розвитку українського суспільства, поширення міжкультурної взаємодії у світовому просторі, прагнення України приєднатись до європейського співтовариства професія перекладача набуває дедалі більшої значущості. Попри пильний інтерес до процесу вивчення іноземної мови, технологія підготовки перекладачів, зокрема в контексті визначення психологічних основ формування їх компетентності, протягом тривалого часу залишалась поза увагою дослідників.

Нині відкриття спеціальностей із підготовки фахівців з перекладу потребує розроблення та конструювання технології для їх професійної освіти. Аналіз наукової літератури свідчить про той факт, що організація навчального процесу, спрямованого на оволодіння знаннями з іноземної мови, супроводжується багатьма проблемами: невміння студентів приймати самостійні рішення, нездатність висловлювати незалежні судження в різноманітних перекладацьких ситуаціях, а також низький рівень умінь у прогнозуванні можливих варіантів взаємодії з автором та одержувачем тексту повідомлення.

Результати психолого-педагогічних досліджень свідчать про те, що загальноприйнята в науковому обігу трикомпонентна модель комунікативної компетентності (мовна, дискурсивна, соціокультурна) фахівця іноземної мови неадекватно відображає специфіку перекладацького процесу. У контексті перекладу особливої ваги набуває продуктивний білінгвізм, природа якого зумовлена поетапною реалізацією мовленнєво-мисленнєвої діяльності індивіда, що має спільні механізми як у використанні рідної, так і іноземної мови.

Поетапний перебіг мовленнєво-мисленнєвої діяльності тривалий час знаходився та знаходиться нині у полі зору багатьох дослідників – Л.С.Виготського, Р.В.Гладушиної, Л.В.Засєкіної, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, О.О.Леонтьєва, С.Д.Максименка, Е.Л.Носенко, І.Д.Пасічника, Т.О.Піроженко, Н.В.Чепелєвої, Т.Д.Щербан та ін. Водночас, особливості перебігу цієї діяльності у контексті перекладу та формування продуктивного білінгвізму не отримали достатнього висвітлення у психолого-педагогічній літературі.

Таким чином, незважаючи на певні досягнення в розробці психологічних технологій навчання іноземної мови, переклад як специфічний вид мовленнєво-мисленнєвої діяльності, що базується на продуктивному білінгвізмі, не був предметом спеціального психологічного вивчення й не включав цілісного теоретико-методологічного обґрунтування. Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлюється підвищенням інтересу до вивчення перекладу як мовленнєво-мисленнєвої діяльності та збільшенням кількості досліджень, спрямованих на визначення психологічних умов формування її ефективності.

Мета дослідження полягає у побудові концептуальної моделі продуктивного білінгвізму як основи ефективної перекладацької діяльності; визначенні психологічних закономірностей формування продуктивного білінгвізму перекладача шляхом вивчення особливостей поетапної реалізації його мовленнєво-мисленнєвої діяльності.

Об’єкт дослідження – білінгвізм як основа перекладацької діяльності.

Предмет дослідження – психологічні особливості формування продуктивного білінгвізму як основи ефективної діяльності перекладача.

В основу дослідження покладено такі основні гіпотези:

- існує пряма залежність між рівнем сформованості продуктивного білінгвізму та ефективністю перекладацької діяльності;

- формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів можливе через застосування професійного перекладацького тренінгу, розробленого на основі концептуальної моделі продуктивного білінгвізму перекладача.

Для досягнення мети дослідження вирішувалися такі завдання:

1. Здійснити комплексний міждисциплінарний теоретико-методологічний аналіз проблем продуктивного білінгвізму, перекладацької діяльності, мовленнєво-мисленнєвої діяльності.

2. Дослідити психологічні особливості перекладацької діяльності як специфічного виду мовленнєво-мисленнєвої діяльності.

3. Розробити концептуальну модель продуктивного білінгвізму перекладача.

4. Здійснити емпіричне вивчення складових концептуальної моделі у контексті цілісної перекладацької діяльності.

5. Розробити та експериментально перевірити програму і психолого-педагогічні технології формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів.

Теоретико-методологічну основу конструювання експериментальної технології формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів становлять принципи гуманістичної спрямованості і гуманітарної забезпеченості процесу професійної освіти, моделювання предметної діяльності, інтегративної локалізації фундаментальних та спеціальних дисциплін, одночасного становлення різних сфер особистості – аксіологічної, когнітивної, емотивної, креативної. У методологічному аспекті дисертація ґрунтується на положеннях культурно-історичної концепції Л.С.Виготського, теорії діяльності, мовленнєво-мисленнєвої діяльності зокрема, О.М.Леонтьєва, О.О.Леонтьєва, концепції психічного розвитку людини Г.С.Костюка, положеннях теорії особистісного опосередкування навчальної діяльності та моделювання предметної діяльності С.Д.Максименка.

Теоретико-методологічну основу склали герменевтичні дослідження, спрямовані на розуміння особистісного смислу автора через аналіз текстів (З.С.Карпенко, Н.В.Чепелєва та ін.); теорії гуманістичної спрямованості професійної освіти (Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, Ж.П.Вірна, В.П.Москалець, М.В.Савчин, І.Д.Пасічник, В.Д.Потапова, А.В.Фурман та ін.).

Методи дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація наукових даних, на основі чого здійснено теоретико-методологічне обґрунтування психолого-педагогічних умов формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів та сконструйовано концептуальну модель продуктивного білінгвізму перекладачів; емпіричні – спостереження, бесіда, опитування, тестування, самозвіти (у вигляді ретроспективного спостереження), констатувальний експеримент; розвивальні – формувальний психолого-педагогічний експеримент, професійний тренінг; якісна та кількісна обробка й інтерпретація даних – методи математичної статистики (процедури кореляційного та однофакторного дисперсійного аналізу). Обробка даних здійснювалася на основі програмного забезпечення Microsoft Excel.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у чотири етапи впродовж 2002-2006 років. На першому етапі (2002–2003 рр.) проаналізовано психолого-педагогічні напрацювання з проблеми дослідження, здійснено аналіз наукових підходів до вивчення мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини, визначено концептуальні засади дослідження психологічних особливостей перекладацької діяльності, підібрано адекватний психодіагностичний інструментарій дослідження. На другому етапі (2003–2004 рр.) проводилась апробація психодіагностичних методик та збір емпіричних даних в ході констатувального експерименту, обґрунтування форм, методів і технологій формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів. На третьому етапі (2004–2005 рр.) було розроблено та апробовано авторську програму професійного тренінгу, спрямованого на формування продуктивного білінгвізму майбутніх перекладачів, аналізувалися результати його формуючого впливу. На четвертому етапі (2005–2006 рр.) узагальнювалися результати ефективності запропонованої програми професійного тренінгу для перекладачів, перевірялась відповідність отриманих даних меті дослідження, здійснювалося оформлення кандидатської дисертації.

Експериментальна база дослідження: Волинський державний університет імені Лесі Українки, факультет романо-германської філології, спеціальність “Прикладна лінгвістика”; Волинський інститут економіки та менеджменту, філологічний факультет, спеціальність “Переклад”.

Наукова новизна дослідження: вперше розроблено концептуальну модель продуктивного білінгвізму перекладача; обґрунтовано й апробовано авторську програму з формування продуктивного білінгвізму майбутніх перекладачів на основі тлумачення перекладу як специфічного виду мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини; на теоретичному та експериментальному рівні виявлено і описано спільні психологічні особливості в оволодінні рідною та іноземною мовами.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні уявлень про психологічну структуру перекладацької діяльності та виділенні її основних етапів як виду мовленнєво-мисленнєвої діяльності; у науковому обґрунтуванні психологічної природи продуктивного білінгвізму; у розширенні уявлень про герменевтичний підхід до дослідження діяльності перекладача.

Практичне значення роботи полягає у розробці професійного тренінгу для формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів; у розробці методичних рекомендацій щодо психологічного забезпечення синхронного перекладу як виду інтерпретації тексту, що можуть широко застосовуватись у навчальному процесі при підготовці майбутніх фахівців з перекладу; у запропонованому герменевтичному дослідженні тексту як способу виявлення характерологічних особливостей постаті автора й перекладача.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені у Волинському інституті економіки та менеджменту, м. Луцьк (акт реалізації №450 від 4.12.2006р.), у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, м. Луцьк (акт реалізації №3/45-04 від 8.12.2006р.), у Національному університеті “Острозька академія”, м. Острог (акт реалізації №242 від 18.10.2006р.), у Рівненському державному гуманітарному університеті (акт реалізації №344 від 16.10.2006р.), у Луганському державному інституті культури і мистецтв (акт реалізації №271 від 17.11.2006р.).

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною загальнокафедральних планів науково-дослідної роботи Національного університету “Острозька академія” і пов’язане з комплексною темою “Актуальні проблеми відродження Острозької академії (історико-філософські, психолого-педагогічні аспекти)” та зумовлене необхідністю реалізації розділу “Психологічні основи професійного розвитку особистості” (протокол № 3 від 6.09.2001 р.). Тема затверджена на засіданні Вченої ради Національного університету “Острозька академія” (протокол № 6 від 29.01.2004 р.), уточнена (протокол № 8 від 30.03.2006 р.) та затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 30.05.2006 р.).

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, використанням валідних та надійних методів, що відповідають меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, використанням методів математичної статистики із залученням сучасних комп’ютерних програм обробки даних.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у формі доповідей та виступів на міжнародних та всеукраїнських конференціях: всеукраїнській науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки перекладачів” (Луцьк, 2002); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми перекладознавства та іноземної філології” (Луцьк, 2004); міжнародній науково-практичній конференції “Державна мова: соціально-психологічні аспекти функціонування в освітньому, науковому і побутовому просторі” (Луцьк, 2004); міжнародній науково-методичній конференції “Гуманітарна освіта в професійних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи” (Київ, 2005); всеукраїнській науково-практичній конференції “Гендерні аспекти в методологіях гуманітарних наук” (Луцьк, 2005); всеукраїнській звітній конференції професорсько-викладацького складу Волинського державного університету ім. Лесі Українки “Актуальні проблеми сучасної психології” (Луцьк, 2006); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми психолінгвістики” (Переяслав-Хмельницький, 2006).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження опубліковані у 8 одноосібних наукових працях, в тому числі в 4 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів із висновками наприкінці кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел із 202 найменувань (з них 31 іноземною мовою), 2 додатків. Дисертація містить 11 рисунків, 10 таблиць. Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінок, основна частина – 163.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, методологічні засади, методи дослідження, вказано сферу впровадження його результатів та наведено дані про структуру дисертації.

У першому розділі – “Психологічні основи продуктивного білінгвізму перекладача” – представлений теоретичний аналіз перекладацької діяльності як специфічного виду мовленнєво-мисленнєвої діяльності суб’єкта, основоположним чинником ефективності якої є продуктивний білінгвізм.

На основі праць Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, О.О.Леонтьєва встановлено, що оволодіння будь-якою мовою має спільні психологічні закономірності. Ці закономірності розглядаються у контексті основних етапів мовленнєво-мисленнєвої діяльності: мотив мовленнєвої діяльності – внутрішнє мовлення – семантичний задум – породження зовнішнього мовлення. Провідну роль у мовленні відіграють структури, які не залежать від лексичної, граматичної та фонетичної систем мови, а, відтак, є універсальними для мовленнєвої діяльності. Ці структури представлені різними термінологічними поняттями у низці досліджень: внутрішнє мовлення в теоріях Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, О.О.Леонтьєва, С.Л.Рубінштейна; універсально-предметний код у теоріях І.Н.Горєлова, М.І.Жинкіна; мовленнєва організація у теоріях О.О.Залевської, Л.В.Щерби.

Таким чином, особливості породження мовлення, вивчення етапів мовленнєвої діяльності, глибокий аналіз мовленнєвої організації як передумови володіння мовою дають змогу розглядати їх як спільні, універсальні корені процесу оволодіння будь-якою мовою, а, відтак, як психологічні основи продуктивного білінгвізму. Розгляд перекладацької діяльності як специфічного виду мовленнєво-мисленнєвої діяльності дав змогу виділити і проаналізувати її змістовно-структурні компоненти: мету, суб’єкт, об’єкт та засоби діяльності.

У роботі констатовано, що мета перекладацької діяльності полягає у відтворенні смислу вихідного тексту з максимально можливим збереженням його мовної форми. Акцент уваги перекладача на смислі тексту чи на мовному оформленні визначає низку засобів, які він використовує, а це, в свою чергу, визначає вид перекладу – семантичний, комунікативний чи синтезований.

Засоби перекладацької діяльності реалізуються на всіх етапах перекладу як виду мовленнєво-мисленнєвої діяльності – формування мотиву, особливостей перебігу внутрішнього мовлення, побудови семантичного задуму майбутнього тексту. Мовне втілення ці засоби отримують у використанні лексичних та граматичних трансформацій з метою наближення тексту перекладу до цільової аудиторії.

З’ясовано, що центральним компонентом психологічної структури перекладацької діяльності є суб’єкт, який характеризується необхідною сукупністю знань для інтерпретації тексту та відповідними перекладацькими стратегіями. Визначення основних констант перекладацького процесу дає змогу ототожнити їх із видами знань, необхідних перекладачу: концептуальних, соціокультурних, лінгвістичних, текстових та комунікативних. До основних перекладацьких стратегій належать конативні, когнітивно-лінгвістичні та особистісні, які відповідають особливостям перебігу мовленнєвої генези суб’єкта (Т.О.Піроженко).

При їх аналізі важливим є розмежування понять “стратегії”, “вміння” та “навички”. Оволодіння іншомовним мовленням, за О.О.Леонтьєвим, містить три послідовних етапи: актуалізація навичок на новому мовному матеріалі; корекція сформованих навичок у контексті нової мови; формування нових навичок, не властивих рідній мові. Лише на основі цих трьох етапів особистість формує власний стиль мовленнєвої діяльності, який виявляється в особливостях перебігу її мовленнєвих стратегій.

Таким чином, розмежовуючи поняття мовленнєвої навички, вміння та стратегії, можна твердити, що навичка – це неусвідомлена операція, яка характеризується автоматизмом та алгоритмізованістю перебігу у різних контекстах; уміння – це усвідомлена дія, якій притаманний творчий характер на основі врахування контекстуальних чинників; стратегія – це сукупність мовленнєвих операцій та дій, яка різниться евристичністю та притаманністю активному суб’єкту, що зумовлює його власний стиль мовленнєвої діяльності.

Текст як об’єкт перекладацької діяльності визначає основні її напрями у таких аспектах: породження тексту, особливості його будови через реалізацію категорій цілісності та зв’язності, функціонування тексту у соціальному просторі та етапи інтерпретації тексту – семантичного, когнітивного та смислового розуміння.

Результати теоретичного вивчення психологічних основ продуктивного білінгвізму та структури перекладацької діяльності дали змогу перейти до конструювання моделі продуктивного білінгвізму перекладача, яка поєднує у собі такі основні компоненти: мотиви, знання та стратегії перекладача (рис. 1). Відповідно до психолінгвістичних досліджень В.П.Беляніна, Л.С.Виготського, О.О.Леонтьєва мотиви мовленнєвої діяльності розглядаються через установки та інтенції перекладацької діяльності. Мотивами останньої є прагнення до емоційного впливу на цільову аудиторію, а також породження тексту, який би відповідав інтересам реципієнта із збереженням основного смислового задуму тексту оригіналу. Установка спрямовує мотиви у конкретну ситуацію взаємодії перекладача та потенційного отримувача версії перекладу. Інтенція – це безпосередньо усвідомлена мовленнєва мета, яка слугує ґрунтом для внутрішнього мовлення та побудови семантичного задуму повідомлення.

Рис. 1. Теоретична модель

продуктивного білінгвізму перекладача

Доведено, що важливу роль для розуміння специфіки психологічних особливостей перекладацької діяльності відіграють концепти як узагальнення фрагментів дійсності в межах певного національно-культурного простору. Тому ті знання перекладача, що ґрунтуються на концептах, є найширшим видом знань, оскільки у них зафіксовано результати пізнання психологічної природи різних граматичних категорій (лінгвістичні знання); особливостей когнітивної, емоційної, естетичної інформації у тексті (текстові знання); закономірностей процесу комунікації та спілкування (комунікативні знання); основних рис національного характеру (соціокультурні знання).

Конативні стратегії, які виражають спрямованість на адресата взаємодії з урахуванням змісту та функцій спілкування, ґрунтуються на комунікативних знаннях. Конативні стратегії дозволяють знаходити правильні способи передачі інформації залежно від умов перекладу – усного чи письмового, встановити адекватне смислове наповнення вихідного тексту, яке було зумовлено внутрішнім світом автора, та здійснювати вплив на читачів тексту перекладу, який був задуманий автором оригіналу.

Особистісні перекладацькі стратегії – це ті закономірності у діяльності, які визначаються рисами характеру особистості перекладача, його особистісними станами та властивостями. Ці стратегії безпосередньо пов’язані із соціокультурними знаннями, адже умови життєдіяльності особистості значною мірою впливають на особливості перебігу її діяльності як поетапного розгортання мовленнєво-мисленнєвих процесів.

Когнітивно-лінгвістичні перекладацькі стратегії ґрунтуються на лінгвістичних та текстових знаннях перекладача. Знання про психологічний підмет та присудок у висловлюванні, когнітивний, емоційний, естетичний види інформації та особливості їх мовного вираження безпосередньо позначаються на змістовно-динамічних особливостях когнітивно-лінгвістичних стратегій перекладача.

У другому розділі – “Емпіричне вивчення концептуальної моделі продуктивного білінгвізму перекладача” – представлено основні емпіричні показники запропонованої теоретичної моделі продуктивного білінгвізму перекладача. У дослідженні брали участь 62 особи, серед яких 37 студентів четвертого і п’ятого курсів філологічного факультету, спеціальності “Переклад” Волинського інституту економіки та менеджменту, та 25 студентів четвертого курсу факультету романо-германської філології, спеціальності “Прикладна лінгвістика” Волинського державного університету ім. Лесі Українки, представники чоловічої та жіночої статі, віком 20 – 22 роки. Рецептивний, репродуктивний та продуктивний види білінгвізму визначалися за допомогою методики прямого асоціативного експерименту. Поняттєве мислення як необхідна складова когнітивно-лінгвістичних стратегій вивчалося з допомогою методики “Виключення зайвого”. Зважаючи на те, що ці стратегії також охоплюють здібності до образних уявлень, у процесі дослідження було використано опитувальник Д.Маркса “Яскравість–чіткість уявлень”. Зміст конативних стратегій вивчався з допомогою методики “Карта контролю стану мовлення”. Вивчення особистісних станів та властивостей, які зумовлюють перебіг особистісних стратегій, здійснювалося за допомогою методики FPI.

Результати дослідження особливостей взаємозв’язку продуктивного білінгвізму та перекладацьких стратегій дали змогу виявити кореляційну залежність показників продуктивного білінгвізму із когнітивно-лінгвістичними, особистісними та конативними стратегіями. Зокрема, змістове наповнення особистісних стратегій у вигляді різних особистісних станів і властивостей, від яких залежить їх ефективний перебіг, взаємодіє із високорозвиненою двомовністю. Так, у процесі дослідження виявлено кореляційні зв’язки між показниками продуктивного білінгвізму та емоційною стійкістю, реактивною агресивністю, комунікабельністю, впевненістю, відкритістю. Це свідчить про стійкий зв’язок між особистісними характеристиками та рівнем сформованості продуктивного білінгвізму як основи ефективної діяльності перекладача. Тому можна стверджувати про необхідність реалізації особистісних стратегій у перекладацькій діяльності.

Змістове наповнення когнітивно-лінгвістичних стратегій представлено поняттєвим мисленням, чіткістю–яскравістю уявлень перекладача, які корелюють із показниками продуктивного білінгвізму. Це показує необхідність реалізації когнітивно-лінгвістичних стратегій при ефективній діяльності перекладача, основою якої є продуктивний білінгвізм.

Конативні стратегії у дослідженні представлені контролем за станом мовлення, що характеризують підвищену тривожність мовця. Простежується кореляція цих показників із показниками продуктивного білінгвізму, що, на наш погляд, пов’язано зі специфікою та публічним характером професійної діяльності перекладача.

Психологічні особливості та закономірності, що властиві процесу оволодіння як рідною, так і іноземною мовами та виявляються у перебігу мовленнєво-мисленнєвої діяльності, досліджувались відповідно до різного рівня сформованості продуктивного білінгвізму.

З метою емпіричного вивчення особливостей мовленнєво-мисленнєвої діяльності особистості з урахуванням її рівня білінгвізму було складено вибірку з 48 осіб: 22 студенти п’ятого курсу філологічного факультету, спеціальності “Переклад” Волинського інституту економіки та менеджменту, які вирізнялись високим рівнем білінгвізму за рахунок володіння іноземною мовою та 26 студентів п’ятого курсу Волинського державного університету імені Лесі Українки факультету психології, яким притаманний низький рівень білінгвізму через недостатній ступінь володіння іноземною мовою. Для виявлення особливостей мовленнєво-мисленнєвої діяльності досліджуваним було запропоновано такі методики: “Доповнення тексту” для вивчення мовленнєвого прогнозування, прямий асоціативний тест, спрямований на визначення сформованості знань із рідної мови, методика “Виключення зайвого” з метою діагностики сформованості поняттєвого мислення.

Питома вага парадигматичних реакцій на слова-стимули рідної мови є вищою у студентів із знанням іноземної мови (відповідно 47,6% та 33,1 %), що свідчить про переважання у них аналітичних мовленнєвих операцій. Вищі показники центральних реакцій теж притаманні цій групі досліджуваних (відповідно 43,7 та 37,1 %), що говорить про кращий рівень володіння рідною мовою студентів іноземної філології у порівнянні зі студентами-психологами. Вищі показники у студентів-філологів порівняно з психологами при доповненні тексту (відповідно 7,73 та 5,48) свідчать про краще розвинені стратегії розуміння тексту і використання різноманітних опор у виявленні певного контексту та ідентифікації необхідного слова.

Як свідчать результати емпіричного вивчення психологічних складових продуктивного білінгвізму в контексті мовленнєво-мисленнєвої діяльності, майбутні перекладачі виявляють вищі показники поняттєвого мислення та мовленнєвого прогнозування (відповідно 33,11 та 31,6). Це, на наш погляд, підтверджує спільні корені процесу оволодіння рідною та іноземною мовою, що лежать в основі концептуальної бази людини та створюють психологічну основу для продуктивного білінгвізму.

З метою дослідження перекладацьких стратегій було застосовано герменевтичний метод вивчення тексту оригіналу та тексту перекладу як спосіб вивчення особистості. Матеріалом дослідження слугував текст-уривок з поеми М.Лермонтова “Демон” та його перекладацькі версії у виконанні М.Старицького та В.Сосюри. Для дослідження когнітивно-лінгвістичних стратегій визначались особливості реалізації поетичної установки, поетичної граматики і лексики, поетичного образу текстів оригіналу й перекладів. Поетична установка розглядається як установка автора оригіналу віршованого мовлення відповідно до специфічної ритмічної організації. При цьому ритм розглядається з позиції психології ритму, який за О.О.Леонтьєвим, визначається як час очікування певних закономірностей, повторів, що задає автор читачу. Поетична граматика розглядається лише як змістове (а не формальне) збереження граматичних конструкцій: психологічного підмета, присудка, роду, числа тощо. Поетична лексика формує насичений контекст, який відображає основне ставлення автора до подій, закладених у поезії. Поетичний образ тлумачиться як образне поєднання семантично дистантних, навіть протилежних понять. Особливості передачі поетичної установки, граматики, лексики та образу вивчались у перекладацьких версіях шляхом їх глибинної інтерпретації.

З метою дослідження особистісних стратегій використовувалась методика психографологічного аналізу мовлення, яка визначає особливості вербального інтелекту, мотиваційної та емоційної сфер, проявів агресивності як поведінкового компонента особистості. Для дослідження конативних стратегій перекладача вивчались тенденції до зосередженості на особі автора тексту, що зумовлює близькість вихідного тексту і тексту перекладу, чи, навпаки, – наближення у бік потенційного читача, що вимагає відступу від оригінальної версії задля забезпечення глибшого контакту перекладача із цільовою аудиторією.

У третьому розділі – “Дослідження особливостей формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів” – представлено теоретичні основи конструювання експериментальної програми формування продуктивного білінгвізму, особливості її впровадження у навчальний процес підготовки фахівців із перекладу, а також здійснено кількісний та якісний аналіз ефективності цієї програми.

Експериментальна програма представлена в дослідженні у вигляді професійного тренінгу для майбутніх перекладачів, в основу якого було покладено такі основні методологічні принципи: гуманістичної спрямованості професійної освіти, моделювання професійної діяльності перекладача, інтегративної локалізації фундаментальних та навчальних дисциплін, одночасного становлення аксіологічної, когнітивної, емотивної та креативної сфер особистості. Упровадження професійного тренінгу, який містив 10 окремих блоків завдань, було спрямоване на розвиток конативних, когнітивно-лінгвістичних і особистісних стратегій перекладача.

У формувальному експерименті брали участь 62 студенти, з яких 42 особи склали вибірку експериментальної групи. Всі вони були студентами четвертого курсу Волинського державного університету ім. Лесі Українки та Волинського інституту економіки та менеджменту спеціальностей “Прикладна лінгвістика” та “Переклад”. Вибірка контрольної групи нараховувала 20 студентів, які навчались за традиційною системою. Експеримент проходив упродовж 2004 – 2005 навчального року.

Аналіз результатів вивчення рівня продуктивного білінгвізму до і після формувального експерименту свідчить про підвищення показників репродуктивного та продуктивного білінгвізму (рис. 2).

Збільшення показників репродуктивного білінгвізму, відповідно 55% і 61% свідчить про формування необхідної основи для продуктивного білінгвізму протягом подальшого навчання. Показники продуктивного білінгвізму, відповідно 9% і 27%, свідчать про ефективність професійного тренінгу, спрямованого на формування продуктивного білінгвізму у майбутніх фахівців із перекладу.

Рис. 2. Розподіл показників рівня білінгвізму

на етапі формувального експерименту

Результати виконання контрольної роботи, яка була першим етапом експертної програми для оцінки перекладацьких стратегій у досліджуваних експериментальної та контрольної груп, дали змогу встановити вищу сформованість перекладацьких стратегій у представників експериментальної групи. Так, найбільш суттєві відмінності спостерігаються у виконанні першого (переклад фрагмента художнього тексту) і останнього (переклад та пояснення застосованої трансформації) завдань роботи, що вирізняються самостійністю, потребують не лише знань і відповідних стратегій, а й творчого підходу до здійснення перекладу. У виконанні першого завдання, яке оцінювалось у 6 балів, показники ефективності перекладу розподілились: 5,1 в експериментальній групі та 3,1 у контрольній. Результати виконання останнього завдання, що оцінювалось у 2 бали, були такими: середній показник в експериментальній групі – 1,9; у контрольній – 0,6.

Результати якісного аналізу продуктів діяльності студентів – текстів перекладу – показують вищий рівень використання лексичних і граматичних трансформацій, при передачі вихідного семантичного задуму тексту оригіналу із збереженням елементів гумору досліджуваними експериментальної групи.

Аналіз результатів реалізації другого етапу експертної програми свідчить про вищий рівень виконання синхронного перекладу досліджуваними експериментальної групи порівняно зі студентами контрольної групи, за 12-бальною системою оцінювання відповідно 10,5 та 5,4.

Таким чином, одержані у процесі дослідження результати контрольних зрізів перекладацьких знань і стратегій у досліджуваних двох груп (експериментальної і контрольної) свідчать про ефективність професійного тренінгу для майбутніх перекладачів.

ВИСНОВКИ

1. Психологічна основа продуктивного білінгвізму представлена загальними закономірностями оволодіння як рідною, так і іноземною мовами. Вони полягають у психофізіологічних та соціально-психологічних характеристиках мовленнєвої діяльності, її поетапній будові. До психологічних особливостей продуктивного білінгвізму належать: актуальний мотив, який здійснює суттєвий вплив на формування готовності до мовлення та комунікативний намір мовця; внутрішнє мовлення та побудова семантичної схеми майбутнього висловлювання, що характеризується образною, злитою, недиференційованою природою, яке лише на стадії зовнішнього мовлення набуває дискретного характеру. Внутрішнє мовлення залучає сукупність усіх знань та досвіду суб’єкта діяльності, які не завжди мають вербалізований характер, слугуючи водночас важливою передумовою для породження зовнішнього мовлення.

2. Психологічна структура перекладацької діяльності представлена специфікою її мети, засобів, суб’єкта й об’єкта. Мета діяльності перекладача полягає у відтворенні смислу вихідного тексту з максимально можливим збереженням його мовної форми. Засоби перекладацької діяльності реалізуються на всіх етапах перекладу – на етапі формування мотиву, процесу внутрішнього мовлення та побудови семантичного задуму майбутнього тексту. Суб’єкт діяльності – перекладач – характеризується необхідною сукупністю знань та основними перекладацькими стратегіями. Текст як об’єкт перекладацької діяльності визначає її основні напрями у таких аспектах: породження тексту через виділення когнітивної, емоційної, естетичної інформації; особливості будови тексту через реалізацію категорій цілісності та зв’язності; функціонування тексту в соціальному просторі та етапи інтерпретації тексту – семантичного, когнітивного та смислового розуміння.

3. Теоретична модель продуктивного білінгвізму представлена такими основними компонентами, як мотив діяльності, установки та інтенції перекладача; концептуальні знання, що містять лінгвістичні, текстові, соціокультурні та комунікативні блоки. Види знань визначають різноманітність операцій перекладача, що характеризуються евристичною природою та втілюються у перекладацьких стратегіях. Комунікативні знання визначають особливості конативних стратегій, спрямованих на адресата взаємодії з урахуванням змісту та функцій спілкування. Особистісні перекладацькі стратегії зумовлюються рисами характеру особистості перекладача, його особистісними станами та властивостями. Ці стратегії безпосередньо пов’язані із соціокультурними знаннями перекладача, бо умови соціального світу життєдіяльності особистості значною мірою детермінують особливості її діяльності як поетапного розгортання мовленнєво-мисленнєвих процесів. Когнітивно-лінгвістичні перекладацькі стратегії ґрунтуються на лінгвістичних та текстових знаннях перекладача.

4. Емпіричні дані свідчать про конкретні особливості функціонування виділених компонентів моделі продуктивного білінгвізму перекладача. У процесі дослідження виявлено кореляційні зв’язки між показниками продуктивного білінгвізму та емоційною стійкістю, реактивною агресивністю, комунікабельністю, впевненістю, відкритістю. Це говорить про тісний зв’язок особистісних характеристик з показниками сформованості продуктивного білінгвізму як основи ефективної діяльності перекладача. Тому можна твердити про необхідність реалізації особистісних стратегій у перекладацькій діяльності.

5. Взаємозв’язок продуктивного білінгвізму та когнітивно-лінгвістичних стратегій представлений кореляцією показників продуктивного білінгвізму з показниками поняттєвого мислення та чіткістю-яскравістю уявлень перекладача. Особливості функціонування конативних стратегій представлені контролем за станом мовлення, що є індикатором підвищеного рівня тривожності мовця. Виявлено також кореляцію цих показників із показниками продуктивного білінгвізму, що пов’язано зі специфікою та публічним характером професійної діяльності перекладача.

6. Досліджувані з низьким рівнем знань іноземної мови виявляють нижчі показники у володінні рідною мовою. Це слугує доведенням на користь загальних психологічних механізмів мовленнєво-мисленнєвої діяльності, які відіграють провідну роль при вивченні як рідної, так і іноземної мов.

7. У дослідженні особливостей постаті автора та перекладача через текст, що є своєрідним вираженням їх особистості, цінним виявився герменевтичний метод вивчення тексту-оригіналу та тексту перекладу. Саме завдяки його застосуванню можна виявити особливості функціонування конативних, когнітивно-лінгвістичних та особистісних стратегій перекладача.

8. Розробка та впровадження професійного тренінгу для формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів сприяли розвитку основних перекладацьких стратегій у досліджуваних експериментальної групи та формуванню вищого рівня білінгвізму як основи їх ефективної діяльності. Зіставлені дані про питому вагу досліджуваних з різним ступенем білінгвізму до і після формувального експерименту (репродуктивного білінгвізму 55% і 61%, продуктивного білінгвізму – 9% і 27%, відповідно) свідчать про ефективність професійного тренінгу.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують питання психологічних умов рефлексії професійного досвіду особистості та її вплив на ефективність діяльності перекладача, формування мотиваційної регуляції його діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Пастрик Т.В. Поняття стратегії у контексті оволодіння мовою // Філологічні студії. – Луцьк: Волинський академічний дім, 2004. – № 3. – С. 102-106.

2. Пастрик Т.В. Особливості мовленнєвих стратегій у контексті гендерного підходу // Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції “Гендерні аспекти в методологіях гуманітарних наук”. – Луцьк, 2005. – С.177-182.

3. Пастрик Т.В. Особливості мовленнєвих стратегій та їх види // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Психологія і педагогіка”. – Острог, 2005. – Вип. 6. – Ч.І. – С. 232-237.

4. Пастрик Т.В. Проблема білінгвізму в контексті викладання іноземної мови // Збірник VI Всеукраїнської науково-практичної конференції “Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи”. – К., 2005. – Т.2. – С.110-111.

5. Пастрик Т.В. Психологічна структура діяльності перекладача // Збірник матеріалів V Звітно-наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів ВДУ імені Лесі Українки. – Луцьк, 2006. – С. 409-416.

6. Пастрик Т.В. Концептуальна модель продуктивного білінгвізму перекладача // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка. – К.: Міленум, 2006. – Т.8. – Вип.2. – С. 141-148.

7. Пастрик Т.В. Психологічні основи продуктивного білінгвізму // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка. – К., 2006. – Т.8. – Вип.5. – С. 283-289.

8. Пастрик Т.В. Особливості функціонування мовленнєвих стратегій у контексті білінгвізму // Психологічні перспективи. – Луцьк, 2006. – Вип.8. – С. 40-45.

АНОТАЦІЇ

Пастрик Т.В. Психологічні особливості формування продуктивного білінгвізму у майбутніх перекладачів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми продуктивного білінгвізму в контексті перекладацької діяльності. У роботі здійснено аналіз психологічних основ перекладацької діяльності як специфічного виду мовленнєво-мисленнєвої діяльності, яка розгортається у послідовності таких етапів: мотив, внутрішнє мовлення, семантичний задум, зовнішнє мовлення. Психологічні основи білінгвізму в роботі розглянуто у контексті встановлення змісту таких понять, як мовленнєва організація, універсально-предметний код і універсально-предметно-схемний код.

На основі аналізу підходів і поглядів вітчизняних та зарубіжних учених щодо особливостей перебігу мовленнєво-мисленнєвої діяльності запропоновано концептуальну модель продуктивного білінгвізму перекладача, провідними компонентами якої є мотиви, установки, інтенції, знання та перекладацькі стратегії. Психологічним стрижнем підготовленості перекладача є концептуальні знання, що охоплюють лінгвістичні, текстові, комунікативні та соціально-культурні аспекти. Від сформованості цих знань залежить ефективність реалізації когнітивно-лінгвістичних, особистісних та конативних перекладацьких стратегій.

У роботі вперше експериментально обґрунтовано ефективність формування продуктивного білінгвізму як основи перекладацької діяльності засобами професійного тренінгу.

Ключові слова: продуктивний білінгвізм, перекладацька діяльність; концептуальні, соціокультурні, текстові, лінгвістичні знання; особистісні, когнітивно-лінгвістичні, конативні стратегії.

Пастрик Т.В. Психологические особенности формирования продуктивного билингвизма у будущих переводчиков. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – “Педагогическая и возрастная психология”. – Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника. – Ивано-Франковск, 2007.

Диссертационное исследование посвящено изучению проблемы продуктивного билингвизма в контексте переводческой деятельности. В работе проанализированы психологические основы переводческой деятельности как специфического вида речемыслительной деятельности, которая разворачивается в последовательности таких этапов: мотив, внутренняя речь, семантический замысел, внешняя речь. Психологические основы билингвизма в работе рассмотрены через определение содержания таких понятий, как речевая организация, универсально-предметный код и универсально-предметно-схемный код.

На основе анализа подходов и взглядов как среди отечественных, так и зарубежных ученых относительно особенностей речемыслительной деятельности создано концептуальную модель продуктивного билингвизма переводчика. Ведущими компонентами этой модели выступили мотивы, установки, интенции, знания и переводческие стратегии.

Психологическим стержнем профессиональной подготовленности переводчика являются концептуальные знания, охватывающие лингвистические, текстовые, коммуникативные и социально-культурные аспекты. Сформированность этих знаний предопределяет эффективность реализации когнитивно-лингвистических, личностных и конативных переводческих стратегий.

Эмпирическое исследование концептуальной модели проводилось с помощью герменевтического метода изучения текста-оригинала и перевода. При этом текст рассматривается как способ выражения личности его автора. При исследовании когнитивно-лингвистических стратегий анализировались особенности передачи поэтической установки, поэтической грамматики, лексики, образа текста.

С целью исследования личностных стратегий использовалась методика психографологического анализа письменной речи, направленная на определение особенностей вербального интеллекта, мотивационной и эмоциональной сферы, проявлений агрессивности как поведенческого компонента личности. В основе исследования конативных стратегий находится определение тенденций переводчика в сторону автора или потенциального читателя.

В работе впервые экспериментально обоснована эффективность формирования продуктивного билингвизма как основы переводческой деятельности средствами профессионального тренинга.

Ключевые слова: продуктивный билингвизм, переводческая деятельность; концептуальные, социокультурные, текстовые, лингвистические знания; личностные, когнитивно-лингвистические, конативные стратегии.

Pastryk, T.V. Psychological peculiarities of forming productive bilingualism of the future translator. – Manuscript.

Thesis for Candidate’s degree in Psychological sciences, specialty 19.00.07 – Pedagogical and Developmental Psychology. – Vasyl Stefanyk Prykarpats’kyi National University, Ivano-Frankivsk, 2007.

The dissertation focuses on studying the problem of productive bilingualism in the context of translator’s activity. The author has analyzed psychological bases of translator’s activity as a specific kind of speech and thinking activity that unfolds through such successive stages as: motive, inner speech, semantic idea, outer speech. Psychological bases of bilingualism have been viewed through defining the meaning of such notions as speech organization, universal subject code, and universal subject scheme code.

Next, a conceptual model of translator’s productive bilingualism has been constructed on the basis of the analysis of approaches and views of native and foreign researchers as to the process of speech and thinking activity. Motives, attitudes, intentions, knowledge, and translating strategies pertain to main components of the model. Conceptual knowledge containing linguistic, textual, communicative, and socio-cultural knowledge forms a cornerstone of translator’s thesaurus. This knowledge’s availability contributes to the effectiveness of applying cognitive-linguistic, personality, and conative translating strategies.

Furthermore, the effectiveness of forming productive bilingualism as a basis for translator’s activity through professional training has been experimentally proved.

Key words: productive bilingualism, translator’s activity; conceptual, socio-cultural, textual, linguistic knowledge; personality, cognitive-linguistic, conative strategies.